Реферат Можливості застосування мультимедійних технологій на уроках географії у 7 класі
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Інститут природничо-географічної освіти та екології
Кафедра теорії та методики навчання природничо-географічних дисциплін
КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ:
«Можливості застосування мультимедійних технологій на уроках географії у
7
класі»
Студентка ІV курсу
спеціальності «географія і
практична психологія»
Мелашенко Олена Петрівна
Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук
доцент Кобернік
Сергій Георгійович
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………………… 3
Розділ І. Використання інформаційно-комунікативних технологій у навчальному процесі з географії………………………………………..……. 5
1.1. Аналіз проблеми використання ІКТ на уроках географії………….......... 5
1.2. Можливості ІКТ для вивчення географії…………………………………..9
1.3. Готовність вчителя географії до використання ІТ у навчальному процесі…………………………………………………………….............. 12
1.4. Використання мультимедійних засобів на уроках географії……...........14
Розділ ІІ. Використання мультимедійних засобів в курсі «Географія материків і океанів» (7 кла
с
)………………………………………………..... 17
2.1. Розробка мультимедійних матеріалів до вивчення теми: «Північна Америка»................................................................................................................. 17
2.2. Методичні рекомендації щодо застосування інтерактивної дошки на уроках географії у 7 класі……………………………………………………….. 24
Висновки………………………………………………………………………… 31
Список використаних інформаційних джерел ………..………….………... 34
Додатки …………………………………………………………………………. 36
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сьогодні ми перебуваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в навчально-виховний процес нових інформаційних технологій, орієнтації на творчу діяльність учня, визнання неповторності його особистості, забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання.
Важливе завдання географії полягає в тім, щоб у дітей склалася цілісна картина сучасного світу, про планету, на якій вони живуть, про відкриття і вивчення планети. Виховна задача географії полягає в екологічному вихованні й освіті школярів, виходячи з того, що екологічна проблема одна з найважливіших проблем у сучасному світі.
На сучасному етапі здійснення навчання та виховання творчої особистості інформатизація загальноосвітнього процесу – одне з пріоритетних стратегічних завдань реформування освіти в нашій країні. Особистість учня ставиться в центрі навчального процесу, що вимагає від учителя переосмислення мети і завдань уроків із позиції школярів.
Методика мультимедіа є сучасною комп’ютерно-інформаційною технологією, що забезпечує можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмі анімацію, звук, текст, графічне зображення та відео. Викладання з демонстраційно-моделюючими програмними засобами, які використовуються на етапах вивчення нового матеріалу, закріплення, демонстрації моделі об’єкту навчання, показу відеофрагментів повинне бути спрямоване на те, щоб не давати готових відповідей, а націлювати учнів на творчий пошук, формування власної думки. Головне не те, правильна чи неправильна відповідь, а те, як учень обґрунтовує, мотивує свій висновок, шукає власний варіант рішення завдання. Досягнення цієї мети можливе завдяки використанню різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, створення атмосфери зацікавленості, стимулювання учнів до висловлювань на основі побаченого, почутого чи то змодельованого. Таку можливість надають уроки із забезпеченням інформаційно-комп’ютерного супроводу навчальних занять з географії.
Об`єктом дослідження є процес навчання географії із застосуванням мультимедійних технологій на уроках в загальноосвітніх навчальних закладах.
Предмет дослідження – це мета, зміст і використання в процесі навчання географії мультимедійних технологій, як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів 7 класу.
Мета роботи полягає у дослідженні теоретичних підходів і практики використання елементів мультимедійних засобів у навчальному курсі «Географія материків і океанів» (7 клас).
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати проблеми використання ІКТ на уроках
2. Перевірити та дослідити ефективність впливу інтерактивних технологій на якість географічних знань в учнів 7 класу.
3. Розглянути готовність вчителів до використання ІТ у навчальному процесі.
4. З`ясувати практичний стан використання мультимедійних та інтерактивних методів, форм і засобів навчання на уроках географії 7 класу.
5. Розробити уроки з використанням інтерактивних та мультимедійних засобів навчання для окремих уроків курсу «Географія материків і океанів».
6. Розглянути можливості інтерактивної дошки, як засобу підвищення пізнавальної активності учнів.
У процесі розв`язання поставлених завдань комплексно використовувались такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз проблем використання ІКТ, педагогічний експеримент, спостереження, розробка мультимедійних матеріалів.
Розділ І. Використання інформаційно-комунікативних технологій у навчальному процесі з географії.
1.1.
Аналіз проблеми використання ІКТ на уроках географії.
Під впровадженням ІКТ ми розуміємо: забезпеченість комп’ютерною технікою і її використання; встановлення пакетів прикладних програм і їх використання; навчання педагогічних працівників ІКТ і їх вміння застосувати отримані навички для поліпшення навчального процесу, а також розробка нових інформаційних систем і їх використання.
Нажаль, ступінь впровадження ІКТ, рівень опанування новими комп’ютерними технологіями педагогічними працівниками досліджено недостатньо. [19]
Дослідженнями проблеми впровадження ІКТ у загальноосвітні навчальні заклади займалися відомі науковці: В.Ю. Биков, Л.В. Брескіна, А.С.Звягіна, В.С. Зіяутдінов, М.І. Жалдак, О.В. Клочко, Н.В. Морзе, І.Ф. Прокопенко , М.М. Пошукова, О.В. Співаковський. Інформатизація освіти важлива не сама по собі. Вона повинна сприяти виконанню тієї місії, яка покладається на освіту суспільством. Можна погодитися з думкою Б.М. Богатиря, що «найголовнішою місією освіти в сучасних умовах є забезпечення стійкого соціально-економічного і науково-технічного розвитку країни з урахуванням її національних і регіональних, культурних і соціальних особливостей, а також глобальних тенденцій у світі». Слід зазначити, що головною метою впровадження ІКТ є підготовка тих, хто навчається, до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Підвищення якості, доступності та ефективності освіти, створення освітніх умов для широких верств населення на основі широкого впровадження в освітню практику методів і засобів ІКТ та комп'ютерно-орієнтованих технологій підтримки діяльності людей є фундаментом для досягнення ними мети-навчання протягом усього життя. Реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти передбачає:
• формування інформаційної культури учнів, що стає сьогодні невід'ємною складовою загальної культури кожного члена суспільства, характерною рисою і необхідною умовою існування інформаційного суспільства в цілому; • створення нових і додаткових (за рахунок і на основі впровадження ІКТ) умов підвищення якості освіти;
• розвиток нових форм освіти і навчальних технологій, що принципово базуються на ІКТ, реалізація на цій основі концепцій відкритої і дистанційної освіти, підвищення доступності і забезпечення екстериторіальності й інтернаціоналізації освіти;
• удосконалення управління освітою, створення автоматизованих систем управління на всіх організаційних рівнях системи освіти та на рівні, різних типів навчальних закладів;
• підвищення рівня координації, ефективності та керованості, забезпечення екстериторіальності та інтернаціоналізації наукових досліджень, що проводяться в системі освіти, широке використання методів, засобів і технологій управління проектами, формування сучасного наукового інструментарію і розширення простору наукового експерименту. Реалізація головної мети інформатизації системи загальної середньої освіти передбачає розв'язання таких першочергових завдань :
• модернізація змісту і технологій навчання, які відповідали б сучасним освітнім пріоритетам, максимально використовувати переваги ІКТ для підвищення якості освіти дітей, збереження здоров'я учнів;
• досягнення необхідної професійної кваліфікації працівників освіти, яка створювала б їм можливості реалізовувати сучасні моделі освітнього процесу з використанням ІКТ,
• створення системи методичної підтримки навчання в умовах Інформатизації навчального процесу;
• підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки педагогічних, адміністративних й інженерно-технічних кадрів, які здатні ефективно використовувати в навчальному процесі сучасні ІКТ;
• формування, постійне розширення освітнього інформаційного простору та спектра інформаційних ресурсів освіти, реалізація в освітньому інформаційному просторі всіх зв'язків і забезпечення необхідних комунікацій між учасниками навчального процесу, навколишнім середовищем; • розроблення нормативної бази, створення системи проектування й управління процесом інформатизації;
• забезпечення якості, стандартизації й сертифікації засобів ІКТ в освіті;
• інформатизація процесу управління освітою. Створення умов для підвищення якості сучасної освіти досягається :
• розробленням і широким упровадженням у практику освіти нових особистісно орієнтованих технологій навчання й учіння;
• диференціацією -і демократизацією навчально-виховного процесу для найбільш повного розвитку схильностей і здібностей людини, задоволенням її запитів і потреб, розкриттям її творчого потенціалу;
• організацією ефективної колективної навчальної діяльності, у тому числі екстериторіальної і спільної міжнародної (освіта без кордонів);
• розширенням простору й підвищенням ефективності вільного доступу до інформаційних (у тому числі міжнародних) освітніх ресурсів, баз даних і знань, розвитком засобів формування, зберігання, пошуку й представлення інформаційних освітніх матеріалів, створенням автоматизованих ,
• бібліотечних систем;
• створенням нового покоління комп'ютерне орієнтованих засобів навчання, у тому числі комп'ютерних програмних засобів навчального призначення;
• розвитком засобів оцінювання результатів навчальних досягнень учнів, впливу педагогічних інновацій на результати навчальної діяльності, засобів управління навчанням. [23]
Ступінь впровадження ІКТ в освіту значною мірою відбиває глибину й масштаби інформатизації суспільства, а сам цей процес має всеохоплюючий відносно системи освіти характер. Ось чому впровадження ІКТ в освітній процес сприяє виконанню більшості завдань, що стоять перед системою освіти. Таким чином, реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти забезпечує досягнення таких цілей, які багато в чому збігаються із загальними цілями розвитку освіти:
• підвищення рівня фундаментальності загальної і професійної освіти;
• формування в дітей і молоді цілісної наукової картини світу, потреби й умінь самостійного наукового пізнання, самонавчання і самореалізації відповідно до індивідуальних можливостей;
• розвитку в дітей і молоді творчих здібностей, організації та індивідуалізації навчання обдарованої учнівської та студентської молоді, у тому числі проведення дистанційних олімпіад:
• створення системи дистанційного тестування рівня навчальних досягнень; • розвитку системи профорієнтації, профвідбору та працевлаштування, створення спеціальних комп'ютерне орієнтованих засобів для забезпечення цієї роботи;
• підвищення рівня допрофесійної підготовки учнів старших класів загальноосвітньої школи, професійної підготовки учнів професійно-технічних і студентів вищих навчальних закладів, інших категорій учнів, розширення спектра та адекватності застосування експертних систем, систем автоматизації моделювання, тренажерів та інших професійно орієнтованих засобів навчання і контролю рівня професійних компетентностей;
• досягнення диференціації, інтеграції та варіативності рівного доступу до якісної освіти, створення умов для освіти членів суспільства протягом життя;
• розвитку після дипломної освіти та освіти дорослих, вдосконалення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, у тому числі педагогічних і керівних кадрів освіти. [9]
Все більше стали обговорювати покращення якості освіти в школі через збільшення інформаційної культури учасників освітнього процесу і активного використання ними ІКТ в своїй діяльності.
В багатьох навчальних закладах створюються або вже створенні єдині інформаційні простори, проводиться навчання працівників освіти. [20]
Сьогодні неможливо уявити собі роботу без використання комп’ютера. Це й проведення моніторингу якості навчання; ведення моніторингу навченості учнів; електронний документообіг, утворюються електронні бази по учням; створення сайта школи, Web-сторінки окремих шкільних проектів.
Але проблема в забезпеченості шкіл необхідним обладнанням. Звичайно це потребує не малих витрат. Адже йдуть затрати на будівництво спортивних об`єктів, на розвиток спорту в країні, а чому ж не перевірити забезпеченість шкіл елементарними наглядними посібниками.
Хочеться працювати, творити, і якщо сьогодні можливо полегшити працю вчителя, чому ми повинні все ще думати про те, де взяти, хто нам подарує глобуси чи карту. Сьогодні хочеться йти в ногу з сучасністю, не відставати від передових методик навчання. Залишається тільки заздрити тим учителям, для котрих створюються такі умови.[18]
1.2. Можливості ІКТ для вивчення географії.
Національна середня освіта перебуває у стані переходу до інформатизації навчального процесу. Є перші позитивні зрушення у цьому питанні: поступово виконується програма забезпечення шкіл комп'ютерною технікою, з'явилися перші сертифіковані навчальні комп’ютерні програмні засоби.
Серед шкільних предметів географія має дуже широкі можливості для навчання з використанням ІКТ.[24]
Загальновідомо, що викладання географії у школі вимагає нових методичних підходів до навчання учнів, оскільки використання лише традиційних методів навчання, як показує шкільна практика, сьогодні вже не може бути достатньо ефективним. Потрібно навчати дітей із врахуванням індивідуальних можливостей і запитів школярів.
Найважливішим завданням сучасності вважаємо реалізацію особистісно орієнтованого підходу до навчання учнів, коли учень із об’єкта педагогічного впливу стає суб’єктом творчої діяльності, що значною мірою впливає на досягнення ним більш високого рівня знань і вмінь, розвитку в школярів пізнавальної самостійності та інтересу до вивчення географії.[17]
Одним із напрямів модернізації системи географічної освіти у школі є впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. Сучасне життя вимагає від учителів освоєння комп’ютерної техніки, тому що багатьом учням, які вже достатньою мірою володіють комп’ютерною технікою, більш близькими і зрозумілими є комп’ютерні та мультимедійні версії тем шкільних курсів з географії.[21]
У межах викладання географії, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop, Intel "Навчання для майбутнього". Вважаємо, що вчителю географії потрібно використовувати програму MS Map Point для впровадження геоінформаційних систем в навчання географії під час створення динамічних картографічних об’єктів.
Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій вважаємо:
- індивідуалізацію навчального процесу;
- високий ступінь наочності під час викладання географії;
- пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);
- можливість моделювання природних процесів і явищ;
- організацію групової роботи;
- забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання;
- контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.
У процесі навчання вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених учителем дидактичних завдань.
Комп’ютери у навчанні варто використовувати лише тоді, коли вони забезпечують здобуття знань учнями, які неможливо або достатньо складно отримати за умови використання традиційного навчання. Дуже важливо навчальний процес організувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що лише він несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення. Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо результати їхньої праці не реалізуються в подальшому, тому необхідно використовувати виконану роботу на уроках у процесі створенні програмних продуктів або розробленні методичних матеріалів.[7]
Найбільш цінними у навчальному процесі можуть бути програмні засоби, які надають учню свободу вибору під час вивчення навчального матеріалу раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги за умови виникнення утруднень.
Комп`ютер може використовуватись під час викладання географії в режимі навчання, тренажера, контролю. Працюючи в режимі навчання, за допомогою мультимедійних програм виводяться на екран монітора навчальна інформація, задаються питання на розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, пропонується підказка, як знайти правильну відповідь, або відповідь і ставиться наступне завдання.
У режимі тренажера на екран виводяться лише тексти запитань, за умови помилкової відповіді надається відповідний коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на обмірковування завдань – необмежений.
У режимі контролю варіанти завдань добираються комп’ютером, час на обмірковування обмежений, результати відповідей фіксуються, за наявності помилки дається правильна відповідь і коментар. Після закінчення роботи виводиться список тем, у яких були зроблені помилки, та які потрібно повторити, а також ставиться відповідний бал.[14]
Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і надає їм нові пізнавальні можливості.
Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями.
Проте варто зазначити, що методика вивчення шкільних предметів, зокрема і географії, з використанням ІКТ знаходиться на етапі становлення: ще технології використання комп'ютерів у навчальному процесі лише розробляються.[1]
Наявні комп'ютерні програми з географії можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації.
1.3. Готовність вчителя географії до використання ІТ у навчальному процесі.
Готовність вчителя географії до використання інформаційних технологій на своїх уроках передбачає:
- певний рівень технічних навичок роботи з комп’ютером;
- уміння вчителя ефективно використовувати ІКТ як засіб навчання;
- упевненість учителя у більшій ефективності ІКТ порівняно з іншими засобами навчання, у більшій ефективності методів, що базуються на використанні ІКТ;
- можливість швидко оволодіти новими педагогічними програмними засобами.[22]
Наступна проблема, яка виникає як тільки вчитель починає освоювати комп'ютер, є відсутність методики застосування ІКТ на уроках будь-яких предметів. Досвід проведення таких уроків є і великий, але його неможливо розповсюдити традиційним способом, через методичну літературу, готові друковані плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо. Вони в більшості своїй застаріють ще в процесі друку (це, у першу чергу, стосується посилань на веб-ресурси) та й не зможуть передати головної родзинки таких уроків — їх обов'язкової інтерактивності. Необхідно узагальнити основні принципи, способи роботи на уроці з використанням ІКТ, застерегти від типових помилок і таке інше.[12]
За останні п’ять-сім років комп’ютер став необхідним засобом у побуті, доступнішим за ціною, тому кількість «домашніх» комп’ютерів зросла у декілька разів. Відчутними є і результати Державної програми комп’ютеризації сільських шкіл, регіональних програм забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою.
Можна констатувати, що комп’ютер для вчителя став доступнішим як вдома, так і на робочому місці. Це створює передумови для реального оволодіння сучасним вчителем інформаційно-комунікаційними технологіями на рівні необхідному для ефективного їх використання в навчальному процесі.
Однак, треба зазначити, що реальних зрушень у підготовці вчителя з інформаційно-комунікаційних технологій ще не відбулося. Особливо значні проблеми виникають з методикою застосування ІКТ у процесі викладання конкретних навчальних предметів, наприклад, географії. [5]
Розглянемо можливі способи забезпечення реалізації складових готовності вчителя до використання ІКТ. Для того, щоб учителі могли ефективно використовувати ІКТ у навчальному процесі, вони повинні мати певний рівень умінь і навичок володіння комп'ютером, використання інформаційних технологій як засобу навчання. Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів з метою покращення ситуації з навчанням вчителів щодо використання комп'ютерних технологій, було впроваджено освітню програму «Intel. Навчання для майбутнього». Дана програма добре зарекомендувала себе у навчанні вчителів основам дослідницької роботи під час створення проектів відповідно до чинної державної програми з географії. Розроблено програму, посібники, методичне забезпечення і рекомендації, накопичено значний досвід проведення тренінгів для вчителів.
Курсове підвищення кваліфікації вчителів географії передбачає навчальні заняття з використанням ІКТ, які включають ознайомлення вчителів комп'ютером, можливостями програм Microsoft Office, із мультимедійними засобами як джерелом нових знань під час вивчення програмового матеріалу, що мають документальну достовірність географічних явищ, переконливість наукових фактів, можливість викладати великий за обсягом навчальний матеріал за короткий час. []
Другим напрямом у підвищенні кваліфікації вчителів є ознайомлення їх з проектною методикою, можливостями ІКТ у створенні нових інформаційних продуктів на принципах інтерактивного та особистісно орієнтованого навчання.
За допомогою програм Microsoft Word, Microsoft Power Point, Microsoft Office Publisher вчителі, вчаться розробляти уроки з курсу географії, використовуючи метод проектів, досліджувати поставлені проблемні питання. При цьому вони використовують ресурси Інтернету, матеріали підручників, енциклопедій тощо, гіперпосилання на ресурси Інтернету. Значна увага приділяється створенню дидактичних матеріалів з різних курсів географії – тестів, діаграм тощо. [15]
1.4. Використання мультимедійних засобів на уроках географії.
Особливість побудови мультимедійних засобів навчання, на відміну від суто інформаційного викладу навчального матеріалу, передбачає особисте, розумове активне ставлення користувача до змісту програми, спонукає аналізувати його, активізувати процес пізнання та засвоєння знань, закладених у змісті використовуваної програми чи навчальному середовищі.
Переваги мультимедійних навчальних систем зумовлені технічними можливостями комп'ютера, що дозволяє:
- значно розширити й урізноманітнити матеріал, який підлягає засвоєнню, вдосконалити його структуру,
- розвинути управлінську функцію програми;
- забезпечити своєчасну обробку інформації,
- здійснити якісний діалог того, хто навчається, з комп’ютером;
- використати звуковий супровід, що сприяє активізації ще одного каналу сприймання через органи слуху;
- забезпечити якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним вимогам і дозволяє краще унаочнити матеріал, зобразити різні процеси, явища, предмети тощо.[]
Мультимедійні програми природничо-географічного циклу можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний або інформаційно-контролюючий засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції в певних навчальних ситуаціях. Значна частина мультимедійних програм із географії містить документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію. Їх зміст і побудова, ґрунтуючись на принципі наочності, підпорядковується також загальнодидактичним вимогам і принципам навчання (науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, врахування рівня підготовленості учнів тощо) [25].
Більшість програм природничо-географічного циклу за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань. Із цією метою можуть бути використані такі мультимедійні програми або їх фрагменти: "Туристичний атлас світу" (значна кількість географічних карт, фотографій, відеокліпів та енциклопедична інформація), "Географія: Посібник для школярів та абітурієнтів" (географічні карти, відеофрагменти), "Географія. Весь світ на долоні" (відеофрагменти, фотографії країн світу), "Атлас світу. Нове тисячоліття" (обширна графічна та картографічна інформація, велика кількість фотографій, ілюстрацій та анімацій), "Географія. Подорож Європою" (картографічна та довідкова інформації), "Атлас України" (карти, тексти, графіки, таблиці, діаграми, фотографії тощо) та ін. [3 &].
Навчальна інформація, що міститься у цих програмах, може створити необхідну зорово-слухову опору для формування уявлень та понять про явища та природні об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відеофрагментам та фотографіям у цих програмах на уроках біології та географії можна здійснити "подорож" планетою в куточки живої природи, які практично недоступні для більшості учнів, що збагатить навчальний процес емоційно-образною художньою формою пізнання.
Мультимедійні засоби як джерело нових знань можуть використовуватись перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми або під час вивчення теми, у поєднанні з розповіддю чи бесідою. Розповідь учителя та словесний супровід програми супроводжують спостереження, допомагають виділити і проаналізувати істотні властивості фактичного матеріалу, усвідомити співвідношення між явищами та подіями, зробити висновки, забезпечити зв'язок зі змістом уроку. Учитель має змогу простежити за деякими прийомами, які застосовувалися в мультимедійній програмі, здійснити порівняння і на цій основі зіставити словесний зміст та зображувані мультимедійні явища. На наступних уроках під час вивчення нового матеріалу він врахує типові особливості процесу порівняння та зіставлення.[3]
Вирішальне слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, враховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань. [2].
Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні повинні вміти пов'язувати одержані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.
Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках географії як джерела знань є те, що завдяки документальній переконливості, фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, призводить до формального та поверхового засвоєння навчального матеріалу.[8]
Значна частина мультимедійних програм з географії містить документально достовірну навчальну інформацію. Зміст і побудова існуючих мультимедійних програм з географії відповідають принципам науковості, систематичності, доступності, послідовності викладення навчального матеріалу, вони складені з урахуванням рівня підготовленості учнів і в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання.
Розділ ІІ. Використання мультимедійних засобів в курсі «Географія материків і океанів» (7 кла
с
)
2.1. Розробка мультимедійних матеріалів до вивчення теми: «Північна Америка».
Можливості мультимедійного проектора та інтерактивної дошки зроблять урок цікавим і змістовним.
Тема:
Північна Америка.
(Підсумковий урок)
7 клас
Мета:
Навчальна: узагальнення, контроль і перевірка знань учнів про Північну Америку, закріплення навичок роботи з картою та географічною інформацією.
Розвивальна: розвиток пізнавального інтересу до предмета, формування уявлення про професії, пов’язані з науками географічного циклу, розвиток творчого мислення учнів за допомогою аудіовізуальних та екранно-звукових засобів навчання.
Виховна: виховання почуття колективізму, взаємодопомоги, відповіда-льності.
Тип уроку: узагальнення і контроль навчальних досягнень учнів.
Форма проведення: урок-конференція, робота в групах.
Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, атласи, диск «Бібліотека електронних наочностей «Географія. 7–11 класи» для загальноосвітніх навчальних закладів, версія 1,0», рекомендований Міністерством освіти і науки України, мультимедійний проектор та інтерактивна дошка, карточки-завдання для кожної групи.
Хід уроку
І. Організаці
я класу
Учитель вітається з учнями. Перевіряє присутніх відмічає відсутніх.
«Зібратися разом — це початок, триматися разом — це прогрес, працювати разом — це успіх». Генрі Форд
На першому уроці, присвяченому вивченню Північної Америки, учнів було проінформовано про проведення заключного узагальнювального уроку у формі уроку-конференції з використанням мультимедійного проектора та інтерактивної дошки. Попередньо учнів ознайомлено зі змістом уроку, функціями учасників та особливостями збору додаткового матеріалу про материк.
Клас поділяється на п’ять груп, кожна з якої отримує конкретне домашнє завдання як необхідну умову забезпечення розвитку творчих здібностей учнів. На заключному узагальнювальному уроці учні розміщуються по групах за партами, на яких розкладено назви груп і карточки-завдання інтерактивний конструктор контурних карт — примірники картосхем із завданнями.
Кожна група вибирає собі капітана. Разом вони обмірковують поставлені їм завдання, причому кожен учень має брати активну участь і має знати відповідь на всі запитання.
Назви груп та об’єкт їх дослідження:
• Геоморфологи і геологи — тектонічна будова материка та її вплив на розміщення форм рельєфу та корисних копалин.
• Кліматологи — розташування кліматичних поясів на материку, розподіл температур, опадів, особливості характерних погод.
• Гідрологи — приналежність внутрішніх вод до басейнів океанів, особливості режиму живлення та розумного використання води.
• Біогеографи — розташування природних зон, причини їх зміни, своєрідність органічного світу та їх охорона.
• Демографи і країнознавці — історія заселення території певної країни чи регіону, кількість і розміщення населення, його расовий та національний склад, релігія, господарство країн світу.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ.
Перевірка знань, глибини їх усвідомлення
1. Складання візитної картки материка
Північна Америка (колективна робота)
• Найбільший острів — Ґренландія, площа — 2176 тис. км2. • Найдовший гірський ланцюг — Кордільєри, довжина — 9 тис. км.
• Найбільший каньйон — утворила р. Колорадо, довжина —
• Найбільша печера — Флінт-Мамонтова, довжина
• Найнижчий чагарник — карликова верба заввишки
• Росте дерево, яке називають «диявольським». У корі цього дерева є багато сполук фосфору, а тому в темряві воно випромінює слабке світло.
2. Робота груп над картками-завданнями
Під час роботи над картками учні обирають наочний матеріал, який супроводжуватиме виступи груп.
Група геоморфологів і геологів. Геоморфологія — наука про рельєф. Вона вивчає історію розвитку рельєфу, походження, вік, форми рельєфу. Дані геоморфології використовують під час пошуку корисних копалин. Геологія — наука про мінерали та гірські породи, та їх розміщення.
1. Що лежить в основі материка?
2. Форми рельєфу які переважають на материку.
3. Знайти і показати гірські і рівнинні форми рельєфу. Найвищу і найнижчу точки материка.
4. Області землетрусів та вулканів на материку.
5. Корисні копалини та їх розміщення.
6. Особливості рельєфу материка.
Це цікаво знати: Флінт-Мамонтова печера. Одна з найбільших карстових печер у світі знаходиться у США поблизу м. Луїсвілл. Відкрита у 1809 р. мисливцем, який переслідував пораненого ведмедя. Печера стала батьківщиною підземного туризму в Америці. Глибина сягає 300 м. Складається з
Група кліматологів. Кліматологія — наука про клімат та його закономірності.
1. Теплові пояси, в яких розміщується материк.
2. Які кліматичні пояси простягаються через його територію?
3. За кліматичною картою порівняти температуру повітря (січня — липня), опади у північній, центральній і південній частинах материка.
4. Чи є на материку пустелі? Знайти і показати на карті. Чому вони утворилися?
5. Де на материку випадає найбільша і найменша кількість опадів? Чому?
6. Особливості клімату материка.
Це цікаво знати: Торнадо. На півдні Великих рівнин бувають особливо сильні вихорі — торнадо. Це короткочасні, але надзвичайно великої руйнівної сили вихорі діаметром у декілька десятків, а то і сотень метрів. У результаті нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та у зворотному напрямку. Гірські масиви Кордільєр та Аппалачів, що розташовані майже меридіонально, створюють ефект «аеродинамічної труби», якою проносяться руйнівні смерчі — торнадо. Торнадо завдають колосальної шкоди природі й людям. Наприклад, після смерчу знаходили пробите кукурудзяним зерном куряче яйце з «кульовим» отвором. Подібні відмітки робила галька у віконному склі. Відомі ще більш вражаючі приклади: соломинка проткнула наскрізь товстий картон; стальна опора ЛЕП була зігнута до самої землі. Найбільш фантастичний випадок було зареєстровано під час смерчу в 1896 р. Тоді соснова палиця пробила залізний лист завтовшки
Група гідрологів. Гідрологія — наука, яка займається вивченням природних вод: морів, рік, озер, боліт, підземних вод, розв’язує питання розумного використання води.
1. За картами атласу визначте, до басейнів яких океанів належать річки материка. Показати на карті.
2. Чи є на материку водоспади, де вони утворилися?
3. Що ви знаєте про озера материка?
4. Описати одну з річок материка.
5. Як використовуються річки в господарській діяльності людини?
6. Особливості внутрішніх вод материка.
Це цікаво знати: Легенда про Ніаґарський водоспад. В одній із старовинних індіанських легенд розповідається, що в дуже далекі часи, коли світло боролося з темрявою, відбулася смертельна битва між двома могутніми духами — Хінане і Маніту. Хінане — небесний дух — уважався володарем хмар, дощу і блискавок. Маніту — земний дух, що мав вигляд змія. Довго тривав поєдинок. Ніхто з них не міг подужати свого супротивника. Тут Хінане згадав про блискавку і метнув її в Маніту. З криком болю і злості поранений земний дух заповз у безодню, куди падають води Ніаґари. Індійські чаклуни запевняють, що нібито в гуркоті водоспаду і досі чути його крики. Із давніх індіанських переказів стало відомо, що в стародавніх племен, які жили біля водоспадів, був звичай дарувати великому духові Маніту найвродливішу дівчину. Обраниця вважалася його нареченою і називалася Дівою Туману. У призначений жерцями день до водоспаду сходилося все довколишнє населення. Під захоплені крики натовпу і звуки барабанів Діву Туману виводили з розкішно оздобленого вігвама, садовили у новий білосніжний човен і одвозили за Верхні пороги. Після загальних урочистостей по сигналу верховного жреця човен пускали вниз по річці. Зриваючись з гребеня водоспаду, Діва Туману летіла в безодню, «просто в обійми Маніту».
Група біогеографів. Біогеографія — наука, яка вивчає закономірності поширення рослинного і тваринного світу на Землі.
1. Що називають природною зоною?
2. За картою назвати природні зони материка.
3. Як змінюються природні зони в горах? Навести приклади.
4. Назвати декілька представників рослинного і тваринного світу природної зони (на вибір).
5. Господарська діяльність людини. Охорона природи.
6.Особливості органічного світу материка.
Це цікаво знати: Єллоустоунський Національний парк. Саме в Північній Америці у США в 1872 р. було створено перший у світі національний парк, розташований у східній частині Кордільєр — Скелястих горах. Парк дістав свою назву від великого озера в центрі парку — Єллоустона, по берегах якого б’ють гарячі джерела. Це — найстаріший заповідник США — «країна криги, вогню, води, смоли й диму, що крутиться». Один з найбільших гейзерів у світі — Гігант (висота стовпа киплячої води —
Група демографів і країнознавців. Демографія — наука про кількість і розміщення населення на Землі. Країнознавство — це наука, яка вивчає населення, господарство країни.
1. До якої раси і народності відносяться жителі материка?
2. Яка густота населення, найбільші міста?
3. До якої мовної сім’ї, групи належать народи?
4. Релігійний склад населення.
5. Найбільші країни та їх столиці.
6. Особливості населення материка.
Це цікаво знати: Сполучені Штати Америки належать до найбільш розвинених країн світу. Провідними галузями промисловості є хімічна, нафтопереробна, металургійна, електроенергетика, машинобудування. Сільське господарство спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби, свинарстві, вівчарстві, птахівництві; вирощуванні пшениці, кукурудзи, цукрової тростини, сої та інших культур. У США є запаси різноманітних корисних копалин. Головний символ США — Статуя Свободи — установлений на острові Свободи в Нью-Йоркській гавані. Її висота —
3. Повідомлення учнів із використанням мультимедійного проектора та інтерактивної дошки
ІV. Підсумок уроку
Сьогодні на уроці ми:
• узагальнили, перевірили і поглибили знання про материк Північна Америка, використавши Атлас «Бібліотеки електронних наочностей» за 7 кл., мультимедійний проектор та інтерактивну дошку;
• закріпили навички роботи з географічними картами та додатковою літературою;
• ознайомилися із роботою в групах як способом спільного розв’язання проблем і досягнення спільної мети;
• отримали уявлення про професії, пов’язані з географічними науками.
V. Домашнє завдання
Повторити матеріал про Північну та Південну Америку.
Література
:
1. Величко І. Геовікторина у запитаннях та відповідях.— Тернопіль: Підручники і посібники, 2006 - с. 28.
2. Географія.— 2008.— № 3, - с. 6.
3. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я. Географія материків і океанів.— К.: Навчальна книга, 2003.
4. Географія світу.— Донецьк, 2004.
5. Електронний атлас для курсу «Географія материків та океанів».
6. Методичні рекомендації з використання у навчальному процесі бібліотеки електронних наочностей «Географія. 7–11 кл».
7. Пирогов І. А. Використання інформаційних технологій на уроках географії // Географія.— 2007.— № 6. - с. 23. [26]
2.2. Методичні рекомендації щодо застосування інтерактивної дошки на уроках географії у 7 класі.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ УРОКУ ЗА ІНТЕРАКТИВНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ.
Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці.
1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні
2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; надання можливості для самоорганізації та ін.
3. Тих, хто навчається в інтерактивні, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.
4. Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи малих груп готуються заздалегідь.
5. Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.
6. Уважно ставитися до учнів під час формування груп.
7. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи.
8. Під час підготовки питань учителю необхідно продумувати різні варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.[29]
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, яка, за О.Пометун, складається з п'яти елементів:
- мотивація;
- оголошення, представлення теми й очікування результатів;
- надання необхідної інформації для розв'язання завдань;
- інтерактивна вправа - центральна частина заняття;
- підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Розглянемо кожен із цих елементів інтерактивного уроку грунтовніше.
МОТИВАЦІЯ.
Мета цього етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає змогу учням усвідомити, що перед ними зовсім інші завдання порівняно із звичайним уроком. Суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що й навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих мотивів учіння, мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання.[27]
Із цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань, процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ і подій. Це може бути й коротка розповідь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, і нескладна інтерактивна технологія ( «мозковий штурм», «мікрофон», «криголам» тощо). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал, що пропонується для обговорення учням під час мотивації, наприкінці підсумовується, стає «місточком» для представлення теми уроку. Цей елемент уроку має займати не більше п'яти відсотків часу заняття.
ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ Й ОЧІКУВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.
Мета - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці, чого від них чекає вчитель. Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, у цій частині інтерактивного уроку О.Пометун рекомендує:
- назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати її;
- якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;
- попросити когось із учнів оголосити очікувані результати за записом учителя на дошці, зробленим заздалегідь, або спонукати до висловлення власної думки;
- нагадати учням, що наприкінці уроку вони будуть перевіряти, чи досягли вони запланованих результатів, а також пояснити, яким буде оцінювання результатів.[30]
Цей елемент уроку має займати не більше п'яти відсотків часу заняття.
НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.
Мета цього елемента уроку - дати учням достатньо інформації для того, щоби вони на її основі могли виконати практичні завдання за мінімально короткий час. Це може бути читання тексту підручника, ознайомлення з роздатковим матеріалом, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або інших видів наочності. Ця частина уроку займає близько 10-15 відсотків часу.[32]
ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА - центральна частина заняття. ЇЇ метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60 відсотків часу на уроці. Обов'язковими є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:
• Інструктування - учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила виконання, послідовність дій і кількість часу, що відводиться на виконання завдань, запитує, чи все зрозуміло учасникам ( 2-3 хв.).
• Об'єднання в групи та (або) розподіл ролей ( 1-2 хв.).
• Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці один з одним ( 5-15 хв.).
• Презентація результатів виконання вправи ( 3-5 хв.).
РЕФЛЕКСІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або із застосуванням інших прийомів ( 5-15 хв.).
Рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає змогу учням і вчителю:
• усвідомити, чого вони навчились;
• оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу;
• порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших;
• побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.
Рефлексія здійснюється в різних формах: індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусії, у письмовій та усній формах. Вона завжди містить кілька елементів: фіксація того, що відбулось, визначення міркувань і почуттів щодо отриманого досвіду. Плани на майбутній розвиток.
Технологія рефлексії після найважливіших інтерактивних вправ може бути у вигляді усного обговорення за запитаннями: з якою метою ви робили цю вправу, які думки і почуття вона у вас викликала, чому ви особисто навчились, чому хотіли б навчитись у подальшому. [13]
Прийоми інтерактивного навчання ( «Акваріум», «Коло ідей», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Американська мозаїка», «Навчаючи - учусь», «Ток-шоу», «Ажурна пилка», «Карусель» тощо ) добре і доступно описані у Л.Пироженко та О.Пометун.
Слово «інтерактивна дошка» вже нікого сьогодні не здивує, тому що 100% педагогів знають, про що йде мова: вони не тільки споглядали її, а й спостерігали, як вона працює. Інтерактивні дошки визнані високоефективним аудиторним, діалоговим та технічним засобом навчання і широко використовуються в 75 країнах світу. У зарубіжних країна у початковій школі середня кількість дошок зросла з 2 до 6, а у середній школі – з 5 до 18 штук.
Призначення інтерактивної дошки:
- підвищення ефективності навчального процесу;
- надання можливості для взаємодії й обговорення в класі;
-розробка цікавих і захоплюючих занять завдяки різноманітному й динамічному використанню ресурсу;
- розвиток мотивації;
- вирішення навчальних задач усіх типів;
- забезпечення роботи з цілим класом або групою дітей;
- активізація зорового сприйняття матеріалу;
- розвиток просторової уяви;
- модернізація методів і форм навчання.[34]
Форми інтерактивного супроводу:
- презентації;
- відеофільми;
- тестові завдання;
- інтерактивні вправи;
- демонстрації лабораторних робіт;
- інтерактивне моделювання процесів тощо;
Переваги для викладачів:
- дозволяє викладачам пояснювати новий матеріал із центра класу;
- заохочує імпровізацію й гнучкість, дозволяючи викладачам малювати й робити записи поверх будь-яких додатків і веб-ресурсів;
- дозволяє викладачам зберігати й роздруковувати зображення на дошці, включаючи будь-які записи, зроблені під час заняття, не затрачаючи при цьому багато часу й сил і спрощуючи перевірку засвоєного матеріалу;
- дозволяє викладачам ділитися матеріалами один з одним і знову використати їх;
- зручна при роботі у великій аудиторії;
- надихає викладачів на пошук нових підходів до навчання, стимулює професійний ріст.[31]
Переваги для учнів:
- робить заняття цікавими й розвиває мотивацію;
- надає більше можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок;
- звільняє від необхідності записувати завдяки можливості зберігати й друкувати все, що з'являється на дошці;
- учні починають розуміти більше складні ідеї в результаті більше ясної, ефективної й динамічної подачі матеріалу;
- дозволяє використати різні стилі навчання, викладачі можуть звертатися до всіляких ресурсів, пристосовуючись до певних потреб;
- учні починають працювати більш творчо й стають упевненими в собі;
- учням не потрібна клавіатура, щоб працювати із цим устаткуванням, у такий спосіб підвищується залученість учнів початкових класів або дітей з обмеженими можливостями.
Фактори ефективного використання:
- забезпечення доступу до інтерактивної дошки, щоб викладачі могли набратися досвіду;
- використання дошки не тільки викладачами, але й учнями;
- надання викладачеві часу на підготовку до заняття;
- тимчасові витрати викладача для того, щоб стати впевненим користувачем і підібрати ресурси для заняття;
- обмін ідеями й ресурсами між викладачами;
- розташування дошки в класі таким чином, щоб не заважало сонячне світло й ніщо не перебувало між проектором і дошкою;
- високий рівень надійності й технічної підтримки, щоб звести до мінімуму можливі проблеми.
Слід наголосити, що інформаційно-комунікаційні технології в освіті є лише складовою частиною педагогічних технологій. Для підвищення ефективності навчання важливий не стільки характер використовуваних засобів, скільки спосіб їх застосування. [16].
ВИСНОВОК:
Застосування комп'ютерних навчальних програм сприяє підвищенню ефективності навчального процесу з вивчення фізичної географії завдяки тому, що підвищується рівень засвоєння знань і умінь, учні самостійно опрацьовують навчальний матеріал; вчитель має змогу проводити навчально-виховний процес на засадах особистісно-орієнтованого навчання та ефективно перевіряти рівень навчальних досягнень учнів при мінімальній затраті часу.
Не можна забувати, що інформаційні технології лише інструмент, чарівна паличка, яка дозволяє пустити весь світ у свою кімнату, стати володарем великих надбань людства, але навчити, що з цим робити може лише вчитель.[]
Застосування мультимедійних технологій у процесі відбору, накопичення, систематизації і передачі знань, а також в організації різних видів навчальної діяльності є однією із значущих рис системи освіти, що формується зараз.
У курсовій роботі запропоновано розв'язання методичної проблеми можливості застосування мультимедійних технологій на уроках географії у 7 класі в загальноосвітній школі, воно підтвердило дослідження і дозволило зробити такі висновки:
1. Однак, вважаємо, що головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності вчителів до проведення занять з використанням ІКТ, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ під час проведення занять, зокрема – і з географії, недостатній забезпеченості кількісно та якісно навчальних закладів педагогічними програмними засобами. Зрозуміло, що це далеко не всі проблеми, але без їх розв’язання неможливо позитивно вирішити питання використання ІКТ у цілому.
Сучасні ІКТ створювалися аж ніяк не для освітнього простору, а привели до явної революції в освіті. Ми стали свідками того, як система освіти вбудовується у світову інформаційну мережу, тому на особистість вчителя покладено відповідальність по опануванню і впровадженню ІКТ у повсякденну педагогічну практику.
2. Тому можна зробити висновок, що більшість комп'ютерних програм з географії містить значну навчальну інформацію. Вони можуть широко використовуватись на уроках географії; водночас дані програмні засоби за своїм дидактичним призначенням в основному є допоміжним, ілюстративним джерелом знань.
3. Розглянувши можливі способи забезпечення реалізації складових готовності вчителя до використання ІКТ. Для того, щоб учителі могли ефективно використовувати ІКТ у навчальному процесі, вони повинні мати певний рівень умінь і навичок володіння комп'ютером, використання інформаційних технологій як засобу навчання. Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів з метою покращення ситуації з навчанням вчителів щодо використання комп'ютерних технологій, було впроваджено освітню програму «Intel. Навчання для майбутнього». Дана програма добре зарекомендувала себе ух навчання вчителів основам дослідницької роботи під час створення проектів відповідно до чинної державної програми з географії. Розроблено програму, посібники, методичне забезпечення і рекомендації, накопичено значний досвід проведення тренінгів для вчителів.
4. Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках географії є те, що завдяки фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні дістають значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час. Це звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, що призводить до формального засвоєння навчального матеріалу.
5. Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні вчаться пов'язувати сформовані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.
Можливості мультимедійного проектора та інтерактивної дошки зроблять урок цікавим і змістовним.
6. Дослідження показали, що робота з інтерактивними дошками покращує сприйняття матеріалу учнями, великий інтерактивний екран та яскраві кольори привертають увагу учнів, сприяють кращому освоєнню нового матеріалу.
Інтерактивні дошки можна використовувати як при роботі у великій аудиторії, так і в маленьких групах. З їх допомогою можна урізноманітнювати процес навчання: викладач може читати лекцію, використовуючи одночасно текст, аудіо- й відеоматеріали, KVK, CK-RKM та Інтернет-ресурси. Писати та робити позначки можна поверх усіх документів, діаграм і веб-стрінок.[31]
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бронштейн Е.М., Гареева Л.Р., Закирова Г.Ф.. Пакет обучающих программ по школьной стереометрии // Материалы научно-технической конференции "Новые информационные технологии в университетском образовании". - Новосибирск: НГУ. - 1996. - с. 300.
2. Бургин М.С., Кузнецов В.И. Аксиологические аспекты научных теорий. - К.: Наукова думка. - 1991. - с. 181.
3. Козлов О.А., Солодова Е.А., Холодоз Е.Н. Некоторые -аспекты создания и применения компьютеризированного учебника // Информатика и образование, 1995. - п.З. - С. 97-99.
4. Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник / Под ред. В.И.Гриценко, А.М.Довгялло. - Киев: Наукова думка. - 1992. - с. 650.
5. Коровина М.В., Коровин К.В. Моделирование логических исчислений // Материалы научно-технической конференции "Новые информационные технологии в университетском образовании". - Новосибирск: НГУ - 1996. – с. 300.
6. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – с. 112.
7. Корнєєв В. Комп’ютер і географія // Освіта. – 2003. - №12. – С.10-11.
8. «Методика використання інформаційних технологій» ж. «Сільська школа України»» № 35 2001р. – С. 8-10.
9. Морзе Н. В. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом на уроці? // Післядипломна освіта в Україні. – 2005. – № 2. – с. 25.
10. Моргун О.М., Підласий А.І. Комп’ютерний підручник як новий дидактичний засіб // Педагогіка і психологія. – 1994. - N 1. - С.117-124.
11. Н.А.Костенко «Розвиток творчого потенціалу учнів через упровадження інформаційних технологій» ж. «Інформатика в школі» № 1 2009 р. – С. 10-14.
12. Педагогічний програмний засіб “Географія материків і океанів, 7 клас». – Рівне: ПП «Контур плюс». – 2007.
13. ElioR., Scharf P.В. Modeling Novice-to-Expert Shifts in Problem-Solving1 Strategy and Knowledge Organization // Cognitive Science. - 1990. - vol.14. - Р. 579-639.
14. Habegger W.V., Emert J.W. Cabri-Geometre vs. The Geometr's Sketchpad: A comparison of two dynamic geometry systems // Computers & mathematics. – 1993. - vol.40. - №.8. Р.988-992.
15. http://ua.textreferat.com
16. http://www.openclass.ru
17. http://festival.1september.ru
18. http://szw73.ucoz.ua
19. http://www.chl.kiev.ua
20. http://geo-teacher.at.ua
21. http://referat-doklad.ru
22. http://osnova.com.ua
23. http://rutracker.org
24. http://gov.cap.ru
25. http://interaktiveboard.ru
26. georoom.edurm.ru
27. http://www.petropavl.kz/
28. http://www.ito.su
29. www.csot.RV.ua
30. http://www.it-n.ru
31. http://www.ict.edu.ru/
32. http://www.iteach.ru/
33. http://chastysc.ucoz.ru
34. http://wikikurgan.orbitel.ru
35. http://www.kollegi.kz
36. http://geo.metodist.ru
37. http://galina-geo.ucoz.ru
38. http://www.ivash.alexrono.ru
ДОДАТКИ
1. Розробка уроку з використанням мультимедійних засобів на тему: «Північна Америка». Фізико-географічне положення. Історія відкриття й дослідження материка.
2. Розробка уроку з використанням мультимедійних засобів на тему: «Природні зони Африки».
3. Розробка уроку з використанням мультимедійних засобів на тему: «Природні зони Північної Америки».
4.
Диск з мультимедійними розробками для учнів 7 класу до уроків на тему: Північна Америка. [12]; [29].
Додаток
Диск з мультимедійними розробками.
