1.Засоби відображення інформації та принципи їх компонування
Інформація про стан керованого об’єкта поступає від засобів відображення інформації (ЗВІ), якими є різні прилади і які формують сенсорне поле на робочому місці. За функціями інформації ЗВІ поділяються на командні (цільові) і ситуаційні. Перші дають відомості про необхідні дії для досягнення мети, другі — інформацію щодо протікання технологічного процесу та описують наявну ситуацію.
За способом використання показників ЗВІ поділяються на три групи:

для контрольного читання. Оператор встановлює наявність чи відсутність умов роботи, норму чи відхилення від неї якихось параметрів;

для кількісного читання. Ці індикатори передають інформацію у вигляді числових значень;

для якісного читання. Інформація вказує на напрямок зміни керованого параметра.
За формою сигналів розрізняють абстрактні ЗВІ, які передають інформацію у вигляді символів (цифри, букви, геометричні фігури), і ЗВІ, які передають інформацію у формі зображення об’єктів, властивостей.
За рівнем деталізації інформації ЗВІ можуть бути інтегральними і детальними. На інтегральних індикаторах інформація видається в узагальненому вигляді.
Засоби відображення інформації є технічною основою для побудови інформаційної моделі процесу керування.

Інформаційна модель повинна відповідати таким вимогам:

за змістом адекватно відображати об’єкти керування і навколишнє середовище;

за кількістю інформації забезпечувати оптимальний інформаційний баланс і запобігати як дефіциту, так і перевантаженню інформацією оператора;

за формою і композицією відповідати завданням оператора щодо управління і його психофізіологічним можливостям щодо сприймання і переробки інформації.

Системи відображення інформації виконуються у вигляді табло, мнемосхем, приладних панелей і щитів.
Відповідність швидкості інформації, що надходить, пропускній здатності оператора забезпечується шляхом організації потоків інформації.
Для зменшення перевантаження інформацією необхідно:

подавати інформацію завчасно, до початку виконання дій;

зменшити потік інформації до необхідного мінімуму;

передбачити можливість фільтрації інформації, тобто дати можливість оператору відбирати дані відповідно до умов роботи;

виділити максимально можливий час для прийняття рішення;

зберігати на індикаторі інформацію за бажанням оператора протягом необхідного часу.
Усі сигнали, які надходять до оператора, поділяються на:

аварійні;

важливі відхилення від технологічного режиму, які можуть перейти в аварію;

відхилення другорядних технологічних параметрів і техніко-економічних показників;

незначні порушення правил технічної експлуатації.
Насамперед мають з’являтися сигнали, які вимагають екстреного втручання. Останні сигнали подаються по черзі, по мірі обробки найбільш важливих. Аварійні сигнали подаються негайно в оптимальну зону сприймання (центральна панель). Якщо в цей час з’являються сигнали другої групи, то вони надходять до периферійної зони сприймання. Сигнали третьої і четвертої груп в цей час затримуються в пам’яті машини.