Реферат

Реферат Аналіз ринку соків в Україні

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 23.11.2024





Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана

Творче завдання з модулю 1 «Стратегічне управління»


З предмету: Менеджмент 2

«Аналіз ринку соків в Україні »
Роботу виконала:

студентка групи 6507-8

Давиденко Б. Г.

Київ 2011



Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз структури галузі виробництва соків в Україні

Розділ 2. Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці

Розділ 3. Загальна характеристика галузі виробництва соків в Україні

Розділ 4. Іноземна конкуренція виробництву соків в галузі


Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Соком називають продукт, що складається на 100% з соку фрукта. Нектар містить від 25 до 99% соку. Соковий напій містить до 25% соку.На Україні виробники соків використовують два шляхи виробництва соку: відновлення з концентрату і пряме віджимання.

Стиглі плоди сортують, миють і відправляють під прес для отримання соку. Потім в спеціальній вакуумній установці при низькій температурі (40°С) випаровується частина природної вологи (води). В результаті випаровування виходить густа в'язка рідина, схожа на мед, яка називається концентрованим соком. У нім, завдяки щадній температурній обробці, зберігається весь комплекс вітамінів і мінералів, що містяться в свіжих плодах. Концентрований сік заморожують або розливають в спеціальні асептичні ємкості, що дозволяє зберігати його без втрати якості і корисних властивостей протягом декількох місяців і транспортувати на будь-які відстані. Привезений на соковий завод концентрований сік проходить стадію відновлення, коли соку повертають витягнуту з нього вологу в природній пропорції, тобто рівно стільки, скільки раніше випарували. Для цього використовують очищену воду, яка за своїми характеристиками максимально наближена до плодової вологи. Перед упакуванням отриманий сік проходить етап короткострокової (3-4 сек.) термічної обробки методом пастеризації (до 100°С) або стерилізації (вище 100°С), що забезпечує можливість зберігання продукту протягом року без використання консервантів.

Якщо на жодній стадії виробництва концентрованого соку не використовуються харчові фарбники, консерванти і інші хімічні добавки, то виходить справжній 100% натуральний сік. Свіжовіджатий сік відрізняється від відновленого з концентрату відсутністю стадії концентрації і відновлення соку.

Метою представленого самостійного дослідження є аналіз поточного стану виробництва соків в Україні та загального стану і перспектив галузі.

Розділ
1. Аналіз структури галузі виробництва соків в Україні


На початку становлення ринкових відносин в Україні виробники соків змагалися за споживача застосовуючи, в основному, демпінгові методи (випускаючи дешеві соки або знижуючи ціну). Із поліпшенням макроекономічної ситуації і зростанням купівельної спроможності населення почали використовувати інші маркетингові інструменти, у т.ч. створення сильних торгових марок як потужного чинника, що може забезпечити прихильність до них споживачів. Проте до перетворення торгових марок у справжні бренди, які б стали сукупним образом, портретом компанії, самого напою, додатковою цінністю для споживача, потрібен час. Хоча якщо підходити до бренду з позицій успішності торгової марки, то на соковому ринку є лідери, торгові марки яких претендують стати брендами.

Конкуренція на ринку соків призвела до зміни лідерів. Якщо у 1997-98 рр. провідні позиції займала „Галичина” (10,5-19,0% обсягу загального продажу соків) і „Джаффа” (12,3-7%), то у 2003-2005 рр. найпотужнішими компаніями були: 1) „Сандора” (ТМ „Sandora”, „Дар”, „Садочок”, „Natural drinks”, „Сандорик” тощо) (Миколаївська обл.); 2) „Вітмарк-Україна” (ТМ “Jaffa”, “Sokko”„Наш сік”, „Соковита” тощо) (Одеська обл.); 3) „Ерлан” (ТМ „Соки Біола”) (м.Дніпропетровськ); 4) „Вінніфрут” (ТМ „Вінні”); 5) „Нідан+” (Закарпатська обл. Компанія забезпечує 96% розливу соків в області); 6) Одеський КЗ дитячого харчування (м.Одеса); 7) „Вімм-Білль-Данн” (Київська обл.).    

Перша п`ятірка у 2005 році контролювала понад 80% сокового ринку, у т.ч. частка „Сандори” дорівнює 45%. Ця потужна компанія займає провідні позиції в асортиментній структурі соків. Так, у випуску томатного соку її частка становить, за експертними оцінками, 34,6%. Одеський КЗ виробляє 18,0%, „Вітмарк-Україна” – 15,7%, „Чумак” – 9,1%. Галузева частка інших компаній становить 31,7% розливу томатного соку. Виноградний сік випускає, в основному, „Сандора”. Частка середніх та дрібних виробників у цьому сегменті українського ринку соків дорівнює 10% галузевого розливу. У сегменті персикового соку компанія „Вітмарк-Україна” має 55%, „Сандора” – 34%. У сегменті вишневого соку лідером є „Сандора” (51% галузевого випуску). Серед крупних виробників яблучного соку лідерами є „Вінніфрут” (30,3%), „Сандора” (25%), „Вітмарк-Україна” (9-10%).

На географічній соковій карті України (рис.1.1) чітко видно “гарячі точки” виробництва, де сконцентровані об'єднання, підприємства та сировинні плантації, які належать флагманам ринку. Самий великий індустрійний плацдарм розміщений в Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях.

Рис.1.1 – Географічна структура концентрації виробницв соку в Україні по областях




Як показує графік рис.1.1, ближче до півдня країни, дислокуються вітчизняні сокові гіганти – ТОВ “Сандора” (Миколаївська обл.), СП “Вітмарк-Україна” (Одеська обл.) та ЗАТ “Ерлан” (Дніпропетровська обл.). Локальні осередки виробництва соків розміщені в центрі та на заході України. В центрі помітний розвиток сокозаводів Житомирської та Вінницької областей. Західний дивізіон представлений регіональними виробниками – закарпатські, хмельницькі, чернівецькі, львівські підприємства. Серед регіоналів помітні соковики з високим потенціалом: компанія “Майбел” (Сімферополь, Крим), херсонські овочеконсервні заводи.

Біля 92% українського ринку зосереджено в руках трьох консорціумів. Залишившийся сегмент ринку розділяють між собою декілька десятків гравців (імпортери в тому ж числі), які оперують більш як півсотнею “соковитих” марок.

ТОВ “Сандора” (Миколаїв) - безумовний соковий лідер, контролюючий 47 % сокового ринку. Найбільш відомі бренди: “Сандора Ексклюзив”, “Сандора Морс”, “Сандора Мультиактив”, “Сандора Класика”, “Сандорик”, “Садочок”, “Дар”.

СП “Вітмарк-Україна” (Одеса)– другий гравець в ринковому табелі рангів, який займає 23% сокового ринку України. Найбільш відомі бренди: “Джаффа”, “Соковита” та “Чудо Чадо”. Частка ЗАТ “Ерлан” (ТМ “Соки Біола” (Дніпропетровськ) тримається в межах 20 %. Спільна частка компаній “Рідна марка” (Київська обл.), “Вінніфрут” (Вінницька обл.) та “Нідан +” (Закарпаття) складає близько 7%.


Рис.1.2 Розподіл об”ємів випуску соків в Україні між групами виробників


За даними компанії «Вітмарк-Україна», в останньому кварталі продаж соків впав на 30%, обсяги виробництва — на 20%. У цілому за підсумками 2008 року місткість ринку CНН (соки, напої, нектари) скоротилася на 15% — до 750 млн л.

При цьому, наприклад, Сандора збільшила обсяг продажів на 6%. У першому кварталі 2009 року реалізація соків і нектарів продовжувала падати. Проте продажі «Кока-Кола Україна» в цьому сегменті зросли на 50%.

В Україні сік поки не став продуктом першої необхідності, якщо споживання цих напоїв у Західній Європі становить у середньому 40–50 л на людину за рік, у Росії — 22 л, то середній український споживач щорічно за даними 2008 року випиває лише 16–17 л. Цей напій і так досить дорогий для мінімального споживчого кошика, а інфляція робить його ще дорожчим.


Розділ
2. Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці


Проблема створення та просування торгових марок актуальна для фірм, що працюють на ринку соків України. Цей ринок є перспективним і динамічним. Так, якщо у країнах із вже сформованими ринками щорічні темпи зростання даного сегменту ринку безалкогольних напоїв коливаються на рівні 6%, то в Україні – 25-30%. Проте сучасний рівень споживання цієї вітамінної продукції в Україні відстає від середньоєвропейського.

Україна за своїми кліматичними та грунтово-геологічними умовами має унікальні можливості для вирощування і виробництва плодово-овочевої продукції та виготовлення фруктових і овочевих соків, соковмісних напоїв у широкому асортименті.

В усьому світі соки та нектари традиційно користуються сталим попитом. Крім освіжаючої здатності, поживності, стимулюючої дії, гармонійного смаку, вони містять вітаміни та цілий комплекс біологічно активних речовин, необхідних людям для повноцінного і здорового харчування, особливо на стадії розвитку молодого організму. На жаль, середньостатистичний українець за рік вживає лише близько 8 літрів соків (для порівняння у 1996р.– 700г, 1998р.– 2,5л), в той же час, як росіянин – 12, європеєць – 30, американець – 60 літрів.

Основну частку виробництва сокової продукції (більше 44%) сладають купажовані соки. При цьому 95% виноградного і апельсинового, 65% яблучного, а також зверх 50% томатного соку займають соки від трьох основних соковиробників. Об’єм світового виробництва плодових соків оцінюється на теперішній час в 30 млрд. літрів на рік при обігу вище 30 млрд. доларів.


Українські споживачі довгий час були, і більшою мірою залишаються, прихильниками фруктово-ягідних напоїв власного приготування, яких споживають щороку, за даними Держкомстату України, понад 600 млн. л., тобто до 50% обсягу соків, які випущені заводами. Проте активізація здорового образу життя, формування культури споживання сокової продукції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків.

90% сокової продукції споживає міське населення, близько 50% якого вживає соки щонайменше раз на півроку. Вподобання споживачів щодо соків грунтуються сьогодні, насамперед, на їх купівельних можливостях, а не на прихильності до тих чи інших видів напоїв. Тож бажання споживати та реальне споживання з цієї причини не співпадають.

Як свідчать результати маркетингових досліджень, основними споживачами соку є молоді люди віком 25-34 років, які проживають у містах. І хоча соки як продукт цінують однаковою мірою й чоловіки та жінки, проте за кількістю споживачів все ж таки переважають жінки.

Основні мотивації споживання соків серед міського населення розподіляються наступним чином:

·        як джерело вітамінів — 48,3 %

·        як натуральний продукт — 26,1 %

·        як смачний напій — 8,6 %

·        як вітчизняний продукт — 3,4 %

·        як напій, що втамовує спрагу — 3,0 %


Розділ 3. Загальна характеристика галузі виробництва соків в Україні
Дослідження купівельної поведінки споживачів свідчать про невисокий ступінь їх прихильності до певної торгової марки. Були визначені такі типи покупців стосовно їх ставлення до торгових марок:

·        Покупці, які орієнтовані на одну марку — 6,7%.

·        Покупці, які орієнтовані на 2-3 визначені марки-41,4%.

·        Нестійкі споживачі — 34,1 %.

Щодо смакової прихильності споживачів, то найбільшу перевагу українські споживачі надають апельсиновому, томатному, яблучному, персиковому, ананасовому, мультивітамінному, абрикосовому соковим смакам. Різноманітний асортимент і правильне ціноутворення є не тільки додатковими перевагами в боротьбі за покупця, але й дозволяють підприємству гнучко реагувати на ринкові зміни, що так необхідно на сьогоднішній день.

Кожен виробник намагається випускати максимально різноманітний асортимент соків і соковмісних напоїв - від 10 до 20 найменувань. Виробництво різних видів сокової продукції дозволяє зменшити ціну на одні товари (як правило, з імпортної сировини чи з великим змістом натурального соку) за рахунок інших (з вітчизняної сировини чи з меншим змістом натурального соку).

Сьогодні, асортиментний ряд зроблених в Україні і завезених соків (включаючи нектари та напої) представляють кілька десятків найменувань, які поділяються на 14 основних сортів (смаків): абрикос, ананас, апельсин, береза, виноград, вишня, грейпфрут, манго, мультивітамін, (8-11 тропічних фруктів), персик, слива, смородина, помідор, яблуко.



Смакові переваги українського споживача, що п'є сік дома, торік дослід-жувала маркетингова компанія Gf-USM, а результати вийшли такі. Лідирує сік апельсина, що п'ють 51,1% українських любителів соків. На другому місці - традиційний для України яблучний сік з показником (40,4%). Третє місце також за традиційним соком - томатним (31,1%). На четвертому місці персиковий (30,0%), а замикає п'ятірку лідерів - виноградний (26,2%). Далі в рейтингу смакових переваг за версією Gf-USM соки: мультивітамінний (22,0%), ананасовий (21,8%), абрикосовий (19,2%), змішаний із двох чи трьох плодових культур (мікс) (18,1%), грейпфрутовий (9,8%), лимонний (9,3%), порічковий (8,4%), сливовий (8,0%), малиновий (7,7%), грушевий (7,4%), банановий (7,0%), вишневий (6,5%), березовий (5,5%), морквяний (4,3%), гарбузовий (1,4%).

За оцінками операторів сокового ринку перша п'ятірка смаків забезпечує майже дві треті обсягу продажу. Апельсиновий сік названо операторами незмінним лідером у рейтингу смакових переваг. Друге і третє місця яблуко і томат розділяють зі змінним успіхом, оскільки влітку самий популярний яблучний, узимку - томатний. Останнім часом зростає популярність мультивітамінного соку. Зокрема, за даними компанії «Тетра - Пак Україна», мультивітамін за обсягами виробництва (виробництва в упакуванні «Тетра - Пак», але не споживання) в Україні може уступати тільки томату, яблуку й апельсину. Здобувають популярність також персиковий, ананасовий і абрикосовий.

Цікаво, що в залежності від пори року споживчі переваги міняються. Улітку найбільшою популярністю користаються «легкі» і менш солодкі соки: березовий, яблучний і виноградний. Зате узимку збільшуються обсяги продажів апельсинового, томатного і персикового. Попит же на екзотичні соки залишається більш-менш стабільним протягом усього року.

Незважаючи на те, що найбільший прибуток приносять тільки три види соків виробники не збираються звужувати асортимент. Проте кожний з них намагається придумати щось своє, «ексклюзивне». Наприклад, для ТМ «Сандора» це «ананас - манго - апельсин», для ТМ «Новий Дарунок» - «манго - ананас»; для ТМ «Морс лісова ягода» - «суниця», для ТМ Santal - «черешня», для ТМ «Чудо - ягода» - «брусниця» і т.д. У того самого виду соку можуть бути «під-види». Наприклад, «зелене яблуко» і «червоне яблуко» (ТМ «Sandora»).

Більшість вітчизняних виробників у нинішньому сезоні збираються розширити асортимент товару, що випускається, на 3-5 позицій. В основному це буде продукція з фруктів і ягід, вирощуваних в Україні. Як видно, це зв'язано з бажанням мінімізувати витрати на сировину, що дасть можливість, незалежно від курсу долара, пропонувати свій товар за цінами, максимально доступним для споживача.

І це правильно, тому що дослідження показали, необхідно розширювати асортимент на рівні кожного підприємства: чим більше позицій, тим більше можливість утримати потенційного споживача.

Але необхідно пам'ятати, що розвиток асортименту - справа, яка дорого коштує і тому вимагає великої кількості оборотних коштів. Так, доповнення в асортимент однієї позиції збільшує обсяг продажів від 3 до 5%, а витрати оборотних коштів зростають до 10% на кожен вид. А якщо враховувати необхідність віддавати продукцію на реалізацію, то стає ясно, що необхідний запас оборотних коштів для таких цілей мають тільки лідери.

Тому концепція більшості компаній, що претендують на лідерство в першому десятку, саме і полягає в тім, що б робити в Україні продукт вищої якості в необхідному асортимент і за доступною ціною.


Розділ 4.
Участь іноземного капіталу в галузі виробництва соків в Україні



На сьогоднішній день більше 76% підприємств по виробництву соків в Україні належить іноземним інвесторам (володіння контрольними пакетами чи портфельні інвестиції), які сумарно вклали в покупку підприємств та їх модернізацію більше 1,5 млрд.доларів США.

Провідні світові виробники солодких вод — Coca-Cola й PepsiCo — не перший рік наввипередки скуповують компанії, освоюючи нові ніші та ринки. Зацікавленість провідних виробників лимонаду в суміжних нішах є логічною. Частка лимонадів у загальному продажі холодних безалкогольних напоїв щорічно скорочується: споживачі чимдалі частіше віддають перевагу сокам і мінеральній воді. Наприклад, у 2006 році в США продаж солодкої шипучки і в PepsiCo, і в Coca-Cola впали на 2–3%.

Серед найбільших покупок Coca-Cola останніх п’яти років —австралійський виробник бутильованих вод Neverfail (30% місцевого ринку), російська сокова компанія «Мултон» (ТМ Rich і «Добрий»), а також американський виробник вітамінізованої води Glaceau. Останнє придбання, про яке стало відомо навесні 2009-го, — міноритарний пакет акцій (від 10% до 20%) британської Innocent Drinks, що випускає в тому числі фруктові напої.

PepsiCo, крім української Сандори, придбала румунський соковий завод Quadrant Amroq Beverages, американського виробника преміум-соків Naked Juice, компанію PJ Smoothies (виробник фруктово-молочних коктейлів, Велика Британія). Крім того, близько місяця тому керівництво Сандори (читай PepsiCo) офіційно повідомило про намір вийти на український ринок мінеральної води. Зараз близько 20% мінерального продажу в Україні припадає на бренд BonAqua, що належить головному конкурентові — Coca-Cola. Чи буде Сандора купувати існуючий український бренд, чи створювати новий або виводити на український ринок російську марку Pepsi (Aqua Minerale) — поки невідомо. Відомо, що 2009 року PepsiCo інвестує в українську компанію близько $50 млн.

Галузь виробництва соків має наступну продуктову сегментацію виробництва соків:

1. За вмістом соку:

·        виробництво натуральних соків;

·        виробництво купажованих сумішей натуральних соків;

·        виробництво концентрованих соків для тривалого збереження;

·        виробництво натуральних соків з концентратів (відновлення соків);

·        виробництво сокових нектарів(з додаванням цукору) та сокових напоїв з концентратів (відновлення соків);

·        нове виробництво газованих сокових напоїв.

2. За сировиною:

·        фруктові соки;

·        овочеві соки;

·        суміші овочево-фруктових соків;

·        нові суміші фруктових соків та різних настоїв трав і чаїв.

3. Галузь виробництва соків географічно по Україні розташована за принципом:

·        виробництво натуральних соків та концентратів соків;

·        виробництво соків з концентратів та виробництво нектарів.
Відповідно до кількості потенційних споживачів і сировинних можливостей основна маса виробництва зосереджена в Центрі, на Півдні й Сході країни. Виробники є не надто прив'язані до місцевих сировинних джерел, що зумовлено переважним використанням у якості сировини згущених соків. Виробництво соків прямого віджиму (nfc-juice) на основі місцевої сировини переважає у скляній тарі місткістю 1, 2, 3 літри, проте деякі виробники соків вже мають у своєму асортименті соки прямого віджиму в картонній упаковці та скляних пляшках.

Іноземна конкуренція виробництву соків в Україні практично створюється трьома країнами – Росією, Білорусією, Молдавією.

Основа іноземної конкуренції – це перенесення виробництва на територію України на викуплених підприємствах з концентрованих соків, які виготовляють міжнародні сокові корпорації в країнах походження фруктів та перепродають з великим прибутком в країни, які відновлюють концентрати на контролюємих міжнародними соковими корпораціями виробництвах.

Загальна частка прямого імпорту соків вУкраїну не перевищує 10% від обсягу загального споживання та складається з:

·        гранатового соку;

·        айвового соку;

·        соку екзотичних фруктів (папая, кокосовий та інш.)

Деякі соки не можуть бути вироблені в Україні без імпортної сировини, готового концентрату чи поставки вже готового та упакованого соку (гранатовий сік, сік айви) за відсутністю фруктів – апельсини, мандарини, лимони, ананаси, екзотичні фрукти тропічного клімату.

Реклама соків в Україні має як традиційний характер:

·        наружна реклама;

·        реклама в пресі

·        реклама по телебаченню;

·        інтернет реклама,

так і нетрадиційний характер – самореклами за рахунок роботи мерчен-дайзерів в супермаркетах, де оформлення тари, в який розлитий сік є одним із ефективних видів реклами.

Безперечно, лідерство у конкурентно-інноваційній боротьбі на вітчизняному ринку соків – відкриття та освоєння не тільки вільної цінової ніші, але й принципово нового сегменту. Саме цю тактику демонструє компанія "Ерлан", яка у 2004 році вивела на ринок нову лінію натуральних соків у ПЕТ під торговою маркою "Біола". Виробники одностайно назвали цей крок подією з великої букви у розвитку ринку соків України. Особливо, якщо врахувати той факт, що минулого сезону до існуючих форматів 0,5 л; 1 л та 1,5 л компанія випустила ще одну успішну новинку – сік у ПЕТ місткістю 0,25 л, – яка за рекордний термін здобула споживача (додаток Д) . Результат очевидний – 12 % ринку.

Як мінімум між чотирма виробниками соків існує достатньо жорстка конкуренція. При цьому, на позиції будь-якого з лідерів готові наступати дрібніші гравці. Гостра конкурентна боротьба на сьогоднішній день не прогноз, але реальність сокового ринку. Вірогідність появи нових крупних гравців ніколи не варто недооцінювати, але вона все ж таки невелика.

Так, в українському роздробі з'явилися соки й нектари Rich виробництва Coca-Cola у новій для національного ринку картонному впакуванню CombiFit Premium виробництва SIG Combibloc. Нове асептичне картонне впакування для  товарів премиум-класу були розроблені компанією SIG Combibloc. Першим продуктом, зробленим в Україні в такому впакуванні стали соки й нектари «Rich».

Висновки
:


В Україні діє 78 підприємств-виробників сокової та соковмістної продукції. 6 з них займаються виготовленням сокової продукції дитячого харчування, 2 – виготовленням концентрованих соків, 1 – сухих фруктових концентратів, 69 – сокової продукції загального призначення.

При загальносвітовому обсягу ринку виробництва соків у 2008 році – 30 млрд.літрів/рік обсяг виробництва соків в Україні у 2007 -2008 роках перейшов риску у 1,0 млрд.літрів/рік, тобто сокова підгалузь харчової промисловості України – це вагома частина національної економіки.

Біля 92% українського ринку зосереджено в руках трьох консорціумів. Залишившийся сегмент ринку розділяють між собою декілька десятків гравців (імпортери в тому ж числі), які оперують більш як півсотнею “соковитих” марок. 68% виробництв соку в Україні є власністю іноземних інвесторів, які поступово викупають та модернізують сокові виробництва. Серед іноземних інвесторів боротьбу за сокові виробництва України ведуть дві компанії США – “Coca Cola” (власниця південних заводів компанії „Сандора” та власних заводів в Київській області) та “Pepsi Cola” (власниця “Вінніфрут”, Берегівського СЗ, перспективна власниця ТМ „Біола” концерну „Ерлан”). ТОВ “Сандора” (Миколаїв) - безумовний соковий лідер, контролюючий 47 % сокового ринку. Найбільш відомі бренди: “Сандора Ексклюзив”, “Сандора Морс”, “Сандора Мультиактив”, “Сандора Класика”, “Сандорик”, “Садочок”, “Дар”. СП “Вітмарк-Україна” (Одеса)– другий гравець в ринковому табелі рангів, який займає 23% сокового ринку України. Найбільш відомі бренди: “Джаффа”, “Соковита” та “Чудо Чадо”. Частка ЗАТ “Ерлан” (ТМ “Соки Біола” (Дніпропетровськ) тримається в межах 20 %. Спільна частка компаній “Рідна марка” (Київська обл.), “Вінніфрут” (Вінницька обл.) та “Нідан +” (Закарпаття) складає близько 7%.


Іноземна конкуренція виробництву соків в Україні практично створюється трьома країнами – Росією, Білорусією, Молдавією. Основа іноземної конкуренції – це перенесення виробництва на територію України на викуплених підприємствах з концентрованих соків, які виготовляють міжнародні сокові корпорації в країнах походження фруктів та перепродають з великим прибутком в країни, які відновлюють концентрати на контролюємих міжнародними соковими корпораціями виробництвах.

Деякі соки не можуть бути вироблені в Україні без імпортної сировини, готового концентрату чи поставки вже готового та упакованого соку (гранатовий сік, сік айви) за відсутністю фруктів – апельсини, мандарини, лимони, ананаси, екзотичні фрукти тропічного клімату. Українські виробники соків переходять на випуск більш дешевої продукції. Дивлячись на низьку прибутковість чи збитковість діяльності, виробники соків не є привабливими до стратегічних інвесторів.

Головною проблемою ринку залишається дефіцит сировини. Навіть в урожайні роки потреби виробників цієї продукції забезпечуються місцевою сировиною не більше, ніж на 25%. В Україні просто відсутні промислові посадки абрикосів, айви, вишні, персиків та ін. Основними постачальниками являються приватні господарства, яких не можна вважати надійною сировинною базою. В структурі собівартості продукції сировина складає біля 60%. Ціни   на деякі її види  останнім часом зросли у 1,5-3 рази.Це відбулося у значній мірі внаслідок суттєвої девальвації гривні, що, у свою чергу, спричинило здорожчання кінцевого продукту для споживачів, де ріст цін склав 10-20%

Друга, не менш важлива проблема виробників соків полягає у системі дистрибуції. Історично біля 65% продукції збувалося через торгівельні мережі, 20%- через кіоски і павільйони, продукція, що залишилась- через середні і невеликі магазини. Мережі, зіткнувшись з падінням продажів, стали затримувати платежі постачальникам. У результаті на балансах виробників значно збільшилась дебіторська заборгованість, що призвело до серйозних проблем з оборотними коштами.

Конкуренція на ринку соків досить висока. Тут представлені коло 20 великих і 400дрібних виробників. Четвірка лідерів займає біля 85% ринку.

Українці надають перевагу сокам місцевого виробництва,  частка імпорту складає приблизно 10%. Для того, щоб продавати на українському ринку, перш за все потрібно розуміти  внутрішнього споживача. Багато західних компаній не змогли обрати правильну стратегію і змушені були залишити ринок. У той же час лідери галузі роблять спроби різними способами відвоювати частку ринку  у своїх конкурентів. Для прикладу, Pepsi, яка придбала «Сандору» за $679 млн, уже інвестувала в її модернізацію $35 млн, таким чином збільшивши виробництво на 10%. Компанія почала забезпечувати торгові точки фірмовим обладнанням, відкривати нові філії прямих продажів, модернізувати наявне обладнання та ін.. Така агресивна політика змусила активізуватись інших гравців. Для прикладу, «Вітмарк» випустив новинку (100%-ий фруктовий газований напій).

У період кризи купівельна спроможність населення падає, тому багато компаній будуть змушені скоротити виробництвою Дрібні підприємства з маловпізнаваними брендами, певніш за усе, залишать ринок. Торгові мережі зацікавлені у відомих торгових марках, оскільки вони краще продаються. Як тільки торгові підприємства зможуть вчасно розраховуватись з виробниками, у них з’явиться оборотний капітал для відновлення і збільшення виробництва(за умови зростання попиту).Ті компанії, які не втратять частку ринку і вийдуть з кризи з мінімальними втратами, залишаться у виграші.

Інвестиційна привабливість галузі: у зв’язку з суттєвим збільшенням собівартості, що супроводжується зменшенням обсягів продажів, а також із затримками грошових поступлень від торгових мереж практично усі підприємства знаходяться у складному фінансовому становищі.Але якщо одні, що входять у склад ФПГ (наприклад, «Біола», «Ерлан») або лідери(«Сандора»), почуваються більш-менш комфортно, то багато інших мають значно більше фінансових проблем. У ряді випадків це обумовлено колосальним борговим навантаженням. Так, наприклад, частка позичкового капіталу «СП «Вітмарк україна» складає 96%, «Нідан+» - 86%, «Вінніфрут»- 53%, «Пфаннер Бар»- 84%..

Перебуваючи у такому становищі, ці та ряд інших компанії на сьогодні не цікавлять стратегічнго інвестора за багатьма параметрами. Перш за все, через борги, які , до того ж, деякі виробники уже не обслуговують. Для прикладу, «Вінніфрут» довгий час не здійснює погашення відсотків за пози-ками, не кажучи уже про тіло кредиту, тому його продаж компанії «Соса Соla” буде природним і ще одна велика сокова компанія України буде поглинута міжнародним концерном.

Єдиним виходом для підприємств, що опинились у період кризу такому скрутному фінансовому становищі, є залучення інвестицій з фондів прямого інвестування. Реалізувавши схему заміщення боргу капіталом, такі фонди зможуть надати компаніям можливість уникнути банкрутства і вижити під час кризи. Більше того, завдячуючи коштам із фондів прямих інвестицій до моменту росту ринку ці підприємства будуть приносити прибутки. А їх вартість практично буде рівна кризовій.


Список
використаної
літератури
:



1.ДСТУ 4283.1:2007 „Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять”;

2.ДСТУ 4283.2:2007 „Консерви. Соки та сокові продукти. Номенклатура та вимоги”;

3.ГОСТ 657-79 „ Соки плодовые и ягодные с сахаром. ОТУ”;

4.ДСТУ 2074-92 «Продукти переробки овочів і фруктів. Терміни та визначення»;

5.ДСТУ 4518:2006 «Продукти харчові. Споживче маркування. Загальні правила»

6. ДСТУ 4283.2:2007. Соки та сокові продукти [Текст]. – К. : Держспожив-стандарт України, 2007. – 15с.

7. ДСТУ 4150:2003. Соки, напої сокові, нектари плодово-ягідні та з баштан-них культур [Текст]. – К. : Держспоживстандарт України, 2003. – 15 с.

8. ГОСТ 28562-90. Продукты переработки плодов и овощей. Рефрактомет-рический метод определения растворимых сухих веществ [Текст]. – Вза-мен ГОСТ 8756.2-70 в части разд. 4; введ. 1991-07-01. – М. : Изд-во стан-дартов, 1990. – 15с.

9. ГОСТ 25555.0-82. Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения титруемой кислотности [Текст]. – Взамен ГОСТ 2555.0-70; введ. 1983-01-01. − М. : Изд-во стандартов, 1983. – 4с.

10. Найченко, В. М. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів [Текст] / В. М. Найченко, О. С. Осадчий. – К. : Школяр, 1999. – 502 с.
11. Огляд виробництва плодоовочевих консервів в Україні [Текст] // Агроог-ляд: овочі та фрукти. – 2006. – №31. – С. 12–16.

12. Черкесова Елена. О рыночных баталиях и сочных реалиях// Напитки+,№ 8. 2005. – С. 32-36.
13. http://www.ukrstat.gov.ua – Офіційний Інтернет- сайт Державного комітета статистики України

14. http://www.smida.gov.ua – Офіційний Інтернет-сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України

15. http://www.sandora.ua/ - Офіційний Інтернет-сайт компанії „Сандора”

1. Контрольная работа Контрольная работа по Английскому языку 5
2. Реферат Задачи по экономике
3. Реферат Потребности. Иерархия потребностей. Значение удовлетворения потребностей для развития личности
4. Курсовая на тему Муниципально правовые отношения
5. Реферат на тему The Tale Of A Martyr Essay Research
6. Курсовая на тему Методика составления бизнес плана предприятия
7. Реферат на тему The Emergence Of The Tragedian Essay Research
8. Контрольная работа Анализ цикла Ренкина
9. Реферат Террористические акты в Лондоне 2005 году
10. Реферат Роль физической культуры в подготовке студентов к профессиональному самовоспитанию