Реферат Проблеми пітримки якості та конкурентоспроможності продукції в ринкових умовах
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Зміст
Завдання на курсову роботу
Реферат
Зміст
Вступ
1. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності продукції…………………………………...7
1.1.Сутність конкурентоспроможності та фактори,що впливають на неї ………………........7
1.2. Методи оцінки конкурентоспроможності……………………………………………….....9
1.3. Якість як основний показник конкурентоспроможності продукції……………………..17
1.4 Сертифікація та стандартизація продукції…………………………………………………26
2. Аналіз конкурентоспроможності та якості продукції ТОВ «Меридіан»………………….29
2.1. Характеристика підприємства……………………………………………………………...29
2.2 Конкурентоспроможність продукції ТОВ «Меридіан»…………………………………....31
2.3 Якість продукції, яку виготовляє ТОВ «Меридіан»………………………………………33
2.4 Результати досліджень та виявлення проблем якості та конкурентоспроможності продукції , яку виготовляє ТОВ «Меридіан»…………………………………………………..34
3. Рішення проблем щодо підтримки та підвищення якості та конкурентоспроможності на ТОВ «Меридіан»………………………………………………………………………………….36
Висновки …………………………………………………………………………………………39
Перелік літературних джерел…………………………………………………………………....40
Задання на курсову роботу
Варіант 12
Тема: «Проблеми пітримки якості та конкурентоспроможності продукції в ринкових умовах»
На основі ціеї теми треба розкрити теоритичний матеріал та проаналізувати ситуацію досліджуваної теми на конкретному підприємтсві. А також викласти практичні рекомедації та механізм рішення виявленних проблем на підприємстві стосовно теми.
РЕФЕРАТ
Курсова робота: 40 с., 5 табл., 6 джерел
Об'єкт дослідження: ТОВ «Меридіан»
Мета роботи: дослідження конкурентоспроможності та якості продукції підприємства.
Методи дослідження: метод аналізу документів, статистичний метод обробки інформації, метод визначення відносних і середніх величин, табличний метод, економіко-математичне моделювання.
У курсовій роботі розглядаються теоретичні аспекти конкурентоспроможності продукції підприємства, показники, фактори, що впливають на неї. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства.
Дана загальна характеристика ТОВ «Меридіан». Проведений аналіз конкурентоспроможності та якості його продукції. Запропоновані заходи щодо підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ «Меридіан». Робота оформлена у відповідності з вимогами державного стандарту.
Ключові слова: КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЯКІСТЬ, ЦІНА, ПОКАЗНИКИ, ОЦІНКА, МЕТОДИ, СЕРТИФІКАЦІЯ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ, АНАЛІЗ, МОДЕЛЬ, ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ
ВСТУП
Основною метою будь-якого підприємства (фірми) в умовах ринкової економіки є збереження і розширення своїх позицій на ринку (чи сегменті), ріст чи, принаймні, стабільне одержання прибутку. Це можливо тільки при орієнтуванні на максимізацію прибутку, головним засобом досягнення якої виступає забезпечення високої конкурентоспроможності.
Все більшу актуальність ця проблема здобуває для українських підприємств, насамперед у тих сферах економіки, де починає формуватися конкурентне середовище, – у роздрібній торгівлі, суспільному харчуванні, харчовій промисловості, зборці та продажу персональних комп'ютерів та ін.
Проблема якості продукції носить у сучасному світі універсальний характер. Вона не відносилася до розряду простих за всіх часів і особливо гостро стоїть зараз, на етапі переходу до ринкової економіки. Наші підприємства зіштовхуються з великими труднощами; скороченням виробництва, багато заводів зупиняються, колективи не одержують зарплату.
Якість товару є для сучасного покупця основними критеріями при здійсненні покупки й отже, визначають успіх чи неуспіх фірми на ринку. Сучасна ринкова економіка пред'являє принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це зв'язано з тим, що зараз виживаність будь-якої фірми, її стійке положення на ринку товарів і послуг визначаються рівнем конкурентоспроможності. У свою чергу, конкурентоспроможність зв'язана з дією декількох десятків факторів, серед яких можна виділити два основних – рівні ціни і якість продукції. При цьому якість продукції поступово виходить на перше місце.
Підвищити якість – це значить з тієї ж кількості сировини й матеріалів виробити продукцію, що більш повно задовольняє суспільні потреби.
Поліпшення якості готової продукції, у свою чергу, вимагає підвищення якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, упровадження нових прогресивних технологій і методів організації виробництва та праці. Тому задача підвищення якості продукції здобуває комплексний характер і торкається всіх областей промисловості.
Одним з напрямків підвищення конкурентоспроможності є продаж продукції по більш низьких цінах. Зниження собівартості продукції служить основою для зниження цін продукції. При цьому мова йде про шляхи зниження витрат, що не знижують інших показників конкурентоспроможності
Актуальність теми полягає в тому, що забезпечення високої конкурентоспроможності та якості продукції в сучасних ринкових умовах і гострій конкурентній боротьбі, є основою для стабільного одержання прибутку, а це і є головна мета роботи будь-якого підприємства. А основними елементами конкурентоспроможності продукції і найбільш важливими напрямками її збільшення, є поліпшення якісних характеристик, зниження ціни товару й організація сервісного обслуговування.
Об'єктом дослідження курсової роботи є конкурентоспроможність і якість продукції ТОВ «Меридіан».
Метою роботи є вивчення конкурентоспроможності та якості продукції на прикладі досліджуваного підприємства та вирішення проблем стосовно цих показників.
Виходячи з поставлених цілей, наступні задачі:
– дослідження теоретичних основ конкурентоспроможності та якості продукції;
– аналіз якості та конкурентоспроможності продукції ТОВ «Меридіан.
– розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності та якості продукції ТОВ «Меридіан».
1. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності продукції
1.1 Сутність конкурентоспроможності та фактори, що впливають на неї
В умовах ринку задоволеність споживача сукупністю пропонованих йому властивостей у товарі знаходить вираження в акті купівлі-продажу. Такий збіг властивостей, характеристик товару і вимог споживача, при якому дотримуються інтереси виробника і споживача, що означає повну відповідність товару умовам ринку, називається його конкурентоспроможністю.
Товари, таким чином, повинні не тільки мати набір технічних, естетичних, ергономічних і інших властивостей, але і відповідати умовам їхньої реалізації (ціна, терміни постачання, сервіс, престиж фірми, реклама тощо). Конкурентоспроможність продукції визначається комплексом споживчих (якісних і кількісних) характеристик, що дозволяють задовольняти особливі умови ринку. Конкурентоспроможна продукція легко і швидко реалізується на ринку по найменш витратних каналах збуту. Фактично товар проходить перевірку на ступінь задоволення суспільним потребам. Вони диктуються смаками і перевагами визначеної групи покупців (сегментом ринку), тому поняття конкурентоспроможності завжди конкретно. Комерційно вигідний збут товару можливий лише на конкретному ринку у визначених умовах конкуренції.
Під конкурентоспроможністю товару розуміється сукупність його якісних і вартісних характеристик, що забезпечує задоволеність конкретної потреби покупця й вигідно для покупця відрізняє від аналогічних товарів - конкурентів.
Конкурентоспроможність визначається сукупністю властивостей продукції, що входять до складу її якості і важливих для споживача, визначаючих витрати споживача по придбанню, споживанню й утилізації продукції.
Кожен покупець здобуває той товар, що максимально задовольняє його особисті потреби. У цілому покупці здобувають той товар, що більш повно відповідає суспільним потребам у порівнянні з іншими. Тому ступінь задоволеності покупця теж складається із сукупності думок одиничних покупців і формується ще в передодні появи його на ринку, на будь-якому етапі життєвого циклу виробу до моменту його утилізації. У цей час і відбувається гостра конкурентна боротьба за споживача. Конкурентоспроможність залежить від ступеня задоволеності покупця товаром.
Конкурентоспроможність товару визначається (на відміну від якості) тільки тією сукупністю властивостей, що становлять безсумнівний інтерес для визначеної групи покупців і забезпечує задоволення даної потреби. Інші характеристики і властивості продукції в увагу не приймаються. Товар з більш високим рівнем якості може бути менш конкурентоспроможним, якщо його вартість значно підвищилася за рахунок додання товару нових властивостей, не викликаних групою споживачів, для яких він призначений. Крім того, той самий продукт може бути конкурентоспроможний на внутрішньому ринку і неконкурентоспроможний на зовнішньому, і навпаки [47].
Конкурентоспроможність визначається з одного боку, якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями і, з іншого боку, цінами, установлюваними продавцями товарів. Крім того, на конкурентоспроможність впливають мода, продажний і післяпродажний сервіс, реклама, імідж виробника, ситуація на ринку, коливання попиту.
Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно становиться більш прибутковим в порівнянні з його головними конкурентами. Це одночасно припускає, що підприємство займає міцне положення на ринку товарів і послуг і його продукція користується постійним попитом. Однак у житті цей стан не є незмінним. Він знаходиться в постійному русі та розвитку. Останнє залежить від змін в умовах виробництва товарів і їхньої реалізації, що виявляється у виникненні нових, більш прогресивних технологій виробництва товарів і надання послуг, появі нових конкурентів, зміні смаків і бажань споживачів, росту чи падінні попиту на товари, що випускаються підприємством, зміні економічних і політичних умов розвитку виробництва і реалізації товарів, а також багато в чому іншому.
Всі ці зміни відбуваються під впливом багатьох суб'єктивних і об'єктивних причин розвитку економіки країни і регіонів, причому не одночасно, а в різний час і у всіляких комбінаціях. Тому керівництво підприємства повинне уміти відслідковувати зміни, які відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва і реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, упровадження нових технологій, диверсифікованість виробництва, перетворення організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв тощо [31].
Конкурентоспроможність продукції (послуг) залежить від ряду факторів, що впливають на перевагу товарів і визначають обсяг їх реалізації на даному ринку. Ці фактори можна вважати компонентами (складовими) конкурентоспроможності і поділити на три групи: техніко-економічні, комерційні, нормативно-правові фактори.
Техніко-економічні фактори включають: якість, продажну ціну і витрати на експлуатацію (використання) чи споживання продукції чи послуг. Ці компоненти залежать від: продуктивності й інтенсивності праці, витрат виробництва, наукомісткості продукції й ін.
Комерційні фактори визначають умови реалізації товарів на конкретному ринку. Вони включають: кон'юнктуру ринку (гострота конкуренції, співвідношення між попитом та пропозицією даного товару, національні й регіональні особливості ринку, що впливають на формування платежеспроможного попиту на дану продукцію чи послугу); наданий сервіс (наявність дилерсько-дистриб'ютерських пунктів виробника і станцій обслуговування в регіоні покупця, якість технічного обслуговування, ремонту й інших наданих послуг); рекламу (наявність і дієвість реклами й інших засобів впливу на споживача з метою формування попиту); імідж фірми (популярність торгової марки, репутація фірми, компанії, країни).
Нормативно-правові фактори відображають вимоги технічної, екологічної та іншої (можливо, морально-етичної) безпеки використання товару на даному ринку, а також патентно-правові вимоги (патентної чистоти і патентного захисту). У випадку невідповідності товару діючим у розглянутий період на даному ринку нормам і вимогам стандартів і законодавства товар не може бути проданий на даному ринку. Тому оцінка цієї групи факторів і компонентів за допомогою коефіцієнта відповідності нормативам позбавлена змісту. Дані фактори виступають як обмеження, обов'язкові до виконання.
Отже, конкурентоспроможність залежить від розглянутих вище факторів. Визначити характер цієї залежності і виразити її кількісно важко, однак її наявність є стимулом для пошуку шляхів оцінки і підвищення конкурентоспроможності. Найбільш для цієї мети підходять експертні методи.
1.2 Методи оцінки рівня конкурентоспроможності
Конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії їх проектування. У процесі виробництва матеріалізуються найбільш важливі елементи конкурентоспроможності виробів – якість і витрати. Моделювання і визначення рівня конкурентоспроможності продукції виступає необхідною передумовою її продажу (реалізації) на відповідному ринку.
У світовій практиці оцінка конкурентоспроможності товару складається з трьох етапів:
аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару;
визначення набору порівнюваних показників чи параметрів;
розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності.
Структура оцінки конкурентоспроможності товару включає 4 елементи: ринок, конкуренти, потреби покупців, параметри оцінки товарів. Кожен елемент структури містить у собі безліч інших елементів. Загальноприйнята схема оцінки конкурентоспроможності продукції наведена на рис. 1.1.
Рис. 1.1 – Схема оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства
Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник продукції повинен обов'язково знати вимоги потенційних покупців і оцінку споживачів. Тому формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення істотних споживчих властивостей (потреб покупця), по яких оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно будуть порівнювати її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації. Необхідно постійне уточнення переліку параметрів, істотних з погляду споживача. Виробник повинен точно оцінювати і саму принципову можливість реалізації свого товару на ринку з обліком установлених нормативних параметрів. Необхідною є оцінка відповідності параметрів намічуваної до просування на ринок продукції всім обов'язковим стандартам і нормам.
Оцінка конкурентоспроможності починається з визначення мети дослідження: якщо необхідно визначити положення даного товару в ряді аналогічних, то досить провести їхнє пряме порівняння по найважливіших параметрах; якщо метою дослідження є оцінка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі повинна використовуватися інформація, що включає зведення про вироби, що вийдуть на ринок у перспективі, а також дані про зміну діючих у країні стандартів і законодавства, динаміки споживчого попиту.
Незалежно від цілей дослідження, основою оцінки конкурентоспроможності є вивчення ринкових умов, що повинне проводитися постійно, як до початку розробки нової продукції, так і в ході її реалізації.
Аналіз конкурентоспроможності починається з оцінки нормативних парів-метрів. Якщо хоча б один з них не відповідає рівню, що запропонований діючими нормами і стандартами, то подальша оцінка конкурентоспроможності продукції недоцільна, незалежно від результату порівняння по інших параметрах. У той же час, перевищення норм і стандартів і законодавства не може розглядатися як перевага продукції, оскільки з погляду споживача воно часто є марним і споживчої вартості не збільшує. Виключення можуть скласти випадки, коли покупець зацікавлений у деякім перевищенні діючих норм і стандартів у розрахунку на стійкість їх у майбутньому.
Здійснюється підрахунок групових показників, що у кількісній формі виражають розходження між аналізованою продукцією і потребою по даній групі параметрів і дозволяє судити про ступінь задоволення потреби по цій групі. Розраховується інтегральний показник, що використовується для оцінки конкурентоспроможності аналізованої продукції по всіх розглянутих групах параметрів у цілому.
Для визначення конкурентоспроможності продукції потрібно більш-менш точно знати:
конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;
можливі розміри і динаміку попиту на продукцію;
розрахунковий рівень ринкової ціни товарів;
очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;
визначальні параметри продукції основних конкурентів;
найбільш перспективні ринки для відповідного товару й етапи закріплення на них;
строк окупності витрат, зв'язаних із проектуванням і просуванням на ринок нового товару .
Як було вже сказано, конкурентоспроможність – це порівняльна характеристика товару. Існує три критерії (бази) порівняння, щодо яких робиться висновок про конкурентоспроможність даного товару:
порівняння з товаром-зразком;
порівняння з кращим товаром-конкурентом;
порівняння з товаром-конкурентом (якщо мова йде про товар виробничо-технічного призначення).
Оцінка здатності товару конкурувати виробляється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. За базу порівняння приймається або потреба покупця, або зразок. Звичайно зразок – це аналогічний товар, що має максимальний обсяг продажів і найкращу перспективу збуту в майбутньому. Якщо за базу порівняння приймається потреба, то розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності можна робити по формулі
деgі – одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і-му параметру;
Пі – величина і-го параметра для аналізованої продукції;
Піn – величина і-го параметра, при якому потреба задовольняється цілком;
n – кількість аналізованих параметрів.
Якщо за базу порівняння приймається зразок, то в знаменнику дробу варто поставити величину і-го параметра для виробу, прийнятого за зразок.
Іноді параметри продукції не мають фізичної міри. У цьому випадку для оцінки цих характеристик використовуються методи оцінки в балах.
Описаний диференційний метод дозволяє лише констатувати факт необхідності підвищення чи зниження параметрів продукції для забезпечення конкурентоспроможності, але не відбиває вплив кожного параметра при виборі товару споживачем.
Комплексний метод ґрунтується на застосуванні групових, узагальнюючих, інтегральних показників. Так, наприклад, розрахунок групового показника по технічних параметрах виробляється по формулі
деІТП – груповий показник конкурентоспроможності по технічних параметрах;
gі – одиничний показник конкурентоспроможності по і-му технічному параметрі;
αі – вагомість і-го параметра в загальному наборі технічних параметрів, що характеризують потребу;
n – число параметрів, що беруть участь в оцінці.
Розрахунок групового показника по економічних параметрах здійснюється по формулі
деЗ, Зо – повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції і зразку.
Повні витрати споживача складаються з одноразових витрат на придбання продукції (Зе) і середніх сумарних витрат на експлуатацію продукції (Сі)
деТ – термін служби;
і – рік.
Змішаний метод дозволяє виразити здатність товару конкурувати у визначених умовах ринку через комплексний кількісний показник – коефіцієнт конкурентоспроможності
деі = 1, ..., n – число параметрів продукції, що беруть участь в оцінці;
j = 1, ..., n – види продукції;
αі – коефіцієнт важливості (значимості, переваги) для покупця і-го параметра в порівнянні з іншими істотними параметрами продукції;
Піj – конкурентне значення і-го параметра для j-тої продукції;
Піn – бажане значення і-го параметра, що дозволяє повністю задовольнити потреби покупця;
βi = +1, якщо збільшення параметра Піj сприяє росту конкурентоспроможності продукції (наприклад, надійності, продуктивності виробу і т.д.);
βi = -1, якщо збільшення значення параметра Піj приводить до зниження конкурентоспроможності продукції (наприклад, вага, габарити, ціна й ін.).
З огляду на те, що сума "питомих ваг" кожного з розглянутих показників у загальному обсязі по кожному виду продукції не може перевищувати одиниці, чи 100%, необхідною умовою для коефіцієнта значимості αі є
Коефіцієнт конкурентоспроможності враховує лише ту групу властивостей товару, що служить базою для розрахунку. Проте, при його розрахунку розглядається велика сукупність характеристик, що у значній мірі визначають переваги покупця: ціна продажу, ціна споживання, престиж фірми, потужність, продуктивність, ресурс і ін. Для перекладу якісних показників у кількісні звичайно приймається шкала перекладу в балах від 1 до 5.
Показник конкурентоспроможності важливий при проектуванні необхідних властивостей виробу, порівнянні потенційних можливостей виробництва продукції, встановлення ціни, а також при рішенні інших проблем.
Показники якості продукції важливі для визначення всієї сукупності властивостей і характеристик виробу. Будучи продуктом праці, якість товару нерозривно зв'язано як з вартістю, так і з споживаною вартістю. Споживача цікавить не природа продукту, а те, що продукт становиться товаром, володіє споживаною вартістю. У момент здійснення акта купівлі-продажу покупець підтверджує відповідність даного товару умовам ринку. Чим більша кількість покупців підтвердило таку відповідність, тим вище буде конкурентоспроможність продукції .
Конкурентоспроможність характеризує здатність продукції протистояти іншої продукції того ж призначення на визначеному сегменті ринку. Ця здатність визначається сукупністю споживчих властивостей продукції, необхідних і достатніх для того, щоб вона у визначений час могла бути реалізована за порівнянними цінами на конкретному ринку поряд із продукцією, що задовольняє однакову з даною визначену потребу.
Як показують дослідження і досвід, що переважає роль в оцінці конкурентоспроможності серед численних факторів грають корисність продукції для потенційного покупця і її ціна.
Корисність продукції – це її споживча вартість чи здатність задовольнити вимоги, пропоновані до даного типу і виду продукції з боку споживача. Економічна наука поки не виробила строгих (аналітичних чи статистичних) методів кількісної оцінки споживчої вартості, що утрудняє і кількісну оцінку конкурентоспроможності продукції.
Значний вплив на конкурентоспроможність продукції робить і її ціна. Очевидно, що при рівній корисності покупець віддасть перевагу продукції з більш низькою ціною, але може придбати і більш дорогу, якщо вона виявиться для нього більш корисної.
З урахуванням зазначених факторів для порівняно простої продукції, використання якої не супроводжується скільки-небудь значними витратами по експлуатації (наприклад, одяг, взуття, меблі, харчові продукти і т.п.), тобто продукції, головним чином, побутового призначення конкурентоспроможність можна оцінити по формулі
де КСр/к – показник конкурентоспроможності розглянутої продукції стосовно конкуруючої продукції;
УПСр, УПСк – відповідно рівні споживчої вартості розглянутої і конкуруючої з нею продукції;
Цр, Цк – відповідно ціни розглянутої і конкуруючої з нею продукції;
α, β – коефіцієнти еластичності.
Рівні споживчої вартості (УПС) визначаються набором і кількісними характеристиками споживчих властивостей продукції, тобто показниками якості продукції, що характеризують ступінь задоволення вимог споживача з урахуванням умов її чи експлуатації використання. Наприклад, до меблів пред'являються такі вимоги як дизайн, відповідність моді, матеріали, обробка, міцність, габарити, можливість зборки і розбирання, транспортабельність. Різні види меблів мають різні рівні перерахованих властивостей і в різному ступені відповідають смакам споживачів, габаритам і плануванню приміщення.
Визначальну роль у формуванні й оцінці конкурентоспроможності продукції грає її якість, але з урахуванням умов її споживання. Високоякісна продукція може не знайти покупця, виявитися неконкурентоспроможною, якщо вона не відповідає умовам споживання. Наприклад, дуже висока шафа не потрібний власнику малогабаритної квартири, високоякісні лижі – марна річ у районах, де не буває снігу, якість матеріалу і пошиття костюма не має значення, якщо він вийшов з моди.
Якість продукції визначеного призначення не залежить і не змінюється від умов його використання по основному призначенню. Корисність же продукції при тій же якості в одних умовах може виявитися високою, в інших – відносно низкою, у третіх – просто марною. У цьому полягає основна відмінність якості і споживчої вартості продукції. Покупець здобуває товар не тому, що він високої якості, хоча за інших рівних умов це має першорядне значення, а тому, що даний товар здатний задовольняти визначені потреби покупця.
З огляду на складність природи споживчої вартості, рівень споживчих властивостей може бути оцінений в умовних одиницях за допомогою експертних методів. При виконанні всіх умов формування експертної групи і застосування експертних методів їхнього використання він дозволяє:
визначити набір найбільш значимих для користувачів продукції її споживчих властивостей, кількісно оцінюваних показниками якості (призначення, надійності й ін.);
дати оцінку рівням споживчих властивостей продукції в умовних одиницях (у чи балах відносних коефіцієнтах);
визначити ступінь відносної значимості кожної з споживчих властивостей;
розрахувати середньозважений бал рівня споживчої вартості порівнюваних варіантів продукції (оцінюючої і конкуруючий);
по формулі визначити показник конкурентоспроможності продукції.
Серед різноманіття факторів, що впливають на конкурентоспроможність продукції, як показали опитування, споживачі на перше місце ставлять якість продукції, потім йде ціна і потім – сервіс.
Отже, розглянемо якість продукції як основу підвищення конкурентоспроможності товару.
1.3 Якість як основний показник конкурентоспроможності продукції
Якість виступає як головний фактор конкурентоспроможності продукції, складаючи його «стрижень». У принципі низько якісний товар володіє і низькою конкурентоспроможністю, так само як і товар високої якості – це конкурентний чи високого конкурентний товар.
Існує багато визначень поняття «якість». Найбільш розповсюджене на практиці розуміння якості продукту як його властивість (здатність) задовольнити потреби та очікування конкретного споживача.
Міжнародний Стандарт ISO 8420 (Управління якістю та забезпечення якості. Словник) дає наступне визначення якості:
Якість – це сукупність властивостей і характеристик виробу чи послуги, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і передбачувані потреби.
Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що визначають міру її придатності задовольняти потреби людини у відповідності зі своїм призначенням.
Поняття «якість» можна розглядати як дворівневе. Якість першого рівня – так називана технічна якість формується на стадіях досліджень, розробок і виробництва. Керування якістю на цій стадії включає заходу щодо дотриманню необхідного мінімуму якісних і кількісних вимог до продукту. Якість другого рівня – комунікативна якість формується на стадіях до- і післяпродажного обслуговування. Для забезпечення якості на цих стадіях здійснюються заходи, спрямовані на всебічне задоволення запитів клієнтів .
Якість прирівнюється до задоволеності споживача, що щонайкраще представлена поняттям «цінність за гроші» у вигляді
деQ – якість,
Cs – задоволеність споживача,
V – цінність продукції з погляду споживача,
C – вартість чи витрати, що поніс споживач.
Споживач купує продукцію (послугу) для того, щоб задовольнити свої специфічні потреби, вирішити свої проблеми. Перед тим як купити продукцію, споживач робить глобальну оцінку, ґрунтуючись на наступних складових:
цінність, яку призначає споживач продукції виходячи з її здатності задовольнити свої потреби і вирішити його проблеми;
вартість, яку повинен заплатити споживач, купуючи і використовуючи продукцію (ціна, експлуатаційні витрати і витрати внаслідок несправностей).
Споживач порівнює альтернативні пропозиції, вимірюючи в кожному з них співвідношення цінності (V) до вартості (С)– еквівалент його задоволеності, і отже, компанії, що конкурують на ринку, повинні працювати над тим, щоб по можливості збільшити це співвідношення.
Показники якості продукції є основою для оцінки і планування якості продукції. Показник якості продукції – це кількісна характеристика одного чи декількох властивостей продукції, що складають її якість. Кількість показників, що підлягають включенню в плани і науково-технічну документацію (стандарти раз-особистого рівня, технічні умови, технічна завдання й ін.), може бути різним у залежності від цілей і рівня документа. Для узагальненої оцінки якості продукції в стандартах число показників якості продукції повинне бути обмеженим; у документах, призначених для докладного опису якості продукції, і в документах на її виготовлення і приймання число цих показників може бути велико, – наприклад, для складних технічних пристроїв число показників якості може досягати декількох сотень.
Показники якості продукції класифікуються по ряду ознак, що наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 - Класифікація показників якості продукції
| Ознака класифікації | Групи показників якості продукції |
| По властивостям, що характеризують | показники призначення; показники надійності; ергономічні показники; естетичні показники; показники технологічності; показники транспортабельності; показники стандартизації й уніфікації; патентно-правові показники; показники безпеки; економічні показники. |
| По способу вираження | показники, виражені в натуральних одиницях; показники, виражені у вартісних одиницях. |
| По кількості властивостей | одиничні показники; комплексні показники (групові, узагальнені, інтегральні). |
| По застосуванню для оцінки | абсолютні значення показників; відносні значення показників; базові значення показників. |
| По стадії визначення значень показників | прогнозовані; проектні; виробничі; експлуатаційні. |
| По розмірності відбиваних властивостей | функціональні; часткові; бальні; приведені. |
| По значимості при оцінці якості | основні; додаткові. |
Таким чином, приведена в табл. 1.1 класифікація показників якості продукції дає досить повне представлення про склад і зміст розглянутих показників по восьми ознаках класифікації. Ця класифікація, як і будь-яка інша, є відкритою і може бути доповнена й іншими ознаками і показниками.
Об'єктивна необхідність забезпечення належної якості в процесі проектування, виготовлення і використання нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств спеціальної системи показників, що дозволяють визначати і контролювати рівень якості усіх видів продукції.
Усі показники якості виробів поділяють на дві групи: перша – диференційовані (одиничні) показники, кількість яких найбільша; друга – загальні й узагальнені показники якості всього обсягу виготовленої підприємством продукції.
До диференційованих показників якості продукції можна віднести наступні:
показники призначення товару;
показники надійності;
показники технологічності;
показники стандартизації й уніфікації;
ергономічні показники;
естетичні показники;
показники транспортабельності;
патентно-правові показники;
екологічні показники;
показники безпеки.
Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції по призначенню й обумовлюють область застосування продукції. Даний показник дозволяє визначити, який обсяг продукції може бути випущений за допомогою оцінюваної продукції чи який обсяг виробничих послуг може бути зроблений за визначений проміжок часу.
Показники надійності. Надійність – це властивість об'єкта зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, ремонтів, збереження і транспортування.
Надійність товару залежить від безвідмовності, ремонтопридатності, зберігаємості, властивостей і довговічності товару.
Безвідмовність – властивість надійності товару зберігати роботоспроможність протягом деякого наробітку в годинник без змушених перерв.
Ремонтопридатність – властивість об'єкта, що полягає в пристосуванні до попередження причин виникнення відмовлень, ушкоджень і підтриманню і відновленню працездатного стану шляхом проведення технічного обслуговування і ремонтів.
Зберігаємість – властивість об'єкта зберігати значення показників безвідмовності, довговічності і ремонтопридатності протягом і після збереження чи транспортування.
Довговічність – властивість об'єкта зберігати працездатний стан до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. Довговічність характеризує властивість надійності з позиції граничної тривалості збереження працездатності об'єкта з урахуванням перерв у роботі.
Показники технологічності характеризують ефективність конструкторсько-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні і ремонті продукції саме за допомогою технологічності забезпечується масовість випуску продукції, раціональний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні й експлуатації продукції.
Показники стандартизації й уніфікації – це насиченість продукції стандартними, уніфікованими й оригінальними складеними час-тями, а також рівень уніфікації в порівнянні з іншими виробами. Усі деталі виробу поділяються на стандартні, уніфіковані й оригінальні. Чим вище відсоток стандартних і уніфікованих деталей, тим краще як для виготовлювача продукції, так і для споживача.
Ергономічні показники відбивають взаємодія людини з виробом, його відповідність гігієнічним, фізіологічним, антропометричним, і психологічним властивостям людини, що виявляється при користуванні виробом.
Ергономічні показники продукції включають у себе:
гігієнічні – показники, використовувані при визначенні відповідності виробу гігієнічним умовам життєдіяльності і працездатності чола-століття при взаємодії його з виробом;
антропометричні – показники, використовувані при визначенні відповідності виробу розмірам і формі людського тіла і його окремих частин;
фізіологічні і психофізіологічні – показники, використовувані при визначенні відповідності виробу фізіологічним властивостям (вимогам) людини й особливостям функціонування його органів почуттів (швидкісні і силові можливості людини, а також пороги слуху, зору, тактильного відчуття і т.п.);
психологічні – показники, використовувані при визначенні відповідності виробу психологічним особливостям людини, що знаходить відображення в інженерно-психологічних вимогах, вимогах психології праці й загальній психології, пропонованих до промислових виробів.
Показники транспортабельності характеризують пристосованість продукції до транспортування без використання чи споживання її.
До показників транспортабельності відносяться:
середня тривалість підготовки продукції до транспортування;
середня трудомісткість підготовки продукції до транспортування;
середня тривалість установки продукції на засіб транспортування визначеного виду;
коефіцієнт використання обсягу засобу транспортування;
середня тривалість розвантаження партії продукції з засобів транспортування визначеного виду.
Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції і є істотним чинником при визначенні конкурентоспроможності.
Показник патентного захисту характеризує кількість і вагомість нових вітчизняних винаходів, реалізованих у даному виробі (у тому числі і створених при його розробці), тобто характеризує ступінь захисту виробу приналежними вітчизняним фірмам авторськими посвідченнями в країні і патентами за рубежем з урахуванням значимості окремих технічних рішень.
Показник патентної чистоти характеризує можливість безперешкодної реалізації товару на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, що виникають при експлуатації чи споживанні продукції.
До екологічних показників відносяться:
зміст шкідливих домішок (елементи, окисли, метали і т.п.) у продуктах згоряння двигунів різних машин, устаткування, агрегатів, комплексів;
імовірність викидів шкідливих часток, газів, випромінювань при збереженні, транспортуванні, чи експлуатації споживанні продукції;
радіоактивність функціонування атомних електростанцій і інших об'єктів, зв'язаних з дослідженням, «прирученням» і використанням атомної енергії;
рівень шуму, вібрації й енергетичного впливу транспортних засобів різного призначення й інших машин і агрегатів.
Показники безпеки характеризують особливості продукції, що забезпечують безпеку людини (обслуговуючого персоналу) при експлуатації чи споживанні продукції, монтажі, обслуговуванні, ремонті, зберіганні, транспортуванні від механічних, електричних, теплових впливів, отрутних і вибухових пар, акустичних шумів, радіоактивних випромінювань і т.п.
У практиці господарювання важливо знати не тільки якість окремих виробів, а і загальний рівень якості всієї сукупності продукції, що виробляється підприємством. З цією метою застосовують визначену систему узагальнюючих показників якості, до яких відносять:
частина принципово нових (прогресивних) виробів у загальному обсязі їхнього випуску;
коефіцієнт відновлення асортименту продукції;
частина сертифікованої продукції в загальному її обсязі;
частина експортної продукції в загальному її обсязі;
частина виробничого браку;
відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих по зниженим цінам.
Також застосовуються експертні методи оцінки якості продукції.
У випадках, коли частина відносних показників чи більше дорівнює одиниці, а частина - менше одиниці, варто застосовувати комплексний, чи змішаний, метод оцінки рівня якості товару.
Найбільше широко при комплексному методі оцінки рівня якості застосовується середній зважений показник якості.
Методика оцінки рівня якості товарів, заснована на використанні середнього зваженого показника якості товару.
Встановлення рівня якості товарів складається з наступних етапів:
встановлення номенклатури показників якості товару;
визначення чисельних значень показників якості товару;
встановлення значимості показника якості товару;
розрахунок комплексного узагальненого показника якості товару;
визначення рівня якості оцінюваного товару.
Органолептичний метод – заснований на використанні органів почуттів людини, що служать приймачами відповідної інформації. Відповідно до органів почуттів розрізняють наступні різновиди методу: візуальний, дотикальний, нюховий, смаковий, аудіо-метод. 70-80% інформації про показники якості одержують за допомогою візуального методу. Точність висновків визначається ступенем розвитку органів почуттів, зокрема їх сенсорними (чуттєвими) можливостями, досвідом і кваліфікацією. Достоїнство органолептичного методу – його простота.
Вимірювальний метод – заснований на інформації, одержуваної з використанням засобів вимірів. Вимір показників якості, як правило, здійснюється в умовах лабораторій. Розрізняють наступні різновиди даного методу: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, мікробіологічні, біологічні. У порівнянні з органолептичним методом вимірювальний забезпечує велику точність і відтворюваність результатів, але більш вартісний і трудомісткий, тому що вимагає значних витрат на устаткування лабораторій, підготовку персоналу, придбання й обслуговування засобів вимірів.
Реєстраційний метод – заснований на використанні інформації, одержуваної шляхом фіксації наявності і підрахунку визначених подій, чи документів витрат. Об'єктом аналізу можуть бути, наприклад, наявність знака відповідності на тарі, документів на товар (висновків, сертифікатів відповідності), дати закінчення терміну придатності, числа відмовлень виробу при експлуатації, числа частин складного складеного виробу (стандартних, уніфікованих, оригінальних, захищених авторськими свідоцтвами і патентами і т.п.).
Розрахунковий метод – заснований на використанні інформації, отриманої за допомогою теоретичних чи емпіричних залежностей споживчих показників якості від технічних характеристик. Як самостійний метод він широко використовується при визначенні ціни споживання, показників ресурсозбереження, розрахунку коефіцієнтів вагомості і комплексних показників якості.
Експериментальний метод – полягає у використанні інформації, одержуваної в результаті експерименту – досвідченої експлуатації. Необхідність в експлуатаційних іспитах викликається тим, що з-міряльні методи не завжди дозволяють повно відтворити реальні умови роботи виробів. Достоїнство цього методу складається у визначенні сукупності споживчих показників – відповідності товару призначенню, зручності користування, надійності
Експертний метод – заснований на використанні й узагальненні думок висококваліфікованих фахівців-експертів. За допомогою експертних методів визначаються такі показники якості, що не могуть бути встановлені іншими чи методами визначене досить об'єктивно (визначення смаку і запаху харчових продуктів, запаху парфумерних товарів, естетичних показників якості товарів). Як і при органолептичному методі, джерелом первинної інформації є відчуття людей, що сприймають своїми органами почуттів окремі характеристики товару. Неучасть в оцінці фахівців дозволяє отримати у порівнянні з органолептичним методом більш об'єктивні результати.
Практикам відомо, що коли на підприємстві обговорюються проблеми якості, приводиться багато різноманітних факторів, які перешкоджають рішенню цих проблем: це і якість проектування, й рівень технології, й якість покупних виробів і матеріалів, зарплата й кваліфікація працівників, умови праці тощо. І якщо спробувати виявити та перелічити всі фактори, які впливають на якість, то виявиться, що практично вся виробнича діяльність підприємства й все те, що її забезпечує, прямо чи побічно, в більшому чи меншому ступені впливає на формування якості. Тому необхідно виділити основні фактори, що впливають на якість. Можна сказати, що для забезпечення якості необхідно:
матеріальна база (покупні вироби і матеріали, технологічне й випробувальне обладнання, засоби вимірювання, будинки, споруди, транспорт тощо);
кваліфікований персонал, зацікавлений в гарній праці (людський фактор);
глибоко продумана організаційна структура та чітке керування підприємством у цілому й керування якістю зокрема.
Два фактори – активний кваліфікований персонал і матеріальна база – визначають необхідну основу для випуску високоякісної продукції. Тому їх можна вважати фундаментом, базою якості.
Третій фактор – організація та керування підприємством – доповнює фундамент і дозволяє реалізувати можливості, які створюються матеріальною базою та людським фактором. Тому що неможна випускати продукцію, маючи тільки верстати, матеріали та людей, необхідно ще й організувати роботу, тобто створити необхідні структури та налагодити керування.
Таким чином, можна затверджувати, що вказані три фактори: необхідна матеріальна база, активний і кваліфікований персонал та чітка організація робот у сукупності складають необхідні й достатні умови для забезпечення якості продукції
Як свідчить практика, першочерговим фактором, з якого потрібно починати рішення проблеми якості, виступає людський фактор, а в ньому – зацікавленість працівників у підвищенні якості продукції. Пояснюється це тим, що незацікавлений працівник не буде гарно працювати навіть на прекрасному обладнанні, а зацікавлений буде шукати, находити та використовувати можливості для досягнення високої якості виробляємої продукції. Інакше кажучи, тільки інтерес, підкріплений гарною матеріальною базою, здатний стати тим фундаментом, на якому реально можливо підвищення якості продукції.
Поліпшення якості продукції, гарантія безпеки її для споживача є об'єктивною необхідністю. Виробник намагається поліпшити якість продукції, оскільки це обіцяє йому розширення ринка збуту, отримання додаткового прибутку. Забезпечити необхідний рівень якості продукції допомагають сертифікації та стандартизація продукції, процесів, послуг.
1.4 Сертифікація та стандартизація продукції
В сучасний час, коли усім підприємствам і організаціям надане право самостійного виходу на зовнішній ринок, вони зіштовхуються з проблемою оцінки якості та надійності своєї продукції.
Міжнародний досвід свідчить о том, що необхідним інструментом, гарантуючим відповідність якості продукції вимогам нормативно-технічної документації, є сертифікація.
Сертифікація – це процедура підтвердження відповідності результату виробничої діяльності, товару, послуги нормативним вимогам, за допомогою якої третя сторона документально засвідчує, що продукція, робота (процес) чи послуга відповідає заданим вимогам.
Мета державної системи сертифікації продукції – введення необхідних організаційних, технічних і економічних заходів для забезпечення гарантій, зв'язаних із придбанням і використанням споживачем продукції для власних потреб.
Державна система сертифікації України передбачає обов'язкову і добровільну сертифікацію. Сертифікація продукції відбувається уповноваженими на це органами сертифікації – підприємствами, установами й організаціями з метою:
запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я і майна громадян і навколишньої природного середовища;
допомоги споживачу в компетентному виборі продукції;
створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві й міжнародній торгівлі [6].
Державну систему сертифікації продукції складає Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації – національний орган України по сертифікації, що проводить і координує роботу з забезпечення її функціонування, а саме:
визначає основні принципи, структуру і правила системи сертифікації в Україні;
затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації, і визначає терміни її виконання;
призначає органи сертифікації;
акредитує органи сертифікації й іспитові лабораторії, атестує експертів-аудиторів;
установлює правила визнання сертифікатів інших країн.
сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів проводиться винятково в державній системі сертифікації.
Обов'язкова сертифікація у всіх випадках повинна включати перевірку й іспит продукції для визначення її характеристик і подальший нагляд за сертифікованою продукцією. Іспити повинні проводиться акредитованими іспитовими лабораторіями тими методами, що визначені відповідними нормативними документами. У випадку відсутності цих документів – методами, що визначаються органом сертифікації чи органом, що виконує його функції.
Сертифікат відповідності продукції вимогам різних нормативних документів свідчить, що ідентифікована належним образом продукція випробувана і відповідає усім вимогам, установленим у нормативних актах. Сертифікат поширюється на завод, партію чи продукції період випуску продукції на визначеному обладнанні. Контроль відповідності продукції вимогам нормативних документів під час введення у виробництво здійснюється шляхом проб продукції, технічного огляду за виробництвом сертифікованої продукції атестованим чи устаткуванням системою якості.
Сертифікат якості продукції включає точне найменування продукції, стандарт чи технічні умови, по яких вона виробляється, і якісні показники і характеристики. Вся відповідальність по сертифікації якості продукції на підприємстві лягає на органи сертифікації на підприємстві.
Сертифікат про походження товару призначений визначити державу походження товару і завод виготовлювач. Уповноважений орган по даному виді сертифікації – торгово-промислова палата України і всі її філії.
Серйозною перешкодою на шляху експорту української продукції на західні й інші закордонні ринки є значне відставання вітчизняних підприємств від світової практики в частині створення сучасних систем якості і підтвердження їхньої відповідності загальноприйнятим міжнародним вимогам.
Стандартизація – діяльність, спрямована на досягнення оптимального ступеня упорядкування в визначеній галузі за допомогою встановлення положень для всебічного та багаторазового використання у відношенні реально існуючих чи потенційних задач [6].
Основними задачами стандартизації можна вважати:
захист інтересів споживачів і держави в цілому;
підвищення якості продукції;
сприяння економії всіх видів ресурсів;
підвищення забезпечення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку;
забезпечення безпечності експлуатації та споживання товарів.
Система стандартизації повинна базуватися на таких принципах: дотримання рівня розвитку науки і техніки, економічній цілісності й ефективності виробництва для виробника, користі і безпеки для споживача і суспільства в цілому; створення комплексу нормативно-технічних документів, що мають загальногосподарський характер і стосуються життєвого оточення, продукції і послуг; приступність і відкритість інформації про діючі стандарти і програмах робіт зі стандартизації; взаємозв'язок і відповідність документів усіх рівнів.
У динамічних умовах перехідного періоду в економіці і відносин у суспільстві система стандартизації повинна не тільки гармонійно адаптуватися, але і посилено впливати на формування і функціонування господарського механізму, якість і конкурентоспроможність продукції.
В даний час виявляється прагнення випливати таким важливим орієнтирам, як екологія, безпека, надійність, сумісність і взаємозамінність продукції, ресурсозбереження і впровадження інформаційних технологій.
Результатом діяльності системи стандартизації повинний стати оптимальний за структурою і складом фонд нормативно-технічної документації й ефективне використання цього фонду для сприяння керування народним господарством. Цей фонд повинний постійно удосконалитися і поповнюватися. Документи повинні бути раціональними як за формою, так і по змісту, відповідати сучасному рівню досягнень науки і техніки.
Нормативні документи по стандартизації поділяються на наступні різновиди:
державні стандарти України;
галузеві стандарти;
стандарти науково-технічних і інженерних об'єднань;
технічні умови;
стандарти підприємств.
До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної і соціальної інформації. Порядок і правила розробки і застосування державних класифікаторів установлюється Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації.
Керування конкурентоспроможністю товару з боку виробника означає не тільки додання товару тих чи інших споживчих властивостей, не тільки використання тієї чи іншої цінової стратегії, але і диктує необхідність враховувати поведінку самого ринку. Все це відбивається у конкурентній стратегії фірми.
2.
2.1 Характеристика підприємства
Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан». ТОВ «Меридіан» (код ЄДРПОУ 24199451) створено в 1997 році у наслідок перереєстрації закритого акціонерного товариства «Меридіан» шляхом об’єднання майна і підприємницької діяльності учасників.
У 1995 році в м'ясній промисловості відбулося перевищення попиту над пропозицією на ковбасні вироби, що було пов'язано з відсутністю конкуренції і досить низькими цінами на основну сировину. Завдяки цим умовам було створено ЗАТ «Меридіан».
Початок роботи було успішним, тому що продукція вироблялася по європейським технологіям на устаткуванні з Німеччини. Вироблена продукція користувалася попитом у Луганській і Донецькій областях.
У 1997 році ситуація на ринку загострилася – зросла конкуренція. Значно зріс рівень якості виробляємої продукції великих м’ясопереробних комбінатів. Щоб удержати обсяг продажів ТОВ «Меридіан» першим почав випуск продукції за ДСТУ (100% натуральна продукція).
ТОВ «Меридіан» здійснює свою діяльність на підставі статуту, тобто певне зібрання обов’язкових правил, які регулюють його індивідуальну діяльність, взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання.
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установах банку, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власний товарний знак, знак обслуговування і інші символи юридичної особи.
Форма власності товариства – приватна.
Видами діяльності ТОВ «Меридіан» за КВЕД є:
15.13.0 Виробництво м’ясних продуктів
51.11.0 Посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами
51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами
52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту
51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту
60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту
ТОВ «Меридіан» знаходиться за адресою: Україна, м. Луганськ, вулиця Вєсьологоровская, 168-а. Незважаючи на те, що завод знаходиться на окраїні міста, до нього ведуть гарні автомобільні шляхи, регулярно ходить міський транспорт, що дуже зручно як для постачальників і покупців, так і для працівників ТОВ «Меридіан».
Метою створення і діяльності ТОВ «Меридіан» є задоволення суспільних потреб у товарах і послугах, отримання максимального прибутку і реалізація на його основі соціально-економічних інтересів засновників Товариства.
За станом на 31.12.2008 р. у виробничу структуру заводу входять:
2 цеха (ковбасний цех;цех напівфабрикатів);
3 склади (склад основної сировини ( м'ясо, сало тощо ); склад допоміжної сировини і матеріалів (оболонка, шпагат, спеції); склад готової продукції);
4 відділи (відділ постачання; відділ збуту; відділ кадрів; бухгалтерія);
ветеринарна лабораторія;
ремонтна майстерня;
гараж.
Ковбасний цех складається з наступних ділянок:
ділянка прийому і контролю вхідної основної сировини;
ділянка оброблення туш;
ділянка механічної обробки сировини;
ділянка термообробки;
ділянка засолу.
Організаційна структура підприємства – це фіксовані взаємозв’язки, що існують між його підрозділами та працівниками.
Задачами організаційної структури керування є організація такого виробництва і послуг, що найбільшою мірою відповідали би вимогам споживачів, стану ринку і при цьому були б максимально ефективними.
ТОВ «Меридіан» випускає різноманітний асортимент ковбасних виробів, м’ясних напівфабрикатів та борошняних виробів з начинкою. До них відносять ковбасні вироби вищих, перших, других сортів, варені, напівкопчені, копчено-запечені, окорока копчені та інше.
2.2 Аналіз показників конкурентоспроможності продукції ТОВ «Меридіан»
Обсяг виробництва впливає на конкурентоспроможність продукції таким чином, що при збільшенні обсягу виробництва постійні витрати на одиницю продукції зменшуються, отже знижується собівартість продукції, що є основою для зниження і встановлення більш конкурентоспроможної ціни.
Головними причинами, що стримують збільшення обсягів реалізації продукції ТОВ «Меридіан» в 2004-2006 році, були:
недолік оборотних коштів, що не дозволило в повному обсязі задовольнити заявки замовників;
значні витрати на виробництво нового приміщення заводу;
зростання конкуренції в м’ясної промисловості м. Луганська та області;
зростання цін на основну сировину.
Протягом останніх двох-трьох років у галузі м'ясопереробки наростала криза. Вона була обумовлена декількома факторами:
по-перше – збільшенням кількості м'ясопереробних підприємств – виникло перевищення пропозиції над попитом;
по-друге – відсутністю політики уряду в області сільського господарства, у тому числі і неграмотного введення квот на імпорт сировини;
по-третє – постійним зниженням рівня життя основної частини населення, особливо в останній рік, і ряд інших причин.
Ціни на сировину постійно підвищувалися, отже, збільшувалися витрати виробництва, росла собівартість. Але ціни на готову продукцію не змінювалися, найбільші виробництва по переробці м'яса утримували ціни, щоб зменшити кількість конкурентів на ринку. Все це сьогодні привело до того, що м'ясокомбінати більшою своєю частиною «проїли» свої резерви. В даний момент криза досягла свого апогею.
Основними конкурентами ТОВ «Меридіан» у Луганській області є:
ЗАТ «Луганський м’ясокомбінат»
ЗАТ «Краснодонський м’ясокомбінат»
ЗАТ «Перевальський м’ясокомбінат»
ЗАТ «Лисичанський м’ясокомбінат»
ЗАТ «Милам»
ТОВ «Три повстяки»
Визначимо конкурентоспроможність продукції ТОВ «Меридіан» за допомогою розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності на основі розрахунку одиничних і групових показників на прикладі варених ковбас, сосисок вищого ґатунку.
На першому етапі вибирається база порівняння. За базу порівняння візьмемо аналогічну продукцію ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат».
Розрахунок показника конкурентоспроможності ТОВ «Меридіан» ковбасного виробу «Докторська вершкова» наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності продукції
| Показники | Підприємство | Ранг показника | Вага параметру, а | Одиничні показники, q | Групові показники, Q | |
| ТОВ «Меридіан», Рі | ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат», Рбі | |||||
| Економічні,грн: Ціна за Вареної ковбаси «Докторська вершкова» | 39,0 | 45,0 | 1 | 1,00 1,00 | 1,05 | 1,05 1,05 |
| Споживчі, балл: Щільність Колір Смак Термін зберіган. Оболонка | 4,7 4,9 4,7 4,9 4,7 | 5,0 5,0 5,0 4,6 4,6 | 2 3 1 4 5 | 1,00 0,25 0,20 0,30 0,15 0,10 | 0,94 0,98 0,94 1,07 1,03 | 0,98 0,24 0,20 0,28 0,16 0,10 |
Інтегральний показник конкурентоспроможності варених ковбас та сосисок вищого ґатунку ТОВ «Меридіан» дорівнює
К = 0,98 / 1,05 = 0,93
Значення К<1 свідчить, що конкурентоспроможність продукції ТОВ «Меридіан» нижче в порівнянні з продукцією ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат». Але при цьому різниця невелика, що показує здатність нашого підприємства виживати та конкурувати з таким великим та могутнім комбінатом.
На даний момент головною проблемою підприємства є велика конкуренція. Основними конкурентами на ринку є ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат», що за 65 років свого існування встиг завоювати значну частку ринку, а також ЗАТ «Милам», ЗАТ «Перевальський м’ясокомбінат», ТОВ «Три повстяки», ЗАТ «Лисичанський м’ясокомбінат» і ін. Однак, саме завдяки такій великій конкуренції підприємство постійне прагне до підвищення конкурентоспроможності товару, поліпшенню його смакових якостей і зовнішнього вигляду.
2.3 Аналіз якості продукції ТОВ «Меридіан»
Вимоги до якості ковбасних виробів нормуються ГОСТом 16290-86. Ковбасні вироби повинні відповідати стандарту за рецептурою та технології виготовлення.
Оцінку якості ковбасних виробів проводять за органолептичними і фізико-хімічними показниками.
Органолептична оцінка є основними способом характеристики якості ковбасних виробів. За органолептичними показниками ковбасні вироби повинні відповідати вимогам ГОСТ 16290-86 „Колбасные изделия. Общие технические условия”. При цьому оцінюють наступні показники якості: смак і аромат, форма, зовнішній вигляд, консистенція, вид у розрізі. Форма, зовнішній вигляд, консистенція і вид на розрізі ковбасних виробів визначається при температурі 16-18 С.
Не допускається до реалізації ковбасні вироби з наступними дефектами; зі зволоженою чи забрудненою поверхнею, слизом і цвіллю на оболонці; з оболонкою, що лопнула; з пухким фаршем; з наявністю сірих плям на розрізі і великих порожнечах; з напливами фаршу над чи оболонкою сліпами на ковбасах вищого сорту довжиною більш 5 див., 1-го сорту - більш 10 див., на ковбасах 2-го сорту - більш 30 див.; для ковбас довжиною менш 30 див. розмір сліпів відповідно зменшується наполовину; з наявністю бульонно-жирових набряків у ковбасах вищого сорту більш
Таблиця 2.3
Органолептична оцінка якості ковбасних виробів ТОВ „Меридіан” за 100 – баловою системою
| Ковбасний виріб | Показники якості | Загальна балова оцінка, сорт | |||
| Смак та аромат, бали | Структура та консистенція, бали | Колір та зовнішній вигляд, бали | Тара та упакування, бали | ||
| „Московська” (копчена) | 59 ±1 | 29 ±1 | 5 ±1 | 5 ±1 | 100 балів – сорт екстра |
| „Салямі” (копчена) | 59 ±1 | 29 ±1 | 5 ±1 | 5 ±1 | 100 балів – сорт екстра |
| „Ювілейна ” | 57 ±1 | 28 ±1 | 5 ±1 | 5 ±1 | 95 балів – сорт екстра |
| „Успенська ” | 58 ±1 | 27 ±1 | 5 ±1 | 5 ±1 | 96 балів – сорт екстра |
Результати оцінки якості ковбасних виробів чотирьох видів засвідчили, що зразки відповідають за досліджуваними показниками вимогам стандарту. Але ж все одно існують проблеми підтримки якості продукції. Дуже важливо , щоб товар відповідав вимогам стандартів, ГОСТам, технічним умовам.
2.4 Результати досліджень та виявлення проблем якості та конкурентоспроможності продукції , яку виготовляє ТОВ «Меридіан»
Отримані дані свідчать о недостатньо високому рівні конкурентоспроможності та якості продукції ТОВ «Меридіан» на ринку м. Луганська. Найбільш слабким місцем виявилась свідомість споживачів о продукції.Низький рівень популярності продукції та торгової марки серед споживачів. Це пов'язано з нерегулярністю та нерозвиненістю реклами, акцій. Не ефективно діє політика просування продукції. Якість продукції високого рівня, але такий рівень при невеликих обсягах виробництва підтримувати без додаткового фінансування дуже тяжко. Ціни на ковбасні вироби диктуються великими м'ясокомбінатами. Тому невеликим підприємствам необхідно теж дотримуватися таких цін, щоби їх продукція була конкурентоспроможною. Ось тут і виникає проблема: собівартість велика, обсяги виробництва недостатні, й у підприємства не достає коштів для підтримання високого рівня якості при встановлених цінах.
Також на ТОВ «Меридіан» існує проблема пов’язана з асортиментною політикою.
Дане підприємтсво виробляє недостатньо широкий асортимент продукції, а саме копчених ковбас та сосисок. Це знижує попит на продукцію, а також не задовольняє усіх найвибагливіших запитів стосовно споживачів свого продукту. І це в свою чергу знижує конкурентоспроможність продукції ТОВ «Меридіан» на ринку. Для прибуткової діяльності підприємства, асортимент повинен відповідати вимогам максимального задоволення попиту населення з мінімально можливими витратами часу на придбання сировини для виробництва продукції.
ТОВ «Меридіан» працює на споживача і виготовляє для нього смачні, якісні ковбасні вироби. Однак проблема полягає в тому, що цей продукт подається споживачеві не у зовсім привабливому упакуванні. Щоб ковбасні вироби могли претендувати на лідируюче становище на ринку, необхідно, щоб їх упаковка виділялась з-поміж інших, привертала особливу увагу. Це, звичайно, вимагає витрат часу і коштів. Та все ж таки це необхідно зробити, щоб нові види надійшли у продаж в привабливій упаковці і, відповідно, за трохи вищою ціною.
Наступна проблема, яка існує у ТОВ «Меридіан» це недостатня кількість ринків збуту та не великі обсяги реалізації ковбасних та м’ясних вирибів.Не розширена дистриб’юторська мережа. Недостатній обсяг продукції постачається у супермаркети. Основна маса продукції зосереджена у невеликих магазинах, а це свідчить про низький попит на продукцію.
Орієнтація стимулювання збуту, пов’язана, як з учасниками каналів товароруху, так і з кінцевим споживачем. Погіршення партнерських відносин з постачальниками сприяє неякісним постачанням. А від якості постачань прямо залежить якість готової продукції й отже задоволенність споживачів.
ТОВ «Меридіан» використовує у своєму виробництві не досить нові технології, та обладнання. А це знижує конкурентоспроможність та якість продукції. Серед основних факторів, які впливали на інноваційну діяльність підприємства можна виділити слідуючі:
- відсутність фінансових засобів;
- деякі труднощі з постачанням сировини і матеріалів;
- відсутність фінансових засобів;
Впровадження нового обладнання, дозволяє значно скоротити затрати ручної праці і енергозатрати, а також покращити якість продукції і зменшити долю браку.
3. Рішення проблем щодо підтримки та підвищення якості та конкурентоспроможності на ТОВ «Меридіан»
Аналізуючи конкурентоспроможность продукції можна зробити висновок, що ТОВ «Меридіан» необхідно приділити увагу маркетинговим заходам. В першу чергу це реклама. Для більш повного охоплення споживачів рекомендується застосовувати усі види реклами. Це може бути:
зовнішня реклама (біг-борди, реклама на суспільному транспорті, на автомобілях підприємства);
реклама в засобах масової інформації (радіо, телебачення, газети);
внутрішня реклама (у магазинах, супермаркетах).
Велике значення також грає проведення акцій і участь у ярмарках.
На мій погляд, для повнішого залучення споживачів найбільш ефективна реклама в супермаркетах і магазинах, тому що вона спрямована на ознайомлення потенційних покупців із продукцією безпосередньо в момент вибору. По статистичним даним у середньому за місяць супермаркети в м. Луганську відвідує близько 1 млн. чоловік. При цьому у випадку регулярної реклами продукції конкретного підприємства купує її кожна сота людина. У цілому на місяць це складе близько 10000 нових покупців.
Для збільшення обсягів реалізації необхідно шукати нові ринки збуту. Головний упор підприємство має робити на пошук, залучення й утримання оптових покупців, що будуть продавати продукцію по своїх каналах збуту.
Особливу увагу необхідно приділяти партнерським відносинам з постачальниками, оскільки від якості постачань прямо залежить якість готової продукції й отже задоволеність споживачів. Тому на підприємстві повинна діяти система оцінки постачальників.
Аналіз і відбір постачальників за визначеними критеріями важливо виконувати усім структурним підрозділам, що беруть участь у процесі закупівлі сировини і товарно-матеріальних цінностей.
Ще однією умовою зниження ціни на продукцію є зниження собівартості. При цьому велику частину в складі собівартості займають матеріальні витрати, а саме основна сировина для виробництва ковбас - м'ясо і сало. Матеріальні витрати збільшуються з кожним роком за рахунок щорічного подорожчання м'яса на оптових базах..
З метою поліпшення якості продукції ТОВ «Меридіан» рекомендується застосування нових технологій виробництва ковбасних виробів. Орієнтування підприємства на інноваційний шлях розвитку дозволить не тільки стабілізувати і розширити ринки збуту як внутрішні, так і зовнішні, але ефективно використовувати научно-технічний потенціал і стимулювати його ріст, розширювати виробничі потужності, здійснювати сприяння відновленню виробничої продукції.
Рекомендується також підвищення кваліфікації персоналу. Для реалізації цих планів необхідно забезпечувати технологам відвідування семінарів, тренінгів, на яких розглядаються нові рецептури, застосування нових харчових добавок, спецій. Кваліфікований персонал на підприємстві забезпечується шляхом прийому на роботу досвідчених працівників з відповідним утворенням і зі стажем роботи зі спеціальності. Також необхідно регулярно підвищувати кваліфікацію працівників, посилаючи їх на навчання, курси.
Таким чином, в загальному виді заходи щодо підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ «Меридіан» можна представити у вигляді схеми (рис. 3.1).
Рис. 3.2 Заходи щодо підвищення конкурентоспроможності продукції
ВИСНОВКИ
У ході курсової роботи ми ознойомилися з такими основними поняттями маркетингової діяльності як конкурентоспрможність та якість продукції.
Під конкурентоспроможністю товару розуміється сукупність його якісних і вартісних характеристик, що забезпечує задоволеність конкретної потреби покупця й вигідно для покупця відрізняє від аналогічних товарів - конкурентів.
Якість виступає як головний фактор конкурентоспроможності продукції, складаючи його «стрижень». У принципі низько якісний товар володіє і низькою конкурентоспроможністю, так само як і товар високої якості – це конкурентний чи високого конкурентний товар.
А також вивчили конкурентоспроможность та якість продукції на прикладі досліджуваного підприємства, а також розглягнули основні проблеми та зоходи щодо рішення цих проблем.
Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан» – мале виробничо-комерційне підприємство по виробництву м'ясних продуктів. Висока якість продукції, що випускається, при прийнятних цінах дозволяють ТОВ «Меридіан» «виживати» серед великих м’ясопереробних комбінатів-конкурентів.
Конкурентоспроможність продукції по основним параметрам є недостатньо високою. Найбільш слабким місцем виявилась свідомість споживачів о продукції.
Якість продукції високого рівня, але такий рівень при невеликих обсягах виробництва підтримувати без додаткового фінансування дуже тяжко. Ціни на ковбасні вироби диктуються великими м'ясокомбінатами. Тому невеликим підприємствам необхідно теж дотримуватися таких цін, щоби їх продукція була конкурентоспроможною. Ось тут і виникає проблема: собівартість велика, обсяги виробництва недостатні, й у підприємства не достає коштів для підтримання високого рівня якості при встановлених цінах.
На підставі проведеного аналізу діяльності фірми виявлені слабкі місця в його роботі і запропоновані рекомендації з їхнього усунення
Перелік літературних джерел
- Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ./Общ. ред и вступ. ст. Е.М. Пеньковой.– М.: Прогресс, 1999.– 763 с.
- Гиссин В.И. Управление качеством продукции: Учебн. пособие. – Ростов-н/Д: Феникс, 2000
- Савчук С.И. Уровень конкурентоспособности и результаты конкурентной борьбы: проблемы корректного использования показателей. // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №6. – с.124-132
- Швиданенко О.А. Сучасні критерії конкурентоспроможності: ефективність та іноваційність // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - № 8. – с. 145-153
- Управление качеством. Учебник / С. Д. Ильенкова, Н. Д. Ильенкова, С. Ю. Ягудин и др.; Под ред. Доктора экономических наук, профессора Ильенковой С. Д. М.: ЮНИТИ , 2000.
- Старостіна А.О., Черваньов Д.М., Зозульов О.В. Маркетинг: навчальний посібник- К.:Знання-Прес,2002. – 191
- Кратков В.В. Управление конкурентностью продукции как результирующий фактор конкурентоспособности производственных систем. // Организатор производства. – 2000. - №1. – с.77-81
8. Зозульов О. Місце маркетингу у посиленні конкурентних позицій підприємства : практика маркетинга // Маркетинг и реклама. – 2002. - №9. – с.44-47
- Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф. Покропивного.– Вид. 2-ге, перероб. та доп.– К.: КНЕУ, 2001.– 528 с.
- Глудкин О.П., Горбунов Н.М., Гуров А.И., Зорин В.Ю., Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов. – М.: радио и связь, 2000 - 600 с.
- Бондаренко С., Бокій В. Про механізм формування конкурентоспроможності продукції промислового підприємства // Економіст. – 2001. - № 9. – с. 58-59
- Харченко Т.Б. Методика внедрения системы управления качеством на предприятии// Актуальные проблемы экономики № 12 (54), 2005г.
- Савчук С.И. Уровень конкурентоспособности и результаты конкурентной борьбы: проблемы корректного использования показателей. // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №6. – с.124-132
- Перчук О.В. Економічні методи управління якістю. // Фінанси України. – 2005. - №4. – с.74-81
- Огвоздин В.Ю. Управление качеством: Основы теории и практики: Учебное пособие. – 4-е изд., испр. и доп. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2002.–160 с.
- Наливайко А. П./ Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія.– К.: КНЄУ, 2001.– 227 с.
- Маркетинг: Учебник/ А.Н. Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А. Красильников и др.; Под ред. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2000
18. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навчальний посібник - К: КНЕУ, 2001 -156 с.
- Зиньковская Н.В., Макаренко М.В., Сельская О.В. Сертификация: теория и практика. Учебно-практическое пособие для вузов – М.: «Издательство ПРИОР», 2002. – 192 с.
