Загальні правила державної реєстрації авторських прав
Суб'єкт авторського права згідно Закону України «Про авторське право і суміжні права» для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України.
Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України.
Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.
Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.
Види реєстрації авторського права:
1. Реєстрація авторського права на витвір
2. Реєстрація авторського права роботодавця на службовий витвір
Реєстрація договорів, що стосуються права автора на витвір:
– Реєстрація договору про передачу (відчуження) майнових прав на витвір.
- Реєстрація договору про передачу виключного права на використання витвору
- Реєстрація договору про передачу невиняткового права на використання витвору.
За підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори.
Види зборів та їх розміри наведено в таблиці:
Термін державної реєстрації авторського права від 2 до 4 місяців.
Сума збору, що підлягає сплаті, визначається виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день сплати збору, у гривнях.
Іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності мають однакові з громадянами України права, передбачені Порядком державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір.
Сума збору не включається до вартості послуг, пов'язаних з його сплатою.
Також сплата зборів провадиться через банківські установи. Кошти від сплати зборів підлягають зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються Державним департаментом інтелектуальної власності (Державний департамент) через спеціальні реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства виключно для забезпечення діяльності державної системи правової охорони інтелектуальної власності у сфері авторського права.
Державний департамент веде облік документів про сплату зборів та про результати перевірки їх відповідності установленим вимогам.
Документом про сплату збору є копія платіжного доручення на перерахування збору з відміткою банківської установи або квитанція (форма №0402005), де зазначаються платник, вид, сума сплаченого збору, назва об'єкта авторського права, номер заявки на реєстрацію авторського права чи заявки на реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір (заявка), або номер свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір зазначаються за наявністю.
Документ про сплату збору повинен надійти до Державного департаменту разом із заявою (клопотанням) про вчинення відповідної дії, пов'язаної з державною реєстрацією авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, і є дійсним:
– протягом трьох місяців від дня сплати збору за умови, що у цей термін розмір відповідного збору залишався незмінним;
– протягом одного місяця від дня введення в дію зміненого розміру збору.
Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір визначає процедуру подання заявок на реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, їх розгляду, державної реєстрації, публікації відомостей про цю реєстрацію, видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, а також ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір і Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, яка здійснюється МОН в особі Державного департаменту інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства (Державний департамент).
Заявку на реєстрацію до Державного департаменту подає заявник.
Державний департамент:
а) приймає заявки, подані на реєстрацію, і розглядає їх з метою визначення відповідності вимогам розділів II і III Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір;
б) приймає рішення про реєстрацію авторського права на твір, рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, або обґрунтоване рішення про відмову у реєстрації авторського права на твір, обґрунтоване рішення про відмову у реєстрації договору, який стосується права автора на твір;
в) вносить відомості про реєстрацію авторського права на твір та відомості про реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір, до відповідного Державного реєстру;
г) надсилає за зазначеною в заяві адресою рішення про реєстрацію авторського права на твір, рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, або обґрунтоване рішення про відмову у реєстрації авторського права на твір, обґрунтоване рішення про відмову у реєстрації договору, який стосується права автора на твір;
ґ) видає свідоцтво;
д) готує та публікує в своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір;
е) може доручати закладам, які входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, виконання окремих завдань, визначених Порядком, відповідно до їх спеціалізації;
є) вносить зміни до заявки за ініціативою заявника;
ж) видає дублікат свідоцтва;
з) вносить зміни до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та здійснює виправлення очевидних помилок з ініціативи автора твору;
и) вносить зміни до Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, та здійснює виправлення очевидних помилок з ініціативи особи, яка має авторське право.
Документи, які потрібні для реєстрації авторського права та договору, який стосується права автора на твір:
1. заявка на реєстрацію авторського права на твір обов'язково повинна містити:
а) заяву, викладену українською мовою, що складається за формою, затвердженою Державним департаментом;
б) примірник твору (оприлюднений чи неоприлюднений) у матеріальній формі, визначеній пунктом 15 Порядку;
в) документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору;
г) документ про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати збору;
ґ) документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати мита за видачу свідоцтва. Зазначений документ подається до Державного департаменту після одержання заявником рішення про реєстрацію авторського права на твір;
д) довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка від імені автора або його спадкоємця подається довіреною особою, або копію довіреності, засвідченої відповідно до законодавства;
е) документ, що засвідчує перехід у спадщину майнового права автора (якщо заявка подається спадкоємцем автора);
2. заявка на реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, обов'язково повинна містити:
а) заяву, викладену українською мовою, що складається за формою, затвердженою Державним департаментом;
б) примірник твору у матеріальній формі;
в) примірник авторського договору, що засвідчує передачу (відчуження) майнового права або передачу права на використання твору;
Якщо передачу (відчуження) майнових прав або права на використання твору здійснює особа, яка має виключне майнове право на твір, але не є автором, до заявки додається документ, що підтверджує її виключне майнове право на цей твір;
г) документ про сплату збору за підготовку до реєстрації договору, який стосується права автора на твір, або копію документа, що підтверджує право на звільнення від сплати збору;
ґ) довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка від імені суб'єкта авторського права подається довіреною особою, або копію довіреності, засвідчену відповідно до законодавства.
3. до заяви на реєстрацію авторського права на комп'ютерну програму, крім документів, зазначених у пункті 6 Порядку, додається настанова щодо використання програми.
4. до заяви на реєстрацію авторського права на базу даних, крім документів, зазначених у пункті 6 Порядку, додається настанова щодо використання бази даних і опис структури бази даних.
5. до заяви на реєстрацію авторського права на твори архітектури, містобудування, садово-паркового та монументального мистецтва, крім документів, зазначених у пункті 6 Порядку, додається анотація, яка повинна містити назву твору, його місцезнаходження (адресу), архітектурні характеристики і параметри, час і місце створення.
6. заява підписується автором або особою, яка має авторське право.
Заява від імені юридичної особи підписується особою, яка має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує заяву, особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою.
Документи, що додаються до заяви, оформляються таким чином, щоб їх можна було безпосередньо копіювати і зберігати протягом року дії авторського права.
Автор або особа, яка має авторське право, несе відповідальність за достатність і достовірність інформації, наведеної у заявці на реєстрацію авторського права на твір.
За достовірність інформації, наведеної у заявці про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, відповідальність несе автор або особа, яка має авторське право.
Заявник має право з власної ініціативи подати клопотання про внесення змін до поданої ним заявки (крім примірника твору).
Ці виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до Державного департаменту після винесення рішення про реєстрацію авторського права або договору, який стосується права автора на твір. За подання клопотання про внесення з ініціативи заявника змін до заявки сплачується відповідний збір.
Видача свідоцтва здійснюється Державним департаментом у місячний строк від дати реєстрації.

Ознаки, які можуть бути підставою для припинення дії авторського договору
По-перше, згідно зі статтею 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права», якщо договори про передачу прав на використання творів укладаються не в письмовій формі, вони є недійсними, окрім випадків перелічених нижче. В усній формі можуть укладатись договори про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).
По-друге, договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору,території, на яку поширюється передавань право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди).
Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України, а якщо вони нижчі, то авторський договір є недійсним.
По-третє, усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.
Також авторський договір є недійсним, якщо умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на зазначену у договорі тему чи у зазначеній галузі, є недійсними.
За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.
Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.
Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.
Якщо хоча б одна з цих вимог не виконана, авторський договір є недійсним.
Наукове відкриття. Поняття та ознаки. Суб'єкти
Згідно зі Ст. 457 Цивільного Кодексу України науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.
Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.
Наукові відкриття мають правовий режим захисту, що за своєю суттю є немайновим правом автора. Таким чином автор наукового відкриття, навіть якщо він доведе факт використання його відкриття у конкретному промисловому виробі або послузі, не зможе отримати компенсацію від порушника. Для того, аби набути статус винаходу, який може захищатися патентом, наукове відкриття має відповідати критеріям патентоздатності.
Критерії патетоздатності:
1. Новизна – винахід, корисна модель або промисловий зразок визнаються новими, якщо вони не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує даті подання заявки до установи або даті пріоритету, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати^[2].
2. Винахідницький рівень – винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із існуючого рівня техніки.
3. Придатність до промислового використання – цей критерій означає, що використані у винаході чи корисній моделі способи отримання результату мають дозволяти практичне використання винаходу.
Згідно зі Ст. 463 Цивільного Кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності на наукове відкриття є:
1)                винахідник, автор промислового зразка;
2)                інші особи, які набули прав на наукове відкриття за договором чи законом.