Финансы и кредит.

Ликвидность – способность предмета обернутся обратно в деньги.

В економічний літературі розглядаються два підходи до походження грошей Раціоналістична та еволюційна.

Раціоналістична пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми які впевнились у тому що для руху вартостей в миновому обороті небхідни спеціальні інструменти.

Еволюційна концепція – згідно з нею гроші з’явились в результаті еволюційного процесу який по за волею людей призвів до того що деякі предмети виділилися из загальної маси і посіли особливе місце.

Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм власності тобто розвиток минової вартості.

Форма еволюції грошей

1)      Проста (або випадкова) – властива розвитку продуктивних сил. Товари які вироблялися в надлишку випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару. Приклад: одна вівця = 2 мішка зерна.

2)      Розгорнута форма вартості – це коли один товар зустрічається при обмини з великою кількості товарів у еквіваленті. 1 вівця = 2 мішкам зерна або 1 аршину полотна.

3)      Загальна форма вартості – коли товар стає головною метою виробництва. Коли товар виділяється загальним еквівалентом.

4)      Грошова форма вартості. Характерні риси: 1)Загальне визнання даного факту як покупцем так і продавцем. Тобто обидва суб’єкти не можуть відмовитися при обміни своїх цінностей на даний товар – гроші. 2)Наявність особливих фізичних властивостей у товару грошей, придатності для постійного обміну. 3) Тривале виконання грошима ролі загального еквіваленту.
Гроші – це історична категорія, універсальний товар, який розвивався на кожному етапі товарного виробництва, дає змогу завдяки собі мінятись на інші споживчі товари.

Види грошей.

1)      Повноцінні гроші у яких номінальна вартість позначена на них, відповідає реальній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені.

2)      Неповноцінні гроші, у яких номінальна вартість вижча ніж сировина, з якого вона зроблена. (паперові гроші, кредитні гроші, )
Кредитні гроші виникають з розвитком товарного виробництва, коли купивля/продаж здійснюється з розстрочкою платежу в кредит. Гроші виступають, як зобов’язання покупця перед продавцем, які повинні бути погашенні у заздалегідь встановлений термін.
Реферат - Номіналістична теорія грошей. 14 шрифт. 1,5 интервал. Times New Romans.

 

Грошовий оббіг и грошова маса.

Характеристика і структура грошового обігу.  В процесі купівлі/продажу товарів, наданні послуг, а также виконання різних видів зобов’язань в грошовій формі, здійснюються розрахунки та платежі, які відбуваються і при розподілі та перерозподілі грошових коштів. Сукупність всіх грошових платежів утворює грошовий оборот.

Класична модель кругообігу товарів та послуг, якими обмінюється підприємство і домашнє господарств рівноважена грошовим потоком платежів. Пов’язанні між собою двома групами ринків продуктів та ресурсів. Ринки продуктів - це ринки, на яких населення підприємства купують вироблені іншими підприємствами товари і послугі.

Ринки ресурсів – це ринки на яких населення підприємства купують ресурсі, необхідні для виробництва - робоча сила, капітал та природні ресурси.  З усіх потоків найбільш важливими є: національний продукт, тобто загальна вартість всіх вироблених виробів та послуг. Національній доход. Що характеризую сукупний доход, одержаний населенням, включаючи заробітну плату, ренту та процентні виплати.

Кількісним вимірником товарних потоків є гроші. Кількість грошей в обігу можна визначити виходячи з наступної залежності - MV=PQ. М = кількість грошей, тобто грошова маса. V = Швидкість обігу грошей. P = рівень цен. Q = товар.

Форми грошового обігу. Грошовий оборот – це рух грошових коштів в готівковій та безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також не товарні платежі в народному господарстві. Розділяються на: грошово-розрахунковий оборот, який обслуговує розрахунки за товари та послуги. 2) Грошово-кредитний оборот, обслуговує кредитні відносини. 3) Грошово-фінансовий оборот, обслуговує фінансові відносини.

Готівоково-грошовий оборот представляє собою сукупність платежів готівковими коштами, які використовуються при виплаті заробітної плати, пенсії на субсидії.
Безготівковий оборот – це оборот по банківських рахунках в тому числі кредитних коштів.

Принципи:

1)      Грошові кошти господарюючих суб’єктів підлягають обов’язковому зберіганню на розрахункових поточних та інших рахунків у установах банку.

2)      Грошові розрахунки і платежі підприємства здійснюються головним чином через установи банків чи інші кредитні установи в безготівковому порядку.

3)      Розрахунки з покупцями за товарно матеріальні цінності та послуги виконуються після відвантаження товарів або наданні послуг.

4)      Розрахунки за товари і послуги виконуються як правило за згодою платника після перевірки виконання постачальником договірних умов.

5)      Платежі здійснюються лише при наявності достатньої кількості коштів на рахунках платника. В іншому випадку банк може надати кредит, або взяти на себе функцію гаранта.

6)      Зарахування коштів на рахунок одержувача виконуються, як правило, після списання коштів за рахунки платника.

Всі платіжні документи повинні відповідати вимогам встановлених стандартів і мати у обов’язковому порядку наступні реквізити: 1) Найменування розрахункового документа. 2) Номер, дата, місяць і рік виписки. 3) Найменування та номери банків платника і одержувача коштів. 4) Призначення платежу, сума платежу цифрами та прописом, на першому примірнику розрахункового документу повинні бути підписи головного керівника підприємства, бухгалтера і відбиток печатки.

Форми безготівкових розрахунків. 1) Платіжна вимога 2) Платіжна доручення 3) Платіжна вимога-доручення 4) Акредитив – це розрахунковий документ, який містить доручення банка платника банку одержувача оплатити товар чи послугу лише при виконанні одержувачем умов вказаних в акредитиві. Акредитив вигідно використовувати у відносинах з неакуратними платниками (КИДАЛОВО). 4) Розрахунковий чек – це документ, який містить доручення, чекодавця (платника) банку про перерахування з його рахунку певної суми грошей, на рахунок чекодержателя (одержувача) при здачі ним чека в банк

Вексель – є формою оформлення комерційного кредиту, який надається в товарній формі продавцями покупцям у виді відстрочки сплати боргу за поставленні товари.

Факторинг – різновид торгово-комісійних операцій, яки поєднуються з кредитуванням оборотного капіталу клієнта, що пов'язаний з переуступкою з постачальником банку-фактору права на отримання грошей за товари, роботи, послуги.

Для аналізу руху зміну грошу на певну дату і за певний період у фінансовій стастиці спочатку в економічно розвининих крайні а на далі і в нашій країні стали використовувати грошові агрегати М0, М1, М2, М3, М4.

Агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу, банкноти, металеві монети.

Агрегат М1 складається з агрегату М0 і засобів на поточних рахунків банків (оборотні форми підприємств). Саме агрегат М1 обслуговує операції по реалізації ВВП, та перерозподілі НД (нац. доход)

Агрегат М2 містить агрегат М1 та термінові і заощаджу вальні депозити в комерційних банків, а також короткострокові державні цінні папери.

Агрегат М3 містить агрегат М2 та заощаджу вальні вклади в спеціалізованих кредитних закладах, а також цінні папери, які обертаються на грошовому ринку.

Агрегат М4 дорівнює агрегату М3 + різні форми депозитів в кредитних закладах ( в тому числі і іноземних)

ВВП або національний прибуток, грошова маса – це агрегати М1 або М2. Цей показник свідчить про зв'язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку.