Зміст

Вступ Розділ І. Загальна методика розробки туру 1.1.Етапи розробки туру 1.2. Туристичні угоди 1.3. Документація Розділ ІІ. Загальна характеристика Португалії 2.1. Загальні відомості про країну 2.2. Основні курортні регіони та їх характеристика 2.2.1. Природо рекреаційний та історичний потенціал Португалії 2.2.2. Характеристика туристичної галузі 2.2.3. Туристичне районування території країни Розділ ІІІ. Програма туру. Розрахунок вартості туру 3.1. Курортні регіони Португалії 3.2. Програма туру до Португалії «Знайомтесь, Лісабон» Висновок Список використаної літератури

Вступ


Розвиток міжнародного туризму є в першу чергу відображенням розвитку виробничих сил (наприклад, виникнення нових видів транспортних засобів, які відкривають можливість переходу до організації масових туристичних поїздок), а також зміцнення міжнародних економічних і культурних зв'язків.

Міжнародний туризм у своєму розвитку пройшов від стадії "аристократичного" туризму ХІХ - початку XX століття, коли туристичні поїздки здійснювались в індивідуальному порядку представниками високозабезпечених соціальних прошарків з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури і архітектури, до стадії "масового" туризму середини і кінця XX століття.

На І Конференції ООН по туризму і подорожах, яка відбувалася в Римі в 1963 році, було вироблено визначення міжнародного туризму. "Іноземний турист - це тимчасовий відвідувач, т.б. будь-яка особа, яка відвідує іншу країну з будь-якою метою, крім здійснення професійної діяльності, яка оплачується країною, яку відвідують".

До іноземних туристів належать всі тимчасові відвідувачі, які прибули в дану країну не менше як на 24 години на відпочинок, лікування, з навчальними, релігійними або спортивними цілями, а також у відрядження, для участі в конференціях, з діловою метою або за сімейними обставинами. В залежності від мети подорожі можна виділити наступні види міжнародного туризму: рекреаційний, екскурсійний, науковий, діловий, етнічний.

У другій половині XX століття змінився сам стереотип людини. На зміну тому, який можна було назвати як статичний, коли переважна частина населення роками не покидала свого постійного місця проживання, приходить новий - динамічний стереотип життя. Потреба в зміні обставин перетворилась у сучасних умовах напруженого міського ритму життя в першу необхідність. Причому чим більше місто, тим гостріше відчувається ця потреба. Люди, які проживають у великих містах, і жителі малих містечок володіють різними життєвими ритмами. Жителі великих міських центрів схожі на людей, які не здатні розподілити свій час: термінові ділові зустрічі, зібрання, наради примушують змінювати свої плани. Відпочинок за місцем постійного проживання мало що дає. Гостро відчувається необхідність у зміні обставин для відновлення затрат фізичних і, особливо, духовних сил.

При сучасних темпах роботи і життя витрати на відпочинок, особливо пов'язаних з подорожами, швидко переходять в розряд першочергових, життєво необхідних. За даними опитувань, проведених Всесвітньою туристичною організацією, туризм і потреба в їжі відносяться до розряду тих, від яких найважче відмовитись: люди віддають перевагу тому, щоб краще відпочити, здійснивши цікаву туристичну подорож, відмовившись від купівлі нового холодильника, телевізора чи одежі.

Позитивно діє на розвиток міжнародних туристичних зв'язків і зміна у співвідношенні робочого і неробочого часу, що зробило туризм доступним широким прошаркам населення. "Оплачувані відпустки щорічно викидають на туристичний ринок все більший контингент людей", -відмічається в матеріалах Всесвітньої конференції по туризму, яка відбувалась в Манілі (Філіппіни) 1980 року.

В 60-70-х роках в розвинутих країнах намітилася тенденція до поділу відпустки на дві частини, що дозволяє протягом року здійснити 2 подорожі: одну - взимку, другу - влітку.

Розвитку туризму сприяє також зниження віку виходу на пенсію, що з врахуванням збільшення тривалості життя привело до появи туристів так званого "третього віку". Деякі туристичні фірми починають спеціалізуватися на організації поїздок для осіб "третього віку", в програму яких входять екскурсії з поєднанням відпочинку на природі.

До передумов розвитку міжнародного туризму відносять також підвищення культурного рівня, прагнення людей до пізнання, ознайомлення з життям, культурою і побутом інших країн і народів.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, потяг людей до спілкування і використання досвіду інших країн у створенні матеріальних і духовних цінностей знаходять відображення в посиленні наукових і ділових контактів, проявом яких є розвиток нових видів міжнародних туристичних зв'язків - наукового (конгресового) і ділового туризму.

Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні.

Тури поділяються на види відповідно до мети подорожі та форми щодо організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування (таблиця 2). Залежно від комплексу послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування. Мотивація подорожі та решта її параметрів визначають програму туру. За формою тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.

Метою дослідження є аналіз культурно-пізнавального туру до Португалії, розгляд всіх аспектів цього туру у цій країні. Об’єктом дослідження є Португалія, предметом – культурно-пізнавальний тур. Щоб досягти мети дослідження, були поставлені наступні завдання:

- Вивчення загальної методики розробки туру.

- Дослідження умов в’їзду і розміщення туристів до Португалії;

- Дати загальну характеристику території Португалії як сприятливого місця для проведення культурно-пізнавальних турів;

- Розглянути організацію культурної програми туру;

- Надати економічне обґрунтування туристичного туру;

- Розглянути маркетингове планування туру.

Теоретичну базу дослідження склали роботи вітчизняних дослідників в області туристичних послуг, туризму у Португалії, туристичної інфраструктури Португалії. Найбільш повно ці аспекти розкриті в Четверкова Т.П., Сеніна В.С., Моісєєвої Н.К., Курбатова К., Жукової М.А., Дем’яненка С.Р., Руденка В.П., Власової М.В., Васильєва Д.А., Безносюка В.Д. та ряду інших. Інформаційну базу дослідження склали підручники, статистичні дані, публікації у пресі. Структура роботи складається із вступу, у якому обґрунтовано мету і основні завдання дослідження, трьох розділів, у першому з яких розглядаються організаційні теоретичні основи туру до Португалії, другий розділ присвячений економічному обґрунтуванню туру, третій розділ присвячений аналізу маркетингу нового туру.
Розділ І. Загальна методика розробки туру

1. 
   Етапи розробки туру
   

Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який реалізує мету подорожування і в той же час результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку. Складовими туру є маршрут, програма та комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста, в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожування. Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а міроприємства з життєзабезпечення туриста під час подорожування - безпеку та комфортність при реалізації цієї мети.

Розробка туру включає такі етапи: вибір пунктів маршруту, ієрархізація цих пунктів, вибір пунктів початку та закінчення маршруту, після чого провадиться розробка схеми маршруту та його оптимізація. Розробка схеми маршруту та його програмне забезпечення є нерозривно пов'язаними паралельними процесами. Розрахунок вартості туру грунтується на проведених організаційно-технічних заходах з пошуку партнерів та укладених з ними угод.

Етапи І. Вибір пунктів маршруту. Критерієм відбору є атрактивність об'єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності.

Етап ІІ. Ієрархізація пунктів маршруту провадиться за вказаними вище критеріями, при цьому основна увага повинна бути звернута на клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є виділення диференціація пунктів маршруту відповідно до мети подорожі з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійних пунктів.

Етапи ІІІ. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв'язності з місцем постійного проживання потенційних туристів (зоною дії туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів.

Етап IV. РОЗРОБКА СХЕМИ МАРШРУТУ. Схема маршруту залежить від обраної форми. Маршрут -це напрямок переміщення туриста. За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані, (мал. 5). Вибір пунктів по маршруту узгоджується з програмою відповідно до виду туризму, терміну та класу обслуговування.


Умовні позначення: Пп - початковий пункт маршруту;

Пр - проміжний пункт з порядковим номером 1,2,...n;

Кп - кінцевий пункт маршруту; –––→ напрямок руху
Мал.5. Схеми маршрутів
Вибір схеми маршруту залежить від транспортної системи: конфігурації транспортної мережі, її густоти та технічного стану, рівня розвитку окремих видів транспорту, рівня розвитку транспортної інфраструктури, що забезпечує надійність та безпеку роботи транспорту.

Найпоширенішим випадком при розробці схеми є варіант, коли за обмежений термін при мінімізації витрат часу на переміщення між основними пунктами маршруту бажано забезпечити максимально можливу інформативність подорожі, тобто охопити якнайбільше об'єктів показу задля задоволення пізнавальної мети. Такий варіант отримав назву "задача комівояжера".

При вирішенні цієї задачи можна застосовувати методичний апарат теорії графів. Графо-аналітичні методи дають можливість виокремити найсуттєвіші елементи, унаочнити наявну інформацію, обгрунтувати відбір та ієрархізацію пунктів маршруту. Задача зводиться до побудови графа - математичного відображення просторової організації турпродукту. Граф являє собою певним чином організовану кінцеву множину вершин і множинність ребер. Вершини і ребра є елементами графа, що роблять його зв'язним. Граф називається метризованим, коли його елементам надається певне значення, наприклад, метризація вершин задається атрактивністю об'єктів показу в балах, місткістю та класністю готельної бази, бальною оцінкою різнорідності програми тощо; ребра графа відображають наявний зв'язок між вершинами і в нашому випадку це перш за все транспортний зв'язок, який відтворює або тільки наявність шляхів сполучення, або їх категорію чи полімагістральність. Значення ребер може задаватися відстанню (в км) між пунктами маршруту або часом, необхідним для його долання тим чи іншим видом транспорту (такий варіант кращий, коли немає взаємозамінності транспортних засобів). Тобто сам процес побудови графа є певним впорядкуванням та генералізацією інформації відповідно до мети подорожі. Таким чином, ми маємо графічне зображення територіальної структури майбутнього турпродукту, що задана елементами графу. Иоршинами графа (V) є пункти, обрані за визначеними криюріями, а ребрами (Е) - наявний зв'язок між ними, юпіо шляхи сполучення певної категорії.

Оцінка положення кожної вершини в графі, визначення місця в загальній системі атрактивних ресурсів, а також оцінка графа в цілому (його зв'язність, конфігурація) і його параметризація за витратами часу провадиться за допомогою топологічних мір. Ці міри визначаються на множині відношень між елементами графа. Виділяють міри концентрації та диференціації, за якими оцінюється положення вершин в графі, і міри інтеграції та композиції, що дають змогу оцінити граф в цілому

Етап V. ОПТИМІЗАЦІЯ МАРШРУТУ полягає у нсіановлені ряду об'єктивних та суб'єктивних обмежень. Об'єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку, а суб'єктивні визначаються можливостями туроператора. Обмеження визначаються перш за все цільовим споживчим сегментом (вік, життєвий цикл сім'ї, стиль та рівень життя тощо). Часові обмеження стосуються сезонності та юрміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку (кон'юнктура ринку, стан конкурентного середовища, цінова політика тощо).

Основним обмеженням на початковому етапі розробки туру є обмеження в часі та засобах по забезпеченню комфортності подорожування. Саме часові обмеження визначають вибір транспортних засобів та їх тип під час проходження маршруту. Вибір транспортного засобу слід розглядати як введення певних обмежень в організаційні параметри туру (кількість туристів в групі і відповідно вибір форми туру впливають на його організацію та вартість).

Види транспорту та типи транспортних засобів дуже різняться за своїми характеристиками. При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вборі типу транспортного засобу - його комфортністю (швидкість, місткість, зручності). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт. За останні 15 років частка туристів в міжнародних повітряних пасажироперевезеннях зросла більш ніж удвічі (з 30 до 70%). В перевезеннях на короткі відстані найбільшою популярністю користується автомобільний транспорт, що стимулюється як зростаючою автомобілізацією населення, так і технологічними змінами в автомобілебудуванні в бік збільшення швидкості та комфортності та зменшення енергомісткості. Так, обсяг автобусних пасажироперевезень за останні 20 років збільшився майже вдвічі. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях пасажирів автомобільний транспорт переважив залізничний.

Еташ VII" ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕНИМ ТУРУ є його якісною ознакою. Програма є щоденним розпорядком, призначеним для реалізації мети подорожі.

Відповідно до мети програми поділяються за тематикою на програми, що забезпечують відпочинок, лікування, ознайомлення з історією, культурою, природою краю, задоволення професійно чи конфесійно орієнтованих інтересів тощо. В програмах відбивається сезон подорожування (зрозуміло, що навіть складені за одним і тим самим маршрутом, літні, зимові та міжсезонні програми в місцях цілорічного використання будуть відмінні в деталях).

Програми маршрутно-стаціонарних турів, відповідно до мети, менш насичені, містять більше вільного часу та можливостей його урізноманітнення за рахунок вибору екскурсійних та дозвіллєвих програм. Програми маршрутно-гранспортних турів більш насичені та регламентовані.

Загальний ліміт часу програмного забезпечення становить, залежно від контингенту туристів, 12-14 годин (молодші та старші вікові групи повинні мати більше часу на нідпочинок вночі, та можливість відпочити вдень). При складання програм треба керуватися нормативними витратами часу на поселення (включаючи трансфер), харчування (сніданок - ЗО хв., обід - 60 хв., вечеря - 45 хв.), екскурсійне обслуговування (протяжність екскурсії коливається в залежності від характеру екскурсії, її тематики, використовуваних засобів переміщення від 1 до 3 годин на оглядові до 6-10 - годинних виїздних) - табл. 6, дозвіллєві лаходи (тривалість спектаклю, концерту тощо). Витрати часу на транспортування між основними пунктами маршруту визначаються відповідно до умов обраної схеми. І Ірограмою повинен забезпечуватись відпочинок: мінімум 8 годин вночі та після харчування. Програма повинна бути варіативною: включати екскурсійні програми вільного вибору та інші форми вільної організації дозвілля. Для нашого прикладу (мал. 6) програма розробляється для перебування в пунктах У2, \/5 та У3 і охоплює 8 діб від моменту зустрічі туристів в пункті У2 ' Д° моменту їх відправки звідти за такою приблизною схемою: пункт \/2 - 4 доби, в тому числі 3 доби (2 ночівлі) на початку маршрута (перший день - зустріч, розміщення, оглядова екскурсія, другий день - екскурсія в пункт V'-і, розрахована від сніданку до вечері з обідом в пункті V-,; третій день - тематичні екскурсії за вибором та вільна дозвілллєва програма) та один день перед від'їздом; нічний переізд в пункт У5 - 2 доби (1 ночівля), забезпечені екскурсійною та доз-вілллєвою програмами; нічний переїзд в пункт У3 - 2 доби (2 ночівлі) з екскурсійною та дозвілллєвою програмою в пункті \/3 в перший день та екскурсією в пункт У4, розраховану на час від сніданку до вечері, з дозвіллєвою програмою та ночівлею в пункті У3; денний переїзд з екскурсійним обслуговуванням в пункт У2\ від'їзд.

Етап VIII. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРУ є наступним етапом в розробці туру після визначення схеми маршруту та програми перебування.

Організаційно-технічні міроприємства є етапом визначення класу обслуговування. Вони включають добір засобів розміщення, умов екскурсійного обслуговування та організації дозвілля. Цей етап найбільш варіативний саме за класом обслуговування. Клас обслуговування визначається рівнем послуг, що надаються системою гостинності (послуги розміщення, харчування та додаткові послуги готелів в залежності від їх класу).

Клас готелю визначається відповідністю до вимог стосовно споруди, якості обладнання та технічного забезпечення (водопостачання, енергопостачання, опалення, вентиляція та інші інфраструктурні складові), рівня безпеки, санітарії, облаштування готельних номерів, рівня комфорту, якості обслуговування, обсягу додаткових послуг тощо. Кожна країна має свої традиції в визначенні класу готельного підприємства та інших підприємств, що надають послуги розміщення, але практично всі країни, що розвивають індустрію туризму, спираються на рекомендації по міжрегіональній гармонізації критеріїв готельної класифікації, що були розроблені Міжнародною готельною асоціацією, схвалені Всесвітньою туристичною організацією (1989 р.) і містять класифікаційні стандарти. Відповідно цим стандартам прийнято класифікувати готелі по п'яти класам: від однієї до п'яти "зірочок" за ступенем зростання комфортності та якості обслуговування.

2. 
   Туристичні угоди
   

Угоди є результатом ринкової діяльності туристичної фірми. Специфіка туризму як складової зовнішньоекономічної діяльності відбивається й на ознаках угод. За характером угоди в туризмі можна поділити на міжнародні, які регулюються положеннями міжнародного права, та внутрішні, регульовані національним законодавством. За спрямуванням виділяють угоди між суб'єктами ринку виробника та угоди, що укладаються зі споживачем турпродукту (угоди ринку споживача). За терміном дії виділяють угоди довгострокові та кореспондентські.

Міжнародна угода між суб'єктами господарювання різних національних ринків повинна включати такі положення: вихідні дані про сторони, що укладають угоду, її найменування, номер, дату та місце підписання, юридичні адреси та банківські реквізити сторін; предмет угоди, де оговорений обсяг операцій, види послуг, тури, маршрути тощо; обов'язки сторін, включаючи обмін інформацією, пільги співробітникам, граничні розміри груп тощо; документи обслуговування (ваучери, повідомлення); умови розрахунків; штрафні санкції; умови, види та форми страхування туристів; заходи безпеки туристів; форс-мажорні обставини; порядок врегулювання спорів; термін дії угоди. До угоди додаються ціни на обслуговування та графіки заїздів.

Залежно від напрямку діяльності туроператора при проведенні переговорів з партнерами увага акцентується на різних складових тура. Але основною вимогою при укладанні угоди є категоріальна відповідність всіх складових туру при максимальній варіативності та взаємозамінності його складових.

Організаційно-технічні заходи є низкою угод, які укладаються з продуцентами відповідних послуг (готелями, екскурсійними бюро, транспортними компаніями, закладами дозвілля) і відбивають умови співпраці рецептивного туроператора з постачальниками послуг. Відповідно до умов угод розробляються варіанти забезпечення тура за класами обслуговування, корегується програма туру.

Угоди туроператора з постачальниками послуг. Такі угоди передбачають організацію діяльності туристичної фірми на тривалий термін (наприклад, сезон). Угоди мають за мету оптимізувати діяльність туроператора, забезпечити йому плановий прибуток. При типовій формі угоди (контракту) в кожному випадку є свої особливості, залежно від специфіки надання послуг туристам та взаємовідносин між сторонами, що укладають угоду. Ці взаємовідносини залежать від маркетингової політики сторін, тривалості їх співпраці, масштабів діяльності тощо.

Угода між туроператором і готелем стосується умов: бронювання номерного фонду певної категорії в необхідній кількості та вартості цього фонду, сезону та термінів обслуговування, набору послуг стосовно харчування туристів (обсяг послуг харчування та їх форма), часу надання послуг харчування, додаткових послуг, що надаються безкоштовно або входять в блок обслуговування (наприклад, користування басейном в певний час або сауною тощо) та додаткових зручностей (наприклад, користування міським пляжем або зручності для інвалідів), мови спілкування персоналу з туристами, строків бронювання та зняття броні без штрафних санкцій та штрафних санкцій за невиконання умов угоди, знижок за умов співпраці (постійне завантаження, великі заїзди, тривала успішна співпраця тощо). В угоді повинні бути також відображені гарантії постачальника послуг стосовно кількості та якості обслуговування та цінової політики. Зокрема, це стосується структури номерного фонду та неможливості зворотного підвищення цін (на продані послуги ціни не підвищуються, незалежно від поточних змін цінової політики постачальника послуг).

Між туристичним та готельним підприємствами переважають угоди таких типів:

- про закупівлю місць з повною оплатою - турфірма гарантує готелю повну оплату виділеної квоти місць незалежно від їх заповнення (за таких умов турфірма має отримати послуги розміщення за пільговими цінами);

- про квоту місць - цей тип угоди має два варіанти: 1) без гарантії заповнення, коли турфірма не бере на себе обов'язкове заповнення виділеної квоти місць і ануляція місць провадиться згідно діючих правил (за таких умов турфірма розраховується з готелем за прийнятими тарифами); 2) з гарантією заповнення 30-80% до виділеної квоти місць, коли турфірма гарантує оплату 30-80% виділеної квоти місць, навіть якщо вони не будуть заповнені, а решту квоти турфірма може анулювати згідно чинних нормативів (за таких умов турфірма має розраховувати на пільгові тарифи);

- про поточне бронювання - турфірма не отримує від готелю ніякої квоти місць, а бронює місця на загальних підставах і тільки в разі отримання підтвердження від готелю провадить продаж готельних послуг (за таких умов діють звичайні тарифи на готельні місця). Туристична фірма може працювати з готелем на довгостроковій основі, укладаючи принципові угоди, які передбачають або оренду номерного фонду (виділення номерів певної категорії під використання їх даною туристичною

фірмою), або певну квоту місць (структура номерного фонду в такому разі оговорюється кожен раз окремо додатковим замовленням на бронювання) та на основі укладання разових угод (за означеними вище типами контрактів).

В разі, коли харчування не входить до контракту з готелем або існує необхідність (за умовами тура) організувати харчування туристів поза готелем, укладається угода з підприємством харчування. Така угода повинна містити відомості про кількість туристів, що одночасно обслуговуються, регулярність такого обслуговування та величину замовлень, форму обслуговування, варіанти меню та приблизні ціни на різні раціони харчування, знижки та умови їх отримання (за постійне завантаження, кількість клієнтури тощо), умови співпраці (строки подачі замовлень та їх скасування без пред'явлення штрафних санкцій, штрафні санкції, взаєморозрахунки тощо).

Транспортне обслуговування в туризмі поділяється на надання транспортних послуг з доставки туристів до місця відпочинку і назад та обслуговування в місці відпочинку (екскурсійне обслуговування або трансфер, поїздки на замовлення тощо). При розробці маршрутно-транспортного туру послуги транспорту стають базовими і угоди з транспортними підприємствами є першочерговими угодами при організаційно-технічних заходахміроприємствах розробки туру.

Зараз найпоширенішими маршрутно-транспортними турами є тури, розроблені на основі використання автобусу, та комбіновані тури, що включають авіаперевезення до місця початку туру (та назад) з подальшим обслуговуванням автотранспортом на маршруті.

Угода з автотранспортним підприємством за міжнародним маршрутно-транспортним туром регулюється Європейською угодою про нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів автобусами (1982 р.), згідно якої при нерегулярних міжнародних пасажирських перевезеннях в країнах Європи повинен використовуватись спеціальний контрольний документ - маршрутний лист, що знаходиться на борту автобуса весь термін маршруту. Значна увага при організації автотранспортних перевезень концентрується на забезпеченні безпеки туристів: від створення протиударних бар'єрів на шляхах та інших засобів дорожньо-транспортної безпеки до обов'язкового слідування караваном під охороною в районах реальної та потенційної терористичної небезпеки, наприклад. До того ж, за рішенням Європейської транспортної комісії, всі туристичні автобуси (загальною міскістю 9 та більше місць) повинні бути обладнані тахографом - спеціальним приладом-ана-логом "чорного ящика" на літаках, який контролює роботу автобуса та водія на маршруті, записуючи інформацію на тахограми. Екологічні вимоги до роботи автотранспорту стосуються викидів шкідливих речовин і торкаються обмеження певних марок (чи застарілих моделей) автобусів на міжнародних маршрутах. Вказані вимоги відображають пункти угоди стосовно кваліфікації водіїв та технічних параметрів автобусів, особливостей їх експлуатації. Обов'язковою умовою угоди є страхування транспортного засобу (оформлення "зеленої карти" на міжнародних маршрутах) та страхування відповідальності за збитки, завдані третім особам.

Угода між туристичною фірмою та автотранспортним підприємством є угодою оренди автотранспорту з екіпажем (водіями). Згідно угоди, зазвичай, автотранспортне підприємство, що надає туристичній фірмі транспортний засіб у тимчасове користування, забезпечує управління та технічну експлуатацію цього транспорту, його страхування, несе витрати по сплаті послуг водіїв. Туристична фірма забезпечує комерційну експлуатацію автотранспорту та здійснює витрати на паливо та інші витратні матеріали, необхідні для забезпечення роботи автотранспорту, сплату різних зборів (дорожнього, парковочного тощо). Відповідно до розподілу забов'язань, угода між туроператором та автотранспортною компанією повинна містити: замовлення на певну марку автотранспорту, графік та термін роботи, ціни та тарифи на обслуговування, маршрут слідування, умови співпраці (строки падачі замовлень та строки відмовлення від замовлень без пред'явлення штрафних санкцій, матеріальну відповідальність сторін за зрив графіка обслуговування), умови обслуговування (права та обов’язки гідів, екскурсоводів та туристів при використанні автотранспортних засобів, максимально можливі строки очікування як туристів автотранспортом, так і навпаки та відповідні санкції сторін), умови розрахунків (пільги та знижки).

Угоди з авіакомпаніями в межах держави регулюються національним законодавством, а міжнародні авіаперевезення грунтуються на положенням міжнародного права. Зокрема, регламентація роботи міжнародного повітряного транспорту визначається положеннями Чиказької конвенції (1946 р.), згідно якої проголошені так звані "свободи повітря", розрізняють регулярні (лінійні) та нерегулярні (чартерні) перевезення, затверджені правила реєстрації повітряних суден, режими аеропортів, врегулювання спорів. Фінансування послуг допомоги під час повітряних польотів та боротьби проти повітряного піратства обумовлені конвенціями в Токіо (1963 р.) та Монреалі (1971 р.). Питання встановлення тарифів та координація тарифної політики в авіаперевезеннях на світовому рівні покладена на Міжнародну асоціацію повітряного транспорту ІАТА, що є неурядовою міжнародною організацією, яка об'єднує авіакомпанії, що беруть участь в міднародних транспортних перевезеннях.

Угоди туроператора з авіакомпанією можуть бути таких видів:

1) угода на надання квоти місць на регулярних авіарейсах;

2) агентська угода;

3) угода на аренду літака (чартер).

1). Угода на надання квоти місць на регулярних авіарейсах передбачає "жорсткий" та "м'який" варіанти. Вибір того чи іншого варіанта впливає на умови угоди, пільги та знижки. За "жорстким" варіантом надання квоти місць вся відповідальність (перш за все фінансова) за завантаженість та реалізацію місць лягає на туристичну фірму, незалежно від причин нереалізації. За "м'яким" варіантом надання квоти місць встановлюються граничні строки можливої відмови туристичної фірми від наданої квоти або її частини, залежно від реалізації турів. Цією угодою також передбачається подальша можливість реалізації цих місць самою авіакомпанією або іншими агентами. Угода на надання квоти місць на регулярних авіарейсах передбачає: визначення графіка функціонування турів в напрямку "туда-назад" з зазначенням пунктів; квоту місць відповідно до кількості туристів за турами; умови співпраці з визначенням строків подання заявок та викупу авіабілетів, а за умов "м'яких" квот - строків зняття замовлень на квитки без утримання штрафних санкцій; види тарифів, пільгові тарифи та умови їх надання, пільги та знижки на квоту місць; порядок та строки повернення невикористаних білетів та матеріальну відповідальність за дотримання строків повернення викуплених, але невикористаних білетів.

2). Агентська угода - це робота туристичної фірми по реалізації авіаквитків, коли турфірма отримує можливість виступати самостійно як агентство авіакомпанії з продажу авіаквитків. В такому разі туристична фірма виступає як каса з продажу авіаквитків авіакомпанії: сама їх виписує та має право доступу до мережі бронювання даної авіакомпанії. В особі турфірми авіакомпанія отримує додатковий пункт продажу. Це значно спрощує та прискорює процедуру бронювання та оформлення проїзних документів. Агентською угодою, зазвичай, оговорюється як обов'язкова вимога продаж авіаквитків саме даної авіакомпанії під тури даної туристичної фірми.

Агентська угода включає такі положення: розподіл обов'язків з забезпечення обладнання для оформлення авіаквитків, їх бланків та умови їх виконання; підготовка кадрів для обслуговування даного обладнання; обсяг продажу (або в абсолютних одиницях, або в вартісних) та граничні межі можливої реалізації (по регіонах або за споживчими сегментами); ціна продажу авіаквитків (за цінами авіакомпанії чи за цінами турагенції); ціни та тарифи продажу авіаквитків; умови оплати (передоплата або за продажем); розмір комісійних винагород (в % від проданого тарифу); строки та регулярність подачи звітів до авіакомпанії, їх форма та прийнята документація; розмір банківських гарантій на користь авіакомпанії чи ІАТА, членство в ІАТА.

3). Оренда літака (чартер). Чартер є авіаперевезенням туристів, яке здійснюється поза системи лінійних маршрутів на підставі угоди між замовником (туроператором) та авіаперевізником (авіакомпанією). Організація чартерних авіарейсів спирається на положення Варшавської міжнародної конвенції про обов'язки перевізника перед пасажиром та вищезазначені документи, які стосуються організації міжнародних пасажирських авіаперевезень.

Ринок авіапослуг достатньо розвинутий і для туроператора, особливо коли він вперше організує чартер, є певною проблемою вибір авіакомпанії-партнера. Основною вимогою тут, як і в будь-яких інших випадках, є надійність партнера - його репутація, ім'я на світовому ринку авіаперевезень, обсяг та номенклатура парку літаків, відпрацьованість технологічного ланцюга польотів на певному напрямку, наявність та умови наземної представницької підтримки та діючі тарифи перевізника.

Чартерна угода передбачає визначення: типу та марки літака; терміну дії угоди; регулярності авіарейсів; маршруту (з зазначенням аеропортів вильоту та прибуття); квоти місць, призначених до продажу; вартості оренди літака; можливості та граничні умови відміни авіарейсів та відповідні санкції.

Угода з залізницею аналогічна угоді з авіакомпаніями. Це може бути угода про надання місць в графікових потягах чи угода на поточне бронювання місць на певні графікові потяги. Угоди по внутрішніх переміщеннях спираються на чинне національне законодавство, а організація міжнародних залізничних перевезень спирається на положення "Міжнародної конвенції по контракту на подорож" (1970 р.) та "Конвенції та статусу про свободу транзиту" (1921 р.).

Особливою формою угоди з залізницею є угода на оренду спеціалізованого туристичного потягу. Така оренда є основою розробки спеціалізованого залізничного туру. Використання спеціалізованих туристичних потягів було дуже поширене на теренах колишнього СРСР в системі масового внутрішнього туризму, а також при туристичних обмінах з колишніми соціалістичними країнами (так звані "потяги дружби").

Угода аренди передбачає визначення: маршруту слідування з зазначенням всіх пунктів зупинок; термін подорожі з визначенням дат та тривалості зупинок в кожному пункті; вартість аренди вагонів та вагонів-ресторанів;

кількість вагонів та місць в них; кількість вагонів-ресторанів; періодичність зміни постільної білизни (в розрахунку на одну особу); послуги в подорожі (сніданки в купе, чай, кава, свіжа преса тощо); протяжність маршрута; вартість проїзду; умови відмови від поїздки та штрафні санкції за несвоєчасне виконання контрактних умов.

Угода з екскурсійним бюро укладається в разі відсутності власної структури, яка забезпечує екскурсійне обслуговування за умовами туру. Угода може мати форму контракту, що укладається на надання екскурсійних послуг протягом певного терміну, наприклад, сезону, або оформлятися в формі разової угоди, наприклад, на проведення певної тематичної екскурсії. Контракт повинен містити: перлік екскурсій з назвами (підзаголовком позначається сутність екскурсії); тривалість та спосіб пересування (пішохідна чи транспортна з зазначенням виду транспорту); кількість екскурсантів в групі по кожній екскурсії; ціни на екскурсії; строки подання замовлень та строки їх відміни; матеріальну відповідальність сторін за зрив екскурсійної програми.

Угода з музеєм укладається, зазвичай, в формі контракту тривалої дії (сезон, рік) і включає: варіанти екскурсій та їх тематику; кількість екскурсантів в групі; розцінки на екскурсії (ціни на екскурсії диференційовані на групові та індивідуальні, за віковими групами, наприклад, для дітей віком до 7 або12 років, пільгові для різних пільгових категорій населення, наприклад, учасників війни тощо); розмір знижок за групове відвідування музею; строки подачи замовлень на групове обслуговування та строки відміни заявок без штрафних санкцій; матеріальну відповідальність сторін за зрив екскурсійної програми в музеї; додаткові умови співпраці.

Угона "туроператор - туроператор". Характер угоди залежить від специфіки діяльності туроператора. Угода ініціативного туроператора - це двостороння угода між туроператором однієї країни і туроператором іншої країни (рецептивним туроператором), який здійснює прийом та обслуговування туристів з першої країни. Турпродукт розробляється та пропонується рецептивним туроператором, а завданням ініціативного туроператора є укласти на максимально вигідних для себе умовах угоду, яка б відповідала вимогам певного цільового споживчого ринку своєї країни. Саме "образ клієнта", що характеризує попит, диктує ініціативному туроператору граничні умови угоди (тіпі-тах). В угоді оговорюється форма обслуговування (групові чи індивідуальні тури, по фіксованому пакету чи на замовлення), відповідно до чого визначається певний пакет послуг (проживання, харчування, додаткові послуги, транспортування, екскурсійне обслуговування) та умови їх надання: маршрут та програма туру, послідовний перелік місць, що пропонуються для відвідування, термін перебування в кожному місці, дата початку та закінчення туру, види транспорту. Центральне місце в угоді займає пакет послуг, формування якого спирається на умови надання послуг розміщення: клас готелю, його тип та місце розташування; категорія номерного фонду, що надається під розміщення. Слід зауважити, що розрахунки за обслуговування в готелях провадяться за кількістю ночівель, а кількість днів подорожування може не співпадати з кількістю ночівель, тому термін подорожі прийнято позначати двома показниками: кількість днів подорожування/кількість ночівель, наприклад, тур 7 днів/6 ночівель. При складанні угоди на даний турпродукт слід пам'ятати про дію практично в усіх країнах єдиної розрахункової години (12 година дня). Згідно цього положення туристи повинні звільнити номери до вказаного часу або сплатити їх вартість (повну чи половину відповідно до часу звільнення номеру та прийнятого в даній країні порядку). Тому в день завершення тура або переїзду з місця до місця, тобто при будь-яких розрахунках, повіязаних з поселенням-відіїздом, треба оговорити умови надання "чергових" номерів або умови безкоштовного користування камерою схову. Ретельно слід підходити до добору номерного фонду: його категорійність повинна відповідати не тільки класу обслуговування по туру, а й враховувати можливі варіації щодо статевої, сімейної та соціальної структури майбутніх споживачів. При переважанні двомісного розміщення слід звернути увагу на вмеблювання номерів (переваги надаються вмеблюванню двома односпальними ліжками перед одним двоспальним, розрахованим на розміщення подружжя, оскільки важко передбачити, що по даному туру, якщо він, звісно, не спеціалізований, наприклад, для молодят, кількість подружніх пар переважатиме). За переважної орієнтації на двомісне розселення повинні бути також враховані умови надання при поселенні двох одномісних номерів (без збільшення вартості) при наявності в групі непарних чоловіка та жінки. В контракті обов'язково обумовлюється диференціація цін при наявності в номерах додаткових комфортних умов (наприклад, вид з вікна).

Кожна угода також повинна містити перелік вимог та умови виконання туристичних формальностей (паспорти та візи, митні правила, валютний контроль та порядок обміну валюти, санітарний контроль та інші) з розподілом обов'язків між партнерами з забезпечення цієї складової тура
1.3. Документація

Розроблений тур документально оформляється відповідно до діючих вимог (додаток II). Технологічна документація по туру включає:

- технологічну картку (картку туристичного маршруту), що містить необхідні для роботи відомості з даної подорожі;

- графік заїзду туристичних груп та туристів-індивідуалів, складений на певний термін (залежно від тривалості та сезонності туру);

- бланк ваучера (путівки); лист бронювання; бланк угоди з клієнтами (з туристом);

- угоди з партнерами-постачальниками послуг; калькуляцію туру (з зазначенням вартості окремих складових);

- картосхему маршруту, його опис та графік руху;

- пам'ятка з організації туру (строки падання заявок на бронювання місць в готелях, закладах харчування, строки замовлень на транспорт, бланки цих заявок; пункти пересадок та графік руху транспорту за маршрутом, час можливого очікування тощо).

Маршрутно-транспортний автобусний тур, крім зазначеної документації, містить маршрутний лист (паспорт автобусного тура), в якому зазначається як схема маршрута та технологія обслуговування, так і технічні характеристики автобуса, кілометраж та стан автошляхів, певні обмеження та заборони на рух автотранспорту, придорожні пункти відпочинку та харчування, санітарні стоянки тощо, а також тексти дорожньої інформації.

При обслуговування конференцій, симпозіумів, ярмарок та інших масових заходів як національного, так і міжнародного значення, до зазначеної вище документації додаються списки учасників, завірені туристичними фірмами-партнерами.

До розроблено туру додаються інформаційно-довідкові матеріали: пам'ятки для туристів, в яких відображена специфіка даної подорожі, наприклад, стосовно спеціального туристичного спорядження для спортивних чи екстремальних турів або умов дотримання протиепідеміологічних та карантинних вимог тощо; довідкові та рекламні матеріали по туру (наприклад, буклет чи проспект або кольорова туристична картосхема, що містять інформацію про країну тимчасового перебування - її природно-географічні особливості, історію та культуру, відомості про основні історико-культурні пам'ятки та інше).

Єдиним документом, що підтверджує статус особи чи групи осіб як туристів, оплату та право на отримання туристичних послуг є ваучер (туристична путівка). Ваучер є фінансовим документом суворої звітності, що призначений для розрахунків між туристичними підприємствами -партнерами. Зразок бланку ваучера обов'язково додається до угоди. Бланк ваучера є єдиним за формою як для туриста-індивідуала, так і для групи туристів. Ваучер виписується на підставі досягненої домовленості між туристок) фірмою і туристом після оплати замовлених послуг та отримання підтвердження від приймаючої сторони про готовність їх надання в повному обсязі в замовлений термін. Ваучер може бути виписаний туристу або групі туристів як на весь комплекс обслуговування по туру, так і на окремі послуги (за домовленістю).

Розділ ІІ. Загальна характеристика Португалії
2.1. Загальні відомості про країну

Португальська Республіка (Republic Potruguesa) розташована на західному узбережжі Іберійського напівострова. В її склад входять Азорські острови і Мадейра. Площа території 91 921 км², населення 9,9 млн. ч. (1993 р.) — переважно португальці, іноземців усього

У 1139 Португалія стала незалежним від Іспанії королівством. У 15 ст. Португалія була провідною морською державою Європи, а в наступному сторіччі першою з європейських країн створила величезну імперію із заморськими володіннями в Південній Америці, Африці, Індії і Ост-Індії. У 1910 в Португалії монархію було скинуто, а 25 квітня 1974 році відбулася Революція гвоздик, коли демократично настроєна військова хунта поклала кінець диктаторському режиму Нової держави, що існував з 1926 року. Прийнята в 1976 році конституція проголосила Португалію парламентською республікою.

В 1928-68 роках в Португалії була військова диктатура під керівництвом Антоніу де Олівейра Салазара. Її африканські колонії стали незалежними в 1975, у 1976 була прийнята нова конституція, що забезпечувала поворот до громадянського правління. Нова конституція була прийнята в 1982 році, у ній обмежуються права президента. У 1986 році Маріу Соареш був обраний першим за 60 років цивільним президентом. У тому ж році Португалія приєдналася до Європейського співтовариства.

У 1998 році в країні було проведено всесвітню виставку Expo'98 (Лісабон), а у 2004 році — європейську першість з футболу.

На початку 20 століття в Португалії почав діяти республіканський рух. Після революції 1910 року Португалію було проголошено республікою. Упродовж наступних 16 років у країні змінюється 44 уряди.

У 1933 році міністр економіки Антоніу Салазар здійснює державний переворот і встановлює в країні профашистську диктатуру Нової держави. Встановлений жорсткий порядок рятує економіку країни, але призводить до повної ізоляції Португалії від Європи і всього світу. Салазар відійшов від справ у 1968 році і помер у 1970 році.

25 квітня 1974 року в країні відбулася Революція гвоздик, в результаті якої було повалено півстолітню диктатуру і відкрився шлях до демократії, а 25 квітня став національним святом — днем свободи.

У 1755 році підводний землетрус та цунамі знищили Лісабон.

На початку 19 століття країна окупована військами Наполеона і розграбована мародерами. Королівська сім'я в цей час переховується в Бразилії. Після звільнення Португалія на 12 років потрапляє під владу Англії.

У 20 столітті Португалія поступово втрачала свої останні колонії. У 1961 р. вона отримала важку поразку від Індії і втратила Гоа. Заморські колонії Португалії (Мозамбік, Ангола, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде та Сан-Томе і Прінсіпі) стали незалежними в 1975 році. У 1999 році повернуто незалежність останній з колоній (Макао), яка була передана Китаю.

Після вступу в ЄС, в основному завдяки субсидіям, економіка Португалії розвивається досить швидко. Будуються сучасні дороги та автомагістралі, здійснюється планомірне оновлення житлового фонду.

У 1976 році була прийнята нова конституція, що забезпечувала поворот до громадянського правління. Нова конституція була прийнята в 1982 році, у ній обмежуються права президента.

У 1986 Маріу Соареш був обраний першим за 60 років цивільним президентом. У тому ж році Португалію прийнято в Європейський Союз, що сприяло її стабільному економічному зростанню. У 2002 країна перейшла на євро, а у 2004 році прийняла Чемпіонат Європи з футболу.

Населення близько 10 млн. осіб. До складу держави Португалія також входять два архіпелаги - Мадейра й Азори, розташовані в Атлантичному океані.

Столиця Португалії – Лісабон, тут проживає більше 2 млн. чол.

Населення - португальці й вихідці з колишніх колоній (Бразилія, Ангола, Мозамбік і ін.).

Мова португальська.

Португалія - парламентська республіка. З 1986р. Вступ країни в Европейський Союз прискорив її еволюцію, хоч за своїм потенціалом і ВНП, який припадає на одного мешканця, вона поступається решті країн Західної Європи. Частка промисловості у ВПН 32%, сільського господарства 6,7%.

Португальська валюта - євро. У Португалії розповсюджені кредитні карти міжнародного зразка, їх приймають майже скрізь, тут дуже багато цілодобових банкоматів.

Час – відстає від Київського на 2 год.

Розвинений туризм, щорічно прибуває понад 10 млн. туристів. Португалія експортує продукцію легкої і харчової промисловості, корок, кораблі, хімічну продукцію тощо. Грошова одиниця — ексудо.

Релігія:

Католики (97 %), Протестанти (1 %).

Система мір і ваги - метрична (метри і кілограми).

Національне свято - 10 червня - День Португалії (1580 р.)

Святкові дні:

1 січня (Свято Діви Марії),

Страстна п”ятниця

Пасха

25 квітня (День свободи),

1 травня (День праці),

10 червня (День Португалії),

15 серпня (Успіння Богородиці),

5 жовтня (Проголошення Республіки),

1 листопада (День Всіх Святих),

1 грудня (День відновлення незалежності),

8 грудня (День Непорочного Зачатия Діви Марії),

25 грудня (Різдво).

Національний прапор - дві вертикальні смуги: зеленого (з боку кріплення на 2/5 ширини) і червоного (3/5 ширини) кольору із зображенням герба Португалії, що розташований на роздільній лінії.

Герб - срібний щит, на якому хрестом розміщені п'ять блакитних щитів з п'ятьма срібними кулями в кожному, обрамлений червоною смугою з сімома золотими трибаштовими замками. Щит увінчаний короною, по бокам - оливкова і дубова зелені гілки, перв'язані пурпурною стрічкою.

Найкращі сувеніри з Португалії - кераміка, мереживо, вишивки, вироби з срібла, дерева, корку, лози, а також знамениті португальські вина - Мадеру і Портвейн. Взуття - Португалія посідає друге місце в Європі по виробництву взуття й перше - по його якості, сумки й рукавички португальського виробництва зі шкіри. Графік роботи магазинів у містах - по робочих днях з 9:00 по 19:00 (обід з 13:00 по 15:00), по суботах звичайно магазини працюють до обіду, по неділях - закриті.

У Торгових центрах магазини звичайно працюють із 10:00 до 23:00.

Найбільші шоппінг-центри в Лісабоні Коломбо й Вашко де Гамма , в Алгарве -Алгарве шоппінг і Фаро Шоппінг, у Порто – Норте Шоппінг Гая Шоппинг.

Португальська кухня - це насамперед страви зі свіжої риби й морепродуктов. Із фруктів особливо рекомендуємо ананаси з Азорів, які вважаються найкращими у світі, банани з Мадейри, апельсини. У Португалії величезна кількість вин - білих, червоних, рожевих і зелених (останні є тільки в Португалії). Усі ці вина сухі, за винятком мадери й портвейну.

Таксі обладнані світловим сигналом taxi і звичайно пофарбовані в бежевий колір, іноді можна зустріти зелено-чорні машини, в Алгарве можна зустріти машини чорного кольору- це таксі люкс. У таксі обов'язково є лічильник і розплачуватися прийнято по лічильникові. З 22 годин і до 6 ранку діє надбавка + 20% до тарифу. За багаж більше 20 кг існує невелика доплата, офіційна таблиця доплати за багаж на португальській та англійській мовах висить у салоні таксі (звичайно на лівому задньому склі). Прийнято давати чайові приблизно 10% від вартості проїзду.

Землетруси силою до 8 балів і більше відмічаються в країні в середньому один раз в 2 роки.

Коефіцієнт сейсмічної небезпеки, що загалом варіює від 0 до 2, для Потругалії дорівнює 0,7.

Епіцентри, як правило, співпадають із зонами регіональних тектонічних розломів.

Найбільш сильні землетруси (8,5 бали) пов'язані з підводними, найбільш активними тектонічними структурами.
2.2. Основні курортні регіони та їх характеристика

2.2.1. Природо рекреаційний та історичний потенціал Португалії

Португалія розташована в субтропічному поясі. На півночі країни знаходиться плоскогір'я Месета. Переважають висоти 1000-1200 м над рівнем моря, найбільша 1991 м (в хр. Серра-да-Ештрела). На заході гори круто обриваються до приморської рівнини. Південніше річки Тежу розташована Португальська низовина, на сході облямована плато з окр. кряжами висотою 600-1000 м. На крайньому півдні розташовані низькогір'я Серра-де-Алгарве (вис. до 902 м), південні схили яких круто обриваються до прибережної низовини. Ріки – Тежу (Тахо), Дору (Дуеро), Гвадіана, Мондегу, Саду. Судноплавні тільки дві перші в нижній течії на відстані 200 км від гирла. Долини рік Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо) верхніх течіях вузькі і глибоко розрізані, нижче за течією розширюються і поблизу берега Атлантичного океану переходять в плоскі низовини. Клімат країни м'який. Зумовлений впливом Атлантичного океану.

Рельєф провінцій Мінью на заході і Траз-уш-Монтиш та Алту-Дору на сході, на північ від річки Дору, гірський. Провінція Бейра, що тягнеться від річки Дору до верхів'я річки Тежу, за винятком прибережної рівнини, також зайнята горами. У її центральній частині знаходиться вища точка Португалії - гора Ештрела (1993 м над р.м.). Родючі рівнини в низов'я річки Тежу (провінція Рібатежу). Прибережна зона на північ і південь від столиці країни Лісабона належить до провінції Ештремадура. На схід і південь від неї тягнеться провінція Алентежу, з м'яким горбистим рельєфом, а всю південну частину Португалії займають рівнини провінції Алгарве, за природними умовами схожі з середземноморською зоною Північної Африки.

Найважливіші корисні копалини Португалії – вольфрамові, уранові, мідні і залізні руди, відкрито ряд комплексних сульфідних родовищ, що містять мідь, свинець, цинк, срібло, золото (табл. 1). Переважають невеликі родовища.

Впродовж всієї історії Португальської держави різні народи формували культурну зовнішність країни . Римляни, німецькі племена, араби і маври, іспанці і самі португальці залишили чудові архітектурні творіння і культурні традиції. Португальська мова розвинулася з простонародної латині і безлічі арабських понять.

Португальські міста - дуже старі. Багато хто з них виник на місці населених пунктів в період панування римлян. У південній частині країни і понині збереглися руїни римських храмів і акведуків. У невеликому містечку Евора (пам’ятник світової культури), крім прекрасних церков, монастирів і мавританських палаців вражають останки римського храму Діани з 14 гранітними колонами Корінфа. А в декількох кілометрах від містечка Сантьяго-де-касену розкопано кельтсько-рімськоє поселення. Стародавня мостова, римська «дорога легіонерів», що пов’язує Лісабон з містом Брага, приводить до останків стародавнього римського міста Конімбріга, де можна побачити розкішні мозаїчні підлоги, приватні лазні з басейнами, що обігріваються, і підлогами, а також реконструйований садовий двір з фонтанами.

Середньовіччя залишило в країні безліч готичних монастирів 12 - 14 століть. Яскраві приклади цього стилю - старий кафедральний собор в університетському містечку Коїмбра, а також що знаходиться недалеко від Коїмбра монастир Алкобаса, що є до 18 століття духовним центром країни. Прекрасний твір португальської готики і стилю мануеліно - монастир Баталья, який, не дивлячись на змішення різних стилів, є незвичайно красивою, своєрідною архітектурною спорудою, спрямованою вгору. Тут же знаходиться гробниця принца Генріха Мореплавателя, що зіграв на початку 15 сторіччя величезну роль в перетворенні Португалії на найбільшу колоніальну державу.

Багато будівель міст Португалії фанеровано кольоровими керамічними плитками (азулежу). Мистецтво виготовлення керамічних кахлів принесли до Португалії араби. Поверхня кахлів рельєфна, орнамент за ісламською традицією складався в основному із зірок. Згодом у італійців була перейнята техніка майоліки з нанесенням фарб на плоску поверхню. Прекрасний старовинний зразок цього мистецтва - палац Пасу Реал в Синтре. У Португалії існує два найзнаменитіших святих місця, куди стікаються численні паломники. Обидва розташовані в північній частині країни. Це місто Фатіма, що прославилося чудовими явищами, що відбувалися тут 13 числа кожного місяця в 1917 році. В результаті на цьому місці була побудована паломнічеськая церква. Інше широко відоме місце - церква Христа на голгофі: до храму, що стоїть на гірській терасі (564 м), ведуть сходи неймовірної довжини, по якій деякі паломники підіймаються вгору на колінах.

Яскравою самобутністю відрізняється декоратівно-прікладноє мистецтво Португалії, що виникло ще в 15-16 століттях (меблі, килими, тканини, різьблення по дереву, ювелірні вироби із золота і срібла). У Португальських народних піснях і музиці переважають ліричні наспіви, серед яких особливо поширена пісенна форма фаду. Це меланхолійна пісня, що поєднує елементи мавританського фаталізму і рицарського романсу, про нероздільність любові і смутку.

Одна з визначних пам'яток Авейру — ієзуїсткий монастир XV століття, у якому була похована дочка португальського короля Афонсу V, Жуана, померла у 1490 році і канонізована у 1673 р.

Особливістю в цій країні став португальський готичний стиль мануеліно (його ще іменують «канатним»), що названий по імені короля Мануеля I і сильно відрізняється від всього, що можна побачити в інших місцях Європи. У нім використовуються незвичні для архітектури морські мотиви - всілякі канати, якорі, корали, а також хрест ордена лицарів Христа. Сама вражаюча архітектурна споруда столиці Португалії Лісабона, виконана у всьому блиску химерного і витонченого стилю мануеліно, - кремовато-білий монастир Жеронімуш.

Колись звідси йшли каравели в далекі плавання, а на місці монастиря стояла маленька каплиця Генріха Мореплавателя, де перед своїм відплиттям до Індії молився Васько та Гамору, тут же після успішного повернення його зустрів Мануель I. На честь відкриття морського шляху до Індії і був закладений новий монастир.

Ще одним шедевром в стилі мануеліно є Беленськая башта. Важко уявити, що цей ажурний білий замок на воді служив сторожовою фортецею, митницею і в’язницею. На жаль, Жеронімуш і Беленськая башта - єдині крупні пам’ятники епохи великих відкриттів, що збереглися в Лісабоні з часів небувалого для Європи землетрусу в 1775 році, в день Всіх Святих, яке зруйнувало велику частину міста і понесло близько 40 тисяч життів. Ці шедеври стилю мануеліно оголошені ЮНЕСКО найбільшим надбанням світової культури.

У Блекоті, напроти собору і монастиря Жеронімуш, на березі ріки Тежу, яка тут вже стає морем, коштує пам’ятник «батькам-першовідкривачам» - Генріх Мореплаватель веде за собою народ.

А на площі перед цим монументом викладено панно у вигляді величезної карти світу, де позначені землі, відкриті португальцями. Поряд з баштою, на набережній, примостився знак зовсім іншої епохи - аероплан, на якому в 1922 році був здійснений трансатлантичний переліт до Нью-Йорка.

Друга відмінна риса в архітектурі Португалії - це облицьовування не тільки палаців і соборів, але і деяких житлових будівель (причому як всередині, так і зовні) кахлями. Це мистецтво - по суті, національне мистецтво Португалії, - називається «азулежуш» і в нім використовуються, як правило, білий і синій кольори, що нагадують нашу гжель.
2.2.2. Характеристика туристичної галузі

Португалія займає 5 місце в Європі по кількості приїжджаючих туристів. Приваблюють сюди туристів із усього світу (але насамперед з Англії, Німеччини, Голландії, США, Канади, Іспанії) найчистіший океан , екологічно чисті пляжі, відзначені блакитним прапором незалежного контролю ЮНЕСКО, м'який рівний клімат ( приємно теплий без зайвої спеки), привітний і дружелюбний народ, унікальні пам'ятники історії та архітектури, відмінна кухня і вина. Найкращі курорти: Алгарве, о-ви Мадейра та Порто-Санто, Азорські острови

У Лісабоні варто відвідати площу Россіо - місце, де спалювали єретиків і де проводилася корида, замок Святого Георгія, Монастир Ієронімів - один з 3- х пам'ятників архітектури, що не мають аналогів у світі. Символом Лісабону є сторожова вежа Белен, з якої відправлялися каравели Колумба і Магелана на відкриття нових земель.

Перлиною Португалії називають стародавнє мавританське місто Сінтру, яке у середні віки стало резиденцією королів. Символом Сінтры вважається розташований у самому центрі Національний палац Пасо Реал з розписаними залами й конічними димарями . Один з найвищих пагорбів Сінтри вінчає Паласіо Де Піна - казковий замок, оточений прекрасним парком.

У Мафрі варто подивитися монастир, побудований в 18 столітті на честь спадкоємця короля Жуана V. Цей величезний комплекс відомий у світі й своєю багатою бібліотекою, де зберігається 30 тисяч томів.

У Фатімі - всесвітньо відоме святилище (санктуарій) Богоматері, місце паломництва католиків усього світу, найбільший після Ватикану релігійний центр. Дуже вражаюче виглядає монумент - символ віри.

Баталья - монастир 14 століття, унікальна готична пам”ятка, тріумфальний пам'ятник на честь перемоги Португалії в битві під Алжубарроте в боротьбі з Іспанією за незалежність.

Одне з найбільш давніх і гарних міст Португалії - Евора. Неповторний образ міста формують більш як 30 церков, монастирів і палаців. В Еворі знаходиться єдиний у країні добре збережений римський храм - храм Діани. Цікавий романський Кафедральний собор СЕ, який був побудований в 1150 г. на місці мечеті, як символ перемоги християн над маврами.

Туристичні ресурси:

Національний парк Пенеда-Жериш, природні парки Аррабіда, Монтезінью, Серра-да-Ештрела, Серраш-ді-Айре-і-Кандейруш.

Пляжі міжнародного рівня — Алґар-ве, Куартейра, Віламора, Албуфейра, Армасан-ді-Пера, Карвоейру, Прайя-да-Роша, Алвор, Кашкаїш.

У столиці — давній акведук із 35 арок заввишки 66 м, велика кількість церков, соборів, монастирів і палаців: замок Сан-Жорж (колишня арабська фортеця, IX-XIV ст.), кафедральний собор Се (1160-1186 pp.), Готичний монастир кармелітів (1389-1423 pp.), монастир Жеронімуш (1502-1520 pp.) із гробницями Васко да Ґами, Л. ді Камоенса, короля Мануела І, вежа-маяк Торрі де Белен (XVI ст.), церква Мадрі ді Деуш (XVI ст.), церква Сан-Вісенті де Фора (XVI ст.), Старий королівський палац (XVI ст.), палац Мітра (XVII ст.), базиліка Ла Ештрела (XVIII ст.), палац Ажуда (1802 p.), палац Національних зборів (1834 p.), Муніципальний палац, Морський арсенал; музеї: Етнографічний заморських територій, Археологічний, Національний природничої історії, Археології та етнографії, Геологічний, Морський, Нумізматики та філателії, Артилерії (Військовий), Муніципальний, Національний старовинного мистецтва, Сучасного мистецтва, Народного мистецтва, Декоративного мистецтва, Церковного мистецтва, Театральний, Костюмів, Карет, Кахлів, Електрики, Р. Б. Піньєйру, Тропічний сад-му-зей; зоопарк, акваріум, ботанічний сад. В околицях — палац Келуш (1747 — 1752 pp.), палацово-парковий ансамбль Сінтра, замок-монастир Мафра, містечко Баталья з монастирським ансамблем, побудованим на честь перемоги над Іспанією під Алжубарроте в 1385 p., де в капелі Фундадор знаходяться саркофаг короля Жуана І і гробниця його сина інфанта Енрике (Генриха) Мореплавця.

У Бразі — кафедральний собор (XI — XII ст.) із гробницею першого португальського графа Генриха Бургундського, церква Бон Жезуш да Монті (1773—1827 pp.) — центр паломництва португальських католиків.

В Еворі — руїни давньоримського храму Діани (НІ —II ст. до н. є.), собор (1186 p.), архієпископський палац.

У Коїмбрі — королівський палац, Старий собор (XII ст.), Новий собор (XVI ст.), монастир Санта-Круш; Художній музей Машаду ді Каштру, Музей природничої історії, ботанічний сад.

У Порту — кафедральний собор (1113 — 1136 pp.), церква Сан-Педру душ Клеригуш (1732—1763 pp.) із дзвіницею-маяком заввишки 75 м, Національний музей мистецтв Соареш душ Рейш.

У м. Фатіма — найбільша національна католицька святиня — кафедральний собор Богородиці, місце паломництва і регулярних релігійних свят.
2.2.3. Туристичне районування території країни

В основу адміністративного поділу Португалії покладено 308 муніципалітетів (порт. município або порт. concelho), якими керують відповідні муніципальні палати. У свою чергу, муніципалітети поділяються на 4257 муніципальних громад (порт. freguesia). Муніципальними громадами керують відповідні управи або жунти (порт. junta de freguesia), кожну з яких очолює президент.

Така структура повністю охоплює всю національну територію країни, навіть там де йдеться про військові або природоохоронні території, не існуючи ніякої двозначності у таких випадках.

Адміністративні одиниці вищого порядку вже не такі чіткі: до них відносять адміністративні округи (порт. distrito), провінції, статистичні одиниці NUTS 2-го і 3-го рівня, міські громади, а також міжмуніципальні асоціації.

Існують інші поділи вищого рівня неадміністративного порядку, специфічні за сферою діяльності (наприклад, туристичні регіони), а також технічного, історичного та культурного характеру. Було також декілька спроб виділити природні регіони, що на адміністративному рівні не мало успіху.

2 автономні регіони (regiões autónomas): Азорські острови та Архіпелаг Мадейра; 18 адміністративних округів (distritos), які поділяються на райони (concelhos), а ті в свою чергу - на парафії (freguesias).

Райони Лісабона і Порту поділяються на квартали (bairros), квартали - на парафії (freguesias). Крім того, континентальна Португалія поділяється на 11 історичних провінцій.

Азорські острови

Азо́рські острови́ (порт. Ilhas dos Açores) — архіпелаг із 9 гористих вулканічних островів та кількох рифів у північній частині Атлантичного океану на захід від Піренейського півострова, який належить Португалії. З 1976 року архіпелаг отримав статус автономного регіону.

Складається з трьох груп: Західної (острови Корву і Флореш), Центральної (острови Терсейра, Піку, Фаял, Сан-Жорже і Грасіоза) та Східної (острови Сан-Мігел і Санта-Марія). Простягаються із заходу на схід приблизно на 600 км.

Площа архіпелагу становить — 2 247 км². Населення складає — 254 тис. осіб (1987; 251 тис. в 1981), в основному португальці. Столиця — місто Понта-Делгада, що знаходиться на головному острові Сан-Мігел.

Мадейра

Архіпелаг Маде́йра, автономний регіон Мадейра (порт. Arquipélago da Madeira, Região Autónoma da Madeira) — група островів, що утворюють автономний регіон Португалії біля північно-західних берегів Африки, близько 420 км на північ від Канарських островів. Площа 796 км², населення 269,5 тис. чоловік. Столиця — місто Фуншал на острові Мадейра.

Мадейра (найбільший острів) і Порту-Санту — єдині заселені острови. Дезерташ і Селваженьш — безлюдні острівці. М'який клімат островів зробив їх цілорічними курортами. Рельєф: Піку-Руйву — найвища гора архіпелагу заввишки 1862 м. Виробляється: кріплене вино мадера, цукрова тростина, фрукти, риба, вироби ремесел.

Айверу

Адміністративний округ Авейру (порт. Distrito de Aveiro) розташований у західній частині Португалії і за адміністративним поділом цієї країни є одним з 18 округів. Округ складається з 16 адміністративних районів (або муніципалітетів). Територія округу становить 2 808 km², населення — 752 867 осіб (2006). Густота населения — 268 осіб/kм². Адміністративним центром є місто Авейру

Лісабон

Лісабонський адміністративний округ (порт. Distrito de Lisboa) розташований у західній частині Португалії і за адміністративним поділом цієї країни є одним з 18 округів. Округ складається з 16 адміністративних районів (або муніципалітетів). Територія округу становить 2 761 km², населення — 2,2 млн. осіб. Густота населения — 805 осіб/kм². Адміністративним центром є місто Лісабон, що одночасно є і столицею держави.

Сетубал

Сетубальський адміністративний округ (порт. Distrito de Setúbal) розташований у західній частині Португалії і за адміністративним поділом цієї країни є одним з 18 округів. Округ складається з 13 адміністративних районів (або муніципалітетів). Територія округу становить 5 064 km², населення — 815,9 тис. осіб. Густота населения — 160 осіб/kм². Адміністративним центром є місто Сетубал

Фару

Адміністративний округ Ф́ару (порт. Distrito de Faro) розташований у південній частині Португалії і за адміністративним поділом цієї країни є одним з 18 округів. Округ складається з 16 адміністративних районів (або муніципалітетів). Територія округу становить 4 960 km², населення — 421,5 тис. осіб. Густота населения — 85 осіб/kм². Адміністративним центром є місто Фару, що одночасно є столицею провінції Алгарве (за колишнім територіальним поділом Португалії до конституції 1976 року).

Більшість населення округу зосереджена уздовж його узбережжя, де працює у сфері послуг і туризму. Внутрішні ж муніципалітети мають порівняно низьку густоту населення, при чому більшість людей працює в сільському та лісовому господарствах

Бежа

Округ Бежа(порт. Distrito de Beja ) - округ на півдні Португалії.Включає 14 муніципалітетів. Входить в регіон Алентежу. Розподілений між 2 статистичними субрегіонами: Алентежу-літорал, Байшу-алентежу. Раніше входив до складу історичної провінції Байшу-алентежу. Територія - 10 225 кмІ. Населення - 154 325 чоловік. Щільність населення - 15 чел/кмІ.Административный центр місто Бігши.

Округ Бежа є найбільшим за площею і найменшим по щільності населення серед всіх округів Португалії.

Брага

Брамга (порт. Braga) - місто в Португалії, центр однойменного округу і муніципалітету. Знаходиться у складі крупної міської агломерації Велике Мінью. Чисельність населення - 173,9 тис. жителів (місто), 173,9 тис. жителів (муніципалітет). Місто і муніципалітет входить в економіко-статистичний регіон Північний регіон і субрегіон Каваду. По старому адміністративному діленню входив в провінцію Мінью.

Місто розташоване в 321 км. на північ від столиці Португалії міста Лісабона на річці Ешті (Східна).

Браганса

Округ Браганса (порт. Distrito de Braganзa, мир. Зtrito de Berganзa) - округ в північній Португалії.

Округ складається з 12 муніципалітетів. Входить в Північний регіон. Розподілений між 2 статистичними субрегіонами: Алту-траз-уш-монтеш, Дору.Раніше входив до складу провінції Траз-уж-монтіш і Алту-Дору.

Адміністративний центр - місто Браганса.

Територія - 6608 кмІ. Населення - 148 808 чоловік. Щільність населення - 22,5 чол./км².

Візеу

Округ Візеу'(порт. Distrito de Viseu) - округ в північній Португалії.Округ складається з 24 муніципалітетів. Розподілений між 2 статистичними регіонами: Північний регіон, Центральний регіон. Розподілений між 3 статистичними субрегіонами: Дан-лафойнш, Доуру, Тамега. До складу округу є 2 міську агломерацію: Велика Коїмбра, Велике Візеу. Раніше входив до складу провінції Бейра-алта і Дору-літорал Територія - 5 007 kmІ. Населення -394 844 чоловік. Щільність населення - 79 чол/kм². Адміністративний центр - місто Візеу

Віана-ду-каштелу

Округ Віана-ду-каштелу (порт. Distrito de Viana do Castelo) - округ в північній Португалії.Округ складається з 10 муніципалітетів. Входить в Північний регіон. Входить в статистичний субрегіон Минью-Ліма.Ранее входив до складу провінції Мінью. Територія - 2 255 km². Населення - 252 011 людина. Щільність населення - 111,7 чол/kм². Адміністративний центр - місто Віана-ду-каштелу

Віла-реал

Вімла-реамл (порт. Vila Real) - місто в Португалії, центр однойменного округу і муніципалітету. Чисельність населення - 25 тис. жителів (місто), 50 тыс.жителей (муніципалітет). Місто і муніципалітет входить в економіко-статистичний регіон Північний регіон і субрегіон Дору. По старому адміністративному діленню входив в провінцію Траз-уж-монтіш і Алту-Дору.

Місто розташоване в 314 км. на північний схід від столиці Португалії міста Лісабона.

Гуарда

Округ Гуарда(порт. Distrito da Guarda) - округ в східній Португалії. Округ складається з 14 муніципалітетів. Розподілений між 2 статистичними регіонами: Північний регіон, Центральний регіон. Розподілений між 4 статистичними субрегіонами: Бейра-інтеріор-норте, Дан-лафойнш, Доуру, Серра-да-ештрела. До складу округу входить також міська агломерація Велике Візеу. Раніше входив до складу провінції Бейра-алта і Траз-уж-Монтеш-и-Алту-Дору Терріторія - 5 518 kmІ² Населення - 173 831 людина. Щільність населення - 31,5 чел/kмІ. Адміністративний центр - місто Гуарда .

Евора

Евора (округ)(порт. Distrito de Йvora ) - округ в центральній Португалії. Включає 14 муніципалітетів. Входить в регіон Алентежу. Розподілений між 2 статистичними субрегіонами: Алентежу-сентрал, Алту-алентежу. Раніше входив до складу провінції Алту-алентежу. Територія - 7 393 kmІ. Населення - 170 535 чоловік. Щільність населення - 23 чол/kм². Адміністративний центр - місто Евора.

Каштелу-бранку

Округ Каштелу-бранку'(порт. Distrito de Castelo Branco) - округ в східній Португалії. Округ складається з 11 муніципалітетів. Входить в Центральний регіон. Розподілений між 3 статистичними субрегіонами: Бейра-інтеріор-сул, Кова-да-Бейра, Піньял-інтеріор-сул.Ранее входив до складу провінції Бейра-байша. Територія - 6 675 km². Населення - 208 069 чоловік. Щільність населення - 31 чол/kм2. Адміністративний центр - місто Каштелу-бранку .

Коїмбра

Округ Коїмбра(порт. Distrito de Coimbra) - округ в західній Португалії.Округ складається з 17 муніципалітетів. Входить в Центральний регіон. Розподілений між 2 статистичними субрегіонами: Байшу-мондегу, Піньял-інтеріор-норте. До складу округу входить також міська агломерація Велика Коїмбра. Раніше входив до складу провінції Бейра-байша і Бейра-літорал Територія -3 947 km². Населення -436 056 чоловік. Щільність населення - 110 чол/kм². Адміністративний центр - місто Коїмбра

Порту

Округ Порту(порт. Distrito do Porto) - округ в північній Португалії.Округ складається з 18 муніципалітетів. Входить в Північний регіон. Розподілений між 3 статистичними субрегіонами: Аве, Великій Порту, Тамега. До складу округу входить також міська агломерація Великої Порту. Раніше входив до складу провінції Дору-літорал.

Адміністративний центр - місто Порту .

Територія - 2395 км². Населення - 1 817 986 чоловік. Щільність населення - 759 ч2оіл./км².

Розділ ІІІ. Програма туру. Розрахунок вартості туру
3.1. Курортні регіони Португалії

Чарівність відпочинку в Португалії ще і в тому, що це одна з небагатьох країн Європи, якій вдається і в 20 столітті утримувати спокійний і несуєтний ритм життя. Тут невідомі такі поняття як "стрес" або "забруднення довкілля". Спокійні і товариські португальці вважають гостинність своєю головною заповіддю. Готелі Португалії славляться дружелюбністю персоналу і високим рівнем сервісу. У чудових місцевих ресторанах обслуговують так дбайливо і по-домашньому, як, мабуть, ніде в занадто сучасній Європі. Люди, що побували в Португалії признаються, що вони почували себе в цій невеликій країні як в затишному залі старовинного замку, хазяї якого змогли на віки зберегти домашнє тепло.

Атлантика подарувала Португалії дивовижне узбережжя - 850 кілометрів суцільних піщаних пляжів, обрамлених химерно порізаними скелями і квітучими садами. Море - на будь-який смак: від бурхливого і прохолодного на півночі до теплого і прозорого на півдні.

На південній кромці Португалії, із заходу на схід, до самого кордону з Іспанією простягнулася елітна курортна зона Алгарве - нескінченна низка найрозкішніших у світі пляжів. Покриті щонайтоншим золотим піском, прекрасно обладнані пляжі цього курорту розташовані в найблагополучнішому з точки зору екології районі Атлантики. Спокійні і прозорі води біля берегів Алгарве ідеальні для тих, хто любить у волю поплавати, порибалити або просто добре провести час біля моря. Від північних вітрів пляжі Алгарве захищені живописними горами, завдяки яким ця частина країни вважається найзеленішою і родючішою. Особливий колорит цим краям надають інжирні, апельсинові і мигдалеві дерева. Курортний сезон триває з початку квітня до кінця вересня.

Сьогодні Алгарве - міжнародний центр туризму, з щонайширшим вибором найсучасніших туристичних послуг, в якому кожен може знайти собі заняття за смаком, - від романтичної самоти на березі тихої бухти в затишному рибальському селищі до можливості поринути в шумну святкову атмосферу курортного міста з елегантними готелями, прекрасними ресторанами, барами, нічними клубами і дискотеками. Португальська кухня славиться рибними блюдами, апетитними кондитерськими виробами і, звичайно, чудовими винами. Увечері, розташувавшись в затишному кафе при світлі свічки, можна насолоджуватися справжнім португальським портвейном або мадерою, слухаючи традиційні португальські мелодії "фадо".

Любителі активного відпочинку на повітрі знайдуть тут відмінні тенісні корти і поля для гри в гольф. Природні гавані і яхтові причали дозволяють зайнятися будь-якими видами водного спорту. І дорослі і діти належним чином оцінять водні атракціони аква-парку в прибережному містечку Лагоа. Лов риби - традиційний і процвітаючий промисел Алгарве. А значить, до радості гурманів, неодмінним компонентом меню усіх ресторанів і таверн буде велика кількість блюд з найсвіжішої риби і морських продуктів. Що стосується фанатиків рибного лову, то вони можуть озброїтися вудками, сітками і спінінгами і спробувати повторити, а може бути, і перевершити досягнення 1993 року, коли в 8 кілометрах від Фаро був спійманий блакитний марлинь вагою 700 кг - абсолютний рекорд для Атлантичного океану.

Тих, хто захоче познайомитися з околицями Алгарве, чекає безліч дивних відкриттів. У невеликих городках вони виявлять прекрасні пам'ятники історії і архітектури, що відносяться до самих різних епох і стилів. У столиці Алгарве, Фару, чудово збереглися древній романо-готичний собор і монастир першого Пречистого Богородиці періоду Відродження. Тут же знаходиться один з найзнаменитіших музеїв Португалії - Музей Генріха Мореплавателя, що розповідає про епоху Великих географічних відкриттів. За кріпосними стінами Лагуша ховаються прекрасні церкви Св. Себастьяна (17 ст.) Св. Марії і Милосердя (16 ст.), прадавня каплиця Св. Іоанна (8 ст.). Відвідування рибальського містечка Портиман дозволить помилуватися місцевим собором 14 віків і відвідати знаменитий пляж Прайя де Роша. У містечку Сагреш Інфант Генріх, відомий під ім'ям Генріха Мореплавателя, заснував п'ять віків назад Школу мореплавання, що стояла у витоків португальської епопеї Великих географічних відкриттів. Тут можна побачити найбільшу у світі Розу Вітрів, діаметр якої досягає 43 метрів. Любителі дикої природи зможуть помилуватися яскравими кольорами і витонченими фламінго в прекрасних природних заповідниках Алгарве.

На південний захід від Алгарве, посеред океану лежить зелений горбистий острів Мадейра - унікальний кліматичний курорт, де температура повітря круглий рік знаходиться в межах 20-25С. Чарівність Мадейри - в її екзотичних кольорах і тропічних фруктах, теплих водах океану, розкішних віллах і елегантних готелях. Це одно з найпрестижніших у світі місць відпочинку, куди їдуть ті, кому небайдуже власне здоров'я і хто вважає за краще насолоджуватися сонцем, морем і чистісіньким повітрям в обстановці підвищеного комфорту.

Українські туристи тільки починають відкривати переваги відпочинку на екологічно чистих курортах атлантичного узбережжя Європи. На півдні Португалії наші співвітчизники - поки що гості досить рідкісні. Але вже цього року багато петербуржців зможуть належним чином оцінити усю привабливість відпочинку в Алгарве, місці, яке визнається одним з найспокійніших і безпечніших куточків Європи. Починаючи з квітня планується організація прямого чартерного рейсу з Петербургу: літак прибуватиме прямо до аеропорту Фару, розташованого в самому центрі туристичної зони Алгарве.
3.2. Програма туру до Португалії «Знайомтесь, Лісабон»

Програма розрахована на 8 днів/7 ночей. Вартість туру 450 євро. Подорож може починатися в любий день, наприклад, в суботу.

Субота	Прибуття в Лісабон трансфер в готель розміщення в готелі.
Неділя	Сніданок в готелі. Оглядова екскурсія по Лісабону(5 годин). Знайомство з історичним центром міста, що зберіг старовинний неповторний вигляд. Байша - центр Лісабона, відновлений з руїн після землетрусу 1755 р., за наказом маркіза Помбала. Проспект Незалежності, обрамлений каштановими алеями. Площа Реставраторів, на якій знаходиться гранітний обеліск, зведений в 1886 р. на згадку про звільнення від іспанської експансії. Площа Россиу, з дивними бронзовими фонтанами, строкатими клумбами, статуєю короля Педро IV і будівлею Національного театру Дона Марія II. Площа Комерції. У XV - XVII віках тут знаходився величний палац, побудований королем Мануэлом. Поїздка по набережній: Міст 25 Квітня, Беленские доки, площа Альфонсу Альбукерке. Монастир Жеронимуш у Белене - вільний час для відвідування. Огляд Беленскої Вежі. Це один з найелегантніших лісабонських пам'ятників XVI століття і саме фотографоване місце в Португалії. Грандіозний монумент Першовідкривачам, виконаний з граніту. Відвідування музею карет. ( Усі вхідні квитки включені) Увечері для охочих і за додаткову плату вечеря з фаду (50 євро з людини включає трансфер готель - ресторан - готель, вечеря з напоями, спектакль фадо і національний фольклор)
Понеділок	Сніданок в готелі. Вільний час. Охочі можуть замовити додаткові екскурсії.
Вівторок	Сніданок в готелі. Екскурсія «Древній - Новий Лісабон» 4 години Пішохідна екскурсія по Лісабону, огляд вокзалу Россио XIX століття з кахлями, підйом на фунікулері Глория XIX віки — панорама Байру Альту, Байши, Карму, Шиаду. Прогулянка на старовинному трамваї по пагорбах, панорама: Алфама, Фортеця Сан Жорж, Кафедральний собор Це. Переїзд на метро в нову частину Лісабона EXPO 98. Відвідування одного з нових і великих Океанаріуму в Європі — Лісабонський океанаріум, має велику колекцію морських видів — птахів, ссавців, риб, що жалять, і інших морських організмів. Всього є 16 000 особин 450 видів ( Квитки в океанаріум і на проїзд в транспорті включені) Вільний час в найбільшому шопінг центрі.
Середа	Сніданок в готелі. Вільний час
Четвер	Сніданок в готелі. Синтра 9 годин . Оглядова екскурсія по Синтрі. Це старовинне мавританське містечко, що стало в середні віки резиденцією португальських королів, розташоване в горах серед тінистих евкаліптів, кедрів і пальм. Паласіо Де Піна(Відвідування замку Піна) - казковий замок, оточений прекрасним парком. Відвідування палацу Кинта дэ Регалейру (Парк Регалейри замислювався як Едем - райський сад). А розкидані по ньому на різних рівнях балкони, бельведери, альтанки, гроти, скульптури і крихітні озера мають свій сенс. Навіть екзотичні рослини зібрані тут з певним наміром: привезені з Бразилії, вони включають чи не усі види з тих, що згадує Камоенс. Парку зі своєю драматургією. У міру просування по кругах пекла і чистилища до раю, ви відчувайте, як передається якась неясна напруга, що примушує відкинути усі сторонні думки і зосередитися. У схилу гори ставок, в який із скель збігає вода. Посеред нього кинуті плоскі камені - ступаючи по них, можна потрапити до входу в грот, прихований вигином схилу і водою, що падає згори. Але не усе так просто - камені покладені так, що лише знаючи, з якої ноги почати по них крокувати, можна дістатися до входу... Мис Року - найзахідніша точка Європи. Серпантин гірської дороги виводить на вершину гори Року, звідки відкриваються запаморочливі види. Тут ви можете придбати на пам'ять Свідоцтво про своє перебування на краю землі. Кашкайш і Ешторил - прекрасні курорти на захід від Лісабона. Недалеко від Кашкайша знаходиться живописна круча «Лягти Диявола», оповитий ореолом містичних таємниць і загадкових смертей, улюблене місце туристів.
П'ятниця	П'ятниця Лісабон і його скарби Проїзд по Мосту 25 Квітня - Міст перетинає місце впадання річки Тежу в Атлантичний океан, споруда була відкрита 6 серпня 1966 року. До 1974 року міст був названий на честь Антоніу Салазара (порт. Ponte Salazar). Зовні міст нагадує міст в Сан-Франциско і входить в 20-ку висячих мостів світу по довжині. Пам'ятник Ісусові Христу був побудований в 1959 році у вдячність Богові за те, що він оберігав Португалію під час Другої світової війни. Натхненням для створення цього величезного монумента послужила статуя в Ріо-де-Жанейро. 28-метрова фігура Христа звернена до міста з розпростертими руками з 82-метрового п'єдесталу, на який можна піднятися на ліфті і звідки відкривається прекрасний вид на Лісабон. Відвідування Національного палацу Ажуда (Королівський палац), де проводилися пишні офіційні церемонії монархії Вільний час. Охочі можуть замовити додаткові екскурсії.
Субота	Трансфер в аеропорт.

У вартість туру включено: трансфери з і в аеропорт;; комфортабельний транспорт; українськомовний супроводжуючий на екскурсійну програму; розміщення в готелі вибраної категорії з сніданками;

Додатково оплачується: авіаквиток, віза, вхідні квитки в музеї,якщо не вказано, що включене . Додатково ніч в готелі 4* DBL - 40 € за людину / SGL - 80 € за людину. у готелі 2-3* DBL - 35 € за людину / SGL - 70 € за людину

Готелі категорії 2-3* Базові готелі Eduardo VII / Fenix Garden / NACIONAL
DBL	450 €	Третій дорослий	350 €
SGL	650 €	Третя дитина до 12 років * 1 на номер DBL	300 €

 

Готелі категорії 4* Базові готелі Acores Lisboa 4*
DBL	530 €	Третій дорослий	500 €
SGL	750 €	Третя дитина до 12 років * 1 на номер DBL	330 €

 

Готелі категорії 5* Базові готелі REAL PALACIO 5*
DBL	670 €	Третій дорослий	700 €
SGL	950 €	Третя дитина до 12 років * 1 на номер DBL	430 €

Висновок
Згідно із поставлених завдань я виконала курсову роботу та в підсумку можна вивести наступні висновки.

Португалія знаходиться в західній частині Піренейського півострова¬,а також займає два архіпелаги в Атлантичному Океані(Мадейра та Азорські острови),які є автономними регіонами.З півночі та сходу Португалія межує з Іспанією(1214км.).

Для Португалії притаманнаінтенсивна модель, яка не тільки забезпечує їй провідні позиції на галузевому світовому та регіональному ринках з відповідним стійким та зростаючим прибутком від туризму в національну економіку, а й сталі позиції галузі в національній економіці. При цьому слід зауважити, що чим вищий рівень економічного розвитку країни, тим структурованішою є її господарська система і тим менша, але стабільна частка припадає на туристичну діяльність. Інтенсивна модель функціонування національного ринку туристичних послуг є чинником додаткових переваг на світовому ринку.

Туризм відноситься до високоліквідної галузі, тобто галузі зі швидкою віддачею. Однак, як показує українська практика, внесок туризму в національну економіку явно недостатній, що обумовлено не стільки слабкими інвестиційними можливостями переводу туризму на якісно новий рівень, скільки станом існуючої системи управління туристським підприємництвом.

Туристський сектор в Португалії зосереджений у невеликих районах - у глибині країни й у південних берегів (найбільша концентрація туристів на атлантичному узбережжі п-ва Іберія приходиться на південну частину Португалії - Альгарву), а північні атлантичні береги в них - напівпорожні. Португалія, так само як і Іспанія, володіє територією в Атлантичному океані в західних берегів Африки - це о. Мадейра, що через м'який клімат особливо привабливий для зимового відпочинку (Португалія в минулому була великою колоніальною країною). Тут швидко розвивається внутрішній і виїзний туризм.

Обсяг внутрішнього туризму в Португалії поки невеликий - і тільки третина населення країни проводить відпустку у своїй країні. У португальців на відміну від іноземних гостей популярністю користаються північні прибережні райони. Що стосується виїзного туризму, то він також поки невеликий.

Іноземний туризм у Португалії особливо сильно розвивався в 80-і і 90-і роки, у середньому на 10 - 11%. Особливо великими ринками для Португалії є, крім Іспанії, Великобританія (13,5%), Німеччина (9,1%), Франція (7,7%), Нідерланди (3,8%), Італія (2,9%) і США (1,7%).

Португалія є однією з найбезпечніших країн Шенгенського союзу. Туристи можуть спокійно пересуватися по країні у будь-який час дня і ночі, не боячись яких-небудь посягань на своє життя або гаманець.

Та все ж, відпочинок в Португалії - це не тільки безпека і кращі пляжі на березі Атлантичного океану, відмінні місцеві вина, знаменитий портвейн, дуже смачні морські делікатеси і кава, але і багатюща історія, якою наповнений буквально кожен її сантиметр.

Поїздку до Португалії практично неможливо уявити собі без відвідин стародавніх міст і знайомства з пам’ятниками архітектури, там є старовинні монастирі, церкви, замки, фортеці, що будувалися впродовж багатовікової історії. Який би регіон Португалії ви не вибрали для свого відпочинку, скрізь і в Лісабоні, і в Алгарве, і на Португальській Рів’єрі - в курортних городках Ешторіл, Кашкайш, Каркавелуш, Гиньшу, і на Мадейрі, ви завжди будете привітно прийняті.

Список використаної літератури

1. 
   Бардин К.В. Азбука туризма. М., 2003.
   
2. 
   Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
   
3. 
   Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с
   
4. 
   Кривцов Н.В. Португалия. Исторический путеводитель. Издательство: Вече, 2008г- 320 с.
   
5. 
   Райнхард Х. Путеводитель Португалия. Издательство: АЯКС-ПРЕСС (ПОЛИГЛОТ ПУТЕВОДИТЕЛИ), 2005 г.
   
6. 
   Хайдрун Р. Португалія. Мадейра: путівник.Вид-во: Аякс, 2006 г., 96 стр.
   
7. 
   А.В. Ларионов, Е.А. Левицкая. Португалия. Путеводитель. Серия: Вокруг света,296с.
   

8. Дем’яненко С.Р. Основи планування туристської фірми. – К.: Либідь. – 2004. – 271 с.

9. Дороги, які ми вибираємо, або про стратегію перспективного розвитку турфірми // Туризм: практика, проблеми, перспективи. - 2006. - № 3. – 36 с.

10. Жукова М.А. Індустрія туризму: менеджмент організації. – К.: РНМК. – 2004. – 255 с. 11. Кваліфікаційні вимоги (професійні стандарти) до основних посад працівників туристської індустрії // Туризм: економіка й облік. - 2004. - № 6. – 39 с.

12. Курбатов К. Туризм: проблемы и цели // Туризм. – 2007. – № 1. – 55 с.

13. Моісєєва Н.К. Стратегічне управління туристською фірмою. – К.: Знання. – 2005. – 203 с.

14. Сенин В.С. Организация международного туризма. Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 241 с.

15. Турбізнес учора, сьогодні, завтра // Туризм: практика, проблеми, перспективи. - 2006. - № 3. – 56 с.

16. Туристська діяльність // Аудит і оподатковування. - 2002. - № 12. – 48 с.

17. Четверков Т.П. Загадки індустрії туризму // Відпочинок. – 2006. – № 12. – 32 с.

18. Экономика современного туризма / Карпова Г.А., Воронцова М.Г., Нотаров М. В. и др. – Спб: Герда, 2006. – 255 с.

19. Власова М.В. Стратегічне управління діяльністю туристської фірми в умовах конкурентного середовища. – К.: Либідь. – 2006. – 188 с.