Реферат Організація продажу товарів для молоді за матеріалами ВАТ ЦУМ
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
от 25%
договор
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КУРСОВА РОБОТА
Київ-2009
Зміст
Вступ……………………………………………………………………….3
1. Торгівля товарами для молоді як важливий фактор формування у них здорового способу життя………………………………………….5
2. Складові елементи процесу управління продажем товарів……...8
3. Аналіз стану управління асортиментом товарів для молоді в універмазі «Київський ЦУМ»………………………………………...17
4. Організація процесу продажу товарів для молоді……………….26
5. Реклама товарів та послуг для молоді…………………………….30
Висновки…………………………………………………………….........34
Список використаних джерел…………………………………………...37
Додатки…………………………………………………………………...41
ВСТУП
Незважаючи на те, що товари для молоді є порівняно дешевими, продаж таких товарі є дуже прибутковим за рахунок того, що молодь є активною споживчою групою. Саме тому молодіжний магазин чи молодіжні відділи у великих торгових центрах завжди приносять великий прибуток.
Але поряд із прекрасними перспективами, ринок молодіжної продукції відрізняється найжорстокішою конкуренцією. Особливість продажу товарів, послідовність проведення окремих операцій залежить від складності асортименту проданих товарів, характеру попиту покупців, застосованих форм продажу. Щоб вистояти в умовах конкуренції та одержати максимальний прибуток, необхідно враховувати основні особливості продажів на ринку товарів для молоді, що підкреслює актуальність обраної теми дослідження.
Метою курсової роботи є дослідження особливостей організації продажу товарів для молоді на прикладі ВАТ «Київський ЦУМ».
Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:
Ø розглянути загальнотеоретичні аспекти торгівлі товарами для молоді як важливого фактора формування у них здорового способу життя;
Ø визначити складові елементи управління продажу товарів;
Ø проаналізувати стан управління асортиментом товарів для молоді в універмазі «Київський ЦУМ»;
Ø дослідити організацію процесу продажу товарів для молоді;
Ø вивчити особливості використання реклама товарів та послуг для молоді у ВАТ «Київський ЦУМ»;
Ø визначити перспективи та можливі шляхи вдосконалення організації продажу товарів для молоді в універмазі «Київський ЦУМ».
Об'єктом дослідження є особливості організації процесу продажу.
Предметом дослідження є усі аспекти організації продажу товарів для молоді.
Методи дослідження.
Для повного та всебічного вивчення предмету дослідження було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, серед яких історичний, порівняльно-правовий, аналітико-синтетичний, формально-логічний, статистичний методи.
Теоретичну основу дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних учених – економістів. В ході виконання роботи використовувалася література з таких предметів як «Організація торгівлі», «Комерційна діяльність», «Економіка торгівлі», «Маркетинг», «Етика», а також практичні матеріали діяльності ВАТ «Київський ЦУМ».
Практичне значення роботи полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення організації продажу товарів для молоді у ВАТ «Київський ЦУМ».
1. Торгівля товарами для молоді як важливий фактор формування у них здорового способу життя
Торгівля товарами для молоді виступає важливим фактором формування у молодих людей активної життєвої позиції та здорового способу життя. Проте перш ніж проаналізувати й це питання розглянемо соціально-психологічні особливості молоді як купівельної аудиторії.
Молодь, як правило, виступає новатором в області покупки та вживання нових товарів, що стосується як нових товарних категорій, так і нових торговельних марок у вже існуючих категоріях. Крім того, прихильність до певної торговельної марки, сформована в молодості, може залишитися у споживача на все життя.
Соціально-психологічні особливості молоді роблять її одним з найпривабливіших сегментів на ринку споживчих товарів, i особливо новинок. Відповідно, знання соціально-психологічних чинників вибору товарів молодіжною аудиторією необхідне фахівцям для правильного позиціювання товару, розробки науково обгрунтованої маркетингової та рекламної стратегії, побудови ефективних комунікацій з даним сегментом ринку.
Проте, ряд недобросовісних виробників користується недосвідченістю, ідеалізмом, конформізмом, ранимістю та іншими соціально-психологічними характеристиками молоді, не замислюючись про соціальну відповідальність, яку вони зобов'язані нести, про ту непоправну шкоду, яку вони наносять сьому суспільству, у тому числі й власним дітям.
Молодь, як й діти, потребує особливого захисту від недобросовісної реклами, відповідно, знання соціально-психологічних чинників вибору товарів молодіжної аудиторії повинне враховуватися при вдосконаленні законодавства в області реклами, а також в практиці контролю за дотриманням нині існуючих законів.
На вибір товарів молодіжною аудиторією мають вплив наступні соціально-психологічні чинники:
ü соціально-психологічні складові тенденцій розвитку культури та субкультури;
ü соціокультурні зразки вжитку;
ü система цінностей;
ü особові характеристики;
ü групові патерни споживчої поведінки.
Взаємодія даних чинників з чинниками економічного, соціального, психологічного порядку обумовлює формування споживчих схем і стереотипів індивіда, які під впливом ситуаційних особливостей та цілеспрямованої маркетингової дії приводять до вибору конкретних товарів.
Перспективи розвитку споживчої поведінки молоді:
§ Збільшення кількості нематеріалістично мотивованих споживачів;
§ Зростання ролі Internet у виборі товарів;
§ Переважання групових патернів споживчої поведінки серед молоді;
§ Вирішальна роль засобів масової комунікації у впровадженні соціокультурних зразків вжитку.
На вибір товарів впливають наступні особові характеристики представників молодіжної аудиторії:
Ø сміливість;
Ø конформізм;
Ø товариськість;
Ø рівень інтелекту;
Ø емоційна стійкість;
Ø дипломатичність;
Ø експресивність.
Особові характеристики членів молодіжної групи, що постійно діє, мають тенденцію до уніфікації. Міра вираженості даній тенденції залежить від характеристик групи.
Проте цими соціально-психологічними особливостями можна користуватися з метою формування у молоді активної життєвої позиції, здорового та безпечного способу життя.
Окрім того, варто відзначити ще й те, що були спроби державного регулювання торгівлі товарами для молоді з метою формування та пропаганди серед молоді здорового способу життя. Так, у Верховній Раді України виносився законопроект «Про основні засади державної політики запобігання алкоголізмові в Україні», який серед іншого визначав заборону продажу алкогольних товарів у магазинах і секція дитячих, спортивних і молодіжних товарів. Щоправда, законопроект не був прийнятий.
Важливу роль у формуванні здорового способу життя серед молоді відіграють громадські організації. Так, Асоціація «Спортивна індустрія України» займається активною пропагандою здорового способу життя. До складу якої входять сім комітетів: з виробництва спортивних товарів, з торгівлі спортивними товарами, з будівницта та обладнання спортивних споруд, сфери спортивних послуг, по зовнішньоекономічним зв'язкам, спортивного маркетингу, інвестиційної діяльності. Асоціація займається комерційною діяльністю, проте важлива роль відводиться виховній роботі серед молоді.
2. Складові елементи процесу управління продажем товарів
Торгово-технологічний процес у магазині складається з періодично повторюваних операцій, у чому виявляється його циклічність. У той же час торгово-технологічний процес може протікати з різною динамічністю та інтенсивністю (протягом дня змінюється інтенсивність купівельних і товарних потоків, розрахункових та інших операцій). Крім того, окремі його операції можуть протікати з відхиленнями від заданих величин, що додає всьому торгово-технологічному процесу в магазині ймовірний характер. Все це відбувається під впливом різних факторів.
Для того, щоб забезпечити раціональне здійснення торгово-технологічного процесу в магазині, необхідна добре обміркована система керування всіма його операціями. Це дозволить більш ефективно використовувати приміщення магазина, торгово-технологічне устаткування, робочу силу та в остаточному підсумку створити умови для забезпечення високого рівня обслуговування покупців.
Предметами керування в магазині є товарні запаси, асортимент товарів, товарні та купівельні потоки, трудовий процес і якість обслуговування покупців.
Керування товарними запасами. У магазині повинні бути створені умови, що забезпечують безперебійну торгівлю при мінімальних обсягах товарних запасів, а також для запобігання товарних витрат у процесі збереження, внутрішньомагазинного переміщення та продажу товарів. Це досягається шляхом повсякденного керування товарними запасами. Воно повинно бути націлене насамперед на попередження відхилення товарних запасів від визначених для магазина необхідних їхніх розмірів. Необхідні розміри товарних запасів для магазинів установлюються з урахуванням обсягу денної реалізації товарів, оптимальних розмірів разового постачання та інших факторів. Працівники магазинів стежать за відповідністю фактичних запасів товарів установленим їхнім необхідним розмірам і вживають необхідні заходи, з метою їхнього регулювання.
У випадку зниження обсягу запасів виявляють його причини та вживають певні заходи для прискорення завезення товарів у магазин чи активізації продажу товарів, що замінюються.
Якщо фактичні запаси товарів у магазині перевищили необхідні розміри, то працівники магазина повинні в першу чергу встановити причини виниклого перевищення, з яких найбільш ймовірними можуть бути:
ð зниження купівельного попиту під впливом зміни моди, росту цін, появи нових, більш зроблених товарів;
ð прорахунки працівників магазина при визначенні потреб у товарах;
ð низька якість товарів, що постачаються;
ð недотримання термінів завезення товарів у магазин.
Після виявлення причин завищення фактичних запасів товарів варто вжити заходи для прискорення реалізації цих товарів, а також обмежити їхнє завезення в магазин. Прискорити реалізацію товарів можна шляхом більш активного їхнього рекламування чи організації ярмарок-розпродажів в інших населених пунктах. Надлишки завезених товарів також повертають на склад оптової бази.
Оскільки на роздрібних торгових підприємствах сконцентрована основна частина товарів, то від рівня керування ними в магазині в значній мірі залежить товаропостачання населення. Тому в кожнім магазині повинний здійснюватися постійний контроль за станом товарних запасів, що передбачає не тільки спостереження за відповідністю їхніх установлених розмірів, але й повсякденний контроль за умовами збереження товарів
Керування асортиментом товарів. Передбачається систематичний контроль за дотриманням у магазині обов'язкового асортиментного переліку товарів, своєчасне внесення пропозицій по його зміні. До його задачі входить забезпечення достатньої повноти асортименту в межах товарних груп, його стійкості та комплексності пропозиції. Керування асортиментом товарів тісно зв'язано з керуванням товарними запасами.
Для регулювання та контролю асортименту товарів у магазині застосовують наступні методи:
Ø розробка технологічних карт розміщення асортименту товарів у торговому залі;
Ø визначення відповідності фактичного асортименту товарів встановленому обов'язковому асортиментному переліку та виявлення причин відхилень;
Ø розробка та прийняття рішень, спрямованих на вдосконалення асортименту товарів.
Керування товарними потоками. Його ціль полягає в тому, щоб забезпечити високу продуктивність праці працівників магазина та скоротити витрати часу на поповнення товарних запасів у торговому залі. Воно повинно ґрунтуватися на дотриманні наступних принципів:
v досягнення максимальної точності внутрiшньомагазинного переміщення товарів;
v забезпечення мінімального обсягу вантажообігу;
v недопущення перетинання товарних і купівельних потоків;
v застосування засобів механізації на основі пакетування вантажів і широке використання тара-устаткування.
Керування товарними потоками здійснюється на основі спеціальних технологічних карт. При їхній розробці враховують розташування приміщень (зон) магазина та їхній взаємозв'язок, розміщення товарів у торговому залі, їхня оборотність, зворотні потоки тари й упакування з торгового залу до місць їхнього зберігання, напрямок купівельних потоків.
Керування купівельними потоками. Йому належить центральне місце в загальній системі керування торгово-технологічним процесом у магазині, тому що від нього багато в чому залежать комфортні умови, створювані для покупців у магазині, швидкість обслуговування покупців і пропускна здатність магазина. Воно передбачає рівномірний розподіл покупців у торговому залі та створення умов для їхнього вільного переміщення, вибору й оплати товарів.
Керування потоками покупців припускає аналіз їхньої інтенсивності по годиннах і днях роботи магазина, розміщення персоналу магазина з урахуванням їх інтенсивності, чітку внутрiшньомагазинну інформацію, забезпечення розміщення товарів у торговому залі з урахуванням рівномірного розподілу купівельних потоків. У регулюванні потоків покупців істотну роль грають розрахункові вузли, що мають достатню пропускну здатність, що забезпечується раціональним вибором типу контрольно-касових машин, правильним визначенням потреби в них, кваліфікацією контролерів-касирів.
Керування процесом обслуговування покупців. Воно знаходиться в тісному взаємозв'язку з вдосконалюванням усього торгово-технологічного процесу в магазині, організації праці торгових працівників, дотриманням ними правил продажу товарів і вимог культури торгівлі. Тому варто систематично вивчати думки покупців про використовувані в магазині методи продажу товарів, асортименті реалізованих товарів, додаткових послугах, що виконуються покупцями. На основі цього вживають додаткові заходи для поліпшення торгового обслуговування населення.
Організація й технологія оптового та роздрібного продажу товарів є найважливішим об'єктом комерційної та маркетингової діяльності торгового підприємства.
Безпосередньо оптовому та роздрібному продажу товарів передує маркетинговий етап роботи, зв'язаний з перебуванням ринку збуту конкретних товарів, тобто визначення ніші ринку для підприємства. Ця робота включає глибоке дослідження ринкових можливостей шляхом застосування цілого комплексу методів з вивчення попиту населення та кон'юнктури торгівлі.
Маркетинговий підхід до збуту товарів припускає розробку чотирьох розділів цього процесу: самого товару, його ціни, методів його поширення та методів стимулювання.
У розділ «Товари» входить розроблений підприємством товарний асортимент і набір послуг, що пропонуються цільовому ринку. Важлива роль у цьому розділі маркетингу приділяється товарному знаку (фабрична, торгова марка), зареєстрованому у встановленому порядку, товарному упакуванні, маркіруванні. Товарний знак повинний відбивати своєрідність роботи підприємства, його технічної та торгової політики, допомагати підприємству завоювати популярність та тим самим забезпечити збут товару на ринку.
Під методами поширення розуміється різна діяльність підприємства, спрямована на забезпечення цільових споживачів товаром і послугами. Сюди відноситься організація товароруху, включаючи ефективне транспортування вантажів, складські операції, керування товарними запасами, підбір оптових й роздрібних торговців.
Методи стимулювання включають діяльність підприємства з поширення зведень про переваги свого товару та переконанню цільових споживачів купувати його. Найважливіший засіб для реалізації цих задач - реклама.
Комерційну роботу з продажу товарів можна розділити на два етапи:
1. комерційна робота з оптового продажу товарів;
2. комерційна робота з роздрібного продажу товарів.
Комерційна діяльність із продажу товарів на цих етапах повинна здійснюватися на основі використання принципів і методів маркетингу.
Оптовий продаж товарів проводиться оптовими підприємствами (базами, торговими складами), оптовими посередниками, а також організаторами оптового товарообігу.
Оптова реалізація товарів має ведуче значення для діяльності оптових ланок, тому що забезпечує одержання оптовими підприємствами необхідного прибутку, задоволення попиту роздрібних підприємств і торговців у товарах, а отже, потреб населення в товарах і послугах.
Для здійснення продажу товарів як однієї з комерційних функцій оптові підприємства повинні визначити орієнтири (показники) по реалізації товарів у тісному зв'язуванні з прогнозом роздрібного товарообігу. Основою розробки таких орієнтирів повинні стати маркетингові дослідження потреб, попиту, місткості ринку, аналіз ринкової ситуації, визначення частки даного оптового підприємства на ринку.
Як інформаційну базу необхідно використовувати систему маркетингової інформації, а для розрахунків застосовувати сучасні методи аналізу, використовувати сучасну обчислювальну техніку, що забезпечить багатоваріантність показників, облік наслідків, обумовлених планованими маркетинговими заходами.
В даний час, коли скасована система прикріплення покупців до постачальників, здійснюється вільна купівля-продаж товарів і створені умови для самостійного вибору магазинами постачальників товарів, зростає значимість комерційної діяльності з встановлення оптимальних господарських зв'язків із роздрібними підприємствами.
Оптовим підприємствам необхідно визначити свій цільовий ринок, а не намагатися обслужити відразу всіх. Так, можна визначити цільову групу магазинів за ознаками їхніх розмірів (наприклад, тільки великі роздрібні підприємства), їх видів (наприклад, тільки магазини одягу чи взуття), їхньої зацікавленості в послузі (наприклад, магазини, що потребують у комерційному кредиті) і на підставі інших критеріїв.
У рамках цільової групи оптове підприємство може виділити найбільш оптимальні (вигідні) для себе роздрібні підприємства, розробити для них комерційні пропозиції з надання оптових послуг і встановити тривалі господарські зв'язки.
Серед маркетингових рішень оптових баз важливим є рішення про товарний асортимент і комплекс послуг. Бажаним є пропозиція різноманітного асортименту товарів і підтримка достатніх запасів для негайного постачання. Однак в умовах ринку оптові бази на підставі маркетингових досліджень повинні визначити, якою кількістю асортиментних груп товарів займатися, і відібрати з них найбільш вигідні для себе.
Одночасно оптові підприємства вирішують, які саме послуги допомагають домагатися господарських зв'язків з роздрібними підприємствами, а від яких послуг варто відмовитися чи зробити їх платними.
Основне завдання - сформувати чітко виражений комплекс послуг, найбільш коштовних з погляду роздрібних підприємств.
У рамках маркетингу оптові бази повинні розробити програму стимулювання збуту, розглядаючи при цьому збут як колективні зусилля із забезпечення продажу товарів оптовим покупцям, зміцнення відносин з ними і задоволення їхніх потреб у послугах.
Вирішивши удатися до стимулювання збуту, оптові підприємства повинні визначити його задачі, відібрати необхідні засоби стимулювання, розробити відповідну програму, організувати її попереднє випробування та перетворення в життя, забезпечити контроль за її діями та провести оцінку досягнутих результатів.
Задачі стимулювання збуту випливають із задач маркетингу товару. Зокрема , серед задач стимулювання роздрібних споживачів можуть бути такі, як заохочення магазинів за включення нового товару у свій асортимент, підтримку більш високого рівня запасів товару та пов'язаних з ним витрат, формування в магазинів прихильності до марки.
Вирішення задач стимулювання збуту досягається за допомогою найрізноманітних засобів. При цьому , той хто розробляє маркетинговий план, враховує й тип ринку, й конкретні задачі в сфері стимулювання збуту, й існуючу кон'юнктуру, й рентабельність кожного з використовуваних засобів.
До основних засобів стимулювання збуту можна віднести:
ð пропозицію товару магазинам безкоштовно чи на пробу;
ð угоди з невеликою знижкою з ціни;
ð експозиції та демонстрації товару в магазинах;
ð професійні зустрічі та спеціалізовані виставки;
ð торгові конкурси для спонукання працівників бази до ефективної комерційної діяльності.
Немаловажним маркетинговим рішенням оптових баз є розробка нових методів і прийомів діяльності з проходження замовлень, що надійшли від оптових покупців (магазинів).
Одним з таких напрямків є використання для прийому замовлень персональних комп'ютерів і телефаксів. Комп'ютери викликали до життя новий тип складу – «безпаперовий склад», де керування операціями й облік автоматизовані, отже, відпала потреба у великій складській документації.
Таким чином, оптовий продаж товарів є однієї з основних комерційних функцій оптових підприємств. Всі інші стосовно неї мають підлегле значення та як би обслуговують її.
Виходячи з викладеного змісту комерційної роботи, із продажу товарів можемо звести до виконання наступних основних операцій:
§ встановлення господарських зв'язків з покупцями товарів;
§ вибір форм і методів оптового продажу товарів;
§ організація надання послуг оптовими підприємствами клієнтам;
§ організація обліку виконання договорів з покупцями товарів;
§ рекламно-інформаційна діяльність оптових підприємств.
Асортиментна політика - важлива частина загальної роздрібної стратегії. Деякі підприємства прагнуть оптимізувати асортимент шляхом звуження його широти та зменшення глибини, вони торгують лише найпопулярнішими та ходовими товарними групами, а в межах груп - найпопулярнішими та швидко обертаємимі товарами. Така політика дозволяє зменшити кошти, вкладені в товарні запаси, й прискорити їхню товарооборотність. Наприклад, якщо керівники магазина знайдуть, що в товарній групі, що складається з 10 найменувань, 80% обороту дають 4 найменування, то дуже імовірно, що вони взагалі виключать з асортименту інші 6 найменувань. Логіка такого рішення ясна: не варто вкладати кошти та працю у велику частину товарної групи, що дає лише 20% обороту; краще зосередити зусилля на торгівлі товарами, що швидко обертаються.
Рішення звузити асортимент в описаному прикладі цілком логічне, але це зовсім не єдино можлива комерційна логіка. Інші магазини, навпроти, неодмінно будуть торгувати всіма 10 найменуваннями товарів, яким би малим попитом не користалися деякі з них. Це ті роздрібні підприємства, які домінуючою рисою образу свого магазина зробили саме уявлення про надзвичайно широкий та глибокий, майже вичерпний асортимент: «у нас можна купити все, що взагалі де-небудь можна купити».
Широта та глибина асортименту повинні вибиратися з урахуванням загальних цілей та задач, що ставить перед собою роздрібна організація, і, зрозуміло, переваги споживачів.
Проблеми, що відносяться до збалансованості асортименту, значно складніші. Сучасна тенденція - продавати всі товари «під одним дахом». Тому найчастіше приходиться задумуватися не про те, чи відповідає даний товар чи товарна група загальній цілеспрямованості асортименту, а про те, чи можна торгувати ними рентабельно. Прибутковість торгівлі можна збільшити не тільки виключенням товару з асортименту, але й додаванням нових товарів.
Варто особливо підкреслити, що рентабельність торгівлі не слід розуміти занадто вузько - як різницю між обсягом реалізації товару та його закупівельною ціною разом з витратами обертання. Більш широкий погляд на прибутковість можна сформулювати так: чи підвищиться рентабельність торгівлі товарного відділу в цілому, якщо буде прийняте рішення включити (чи не включати) даний товар в асортимент? І дійсно, у багатьох випадках рішення щодо широти, глибини й узгодженості асортименту керівники торгівлі засновують саме на такому широкому та розумному підході. На практиці концепція загальної прибутковості не завжди відіграє належну роль при вирішенні питань, пов'язаних з асортиментом. Дуже часто рішення про включення в асортимент чи виключення з нього того чи іншого товару керівники приймають виходячи з звички чи традиції, наслідування конкурентами, а то й просто на основі інтуїції.
3.
Аналіз стану управління асортиментом товарів для молоді в універмазі «Київський ЦУМ»
Перш ніж аналізувати особливості асортименту товарів для молоді у ВАТ «Київський ЦУМ», надамо коротку характеристику підприємству.
Це дозволить більш глибоко підійти до вивчення основної проблеми дослідження.
Центральний унiвермаг розпочав свою дiяльнiсть 69 рокiв тому і є одним з найбiльших пiдприємств торгiвлi в Українi та займає перше мiсце з товарообiгу. За 2006 рiк київський Центральний універмаг вiдвiдали близько 11,0 млн. покупцiв, з них бiльше 4,5 млн. зробили покупки.
У липнi 1994 року Центральний унiвермаг було перетворено у процесi приватизацiї у Вiдкрите акцiонерне товариство «Київський центральний універмаг», що зареєстровано 29 липня 1994 року та перереєстровано 19 грудня 1996 року iз статутним фондом 252 тис.грн.
На 1 січня 2006 року весь статутний фонд сплачений повнiстю трьома юридичними особами, державною часткою 24,66% у виглядi нематерiальних активiв на суму 62.1 тис.грн. та 2710 чоловiк - фiзичних осiб.
На 1 січня 2009 року товариство має чотири структурні пiдроздiли: вiддiл «Взуття», вiддiл «Швейних виробiв та трикотажу», вiддiл «Товари для дому, галантерея i подарунки» та відділ «Продуктових товарів». Фiлiй та представництв ВАТ «Київський ЦУМ» немає.
Розмір статутного фонду ВАТ «Київський центральний універмаг» - 64 млн. 616 тис. грн. Балансова залишкова вартість необоротних активів (основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій, активів) станом на 30 червня цього року складала 90 млн. грн. Середньоспискова чисельнiсть робiтникiв основної дiяльностi 924 чоловiка.
Основним напрямком дiяльностi ВАТ «Київський ЦУМ» є роздрiбна торгiвля промисловими товарами народного споживання. Крiм того проводить дрібнороздрiбну торгiвлю та надає додатковi послуги: упаковка товарiв, пiдгонка одягу, обробка тюлевих виробiв i штор, платнi туалети, послуги ксерокса, здає в оренду складськi примiщення по вулиці Якутськiй.
Висока культура обслуговування та широкий асортимент товарiв високої якостi, сертифiкований, з гiгiєничними висновками та помiрнi цiнi дають змогу ВАТ «Київський ЦУМ» бути пiдприємством торгiвлi № 1 в країнi. Новi технологiї, оновлене торговельне обладнання, рацiональне розмiщення секцiй, що дає змогу наблизити товари до покупцiв. Тогiвля здійснюється за пластиковими картками банкiв, продажем товарiв у кредит через «Правекс-Банк», АППБ «Авал» та готівкою.
Розглянемо додатково загальне розміщення товарів в універмазі «Київський ЦУМ».
І поверх - Світ подарунків
Ювелірні прикраси, косметика та парфуми, годинник, вироби з олова, столові прибори, посуд, скло, кришталь, фарфор-кераміка, фототовари, радіотовари, мобільні телефони, бізнес аксесуари, галантерея для чоловіків, люстри, побутова техніка, сувеніри, продукти та вино-горілчані вироби.
Додаткові послуги: відділення банку, банкомати, довідкове бюро, фотопослуги, оформлення подарунків, продаж живих квітів, гравер, ремонт годинників.
ІІ поверх - Все для дітей та жінок
Дитячий одяг та взуття, товари для немовлят, дитячі панчішно-шкарпеткові вироби, іграшки, сувеніри, канцтовари, салон жіночого взуття, шкіргалантерея, панчішно-шкарпеткові вироби та супутні товари.
Додаткові послуги: кав'ярня, аптека, відділення банку, оформлення подарунків.
ІІІ поверх - Все для чоловіків
Чоловічий одяг та трикотаж, білизна, взуття, шкарпеткові вироби, галантерея та аксесуари, парфуми, товари для спорту, DVD-диски та преса.
Додаткові послуги: виготовлення ключів.
IV поверх - Все для жінок
Жіночий одяг, трикотаж, білизна, вироби з хутра, головні убори, галантерея, шкіргалантерея.
V поверх - Все для дому
Постільна білизна, столова білизна, тканини, парфуми, дорожні товари, господарчі товари, посуд та кухоні прилади, килими, канцтовари, господарські товари, електротовари, миючі засоби, тюле-гардинні вироби, товари для спорту, ексклюзивна мебель, ортопедичні матраси.
Додаткові послуги: відділення банку, ремонт одягу.
Асортиментний перелік товарів для молоді ВАТ «Київський ЦУМ» представлений в таблиці 1.1.
Одним з показників, що характеризує асортимент товару в універмазі є коефіцієнт стійкості, який показує відповідність наявної в універмазі асортиментної пропозиції оптимальному, встановленому для кожного виду продукції.
Для взуттєвої продукції оптимальним є значення коефіцієнта, рівне 0,75. Таблиця 1.1.
Оцінка асортименту товарів ВАТ «Київський ЦУМ»
Найменування секції | Найменування товару | Кіл - ть різновидів товару | Період торгівлі |
1. Взуття | чоботи, черевики, напівчеревики | 350 | листопад, грудень січень, лютий |
| туфлі, сабо, сандалі | 410 | квітень, травень червень, вересень |
| Спортивне взуття | 200 | 12 міс. |
2. Одяг | окремо чоловічий, жіночий, із виділенням молодіжних секцій усередині відділів | 1000 | 12 міс. |
3.Товари для спорту | Спортивний одяг, аксесуари | 300 | 12 міс., пожвавлення весна-літо |
4. Мобільні телефони | Мобільні телефони, аксесуари | 250 | 12 іс. |
5.Кожгалантерея | рукавички | 40 | листопад, грудень |
| сумки | 35 | 12 міс. |
6 . Аксесуари | парасольки | 150 | березень, квітень, |
| травень, вересень жовтень | ||
| колготки | 70 | |
7 . Косметика, гігієнічні засоби | Декоративна та гігієнічна косметика, парфуми (із виділен-ням окремих молодіж-них секцій усередені відділу) | 547 | 12 міс. |
Аналізуючи структуру асортименту товарів для молоді у ВАТ «Київський ЦУМ», то можемо зробити наступні висновки. Найбільшу питому вагу у ВАТ «Київський ЦУМ» займає взуття (31%), як видно на діаграмі 1.1. Косметика і одяг мають практично рівні значення – 25% і 21% відновідно. Товари для спорту – 10%, мобільні телефони –7%, кожгалантерея і аксесуари – по 3%.
Діаграма 1.1. Структура асортименту товарів для молоді ВАТ «Київський ЦУМ»
Невисокий рівень ваги одягу у структурі товарного асортименту ВАТ «Київський ЦУМ» пояснюється тим, що, по-перше, одяг у ВАТ «Київський ЦУМ» належить до дорогої категорії, в той час як молодь надає перевагу дешевшим товарам, проте частіше його купує й змінює. По-друге, у підприємства велика кількість конкурентів, які територіально знаходяться в одному районі з універмагом «Київський ЦУМ», спеціалізуються виключно на молодіжному асортименті та пропонують товари за нижчими цінами.
Подібна ситуація й з асортиментом мобільних телефонів. «Київський ЦУМ» не належить до спеціалізованих магазинів оргтехніки та телефонного зв’язку, тому клієнтів у цьому сегменті на підприємстві не така велика кількість.
Щодо косметики та гігієнічних засобів, то покупці частіше за все купують їх заразом з іншими товарами, оскільки ця продукція є незначною за ціною та практично не відрізняється у всіх товарних точках.
Проаналізуємо широту асортименту товарів для молоді по трьом видам продукції – взуття, косметичні засоби (засоби гігієни та догляду за шкірою) й мобільні телефони.
Широта асортименту ВАТ «Київський ЦУМ» за розмірами взуття рівна 0.49 пункту. Цей показник можна вважати близьким до оптимального, оскільки для взуттєвої продукції оптимальним вважається значення коефіцієнта рівне 0.50.
Одним з показників ефективності товарного асортименту є його глибина. Як правило, для взуттєвих товарів - це загальне число різновидів моделей. Наочно ми представили глибину асортименту в таблиці 1.2.
Таблиця
1.2.
Глибина асортименту моделей взуття ВАТ «Київський ЦУМ»
Фірма | Взуттєві асортиментні групи | Матеріал | Колір | Розмір | Фактична широта |
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. «Белвест» | 20 | 5 | 6 | 9 | 0,64 |
2. «Біонина» | 15 | 4 | 2 | 5 | 0,43 |
3. «Луганочка» | 21 | 4 | 4 | 6 | 0,55 |
4. «Вигорос» | 22 | 3 | 4 | 11 | 0,62 |
5. «Інвіто» | 11 | 1 | 3 | 6 | 0,32 |
6. «Чевляр» | 15 | 3 | 5 | 7 | 0,51 |
7. «Баден» | 20 | 4 | 7 | 12 | 0,73 |
8. «Эльче» | 23 | 6 | 15 | 10 | 0,98 |
9. «Антилопа» | 10 | 3 | 7 | 7 | 0,39 |
10. «Ле гранд» | 11 | 2 | 1 | 8 | 0,36 |
11. «Марко» | 13 | 2 | 3 | 12 | 0,5 |
12. «Оліп» | 9 | 2 | 2 | 12 | 0,45 |
Отже, з даних таблиці 1.2 можна зробити висновок, що фірма «Ельче» володіє найбільшою глибиною на відміну від інших фірм виробників взуття, оскільки коефіцієнт глибини цієї фірми складає 0,98.
Повнота асортименту взуття в універмазі ВАТ «Київський ЦУМ» рівна 0,77, тобто робимо висновок, що асортимент молодіжного взуття практично дозволяє задовольняти твердо сформований попит на взуття, він близький до числа різновидів товарів, що рекомендується для магазинів взуття з площею від 251-650 кв.м, тобто 301-500 одиниць. Такі фірми як «Ельче», «Баден», «Белвест», «Луганочка» надають різні можливості для задоволення альтернативного попиту споживачів.
Розглянемо особливості асортименту засобів догляду за шкірою, поділивши усі молодіжні засоби цієї категорії на три значні групи – дешева продукція, продукція за середніми цінами, дорога продукція.
Для зручності весь асортимент товарів наведено у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Засоби догляду за шкірою для молоді
Назва торгової марки | Асортимент виробів | Цінова група |
«100 рецептов красоты» | Гелі для вмивання, пінка для вмивання, скраби, молочко для знаття макія-жу, креми для догляду за шкірою, тоніки, маски. | Дешева |
«Чистая линия» | Гелі для вмивання, пінка для вмивання, скраби, молочко для знаття макія-жу, креми для догляду за шкірою, тоніки, маски. | Дешева |
Биокон | Гелі для вмивання, молочко для знаття макія-жу, креми для догляду за шкірою, тоніки, маски. | Дешева |
Clean&clear | Гелі для вмивання, скраби, тоніки | Середня |
Mia | Гелі для вмивання, пінка для вмивання, скраби, молочко для знаття макія-жу, креми для догляду за шкірою, тоніки, маски. | Середня |
Garnier | Гелі для вмивання, пінка для вмивання, скраби, молочко для знаття макія-жу, креми для догляду за шкірою, тоніки. | Середня |
Nivea | Гелі для вмивання, пінка для вмивання, скраби, молочко для знаття макіяжу, креми для догляду за шкірою, тоніки. | Середня |
L’oreal | Молочко для знаття макіяжу, гелі для вмиван-ня (інша косметика в асортименті 25+) | Дорога |
Vichi | Молочко для знаття макіяжу, гелі для вмиван-ня (інша косметика в асортименті 25+) | Дорога |
Отже, можемо зробити висновок, що найбільш представленою у ВАТ «Київський ЦУМ» за широтою представлення є дешева та середня цінова категорія товарів догляду за шкірою. Товари дорогої цінової категорії більш представлені для старших вікових груп у зв’язку з тим, що серед молоді вони користуються меншим попитом.
Проте варто відзначити , що товари дорогої цінової категорії є головним чином комбінованими, що дозволяє купувати їх у меншій кількості з тим самим ефектом (наприклад, гель для вмивання+тонік в одному флаконі).
Стосовно асортименту мобільних телефонів, то вони представлені досить широко, як і в будь-якому спеціалізованому магазині. Проте попит на них у ВАТ «Київський ЦУМ» нижчий, аніж у мережах «Мобілочка» чи «Алло», що пов’язано в першу чергу з психологічними особливостями покупців: вони віддають перевагу спеціалізованим магазинам. Цінової різниці між асортиментом ВАТ «Київський ЦУМ» чи спеціалізованим магазином практично немає.
Наступним показником, що характеризує ефективність асортименту товарів, є показник оновлюваності асортименту.
Оновлення відбувається за рахунок поповнення набору товарів новими зразками та виключенням з них застарілих зразків.
Таким чином, підведемо підсумки. У ВАТ «Київський ЦУМ» товари для молоді представлені у наступних категоріях: одяг, взуття, косметика та засоби гігієни, спортивні товари.
Розглянута система показників асортименту в ВАТ «Київський ЦУМ» дозволила зміряти відхилення фактичного стану асортименту від переважного, на основі цього можна зробити висновок, що незначне 0,07 відхилення говорить про раціональність асортименту товарів в ВАТ «Київський ЦУМ». Такий принцип формування асортименту дозволяє підприємству створювати найзручніші умови для покупців, полегшує їм процес ознайомлення з пропонованими товарами, скорочує витрати часу на здійснення покупок, а також сприяє здійсненню імпульсних покупок.
На основі аналізу показників асортименту ВАТ «Київський ЦУМ» можна зробити наступні висновки: асортимент товарів достатньо часто оновлюється, задовольняє попит споживачів за широтою та глибиною асортименту взуття, косметики тощо, показники свідчать про високу стійкість асортименту.
Проте є й деякі недоліки. В універмазі необхідно запровадити окрему секцію товарів для молоді, з метою легшого орієнтування в універмазі.
На даний момент такої секції в універмазі немає.
4.
Організація процесу продажу товарів для молоді
Торговельним підприємствам властиві три види оперативних процесів: закупівля товарів, доведення товарів від виробника до місця реалізації та реалізація товарів.
Серед всіх процесів, які здійснюються в універмазі, основним є процес продажу товарів населенню. Тут відбувається остаточна реалізація товарів і задоволення купівельного попиту, здійснення обслуговування покупців. Всі інші процеси підпорядковані головному, сприяють його прискоренню, створюють для цього необхідні умови.
Продаж товарів не може здійснюватись без виконання магазином технологічних операцій, які мають мету доведення товарів до споживача. Однак, досягнення цієї мети відбувається шляхом продажу, і тому технологія торгівлі підпорядкована інтересам продажу.
Саме процес продажу є дуже трудоємким і потребує фізично важкої та розумової праці продавців. Покупці в цьому процесі також витрачають багато часу, якого значна частина йде на чекання в чергах.
Тому першорядну увагу в організації торгівлі треба приділяти процесу продажу товарів, його вдосконаленню. Одним із напрямків вдосконалення організації торговельного обслуговування є впровадження прогресивних методів продажу.
У відповідності з Типовим положенням про фірмові магазини вони повинні широко застосовувати прогресивні форми продажу товарів, надавати послуги покупцям.
У ВАТ «Київський ЦУМ» продаж здійснюється за індивідуальним методом обслуговування покупців (тобто через прилавок). Товари, викладені в охолоджувальних прилавках – вітринах, на постійних гірках. Покупці мають можливість ознайомитись з асортиментом товарів, зробити вибір.
Продаж товарів за цим методом складається з наступних операцій:
Ø зустріч покупців та виявлення попиту;
Ø пропозиція та показ товарів;
Ø допомога у виборі та консультація;
Ø пропозиція супутніх товарів;
Ø виконання технологічних операцій;
Ø розрахункові операції;
Ø упаковка та видача покупки.
Зустріч покупців полягає в тому, що товар повинен бути повністю підготовлений до продажу та викладений на робочому місці, робоче місце – підготовленим: оснащене необхідним обладнанням та інструментами; товари мають мати цінники, а продавці своїм виглядом показують готовність обслужити покупця.
Однією з основних задач робітників торгівлі є вдосконалення методів продажу та обслуговування покупців. Одним із шляхів виконання цього завдання є впровадження самообслуговування та інших ефективних методів продажу.
Досвід роботи магазинів самообслуговування свідчить про значне скорочення часу покупців на придбання товарів, підвищення ефективності використання торгових площ, скорочення витрат обертання.
Недоліком в роботі фірмового магазину є те, що не застосовується метод самообслуговування, хоча Типовим положенням про фірмові магазини передбачено застосування прогресивних методів продажу товарів, в тому числі самообслуговування.
Не менш важливою вимогою до організації роботи фірмового магазину є надання додаткових послуг покупцям.
Надання торгових послуг вигідно торгівельному підприємству, так як це є додатковим джерелом доходів та сприяє росту товарообороту. Вони корисні й для населення, оскільки суттєво скорочують витрати часу покупців на придбання товарів, полегшує споживання. Саме тому керівництву ВАТ «Київський ЦУМ» необхідно продумати питання щодо розвитку додаткових послуг та підвищення їх якості.
З метою вивчення організації роботи універмагу, визначення його впливу на формування попиту населення робітниками універмагу було проведено опитування покупців в універмазі. Всього було опитано 257 чоловік.
Як показали результати опитування, ВАТ «Київський ЦУМ» користується досить високою популярністю. Вісімдесят три відсотки опитаних, визначили, що саме в цьому універмазі роблять покупки.
Серед переваг ВАТ «Київський ЦУМ» покупці відмітили зручний показ товарів (42% відповідей).
Важливим фактором є також уважне відношення продавців до покупців (12% відповідей). Покупці відмітили також швидке та чітке виконання операцій при відпуску товарів (18%), наявність у продажу завжди свіжих товарів в достатньо широкому асортименті (30%).
У відповідності з задачами опитування було визначено вплив різних факторів, які обумовлюють організацію роботи універмагу на вибір товарів безпосередньо в універмазі. З усіх факторів було виділено такі основні (див. в таблиц
і
1
.
4).
Таблиця
1.4.
Розподіл відповідей покупців в залежності від впливу факторів організації торгівлі на покупцеві переваги
(у %)
Фактори, які сприяють підвищенню ефективності організації торгівлі | Всього | За ступен ем важливості | ||
неважливо | важливо | дуже важливо | ||
Наявність асортименту товару | 100,0 | 3,0 | 58,0 | 39,0 |
Реклама, або інформація в універмазі | 100,0 | 56,5 | 34,8 | 8,7 |
Порада продавця | 100,0 | 32,0 | 32,0 | 36,0 |
Можливість ознайомлення з товаром | 100,0 | 35,8 | 32,1 | 32,1 |
Культура обслуговування | 100,0 | 3,0 | 7,0 | 83,0 |
Аналізуючи отримані відповіді покупців відзначимо, що покупці важливого значення надають культурі обслуговування (83,0%) та наявності асортименту товарів (58,0% та 39,0%), пораді продавців (68%).
Вплив внутрішньомагазинної реклами та інформації на переваги покупців незначне – тільки 34% рахують її важливою, і лише 8,7% - дуже важливою.
Необхідно відмітити, що використання окремих рекламних заходів в універмазі (оформлення вітрин, цінники, інша інформація) носить безсистемний характер, що й зменшує ефективність її сприймання покупцями.
Доцільно, щоб всі види реклами (вивіска, цінники, упаковка, анотації та інше) мали єдине кольорове та змістовне рішення.
Оформлення торговельного залу універмагу в єдиному стилі, використання рекламних засобів повинні підпорядковуватись певній меті – формуванню раціональних потреб покупців, вихованню смаків.
Особливо важлива реклама нових товарів, оскільки формування попиту на них є однією з основних задач універмагу. Цю роботу необхідно активізувати в першу чергу за рахунок підвищення рівня та цілеспрямованості рекламних заходів.
5.
Реклама товарів та послуг для молоді
У традиційному розумінні «реклама – це комерційна інформація, яку передає рекламодавець певній групі споживачів з метою формування відповідного відношення до товару, чи послуги, що рекламуються».
Реклама – не тільки могутній інструмент реалізації товарів, але й засіб, що формує нові культурні цінності.
У зв’язку з цим задачі реклами полягають у формуванні попиту та управлінні ним, прискоренні товарообороту. Реклама виконує низку важливих соціальних функцій:
ð формує в певному ступені параметри розумних потреб;
ð сприяє розвитку естетичних уявлень у населення.
Реклама не тільки формує потреби, але й значно впливає на виробництво й споживання. Реклама дає інформацію про споживчу вартість товарів й тим самим спонукає споживання, отже посередньо приймає участь як у відтворенні, так і у формуванні нових потреб. При цьому вона повинна враховувати не тільки відомчі інтереси виробника, але й інтереси споживача. Все це є однією з важливих функцій рекламної діяльності.
Реклама заощаджує час покупців, заздалегідь готує їх до вибору товарів, полегшує його пошук. Вона сприяє раціональній організації торгівельної діяльності та підвищенню рівня культури торгівлі.
Повідомляючи про товари, які є у продажі, їх особливостях, позитивних якостях, достатках і перевагах, реклама тим самим створює у споживачів правильну думку про товари, розвиває та стимулює попит, активно впливає на формування попиту населення. Вона сприяє переключенню попиту з одних товарів на інші, що призводить до підвищення культури споживання.
Реклама сприяє прискоренню реалізації товарів. У зв’язку з випуском нових товарів, більш сучасних, реклама пропагує їх, сприяє їх впровадженню у споживання, інформує членів суспільства про предмети споживання, які надходять у продаж, про місце та умови їх продажу, торгова реклама сприяє скорішому доведенню товарів до споживачів.
В той же час, сповіщаючи покупцям про наявність товару у продажі, їх споживчу вартість, способи вживання, переваги перед іншими товарами, реклама дає покупцям можливість продумати покупку. Внаслідок значно скорочується час, який витрачається на придбання товарів, зменшується необхідність в консультації продавців при виборі товарів, що підвищує продуктивність їх праці.
Особливу роль у рекламі товарів покликані відігравати фірмові магазини. Згідно Типовому положенню про фірмові магазини промислових підприємств, однією із їх задач є широка реклама нових товарів. Фірмові магазини повинні бути центрами торгової реклами, пропаганди нових товарів.
Фірмовий магазин проводить велику роботу з оформлення магазину, із рекламування самого магазину, із рекламування промислового підприємства, продукцію якого реалізує магазин, нової продукції.
З метою проведення реклами виробів організовуються виставки – перегляди, дегустації, ярмарки, подаються замовлення на здійснення реклами в місцевій пресі, на радіо.
Однак слід відмітити, що витрати з реклами в магазині 8 складають 0,03% до товарообороту. Це дуже мало й не дозволяє магазину здійснювати рекламні заходи в тому об’ємі, що необхідно.
Як недолік, необхідно відмітити, що рекламні заходи проводяться епізодично, без заздалегідь розробленого економічно обгрунтованого плану.
Реклама в торговельних підприємствах, таких як, наприклад, ВАТ «Київський ЦУМ» має проводитись на планових засадах. Це зробить її цілеспрямованою, зосереджуючись на тих товарах, які потребують реклами, особливо визначити необхідні витрати коштів на здійснення рекламних заходів і раціонально використовувати їх. При цьому, як свідчить досвід кращих фірмових магазинів, плани рекламних заходів повинні розроблятися приблизно в такій послідовності.
Спочатку визначають об’єкт рекламування, найменування товарів, або послуг, які слід рекламувати. Визначають задачу, яку необхідно вирішити за допомогою реклами. Потім визначають цільову аудиторію реклами, тобто до кого вона буде звертатись – до молоді, людей старшого віку тощо. Далі встановлюють зміст окремих заходів, які будуть використані для них рекламні засоби, строки проведення рекламних заходів, необхідні витрати праці та матеріалів.
Невід'ємною роботою організації реклами є визначення економічної ефективності окремих рекламних заходів.
Фірмові магазини, торговельні підприємства повинні вивчати вартісні показники (додатковий товарооборот, реалізоване накладання, прибуток) і невартісні (кількість покупців, які звернули увагу на рекламу, кількість здійснення покупок).
Необхідно також вивчати психологічні результати реклами, такі як розширення знань населення про товари, запам’ятовування рекламних заходів, розповсюдження інформації про нові товари.
Для оцінки якості реклами, її ролі у торговельній діяльності необхідно розрізняти економічну та соціальну ефективність реклами, а також ефективність її психологічного впливу на покупців.
Під економічним ефектом реклами розуміють економічний результат, який проявляється в покращенні показників господарської діяльності підприємств торгівлі, рості товарообороту. Економічна ефективність визначається шляхом співставлення результатів рекламних заходів і витрачених на їх здійснення засобів.
Щоб визначити економічну ефективність реклами співставляють дані про реалізацію товарів за певний відрізок часу (декаду, місяць, квартал), коли цей товар рекламувався, з даними за той же період, коли реклама не застосовувалась.
ВАТ «Київський ЦУМ» проводить велику роботу з оформлення вітрин та приміщення універмагу, з рекламування самого універмагу, з рекламування промислового підприємства, продукцію якого реалізує універмаг, нової продукції.
З метою проведення реклами виробів організовуються виставки – перегляди, дегустації, ярмарки, подаються замовлення на здійснення реклами в місцевій пресі, на радіо.
Однак слід відмітити, що витрати з реклами у ВАТ «Київський ЦУМ» складають 0,05% до товарообороту. Це дуже мало й не дозволяє універмагу здійснювати рекламні заходи в тому об’ємі, що необхідно.
Як недолік, необхідно відмітити, що рекламні заходи проводяться епізодично, без заздалегідь розробленого економічно обгрунтованого плану.
Реклама в торговельних підприємствах має проводитись на планових засадах. Це зробить її цілеспрямованою, зосереджуючись на тих товарах, які потребують реклами, особливо визначити необхідні витрати коштів на здійснення рекламних заходів і раціонально використовувати їх. При цьому, як свідчить досвід кращих торговельних підприємств, плани рекламних заходів повинні розроблятися приблизно в такій послідовності .
В першу чергу необхідно визначити об’єкт рекламування, найменування товарів, або послуг, які слід рекламувати. Потім визначити головну задачу, яку необхідно вирішити за допомогою реклами. Так в універмазі ВАТ «Київський ЦУМ» не має окремого відділу для молоді. Отже, реклама в універмазі «Київський ЦУМ», необхідно спрямовуати на зацікавлення молоді. Далі встановлюють зміст окремих заходів, які будуть використані для них рекламні засоби, строки проведення рекламних заходів, необхідні витрати праці та матеріалів.
Для того, щоб молодь зацікавилася в пропонованому товарі в універмазі, потрібно проводимти ярмарки, аукціон, промо-акції , на яких будуть розігруватися призи (це може бути і косметика, біжутерія, одяг, знижки на продукцію в універмазі).
Окрім цього, в універмазі відсутня служба формування попиту та рекламна служба. Варто її організувати.
ВИСНОВКИ
Отже, можемо підвести такі підсумки після проведеної роботи.
Молодь, як правило, виступає новатором в області покупки та вживання нових товарів, що стосується як нових товарних категорій, так і нових торговельних марок у вже існуючих категоріях. Крім того, прихильність до певної торговельної марки, сформована в молодості, може залишитися у споживача на все життя.
Соціально-психологічні особливості молоді роблять її одним з найпривабливіших сегментів на ринку споживчих товарів, i особливо новинок. Відповідно, знання соціально-психологічних чинників вибору товарів молодіжною аудиторією необхідне фахівцям для правильного позиціювання товару, розробки науково обгрунтованої маркетингової та рекламної стратегії, побудови ефективних комунікацій з даним сегментом ринку.
Торгівля товарами для молоді виступає важливим фактором формування у молодих людей активної життєвої позиції та здорового способу життя. Проте перш ніж проаналізувати й це питання розглянемо соціально-психологічні особливості молоді як купівельної аудиторії.
Щоб вистояти в умовах конкуренції й дістати максимальний прибуток, необхідно враховувати основні особливості продажів на ринку молодіжних товарів, що підкреслює актуальність обраної теми дослідження.
Особливість продажу товарів, послідовність проведення окремих операцій залежить від складності асортименту продаваних товарів, характеру попиту покупців, застосовуваних форм продажу. Розглянемо види та форми організації продажу товарів для молоді:
1) Продаж
молодіжних
товарів на основі самообслуговування - один із найзручніших методів продажу товарів для молоді. Самообслуговування дозволяє прискорити операції з продажу молодіжних товарів, збільшити пропускну здатність магазинів, розширити обсяг реалізації товарів для молоді.
2) Продаж товарів
для молоді
через прилавок обслуговування включає виконання наступних операцій:
Ø зустріч покупця й виявлення його намірів. Торговельний персонал повинен бути привітний до покупця. При цьому сприятливі враження створюють охайний зовнішній вигляд працівників, чистота й порядок у торговельному залі. Виявлення намірів покупця полягає в ненав'язливому визначенні їхнього відношення до моделей, фасонів.
Ø пропозиція й показ товарів. Показуючи товар, продавець вказує особливості товарів; - допомога у виборі товарів і консультації.
Провівши дослідження та проаналізувавши результати, можна підвести підсумок, що ВАТ «Київський ЦУМ» є рентабельним, прибутковим універмагом з високою культурою обслуговування покупців. Інтенсивне насичення споживчого ринку України різноманітними товарами, особливо імпортного виробництва, і, як свідчить практика, не завжди якісними, ставить в ряд найбільш актуальних завдань на сьогодні просвітницьку роботу серед громадян як потенційних покупців і споживачів продукції, а тому працівникам ВАТ «Київський ЦУМ» необхідно інформувати своїх покупців щодо споживчих властивостей тих чи інших товарів, а також захисту їхніх прав. Саме від працівників прилавку повинна надходити інформація покупцям про їх права та необхідні дії щодо їх захисту.
У ВАТ «Київський ЦУМ» товари для молоді представлені у наступних категоріях: одяг, взуття, косметика і засоби гігієни, спортивні товари, продукти.
На основі аналізу показників асортименту ВАТ «Київський ЦУМ» можна зробити наступні висновки: асортимент товарів достатньо часто оновлюється, задовольняє попит за широтою та глибиною асортименту взуття, засобів гігієни тощо, показники свідчать про високу стійкість асортименту.
Проте є й певні недоліки. В універмазі «Київський ЦУМ» необхідно запровадити окрему секцію товарів для молоді, з метою легшого орієнтування в універмазі. На даний момент такої секції в універмазі немає.
Щоб збільшити продажі ходового товару, ВАТ «Київський ЦУМ» може також використовувати різноманітні маркетингові прийоми та креативні ідеї. Що ж стосується ВАТ «Київський ЦУМ», то промо-акції, виставки, ярмарки варто проводити неодмінно на свіжому повітрі - поруч із універмагом. Потрібно спеціально складати сценарії, де важливу роль відводять глядачам. За участь та перемогу мають передбачатися призи з чисельності тих товарів, заради яких все й затівається. З особливостей літнього просування товарів можна виділити спад телевізійної реклами в цей період і ріст популярності BTL-Акцій, у яких потенційні покупці можуть брати активну участь. Приміром, споживачі охоче беруть участь у маркетингових програмах, у яких пропонуються подарунки-призи.
Отже, завдяки запропонованим заходам, ВАТ «Київський ЦУМ» зможе покращити та оптимізувати організацію продажу товарів для молоді.
Список використаних джерел
1. Господарський кодекс України. – К.: Істина, 2003. – 208 с.
2. Про власність: Закон України \\ Урядовий кур’єр. – 1991 – 7 лютого.
3. Про підприємництво: Закон України \\ Урядовий кур’єр – 1991 – 7 лютого.
4. Про підприємства в Україні: Закон України \\ Голос України. – 1991 – 27 березня.
5. Про рекламу: Закон України // Урядовий кур’єр. – 2003. - 24 вересня.
6. Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва: Закон України // Уряд. кур’єр. – 2005. – 9 лют.
7. Про захист прав споживачів: Закон України \\ Урядовий кур’єр. – 2006. –18 січня (зі змінами та доповненнями).
6. Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладаються суб’єктами підприємницької діяльності України: Указ Президента України // Голос України. - 1994. - 12 жовтня.
7. Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності: Указ Президента України // Уряд. кур’єр. – 2000.
8. Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серп. 2007 р. №1065 // Уряд. кур’єр. – 2007. – 6 вер.
9. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України // Урядовий кур’єр. – 2006. – 5 липня.
10. Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 груд. 1997 р. № 1449 // Бюл. Верхов. Ради України. – 1998. - №3. – С. 373-380.
11. Академия рынка: Маркетинг: Пер. с фр. – М.: Экономика. 1993. – 572с.
12. Андрушенко О.В., Близнюк С.В. Особливості розвитку маркетингового середовища торговельних підприємств України. Зб. наук. праць. Економічні проблеми невиробничої сфери, КДТЕУ, Київ. 2008.
13. Апопій В.С., Мельник І.М. Комерційна діяльність: сучасний зміст і форми, Вісті, 2004.
14. Баркан Д.М. Управление фирмой в условиях рынка. – Л.: Аквинон, 1991
15. Бадзел Р.Д., Кока Д.Ф., Браун Р.В. Информация и риск в маркетинге. – Финстатинформ, 2003.
16. Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. – М.: Экономика, 2000.
17. Балабанов Л.В., Германчук А.М. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика: Навч. посіб. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 288 с.
18. Башина О.Э., Белявский И.К. Статистика коммерческой деятельности. – М.: Финстатинформ, 2006.
19. Близнюк С.В. Стратегічний маркетинг торговельної фірми: методичні і організаційні аспекти управління. – К.: Логос, 1998. – 150с.
20. Варли Р., Рафик М. Основы управления розничной торговлей. – М.: Издат. дом Гребенщикова , 2005. – 406 с.
21. Васильев Ю.Т., Синельчик Л.В. Вибір торговельним підприємством засобів стимулюючого впливу на покупців. Зб. наук. праць. Маркетинг. Торгівля та практика. КДТЕУ, Київ, 2006.
22. Виноградська А.М., Жидков А.М. Маркетинг – знаряддя керівництва підприємства у конкурентній боротьбі на товарному ринку. Зб. наук. праць. Маркетинг: стан і основні напрямки розвитку. КДТЕУ, Київ, 2007.
23. Виноградський М.Д. Роль і місце маркетингу у стратегічному управлінні підприємством. Зб. наук. праць. Маркетинг: стан і основні напрямки розвитку. КДТЕУ, Київ, 1997.
24. Власова В.М. Основы предпринимательской деятельности. – М.: Финансы и статистика, 2004.
25. Герасимчук В.Г. Маркетинг – К.: Вища школа, 1994. – 327с.
26. Голубков Е.П. Маркетинг: выбор лучшего решения. – М.: Экономика, 2003.
27. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Издательство «Финпресс», 2000.
28. Голошубова Н.А., Мазараки А.А. Складское хазяйство торговки: Справ. пособие. – К.: Техника, 1996. – 178 с.
29. Голошубова Н.О. Організація торгівлі: Підручник. – К.: Книга, 2004. – 560с.
30. Голошубова Н.О., Фесюк В.А. Навчальний посібник. ч.2. Організація роздрібного продажу товарів. – К.: КДТЕУ, 2004.
31. Голошубова Н.О. Соціальна відповідальність торгівлі за якість життя населення: Матер. ІІ Всеук. наук.-прак. конф. «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні». – КНТЕУ. – Ялта, 17-19 трав.2006р. –
С.67-70.
32. Голошубова Н.А. Качество торгового обслуживания на уровень европейских стандартов // Торг. дело. – 2007. - №4. – С.28 – 33; №5. – С. 76-80.
33. Дашков Л.П., Памбухчияну В.В. Организация, технология и проектирование торговых предприятий. Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений. – М.: НВУ «Маркетинг», 1995.
34. Ильенкова Н. Д. Спрос: анализ и управление. Учебное пособие. Под редакцией И.К. Белявского. М.: Финансы и статистика, 2007.
35. Іванова І.В. Діяльність щодо стимулювання продажу у торгівлі Італії. Зб. наук. праць. Маркетинг: теорія та практика. КДТЕУ, Київ, 2006.
36. Канарчук О.І. Особливості маркетингової діяльності підприємств торгівлі за сучасної економіки. Зб. наук. праць. Економічні проблеми невиробничої сфери. КДТЕУ. Київ, 2008.
37. Каніщенко Л.А., Притуляк Н.М. Маркетинг у системі інноваційної діяльності. Зб. наук. праць. Маркетинг: стан і основні напрямки розвитку. КДТЕУ, Київ, 1997.
38. Ковалев А.И., Войтенко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2006.
39. Корольков І.І. Роль і місце торгівлі у структурі маркетингу. Зб. наук. праць. Економічні проблеми невиробничої сфери. КДТЕУ. Київ, 2005.
40. Корольчук О.П., Канарчук О.І. Деякі аспекти розробки стратегії маркетингу в умовах економічної нестабільності. Зб. наук. праць. Економічні проблеми невиробничої сфери. КДТЕУ, Київ, 2008.
41. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресс, 2000.
42. Кретов И.И. Маркетинг на предприятии: Практическое пособие. – М.: АО «Финстатинформ», 1999.
43. Кучеренко В.Д. Особливості інноваційної діяльності підприємства торгівлі в ринкових умовах. Зб. наук. праць. Економічні проблеми невиробничої сфери. КДТЕУ, Київ, 2004.
44. Куценко Г.Ф., Притуляк Н.М. Маркетинг і становлення ринкової економіки в Україні. Зб. наук. праць. Маркетинг: теорія та практика. КДТЕУ, Київ, 1996.
45. Мазаракі А.А., Карсєкін В.І., Воронова В.М., Дорошенко В.І. Територіальна організація внутрішньої торгівлі України., Київ, КТЕУ, 2002.
46. Мазаракі А.А. Національна торговельна політика України: складові та механізм реалізації // Вісн. КНТЕУ. – 2003. №1. – С. 3-11.
47. Маня И.Б. Система маркетинговых коммуникаций: Формирование спроса и стимулирования сбыта и продажи. – М.: ВАВТ МВСС РФ, 2002.
48. Методические рекомендации по определению эффективности коммерческих сделок. Сост. Бланк И.П., Ушакова Н.Н., Кукурудза Л.А., К.:ТЭК, 2003.
49. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність. – К.: КНТЕУ, 2002. – 302 с.
50. Рафел М., Рафел Н. Как завоевать клиента: Пер. с англ. – СПб.: Питер Пресс; М.: Харьков: Минск, 1996. – 352 с.
Додаток А
Квартальна фінансова звітність ВАТ «Київський ЦУМ»
Коди
Підприємство | ВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНIВЕРМАГ" | Дата | 01.10.2009 | ||||
за ЄДРПОУ | 1564880 | ||||||
Територія | М. Київ | за КОАТУУ | 8039100000 | ||||
Орган державного управління | Не визначено | за СПОДУ | 0 | ||||
Галузь | Роздрiбна торгiвля недержавних органiзацiй, крiм споживчої кооперацiї | за ЗКГНГ | 71250 | ||||
Вид економічної діяльності | Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту | за КВЕД | 52.12.0 | ||||
Одиниця виміру: | тис. грн | Контрольна сума | | ||||
Адреса: | 01001 м. Київ вул. Богдана Хмельницького. 2 | ||||||
Баланс на 30.09.2009 |
Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
I. Необоротні активи | |||
Нематеріальні активи: | |||
- залишкова вартість | 010 | 59 | 112 |
- первісна вартість | 011 | 117 | 187 |
- накопичена амортизація | 012 | ( 58 ) | ( 75 ) |
Незавершене будівництво | 020 | 0 | 0 |
Основні засоби: | |||
- залишкова вартість | 030 | 3418 | 1944 |
- первісна вартість | 031 | 9332 | 5574 |
- знос | 032 | ( 5914 ) | ( 3630 ) |
Довгострокові біологічні активи: | |||
- справедлива (залишкова) вартість | 035 | 0 | 0 |
- первісна вартість | 036 | 0 | 0 |
- накопичена амортизація | 037 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Довгострокові фінансові інвестиції: | |||
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 040 | 199 | 199 |
- інші фінансові інвестиції | 045 | 98994 | 54867 |
Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 | 0 | 0 |
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості | 055 | 0 | 0 |
Первісна вартість інвестиційної нерухомості | 056 | 0 | 0 |
Знос інвестиційної нерухомості | 057 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Відстрочені податкові активи | 060 | 0 | 0 |
Гудвіл | 065 | 3 | 2 |
Інші необоротні активи | 070 | 0 | 0 |
Гудвіл при консолідації | 075 | 0 | 0 |
Усього за розділом I | 080 | 102673 | 57124 |
II. Оборотні активи | |||
Запаси: | |||
Виробничі запаси | 100 | 602 | 69 |
Поточні біологічні активи | 110 | 0 | 0 |
Незавершене виробництво | 120 | 0 | 0 |
Готова продукція | 130 | 0 | 0 |
Товари | 140 | 77638 | 27601 |
Векселі одержані | 150 | 0 | 0 |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | |||
- чиста реалізаційна вартість | 160 | 1851 | 39580 |
- первісна вартість | 161 | 1851 | 39580 |
- резерв сумнівних боргів | 162 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Дебіторська заборгованість за рахунками: | |||
- за бюджетом | 170 | 21 | 376 |
- за виданими авансами | 180 | 2250 | 0 |
- з нарахованих доходів | 190 | 0 | 0 |
- із внутрішніх розрахунків | 200 | 0 | 0 |
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 424 | 1277 |
Поточні фінансові інвестиції | 220 | 0 | 0 |
Грошові кошти та їх еквіваленти: | |||
- в національній валюті | 230 | 5106 | 729 |
- у т.ч. в касі | 231 | 0 | 0 |
- в іноземній валюті | 240 | 0 | 0 |
Інші оборотні активи | 250 | 0 | 0 |
Усього за розділом II | 260 | 87892 | 69632 |
III. Витрати майбутніх періодів | 270 | 0 | 0 |
IV. Необоротні активи та групи вибуття | 275 | 0 | 0 |
Баланс | 280 | 190565 | 126756 |
Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
I. Власний капітал | |||
Статутний капітал | 300 | 64616 | 64616 |
Пайовий капітал | 310 | 0 | 0 |
Додатковий вкладений капітал | 320 | 0 | 0 |
Інший додатковий капітал | 330 | 10991 | 10991 |
Резервний капітал | 340 | 208 | 0 |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 31022 | -13076 |
Неоплачений капітал | 360 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Вилучений капітал | 370 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Накопичена курсова різниця | 375 | 0 | 0 |
Усього за розділом I | 380 | 106837 | 62531 |
Частка меншості | 385 | 0 | 0 |
II. Забезпечення наступних виплат та платежів | |||
Забезпечення виплат персоналу | 400 | 0 | 0 |
Інші забезпечення | 410 | 0 | 0 |
Сума страхових резервів | 415 | 0 | 0 |
Сума часток пере страховиків у страхових резервах | 416 | 0 | 0 |
Цільове фінансування | 420 | 0 | 0 |
Усього за розділом II | 430 | 0 | 0 |
ІІІ. Довгострокові зобов’язання | |||
Довгострокові кредити банків | 440 | 0 | 0 |
Інші довгострокові фінансові зобов’язання | 450 | 0 | 0 |
Відстрочені податкові зобов’язання | 460 | 0 | 0 |
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | 0 | 0 |
Усього за розділом III | 480 | 0 | 0 |
ІV. Поточні зобов’язання | |||
Короткострокові кредити банків | 500 | 2181 | 2749 |
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями | 510 | 0 | 0 |
Векселі видані | 520 | 0 | 0 |
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 74228 | 52947 |
Поточні зобов’язання за розрахунками: | |||
- з одержаних авансів | 540 | 0 | 0 |
- з бюджетом | 550 | 767 | 103 |
- з позабюджетних платежів | 560 | 68 | 33 |
- зі страхування | 570 | 479 | 83 |
- з оплати праці | 580 | 928 | 141 |
- з учасниками | 590 | 20 | 16 |
- із внутрішніх розрахунків | 600 | 0 | 0 |
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу | 605 | 0 | 0 |
Інші поточні зобов'язання | 610 | 5057 | 8153 |
Усього за розділом IV | 620 | 83728 | 64225 |
V. Доходи майбутніх періодів | 630 | 0 | 0 |
Баланс | 640 | 190565 | 126756 |
Примітки | Господарськi операцiї в бухгалтерському облiку вiдображаються з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16.07.1999 р. з урахуванням наступних змiн i доповнень. |
Керівник | Семенова Олена Борисiвна |
Головний бухгалтер | Забудська Ольга Овсiївна |
Звіт про фінансові результати за 3 квартал 2009 року |
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ |
Стаття | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 010 | 251761 | 260979 |
Податок на додану вартість | 015 | ( 28496 ) | ( 35653 ) |
Акцизний збір | 020 | ( 0 ) | ( 0 ) |
| 025 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші вирахування з доходу | 030 | ( 119 ) | ( 292 ) |
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 035 | 223146 | 225034 |
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 040 | ( 179025 ) | ( 176287 ) |
Валовий прибуток: | |||
- прибуток | 050 | 44121 | 48747 |
- збиток | 055 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші операційні доходи | 060 | 1233 | 2021 |
У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності | 061 | 0 | 0 |
Адміністративні витрати | 070 | ( 5391 ) | ( 14403 ) |
Витрати на збут | 080 | ( 37280 ) | ( 30856 ) |
Інші операційні витрати | 090 | ( 3058 ) | ( 2929 ) |
У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності | 091 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Фінансові результати від операційної діяльності: | |||
- прибуток | 100 | 0 | 2580 |
- збиток | 105 | ( 375 ) | ( 0 ) |
Доход від участі в капіталі | 110 | 0 | 0 |
Інші фінансові доходи | 120 | 13 | 33 |
Інші доходи | 130 | 1810 | 0 |
Фінансові витрати | 140 | ( 331 ) | ( 147 ) |
Втрати від участі в капіталі | 150 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші витрати | 160 | ( 13823 ) | ( 0 ) |
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті | 165 | 0 | 0 |
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: | |||
- прибуток | 170 | 0 | 2466 |
- збиток | 175 | ( 12706 ) | ( 0 ) |
У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності | 176 | 0 | 0 |
У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності | 177 | 0 | 0 |
Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | ( 166 ) | ( 1146 ) |
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності | 185 | 0 | 0 |
Фінансові результати від звичайної діяльності: | |||
- прибуток | 190 | 0 | 1320 |
- збиток | 195 | ( 12872 ) | ( 0 ) |
Надзвичайні: | |||
- доходи | 200 | 0 | 0 |
- витрати | 205 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Податки з надзвичайного прибутку | 210 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Частка меншості | 215 | 0 | 0 |
Чистий: | |||
- прибуток | 220 | 0 | 1320 |
- збиток | 225 | ( 12872 ) | ( 0 ) |
Забезпечення матеріального заохочення | 226 | 0 | 0 |
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ |
Найменування показника | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
Матеріальні затрати | 230 | 2493 | 1674 |
Витрати на оплату праці | 240 | 13456 | 19194 |
Відрахування на соціальні заходи | 250 | 4909 | 7099 |
Амортизація | 260 | 615 | 1654 |
Інші операційни витрати | 270 | 24259 | 18567 |
Разом | 280 | 45732 | 48188 |
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ |
Назва статті | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
Середньорічна кількість простих акцій | 300 | 0 | 0 |
Скоригована середньорічна кількість простих акцій | 310 | 0 | 0 |
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію | 320 | 0 | 0 |
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію | 330 | 0 | 0 |
Дивіденди на одну просту акцію | 340 | 0 | 0 |
Примітки | Визначення балансового прибутку (збитку) вiдбувається згiдно з чинним законодавством України та за пiдсумками 9 мiсяцiв 2009 р збиток -13076 тис.грн. |
Фiнансовий результат дiяльностi пiдприємства ведеться на рахунку 79 "Фiнансовi результати". Податковий облiк валових доходiв ВАТ "Київський ЦУМ" ведеться вiдповiдно до Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємства" вiд 22.05.1997 р. за № 283/97-ВР (зi змiнами та даповненнями).
Річна фінансова звітність
Коди | |||
| Дата | 01.01.2009 | |
Підприємство | ВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ УНIВЕРМАГ" | за ЄДРПОУ | 01564880 |
Територія | М. Київ | за КОАТУУ | 8039100000 |
Орган державного управління | Не визначено | за СПОДУ | 0 |
Галузь | Роздрiбна торгiвля недержавних органiзацiй, крiм споживчої кооперацiї | за ЗКГНГ | 71250 |
Вид економічної діяльності | Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту | за КВЕД | 52.12.0 |
Одиниця виміру: | тис. грн. | Контрольна сума | |
Адреса: | Київська Шевченкiвський р-н 01001 Київ вул. Богдана Хмельницького. 2 |
Баланс на 31.12.2008 |
Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
1 | 2 | 3 | 4 |
I. Необоротні активи | |||
Нематеріальні активи: | |||
- залишкова вартість | 010 | 23070 | 59 |
- первісна вартість | 011 | 25734 | 117 |
- накопичена амортизація | 012 | ( 2664 ) | ( 58 ) |
Незавершене будівництво | 020 | 0 | 0 |
Основні засоби: | |||
- залишкова вартість | 030 | | |
- первісна вартість | 031 | | |
- знос | 032 | ( 11431 ) | ( 5914 ) |
Довгострокові біологічні активи: | |||
- справедлива (залишкова) вартість | 035 | 0 | 0 |
- первісна вартість | 036 | 0 | 0 |
- накопичена амортизація | 037 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Довгострокові фінансові інвестиції: | |||
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 040 | 199 | 199 |
- інші фінансові інвестиції | 045 | 110372 | 98994 |
Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 | 0 | 0 |
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості | 055 | 0 | 0 |
Первісна вартість інвестиційної нерухомості | 056 | 0 | 0 |
Знос інвестиційної нерухомості | 057 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Відстрочені податкові активи | 060 | 0 | 0 |
Гудвіл | 065 | 0 | 0 |
Інші необоротні активи | 070 | 4 | 3 |
Гудвіл при консолідації | 075 | 0 | 0 |
Усього за розділом I | 080 | 141549 | 102673 |
II. Оборотні активи | |||
Виробничі запаси | 100 | 686 | 602 |
Поточні біологічні активи | 110 | 0 | 0 |
Незавершене виробництво | 120 | 0 | 0 |
Готова продукція | 130 | 0 | 0 |
Товари | 140 | 65965 | 77638 |
Векселі одержані | 150 | 0 | 0 |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | |||
- чиста реалізаційна вартість | 160 | 5891 | 1851 |
- первісна вартість | 161 | 5891 | 1851 |
- резерв сумнівних боргів | 162 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Дебіторська заборгованість за рахунками: | |||
- за бюджетом | 170 | 0 | 21 |
- за виданими авансами | 180 | 737 | 2250 |
- з нарахованих доходів | 190 | 0 | 0 |
- із внутрішніх розрахунків | 200 | 0 | 0 |
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 437 | 424 |
Поточні фінансові інвестиції | 220 | 0 | 0 |
Грошові кошти та їх еквіваленти: | |||
- в національній валюті | 230 | 11543 | 5106 |
- у т.ч. в касі | 231 | 0 | 53 |
- в іноземній валюті | 240 | 0 | 0 |
Інші оборотні активи | 250 | 0 | 0 |
Усього за розділом II | 260 | 85259 | 87892 |
III. Витрати майбутніх періодів | 270 | 0 | 0 |
IV. Необоротні активи та групи вибуття | 275 | 0 | 0 |
Баланс | 280 | 226808 | 190565 |
Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | |
1 | 2 | 3 | 4 | |
I. Власний капітал | ||||
Статутний капітал | 300 | 103867 | 64616 | |
Пайовий капітал | 310 | 0 | 0 | |
Додатковий вкладений капітал | 320 | 0 | 0 | |
Інший додатковий капітал | 330 | 10991 | 10991 | |
Резервний капітал | 340 | 208 | 208 | |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 29695 | 31022 | |
Неоплачений капітал | 360 | ( 0 ) | ( 0 ) | |
Вилучений капітал | 370 | ( 0 ) | ( 0 ) | |
Накопичена курсова різниця | 375 | 0 | 0 | |
Усього за розділом I | 380 | 144761 | 106837 | |
Частка меншості | 385 | 0 | 0 | |
II. Забезпечення наступних виплат та платежів | ||||
Забезпечення виплат персоналу | 400 | 0 | 0 | |
Інші забезпечення | 410 | 0 | 0 | |
Сума страхових резервів | 415 | 0 | 0 | |
Сума часток перестраховиків у страхових резервах | 416 | 0 | 0 | |
Цільове фінансування | 420 | 0 | 0 | |
Усього за розділом II | 430 | 0 | 0 | |
ІІІ. Довгострокові зобов’язання | ||||
Довгострокові кредити банків | 440 | 0 | 0 | |
Інші довгострокові фінансові зобов’язання | 450 | 0 | 0 | |
Відстрочені податкові зобов’язання | 460 | 0 | 0 | |
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | 0 | 0 | |
Усього за розділом III | 480 | 0 | 0 | |
ІV. Поточні зобов’язання | ||||
Короткострокові кредити банків | 500 | 0 | 2181 | |
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями | 510 | 0 | 0 | |
Векселі видані | 520 | 0 | 0 | |
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 79127 | 74228 | |
Поточні зобов’язання за розрахунками: | ||||
- з одержаних авансів | 540 | 0 | 0 | |
- з бюджетом | 550 | 576 | 767 | |
- з позабюджетних платежів | 560 | 66 | 68 | |
- зі страхування | 570 | 553 | 479 | |
- з оплати праці | 580 | 1195 | 928 | |
- з учасниками | 590 | 121 | 20 | |
- із внутрішніх розрахунків | 600 | 0 | 0 | |
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу | 605 | 0 | 0 | |
Інші поточні зобов'язання | 610 | 400 | 5057 | |
Усього за розділом IV | 620 | 82038 | 83728 | |
V. Доходи майбутніх періодів | 630 | 9 | 0 | |
Баланс | 640 | 226808 | 190565 | |
Примітки | В результатi проведення аудиторської перевiрки встановлено, що надана iнформацiя дає дiйсне та повне уявлення про склад активiв та пасивiв пiдприємства. | |||
Керівник | Литвиненко Свiтлана Михайлiвна | |||
Головний бухгалтер | Забудська Ольга Овсiївна | |||
Коментарі:
На пiдприємствi застосовується форма бухгалтерського облiку iз використанням бухгалтерської програми «Облiк та контроль». Методологiя та органiзацiя бухгалтерського облiку в цiлому вiдповiдають вимогам нацiональних Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку. Амортизацiя нараховується прямолiнiйним методом виходячи з термiну корисного використання нематерiальних активiв - 10 рокiв. Облiк основних засобiв органiзовано згiдно з вимогами П(С)БО №7. Обраний метод нарахування амортизацiї - згiдно з податковим законодавством. Лiквiдацiйна вартiсть об'єктiв прийнята на рiвнi 0. Нарахування амортизацiї основних засобiв для податкового облiку здiйснюється щоквартально, як це передбачено ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку пiдприємств».
Облiк доходiв ведеться згiдно Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 15 "Дохiд", затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 29.11.1999 р. № 290. Облiк доходiв вiд реалiзацiї ведеться на рахунку 70 "Доходи вiд реалiзацiї" по субрахункам у вiдповiдностi з чинним законодавством.
По даному питанню перевiркою порушень не встановлено. Фiнансовий результат дiяльностi пiдприємства ведеться на рахунку 79 "Фiнансовi результати". Податковий облiк валових доходiв ВАТ "Київський центральний унiвермаг" ведеться вiдповiдно до Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" вiд 22.05.1997 р. за № 283/97- ВР (зi змiнами та доповненнями). Визначення балансового та оподаткованого прибутку вiдбувається згiдно з чинним законодавством України. Нерозподiлений прибуток станом на 31.12.2008 р. становить 31 022,0 тис.грн. Аудит формування статей фiнансових результатiв пiдтвердив повноту та достовiрнiсть розкритої у балансi , та Формi - 2 на 31.12.2008р. iнформацiї його оцiнку та розмiр.
Звіт про фінансові результати за 2008 рік |
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ |
Стаття | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 010 | 384412 | 313831 |
Податок на додану вартість | 015 | ( 52475 ) | ( 44414 ) |
Акцизний збір | 020 | ( 0 ) | ( 0 ) |
| 025 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші вирахування з доходу | 030 | ( 394 ) | ( 440 ) |
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 035 | 331543 | 268977 |
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 040 | ( 256423 ) | ( 208239 ) |
Валовий прибуток: | |||
- прибуток | 050 | 75120 | 60738 |
- збиток | 055 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші операційні доходи | 060 | 2547 | 1636 |
У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності | 061 | 0 | 0 |
Адміністративні витрати | 070 | ( 20248 ) | ( 20910 ) |
Витрати на збут | 080 | ( 48627 ) | ( 34997 ) |
Інші операційні витрати | 090 | ( 5584 ) | ( 2115 ) |
У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності | 091 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Фінансові результати від операційної діяльності: | |||
- прибуток | 100 | 3208 | 4352 |
- збиток | 105 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Доход від участі в капіталі | 110 | 0 | 0 |
Інші фінансові доходи | 120 | 94 | 101 |
Інші доходи | 130 | 0 | 41 |
Фінансові витрати | 140 | ( 232 ) | ( 70 ) |
Втрати від участі в капіталі | 150 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші витрати | 160 | ( 0 ) | ( 35 ) |
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті | 165 | 0 | 0 |
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: | |||
- прибуток | 170 | 3070 | 4389 |
- збиток | 175 | ( 0 ) | ( 0 ) |
У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності | 176 | 0 | 0 |
У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності | 177 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | ( 1743 ) | ( 1454 ) |
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності | 185 | 0 | 0 |
Фінансові результати від звичайної діяльності: | |||
- прибуток | 190 | | |
- збиток | 195 | | |
Надзвичайні: | |||
- доходи | 200 | 0 | 0 |
- витрати | 205 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Податки з надзвичайного прибутку | 210 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Частка меншості | 215 | 0 | 0 |
Чистий: | |||
- прибуток | 220 | 1327 | 2935 |
- збиток | 225 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Забезпечення матеріального заохочення | 226 | 0 | 0 |
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ |
Найменування показника | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
Матеріальні затрати | 230 | 3974 | 1910 |
Витрати на оплату праці | 240 | 24989 | 21723 |
Відрахування на соціальні заходи | 250 | 9255 | 8063 |
Амортизація | 260 | 1880 | 3691 |
Інші операційни витрати | 270 | 34361 | 22636 |
Разом | 280 | 74459 | 58023 |
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ |
Назва статті | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
Середньорічна кількість простих акцій | 300 | 0 | 0 |
Скоригована середньорічна кількість простих акцій | 310 | 0 | 0 |
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію | 320 | 0 | 0 |
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію | 330 | 0 | 0 |
Дивіденди на одну просту акцію | 340 | 0 | 0 |
Примітки | Визначення балансового прибутку вiдбувається згiдно з чиним законодавством України та за пiдсумками 2008року складає 1327 тис.грн.Загальними зборами акцiонерiв було прийняте рiшення дивiденди не нараховувати i не виплачувати. | |
Керівник | Литвиненко Свiтлана Михайлiвна | |
Головний бухгалтер | Забудська Ольга Овсiївна |
Річна фінансова звітність
Коди | |||
| Дата | 04.04.2008 | |
Підприємство | Вiдкрите акцiонерне товариство "Київський ЦУМ" | за ЄДРПОУ | 01564880 |
Територія | М. Київ | за КОАТУУ | 8039100000 |
Форма власності | КОЛЕКТИВНА ВЛАСНIСТЬ | за КФВ | 20 |
Орган державного управління | Вiдкрите акцiонерне товариство | за СПОДУ | 06024 |
Галузь | Роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації | за ЗКГНГ | 71250 |
Вид економічної діяльності | Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту | за КВЕД | 52.12.0 |
Одиниця виміру: | тис. грн. | Контрольна сума | |
Адреса: | м.Київ Шевченкiський 01001 м.Київ вул. Б.Хмельницького, 2 |
Баланс на 31.12.2007 |
Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
1 | 2 | 3 | 4 |
I. Необоротні активи | |||
Нематеріальні активи: | |||
- залишкова вартість | 010 | 25637.5 | 23070.4 |
- первісна вартість | 011 | 25733.9 | 25734.3 |
- накопичена амортизація | 012 | ( 96.4 ) | ( 2663.9 ) |
Незавершене будівництво | 020 | 0 | 0 |
Основні засоби: | |||
- залишкова вартість | 030 | 7932.1 | 7903.6 |
- первісна вартість | 031 | 18699 | 19334.9 |
- знос | 032 | ( 10766.9 ) | ( 11431.3 ) |
Довгострокові біологічні активи:: | |||
- справедлива (залишкова) вартість | 035 | 0 | 0 |
- первісна вартість | 036 | 0 | 0 |
- накопичена амортизація | 037 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Довгострокові фінансові інвестиції: | |||
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 040 | 199.3 | 199.3 |
- інші фінансові інвестиції | 045 | 45041.2 | 113181.2 |
Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 | 0 | 0 |
Відстрочені податкові активи | 060 | 0 | 0 |
Інші необоротні активи | 070 | 5 | 3.9 |
Усього за розділом I | 080 | 78815.1 | 144358.4 |
II. Оборотні активи | |||
Виробничі запаси | 100 | 381.3 | 685.5 |
Поточні біологічні активи | 110 | 0 | 0 |
Незавершене виробництво | 120 | 0 | 0 |
Готова продукція | 130 | 0 | 0 |
Товари | 140 | 45550.2 | 65965.4 |
Векселі одержані | 150 | 0 | 0 |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | |||
- чиста реалізаційна вартість | 160 | 7231.5 | 5890.5 |
- первісна вартість | 161 | 7231.5 | 5890.5 |
- резерв сумнівних боргів | 162 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Дебіторська заборгованість за рахунками: | |||
- за бюджетом | 170 | 70.6 | 0.3 |
- за виданими авансами | 180 | 5412.2 | 737 |
- з нарахованих доходів | 190 | 0 | 0 |
- із внутрішніх розрахунків | 200 | 0 | 0 |
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 387.3 | 436.9 |
Поточні фінансові інвестиції | 220 | 0 | 0 |
Грошові кошти та їх еквіваленти: | |||
- в національній валюті | 230 | 7034.6 | 11542.7 |
- в іноземній валюті | 240 | 0.1 | 0.1 |
Інші оборотні активи | 250 | 0.3 | 0 |
Усього за розділом II | 260 | 66068.1 | 85258.4 |
III. Витрати майбутніх періодів | 270 | 0 | 0 |
Баланс | 280 | 144883.2 | 229616.8 |
Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | |
1 | 2 | 3 | 4 | |
I. Власний капітал | ||||
Статутний капітал | 300 | 103866.8 | 103866.8 | |
Пайовий капітал | 310 | 0 | 0 | |
Додатковий вкладений капітал | 320 | 0 | 0 | |
Інший додатковий капітал | 330 | 10996 | 10991 | |
Резервний капітал | 340 | 63 | 208 | |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 30366.8 | 32503.9 | |
Неоплачений капітал | 360 | ( 54444.1 ) | ( 0 ) | |
Вилучений капітал | 370 | ( 0 ) | ( 0 ) | |
Усього за розділом I | 380 | 90848.5 | 147569.7 | |
II. Забезпечення наступних виплат та платежів | ||||
Забезпечення виплат персоналу | 400 | 0 | 0 | |
Інші забезпечення | 410 | 0 | 0 | |
Сума страхових резервів | 415 | 0 | 0 | |
Сума часток перестраховиків у страхових резервах | 416 | 0 | 0 | |
Цільове фінансування | 420 | 0 | 0 | |
Усього за розділом II | 430 | 0 | 0 | |
ІІІ. Довгострокові зобов’язання | ||||
Довгострокові кредити банків | 440 | 0 | 0 | |
Інші довгострокові фінансові зобов’язання | 450 | 0 | 0 | |
Відстрочені податкові зобов’язання | 460 | 0 | 0 | |
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | 0 | 0 | |
Усього за розділом III | 480 | 0 | 0 | |
ІV. Поточні зобов’язання | ||||
Короткострокові кредити банків | 500 | 0 | 0 | |
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями | 510 | 0 | 0 | |
Векселі видані | 520 | 0 | 0 | |
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 50485.1 | 79126.7 | |
Поточні зобов’язання за розрахунками: | ||||
- з одержаних авансів | 540 | 0 | 0 | |
- з бюджетом | 550 | 289.1 | 575.9 | |
- з позабюджетних платежів | 560 | 36 | 66.6 | |
- зі страхування | 570 | 652.4 | 553.1 | |
- з оплати праці | 580 | 1414.1 | 1195.6 | |
- з учасниками | 590 | 134.9 | 120.9 | |
- із внутрішніх розрахунків | 600 | 0 | 0 | |
Інші поточні зобов'язання | 610 | 1021.2 | 399.6 | |
Усього за розділом IV | 620 | 54032.8 | 82038.4 | |
V. Доходи майбутніх періодів | 630 | 1.9 | 8.7 | |
Баланс | 640 | 144883.2 | 229616.8 | |
Примітки | Бухгалтерський облiк у ВАТ «Київський ЦУМ» ведеться вiдповiдно до Закону України вiд 16.07.99р. № 996 ХIV «Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi» та вiдповiдно до оiючих вимог про перехiд в 2000 роцi на новi нацiональнi стандарти бухгалтерського облiку та в новiй редакцiї про облiкову полiтику №1 вiд 01.01.2005р. нарахування амортизацiї проводиться по 6-ти групах встановлених активiв нараховується прямолiнiйним методом, як в бухгалтерському облiку, так i в податковому вiдповiдно до «Закону про оподаткування прибутку пiдприємств». Зарахування на баланс основних фондiв, нематерiальних активiв та необоротних матерiальних активiв проводиться по первiснiй цiнi. | |||
Керівник | Литвиненко Свiтлана Михайлiвна | |||
Головний бухгалтер | Забудська Ольга Овсiївна | |||
Звіт про фінансові результати за 2007 рік |
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ |
Стаття | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 010 | 313831.1 | 278362.8 |
Податок на додану вартість | 015 | ( 44413.7 ) | ( 37158.9 ) |
Акцизний збір | 020 | ( 0 ) | ( 0 ) |
| 025 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші вирахування з доходу | 030 | ( 439.7 ) | ( 367 ) |
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 035 | 268977.7 | 240836.9 |
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 040 | ( 208239 ) | ( 180528.1 ) |
Валовий прибуток: | |||
- прибуток | 050 | 60738.7 | 60308.8 |
- збиток | 055 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші операційні доходи | 060 | 1635.6 | 1020.2 |
Адміністративні витрати | 070 | ( 20910 ) | ( 15651.4 ) |
Витрати на збут | 080 | ( 34997 ) | ( 37906.3 ) |
Інші операційні витрати | 090 | ( 2115.2 ) | ( 1261.4 ) |
Фінансові результати від операційної діяльності: | |||
- прибуток | 100 | 4352.1 | 6509.9 |
- збиток | 105 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Доход від участі в капіталі | 110 | 0 | 0 |
Інші фінансові доходи | 120 | 100.9 | 49.5 |
Інші доходи | 130 | 40.6 | 862.8 |
Фінансові витрати | 140 | ( 69.9 ) | ( 121.8 ) |
Втрати від участі в капіталі | 150 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Інші витрати | 160 | ( 35.1 ) | ( 3 ) |
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: | |||
- прибуток | 170 | 4388.6 | 7297.4 |
- збиток | 175 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | ( 1454.4 ) | ( 2065.8 ) |
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності | 185 | 0 | 0 |
Фінансові результати від звичайної діяльності: | |||
- прибуток | 190 | 2934.2 | 5231.6 |
- збиток | 195 | 0 | 0 |
Надзвичайні: | |||
- доходи | 200 | 0 | 0 |
- витрати | 205 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Податки з надзвичайного прибутку | 210 | ( 0 ) | ( 0 ) |
Чистий: | |||
- прибуток | 220 | 2934.2 | 5231.6 |
- збиток | 225 | ( 0 ) | ( 0 ) |
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ |
Найменування показника | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
Матеріальні затрати | 230 | 1909.5 | 1660.1 |
Витрати на оплату праці | 240 | 21722.7 | 17644.5 |
Відрахування на соціальні заходи | 250 | 8062.8 | 6382.9 |
Амортизація | 260 | 3691.3 | 1136.5 |
Інші операційни витрати | 270 | 22635.8 | 27995.1 |
Разом | 280 | 58022.1 | 54819.1 |
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ |
Назва статті | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
Середньорічна кількість простих акцій | 300 | 989207 | 239918 |
Скоригована середньорічна кількість простих акцій | 310 | 989207 | 1321352 |
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію | 320 | 0.027 | 0.021 |
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію | 330 | 0.027 | 0.004 |
Дивіденди на одну просту акцію | 340 | 0 | 0 |
Примітки | Для визначення фiнансового результату Товариство застосовує принципи нарахування, та вiдповiдностi доходiв i витрат. Облiк доходiв та витрат Товариства ведеться вiдповiдно до П(С)БО №15 «Доходи» та П(С)БО №16 «Витрати». |