ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
РЕФЕРАТ
З КУРСУ «МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО»
на тему:
Україна, як суб’єкт міжнародного економічного права
студентки групи ПБЗ-31         
факультету правознавства      
Сінокоп Н.М.                                    
Ірпінь – 2006

ПЛАН
1.                          Україна як суб’єкт міжнародного економічного права. Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні.
2.                          Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських та іноземних підприємств.
3.                          Види міжнародної економічної діяльності підприємств України.
4.                          Передумови виходу українських підприємств на зарубіжні ринки. Пошук і вибір партнерів.
5.                          Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні.

Україна як суб’єкт міжнародного економічного права. Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні
В 1991 році ВР України прийняла закон про зовнішньоекономічну діяльність. Він заклав основу правового регулювання міжнародної економічної діяльності. Терміну МЕД в українській термінології відповідає ЗЕД.
 Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської    діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;
     Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні ЗЕД керуються такими принципами:
     Принципом  суверенітету  народу України  у  здійсненні ЗЕД, що полягає у:  виключному  праві  народу України самостійно та незалежно здійснювати  ЗЕД на території України, керуючись законами, що діють на території України;  обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі МЕВ;
     Принципом  свободи  зовнішньоекономічного  підприємництва, що полягає у: праві суб'єктів ЗЕД  добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які не  заборонені законами України; додержанні при  здійсненні  ЗЕД порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів ЗЕД одержані ними результати  зовнішньоекономічної діяльності;
     Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: рівності перед законом всіх суб'єктів  ЗЕД, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні ЗЕД; забороні будь-яких, крім  передбачених  законами  дій держави,  результатом  яких  є  обмеження  прав  і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також   іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;
     Принципом верховенства закону, що полягає у: регулюванні ЗЕД тільки законами України; забороні застосування дій місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;
     Принципом захисту  інтересів  суб'єктів  зовнішньоекономічної
діяльності, який полягає у тому, що Україна  як держава:  забезпечує  рівний  захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та   іноземних    суб'єктів господарської  діяльності  на  її  території згідно із законами України; здійснює рівний захист всіх суб'єктів ЗЕД України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист  державних  інтересів  України  як  на її територіі,  так і за її межами лише відповідно до законів України, умов  підписаних  нею  міжнародних  договорів та норм міжнародного права;
     Принципом еквівалентності  обміну,  неприпустимості  демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських та іноземних підприємств
В 1991 році ВР України прийняла закон про зовнішньоекономічну діяльність. Згідно нього суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
фізичні особи
- громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
     - юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне  місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських   товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми,  посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові   установи,  міжнародні об'єднання,  організації та  інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
     -  об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не  є  юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне  місцезнаходження  на  території України і яким цивільно-правовими  законами  України  не  заборонено  здійснювати господарську діяльність;
     -   структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які  не  є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але  мають постійне  місцезнаходження  на території України;
     -  спільні  підприємства  за  участю  суб'єктів господарської діяльності    України   та   іноземних   суб'єктів   господарської діяльності,  зареєстровані  як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
     -  інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
     - Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі  створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть  участь  у  зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи.

Види міжнародної економічної діяльності підприємств України
В 1991 році ВР України прийняла закон про зовнішньоекономічну діяльність. Цей закон передбачає такі види міжнародної економічної діяльності:
     - експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
     -  надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових,     експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних,     управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і не заборонені законами України; надання  вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам ЗЕД України;
     - наукова,  науково-технічна,  науково-виробнича,  виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та  підготовка  спеціалістів  на  комерційній основі;
     -  міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
     -   кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними   суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами ЗЕД банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської  діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;
     -  спільна підприємницька діяльність між суб'єктами ЗЕД та іноземними    суб'єктами господарської діяльності, що включає  створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на  території  України, та за її межами;
     - підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням  ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних  об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;   аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
     - організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та  роздрібної  торгівлі  на території  України  за  іноземну  валюту  у  передбачених законами України випадках;
     - товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на  формах  зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності    та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
     - орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та    іноземними  суб'єктами господарської діяльності;
     - операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;
     -  роботи  на  контрактній  основі  фізичних  осіб  України з іноземними  суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і  за  її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній  оплатній  основі  з  суб'єктами  зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;
     - інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
    

Передумови виходу українських підприємств на зарубіжні ринки. Пошук і вибір партнерів
Вихід на зарубіжні ринки можна розглядати в багатьох аспектах, але при цьому слід мати на увазі, він сам по собі не повинен бути самоціллю, а передумовою тривалого закріплення на зарубіжних ринках і головне реалізацією певних конкурентних переваг.
Україна в економічному розумінні досить невелика країна, і тому для входу в світове господарство повинна обрати пріоритетні напрями прикладення своїх ресурсів. Відповідно до ситуації, що склалась на разі в Україні виділяється кілька пріоритетних напрямів виходу на зарубіжні ринки і отже і залучення до міжнародного поділу праці. Ці напрями відповідають відповідним політико-економічним групам, що мають певну вагу у українському суспільстві.
Перша – це група, сфера інтересів якої лежить у галузі сільського господарства та пов’язаних з них галузей переробної промисловості. Хоча її реальна влада за часи незалежності значно зменшилась, особливо після останніх виборів, проте вона залишається впливовою. Застосовує концепцію Аграрно-промислового розвитку. Ця група вважає необхідним досягнення таких умов: 1. Недопущення введення приватної власності на землю. (Тут слід вбачати не ідеологічні причини, а те, що сільське господарство знаходиться в глибокій борговій ямі, і приватизація землі може підірвати вплив аграрного лобі через перехід власності в руки кредиторів). 2.Інтергація з Росією, Білорусією та іншими республіками колишнього СРСР (Знову ж таки не ідеологія визначальна, а конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства в Європі нульова, а кол. СРСР є непоганим ринком при певному рівні протекціонізму). 3. Проведення м’якої фіскальної та валютної політики. Темпи девальвації гривні слід прив’язати до російського рубля. 4. Ліквідація боргів с/г бажано просто через списання.
Друга група – представники ВПК та машинобудування. Зараз реально нарощують політичну вагу. Засади конкурентоспроможності сформульовано у програмі “Рух на випередження”. 1. Якомога швидша інтеграція у європейські структури, участь у міжнародних організаціях з метою зняття обмежень на зовнішню торгівлю України. Ініціатор вступу в ГАТТ/СОТ. Поки, що для цієї галузі шлях в Європу лежить через ринки Африки, Південної Америки, Азії. 2. Створення фінансово-промислових груп з підприємствами Європи. Можливе залучення в ці структури російських партнерів, але це тимчасово, оскільки в майбутньому посилюватиметься тиск на відрив України від російського впливу (перехід у іншу зону впливу). 3. Група зацікавлена у відносно стабільній валюті, через експортну орієнтацію бажана її помірна девальвація. Бажано введення податкових пільг для іноваційних підприємств і створення технополісів.
Третя група – з орієнтацією на сировинний експорт (яскравий приклад металурги). Фактично панувала до останнього часу, але її політика зазнала краху.
Четверта група – виробники товарів народного споживання. Поки що в стадії формуваня. Зараз експортні інтереси носять спорадичний характер.

Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні
Особливістю сучасного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України є різноманітність метгодів. Сукупність таких регулюючих заходів обєднуються в загальну категорію зовнішньоекономічної політики держави. Державна зовнішньоекономічна політика – це сукупність заходів, що спрямовані на досягнення країною певних переваг на ринку і в одночас на захист власного ринку.
В своїй зовнішньоекономічній політиці Україна застосовує тарифні і нетарифні методи регулювання.
Тарифніт методи включають встановлення експортного та імпортного тарифу, які призвані регулювати експорт та імпорт відповідно.
Україна також застосовує і нетарифні методи, тобто методи адміністративного впливу. Метою їлх встановлення є регулювання зовнішньоекономічної діяльності та дотримання міжнародних забовязань країни.
На систему зовнішьоекономічного регулювання України певним чином впливають міжнародні договори та організації. Найбільш яскравим прикладов є WTO. України з метою прискорення процесу вступу до цієї організації повинна адаптуватися до встановлених нею правил.
Головним документом, шо регламентує зовнішньоекономічну діяльність в Укарїні є Закон про зовнішньоекономічну діяльність прийнятий в 1991 році. Цей закон визначив коло фізичних та юридичних осіб, що мають право займатися цим видом діяльності та заклав основи зовнішньоекономічного законодавства України.
В 1992 році було введено в дію Закон Про єдиний митний тариф України. Цей документ юридично закріпив основи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
В 1991 році було введено в дію Митний кодекс, який заклав правові та економічні основи митної справи в Україні.
В 1994 році прийнято закон “Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті”, який регламентує порядок, строки, та форми оплати зовнішньоторгівельних операцій субєктами зовнішньоекономічної діяльності.
ЦІєї сфери стосується ряд указів президента України. Введено в дію міжнародні правила Incoterms90.
Всі ці заходи спрямовані на приведення законодавства україни у відповідність з принципами та правилами ГАТТ.
До складу державних органів, що здійнюють регулювання ЗЕД в Україні можна віднести: Міністерство економіки, Державна митна служба, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, НБУ, Верховна Рада.

Список використаної літератури:
1.                 Бабанін О. Деякі проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля. - 2000. - № 1.
2.                 Державне регулювання економіки: Підруч. для ВНЗ. - 2-ге вид. / За ред. І.P. Михасюка. - К., 2000.
3.                 Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник.-К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.
4.                 Кириченко А.А. Внешняя торговля Украины на пороге третьего тысячелетия // Внешняя торговля. - 1999. - № 1-2.
5.                 Кириченко О.А. Деякі аспекти входження України у світову господарську систему // Економіка України. - 1997. - № 7.
6.                 Кириченко О.А. Стан, тенденції та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України // Зовнішня торгівля. - 1998. - № 1.
7.                 Основи конституційного права України : підручник / Авт. кол.: М.И. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков (кер.) та інші; За ред. В.В. Копєйчиковаю-К.: Юрінком Інтер, 2001.- 288с.