Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

комплексу «Києво-Могилянська академія»
                                             кафедра біології та екобезпеки
Розрахунковаробота
з дисципліни «Основи охорони праці»

Розрахунок природного освітлення та загального рівномірного люмінесцентними лампами для кабінету

начальника Миколаївського обласного центру
служби зайнятості
                                                 Виконав: студент 264 групи

                                                 Карабаш Євгеній

                                                 спеціальність соціологія

                                                 Керівник:

                                                 к.т.н., доцент  Ю.Г. Щербак
                            Миколаїв -2011

Вступ

       У даній роботі виконано перевірочний розрахунок природного освітлення для кабінету начальника Миколаївського обласного центру служби зайнятості

       Природне освітлення – це поєднання сонячного світла й дифузного світла небосхилу. Сонячне світло має величезне біологічне й гігієнічне значення, бактерицидні та оздоровчі властивості, дає змогу мати у приміщенні здоровий контакт з навколишнім світом.

       Проектування природного освітлення має здатність до того, щоб раціонально використовувати природний ресурс сонячної енергії в даній місцевості.

       Природне освітлення буває одно – або двостороннє бічне, що здійснюється через вікна у зовнішніх стінах, верхнє (через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях) та комбіноване (поєднання верхнього та бічного освітлення).

       Проектування природного освітлення має враховувати світлокліматичні особливості району будівництва, призначення будівель, характер зорової роботи.

       Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

       Нормовані значення КПО визначаються «Будівельними нормами і правилами» (СНиП 11-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.
Розділ 1 Опис кабінету начальника Миколаївського обласного центру служби зайнятості, його геометрія розташування робочих місць і обладнання та властивості інтер’єру

       Приміщення кабінету Миколаївської філії служби зайнятості населення має прямокутну форму. Воно розташоване у трьохповерховому будинку на третьому поверсі. У приміщенні два вікна, які розташовані з виходом на головну вулицю міста. На вікнах є вертикальні жалюзі. У приміщенні кабінету Миколаївської філії служби зайнятості три місяці по тому був виконаний косметичний ремонт. В інтер’єрі цього кабінету переважає світлий колір. Поблизу   вікна розташований світло коричневий письмовий стіл. Біля столу знаходиться крісло, вироблене із коричневої шкіри. На даному столі знаходиться комп`ютер, настільна лампа, телефакс, ксерокс, стаціонарний телефон.  Окрай стін стоїть шафа для документів і сейф. Підлога покрита лінолеумом сірого кольору. Стіни пофарбовані в зелений колір (колір шавлії). Стеля білого кольору.

       Геометрія розрахункового приміщення, розташування еталонної робочої поверхні і протилежної будівлі наведено на рис. 1.1.–1.3.



Рис.

1.1 Геометрія розрахункового приміщення.



Рис.

1.2 Розташування  робочої поверхні у приміщенні.


Рис.

1.
3 Розташування протилежної будівлі
       Далі наведемо чисельні значення геометричних параметрів представлених на рис. 1.1.–1.3:

– довжина виробничого приміщення а, м	6.0
– ширина виробничого приміщення b, м	4.0
– висота виробничого приміщення H, м	3,2
– ширина вікна с, м	1,5
– висота вікна d, м	1,5
– висота верхньої кромки вікна відносно робочої поверхні h, м	2.0
–відстань середини робочої поверхні до зовнішньої стіниприміщення l, м	2.0
– відстань до протилежної будівлі D, м	20
– висота карнизу протилежної будівлі відносно підвіконня Н', м	7.0

Розділ 2 Перевірочний розрахунок природного освітлення для обраного виробничого приміщення

       Основним завданням при проектуванні природного освітлення є вибір типу та визначення розміщення і сумарної площі світлових отворів (вікон), при яких у приміщеннях забезпечується необхідний світловий режим. Для функціонуючого приміщення доцільно виконати перевірочний розрахунок природного освітлення з метою визначення відповідності існуючого рівня освітлюваності (площі вікон) вимогам нормативних документів.

Перевірочний розрахунок природного освітлення виконується у такій послідовності:

      

       2.1. Нормований коефіцієнт природного освітлення для ІІІ поясу світлового клімату e_н^III, %.

Визначається відповідно до СНиП–ΙΙ–4–79 [2, табл. 3.13]. Для зорових робіт малої точності при боковому освітлені та найменшому розмірі об’єкту розпізнавання 1…5 мм (так званий ІV розряд зорової роботи).

e
_н
^III
=1,5%

       2.2. Коефіціент сонячності клімату с. Для світлових отворів у зовнішніх стінах будівель, розташованих у ІV поясі світлового клімату та зорієнтованих по азимуту в діапазоні 316...345 градусів згідно з даними [2, табл. 3.3].

с=0,95

       2.3. Коефіціент світлового клімату, m. Для Миколаївської області, що належить до ІV поясу світлового клімату згідно з даними [2].

m
=0,9

       2.4. Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення для умов, що відповідають розрахунковому приміщенні.

е_н=е_н^ІІІ ·
c

·
m
=1
·
0,95
·
0,9 =0,86%

       2.5. Коефіціент запасу, що враховується при виконанні розрахунку природнього освітлення К_з.

       Відповідно до рекомендації [2] К_з=1,3…1,5.

Прийнято К_з=1,35

       2.6. Відношення довжини приміщення а до його ширини b           а/b.

а/b=7.0/4.0=1.5

       2.7. Відношення ширини приміщення b до висоти верхньої кромки вікна відносно робочої поверхні h           b/h.

b/h
=4.0/2.0=2

       2.8. Світлова характеристика вікон ή_в.

       Визначається згідно з даними [2, табл. 3.4]. При а/b=1.5 та b/h=2.

ή_в=10.5

       2.9. Коефіціент світлопропускання для матеріалу вікна τ1.

       Визначається згідно з данними [2, табл. 3.6]. Для подвійних склопакетних металопластикових вікон.

τ₁=0.86

       2.10. Коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі τ₂.

       Згідно з данними [2, табл. 3.6] для подвійних металопластикових рам вікна.

τ
₂
=0.86

       2.11. Коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях τ₃.

       При боковому освітленні.

τ
₃
=1

       2.12. Коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях τ₄.

       Для внутрішніх вертикальних регульованих жалюзів.

τ
₄
=1

       2.13. Загальний коефіціент світлопропускння τ_заг

τ
_заг
=τ­₁ ·
τ
₂
·
τ
₃
· τ₄=0.86 · 0.86 · 1 · 1=0.74

       2.14. Коефіціенти відбиття внутрішніх поверхонь виробничого приміщення: стелі ρ_стелі, стін ρ_стін, підлоги ρ_{підлоги}, %.

       Визначається в залежності від стану та кольору внутрішньої поверхні [2 табл. 3.8-3.10]:

-    для стелі білого кольору             ρ_стелі=65…85 % (прийнято ρ_стелі=85%);

-    для стін пофарбованих у зелений колір ρ_стін=25…40 %         (прийнято  ρ_стін=41 %);                    

-    для підлоги ρ_{підлоги}=10…40%   (для лінолеуму бежевого кольору ρ_{підлоги}=38%).

       2.15. Площі внутрішніх поверхонь виробничого приміщення: стелі S_стелі, стін S_стін, підлоги S_{підлоги}, м²:

S
_{стел і}
=
a
·
b
=6 · 4=24

S
_стін
=2 ·  (а+
b
) · H =2 · (6+4) ·3.2=64

S
_{підлоги}
=24

       2.16. Середній коефіцієнт відбиття внутрішніх поверхонь виробничого приміщення ρ_сер

ρ
_сер
=(
ρ
_стелі
·
S
_стелі
+
ρ
_стін 
·
S
_стін
+ρ_{підлоги} ·
S
_{підл )}
/ (
S
_стелі
+
S
_стін
+
S
_підл)
· 100%=

=(85 · 24)+(41 · 64)+(38 · 24) / (24+64+24) · 100%=0,49

       2.17. Співвідношення, що визначають геометрію виробничого приміщення: а/b,  b/h,  l/b.

а/b=1.75;     b/h=2;   
l
/
b
=0,5;

       2.18. Коефіцієнт, що враховує підсилення коефіцієнта природного освітлення у виробничому приміщенні завдяки світлу, що відбивається від внутрішніх поверхонь виробничого приміщення r₁.

       Згідно з даними [2 табл. 3.7] r₁=F(ρ_сер, a/b, b/h, l/b). При ρ_сер=0,49; а/b=1,5;  b/h=2;     l/b=0,5.
       2.19. Відношення відстані до протилежної будівлі D до висоти карнизу протилежної будівлі відносно підвіконня H'         D/ H'

D/H'=20/7=2.8

       2.20. Коефіцієнт, що враховує вплив протилежної будівлі на освітленість у виробничому приміщенні К_буд.

       Враховуючи дані [2 табл. 3.5]. При D/H'=2.8

К_буд =1.03

       2.21. Площа вікон, що необхідна для забезпечення нормованого природного освітлення у розрахунковому виробничому приміщенні: S_в, м^2.

S
_в
=(е_н
· К_з ·  ή_в ·
S
_{підлоги}

·К_буд) / τ_з ·
r
₁
·100=(0,95*1,35*10,5*24*1,03)/1*0,8=4,24

       У виробничому приміщенні вмонтовано два вікна розмірами с х d=1.5 x 1.5 м. Їх загальна плоша складає     4,5 м^2.

       Таким чином сумарної площі вікон вистачає для забезпечення нормативного природного освітлення у розрахунковому приміщенні кабінетуначальника Миколаївського обласного центру служби зайнятості, для якого розроблюються окремі питання охорони праці.
Висновки

       Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

1.        Освітленість на робочих місцях має відповідати характеру зорової роботи (забезпечення необхідної освітленості робочих поверхонь поліпшує умови бачення об'єктів, підвищує продуктивність праці);

2.        Рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні (при нерівномірній яскравості в процесі роботи око змушене переадаптуватися, що веде до стомлення зорового аналізатора);

3.        Відсутність різких тіней на робочих поверхнях (у полі зору людини різкі тіні спотворюють розміри й форми об'єктів розрізнення, що додатково втомлює зір, а тіні, що рухаються, можуть призвести до травм);

4.        Відсутність блисткості й засліпленості (блисткість викликає порушення зорових функцій, а засліпленість – призводить до швидкого втомлення зорового аналізатора і зниження працездатності людини);

5.        Сталість освітленості в часі (коливання освітленості викликає переадаптацію ока, призводить до значного втомлення);

6.        Забезпечення електро-, вибухо- і пожежонебезпечності;

7.        Надійність  і простота в експлуатації, економічність та естетичність.

8.        Забезпечення достатньої рівномірності та постійності рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

9.        Правильна передача кольору (спектральний склад штучних джерел світла повинен бути максимально наближений до спектра природного                 освітлення);
Література:

1. Грибан В. Г., Негодченко О. В. Охорона праці: навч. посібник. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. Г. Грибан, О. В. Негодченко — К.: Центр учбової

літератури, 2009. — 280 с.

2. Практикум із охорони праці / В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, В. С. Сторожук та ін. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.