Доклад

Доклад на тему Руська трійця Маркіян Шашкевич Іван Вагилевич Яків Головацький

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2013-12-02

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 11.11.2024


Доповідь на тему:
“РУСЬКА ТРІЙЦЯ”
Маркіян ШАШКЕВИЧ,  Іван ВАГИЛЕВИЧ,  Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ.
                                                                                      Підготував
                                                                                      Учень 9 А кл.
                                                                                       Михалець     Дмитро  
                                                                                                   
На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання “Руська трійця”. Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихо­ванців греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич (1811-1866) та Я. Головацький (1814-1888), які активно виступили на захист рідної української мови (термін “руська” для галичан означав українська).
Перебуваючи під значним впливом ідейних віянь ро­мантизму, національно-визвольних змагань поляків, тво­рів істориків (Д. Бантиша-Каменського), етнографів (М. Максимовича) та літераторів (І. Котляревського) з Над­дніпрянської України, члени “Руської трійці” своє го­ловне завдання вбачали в піднесенні статусу української мови, розширенні сфери ЇЇ вжитку і впливу, прагненні “підняти дух народний, просвітити народ”, максимально сприяти пробудженню його національної свідомості.
Свою діяльність члени гуртка розпочали з вивчення життя, традицій та історії власного народу. Із записни­ками в руках Я. Головацький та І. Вагилевич побували в багатьох містечках та селах Галичини, Буковини та За­карпаття. Наслідком цього своєрідного “ходіння в народ” стали не тільки численні добірки матеріалів з народо­знавства, фольклористики, історії та мовознавства, а й знання реального сучасного становища українського на­роду під іноземним гнітом. Зауважимо, що молоді патрі­оти шукали свій власний шлях допомоги пригніченому народові. Зокрема, під час своїх етнографічних подоро­жей вони контактували з польськими підпільниками, які готували антиурядовий виступ, але “Руська трійця” не пішла за революційними змовниками, зосередивши зусил­ля на культурницько-просвітницькій діяльності.
Першою пробою сил для членів гуртка став рукопис­ний збірник власних поезій та перекладів під назвою “Син Русі” (1833), у якому вже досить чітко пролунали закли­ки до народного єднання та національного пробудження. Наступним кроком “Руської трійці” став підготовлений До Друку збірник “Зоря” (1834), який містив народні піс­ні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцис­тичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення визвольної боротьби Народу, оспівування козацьких ватажків — Б. Хмельницького та С. Наливайка. Прозвучав у збірці і заклик до єднання українців Галичини і Наддніпрянщини. Слід заз­начити, що видання цієї книжки було заборонене і віден­ською, І львівською цензурою. Перша намагалася приду­шити молоді паростки українського руху в Галичині, по­боюючись, що він у перспективі може стати проросійським. Друга, відображаючи інтереси консервативних лі­дерів греко-католицької церкви, виступила не стільки про­ти змісту, скільки проти форми: поява книжки українсь­кою мовою посягала б на монополію та авторитет мови церковнослов'янської.
Для молодих авторів забороненої “Зорі” розпочався період переслідувань, обшуків, доносів, звинувачень у неблагонадійності. Принципове звинувачення було сформу­льоване директором львівської поліції: “Ці безумці хо­чуть воскресити... мертву русинську національність”. Про­те навіть у цих несприятливих умовах члени “Руської трійці” не припинили активної діяльності. Вони, ламаю­чи консервативну традицію, що передбачала виголошен­ня офіційних церковних промов латинською, польською чи німецькою мовами, водночас у трьох церквах Львова прочитали релігійно-моральні проповіді українською мо­вою. “Трійчани” енергійно виступали проти латинізації письменства, всіляко підтримували повернення рідної мо­ви в побут національної інтелігенції. У 1836 р. М. Шашкевич підготував підручник для молодших школярів -“Читанку”, написаний живою розмовною українською мо­вою (термін “читанка” належить самому М. Шашкевичу).
Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ “Ру­салка Дністровая”. І хоча ідеї визволення прозвучали в ній із значно меншою силою, ніж у “3орі”, лише 200 примірників цієї збірки потрапили до рук читачів, реш­ту було конфісковано. Що ж злякало офіційну владу цьо­го разу? Це був новаторський твір і за формою, і за зміс­том. Він написаний живою народною мовою, фонетич­ним правописом, “гражданським” шрифтом. Все це виді­ляло збірку з тогочасного літературного потоку, робило її близькою і зрозумілою широким народним верствам. Зміст “Русалки Дністрової” визначають три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кор­донами різних держав, та заклик до ЇЇ поновлення; пози­тивне ставлення до суспільних рухів та уславлення на­родних ватажків — борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідей власної державності та по­літичної незалежності. Цілком очевидно, що автори збірки певною мірою вийшли за межі культурно-просвітниць­кої діяльності у політичну сферу.
Аналізуючи причини заборони збірки, І. Франко заз­начав: “Русалка Дністровая”, хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані — була свого часу явищем наскрізь революційним”. Це був рішучий виступ проти традиційних політичних і соціальних авторитетів.
“Русалка Дністровая” стала підсумком ідейних шу­кань та своєрідним піком діяльності “Руської трійці”. Незабаром це об'єднання розпадається. Переслідуваний світською і церковною владою, на 32-му році життя по­мирає М. Шашкевич. У 1848 р. перейшов на пропольські позиції І. Вагилевич, який починає проповідувати ідею польсько-українського союзу під верховенством Польщі. Довше від інших обстоював ідеї “Руської трійці” Я. Головацький. Проте й він під впливом М. Погодіна приєд­нується до москвофілів і 1867 р. емігрує до Росії.
Яскравим та самобутнім явищем була діяльність громадсько-культурного об’єднання  “Руська  трійця”. Члени цієї організації визначили та оприлюднили основне ядро ідей національного відродження, своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького, робили перші спроби спрямувати вирішення національних проблем у політичну площину.

1. Реферат Cравнительный менеджмент
2. Реферат на тему Marcus Aurelius And Stoic Philosophy Essay Research
3. Реферат на тему Clockwork Orange Essay Research Paper Wilson was
4. Лекция на тему Толкование норм права 4
5. Реферат Контроль, организация процессов контроля
6. Реферат Возникновение и функционирование акционерных обществ
7. Контрольная работа Ростовская область
8. Реферат на тему Hong Kong Immigrants In Vancouver- Uneasy Partnership
9. Задача на тему Определение среднестатистических показателей
10. Реферат на тему Genetics Essay Research Paper During the past