Реферат

Реферат на тему Амінокислоти одержання властивості роль у біології

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2013-11-29

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 23.11.2024


Національний Університет «Києво-Могилянська Академія»
Реферат
Амінокислоти: одержання, властивості, роль у біології
                                                          виконав студент ФПН-1
                                                           Шестопал Руслан
                                                 Київ
          АМІНОКИСЛОТИ
Органічні сполуки, що містять в молекулі карбоксильну та аміно групи, називають амінокислотами. Амінокислоти мають надзвичайно велике значення в органічному світі, тому що з них побудовані білкові речовини клітині, що виконують ряд інших важливих функцій в живому організмі: структурні білки, ферменти, гормони, транспортні білки, захисні, запасаючі, скорочувальні, токсини.
ІЗОМЕРІЯ. НОМЕНКЛАТУРА.
Амінокислоти називають звичайно як замісники відповідних карбонових кислот, позначаючи положення аміно групи буквами латинського алфавіта. Застосовується також систематична номенклатура, а для найпростіших- імпіричні назви:
CN2NH2-COOH  амінооцтова кислота, аміноетанова кислота, глікол, гліцин.
CH3-CHNH2-COOH  a-амінопропіонова кислота, 2-амінопропіонова кислота, аланін.
CH3-CH2-CH-CHNH2-COOH  2-аміно-3-метилпентанова кислота
                  /                                ізолейцин.
                CH3
CH3-CHOH-CHNH2-COOH   a-аміно-b-оксимасляна, 2-амино-3-оксибутанова кислота, треонін.
Ізомерія амінокислот аналогічна ізомерії оксикислот.Вона може бути пов’язана з положенням функціональних груп та будовою вуглицевого скелета. Молекула амінокислоти може вміщувати як одну так і декілька карбоксильних груп і відповідно до цього амінокислоти відрізняються по основності.В молекулі амінокислоти може вміщувати також декілька аміногруп.
Гомологічний ряд одноосновних амінокислот необхідно б було починати з аміномурашиниї кислоти H2N-COOH. Проте ця кислота одночасно є неповним амідом карбонової кислоти.
Оцтова кислота має одну похідну амінокислоту H2N-CH2-COOH. Пролінова -дві: CH3-CHNH2-COOH a-амінопропіонова кислота, (a-аланін), CH2NH2-CH2-COOH b-амінопропіонова кислота (b-аланін)
Від масляної- три , від ізомасляної- дві:
CH3-CH2-CHNH2-COOH a-аміномасляна кислота
CH3-CHNH2-CH2-COOH b-аміномаслянакислота
CH2NH2-CH2-CH2-COOH g-аміномасляна кислота
Від ізомасляної:                      
a-аміноізомасляна кислота
b-аміноізомасляна кислота H2N-CH2-CH-COOH
                                             /
                                          CH 3
ШЛЯХИ ОТРИМАННЯ АМІНОКИСЛОТ.
Розроблено багато шляхів отримання a-амінокислот. Найважливіші з них три:
1.Дія аміака на солі хлорзамісних кислот:
NH2-H+CL-CH2-COONH4------HCL---®NH2-CH2COOHNH4
2. Дією аміака та ціанової кислоти на альдегіди(реакція Штрекера). Ціановодень приєднується до аміду що утворюється спершу, утворений нітрил a-амінокислоти омилюють та отримують a-амінокислоту:
CH3-C=O ----+HN3-----H2O--®CH3-CH=NH--+HCN-®CH3-CH-CºN--+HOH: [H2]---NH3®
             /                                                                                                                         /
         H                                                                                NH2
®CH3-CH-COOH
             /
         NH 2
3.a-Амінокислоти також можна синтезувати з аміномалинового ефіра за наступною схемою:
                               NO-CH(COOR)2
CH2(COOR)2R*ONO---R*OH®­¯     --+H2-[Ni]®NH2-CH(COOR)2C6H5OCL--HCL®                             
                                 HON=C(COOR)
ÞC6H5CO-NH-CH(COOHR)2--+RONa---ROH-®[C6H5CO-NH-C(COOR)2]Na+--R*I---NaI--®C6H5CONH-CR*(COOR)2H+, HOHC6H5COOH-®NH-CR*(COOH)2   ----CO2-®NH2-CHR*-COOH
4. При гідролізі білків отримано близько 25 різноманітних амінокислот. Розділення такої суміші являє собою вкрай складну  операцію.Проте звичайно одна або дві амінокислоти отримуються в більших кількостях і ці кислоти вдається виділити досить просто. Останнім часом навчились так порушувати життєдіяльність деяких мікроорранізмів, що вони замість накопичення білка починають продукувати одну яку-небудь задану амінокислоту. Таким хляхом в промисловості отримують харчовий лізин. Із субстракта лізин виділяють з допомогою йоннообмінних смол.
Шляхи отримання b-амінокислот. Найбільш важливими є наступні два способи отримання цих кислот:
1. Приєднання аміака до відповідних кислот. Аміак до олефінів без каталізаторів не приєднується. Приєднання тут проходить так як і інші реакції a,b-ненасичених кислот, ане заправилом Марковникова:
CH2=CH-COOH --+2NH3®NH2-CH2-CH2-COONH4  
2.Велика кількість амінокіслот була синтезована В.М.Родіоновим з малинової кислоти: CH2-CHO+CH2(COOH)2--+NH3®CH3-CH-NH2-CH2COOH+H2O+CO2
Ця реакція схожа з реакцією отримання b-оксикислот з альдегидів. Можливо, що проміжними продуктами тут є оксисполуки, проте механізм цієї реакції до кінця ще не з’ясовано.
Шляхи отримання інших амінокислот. Амінокислоти з більш віддаленими одна від одної функціональними групами отримують дією аміака на галогенпохідні  кислот, відновленням неповних нітрилів двохосновних кислот з допомогою бекмановского перегрупування наприклад:
H2C       CH2                                         H2C         CH2
 

H2C                       C=O –H2N-OH--HOH® H2C                          C=N-OH--[H2SO4]®
 

         H2C        CH2                                         H2C             CH2
циклогексанон                                         циклогексаноноксим            
       H2C         CH  OH                               H2C          CH2
                                                                                            CO
H2C                        С=N         ® ¬      H2C                                          NH
 

       H2C         CH2                                        H2C          CH2                       
                                                           капролактам
Капролактам при гідролізі утворює w- або e-амінокапронову кислоту, а при нітруванні з подальшим відновленням- лактам 2,6-диамінокапронову кислотую(лізин).
Фізичні властивості.
Амінокислоти-безбарвні кристалічні речовини з високими температурами плавлення, які мало відрізняються для цих кислот і тому не характерні. Плавлення супроводжується розкладом речовини. У воді амінокислоти є добрерозчинними. Водні розчини одноосновних амінокислот майже завжди мають майже нейтральну реакцію.
Високі температури плавлення, відсутність в спектрі ліній, характерних для карбоксильної та аміно групи, та деякі інші властивості амінокислот пояснюються їх будовою. Амінокислоти являють собою внутрішні солі (біполярні іони):+NH3-CH2-CO-O-Такий іон в кислому середовищі поводить себе як катіон, так як пригнічується дисоціація карбоксильної групи; а в лужній - як аніон: +NH3-CH2-COOH®¬+HOH- +NH3-CH2-COO®¬HO-H+NH2-CH2-COO-
В ізоелектричній точці, коли концентрація катіонів та аніонів рівні, конценотрація біполярного іона максимальна і рух його в електричному полі не відбувається. Положення рівноваги залежить від pH середовища.
Більшість природніх амінокислот оптичноактивні вналлідок наявності асемитричного атома карбону. В пироді розповсюджені  кислоти L-ряду.
              ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ.
Подібно до інших сполук із змішаними функціональними групами амінокислоти проявляють властивості як кислот так і амінів. Проте в ланцюзі перетворень сильно впливає наявність двох груп.
1. Амінокислоти утворюють солі з лугами. Солі a-амінокислот з тяжкими металами можуть мати комплексний характер. Таку будову мають наприклад інтенсивно сині солі міді:                                         CH2-NH               O         CO
                                                                                              Cu
                                                                              CO        O             NH2-CH2
2.Подібно до інших кислот амінокислоти утворюють складні ефіри, хлорангідриди, аміди і т. д.
3.Амінокислоти утворюють солі з неорганічними кислотами наприклад(H3N+-CH2-COOH)-CL.Ці солі звичайно добре кристалізуються.
4.При дії азотистої кислоти амінокислоти утворюють оксикослоти:
H2N-CH2COOH—HNO2 ®N2+H2O+HOCH2-COOH
Ефіри амінокислот утворюють при цьому досить стійкі діазосполуки:
CH2-CH2-COOC2H5HNO2---2H2O®N2CH-COOC2H5
Діазооцтовий (етиловий) ефір має наступну будову:
NºN+--CH-COOC2H5«-N=N+=CH-COOC2H5
Він використовується при органічному синтезі.
5.Аміногрупа в амінокислотах легко ацілюється при дії ангідридів або галогенангідридів кислот:
CH2NH2                           CH2-NH-COCH3
  /         +(CH3CO)O2®      /                         +CH3COOH
COOH                              COOH
6.При алкіруванні аміногрупи утворюються вторинні, третинні амінокислоти та зрештою чотирьохзамісні амонійні луги. Внутрішні солі таких лугів називають бетаінами.
7. В залежності від положення аміногрупи по відношенню до карбоксилу амінокислоти поводять себе порізному:
1) a-амінокислоти утворюють дикетопіперазини:
CH3-CH-CO---OH                               CH3-HC-CO
          |                                                 
     H-NH+NH—H   ®                      NH                    NH+2H2O
          |
 НO—CO-CH-CH3                                OC-CH-CH3
2) b-амінокислоти відщеплюють аміак і дають амонійну сіль ненасиченої кислоти. Причиною такої реакції є рухливість водневих атомів в сусідстві з карбоксильною групою:
CH2-CH-COOH
  І       |                     ® CH2=CH-COOONH4
NH2   H   
 3)g-,d-амінокислоти уворюють при нагріванні внутрішні аміди -лактами:
               H2C            CH2                            H2C             CH2
 

H2C                               CO  -H2O®  H2C                                  CO
 

               HN---H      OH                                     NH  
 
    Цим корис
туються при визначенні будови амінокислот: визначають в якому положені знаходиться аміногрупа відносно карбоксильної.
8. В реакціях заміщення a-амінокислот, повязаних із зміною до асимме-тричного атома карбону, частопроходить вальденівське обертання. Прикладом може бути взаємоперетворення d- та l-бромпропіонових кислот та d- і l-аланіна по наступній схемі:
d-бромпропіонова кислота---NH3®d-Аланін
           ­ NOBr                                        ¯  NOBr
l-Аланін     ¬NH3-                                        l-Бромпропіонова кислота
Інверсія або збереження конфігурації під час реакції заміщення залежить від механізма по якому дана реакція проходить.
9. В сучасній хімії та біології амінокислот та білків важливу роль відіграє реакція зі зміною кольору(зміна забарвлення на синє).
Комплексони. Комплексонами називають групу a-амінокислот, що вміщують два або три залишки, звязаних з азотом. Найбільш простими з цих амінополікарбонових кислот є імінодиоцтова та нитрилтриоцтова кислоти:
           CH2-COOH                                          CH2-COOH  нітрилтриоцтоав
H-N                                     HOCO-CH2-N                                 кислота
           CH2-COOH                                          CH2-COON 
імінодиоцтова кислота
ТАБЛИЦЯ.L- амінокислоти знайдені в білках
(CH3)2CH-CH2-CH-COOH
                             |                                                                                                                                                                                                                                                          
                           NH2
Leu
(CH3)2CH-CH-COOH
                    |
                  NH2
Val
CH3-CH-COOH
           | 
        NH2
Ala
H2N-CH2-COOH
Gly
CH3-CH2-CH-CH-COOH
                            |          |
                          CH3 NH2
Ile
   -CH2-CH-COOH
               |
             NH2
Phe
H2N-CO-CH2-CH-COOH
                         |
                       NH2
Asn
H2NCOCH2CH2CH-COOH
                               |
                            NH2
Gin
                         CH2-CH-COOH
                                      |
                   NH           NH2                           
Trp
                           -COOH
                  NH
Pro
HO-CH2-CH-COOH
                    |
                 NH2
Ser
CH3-CH-CH-COOH
            |       |
          OH   NH2
Thr
HO-         -CH2-CH-COOH
                               |
                             NH2  
Tyr
HO
              -COOH
   NH
Opr
                  NH2
                    |
 NS-CH2-CH-COOH
Cys
                  NH2
                      |
      S-CH2-CH-COOH
       |
      S-CH2-CH-COOH
                      |
                    NH2 
Cys-Cys
CH3-S-CH2-CH-COOH
                         | NH2                                         
HOOC-CH2-CH-COOH                                         
                          |
                       NH2
Met
HOOC-CH2-CH2-CH-COOH
                                  |
                                NH2
Glu
H2N-CH2CH2CH2CH2CH-COOH
                                            |
                                          NH2          
  
Lys
H2N-C-NH-CH2CH2CH2-CH-COOH
          ||                                     |
        NH                                NH2  
Arg
N
           -CH2-CH-COOH
  NH               |
                    NH2
His
ЗВЯЗКИ
Амінокислоти здатні утворювати ряд хімічних звязків з різними реакційноздатними групами.
Пептидний звязок. Цей звязок утворюється в результаті виділення води при взаємодії аміногрупи однієї амінокислота з карбоксильною іншої. Сполука що утворилась внаслідок такої реакції називається дипептид.
Іонний звязок. При схожому значенні pH іонізована аміногрупа може взаємодіяти з іонізованою карбоксильною .в результаті чого утворюється іонний звязок. У водному розчині іонні звязки значно слабкіші ковалентних; івони можуть розриватися при зміні pH середовища.
Дисульфідний звязок. Коли дві молекули цистеїна, їх сульфгідрильні (-SH) групи, знаходяться поруч, вони окислюються утворюючи дисульфідний звязок. Дисульфідні звязки можуть виникати при також між різними поліпептидними ланцюгами. Цей факт грає важливу роль в білковій структурі.
Водневий звязок. Електропозитивні водневі атоми, сполучені з азотом чи киснем в групах -OH або -NH , намагаються узагальнити електрони з найближчими електронегативними атоиами кисню, наприклад з киснем в групі =СО. Утворений таким чином водневий звязок є слабим, але такі звязки виникають досить часто і сумарний вплив на   на стабільність в молекулі значний( наприклад структура шовку).
   Біосинтез амінокислот - це процес утворення амінокислот в організмі. Він може здійснюватись кількома шляхами: прямим амінуванням ненасичених кислот, відновним амінуваням кетокислотпереамвнування амінокислот зкетокислотами, завдяки реакціям за місцем радикалів амінокислот(процеси ферментативного взаємоперетворення).
В організмі людини здійснюється синтез лише замінних протеїногенних амінокислот, а в тканинах рослин синтезуються також незамінні амінокислоти. Синтез замінних амінокислот в організмі може здійснюватися із метаболів циклу Кребса, проміжних продуктів розщеплення вуглеводів та з незамінних амінокис-лот. Серед метаболітів циклу Кребса джерилом утворення амвнокислот є оксалоацетат і 2-оксоглутарат. З оксалоацетату утворюється аспарагінова кислота, а з неї -аспарагін:
Оксалоацетат+Глутамат®Аспарагінова кислота+2-Оксоглутарат;
Аспарагінова кислота+NH3+АТФ®Аспарагін+H3PO4 .
Із 2-оксоглутарату утворюється глутамінова кислота, глутамін, пролін, оксипролін. З промвжних продуктів обміну вуглеводів джерилом утворення амінокислот є піруват, 3-фосфогліцерат і рибозо-5*-фосфат.
Аланін з пірувату утворюється двома шляхами: переамінуванням і відновним амінуванням. Із 3-фосфогліцерату синтезується серин, а з серину -гліцин, з рибозо-5*-фосфату можливе утворення гістидину. Важливим шляхом синтезу замінних амінокислот є процеси взаємоперетворень їх за місцем радикалів та синтез замінних амінокислот з незамінних: фенілаланін®тирозин; метіонін® серин; серин ® гліцин; орнітин ® аргінін; метіонін ® цистеїн.
Синтез незамінних амінокислот здійснюється в тканинах рослин і бактеріальних клітинах. В організмі людини цей процес не здійснюється, оскільки там не утворюються кетокислоти, які могли б бути використані для їх синтезу. Синтез метіоніну та треоніну здійснюється з аспарагінової кислоти за участю АТФ та деяких ферментів - НАД-залежних дегідрогеназ, піридоксалевих, кобамідних, фоланових. Процес синтезу амінокислот відбувається однаково до утворення гомосерину, а далі він проходить з використанням ферментів, специфічних для кожної амінокислоти. Синтез лізину в бактеріальних клітинах здійснюється з пірувату та аспарагінової кислоти шляхом їх конденсації через циклічні  проміжні продукти і діамінопімелінову кислоту. Фенілаланін і триптофан синтезуються з еритрозо-4*-фосфату і фосфоенолпірувату через шикімову, хоризмову та антранілову (триптофан) або префенову (фенілаланін) кислоти. Гістидин синтезується з АТФ, 5-фосфорибозил-1-пірофосфату і глутаміну під час багатоетапних перетворень. Валін, лейцин, ізолейцин синтезуються з пірувату внаслідок складних ферментативних перетворень, у результаті яких утворюється кетокислота з розгалуженим бічним радикалом; далі вона вступає в реакцію переамвнування з глутаміновою кислотою.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Ф.Ф.Боєчко, Л.О.Боєчко.Основні Біохімічні поняття, визначення і терміни
2.  А.А.Петров, Х.В. Бальян, А.Г. Трощенко. Органічна Хімія.
3. Н.Грін, У.Стаут, Д.Тейлор. Биология. Москва: Мир. 1996 рік.

1. Книга Конституція України Науково-практичний коментар
2. Сочинение Почему повесть Пушкина называется Капитанская дочка
3. Диплом на тему Реабилитация военнослужащих с посттравматическим стрессовым синдромом
4. Реферат Эстетические свойства непродовольственных товаров классификация, характеристика и место при э
5. Курсовая Сравнительный анализ методов коллективной выработки решений
6. Реферат Разработка турпродукта по Австрии
7. Реферат на тему Significance Of Death And Sex To Shakepeare
8. Реферат Стандартизация услуг
9. Реферат Битва за Ангаур
10. Реферат Социокультурная сущность многоуровневой системы непрерывного образования