„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор ДП УАМЦ

________ Дуденко Г.І.

„___” _________2009р.

ТЕХНОЛОГІЯ

проведення метеорологічних спостережень за погодою

на аеродромі Київ (Жуляни)

1. Розташування пунктів спостережень та системних комп'ютерів

Основний пункт спостережень розташован на 1-му поверсі КДП у середини ЗПС. Спостереження за атмосферними явищами, кількістю, формою та висотою хмарності (у випадку, якщо в шарi хмарностi є значнi розриви, внаслiдок чого висота хмарностi не може бути визначена iнструментально) проводяться техніком-метеорологом візуально з метеомайданчика, що знаходиться в 50 метрах від ОПС.

Автоматичні вимірювання метеовеличин (вітер, видимість MOR, висота хмар, температура та вологість повітря, атмосферний тиск) для метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі Київ здійснюються дистанційно за допомогою автоматизованої системи КРАМС-4.

КРАМС - 4 – це комплексна радіотехнічна аеродромна метеорологічна станція, призначена для збирання та обробки даних від аеродромних метеодатчиків і забезпечення інформацією про погоду диспетчерів, пілотів та інших споживачів.

КРАМС – 4 виконує наступні функції:

• вимірювання та збирання інформації про основні метеорологічні величини на аеродромі;

• ручне введення інформації о метеовеличинах та інших параметрах, які не вимірюються автоматично;

• обробку інформації, яка вимірюється автоматично і введеної вручну техніком-метеорологом;

• автоматичного формування та передачі метеорологічних зведень у кодовій формі METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL (у форматі місцевих регулярних та спеціальних зведень), телеграм про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища в кодовій формі WAREP;

• розповсюдження метеоінформації по лініям зв'язку та відображення інформації на МД;

• забезпечує резервне копіювання даних датчиків на резервному комп'ютері;

• забезпечує автоматичну передачу інформації на МД через 1 хвилину;

• забезпечує встановлення автоматичного режиму передачі телеграмм METAR, MET REPORT через 30 і 60 хвилин;

• проводить відлік часу;

• реєстрацію (архівацію) та друк інформації, що вимірюється або вводиться вручну;

• автоматичну реєстрацію журналу фактичної погоди АВ-6 (та друк АВ-6);

• обробку результатів кулепілотних спостережень (та друк даних кулепілотних спостережень).

КРАМС – 4 експлуатується у безперервному режимі під наглядом техніків-метеорологів та чергового інженера-електроніка.

Інформаційно–збираючий блок AWOS METPRO здійснює збір даних від датчиків IMPULSPHISYK (німецького виробництва): датчиків вітру WIND, датчиків видимості FLAMINGO, датчиків висоти нижньої межі хмар LD-12, датчику температури та вологості повітря МP-106А та нефелометру FD-12 фірми Vaisala (Фінляндія), КРАМС-4 проводить постійні автоматичні вимірювання та обробку даних атмосферного тиску за допомогою барометру БАР, який встановлений в робочому приміщенні техніка - метеоролога (ОПС).

Технік-метеоролог вводить в головне меню КРАМС-4 необхідні дані візуальних спостережень: явища поточної погоди, кількість, форму та висоту хмар (при необхідності). КРАМС-4 формує метеорологічну інформацію для передачі на МД споживачам, метеорологічні зведення погоди в кодовій формі METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL, телеграми про НЯ та СГЯ в кодовій формі WAREP та відправляє їх в канали зв'язку ГЦСТ та AFTN.

КРАМС-4 інформує техніка-метеоролога про початок часу редагування та відправлення метеозведень (звуковим сигналом).

При виникненні небезпечних для авіації метеорологічних умов (перехід через порогові значення метеовеличин) та закінченні (послабленні) цих умов, КРАМС-4 забезпечує автоматичне формування зведень та подальшу передачу (автоматично або вручну) спеціальних зведень погоди.

Метеорологічна інформація розповсюджується та відображається на Метеодисплеях (моніторах погоди), які знаходяться на слідуючих робочих місцях:

1. техніка-метеоролога (основний комп'ютер);

2. техніка-метеоролога (резервний комп'ютер);

3. техніка-метеоролога (мовлення погоди для ДВЧ-радіомовних передач);

4. синоптика (брифінг);

5. синоптика-прогнозиста;

6. диспетчера ДОП (PAR);

7. диспетчера АДВ «Вишки»;

8. диспетчера ТС-5 «Київ-Радар.

2. Опис комп'ютеру техніка-метеоролога

Взаємодія техніка-метеоролога з ЕОМ здійснюється як введенням команд з клавіатури ЕОМ, так і за допомогою клавішного пристрою, який називається мишка.

Після запуску КРАМС-4 (подвійним натисканням на ярлику КРАМС) на екрані виводиться головне вікно КРАМС-4. У верхній частині головного вікна розташований рядок заголовку „Станция КРАМС-4”. Нижче - рядок головного меню КРАМС-4, до якого входять п’ять розділів; панель інструментів КРАМС-4 (піктограми), яка складається з ряду кнопок-піктограм; рядок стану, де відображаються - інтервал передачі регулярних зведень METAR та MET REPORT; час доби, поточна дата та час; інформаційне вікно повідомлень.

Далі розташована робоча область програми КРАМС-4, яка зайнята фоновим вікном із зображенням ЗПС, датчиків та оброблених значень метеоелементів.

В фоновому вікні, у верхній його частині, відображаються наступні дані для двох курсів:

• ddd/ff-ffm - параметри вітру: магнітний напрямок вітру, середня швидкість вітру – осереднені дані за 2 хвилини; максимальна швидкість вибране значення за останні 10 хвилин;

• HHH,m - висота нижньої межі хмар (ВНМХ), вибрана за алгоритмом другого мінімума за 2 хвилини;

• MOR,m - видимість (MOR), осереднені за 1 хвилину значення для зони приземлення, середини, кінця ЗПС – дані неокруглені;

• RVR,m - видимість (MOR) округлені, осереднені дані за 1 хвилину для зони приземлення, середини, кінця ЗПС; в нічний час доби при умовах для визначення видимості на ЗПС (RVR), в цих вікнах відображаються значення RVR для зони приземлення, середини, кінця ЗПС (округлені, осереднені значення за 1 хвилину);

• QFE, mm - атмосферний тиск на рівні аеродрому, з урахуванням висоти порогу ЗПС (QFE) в мм рт.ст. для двох курсів.

В нижній частині фонового вікна відображаються наступні значення метеоелементів:

На блакитному фоні відображаються:

• P, гПа - миттєві виміряні значення атмосферного тиску з БАРу в гПа;

• QNH, гПа - миттєві розраховані значення тиску QNH в гПа;

• T,ºС - миттєві виміряні значення температури повітря в градусах Цельсія;

• R,% - миттєві виміряні значення відносної вологості повітря у відсотках;

• Td - миттєві розраховані значення температури точки роси в градусах Цельсія;

• Явления погоды - дані про інтенсивність та вид опадів (допоміжні дані, відображаються у третьому вікні);

• I мм/ч - дані про кількість опадів в мм за годину (допоміжні дані);

• Время суток - зміна часу доби (ДЕНЬ, НІЧ) відображається автоматично по введеним в програму таблицям;

• TREND - прогноз на посадку, отриманий від синоптика по лініям зв'язку.

У вікнах з білим фоном технік-метеоролог вводить вручну наступні дані:

Панель "081/261" призначена для введення параметрів вітру, висоти нижньої межі хмар та видимості. Панель поділена на 2 частини: ліворуч – вікна для введення даних з МК81, праворуч - для введення даних з МК261, вікно по середині – для даних у середини ЗПС.

Група текстових вікон „DDD/FF-FFm” призначена для введення інформації про параметри вітру з двома курсами. При виходу з ладу датчиків вітру технік-метеоролог вводить вручну «999» у вікні напрямку вітру з тим курсом, з яким датчик вийшов з ладу, для подальшого кодування „/////MPS” в зведеннях MET REPORT/SPECIAL, METAR/SPECI, на МД вікна для відображення вітру будуть порожні (дані відсутні).

Група текстових вікон "ВНГО,м" призначена для введення інформації про висоту хмарності. Ліворуч – вікно для введення даних про висоту хмарності з МК81, праворуч - для введення даних з МК261. Висота нижньої межі хмар вводиться в метрах. Введене значення висоти автоматично включається у зведення MET REPORT/SPECIAL, METAR/SPECI та на МД.

Висота нижньої границі визначається візуально та вводиться в текстові вікна у випадку, якщо в першому шарі хмар є розриви та датчик не вимірює висоту нижньої межі хмар, або якщо спостерігаються хмари середнього або верхнього ярусу. У випадку виходу з ладу датчиків висоти нижньої межі хмар та, якщо висоту нижньої межі хмар неможливо визначити візуально або по даним кулепілотних спостережень технік-метеоролог вводить "9999" для кодування в телеграмах "///".

Група текстових вікон "MOR,м". У випадку виходу з ладу хоча б одного датчика або у випадку штучного заниження видимості при сході та заході сонця (див. розділ 6, п. 6.2), технік-метеоролог вводить видимість визначену візуально за схемою орієнтирів, однакове значення у три вікна, в метрах (Наприклад: 7000, 4000, 3000, 2500 та ін.). Технік-метеоролог вводить однакове значення в три вікна видимості, або ставить «галочку» біля середнього вікна видимості та вибирає потрібне значення видимості, воно продублюється у всіх вікнах. При переході на інструментальне визначення видимості - вікна треба очистити (стерти значення видимості).

В текстовому вікні "Курс" технік-метеоролог вибирає зі списку робочий курс посадки (81 або 261). При зміні курсу технік-метеоролог проводить перезапис у змінених даних погоди, відправляє інформацію на МД та телеграмму Special.

В текстовому вікні "Сцепление" технік-метеоролог вводить вручну коефіцієнт зчеплення.

Текстове вікно "TREND" призначене для введення вручну прогнозу на посадку. Якщо комп´ютер синоптика вийшов з ладу або по технічним причинам TREND не проходить по лініям зв'язку, внаслідок чого не може бути автоматично включений до зведень METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL технік-метеоролог вводить вручну TREND, отриманий по телефону від синоптика, для автоматичного включення до зведень погоди.

В текстовому вікні "Время суток" - при ручному режимі введення, технік-метеоролог вибирає зі списка час доби (день, ніч).

Примітка: підказка про зміну часу доби в інформаційному рядку з'являється в будь-якому режимі установки часу доби (автоматичному або ручному).

Текстове вікно "Огни" призначене для введення вручну ступеню вогнів світлосигнальної системи. Технік-метеоролог вводить у відповідні вікна шляхом підбору ступінь ВМІ з курсом МК-81 при значеннях видимості в діапазоні 2-1км в програму КРАМС-4 вводиться сила світла вогнів 10% (від максимальної), при значеннях видимості менше 1000м – 30% (від максимальної):

Курс	МК-81
Видимість
< 2-1км	10%
< 1км	30%

Якщо вогні не включені, розрахунок видимості на ЗПС не проводиться, технік-метеоролог вибирає зі списка (0).

В текстовому вікні "Давление (гПа)" технік-метеоролог вводить атмосферний тиск в гПа (десяті долі відокремлюються крапкою).

В текстовому вікні "Температура (град)" технік-метеоролог вводить температуру повітря в градусах Цельсия (десяті долі відокремлюються крапкою). Якщо температура нижче 0ºС, перед значенням температури технік-метеоролог вводить знак « − ».

Текстове вікно "Влажность (%)" призначене для введення вручну даних відносної вологості повітря у відсотках. Введені дані використовуються для обчислення температури точки роси, пружності водяної пари та автоматично включаються у зведення погоды та заносяться в АВ-6.

Панель "Облачность" призначена для введення інформації про хмарність по группах для подальшого кодування в зведеннях MET REPORT/SPECIAL та на МД.

Технік-метеоролог вводить дані хмарності репрезентативні для зони заходження на посадку по групам, згідно прийнятим скороченням зазначеним в Міжнародних авіаційних метеорологічних кодах:

1-а група – кількість нижнього масиву хмар (вертикальна видимість), висота (при необхідності), форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).

2-а група – кількість хмар другого масиву хмар, їх висота, форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).

3-я група – кількість та висоту третього масиву хмар. Форма хмар не зазначається.

В текстовому вікні "Общее кол-во облаков (0-8)" технік-метеоролог вводить вручну загальну кількість та кількість хмарності нижнього шару, визначену візуально, шляхом підбору цифри октантів у відповідному вікні.

Форма хмар визначається візуально. Технік-метеоролог вибирає у вікнах зі списком відповідну форму хмарності - TCU, CB, Cu, St, Sc, Ns, Frnb, Stfr, Ac, Ci. На МД та в зведеннях METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL кодується тільки купчасто-дощова (CB) або потужно купчаста (TCU) хмарність, всі форми хмарності заносяться до журналу погоди АВ-6 автоматично.

Технік-метеоролог використовує дані вимірювача висоти хмар для введення вручну висоти в другій та третій групі. У випадках, коли другий та третій масив хмар - середнього або верхнього шару та не вимірюється приладом, технік-метеоролог вводить дані візуальних спостережень.

Примітка: при відсутності 2-го та 3-го масиву хмар нижнього шару, у 2-й та 3-й групі вводяться кількість та висота хмар середнього або верхнього шару (при наявності).

Панель ″Явления погоды″ призначена для введення явищ поточної погоди. В текстовому вікні ″Явления″ технік-метеоролог вводить явища поточної погоди з клавіатури згідно таблиці 4768 Міжнародних метеорологічних авіаційних кодів або за допомогою кнопки відкриває вікно для вибору необхідних кодових груп явищ погоди. Вибрані групи явищ відображаються у вікні «Код Явлений погоды».

Для збереження даних та подальшого включення їх до зведень погоди технік-метеоролог натискає мишею на кнопку „Применить”.

При відсутності ручного введення у вікнах білого фона, відповідні параметри включаються в зведення по приладним вимірюванням автоматично.

В нижній частині головного вікна КРАМС-4 розташований рядок діагностики каналів з різнокольоровими квадратами з логотипом ИРАМ (в правому нижньому куті), які відображають роботу системи КРАМС-4.

3. Головне меню

Головне меню КРАМС-4 складається з п'яти розділів: ”Наблюдения”, ”Просмотр данных”, ”Настройка”, ”Техника” , ”Справка”, кожний з яких має меню зі списком файлів (вікон). Результатом виповнення команди є відкриття відповідного файлу (вікна).

Для активації будь-якого розділу головного меню КРАМС-4 та виведення на екран відповідного кожному розділу списку (меню) потрібно виконати наступні дії:

- підвести курсор мишки до найменування вибраного розділу (пункту меню);

- короткочасно один раз натиснути на ліву клавішу мишки;

- на екрані відкривається список (меню) функцій (команд).

Для відкриття будь-якого файлу (реалізації функції) із визначеного розділу потрібно:

- підвести курсор мишки до рядка з найменуванням вибраного файлу (функції);

- на екрані – вибрана функція (команда) меню виділяється світовим вікном;

- натиснути лівою клавішею мишки на світовому вікні;

- на екрані – результат реалізації вибраної функції (команди).

Швидкий виклик основних розділів головного меню здійснюється натиском лівої клавіші мишки на відповідну кнопку-піктограму.

4. Використання головного меню

4.1 Розділ „Наблюдения”

4.1.1 Команда „Данные наблюдений”

Команда „Данные наблюдений” відкриває вікно „Ручной ввод данных”. Робоче вікно „Ручной ввод данных” складається з двох закладок.

- Закладка «Облачность» призначена для введення даних спостережень за хмарністю для кодування в телеграмах METAR/SPECI.

В полі «METAR» технік-метеоролог вводить дані хмарності репрезентативні для всієї зони аеродрому по групам, згідно прийнятим скороченням зазначеним в Міжнародних авіаційних метеорологічних кодах:

1-а група – кількість нижнього масиву хмар (вертикальна видимість), форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).

2-а група – кількість хмар другого масиву хмар, їх висота, форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).

3-я група – кількість та висоту третього масиву хмар. Форма хмар не зазначається.

Технік-метеоролог використовує дані вимірювача висоти хмар для введення вручну висоти в другій та третій групі. У випадках, коли другий та третій масив хмар - середнього або верхнього шару та не вимірюється приладом, технік-метеоролог вводить дані візуальних спостережень.

Примітка: при відсутності 2-го та 3-го масиву хмар нижнього шару, у 2-й та 3-й групі вводяться кількість та висота хмар середнього або верхнього шару (при наявності).

- Закладка «Бортовая» призначена для введення даних про обледеніння, турбулентність, зсув вітру (фактичний або очікуваний), інформації про грози штормового кільця, прізвища техніка-метеоролога, явищ нещодавньої погоди та вітру на висотах 100 і 500м.

Технік-метеоролог вводить інформацію про обледеніння та турбулентність по шарам, з зазначенням інтенсивності та зони розповсюдження (в хмарах, в хмарах та опадах, поза хмарами). Для введення інформації про обледеніння та турбулентність технік-метеоролог ставить „відмітку” біля відповідних вікон.

При отриманні інформації про зсув вітру визначеної інтенсивності технік-метеоролог натискає клавішу мишки у вікні зліва від напису «Зсув вітру» (у вікні з'явиться „відмітка”).

Текстове вікно «RMK» призначене для введення додаткової інформації.

В групу RMK автоматично включається інформація про зсув вітру відповідної інтенсивності на російській мові відкритим текстом (Наприклад: «ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ:УМЕРЕННЫЙ СДВИГ ВЕТРА»), іншу додаткову інформацію про фактичний зсув вітру технік-метеоролог вводить вручну в групі RMK.

У текстовому вікні „RMK” технік-метеоролог вводить вручну інформацію про фактичний або очікуваний зсув вітру, інформацію про грози з метеостанцій штормового кільця в радіусі 10км.

При відмові датчиків видимості та переході на візуальні спостереження у текстовому вікні „RMK” технік-метеоролог вводить вручну „Видимость менее 550м” при видимості менше 550м в денний час та „Видимость менее 1700м” при видимості менше 1700м в нічний час.

Вітер на висотах - у вікні „Ветер на высоте 100” технік-метеоролог вводить напрямок та швидкість вітру на висоті 100м визначені за допомогою кулепілотних спостережень або даних радіозондування; у вікні „Ветер на 500” вводить напрямок та швидкість вітру на висоті 500м визначених за допомогою кулепілотних спостережень або даних радіозондування, при відсутності – вводить напрямок та швидкість прогностичного вітру, отриманого від синоптика.

У текстовому вікні «Прошедшая погода» – технік-метеоролог вводить позначення явищ погоди в кодовій формі METAR вручну, згідно вимогам Міжнародного метеорологічного авіаційного коду.

У текстовому вікні «Наблюдатель» - технік-метеоролог вводить прізвище.

Інформація про закриття штучних перешкод („ипз”, „м/з”) включається в зведення автоматично при наявності хмарності висотою нижче 385м (висота телевізійної вежі – 385м). При наявності хмар висотою до 150м зазначається – „ипз”, від 150 до 385м зазначається „м/з”.

Після введення всіх даних технік-метеоролог натискає мишею на кнопку „OK”.

Для виходу з вікна „Ручной ввод данных” технік-метеоролог натискає мишею на кнопку «Х» у правому верхньому куті вікна.

4.1.2 Спостереження в строки 00 та 30 хвилин, „Запись срока”

Технік-метеоролог вводить необхідні дані в вікна ручного введення. Зведення METAR і MET REPORT формуються по результатам ручного введення даних та показанням датчиків.

При роботі в автоматичному режимі передачі зведень METAR і MET REPORT в 00 та 30 хвилин кожної години (або кожні 60 хвилин) передача зведень здійснюється автоматично. При роботі в автоматичному режимі технік-метеоролог не викликає редактор телеграм „Запис строку”, цей редактор вийде автоматично на головному вікні КРАМС-4 та зведення METAR відправиться в лінію зв'язку автоматично. Якщо є необхідність корекції зведення, то технік-метеоролог закриває редактор телеграм „Запись срока” зі сформованим зведенням METAR (кнопкою «Х» в правому верхньому куті вікна), вносить зміни у вікна ручного введення даних, далі - відкриває піктограму „Передача данных” зі сформованим зведенням METAR, перевіряє та відправляє в лінію зв'язку (натискає на кнопку „Передача телеграммы в выбранный канал связи ” в лівому верхньому куті).

При роботі не в автоматичному режимі передачі зведень - технік-метеоролог передає інформацію на МД, зведення METAR і MET REPORT вручну. Для передачі метеоінформації на МД та зведення MET REPORT в 00 та 30 хвилин (або кожні 60 хвилин) технік-метеоролог натискає клавішею миші на піктограму „Передача на индикатор”. Для передачі зведення METAR в ручному режимі технік-метеоролог не викликає редактор телеграм „Запис строку”, цей редактор вийде автоматично на головному вікні КРАМС-4, для відправлення зведення METAR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на кнопку «Передача телеграммы в выбранный канал связи».

Після передачі зведення METAR в інформаційному рядку виходить повідомлення „Телеграмма отправлена”.

Якщо технік-метеоролог помітив помилку в зведенні METAR в групах, які вводяться вручну (явище поточної погоди, кількість, форму та висоту хмарності, якщо висота хмарності визначена візуально) технік-метеоролог викликає редактор телеграм, натиснувши на піктограму „Передача данных”, цей редактор вийде на головному вікні КРАМС-4, вибирає зведення METAR COR та коригує зведення вручну. Для відправлення зведення METAR COR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на кнопку «Передача телеграммы в выбранный канал связи».

4.1.3 Спостереження між строками 00 та 30 хвилин

При переході через граничні значення даних вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, висоти хмарності (штормові критерії для передачі SPECIAL) зведення SPECIAL відправляються автоматично („режим шторм”); при появі, зміні інтенсивності та закінчені небезпечного явища погоди, при отриманні інформації про обледеніння, турбулентність, фактичний або очікуваний зсув вітру, інформації про грози зі штормового кола, зміні курсу або коефіцієнту зчеплення, при зміні прогнозу на посадку TREND, при сигналі „Тривога” – технік-метеоролог відправляє зведення SPECIAL вручну (натискає на піктограму „Передача на индикатор”).

При переході через граничні значення даних вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, висоти хмарності, при появі, зміні інтенсивності та закінчені небезпечного явища погоди (штормові критерії для передачі SPECI), в інформаційному рядку з'явиться повідомлення „Передайте телеграму SPECI”.

Для передачі SPECI технік-метеоролог відкриває піктограму „Запись SPECI”, перевіряє зведення та передає в лінію зв'язку (натискає на кнопку „Передача телеграммы в линию связи” в лівому верхньому куті).

При виникненні, посиленні, закінченні НЯ та СГЯ (штормові критерії для передачі WAREP), в інформаційному рядку з'явиться повідомлення „Передайте телеграмму WAREP”. Для передачі зведення WAREP технік-метеоролог відкриває піктограму „Передача данных”, вибирає зведення WAREP, перевіряє і доповнює зведення (при необхідності) та передає в лінію зв'язку.

Примітка: якщо по технічним причинам зведення METAR, SPECI, WAREP не потрапили до банку даних, необхідно провести повторну передачу зведень, слід натиснути мишею на піктограму „Передача данных”, вибрати потрібне зведення та відправити в лінію зв'язку.

Якщо технік-метеоролог помітив помилку в зведенні SPECI в групах, які вводяться вручну (група явищ поточної погоди, кількість хмарності, групи нещодавніх явищ погоди), технік-метеоролог викликає редактор телеграм, натиснувши на піктограму „Передача данных”, цей редактор вийде на головному вікні КРАМС-4, вибирає зведення SPECI COR та коригує зведення вручну. Для відправлення зведення SPECI COR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на піктограму «Передача телеграммы в выбранный канал связи».

Спостереження по сигналу „Тривога” – при надходженні сигналу „Тривога” технік-метеоролог проводить спостереження в повному обсязі на протязі 1 хвилини та оновлює інформацію на МД, передає зведення SPECIAL (вручну), в журналі АВ-6 зазначає, що спостереження проводились по сигналу тривога. Проводить позачерговий випуск кулепілота. Визначає напрямок та швидкість вітру для стандартних рівнів (100,200,300,500,600,900м), та зазначає, що даний кулепілот випущений по сигналу тривога.

Примітка: після отримання інформації про сигнал „Тривога” на аеродромі Святошин, технік-метеоролог проводить позачерговий випуск кулі-пілота. При обробці даних кулепілотних спостережень технік-метеоролог зазначає „Ш/п по ТРЕВОГЕ Святошин» та передає визначені дані вітру на висотах по телефону ГОА Святошин.

4.1.4 Команда „Режим автоматической передачи”

Команда „Режим автоматической передачи” відкриває вікно „Настройка интервалов передачи метеосводок”. Вікно поділене на 2 поля: поле „Режим передачи местных регулярных сводок” та поле „Режим передачи сводок”. В полі „Режим передачи местных регулярных сводок” технік-метеоролог встановлює потрібний режим передачі зведень MET REPORT (30 або 60 хвилин). Якщо біля напису „Автоматическая передача с интервалом” технік-метеоролог встановить „відмітку” – зведення MET REPORT будуть передаватися автоматично. Якщо технік-метеоролог видалить „відмітку” – зведення MET REPORT будуть передаватися вручну.

В полі „Режими передачи сводок” технік-метеоролог встановлює інтервал автоматичної передачі зведень METAR (30, 60 хвилин). Якщо біля напису „Автоматическая передача METAP в канал” технік-метеоролог встановить „відмітку” – зведення METAR будуть передаватися автоматично. Якщо технік-метеоролог видалить „відмітку” – зведення METAR будуть передаватися вручну.

4.1.5 Команда „Шаропилотные наблюдения”

Призначена для роботи з даними кулепілотних спостережень. Команда відкриває вікно „Шаропилотные наблюдения”. В цьому вікні вводяться дані в рядки, які відмічені синіми рисками. Місця, які помічені червоним кольором, заповнюються розрахованими величинами.

В верхній частині вікна „Шаропилотные наблюдения” знаходиться горизонтальне меню, яке містить два пункти: „Файл” та „Результаты”. Нижче горизонтального меню знаходиться панель-інструментів, яка містить шість кнопок.

Вікно „Шаропилотные наблюдения” поділене на дві частини. Ліву частину вікна необхідно заповнити результатами кулепілотних спостережень у відповідності з формою КАЭ-1. Технік-метеоролог заповнює позиції, які виділені синім кольором. Введення результатів кулепілотних спостережень здійснюється за допомогою клавіатури.

Після введення результатів, технік-метеоролог вибирає рядок „Расчёт” в меню „Результаты”, після чого в лівій частині вікна будуть відображатися результати розрахунку траєкторії руху кулепілота, в правій частині вікна будуть результати розрахунків для стандартних ізобаричних поверхонь.

Для запису результатів введення та розрахунків в архів, необхідно в меню „Файл” вибрати рядок ”Сохранить”.

Для виведення результатів на печать, необхідно в меню „Файл” вибрати рядок ”Печать”.

Перегляд траекторії руху кулепілота виконується при виборі рядку „Траекторія” в меню „Результати”.

У випадку, якщо треба продивитися результати за попередні строки, а також при необхідності їх реагування, потрібно вибрати рядок „Архивний” в меню „Файл”. При цьому на екран буде відкрите вікно „Архив”

У вікні необхідно встановити відповідний рік, місяць, день і строк та натиснути клавішу „Выбрать”. Після чого у вікні будуть виведені результати за вибраний строк.

Рядок „Новый” в меню „Файл” використовується для підготовки пустого шаблону для введення результатів спостережень.

По закінченню роботи з додатком необхідно вибрати рядок „Выход” в меню „Файл”.

4.2 Розділ „Просмотр данных»

4.2.1 Команда „Анализ архивных данных”

Команда „Анализ архивных данных” відкриває вікно „Отображение архивных данных”, в якому містяться: графіки напрямку та швидкості вітру (з двома курсами), видимості (з двома курсами та середина ЗПС), висоти нижньої межі хмар (з двома курсами), атмосферного тиску, температури та вологості повітря.

4.2.2 Команда „Работа с АВ-6”

В верхній частині вікна знаходиться рядок заголовку „Журнал АВ-6”. Нижче – рядок меню журналу АВ-6, який містить 7 пунктів. Далі – панель інструментів, яка складається з ряду кнопок-піктограм. Далі – область, яка називається робочою областю журналу АВ-6, в верхній частині якої – назви граф.

Дані вимірювань та ручного введення в строки передачі зведень MET REPORT та SPECIAL (відправлених автоматично або вручну) заносяться в журнал АВ-6 автоматично, дані в щоденнику погоди АВ-6 доповнюються техніком-метеорологом тільки відомостями про час початку та закінчення явищ погоди, про наявність додаткової інформації (зсув вітру, грози зі штормового кільця) та інші. Атмосферні явища, що вводяться вручну в нижній частині фонового вікна за допомогою „Таблицы явлений”, заносяться в АВ-6 автоматично у вигляді символів. У тому випадку, якщо відсутній символ явища в АВ-6, його можна записати вручну за допомогою символьної таблиці - підказки, яка виводиться на екран. Для цього необхідно установити курсор миші на піктограмі „Показать символьную таблицу” та клацнути кнопкою. На екран вийде таблиця із символами атмосферних явищ. Встановити курсор на графі АВ-6 „Особые явления погоды” відповідного строку спостережень, вибрати вид явища та натиснути на кнопку „OK”. Аналогічно записати інтенсивність явищ. Після доповнення даними слід натиснути на піктограму „Сохранить файл в архиве”. Журнал АВ-6 складається зі сторінки A та сторінки В. Для перегляду архіву журналу АВ-6 технік-метеоролог натискає мишкою на піктограму „Открыть файл из архива”, далі вибирає рік, дату, число місяця та натискає на кнопку „Выбрать”. Для друку журналу АВ-6 технік-метеоролог натискає на піктограму „Печатать текст”, спочатку роздруковує сторінку А, потім сторінку В. Після закінчення роботи з журналом АВ-6 технік-метеоролог натискає мишкою на кнопку „End”.

Зміст граф журналу АВ-6

• графа 1 – час спостережень – строки 00 та 30 хвилин кожної години, час складання спеціальних зведень та спостережень по запиту, при сигналі „Тривога”, зміні курсу та коефіцієнту зчеплення, прогнозу на посадку, додаткової інформації;

• графи 2,3 – вітер у землі, усереднені за 2 хв. значення напрямку та середньої швидкості вітру;

• графа 4 – максимальна швидкість вітру (за 10 хвилин);

• графи 5,6,7 та 8 - вітер на 100 м та 500 м (автоматично з вікна „Ручной ввод данных”), якщо дані вітру на 100 м відсутні автоматично в графу 5,6 заноситься скорочення «ПРОГН»;

• графа 9 – видимість (при ручному введені значень видимості, визначеної візуально, заноситься автоматично із нижньої частини фонового вікна; при інструментальному вимірювані видимості вказується осереднене за 1 хвилину мінімальне значення з трьох датчиків);

• графа 10 – ступінь ОМІ (заноситься автоматично з текстового вікна „Огни” з нижньої частини фонового вікна);

• графа 11 – дальність видимості на ЗПС з робочим курсом (осереднене значення за 1 хвилину);

• графа 12 – явища поточної погоди, при наявності явищ вручну вказується час початку, та закінчення явищ (заноситься автоматично з текстового вікна „Явления погоды” з нижньої частини фонового вікна);

• графа 13 – загальна кількість хмар та кількість хмар нижнього ярусу в октантах (дані заносятья автоматично з нижньої частини фонового вікна);

• графа 14 – скорочені латинські назви всіх форм хмарності, також CB та TCU (заносяться з текстового вікна „Форма облаков” з нижньої частини фонового вікна);

• графа 15 – висота хмар з робочим курсом з датчиків або визначена візуально;

• графа 16 – температура повітря з десятими долями;

• графа 17 – температура точки роси (°С) з десятими долями;

• графа 18 – відносна вологість повітря (%);

• графа 19 – абсолютна вологість;

• графа 20 –тиск QFE в мм.рт.ст. (з урахуванням поправки на висоту порогу ЗПС та температуру повітря (ззовні) з робочим курсом);

• графа 21 – барична тенденція за останні 3 години;

• графа 22 – відомості про турбулентність,обледеніння (заносяться з вікна „Ручной ввод данных”), автоматично заносяться дані мінімальної (за 06.00) та максимальної температури повітря (за 18.00) з вікна «Расчёт температуры и осадков»;

• графа 23 – курс посадки (заноситься автоматично з текстового вікна „Курс” з нижньої частини фонового вікна);

• графа 24– коефіцієнт зчеплення (заноситься автоматично з текстового вікна „Сцепление” з нижньої частини фонового вікна), зсув вітру, (дані заносяться із вікна „Ручной ввод данных”);

• графа 25 – прогноз на посадку (заноситься автоматично з текстового вікна „TREND” з нижньої частини фонового вікна).

• графа 26 – штучні перешкоди закриті, м/з –„мачта на севере закрыта”, ипз – „искусственные препятствия закрыты” (вказується автоматично із вікна „Ручной ввод данных”), другий рядок (знаменник) - дані висоти нижньої межі хмар неробочого курсу;

• графа 27 – тиск QFE в гПа (з урахуванням висоти порогу ЗПС та температури повітря (ззовні)); другий рядок (знаменник) –тиск c БАРу в гПа;

• графа 28 – тиск QNH в гПа; другий рядок (знаменник) – QFF в мм.рт.ст. – тиск, приведений до рівня моря по реальній атмосфері.

3. Команда „Работа с архивами”

Команда „Работа с архивами” відкриває вікно „Просмотр архивов”. В верхній частині знаходяться кнопки: „Печать”, „Завершение работы”. Для перегляду архівів технік-метеоролог вибирає архів, встановлює почергово рік, місяць, число та час. У вікні ”Просмотр архивов” містяться такі архіви: FORM_TLG – архів сформованих повідомлень МД, зведень METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL (RMK); METEODISPLAY – архів МД; MTMT – архів „МЕТЕОТЕЛЕКСА”; PROG – архів роботи системи КРАМС-4; PROT - архів роботи програми КРАМС-4 та повідомлень інформаційного рядка; SENS – архів даних датчиків (пишеться по мірі надходження даних с датчику): HHH017 – дані висоти нижньої межі хмар з курсом 261 (дані 1-го, 2-го, 3-го шару та максимально виміряного сигналу), HHH019 – дані висоти нижньої межі хмар з курсом 81 (дані 1-го, 2-го, 3-го шару та максимально виміряного сигналу), MOR001- дані видимості з курсом 261, MOR003 - дані видимості, які виміряні у середини ЗПС, MOR007- дані видимості з курсом 81, дані видимості виміряні у середини ЗПС, PPP – дані атмосферного тиску, RRR – дані відносної вологості повітря, TTT – дані температури повітря, WIND029 – дані напрямку, середньої та максимальної швидкості вітру з курсом 261, WIND031 – дані напрямку, середньої та максимальної швидкості вітру з курсом 81; SHAP – архів кулепілотних спостережень; RUWW – архів ручного вводу даних (RUWW.DAT – архів ручного вводу даних, RUWW_SENS.DAT – архів ручного вводу приборних даних); TELG – відправлені повідомлення МД, зведення METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL, WAREP.

Розділ „Техника”

В розділі „Техника” техніком-метеорологом використовується вікно „Данные всех датчиков”, де у віконці „01” відображаються миттєві дані видимості с МК-261, „03” - дані видимості, виміряні у середини ЗПС, у віконці „07” - миттєві дані видимості з МК-81, у віконці „17” – миттєві дані висоти нижньої межі хмар з МК-261, у віконці „19” – миттєві дані висоти нижньої межі хмар з МК-81, у віконці „29” – миттєві дані параметрів вітру з МК-261, у віконці „31” – миттєві дані параметрів вітру з МК-81, у віконці „42” – миттєві дані атмосферного тиску, у віконці „45” – миттєві дані температури повітря, у віконці „49” - миттєві дані відносної вологості повітря. Якщо підвести курсор до віконця з миттєвими даними видимості „01”, „03” або „07” в нижній частині вікна „Данные всех датчиков” будуть відображатися миттєві мінімальні і максимальні значення видимості та значення осереднені за 1 та за 10 хвилин. Значення видимості осереднені за 10 хвилин відображаються у четвертому вікні. Якщо встановити курсор на інші віконця (зазначені вище), то в нижній частині вікна „Данные всех датчиков” будуть відображатися миттєві мінімальні і максимальні дані висоти нижньої межі хмар, параметрів вітру, температури повітря та вологості повітря.

5. Правила спостереження за метеоелементами та включення їх в зведення погоди

5.1 Спостереження за параметрами вітру – по датчикам вітру WIND, встановленими з двома курсами ЗПС. В зведення MET REPORT/SPECIAL включаються параметри магнітного вітру усереднені за 2 хвилини для двох курсів ЗПС (для початку та кінця ЗПС). Відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) зазначаються як максимальні та мінімальні значення швидкості. В метеозведення METAR включаються параметри дійсного вітру усереднені за 10 хвилин.

На МД та в АВ-6 відображається середня швидкість та напрямок з урахуванням магнітного схилення усереднені за 2 хвилини, максимальна швидкість вітру - за останні 10 хвилин.

В зведеннях MET REPORT/SPECIAL:

Зміна напрямку кодується в наступних випадках:

а) повний діапазон змін напрямку за останні 10 хвилин перед строком спостережень від 60º до 180º , при середній швидкості вітру більше 2 м/с, такі зміни виражаються у вигляді двох екстремальних величин напрямку, в межах яких спостерігалась зміна напрямку вітру.

Наприклад: WIND TDZ 070/4MPS VRB BTN 030/ AND100;

б) повний діапазон змін напрямку за останні 10 хвилин перед строком спостережень складає від 60° до 180°, а середня швидкість вітру менше 2 м/с, напрямок вітру повідомляється як перемінне (VRB) та вказується дві екстремальні величини, в межах яких спостерігалась зміна напрямку вітру.

Наприклад: WIND VRB BTN 070/AND 150/1MPS;

в) повний діапазон змін напрямку вітру за останні 10 хвилин перед строком спостережень складає 180º і більше, напрямок вітру повідомляється як перемінне без вказівки середнього напрямку.

Наприклад: WIND VRB10MPS

г) якщо швидкість вітру менше 1 м/с, вітер вказується як „CALM” – тихо.

Наприклад: WIND CALM;

д) якщо швидкість вітру складає 50 м/с чи більше, вона відмічається як більше 49 м/с.

Наприклад: 270/ABV49MPS;

е) при зміні швидкості (поривів), коли відхилення від середнього значення швидкості вітру складає 5 м/с і більше, кодується з зазначенням досягнених екстремальних значень.

Наприклад: WIND 120/5MPS MAX10 MNM2.

В зведеннях METAR/SPECI:

а) відхилення від середнього напрямку вітру відмічається двома екстремальними величинами у випадку, якщо сумарне відхилення складає 60º і більше, але менше 180º при середній швидкості вітру 2 м/с та більше;

Наприклад: 20002MPS 160V230;

б) якщо повний діапазон відхилення складає 60º або більше, але менше 180º при середній швидкості вітру менше 2 м/с, напрямок вітру відмічається як перемінний (VRB) без вказівки середнього напрямку вітру;

Наприклад: VRB01MPS;

в) якщо повний діапазон відхилення складає 180º або більше, напрямок вітру відмічається як перемінний без зазначення середнього напрямку незалежно від величини швидкості вітру.

Наприклад: VRB10MPS;

г) якщо швидкість вітру менша 1 м/с, вітер вказується як „штиль”.

Наприклад: 00000MPS;

д) якщо швидкість вітру складає 50 м/с або більше, вона відмічається як „більше 49 м/с.

Наприклад: P49MPS;

е) максимальна швидкість вітру відмічається тільки у тому випадку, якщо вона перевищує середню швидкість на 5 м/с або більше.

Наприклад: 12005G10MPS.

5.2 Видимість (MOR) – визначається датчиками видимості трансмісометрами FLAMINGO (діапазон вимірювань від 50 до 10000 м), розташованими у обох курсів ЗПС та датчиком видимості FD-12P розташованим у середини ЗПС (діапазон вимірювань від 10 до 50000 м). При значеннях видимості 10000м та менше, мінімальне її значення включається в зведення METAR/SPECI з осереднених за 10 хвилин трьох значень, виміряних вздовж ЗПС.

В MET REPORT/SPECIAL включається видимість осереднена за 1 хвилину з робочим курсом посадки. При погіршенні видимості вздовж ЗПС до значень 800 м та менше включається видимість осереднена за 1 хвилину для зони приземлення, середини та кінця ЗПС.

Наприклад: VIS TDZ 0800М MID 0900M END 1200М

На МД відображаються дані видимості в зоні приземлення, середині та кінці ЗПС.

В метеорологічних зведеннях METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL видимість вказують: при видимості менше 800м – в значеннях, кратних 50м; при видимості 800м та більше, але менше 5км – в значеннях, кратних 100м; при видимості 5км та більше, але менше 10км – в значеннях, кратних 1км, за виключенням випадків, коли метеоумови дозволяють використовувати термін CAVOK.

Умови для використання терміну CAVOK:

У тих випадках, коли видимість складає 10км та більше, відсутня хмарність нижче 1500м, відсутня купчасто-дощова хмарність, опади, явища, які погіршують видимість, гроза, шквал, град, піщана або пилова буря, пильний, піщаний або сніговий поземок, то інформація про видимість, дальність видимості на ЗПС, явища поточної погоди, кількість, висоту та форму хмар замінюється терміном CAVOK.

При інструментальному визначенні видимості технік-метеоролог очищує вікна ручного введення видимості у нижній частині фонового вікна.

5.3 Дальність видимості на ЗПС (RVR) – визначається по Таблицям переводу значень видимості (MOR), які введені в програму КРАМС-4. Значення дальності видимості на ЗПС (RVR) в зведеннях METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL включаються в нічний час доби, коли видимість (MOR) вздовж ЗПС менше 1500м. В зведення METAR/SPECI включаються дані дальності видимості на ЗПС (RVR) з робочого курсу посадки, осереднені за 10 хвилин, на основі даних видимості (MOR), введеній ступіні яскравості вогнів у відповідності з «Інструкцією з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі Київ» (розділ 2, п. 2.4). В зведеннях METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL включається значення дальності видимості на ЗПС до 2000м включно, якщо значення більше 2000м видимість кодується в METAR/SPECI „P2000”, в MET REPORT/SPECIAL - „ABV2000М”. Тенденція змін RVR визначається та включається в зведення METAR/SPECI автоматично.

Наприклад: 0500 R26/1100D

На МД автоматично включаються значення дальності видимості на ЗПС (RVR) для зони приземлення, середини та кінця ЗПС, осереднені за 1 хвилину, з зазначенням одиниць вимірювання, та вказується до максимальних значень, визначених світлосигнальним обладнанням.

У метеорологічних зведеннях дальність видимості на ЗПС зазначають таким чином: при дальності видимості на ЗПС менше 400м ціна поділки шкали відліку складає 25м, при дальності видимості на ЗПС від 400м до 800м (включно) – 50м і при дальності видимості на ЗПС більше 800м – 100м.

Якщо величина дальності видимості на ЗПС не вкладається в зазначену вище шкалу відліку, вона округлюється в меншу сторону до наступного значення шкали.

Наприклад: VIS TDZ 0600M MID 0900M END 1400M RVR TDZ 1300M MID 1800M END ABV2000M

5.4 Явища погоди – спостерігаються візуально та кодуються по таблиці 4768 Міжнародних метеорологічних авіаційних кодів. Групи явищ формуються у наступній послідовності:

- інтенсивність або близькість явищ (у разі необхідності);

- якщо необхідно, то вказується скорочення дескриптора, за яким вона йде без інтервалу;

- включається скорочення для явища погоди, що спостерігається, або їх сполучення.

В зведення MET REPORT/SPECIAL вказується інтенсивність: FBL – слабий, MOD – помірний, HVY – сильний. Якщо спостерігаються явища погоди непередбачені таблицею 4678, вони в зведення погоди не включаються. В метеозведеннях кодується не більше 3-х груп.

Спеціальні зведення на конвекційні явища: грозу, град, шквал, смерч, сильні зливові опади – передаються на МД та Special, обов'язково дублюються по ГМЗ диспетчерам та віщаються в зведеннях для ДВЧ-радіомовних передач.

Спостереження за грозою: згідно «Інструкції по метеозабезпеченню польотів на аеродромі Київ».

Наявність шквалу: визначається по даним вітрових датчиків. Середня швидкість при шквалі повинна змінитися на 8 м/с та більше, при цьому максимальна швидкість вітру повинна складати 15 м/с та більше.

Визначення діаметру граду: згідно «Наставления гидрометстанциям и постам» вип.3. ч.1.

Опади: мряка, дощ, сніг, снігові зерна, льодяний дощ, град та ін. – спостерігаються візуально та кодуються позначеннями в кодовій формі METAR (згідно Міжнародних авіаційних метеорологічних кодів).

5.5 Спостереження за хмарністю

Кількість хмарності визначається візуально з метеомайданчика (в октантах).

Стан неба визначається об’єктивно, якщо датчик висоти хмар LD-12 не вимірює висоту нижньої межі хмар, то вказуються дані візуальних спостережень.

Коли спостерiгається декiлька шарiв хмар або хмарнiсть у виглядi окремих масивiв, визначається кiлькicть хмар у кожному шарi (масивi), незалежно від іншої хмарності.

Для кодування метеозведень та передачі їх відкритим текстом використовуються наступні скорочення: SKC - ясно; FEW - декілька хмар 1-2 октанта (менше 3 балів); SCT - розсіяні хмари 3-4 октанта (3-5 балів); BKN - значна хмарність 5-7 октантів (6-9 балів); OVC - суцільна хмарність 8 октантів (10 балів). Якщо хмари відсутні та вертикальна видимість не обмежена, а скорочення „CAVOK” для опису умов погоди не підходить, використовується визначення „SKC” (ясно). У випадках, коли відсутні хмари, які мають важливе експлуатаційне значення (купчасто-дощові (CB) та потужно-купчасті (TCU)), нижче 1500м або вище найбільшої мінімальної абсолютної висоти в секторі, в залежності від того, яка з цих величин більша, вертикальна видимість необмежена, а скорочення „CAVOK” і „SKC” для описання умов погоди не підходять, використовується скорочення „NSC” (значима хмарність відсутня).

У тих випадках, коли спостерігається декілька шарів хмар або хмарність у вигляді окремих масивів, кількість і висота нижньої межі хмар указуються метеозведеннях у такому порядку:

а) найнижчий шар або масив, незалежно від кількості, зазначається відповідно як FEW, SCT, BKN, або OVC;

б) наступний шар або масив , що покриває більш 2/8 небозводу зазначається відповідно як SCT, BKN або OVC;

в) наступний, більш високий шар або масив, що покриває більше 4/8 небозводу, зазначається відповідно як BKN або OVC;

г) купчасто-дощові (CB) та/або потужно-купчасті хмари значної вертикальної протяжності (TCU), коли вони спостерігаються, але не відображені в інформації, що викладена вище в підпунктах „а)-в)”.

Форма хмарності визначається візуально і включається в зведення METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL тільки купчасто-дощові (CB) та потужно-купчасті (TCU) хмарність. У тих випадках, коли окремий прошарок (масив) хмар складається з купчасто-дощових і потужно-купчастих хмар із загальною нижньою межею, форму хмар слід указувати у зведеннях METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL тільки як купчасто-дощові хмари.

Висота нижньої межі хмар – вимірюється датчиками висоти хмар LD-12, які встановлені на обох курсах ЗПС у районах додаткових пунктів спостережень. Для зведень METAR/SPECI включаються дані висоти нижньої межі хмар репрезентативні для всієї зони аеродрому. В першому шарі кодується висота хмарності по даним двох курсів з датчиків або висота введена вручну техніком-метеорологом в нижній частині фонового вікна. В другому та третьому шарі хмарності кодується висота нижньої межі хмар введена вручну техніком-метеорологом у вікні „Ручной ввод данных” в закладці „Облачность”. Для зведень MET REPORT/SPECIAL включаються дані висоти нижньої межі хмар репрезентативні для зони заходу на посадку. В першому шарі хмарності кодується висота з датчику або введена вручну в нижній частині фонового вікна з робочим курсом. В другому та третьому шарі хмарності кодується висота нижньої межі хмар введена вручну техніком-метеорологом в панелі "Облачность" в нижній частині фонового вікна.

На МД та MET REPORT/SPECIAL висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість) визначається до висоти 150м включно через 10м, вище 150м – через 30м, в METAR/SPECI кратність через 30 метрів до висоти 3000м, при висоті хмар більше 3000 м – кратність 300 м.

Висота нижньої межі хмар визначається технiком-метеорологом вiзуально та вводиться вручну за умови, коли в шарi хмарностi є значнi розриви, внаслiдок чого висота хмарностi не може бути визначена iнструментально.

5.6 Температура повітря та вологість – вимірюється датчиком температури та вологості повітря (МР-106А), точка роси - визначається на основі даних цього датчику. На МД температура повітря, точка роси та вологість повітря відображаються з десятими долями. В зведеннях METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL температура повітря й точка роси повідомляються з точністю до найближчого цілого числа градусів Цельсія, при цьому, якщо значення містить 0.5ºС, воно округляється в сторону підвищення температури до найближчого цілого числа градусів Цельсія, наприклад: +2.5ºС округляється до +3ºС, а -2.5ºС округлюється до -2ºС. Дані про температуру повітря та точку роси, що включаються до зведень METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL, зазначаються двома цифрами (значенням менше 10 повинен передувати „0”), перед від´ємними значеннями ставиться літера „М”. При використанні автоматизованих систем спостережень у зведеннях MET REPORT/SPECIAL температура повітря позначається літерою „Т” , а температура точки роси скороченням – „DP”. При температурі нижче 0ºС перед її значенням ставиться скорочення „MS”.

5.7 Атмосферний тиск – визначається вимірювачем атмосферного тиску БАР, розташованим у приміщенні ОПС і підключеним до КРАМС-4. Вимірюється з точністю до десятих долей гПа або мм рт.ст. Виміряне з урахуванням всіх поправок значення тиску автоматично включається в зведення METAR/SPECI як тиск, приведений до середнього рівня моря за стандартною атмосферою (QNH) в цілих гПа, в MET REPORT/SPECIAL тиск QNH і QFE в гПа, з округленням в меншу сторону до найближчого цілого гПа. QNH в мм рт.ст. – розраховується та відображається в роздiлi додаткової iнформацiї RMK автоматично.

Для ДВЧ-радіомовних передач передається чотири значення тиску: QNH в гПа і мм рт.ст. та QFE в гПа і мм рт.ст.

5.8 Явища нещодавньої погоди (RE) – вводяться техніком-метеорологом у відповідне текстове вікно „Прошедшая погода” в закладці „Бортовая” за правилами Міжнародних метеорологічних кодів. Включається в зведення METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL, якщо в період між строком спостережень, але не в строк спостережень, спостерігались наступні явища погоди:

- замерзаючі (переохолоджені) опади;

- замерзаючий (переохолоджений) туман;

- помірні та сильні опади (у тому числі злива);

- снігова низова заметіль;

- піщана буря;

- пилова буря;

- гроза;

- шквал;

- смерч;

- вулканічний попіл.

5.9 Повідомлення про фактичний зсув вітру – включається у зведення METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL автоматично у закодованому вигляді. Після отримання інформації від диспетчера або синоптика про фактичний зсув вітру технік-метеоролог вводить цю інформацію вручну у вікні „Ручной ввод данных” в закладці «Бортовая» у вигляді „відмітки”, в розділі RMK автоматично запишеться інформація про зсув вітру відповідної інтенсивності відкритим текстом на російській мові (Наприклад: ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ:УМЕРЕННЫЙ СДВИГ ВЕТРА), іншу додаткову інформацію про зсув вітру технік-метеоролог вводить вручну.

Далі технік-метеоролог передає інформацію на МД та зведення SPECIAL. Інформація про наявність фактичного зсуву вітру дублюється по ГМЗ диспетчерам АДВ „Вишки”, ДОП (PAR), по телефону диспетчеру ТС-5 – „Київ-Радар”.

Приклад 1: „Предупреждение: умеренный сдвиг ветра на прямой сообщил в 11.15 ЯК-40”.

В метеозведеннях METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL включається автоматично (в METAR/SPECI після QNH, в MET REPORT/SPECIAL після QFE) в закодованому вигляді - WS RWY26.

Інформація зберігається на протязі 30 хвилин якщо не поступають дані, що підтверджують наявність зсуву вітру.

Інформація про очікуваний зсув вітру, розповсюджується в межах аеродрому у формі попередження відкритим текстом на російській мові зі скороченнями та відображається на МД в розділі RMK. Ця інформація зберігається на протязі періоду, який визначається синоптиком в залежності від синоптичних умов. Технік-метеоролог після отримання попередження про зсув вітру від синоптика відкриває вікно „Ручной ввод данных” в закладці «Бортовая» в розділі RMK вводить інформацію про зсув вітру вручну відкритим текстом у тому вигляді в якому вона отримана. Далі технік-метеоролог передає інформацію на МД та зведення SPECIAL. Інформація про очікуваний зсув вітру дублюється по ГМЗ диспетчерам АДВ „Вишки”, ДОП (PAR), по телефону диспетчеру ТС-5 – „Київ-Радар”.

Приклад 2: „Предупреждение о сдвиге ветра №1: Действительно с 14.00 до 16.00 умеренный сдвиг ветра прогнозируется”.

5.10 Відомості про обледеніння та турбулентність – технік-метеоролог вводить інформацію про турбулентність або/і обледеніння у відповідних вікнах піктограми „Ручной ввод данных” в закладці «Бортовая» і передає інформацію на МД та зведення SPECIAL. Ця інформація включаються в зведення MET REPORT/SPECIAL автоматично в закодованому вигляді на англійській мові, де вказується інтенсивність явища та шар спостереження, та включається автоматично в розділ додаткової інформації RMK відкритим текстом на російській мові у вигляді скорочень.

Наприклад: «УМРН ТУРБ В ОБЛ».

Період збереження визначається синоптиком по синоптичній ситуації. В зведення METAR ця інформація не включається.

5.11 Інформація про стан ЗПС та коефіцієнт зчеплення – технік-метеоролог отримує інформацію про стан ЗПС та коефіцієнт зчеплення відкритим текстом від диспетчера „Вишки”, вводить коефіцієнт зчеплення у текстовому вікні „Сцепление” в нижній частині фонового вікна, передає на МД та записує в журналі „Стану ЗПС”.

Синоптик після отримання від диспетчера аеродромної служби інформації про стан ЗПС та коефіцієнт зчеплення у вигляді восьмизначної кодованої групи, відправляє техніку-метеорологу перед прогнозом на посадку TREND, ця інформація автоматично включається в зведення METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL.

5.12 Прогноз на посадку – синоптик вводить в вікно „Прогноз на посадку” та відправляє техніку-метеорологу. В інформаційному вікні головного вікна КРАМС-4 з´явиться повідомлення „Поступил новый TREND”, технік-метеоролог перевіряє наявність оновленого прогнозу на посадку TREND в текстовому вікні „TREND” в нижній частині фонового вікна та відправляє на МД (SPECIAL). Прогноз на посадку автоматично передається в АВ-6 (де вручну технік-метеоролог робить помітку - TREND).

6. Порядок дій техніків-метеорологів при виходу з ладу датчиків АМС та системи КРАМС-4

6.1 При вiдмовi датчику вітру з робочим курсом, КП приймає рішення про зміну робочого курсу, при вiдсутностi такої можливостi та при вiдмовi двох датчикiв в зведення погоди група вітру кодується в вигляді «/////MPS», на МД - вікна для даних вітру порожні (дані відсутні). В зведеннях погоди, якi передаються для ДВЧ-радiомовних передач зазначається - „Ветер у земли ‹пауза› данные отсутствуют”.

Для кодування групи вітру в зведеннях METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL у вигдяді „/////MPS” технік-метеоролог на піктограмі „Ручной ввод приборных данных” у відповідних вікнах вводить вручну „999”.

6.2 При вiдмовi хоча б одного з датчиків видимості технік-метеоролог проводить спостереження візуально за пiдібраними денними та нiчними орієнтирами видимості (схеми орiєнтирiв приведенi у додатках 5 а, б, в).

В безхмарну погоду при сході та заході сонця, на цей час, в передавач вимірювача видимості FLAMINGO потрапляють прямі сонячні промені, унаслідок чого дані видимості тимчасово штучно занижуються. В разі відсутності явищ, погіршуючих видимість і штучного заниження видимості технік-меторолог тимчасово, на час заниження, переходить на візуальні спостереження за затвердженою схемою орієнтирів. Про перехід на візуальні спостереження за видимістю технік-метеоролог доповідає КП, синоптику і робить відповідний запис в журналі.

При візуальних спостереженнях за видимістю в зведення погоди METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL та на МД включається одне значення видимості в момент спостереження.

В денний час при видимості менше 550м, технік-метеоролог в текстових вікнах „MOR,м” в нижній частині фонового вікна вводить вручну „9999” (значення вводиться в три вікна видимості). В зведеннях METAR/SPECI кодується "////", в MET REPORT/SPECIAL кодується "////", на МД - вікна для даних видимості порожні (дані відсутні). В роздiлi RMK зазначається "Видимость менее 550м". При віщанні погоди для ДВЧ-радіомовних передач зазначається „Видимость ‹пауза› данные отсутствуют”.

В нічний час в зведення погоди включаються дані за схемою світлових орієнтирів видимості. При видимості менше 1700м, технік-метеоролог в текстових вікнах „MOR,м” в нижній частині фонового вікна вводить вручну „9999” (значення вводиться в три вікна видимості). В зведеннях METAR/SPECI кодується "////", в MET REPORT/SPECIAL кодується "////", на МД - вікна для даних видимості порожні (дані відсутні). В роздiлi RMK зазначається "Видимость менее 1700м". При віщанні погоди для ДВЧ-радіомовних передач зазначається „Видимость ‹пауза› данные отсутствуют”.

6.3 При вiдмовi датчика висоти хмарностi LD-12 з робочим курсом, КП приймає рiшення щодо змiни робочого курсу, при відсутності такої можливості та при відмові двох датчиків висоти хмарності і неможливості визначити її візуально чи по даним кулепілота, значення висоти нижньої межі хмар кодується «///», на МД - вікна для даних висоти нижньої межі хмар порожні (дані відсутні).

В зведеннях погоди, якi передаються для ДВЧ-радiомовних передач зазначається - „Облачность ‹пауза› данные отсутствуют”.

Для кодування групи хмарності в зведеннях METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL у вигдяді „OVC///” технік-метеоролог на піктограмі „Ручной ввод приборных данных” у відповідних вікнах вводить вручну „999”.

6.4 При відмові вимірювача атмосферного тиску БАР технік-метеоролог вимірює тиск по барометру СР-А (згідно Додатку 2).

6.5 При відмові датчика температури та вологості повітря МР-106А технік–метеоролог використовує дані з метеомайданчику. Температура повітря та розрахована по психрометричним таблицям відносна вологість повітря заносяться в КРАМС-4 у вікно „Ручной ввод приборных данных”.

6.6 При виходу з ладу основного комп'ютеру КРАМС-4 спостереження проводяться по резервному комп'ютеру, перехід з основного комп'ютеру на резервний здійснюється за схемою перемикань (Додаток 1).

6.7 При виходу з ладу основного та резервного комп'ютерів КРАМС-4 зведення METAR складається по резервним даним та даним візуальних спостережень, передається диспетчерам по ГМЗ та синоптику по телефону для передачі по AFTN, Интернет.

6.8 При виходу з ладу комп'ютеру у синоптика, він передає прогнози TREND техніку-метеорологу по телефону для включення в зведення погоди.

6.9 Про всі несправності технік-метеоролог повідомляє чергового електроніка, синоптика, начальника АМСЦ Київ або особі, яка його заміняє, та переходить на роботу по резервному обладнанню, згідно викладеному вище порядку, проводить запис у журналi «Зауважень роботи системи» з зазначенням часу, причини переходу на роботу по резервному обладнанню або про вiдсутнiсть спостережень.

7. Зміст інформації, що передається на метеодисплеї (МД) споживачів

КРАМС-4 забезпечує автоматичну передачу та відображення через 1 хвилину на МД техніка-метеоролога (основний та резервний комп'ютер), МД техніка-метеоролога для ДВЧ-радіомовних передач, синоптика (бріфінг-офіс), синоптика прогнозиста, диспетчерів АДВ „Вишки”, ДОП (PAR), ТС-5–„Київ-Радар”, наступної метеоінформації:

1. Час спостереження;

2. Робочий курс посадки;

3. Напрямок приземного вітру, з урахуванням магнітного схилення, середня швидкість вітру (усереднені значення за 2 хвилини для двох курсів ЗПС); максимальна швидкість вітру (за останні 10 хвилин);

4. Бокова складова максимальної швидкості вітру;

5. Попутна та зустрічна складова максимальної швидкості вітру;

6. Видимість (зона приземлення, середина та кінець ЗПС);

7. Мінімальне значення MOR, вибране із виміряних датчиками значень на обох курсах та у середини ЗПС (вид 7);

8. Дальність видимості на ЗПС (RVR) (зона приземлення, середина та кінець ЗПС);

9. Кількість хмар в октантах (загальна та нижнього шару);

10. Форми хмар тільки CB,TCU (при наявності);

11. Висота нижньої межі хмар по датчикам або визначена візуально - поточні дані для двох курсів;

12. Явища поточної погоди;

13. Атмосферний тиск на рівні порогів ЗПС (QFE) в гПа та мм. рт. стовпчика (для двох курсів ЗПС);

14. Атмосферний тиск QNH в гПа;

15. Температура повітря;

16. Відносна вологість повітря та температура точки роси;

17. Кількість опадів в мм (за 12 годин);

18. Коефіцієнт зчеплення;

19. Ступінь яскравості вогнів ВМІ;

20. Місцеві зведення MET REPORT/SPECIAL;

21. Розділ додаткової інформації RMK (вітер на висотах 100 м і 500 м, QNH в мм.рт.стовпчика, повідомлення про грози зі штормового кільця в радіусі 10 км (Горметстанція, Святошин), дані бортової погоди: сильне, помірне, слабке обледеніння, сильна, помірна турбулентність, повідомлення про зсув вітру (фактичний або очікуваний)).

При оновленні інформації на МД подається звуковий та кольоровий сигнал.

8. Порядок передачі метеорологічної інформації екіпажам ПС в зведеннях для ДВЧ-радіомовних передач

8.1 Для ПС, якi перебувають у польотi, органiзована постiйна передача метеоінформації на частотi 126,8 мГц. В інформацію, що передається для ДВЧ-радіомовних передач відкритим текстом на російській мові, включаються відомості в наступній послідовності:

• назва (позивний) аеропорту;

• час спостереження (UTC) – МД (метеодисплей);

• магнітний напрямок вітру (середній за 2 хвилини) у поверхні землі – вікно робочого курсу МД;

• при зміні напрямку вітру менше 180º та швидкості вітру менше 2 м/с, вітер робочого курсу включається по напрямку як нестійкій з зазначенням двох екстремальних значень, в межах яких спостерігалася зміна вітру – MET REPORT/SPECIAL (при наявності);

• швидкість вітру (середня за 2 хвилини) у поверхні землі – вікно робочого курсу МД;

• максимальна швидкість вітру у поверхні землі – вікно робочого курсу МД;

• вітер на висоті 100м та 500м (або прогностичний вiтер на 500м) – RMK;

• видимість (MOR) - MET REPORT/SPECIAL;

• дальність видимості на ЗПС (RVR) - MET REPORT/SPECIAL;

• явища погоди - MET REPORT/SPECIAL;

• кількість хмар - MET REPORT/SPECIAL;

• висота нижньої межі хмар (вертикальна видимість) - MET REPORT/SPECIAL;

• форма хмарності (вказуються тільки купчасто-дощова (CB) та потужна купчаста хмарність (TCU))- MET REPORT/SPECIAL;

- температура повітря - MET REPORT/SPECIAL;

• температура точки роси - MET REPORT/SPECIAL;

• QNH – тиск, приведений до середнього рівня моря за стандартною атмосферою в гПа - MET REPORT/SPECIAL, в мм рт.ст. – RMK;

• QFE – тиск на рівні аеродрому в районі робочого курсу в мм рт.ст – вiкно тиску МД, в гПа - MET REPORT/SPECIAL;

• додаткова інформація: нещодавнi явища погоди, закриття штучних перешкод - MET REPORT/SPECIAL, повідомлення про зсув вітру (фактичний або очiкуваний), інформація про грози зі штормового кiльця в радіусі 10 км (Святошин, Горметстанція), дані бортової погоди (слабке, помірне та сильне обледеніння, помірна та сильна турбулентність) – RMK;

• курс посадки - МД;

• стан ЗПС – журнал стану ЗПС;

• коефіцієнт зчеплення – МД;

• прогноз на посадку - MET REPORT/SPECIAL.

8.2 Запис погоди для ДВЧ-радіомовних передач технік-метеоролог проводить за допомогою цифрового магнітофону „ ПОПУГАЙ”, виконуючі наступні дії:

• натиснути кнопку „ ЗАПИСЬ” ;

• почати диктувати текст зведення;

На цифровому індикаторі відображається „ЗАПИС ЧАСУ ММ.СС”.

Індикатор показує рівень запису. Необхідний рівень досягається підбором відстані від мікрофону до обличчя диктора.

• закінчивши диктувати натиснути кнопку „СТОП” .

На цифровому індикаторі відображається „СТОП ЧАС ММ.СС”. Час показує тривалість записаного фрагменту.

• далі натиснути на кнопку „ВОСПРОИЗВЕСТИ”.

Регулятор гучності потрібен для управління рівнем сигналу контрольного гучномовця та не впливає на рівень запису. Для прослуховування запису погоди технік-метеоролог натискає на кнопку „ + ”. Після перевірки запису погоди технік-метеоролог натискає на кнопку „- ”.

При порушеннях запису погоди для ДВЧ-радіомовних передач (зайвий шум) або при виходу з ладу цифрового магнітофону „ПОПУГАЙ”, технік-метеоролог доповідає змінному інженеру КДП та робить відповідний запис в журналі.

Начальник АМСЦ-Київ Р.С. Павліченко

Керівник групи метеоспостережень

та інформації АМСЦ-Київ Л.Б. Юдіна