ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ ЯК МЕТОДУ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
(реферат)

Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп’ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіа стали першими «сферами-користувачами» мультимедійних розробок. Навчання з використанням мультимедійних засобів також уперше здійснювалося у сфері виробництва для підвищення кваліфікації персоналу. Американські дослідники дійшли висновку, що використання засобів мультимедійних технологій у процесі навчання дозволяє істотно підвищити показники змістового розуміння та запам’ятовування запропонованого матеріалу. Серед причин, частіше за інші, називали можливість синкретичного навчання (одночасно зорового та слухового сприйняття матеріалу), активну участь в управлінні поданням матеріалу, легке повернення до тих розділів, які потребують додаткового аналізу.
Сучасні освітні комп’ютерні програми (електронні підручники, комп’ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи – архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується.
Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв’язанні цих проблем важливе місце займає комп’ютерне програмне забезпечення освітнього процесу.
Інформаційні технології та їх вплив на зміст освіти, методика та організація навчання залишаються актуальною темою педагогічних досліджень. Останніми роками увагу педагогів та вчених привернули мультимедійні технології (ММТ). Під мультимедійною технологією О. Пінчук розуміє технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей. Говорячи про різні аспекти використання мультимедійних технологій в освіті, дослідниця зосереджує увагу на питаннях використання технічного засобу навчання або комп’ютерно орієнтованого засобу навчання “нового” покоління, якому притаманні характерні ознаки: можливість об’єднання інформації, представленої в різних формах (текст, звук, графіка, відео, анімація) та інтерактивний режим роботи з інформацією.[103]
О. Пінчук дає визначення мультимедійних продуктів (ММП) як документів, які несуть в собі інформацію різних типів і припускають використання спеціальних технічних пристроїв для їх створення та відтворення (тобто мультимедійні продукти створюються засобами ММТ). Нині в загальноосвітніх навчальних закладах з метою підтримки та збагачення навчального плану найчастіше використовують такі мультимедійні продукти, як: інтерактивні довідники та матеріали для самоосвіти (словники, енциклопедії, атласи, самовчителі різних мов тощо); освітні програми разом з іграми або освітні програми з інтерактивними, подібними до ігор та розваг, параметрами, мета яких – викликати інтерес і бажання пізнавати більше.[103]
Підготовка ефективних освітніх ММП багато коштує та потребує послуг бригади висококваліфікованих проектувальників і техніків, які працюють у команді з педагогами. На думку О. Пінчук є також проблеми і з використанням готових освітніх матеріалів. Нині Інтернет і World Wide Web містить велику кількість вузлів з потенційно цікавим і актуальним матеріалом для музичної освіти. Проте є практичні труднощі із знаходженням такого матеріалу, який може швидко включитися до існуючих навчальних планів. Взагалі, підкреслює вчена, інтеграція освітнього мультимедійного матеріалу в навчальні плани освітянських закладів є однією з найактуальніших проблем, так як комп’ютер здатний не тільки полегшити та зробити цікавим процес передачі отримання знань, а й стимулювати творчу активність і самостійну діяльність учнів.
Про важливість використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань Н. Самойленко. На його думку таке використання не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботи з мультимедійним посібником важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність.
Дидактична роль мультимедійних засобів у процесі повторення відрізняється від їх використання на уроках пояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.[104]
Мультимедійні технології – це практична реалізація методологічних і теоретичних основ формування інформаційної культури педагога. Сучасному вчителю все складніше й складніше бачити себе в освітньому процесі без допомоги комп'ютера. Георгій Осипович Аствацатуров вважає що на сьогодні основна маса вчителів ще не готова сприймати інформаційні технології як нову, невід'ємну частину людського життя, що має значення не тільки для виробництва, а і для соціальної сфери. Незважаючи на заходи, що приймаються, більшість педагогів залишаються комп'ютерно безграмотними. Психологи кажуть навіть про так званий «комп'ютерний страх» дорослого. На відміну від дитини, якій освоєння «електроніки» дається в основному досить легко, дорослий, у тому числі й учитель, при навчанні боїться припуститись помилки, часто шукає виправдання у своїх перших невдачах.[106]
Спостерігається навіть агресивне неприйняття комп'ютерних технологій. Нарешті, при комп'ютерному оснащенні шкіл, що почалось, не накопичилось іще достатнього досвіду використання досягнень інформаційно-комп'ютерних технологій у повсякденній практиці вчителя. Необхідне осмислення нового рівня інформаційного забезпечення в навчанні, вироблення конкретних методик використання навчальних комп'ютерних програм.[106]
На думку О. Пінчук, для педагогів-початківців, необхідні добре структуровані та змістовно наповнені програми, готові до використання в реальному навчальному процесі. Досвідчений педагог не завжди готовий сприймати та використовувати навіть добре продумані готові програми, оскільки він, як педагог-професіонал, має свою концептуальну лінію, своє бачення розв’язання предметної проблеми. Тому тільки спільні зусилля, з одного боку, програмістів, які підготували якісні мультимедійні оболонки, та, з іншого боку, – професіоналів, які чудово знають свою предметну галузь із змістової та методичної точки зору, можуть дати реальний і бажаний ефект у процесі створення навчальних програм.[103]
Зважаючи на це, О.Пінчук вказує на головні перешкоди ефективному використанню освітніх мультимедійних посібників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи:
а) слабкий потенціал існуючого парку комп’ютерів у школах;
б) наявність невеликої кількості мультимедійних посібників , які можуть бути безпосередньо введені до існуючих навчальних планів;
в) повільна адаптація мультимедійної продукції, яка розроблена в інших країнах, за рахунок відмінностей у мові, культурі, шкільних планах;
г) труднощі створення працездатної взаємодіючої групи техніків і педагогів для створення нових освітніх комп’ютерних продуктів;
д) низький рівень компетентності вчителів у використанні засобів ММТ.
На погляд О. Пінчук, якісний навчальний ММП повинен мати принаймні такі характеристики:
- можливість бути використаним для організації різних видів навчальної діяльності;
- можливість поповнення навчального матеріалу;
- методично обґрунтований графічний інтерфейс;
- помірне та обґрунтоване використання відео- та аудіоматеріалів;
- можливість опрацювання різних типів даних;
- локальний і мережевий режим роботи.[103]
Сучасна мультимедійна продукція дозволяє копіювати частину матеріалу, вивести визначений уривок на великий екран (при наявності мультимедійного проектора). Нові можливості для організації ефективного освітнього процесу у школі представляє сканер, що набагато дешевше ксерокса. Завдяки сканеру можна вносити в комп'ютер будь-які фрагменти текстів, фотографії, малюнки, таблиці тощо. Дуже часто Інтернет дозволяє знайти цікавлячий учня та вчителя наочний матеріал, причому високої якості.
Г. Аствацатуров вважає, що набагато ефективніше продемонструвати невеликий фрагмент, ніж показувати цілком навчальний відеофільм, розрахований на цілий урок, а іноді й більше. Учитель може зробити своєрідний монтаж мультимедійного заняття, причому розрахувати його з точністю до секунди, з урахуванням особливостей конкретного класу та кожного учня окремо. Як би не був зроблений електронний підручник, деякі важливі, на думку вчителя, навчальні елементи можуть випасти з поля зору. Задача вчителя - сконструювати такий урок, що, на його погляд, міг би найбільш ефективно досягти поставленої навчальної мети.
На зміну наочному приладдю можуть прийти анімації, рухливі схеми, ілюстрації, що з'являються та зникають. Часто у практичній діяльності вчителя зустрічається необхідність деякі наочні прилади показати не відразу, а у визначений момент. Зазвичай викладачі на уроках ідуть на хитрість, закриваючи частину наочної інформації, що створює деякі незручності в роботі. Комп'ютер дозволяє виконати відеоряд ефективно й у найважливіший для вчителя момент.
Опанувавши програму складання презентацій PowerPoint, учитель сам стає режисером свого заняття. Ця програма дозволяє педагогу створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео- та аудіо-фрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневі легше засвоїти новий навчальний матеріал. На якісно новому рівні проходять заняття з використанням методів групового навчання, при проведенні дидактичних ігор, вікторин, конкурсів тощо. Таким чином, саме при конструюванні мультимедійного уроку цілком доречні такі не завжди вдало використовувані в педагогічній літературі терміни, як «режисура», «сценарій», «дизайн» уроку.[106]
Методика роботи з мультимедійною програмою вважає Н. Самойленко залежить від того, чи вона уже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. При повторному використанні застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедія попередньо не використовувалися, їх дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання.[103]
Виходячи з цих особливостей, Н. Самойленко розглядає окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під час повторення навчального матеріалу.
Під час уроків повторення та узагальнення, на його думку, інтегруються дидактичні можливості, а, отже, методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерело нової навчальної інформації, матеріал для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрація до вже відомого матеріалу.
Н. Самойленко відзначає, що під час повторення можуть бути використані з великою ефективністю не лише навчаюча програма повністю, але й окремі фрагменти, якщо потрібно імітувати на екрані складний процес або явище, що їх учні недостатньо засвоїли. Разом з тим окремі демонстрації можуть бути успішно використані під час повторення з метою узагальнення та систематизації значного за обсягом матеріалу.
Використання засобів мультимедія під час повторення та узагальнення навчального матеріалу може бути розраховане на проведення самостійної роботи, порівняння, розв'язання певних пізнавальних завдань, на основі яких учні повинні краще з'ясувати суть явищ та процесів, важливість подій, зробити певні висновки й узагальнення. Застосована в усіх випадках інформація за своїм дидактичним призначенням у цьому випадку виступає як матеріал для самостійної роботи.
У відповідності до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування. [103]
Технічні засоби на музичних заняттях використовуються в комплексі з традиційним навчанням, вважає І. Регейло. На її думку, це розширює арсенал наочних засобів, організовуючи полімодальне сприйняття, сприяє активізації інтелектуальної діяльності учнів. Використання технічних засобів дозволяє розглядати музичні явища в динаміці їх розвитку, підвищуючи силу впливу на емоційну сферу учнів, даючи змогу організувати індивідуально-диференційоване навчання під час уроку. [105]
Мультимедійна педагогічна технологія з відповідним апаратним і програмним забезпеченням входить у структуру навчально-методичного комплексу і не може розглядатись у відриві від інших засобів – підручника, друкованих посібників, нотографічних матеріалів тощо. Доведено, що використання комп'ютерних навчальних програм у системі музичної освіти має відповідати її концептуальним засадам і враховувати основні дидактичні принципи, що забезпечує ряд істотних переваг: індивідуалізація навчання в умовах колективного навчання; розширення можливостей подання навчальної інформації (колір, графіка, відео, тощо); посилення мотивації навчання, обумовлене новизною роботи з комп'ютером; підвищення активності учнів у навчальному процесі; розширення можливостей вибору навчальних завдань, можливість управління процесом їх розв'язання; якісна зміна контролю за діяльністю учнів, забезпечення гнучкості в керівництві навчальним процесом; автоматизація рутинних операцій у діяльності педагога шляхом передачі комп'ютеру частини його функцій Відзначено, що в початковій музичній освіті практичне застосування здобули тренувально-закріплюючі і – частково - навчально-ігрові мультимедійні програми. Сутність тренувальних музичних програм полягає в тому, що учням пропонується самостійне розв'язання музичного завдання з використанням комп'ютера. Дії комп'ютера спрямовані на підрахунок знайдених ним помилок і оцінку якості виконання завдання. [105]
Досліджуючи особливості проектування, конструювання та використання в навчально-виховній діяльності мультимедійних навчальних посібників Г. Аствацатуров визначає урок, як безпосередній інструмент реалізації основних ідей інформаційно-комунікаційних технологій, що вимагає максимально ретельної його підготовки. Саме уроки є тим лакмусовим папірцем, які показують ефективність тієї або іншої розробки. Це одночасно й кінцевий результат, і остання стадія оформлення, реалізації ідей, закладених розробниками тих або інших технологій.
Підготовка подібних уроків вимагає ще більш ретельної підготовки, ніж у звичайному режимі. Такі поняття, як сценарій уроку, режисура уроку – в цьому випадку не просто новомодні терміни, а важлива складова частина підготовки до уроку. Проектуючи майбутній мультимедійний урок, учитель повинен продумати послідовність технологічних операцій, форми і способи подачі інформації на великий екран. Варто відразу ж замислитися над тим, як учитель керуватиме навчальним процесом, яким чином будуть забезпечені педагогічне спілкування на уроці, постійний зворотний зв'язок з учнями, розвиваючий ефект навчання. [106]
Г. Аствацатуров називає мультимедійним такий урок, на якому використовують багатосередовищне подання інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера. Він зазначає що у багаточисельних статтях, присвячених цій темі, часто зустрічається вираз «урок з мультимедійною підтримкою». Цілком очевидно, що так називають урок, де мультимедіа використовується для підсилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасників освітнього процесу, часто й головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для підсилення наочності, для підключення одночасно кількох каналів подання інформації, для доступнішого пояснення складного нового матеріалу. У будь-який момент учитель може за допомогою гіперпосилань перейти до деталізації інформації, «оживити» матеріал, який вивчається, за допомогою анімації і т.д.
Цілком очевидно, що ступінь і час мультимедійної підтримки уроку можуть бути різними: від декількох хвилин до повного циклу. Проте мультимедійний урок може виступати і як «міні-технологія», тобто як підготовлена тим або іншим автором розробка з заданими навчальними цілями та завданнями, орієнтована на певні результати навчання. Такий урок володіє достатнім набором інформаційної складової, дидактичним інструментарієм. При його проведенні істотно змінюється роль учителя, який у цьому випадку є, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Проведення уроку в режимі міні-технології зовсім не означає, що вчитель позбавлений можливості маневру та імпровізації. Нічого дивного не буде в тому, що у більш досвідченого вчителя подібний урок може заграти новими гранями, пройти цікавіше, динамічніше, ніж у його молодого колеги. Проте урок – міні-технологія передбачає істотне зменшення «педагогічного браку» навіть педагогом-початківцем.
При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку розробник повинен замислитися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедійного уроку:
- для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації;
- для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;
- для повторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;
- для узагальнення, систематизації знань. [106]
Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням.
Виходячи з цього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийоми педагогічної техніки.
Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Розробник має прагнути перетворити кожен з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.
Педагогічні довідники визначають дидактичну одиницю, як логічно самостійну частину навчального матеріалу, що за своїм обсягом і структурою відповідає таким компонентам наповнення, як поняття, теорія, закон, явище, факт, об'єкт тощо.
Дидактична одиниця складається з одного або декількох фреймів. ФРЕЙМ – мінімальний опис явища, факту, об'єкта, при видаленні з якого будь-якої складової частини це явище, факт або об'єкт припиняють пізнаватися (класифікуватися), тобто опис втрачає сенс. Набір пов'язаних за суттю та логікою фреймів складає дидактичну одиницю.
Таким чином, готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен уявляти, які навчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їх реалізації.
Однією з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К. Ушинського: «Дитяча природа вимагає наочності. Навчіть дитину яким-небудь п'яти невідомим їй словам і вона буде довго й марно мучитися над ними; але пов'яжіть із картинками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складну картину, і вона вас розуміє швидко... Якщо ви входите у клас, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас немало), почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно».
Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до подання наочності, які окреслює Г. Аствацатуров.
1.                Упізнаваність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації.
2.                Динаміка подання наочності. Час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами.
3.                Продуманий алгоритм відеоряду зображень. Пригадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовлені наочні посібники, щоб показати їх у необхідний момент. Це було вкрай незручно, віднімало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа дають учителеві можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Учителеві досить детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально великим.
4.                Оптимальний розмір наочності. Причому це стосується не лише мінімальних, а й максимальних розмірів, які теж можуть негативно впливати на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Учителеві слід пам'ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора в жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора.
5.                Оптимальна кількість представлених зображень на екрані. Не слід захоплюватися кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному. [106]
При підготовці навчального епізоду перед учителем обов'язково постане проблема подання друкарського тексту. На думку Г. Аствацатурова необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:
- структура;
- об'єм;
- формат.
Текст з екрану повинен виступати як одиниця спілкування. Він має або підлеглий характер, що допомагає вчителеві підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель навмисно не озвучує. Природно, коли на екрані з'являються визначення термінів, ключові фрази. Часто на екрані ми бачимо своєрідний тезовий план уроку. У такому разі головне не перестаратися.
Давно очевидно, що великий об'єм тексту погано сприймається з екрану. Учитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті, це теж текст, але поданий іншою мовою. Важливим є й те, як буде представлений друкований текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з'явитись у заздалегідь продуманий учителем час. Учитель або коментує поданий текст, або підсилює подану ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб учитель у жодному випадку не дублював текст з екрану. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації, яка надходить.
Хоча можливі й випадки, коли дублювання друкованого тексту вчителем або учнем дидактично виправдане. Такий прийом використовується в початковій школі, коли вчитель досягає комплексного підходу в навчанні, підключаючи різні канали сприйняття. Дублювання друкованого тексту обов'язкове також у будь-якому віці при проведенні мультимедійних дидактичних ігор. Цим учитель досягає рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоює інформацію друкованого тексту. [106]
Займаючись підготовкою мультимедійного уроку, Г. Аствацатуров вказує на те, що розробник повинен мати хоч б елементарні уявлення про колір, колірну гаму, що може успішно позначитися на проекуванні колірного сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількості кольорів на екрані тощо. Слід звернути увагу й на те, що колірне сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідно готувати насамперед з розрахунком на екран проектора.
Важливе значення має й використання на уроці звуку. Звук може грати роль:
- шумового ефекту;
- звукової ілюстрації;
- звукового супроводу. [106]
Як шумовий ефект звук може використовуватися для привернення уваги учнів, переключення на інший вигляд навчальної діяльності. Наявність мультимедійної колекції звукових ефектів зовсім не означає обов'язкове їх вживання. Шумовий ефект має бути дидактичний виправданим. Наприклад, у разі проведення мультимедійної дидактичної гри уривчастий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого запитання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення і необхідності подання відповіді.
Використання звукових ілюстрацій є важливим елементом мультимедійного уроку музики. Зважаючи на те, що школи здебільшого не забезпечені якісними музичними інструментами, на яких можна музичні ілюстрації на належному рівні, вчителі не завжди володіють високопрофесійними виконавськими навичками, використання мультимедії значно значно поліпшує сприйняття музичного матеріалу, який вивчається на уроці.
Нарешті, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. У цьому випадку вчителеві слід ретельно зважити, наскільки раціонально використовувати на уроці звуковий супровід.
Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації та анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів в реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти багатовимірна рухлива фігура, анімація, кадроплан, відеосюжет і багато іншого. Проте при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відеофрагмент має бути гранично коротким за часом, причому вчителеві необхідно попіклуватися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися низкою запитань розвиваючого характеру, що викликають дітей на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів у пасивних глядачів.
Отже, даючи загальну характеристику мультимедійним засобам як методу музичного виховання можемо підсумувати наступне:
-                     під мультимедійною технологією розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей;
-                     мультимедійним називаємо такий урок, на якому використовують багатосередовищне подання інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера;
-                     мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів, певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод;
-                     готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, вчитель повинен уявляти, які навчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їх реалізації.

Список використаних джерел
1.                Апраксина О. А. Методика музикального воспитания в школе: Учебное юсобие. -М.: Просвещение, 1983.-224 с.
2.                Верещагіна А., Жовчак 3. Навч. посібник з музики для першого класу загальноосвітньої школи за методом ладової сольмізації. - К., 1977.
3.                Газман О. С, Харитонова Н. Е. В школу с игрой: Книга для учителя. -М.: Просвещение, 1991. - 96 с.
4.                Кабалевський Д. Про трьох китів та інші цікаві речі. - К.: Муз. Україна,1973.-190с.
5.                Леонтович М. Практичний курс навчання співу у середніх школах України / 3 педагогічної спадщини композитора. Упор. Л.О. Іванова. - К.: Муз. Україна, 1989. - 136с.
6.                Олексюк О. Музична педагогіка: Навчальний посібник. – К.: КНУКіМ, 2006. – 188 с.
7.                Островський В.М., Сидір М.В. Вчимося музики. 1 клас. Посібник-зошит для загальноосвітніх навчальних закладів. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. - 2007. - 64 с.
8.                Печерська. Е., Петрова Н. Урок музики в контексті культуротворчості // Початкова школа. - 2006. - № 4. - С. 27-29.
9.                Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. - Тернопіль: Богдан, 2000. -215 с.
10.           Ростовський О, Хлєбнікова Л. Які почуття передає музика //Початкова школа. -2001.-№ 9.-С. 39-42.
11.           Сисоєва С. О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. - К.: Поліграф книга, 1996. - 406 с.
12.           завдання на уроках музики // Початкова школа. - 1997. -№ 6.-С. 30-33.
13.           Уланова С. І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури // Художня освіта і проблема виховання молоді. 36. наук, статей. - К.: Міносвіти України, ІЗМН, 1997. - С. 3-11.
14.           Черноиваненко Н. М., Дмитриева Л. Г. Методика музыкального воспитания в школе. - М.: Просвещение, 1989. - 207 с.