Система органів у правління в сфері охорони прав на
об'єкти інтелектуальної власності в Україні 27

Розділ 2. Авторське право і патентне право 36

2.1. Спільне и цивільно-правовому регулюванні авторських

• патентних відносин 36

2.2. Відмінності п правовому регулюванні відносин,
пов'язаних із творчою діяльністю 40

1*о :>діі 'і. Аві Орське право і суміжні прана 43

'•.!. Авторське прано. Поняття і ішли результатів гворчості,
що охороняються авторським правом ІЗ

2. Об'єкти авторського права 45

3. Суб'єкти авторських відносин 47

4. Суґм ктивне авторське прано, його змісі і межі 53

1. Особисті нсмайнові права авторів 53

2. Майнові права автора га іншої особи, що мак авторське
   прано 56

3.5. Вільне використання творів 59

З б Право на авторську винагороду 61

7. Суміжні прана 62

8. СуГм і.її' суміжних прав 63

3.9 Супі і.. інші суміжні права, їх зміст і межі 64

ЗЛО. Захист авторського права І суміжних прав 67

3.11. Цивільно-правові способи захисту

авторського права і суміжних прав <И)

РОЗДІЛ \. Промигтім н.іаеніеп .71

4.1. Поняття промне ювої власності 71

і»

з

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

2. Об'єкти промиє.юної власності 74

3. Винахіл. Корисна модем.. 064 кти винаходу (корисної

моделі) 75

4. Умови надання правової охорони винаходу (корисній
   моделі) 78

5. Патент 82

6. Промисловий зразок 83

7. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові
   зразки 84

Розділ 5. Право на одержання патенту 87

1. Право

   на одерж.шия патенту, прано авторства 87

   1. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі

   і промислові зразки 89

   5.3. Порядок оформлення та подання заявки на винахід 91

   1. Вимога єдності винаходу 91

   2. Загальні вимоги до змісту документів заявки 92

   3. Склад заявки 93

   4. Опис винаходу (корисної моделі) га вимоги до нього ......95

   5. Формула винаходу (корисної моделі) і вимоги до неї 98

   6. Вимоги до Ілюстративних матеріалів 100

   7. Реферат та вимоги до нього 100

   8. Документи , що додаються до заявки 101

   5.4. Порядок одержання патенту на промисловий зразок. 102

   Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання

   патенту України на винахід 103

   1. Подання заявки. Пріоритет винаходу 103

   2. Експерти.іа заявки на винахід (корнсну модель) 105

   6.2.1. Експертиза заявки на винахід за формальними

   ознаками 109

   6.2.2. Експертиза заявки на винахід по суті 110

   3. Оскарження рішення за заявкою 11З

   4. Публікація відомостей про винахід .11 і

   5. Тимчасова правова охорона 115

   6. Процедура видачі патенту Украпім на винахід (корисну
      модель) 115

   7. Винаходи, що становлять державну гаї мишію 117

   8. ( плаїа збору и дії, пов'язані з охороною прав на винаходи
      (корінні моделі) 118

   (>.!). Припинення дії патенту га визнання його недійсним 119

   Зміст

   (і.10.1 [атентування винаходу (корисної моделі) в іноземних

   державах 120

   1. Патентування винаходу в іноземних державах за
      процедурою договору про патентну кооперацію (РСТ) ....124

   2. Процедура одерж.шия європейського патенту 125

   3. Процедура ЄВРО-РСТ 127

   4. Патентування винаходів за процедурою євразійської

   м.і ієн і мої конвенції 127

   Розділ 7. Реалізація патентних прав 129

   7.1. Права та обов'язки власника патенту на винахід

   (корисну модель) 129

   7.1.1.Особисті немайнові права 129

   7.1.2. Майнові права суб'єктів права на винаходи, корисні

   моделі і промислові зразки 130

   7.2.Обмеження прав власника патенту 134

   3. Обов'язки власника патент)' 134

   4. Взаємовідносини співвласників патенту 135

   Розділ 8. Передача прана на використання винаходу 138

   8.1. Ліцензії на право користування об'єктами Ін гелектуальноі
   власності 138

   8.2. Види ліцензій .139

   в.З.Обов'язкові умови та реквізити ліцензійної 0 договору ....142

   8.4. Відкрита ліцензія 147

   8.5.Примусове відчуження прав па винахід (корисну модель) ..148
   К.6. Захист прав патентовласника 150

   7. Авторські договори 151

   8. Види ангорських договорів 153

   Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників

   товарного обороту, товарів і послуг 161

   9.1. Знаки для товарів і послуг 164

   1. Види товарних знаків 165

   Функції товарного знака 167

   2. Правова охорона знака в Україні .169

   3. Суб'« кін прана на знаки для товарі» і послуг 175

   і кспертиза заявки на знак 178

   5. Прана і обов'язки, що випливають із і відоцтва на знак ....182

   6. Захист прав на знаки для говарів і послуї 187

   7. Використання знака 188

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Право и.» фірмове (комерційне) найменування 190

   9.9. Право на найменування місця походження товару 194

   9.10. Пранії на раціоналізаторську пропозицію 198

   1. Ознаки р.іціоналі.шорської пропозиції 200

   2. Сі, вданім, подання га розгляд заяви

   н.і ряцїона гізаторську пропозикно 203

   9.11 Прана автора раикніа.п.і.ііиргі.к ропозицЦ

   та їх захнс г 208

   РеадМ 10. Захист права інтелектуальної власності 210

   10.1.Загальні положення 210

   10.2. Пільги і \Гм ми; Інтелектуальної власності ири захисті

   їх прав 213

   Розділ 11. Міжнародно-нранона охорона інтелектуальної

   власності 218

   1. І!< есвггая організацій чиє мктуальної класності 218

   2. Міжнародна охорона промислової власності 220

   3. Міжнародна охорона літературної і художньої
      власності (авторське право) 226

   Література 229

   Вступ

   Вступ

   Культури, науково-технічний рівень виробництва, е<рек-тивніс 11. економіки. ( оціа.іьно-екоиомічний прої рес В цілому і до бробут суспільства значною мірою залежать від рівня га ефектив пості творчої діяльності н цьому суспільстві. Не буде не-

   ребіл сітям гвердження, що однією і найпотужніших

   рушійних сил розвитку цивілізації < і порча діяльнії її. людей

   Людина ла свої н> природою схильна до будь-якої творчості, нона завжди перебуває у процесі пошуку кращих умов життя, за­собів його поліпшення, спої і безпеки тощо. Але п силу тих чи іиімих причин рівень иііелекіхальної діяльності в різних країнах мі «і їмакокпіі. Вві у першу чергу визначається рівнем усвідомлен­ня значення ції і діяльності для розвитку суспільства, створенням сприятливих умов для цього виду творчості та іншими чинника­ми, які певною мірою пі сирпяюі Ь

   У сучасних умовах будь який вид діяльності людини - ви-робництво, оборона, охорона здоров'я тощо просто неможливий без належного науково нхнгіпого забезпечення, так само, ЯК не можливий соціально економічніш прогрес суспільства взагалі без духовного розпитку. Це щільно взаємопов'язані ироце< и, які, в СВОЮ чергу, взасмоза и ,мп І Іаука не може успішно розмиватися, вкою ііи|к)біиіціііо не забезпечить п необхідними інструментами, ири і.нами. \ч іаткуванням. У скою чергу, нпробництно не може Прогресувати без ровВЗЛПСу науки і техніки.

   Зровуміж), що будь-який прогрес суспільства неможливий без добре налагодженої пк геми осипи. Отже сучасна циііілізація тримається па нниш .китах" освіта, наука, культура. Світовий ДОСВІД Перекопу" , КЮ іам, де глибоко усвідомлюють значення і роль цих трьох чинними і ІЯ і \( пі її.піно розвитку і нрпділяюі ь

   їм належну увагу, країна залучш гься до ■гасла деркав Ьз инсоко-|)і ).шип у гою економікою. Вірогіднісі ь цк і тези легко просі сам ні на досвіді Південної Кореї га інших країн Східної ге Швдеявоі А.ні. >ікі не мають ні свої і сировини, ні нлаппіх енергоносіїв.

   Неважко помітити, що всі країни з високорозвинутою рин­ковою економікою вирізняються високим рішим освіти, науки і культури. Саме це зумовлю* га визнач» рівень цивілізованості

   Сусліков Л,М,, Дьордяй В.С, Патентознавство

   Вступ

   
   

   того чи іншого суспільства. Нони ж і у переважній більшосі і саме результатом гворчої діяльності .полини, оскільки пан і освіти і культури зумовлюється рівнем розвитку науки. Наукова діяльність їй*, безсумнівно, творчий процес.

   Що такс творчість? Творчість це цілеспрямована пошукова ДІЯЛЬНІСТЬ .полини, результатом якої с щось якісно нове, яке вирі.ніж гься неповторністю, орю пі.і.ті.ніс по і суспільно-історичною унікальнкто Творчість притаманна людині, оскільки передбачаї шорня суб'ї кт творчої діяльності, яким може бути тільки людина.

   Часто творчість визначають як інтелектуальну. Інтелект у перекладі л латинської означаї пізнання, розуміння, розум. Інте­лект ( здатність до мислення, раціонального пізнання. Тобі о інте­лектуальна і ворчість - це і є розумова діяльність, адже творчості без розумового осмислення бути не може, бо твориш здатна тільки людина, наділена розумом. Проте вислів „інтелектуальна творчість" часто іустрічається н широкому вжитку.

   Творчіс її» властива будь-якій діяльності людини, але далеко не будь-яка творчість завершується досягненням певного об'єктивного результату. За кінцевими результатами розрізню і'!•( я творчість технічна, художня, літературна, наукова, виробнича кипо (ст.54 Конституції України).

   За цілеспрямованістю творчість можна умовно розподілити на два основних види: духовна творчість і науково-технічна 'ік її. До пі і ні н)і і. виду 11.1 [вжать результати художньої і не ці

   чості. До другою науково-технічної І перша і друга охоплюють великі кола різноманітних водії творчості. Стаття 5 Закону Ук­раїни „Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р. дає перелік результатів художньої гворчості, па які поширюється акторське право: це твори літератури, мистецтва, науки. Архітектура і мистецтво, містобудування, живопис, фотої рафічні твори і шори, одержані способами, аналогічними фотографії, скульптура, графіка, дизайн, картини, гвори прикладного мис­тецтва, науки; літератури все це результати творчої діяльності людини, які підпадають під поняі га духовної творчості і під дію Закону України .Про авторське право і суміжні прана".

   Другу величезну групу складають результати науково* технічної гворчості, які підпадають під поняття „промислова

   8

   власність". Науково гехнічні досягнення сприяють передусім підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, пою ефективності, продуктивності тощо. Тому результати науко­во-технічної творчості користуються особливо великим попи­том на ринку науково-технічної продукції. Ця продукція зу­мовлює науково технічний прогрес у суспільстві і тому ма< не менш важливе значення, ніж література і мистецтво. Вираз «промислова власність" може здатися не .твсім точним, оскільки поки що мова йде лише про винаходи: основним сек­тором економіки, який зацікавлений в них, є промисловість. Дійсно, винаходи використовуються, як правило, на промис­лових підприємствах. Ллє товарні знаки, знаки обслуговуван­ня, комерційні найменування та позначення являють Інтереї ні мит і ія промисловості, а й для торгівлі. Незважаючи на недостатню гочаість, вираз „промислова власність" набув в європейських монах значення, яке охоплює не тільки винахо ди. а й інші згадані об'єкти.

   Нарешті третя група об'єктів інтелектуальної власності - це засоби ііілиіилуалі.іації учасників нині и.ного обороту, товару і ПО слуг. Це також своєрідний товар, який сприяє збуту іншого това ру. У наш час іи-ргд виробниками, особливо в країнах із розвину тою економікою, часто постає проблема збуту. Однорідних го варів виробляється так багато, що ринок уже не спроможний у< і їх поглинути. Споживач починає у морі однорідних товарів вишу­кувати той, який вирізняється якістю, зовнішнім оформленням, економічністю та іншими якісними чи естетичними ознаками. Тут споживачеві у пригоді стають спеціальні позначення і найме­нування, які допомагають йому відрізняти говар одного виробни­ка від однорідного товару Іншого виробника. Тому такі позначен­ня у сучасних умовах іакож є товаром, який на ринку продається і купується. Раціональне і доцільне використання зазначеного то­вару забезпечу* пою власникові досип, солідні прибутки. Його

   можна використовувати багатьма різноманітними способам)) в межах, визначених законом.

   Конвенція, якою 11 ЛИПНЯ 19(>7 р. у Стокгольмі було заснова­но Всесвітню організацію інтелектуально! власності (їй >ІВ), зазна-ч.н . що .інтелектуальна власність" містить права, які стосуються:

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Вступ

   
   

   і) іітературних, художніх га наукових гворів;

   2) ВИСТУПІВ ВШСОітВШВ, «Іншої рам і;і програм ефІрНОГО МОВ-і'-іііія;

   Л) винаходів у всіх сферах людсько! діяльності;

   4) наукових відкриттів;

   .>) промислових арапів;

   (>) корисних моделей;

   7)товарних знаків, знаків обслуговування і юртових ваавтя позначень, найменування місця походження;

   8)притшення недобросовісно! конкуренції, в також всіх інших результатів імк лемуальїкн діяльності в промисловій, на­уковій, літературній або художній областях

   Інтелектуальна власність, яка ВЖЄДВВНО визнана у промис-дово розвинутих країнах, сьогодні внкорнстовуї гься як важлн-

   ВИЙ ІНСТрумеНІ ДУХОВНОГО, ГеХНОЛОГІЧНОГО іа економічного [ЮЗ-

   витку і в основному в країнах, що розвиваються. Більшість з них розуміють, що к їхніх Інтересах створити національні системи інтелектуальної власності, зміцнити га вдосконалити Існуючі сн і геми, які були успадковані а минулого і нжг не відповідають .і іекватио новим потребам та пріоритетам. Гам, де належним чи-иом сприяють Інтелектуальній діяльності, досяпм гься високий рівень добробуту народу, зміцнюються морально їм и-іпчпі заса­ди суспільства. Світовий досвід свідчить: прогресу досягають там, де цінують інтелектуальну діяльнії і ь і вміло використову­ють її здобутки.

   Статус України як незалежно] держави, перехід П до |>пико-вих відносин зумовили багато нових проблем у соціальній, еко помічній та майновій сферах діяльності Хоча тепер і епос герігаї гься вшгане піднесення виробництва, однак аотреба у роз-

   гортанні науково-технічних досліджень у напрямі переоснащення

   виробництва, посилення роп гехиологічиих чинників у соціаль­но-економічному РОЗВИТКУ І ЗНачеННЯ ЦИХ ДОСЛІДЖеНЬ ДЛЯ иа|ЮД-

   ііою господарства неперервмо аростп

   Слід пам'ятати, що Україна мас сформований ДЕСЯТИЛІТТЯ­МИ потужний науковий га науково- технічний потенціал, який да можливість формувати і.мали науково-технічно] діяльності, орІЄИ іоваиоі па перележ і иву, В і а іузі < і пореї і ня нових матеріал пі.

   10

   технологій, інженерних рішень тощо. Науковий потенціал Ук-раіни. напрацьований не одним поколінням, < надбанням нації.

   Розвиток науки і гехнікм повинен сприяти вирішенню еко помічних і соціальних задач, які стоять перед українським суспільством, прискоренню переходу економіки па шлях інтенсив­ного розвитку, підвищенню ефективності суспільного виробництва.

   Виходячи і того, що в найближчі роки вітчизняна промін ювість повинна забезпечити випуск машин, обладнання, при ладів, матеріалів га іншої продукції, яка відповідає за своїми іі-\нім) економічними показниками світовому рівню, перед на мнім суспільством постають п:а основні завдання:

   1. Покращити систему науково-технічно! Інформації й па-
      геятно-ліцензійну |юботу-

   2. Всебічно сприяти подальшому розцінку творчості ви­
      нахідників і раціоналізаторів.

   Винахідницька діяльність с проявом творчої ініціативи робітників, інженерів, технічного персоналу, вчених. З цк О діяльністю безпосередньо пов'язані темпи науково-технічного прогресу, підвищення продуктивності праці Тому від подальшо­го вдосконалення, покращання організації і розвитку ви­нахідницької діяльності багаю в чому залежить успішне виконав ня економічних і соціальних задач нашою суспільства.

   БеЗСуМНІВНО, СуСПІЛЬНе ВИробнИЦТВО УСПІШНО ро.ишвас ГЬСЯ її тих країнах, де висока винахідницька активність, де ви нахідництво добре і пащ гюеться, дедіє налагоджене правове ре­гулювання цього виду ТВОрЧО] дія. паюс і і. СВІТОВИЙ ДОСВІД Підтверджу* цей неспростовний висновок. Наприклад, Японія відзначаї гься досить високою винахідницькою діяльністю і, як і.уть,резу н.іаіи очевидні

   Ефективне використання науково гехнічного потенціалу Ук­раїни і меТОЮ ПОДОЛаННЯ КРИЗИ, ЗДІЙСНеННЯ СТРУКТУРНО] перебудо­ви економіки і а соціально економічною розвитку України ПОВ НЄ Із Встановленням ОСОблНВОГО режиму П правової охорони.

   Проведення економічних іа правових реформ для подолан­ня кризи її науково-технічній сфері, посилення впливу держави па процеси формування інноваційною потенціалу, структурних перетворень ■ коно.міки, а також забезпечення державної піл і рим

   11

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Вступ

   
   

   ки розвитку науки, техніки і культури в Україні тісно пов'язані і наявністю нормативної та правової бази у сфері охорони Інтелек-гуа.іьної власності.

   І [оступальния рух України по шляху розвитку державності, входження в міжнародне науково гехнічне співробітництво зумо­вили необхідність розробки законодавства у сфері охорони Інте лектуальної власності.

   В 'країні основи законодавства про науково-технічну творчії• т > було накладено одразу після проголошення незалеж­ності. Основними джерелами лаконодавства України про інтелек­туальну власність є:

   1. Закон України ..Про власність", лютий 1991 р.

   2. Закон України ..Про ОСНОВИ державної політики в сфері
      науки і науково-технічної діяльності", грудень 1991 р.

   3. Закон України ..Про науково-технічну Інформацію", чер­
      вень 1993 р.

   4. Закон України ..Про авторське право і суміжні права",
      грудень 1993 р.

   5. Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні
      моделі", грудень 1993 р.

   6. Закон України „Про охорону прав на промислові зразки",
      грудень 1993 р.

   7. Закон України ..Про охорону прав на знаки для товарів і
      послуг', гравень 1993 р.

   8. Закон України .Про охорону прав на сорти рослин",
      квітень 1993 р.

   9. Закон України ..Про видавничу діяльність", червень 1993 р.

   
   

   10. Закон України ..Про

   телебачення і радіомовлення", гру­
   день 1993 р.

   1. Закон України .Про приєднанім України до Бернської
      конвенції про охорону дігсратурних і художніх гворів",
      травень 1995 р.

   2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про державну
      річ страцію прав автора на твори науки, літератури і ми­
      стецтва", липень 1995 р.

   3. Закон України „Про захисті від недобросовісної конку­
      ренції", червень 1996 р.

   12

   
   

   14. Закон України „Про охорону прав на топографії інтег­
       ральних мікросхем", листопад 1997 р.

   15. Закон України „Про охорону прав на зазначення поход­
       ження товарів", ..Про внесення змін до Закону України
       „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", чер
       вень 1999 р

   16. Закон України „Про розповсюдження примірників
       аудіовізуальних творів і фонограм", березень 2000 р,

   17. Закон України „Про внесення змін до Закону України
       „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", чер­
       вень 2000 р.

   18. Закон України „Про внесення змін до деяких законодав
       чих актів України щодо правової охорони інтелектуаль­
       ної власності", травень 2003 р.

   19. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р.,
       ЯКИЙ набрав чинності з 1 січня 2004 року, а також У кали
       Президента України та Постанови Кабінету Міністрів
       України стосовно права інтелектуальної власності.

   Цими л.іконами передбачаі гься здійснення комплексу за ходів по підвищенню рівня розвитку техніки, більш широкому ви­користанню відкриттів га винаходів, вдосконаленню системи па­тентної інформації, розвитку гворчої активності винахідників та раціоналізаторів. Необхідність них заходів полягає у великому значенні відкриттів і винаходів у прискоренні науково технічного прогресу та зростанні питомої ваш винаходів у зовнішньоторго­вих операціях.

   Відповідно до з них законів керівники міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ зобов'язані розро-битн і здійснити заходи по розвитку винахідництва і підвищен­ню ЙОГО ефеКТИВНОСТІ. При ньому необхідно Сіп-іема Пічно ВИКО-ристовувати ВІДКриї ГЯ і Винаходи на ВСІХ папах розробки і опа­нування нових виробів, матеріалів і технологічних процесів; спрямовувати діяльність конструкторів, розробників і іідників на створення принципово нових об'єктів з ураху­ванням останніх досягнень винахідництва; створювати лабора­торії і спеціальні групи по реалізацЦ винаходів та раціоналіза-юрських пропозицій

   13

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавсгво

   Вступ

   
   

   Окрім цього закони передбачають ряд заходів по підвищен­ню ефективності патентної інформації! забезпеченню патентно! чистоти техніки, мк;і розробляється і випускаї гни. покращанню планування використання винаходів, підвищенню ролі державної патен гної експері нзи винаходів.

   Особливого іначеиня робота по винахідництву і раціоналізації, а гакож по захисту прав винахідників і раціоналізаторів набув» в світлі Конституції України. Згідно зі (і і) Конституції України:

   кожен мін право володіти, користуватися та розпоряджати­ся своєю власністю, результатами свої і Інтелектуальної, творчої

   ЛІ;і [ЬНОСТІ

   Відповідна до ст. 54 Конституції Украпім громадянам га­рант їм я свобода літературної, художньої, наукової та гехнічноі ГВОрчості, лампі пі іс.кк іуа.іьноі плаї носі і. їхніх авторських прав, моральних і ми геріа пьних інтересів, що виникаюі і. \ зв'язку .і різними видами Інтелектуальної діяльності

   Кожний громадянин має право па результати своєї інтелек-гуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без тип згоди, за винятком випадків, встановле­нні (аміном.

   Питання використання і охорони обік гін промислової власності, тобто винаходів, „ноу-хау", товарних знаків, промисло­вих зразків, корисних моделей сгаш невід'ємною частиною міжнародних угод по економічною і науково технічного співробітництва. Співпраця щодо винахідництва і патентної спра­ви ста» областю міжнародних угод і економічного і науково гехнічного співробі і нищ на. що швидко розвнваї їм /і

   і. дні оснонні іипімонов'я.іані підстави. :<а якими країни приймають закони, спрямовані на охорону промислової власної гі

   ііі|іііі.і це необхіднії п. -її- і іавчо оформити нора іьні і

   економічні прана авторів Інтелектуальної діяльності; друга прагнення стимулювати в рамках урядової політики гворчу ак гивяість июдей, розповсюдження та використання П результатів, а також іаохочувати приватну торгівлю.

   Загалом це сприяі економічному і соціальному розвитку суспі іьства.

   14

   Сучасний грамотний інженер, випускник вузу повинен во лоліти псиними :шаннями в області винахідницької діяльності. Відсутність на даний час цих знань у інженера або наукового співробітника приводить до значного зниження ефективності їх праці, а ІНОДІ і до ні рані пріоритету нашої держанії н деяких роз робках. Поясню* гься це гим, що м значної кількості поданих за явок на винаходи близько полонини відхиляються державною па-гені по і е\ м іч пою експертизою, ЩО обумовлено педос та і ПЬОЮ па-теитною підготовкою сучасних інженерів і наукових співробітників. Отже назріла необхідність \ підвищенні патент­них знань.

   Саме це мас :»а мсту курс „Патентознавство", який читається для студентів фізичного факультету.

   Мста курсу полягав В ознайомленні л загальними питання­ми винахідницької, патентної і раціоналізаторської діяльності, ос-нонами законодавства України з питань інтелектуальної влаг пості та охорони прав на винаходи.

   .і.інл.іпіг.і курсу дати майбутньому спеціалк гу знання, які необхідні для того, щоб:

   Орк нтуватися в патентній Інформації і документації;

   Досліджувати і правильно формувати ознаки новизни п роз­роблюваних об'єктах, допомагати н створенні нових техно юіічних процесів;

   Грамотно оформити манку на винахід;

   Грамотно аналізувати технічні рішення і метою визначення їх охороноздатності і патентної чистоти по різним країнам.

   15

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Розділ 1. Система інтелектуальної власності

   1.1 .Виникнення, становлення і розвиток поняття інтелектуальної власності

   Виникнення терміна .інтелектуальна власність" пригодиться на кінець XVII ст. Він уперше з'явився у француаь кому законодавств] на грунті теорії природного прана, яке одер жало свій найбільш послідовний розпиток саме в працях фран­цузьких філософів-просвітителів (Вольтер, Дідро, ГольбаХ, Гель-вецій, Руссо). Відповідно до ції і нори прано творця будь-якого гворчого результату (чи то літературною гвору, чи винаходу) є його ні-иід'с мним природним правом, що викикаї із самої сутності гворчої діяльності та „існує незалежно від визнання цього прана державною владою'.

   14 липня 1967 р, була створена Всесвітня організація інті лектуальноі власності (ВОІВ), яка .і грудня 1976 р. набула статусу спеціалізовано] установи Організації О6'« вданих І Іаній. Але фак гичне започаткування цієї організації слід віднести на кінець XIX СТ., коли 20 березня 1883 р. було укладено Паризьку конвенцію про охорону промислової власності. Пізніше, а гамі в 1886 р., було прийнято Бернську конвенцію про охорону літературних і ху-ло/кш.ч творів. Обидві конвенції передбачали створення секре­таріату, який називався „Міжнародне бюро". У 1893 р. ці секре-іаріати були об'єднані в один, який діяв під різними назвами.

   Всесвітня організація Інтелектуальної власності у поняття інтелектуальної власності включає:

   1. промислову власність, що головним чином охоплю* вина­
      ходи, товарні знаки і промін іоні зразки;

   2. авторське прано, яке СТОСуі ГЬСЯ літературних, музичних,
      художніх, фотої рафічних і аудюв&уадьних гворів.

   Нині поняття Інтелектуально] власності включає значно

   більше результатів інтелектуальної діяльності. Коло об'єктів інте-

   . іекіуальної плаі'постісьогодні можи.і поділити на гри основні групи

   — перша це результати наукової, літературної і художньої

   гворчості, які охороняються авторським правом і

   суміжними правами;

   16

   Розділ і Система інтелектуальної власності

   • Оруга • результати науково гехнічноі гворчості, що охо-
     роняються патентними правом або, точніше сказати, пра­
     вом промислово] власності;

   • третю групу складанні, засоби індивідуалізації учас-
     никін цивільного обороту, товарів і послуг, які прирівняні
     до результатів Інтелектуальної діяльності

   Оіже, інтелектуальна власність - це результати гворчої діяльїкк п її об'єктом, проте, і не матеріальні носії, и яких ре-алізовані резу іьтати гворчосі і. а саме ті ідеї, думки, міркуван­ня, образи, символи тощо, які ре.і [іауються чи втілюються у певних матеріальній носіях. Це специфічна особливість інн-лектуальноі власності - її об'єктами в нематеріальні речі, а са­ме безтілесні ідеї тощо. Проте не будь-які ідеї, а лише такі, що можуть бути втілені в матеріальних носіях, тобто їх автори повідомляють, як ту чи іншу ідею можна втілити і використа­ти, або вона вже втілена в науковому, літературному чи худож­ньому творі. Це одна із ознак інтелектуальної власності, яка підрити її від звичайної власності. Ті ідеї, що містять резуль­тати науково-технічної творчої п і претендують на визнання об'єктом промислової власності, мають бути кваліфіковані як такі уповноваженими на ЦЄдержавним» органами. Яким би він не був нін » об'єктом власності його творця. Наприклад, ав­тор розробці) якусь технічну пропозицію* спрямовану на удос­коналення певного технологічного процесу, і подав п до Дер­жавного департаменту інтелектуально] власності як мигатіл У результаті науково-технічної експертизи цю пропозицію ніша ходом не визнано. Проте нона не перестала и\ і п об і кюм клас­ності її творця.

   Персик (іб'ї кгін інтелектуальної діяльності, які можуть бу-ін визнані об'єктами інтелектуальної власності наведений у За­коні України „Про власність" від 7 лютого 1991 р. Цей закон містить спеціальний розділ VI,який називається .. Прано інтелек­туальної власності"', в мої «її ст. 41 наводиться перелік об'єктів прана інтелектуальної власності: „Об'єктами прана інтелектуаль­ної власності і і нори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоиа.її.спорі їм пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-

   ²"' 17

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Розділ 1 Система інтелектуальної власності

   
   

   дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці". Отже, як бачимо, об'єктами Інтелектуальної в іасності визнаються будь-які результати інтелектуальної праці

   У прийнятому Верховною Радою Україні новому Цивіль­ному кодексі (ЦК), який набрав чинності і 1 (.Ічня 2004 р., питан­ням інтелектуальної власності відне.и п.і окрема книга IV .Право інтелектуальної власності". Найважливішим є те, ЩО у НІЙ здійснено принципово новий 111,4X1, і до визначення правового ста* тусу форм та об'єктів правового захисту і самих понять об'єктів інтелектуальної власності. Стаття 420 ЦК „Об'єкти права інтелек­туальної власності"ироголошує: «До об'єктів права інтелектуаль­ної власності, зокрема, належать:

   • літературні та художні твори;

   • комп'ютерні програми;

   • компіляції даних (бази даних);

   • виконання;

   • фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій
     мовлення;

   • наукові відкриття;

   • винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

   • компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

   • раціоналізаторські пропозиції;

   • сорти рослин, породи тварин;

   • комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки
     (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

   • комерційні таємниці

   Суттєвим є включення до переліку об'єктів інтелектуальної власності наукового відкриття.

   Наукове відкриття як явище чисто наукове є свідченням ви­сокого рівня науково-дослідної діяльності в суспільстві, високого ріння науки В цілому. Наукове відкриття є найвищим досягнен­ням будь-якої науки Правову охорону наукові відкриття дістали не так давно. її започатковано в колишньому СРСР. У 1959 р., не тільки в СРСР, а й її усьому світі вперше було введено державну реєстрацію наукових відкриттів, але а датою пріоритету від 1947 р. За час існування державної реєстрації відкриттів їх зареєстро­вано понад 350.

   18

   За наполяганням колишнього Радянського Союзу наукові відкриття були включені до о6( мі» правової охорони Конвенції про створення Всесвітньої організаціі інтелектуальної власності (ст. 2 и. УШ).В Україні державної реєстрації наукових відкриттів за радянських часів не було, в незалежна Україна державної ре-(і граці] наукових відкриттів не розпочала.

   Новий Цивільний кодекс України включив наукові відкриття до переліку об'єктів правової охорони. Стаття 457 ЦК містить виз­начення поняття «наукове відкриття*. Це визначення відрізняється від відомих тим, що до терміна «відкриття», який вживався раніше, додали слово «наукове», отже, тепер це найвище досягнення науко­во-дослідної діяльності називається „наукове відкриття":

   "Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні .«мінну рівень науково­го пізнання".

   Автор наукового відкриття має право надавати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

   11 рано па наукове відкриття засвідчується дипломом та охо­роняється у порядку, встановленому законом, (ст. 457 ЦК).

   1.2. Поняття права інтелектуальної власності

   Виходячи зі сказаного вище, логічно випливає висновок: як­що г інтелектуальна власність, то очевидно, що є і право інтелек­туальної власності. Не може бути власності без права власності.

   За Законом України „Про власність" будь-які результати ні іелектуальної діяльності визнаються об'єктами права власності (приватної, комунальної чи державної). Проте закони України про інтелектуальну власність непослідовні у визначенні права на результати творчості. Принаймні три закони України („Про ав-торське право і суміжні права", „Про охорону прав на сорти рос­иш , „Про племінне тваринництво") право на результати творчої .пильності обмежують лише виключним правом на використання цього результату. Інші закони про промислову власність резуль-гати науково-технічної творчості чітко і однозначно визнають оГм кіами права власності з усіма наслідками, що з цього впили-

   19

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Розд.л 1 Система інтелектуальної власності

   
   

   вають. Так, Закон України „ Про охорону прав на винаходи і ко рік ні моделі" у и") (і.З визначає: „Прано класності на винахід («о-рисн\ модель) засвідчується патентом".

   Ми будемо виходити :і тієї точки зору, за якою за творцями ни.ін.и гься право власності на їхні витвори

   Гак, Цивільний кодекс України (ст. 418) дає таке визначся ня права інтелектуальної власності:

   „Право Інтелектуальної власності - це право особи па п< іульїат інтелектуальної, творчої діяльності або на ішиии об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ним Кодексом та іншим законом".

   Право інтелектуальної власності становлять особисті не-майнові права ні і с.тсктуальної власності та (або) майнові права ні іелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права Інтелектуально] власності визначається Кодексом та іншим зако ном.

   Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обме­жений у ного здійсненні, крім випадків, передбачених ЮКОНОМ.

   Слід відзначити, що право власності, як і будь-яке інше цивільне право, прийнято розглядати в об'єктивному і суб'сктив-ному значенні.

   Право інтелектуальної власності в об'єктивному значенні -це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у процесі створення і використання результатів інтелектуальної діяльності. Тобто це сукупність цивільно-правових актів, які реіл поіоі).зазначені відносини.

   У суб'єктивному значенні прано інтелектуальної власнос­ті - особисті нсмайномі і маііиові права, що відповідно до чин­ного законодавства належать авторам того чи іншого результа­ту інтелектуальної діяльності. Зміст суб\ к і піших прав Інтелек­туально] власної 11 буде розкрито далі.

   Об'єктами права інтелектуальної власності і результат творчої діяльності, а первісними суб'єктами нього права < шорці цих результатів. Безумовно, право інтелектуальної власності мо­же належати не міни безпосередньо торцям, а й їх правонаступ­никам.

   20

   Залежно від характеру інтелектуальної діяльності право клас носи на .іа.шачсш ре іуяьтати буває трьох видів:

   1. Якщо |х\»у іьіаіом творчої діяльності <: твори науки, іітерату-
      ри, мистецтва, то попи охороняються авторським правом. До
      авторського права долучаються так звані суміжні права (прана
      виконавців, розробників фонограм та організацій мовлення)

   2. Другу групу прав Інтелектуальної власності складають
      результати науково-технічної творчості, які об'єднуються
      в і руну об'єктів промів юної власності.

   3. Позначення і найменування, засобами яких розрізняють­
      ся учасники цивільного обороту, товари і послуги, склада­
      ють третю групу прав інтелектуальної власності.

   Найбільш адекватна змісту назва „право промислової влас­ності". У цій групі об'єднані результати науково-технічної твор-чо(ті, які можуть бути використані у виробничій діяльності лю­дей у будь-якій галуаі пародіюю господарства. Ноші мають за ме­ту підвищення технічного рівня виробництва та досягнення пев­ною цоактивдаго ефекту у виробництві

   Що стосується творів науки, літератури і мистецтва, го ця група об і к і їм прана інтелектуальної власності не ма< < во< і назви. Ми просто називаємо ці об'єкти такими, що охороняються ав горським правом і суміжними правами. У снеціа іі.нпі літературі зазначену групу називають ніколи літературною власністю.

   1.3. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності

   Право власності і право інтелектуальної власності - не різні правові інститути, хоча вони і мають багато спільного. Воно поля­ни в ГОМу, ЩО )\ суб'« кіам належать однакові прана на об'єкти власності. Суб'єкти прана інтелектуально] власності м.іють сто­совно результатів творчої діяльнопі такі само правомочності ;ік і суб'єкти звичайного права класності. Це- право володіння, кори стування і розпорядження об'< ктом свої і власності паї ній розсуд (< і 41 Конституції України). Спільними і ооособи виникнення прана власності і прана інтелектуально] власності, незважаючи на їх різноманітність

   21

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Розділ 1. Система інтелектуальної власності

   
   

   • право власності виник» шляхом виробництва об'єкта,

   право інтелектуальної власності виникає також шляхом створення твору, винаходу тощо;

   • право власності виникає шляхом укладення цивільно-пра­
   вових договорів, так само виникає і право Інтелектуальної
   власності.

   Проте між ними двома видами права власності Існуї чимало суттєвих відмінностей. Зокрема:

   1. Право власності ( крім прана власності. ЩО нстанов-люється договором позики) не обмежене будь-яким стро­ком. Цей строк може бути перерваний ТІЛЬКИ у випадках, передбачених законом.

   Право інтелектуальної власності встановлюється лише на

   певний строк, наприклад, патент на винахід вилається строком

   лише на 20 років. Після чого винахід стає надбанням суспільства.

   2 На окремі об'єкти ( винаходи, корисні моделі, промислові

   зразки тощо) правова охорона встановлюється лише

   ПІСЛЯ кваліфікації пропозиції як винаходу чи іншого

   об'єкта та його державної реєстрації.

   В( гановлення звичайного прана власності на матеріальний об'єкт спеціальної кваліфікації на потребує. Державна реєстрація прана власності на матеріальні об'єкти необхідна лише у випадках, передбачених законом (нерухомості, транспортних засобів тощо). 3. Найбільш суттєва відмінність між зазначеними правами власності полягає в тому, ню звичайне право власності встановлюється на матеріальні об'єкти - предмети навко­лишньою середовища,

   Об'єктами прана Інтелектуальної власності можуть бути лише нематеріальні об'єкти - речі, які в римському приватному прані називались безтілесними. Як уже зазначалось, об'єктами Інтелектуально] власності Є ідеї, образи, СИМВОЛИ, думки, гіпоте­зи гощо, Перелічені об'єкти можуть стати Інтелектуальною власністю лише за умови, то нони щатні матеріалізуватися, нпіи ГИСЬ у матеріальних носіях. Ідея, яка не здатна до такої ма-крі.і изацп, об'єктом прана Інтелектуальної власності не стає. Проте іаконодавство деяких країн встановлю) правову охорону і на і и і

   22

   4. Суттєвою відмінністю права інтелектуальної власності ВІЛ звичайного права власності є здатність об'єкта інтелектуаль­ної власнос 11 ДО і пражуиання, чого не можна сказати іі|к> ма­теріальні об'єкти власній ті. Ідеї, обрали. звуки, символи то­що мають здатність до багаторазового втілення в матеріаль­ному об'єкті. Книга, наприклад, в якій втілено пі гедехгуаль-ну власність її автора, може бути тиражована в будь-якій кількості. Те ж саме стосується й інших об'єктів інтелекту­альної діяльності. Проте при цьому слід мати на увазі, що право інтелектуальної власності встановлюється і діє лише саме щодо ції ї нематеріальної речі (ідеї, обрязя, символи, сполучення звуків тощо), а не щодо матеріальних носіїв, у яких втілено задум автора. Власниками матеріальнпх носіїв, в які втілено об'єкти інтелектуальної власності, будуть нині скоби, які придбали такі ніхії на законній ш.к і ані. Цих влас­ників МОЖИ бути і тільки, скільки тиражовано копій зазначе­них матеріальних носіїв, а суб'єктом права інтелектуальної власності буде лише автор чи його правонаступник. 1 Іраво інтелектуальної власності - це право володіння, кори­стування і розпоряджання результатом інтелектуальної діяльності на с-вій розсуд. Суб'єкт прана інтелектуальної власності маї прано на володіння її результатом. До будь-якого втілення цього |к:іуль-тату в матеріальному носії володарем ЙОГО може бути тільки ангор чи його правонаступник Наприклад, якщо певна музика чи слова пісні склалися у свідомості автора, або навіть уже запікані на па­пері, але ще не оприлюднені, то володарем цієї музики чи слін пісні є автор. Коли ж ноти чи слова пісні опубліковані, то в силу здат­ності до тиражування ці пори можуть бути у володінні багатьох осіб, але всі вони будуть володіти музикою чи словами шсш не кіл СВОГО імені, а під імені їх акіора. Саме тому при виконанні пісні завжди проголошують ім'я композитора та ангора слін.

   1.4. Законодавство України про інтелектуальну

   власність

   Становлення національного законодавства про Інтелекту* альну власність стало можливим лише з набуї гяти Україною не

   23

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Розділ 1 Система інтелектуальної власності

   
   

   залежності. Цьому сприяло прийняття Верховною Радоіо Дек­ларації про державний суверенітет України, якою було прого­лошено, що Україна самостійно визнана* свій економічний ста­тус і закріплює його в законах. Відповідно до цієї Декларації весь економічний і.і науково-технічний потенціал, створений на території України, проголошу! тм я власністю народу, ма­теріальною основою суверенітету України і використовуї п>ся з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб громадян України. Декларацію було прийнято Верховною Радою 16 лип­ня 1990 р.

   З серпня 1990 р Верховна Рада прийняла Закон „Про еко­
   номічну самостійність Української 14Т . У ньому було задскла-
   ровано, що нссь економічний, науковий і технічний потенціал,
   розташований на території України, а іасни і ь народу Ук-

   раїни і с основою П економічної самої пйпості.

   24 серпня 1991 р. Верхоин.і Рада України проголосила Акт проголошення незалежності України та створення самостійної держави - України.

   Завдяки цьому були закладені підвалини створеній своєї національної правової системи, V тому <шслі національною зако­нодавства про інтелектуальну власність.

   Законодавство України з питань інтелектуальної власні базується на Конституції України, Цивільному кодексі України іа законах України стосовно правової охорони об'єктів інтелекту­альної власності.

   Законодавство України, яке містять норми щодо охорони кран на об'єкти інтелектуальної власності, умовно можна поділи­ти на такі блоки:

   / Загальне .шкошнківство:

   • Конституція України;

   • ЦИВІЛЬНИЙ кодекс України;

   • Цивільний процесуальний кодекс України;

   • Криміналі.ний кодекс України;

   • КримІнально-процвсуальния кодекс України;

   • Митний кодекс України;

   • Господарський процесуальний копке України;

   • Колім ШКОНІВ про працю України.

   24

   2. Спеціальне законодавство ч сфері охорони інтвлвхщавь-
   ної власності:

   • Закон України "Про охорону прав на винаходи";

   • Закон України "Про корисні моделі, промислові зразки .

   • Закон України "Про знаки для товарів і послуг";

   • Закон України "Про топографії інтегральних мікросхем";

   • Закон України "Про сорти рослин";

   • Закон України "Про охорону авторського права і суміжних
     прав тощо".

   3. Митне закошнкіш шво:

   • МИТНИЙ кодекс та інші нормагиино-правові акти з цих
   питань.

   Крім того, підзаконні акти - постанови Кабінету Міністрів ⁴ країни, укази та розпорядження Президента тощо.

   Основні засади Інті гьної діяльності закладені в

   ЧИННІЙ Конституції України.

   Стаття 54 Конституції гарантує свобод) пгературної, ху-дожньої, наукової і гехнічноі гнорчості. Держава створює ма-іеріальні умови, над» підтримку добровільним товариствам і гворчим спілкам. Прано автора на свій витвір закріплено цією ж статтею Конституції України:

   „Кожний громадянин мас прано на результати своєї інте-\аЛІ.ПО1. творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом".

   Початком становлення законодавства України про інтелек-гуальну власність в день прийняття Закону України „Про власність" - 7 лютого 1991 р.

   Першим нормативним актом, який започаткував створення законодавства про промін лону власність, було затверджене Ука­зом Президента України „Тимчасове положення про правову охо­рону об'ї кип промиСЛОаоі класності та раціоналізаторських про позицій в Украпи" від 18 вересня 1992 р. Із прийняттям законні N країни про промислову власність зазначені' положення втрахи-лоі КОЮ ЧИННІСТЬ.

   13 грудня НИМ р. ПРИЙНЯТО Закон України Про осінній дер-

   жавної політики у сфері пачки і науково-технічно] діяльності".

   25

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Розділ 1 Система інтелектуальної власності

   
   

   Цей Закон визначає загальні правові засади науково-технічної діяльності к Україні.

   25 червня 1993 р. був прийнятий Закон України „Про на­уково-технічну інформацію". Нін встановив правові засади ство-реннм і корм іування науково-технічною Інформацією, а також вкапав науково-технічну Інформацію товаром і об'єктом права Інтелектуально! власності

   21 квітня 1993 р. прийнято Закон України „Про охорону орав на сорти рослин", який регулює відносини, що виникають у зв'язку а одержанням, кпкористанням, захистом, відчуженням і припиненням дії прана щодо сортів рослин в Україні.

   Але основним джерелом прана інтелектуальної власності Є пакет законів, прийнятих у ірудні 1993 р.: „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", „Про охорону прав на промислові зразки", ,. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", „Про ПлеміннеТВариННМЦТВО", .Проавторське прано і суміжні прана'

   У 1993 р. прийнято також Закони України .Про видавничу діяльність", „Протелебачення і радіомовлення".

   В лік іоімді 1994 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову „ Про мінімальні ставки авторської винагороди за ви­користаний торт літератури і мистецтва".

   19 січня 1995 р. Верховна Рада України своє постановою за­твердила „Положення про порядок оформлення та використання прав на винаходи, корисні моделі і промислові арапгн. постанов лять державну таї мницю".

   У липні 1995 (>. затверджено інструкції про порядок видачі патентів України на винаходи та промислові зразки, що охороня­ються охоронними документами СРСР.

   Протягом 1996 2003 рр. було прийнято Закони України:

   „П|Ю ЗаХИСТ ВІД НеДОбрОСОВІСНОї конкуренції", ..111х> охорону

   прав па голографії Інтегра и.них мікросхем", .Про охорону прав на

   зазначення походження товарів", ..Про внесення змін до Закону України „Про охорону нран на знаки для товарні і послуг". ..|||м> роаповсюдження примірників аудіовізуальних перів і фояоі рам

   ..І1|Н) внесення амін ДО Закону України .ПроОХОрону праи на ніша

   ходи і корінні моделі", .Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правово] охорони ііпсіекіуальної и.іа< носи".

   26

   З 1 січня 2004 р. діє новий Цивільний кодекс України, в яко­му питанням Інтелектуальної власності приділено значну увагу.

   На розвиток законодавства про інтелектуальну власність Державним Департаментом інтелектуальної власності України (ДД1В) було розроблено і прийнято ряд відомчих актів, які реї у люють діяльність ДДІВ з оформлення прав на об'єкти промисло­вої власності.

   Важливим джерелом права інтелектуальної власності є міжнародні конненцп і договори, до яких приєдналась Україна Передусім Україна вступила до Всесвітньої організації Інтелекту­альної власності (ВОІВ), членами якої є понад 150 країн світу.

   Законом України від 31 травня 1995 р. Україна приєдналась до Ьернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. Законом України від 27 січня 1995 р. Верховна Рада Ук­раїни ратифікувала Угоду про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав країн СНД. У червні 1999 р. Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.

   Україна оголосила чинними на своїй території Паризьку конвенцію про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р.. Договір про патентну кооперацію (РСТ), прий­нятий 19 червня 1970 р.

   Уряд України заявив, що бере на себе обов'язки, які випли­вають із зазначених Конвенції, Угоди і Договору по відношенню до території України

   У ЖОВТНІ 1994 р. Україна підписала Договір про закоиодаи її по по товарних знаках, який ратифікований Верховною Радою у жовтні 1995 р

   1.5. Система органів управління в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності в Україні

   Після здобуття незалежності Україна отримала лише ок­ремі фрагменти системи охорони Інтелектуальної власності ко­лишнього СРСР, які до того ж потребува їй докорінної перебудо­ви ВІДПОВІДНО ДО ПРИНЦИПІВ РИНКОВОЇ еКОНОМІКИ Та і Ірані и ВХОД

   27

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   ження країни ло світового економічного, політичною й соніо-культурного простору.

   Останнім часом н Україні сформувалася досить розгалуже-
   п.і організаційна система органні, які прямо чи опосередковано за­
   безпечують'діяльність у сфері охорони інії іьної и.і;к пості.

   У структурі Верховної Ради України, у складі Комітету з питань науки і освіти створений Підкомітет а питань інноваційної діяльності і захисту інтелектуальної власності.

   У структурі судової влади у 2001 р. створена спеціалізована колегія суддів Вищого господарського суду України і розгляду справ, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Подібні колегії також створені у складі господарських судів Авто­номної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційних господарських судів.

   З 1 береіНЯ 2003 р. у Вищому господарському суді України та в апеляційних господарських судах почали діяти спеціалізовані >ш палати з розгляду справ у господарських спорах, пов'яза­них із захистом пран на об'єкти інтелектуальної власності Запро­ваджено також відповідну спеша. п.іацію суддів у місцевих госпо­дарських судах

   Система виконавчих органів охоплює такі установи:

   • Міжвідомчий комітет 8 проблем захисту прав на об'єкти
     інтелектуальної класності - постійно діючий орган при
     Кабінеті Міністрів України, створений у лютому 2000 р.
     для координації діяльності органів виконавчої влади у
     сфері охорони інтелектуальної власності,

   • Державний департамент інтелектуальної ваш но» ті, ство­
     рений у квітні 2000 р. у складі Міністерства освіти і науки
     України. Його основні завдання:

   1. участь \ забезпеченні реалізації державної політика у
      сфері інтелектуальної власності;

   2. прогнозування та визначення перепекти! і напрямів рої
      витку \ сфері інтелектуальної в [асжх гі;

   3. розроблення нормативно-яражовоі бази функціонування
      державної системи охорони інтелектуальної власності;

   і > розроблення організаційного забезпечення охорони пран па об'< кіп Інтелектуальної власності

   28

   Розділ 1 Система інтелектуальної власності

   При Держдепартаменті створено Консультативну ралу :< представників усіх інорчих спілок України та ВІДОМИХ гворчих діячів України, а також Апеляційну палату для розгляду в адміністративному порядку заперечень протії рішень іа заявками на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для ю варів і послуг, тоїюі рафп інтегральних мікросхем і зазначення по ходження товарів.

   Інші міністерства та відомства України, діяльність яких так чи і накип і и>, ,. ц,с я охорони прав іиіслек їла и.ної класності;

   Лніимонопо п.ііий комітет України - центральний орган. що забезпечуєз захист від недобросовісної конкуренції, пов'яза­ної а неправомірним використанням об"єктів інтелектуальні)!

   власності.

   Міністерства юстиції України - бере участь у розробці за­конодавчих актів з питань інтелектуальної власності, координує законотворчу діяльність у цій сфері та відповідає за його адаптацію до законодавства Європейського Союзу;

   Міністерство внутрішніх справ України — здійснює заходи з

   іюпергД/М пня іа розкриття ЗЛОЧИНІВ, НОВ'яваНИХ з порушенням

   прав Інтелектуальної в, всноспі, бере участь у створенні п вдоскона­ленні необхідно! ДЛЯ щютидії цим порушенням законодавчої бази.

   Особливу увагу міністерство приділж попередженню та ви­криттю фактів розмноження і розповсюдження коиірафакіної аудіовізуальної продукції, пе.ішен.шіікно комп'ютерного про грамного забезпечення, а також фактів виробництва та ро.ніоікіо дження фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарних знаків відомих вітчизняних і зарубіжних виробників.

   У 2001 р. в структурі Державної служби боротьби і еко­номічною злочинністю були створені підрозлі їй по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності — яку цей тральному апараті, так і на регіональному ріши. Вони провфдяі ь в усіх регіонах комплексні перевірки суб'єктів господарювання сто-(опію дотримання вимог нормативно-правових акин, ию регла меитуиуть оптову іа роздрібну торгівлю примірниками аудіовізу' а.н.них торт і фонограм. Ця робота координується міжвідомчи­ми робочими групами, до складу яких входять представники Міністерства економіки та і питань європейсько] інтеграції Ук-

   29

   Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

   Розділ 1 Система інтелектуальної власності

   
   

   раїни, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України;

   Державна податком адміністрація України (Д1ІАУ) — здійснює контроль за нарахуванням і платою податків при вве­зенні та виробництві (складанні) аудіо- й відеопродукціі штери­торії України На підставі чинного законодавства здійснює захо­ди і вилучення та знищення контрафактпої продукції, іво сприяє захисту інтелектуальної власності, у тому числі авторських прав на аудіо- та відеоііродукцно. (кобливу увагу приділяє виявленню та знешкодженню підпільного виробництва;

   • Державна митна служба України - забезпечує реєстрацію
     переміщення

   через митний кордон України товарі», що
   містять об'єкти інтелектуальної власності, та здійсню*: ком­
   плекс передбачених законодавством заходів з недопущен­
   ня переміщення череп митний кордон України товарів, ви­
   готовлених .« порушенням прав Інтелектуальної власності.

2. Державний комітет стандарти.«ацп. метрологи та сер­
   тифікації України здійснює державний контроль за До­
   триманням законодавства України про захист прав спо­
   живачів, а також про рекламу в цій сфері;

   — Служба безпеки України — бере участь у розробці та
   здійсненні заходів із захисту державних іагмниць України;
   сприяв підприємствам, установам, організаціям, підприємцям у
   збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завда­
   ти шкоди життєво важливим інтересам України.

   Відповідно до указів Президента України створені спеціальні іііл|юзділіі боротьби 3 правопорушеннями у сфері інте­лектуальної власності. СБУ несе відповідальність за державну політику голографічного захисту товарів і документів; здійснює державний контроль і координацію у цій сфері

   Важливу роль у системі органів регулювання охорони ипе лектуальної власності відіграють організації, що утворюють інфраструктуру діяльності в цім сфері:

   — Державне підприємство „Український інститут піюмислової
   вчасності" (Укриатент). яке оеребуваї у сфері управління
   Міністерства (квіти і науки України та підпорядковане Дер
   жавному департаменту інтелектуальної власності.

   ЗО

   Воно е основою інфраструктури охорони промислової влас

   ікни в Україні; здійсним гакі функції:

   • приймання заявок на видачу охоронних документів на
     об'єкти промислової власності;

   • проведення експертизи цих заявок на відповідність їх умо­
     вам надання правової охорони,

   • забезпечення державно! реєстрації об'єктів промислової
     власності, зміни їх правового статусу та офіційної
     публікації відповідних відомої і«и,

   • здійснення державної реєстрації договорів про передачу
     права власності на об'єкти промислової власності, що охо­
     роняються в Україні, та договорів про видачу дозволу
     (ліцензій, ліцензійних договорів) на їх використання;

   • інформаційне забезпечення функціонування державної
     системи охорони промислової власності;

   • забезпечення фізичних та юридичних осіб Інформацією
     про об'єкти промислово] власності;

   • формування фондів національної патентної документації в
     органах державно] системи науково-технічної інформації
     України та ш.

   — Діяльність „Українського інституту промислової влас­ності" регламентується його статутом, який був прийня­тий у 2000 р.

   Державне підприємство „Українське агентство з авторських і суміжних прав" є основною ланкою охорони авторських прав, належить до арери управління Міністерства освіти і науки Ук­раїни та підпорядковане Державному департаменту інтелектуаль­ної власності; виконує такі функції:

   • забезпечення охорони авторських і суміжних прав право-
     

     вшпигів України й інших країн та їх правонаступників на
     території України і за її межами;

     • державна реєстрація прав авторів на твори науки, літерату­
       ри та мистецтва;

     • забезпечення фізичних і юридичних осіб інформацією про
       об'єкти авторських і суміжних прав;

     • управління майновими правами авторів або їх правонас­
       тупників на колективній ОСНОВІ;

     31

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 1. Система інтелект тільної власності

     
     

     • палання допомоги авторам та іншим правовласникам ав торських і суміжних арап ■ управлінні їх майновими пра-пами те пі.

     — Інститут нііг кьі\л.п.ної нласносгі і права с структурною
     склалоіюіо Національної системи охорони інтелектуальної
     власності. Його головним завданням і підготовка, піци пінні
     гонка та підвищення кваліфікації фахіввів у «фері інтелекту­
     альної власності, а гаїтж установ, організацій і підприємств
     усіх форм власності;

     Діяльність Інститут) безпосередньо координується Дер­жавним департаментам Інтелектуальної власності. Інсти­тут має ліцензії Міністерства ОСВІТИ і науки України па право провадження освітньої діяльності, пов'язано] л па­ланням другої вищої освіти за спеціальністю "Інтелекту­альна власність"

     —Державне підприємство "Інтелзахист" створі відповідно до наказу Міністерства осипи і науки України під (і серпня 2002 р. Ху 449. Воно .іа< коване на державній власності, належить до сфери управління Міністері освіти і науки України та підпорядковане Держаному де нартаменту інтелектуальної власності. Підприємство створене з метою удосконалення організації видачі кон­трольних марок для маркування примірників аудіовізу­альних творів, <|юіюі рам, комп'ютерних програм та баз да­них, а також посиленій захисту прав у сфері інтелекту­альної власності;

     — Український центі) інноватики та патентно інфор­
     маційних послуг створення V 2001 р. в м. Кінві з метою
     сприяння інноваційній активності та надання допомоги
     учасникам інноваційного процесу у вирішенні питань, що
     стосуються сфери промислово] власності У Центрі вико­
     нуються робо і п на замовлення, надаються консулмацп га
     інші нили послуг, включаючи складання комплекту лику
     ментів для подання заявки на одержання правово] охоро­
     ни об'єкта промислово] власності в Україні та за її межа­
     ми; даються відповіді на залити експертизи аа поданими
     заявками; надаї гься допомога в дотриманні Інтересів пра-

     вовласників при складанні договорів про передачу прав на об'ї кти промислової власності, ліцензійних доі опорів на їх використання тощо;

     — Науково-дослідний інститут інтелектуально! власності
     створений у складі Академії правових наук і мас стати
     спеціалізованою установою для проведення наукових
     досліджені, \ (фгрі інтелектуально! власності, участі в
     розробці проек і ін законів та інших нормативно-правових
     актів з питань інтелектуально] нласносгі. підготовки екс
     перших ВИСНОВКІВ із зазначених питань.

     До структури органів регулювання охорони інтелектуальної власності слід віднести і мережу недержавних організацій, що складається із двох і рун:

     1. Творчі СПІЛКИ — Національна спілка письменників Украї­
     ни, Національна і вілка театральний діячів України, Національна
     спілка кінематографістів України. 1 {атональна спілка художників
     України, Національна спілка майстрів народного мистецтва Ук-
     рапіи. Національна спілка архітекторів України, Національна

     іка композиторів України. Спілка фотохудожників України. Національна спілка журналіст! України, Всеукраїнська спілка кобзарів, Спілка рекламістів України. Всеукраїнська музична спілка, Спілка дизайнерів України, Український фонд культури, Національна ліга українських композиторів.

     2. Недержавні шепнуті, ЩО спеціалізуються у сфері Інте­
     лектуальної класності:

     Ікечкраїнська асоціація па ген і них понірспих;

     — Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності
     (СІРК);

     - Українська група Міжнародної асоціації з охорони про­мислово] власності (АІРР1);

     Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності (м. Київ);

     • Автипіратський союз України;

     • Украпи і.к,і юридична група;

     • Авторсько-правове товариство.

     Створена громадська організація Всеукраїнське агентство авторів.

     зз

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 1 Система інтелектуальної власності

     
     

     Важливу роль у функціонуванні системи органі» регулю­
     ванні ііііімі'м\-.і іьної власності відіграє Інститут патентних
     повірешв ■ представників у справах Інп ільної власності,

     які * нс.ііі.іс/кмимі! ід лінш. іі.і підставі Положення про представ­ників у справах інтелектуальної власності. Патентні повірені на-

     д.іюіь фІЗИЧНИМ і юріїлмчним особам ПОСЛУГИ, понятті .і охоро­ною прав Інтелектуальної власності, представляють їх Інтереси перед Державним департаментом інтелектуальної класності та \< і.інонами. ЩО на ІЄЛЯ 11. ДО сфери ЙОГО управління, судокими орга­нами, кредитними установами у відносинах < Іншими фізичними і.і юридичними особами.

     Аналіз структури органі» .5 регулюнання діяльності у сфері охорони інтелектуальної власності н Україні дозволяв дійти вис­новку) що енспмв державних і дедершеавних органік перебуває у завершальній фааі свого становлення га вже сьогодні здатна ви­конувати основні фунхці] охорони інтелектуальної власності. Водночас ефективність діяльності цієї системи буде значною мірою залежаї и від розвитку тих її компонентів, які, і одного бо­ку, пов'язані і яки¹ ним збільшенням потужності га гехнічного ос­нащення Інфраструктури охорони Імтелектуа гьної власно* гі, а а іншого — :і розвитком недержавних установ регулювання діяль-ності у сфері Інтелектуальної власності. Саме гакі установи ма­ють відігравати найвагомішу роль у вирішенні ключових питань ції сфери* як це иаі ми це в розвинутих країнах < ринковою еко-номікою. Ця теза, зокрема, підкреслена в ст. 7 Закону України .Про ОСНОВИ національної бсМЮКЯ України" ВІД 17 червня 2003 р., н якій зазначено, що недосконалість механізмів захисту прав

     інтелектуально] ВЛаСЯОСТІ в ОДНІЄЮ3 Заі рОЗ національним Нігере

     і .їм і національнії"! безпеці України у науково-технічній сфері, то­му вдосконалення них механізмів і першочерговим паданням

     держави.

     Управління науково-технічною [іяльністю на місцях

     ідійснюеться керівництвом підприємств, організацій і установ усіх форм класності Що стосується гворчої діяльності и галузі науки, літератури і мистецтва, то тут єдиної системи управління

     НЄМа< , ОСКІЛЬКИ ОЧевИДНО, ВЮ ДЛЯ ВСІХ ВИДІВ ТВОРЧОСТІ ( ЛИН.і гін

     гема не потрібна.

     /правління науковою діяльністю здійснім Міністерство ОСВІТИ і науки України, а гаКОЖ Президія Національної Академії

     наук України. У низовій танці управління науковою діяльнії по існтоється керівництвом науково-дослідних, наукових, про­ектних, технологічних і та інших організацій і установ.

     34

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 2. Авторське право І патентне право

     Із загального поняття інтелектуальної власності міжнарод-но-правові документи виділяють окремо промислову власність, до якої належать винаходи, корисні модем, промислові зразки, фабричні або товарні знаки, знаки обслуговування і вказівки що­до походження або найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.

     Інші от кти інтелектуальної власності, які залишилися за межами поняття промислово! власності, ск іадають групу резуль­татів творчої діяльності , що охорон» гься авторським правом. Ця група не має спеціальної назви.

     Отже всі результати гворчої діяльності з точки зору цивільно -правової охорони поділяю і ься на дві групи:

     одна охо|юняється авторським правом; друга - патентним.

     Варто наголосити, що всі зазначені результати чинним зако-нодавством визнані говаром і, отже, можуть бути об'єктом будь

     ЯКИХ ЦИВІЛЬНИХ ІфЛІІОЧШІІВ.

     Таким чином, у цивільному праві і в цивільному законо­давстві склалося два самостійних правових Інститути - авторське право і патентне право або прано промислової власності.

     2.1. Спільне в цивільно-правовому регулюванні авторських і патентних відносин

     Відзначимо спільні ознаки в цивільно-правовому регулю­ванні авторських і патентних відносин.

     [.Спільною суттєвою ознакою цих двох правових інсти­тутів є те, що об'єктами ангорських і патентних прав < са­ме результати творчої діяльності людини. Характерна ри­са і особливість їх - регулювання відносин, які склада­ються у зв'язку з творчою діяльністю людей. Ніяка інша діяльність, що не ма< гворчого характеру, не може бути предметом регулювання цих інститутів. Тому і в авторсь­кому, і в патентному законодавстві акцентується, що шорцем моле бути гільки людина. Але суб'єктами ав-горських і патентних відносин (прав і обов'язків) можуть

     36

     Розділ 2. Авторське право і патентне право

     б) ти як громадяни, так і юридичні особи. Суб'єктом ав-юрських прав може бути, наприклад, кіностудія, теле студія, видавництво га інші юридичні особи. Суб'єктом патентних прав можуть бути роботодавці, підприємства будь-яких форм власності та інші юридичні особи. Творчий характер діяльності означає що надання будь-якої технічної допомоги автору чи винахіднику - консультації, розра­хунки, креслення, оформлення заявок не ма< гворчого характе­ру і не підпадає під поняття творчість, а такого роду допомога не може вважатися творчим співавторством.

     Не має творчого характеру і тому не вважається творчістю запозичення, переймання і використання чужого, хай навіть надто позитивного, Досвіду, використання результату за гіцензією тощо. Творчий характер діяльності означає передусім певну індивідуальність, як кажуть, „власний почерк" автора, який вирізняі іаку діяльність від іншої.

     2. Другою спільною ознакою них двох видні гворчої діяль­ності є тс, що вони мають завершитися певним результа-гом; втіленим у певну матеріальну форму або лафіксова-ним у певному матеріальному носії. Якщо ж творчий по­шук не завершився певним результатом, то немає об'єкта правової охорони нічого охороняти. При цьому результати науково-технічної гворчості мають бути реалізовані не просто у певній матеріальній формі (креслен­ня, зразок, опис тощо), айв установленому порядку визнані відповідним державним органом саме тим результатом, на досяг­нення якого був спрямований гворчий пошук.

     Винахід має бути описаний у заявці чи відображений у кресленнях. Але для надання йому правової охорони цього зама­ло - він має бути кваліфікований Українським інститутом про­мислової власності саме як винахід. Без такого визнання і бездер­жавної реї і і рації заявлена пропозиція не вважається винаходом і їй не и.і.і.н гься правова охорона.

     Результати творчої діяльності, які охороняються авторсь­ким правом, спеціальної кваліфікації і державної реєс грації не по-гребують. Для одержання правової охорони таких результатів ГВОрчої ДІЯЛЬНОСТІ доспи, надання їм ПЄВНОІ маіеріа п.пої форми

     37

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патснтознавство

     Розділ 2 Авторське право і патентне право

     
     

     (рукопис, нот. завершена скульптура, малюнок тощо). Проте все частіше поспи питання про палання більш ефективного правово­го захисту саме тим результатам гворчої діяльності, які не потре­бують спеціальної кваліфікації і державно] реєстрації Тобто пи-гання поста* про необхідність державної реєстрації і таких ре­зультатів творчо] ДІЯЛЬНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО «ПоЛОЖеННЯ Ііро.ир

     жавну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мис­тецтва", затвердженого постановою Кабміну України від 1Н липня 1995 р., державна річе грація прав авторів здійснюється за їх ба­жанням Українським агентством з авторських га суміжних прав. Український Інститут промислової власності і Українське агентство з авторських та суміжних прав включені до сфери уп­равління Державного департаменту інтелектуальної власності (Установи).

     З.Третя спільність, яка поєднує зазначені правові Інститу­ти, полягая в гому, що простір дії авторських і патентних прав це територія України. Тобто авторські і патентні права діють нині' в мі жах України. Отже, патент, ВИ (8 ний Установою, ма» силу тільки в межах України. Для то-го, щоб захист йти патентні права українського винахідни­ка в іншій державі, наприклад у франції, необхідно його винахід запатентувати ще рал у Франції. Теж саместосуі гься і ангорських прав. Закон України „Про авторське право і суміжні права" проголошує, що за громадянами України авторське право ВИЗНаї і ЬСЯ і в гих випадках, коли їх тво­ри уперше випущені в світ або знаходяться в будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави. Проте цю нор­му не слід розумі і и гак. що авторські права громадянина України захищаються в гііі країні, де твір уперше випущений у сніг або знаходиться в будь-якій об'ек і іншій формі.

     Питання про захисі авторських прав громадян України на території іноземних держав попас і сьогодні Зазначені права за-ІИШДЮТЬСЯ на гериторіі інших держав лише на основі ДВОСТО рошш договорів або міжнародних конвенцій. Поза зазначеними договорами і конвенціями твори громадян України можуть вико РИСТОВ) на і ИСЯ на і ери Юрії ІНОЗЄМНИХ держав без спеціального па

     це дозволу і без виплати авторської винагороди

     38

     4. Четвертою спільністю в правові >м\ регулюванні відносин, ню

     пов'язані з ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, і однакова дк ід.п па 11.

     суб'єктів творчого процесу. Тобто творцями будь-яких ре­зультатні гворчої ДІЯЛЬНОСТІ можуть бути як повнолітні гро­мадяни, так і неповнолітні Відповідно до Цивільного кодек су повна ди здатність громадян N країни вас» по досягненні ними 18-ти ікжін. 11|х)іє.іїм створення будь-якогоТВору "іє ркгурц миеіеіпна. винаходу тощо ЦЬОГО Віку пе вимаї.и ГЬСЯ Творити можна в б\'ль-якому віці. Відомо мпмало прикладів. коли діти спорювадя і опорвнвп твори мистецтва, худож­ньої літератури, цінні винаходи та технічні прис і іин Неповнолітні творці будь-яких творів літератури, мис­тецтва, об'єктів промислової власності наділяються усіма тими і амими правами, що і їх повнолітні колеги. Вони мають право на авторство, на ім'я, на винагороду за використання їх творів чи о.їс кпи промислової власності та інші права і пільги.

     5. П'яту СПІЛЬНІСТЬ у регулюванні зазначених відносин скла-
        дас право авторства і право на ім'я. Воно виникає як у авто­
        ра будь-якого твору літератури, науки і мистецтва, так і у ав­
        тора винаходу чи будь-якого пішого об'єкта промислової
        ВДВИОСТІ Вевалшвно від віку. Кожен творець будь-якого |н--
        зультату творчої ДІЯЛЬНОСТІ ма< право вважати себеавіором
        свого винаходу чи іншого твору і вимагати цього від Інших
        Кожен з них маї право випускати твір у світ під власним
        іменем або під псевдонімом чи анонімно. Творець об'ї кта
        промислової власності має право іі|юсити. щоб його витію
        ру було прис вен по ііою їм я або певна спеціальна назва

     6. Спільною ознакою для всіх акторів результату творчої
        діяльності і прано ш винагороду і підстави її виплати. Та­
        кою підставою відповідно до чинного законодавства є ли­
        ше факт використання цього результату.

     Проте різняться між собою способи і методи обчислення ви­нагороди за використання творів літератури, науки і мистецтва та об'єктів промислової власності. Кожний вил творчості маї свої особливості у визначенні розміру винагороди за використання її результатів, Але у вс іх випадках прано на винагороду вимпкаі на підставі використання результату творчої діяльності за договором

     39

     
     

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. П.нентознавство

     Розділ 2 Авторське право і патентне право

     
     

     7. Спільним є те, що суб'і ктом авторських і патентних може стати у випадках, визначених законодавством, дер­жава. Гак. ;іа СШІИВОМ строку лп авторською прана тійр і гам надбанням суспільства Винахідник може передати виключне право на використання винаходу державі

     2.2. Відмінності в правовому регулюванні відносин, пов'язаних із творчою діяльністю

     Незважаючи на багато і цільного в цивільно-правовому ре­гулювання підноснії, пов'язаних із творчою дія. п,ніс і ю, між ними Ісиу< гакож чимало істотних відмінностей.

     1. Істотною відмінністю с: передусім різні об'< ми них ВІДНО­
     СИН. Об'єктом ангорських відносин і продукти творчої
     діяльності гуманітарно] сфери або духовної діяльності.
     Зокрема це - твори літератури, науки, мистецтва тощо. У
     свою мері V. ш види творчої діяльності поділяються на ряд
     підпилі». Наприклад, паукопо-доі іі.іп.і діяльність може
     завершитися різними підвидами своїх результатів - стат­
     тя, монографія, дисертація, брошура тощо. Мистецтво, як
     вид гворчої діяльності, в свою черіу. об'єднус цілий ком-
     ПЛЄКС окремих ПІДВИДІВ ніч творчості - музика, скульпту­
     ра, пластика* художня література, виконавська май­
     стерність артистів, диригентів тощо.

     Другу групу об'єкпн зазначених цивільно-правових відно­син складають об'єкти, які ми на. о і пасмо об'єктами промислово] власності. Ці відносиш) регулюються патентним законодавством і стосуються сфери науково-технічної гворчоаті. Аяе слід зазначи­ти, що науково-технічна інформація як результат науково-технічної і ворчос гі і об'еі гом прана власносі і, проте ні неї не ви даються правоохоронні документи. Патентне законода» і во охоп­лю* відносини по створенню і використанню винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій знаків для ижариї і послуг кипо.

     2. Друга відмінність об'єктів означених цивільно-правових

     ПІДНОСНІЇ ЗуМОВЛена ОСоблИВОСТЯМИ ПраВОВОЇ охорони НИХ

     об'< кип Чинне законодавство передбачаї для надання пра-

     40

     вової охорони об'єктам промислової в асності їх попередню

     кваліфікацію ЯК ТаКИХ і Наступну їх держати- реєстрацію. Лише після виконання них процедур заявникам видаються правоохоронні документи у формі патентів абб свідоцтв. Отже для одержання правової охорони об\ кта промислової власності необхідно подані заявку до Установи (Ценральний оган виконавчої в іади * питань правової охорони Інтелектуа іьної власності). Заявка мас пройти належну експертизу і, нарешті, одержати відповідний правоохоронний документ. Без здійснення цих операцій оГ> і к IV промислової власності правова охорона не надається. Зауважимо, що це досить складна і дорога процедура. Об'єкти, що охороняються авторським правом, для одер жання правово) охорони не потребують подання спеціальної заяв­ки, проведення експертизи і державної реєстрації На результати творчої духовної діяльності правоохоронні документи не ви і.. ЮТЬСЯ. Для одержання правової охорони них об'єктів досип, на­дання їм иГі'і ктивноі матеріальної форми

     3. Істотною відмінністю цивільно-правової охорони резуль­татів духовної і науково-технічної творчості є різні строки дії авторського і патентного права

     Зазначимо, що право авторства, право на ім'я, прано на недо­торканість тору не обмежуються будь-яким строком. Автор будь-якого твору науки, йтератури і мистецтва чи будь-якого об'єкта промислової власності залиш» гься автором незалежно від того, коли створено твір чи будь-який Інший результат науко­во-технічної Творчості. Право авторства ОХОРОНЯЄТЬСЯ довічно Прано на ім'я також ніяким строком на обмежено. Воно лп без строково, як і право авторства. Різниця полягає лише в тому, що івторським правом автор може випускати свій твір у світ під власним іменем, під псевдонімом або анонімно

     Що стосу» гься об'ї кип промислової власності, то автор (ви вахідник) мас право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корм ній моделі), новому сорту рослин гощо.

     Інші авторські і патентні права обмежені певним строком дії. Гак, 1 Цивільний кодекс України передбачаї . що авторське пра­во дн проіліом усього життя автора і 70 років після його смерті, відлічуючи з 1 січня року, який пас таї за роком смерті автора.

     41

     
     

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3 Авторське право і суміжні права

     
     

     Строки дії патентних прав для різних об'* ким промислової власцос 11 встановлені різні. Патенти на винаходи і нош сорі и рос .пін діють протягом 20 роки» піл л.чп подання заявки до Устано­ви. Патент на промисловий зразок нила» гься строком на 10 рокін віддаї н подання заявки до Установи і може бути подовжений, але не більше як па 5 наступних років. Свідош во на знак для товарів і послуі ли протягом 10 років иіи дати подання заявки до Устало ми. і його дія може бути подовжена на наступні 10 років.

     Авторське прано, па яке чинне законодавство встановило пенні строки його дії. зводиться до права на винагороду за вико­ристання твору чи будь-якого іншого об'< кта промислової влас­ності Автори результатів творчої діяльності мають право на вина­городу, ямно зазначені результати будуть використані протягом строку дії ангорського нрама. Письменник чи ЙОГО спадкоємні ма­ючі, прано на винагороду, якщо твір використовується за жиі їй його автора або и межах 70 років після його смерті Винагорода за використання винаходу чи іншого об'єкта промислової пласкості виплачується за умови, що використання мало місце в межах строку дії патенту.

     Після закінчення строку ДІЇ авторського чи патентного пра­ва твір чи будь-який інший об'єкт промислової власності може використовуватися будь-ким беа ігоди автора і беї виплати йому авторської винагороди, аа винятками, встановленими законом.

     42

     Розділ 3. Авторське право і суміжні права

     3.1. Авторське право. Поняття і види результатів творчості, що охороняються авторським правом

     Духовна творчість народ) і показником його мудрості, культури і моралі. Значення духовної гворчості неперервноарос-гає. Саме наука, література і мистецтво як результат духовної творчості формують світогляд народу, збагачують його культуру, Визначають моральні засади суспільства,

     Основними напрямами духовної творчості народу с наукова діяльність, література і мистецтво. Об'єктивні результати цих милім ГВОрЧОІ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ і ( предметом правової охорони.

     Звичайно, зазначені вили діяльності не і вичерпними. Вони пере-б) вають \ постійному розвитку: народжуються нові форми, прий­оми, виникають нові способи об'єктивного вираження духовного

     багатства людини.

     У зв'язку із створенням і морім науки, літератури і мис-гецтва виникають певні суспільні відносини, пов'язані.«їх вико­ристанням. Ці відносини потребують правового реї улюванмя, яке бере па себе авторське право. В об'єктивному розумінні - це су-кмінісіь правових норм, які регулюю і ь ВІДНОСНИЙ, пш виника­ють внаслідок створення і використання творів науки, літерату­ри, мистецтва.

     У суб'єктивному розумінні авторське право є сукупністю прав, які належать актору або його правопис тишкам у зв'язку із створенням і використанням і морім науки, літератури, мис-и шва.

     Завдання авторського орава створити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність ре-і.татів цієї діяльності всьому суспільству. Ного основним принципом і посли,піни Інтересів автора та Інтересів усього і м пі .їм гва. Авторське право проголошу* і забезпечу* широкий захист особи* гих немайнових і майнових прав авторів.

     Джерела автор* ького права представлені нормативними ак-тами, до яких, перім за мес на м жать конституційні законодавчі акти, що визначають ос помпі заса їй, га Інші закони. Так, законо-

     43

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     давство зазнача*. що громадянин маї виключне право розпоряд­жатися своїми здібностями до продуктивної і творчо] праці. Зок рема, Закон України „Про власність" проголошує, що об'єктами прана власності громадян <■ і вори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корінні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг та Інші результати інтелектуальної праці. Стаття 41 цього Закону вста­новлює, що об'єктами прана інтелектуальної иласності < твори на­уки, літератури і мистецтва

     Серед джерел авторського прана слід передусім назнати За­кон України „Про авторське прано і суміжні права" від 23 і |>-1993 р., Постанови Кабміну України „Про мінімальні ставки ав­торсько! винагороди <а використання творів літератури і мис­тецтва¹¹ піл 18 листопада 1994 р. та „Про державну реєстрацію прав автора натвори науки, літератури і мистецтва¹¹ під 18 липня 1995 р.

     Для правильного і однозначного застосування законодавст­ва при захисті авторських прав істотне значення має судова прак­тика :і розгляду справ, що виникають із порушення акторських прав. Верховний Суд України систематично узагальнює і аналі їм таку практику, робіні, відповідні висновки і дао: поради судам.

     Особливу групу джерел сучасного ангорського права ста­новлять міжнародні договори: підписана 14 липня 1967 р. у Стокгольмі Конвенція, що створює Всесвітню організацію Інте лектуальної власності (ВОІВ) (ця Конвенція набрала чинності з 1970 р.); Бернська конвенція про охорону літературних і ху­дожніх творів (188П р.); Всесвітня (Женевська) конвенція про авторські прана від вересня 1952 р.; Римська конвенція про охо­рону інтересін виконавців, виробників фонограм від незаконно­го Відтворення їх фонограм (1971р.); Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програм сигналів, що передають^ ся через супутники (1974 р.); Угода про заходи щодо охорони промислової власності іі створення Міждержавної ради і пи-гань охоііонн промін юної власності країн СНД (1993)).): Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, вироб­ників фонограм і організацій мовлення, до якої Україна приєдналася н 1999 р та інші.

     44

     Розділ 3. Авторське право і суміжні права

     3.2. Об'єкти авторського права

     Об'єктом авторською прана і гвір науки, літератури і мис­тецтва, виражений у будь-якій об'« ктивній (матеріа іьній) формі. Твір - це результат творчої праці ангора, комплекс ідей образів, поглядів тощо. Закон даі персик об < ктів ангорського права та їх загальні ознаки. Це можуть бути усні твори (промови, лекції» до­повіді, проповіді, виступи гощо), письмові (літературні, наукові гощо), музичні твори, переклади,

     сценарії, гвори образотворчого мистецтва тощо. Закон не дає повного переліку об'єктів акторського права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати ноні форми об'єктивного ви-іііія творчої діяльності людей.

     Проте об'єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який маї пенні, встановлені Законом, ознаки, а саме:

     • творчий характер;

     • вираження н об'єктивній формі.

     Об'< кгом ав'іОрського права може бути лише твір, який і ре зультатом творчої праці автора. Не вважається об'єктом авторсь­кою прана суто технічна робота ( наприклад, передрук чужого твору, його літературна обробка редагування, коректура тощо).

     Твір може бути виражений у будь-якій об'єктивній формі, але так, щоб ЙОГО можна було відтворювати, сприймані. Сама об'< кпінна форма може бути найрізноманітнішою (усною, пись­мовою) - ноти, креслення, схеми, запис на платівку, магнітну плівку, фотографії гощо. Але задум письменника чи композитора, який у свіломос'п автора уже склався в закінчену форму, образ, певне сполучення звуків, але ще не виражений зовні у о формі, не визнається об'ї ктом авторського прана. О6\ ктами ав горського права визнаються не гі іьки тори, що втілені в будь яку матеріальну форму, а іі усі і нори, наприклад, виголошені ви ступи, лекції, промови, проповіді га інші усні твори, оскільки усні твори шляхом їх виголошення вважаються опублікованими, тоб­то такими, що набули об'< ктивної форми.

     До об'єктів авторського прана відносять різні види .музич­них гворівіз гекстомібез гексту(інструментальні симфонії,со­нати, квартети і вокальні пісні, романси тощо, а також музично

     45

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Паіентознавство

     Розділ 3. Авторське право і суміжні права

     
     

     "..і пічні опери, оперети, балети тощо). Музичні твори, якщо вони не записані, об'< стами ангорського права стають із моменту їх першого опублікування, ііо піп групи можна віднести пан-гоміми, хореографічні та Інші подібною роду твори для сценічно­го показу, .'. гакож сценічні обробки літературних художніх

     ТВОріВ, Обробки фоЛЬКЛОру, ПрИДаТНІ ДЛЯ сценічною пока (V.

     Самостійними об'єктами авторського прана і гак івані

     похідні ГВОрИ ПереКЛаДИ, обробки, апоіації, реферати, реноме.

     Інсценізації, музичні аранжування та інші переробки творів на­уки, літератури і мистецтва та обробки фольклору незалежно від того, чи і об'< ктами ангорського прана шори, на ОСНОВІ яких створені похідні твори.

     Авторським правом охороняються комп'ютерні програми усіх видів, включаючи прикладні програми і операційні системи. Комп'ютерні програми охороняються як тітературні твори.

     Авторське право визнається за будь-яким гвором незалежно від його форми, готовності і художньої цінності, V гому числі и і.і і.ікпмн, які не призначалися автором для публікації, паприк .'піст, щоденники, особисті записи, враження.

     Інколи художній твір як єдине ціле .('ян.іяі іі.ся внаслідок використання не однієї, а двох чи більше форм, наприклад музич но драматичні шори (музика і гексі або музика і танці). Сучас­ний рівень науки і техніки дає можливість створювати складні

     ТВОри, В яких ПОЄДНУЄТЬСЯ кілька форм, наприклад, кіно -, теле ■ і

     відеофільми. Об'єктом авторського прана < фільм як єдине ціле. Проте самостійними об'єктами авторського прана у складному і порі можуть бути и окремі складові частини сценарії, музика, пояснювальний текст, робота головною оператора, художника-постановника, яка увійшла складовою частиною до складного і нору.

     Певна категорія торів не визнається об'єктами авторського права. Це передусім офіційні документи га акт органів держав­но! влади (закони, укази, постанови, рішення гощо), а гакож їх офіційні переклади. Однак слід мати на увазі, що автори проектів зазначених офіційних цокумен гів маюі ь прано авторе і ва.

     Не визнаються <»')'( кгами авторі ьі і права офіц .ті сим

     воли і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки гощо), .і 1.1

     46

     кож повідомлення про поточні події, іцсі мають характер звичай мої прес-конференції.

     і її- іш.икпо і (.(я ой і ктами авторського права витвори народ но! гворчості, а також результати, одержані :і допомогою технічних засобів, призначених для виробництва певного род) без здійснення гворчо] діяльності, безпосередньо спрямовано! на створення індивідуального і нору.

     Авторське право не иоінирккться на Ідеї, методи, процеси, системи, Способи, концепції. ПРИНЦИПИ, відкриття або просто факти.

     3.3. Суб'єкти авторських відносин

     Первинним суб\ ктом авторського прана с автор твору. Пра­но на твір належи ть його справжньому автору - тому, хто написав кишу, картину, створив музику, виліпив скульптуру.

     Автором наукового, літературного або мистецького гвору може бути громадянин України, іноземець або особа бел і ром.і дянства Але ионяі гя "автор твору" і поняття "суб'єкт авторсько-го прана" не ГОТОЖНІ як .«а .імн том. іак і іа значенням. Актором і нору .іакждії буде пою творець. Творити може лише людина. От-■ івтором твору може бути тільки фізична особа, причому неза лежно від віку.

     Авторське право актора прийнято називати первісним, ав­торське прано Правонаступників ПОХІДНИМ. І 1.1 шори. Вперше ви­пущені уснії на території України або які не випущені, але знахо­дяться на території України в будь-якій об'єктивній формі, .ні юрське право визнається за авторами, їхніми спадкоємцями га Іншими правонаступниками незалежно від громадянства (ст.8 Лі кону України "Проавторське прано і суміжні права" Далі Закон). ін ни.інаі авторське прано і.і .шторами 1.1 їхніми правонаступ­никами гакож на шори, які хоч і вперше випущені у свії або пері бувають у будь-якій <•<>'< ктивній «(юрмі на мри юри Іноземно! дер жави, але їхніми авторами і громадяни України або автори мають постійне місце проживання на території України (ст.8 Закону).

     Дім Закону поширю) ться також на авторів, твори яких впер­ше опубліковані в іншій країні, але протягом ЗО днів після цього

     47

     
     

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3. Авторське право і суміжні права

     
     

     опубліковані в Україні незалежно від громадянства і постійного місця проживання автора.3а Іншими («чиїми авторське право ма твори, які вперше випущені у світ або перебувають у будь-якій об'ї к -пінній і|к)|)мі на території іноземної держави, визнається відповідно до міжнародних договорів або угод, н яких бере участь Україна.

     Авторське право за іноземними правонаступниками вітчиз­няних ангорі» може буї и визнане на геритори України у вила цхах передачі їм цього права у порядку, передбаченому законодавчими іа іншими нормативними актами.

     Порядок передачі українським автором прана на викорис гання його твору па території іноземної держанії також встанов люсгься законодавством України і може бумі здійснене через Державне агентство України і авторських і суміжних прав.

     27 іранця 1973 р. вступило в піду рішення про приєднання колишнього СРСР до Всесвітньої (Женевської) конвенції з охо­рони акторських прав (у редакції 1952 р.). Оскільки Україна і однією і.і правонастугашць колишнього СРСР, то нона також взя .ма на себе зобов'язання .іа цією Конвенції ю. Відповідно до й поло­жені, кожна держана - учасниця Конвенції надає громадянам інших країн — учасниць Конвенції гак) і аму охорону авторських прав, як і власним громадянам

     Цей важливий акт забезпечу* охорону прав вітчизняних ав­торі к, закладає правову основу використання вітчизняних творів за кордоном. Всесвітня конвенція з охорони авторських прав по­ширюється також ті музичні і кінематографічні шори та на і нори образотворчого мистецтва.

     У більшості випадків твори науки, літератури, мистецтва і гворюються одніс ю особою, але іноді двома або кількома, гобто спільною творчою працею кількох співавторів. Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють гвір, відносини між ними називаються співавторством (ст. 12 Закону).

     Авторське прано на твір, створений у співавторстві, нале­жить співавторам спільно, незалежно від гого, становить гакий твір одне нерозривне піде чи складом гься з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавтора ш, визнається гакою, що має самостійне значення, як­що нона може бути використана незалежно від інших чаї пін тво-

     48

     ру; Кожен із співавторів зберіпи свої авторське прано на створе­ну ним частину і нору, яка ма< самос піше значення.

     Цивільно-правова георія виробила два види співавторства:

     • коли неможливо виділити працю кожного співавтора - не­
       роздільне співавторство;

     • коли складові частини чітко визначені і відомо, хто Із
       співавторів написав ту чи іншу частину - роздільне співав*

     ІорСТВО.

     ( швавторство можливе при створенні будь-яких творів. Для його визнання необхідні певні умови:

     І.Твір, створений спільною творчою працею співавторів, ми бути єдиним цідим, таким, що не може Існувати без складових частин як ціле. Наприклад, якщо .< підручника, написаного співавторами, вилучити одну чи кілька глан. підручник як цілісний гвір втрачає свої: .шачення. У ба­леті, опері, опереті музика поєднує і ься і іеке і ом. Музика без тексту — не опера, танок беа музики не балет. Проте можливе і таке поєднання двох форм творчості, коли жод­на і них не втрачає самостійного значення, але в такому ВШШДКу не буде і іпнаїііореіна

     2. Спільна праця співавторів іиору має буї її гворчою. Якщо
        один розповідає сюжег. свої погляди, а інший записує —
        це не співавторство.

     3. Має бути угода про спільну працю над твором.

     Нри роздільному співавторстві кожен із співавтори» іберіпи авторське право на свою частину. Одночасно він Є співавтором і нору в цілому. Співавторство має бути добровільним.

     1 Ірп нероздільному співавторстві і вір може викорис іовувати-ся лише за (іи.іьною згодою всіх співавторів. Проте право опубліку­вання та іншого використання і нору належить однаковою мірою всім співавторам. Одна співавтор не може беї достатніх підстав відмовити пішим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну і нору. Н разі порушення спільного авторського прана кож­ний СПІВаВТОр може ДОВОДИТИ СВОЄ прано В СУДОВОМУ порядку.

     Відносини між співавторами можу п. б\ і и ви шачені догово­ром. У ран відсутності такого договору ангорське право на твір ідійскхм і ься всіма співавторами спільно

     49

     Сусліков Л.М.. Дьопляй З С. вство

     Розділ 3. Авторське право і суміжні права

     
     

     Винагорода за і пьспівавгорам у рів-

     них частинах, якщо уго ся інше (ст.12 Закову)

     Від співавтор) ництво, за якого

     кілька авторці беруть •. створе мийної праці з

     вданним певної організації Ця кол враця а і ним

     цілим, що вимагається від гвору, < гворі горами Ав

     горське ораво на колективний гвір належить юридичній особі.

     Не визнає гься співавтором, а отже, і суб'ї ктом авторського
     п|);и м гой, хто надав автору технічну допої рки,

     креслярі тощо).

     Суб'єктом авторського права може бути автор гвору, а га кож інші фізичні і юридичні особи, для яких авторське право мо­же виникані в силу запону, договору або спадкування. Так. відповідно до Закону суб'ї ктамя авторського прана можуть бути інші фізичні і юридичні особи. Зокрема, авторське право на збірники та інші складові твори належить їх упорядникам Нони мають авторське право на здійснений ними добір і розташування матеріалів, що « реаулматом творчої праці (упорядкування). Проте упорядники зобов'язані суворо дотримуватись прав ав торів кожною і.) творів, включених до складового (ск іаденого) твору. У свою чергу автори гворів, включених до складового (складеною) і нору, мають прано використовувати свої твори не-;.і іежно від складового (ск аденого) гвору, якщо іняк ве перед бачено договором.

     Автори похідних творів маки і. самостійне авторське право
     на здійснений переклад, переробку, аранжування або будь-яку
     іншу зміну. 11<і іранжування або переробка і нору ве повин-

     ні лапдаїі.п п шкоди авторським правам автора тору, що зазнав пе-рекладу, аранжування чи іншої переробки. Переклади ми перерий ки творів можуть здійснюватись кількома різними особами.

     Авторське прано може перепій від ангора до інших осіб правонаступників. І ак.заст. 25 Закону авторське прано померло­го автора переходить до його пі.їдкої мцін. Але в усіх вкладках за автором зберігаються пою особисті немайнові прана. Отже, суб'єкти авторських прав не автори не можуть мати прав, які мають автори гворів. Особисті немайнові прана автора • невід'* мними.

     50

     Працівники вищих навчальних .(акдл.ик науково-дослідних
     установ, підприємств га інших організацій часто створюють пво
     ой у порядку виконання службових об чи службового

     вданий. У цих випадках особисті иемаиноні права належать
     і іьхя авторам аазначеаих гворів. Виключне прано на внкорис
     гання твору належить особі,.« якою автор пе| у грудрвях

     відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачеио договором. Виключне прано на використання гвору охоплю* усі майнові нра ва автора. Отже, усі нони належать роботодавцю.<а гаких \мов:

     • автор перебув» V грудових відносинах іа роботодавцем на
     підставі договору найму.

     • договір найму внаначаї коло службових обов'язків автора,
       до числа яких входить і і ворения певного роду творів;

     • гвір створено автором під час дії договору найму;

     • V докторі найму не передбачено інше.

     У договорі найму автора і роботодавцем шал бути встанов-іепо ровмір ангорської нііп.ігороди ла кожний ВИД використання і міру. (-тіюреного за договором найму, та порядок її виплати.

     При будь-якому використанні гвору, створеногоаа догово­ром найму. |юбоі()д:ніець маі прано зазначати СВОЇ п.іпменування або ним.п а і п ПКОГО <а икічення.

     ( \о'і ктом похідного авторського права може стати будь-яка
     фізична чи юридична особа, до якої авторське прано перейшло па
     підставі ііині.іііиоі угоди відповідно до ікону. Крім того, ав

     ьке право ИОЖС персти під ангора чи пішої особи, то має ав-горське право, до інших фізичних чи юридичних осіб або до

     порядку спадкування (ст. 23 Закону). Спадкоємці мають
     прано захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню,
     спотворенню чи Іншій зміні твору, а також будь-якому Іншому по
     сяганню на твір, що мо іати шкоди честі та репутації автора

     Суб'єктами авторського права визнаються також видавці енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних

     НІ1КІ1І і збірників, що продовжуються, колективних пачкових праць, газет, журналів га інших періодичних кидань. Зввначеяим суб « КТам авторського прана калежві Ь ник ІЮЧНІ 11 рана на иіі корм стання гаких видань у цілому. Видавець маі право при будь яко м\ використавші гакого видання зазначати свої найменування

     51

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3. Авторське право і суміжні права

     
     

     або пимагати такого зазначення. Такі кидання прийняти іі.иіміати

     КОЛЄКТНВНИМИ шорами. ЯКІ < К і.ід.іюіі.СЯ 3 окремих ТВорІВ рівНИХ

     авторів.

     Самі видавці авторами творів, що включені до колективно­го твору, не щипаються. Автори творів, що включені до таких ко­лективних видань, зберігають і свої авторство, і виключні прана на використання своїх гворів незалежно від видання в цілому. Проте авторський договір може передбачати інше.

     Нове законодавство про авторське право визнало право на інтерв'ю. Прийнято вважати, що Інтерв'ю — це спільний гвір осо­би, що дала його, і особи, що взяла інтерв'ю. Авторське право на запис інтерв'ю належить їм обом, якщо інше не передбачено уго­дою між ними Опублікування запису інтерв'ю допускається ли­ше зі згоди особи, що дала його.

     До колективних і складових творів можна віднести й аудіовізуальні шори. Проте вони мають свою специфіку. Анк>|>л ми аудіовізуального твору вважаються автори сценаріїв, діалогів, музичних і ворів, спеціально створених для певного аудіовізуаль­ного і нору, режисери-іюстановники, оператори гощо. 15 аудіовізу­альному гворі можуть бути використані також раніше створені твори, перероблені або включені до аудіовізуального твору. Авто­ри зазначених гворів гакож визнаються співавторами аудіовізу­ального твору.

     Відповідно до .Закону авторське прано діє протягом усього життя автора і 70 років після ЙОГО смерті. Але .) цього загального правила встановлено винятки:

     1. строк охорони гворів, створених співавторами, діє протя­
        гом усього жні гя і 71) років після смерті останнього співавтор.і

     2. сірок охорони гворів посмертно реабілітованих авторів
        дії протягом 70 років після їх реабілітації;

     3. строк охорони і нору, який уперше було опубліковано
        після смерті автора, але в межах ЗО років після смерті, дії протя­
        гом 70 років від дати опублікування і нору;

     4. для творів, які були обнародувані анонімно або під п
        донімом, авторське право дії протягом 70 років віддати обнароду­
        вання гвору.

     Право авторства, прано на ім'я і прано протидіяти перекру-

     52

     ченню. спотворенню чи іншій зміні твору, що може завдати шко­ди чі ( п та репутації автора, охороняються безстроково.

     Твори, н,і які термін авторського прана (Кінчився, або які НІКОЛИ ним не охорон» пня на іериторії України, вважаються і \< цільним надбанням.

     Твори, які стали су< ПІЛЬНИМ надбанням, можуть вільно ви­користовуватися будь-якою особою без виплати авторської вина­городи.

     3.4. Суб'єктивне авторське право, його зміст і межі 3.4.1. Особисті немайнові права авторів

     Авторське право виниклі а моменту створіння твору.

     Автору ВІДПОВІДНО ДО Закону належать особисті немайіюш і майнові права, що виникають у зв'язку зі створенням і використай ням будь-якого твору науки, літератури або мистецтва. Для виник­нення і здійснення авторських прав не вимагається виконання будь-яких формальностей. Особа, яка мас авторське прано, для сповіщення іі|ю свої права може використати знак охорони ав­торського орава, який розміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі — ©, імені (найменуван­ня) особи, яка ми авторське право, і року першої публікації іиору.

     Особа, яка маї авторське право або будь-яку виключну пра­вомочність на твір, може їх зареєструвати в офіційних державних реєстрах протягом строку охорони авторського прана.

     Державну реєстрацію здійснкк Державне агентство України з авторських і суміжних прав у встановленому порядку.

     Факт державної реєстрації прав автора засвідчується свідоцтвом.

     Особисті не.маіїноні прана автора — це право на

     • авторство;

     • авторське ім'я;

     • недоторканність твору;

     • обнародування гвору,

     Право авторства полягає втому, що гількн справжній тво­рець вправі називати себе автором твору, а всі інші особи, що ви-

     53

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3 Авторське правії і суміжні права

     
     

     користовують твір, зобов'язані зазначати його ім'я (ст.13 Закону). Право авторства закріплю флш створення певного гвору нов>

     і.)м•: НОЮ ОСОбоКХ

     Зазначення імені автора при використанні твору обов'язком п у< їх випадках аа одним винятком: якщо гафобразотворчого мис­тецтва або фотографічний гвір використовує гься у промисловості У цьому вила ц.\ ім'я автора незгадуі гься .< суто технічних причин.

     Прано ангора на ім'я л;и можливість випусти і и свій і нір під
     власним іменем, умовним (псевдонімом) або в ізначен-

     ня імені (анонімно) (ст. 13 Закону). У більшості випадків автор публікує свої гвори під власним Іменем, гобто вказує своє прізви­ще га ініціали

     Прано на вибір способу зазначення імені, .і гакож на р
     крил гя не евдоніма або аноніма < особистим правом .штора. Ляше
     \- випад*), коли автор у своєму гворі порушив чиїсь прана (напри
     к.іа.ч. і'ор.іііііі когось), на вимог) і и дчих органів або суду пидав-
     ництво, редакці и чи театр, яким відоме < правжне Ім'я авто-

     ра, можуї ь розкрити його псевдонім чи анонім

     Пр.и-о на недоторканність тнору визначаї гься в Законі як право прошліяги будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні тіюру або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації ангора. Це означає, що при виданні, публічному виконанні або будь-якому іншому пи-користанні твору забороняється без дозволу ангора га й правонаступників вносити будь які зміни перекручення, спо-і ворення як до самого і порч гак і його назви, позначення імені автора. Не допускає і ься також без дозволу автора супроводжу вати гвір при його виданні ілюстраціями, передмовами, після­мовами, коментарями і будь-якими іншими поясненнями, до-повнювати або скорочувати гвір. За гиповими видавничими договорами малюнок і паши, колір обкладинки можна робити ЛИШе и ЗГОДИ автора.

     Контроль за дотриманням вимої Закону щодо недоторкал ності гвору здійснює Державне агентство України .< акторських і суміжних прав.

     11 рамп ,іи гирл на недоторканність тору полягає і в і ому. що пе­реклад тору на іншу мову ( метою випуску \ евп допускає гься лп-

     54

     ше (і її оди автора або його правонаступників і на підстав

     Переклад може .(дінсиїокатися лише іа умови її іня

     ціліснос 11 й «ми і у і вору.

     Прано на обнародміання гвору. Закон мніть визначення поняття обнародування тору. Це дія, здійснена «і люди автора, яка робіт, твір доступним для зал шюго відома шляхом його опублікування, публічною показу, передачі в ефір або в ївшим спосіб.

     Зазначене прано в особистим немайновим правом Відповідно до Закону гвір втжа* гься обнародуваним, якщо кіп виданий, публічно вихований, публічно пок.і шшй, переданий по радіо чи телебаченню або будь-яким іншим чином повідомлений невизначеному ко гу осіб.

     Твір може бути обнародуваний різними способами, мс істотним і ге, що його яміст повідомлений невизначеному колу осіб. Обнародування полягає в ознайомленні а ним громадськості

     і» будь-ЯКИЙ СПОСІб) ЩО Залежить ВІД ЙОГО форми іа хараиіеру. ПИСЬМОВІ ГВОри (наукові, художні, драматичні, му.шчио др.ім.і пічні тощо) випускаються у сип шляхом видання; твори образо­творчого мистецтва шляхом показу на виставках, у музеях для загального огля і\ Скульптури, наприклад, виставляють на пло­щах, вулицях, у нам я і них місцях тощо. Музичні і нори можна ни-пусіиіи у < кп шляхом публічною виконання, передачі по ралю чи телебаченню або шляхом ридання.

     Не вважає і ься обнародуванням (опублікуванням) інфор­мація про гвір а викладом його короткого змісту або повідо-И к пні обмеженому колу осіб (наприклад, коли поеі прочпі.м спою вірша у колі друзів, компо.піюр ииконає сонату на сімен ікіму вечорі).

     Прано першого обнародування твору на іежить інше авто­ру. Тільки він може вирішувати, чи готовий його і вір до випуску н світ. Порушення цього права дає автору підстави ним.пати ВТИ гонорару або відшкодування .(.жданих (биткій, а іакож вжні гя інших заходів аж до вилучення і нору і заборони випує ку

     мою V СВІТ.

     55

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3 Авторське право і суміжні права

     
     

     3.4.2. Майнові права автора та іншої особи, що має авторське право

     І. Передусім актору чи іншій особі, що має авторське прано належить виключне прано на використання твору в будь-якій формі і будь-який спосіб (ст.14 Закону). Закон містить визначен­ня поняття «виключне право» право, коли жодна особа, крім гіі і. якій належить авторське прано або суміжні прана, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії, за винятком випадків, передбачених Законом). Отже, крім суб'єкта авторською права ніхто і в і будь-який спосіб вико­ристати твір не має права.

     Закон надає автору чи іншій особі, що має авторське право, виключне право дозволяти або забороняти:

     1. Відтворення творів, тобто виготовлення одною або
     більше примірників твору або фонограми у будь-якій ма
     теріальній формі, в тому числі у звуко- і відеозапису.
     Примірник — цс результат будь-якою відтворення твору.

     2. Публічне виконання і публічне сповіщення творів.

     Публічне виконання — це подання творів, виконань, фоног­рам, передач організація мовлення шляхом декламації, гри, співу, ганцю та в інший спосіб як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по проводах) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сімі або близьких знайомих. Публічне виконання аудіовізуального твору озкачаї демонстрацію окремих кадрін аудіовізуального твору в їх послідо­вності.

     Публічне сповіщення - така передача в ефір чи по проводах зображень і (або) звуків творів, виконань, фонограм, передач ор­ганізація мов іеііня. коли зазначені зображення чи звуки можуть бути сприйняті особами, що не належать до кола сімі чи близьких знайомих.

     3. Публічний показ — будь-яка демонстрація оригіналу або

     ПрИМІрНИКІВ ТВОрІВ, ВИКОНаНЬ, Передач Організацій мок ЛЄННЯ безпосередньо або На скрапі За допомогою ПЛІВКИ,

     слайда, телевізійного кадра гощо.

     56

     4. Будь-яке повторне публічне сповіщення і» ефір чи по про-
     водах вже переданих в ефір творі» за умови, ию воно

     (дійсним і ми іншою орі.ипзаци ю.

     Мається на увазі, що жодна організація мовлення не може здійснювати публічне сповіщення в ефір чи по проводах твору без дозволу пою автора.

     5. Переклад творів. Ніхто без дозволу автора не може пері
     класти його гвір іншою мовою. Автор оригіналу може сам
     здійснити переклад свого твору іншою мовою (авторсь­
     кий переклад). За наявності авторського перекладу ніхто
     Інший не може перек іид.пи цей і амотвір на ту ж саму мо­
     ву. Від авторського перекладу слід відрізняти авторизо­
     вані переклали, тобто переклади, схвалені автором.

     Тоіі самий гвір о пік ю мовою можуть перекладати різні пе-рекладачі. Кожен із них вберігає авторське прано на свій переклад.

     Автор тору і Кого перекладач не і співавторами твору. При цьому переклала і не несе відповідальності за змісі оригіналу, а автор орю шалу не и се відповідальності за якість перекладу.

     Можливий переклад не з мови оригіналу, а а проміжною пе­рекладу. Наприклад, твір французького автора перекладеним російською мовою. Якщо передбачається цеп гвір перекласти па українську, але не і французької мови, а з російської, то російський переклад буде проміжним. Переклад українською мо­вою зазначеного твору може бути здійснений 9 дозволу як фран­цузького автора, так і автора російського перекладу.

     6. Переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни
     І доднн

     Переробки творів можуть здійснюватися і різними способа­ми, і в різних формах. Наприклад, на основі одною тору (роз­повідного) створюється інший драматичний чи сценарій або навпаки. Такі твори прийнято називати похідними.

     Похідний гвір- продукі Інтелектуальної гворчості,заснованої на іншому наявному творі (переклад, адаптація, аранжування тощо).

     Адаптація твору це пристосування або полегшення твору для сприянні гя мл.іоіпдюіон.іеними читачами або пристосуван­ня літературно-художнього тексту д ія '»іб. що починають вивча-і и іноземну мову.

     57

     Сусліксв Я.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3 Авторське право і суміжні права

     
     

     і-увания перекладення музичного гвору, написаного
     для одної і) музичного Інструменту чи складу інструментів (го
     посів), і госовно іншого інструменту або іншого 11 розши-

     реного чи звуженого.

     7. Розповсюджений творів шляхом пролажу, відчуження
     іншим способом або шляхом здачі » найом чи у прокат та
     і:оі передачі до іирщоц. і.род.і.ку иріп: гвору.

     Про і.їж тору не потребу* пояснення. Щодо інших способів відчуження, то маються на увазі парування, обмін гощо.

     Здач.і її найом передача права володіння і користування оригіналом чи примірником гвору або фонограми на певний ( цюк із метою одержання прямої чя опосередкованої комерційно] вигоди.

     Прокат - передача гвору іншим особам у пшчаоаве корж гуввння за обумов юну п виу.

     Н ріп пі.' і\ аоо примірнпм» аудіовізуальних

     творів, комп'ютерних програм, музичних творів у нотній формі, а також і корів, зафіксованих па фонограмі. Здача в паном означає передачу прана володіння оригіна лом чи примірником гвору або фонограми на певний строк з ме-тояюдержаиня прямої чи опосередковано] комерційно] вигоди. 9. Імпорі іірііу.ірніїків творів з метою розповсюдження. включаючи примірники, виготовлені з дозволу ангора або іншої особи, яка має авторське право.

     ввезення її Україну пюрін і.і за кордону. Такий

     ІМПОРТ МОЖе >'\ і И ЗДІЙСиеНИЙ ЛНШЄ З ДОЗВОЛУ ангора твору.

     II. Будь-яке використання гворів іншими особами дає авто ру чи Іншій особі, то маї авторське право, прано вимагаі и ніш.1.1 ти винагороди. Винагорода може мгіяснюватись у вигля р п ите жу (одноразова винагорода), у формі відрахувань (відсотків) за кожнійі проданий примірник чи кожне використання гвору або складаї гься із мішаних платежів.

     При цьому слід мати на увазі: якщо примірники пра вомірноопуб іікованого гвору введені в цивільний оборот мі.ія хпм і\ продажу, го допуска< гься їх подальше розповсюдження иоди суб'< кта авторського прана і ос.» виплати авторсько] винагороди.

     58

     III Важливим нововведенням < право доступу автора до ру образотворчого мм киї па. За ції ю нормою ангор мас право до­ступу до свого твору образотворчого мистецтва, який знаходиіься у класності іншої особк Такий доступ може маги на меті викорис-гвяня творз для йога відпоренім вигатоалення примірників, і і.ні дні карток тощо. Власник вс мо.кс відмовити ангору » досі мі; до гвору Сні поважних для цього підстав Однак доступ автора до зазначеного і нору може маги місие за цепних умов:

     1) автор при передачі носія твору образотворчого ми< гецтва
     > власність Іншій особі не поступився своїми майновими
     правами:

     2) доступ автора до творз необі рунтошво м зачівае закон
     них прав іа Інтересів власнжп гвору образотворчого мя
     стеці ва.

     IV. Ще одним Істотним нововведенням і гак зване право

     слідування. Ноно ПОЛЯЛМ ■ ГОМуі ЩО анюр за ЖИТТЯ, а після ЙОГО

     емері і спадкоємці мають право на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу носія твору образо творчого

     мін ієні и.і. Це прано НЄ Відчужене, але ноно належить не ТІЛЬКИ

     автору твору, а і його спадкоємцям. Воно зберігає чинність проїм і ом чинності самого авторського права, а набуває Я після першого відчуження гвору, ідійснеиого автором.

     3.5. Вільне використання творів

     Закон певною мірою обмежу) виключає ораво автора на вико ристання гвору, Використання творз без згоди автора Закон нави­ває «вільним використанням». Дозволяї гься в окремих, означених у Законі, випадках вільне використання творів без згоди автора і без виплати Гюму авторської винагороди та вільне використання гвору без зі оді і автора, але з виплатою йому авторської винагороди.

     1>(ч ЗГОДИ ангора або ІНШОЇ особи, ніо мас авторське прано.

     але і обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичен­ня допускається:

     і) використання цитат (коротких уривків) і опублікованих гворів;

     2)використання літературних і художніх гворів як ідю< і

     59

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3 Авторське право і суміжні права

     
     

     рації у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку або зображення навчального характеру;

     3. відтворення у пресі, передача п ефір або Інше публічне
        повідомлення опублікованих у газетах або журналах ста-
        піі із поточних економічних, політичних, релігійних пи­
        тань або передача в ефір творів такого ж характеру, коли
        це спеціально заборонено автором;

     4. відтворення з меюю висвітлення поточних подій засоба­
        ми фотографії або кінематографи, передача в ефір або
        інше повідомлення шорів, побачених або почутих під час
        перебігу таких подій;

     5. видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим
        шрифтом для сліпих;

     6. відтворення торів для судового і адміністративного про­
        вадження;

     7. публічне виконання музичних творів під час офіційних і
        ре.лі ійних церемоній, а також похорон;

     8. відтворення з інформаційною метою у газетах та інших
        періодичних виданнях, передача в ефір або піше публічне
        сповіщення публічно виголошених промов, .івернень, до­
        повідей та Інших подібних творів.

     В усіх зазначених випадках твори використовуються чи відтворюються в обсязі, виправданому поставленою метою;

     9) відтворення пору і» особистих шлях ).і умом, передбаче­
     них сга'і іямп 16 19 Закону.

     Відтворення творів у особистих цілях без згоди автора або пішої особи,.що маг авторське право, але з виплатою винагороди допуски і ься дише в одному випадку. Відповідно до и. 9 ст. 15 За­кону допускаї гься відтворення виключно и особистих цілях гворів, зафіксованих у звуко- і відеоааписах (ст, 19 Закону), без йоли автора або іншої особи, що м.» авторське прано, алез випла­тою авторської винагороди.

     Винагорода у зазначеному випадку виплачу* і ься у с|юрмі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнан­ий (аудіоапаратури, відеомагнітофонів гоню) га матеріальних носіиі (звуко- або відеоплівки, касеї. лазерних дисків, компакт-дисків іощо). які використовуються для і а кою відтворення.

     60

     Збір і розподіл такої винагороди здійснюються один ю із ор­ганізацій, що управляє майновими оравами авторів, виконавців і виробників фонограм па колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Зазначена винагорода розподіляї гься в такііі пропорції: сорок відсотків — авторам, тридцять відсоїків виконавцям, гридцята відсотків — виробникам фонограм, якщо інше не передбачено угодою.

     3.6. Право на авторську винагороду

     Прано т авторську винагороду — це основне майнове право автора чи іншої особи, що має авторське право. Підставою для ви­нагороди і факі використання гвору в будь-який спосіб.

     Конкретними юридичними фактами, що породжують у ав­тора чи іншої особи, що мас ангорське- прано, право па німі.поро­ду, можуть бути:

     а)авторський ліцензійний договір (видавничий, постано­вочний, ценарний, художнього замовлення ГОЩО);

     б) факт позадоговірного використання твору, коли за Зако
     ном не вимагається згода авторів, але передбачена випла­
     та авторської винагороди (ст. 19 Закону);

     в) неправомірне використання гвору.

     Як бачимо, право на одержання винагороди породжується, як правило, лише фактом використання твору. Сам по собі фаю наявності твору в об'єктивній формі права на винагороду не породжує.

     Винагорода, яку одержує автор чи інша особа, що мас ав­торське право, с по суті винагородою за працю, вкладену у (тво­рення твору. Вона може бути у формі заробітно! плати (напри­клад, штатний художник, науковий співробітник науково-лос іідноі установи) або авторського гонорару. Можливе поі дпан-ня цих форм оплати.

     Вин.порода має виплачуватися за будь-яке викориї гання твору. Винагорода може здійснюватися V вигляді одноразового платежу (одноразова винагорода), у формі відрахувань 11.1 ісотків) за кожний проданий примірник чи кожне використай ня твору або складатися із змішаних платежів

     61

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3 Авторське право і суміжні права

     
     

     Розмір і порядок обчислення .їй юрської винагороди ваство рншя і використання гвору визначаї гься в авторському поговорі

     3.7. Суміжні права

     ¹ . ніжні орава бе посередньо пов'язані і авторськими врамь
     ми,саме гаму копи називаються суміжшшя і охороняються одним
     м І '= об.ііііигііо суміжних прав« ге, що вони грунтуються на
     використанні, як пранню, чужих авторських прав. Суміжні права
     випливають іа георчої діяльності в реалізації, використаяш в ве об­
     народуваних творів п гературя і мистентиа. Наприклад, иоет напи­
     сав слона місці композитор напікай музику ю і їй і пісні. Але ікни
     може бути доїм-сі-і і.і ;о ...сп ПЄВЯЯМ Виконавцем І піна-

     юм. І ііорчісії, співаю ■ суміжною творчою діяльністю .< реалізації
     самої пісні. І.ч ни і гво| сті нипшип право співака та

     власне виконання пісні, тсс одержало на «у суміжного права.

     Суміжні прана т ганінм часом каб) і.і прискореного розвяп
     ку. Сучасні технічні засоби надають можливість певним чином
     фіксувати виконання будь-якого виконавця (арі. вита

     клоуні гоню) і и гакни спосіб вилучати іоход із чужої майстер
     носи, таланту. Щоб вьом) алобігтя, : ю охорону

     суміжних нран.

     Під суміжними правами закоироз] <пн прав: а) пра-

     ва виконавців; 6) прана виробників фонограм; ») ш тііі

     мовленая. Це прана на оригінальність, майстерність, манеру в панни, на інтерпретацію гвору. Цс низка 11 рак ві робник в фонограм і прав організація мовлення на їх програми пере вч

     Отже, суміжні прана можна киянами їй як права на резуль­тати гнорчої діяльності никонаннін, кііроҐжикін фонофа.м імор-іаніаацііі мон.нчіпя ;« ннкорпеїанним ікорін література і мис-іецгна, ангорські прана на які належать іншим особам.

     ()6'і стами суміжних прав, гакнм чином, і

     а) ВИКОНаИ фіксації, нідікорсння і рОЗПОВСЮДЖСЯНЯ :<а
     допомогою гехнічних засобів;

     б) закиси виконання та Інші записи за допомогою гехнічних
     іасобів (фонограми, ві іеоі рами);

     в) програми (передачі) оргаяізашй мок іення.

     62

     Зазначені результати творчої діяльності можуть одержати правову охорону лише »а певних умок, визначених іаконом.

     Прана ішконіілцін охорон-ч■. ч ься якщо

     1. виконання вперше мало місце на територі] України;

     2. виконання зафіксоване на фонограмі, що охоровяеться
        відповідно до закону;

     3. виконання, не зафіксоване на фонограмі, включено у пе­
        редачу організації мовлення, що охорон» і м я відповідно

     '■а кону.

     Прана і-.іцки'іпикін і|>оііограм ОХОООНЯт і>( м. икщо: 1) виробних є громадянином України або юридичною осо-

     оок) а офіЦІЙНИМ МІСЦеЗНахОДЖеЯНЯМ на геріпоріі Ук-

     рапіп:

     2)фояограму вперше опубліковано ва терп гори України пковаио на гериторіі України протягом ЗО днів

     від рея і пуб пкацО в іншій державі; 3)перша фіксація фонограми мала місце в Україні Права

     організ ороняються, якню нони маки і.

     офіційне місцезнаходження на території України і

     ідійснюють передач] з передавачів, розташованих па те-

     риторО N краши.

     3.8. Суб'єкти суміжних прав

     Первинними суб'єктами суміжних орав є виконавець, ви робних фонограми, виробннк відеограми, організація мовлення.

     Виконаннями визнаються актори (театру, кию тощо), співа­ки, музикант, диригенти, танцюристи, а гакож Інші особи,які ни-

     кону Кім, рОЛЬ, СПЙВаюТЬ, читаю 11, леї. ОМуЮТЬ, грак ні. на му.пічних

     Ін< грументах чи убудь-якнл інший спосіб виконують твори літера гури лпп мистецтва, включаюча твори фольклору. Тобто виконав­цями визнаються іакож особи, які хоча і не є офіційно артистами, співаками тощо, але виконують їх функції Виконаннями визнакл ь ікож особи, які здійснюють гаку само гворчу гія гьність у гаму числі кін.онуки ь цирконі, ест радні, лялькові номери.

     Виконавцями можуть бути громадяни України іноземні і ромадяни і особи без і ромадянсі ва кеза іежно від віку.

     63

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3. Авторське прг. ю і суміжні права

     
     

     Виробниками фонограм можуть бути фізичні і юридичні

     , які вперше здійснили запис Галі.-якоїо виконання або інших звуків п.і фоіюі рамі. І [роте щодо юридичних осіб закон ро бить застереження. Вони одержуюіь захист (моїх суміжних прав лише за умови, що їх постійне мк-незнаходження на території України. При ньому не ма< значення, гак би мовити, і ромадяисі по" цн і юридичної особи. Нона може бути українською або Іно .«■мною.

     Фонограми — вик почне звуковий запис будь-якою вико­нання чи інших звуків. І рамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носіі записів визнаються при.мірпик.іми ((юної рамп.

     До суб'смів суміжних прав закон ВІДНОСЯТЬ також оріані .і.іціі МОВЛЄННЯ, гобтО іі.п.ки юридичних осіб. Це організації радіо

     і телебачення, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефір, гак і по проводах

     І >г (умовно, до суб'єктів суміжних прав належать організації мовлення як державні, гак і приватні чи інших форм власності.

     3.9. Суб'єктивні суміжні права, їх зміст і межі

     1. Передусім всі суб'ї ктн суміжних прав мають використо­
        вувати свої суб'ї к і нині прана и такий спосіб, щоб не пору­
        шити пран авторів, чиї твори використовуються. Вико-
        ШШШ мають здійснювати свої суб'єктивні прана за умови
        дотримання пран авторів, чиї твори виконують. Виробни­
        ки фонограм і організації мовлення зобов'язані дотриму­
        ватись прав авторів і виконавців, організації мовлення
        прав виробників фонограм, авторів і виконавців.

     2. Закон не передбачає процедури закріплення виникнення

     І ЗДІЙСНеННЯ СУМІЖНИХ прав. Проте виробники фоііоірам і

     виконавці і метою інформування про належність їм

     « уміЖНИХ прав. ЩО виник пі у процесі СТВОреННЯ фоної ра ми. можуп. н.і ВСІХ п примірник.їх або їх упаковках пико ристовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак містить латинську літеру К V колі - ® та ім'я (наймену­вання) особи, що м;н суміжні прана, і іа значений року першої публікації фонограми.

     64

     Права ви і акцій. Виконавцям Належить ря і '>' об» іи\ ні-

     майноиих і майнових прав. До особистих вемайнишх прав вико­навців належать право на ім'я, на охорону своїх ш.і уиів від спо­творення і на згадування свого імені у зв'язку з використанням виконання там, де це можливо.

     Виконавцю належить виключне прано на використання ви­конання у будь-якій формі, включаючи право на од» ржання вина­городи за кожний вид використання.

     Виключне прано на використання виконання означає право дозволяти або забороняти здійснення таких дій:

     1. записувати раніше не записане виконання;

     2. відтворювати запік виконання;

     3. сповіщати виконання в ефір, по кабелю або здійснювати
        інше публічне пижпцення виконання;

     4. здавати в найом опубліковану фонограму, що включає
        виконання за участю виконавця.

     Дозвіл на використання виконання дає сам виконавець. Як­що виконання здійснювалось колективом виконавців керівник і.ікого колективу шляхом укладання письмового договору з кори­стувачем.

     Якщо виконання використоку» гься в аудіовізуальному творі, то відповідним договором між виконавцем і постановником аудіовізуального твору передбачається передача виконавцем по становнику прав, викладених вище. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найом примірників тако­го аудіовізуального твору.

     Виконавець може укласш договір на використання свого виконання організації ю мовлення для сповіщення в ефір або по кабелю.

     Розмір винагороди виконанню за і.ік»> використання вста­новлюється в зазначеному договорі.

     Виключне право на використання виконання, створеного аа до говором найму, належить особі, з якою виконавець перебувш в трудо­вих відносинах (роботодавцю), якщо договором ш- передбаяено інше. ()< обисті нсмайнон! права на виконання належать виконавша

     Виключні права, щ<> належать виконавцю,можуть передава­ння за договором іншим <>< обам

     65

     
     

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3. Авторське право і суміжні права

     
     

     Права виробника фонограми. Виробнику фонограма п. жить виключне право па використання фонограми у будь-якій формі, включаючи прано на одержання винагороди ма таке вико ристания.

     Виключне прано на використання фонограми означає право дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

     1. відтворювати фонограму;

     2. розповсюджувати примірники фонограми будь-яким чи
        ном: продавати, здавати в найом тощо;

     3)імпортувати примірники фонограми ;і метою розповсюд­ження;

     4) переробляти або будь-яким іншим чином змінювати фо­
     нограму.

     Без згоди виробника фонограми і без виплати йому винаго­роди можуть розповсюджуватись правомірно опубліковані примірники фонограми за умови, що вони уже введені в цивільний оборот шляхом їх продажу.

     Права оріаіи.иіш мовлення. Оріаіп.іацІІ МОВЛЄИНЯ нале жить виключне право па використання її передачі у будь-якій формі, включаючи право на одержання вин.пороли за таке вико­ристання. Виключні право па використання передачі мовлення означав право організаці] ефірного або кабельного мовлення доз­воляти або заборон» і и вчинення таких дій:

     1. записувані передачу;

     2. відтворювати запис передачі;

     3)одночасно сповіщати в ефір (по кабелю) передачу іншій

     організації ефірного (кабельного) мовлення; 'і) сповіщати передачу по кабелю (в ефір);

     5) публічно (повішати передачу з місця з платним входом.

     Обмеження прав виконавців, виробників фонограм і ор­ганізацій мовлення. Вільне використання виконання, фонограм і програм мовлення допуски гься за умови, що гаке використання кезаподії їм школи, не обмежить необгрунтованим способом за­конних Інтересів ВИКОНаВЦІВ, Виробників фонограм І організацій мовлення.

     НііК(іригТаННЯф'>НіЩ}.:і.МЛ>.иуб нмжаних із мш«рцп/ц ш-

     тою. Без згоди виробників фонограм, опублікованих із ко-

     66

     мерційною метою, і виконавців, записаних на таких фонограмах, але з виплатою винагороди допуск» і ьсж

     1. публічне виконання фонограм;

     2. передача фонограм в ефір;

     3. передача фонограм ПО проводах.

     Строки чинності суміжних майнових прав. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Права виробників фонограм ДІЮТЬ нро-гяюм 50 років після першого опублікування фонограм, а якщо публікації фонограми не було, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису. Права організацій мовлення діють про тягом 50 рОКІВ після першої передачі в ефір або по проводах

     Законом в окремих випадках можуть встановлюватися Інші строки чинності суміжних прав.

     До < п,їдкої міни виконавця і правонаступників виробників фонограм і організацій МОВЛЄННЯ переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання фонограми, передачі в ефір і по проводах, а також право на одержання винагороди в межах ча сійни строків чинності права, що «лишилися.

     Особисті иемаіінопі права виконавця у спадщину нє перехо­дять. Проте спадми мііі мають прано заміщати авторство па об'єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворен­ню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому посяганню на об\ кг, що може зашкодити честі і репу­тації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення.

     3.10. Захист авторського права і суміжних прав

     Захист майнових і особистих кемайновнх прав авторів, ви­
     конавців, виробників фонограм і організацій мовлення здій­
     снюється нормами різни права -- кримінального,
     адміністративного, цивільного гощо, Але найчастіше австосову
     юп.ся цивільно-правові '.кипи мхисту авторського права і
     і уміжних прав Порушення прав автора можу 11. б\ пі пов'язані З
     порушенням його майнових ш м і» с їв або тільки особистих прав
     Випуск у і ви гвору без зазначення імені автора, зі змінами, са

     ⁵* 67

     
     

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 3 Авторське право і суміжні права

     
     

     моьі.іі.ііо здійсненими видавництвом, постановка драматичною твору зі амінами без схвалення ангора, перекручення твору все це порушення особистих иран бе.і матеріальної шкоди. У таких випадках автор вправі вимагати задоволення його порушених Інтересів.

     Порушення майнових прав зумовлює обов'язок порушника відшкодувати автору завдані збитки.

     Захист інтересів автора та його правонаступника в Україні і за кордоном здійснює Державшій департамені інтелектуальної класності України (ДДШ). Він наділений широкими повноважен­нями і здійснює представництво та захис і інтересів усіх авторів (літераторів, художникін, композиторів, журналістів, кінемато­графістів тощо), у тому числі ії іноземних На прохання авторів ДДШ України захищає їхні інтереси у взаємовідносинах із видав­ництвами, збирає від усіх видовищних підприємств винагороду за публічне виконання творів на території України і за кордоном та виплачує її авторам чи їх правонаступникам. ДДІВ України одер жує і виплачує українським та іноземним авторам, їхнім пранонас-гупникам потиражну винагороду за кінофільми, телефільми, ви­користання творів образотворчого мистецтва гощо. Представники ДДШ України виступають у суді від імені авторів та їхніх правона­ступників у позовах, що випливають з авторського права.

     Закон докладно визначає, що є порушенням авторського орава і суміжних прав. Зокрема, порушенням авторського прана і суміжних прав є:

     • будь-яке відтворення, розповсюдження ге інше викорис­
       тання, а також ввезення

     в Україну без дозволу <хіб, які
     мають авторське прано чи суміжні прана, примірників
     творів, фонограм, прої рам мовлення;

     • ввезення на територію України примірників гворІВ і фо­
       нограм, які в Україні охороняються, із країн, де ці твори і
       фонограми не охороняються.

     Примірники творів і фонограм, виготовлених і роаповекю-

     жених ІЗ порушенням авторського прана і суміжних пран, с кон-графактними, гобто незаконно виготовленими

     Способи забезпечення позову у справах про порушення ав­торського права і суміжних прав. Якщо і достатні підстави вважа-

     68

     ги, ЩО конкретна особа припустилась порушення ангорського пра­на ЧИ СУМІЖНИХ Прав, ТО суд ЧИ СУДДЯ ОДНООСОбоВО мас прано Ніни

     (їй ухвалу про заборону порушнику вчиняти пенні дії (виготовлеи ня. відтворення, іі|Х)даж, здача в наііом, імпорт тощо) та іншіспосо-би використання, а також транспортування, зберігання або во­лодіння з метою випуску в цивільний оборот примірників творів, фонограм, щодо яких в підстави вважати, що нони кощрафактні.

     На зазначені твори або фонограми судом може бути накла­дений арешт, і всі примірники творів або фонограм можуть бути вилучені її володіння порушників. Арепп і вилучення можутьбу-пі застосовані до матеріалів та обладнання, призначених для ви­готовлення контрафактниж творів або фонограм.

     3.11. Цивільно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав

     Особи, які мають авторське право чи суміжні права, можуть

     вимагати:

     1. підновлення положення, що існувало до порушення прав,
        і припинення дій, що порушують авторсько право чи
        суміжні права або створюють загрозу його порушення;

     2. визнання авторського права чи суміжних прав;

     3. відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду;

     4. стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок по­
        рушення авторського права і суміжних прав, замість
        відшкодування збитків;

     виплати комини ;н н в сумі від 5 до 5000 неоподатковува­
     них мінімумів доходів громадян, встановлених законо­
     давством України, що визначається судом замість
     відшкодування збитків або стягнення доходу;

     1. вжиття інших, передбачених законодавчими актами, за-
        ходін. пов'язаних із захистом авторського і суміжних

     прав.

     Зазначені в пунктах 3—5 заходи вживаються іа вибором особи, що має авторське право чи суміжні права.

     У разі ВІДМОВИ порушника виконати рішення суду про при­пинення дій, що порушують право або створюють загрозу його ін>-

     69

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     
     

     Розділ 4 Промислова власність

     
     

     рушення, на нього може бути мак.іа.ании штраф у розмірі 10 шдсоткіїі від суми, присудженої і удом на користь позивача

     Контрафактні аримірюїхи і нору або фонограми, матеріали і обладнання, що використовувались для їх відтворення, судом мо­жуть бути конфісковані Проте контрафакхігі примірники творів чи фонограм можуть бути передані позивачеві на його прохання. 11<- затребувані позивачем контрафак і ні примірники твору чи <|ю-нограми, а також матеріали і обладнання, що використовувались для їх відтворення, за рішенням суду підлягають знищенню.

     Однак конфіскації не підлягають контрафактні примірники творім чи фонограм, добросовісно придбані третіми особами.

     70

     Розділ 4. Промислова власність

     4.1. Поняття промислової власності

     До иромж юної ні.» попі належать результати науково-илнічної діяльності. .5а Паризькою конвенції к> про охорону про­мислової власності від 20 березня 1883 р., до якої приєдналась Ук­раїна, до об'єктів промислово] класності належать винаходи, ко­рисні моделі, промислові зразки, фабричні і товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування і вказівки про місце по­ходження або найменування місця походження, а також за­побігання недобросовісній конкуренції

     У цьому переліку не йдеться про раціоналізаторські пропо­зиції, секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досягнення то­що. Проте в и. З ст. 1 ніс і Конвенції уточнюється, що об'єктами промислової власності можуть бути усі продукти, як вироблені, так і природного походження.

     Відповідно до чинного законодавства України про промис­лову власність до цієї ірупи об'єктів ін іелсктуальної власності на-

     нж.ііь: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, нерозкрита Інформація, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау), се-

     іекцйіні досягнення, раціоналізаторські пропозиції, товарні зна ки, знаки обслуговування, торгові назви і позначення, припинен­ня недобросовісної конкуренції.

     Отже, промислову власність можна визначити як результа­ти науково-технічної творчості, які можуть бути використані для

     ПОТреб СуСПІЛЬСТВа В буДЬ-ЯКІЙ ДОЦІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДеЙ. П|И)-

     мислова власність — один із видів інтелектуальної власності, її складова частина.

     Україна поставила собі за мету оновити суспільство, пере­будувати господарський механізм і, врешті-решт, істотно по-ііпшити добробут народу. У розв'язанні них завдань велике зна­чення має використання потужною науково-технічного по-іепціалу країни, зокрема такого невичерпного джерела, як п мпчна творчість, і вищого п рівня винахідництва. Вина чідництво — це одна з обЧ ктивно необхідних стадій у процесі пе­ретворення науки на безпосередньо продуктивну силу. З одного

     71

     Сусліков Л.М.. Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 4. Промислова власність

     
     

     боку, воно пов'язане з науковою діяльністю, насамперед з 11 вищи­ми досягненнями відкриттями, а з Іншого — забезпечує суспільне виробництво необхідними засобами, знаряддями, тех­нологіями, матеріалами тощо.

     Таким чином, винахідництво є однією із ланок єдиного без­перервного і взаємообумовленого науково-виробничого процесу В сучасних умовах суспільне виробництво не зможе успішно роз­виватись і функціонувати без належного науково-технічною за­безпечення. Розвито* наукової діяльності і розпиток суспільного виробництва не можна розглядати як окремі ізольовані процеси. Виробництво у своєму розвитку постійно опирається на досяг­нення науки і техніки, але у свою чергу ставить перед наукою все ишп іі ноні проблеми, завдання, які потребують відповідей, розв'язання. Та досягнення науки не можуть бути використані безпосередньо V виробництві Треба знайти способи викорисіан і їм їх у доцільній діяльності людини. Пошуки таких способів ви­користання фундаментальних наукових досягнень у практичній діяльності суспільства і має здійснити винахідництво.

     Створення і впровадження технічних удосконалень знач­ною мірою залежить від раціонального регулювання творчої діяльносп. яка полягає у пошуках НОВИХ рішень :і метоп ііідии щення рівня виробництва, його ефективності і, зрештою, підви­щення рівня добробуту народу України. Тому такі пошуки мають всебічно стимулюватися з боку держави. Вони потребують до­кладного правового забезпечення. Розробка таких рішень, їх оформлення, використання у народному господарстві породжу­ють низку правових відносин між акторами пропозицій, їхніми володільцями та особами, що їх використовують. Ці відносини ре гулюються правом промін,юної власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, яким захища­ються об'єкти промислово] класності, є патент (деякі результати науково-технічної гворчості охороняються свідоцтвами або посвідченнями)

     Патентну <|юрму охорони об'єктів промислової власності в Україні ии< депо вперше. Патентне законодавство форму< гься до СИТЬ актинію, оскільки така форма охорони гвбрчо! діяльності найбільшою мірою відповідає вимогам ринково] економіки. Па

     72

     кінні законодавство має передусім стимулювати усебічний і»>.і виток науково-технічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві України.

     Безсумнівно, суспільне виробництво успішно іюзиивається в тих країнах, де висока винахідницька активність, де винахід НИЦТВО добре стимули» їм я, (Є їм ВІДДагоджепе правове регулю­вання цього виду творчої діяльності. Світовий досвід підтверджує цей неспроСТОВНИЙ він повчк Японія відзнач.к іьея досить висо­кою винахідницькою дія її.ніслк> і, як то кажуть, результати оче­видні.

     Тому в країнах із розвинутою ринковою економікою по­стійно удосконалюють правове регулювання винахідниці на. В Україні законодавство про науково-технічну творчість в основно­му сформовано. Зараз основними джерелами законодавства Ук­раїни про промислову іі і.к пи ть є Цивільний кодекс України, а також Закони України: "Про власність" від 7 лютого 1991 р., "Про основи державної полі піки в сфері науки і науково-технічної діяльності'' від ІЗ грудня 1991 р.. "Про науково-технічну Інфор­мацію'' від 25 червня 1993 р., "Про охорону прав на винаходи і ко­рисні моделі" від 15 грудня 1993 р., (із змінами, внесеними згідно із законами України під 01.06 2000 р., від 21.12.2000 р., від 10.01.2002 р.. від 04.07.2002 р., від 15.05.2003 р., від 22.05.2003 р.), "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р., "Про охорону прав на сорт рослин" від 21 квітня 1993 р., "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р., а також Положен­ня про Державне патентне відомство України від 21 липня 1992 р . Тимчасове положення іі|м) правову охорону об'єктів іі]юмисло-вої власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні від 1N вересня 1992 р.,Тимчасова методика (основні положення) визна­чення доходу віл використання винаходів та раціоналізаторських пропозиція га ні. ДДІВ України на розвиток законодавчих актів про промислову власність прийняв ряд відомчих норма пінних актів, які визначають порядок оформлення прав на об\ кти про­мислової власності, Важливим джерелом патентного права Ук­раїни < міжнародні договори і конвенції. Кабінет Міністрів Ук­раїни заявою від 26 серпня 1992 р, проголосив приєднання Ук­раїни до Паризької конвенції про охорону промислової власності,

     73

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 4. Промислова власність

     
     

     Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, до Догово­ру про напишу кооперацію. Уряд України взяв на себе зо­бов'язання, що випливають із зазначених Конвекції, Угоди і Дого-вору.

     Якщо міжнародним договором, в якому пере участь Ук­раїна, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законо­давством України про промислову власність, то застосовуються правила міжнародного договору.

     Отже, на підставі наведеного можна визначити» що в об'єктивному розумінні право промислової власності — цс су­купність правових норм, які регулюють суспільні відносини, піп складаються у процесі створення, оформлення і а використання результатів науково-технічної творчості.

     У суб'єктивному значенні право промислової власності — це прано, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату науково-технічної діяльності.

     Отже, об'єктом прана промислової власності може бути будь-який результат науково-технічної діяльїкм п незадеакво від того, чи відповідає цей результат встановленим вимогам. Напри­клад, нинахідник подав пропозицію до ДДШ України. Пропо­зиція вирізняється високою ефективністю, але її новизна втраче­на Пропозиція ознакам винаходу не ВІДПОВІДНІ і і ому таким не може бути визнана. Але, незважаючи на це, пропозиція не пере­стала бути об'єктом права власності її автора-винахідника Інша справа, що держава не зможе забезпечити надійну правову охоро­ну цієї пропозиції. Вона може одержані захист лише як раціоналізаторська пропозиція.

     4.2. Об'єкти промислової власності

     ()с повними об'єктами промислової власності, як уже зазиача-ЛОСЬ, і результати винахідництва та промислові зразки. Ви­нахідництво один її найбільш поширених і масових видів твор­чої-11. який практично доступний кожному, Інша справа, що здатність до винахідництва у одних більша, в інших - менша. Країни.(високороавинутою економікою відзначаються високою ви­нахідницькою активністю. Насамперед цестосуі ться досить доско-

     74

     налої системи правового регулювання відносин у сфері науково кхііічноі творчості Саме тому винахідництву, в тому числі право кому регулюванню відносин, які складаються у сфері створення і використання винаходів, в усіх країнах приділяється значна увага У нашій державі винахідницька ДІЯЛЬНІСТЬ регулюється Законом України Про охорону прав па винаходи і корисні моделі", іворча діяльність у створенні і використанні промислових зразків - Зако­ном України "1І|ю охорону прав на промислові зразки".

     При ньому варто зробити таке застереження. Зазначені за­кони регулюїоп, не творчу ДІЯЛЬНІСТЬ її створення винаходів, ко­рисних моле. їси і промислових зразків, а суспільні відносини, ЯКІ складаються в процесі створення, виявлення, оформлення, вико­ристання і охорони результатів науково-технічної творчості. ( пам'ятати, що сама творчість будь-якому регулюванню не підля­гає, але право може створювати сприятливі умови для успішної творчості, або навпаки створювати несприятливі умови, за яких винахідництво буде розвиватись мляво або взагалі не буде розви­ватись. Щоправда, винахідництво - така властивість людини, без якої вона Існувати не може. Винахідництво розвивається за будь-яких умов, але, цюзуміло, за сприятливих краще, за кесприя і лиііих — гірше,

     Якою мірою ВПЛИНЄ на цеп процес законодавство України про промислову власність, покаже практика його застосування.

     Чинне законодавство встановило вимоїн, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі них вимог можна дати визначення цих об'єктів

     4.3. Винахід. Корисна модель. Об'єкти винаходу (корисної моделі)

     Шо таке винахід?

     Винахід (корисна модель) — це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

     Отже, законодавство не обмежу* ПОЛЄ винахідницької діяльності певною технологічною галуззю, юбто винахід (корис­на модель) це результат творчої діяльності людини в будь-якій газузі технології.

     75

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 4. Промислова власність

     
     

     ()Г> і і. іом ічіиаходу (корисної моделі) може бути:

     • продукт (пристрій, речовина! шіам мікрооріанізму, куль­
       тура клітин

     рослий і тварин тощо);

     • процес (спосіб), а також нове застосування відомого про­
       дукту чи процесу.

     Пристрій - це машини, механізми, прилади, деталі, вузли
     або сукупність взаємопов'язаних де і і іей та вузлів.. Ре ч о ;

     вина - цс штучно створена сукупність взаємозв'язаних ініріми пік, Індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженері!, композиції та продукти ядерного перетворення.

     Штам - це спадково однорідні культури мікроорганізмів, що продукують корисні речовини або використовуються безпосе­редньо.

     Спосіб — це процес виконання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допомогою матеріальних об'єктів.

     Які об'єкти не можуть одержати правову охорону?

     Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визначено, які результати діяльності людини не визна­ються винаходами і корисними моделями). Правова охорона згідно з цим законом не поширюється на такі об'єкти технології:

     • сорти рослин і породи тварин:

     • біологічні к снопі основі процеси відтворення рослин та
       тварин, що не відносяться до небіологічних та
       мікробіологічних процесів;

     • топографії інтегральних мікросхем;

     • результати художнього конструювання.

     Винахід (корисна модель) може бути секретний і службовиіі Секретний винахід (секретна корисна модель) - це винахід (секретна корисна модель), що містин, інформацію, віднесену до державної гаї ЮШЦІ.

     Службовий винахід (корисна модель) - цс винахід (корис­на модель), створений працівником:

     • по-перше, у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи
       дорученням роботодавця за умови, що трудовим догово­
       ром (контрактом) на передбачено шик-:

     • по-друге, з використанням досвіду, виробничих знань, сек­
       ретів виробництва і обладнання роботодавця.

     76

     Службоні обов'язки - зафіксовані в трудових докторах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що иеік'дбачають виконання робіт, я*кі можуть приве­сти до створення ВИШиЮДу (корінної моделі).

     Доручення роботодавця видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосередні відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може при­вести до створення винаходу (корисної моделі);

     І 'ні'» і іидамеці. (н опа. яка найня іа працівника і.і фудовим договором (контрактом).

     Винахідник — людина, інтелектуальною, творчою діяль-міі гк> якої створено винахід (корисну моделі.)

     Пріоритет, авторство і право власності на ішнахід охоро­няються державок) і засвідчуються патентом (деклараційним па-ннгом).

     Пріоритет, авторство і прано власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.

     Строк дії патенту України на винахід становить 20 роми від дати подання заявки до центральною органу виконавчої влади а питань правової охорони інтелектуальної класності (Установи).

     Строк дії деклараційного па і сигу на винахід становить б років віддати подання заявки до Установи,

     Строк дії деклараційного патенту на корисну модель ( іано-вить 10 років віл лати подання заявки до Установи

     Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного законом строку дії охорони винаходу (корисної .моделі).

     Дія патенту (деклараційного патенту), киданого на спосіб одержання продукту, ііоіііиріоі п.ся і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

     Всі питання, пов'язані з одержанням га використанням пра-ка власності па винаходи, регулюються Законом України ..11рі> охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 1"> грудня 1993 р. із .(.мінами, внесеними ВІДПОВІДНИМИ законами.

     77

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 4 Промислова власність

     
     

     4.4. Умови надання правової охорони винаходу (корисній моделі)

     Правова охорона над» гься винаходу (корисній моделі), що, по перше, ве суперечить публічному порядку, иріпіціпіам гуман-ності і моралі і по-друге, відповідає умовам патентозлатноеті.

     Умови патентозлатності винаходу.

     Перщза все. що таке патевтоадатність?

     Патентозлатність - це властивість, якої набуває об'єкт гос-подарської діяльності (продукт або спосіб) у разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу згідно з законом

     Відповідно до закону, винахід відповідає умовам натентоз: датності, якщо він * новим, мас винахідницький рівень і« промне •юно придатним.

     Корисна модель відповідає умовам патентоадатності, якщо нона в ноною і промислово придатною.

     Який же- винахіл (корисна модель) визнається новим?

     Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він кеєча-( піною рівня техніки Об'єкти, що с частиною рівня техніки, д ія визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

     Рівень кхнікп включає всі відомості, які стали загальнодо­ступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, ю дати П пріоритету.

     Такий рівень стек овно заявленої пропозиції вианачаетм всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кор­доном, до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита пі її Україні, пі за кордоном ДЛЯ невизначеного кола осіб наст і и.кн, що ста і" мож. іивим його використання, тобто законом встановлюється принцип снігової новизни.

     Під „загальнодоступними" необхідно розуміти відомості, розповсюдження яких необмежено, наприклад, грифом „секреї НО", іоіцо. Необхідно маги на ума и. що НОВИЗНУ МОЖУТЬ порочиш

     всі заявки, що подані до Установи за умови більш раннього пріоритету, незважаючи на ге, що ці документи не можуть бути еі єні до категорії загальнодоступних Бувають випадки, коли новатор самостійно знаходить

     78

     вирішення нешюї задачі. Між тим, виявлж гься, що таку задачу вже вирішено, .і іе відомості про це не дійшли до автора Винахід

     іншимі и д.іи.п инове технічне рішення, не ш.іоме сучасному рінню

     техніки І о\і\ не може бути визнана винаходом пропозиція опи сана у вітчизняній чи зарубіжній літературі, або впроваджена у виробництво в Україні чи за п межами.

     Не визнві гься винаходом пропозиція, на яку уже подано заявку або видано ПатвНТ. Причому не має значення, де видано патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втра­чається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому актор пропозиції, що може бути визнана винахо дом, а також інші особи, ям мають відношення до пропозиції. ПО винні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до П заявки. Це має значення не піше для автора, а й для держаки У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим ав­торок, останній втрачаї прано на одержання правоохоронного документа, оскільки держака не моле гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому ж випадку втрачаї гься можливість патенту-ваянл пропозиції за кордоном, і вона може бути використана Іно (ємними особами без будь-якого дозволу та без виплати нипаго роди за її використання.

     Проте і цього загального правила законом встановлено важ лишій виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одерж Інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередкова­но, розкриють цю Інформацію, але не раніше як за 12 місяців до кип подання заявки до Установи, то таке розкриття Інформації про винахід не ви іик.и на визнання його патентоздатним. Тобто новизна пропозиції не втрачаї гься.

     Який винахід має винахідницький рівень?

     Будь-який винахід можна охарактеризувати деякою су­купністю с\-1 и них ознак, кожна з яких необхідна, а всі разом ( ДО статніми для досягнення гехнічного результату, який забезпечу* винахід.

     Винахід маї винахідницький рівень, якщо для фахівця він не і очевидним, гобто пою сутність не випливав ятю і рівня гехніки

     79

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 4. Промислова власність

     
     

     Тобто не виявлені рішення, які мають ознаки, що збігають­ся з відрізняючими ознаками заявленою винаходу, або якщо такі рішення виявлені, але не підтверджена відомість виливу відрізняючих ознак заявленого винаходу на технічний резуль­тат, вказаним заявником у заявці. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не «п.іс. Це РІШЄННЯ ІСТОТНО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД поліпних ВІДОМИХ рішені. (прототипів) такими ознаками чи перекатами, що роблять доцільним його використання. Винахідництво це гворчий по­шук, створення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Тому не вважаї гься винаходом запозичення відомого рішення. перенесення і використання позитивного досвіду, хоча ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу самого винахідництва.

     Проте одною творчого характеру для визнання за іі|юпо-зицією винахідницького ріння ще не достатньо. Може мати місце гворчість, а підстав для визнання її результатів винаходом не бу­де. Пропозиція має творчий характер, але не відловідаї вимогам па і єн гоздаї пості. Вона визнається гакою, що маї винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями. ВІДОМИМИ V науці п техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно відрізняють п ВІД відомих рішень. Ви­нахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, які Відкривають нош галузі техніки, попі напрями у суспільному ви­робництві, у медицині, сільському господарстві або створюють нош види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. ІЗи-нахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, які істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також саму продукцію, ви­роблену на основі пропозиції.

     ПІо таке промислова придатність?

     Винахід (корисна модель) визнаї гься промислово придат­ним, якщо пні може бути використаний у промисловості або В іншій сфері діяльності.

     (Основне значення вимоги промислової придатності полягаї в можливості реалізації рішення, що заязля< гься у вигляді кон­кретною матеріального засобу виробництва

     80

     Йдеться про два аспекти поняття "промислова придатність":

     а) галузі застосування винаходу;

     б) технічна можливість використання винаходу.

     Інколи надходять пропозиції, які за своїми параметрами відповідають вимогам шгкіггоздатності, але вони і в сучасних умовах, наприклад, ще не можуть бути використані в суспільному виробництві нема* відповідного устаткування, матеріали! і ото.

     її закону ВИПЛИВає, ЩО пропозиція може бути використана у будь-якій галузі практичної діяльності людини, суспільства, держави, не забороненій чинним законодавством. Це може бути діяльність наукова і господарська, культурно-освітня і лікувальна тощо Не обмежується використання винаходу формами влас­ності і господарювання. Винахід (корисна модель) може бути ви­користаний як державними, кооперативними, акціонерними, так іі іншими підирік мствами, організаціями та установами; може ви­користовуватись для власних потреб, а також за кордоном шля хом продажу ліцензій тощо.

     У законі наголошується й така ознака винаходу (корисної моделі), як технічна можливість його застосування па практиці, гобто пропозиція маї бути придатною ДЛЯ відтворення. ПОВТОрвН НЯ і тиражування як у даний час, так і в майбутньому. Отже, иина ходом (корисною моделлю) визнається і пропозиція, яка може бу­ти використана лише за умови появи технічної можлинос і і у май­бутньому.

     Крім того, ця вимога передбачаї ще одну якісну ознаку ви-

     ВаХОДУ (корисної моделі) — ЙОГО ПОЗИТИВНИЙ ефект. /Інію неко­рисні пропозиції В принципі можуть бути винаходами (кориснії ми моделями), але розумна людина їх просто не використовувати ме. Отже, здатність до промислового використання означає і ко­рисність винаходу. Щоправда, не інколи буває важко визначити. У сучасних умовах пропозиція може бути визнана некорисною, а в майбутньому ця сама пропозиція може дати значний прибуток. Такі факти в історії техніки непоодинокі

     Корисність пропозиції може вияви і неї. V найрізноманітні­ших формах і способах Вона може давати певний економічний ефект, поліпшувати умови і безпеку праці, якість продукції, змен

     81

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентозішвство

     Розділ 4 Промислова власність

     
     

     тупати Витрати енергії і матеріалів, негативний нили» на навко­лишнє середовище тощо.

     Пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель)засвідчуються патентом (деклар айним патентом)

     4.5. Патент

     Що таке патент?

     Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, ав­торство і право власності на винахід (корисну модель)

     Розрізняють два вили патенту: патент і деклараційний патент.

     Патент на винахід - різновид патенту, що видається за ре зультатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід.

     Деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що ви­лається за результатами формальної експертизи заявки на винахід.

     Патент (деклараційний патенті на секретний винахід — різновид патенту, що видається на винахід, піднесений до держав­ної таємниці.

     Патент України на винахід (корисну модель) діє тільки на території України.

     Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від і.і і н подання заявки до Установи за умови сплати збору за підтримання його ЧИННОСТІ.

     Строк дії деклараційного патенту на винахід становить шість років від дати подання заявки до Установи.

     Деклараційний патент на корисну модель — різновид паї єн ту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

     Деклараційний патент на секретну корисну модель — різно­вид патенту, що видається на корисну модель, віднесену до дер жавної таємниці.

     Строк дії деклараційного патенту на корисну модель стано­вить 10 років віддати подання заявки до Установи.

     Обсяг правової охорони, що надається, визначається <|х>р-мулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули новин но і.ийснюватиси в межах опіку винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

     82

     4.6. Промисловий зразок

     Промисловий зразок — це нове конструктивне вирішення виробу, що визначас його зонніиіній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом, тобто це результат тнорчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

     Суспільні відносини, що складаються у процесі створення і використання промислового зразка, регулюються Законом Ук­раїни "Про охорону прав на промислові зразки" ВІД 15 грудня 1993 р Відповідно до цього Закону об'єктом промислового зразка мо­же бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній нигляд промислового виробу і призна­чені для .іалово леїіни естетичних та ергономічних потреб.

     Правова охорона надасться промисловому зразку, ЩО несу-иеречи 11,. \ спішним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патент ОЗДВТНОСТІ.

     Промисловий зразок відповідає умовам паїентоздатиості, якщо він новий і промислово придатний.

     Промисловий зразок визнається вошам, якщо сукупність

     йот <\і к них ознак нестала злі а.її.полосі\ мною у світі до подан-

     ІЯВКИ .ю Установи. Проте на новизну ПРОМИСЛОВОГО зразка не

     впливав розкриття Інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано яку Інформацію, протягом шести місяців .іо л.ііи подання заявки до Установи. Промисловий зразок визнається промислово придатним,

     ЯКЩО ЙОГО мо/ке бути викорипаио в ПРОМИСЛОВОСТІ або В будь-якій іншій галузі діяльності.

     Право власності на промисловий зразок засвідчується па-геи.іом

     і гроКпД цаген !>• на промін ювиіі іра.іок < ганошгіь ! Ч" і і ВІДДАТИ і юта ми я заявки ДО Установи і продовжу» і м я Установою ЮЛОТаНИЯМ власника патенту, але ні бі ПЛШ лк ні п'ять років

     Обсяг правово) охорони, що надасться, визяачавться су-куппіс по суттєвих ознак промислового зразка, юбражеких ні фо юі рафіях вироб)

     відповідно до закону про промислові ВраЗКИ ЙОГО ДІЯ НЄ по-

     іиирки п.ся на:

     ⁶* 83

     
     

     
     

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     
     

     Розділ 4, Промислова власність

     
     

     • 

     об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм),
     промислові, гідротехнічні іа інші стаціонарні споруди:

     • друковану продукцію як гаку;

     • об'єкти нестійкої форми а рідких; газоподібних, сигоост або

     подібних їм речОВИН гоїцо.

     4.7. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки

     1. Автором результату творчої праці може бути громадянин
        України, громадянин будь-якої іншої держави або особа
        без громадянства, гобто це завжди буде фізична особа

     2. Громадити можуть бути авторами винаходу, корисної мо­
        делі чи промислового зразка незалежно від віку.

     3. Поняття "суб'єкти права на винахід, корисну модель чи
        промисловий зразок" стосується як автора результату, так
        і його правонаступників — будь-яких фізичних і юридич­
        них осіб, яким автор передав с коє суб'єктивне майнове
        право на результати творчої праці. Такими правонаступ­
        никами можуть буї и спадкоємці або інші особи.

     Суб'єктами зазначених прав можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи, до яких суб'єкти ниє право авторів переходить за договором або за заповітом. Держава може стати суб'єктом за значених прав у чітко визначених законом випадках. Так, винахо­ди, корисні моделі чи промислові зразки, строк охорони прав па які минув, стають надбанням суспільства.

     Проте треба маги на увазі, що при переході суб'єктивних прав автора до інших осіб в усіх випадках за автором залишають­ся його особисті немайнові права,

     4. Досить часто винахід, корисна модель чи промисловий
     зразок можуть бути створені не одним автором, а спільною
     гворчою працею кількох співавторів. У такому разі скла, і.і
     ються відносини, які називають співавторством. Але
     співавторство має місце лише тоді, коли воно набувас
     творчого характеру. Надання гехнічної ДОПОМОГИ ангору
     Іншими особами не і співавторством (наприклад, консуль­
     тації, здійснення розрахунків, виготовлення мок їси

     84

     креслярські роботи). За законодавством іцю промислову власність відносини між співавторами визначаються уго­дою між ними. Склад співавторів може бути змінений Ус-

     іановою на піде такі поданої співавторами лампи. 5. 1 Іоне законодавство про інтелектуальну власність істотно підняло роль ще одного суб'єкта права на результат твор­чої праці. Йдеться про роботодавця, з яким автор знахо­диться в трудових відносинах за договором найму. Закони про винаходи, корисні моделі та промислові зразки містять норми, відповідно до яких право на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід, корисну модель чи промисловий зразок створено у зв'язку а виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця -та умови, що трудовим договором (контрактом) не пе­редбачено інше. Роботодавець мас укласти письмовий договір з авто-|юм і за ЙОГО умовами видані винагороду автору відповідно до еко­номічної цінності винаходу, корисно] моделі чи промислового зразка та іншої вигоди, одержано] роботодавцем від використання зазначе­них обєктів промислової власності. У свою чергу винахідник або ав­тор корисної моделі чи іі|х>мис лоного зразка має подати роботодаи цепі письмове повідомлення про досягнутий ним ]н'зультат творчої праці з описом, що розкриває сутність винаходу, корисної моделі чи промислового зразка настільки повно і ясно, що |х>бить можливим його використання. При ньому тіх-ба мати на увазі, що інколи сам ав-юр іхмультату не в змозі скласти докладного і всебічного опису ви­находу, корисної моделі чи промислового зразка. 13 такому випадку кін змушений вдатися до допомоги самого роботодавця

     Проте якщо роботодавець протягом чотирьох місяців відда­ні одержання такого повідомлення не подасть заявки до Устано­ви, то право на одержання заявки переходить до винахідника чи автора промислового зразка. Із ції і норми випливає висновок, що в разі створення винаходу, корінної моделі чи промислового зраз­ка у зв'язку з виконанням службового обов'язку чи доручення ро­ботодавця прано на одержання патенту мас роботодавець, і лише коли кін цим правом не скористається, воно переходить до ви­нахідника чи автора промислового зразка.

     Право власності на винаходи, корисні моделі і промислові
     зразки \ переважній більшості випадків належить саме роб

     85

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 5. Право на одержаний паїенту

     
     

     давцеві, оскільки за статистикою минулих років близько 90 отків авторів працюють за наймом. (і. Як уже зазначалось, суб'єктом прана на винаходи, корисні МОДелі може бути Фонд винаходів України. Це юридична особа, яка маг прано користуватись і розпоряджатися пе­реданими йому об'єктами на властей розсуд на ко­мерційних засадах.

     86

     Розділ 5. Право на одержання патенту

     5.1. Право на одержання патенту, право авторства

     Хто може подати заявку на винахід (корисну модель)?

     Заявку на видачу патенту може подати винахідник або його < п.і.ікпі мець, роботодавець або правонаступник иинахідннка чи роботодавця. За дорученням заяниика заявку може подати ііред-( іанник у справах Інтелектуально] власності (патентний повіре­ний) або інша довірена особа.

     Винахідники, які спільно створили винахід (корисну мо­лі н.). маю ті» однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено модою між ними.

     [Н08ЄМНІ Г8 ІНШІ ОСОби, ЩО ПрОЖИВаЮТЬ поза межами Ук­раїни, V відносинах з Установою реалізують свої права через їм тентиих повірених.

     Хто визнається винахідником?

     Винахідником владається фізична особа, творчою працею якої створено винахід (корисну модель).

     Закон ЧІТКО ВІДОКреМЛЮЄ ВННахіДІШКа ВІД інших осіб, які на­ламали йому ліпне гехнічну, організаційну, матеріальну та юри­дичну допомогу або допомогу у проведенні дослідницької роботи та виготовленні гехнічноі документації. Так, ст. 8, п. 4 Закону України Про охорону прав па промислові зразки' проголошує:

     Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчою внеску у створення винаходу, а надали ви­нахіднику тільки гехнічну, організаційну чи матеріальну допомо­гу при пою створенні і (або) оформленні заявки.

     Якщо у створенні винаходу (корисної моделі) брали участь декілька фізичних осіб, всі нони визнаються винахідниками, а п<>

     рядок користування кранами, ЩО їм иалі'жап., кімначаі ГЬСЯ уГО лою між ними.

     Винахіднику належить право авторства, яке с невід'ємним

     особистим праном і охоропж ГЬСЯ бе.и грокопо

     Винахідник маг право на присвою пня свого імені створено­му ним винаходу (корисній моделі).

     87

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавєлво

     Розділ 5 Право на одержання патенту

     
     

     Що таке прано авторства?

     Право авторства • особистим немайновим правом і пале жить винахіднику. Воно є нсвідчужуваним: не передається іншим особам та охороня< гься безстроково, не переходи її, до правонас­тупника на підміну від майнових прав, засвідчених патентом. Юридична особа не визнається як автор. Виникає питання: кому належить прано па одержання па­тенту па службовий винахід ?

     Як відомо, що під ^службовим винаходом" розумі* геся ви­нахід, створений за дорученням роботодавця або у зв'язку з вико­нанням службових обов'язків.

     Право на одержання патенту на службовий винахід (корт ну модель) мас роботодавець винахідника.

     Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і по­вно. Роботодавець повинен протягом ■нпіірі.оч місяців піддати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи за­явку на одержання патенту чи передати право на ЙОГО одержання шипи особі або прийняти рішення про збереження СЛужбОВОГО

     винаходу (корисної моделі) як конфіденційно] інформації. У цей самий строк роботодавець повинен укласти з винахідником пись­мовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його право­наступнику) винагороди відповідно ДО економічної цінності ви­находу (корисної моделі) і (або) іншої ВИГОДИ, яка може бути одержана роботодавцем.

     Якщо роботодавець не виконас зазначених вимогу встанов­лений строк, то право на одержання патенту на службовий ви­нахід (корисну моделі») переходить до винахідника а<'»> його пра­вонаступника. У цьому випадку :<а роботодавцем задипіас гься п<-реважне право на придбання ліцензії.

     СтрОКзбереження роботодавцем чи ЙОГО правонаступником

     службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної Інфор мани у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку прано на одержання па-генту на службовий винахід (корисну модель) переходить до ви­нахідника чи його правонаступника

     88

     ( нори щодо умов одержання винахідником і іужбового ви­находу (корисної моделі) винагороди га її розміру вирішуються у судовому порядку.

     5.2.Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки

     Автор пропозиції, що мас ознаки винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, може стати суб'< ктом патентних правли* ті і.і умови відповідно] кваліфікації заявленої пропозиції компе­тентним державним органом, яким в Україні с Укриаіеш Дер­жавне підприємство .Український інститут промислової влас­ності" Міністерства освіти і науки України - уповноважений дер-жавний заклад для розгляду і проведення експертизи заявок.

     Для цього автор пропозиції ма< надати їй об і КТИВНОІ ((юр­ми, яка б робила останню можливою для < прийти і я іншими осо­бами і була .і.і.іг і.і ДО відтворення. Пропозиція має бути втілена в кресленні, дослідному зразку чи просто описана гак, щоб її сутність була зрозуміла і доступна іншим особам і придатна для користування.

     І Ірлно кіі.і нфікаїні творчої пропозиції як винаходу, корис­ної моделі чи промислового зразка належить Укриатенту. Лише після того як Укриатепг визнає заявлену пропозицію винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, прийме рішення про внесення її до відповідного Державного реї стру і видачу па­тенту автору, він офіційно вианаї гься автором свого творіння і здобуваї пенні права та пільги, встановлені чинним законодавсі України. Тільки після цього автор, а гакож інші особи можуть розголошувати сутність пропозиції шляхом публікації, усних до­повідей та іншим чином.

     ()(|)ормлеіпія прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки потребує виконання ряду формальностей, Це, передусім, подання належним чином оформленої заявки до Установи.

     Заявка па видачу патенту України па винахід і корисну мо дель маї відповідати вимогам, що встановлені „Правилами скла­дання і подання заявки на винахід та заявки на корж ну модель . затвердженими наказом Міністра освіти і науки України від 22

     89

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 5. Право на одержання патенту

     
     

     січня 2001 р. Заявка на промін.юний зразок мас відповідати ви­могам Правил складання т.і подання заявка па видачу патенту України на промисловий зразок, зат» рджених наказом Установи під 15 січня 1Я95 р.

     Наступним етапом < проведення експертиз поданої заянмі в тих випадках, коли нони передбачені Останній етап занесення до спеціального Державного реєстру об'єктів, які відповідають умовам патентоадатиості Нили державної реєстрації вида гься правоохоронний документ — патент. Зара;» в Україні встановлена і лина форма правової охорони ніпіаходів. корисних моделей і промислових зразків— патент..

     Патент — це техніко-юриднчнин документ, який засвідч уі визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство па них, пріоритет і право влас­ності па зазначені об'єкти

     Прано па подання ЗЯЯВШІ на иинахід. корисну моделі, чи ПРОМИСЛОВИЙ .іранок передусім мас анюр. Вій може (але ні' 30-бов'яааний) подавати заявку до Установи через представника у справах інтелектуальної власності (патентного пові|>еного) або Іншу довірену особу. Іноземні громадяни і юридичні особи, що мають постійне- місце знаходження за межами України, подають заявки тільки через представників у справах ішедемуальноі власності.

     Прано на подання заЯЮШ м.к роботодавець, якщо винам і корисна модель чи промисловий зразок створено у зв'яжу :< вико­нанням службового обов'язку чи доручення |>оботодавця.

     Прано на подання заявки мають також правонаступники як авторів, так і роботодавців. Заявка складається українською МО­ВОЮ 1 маї СТОСуваТИСЬ ЛНШЄ одною результату технічної П»ор-

     чосп < )■' і днання в одній заявці лнох винаходів, корисних мо іе лей чи промне юних зразків не допу< км гься.

     Заявка п.і.и икі. гься на адресу N врвДиснюгв Інституту про­мислової власної п (У крпатент). Заява нв видачу патенту по 1.1. и.і ;і вя встановленою формою, У графі ш< і форма заяви, що містить прохання видати патент України, необхідно вказати, па який Із двох об'єктів промислової власності заявник просип і. нила ні наїені на "винахід" чи на "корисну модель". У рай прохання

     90

     видати патент на винахід, слід зазначити, який саме патені бажан одержані заявник - патент із строком ди 20 років, що видається після проведення експертизи по суп, чи дек і.іраиішіип патент із строком дії пік п. років, що видаї гься під відповідальність заявни­ка бі-з проведення експертної ПО суті. У ВвЯВІ на видачу патенту обов'язково має бути вказано прізвище заявника (заявників), його адресу, а також ангора (авторів) заявленої пропозиції.

     5.3. Порядок оформлення та подання заявки на винахід

     5.3.1. Вимога єдності винаходу

     Згіднозч. 4 ст. 12 Закону заявка на винахід повинна стосува-ГИСЯ ОДНОГО винаходу або і руни винаходи», пов'язання єдиним ви­нахідницьким задумом (вимога і лік" 11 винаходу) Груш винаходів визшм гься пов'язаною єдиним винахідницьким задумом, якщо мас мнце технічніш взаємозв'язок між цими винаходами, що вира жасться однією або сукупністю однакових чи відповідних суттєвих ознак, які визначають внесок у рівень техніки кожного Із заявлених винаходів, які розглядаються В сукупності. Що таке вимога єлносп винаходу? Вимога единості винаходу визнається дотриманою, якщо: 1)заявкастосу* гься одного винаходу, гобто одного продук­ту, способу чи застосування раніше відомого продукту або способу за новим призначенням; 2) заявка стосус тьея одного винаходу, який охарактеризова­ний і розвитком або уточненням окремих конкретних варіантів його здійснення, що не супроводжується

     іамІНОЮ чи вилученням окремих ОЗНаК, НаведеНЯХ У не.і.і

     лежному пункті формули винаходу; 3)заявка стосується групи винаходів, які пов'язані слиним

     винахідницьким задумом, а саме

     а)винаходів, один .» яких призначений для одерж.ш ня(внготовлення) іншого, наприк од, пристрій, речо­вина або пііам та спосіб його одержання, виготовлен ня;

     91

     Сусліков Л .М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 5. Право на одержання патенту

     
     

     ґ)) винаходів, один .* яких призначений для здійснення іншо-і о, наприклад, спосіб і пристрій для здійснення способу;

     в) винаходів, один і яких призначений для використання
     в ініііоі о ( в пішому), наприклад спосіб і речовина, яка
     призначена для використання в способі;

     г) винаходів однакового призначення, які забезпечую 11.
     одержання одною і юіо ж іехнічного результату іірімі
     циново одним і тим же- шляхом (варіанти).

     Заявка па корисну модель повинна стосуватися однієї ко­рисної моделі.

     Вимога єдності корисної моделі визнається дотриманою, якшо:

     1)заявка стосується одній корисної моделі, тобто одного

     пристрою;

     2) заявка стосується один і корисної моделі, яка охарактери зована і розвитком або уточненням окремих конкретних варі.піни її здійснення, то не супроводжується зміною чи вилученням окремих ознак, наведених у незалежному пункті формули.

     Вимога і дності не визнаї ться дотриманою, якщо заявка сто сується винаходу (корисної моделі), який охарактеризований на­бором ознак, що не утворюють єдину сукупність і спрямовані на досягнення різних, самостійних технічних результатів.

     5.3.2.Загальні вимоги до змісту документів заявки

     Заявка складається українською мовою. Якщо опис і фор­мулу винаходу (корисної моделі) викладено іншою мовою, то для збереження дати подання їх переклад повинен надійти до Укрпа* ієн іу протягом двох місяців віддати подання заявки.

     Матерія ні заявки не повинні містити висловів, креслень. малюнків, фотографій га будь-яких інших матеріалів, щосупере мать громадському порядку і моралі, .(неважливих висловлювань стосовно винаходів (корисних моделей) га результатів діяльності піших осіб,а гакож відомостей і матеріалів, які вочевидь не стосу­ються або не « необхідними для нили.шия документів заявки га-мі.ми. що відповідають вимогам Правил.

     92

     У формулі, описі, рефераті і пояснювальних матеріалах для

     опису використовують, як правило, стандартизовані терміни і скорочення, а за їх відсутності — загальновживані в науковій і технічній літературі.

     При використанні термінів і позначень, що не с загальнов­живаними, необхідно пояснити їх значення при першому вжи­ванні в тексті.

     І5< і умовні позначеним СЛІД розшифровувати.

     У описі, формулі винаходу (корисної моделі) та рефераті необхідно зберігати єдинії іь термінології, тобто одні іі ті самі о.< наки н зазначених документах повинні називатися однаково. Ви­мога сдиності терміно.іоі п стосу» ться також умовних позначень і розмірності фізичних одиниць, які використовуються в ма­теріалах заявки.

     Назва винаходу,за іннрі би, може містиш символи латинсь­кої абетки та цифри. Використання символів інших абеток, спеціальних знаків у назві не допускається.

     Одиниці вимірювання фізичних величин переважно вжива­ються в одиницях діючої Міжнародної системи одиниць.

     Документи заявки, а саме: заяву про видачу патенту, опис і формулу винаходу (корисної моделі), креслення і реферат пола ЮТЬ у трьох примірниках . [окумвНТИ, які ПОТребуЮТЬ подальшою перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному при­мірнику, а їх переклад - у трьох примірниках.

     5.3.3. Склад заявки

     Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі Установою (Міністерством осипи і науки України) патенту (дек­лараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту Ук­раїни на корисну модель.

     Заявка повинна містити:

     1)заяву про видачу патенту (деклараційного патенту) на

     винахід чи деклараційного патенту України на корінну

     модель; 2) опис винаходу (корисної моде. п):

     93

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 5. Право на одержання патенту

     
     

     3. формулу винаходу (корисної моделі):

     4. креслення (якщо на іміч і посилання її описі):

     5. реферат;

     6. ДОК) мін і и . то долаюті.гя до заявки.

     Всі зазначені вище матеріали готуються та подаються у трьох примірниках. Документи, які потребують подальшого пере­кладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірни­ку, а ї\ переклад - утрьох примірниках.

     Заяву про видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту України на корисну модель слід подавати українською мовою за встановленою формою. Необхідно заповнити всі розділи заяви, окрім тих, які призна­чені для відміток Укрпатенту Якщо відомості не можуть бути повністю розміщені за браком місця у відповідних і рафах, го їх наводять на додатковому аркуші за тією самою формою Із за­значенням у відповідній графі заяви — "див. на окремому аркуші".

     У паяні необхідно вказати повне ім'я або найменування (для юридичної особи) заявника та його адресу, а також ШШССТЯ дані про винахідника.

     У разі прохання видати па пні на ВЯЯВХІД СЛІД зазначити, який саме патент бажає одержаі и заявник - нагеїп п сі роком ш 20 років, що кидається після проведення експертизи по суті, чи патент і з строком дй шість років (деклараційний патент), то ви­лається під відповідальність заявника за результатами формаль­ної експертизн без проведення експертні ВОсуТІ.

     Заява підписується заявником і обов'язково проставляється дата підпису.

     Якщо заявник - юридична особа, го заява підпису) і ься осо­бою, що ма< на це повноваження. Підпік склада< гься з ПОВНОГО найменування посади особи, яка підписує вмву, особистого підпису, Ініціалів, прізвища і скріплю* гься печаткою.

     Якщо заявник доручи» ведення сирам по заявці гштентному повіреному або Іншій довіреній особі, останній може сталити свій підпис замісі і. заявника, а до заяви необхідно додаш видану заяв* ником довіреність.

     94

     5.3.4. Опис винаходу (корисної моделі) та вимоги до нього

     Опис винаходу повинен розкривати суть винаходу (корт ноі моделі) настільки ясно і повно, щоб йога ми здійснити фахівець у зазначеній галузі.

     Опис винаходу необхідно викладати у зазначеному Прави­лами порядку.

     Опис починається із зазначення Індексу рубрики діючої Міжнародної патентної класифікації (МПК), до якої належнії, винахід (корисна модель) іа назви винаходу.

     Опис містить такі розділи:

     1. галузь техніки, до якої належить винахід (корисна мо­
        дель);

     рівень техніки, тобто характеристику аналогів та прото­
     піну, а гакож кришку прототипу;

     3)суть винаходу (корисної моделі);

     4. перелік фігур мислення, якщо па них є посилання в
        описі;

     5. відомості, ям підтверджують можлиик п. здійснення ви­
        находу (корисної моделі).

     Назва винаходу (корисної моделі) повинна відповідати суті винаходу (корисної моделі) і характеризувати його (її) призна­чення.

     Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині.

     Винятки складають

     1. назви, які не вживаються в однині;

     2. назви винаходів, що г хімічними сполуками, охопленими
        загальний) п руктурною формулою.

     Назва групи винаходів, що стосуються об'єктів, один з яких призначений .тля одержання, здійснення або використання іншого, повинна містити повну назву одного винаходу і скорочену пішого.

     Назва групи винаходів, що стосуються об'єктів, один і яких призначений для використання в іншому, повинна містити повні назви винаходів, які входять до групи.

     У розділі „галузь техніки, до якої належить винахід (корис­на модель)" зазначають галузь техніки. ДО якої на І«ЖИ 11. минам і

     95

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 5. Право на о «ержання патенту

     
     

     (корисна модель), а гакож,за потреби, галузь застосування вина­ходу (корисної моделі).

     У розділі ..рівень техніки" наводять дамі про відомі заявни­ку аналоги винаходу (корінної моделі) з виділенням серед них аналога, найбільш близькою за сукупністю ознак до винаходу (корисної моделі), гобто прототипа.

     Аналог иинаходу (корисно! моделі) - це засіб того самого призначення, який відомий з, іжерел, що стали загальнодоступни­ми до лати подання заяві и в Укрдатент, або до дані пріоритету, і характеризуються сукупністю ознак, подібних до сукупності сутп них ознак винаходу (корисної моделі).

     Якщо аналогів декілька, го останнім описують найближчий аналог (прототип),

     1 Іри описі кожного з аналогії» наводять

     • бібліографічні лані джерела інформації* де він розкритий:
     його ознаки, із зазначенням гих в них, що збігаються з
     суі іч ними ознаками винаходу, що заявля< ться;

     • причини, що перешкоджають одержанню очікуваного
     технічного рез> н.гату.

     Для виявлення та обгрунтування причин, що перешкоджа-юіі. при використанні найближчою аналога (прототипа) одер-жаннк>очікуваного технічного результату, необхідно

     • проаналізувати технічні властивості прототипу, обумов­
       лені СУКУПНІСТЮ притаманних йому ознак;

     • проаналізувати характер виявлення них властивостей при
       використанні прототипу;

     • показати їх недостатність для досягнення потрібного
       технічного результату.

     Суть винаходу (корисної моделі) визнач» гься сукупністю супе них ознак, достатніх для досмі нення гехнічного результату, ЯКИЙ забезпечує винахід (корисна модель)

     Ознаки належать до суттєвих, якщо нони впливають на технічний результат, якого можна досягти, гобто перебувають у причинно наслідковому зв'язку із зазначеним результатом.

     У розділі ..Суть винаходу" детально розкривають гехнічну задачу, на вирішення якої спрямовано винахід (корінну миле іь).

     96

     що заявляє гься, і вказують гехнічний результаі і кого можна до­сягти при здійсненні винаходу (корисної моделі)

     Технічна задача, як правило, полягає у сті ор -і іі об'єкта, ха-рактерисі и ки якою відповідають заданим вимогам, і її їм об'єктом може бути пристрій, спосіб тощо.

     Розкри і гя задачі мі< гить зазначення:

     • об'єкта, який підлягає вдосконаленню;

     • у загальному вигляді характеру

     вдо( кона іень, що вносять
     ю опі кіа:

     • технічного результату, якого можна досягти при
     здійсненні иинаходу (корисної моделі).

     У цьому ж розділі зазначають >■< і суі п ві ознаки, що харак­теризують ВИНаХІД (корисну молем.). З ВИДІЛеННЯМ ознак. ВІДМІННИХ ВІД ПрОТОТИПу, Та 3 поділом ОСТаННІХ на ознаки, достанії

     \ всіх випадках, на які поширю* і ься обсяг правової охорони, і оз­наки, що характеризую! ь винахід (корисну моде гь) піше в окре­мих випадках, а саме в конкретних формах виконання чи в особ ливих умовах його використання.

     Під технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні винаходу (корисної моделі), розуміють виявлення но­вих властивостей або покращання характеристик відомих власти­востей об'єкта винаходу (корисної моделі), що можуть бути одер­жані при здійсненні винаходу (корисної моделі).

     Перелік фігур креслення.

     У ньому розділі опису, крім переліку фігур, наводять стислі пояснення того, що зображено на кожній з них

     Якщо суп. винаходу пояснюють інші ілюстративні ма геріали (наприклад фотографії), то слід .ти сі пече пояснення і\ змісту.

     Таблиці нумерують окремо.

     Відомості, які підтверджують можливість зліиснення ні

     У цьому роз и і і розкривають можливість одержання зазна­ченого в ро иі.іі..( у ть винаходу (корисної моделі)" технічною ре-зультату при здійсненні винаходу (корисної моде іі)

     Можливість здійснення винаходу підтверджують або опи-

     97

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 5 Право на одержання патенту

     
     

     сом засобу для реалізації суі п них ознак винаходу безпосередньо в матеріали заявки, або посиланням на відомість гакою засобу чи

     меіодін його одержання.

     Відомості, які підтверджують можливість здійснення вина­ми V, що ( іосус ться пристрою, повинні містити опис пристрою в

     с [.її пчному і (.ті ПІСЛЯ ОЛИС^ прік і рою н ( іані'ш<ім\ і і.ші пий

     іу ні 11. дію пристрою або спої їй інію вшюристашкя.

     ВІДОМОСТІ,ЯКІ ІІІДТВерДЖуїОТЬ МОЖЛИВІСТЬ реалізації ВШіахо

     ду, що стосуються речовини, повинні містит докази можянвості використання іі за певним призначенням.

     Для винаходу, що стосується нової індивідуальної сполуки з визначеною структурою, наводять визначену відомими метода­ми структурну формулу, фі иікохімічпі константи і описують спосіб) яким нона ішсршс була «мерлана.

     Опис винаходу (корисної моделі» підписується заявником у тому самому порядку, що Й заява н|ю видачу патенту (декла­раційної <> патенту).

     5.3.5. Формула винаходу (корисної моделі) і вимоги до неї

     Формула винаходу (корисної моделі) - цестис а словесна характеристика технічної суті винаходу, що містить сукупність

     його < \і н них ознак, які л«ні лгш для досягнення зазначеного за­явником ієхііічііого результату.

     Формула винаходу (корисної моделі) призначена для виз­начення обсягу правової охорони, яка надається патентом (дек и ранішнім п;'ієн цім )

     Формула винаходу (корисно] моделі) повинна* гасло і ясно

     відобрала і п суть винаходу (корисної моделі).

     Лише формула пат ваі правового значення і визнач» обі яі правово] охорони винаходу, оскільки за нею встановлю) їм я фах і використання винаходу.

     Формула винаходу (корисної моделі) повинна: •базуватися на описі і характеризувати винахід (корисну моделі.) ТИМИ самими ПОНЯТТЯМИ, ям никорпеюиуиа іпся

     98

     при опису винаходу (корисної моделі); •стисло і чи ко виражати гехнічну с) 11» винаходу, а саме відо­бражати оії< кі винаходу сукупністю Кого суш них ознак;

     • визначати об яг винаходу, а саме мелі прав власника па-

     н ні\. кі і.інон ієні норм.пивними актами:

     • служити засобом відрізнення об'єкті винаходу від інших
     об'єктів.

     ОВШПСИ ВИНаХОДУ (КОРИСНОЇ МОДеЯІ) у формулі винаходу

     (корисної модеп) викладають таким чином, щоб забезпечити МОЖЛИВІСТЬ їх їденіифікацп. тобто однозначного розуміння їх змісту фахівцем па основі відомого рівня техніки.

     ('і рук і ура

     иинаходу (щуігної мо (є п)

     За єно» н> структурою формула винаходу (корисної мок 11 може бути одпо.іанковоіо чи Гміа їм ланковою і включати відповідно один або декілька пунктів.

     Одноланкоиу формулу <■ госоаують для характермстики одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвая о—аг, які не мають ро.шіпку чи уючненни стосовно окремня випадків ■ОТО виконання або використання.

     Баїаюланкову формулу застосовують для характеристики одного винаходу (корт ноі моделі) і розвитком і (або) уточнен­ням сукупності його (п) су і н них ознак і і осовію деяких випадків виконання і використання виваход) (корисно! моделі) або для ха­рактеристики група винаходів.

     Бата голан копа форму а іпо чарак мри іу< один винахід (ко­рисну модель), мас один незалежний пункт і наступний за ним іа лежкий пункт.

     Баптолаикова формула, то характери і\ч групу винаходів, маї декілька иезалежиш пунктів, кожний і яких характеризуі один л винаходів і руни.

     Загальні положення га особ гивості склхдавяя формули ви находу ваведені у.Прави ка ск іадання та подання заявки п.і ви­нахід іа заявки на корисну модель" під 22 січня 2001 р.

     Підкреслимо, що формула винаходу підпнсуі и яи-

     ко.м у тому ж порядку цю її заява про видачу паїеиіу

     7*

     99

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 5 Право на одержання патенту

     
     

     5.3.6. Вимоги до ілюстративних матеріалів

     Графічні зображення (власне креслення, і хеми, діаграми ю-що) оформлюють на окремому аркуші (окремих аркушах). У правому верхньому куп кожного аркуша зазначають назву вина­ходу (корисної моделі), а у правому нижньому куті прізвище (прізвища) та ініціали винахідника (винахідників).

     Для пояснення гуп винаходу (корисної моделі) ял додаток до інших і рафічних матеріалів можуть бу ги подані фотої рафії У виняткових випадках фотографії можуть бути подані як основний вид Ілюстративних матеріалів, паприк іад для ілюстрації етапів виконання хірургічних операцій.

     Формаї фотографій повинен бути гаким, щоб не виходив за розміри полів аркушів документів заявка Фотографи малого формату слід наклеювати на аркуші встановленого <|>ормату з до­триманням вимог до якості аркуша.

     5.3.7. Реферат та вимоги до нього

     Реферат це скорочений виклад змісту опису винаходу (ко­рисної моделі), який включає назву винаходу (корисної моделі), характеристику галузі техніки, якої стосується винахід (корисна модель), і галузь його (П)застосування, характеристику суті вина­ходу (корисної моделі) іі зазначенням гехнічного результату, якого мають досягти.

     Суп. винаходу (корисної моделі) в рефераті характеризують шляхом цільною викладу форму, ш. перенаи.но і а кого, ирп якому зберігаються всі суттєві ознаки кожного незалежного путо

     Рефераї екдадаї п.ся лише .і інформаційною метою. Він не може брати* ■> до уваги з пішою метою, зокрема для глумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня гехніки.

     Рефераї складають гаким чином, щоб він міі служити ефек-гивним засобрм пошуку у відповідній галузі гехніки.

     Інформацію для реферату греба брати з формули та відповідних розділів опису винаходу. 1 [є слід складати рефераї ли­ше на основі формули винаходу, без звертання до гексту опису. 1 '• фер.п не може повністю повторювати пункт формули винаходу.

     100

     Реферат повинен подаватися у катетеризованій формі і містити такі підрозділи:

     • обі к і винаходу;

     • галузь застосування:

     • суп. винаходу;

     • альтернативні рішення (якщо нони є);
       •технічний |м-:іультат.

     Рекомендований обсяг тексту реферату становить до 1000 знаків.

     Текст реферату слід викладати окремими короткими речі нями і уникати складних у стилістичному плані зворотні

     Вимоги до складання реферату викладені у Правилах складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель.

     5.3.8. Документи , що додаються до заявки

     До заявки додають документ , що під і верджуї сплату збору за подання заявки у встановленому розмірі, та документ, що підтверджу) право заявника на звільнення чи часткове звільнен­ня від сплати зазначеного збору, якщо гаке прано у заявника і

     Документом про сплату збору є копія платіжного доручення на перерахування поору з відміткою у< ганови банку або квитанція установленої форми.

     Пі документи подають разом .і заявкою або протягом двох місяців від дат подання заявки. В останньому випадку діловод» і во по заявці не проводять до надходження зазначених документів.

     Категорії громадян України, яким надаються ПІЛЬГИ щодо сплати зборів, вказані у ..Положенні про порядок сплати зборів за дії, пов'язані < охороною прав на об'єкти інтелектуальної влас­ності", яке затверджено постановою Кабміну України від 16 черв­ня 2003 р.

     \ ні може допомом п и оформ пін і і .іаи.вки 11,і винахідУ

     Якщо потрібна допомога для того, щоб скласти заявку і ви­конати всі дії, пов'язані з одержанням патенту України, слід

     ЗВернуТИСЯ ДО ПатеНТНОГО повіреною або ДО будь якої особи. ЩО

     м.н достатній кваліфікаційний рівень для наданий гакої допомоги.

     101

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     5.4. Порядок одержання патенту на промисловий

     зразок.

     Особа, яка бажає одержати патент і має на це прано, водам до Установи заявку.

     За дорученням заявника заявку може бути подамо через представника у справо Інтелектуальної власності або Іншу довірену оооб)

     Заявка повинна стосуватися одного промислового арабка і може міс і її ги його варіанти (вимога едносі і)

     Заявка складається українською мовою і повниш містити:

     • .мину про видачу патенту;

     • комплекі фотографій ? зображенням виробу (його мак<
       малюнка), що дають повне уявлення про зовнішній вигляд
       ни|Х)бу;

     • опис промисловою зразка;

     • креслення, схему, карту (якщо необхідно).

     У заяві про видачу патенту >іеоГ>\і.цю вкапати заявника (;«і-яшшків) і його адресу, і і.жож автора (акторів).

     Автор мас прано шмагати, щоб його ве вгадували як такого вбудь-якіп іім'пікаціі Установа, зокрема у віловюгтвт про заявку чи патент.

     Заявка повинна розкривати суть промислового і>.ика до­
     сип, ясно і повно, щоб його .і.міг здійснити фя . званачі
     і-алузі.

     За подання заявки сплачується <бір. Документ про сплат) збору повинен надійні до Відомства разом з заявкою або протя-гом двох місяців від дані подання .<аявки.

     102

     Розділ 6 Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     6.1. Подання заявки. Пріоритет винаходу

     Заявку на видачу па кіпу (деклараційного патенту) Ук­раїни на ічін.іхіл чи деклараційного патенту України на корисну модель відповідно до закону подає до Установи особа, яка бажає одержати патент і має на це право. Заявку безпосередньо подають або надсилають на адресу Укриатенту.

     Відповідно до накону датою подання заявки < дата одержан­ня Установою матеріалів, що містять принаймні:

     •заяву у довільній формі про видачу патенту (декла­раційною патенту), викладену українською мовою;

     • відомості про «ЯВИВШІ та ЙОГО адресу, викладені ук­
       раїнською мовою;

     • матеріал, що енранляс враяяеННЯ ОПИС) ВННаюду (корисної
       моделі), і частину матеріалу, яку можна прийняти за форму­
       лу винаходу (корисної мо.им). викладені українською або
       іншою мовою. Якщо опис і формулу винаходу (корисної мо

     н іі) викладено іншою мовою гол и збереження дати подай-ВЯЗВЯВКИІХ пе|хк.іад українською мстою поиинен надій ГИ Ю Установи іі|ютяіом двох місяців віддати подання іаявки.

     За дорученням заявника заявку може бути подано через пред< гавника або іншу довірену особу. Іноземні особи та особи осч і |м>чадянства, які проживають чи мають постійне місцезнахо­дження поза межами України, у відносинах а Установою реалізу киї. спої прана черс;» представника, якщо піше не передбачено мі/міа|х>дними угодами.

     Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка прожи-ваі ■ Украпи, чи юридична особа, яка маї постійне міснезнаходжі и ня н.і іерніорп У країни, то ааявху маже бути подано без залучення представника м умови зазначення адреси для ии тування в Україні

     Якщо заявку подають через представника або Іншу довірся) особу, і о до заявки слід до. иі і и видану заявником довіреність, що іаснідч\і Кого (її) повноваження, або й копію

     103

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Якщо довіреність викладена мовою оригіналу, го л<» неї до­данні, переклад українською мовою.

     Довіреність маї бути подана разом з документами іаявки.

     Довіреність може ски унатися однієї або декількох заявок, зазначених у ній.

     Якщо довіреність видано на ведення справ за декількома за-явками, кі до кожної заявки дода іься копія довіреності.

     У довіреності зазначаються

     • ІЮВНЄ ім'я особи, ЯКІЙ нона кидана;

     • обсяі повноважень, які надаються особі, на ім'я якої вида­
       но довіреність;

     •дата її вчинення, без якої довіреність вважак гься недійсною.

     Довіреність підписується особою, яка її видала. Якщо довіреність вида гься юридичною особою України, то підпис осо­би, то ма< на цс повноваження, засвідчугі1.< я печаткою.

     і фок дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо в довіреності зазначено більший строк, то довіреність дійсна три роки від дати и вчинення. Якщо прок дії довіреності не за (начений, то нона вважається дійсною протягом одного року під дані ЇЇ ВЧИНЄННЯ.

     Форма і строк ДІЇ довіреності, киданої поза межами України, визначаються за законом країни, де була видана довіреність.

     Як нсіановлюсться лага подання заявки?

     Дача подання заявки встановлюється за датою одержання Установою матеріалів заявки, що викладаються українською мо­вою та мають містити:

     •клопотання про видачу патенту на винахід (корисну мо .), написане у довільній формі;

     • відомості про заявника га його .< іресу;

     • опис винаходу (корисної моделі).

     Якщо опік викладено іноземною мовою, гаддя збереження да­ти подання заявки його переклад на українську мову повинен надійти до Установи протягом двох місяців піддаш подання заявки.

     Після встановлення дані подання заявки заявник) кадси лаі п.і н повідомлення, в якому вказуі гься дата поданий заявки га її реєстраційний номер. У подальшому підчас листування з Устано­вою лаяні и і к і іони неп посилатись на рея страційний номер заявки.

     104

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     Як встановлюється пріоритет винаходу (корисної моделі)2 Пріоритет -- це першість у поданні заявки, і він, як правило, встановлюється задаток) подання до Установи правильно оформ­леної заявки.

     Якщо заянка па ВИДВЧу панн і у на іакпп же нннахід (корім ну модель) була подана спочатку до патентного відомства один і з держав - учасниць Паризької конненцп а охорони промислової в исності, заявник має право скористал ж я правом конвенційного

     пріоритету. Це ОЗНачаї . ЩО ПРОТЯГОМ 12 МІСЯЦІВ ВІД Дані подання

     «явки мяиііик може подані заявку в Україні,зазначивши у лаяні, що має намір скористатись правом конвенційного пріоритету, нкаланіпи дату подання і а реч сі раннішій номер попередньої заяв­ки, держану, к якій копа була подана.

     Ло відома: Попередня заявка це заявка, яка була иоданадо Установи чи до патентного відомства будь-якої держави - учас­ниці Паризької конвенції з охорони промислової власності, за якою заявлж гься пріоритет.

     Якщо винахід створено роздільною творчою працею декількох винахідників незалежно один від одного, право на о дер /канпя патенту маї той заявник, заявка якого подана до Установи з більш ранньою ДОГОЮ пріоритету.

     6.2. Експертиза заявки на винахід (корисну модель)

     Експертиза заявки мас статус науково-технічної експерти зи, складається: 1) з попередньої ексиершзи; 2) з формальної ек-і їм ргили. 3) за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід) кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом екс­пертизи відповідно до цього Закону та правил¹, встановлених на його основі Установою.

     Заклад експертизи - це уповноважений Установою деркав нніі заклад (підирж мство,організація) для розгляду і проведення іертиви заявок.

     Заклад експертизи здійсни» інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і с центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня

     105

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Паїешознавство

     19581>. Генеральною вооференцм ю Організації Об'єднаних 11.тій і ми і.ті. 0С8І ні. науки і культури.

     Кінцеві (Х'зультати еахаершзи заявах, ию їй- вважається відкликаною або не відкопана, відобрвхаються ■ абгрушовіак> м\- висновку шевері изи за заявкою, що набирав чмнаості після затвердження іюго Уст—МОЮ, На підставі такою висновку Уста­нова іфиіім.іі ріііісння іі|ю видачу патенту або іі|х> відмову у ви­дачі патенту. І'пік'іиія Установа надсилається заявник)

     Заявник мас ораво протягом місяця під дати одержання ним рішення Устанам заіребувати копії матеріалів, вю протиставлені заявпі Ці коші надсилаю і і.і я заявнику протягом місяця.

     Заявник має право з власної ініціативи чи на запроаввоп закладу експертизи особисто або «ера ового драдсіавишш брат участь V їйіановленому Установою порядку в |м>зі.іяді питань, що ВВШИКЛИ піл час проведення експертизи.

     Заявник мас право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своє! адреси, адреси для ла?-стуванля, імені та адреси свого іфлідггаяиивв

     Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані я зміною особи заявника, за умови згоди зазнаяенхх \ ваявці інших заяв­ників. Такі .(.міни може за згодою всіх заявників вносити важох особа,якабажаї стати заявником Ці виправлення га зміни врахо­вуються, якщо вони одержані закладом ВВОПерТХП не пізніше Одержання ним документа про сплату державного миіа за видачу аатент)

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесен­ня будь якої її зазначених змін сплачується збір, за умови, що по­милка не ( очевидною чи іемпчною. а зміна виникла через за­лежні від подавця заяви обілавини

     Заклад експертизи моле вимагані від заявника надання додаткових м.иеріалів, якщо без них проведення експертизи

     Неможливе, або у разі виникнення обі руніон.ншч і учинив у досговірної п будь-яких відомій ієн чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.

     Заявник маї право ПРОТЯГОМ місяця віддані оді ржання ним повідомлення чи висновку закладу експерт.ш і.і виміною про и.і дання додаткових матеріали затребувати від нього коїш ма

     106

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     иріалів. що протиставлені заявці. Додаї кові матеріали маки і. бу пі водані заявником протягом двох місяців віддати одержання ним повідомлення чи висновку закладу і м перини або копій ма-іеріапв. що протиставлені заявці.

     Під час проведення попередньої ЄЮ пертизи заявка, яка не місі пі і. іцхшозшиі заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державно! гай мішці, ро.ігляд.и іьі я на предмет и Нін п В ній відомої лей які МОЖУТЬ бути віднесені ЗГІДНО ІЗ ЗвОДОк

     відомостей, що становлять державну таємницю, до державно

     1.11 МІШЦІ.

     За наявній п в ваявці таких відомостей, а також якщо за явка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсиланіїься відповідному Державному експерту І питань і.и мийці, (далі Державшої еКСОеВТ) для ПРИЙНЯТТЯ рішення щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

     Державний експерт надсп і.к СВОЄ рішення разом з м.і іеріалами заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки.

     Ст}юк, ПРОТЯГОМ якою МОЖе ДІЯТИ рішенії;! Про віднесення

     Інформації, викладеної V заявці, до державної і лошиці, встанов

     ! ржавнИМ експертом В урахуванням ілупеня і екрет-

     іості інформації

     Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесеп ия заявленого винаходу (корисної молеп) до державної і.,, мийці, він визначав юо юосіб, які можуть мати доступ до ньо­го. 1 все нас гупне ДІЛОВОДСТВО ЗВ ЗАЯВКОЮ ЗДІЙ4 НЮ ПЛ я х режимі

     секретності.

     І1|ю рішення Державного експерта лак кіл ексаертизи не­гайно повідомлж заявника. Якщо у заявці не було пропозиції .<а явннка про шдіи і ( ,п,а винаходу (корисноі моделі) до державної гам мниш. а Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної і.н мниш. го і.іивник. \ ра.<і не.иоли. може подані .і., (аж і.іл\ експертизи мотивоване клопотання п|и> розсекреч)

     вапни матеріалів зливки чи ОСаржИТИ рішення Державною екс перта до •

     107

     Сусліков Л .М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     В Україні встановлена система так званої відстроченої (відкладеної) експертизи розгляду заявок на видачу патентів на винаходи. Суть цн І системи поляга< итому, що діловодство за за­явкою склад» гься з двох етапів:

     • експертизи за формальними ознаками, що закінчується
       публікації ю відомостей про заявки на винаходи, які прий­
       няті до розгляду, в офіційному бюлетені Установи;

     • к іаліфікаційної експертизи або експертизи заявленого ви-
       і аходу по суті.

     І'і. ігляд заявки починається з дати її подання. Датою подан­ня заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні:

     • заявку \ довільній ([юрмі про видачу патенту (декла­
       раційного патенту), викладену українською мовою;

     • відомості про заявника та його адресу, викладені ук­
       раїнською мовою;

     • матеріал, що справляє враження опису винаходу, і частину
       матеріалу, яку можна прийняти за формулу винаходу, ви-

     и ні українською або іншою мовою. Якщо опис і фор­му іу винаходу виконано іншою мовою, то для збереження дані подання заявки їх переклад українською МОВОЮ пови­нен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки.

     Після подання заявки та за наявності документа про сплату збору за її подання проводиться формальна експертиза заявки.

     Заявник мас право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення протягом року піддати подання заявки, тобто за (> місяців до дати публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, в офіційному бюлетені. Але ці виправлен­ня і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи ПІСЛЯ одержання заявником рішення про видачу па-генту або рішення про підмову у його видачі

     За внесення змін га уточнень в матеріали заявки на винахід з ініціативи заявника після встановлення дати подання заявки с н гачу* і ься збір.

     
     

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     6.2.1. Експертиза заявки на винахід за формальними ознаками

     Формальна експертиза (експертиза за форма іьшши озна­ками) це експертиза, під час якої:

     встановлюється дата подання заявки на підставі ет. 13 За­кону;

     • визначається належність зазначеного \ заявці об'єкта до
       переліку об'ікі їй, які можуть бути визнані винаходами;

     • перевіряється відповідність заявки та її оформлення вста­
       новленим вимогам;

     • перевіряється на відповідність встановленим вимогам до­
       кумент про сплату збору за подання заявки

     Експертизу за формальними ознаками ще називають попе­редньою. Вона проводиться без спеціального клопотання заявни­ка протягом ДВОХ МІСЯЦІВ під дані подання заявки до Установи. У ході проведення гакої експертизи перевіряється наявність не­обхідних документів та дотримання встановлених вимог до їх оформлення. Розглядається питання щодо відповідності заяв ного об'єкта умовам наданим правової охорони.

     11.-рик- повідомлення заявникові щодо формальної експер­тизи, яким може бути повідомлення про завершення формальної експертизи чи вимога про внесення змін до матеріалів заявки, по­винно бути Надимане не пізніше як ЩІСТЬ МІСЯЦІВ ВІД встановленої дати подання заявки.

     Якщо матеріали іаявки оформлені з порушенням вимоі За копу, заявнику иадсила< гься повідомлення про виявлені не доліки і він повинен протягом двох місяців від дати одержання повідомлення виправити паянні або подати відсутні документи.

     За яких причин заявка може бути відхилена на етапі фор­мальної експертизи?

     1 Іа етапі експертизи іл формальними ознаками заявка може бути відхилена за таких причин:

     • винахід не ВІДПОВІдаї умовам надання правової охорони,
       тбіо вимогам и.1 формальної експертизи;

     • якщо заявник не подаси, відповідь па гали г і к< пері изи за
       формальними ■ и у встановлений Законом строк (2

     
     

     108

     109

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     місяці ніл лаги одержання повідомлення Установи);

     • якщо матеріали, надіслані заявником у відповідь на зашп
     заявки закладу експертизи, не містять необхідних виправ-

     піп. 1.1 уточнень:

     • якщо додаткові або ниправлені матеріали надійдуть
       ііі.ипіиг ДВОХ МІСЯЦІВ піл лапі одержання заявиихом
       повідомлення Ус ганони;

     • якщо прийнято рішення про можливість проведешся і
       першій по суті, а клопотання щодо іі проведеній ні- пода­
       но ПРОТЯГОМ трьох |юмн «ід лаги подання заявкк

     Якщо заявка ве нідиошл.к иимсіим и.1 формально] експер-іи.пі. то У( і ДНЯМ палгиіаг заяиЯвВХу рішення іцю відмову у ви­дачі па кн і \ (деклараційного па нн і у).

     Якщо і.іякка ВЄ нілпошлаї вимогам пункту 2 формальноїЄК-і ііс|)іи.(и. ю нро це повідомляє їм я заявнику у письмовій формі

     Для ВНесеННЯ ЗМІН ДО Матері І >.і:ткн. а також ниіфлклень

     і уточнені., заявнику надається два місяці від дати одержання ним понідом ісііня закладу експертизи

     Якщо Установа приймає рішення про відхилення заявки, повідомлення про не надсилається заявнику.

     Якщоааявка на видачу патеяту ка винахід (корисну модель) пройшла формальну експертизу, заявнику наді ну» гься аа заяв­кою стосовно:

     • пампи па нннахід — повідомлення про завершеная с|юр-
     мально] експертизи та можливість проведення
     ква ііфікаційної експертизи;

     •деклараційного патенту на винахід (корисну моклі.) — рішення Установи про видачу деклараційного наших на винахід (корисну модель)

     6.2.2. Експертиза заявки на винахід по суті

     .{.і клопотанням заявника або будь-якої зацікавленої особи проводяться експертиза заявки пос) гі або кваліфікаційна експер-ш (.і Заявкиї може подаі и і.же клопотання протягом грмя іюків від дати подання заявки до Установи, Будь-яка нщпсавлена особа може подаі її клопотання про проведення експертизи по суті після

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патеніу України на винахід

     публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, в офіційному бюлетені, але не пізніше траси рокін піддані іі подай пя. До клопотання додас гься документ про сплату збору за проис дення експертизі] по суті

     За проведення кваліфікаційної експертизи сплачується збір. Якщо документ про сплату збору не надійшов разом із кло-потанням, клопотання ннажається неподанню

     Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - це експер­тиза, що н< іаіюнлюї відповідність заяв.и-жно винаходу умовам ватентозлатності (новизні, винахідницькому рінню, нромисловій придатності).

     Якщо заявка на видачу деклараційного патенту на кинахід пройшла формальну експертизу, заклад експертизи, за наянності документа про сплату ВІДПОВІДНОГО збору за подання заявки, і вочниає иронеденпя експертная заявки на локальну новизну.

     Експертиза на локальну новизну - складова частина кваліфі капіинпі експертизи, що всіановлює локальну новизну винаходу

     Локальна новизна - новизна, що нсіанонлкм гі -і та видами ми ■ Україні паїспі.імп на нинаходи і поданими до Установи за-янками на видачу патентів.

     При позитивному |н';*ультаті ексиеріи.іи .сіянки на локальну новизну Установа н.и< ила» .«аянпику рішення про видачу декла­раційного ватенту на нннахід У протилежному нин.ідку явявнику надсилас іься рішення про відмоиу у видач)деклараційного патенту;

     По закінченні їй місяців піддати подання м;іикті на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від лий її пріоритету, Установа публікує у свої му офіційному бюлетені вна начені нею кідомскті про заявку За умови, що нона псиїдк пікап.: або »а піні пі- прийнято рішення про відмову у видачі патеи

     Пкля пуб пкації відомостей про заявку будь-яка особа м.к право ознайомитися .» матеріалами заявки в установленому по­рядку. За ознайомлення а матеріалами заявки сплачу* гься збір.

     Відомості про заявку на видачу дек іараційного патенту на винахід (корисну мо іель) не публікуються.

     Відомості про заявки, щодо яких державний експерт прий­няв рішення про індін 11 ліня їх до державної гасмниці, не

     І ЬСЯ.

     
     

     110

     111

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Експертиза заявки на винахід по суті включає такі стани:

     • перевірку формули вивахо і\■:

     • перевірка винаході на відповідність умовам патентоадві

     носи.

     Установа має ораво зажадати під заявника додаткові ма­теріали, без ЯКИХ ПрОВеДеНЛЯ еКСПерТИЗИ ПО СУТІ ІІ< мої. і мис. І за

     цих обставин заявник повинен подати їх протягом двох місяців піддати одержання відповідного запиту.

     Якщо за результатами кваліфікаційної експертная буде встановлено, що заявлений нішам, і відповідні умовам патентоз-датності, заявнику надсилаї п.ся рішення про видачу патенту на винахід. У протилежному випадку заявнику налсилаі гься иопе-рг.цк рішення про відмову у видачі патенту. Протягом двох місяців від дати одержання попереднього рішення про підмову у іачі патенту заявник може внести зміни до матеріалів заявки 1.1 подати додаткові матеріали. Якщо протягом .нюх місяців від дати одержання попереднього рішення про підмову у видачі па генту на винахід заявник не вніс зміни і не подав додаткові ма геріали, Установа приіімас рішення про підмову у видачі иатеїі ту на винахід.

     Рішення про видачу або відмову у видачі патенту на винахід .і.і и п іаєтьсязаявнику.

     Заявник повинен протягом трьох місяців віддати одержаи ця рішення про видачу патенту надіслати до Установи докумені про сплату збору за видачу патенту.

     На підставі рішення про видачу патенту на винахід таза на­явності документа про сплату збору Установа публікус в офіційному бюлетені відомості про видачу патенту.

     Якщо докумені про сплат) ібору за видачу патенту не надійшов до Установи у встановлений законом отрок (3 місяці), заявка вважаі іьея відкликаною

     Чи мас ппаво заявник брати участь у розгляді заявки?

     Заявник може брати участь у розгляді питань, які виникають під час проведення експертизи заявки на винахід по су 11.

     112

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту Украіни на винахід

     6.3. Оскарження рішення за заявкою

     Якщо заявник незгодний і рішенням Установи стосовно за­явки, він може оскаржити рішення Установи, подавши мотивова­не заперечення до Апеляційної палати. Заперечення подається

     про і яі ом двох ми МІЦІ! ВІД лапі о іержаНПЯ рішення У< і а поні і СТО­СОВНО заявки. Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття 11 ран на об'єкти інтелектуальної власності та інших і штамі., ні. те с 'них до її компетенції зі і.тно з законом.

     За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у зазначений строк (2 місяці), заперечення вважається межи тим. про що заявнику надсилається повідомлення.

     У ралі одержання Апеляційною палатою заперечення та доку­мента про сплату збору за подання іаііеречення діловодство за заяв­кою зупиняється* до затвердження рішення Апеляційної палати.

     Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом двох місяців від лати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення в межах мої пнів, викладе­них заявником у запереченні та під час його розгляду. Сірок рол і.іяду заперечення продовжується за Ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до ЙОГО спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір :<а його подання.

     .її результатами розгляду заперечення Апеляційна палата прнймаі МОТИВОВане рішення. ЩО затверджується наказом Уста­нови та надсилається заявнику.

     У ра гі іадово гення заперечення повнісі к> або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню.

     До затвердження рішення Апеляційної палати, В МІСЯЧНИЙ строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест па це рішення, який мас буги розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийня­те за ним протестом, є остаточним і може 65 ги скасоване лише судом.

     Заявник може оскаржиш затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців

     віддати одержання рішення.

     8»'

     113

     Сусліков Л.М., Дьорпяіі В.С. 11 о- ипнпвство

     6.4. Публікація відомостей про винахід

     Публікація . іе-іпи о '>м до іагально-

     и) ні.цім.і будь-якої Інформації про ні >• >

     Офіційним виданням Установи іь .Промислова

     власність", в якому знаходять відображення основні етапи патент­ною діловодства стосовно об'єктів промислової власності, що

     ОХОРОНЯЮТЬСЯ В Україні,

     Перша публікація відомостей про винахід здійсню* гься че-!>••:* 18 місяців ніл лаги подання заявки на винахід. Якщо заявник вважа», що 18 місяців. и пал и> великий строк до публікації відомо­стей про заявку, він може прискорити публікацію. За клопотан­ням заявника Установа публіку* відомості про заявку раніше за­значеного строку.

     В офіційному бюлетені в розділі „Публікація відомостей про заявки, які прийняті до розгляду" полаються бібліографічні дат про заявки на винаходи, а в розділі „Публікація відомостей іі|м> видачу патентів України на винаходи (корінні моделі)" -бібліографічні дані та формула винаходу. Інформація у цих розділах упорядкована за індексами МПК.

     У розділі .Сповіщення" публікується інформація про всі юридично значимі дн стосовно винаходів* зокрема, припинення строку дії патенту, зміна повного імені власника патенту, виправ лення очевидних помилок, відомості іі|х> передачу прав власності на винахід іа ліцензійні договори тощо.

     Покажчики, ям с ДОВІДКОВО-ПОШукОВИМ апаратом до Інфор

     мації. що подаї гься в бюлетені, дозволяють здійснювати пошук за індексом МПК (систематичний покажчик), за номером патенту (нумераційний покажчик).

     Річні покажчики, які кидаються за матеріалами офіційного бюлетеня, дають можливість пронести пошук також за іменем ви­нахідника чи іменем власника патенту,

     В офіційному бюлетені також публікуються законодавчі га нормативні матеріали, інструкції, тексти укладених міжнародних договорів, матеріали конвенцій, повідомлень ВОІВ, повідомлень Європейського патентного відомства ((1115) ницо.

     114

     Розділ 6 Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     6.5. Тимчасова правова охорона

     Під дані публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, заявнику надається тимчасова правова охорона в обсязі (рормули винаходу.

     Публікація відомостей піх> заявку е своєрідною рекламою для заявника, яка дає можливість з'ясувати питання стосовно зацікавленості піших осіб у створеному винаході

     Дія гимчасовоі правової охорони припиняється під дати публікації и офіціііному бюлетені відомо- гей про видачу патенту на винахід чи повідомлення про припинення діловодства тою заявки.

     Якщо прийнято рішення про відмову V видачі патенту па винахід, тимчасова правова охорона вважається такою, що не на­стала.

     Віддати публікації в офіційному бюлетені відомостей про І ІЯВКу на винахід, яка прийнята до розгляду, будь-яка особа. И

     кайомившись а матеріалами заявки, може подати клопотання про проведення експертизи заявки по суті а метою оспорювання ви-і.ічі патенту або вирішення питання щодо придбання права влас­ності на иинахід чи \ и шдення ііцєн ийного договору.

     6.6. Процедура видачі патенту України на винахід (корисну модель)

     І'і ■• і і рація патенту.

     На підставі рішення про видачу патенту на винахід Устано-ідійснЮб державну реєстрацію наїенгу. для ЧОГО вносяться підлої- ції відомості до і'с' стру

     ржавна реєстрація патенту (деклараційного патенту) на
     винахід та деклараційного патенту на корясжу моді
     здШсикмтсл одночасно а і ті< ю відомостей про йото вида­
     чу м наявності документів про сл івту державшого мита л,\ його
     ви і іору за публікації про видачу патенту.

     До Державного реї сіру патентів України на винаходи (ко­рисні МОДеЛІ), ЯКИЙ і офіЦІЙНИМ ДОКумеНТОМ, призначеним ДЛЯ

     ])(•« < раті патентів на винаходи га всіх амін їх правового статус] шюсяться відомості про патент.

     115

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патенюзнавство

     Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа маї право ознайоми гись < відомостями, що занесені до Дер жавного Реєстру патентів України на винаходи (корисні моделі) відповідно до „Інструкції про порядок ознайомлення і матеріала­ми заявки на винаходи (корисні моделі) та відомостями, що зане­сені до державного реєстру патентів України па винаходи і Л<р жавного реєстру патентів України на корисні моделі" від 24 черв­ня 1995 р.

     Видача патенту.

     Видача патенту здійс пнн ГЬСЯ Установою у місячний строк після його державної ро страції.

     На і сиг видасться особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм кидається однії плин і на ім'я особи, яка зазначена у заяві.

     Деклараційний патент на винахід (корисну моделі.) ви­да гься під відповідальність його власника за відповідність вина ходу (корисної моделі) умовам оатентоздатності

     Па піп міс піп. інаснг па геїтіуірамогу та винахід .і і|х>рмудоіо.

     Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей вна ііач.ноп.ся Установою.

     У пан чиї подаються бібліографічні дані, зокрема, помер та дата подання заявки, дам пріоритету, якщо він заявлявся, ім'я ви­нахідника іа ім'я власника патенту, а також опис винаходу а фор­мулою і, за необхідності, ілюстративні матеріали. Ступінь повно­ти опису повинен дозволяти проведення технологічно] або коні і руктивної розробки об'єкта винаходу чи безпосередньо його ви­користання.

     З якого часу діють права власника патенту на винахід?

     Про факт виникнення прав, що випливають а патенту на ви­нахід, свідчить публікація відомостей про видачу патенту в офіційному бюлетені. Одночасно з публікації к> про видачу патен­ту здійсню* гься його державна реєстрація, тобто дата аублікащ] і є датою, .і якої діють прана власника, що випливають .) патенту.

     Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, тобто за нею встановлюється факт використання чи невикорис і.шия винаходу. Тлумачення формули винаходу здійсню* гься \ межах винаходу га креслень, якщо на них і посилання в описі.

     116

     Розділ 6 Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     Власник деклараційного патенту на винахід з метою заміни деклараційного пакигу на винахід на п.ні ні н,і винахід може по лаги клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи за явки, за якою видано деклараційний патент. Гаке клопотання по-винно надій і н до \ і ганови не пізніше грьох років під дані подан­ня заявки, за якою видано деклараційний патент.

     Строк дії па ігіііу на винахід, виданого замість декла­раційного патенту на винахід, становить 20 років віддати подай пя заявки на деклараційний патент на винахід

     Чи висилається дублікат патенту на винахід?

     У випадку втрати чи зіпсуття патенту його власнику кидається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката патенту спланується збір.

     6.7. Винаходи, що становлять державну таємницю

     Винаходи, створені а використанням інформації, за­реєстрованої у Зводі відомостей, що становлять держаних таємницю, та якщо інтереси держави потребують, щоб їх суть не була розголошена, належать до таких, що становлять державну

     І.II МНИ ЦЮ.

     Винахід, що становить державну таємницю, одержує право­ву охорону і ВИКОрнстовуї гься ВІДПОВІДНО ДО вимог чинної норма­тивно-законодавчої бази України про державну таємницю.

     Винахід, що становить державну гаємницю, охороняється посвідченням на винахід, що засвідчує авторство, пріоритсі вина­ходу та надає право на одержання грошової компенсації

     Посвідчення дн протягом строку засекречування винаходу, але не довше від терміну дн патенту, тобто 20 років від дані по­дання заявки до Установи.

     За видачу га підтримання чинності посвідчення на винахід, то станови і ь державну гаї мницю, збір на сплачу) і ься

     Чи можна отримати патент України на винахід, ню стано­вить державну таємницю і охороняється посвідченням?

     Так. Протягом одного року від ламі одержання заявником рішення державного експерта про розсекречення винаходу він

     117

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     мій право подати до Установи к топотання про видачу патенту на
     період що залишився до закінчення терміну лп Пі України

     на винахід.

     При цьому сплачується вбір.

     6.8. Сплата збору за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи (корисні моделі)

     За дії, пов'язані :< охороною прав на винаходи і планують*

     СЯ ВІДПОВІДНІ Збори. Перелік ЛІН, 81 ЯКІ СПЛаЧуі ГЬСЯ :<6і|>, ікло

     розміри, терміни сплати, а також підстави для звільнення під сплат збору або зменшення його розміру, порядок повернення збору визначені „Положенням про порядок < плати зборів за дії, пов'язані .і охороною прав на об'єкти Інтелек гуальної власності", яке затверджено Постановою Кабміну України від 1(> червня 2003 р

     Як і ц.іачусться .чбір за підтримання чинності патенту?

     За підтримання чинності патент) сплачу» гься річний збір за кожний рік його дії, рахуючи піл дати подання заявки. Перша сплата (бору за поточний рік провадиться протягом чотрьох місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту в офіційному бюлетені. За кожний наступний рік дії патенту спла-і.і збору повинна провадитись протягом чотрьох місяців до кінця поточного року дії патенту

     Докумені про сплату збору може надійти до Установи про­тягом 12 пі місяців місія закінчення встановленого терміну¹, але в ньому випадку розмір збору збільшу» гься на 50 відсотків: Якщо після іакінчення шестимісячного терміну докумені про сплату іборудо Установи не надійде, дія патенту припиняється.

     ( \м.і збору повертається платникові (частково або повні* по) у разі:

     • силати збору у більшому розмірі, між передбачено Поло­
       женням.

     • повернення Установою заяви ( клопотання) або відмови у
       п прийнятії

     Для цього необхідно ми і.і і п заяву про повернення суми збо­ру протягом року з дня П зарахування на рахунок Установи.

     118

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту Украї'

     6.9. Припинення дії патенту та визнання його недійсним

     За яких обставин дія патенту припиняється?

     Власник патенту н будь який час може підмовитись ВІД НЬО по моніїи гю і"" м.к псово на підставі заяви, поданої до Установи. Відмова набираї чинності під лаги публікації відомостей про Це и офіційному бюлетені Установи.

     Дія п.центу припиняється у разі несплати у встановлення строк річного (бору за підтримання його чинності.

     Річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за кожний рік мою дп. почни.мочи від дати подання заявки. Доку­мент про першу сплату зазначеного збору мас надійти до Устано­ви не пізніша чотрьох місяців від дані публікації шдомоілей про видачу пани іу. Документ про сплату збору за кожний наступний рік мас надійти або бути відправленим до Установи до кінця по­точного рокч їм и.пенту заумоки сплат» (бору протягом його ос­танніх чотрьох місяців.

     Дія патенту притіняється і першого дня року, за який збір не сплачено.

     За яких обставин патент на винахід визнається недійсним?

     Патент може бути ВИЗЯаНО НЄДІЙСНИМ ПОВНІСТЮ або чаї ІКО­НО, якщо:

     » запатентований винахід (корисна модель) не відповідає умовам пагеїпоздатності;

     • у формулі винаходу (корисної моделі) присутні ознаки,
       яких не було н заявці;

     • Заявку На ВИВВХІД (КОРИСНУ МОДеЛЬ) подамо н орган інозем­
       ної держави раніше, ніж до Установи;

     • на ієні видало з порушенням прав інших осіб.
     Заперечення до Апеляційної палаш проти видачі патенту

     МОЖе подати пуді, яка особа протягом шести МІСЯЦІВ ВІД дати

     публікації відомостей про його видачу. Заперечення мас бути рої глянуло протягом шести місяців від дати мого подання.

     .і метою ВИЗНаННЯ дек іарацііміою паїеніу НЄДІЙСНИМ 6} №

     яка особа може подані до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаход) (корінної модемі) на

     119

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання

     СПЛачу< ТЬСЯ збір.

     Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, віддати публікації відомостей про видачу патенту в офіційному бюлетені

     6.10. Патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах

     Будь-яка особа мав прано запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання за­явки на винахід (корисну модель) до Установи та псікідходження до цієї особи протягом трьох місяців віддати подання зазначено] заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (ко­рисної моделі) до державної таї мни ці.

     За клопотанням заявника йому надсилається повідомлення щодо можливості патентування винаходу (корінної моделі) в іно­земних державах раніше зазначеною строку. За подання клопо­тання ( плачу* гься збір.

     Винаходи патентують в іноземних державах з метою:

     • захисту промислового експорту в державах, де передба­
       чається його здіі'кнювати. Мл гься на увазі експорт м|м>-
       мислової продукції: машини, пристрої, обладнання, ма­
       теріали (речовини), продукція побутовою призначення
       тощо;

     • захисту іак званих комплексних поставок, тобто об'єктів
       капітального будівництва, що споруджуються за кордоном
       при гехнічніп допомозі України;

     • забезпечення патентного захисту національних

     науково-
     гехнічннх досягнень в іноземних державах, на території
     яких винахід буде використовуватись на підставі
     ліцензійного договору;

     • забезпечення міжнародного науково- гехнічного
       співробітництва, включаючи створення спільних з інозем­
       ними фірмами підприї мств ницо

     Які дії необхідно зліік нішиілм.тою, щоб запатентувати ви-и.їм і и іноземній державі?

     120

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     1. У першу чергу необхідно визначні и доцільність патент)
        вання винаходу в іноземних державах

     2. Одночасно потрібно визначити, у яких саме державах Ви
        можете одержати патент.

     3. Після цього обрається найбільш оптимальний шлях до
        мені: вибрати процедуру патентування.

     Відповідно до вибраної процедур:! необхідно здійснювати .ні щодо:

     • підгоюпки 1.1 поданим заявок на видачу патентів \
       відповідні патентні відомства;

     • сплати зборів за дії, пов'язані і діловодством заявок та
       одержанням патентів, а також оплати послуг патентних
       повірених;

     • листування з адміністративними га судовими органами
       при виникненні споріа

     Ко ні іоці їм." апатентукпії вимахи її т.. ■.ємних

     Доцільність патентування винаходів в Іноземних державах залежить від рівня і., направленості гехнічного розвитку и гій чи ІНШІЙ галузі ПРОМИСЛОВОСТІ конкретні держави.

     Рішення стосовно одержання правової охорони винаходу в іноземних державах повинно прийматись за результатами оцінки Перспектив ЙОГО комерційної реалізації окремо в кожнії) державі

     Хто несе витрати, пов'язані з патентуванням винаходу в іно-и лі 11 п \ д) [щдда,ії?

     Воі витрати, пов'язані з патентуванням винаходів в інозеди них державах, несе заявник або, .и пониженням з ним, інша зацікавлена особа.

     Слід пам'ятати, що при веденій листування з патентним відомством, пов'язаним а одержанням патенту, необхідно додер­жуватись регламентованих строків щодо діловодства заявок га правил ьноси сплати мита, розміри якого др) куються в офіційних патентних бюлетенях Європейського патентного відомства, Євразійського патентного відомства, а гакож в інших офіційних бюлетенях.

     Вибираючи процедуру патентування, необхідно враховува­ти розміри валютних витрат, які включають розміри офіційного мита та гонорарів патентних повірених.

     121

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     До відома, вартість патентування одною винаходу в одній державі і використанням градиційно] процедури від подання за­явки до о [ержанкя патенту досягає 3-8 гис доларів СШАа ураху­ванням оплати послуї патентного повіреного.

     Чи можна подати заявку безпосередньо ло відомства іншої держави?

     Можна, але законом чітко визначено, ЩО ДО подання заявки на одержання патенту на винахід в орган іновемноі держави заяв­ник лоооа'я,і.ший подані заявку і; Україні

     Чи цкіі.і брати дозвіл н,і и,неп і унанпя винахо.еу н пи>,ім

     них лержанах?

     Відповідно до закону заявник, подаючя заявку на нниахіддо Установи, повідом, іяі про свій намір адійснитя патентування ви­находу в Іноземних державах, Для цього до Управління прана та патентно] політики Установи надсилається заявка, до якої дода юіься:

     • матеріали заявки на винахід у новному обсязі;

     • документ, ЯКИЙ (лі відчус подання заявки до Установи
       (розписка в прийти і і заявки, рішення про встановлення
       дати подання заявки);

     •вКСЛертнии висновок про МОЖЛИВІСТЬ опублікування ма-геріа ті щодо винаходу в пресі та інших засобах масової Інформації ЗГІДНО з ..Положенням про порядок ПІДГОТОВКИ матеріалів, призначених до відкритого опублікування іа гвердженим постановою Кабміну України під 21 липня 1992 р.!

     • ДОКуМеИТ, ЯКИЙ ЗаСВІДЧу* повноваження довіреної особи
     або правонаступник'! во.

     Розгляд заявки здійсню* гься відповідно до ,.!н( грукцП про розгля і заявки про наміри здійснити патентування винаходу (ко­рисної моделі) в Іноземних державах" від І червня 1995 р.

     Якщо протягом фЬОХ МІСЯЦІВ віддані надходження іакого повідомлення до Установи заявнику не буде надіслано рішення про заборону патентувати винахід в іноземних державах, він ма<

     право подані 38ЯВК) на одержання патенту н.і винахід до відповідного органу іноземно! держави

     Як визначити лержавн иатснгупання?

     122

     Розділ 6 Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     Патентувати винахід необхідно в державах, де досить розви­
     нута галузь відповідна промисловості, та ведуться в цьому на­
     прямі наукові дослідження. Якщо власник прагне завоювати мо­
     нополію на ринку, він може иіі.іп и свій винахід \ держа­
     вах конкурентів, де розташовані їх підприємства, а саме

     • у державах, де планус гься організувати виробництво дано!
       продукції;

     • \ їх де (находяться основні ринки збуту та -яер<
       бачаї і ься продаж літ нзій.

     Винахід можна патентувати в державах, що мають по­тенційні МОЖЛИВОСТІ для розцінку даного виробництва, зокрема V державах, що розвиваються.

     Важливим фактором при вирішенні питання щодо патенту вання в і пі чи ІНШІЙ державі і укладені договори про довгострО кове науково-технічне співробітництво, усталений експорт про­дукції, в якііі впкорисговуї т а винахід.

     Необхідно .тернути увагу на наявність у державі, де П

     ііуі гься здійснити патентування, умов для організації нового ви робництва: геоі рафічне положення держави; джерела сировини га транспортні засоби, кадри достатньої кваліфікації гоню

     Патентування винаходу з метою захисту експорту бажано супроводжувати реєстрації ю 1.1 кордоном .таку для товарів і по­слуг, що підвищить потоп на продукцію іа П вартість.

     Треба пам'ятати, що здійснити патентування неможливо, якщо в державі не існує патентної системи.

     Як вибрати іцюік'луру патентування?

     Заявник вибнра< процедуру патентування сам або за допо­могою патентних повірених, які за його дорученням виконують роботи, пов'язані з патентуванням

     Вибір процедури патентування проводять з урахуванням гого,

     чи бере держава, в якій платі і ься ЗДІЙСНИТИ панікування, участь

     у міжнародних або регіональних договорах і охорони промислової і: і,птим п. а також особливостей П патентного законодавсі ва

     Якщо необхідно запатентувати винахід лише у декількох

     держаках, можна < корім і,11 псі, гак .шаною іралиціііною процеду­рою, тобто подані заявку безпосередньо в кожну держав) плин гування. Але ця процедура ма< цілий ряд недоліків, а саме:

     123

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     •матеріали гаянки, зокрема опис га формулу винаходу не­обхідно (к ілдати відповідно до закону, .лілію » правилами та мовою кожної держави патентування;

     • необхідно оплачувати послуги патентних повірених в
       кожній державі патентування;

     • заявка реєструється патентним відомством тільки після
       оплати відповідного мита.

     Крім гради цінної процедури, патентування винаходів в іж>-земних держаках можна ЗДІЙСНЮ и і за такими процедурами:

     • згідно і договором про патентну кооперацію (РСТ);

     • (гідно а вимогами Європейської патентної конвенції
       (ЄПК);

     • індію :і Євразійською патентною конвенцією (ЄАІ1К).

     6.10.1. Патентування винаходу в іноземних

     державах за процедурою договору про патентну

     кооперацію (РСТ)

     Процедура патентування винаходів .індію а Договором РСТскладаї гься вдвох етапів: міжнародної фази та національної фази.

     Міжнародна фаза включає: подання міжнародно] заявки, проведення пошуку, міжнародну публікацію та міжнародну попе­редню експертизу (ос і а пня пес обов'язковою і проводиться за ба­жанням заявника).

     Національна фаза це процедура розгляду міжнародних заявок у патентних відомствах тих держав, які буди вказані та відібрані ) урахуванням результатів міжнародного пошуку та міжнародно] попередньої експертизи.

     Міжнародна заявка склала* і ься відповідно до вимої, перед бачених Договором РСТ та Інструкцією до нього. Вона повинна містити: заяву, опис винаходу, один або декілька пунктів форму­ли, креслення (\ разі потреби) га реферат. Заявники України мо

     жуїь склалаш заявку РОСІЙСЬКОЮ або ані линькою МОВОЮ- Це <а

     іежить від вибору заявником міжнародною пошукового органу, яким і Федеральний інститут промислово] власності ( Росія) або (1115. Под.к гься заявка в одержуюче відомство. Українські заяв-

     124

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     пики полають заявки до Установи (відді і міжнародних заявок па винаходи).

     Пріоритеї міжнародної заявки встановлюється за датою по­дання міжнародно] або аа датою подання попередньої заявки.

     Подання міжнародної заявки супроводжується сплатою ми­та на користь Міжнародного бюро НОШ (міжнародне мито), міжнародного пошукового органу (мито за пошук) та одер-ілючо го відомства (митоза пересилання).

     Патентування винаходу за процедурою РСТ має ряд переваг • заявка подасться українським заявником до Установи однії ю мовою (на цьому етапі не треба перекладати заявку на мови вказаних держав);

     •за результатами міжнародного пошуку можна вирішити пи тання стосовно доцільності подальшого патентування винахо­ду у визначених державах-учасницях«1 тільки після одержання позитивного результату пошуку полаиаш заявки < і\ пері лом до національних патешних ВІДОМСТВ (національна фаза). Недолік цієї процедури полягає у порівняно високій вар тості, тому патентувати за процедурою РСТ доцільно ліпне годі, коли па ген і п необхідно одержати не менш, ніж у чотирьох-п'яти державах За ці< і умови загальна вартість патентування буде мен­шою, ніж подання заявки в кожну окрему державу за тра­диційною процедурою.

     До відома: На І іранця 1998р. учасниками Договору РСТ було 96 держав. Україна є учасницею Договору 14 Гі в міжнарод­них заявках може бути як вказаною, так і вибраною державою.

     6.10.2. Процедура одержання європейського

     патенту

     Європейське патентне, відомство (ЄІШ) приймав заявки, проводить експертизу та вида і вропейський патент на винахід, який мас силу національного патенту на м рп юри кожної зазначе­ної у заяві держави. У заявці на європейський патент можуть вка-зуваї неї. не всі, а лише деякі держаки учасниці Конвенції.

     За вибором заявника заявка складається англійською, французькою або німецькою мовою. За заявкою проводиться і

     125

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     пертиза за формальними ознаками, перевіряі гься сплата мита та дотримання вимог до оформлення заявки, призначається і про пейськин патентний повірений, проводиться патентний пошук Черс.< і* місяців заявка (опис, (|х>рмула. крі< м-иня) публікується разом і і звітом про пошук. Заявнику над» гься тимчасова принц на охорона від дані публікації відомостей про заянку в державах-часнм сіІК. що зазначені в опублікованій залиш.

     Протягом шести місяців необхіднії сплатити мито за експерт мі.іу заявки по суп. Якщо приймаї гься рішення про видачу па-геи IV. після сплати відповідного мита публікуються відомості про видачу ( нропсік ького на їси і \

     Строк дії є вропейського патенту 20 років від дати подан­ня заявки.

     Заявка на європейський патент може бути подана до СПИ в
     Мюнхен] або-до йото філії в Гаазі, а також в національне патентне
     відомства Подані ввявк) -• середмьо до СП13 або пере-

     слати пчііімно без участі патентного повіреного. Всі інші дії існюються гі.п.ки через < вропейського патентного повіреного.

     Процедура иаіеніунання в СПИ кошту» дорого, і її можна порівняти з парі к і «і традиційно] процедури одержання і — 5 ок­ремих національних патентів у державах учасницях.

     І [роте ЦЯ процедура маг і ВІДПОВІДНІ переваги у порівнянні з
     градиційною процедурою патентування підготовка та подання
     однієї заявки на одній мові в одне патентне відомство (ЄПВ) че­
     рез одною патентного повіреного а одержанням патенту на ви­
     нахід, що діс одночасно в усіх .і. ькох іа значених державах-
     учасницях (нропеіїсіікої нанчіїної конвенції.

     До відома: Членами Європейської патентної конвенції і 1К
     західноєвропейських держав: Австрія, Бельгія, Велю інія,

     Греція, Данія, Ірландія. Іспанія. Ііа.'пя. Ліхтенштейн, Люксем

     бурт, Монако, Нідерланди. Німеччина. Португалія, ФІНЛЯНДІЯ,

     Фракція, Швейцарія та Швеція,

     Процедура поширення дПевропеік і.кою іі.і 11 н іу.

     Деякі держави Сиропи, КОТрі поки що не і ч ієнами ('н|х>-пеііської патентної конвенції) заявили про поширення дії євро­пейського Патенту па їх іериіорп НІС і:і ' пеіпа.п.поі процедури 1.1

     11 н відповідяого мита

     126

     Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід

     До відома: Па сьогодні дія європейського пай ні\ моле бу­ти поширена на Албанію, Естонію, Латвію, Румунію, Словенію та Хорватію.

     6.10.3. Процедура ЄВРО-РСТ

     Всі учасники Європейської патентної конвенції є учасника­ми Договору РСТ, тому європейський патент для будь-якої дер­жаки учасниці може бути одержаний за процедурою РСТ. На і.іі гься можливість використати систему поширення дії євро­пейського патенту, вказавши у міжнародній заявці держави — и ниці Договору РСТ, на які буде поширено його дію.

     У той же час необхідно пам'ятати, що деякі і вропейські дер жави (Велику Британію, Францію тощо) не можна вказувати за процедурою І'( Г окремо, а лише як державу учасницю ЄПК. Тобто до таких держав можна застосовувати лише процедуру Сиро РСТ, вка авши ЄПВ.

     До відома: Європейське патентне відомство на 20 відсотків знизило мито її і.і" ведення пошуку на заявками, що подані за процедурою РСТ

     6.10.4. Патентування винаходів за процедурою євразійської патентної конвенції

     Євразійська патентна концепція надад охорону винаходам па герпіорн ьсіх держав — учасниці, ції ї конвенті ЄДИНИМ охо­ронним документом - євразійським патентом.

     Євразійське патентне відомство видм патентна винахід,як* шо нш ( новим, мас винахідницький рівень та промислово при­датний.

     Українські заявники можуть подавати заявку безпосеред­ньо до Євразійського патентного відомства, повідомляючи при цьому Установу (як при патентуванні за градиційною процеду­рою).

     Експертиза за формальними о.-шаками заявки проводиться ПРОТЯГОМ ДВОХ МІСЯЦІВ під дані П подання іа ,м \ МОВИ сила і и МИ

     і.і За заявкою проводиться патентний пошук Експертиза заявки

     127

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 7. Реалізація патентних прав

     
     

     посуп проводиться за клопотанням заявника та за умови сплати відповідного мін.і Якщо і;і результатами експертизи встановле­но, що винахід відповідає умовам патентоздатності, приймається рішення про видачу і вразійського патеи гу Н іншому випадку ви-воситься рішення про відмову \- видачі патенту, Євразійський па­тент видається після сплати мита за його видачу та публікацію.

     До відома: На сьогодні дев'ять країн СНД ратифікували ЄАІ1К або приєднались ю ті: Азербайджан, Білорусь, Вірменія. Казахстан, Киргизія, Мо і юва, Російська Федерація, Туркменія та Таджикистан.

     Хто може допомогти запатентувати винахід в іноземних державах?

     Патентним законодавством майже всіх держав визначено, що заявники, які постійно проживають за межами відповідної держави можуїь полапані заявки тільки через патентних повіре-тіх, що акредитовані при патентних відомствах.

     Патентування це досить складний процес, що иотребуї високої кваліфікації, оскільки в кожній державі Існує свій мори док і правила складання та подання заявки на винахід. Допомога патентного повіреного необхідна заявнику, так як він доскона ю знає діючі закони та право свої і держави або регіону.

     Списки патентних повірених можна одержати у кожному патентному відомстві, Патентні повірені України допоможу 11, зв'язатись з патентним повіреним відповідної держави.

     Чи надає Установа фінансову допомогу заявникам?

     Установа не налаї фінансової та будь-якої іншу допомоги, оскільки це суперечить її ролі як державною виконавчого органу, що забезпечу* реалізацію державної політики у галузі правової охорони об'єктів промислової власності. Фахівці Установи нада ють консультації лише про загальні положення нормативно-.і,їм і нодавчоїбази у сфері промислово] власності.

     128

     Розділ 7. Реалізація патентних прав

     7.1 .Права та обов'язки власника патенту на винахід

     (корисну модель)

     Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації

     ВІДОМОСТеЙ про ЙОГО видачу.

     Права, які надаються суб\ мам права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, заведено поділяти па дві групи: осо­бисті немайнові і майнові права,

     7.1.1 .Особисті немайнові права

     До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім'я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід, корінну модель чи промисловий зразок. Але при цьому слід мати на увазі, що коло і характер осо­бистих немайнових і майнових прав визначаї п>с:і гими результа тами технічної творчості, які під іягають правовій охороні.

     >Ік уже зазначалося, право авторства полягає в тому, що гільки справжній творець може називати себе автором винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Усі Інші особи, які вико­ристовують зазначені об'ї ми. іобов'язані зазначати ім'я автора. Право авторства закріплю* факі створення того чи іншого твор­чою результату певною конкретною особою, а це ма< значення для суспільної оцінки ;ік самого |>езультату, так і особи автора.

     Зазначення імені автора в ралі викори< ганим винаходу, ко­рисної моделі чи промислового зразка обов'язкове

     Чинне законодавство України про промислову власність не забороняє присвоєння імені автора чи іншої спеціально! назви вина ходу, корисній моделі ЧИ промисловому зразку. Ііільш гою. згадані раніше Правила складання і подання іаявки на видачу патенту Ук­раїни на винахід і корисну моде гь передбачають зазначення назви винаходу. Пункт 6.2.1 цих Правил проголошу) "Назва винаходу (корінної модем) характеризуі його (її) призначення, відповіде і\п винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до налий відповідної рубрики Міжнародної патентної класифікації(МПК)".

     129

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 7. Реалізація патентних прав

     
     

     Слід звернути увагу на ге, що особисті немаянові права ав­торів творів науки, літератури і мистецтва і авторів науково-технічних досягнень не співпадають. Закон не закріплює за ви нахідниками та авторами ііромислоних зразків прана и,і недотор­канність та прана на обнародування чи опублікування Право на недоторканність твору не властиве і не стосується результатів панічної творчості, винахід можна удосконалювати будь-кому. і її можна приховувати від суспільства і готовий нипахіл.

     7.1.2. Майнові права суб'єктів права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки

     Право власності на нипаходи, корисні моделі і промислові зразки, проголошене чинним законодавством, дає його суб'єкту ті самі правомочності, які мм арам масності на будь-який інший об'єкт.

     Власнику патенту України на винахід (корисну модель) на­лежим. :

     1. прано власності на шшахід (корисну модель);

     2. виключне арам ва використання винаходу (корисної мо-

     й) за своїм розсудом, як і ік» гаке використавші не пору-иіус прав інііінх власників патентів;

     3. ораво забороняти Іиишм особам внкорнстовуватм ви-
        м.імл (корінну модель) без дозволу, і.і винятком ви-
        1.1 лкін. ко.іи гаке використанні не внанавхься аакояодав
        СТВОМ порушенням прав нла< пика патенту;

     4. прано опублікувати в офіційному бюлетені У і і,пиши
        .Промислова н.і.іі'шпь" заяву про надання будь якій
        особі до.шолу на використання винаходу (прано видачі
        .відкритої ліцензії") та арам на підкликання ци і ліцензії;

     5. прано порушувати судові справи проти несанкціоновано­
        го використання винаходу га вимагані ніл порушника
        відшкодування заподіяних збитків.

     Вза мовідносинл при використанні винаходу (корисної м<>

     її її), на ієні на ЯКИЙ КалеЖИТЬ кільком особам. ВИЗНачаЮТЬСЯ VII) ДОЮ МІЖ ними. У разі ВІДСУТНОСТІ Гаю] моли КОЖНИЙ нлас ник п.і-ГЄНТУ МОЖе Використовувати ВИКаХІД (корисну модель) іа СВОЇМ

     130

     розсудом, але жоден і них не мм права давати іозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корінної моделі) га пері вати право власності на винахід (корисну модель) Іншій особі баї згоди інших власників патенту.

     Прана, що випливають 9 натешу па иииахі і. ДІЮТЬ піл ДВТИ

     публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту.

     І По налас власникові патенту прано власності на винахід?

     Прано клас носи и.і нииахід. ЩОЗасВІДЧуі ГЬСЯ плпіітом, на-дле Кого власнику повноваження, подібні д<> гих, що і прано влас­ності на будь який Інший об'єкт, якніі чинним законодавством визнаний товаром і гому може бути об'єктом будь-яких

     ЦИВІЛЬНИХ праиочиїнн

     .{окрема. V власника натешу с можливість обрати будь-яку

     форму підпріи МНИЦЬКОІ ДІЯ іьііосп щодо організації пикорін і.ш

     кя спою тнаходу, л самі

     • розпочати власне виробництво продукту, який виготов їв
     по і.і застосуванням запатентованого винаходу, п Ного

     ібу і;

     • кінчім право нл.к інн п 11.1 запатентований винахід чи пра

     по на ЙОГО ВНКорИї гаїши як СВІЙ ннесок н статутний фонд

     підирік мс і ва, іію СТВОрКИ і і.си або ВЖЄ ліс . юбіо цикорне

     і.ми зазначені права як Інвестицію!

     • передати СВОЇ прана на нпнахід.

     Ник почне прано її і.н пика млі пі і} пл нііі.оріп ілніи іппілхо лу та його сутність.

     Патент нлд.к тим н і.її нику виключне прано використову­вати винахід і.і своїм розі удом м умови, що і.и.є використання не порушу* прав Інших влаї ників патентів.

     Виключне право дії віл дати публікації в офіційному бюле

     Гені ВІДОМОСТеЙ про ВИДаЧу ПаТвНТу, ОХОРОНЯЄТЬСЯ НИК почне пра

     возі патентом України гількм на гернторії України

     Право власника патент) нязив&і гься виключним тому, що власник < єдиною особою, якій законодавством іозволено вико­ристовувати ВИНВХІ і. доки інші особи не одержать па це ДОЗВІЛ під власник!

     Використанням винаходу (корінної модем) визнаються

     і.їм .ні:

     131

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 7. Реалізація патентних прав

     
     

     • виготовлення щюдукту її застосуванням запатентованого
       винаходу (корисної моле.п), .іік госування гакого щюдукту,
       пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет.нро-
       даж, імпорт (ввезення) іа інше введення його в цивільний
       оборої або зберігання гакого продукту іі зазначених цілях;

     • застосування процесу, що охороняється патентом, або про
       понування його для застосування в Україні, якщо скоба,
       яка пропонує цей процес, шл< про те, що його застосуван­
       ня забороняється без пили власника патенту або. виходя­
       чи з обставин, це і так г очевидним.

     Продукт визнається виготовленим із застосуванням запа-гентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому викори­стано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

     Виготовлення - це виробництво для комерційних цілей продукту, виготовленого і.) застосуванням запатентованого вина­ходу, навіть якщо цей продукт і шпагово пі- реалізується, напри­клад, накопичується з метою подальшого продажу.

     Процес, що охороняється патентом, визнається застосова­ним, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

     Застосування - всі випадки використання продукту на ви­робництві для комерційних цілей.

     Ввезення - імпортування н.і гериторію України продукту, наш 11. якщо ввезений продукт не призначений для використання в Україні.

     Зберігання - накопичування продукту і метою подальшого введення в господарський обіг.

     Пропонування для продажу - рекламування продукту.

     Продаж - комерційна діяльність з метою реалізації продукту.

     Патент надас його власнику ник почне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без йо го дозволу, за винятком випадків, коли гаке використання невиз-нлі гься згідно з законом порушенням прав, що надаються патен і ом.

     Виключне прано надаї пою власнику можливість обмежу­вати права інших осіб при використанні винаходу.

     132

     Власник патенту може передавати на підставі договору пра­но власності па ВИНаХІД (КОрИСНу модемі.) буДЬ-ЯКІИ особі, яка пас

     його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) — тільки за погодженням із Державним експертом.

     Власник патенту мас право лапі будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корінної моделі) на пі плані ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі), такий дозвіл над» гься гількиза погодженням іа Державним експертом.

     Яке використання запатентованого винаходу не порушує виключних прав власника патенту?

     Жодна із наступних дій законодавством не визнаеі ься пору­шенням виключного права власника патенту на винахід:

     • введення в господарський обіг виготовленого іа застосу-
       ванням запатентованого винаходу (корисної моделі) про­
       дукту будь-якою особою, яка придбала його без порушен­
       ня прав власника;

     • використання з комерційною метою винаходу будь-якою
       особою, яка придбала продукт, виготовлений Із застосу-
       ваиням запатентованого винаходу, і ие мої ла знаі и, що цей
       продукт був виготовлений чи введений в обіг л порушен­
       ням прав, що надаються патентом. Проте ПІСЛЯ одержання
       відповідного повідомлення власника прав зазначена особа
       повинна припинити використання продукту або виплати­
       ти власнику прав відповідні кошти, розмір яких встанов­
       люється відповідно до законів або за згодою сторін.

     • використання винаходу на умовах примусової ліцензії з доз-
       волу Уряду в Інтересах суспільства та національної безпеки;

     • використання винаходу на правах попереднього користу­
       вання;

     • використання винаходу для задоволення власних потреб
       без комерції)іюі мені;

     • разове виготовлення ліків в ап геках <;і рецептом лікаря;

     • використання винаходу

     (корисної моделі) виключно для
     потреб транспортного засобу Іноземної держави, коли цей
     засіб опинився в повітряному просторі, водах чи на тери­
     торії України випадково або тимчасово;

     133

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 7. Реалізація патентних прав

     
     

     • використання винаходу (корисної моделі) з науковою м<-
       тпк> або н порядку експерименту;

     • за надзвичайних обставин (стихнйне лихо, катасірофа,

     еПІДеМІЯ ТОЩО) 3 повідом, кипим плаї пика н.ііенгу одразу, ЯК Ці' стане практично можливим іа виплатою ііим\ відповідної компенсації.

     7.2.Обмеження прав власника патенту

     Права власника патенту па винахід можуть бути обмежені, якщо:

     • «рормулу винаходу буде переглянуто у зв'язку з наявністю
       в пій ознак, яких не було в поданні заявці на видачу патен­
       ту;

     • у власника патенту виникне необхідність одержати дозвіл
       на використання винаходу, який належить власнику
       раніше виданого патенту, якщо його винахід призначений
       для досягнення іншої мети або має значні техніко-еко-
       номічіп переваги і не може використовуватись без пору­
       шення прав власника раніше виданого патенту;

     • винахід не використовується або недостатньо використо­
       вується в Україні протягом трьох років, починаючи відда­
       ні публікації відомостей про видачу патенту, або від дані,
       коли иикористаїїня винаходу було припинено без поваж­
       них причин. У цьому разі власник патенту повинен уклас­
       ти ліцензійний дніошр з будь-якою особою, яка має бажан
       ня і виявить готовність використовувати такий винахід;

     • суспільні Інтереси пі Інтереси національної безпеки вима­
       гатимуть використання винаходу без згоди власника.

     7.3. Обов'язки власника патенту

     Одночасно і широкими правами законодавство встановлює і обов'язки власника патенту.

     Власник патенту повинен сплачувати відповідні збори )а підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися ви­ключним правом. ЩО ВИПЛИВаї .) патенту.

     134

     Добросовісне корт і \ нашім розумі* гься як таке, що не за-мдае шкоди іншим фізичним і юридичним особам, навколишньо­му середовищу. Інтересам Суспільства, національній беЗІЮЦІ тощо

     Якщо винахід не використовується або недої іатньо викори­стовується в Україні протягом трьох років, починаючи віддати публікації відомостей про видачу патенту або віддати, коли вико­ристання було припинено, власник патенту зобов'язаний дати ДЄВВІЛ (ліцепаио) на використання винаходу будь-якій особі, яка чаї бажання та виявила ГОТОВНІСТЬ никорис іоіпвати винахід (ко-рисну модель). У разі відмови власника патенту від укладання тіцензіііііого договору ця особа ма< ораво звернутися до суду із заявою про надання ці дозволу на використання винаходу.

     При вирішенні цього питання суд може взяти до уваги по­дані власником патенту ПОКВЗИ того, що винахід не використову­вався .і поважних причин.

     Власник патенту зобов'язаний надати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу власнику іп.іннпс виданого патенту, якщо:

     • винахід останнього призначений для досягнення іншої мети;

     • винахід власника пізніше виданого патенту має значні
       техніко-скономічні переваги і не може використовуватись
       без порушення прав першою власника.

     Дозвіл надасться в обсязі, необхідному для використання винаходу власником патенту, який такий дозвіл 8атре6ував>

     Так само власник пізніше виданого патенту зобов'язаний надати дозвіл на використання СВОГО винаходу власнику раніше виданого патенту, якщо Попі винахід і білі.ні досконалим або при .шачений для досягнення тісї ж мети.

     7.4. Взаємовідносини співвласників патенту

     Якщо винахід належить кільком особам - співвласникам, то необхідно знати, що:

     • винахід, патент на який належить кільком особам
       (співвласникам), є їх СПІЛЬНОЮ в іасніпю;

     • частки кожною із співвласників ви.іиачают ься угодою між
       ними, а за П відсутності визнаються рівними.

     135

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 7. Реалізація патентних прав

     
     

     У разі відсутності моли між співвласниками щодо визначен ня ї.\ вза< мовідносин при використанні винаходу кожен ма< прано:

     • особисто використовувати винахід за своїм розсудом;
     •самостійно порушувати судові справи проти порушників

     II.ПСИ І \

     Разом :і гим жоден и < піпн.і.к ііикіи не мас права без йоли решти власників патенту:

     • лапати до:шіл (нилавати ліцензію) на використання нин.і
     ходу іншій особі;

     • передавати прано власності на винахід.
     Передача прана класності на винахід.

     Права, що випливають з патенту на винахід, можуть переда ватись у повному обсязі або часткова Порядок передачі зазначе них прав регламенту* гься Законом України «Проохорону прав на винаходи і корисні моделі".

     Винахід може бути відчуженим у будь-який спосіб:

     • продажем;

     • даруванням^

     • обміном тощо.

     Правовою формою передачі прав власності на штам.і < до-нжір про передачу прана власності на винахід,який означає переда­чу власником прав, то випливають з патенту, будь-якій фізичній або юридичній особі, яка ста правонаступником власника патенту.

     При передачі прана власності на иннахід власних патенту не може залишити за собою будь-якого права на використання вина­ходу, встановити будь які часові або територіальні обмеження прав, що переходять до правонаступника.

     Законодавством визначені обов'язкові умови та реквізити договору. У ньому повинні б\ пі зазначені:

     • сторони договору; повне офіційне найменування та юри­
       дична адреса ця юридичної особи; прізвище, ім'я, по
       їм 11,коні іа адреса для фізичної особи;

     • номер паїеіп \

     • назва винаходу;

     • предмет договору, який повинен містити бажання власни­
       ка передати єн", прано власності на винахід газгоду прано

     наступника ПРИЙНЯТИ це прано;

     
     

     • підпіки сторін;

     • дата укладання договор)

     Договір вважаї гься дійсним, якщо він складений у пись мовні формі іа підписаний сторонами договору

     Договір під імені юридичної оюби може підтісувати особа,

     яка мас ВІДПОВІДНІ поинонаження.

     Підписання договору означш зміну власника патенту на ви­нахід га перехід прав, що нпи іинаюі і. з патенту, до особи, яка стає правонаступником власника патенту.

     З якого часу договір набуває чинності?

     Якщо договором не передбачено інше, він набував чинності стосовно сторін з моменту ЙОГО підписання сторонами.

     Заіпн про зміну власника патенту вноситься до Державно ю реєстру патентів України на винаходи на підставі прийнятого Установою рішення про реєстрацію договору. Відомості про ресс і рацію договорів публікуються в офіційному бюлетені.

     Коли можна укласти договір про передачу прав власності на винахід.?

     Укласти договір про передачу прав власності па винахід можна від початку дії виключних прав, тобто від дати публікації в офіційному

     бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід і тільки в межах строку ЙОГО ш

     Строк дії патенту на винахід становить 20 років віддані по­дання заявки до Установи.

     За згодою власника одна або декілька осіб можуть стати співвласниками патенту на винахід. Для цього власник патент) повинен укласти і майбутнім співвласником ( співвласниками) договір про передачу прана власності на винахід у співвласність, якпіі м,и бути підписаний сторонами і містити їх прізвище, ім'я та ПО батькові для фізИЧНОї особи або ПОВНеОфіційне найменування юридичної особи іа їх повні адреси.

     Заяву про реєстрацію гакого договору пола» власник патенту.

     
     

     136

     137

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патвнтознавство

     Розділ 8. Передача права на використання
     винаходу

     8.1. Ліцензії на право користування об'єктами інтелектуальної власності

     За сучасних умов найбільш поширені по правовою <|ю|>мою

     використання об'єктів Інтелектуальної власності і ліцензійні ло-

     пжори

     11 рано на використання винаходу може бути передано у по­вному обі щ .і.'.і) частково шляхом видачі дозволу (ліцензії) на його використаная. Правовою формою видачі ліцензії є ліцензійний договір.

     Власник патенту, крім патенту (деклараційною иамігіу) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секрегщ корисну модель, ма< іі|щво подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій скобі дозволу на використан­ня запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний збір аа підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків, починаючи :і року, наступного за роком публікації такої заяви.

     Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним ДОЗ­ВОЛОМ, зобов'язана укласти з власником патенту чи дек іарацпїно-ГО патенту договір про платежі. Спори, що виникаю 11. під час ви­конання цього договору, вирішую! ься у судовому порядку.

     ..іщічі ііііііип лої оці)) це двосторонні \іодл, (а якою схорона, що кололи виключним правом на використання винаходу (лі-цен.ііар), над» пшиії стороні (лщеизіату) дозвіл (ліцензію) на вико­ристання винаходу,аліценіїаі «оСмж'я.іус їм-ясплачувані ицеїиіару п і.і 11 -їй 1.1 здійснювати інші дії, що передбачені дошво|и>м.

     ;<а ліцензійним договором сторона, що ма< прано власності (виключне право) на об'єкт інтелектуальної власнос 11 ( пцеїміар). над» іншій стороні (ліцензіату) дозвіл па право використання відповідного об'єкта Інтелектуальної власності.

     Предметом ліцензійного договору < право на використання запатентованого винаходу ралом .і іншими правами інтелектуаль­ної власності, що передаються за ліцензійним договором.

     138

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     [Іредмеї договору, л юридичної точки зору, і основою для визначення обсягу прав пцензіата, встановлення правових меж. в яких він може використовувати одержані за договором права, а також підставою для виплати ним ліцензійної винагороди ліцензіару.

     Ліцензійний договір вважається дійсним, якщо він укладе вий у письмовій формі і підписаний сторонами

     Ліцензійний договір передбачається платним.

     З якого часу ліцензійний договір набуває чинності?

     Якщо не передбачено інше, ліцензійний договір набув.к чинності стосовно сторін з моменту його підписання сторонами.

     Як регулюються правовідносини сторін ліцензійного дого­вору?

     Ліцензійний договір - це договір, особливість якого полягає в тому, що права на використання запатентованого винаходу, що передаються, обмежені строком дії, територією, на якій воші діють, та обсягом прав, що охороняються.

     Ліцензійний договір - це сукупність прав і обов'язків сторін та порядок їх виконання, і тому до нього, як до одною із різно­видів угод у цивільному праві, застосовую і ься правила, встанов­лені для угод.

     Ліцензійний договір - це єдиний документ, який реї у лин права та обов'язки сторін щодо використання запатентованої о ви­находу, їх взаємні розрахунки та матеріальну відповідальність.

     Коли можна укласти ліцензійний договір?

     Укласти ліцензійний договір на використання запатентова­ного винаходу можна від початку дії виключних прав, тобто від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу на-генту на винахід і тільки в межах строку його дії

     Чи можна використовувати винахід до одержання патенту?

     Так, якщо подана заявка на винахід, але ще не одержано па-и ні. винахід можна використовувати.

     8.2. Види ліцензій

     1 Ірак і пі,.і зарубіжних країн виробила гри вили ліцензійних

     договорів:

     139

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     1. тиша ліцензія;

     2. виключна ліцен

     3. невиключна або проста ліцензія.

     Вид ліцензії зумовлю і ься обсягом прав, ЩО передаються за ліцензійним договором.

     І Іонна ліцензія.

     Прії повній ліцензії до ліцензіата переходять усі майнові пра­ва, що їй пливають і:< патенту, на строк дЛ договору. Ліцензіар < ли те ном'нальним патентовласником, але тільки на строк чинності договор По скінченні строку повної ліцензії майнові права патен товласника відновлюються в повному обсязі. Повна ліцензія подібна до договору купівді-продажу, але тільки на певний строк.

     Договір повної ліцей пі занадто обмежує права патентовласни ка, що в умовах розвиненої ринкової економіки не є доцільним. За­вдяки виключній або кевиключній ліц< іі.ш патентовласник може одержати кращий прибуток, ш,к від продажу повної ліцензії Цезу-

     МОВИЛО Значне ВНТІСНеШІЯ ( рИНКу Міжнародної ГО|)ІІНЛІ Ліцензіями

     гаку її < | юрму ліцензії, як повна ліцензія. Зараз повна ліцензія навіть незгадуі гься в законодавства}! про Інтелектуальну власність.

     Виключна ліцензія.

     Виключна ліцензія передбачаї н.іданпя дозволу на прано використання об'єкта інтелектуальної власності іншій особі (мікипаї у). 11|>и цьому .ііцнміар зберігає за собою право на ви­користання цьогожоб'ї кіа.а.іс не мас прана видавати ліцензію на право використання ЦЬОГО самого об'єкта іншим особам

     За виключною ліцензії к> власник виключних прав (дщеігиар) надас дозвіл на використання винаходу іншій особі (ліцей.паї \) в псиному обсязі, па визначеній території, на обумов-тений сірок, залишаючи .<а собою прано використовувати свій ви­нахід лише у частині, що не ж і» лаі гься за ліцензійним догово­ром. При цьому ліцензіар не ма< прана надавати ліцензії на вико­ристання цього опі кта ІНШИМ особам на піі же іериторії н обсязі наданих ліцензіату прав. Але вій маї право видати ліцензію іншим особам за межами виданих ліцензій.

     Іншими слонами, прано на викориї і.шия нинаходу натери-горіі дії договору належить виключно ліцензіату (власнику ви­ключно] ліцензії), який отримуч прано і на видачу сублінен.иіі.

     140

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     Запам'ятайте: Якщо Ви власник виключної ліцензії, цеозна

     ча<. що ніхто Інший, включаючи На о ліцензіара, на маї прана

     використовувати винахід на території дії договору и обсязі, який Вп одержали за ліцензії ю.

     Якщо ліцензіар маї наміри сам використовувати винахід, незважаючи на Існування виключної ііцензії, гаке право обов'яз­ково повинно бути обумовлене у ліцензійному договорі.

     і • і міщу прам ііпі'няіата.

     Права ліцензіата на використання винаходу, які він одержав за виключною ліцензією, можуть бути обмежені ліцензіаром сто­совно:

     • строку дії договору, який може бути меншим, ніж строк дії
       патенту;

     • території дії договору, яка моле обмежуватись конкретним
       підприємством, областю і ото;

     • виду використання (тільки виробництво або тільки про­
       даж тощо).

     Але при обмежені прав ліцензіата повинні враховуватись вимої и Закону України „Про обмеження монополізму та недопу­щення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяль кості" від 3 березня 1998 р. зокрема про недопустимість нав'язу­вання ліцензіаром таких умов договору або додаткових умок, які став іять ліцензіата у нерівне становище,) і ому числі нав'язуван­ня товару, не потрібного ліцензіату.

     Субліпензіііний договір.

     Ліцензійний договір про надання ліцензіатом (власником виключної ліцензії) прана па використання винаходу (об'єкта інте іектуальної власності ) іншій особі у ліцензійній практиці літають сублпіен.шіним договором

     Ліцензіат мас право ук іа< ги < убліцензійний договір лише у випадках, передбачених ііцензійиим договором.

     Відповідальність перед ліцензіаром за дії і уб ііцензіата не< є ліцензіат, якщо ліцензійним договором не передбачено інше

     У разі надання субліцензії правовідносини між ліцензіаром і ліцензіатом зберігаються. Субліцензіаі не вступа< у прямі до говірні відносини .( ліцензіаром (вла< ником патенту па винахід)

     141

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Відповідальність за виконання субліцеязійиого договору перед ліцензіаром несе ліцензіат, який видав субліцензію

     Економічна суть надання субліцензіі полягаї у тому, що за допомогою субліцензіата ігіцензіат мас можлипість якнайбільше задовольнити попит на „продукцію по ліцензії" на терм юри дії до­говору, якщо він не н змозі задовольнити таку потребу сам.

     Тільки ліцензіат, якші одержав виключні прана на викорис­тання винаходу, має право на видачу субліцензіи.

     Обсяг прав, які надаються за субліцензійним договором, визначаї гься обсягом прав, які одержав ліцензіаі и виключною

     Ліцензією, і не може ііірсиїїінхи.іііі і\

     Нсвиключна ліценція.

     За невиключною ліцензією власник виключних прав (ЛІЦепзіар) падаг іншій особі (ліцеязіату)ДОЗВІ.і па ішкористашія винаходу, зберігаючи за собою прано на використання цього вина

     ходу, включаючи прано видачі Ліцензій іншим особам. У ньому

     випадку ліцензіаром може бути як власник патенту, гак і власник

     виключної Ліцензії.

     Ліцензіат. який одержав певнключну ліцензію, використо вуї винахід в умовах мої. гивої конкуренції з самим ліцензіаром та ІНШИМИ ліиен.патами.

     Невиключні ліцензії, як правило, надаються на вироб

     ппитво Товарів МаСОВОГО Побуту ДЛЯ його повною і.і.юііо. іення та для одержання максимально можливого прибутку.

     8.3.Обов'язкові умови та реквізити ліцензійного

     договору

     Досвіду використання об'єктів Інтелектуальної власності в

     Украпи ще не накопичено. ( )сновііі умови та реКВІЗИТИ договорів поки то не іипі.іокані \- відповідних зразкових чи примірних до гонорах. Тому дуже нажито визначні И ЗМІСТ та ОСНОВНІ УМОВИ ПЄ реДуСІМ ІІІЦЄНЗІЙН0Г0 ДОГОВОРУ, ЯКИЙ СТае ЄДИНИМ І ОСНОВНИМ і" кумеНТОМ, ЩО реї уповатиме іі|)ана і обов'язки СТОрІН V відносинах

     щодо використання об'єктів Інтелектуальної власної п. взаємні розрахунки і майнову відповідальність тощо. Найчастіше спори виникають саме через прогалини в укладеному договорі, його

     142

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     ін'чіткість, неконкрсшкть ТОЩО. Варто врахувати й те. що ири ви роблеиш проекту договору багато ного умов характеризуються невизначеністю стосовно того. ЯКИЙ ефект буде досягнуто в і" зультаті використання об'єкта Ьггелектуальяоі власності. Це значно ускладшоі укладання договору.

     Ліцензійний договір мас відповідати докладним, одио.шач-ним формулюванням, що не допускають їх двозначного тлумачен­ня, конкретній характеристиці п|>сдмета договору, прав і обов'язків, відповідальності тощо.

     Ліцензійний договір має передбачати способи вихори* гай ня об'єкта інтелектуальної власності (конкретні права, що переда­ються за таким договором, строк дії і територію, на які пері дасться право), розмір винагороди і/або порядок визначення розміру винагороди за кожний спосіб вкнорястаяня об'єкта інте­лектуальної власності, порядок і строки її виплати, а також інші умови, які сторони ви.імами і, ,іа доцільне включити до договору.

     У разі відсутності в ліцензійному докторі умови про Спосіб використання об'єкта інтелектуальної власності договір вва­жається укладеним на гак!СПОСОбя шікорисіаипя об'єкта інтелек­туальної власності, які можу 11. вважатися необхідними для досяг­нення наміру сторін, ПО був визначений ири укладенні договору.

     Якщо в ліцензійному договорі не зазначені строки, па які

     видасться прано. ДОГОВІр може бути розірваний ліцензіаром М і п.іииом п'яти років від дані Його укладення, якщо користувач буде письмово ПОВІДОМЛЄНИЙ про це за піки, місяців до ро.ирнаїї ня договору.

     Якщо в договорі не МІСТЯТЬСЯ умови іі|м> (Григорію. їм яку ВИДавТЬСЯ право, ЧИННІСТЬ ЙОГО ІЮШКрЮвТЬСЯ на територію Ук­раїни.

     Предметом ліцензійного договору не можу п. буш права на використання об'єкта Інтелектуальної класності, які на мемені

     укладення договору були ненідомі.

     Умови ЛІЦеЯЗІЙНОГО ДОГОВОРУ, ЩО обмежують акторів або

     винахідників у створенні в майбутньою нових об'< ктів Інтелекту­ально] власності н.і псину гему або в певній галузі, і недійсними. Умови ліцензійного договору, які суперечаї ь чинному зако­нодавству, також визнаються недійсними.

     143

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     ю, щоб ліцензійний договір мли преамбулу, в якій чітко і докладно були б визначені права ліцензіата на предмеі до-говору, паприк.іл.і. назва винаходу, номери патентів, виробничий юс під. ноу-хау тощо. У пні мас бути викладене бажання ліцензіата придбати пенні права на об'еп інтелектуально] влаї носи та його мі і

     У преамбулі слід дат докладне визначення понять і гермінів), які використовуються в тексті договору.

     Законодавством визначені обов'язкові умови га реквізити ліцензійного дім опору. В ньому повинні бути зазначені:

     • сторони договору: попік- найменування га юридична адре-
       і а для юридичної особи; прізвище, ім'я, пошті.коні га ад­
       реса для фізично! особи;

     • номер патенту;

     • назва винаходу;

     • предмет договору;

     • обсяг прав, що передаються;

     • Прана га обов'язки сторін;

     • вид ліцензії;

     • гериторія дії ліцензійного договору;

     • строк дії ліцензійної о договору;

     • підписи сторін;

     • дата укладення договору.

     Слід пам'ятати, що при укладанні ліцензійного договору розділ „Предмеі договору" і найбільш складним. Важливо до­ню визначити предмет договору. В ньому паї бути однознач­но сказано, що передаї гься і на яких умовах (прано на внкорис-гання оо'і кіа піп іектуальної власності, вид ліцензії, технічна до кументація, ноу-хау, послуги, гехнічна допомога), а гакож подана харакіерпс гика іх'риюрн. на якій буде вироблятись, застосовува гись, продаватись продукція за ліцензії ю.

     У ііцензійному договорі мають бути докладно визначені прана іа обов'язки <торій, які обумовлюються предметом догово­ру. В умовах ринково] економіки в договорі слід надійно забезпе­чити конфіденційність інформації що міститься в ліцензії. Слід прямо передбачити обов'язок ліцензіата не розголошувати інепе-івати і реї їм особам отриману ним Інформацію, яка не була

     144

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     опублікована і заіа п.іюдогіуппа на день підписання договору. Гака Інформація І к.кід.и комерційну іаі мницю. яка може В умо-

     вах ринку йбезпечити ліцензіару виробничий успіх.

     Важливе значення в ліцензійному договорі мас строк його дії. ЯКИЙ обумовлю ГЬСЯ гакИМИ чинниками: строком дії прана інтелектуально] власності, строком морального старіння об'ї кта, часом, необхідним для освоєння ліцензії, ступенем заінтересова носи сторін у тривалому співробітництві. Сірок дії ліцензійного

     ДОГОВОРУ не маї

     бути довшим за с цюк дії прана на об'єкт інтелектуальної власності на день підписання угоди.

     У договорі варто передбачити наслідки припинення його дії, бо з цим пов'язані важливі правові питання. Таких наслідків мо­же бути два

     а)ліцензіаі повертає ліцензіару нею технічну документацію

     і повністю пріїпипяс використання винаходу і ноу-хау; 6)лЩензіаі залишає в себе одержану ним гехнічну докумви тацію, вправі продовжувати використання винаходу і ноу хау на ндаспнй розсуд, нироодяги. иикористовувати і продавати продукцію за ліцензії ю. с Суттєвою умовою ліцензійного договору і плата за викори­стання винаходу ча ліцензією. Вона може бути двох видів: ціни ліцензії або ліцензійної винагороди. У договорі докладно визнача ються строки і порядок п і.їй.кін. Визначення ший ліцензії і найбільш складним питанням. Ціна пік п >п с не ЩО інше, як спра­ведливий баланс економічних інтересів лщензіара і ліцензіата. Вона обумовлю) гься такими чинниками:

     • економічною і технічною ціннісно об'єкта, що забезпечу)

     оцензіат) одержання додаткового прибутку чи Іншого комічного ефекту протягом строку дії ліцензійного договору;

     • часом і капіталовкладеннями, необхідними для освоєння
     ліцензії і організації виробництва продукції за нею;

     ■ сукупністю прав, що передаються іїцензіату (виключна або кевиключна пцензія);

     • оо< яіом технічної докуменіліш і ноу хау, що передаюіься
     за договором, а також технічною допомогою, що вада* гься
     при (к пі» пні ліцензії;

     10*' 145

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     • строком дії договору: видом і порядком ліцензійних ила-

     млш гоща

     Ціна ліцензії є частиною прибутку (економічного ееректу) аї.і, якиіі він може одержати відвшеорж гання винаходу. У світовій практиці поширене визначення тни ліцензії на основі процентних відрахувань від вартості продукції, що реалізується

     лщензіатом, або на основі фіксованого платежу і кожної ОДИНИЦІ

     продукції и інсрдііі сумі. Ціна ліцензії за іежі акож і від виду

     платежів. При одноразовій виплаті ціна буде нижчою, оскільки вона гарантує ліцензіату отримаїшя всієї вартості ліцензії неза­лежно від фактичного результату використання винаходу,

     Але більш широко практикуються ліцензійні платежі у ви­гляді поточних відрахувань від прибутку ліцензіата в погодженій сторонами час гін протягом строку дії ліцензійного договору. Це можуть бути також комбіновані платежі) за якими ліцензіат вип­лачу* певну суму одноразово або частинами, а потім адійснює по­точні відрахування від прибутку.

     Форма ліцензійного договору. Ліцензійний договір має бу­ти ук і.ідсінпі у письмовій формі, якщо інше не передбачено пого-НИЯМ сторін. Письмова форма не обов'язкова для ангорських ліцензійних договорів про опублікування творів V періодичних виданнях і енциклопедичних словниках* Ліцензійні договори на право використання об'єктів промислової власності набуванні. чинності після їх реєстрації у патентному відомстві України.

     Як визначитись з вибо|юм виду ліцензії?

     Вибір виду ліцензії залежить, перш за все. від попиту на ринку продукції, виготовленої із застосуванням запатентованого винаходу.

     ВИКЛЮЧНІ Ліцензії краще надавати у ГИХ випадках, коли такни ринок невеликий іа винахід м.н обмежену сферу використання.

     Нсвик.'іючні ліцензії надаються, як правило, у тих випадках, коли» постійний попіл на продукцію, виготовлену 11 застосуван­ням запатентованого винаходу, а наявність декількох ліцоязіатів ін буде перешкоджати п реалізації

     Доказом виключної або нсвик.їючноі ліцензії завжди < відповідь на питання: чи одержав ліцензіат стосовно будь-якою виду використання виключні права, чи НІ?

     146

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     Скільки можна видати ліцензій на підставі одного патенту? На підставі одного патенту може пупі видано:

     • декілька виключних ліцензій за умови, що не будуть
       співпадати території ДІЇ вик ПОЧНИЯ прав, наданих іа цими
       ліцензіями, 1.1 такі права ве будуть взаємно перетинатися
       (будуіь відрізнятися заобсяюм прав):

     • необмежену кількість невиключнпх

     ліцензій.

     Хто може надати кваліфіковану допомогу при укладанні до­говору /ліцензійного договору?

     Це дуже важливе питання. Відносини сторін при вико­нанні зобов'язань за договором залежать від того, наскільки вдало він складений. Оскільки договір і юридичним докумен­том, то складати його повинен фахівець. Чим більшою Є по-іенційна комерційна цінність винаходу, тим більша не­обхідність в одержанні професійної допомої я, наприклад, з бо­ку представника у справах інтелектуальної власності (патеїп ното повіреного), який має спеціальну кваліфікацію, цілком до­статню для надання поради та допомоги з будь-якого питання щодо передачі прав. Можна також скористатися послугами спеціалізованих фірм.

     8.4. Відкрита ліцензія

     Законодавство Передбачає можливість видачі іак званої

     відкритої ліцензії. Якщо власник патенту на винахід зацікавлений у зниженні розміру збору за підтримання чинності патенту, йому ді ржавою надана можливість зробити офіційну заяву до Устано ви про надання дозволу будь-якій особі використовувати зазначе ниіі винахід. За таких умов він одержу* від держави пільги по оплаті щорічного збору за підтримання чинності патенту, розмір якого знижується на 50%.

     У власника патенту також в право відкликані свою мяву.

     Порядок надання „відкритої" ліцензії визначено ..Інструк­цією про розгляд та публікацію заяви власника патенту України про надання будь-якій особі дозволу на використання аапатенто ваного винаходу (корисної моделі)".

     10*

     147

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     8.5.Примусове відчуження прав на винахід (корисну модель)

     Якщо винахід (корж-ма модель), крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовуї гься ;и')о ведостатньо викорис-говуї п.ся і) Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, поля вико­ристання винаходу (корисної моделі) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і вияв ія< готовність використовувати ви­нахід (корисну модель), у разі відмови власника прав від укладан­ня ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі).

     Права власності на винахід, ЩО засвідчу* гься патентом, мо­жуть бути обмежені на підставі примусової ліцензії. Порядок на­дання примусової ліцензії визначення законодавством і ре алізуеться двома шляхами:

     • и адміністративному порядку;

     • у судовому поранку.

     Адміністративний порядок застосовується, якщо цього ви-магають суспільні інтереси пі інтереси національної безпеки. У такому разі Кабінет Міністрів України мш право на відчуження прав на використання винаходу (корисної модем) визначеній ним особі без згоди власника патенту (деклараційного патенту) у разі його безпідставно] відмови у видачі ліцензії на умовах неви-ключної ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При цьому:

     1. дозвіл на таке використання надається, виходячи з кон­
        кретних обставин;

     2. обсяг і гривалість гакого використання визначаються ме­
        тою наданою дозволу, і у випадку напівпровідникової
        технології воно мас бути .піше ііекомерційпим викорис­
        танням органами державної н.чади ЧИ виправленням .ні
        тиконкурентно] практики за рішенням відповідного орга-
        нV державної влади;

     3)дозвіл на і.ікс використання не позбавлж власника па­тенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі):

     148

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     4. прано и.і і,ікс використання не передо і ься, крім випадку,
        коли ноно передається разом з цію частиною
        іпдприс мі і на чи ділової практики, в якій здійсню і ься це
        використання;

     5. використання дозволяється переважно для забезпечення
        потреб

     внутрішнього ринку;

     1. про надання дозволу на використання винаходу (корис­
        ної моле її) власнику патенту надсилається повідомлення
        одразу, як це стане практично можливим;

     2. дозвіл на використання відміняі і ься, якщо перестають
        існувати обставини, через які його видано;

     3. власнику патенту сплачується адекватна компенсація
        відповідно до економічної цінності винаходу (корисної
        моделі).

     Рішення Кабінету Міністрів України про падання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, підміну дозволу на використання, розмір та порядок ви­плати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені » су­довому порядку.

     Власний паїенгу (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель може видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі) тільки особі, що м.к дозвіл доступу до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта

     Якщо зазначена особа не може досяі і и із власником такого патенту ЗГОДИ щодо видачі ліцензії. Кабінет Міністрів України м.м прано ДОЗВОЛИТИ їй використання секретного винаходу (ко­рисної моделі).

     Спори щодо умов видачі ліцензій і виплати компенсацій га їх розміру вирішуються у судовому порядку.

     Таким чином, винахід може викори< говуватись тільки в об­сязі, визначеному рішенням Кабміну України, в якому гакож вка-ься розмір компенсації, що сплачу< гься власникові патенту, порядок її сплаї и. а гакож орган, який здійснюватиме кой гроль за використанням винаходу.

     ⁴ му порядку нримусоиу ліцензію може бути видано

     за клопотанням зацікавленої особи, направленим до судових ор

     149

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     гаиів, якщо власник патенту або його правонаступник не вихори стовував або недостатньо використовував винахід па території України впродовж трьох років після видачі патенту або ного ви користання було припинено більш, ніж на гри роки. Проте суд (арбітражний сул) може винести цс рішення плі.ки за таких умов:

     • власник патенту не зможе довести, щофакі невикорист
       пя винаходу був зумовлений поважними причинами;

     • зацікавлена особа доведе, що нона не змої іа на прийнят­
       них умовах укласш ліцензійний договір на використання
       винаходу з власником патенту.

     У законі передбачена можливість видачі примусової
     ліцензії на залежні винаходи, які не можуть використовуватись
     без порушення ир;ч< власників патентів ■ ясні винаходи.

     Обсяг використання винаходу, строк дії примусової ліцензії, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту зазначаються в рішенні «удовогооргану.

     У всіх випадках власник примусової ліцензії не маї вик иоч-ного права на використання винаходу та не ма< права видавані субліцснзії.

     8.6. Захист прав патентовласника

     Будь-яке посягання на права власника патенту, передба­чені законом, вважа< гься порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно і чинним законодавст­вом України.

     Порушенням впинається будь-яке посягання на права влас­ника патенту, передбачені законодавством про промін лову власність. Це може бути неправомірне використання винаходу, корисної моделі чи промисловою зразка, порушення особистих немайнових прав тощо.

     На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику па-генту заподіяні збитки.

     Вимагані відновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передба

     ЧеіІО ЛІІіеНЗІЙНИМ договором

     150

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     Будь які спори, що виникають у зв'язку і:» застосуванням за­конодавства про промислову власність, розв'язуються судом. Юрисдикція гудів пошивки гься на всі правовідносини, що вини­кають у зв'язку з застосуванням Закону України „Про охорону прав на винаходи (корисні моделі)".

     Суди ВІДПОВІДНО ДО їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про:

     • авторство на винахід (корисну модель);

     • встановлення факту використання винаходу (корисної мо­
       делі);

     • встановлення власника патенту;

     • порушення прав власника паїенту;

     • укладання та виконання ліцензійних договорів;

     • право попередні І користування;

     • компенсації

     Суди розглядають також усі інші спори, пов'и.чані з охоро-пшо прав ііаігігнжласіїиків. що надаються законодавством про промислову власність.

     8.7. Авторські договори

     Основною правовою формою використання творів науки, літератури і мистецтва і цивільно-правові договори, які дістали на;шу авторських.

     Використання твору автора Іншими особами (користувача­ми) здійсню гься відповідно до ст. 29 Закону України "Про ав-горське прано і суміжні правові па підставі авторського договору".

     За таким договором авюр зобов'язаний створити і переда­ти замовлений твір або пере іа ги і ото—І твір для викорнс гання, а користувач зобов'язаний використати або почати використан­ня твору передбаченим договором способом в обумовленому ним обсязі, у визначення строк і виплатити автору встановлену договором винагороду.

     Це самостійна група договірних зобов'язань, які відзнача­ються певними особлива гямк

     і. Передусім суб'ї кіами вказаних договорів, з одною боку, завжди¹ < автор (співавтори) або їхні правонаступники а і

     151

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     пішого боку, як правило, певна організація, яка за ро­дом і по» і діяльності може використати гвір обумовленим у договорі способом. Правонаступниками можуть бути спадмк мщ 1.1 інші особи, яким автор передав право вико­ристання твору,

     2. Якню з боку автора виступають дві або більше особи
     (співавтори, кілька спадкоємців або Інших правонаступ
     іінкіи), то для укладання договору необхідна згода усіх
     цих суб'єктів, незалежно від того, яка частка ангорської
     винагороди їм належить. Без такої згоди твір не можна ви­
     користовувати. Означені особи МОЖУТЬ Доручити исдення
     переговорів, підписання договору, а інколи й подальшу
     роботу :і автором комусь одному, але таке доручення мас
     бути оформлено в письмовому вигляді, ноно становить

     мну авторського договору.

     3. При укладанні ангорського доктору і кількома співавто­
        рами слід з'ясувати характер співавторетва подільне чи
        неподільне. У першому випадку в договорі може бути
        відзначено авторство окремих співавторів. Проте в усіх
        випадках колективного твору уклала» гься один авторсь­
        кий договір.

     4. У випадку використання кількох колективних гворів на
        кожний 1.1 них укладаї гься окремий авторський договір.
        Наприклад, із співавторами слів пісні один договір, із
        співавторами музики іншій. У гакому випадку це - ок­
        ремі види творів, а не співавторство.

     5. Автор може передати право па використання свого твору
        як на території України, гак і за її межами будь-яким і ро

     янам і юридичним особам, у гому числі Іноземним. У більшості випадків контрагентами авторів (співавторів 1.1 їхніх правонаступників), як правило, і юридичні особи — державні, громадські, кооперативні іа інші організації пуді, якої форми власної п. які можуть використовувати гвір у той чи інший спосіб. Проте її деяких авторських до говорах контрагентом автора можуть бути і громадяни, паприк іад замовник у договорі художнього замовлення. Будь-який громадянин може /клас ги договір із художни-

     152

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     еом або ску іьптором прім гворення певного твору. А видавничих, постановочних, сценарних га деяких інших авторських договорах контрагентами авторів є» як прави­ло, ЮРИДИЧНІ особи. Ангорські договори .< іноземними авторами укладаються за

     участі Державного агентства України і авторських і суміжних

     прав.

     (і. Важливою особливістю авторських договорів с ге, що об'єктами (предметами) і\ і нематеріальні блаїа івори науки, літератури чи мистецтва. Нони стають об'< ктом до говору аа однієї умови - якщо виражені в такій об'єктивній формі, яка дозволяє відтворювати і розмно­жувати їх. Об'єктом авторського договору можуть бути твори, вже створені на момент укладення договору, а та­кож шори, які автор (співавтори) зобов'язуються «тори­ти і передані для використання. Важливою творчою ознакою об'« кта договірних відносин <

     НОВИЗНа і нору, яка може ВИЯВЛЯТИСЯ або в самому ЗМІС11 і нору і у

     формі викладу нового змісту, або тільки у формі ник іад\ вже

     ВІДОМОГО (Місту.

     Авторський договір мас бути укладений у письмовій формі, якщо законодавством не передбачено інше (п. 2 ст. 29 закону "Про авторське прано і суміжні права"). Письмова форма не обов'язко­ва ДЛЯ ДОГОВОРІВ про опублікування ГВОрІВ у періодичних видай-

     них та енциклопедичних словниках.

     8.8. Види авторських договорів [снують і.ім види авторських договорів:

     • авторський договір;

     • видавничий договір;

     договір па депонування рукопису;

     • їй» гановочний договір;

     • сценарний договір

     • Нині:: НЬОГО І.ІМОН. іеіІНЯ;

     • договір про використання в промисловості неопубліко-ва
     ного і вору декораційно прикладного мистецтва.

     153

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Авторський договір - це консенсуальна угода, за якою аа сорабо правонаступники передають готовий гвір певній особі для використання, аби /к ангор бере іі.і себе с і ворити певний і вір і пе­редати його для використання обумовленим у договорі способом.

     Договір двосторонній; оскільки кожна із сторін наділена пісними правами і обов'язками.

     Існують конкретні ішли авторі ьких договорів про переламу твору для використання:

     • договір про видання або перевидання твору в оригіна гі
       (видавничий договір); поговір про депонування рукопису;

     • договір ирі> публічне виконання тору (постановочний до­
       говір); договір про використання тору в кінофільмі ми ге
       леніииному фільмі (сценарний договір), у радіо , те­
       левізійній передачі,

     «ДОГОВІР про СТВОреННЯ ХВОру обраЮТВОрЧОГО МИСтец піл і

     метою публічного виставлення (договір художньою за мовлення);

     • договір про використання у промисловості твору декора-
     тивно-нрик і.ідного мистецтва тощо.

     Видавничий договір як один і.і ВИДІВ анго|х ькнх договорів характеризується специфічним способом використання твору — виданням і розповсюдженням твору через торгівлю, бібліотеки та інші організації. Видавничі договори розрізняються засвоїм пр мегом: договори на видання літературних творів, творш обрам творчого мистецтва, музичних творів. Договори па видання літе­ратурних творів поділяються на видання оригінальних творів та на видання творів у перекладі як вітчизняних, так і зарубіжних авторів.

     Останнім часом псе більшого поширення набувають юомер пішп видавничі договори, за якими видання літературного твору здійсню* гься видавництвом на кошти самого автора. І Іа ангора та­кож покладаї п.< я обов'язок розповсюдження твору. Імовірно, що в умовах ринкової економіки ці договори набудуть поширення.

     Умови окремих різновидів видавничих договорів багато в чому співпадають, але кони и Істотно відрізняються один від од ного характером свого предмета. Так, при виданні літературних творів предмет договору визнаї гься пилом літератури, н жанром,

     154

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     призначенням. Поданий рукопис має відповідати погодженій за­явці, плану, навчальній програмі (для наича льпої літератури), обумовленому обсягу Предмет видавничого договору на видання творів образотворчого мистецтва визначається палкою, темою, сюжетом, нпдом роботи, п розміром) технікою виконання тощо. Видання музичних творів здійснюється шляхом передачі видав­ництву нот у вигляді клавіру, партитури.

     Видавничий договір може бути укладений як на готовий гвір, так і на і нір. що нулі створене в майбутньому. Останній на­зивається ще договором замовлення (літературного або художні. ого).

     Договір па депонування рукопису. Депонування означає передачу на зберігання. У тих випадках, коли твір має вузько-спеціалізований характер і необхідно швидко одержати інфор­мацію про нього, вдаються до депонування, За цим договорам ор~ галізація за погодженням з автором передом належним чином оформлений оригінал разом п рефератом і нору Інформаційному

     Органу, ЯКИЙ Зобов'язаний безплатно Зберігати оригінал і надані
     ги Інформацію про нього шляхом публікації реферату, Крім того,
     цей орган зобов'язаний на замовлення всіх зацікавлених осіб ви­
     готовляти копії твору повністю або частково і видавати їм.
     Частіше за все нв депонування передають оригінали рефератів
     статей, оглядів, монографій, збірників наукових праць, матеріали
     конференцій, .('плів, нарад і симпозіумів ку.іі.коі пеці.гіпоианого
     характеру, які видавати друкарським способом немає можливості.
     Постановочний договір. Твір може бути випущений у свії
     публічним виконанням у ВИДОВИЩНОМУ закладі. Коні раї єн і. імп
     договору і . і очною боку, автор і корець сценічного твору або
     його правонаступники, а і іншого -видовищний і (поста

     іюшіик). За ним договором автор передаї або зобов'язується ство­риш і передати ВИДОВИЩНОМУ закладу ірам.ігпчпий. музичний або музично-драматичний, хореографічний або пантомімний гвір, ,і заклад-постановник зобов'язує гься здійснити в межах обумов­леного лої опором або законом < гроку постановку і публічне пико нання твору (випустити його-у світ) та сплатити автору кип.поро ду. Винагорода складаї гь< •-) < івох частин; одноразової винагоро­ди та збору .іа' кожний спек гакль

     155

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Сценарний договір, і.і цим поговором автор псреда» або ю бов'язу* гься її нори їй і передати кіно-, геле- або радіостудії сце­нарій фільму або геле- чи радіопередачі в обумовлений договором строк, .і студія зобов'язується виплатити автору винагороду. Предметом договору може бути тшр літературний сценарій, який мав відповідати гворчій заявці, що додається до договору. У заявці виклада гься основна ідея, сюжетний задум і характерне¹

     і ПІ.і ГОЛОШИЇХ ДІЙОВИХ <» іб.

     Договір художнього замовлення. За цим договором автор зобов'язується створити і передати замовнику в обумовлений до говором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зо-бов'яааний вишшшти автору погоджену вшагороду. Це поки що єдиний .і ангорських договорів, у якому контрагентом автора може бути не іі.іі.ки юридична особа, в й громадянин. Особливість вка заного договору полягає в тому, що замовник не зобов'язаний ви­пускати твір \- світ, гобто виставляти твір для публічного огд: Цс прано замовника він може це зробити, а може і не робиш

     Предметом договору художньою замовлення є твір образо-гворчого мистецтва. Це — твори живопису, графіки» скульптури, декоративного мистецтва, фотографічні шори і твори, одержані способами, аналогічними фотографуванню. Перелік творів обра

     ЗОТВорчого мік чеці на не < ничерПНИМ, оскільки ДОСЯГНЄННЯ на­уково-технічною прогресу обумовлюють появу нових об'< ктів ав­торського права, а о і же, і нових об'єктів художнього замовлення.

     ()соп іиниііо цього договору ( й те, що твір образотворчого мік тещ на, створений на замовлення, переходить у власність за­мовника, якщо інше не передбачено договором.

     Договір про використання н промисловості неонубліко-ва-ііою тору д« кораіиино-нрикладного мистецтва. Законодавство не визначає, ию слід розуміти під шорами декоративно-прикла і ного мистецтва Практика виробила тільки приблизний перелік творів, які мож) гь бути предметом зазначеного договору. Це, на­приклад, і нори, які маю 11. утилітарне, сувенірне або декоративне призначення і вирізняються оригіна іьним художньо-естетичним виконанням. Це мож) п. буї и художні вироби побутового призна­чення, які задовольняють практичні потреби, а гакож і прикра сою середовища і людини. До ідеї категорії практика відносить

     156

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     серветки, килими, хустки, одяг, взуття, вироби із шкіри, кістки,

     п і.н-імаси, іграшки, значки, сувеніри, вироби зі скла, фарфору, металу, ювелірні і галантерейні вироби тощо.

     ()соо іинкію означеного договору ( і є. що контрагентом ав­тора завжди виступає промислове підприї мство, яке зобо-в'язу( гься випустити у світ і вір па промисловій основі. Отже, іа цим договором актор передаї або зобов'язується створити і пере­дані тшр декоративно-прикладного мистецтва підприї мству, яке зобов'язує ться випустити його у світ на промисловій основі Твір мав бути придатним для використання в промисловості і відповідати певним художиьо-естетичіїим вимогам. Впадання твору об'єктом декоративно прикладного мистецтва, і отже, йото придатності для використання в промисловості, здійснюють спеціалісти (художні ради).

     Зміст авторських договорів. Як і будь-який цивільнопра-ВОВИЙ договір, авторський договір ма< відповідати вимогам аако-ну і місінні усі необхідні умови іа реквізити, без яких договір і недійсним (сторони договору, їх адреси і місцезнаходження то­що). Сторонами в ангорських договорах, * одною боку, завжди і громадянин — автор або його правонаступники, а:і пішого, як пра кило. юридична особа, яка іа родом своєї діяльності має змогу випустити твір у світ. Це можуть бути державні, колективні, акціонерні та інші організації 6у и.-яких форм власності Із цього загального нрани 1.1« піше два ВИНЯТКИ: у договорі художньою.(а МОВДевКЯ замовником може бути і громадянин, а в договорах про депонування рукописів і обох сторін виступають організації.

     Об'єктом договору, як уже зазначалось, є результат творчої праці твір, Втілений V гаку об і книшу форму, яка робить ЙОГО придатним для сприйияі гя пішими способами, відтворення і роз­повсюдження.

     Використання твору допускається виключно на основі ав­торського договору з автором або іншою особою, яка маї авторсь­ке право (ст. 29 Закону Про ангорське право і суміжні прана) Форма авторського договору письмова, якщо законодавством не передбачено піше. Недодержання ІфОСТОІ ПИСЬМОВО] форми. ЩО вимагаї гься законом, у ран виникнення спору позбввлж сторони змоги посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.

     157

     Сусліков Л.М , Дьордяй В.С. Патентознавство

     Однак недодержання письмово! «(юрми не спричиню* недійсності авторського договору. Більш гого, закон допуска* в окремих ви­падках можливість \ к 1.11.4 п автор* ький договір в усній формі, на­приклад, про опублікування торій у періодичних виданнях га еи

     ЦИК.ІОПСЛІЯХ.

     Строки и авторських договорах мають суттєве значення, різних авторських договорів нони неоднакові У видавничому договорі і іід розріаняти орок мою дії, строк випуску свору у світ, сірок подання роботи до видавництва за договором замов­лення, строки для розгляду і оцінки твору та інші. Відповідно до чинного законодавства видавничиіі договір діє протягом встанов­леного строку. Безстрокові договори не допускаються.

     Строк для випуску твору в світ менший під строку дії видав­ничого договору. Цей строк кошсреткзуі іі.( я в Типових видавни­чих договорах. Гак, твір обсягом ДО 10 авторських аркуші» мас бу-ін випущений V СВІТ протягом одного року, понад 10 автороьких аркушів протягом двох років,

     Типові ииданничі договори шередбачають гакож конкретні < і роки д ш подання твору до видавництва. Строк, протягом якою аиюр зобов'язаний створити і передані видавництву обумовле­ний договором твір, вявначаетьоя тільки угодою сторін, він не підляпм нормуванню

     • гроки роагляду і оцінки твору нормовані і не можуть змінюватися угодою сто|)ін ш в більший, ні в менший бік.

     Відповідно до Типового видавничого договору рукопис вва жаі гься іаким, що надійшов до видавництва, якщо вій поданий комилекшо. належним чином оформлений і протягом 10 дині після його одержання видавництво не пред'явило авторові пре піній щодо оформлення чи комплектності рукопису.

     Протягом ЗО лиш і додатково ще по 4 дні па кожний авторсь­кий аркуш вндааннщво зобов'язане розглянути поданий у належ­ному вигляді рукопис і повідомити ангора або про схвалення їмо ру, або про пою відхилення на підставах, передбачених ютово ром, або про внесення до твору необхідних поправок .і гочним визначенням їх суп Виправлений автором рукопис видавництво иаі розглянути протягом 15 днів і додаї ково по два дні па кожний авторський аркуш. Якщо авторові протягом зазначеного строку

     158

     Розділ 8. Передача права на використання винаходу

     не було надіслано повідомлення, твір вваж.а гься схваленим піших нидів авторських договорів відповідними піковими дого­ворами також встановлені конкретні строки дія створення і пере дачі гвору організації, для його розгляду і опрацювання,але іншої гривамм н.

     Усі авторські ДОГОВОРИ двосторонні ГООТО кожна Із сторін наді ієна певними правами га обов'язками.

     Обов'язки автора твору. ,'іа ангорським договором (крім договору про депонування рукопису) автор передзі або зобо в'язується створити і в обумовлений договором строк передані організації (або громадянину — в договорі художнього замовлен ня) оформлений відповідно до встановлених вимог твір.

     Автор гвору зобов'язаний (там, де це передбачено гиповим договором) ВНОСИТИ <а вказівкою органпаїш ЗМІНИ і поправки, як­що вони виходять за межі умов договору. Інколи виникав не обхІДНІСТЬ внести відповідні ЗМІНО, поправки або доповнення навіть ПІСЛЯ схвалення твору. У таких випадках ангор зобов'яза­ний доопрацювати твір, внести відповідні зміни, поправки чи до­повнення.

     Автор зобов'язаний на вимогу видавництва і без додаткової винагороди вичитати коректуру, для чого угодою сторін виша чається певний строк.

     Обов'язки особи, яка використовує твір. Організація, з

     якою /КЛадеНО аВТОрСЬКИЙ договір про створення і передачу ДЛЯ

     використання тору, зобов'язана прийняти обумовлений догово­ром і вір, розглянути його в усталені строки і відповідно оцінити його. Власне прийняти твір — означає схвалити якість його оформлення. Якщо і вір оформ ієно належним чином, автору ви­дасться розписка (повідомлення) про ге, що пір прийнято. В ус­талені строки видавництво має розглянути твір і прийняти рішен­ня про схвалення і нору, його доопрацювання або відхилення. Як­що доопрацювання гвору з об'єктивних причин неможливе або після доопрацювання було визнано його непридатність для вико ристання, авторський договір підлягає розірванню.

     ()< повним обов'язком особи, яка іірііппяла гвір для викори­стання, є випуск його у свії в усталені строки. Відповідно до -*а кону України "Про авторське право і суміжні прана' ГВІр вва

     159

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     жасться вилущеним у сип (опублікованим), якщо випущено в обіг примірники і кору або твір публічно виконаний, публічно ію-казаний, переданий по радіо чи телебаченню або в будь-який

     ІНШИЙ спосіб ПОВІДОМЛеНИЙ НвВИЗНачеНОМу КОЛу о< їй

     Якщо ж організація протягом визначеного договором стро ку не здійснила або не почала використання схваленого нею гво ру, вона зобов'язана на вимогу автора сплатити йому обумовлену винагороду повністю, якщо не доведе, що використати твір не .«могла через обставини, які .іалежать від автора.

     
     

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників т< парного обороіу,

     товарів і послуг

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товар*г і послуг

     Ринкова економіка амоніин необхідність чіткого розмежу­
     вання як учасників цивільного обороту, гак і говарів га послуг, що
     їли п ні ринок. За радянських часів особ іивої ноі реби в тако­
     му розмежуванні не виника ю Радян< ький ринок здебільшого
     відчував постійну нестачу говарів і послуг, завдяки чому проблеми
     регулювання правових відносин, що складались \ сфері створення
     і використання розрізняльних символік чи якихось інших повна
     чень. не виникало. Щоправда, був прийнятий норматмвнкй акт про
     товарні інаки. Проте він застосовувався в торгівлі колишньої о
     СРСР із зарубіжними країнами, .і в межах самого СРІІР нечасто.

     Іі шеното законодавства про товарні знаки Україна не мала.

     \л переХОДОМ України ДО ринкової економіки ріЗКО і!»"

     потреба в правовому регулюванні відносин у галуаі індивіду-.і іізадії не лише товарів і по< іуі. .і й учасників цивільного оборо­ту. 15 грудня 1993 р. бук пройнятий Закон України "Проохорону прав на знаки для говарів і послуг" (да іі Закон про товарні зна­ки), який на даний час діє в редакШЇ від 21 грудня 2000 р. У роз­виток цього Закону ДДІВ України прийняв ряд відомчих норма-іикіпіх актів.

     '•.ікони про фірмове найменування (фірму) і про місце по­
     ходження гокару поки що не прийняті, але потреба в них в і, б<
     мовно, кони будуть розроблені ге прийняті найближчим часом
     Цього вимагають інтереси розвитку підприємництва. Охороні
     права інтелектуальної власності на комерційне найменування
     офіційно запроваджується пише новим Цивільним кодексом
     (ЦК) України. Спеціального закону про охорону нього об'єкта в
     Україні не була Фактично така охорона здійі нюва іася Положен­
     ням про фірму від 22 червня 1927 р. ,:>.пші ..Про
     підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. і наступнкми
     змінами і доповненнями.

     Підприс мницькадіяльність в умовах і у часноі ринково) еко­
     номіки надзвичайно різноманітна, багатопрофільна. Водночаї
     і.по підприємств виробляють одні '^у продукцію, надають

     
     

     160

     ІҐ

     161

     Сусліков Л М , Дьордяй В.С. Патентознавство

     одні й її і.імі послуги,але неоднакової якості і рівня. Споживачеві інколи буває непросто відрізнити товар одного підприємства від

     такого самого товару, що виробляється іншим підприємством. ( а ме в цьому можуть допомогти правові засоби індивідуалізації то­варів, послуг і самих виробників, посередників тощо. Саме ними чинниками було зумовлено прийняття Закону про товарні знаки.

     Зазначені знаки допомагають споживачеві розрізни ги одно­рідні товари різних виробників. Проте в сучасних умовах ринко­вої економіки одних таких знаків уже замало. Виникла потреба розрізняти виробників, що створюють товари одного і того само­го виду, підприємців, що налають подібні між собою послуги. То­му у світовій практиці виник такий засіб розпізнання виробників, як їх назва, найменування, фірма. Але якщо одна фірма виробляє товари чи надає послуги, які роблять їй честь, то її назвою можуть скористатися також інші підприємці, котрі виробляють товар нижчої якості, що не користується попитом, з метою ввести спо­живачів у оману. Тому виникла необхідність надати правову охо­рону найменуванню або фірмі, щоб ними не могли неправомірно скористатися інші особи. Так склався цивільно-правовий інсти­тут — ораво на фірмове найменування або просто право на фірму, завданням якого с шдииідуа.п.іація виробників з метою захисту їх ділової репутації від неправомірних посягань третіх осіб

     Крім товарних знаків, виникла необхідність ще в одному правовому засобі для розрізнення іоварів одного і того самою ви­ду. На ринку маї значення не тільки якість товару, його зовнішній вигляд та його виробник. Часто на якісні характеристики товару впливають природні властивості географічного району місця ви­готовлення товару, що зумонлюї мого попит (приміром, мирго­родська вода, ободонське пиво). Отже, виниклії необхідність розрізняти певні товари і за місцем їх виробництва. Так з'явився ще один цивільно-правовий Інститут — право на найменування місця походження товару Географічні позначення охороняються Законом України „Про охорону прав на зазначення походження товарів" від 16 червня 1999 р. в редакції від 21 грудня 2000 р.

     Тож склалася група із ірі.ох цивільно правових иктитутів, .(.піл.шиям яких ( Індивідуалізація учасників цивільного обороту, говаріа і послуг. Це право на знаки для говарів і послуг, прано на

     162

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасник» товарного обороту,
     товарів і послуг

     найменування (фірму), прано на найменування місця походжен­ня товару.

     Норми іі|*> охорону прав інтелектуальної власності на тор ічжельиі марки, комерційні найменування та географічні ЗВИВІ чення п новому ЦК викладено в главі 43 'Право шіе.іемхл.п.ноі власності на комерційне найменування" - три статті; у главі 44 "Право інтелектуальної власності иа торговельну марку" — ден ять статей; у главі 45 "Прано іиіелектуальної власності на ге­ографічне зазначення" чотири статті. Усього ці три субінсти-і\ ції містять 16 статей Н.ииані законодавчі акти про охорону за­значених об'єктів містять: 11 о. юження Про фірму - 14 статей; За­кон У країни "Про охорону прав Ш знаки для товарів і послуг" 24 статті; Закон України "Про охорону прав на зазначення поход­ження товарів" — 26 статей. Усього 64 статті проти 16 статей ЦК.

     Зрозуміло, що зовсім не псі статті згаданих іаконодавчих актів за своєю юридичною природою І имиїльно правовими. Гам чимало організаційно нраноних і а.іміпн і р.и пипо правових норм І ні є ж слід Визнати^ ию І ІІ\ і.і.ін.ічі ним гх.'нж іиіуціям приділив ні достатню увагу. Проте у вказаних їланах викладено принципові ЦИВІЛЬНО^ПраВОВІ ІВГВЛИ ОХОрОНЯ прав на комерційне наймеш нання, торговельні марки і геоірафічиі зазначення і наявність за­значених субінституцій у ЦК України явище, безперечно, пози тивне.

     Принциповими цивільно-правовими засадами названих субінституцій є такі положення:

     1) комерційне найменування, Торговельні марки, гео­
     графічні зазначення проголошено об'єктами правової
     охорони;

     2) вони і рі іультатами іще ієн іу.і и.ної, гворчої діяльності;

     3)комерційне найменування, торговельні марки, гео­графічні зазначені проголошено об'єктами права інте­лектуальної власності;

     1) ці об'єкти є об'єктами цивільного обігу.

     Достоїнством ЦК стосовно охорони засобів Індивідуалізації

     учаСКИКІВ ци він.ного обігу, і опарі в і послуг с мам пма іьне КвблИ* ЖеННЯ основних цивільно правових за< ВД ції і ОХОрОИИ до міжна­родних стандартів. У них враховано як міжнародний ДОСВІД, ГВЯ і

     163

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     найновіші досягнення національної цивільно-правової науки 1.1 правозастосовноі практики.

     9.1. Знаки для товарів і послуг

     Знак лля товарі» і послуг (далі — знак) - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних ні варів і послуі інших осіб. Однакові говари можуть виготовлятися різними виробниками та розповсюджуватись різними продавця­ми. При здійсненні покупки споживач орієнтується на знаки, які виступають гарантом якості уже відомого йому товару. Іншими словами, коміл руючі говари розрізняються дише знаками

     В умовах ринкової економіки істотно зросли значення знаків для розрізнення одних і гих самих говарів, що виробляють ся різними виробниками, чи послуі. що надаються різними і>< ми. Коли виробництво говарів і надання послуг переважають по

     ПІП, гостро Посілі ПИТаННЯ Певної ЇХ індивідуалізації Товари І ПО

     слуги, що виробляються (надаються) різними підприємствам», завжди вирізняються якимись характеристиками, ознаками, якістю гопіо. ( поживач мас напевне знати, хто виробник гого ми іншого говару, істо надає гі чи інші послуги, чим характеризуі гься той чи інший і опар (послуги), який товар виї ідніше придбати, які послуги відзначаються вищою якісно тощо. Тут споживачеві помагають знаки для говарів і послуі (більш усталений гермін "товарні маки").

     Товариш"! .яіак це знак, який допомагає відрізнити про
     і (товар) одного підприємства від подібною продукт) (това
     ру) іншою виробника. ІЦ-іі юиар повинен мати розпізнава іьний
     знак, що. > покупець міі зробити сипі вибір. Такий вибір значно
     спрощується, якщо продукт позначений говарними знаками,
     оскільки, знаючи товарні знаки гі« і чи іншої фірми, покупець мо­
     же скласти уявлення про якість га інші характеристики говару
     Товарні знаки, зокрема, шли рають важливу ро іьд ія розпізнання
     товарів широкого вжитку, в гому числі і для гих, які призначені
     і її домашньою господарства До говарного знака іизький

     знак обслуговування для розрізнення серпку підприї мств. Л"
     серв ь. наприклад, надання автомобілів в оренду,

     164

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,
     топпрів і послуг

     галізація туристичних мандрівок, підготовка різного роду оглядів гощо Економічна роль і ервісу останнім часом зрос гає, тому зна кн обслуговування набувають усе більшого значення.

     9.1.1 .Види товарних знаків

     У міжнародній практиці, поряд» розподілом знаків за фор­мою їх зображення, розрізняють індивідуальні і колективні :шаки.

     Індивідуальний знак це позначення, зареє< і роване на ім'я окремої юридичної або фізичної особи, яка займається

     ІІІДіїріН МНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.

     Колективний це знак спілки, господарської асоціації або іншою добровільного об\ знання підприємств (далі об'єднай ня), призначені для позначення товарів, які ними випускаються або рі-.і п.п їсться, які мають спільні якісні або інші нагальні харак геристики. Колективний зная повинен відповідатя усім вимогам, які пред'являються до Індивідуальних знаків. При ньому колек-гивний знак є об'< ктом виключного права об'( днання, а не прана кожного підиріи мста, що ВХОДИТЬ ДО ЙОГО СК і

     Підпрнсмства — учасники об'< днання можуть використав] ти колективний знак як єдиний засіб для позначення гоаарівабо ви-користовувати його поряд із своїм індивідуальним-товарним знаком

     <).'' і днання, як власник колективного знака, маї право кон тролю за Кого використанням. Умови використання колективно­го знака повинні відображатися в спеціальному правовому доку­менті, що називає гься статутом колективного знака.

     У світі пемас таких країн, де б не застосовувалися товарні знаки і де о нони не захищались Виключне право на використан­ня товарних знаків, як правило, одержують шляхом їх рв страціТ, але в деяких країнах це виключне право юсріплюється фактом першою використання знака

     Які позначення можуть бути об'єктом знака?

     Закон передбачаї іакі кили зяаківдля говарів і послуг

     • словесні (слова га абревіатури, папі Гаврія", "< її
       вутич", "КрАЗ і

     • зображувальні (композиції ліній, плям, фігур, форм на
       площині);

     165

     Сусліков Л.М.. Дьордяй В.С. Патвитознавство

     • об'ємні (композиції фігуру трмві вимірах гобто у і|н>рмі іа-
       мого пробу або ікно ушпомш — флакони, пляшки іощо);

     • комбіновані (сполучений зображувальних, словесних і

     ().'.« МІІИ\ г ІІМГЩІІі)

     О гас, об'єктом знака можуть б\ ги словесні, зображувальні, об'ємні і.і пшп позначення або їх комбінації никонані у будь-яко­му кольорі чи поєднанні кольорів.

     Закон про товарні знаки не згадує про звукові знаки, але такі <, наприклад, музичні сигнали як позивні тієї чи іншої ор­ганізації радіомовлення, За :іаконодавг гиом зарубіжних країн зву­кові сигнали можуть визнаватися товарними знаками.

     Піл словесним знаком |м.і\чпннь ПОМИЧИ—, ПСС ИМ ми і ляд слова (слів) або сполучення літер, що мають словесний ха­рактер. Такі знаки набувають все більшого поширення, оскільки нони мають ряд переваг перед іншими знаками. Ці знаки легше за-пам'я тонуються, простіше відтворюються, їх іручно рекламувати, особливо по радіо і телебаченню.

     Ли'ір.іжчіі.ілі.ніш зви м.к піп пі вобрвжеши кяхретвога характеру або композиції ліній, плям, фігур будь-яких форм і ко-льорін на площині. Наприклад, орнаменти та символи, зображен­ня тварин, птахів, стилізовані зображення всіляких предметів, іноді з включенням літерних елементів.

     Об'ємний знак представляє собою композицію у вигляді фігур (ліній) або їх комбінацій у трьох вимірах. Прикладом тако­го знака є фігурне мило, оригінальний вид упаковки, флакона, пляшки, коробки для цигарок та ін.

     Комбінований знак має вигляд комбінації елементів різнома­нітного характеру. Найчастіше це словесно-зображувальні композиції.

     Інші об'єкти знаків: До них можуть бути віднесені звукові, світлові, світло-звукові та інші позначення.

     За ступенем відомості знаки поділяють на звичайні та за­гальновідомі.

     Звичайний знак — це будь-яке нове оригінальне позначення товарів (послуг), яке відповідає усім умовам надання кранової охорони

     Зокрема, необхідною умовою його охорони < державна реєстрація позначення.

     166

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

     товарів і послуг

     Загальновідомим знаком визнається іаке позначення, яке

     відоме широкому ко IV і иоживачів завдяки йот використанню для позначення певних товарів.

     Позначений, ашдояш як знак для товарів і послуг, мас бути корисним, придатним для маркірування гоімріи і нідпошдаіи ви

     МОЇ .ІМ нроМИСЛОНОІ 14 КІПКИ 1 СрГОИОМІКИ.

     Заявлене по.її іачешія мін бути новим, тобто невідомим ніде у світі і юм\ прпдаїним для |х.ч.страцїі за кордоном ,1 їй виявлення нонизни позначення провадиться експертиза заявленого позначення по суті.

     Позначення має- буї н корисним. Це випливах, зі ст. 5 Заю про товарні знаки, відповідно до якої правова охорона нада< п.ся позначенню, що не суперечить суспільним інтересам. Воно маї певним чином індивідуалізувати надійну конкурентоспро­можність і стабільність попиту на товар і послуги.

     Лнак поішнсн мати об'єктивне вираження, яке дозволяє маркірувати ним випущені вироби і упаковку, використовувати у технічній і супровідній документації тощо без зниження якості і зовнішнього вигляду товару, тобто бути технологічним.

     Нарешті, позначення ма< відповідати вимогам промін лової естетики і ергономіки, що иключаї блатжучіш п>, у тому числі бути милозвучним і легковимовпим. Лише сукупність зазначених іншої і.її підставу визнати заявлене позначення як знак для то­варів і послуг.

     9.1.2.Функції товарного знака

     Говарні знаки виконують в основному чотири функції:

     1. Індивідуалізуюча, яка полягає в тому, що знак забезпечує
        необхідну відмінність однорідних товарів ( послуг) різних
        виробників, що знаходяться у цивільному обороті, дозво­
        ляючи розпізнавати і запам'ятовувати за зовнішніми оз­
        наками товари (послуги), які випускаються коїікреіііим
        підприємством.

     2. Гарантійна полягає в тому, що знак виступає гарантом
        якості товару чи послуг, відомих споживачам.

     3. Рекламна полягає п тому, що на основі психологічного
        впливу на споживача забезпечується стійкий Інтерес до

     167

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     певного говару, ш<> маркує гься знаком, та його виробника, який забезпечу) гаку популярність, гобто знак і не одмінним елементом реклами, за допомогою якої встанов-

     и гься зв'язок товару з його виробником. 4. Вказівна поляпм в гому, що знак вказує на походження

     говару або ікнім .

     Крім того, знак викону< н Інші допоміжні функції, в гому числі стимулюючу, психологічну, виховну.

     Як уже зазначалось, товарний знав виокремлює товари і по­слуги конкретного підприємства серед інших подібних Це допо­магає володільцю знака у продажу говару або наданні послуг, а покупцеві у виборі потрібною говару чи послуги серед ана­логічних.

     Щоб ні- виокремлення маркірованого товару чи послуг було

     ні ефективним, знаки мають бути характерними (тобто

     відрізнятися від палки самого товару або сфери його застої уван-

     ня) і водночас Істотньо відрізнятися від знаків, то використову-

     юі і,ся конкурси іами.

     Функція вказівки на джерело походження товару чи н<»
     і її і іизька до функції виокремлення. Тут під джерелом

     мається неувазі не географічна область, а підприємство.

     Функція вказівки на псину якість говару чи послуг полягає и гому, що товарний знак, за загальним правилом і традицією, що їлася, маї вказувати на якість і опару ми послуг, які у спожи­вача не викликають сумніву. Тобто гакий знак вказує на високу якість та інші позитивні характеристики говару чи послуг.

     Функція рекламування і таки.і. однією Із основних функцій знака. Завдяки зв'язку між говаром (послугами) і знаком ос­танній пала- споживачам інформацію про товари, послуги і тим самим доггомагаї їх володільцям стимулювати і зберігати попит на ці говари і послуги. Отже, знаки не повинні вводити в оману споживача, використовуватись для фальсифікації, реклами або нечесної конкуренції.

     Варто зазначити, що хоча продавці і покупці (споживачі) як

     уча(1ІІІКИ РИНКОВИХ ПІДНОСНІЇ Є ПрОТИЛеЖНИМИ СТОрОНаМИ, ИОНІІ

     однаковою мірою зацікавлені в запобіганні фальсифікації товар них знаків. Продавець прагне не допустити захоплення його рип-

     '

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.
     швлрів і послуї

     к) збуту обм.іншім шляхом, споживачу не хочеться бути от ним. при виборі говару кін прагне уникнути підробки

     Рівень розвитку і її і чи іншої країни визначається рядом

     ЧИННИКІВ ОСНОВНИМИ ( Придбання І осиоі пня переДОВИХ ТЄХНО

     лої пі заохочення національних кадрів до винахідницької та нию ваційної діяльності. Успішне поширення і впровадження ново­введень істотно,!.! «жить від обстановки, яка ск ііада< гься в галузі підприємництва. Ефективно діюча система товарних знаків може справити позитивний вплив на економічний розвиток країни. сприяючи створенню для нідприї мниптва умок, необхідних для придбання і вировадженнл передових технологій.

     Використання товарних знаків для позначення вироблених товарів і послуг, що надаються, зумовлю* необхідність постійно піклуватись про їх високу якість, про кеухи іьне підвищення ефективності і раціональності виробництва конкурентоспромож­ності

     продукції. Зростання попиту на високоякісну продукцію і
     і\ і и. к скою чергу, зумовлі еобхідність розширення вироб­
     ництва, зайнятості населення тощо. Усі ці чинники забезпечують
     рівень добробуту народу к цілому < пім\ іююп. виробництво «її
     рокиті, необхідної для споживчих товарів, що зумовлюй
     поліпшення національного бюджету.

     Товарні знаки безпосередньо впливають на технологічний розвиток країни через інновації, необхідні для постійного збере ження якості товарів і послуг. Такому розвитку можуть сприяти ліцензії на товарні таки тощо.

     9.2.Правова охорона знака в Україні

     Н Україні правова охорона токарних знаків здійснюється Законом України "Про охорону прав на знаки і ія товарів і по­слуг" від 15 грудня 1993 р. в редакції від 21 грудня 2000 р.

     Закон іі|ю товарні тамі мас л,і головну мі-іу забезпечення іидишдуалі.іацїі юкарік і послуї певними позначеннями. В умовах ринкової економіки гака індивіду а іізація вкрай необхідна оікі іькп вона д.к змогу 11 жари одного виробника чи послуги однієї організації відрізняти кіл однорідних товарів і послуї інших вироб

     
     

     168

     169

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     никін чи осіб, що налають посли н САМЄ цим він иідрізпж і ьі я кіл закоподавсіва про фірмово найменування (фірму), метою якого є Забезпечення індннідуа іізаци киробникік. а не юварівчи послуг.

     Закон про нжарні знаки Зі своїм змісиш нідновілаі ипиж ним нимокім Нсссіиіньої оріаниацп ініслсмуалі.ної кл.іспоси І Іого призначення ію.іягаі т- пшіс и нормативному забезпеченні розрізнений іоварів і шкш. ти охоп.ікх значно ширшу сфср> Позначення певних мжлріи чи послуг товарним знаком накладає на їх іиподі п.ця серйозні зобов'язання, дисциплінує виробника чи особу, що м.ід.н послуги. Жоден шлприі мець, який заре< і ір\ вав зи.ік на своє ім'я, не скніє ризикувати своєю діловою ріпу іацкю. виробляти ювар чи надавати послуги нижчої якості в порівнянні з товарами і ікх іугами своїх конкурентів, бо інакше йому довсді -іься полишити свою підприємницьку діяльність в умоилх рийку. ('полинам дуже швидко розбереться у якої 11 и> варі н або послуг, зробить відповідні висновки щодо тих, хто їх ви роблж чи пала». Тому запровадження знаків для товарів і послуг це шлях підвищення якості продукції в найшириюму розумінні цього слова. Під якістю товарів слід розуміти багатий сггектр ха­рактеристик товару, позначеного знаком певного виробника, і Іс його технічний рівень, зовнішній вигляд, якість коигтруктинного вирішення і якість його виготовлення, мала матеріаломісткість, інсртгкоіїомічнігть та багато інших параметрів.

     Отже, товарний знак не просто позначення для вирізнен­ім товару одного виробника серед однорідних токарів інших. 11< один її лін пі і. впливових Правових засобів підвищення ефекти пості і технічного рівня самого виробництва, бо без цього створи­ти товар, який ии нідіижіл.іи і участім вимогам, неможливо. Це — засіб оікж.ігнни виробництв, приведення його технології до су­часною ріння, засіб значного підвищення якості продумай чи на­дання ікк-Л\'і. Завдяки юварному знаку досягається необхідний < пожиначеиі асортимеиі тн.ірін ми послуг, наповненість ринку.

     Основна позиіинна ріка Закону про товарні знаки полягає и іому. що їй ним іоннріїиіі іпак наділений функціями, які шн мас иикоііх к.і і и ,і ОМЄ ВІДРІЗНЯТИ нш.іри ОДНОЮ ипроиник.і шл полібнпх кні.ірііі ЧИ ПССлуі іншою ниробпика чи особи, що и.іл.н ікклуги.

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороіу

     товарів і послуг

     Закон про пжарні знаки не міс їй її. визначення 11 їді лан ми крп і ері ні. за якими іе чи інше позначення можи.і визнані і опар ним зн.іком. Нін панолть лише перелік позп.ічип.. які не МО­ЖУТЬ бути визнані знаками для токарні і послуг. Звідси н.піро шуєгься ній нонок. що усі ІНШІ позначення, які не перелічені к ЗЇконі, можуть бути визнані знаками для товарів і послуг Про те цс н<- означ,її. що позначення, яке заяиляггься для реєстрації як знак для товарів і пос і\ і. не ікннінію кьчновідати иенним еи-могіім. Закон такі кнмопі не лапок люі Передусім: правова охо­рона надається знаку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманної її і моралі і.і на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом про токарні знаки.

     Право масності на знак охороняється державою і засвідчується свідоцтвом. Свідоцтво • офіційним охоронним до-куменюм. ЩО кид.м іі.ін шл імпи держави уповноваженим н не­державним органом

     Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання за­явки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років. Кількість продовжень ж обмежується. Свідоцтво України ліс лише на території України.

     Відповідно до Закону про товарні знаки основні функції знаків для товарів і пік луг — це індивідуалізація виробленої про­дукції і наданих послуг, захист їх якості та інших достоїнств від зазіхань, забезпечення стійкості попиту, захист інтересів сумлінних виробників і споживачів, реклама виробів та послуг, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і по­слуг в умовах ринкової економіки.

     Закон док.іліпо ип ні.іч.н . які позначення не можуть буїи визнані знаками для токарів і послуг. Перелік позначень, наке и них у Законі про товарні знаки, що не можуть бути визнані якзна КИ для товарні і ЮСЛуг, чмпнно можна поділиш на чотири групи. } і руну ск іад.іюі і» і имволи, позначення, відзнаки що

     мають уже офіційно визнане значення для держави чи і \і пільства. До ци і ір\ пи нанлагь:

     •держанні крби. прапори. емблеіИи;

     • офіційні п.і ти .іерлаи;

     
     

     170

     171

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     • скорочені ііоо нокіїї найменування міжнародних і міжуря­
     дових організацій;

     ■офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма печатки;

     • и.порош га інші відзнаки.

     За .полою компетен і них орі анів або власників позначень во ми можуї і. вноситися до знака як елементи, що не охороняю! і>ся.

     Другу групу позначень складають позначення, які не відпо­відають зимогам законодавства, іоГж> коми або:

     • ге мають розрізняльної здатності;

     • і загальновживаними як позначення товарів і послуг пев­
       ного виду;

     • ліній- вказують на вид, якість, кількість, властивості, призна­
       чення, цінність тоиаріні послуг, а також на місце і час виготов­
       лення чи збуту товару або надання послуги; Так, не ви мають­
       ся наприклад, знаками для шнарін і ікх-луї позначення) ви-
       і іяді чаші, обвитої змією ості п>ки це позначення < уста юним
       символом для фармацеві ичних препараі іп і взаі алі для меди­
       цини. Численні словесні позначення, такі як "Укрторгрекла-
       ма", "Промінвест-банк", "Українська біржа нерухомості" га
       і пін і підпадають під зазначений виняток і можуть бути внесені
       .і" знака як елементи, що не охороняються, якщо попи не ма­
       ють домінуючого розташування в зображенні знака;

     • і загальновживаними символами і термінами;

     • • оман іинпми або такими, що можуть ввести в оману спо­
       живача щодо товару (послуги) або особи, яка виготовляє
       товар чи падає послу] и

     11 її > означає „позначення не має розрізняльної здатності"? Позначення нема» розрізняльної здатності, якщо воно нлле-жить до:

     • позначень, які складаються лише з однієї літери, цифри,
     лінії, простої геометричної фіі ури, що не мають харак гер
     пою графічного виконання.

     До шдомл: ІЬ ііайч» сенніша і характерна фуга позна¹ ..

     що не маї розрізняльної здатності. Такі позначення не можуть 6у-іп використані як знак у зв'язку .( гим, що споживачі можуть їх розглядати як проси посилання на сорт, тип, серію та Інші млнічні характеристики виробу.

     172

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.

     товарів і послуї

     Прості ігомі і ричні фігури (ромби, грикутннкИї кола, квад рати), взяті окремо ііо.і.і комбінацією а ішиими фігурами, літера ми .п'ю (іонами втратили свою розрізняльну здатність у зв'язку з їх широким розповсюдженням;

     • реалістичних зображень говарів, якщо знак заявдж гься на рее< грацію як знак для позначення цих говарів.

     До кідмм.і Прості реалістичні зображення говарів не м<>

     р р р

     жуть буїп використані як знак тому, що попи позначають лише сам і опар і не пов'язують його з виробником- Такі зображення мо жуть розміщувати на спої му товарі будь-які виробники, і такі по­значення можуть вільно використовуватися, Реалістичні зобра­ження товарів не мож} і ь індивідуалізувати говар і його виробки ка у зв'язку з гим, що нони не мають особистих розрізняльних пак і позбавлені оригінальності;

     • тривимірних об'єктів, форма яких зумовлена виключно
       функціона іьіні.м позначенням;

     • загальновживаних скорочень;

     • позначень, які трипалий час використовувались і» Украпи

     ькома виробниками як знаки для говарів, що мають спі 11 > 11V якість або інші спільні характеристики,

     Які позначення належать до загальновживаних символів?

     До загальновживаних символів, крім гих, які пов'язані з певною діяльністю, належать також умовні позначення, що ви­користовуються в науці 1.1 нхіііці, позначення хімічних еле­ментів, математичних символів, наприклад такий символ, як Інтеграл.

     До ції і труни гакож належать іюзбавлеиі оригінальності по
     значення, в яких за основу беруть зображення предмета ер

     ного для даної галузі господарства, Наприклад, а ія пікейної про
     мисловості зображення го ю або предметів одягу, фігу-

     ри людини; для машинобудування зображення шестерні, для крн
     структор( ькогобюро зображення циркуля гощо, оскільки такі по­
     значення через частоту використання це можуть ілдивідуалізовува-
     ти говар і його виробника, лепсо мо ги сплутані споживача-

     ми і практично не відрізняються одне від од»

     івернутя на те, що загально ■ і имволи і

     герміни і п- іку,

     173

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     коди знак заявляється для гоздрів, що належать до ті ж галузі,

     |||>і 1 .:.||,| ІМІСЖЖИВаїП СИМВОЛИ І ТсрМІНИ.

     До третьої групи позначень ММОМ підносить такі, які с то­тожними або схожими настільки. 00 їх можна силу таї и х

     • раніше зареєстрованими шакамн чи МКШЛМШШ N
     річ с грацію н Україні на ім'я іншої особи ЩОДО однорідних
     товарі» і послуг,

     •знаками інших осіб, якщо ці .шаки охороняють» я 6вВ рі і сі рації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна:

     • фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і нале­
     жать іншим особам, які одержали прано па них до дат по

     і.іння до Держпатенту України заявки сі осовію од­норідних товарів і послуг;

     • найменуваннями місця ноходження юнарін. крім ви­
       падків, коли вони включені до знака як елементи, що не
       охороняються, і зареєстровані на ім'я інших осіб, які мають
       право користуватися іакими наіімст ианнями;

     • ссріпфікаїііннпмп паками, зареєстрованими в установле­
       ному порядку.

     І о то,і.нимн прнііііяю називати ОЛИВКОВІ ПОЗКачеИМЙ

     Схожими прийнято називаніїам позначення, які, поважаючи н,і різні складові елементи. < і ворюю11. однакові зорові враження (або (|и>нстично близькі — для словесних знаків), .і V випадку |ні і трацїї можуть викликати у споживачі» сумніви щодо виробника товару.

     Сертифікаційними знаками є знаки, які служать лише як посилання на відповідність якості товарів або послуг певним стандартам.

     Українським виробникам довелося відмовитися віл вжи­вання іаких назв напоїв як «Коньяк», «ШамПВНСЬКе», які маЙХе зникли і етикеток. Така продукція мас походження і ВІДПОВІДНИХ пропійній Франції Коньяк і Шампань, і гомутакі позначення в ⁴ країні не можуть бути визнані знаками для товарів.

     Проте експертиза України відмовила американській фірмі «Сіііг|кчі» у реєстрації знака «Київська Русь» для спиртних на­поїв, тому що це ІСТОрИЧНа пата МІСЦЄВОСТІ, яка п СЬОГОДНІ, і не і п.кп для українського споживача, аж тик не асоціюється іі

     174

     Розділ 9, Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.
     товарів і послуї

     СПОЛУЧЕНИМИ Штатами Америки. А ЗГІДНО 3 постановою Київської міської ради народних депутатів па ВСІ запозичення, що стосуються історичних цінностей, пов'язаних Із містом КИЄВОМ, необхідно одержати дозвіл та сплатити значний податок.

     Не реєструються як знаки для товарі» і ІЮСЛуТ позначення, які відтворюють:

     • промислові знаки, права на які належать в Україні пішим
       особам;

     • назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистец­
       тва або цитати і персонажі з них. твори мистецтва та їх
       фрагменти без згоди власників анторськот права або їх
       правонаступників;

     • прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і
       факсиміле відомих в Україні осіб бея їх З] оди.

     Отже, знаки для товарів і послуг — це зареєстровані в ус­тановленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

     Обсяг правової охорони, що надасться, визначається наве­деними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та по­слуг, згрупованих у класи згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг.

     9.3. Суб'єкти права на знаки для товарів і послуг

     Право на одержання свідоцтва на знак мас будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники

     Слід розрізняти суб'єкти права на подання заявки на знак для товарів і послуг і суб'єкти права на знак для товарів і послуг.

     Суб'єктами права на подання заявки на знак для токарі» і послуг можуть бути будь-які особи. Це. передусім, громадяни Ук­раїни, громадяни Іноземних держав і особи без громадянства. Це будь-які юридичні особи — юридичні особи України, юридичні особи, постійне місцезнаходження яких у зарубіжних країнах Це може бути будь-яке інше об'єднання тих чи інших осіб. II рано на подання заявки на знак для товарі» і послуг мають гакож право наступники зазначених осіб.

     175

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Особа, яка 6ажа< одержати свідоцтво, подає до Інституту промислової власності України заявку на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг. Вона моле бути подана особисто за­явником або через представника у справах інтелектуальної власності чи іншу довірену особу. Іноземні громадяни і юри­дичні особи, які проживають чи мають постійне місцезна) ження поза межами України, у відносинах і Устанрвою ре.і іі ють свої права мере.) представників у справах інтелектуа іьної власності

     Прано на одержання свідоцтва, отже, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники за умови правильного оформлення заявочних матеріалів. Якщо заявку на одне і ге саме позначений або тотожне подали дві чи більше осіб, то право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якою ма< більш ранню . подання, або якщо заявлено пріоритеті більш ратно дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважаї гься відклика ною, не ніді. іикана або не відхилена.

     Порядок оформлення та подання заявки на знак.

     Заявка екдадаї гься українською модою і м» стосуватися лише одного знака. Вона ма< містити гакі юкумента

     1)заяву про реї страцію знака, підписану заявником або ііо-го довіреною особою;

     2. зображення позначення, що лаяидж гь<

     3. перелік говарів і послуг, для яких заявник просить -і
        реєструвати іп.ік. згрупованих іа Міжнародною класи­
        фікації ю говарів і послуг для |нчч грації знаків;

     . і юкумент про сплату (бору за подання зливки. За под.ііііія заявки на знак для перших трьох класів МКГІІ. втому числі .(.і проведення експертизи позначення, громадянам га юридичні їм ід обам України необхідно* платити збір згідно з „По енням про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об і ми інтелектуальної власності", яке затверджено по­становою Кабміну Українц від 16 червня 2003 р.;

     (овіреність па геп тому повіреному або іншій довіреній
     особі (при іносіі);

     6) інші необхідні додаткові документи.
     N іначаються прізвище, л батькові заявці

     176

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.
     товарів і послуг

     і щитків), якщо заявку подаї громадянин. Якщо заявка по дам гься від імені юридичної особи, то в заяві зазначається П адреса.

     Знак для товарів і послу і може бути заявлений у будь-яко­му кольорі чи поєднанні кольорів. У гаком) разі в заяві мас б> ги вказаний колір чи поєднання кольорів, охорону яких заявник просить. До заяви мають бути додані кольорові (ображення вказа­ного знака в кількості примірників, що визначається ДДШ Ук­раїни.

     Назви у знаках для товарів і послуг подаються українськи­ми заявниками українською мовою, якщо іовари реалізуються, а послу] и задаються виключно на території України (ч. Зет. 36 За­кону Української РСР'Ііро мови а Українській РСР").

     За подання заявки сплачується збір. Документ про і плату збору має надійти до Установи разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки.

     Установа може визначати дату поданим іаявки за днем п надходження, якщо в н складі будуть, принаймні, такі матеріали: а) клопотання в довільній формі про реєстрацію знака, викладене українською мовою; б) відомості щодо заявника та його адреси, викладені українською мовою, в) частина, яка зовнішньо вагадуі позначення, що може бути знаком: г) відомості щодо переліку то-варів і послуг, для яких заявляється знак.

     Якщо заявка подана до Установи не в повному обсязі, то во­на може бути доповнена протягом двох місяців від дати одержан­ня заявником повідомлення Установи. Якщо протягом зазначено­го строку заявка не буде приведена у відповідність до вимог зако-п\ то датою подання заявки буде дата одержання Установою повністю оформленої відповідно до вимої закону заявки. Якщо цього ве буде зроблено, заявка вваж» гься неподаною, про що за­явнику надсилається повідомлення.

     Рішення Установи про встановлення дати подання заявки надсилається заявнику після надходження документа про сплату збору за подання заявки. У противному ран рішення заявнику не н.ідси іаі гься, а сама заявка вважається відкликаною.

     Проте слід мати на увазі, що заявник може скористатись правом на пріоритеї попередньої заявки на гакий ас знак нротя-

     ГОМ шести місяців віддати подання попередньої заявки до пап н і
     ¹² 177

     Сусліков Л .М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     ного відомства та до відповідного органу держави — учасниці Па­ризької конвенції про охорону промислової власності.

     Пріоритет знака може бути визначений також задаток) від­криття офіційних або офіційно визнанил міжнародних виставок, якщо йіак ти використаний в експонаті, що демонструвався на почесних виставках. Однак для визнання пріоритету знака за цією датою необхідні дві неодмінні умови:

     1. виставка проведена на території держави — учасниці Па-
        ризькоі конвенції про охорону и|юмислової власності;

     2. заявка надійшла до Установи не пізніше шести місяців
        від дати відкриття зазначеної виставки.

     Правом пріоритету можна скористатися за умови, що заява про це надійшла до Установи не пізніше трьох місяців піддати по­дання заявки. У заяві мас: бути вказано дату подання і номер по­передньої заявки та додано копію заявки українською мовою. Як­що ж ідеться про виставочний пріоритет, то має бути поданий до­кумент, якиіі підтверджує показ зазначеного знака на виставці.

     Право на пріоритет втрачається, якщо зазначені матеріали не будуть подані у визначені строки.

     9.4. Експертиза заявки на знак

     Експертиза іаявки означає процес дослідження позначень, що становлять предмет заявки, на відповідність вимогам, викла­деним у законі про товарні знаки та Правилах, з метою рес с грації позначення як знака.

     І і р і м і.і (.пні. її і і. 1.1, і,и п.ся і таких є і ані її

     1. встановлення дати подання заявки;

     2. експертиза заявки за формальними ознаками:

     3. експертиза заявки по суті;

     4. прийняття рішення про видачу свідоцтва або про відхи­
        лення заявки.

     Після встановлення дати подання заявки на знак для товарів і послуг та за наявності документа про сплату відповідного збору Установа проводить експертизу заявки. За власною Ініціативою або на запрошення Установи заявник може брати участь особисто або через свого представника в розгляді питані., що могли виникну

     178

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

     товарів і послуг

     ти під час- проведення експертизи. Протягом цього часу до прий­няття рішення про реєстрацію знака або про відхилення заявки за явних може з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і

     уточнення. Додаткові матеріали до заявки розглядаюі і>ся, якщо во­ни не виходять за межі розкритої у поданій заявці суті позначення та переліку вказаних в заявці товарів і послуг. Додаткові матеріали вважаються такими, що виходять за межі розкритої у поданій за­явці суті позначення, якщо нони містять ознаки, ям (лід включити до позначення, що заявляється як знак.

     Експертиза заявки на знак для товарів і послуг фактично складається із двох окремих експертиз - експертизи заявки за формальними ознаками і експертизи заявки по суті.

     У чому суть експертизи за формальними ознаками?

     Формальна експертиза встановлює відповідність матеріалів поданої заявки встановленим вимогам та обсяг прав, що заявля­ються заявником.

     Якщо під час перевірки буде встановлено, що заявка не щ.іиовідає встановленим вимогам, заявнику надсилається повідо­млення про необхідність уточнення або виправлення матеріалів заявки впродовж двомісячного строку від дати одержання заяв­ником зазначеного повідомлення.

     У разі відсутності відповіді на повідомлення Установи, пору­шення строків відповіді на повідомлення і а ненадання мотивова­ного клопотання про продовження цих строків заявка вважається відхиленою, про що заявнику направляється повідомлення.

     Чи мас право заявник вносити виправлення та уточнення до м.і 11 пі.і пн іаяпьиУ

     Заявник мас право з власної ініціативи вносити ВИПравлеи ня та уточнення до матеріалів заявки до дати одержання рішення про реєстрацію знака або відхилення заявки.

     Внесення виправлень та уточнень здійснюється за заявою заявника, до якої додаї п.ся докумеїп про сплату збору та, в ран необхідності, документ, що підтверджує можливість внесення ви­правлень і уточнень.

     За внесення з ініціативи заявника виправлень та уточнень до матеріали» заявки громадянам га юридичним особам України необхідно сплатити збір.

     12»

     179

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     ^I Іи ми.і.г іаинниклоіюнниіи іі|н ді і.ін. і. і 11 ним маїеріа їм іаяикиУ
     Заявник може надати будь-які додаткові матеріали, що

     сприятиму 11. проведенню експертизи або свідчать на користь рг< с грації зн

     Додаткові матеріали, що змінюють суть заявки, до розгляду їй- приймаються і ари проведенні експертизи не враховуються,

     І1|)(І ЩО ПОВІДОМЛЯЮТЬ ЗаЯВНИК.І

     Додаткові матеріали вважаються гакимя, що змінюють суть

     заявки, якщо нони стосуються будь-якої зміни у позначенні, що заявлено па реєстрацію як знак, або доповнюють перелік товарів і (або) послуг, зазначених у заявці.

     Якщо заявка відповідає встановленим вимогам і документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, Уста-нова проводи і ь експертизу заявки по суті.

     Що. означає експертиза заявки по суті?

     Метою ції і експертизи і виявлення відповідності заявлено­го позначення умовам палання правової охорони. Експертиза за­явки по суті поляпи в тому, що Установа перевіряє, чи може заяв-ленс на реєстрацію позначення служити знаком, чи не знаходите ся воно V конфлікті а уже діючими знаками, чи має завалене по­значення розрізняльну здатність, чи не суперечить ноно суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі, тбт чи відповідає це позначення умовам надання правово! охорони

     I1 [(і і результатом проведення експеріи.ін по су иУ
     Результатом проведення експертизи заявки по суті с прий­
     няття Установою одного з двох рішень;

     1. рішення про реї сі рацію знака;

     2. рішення про відхилення заявки.

     У якому випадку Установа виносить рішення про нілхнлен-ня .(.іянкнУ

     Якщо встановлено, що заявлене на реєстрацію позначення не відповіла» умовам надання правової охорони для всього пе­реліку товарів і послу] або його частини Установа ВИНОСИТЬ рішення про відхилення заявки.

     Заявник може подати до Апеляційної палати Установи за­перечення проти будь-якого рішення Установи.

     Заперечення подається протягом грьох місяців віл дати

     180

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,
     товарів і послуг

     одержання заявником відповідного рішення. До заперечення до­дається документ про сплату збору.

     За подання до Апеляційної палат заперечення проти рішення, винесеного У< гановою,сплачу* іьсязбір.

     За позитивним результатом експертизи заявки по суті Уста-кова надсилає заявнику рішення про реєстрацію знака

     Якщо заявник одер-і.ав рішення про рем грацію знака, ю це означає, то:

     • заявлене позначення відповідає умовам палання правової
       охорони;

     • заявлене позначення буде зареєстроване у Установі як
       знак для товарів і послуг за умови сплат збору за видачу
       свідоцтва;

     • відомості про видачу свідоцтва будуть опубліковані в
       офіційному бюлетені Установи "Промислова власність";

     • свідоцтво на знак буде видано особі, яка має на це прано.
     За видачу свідоцтва сплачується збір. Якщо протягом трьох

     мкяцш віддати надходження рішення іі|ю видачу свідоцтва доку-меп г про сплату збору за видачу свідоцтва не надійшов до Установи, публікація не проводиться, а заявка вважається відкликаною.

     До дати прийняття рішення про реєстрацію знака заявник маї право в будь-який час відкликати свою заявку.

     На підставі публікації відомостей про видачу свідоцтва будь-яка особа маї прано ознайомитися з матеріалами заявки.

     Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійсню) державну реєстрацію знака. Після внесення до Реє< фу відомостей про знак будь-яка особа маї право ознайоми­тися з ними.

     На підставі державної ре» гі-рації знака Установа в місячний термін вида< заявнику свідрцтва Якщо право па одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

     Будь-яке рішення Установи за заявкою на знак може бути

     Оскаржено заяві піком ПРОТЯГОМ ТрЬОХ МІСЯЦІВ ВІДДаї И одержання

     рішення. Рішення може бути оскаржено до Апеляційної палати Установи ( карга маї бути розгляну 1.1 Апеляційною палатою протягом чотирьох місяців ніл лаги П одержання. Скарга розгля­дам і і.і я в межах мотивів, викладених у ній.

     181

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Рішення Апеляційно] палати може бути оскаржено до суду протягом шести місяців піддати ЙОГО одержання.

     9.5. Права і обов'язки, що випливають із свідоцтва

     на знак

     р п і.к ііпк;і < иідоцін.і іі.і імак

     Права, що надаються заявнику одержаним на знак свідоцтвом, діють віддати подання заявки і за умови сплати відпоиідногозбору. Свідоцтво про реал рацію знака на.і.к його володільцю право влас-НОСТІ на знак Строк його чинності - 10 років від дати подання заяв­ки. Чинність свідоцтва за клопотанням його власника може бути по­довжена на 10 років. Клопотання про подовження чинності свідоцтва має бути подане протягом останнього року його дії Кількість разів подовження чинності свідоцтва не обмежена, тобто свідоцтво на знак для товарів і послуг може діяти необмежений строк, але ДЛЯ підтримання ЙОГО В силі необхідно кожні десять |хжів ПОДОВЖува і и ЙОГО чинність за умови сплати встановленого збору.

     Свідоцтво України на знак для товарів і послуг налає його власнику такі права:

     • викличне прано на використання знака;

     • прано забороняти Іншим особам використовувати за­
       реєстрований знак без його дозволу;

     • право порушувати судові справи проти несанкціонованого
       використання знака та вимагати від порушника відшкоду­
       вання заподіяних збитків;

     • право проставляти поряд із знаком попереджувальне мар­
       кування про ЙОГО реї страцію в Україні;

     • право вимагати усунення з товару, його упаковки незакон­
       но використаного знака або позначення.

     СХОЖОГО з ним
     настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовле­
     них зображень знака або позначення, схожого з ним
     настільки, то їх можна сплутати.

     І Цо таке „попереджу пальне маркування"? Попереджувальне маркування це проставлення поряд із знаком символу ®, який вказу<. що знак заре< стровано в Україні Як показу* практика, використання зазначеного символ)

     182

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,
     товарів і послуг

     свідчить про додаткові властивості товару, зокрема підтверджує його особливий, фірмовий статус, притаманний говарам високої

     ЯКОСІІ.

     Шо налає власнику право власності на знак?

     Ораво власності на знак, що підтверджусться свідоцтвом, надаї ЙОГО власнику повноваження, подібні до тих, ЩО і право власності на будь-який об'єкт, який чинним законодавством виз­наний товаром, і тому може бути об'єктом будь яких цивільних правочинів.

     Зокрема, у власника свідоцтва є можливість обрати будь-яку форму підприємницько] діяльності щодо організації викорис­тання свого знака, а саме:

     • надавати послуги або розпочати власне виробництво та
       збут товарів, на яких буде проставлятися знак;

     • внести право власності на зареєстрований знак чи право
       іі.і ЙОГО використання як свій внесок у гіатутнпй фен.і
       підпрж мі і на, що створю) гься або вже діє, гобто викори-
       стаї и свої право власності як інвестиції;

     • передати права на знак у заставу.

     Виключне право власника свідоцтва на використання знака, його сутність.

     Свідоцтво надої ЙОГО власнику виключне право користува-гися і розпоряджатися знаком на свій розсуд.

     Виключне право дії віддані публікації В офіційному бюлетені Установи "Промислова власність" відомостей про видачу свідоцтва; ОХОроши ГЬСЯ виключне право ГІЛЬКИ на гериторі] України

     Право власника називається виключним, тому що власник свідоцтва і і даною о< обою, якій законодавством дозволено вико ристовувати знак, доки інші особи не одержать на це дозвіл від В і.її пика.

     Викориї гамням знака визнаються наіїліііи дії. за< нкл'ван-ня його на говарах і нрн наданні послуг, для яких зареєстровано знак, па упаковці юварів. у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, піл '>,« іемоіи 11міці ею пенатів ил ви< гавках і ярмарі що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, ка бланках та іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених юварів і оослуї V господарський оборої

     163

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Всі зазначені вище дії стосовно використання знака, що охо­роняється, можуть здійснюватись лише власником.

     До відома: Виключне право надаї можливість його власни­ку обмежува і и прана піших осіб при використанні знака.

     Власник зберіПМ за собою ник.почне прано на .нілк тільки впродовж дії свідоцтва

     Знак для товарів і послуг може бути використаний у будь-який спосіб, що не суперечить чинному законодавству. II» може бути застосування на товарах і при паланні послуг, для яких за­реєстровано знак, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих ви­даннях, на вивісках, під час демоне грації експонатів на виставках, ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, па бланках та іншій документації, пов'язаній Із запровадженням то-варів і послугу господарський оборот.

     Якщо знак належить кілі.ким в іаснякам, то користування ним визначається угодою між ними. Якщо немає такої угоди, ко­жен із співвласників маї прано корт і увал ися знаком на власний розсуд. Але жоден із них не маї прана кндавати дозвіл (ліцензію) на використання знака та передавати прано власності Іншій особі без згоди інших співвласників свідоцтва.

     Власник свідоцтва мас прано забороняти іншим особам ви користовувати зареєстрований знак без його дозволу.

     1 Іраио власності на знак на підставі договору може бути пере­дано будь-якій іншій особі, що ста правонаступником власника свідоцтва. Проте передача прана власності на знак не допускає гься, якщо це може ввести в оману споживача щодо товару і носити або щодо особи, яка внроб.іяі гонар чи надає послуги. Суб'єкту права власності на знак належить прано видавати дозвіл (ліцензію) будь-якій пішій особі на використання знака на підставі ліцензійного до­говору. В ліцензійному договорі мас бути обов'язково передбачена умова, за якої ліцензіат бере на себе зобов'язання ні в якому разі не допустити зниження якості товарів і послуг. Ліцензіар зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням ції і умови.

     Договір про передачу прана власності на знак га ліцей їїпніш договір під загрозою і\ недійсності мають б\щ заре< стро наш в Установі Для будь-яких третіх осіб зазначені договори на бувають чинності лише після їх реї страції.

     184

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.

     юварів і послуг

     Іпко їй проставлення знака на товарах недостатньо для їх охо­рони. У такому разі в всник свідоцтва має право поряд із знаком про-сгавляти попереджувальне маркірування, яке застерігві по теп цінних порушників, щознакзера стрований. Особи, які здій* і по

     ЮТЬ посередницьку ДІЯЛЬНІСТЬ і МаЮТЬ СВІЙ знак, на підставі договору З виробником товару або особою, що налаг послупі, поряд із знаком зазначених осіб або замість їх знака можуть проставляти свій знак.

     Використання знака для товарів і послу] маї здійснюватись таким чином, аби це не завдавало шкоди іншим особам. Власник свідоцтва має добросовісно користуватися виключним правом, то випливає із свідоцтва

     ( )("юн'язкп пі. к пик. і с ні іпіітяа

     Законодавством, окрім прав, встановлено і обов'язки влас­ника, свідоцтва. Це, в першу чергу, обов'язок добросовісно корис­туватись виключними правами, що випливають з свідоцтва.

     Якщо знак не використовувався або недостатньо микорис-ювувався на території України впродовж трьок років, починаючи шл лаги публікації відомої иіі про видачу свідоцтва, або віддати, коли використання знака було припинено без поважних причин, будь-яка особа ма< прано звернутися до суду із заявою про дост­рокове припинення дії свідоцтва

     Взаємовідносини співвласників свідоцтва.

     Якщо Ви співвласник свідоцтва, повинен пам'ятати, що:

     — знак, свідоцтво на який належить кільком особам
     (співвласникам), і їх спільною власністю;

     частки кожного ІЗ СПІВВЛАСНИКІВ иизначаюіі.с я у і одою між ними, а за її відсутності визнають я ріпними. У разі відсутності угоди між співвласниками щодо виашчея НЯ їх іи.и МОВІДНОСИН при никорпе танін знака, кожен мас прано:

     • особисто використовувати знак на свій розсуд;

     • самостійно порушувати судові справи проти порушників
       прав власників свідоцтва. Разом і гим жоден із співвлас­
       ників не мас права без згоди речи ги клас никін свідоцтва:
       давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака

     ІНШІЙ особі;

     пері мана і и прано в іасності на знак. Припинення дн свідоцтва або визнаним ного недійі ним.

     185

     Сусліков Л М., Дьордяй В.С. Пагентознавство

     Чинність свідоцтві може бути припинена або свідоцтво мо­же бути визнано недійсним у передбаченій законом випадках Гак, власник свідоцтва може в будь-який час відмовитись від ньо­го повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Така відмова ііапіф.к чинності а моменту публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

     Свідоцтво на знак припиняв свою чинність у разі несплати збору за ПОДОВХЄЮИ строку ЙОГО .чи. Сплата збору за полон/Кічі ня строку його чинності на наступний сірок маг бути здійснена протягом останніх двох місяців його чинності, а докумені має надійти до Установи до кінця останнього року чинності свідоцтва.

     Як уже зазначалося, чинність свідоцтва припиняється, якщо вона не подовжена. Збір на подовження чинності може бути спла­чено, а документ про його сплату надійде до Установи протягом шести місяців після закінчення встановленого строку. У такому разі ро.імір зазначеного «Юру збільшується на 50 відсотків.

     Чинність свідоцтва може бути припинена рішенням суду, якщо знак ні' використовується або недостатньо використо вуеться її Україні протягом грьоя років піддати публікації піди м<>< їси про видачу свідок гиа або під дані, коні використання ЗНа ка було припинено. Проте мри вирішенні цього питання суд може зважити на подані власником свідоцтва док.ми того, що знак не використовувався з не залежних від нього причин

     Чинність свідоцтва може припинитися за рішенням суду га-кож у випадку перетворення знака в позначення, що стало загаль­новживаним як позначення товарів і послуг певного виду після подання заявки.

     , [і-л СВІДОЦТВа ПРИПИНЯЄТЬСЯ 3 першого дня. що нас гаї заднім

     спливу строку чинності свідоцтва, за який було сплачено «'мр

     Свідоцтво може бу і и визвано недійсним повніс гю або час і ково у разі

     — невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;

     наявності у пилі>п і ш елемені івзображення знака 1.1 пере­ліку говарів і послуг, яких не було у поданій заявці. Чиннісі ь свідоцтва може бути оскаржена будь якою особою

     186

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.
     товарів і послуг

     протягом мит і п місяців від дня опублікування відомостей про ви­дачу свідоцтва до Апеляційної палати. Апеляційна палата зобо в'язана розглянути скарі у протягом шести місяців від дати її над­ходження. Власник свідоцтва ма< право на ознайомлення зі скар­гою У розгляді скарги можуть брати участь скаржник і власник свідоцтва

     Рішення Апеляційної палати може бути оскаржене до суду.

     Якщо видача свідоцтва не була оскаржена у визначений термін до Апеляційної палати, то свідоцтво може бути визнане індик ним тільки в судовому порядку.

     Свідоцтво або ЙОГО частина, визнані недійсними, вважають­ся такими, що не набрали чинності, від дати подання заявки.

     Знак може бути заре< стрований в іноземній державі будь якою особою. Якщо реєстрація знака в іноземній державі здійснюється відповідно до Мадридської угоди про реєстрацію знаків, то заявка на зарубіжну реєстрацію поласться через ДДЖ України. Пов'язані з реї страдії Ю В іноземній держані витрати п<> кладено на заявника або «а ЙОГО згодою на іншу особу.

     9.6. Захист прав на знаки для товарів і послуг

     Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійснюй тися в адміністративному, змішаному або судовому порядку.

     Порушенням прав власника свідоцтва ішажається будь-яке посягання на них збоку третіх осіб. На вимогу власника свідоцтва таке порушення маї бути припинено. Якщо порушенням власни ку були заподіяні майнові чи моральні збитки, вони мають бути відшкодовані порушником.

     Порушення прав власника може виявлятись у будь-якій формі чи у будь-який спосіб. Тому і відповідальність порушника може бути різною. Наприклад, власник свідоцтва ма< прано вима-і а і и усуненим і товару, упаковки тонару незаконно використано­го знака або позначення, схожого з його настільки, що їх можна і п іу і а і п. Виготов ієні юбраження знака або позначення \пм>\ і ь бути знищені на вимогу в гасника свідоцтва Прано на захисі м.н також особа, яка користуї 11.» я знаком ил підставі ліцензійного до­говору, икіцо піни* ним не передбачено.

     187

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Суди відповідно до і\ компетенції розгдіїдають спори про встановлення власника свідоцтва, укладання та виконання ліцензійних договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва

     Сули розглядають також інші спори, пов'язані з охороною права на знак для товарів і послуг.

     При цьому важливо ознайомитися з відповідною зарубіж­ною практикою захисту прав на товарні знаки. Чинність за-реестрованого товарного знака поширюється в межах держави, де або для якої ці'іі ніак заріч стровано. Вислів "для якої" стосується тих вшіадкік, коли товарний :шак заре< сг|юваний для ряду країн у Міжнародному бюро ВОШ або регіональному відомстві по товар­них знаках, наприклад в Африканській організації з охорони інте-і уально] власно 11. Реєстрація знака водній країні т» чинною н Інших країнах. Щоб одержати правову охорону в Інших країнах, товарний знак млі бути заріч стронанин в кожній 3 них, .и винят­ком випадків реєстрації у відповідних міжнародних органах.

     Як уже зазначалося, на відміну від винаходів охорона товар­
     ною знака не обмежена у часі. Прикладом може бути товарний
     знак винозаводчика П.Смирнова Якщо охорон.* заснована на
     реєстрації, ГО національні закони МІСТЯТЬ приписи, що реї і грація
     м.к силу гільки п|н)тягом того часу, на який знак зареї < іровано,
     напр на 10 років. Проте його охорону можна подовжувати

     необмежену кількість разів, приміром через кожні 10 років, спла­чуючи при цьому встановлений збір. Отже, охорона товарного знака може бути необмеженою. 11а практиці відомі випадки, коли ріши знак охороняється понад сто років.

     9.7.Використання знака

     Виключне право на товарний знак, яке набута гься через його реї страцію, можна визначити як ораво заборони іншим осо¹ бам використовувати цей самий знак із комерційною метою. Що оін.іч.к її комерційною метою"? Можливі дна варіанти. Най­простіший випадок порушення виключного права на товарний знак це коїм знак використовуї гься іншим підприємством дім товарів або пос іуг, подібних до гих, що і самого володільця. Це

     
     

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту
     товарів і послуг

     явне порушення, і нема» потреби з'ясовувати, чи і в цьому випад ку ризик обману споживачів.

     Зазвичай вважають, що "використання" знака означає відтворення його и.і товарах або при наданні послуг,або при рек іамуваині, продажу, імпорту товарів і.і незаконним використан­ням знака, або при пропозиції і паланні по< л) і під таким знаком. У деяких законах згадуються навіть підготовчі дії, наприклад, на­копичення на складах товарів для продажу.

     Практично в усіх країнах визяаи гься, що порушення маї Місце, коли використання товарного знака .і її ана митних то­варів уводить в оману споживача. Якщо споживач їжажаї, що то вар чи послуга, на яких використано товарний знак, вироблені на підприємстві володільця знака, ю вів уже введений в оману і, от­же, володілець іоварного знака вправі вимагати припинення та­кого використання.

     Національні закони багатьох країн називають ще два випад ки порушення прав на товарний знак: використання знак,і невідповідно до його статусу або не за призначенням.

     ІІершиіі випадок стосу ( п.ся використання товарного знака, що охорон ж і ми лля абсолютно інших товарів чя носім . 1 Іапри клад, якщо товарний знак "Кока-кола" вккорпетову* гься вироб пиком джинсів і якщо при цьому складаться враження, що за пропонований товар підвищує репутацію "Кока-коли" як напою, який люби 11. суча* \\,\ молодь, го це послужить па корти, інтере сам компанії Кока кола". І навряд чи варто стверджувати, що ми же виникнути плутанина стосовно походження джинсів, якщо ви робннв і\ зазначить, що випустила їх не компанія «Кока-кола». Нін гільки одержиі і> прибуток, скориставшись репутацією товар ного знака "Кока-кола", не вводячи споживача в оману.

     Другий випадок стосу* гься використання знака, щоохоро-ня< гься, и словниках, енциклопедіях або інших подібних видай них. Тут також складе) гься ситуація, коні відомі говарні знаки часом використовуються як назви продуктів. Може трапитися іак. що редактори словника незумисне використовують товарний знак як назву продукту. Звичайно, гаке використання не має ко-

     мерцій мені і не вважається порушенням Проте оскільки

     подібне инкорік гання всежзавдаї власнику товарного знака пі в

     
     

     188

     189

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     мої шкоди, бо ішіііікаі небезпека перетворення Товарного знака в родову назву, то в ряді країн вважають, що власник знака може та­кс використання заборонити.

     9.8. Право на фірмове (комерційне) найменування

     Фірмове (комерційне) найменування це будп-яка назва підприємства, установи ми організації, що має статус юридичної особи. Згідно з ЦК ним визнається позначення (найменування), що дає можливість вирізнити одну особу .ч-поміж інших і не вво-диіи в оману споживача щодо справжньої її діяльності (ст. 489).

     Назва має бути чіткою, короткою, гакою, що легко сирий мається і запам'ятовується. Один ю Із необхідних умов такого фірмового найменування є відповідність наави характеру діяль­ної 11 певної фірми. Ця вимога в законодавстві зарубіжних країн дістала назву "принцип Істинності фірми', і Іе може бути визнана найменуванням фірми, що продай одяг, вироблення Із вовни овець, наприклад, назва "Дарунки і.иии'.

     Ще однією правовою ознакою фірмового найменування є ВИМОП щодо його оригінальності. 1 іс може діє і а ГИ прамову охоро-иу найменування, яке повторює уже використане або настільки схоже; з ним, що їх легко сплутати. Найменування фірми мл< відрізнятися від інших подібних.

     Нині спостерІЛМ гься ситуація, коли різні підприємницькі структури Ь різними напрямами діяльності мають однакові або дуже схожі між собою найменування Багато підпрт мців не зна­ють про те, що фірмове найменування має бути захищене чинним законодавством.

     Користування одним і іи.м самим найменуванням різними підприємствами, організаціями, установами та іншими під-прік мницькими структурами може завдавати значні матеріальні і моральні збитки окремим користувачам одного і того самою ввя менування. Однак у ст. 489 ЦК України зазначається, особи мо­жуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вво їй і ь в оману споживачів щодо товарів, які нони виробляють та і(або) реалізовують, та послуг, які ними надаються". Отже, не­обхідною УМОВОЮ ДЛЯ виникнення прана пі іе.іектуаді.пої нлас-

     190

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

     товарів і послуг

     пості на одне іі те саме комерційне найменування двох осіб маг бути неприпустимість допущення помилки споживачів щодо ви­роблених цими особами товарів чи наданих послуг.

     Фірмове найменування маї споїм призначенням індивіду­алізацію певного підприємства, організації чи установи, пере-і\сім виокремлення її підприємницької чи будь-якої Іншої діяль­ності Така індивідуалізація потрібна для акцентування, пропа­ганди якісних ознак діяльності, збереження, розвитку та правової охорони фірмового найменування. Але мова йде про правову охо­рону фірмового найменування не як про самоціль, а як про захист її юної репутації фірми, її престижу, авторитету. Ділова репутація здобувається зусиллями цілого (великого чи малого) колективу, його розумінням потреб ринку, передусім споживачів, умінням організувати підприємницьку діяльність. Усе це спонукає корис­тувача фірмового найменування оберігати свою назву, тобто пре (іиж фірми. При цьому прагнення оберігати престиж фірми має два шляхи Перший — це заборона використовуватя таке саме найменування іншим особам, тобто протидія неправомірному по­сяганню на престиж, ділову репутацію фірми.

     Інший шлях полягає в тому, що фірма для підтримки і роз пінку (ііосі ділової репутації мас постійно піклуватися про свій авторитет — розвивати виробництво на якісно вищій технічній основі, використовувати енергоекономічні технології, поліпшува­ти якість продукції тощо. Використання фірмового найменування покладає на його користувача ряд важливих обов'язків щодо сво­го іміджу.

     Індивідуалізація підприємства, організації чи установи за­собом фірмового найменування зумовлюї необхідність надання правової охорони такому найменуванню. Всз правової охорони користування фірмовим найменуванням нір.іч.к будь-який сенс, практичний резон. Але правова охорона фірмового найменування < боку держави може мати місце піше іа наявності певних умов.

     Пе|>едусім мас бути докладно визначено, хто має право бути власником фірмового найменування (фірми). Сам об'єкт правової Охорони — фірмове найменування (фірма) уже передбачає, що суб'єктом може бути будь-яка юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України. Чи може бути суб'єктом

     191

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників т .марного обороіу
     товарів і послуї

     
     

     прана іі.і фірмове найменування (фірму) фізична особа? Питання небезспірне. Уявляї і ми. що фірму може створити і фізична осо­ба. Ллє носим прана на фірмове найменування все а буде не фізична особа, а фірма, сі порена нею. При ньому не маї значення кільки п. членів колективу пп і фірми. Він може складатися лише і один і (коЛи засновника У гакому рал суб'ї ктом орава на фірмове найменування буде фірмач-засновник - фізична особа.

     Правова охорон,і комерційному найменуванню надається осі обов'язково] державної реї страції, а з моменту першого вико­ристання нього найменування. Тобто правова охорона ко­мерційному найменуванню надаї гься за (фактом його використай ня. Для надання правової охорони не маї значення, чи є ко­мерційне найменування частиною горговельноі марки. II рої є нідо-мості про комерційне найменування можуть вноситися до держав­них реєстрів, порядок ведення яких встановлю* гься законом.

     Незважаючи нате, що ИК надав комерційному найменуванню правову охорону за фактом його першого використання, ікс гаки кра­ще, копі відомості и|х> нього будуть занесені до державного ра і гру.

     Право попереднього користуванні Ноно ио.іяг.н в гому, що фірма, яка користувалася найменуванням до його реєстрації іншою фірмою, зберігаі право на його подальше використання. Прано попереднього користування спим іься всіх об'єктів про мік юної в і.к мої и. а гакож фірмового найменування.

     Особливістю охорони права інтелектуальної власності на ко-мериппіг найменування є визначення майнових прав інте. іектуаль ної власності за ЦК. Стаття 490 ЦК не поділяє майнові прана Інте­лектуальної власності на комерційне найменування на виключні і неник.ііочін Ця стаття проголошує, що майновими правами інте-гуальної власності на комерційне найменування і

     • прано використання комерційного найменування;

     • право перешкоджати (невиключне) іншим особам непра
       вомірдо використовувати комерційне найменування, а га­
       кож іаборонятн гаке використання;

     • інші майнові прана Інтелектуально! власності, встановлені
       законом.

     Право попереднього користування полягає в гому, що юри лігша особа, яка користується фірмовим найменуванням і за

     реєструвала його її усталеному порядку, ма« виї ІЮЧНЄ прано н.і його використання. Це означає гакож, що власник фірмового най­менування має прано забороняти інтим особам і и ористовувати це саме фірмове найменування.

     Власних фірмового найменування наділений правом викорнс-газувати пою в будь який спосіб, що не суперечить закону. Гак. фірмове найменування може бути використано на товарах, їх упа­ковці, В рекламі, проспектах, рахунках, друкованих ииданнях. офіційних бланках, вивісках га іншій документації Безумовно, фірмо­ве найменування може використовуватись гакож придемонстрацИ го кару на виставках, ярмарках, що п|Х)водяться на території України.

     За міжнародною практикою фірмове найменуваши може також використовуватись власником у говарних знаках, які йому належать.

     Використання зара і грованогонаім'я пінної юридичної особи фірмового найменування Іншими юридичними особами без дозволу володільця не повинно допускатися, Здобута власником фірмового найменування ділова репутація в умовах ринкової економіки мав до­сить високу ціну. За нею кріп гься наполеглива праця колективу, в

     результаті якої досягнута висока якість говару, надання послуг, і і

     економічні показника Винагорода за цеп груд великий попит то­вару, що вироблю гься підприємством під певним фірмовим найме­нуванням. Саме гому власнику фірмового найменування на м< ш я можливість розпоряджатися виключним правом на фірму на влас­ний розсуд. Він має право передавати свої ник. почне прано на вико­ристання фірмового найменування іншим особам аа певну винагоро­ду. Фірмове найменування маї давати своєму власнику прибуток шляхом здачі його) «ній рідний кайом. Так, наприклад вартість зна ка фірма «Ходдин центр» на 1.0Ц93р,< гановила 2млн 300 гне. до­ларів, Російсько! говарно-сировинної біржі 709 тис. російських

     рублів, Всеросійські Занку 11 і мли російських рублів. На жаль,

     даних про вартість знаків українських власників поки що нема

     Виключне прано на використання фірмового найменування не обмежу* ться певними строками. Такоюі міжнародна практика,

     ЧИННІСТЬ прана па фірмове ііаіі\ніі\ напня приПИНЯІ ГЬСЯ у

     зв'язку з ліквідацією юридичної особи, відмовою від певного фірмового наймен) вання.

     
     

     192

     ІЗ*

     193

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Юридична особа, яка неправомірно використала чужо фірмове вайменуваяня (фірму), зобов'язана припинити Кого ви­користання і відшіптувати потерпілому заподіяні збитої у по-вяому обсязі.

     9.9. Право на найменування місця походження

     товару

     Право на найменування місця походження товару — це по ний пижлміо-иранонпіі інститут, якиіі в Україні тільки фор­мується.

     Треба скачати, що в країнах із розвинутою ринковою еко­номікою цей 11 к і н г\-1 відомий уже данні) Нш їм їм ГЬСЯ в Па­ризькій конвенції про охорону щюмислоиої власності від 20 бе­резня 1883 р. Конвенція, зокрема, п|И)і<» кчнм . що вказівка на по ходження або найменування місця походження товару відносить ся до оґм кпи ПРОМИСЛОВОЇ власності і підпадаг піл ліні Паризької конвенції (ст. 1). Стаття К) Конвенції проголошує, пю пряме чи публічне використання неправильного зазначення походження виробу або особи виробника, фабриканта чи комерсанта є право вирушенням, яке тягне відповідальність ва цивільним законодав­ством. Якщо при виробленні чи виробництві товару або торгівлі ним буде неправильно зазначено місце походження чи місцевість, або неправильно вказано країну, де знаходиться цей пункт, чи країну, де мстосовуї гься неправдива вказівка про походження, к>

     це ви.іплі ГЬСЯ Порушенням прав фізичної ЧИ юридичної особи, ЯКІ

     і виробниками чи комерсантами щодо цього товару.

     Зміст цих статей Паризької конвенції про охорону промін лової власності наведено для того, щоб підкреслити вагомість іа печення найменування місця походження товару в умовах рип кови.х відносин ще наприкінці минулого століття. Протягом нинішнього століття значення і роль прана на найменування місця походження гевару не тільки не вменшились, а ще більше зросли. Свідченням цього і розробка і прийняття законодавства іі|и> місце походження товару В країнах СНД, де до ЦЬОГО часу йо­го ніколи не було, і Іе Г>\ ю гакого законодавства і в Україні

     На даний час охорона прав на географічні позначення

     194

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

     товарів і послуг

     ідійснюється Законом України „Про охорону прав па зазначення

     походження товарів" ВІД 16 Червня НШ р В редакції ВІД 21 груд­ня 2000 р Розробка і прийняття зазначеного законодавства -це гостра потреба сьогодення. Справа в тому, що на якісні характери­стики, крім ііхпічноіо ріння, технології, якості матеріалів, види вахль також інші чинники, які часто не залежать навіть від технічного рівня виробництв.» чи будь-яких інших умов вироб­лення товару Такими до (ятковими чинниками, що зумовлюють значною Мірою якісні та інші характеристики товару, можуть бу­ти пенні властивості того чи пішою географічного району (приміром, вода, повітря, грунти, кліматичні, гідрологічні га Інші умови). Так, пенні сорти вина можна виробити з винограду, що вирощується тільки в певній місцевості; па виробництво нива виливають ряд власі ивостей саме даного географічного району — вода, ячмінь, хміль тощо. Тканина певного сорту може бути ви­роблена тільки і.і новий овець певної породи, ЩО вирощуються в певній місцевості

     Це — природні чинники географічного району, які можуть зумовлювані певні якісні показники виробленою товару, напри клад мінеральної води тию Але на якісні його характеристики мо.ку 11. впливати також і люди виробники цього товару. Гу­цульські килтарики, мабуть, ніхто кращі- не зробить, ніж самі гу­цули. Виробництвом оптичних приладів прославив себе київський завод «Арсенал», миколаївські га херсонські судно­будівники здобули авторитет у світі. Таких прикладів можна на­вести багато, коли саме майстерність, професіоналізм виробника, технічний рівень виробництва зумовлюють попит товару і, оі його конкурентоспроможність на ринку.

     Можливий ще й гретій напрям вплив) на конкурентоспро можність товару це іюс днання географічного чинника з людсь

     ким. УмІЛЄ використання СПеціа [Істами високого к і.н \ фахівця

     ми переваг, властивостей га піших якостей певного району знач по шдвищуі конкурентоспроможність виробів, ефективність ви робництва, І [априклад, із виної раду, що ма< особливі властивості, винороби високого класу виробляють вино, яке користується ве­ликим попитом на ринку, .{розуміло, що декваліфікований і ін ці.і їй і навіть із хорошого винограду не іможе зробити добре

     13»

     195

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     шию. Таке ти днання природною чинника з людським дає знач ний ефект, підвищує конкурентоспроможність товару.

     Тож на ринку складається певна оцінка говару, вироблено­го в певному географічному реї юні та ще п у по( днанні із людсь­ким чинником. Зростає значення найменування мини походжен­ня говару, виник.и необхідність його правовою реї у іювання.

     В умовах переходу України до ринкових відносин постає потреба впровадження цього шепнуту і в нашому цивільному за­конодавстві. Власного досвіду в розробці такого законодавства Україна не має. Але є досвід зарубіжних країн, у тому числі Російської Федерації, який м.и бути використаний При цьому слід мані па увазі особливість права на найменування місця похо­дження товару. Вона иодятаі в тому, що право на найменування місця походження товару не ма< виключного характеру, юбю не є монопольним. Воно може належати кільком користувачам одно­часно. Ця своєрідна особливість накладаї певний відбиток на інститут в цілому.

     Дамо визначення поняття місця походження товару, його основні правові ознаки.

     По-перше, найменуванням місця походження мжару і. назва країни, населеного пункту, місцевості чи будь-якою пішого гео­графічною об'єкта. Це може бути історична назва географічного об'єм, і

     Законодавство зарубіжних країн, як правило, містить пенні обмеження щодо найменування місця походження говару. Так, не визнаються місцем походження товару позначення, які хоча і містять назву географічного об'єкта, проте увійшли в загальнов­живаний обіг як позначення говару певною виду, не пов'язаною З місцем ЙОГО вироблення.

     По друге, однією із необхідних ознак такого визначення має бути вимога, що найменування місця походження говару викори і гову< гьсядля позначення певного роду товарів, які виробляють СЯ В даному географічному об'єкті, тобю в конкретно означеній місцевості.

     По- третє, позначення вказу< на особливі властивості гова­ру, ЯКИХ не мають товари такою роду, що виробляються В ІНШІЙ ми цевості, іншому і сої рафічному об'< к гі.

     196

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,
     товарів і послуг

     По-четверте, ці особливі властивості говару зумовлені саме природними або ЛЮДСЬКИМИ чинниками певного географічного об'єкта або природними і людськими чинниками одночасно

     Найменування місця походження товару набуває значення лише за умови його державної реєстрації в установленому чин­ним законодавством порядку або в силу міжнародних договорів держави.

     Заявником на реєстрацію найменування місця походження товару в принципі може бути будь-яка юридична чи фізична осо ба, яка маї намір виробляти товар із характерними д;ія певного географічного об'єкта властивостями або вже виробляї зазначе­ний товар. Проте слід мати на увазі ту особливість цього інститу­ту, що право на використання найменування місця походження товару пес монопольним, тобто воно не є виключним правом. Це означає. що одне і те саме найменування місця походження юна ру може бу і и заре< стровано на ім'я кількох заявників користу­вачів цього найменування.

     Особа, яка зареєструвала на свої ім'я найменування місця походження товару, одержує право на його використання ( ■ не виключне право), якщо товар, що виробляється, відповідає вимо-іам. викладеним у заявці на реєстрацію.

     Проте ДЛЯ користування найменуванням місця походження, товару не обов'язково усім користувачам його )хч струнати. достат­ньо однії ї реєстрації на ім'я будь-якої фізичної чи юридичної особи.

     Право користування ним найменуванням місця походжен­ня товару на підставі державної реєстрації може бути надано будь-якій фізичній чи юридичній особі. Але таке право може бути надано за один і неодмінної умови виробник товару знаходить­ся в тому ж географічному об'єкті і виробляї говар з тими ж вла СТИВОСТЯМИ, ЯКІ визначені у СВІДОЦТВІ про ре< страцію найменуван ня місця походження товару.

     Використанням найменування місця походження товару за­ведено вважати застосування на товарах, для яких воно іа реї п ровано, а також на їх упаковці; в рекламі, проспектах, рахуй ках та ІНШІЙ ДІЛОВІЙ документації, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках, а також у рай демоні грації говару на вік танках і ярмарках, які проводяться на території держави

     197

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Як уже зазначалося, прано на користування найменуванням місця походження товару п< » виключним, і тому власник свідоцтва на нього не маї прана видавати ліцензії на використан­ня цього найменування пішим особам. Вони можуть просто одер­жати свідоцтво на право користування цим же найменуванням місця походження товару.

     У законодавстві зарубіжних крапі передбачається право юридичних і фізичних осіб, які здійснюють посередницьку діяльність, використовувати свій товарний знак разом і,і наймену­ванням місця походження товару на підставі договору.

     Для більшої ефективності охорони свого права на корнсту-вання найменуванням місця походження товару власник свідоцтва може проставляти поряд із найменуванням місця оохо джеиня товару попереджувальне маркірування. Ноно мас засте­регти про те, що використане найменування за]>еестроване в уста­леному порядку.

     В більшості країн строк чинності свідоцтва обмежений, як правило, десятьма роками. Ллє в законодавстві багатьох країн міститься правило, за яким власник свідоцтва може клопотати про подовження його чинності Кількість разів подовження стро­ку чинності свідоцтва не обмежу* гься. Однак чинність свідоцтва може бути подовжена лише за умови, що пою власник знаходить­ся в тому самому географічному об'єкті і виробляє товар Із зазна чешши у свідоцтві властивостями.

     9.10. Право на раціоналізаторську пропозицію

     Раціоналізаторські пропозиції і ре ;\ іьіанлі найбільш по­ширеного виду технічної творчості, яка за своєю новизною і технічним рівнім і нижчою від винахідництва, проте за до­ступністю, масштабністю та деякими іншими факторами и«' по ступається йому. Саме споїм масовим застосуванням раціоналіза­торські пропозиції інколи здатні давати більший економічний ефект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналіаа горських пропозицій у підсумку буває більшою, ніж від викорис-гання винаходів. Саме тому раціоналізаторство як форма технічної гворчості заслугову» на всіляке заохочення і стимулю-

     198

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.
     товарів і послуг

     вання, а його результати, раціоналізаторські пропозиції по­гребують надійної правової охорони. При цьому слід мати на увазі, що досить часто заявки на винаходи підхиляються тому, що втрачена їх попи.«на. але пропозиції у і воїй суті< винаходами, і в і.іміх нпіі.ідк.іх буде доречною правова охорона раціоналізаторсь­ких пропозицій.

     Громадяни колишнього СРСР звикли до раціоналізатор-ства. оскільки воно приносило користь іидири» мету, де працю вав раціоналізатор, і самому раціоналізатору давало прано на ви­нагороду, моральне задоволення від снікі суспільно-корисно] діяльності. Раціоналізаторство є невід'ємною складовою вироб­ничої діяльності, яка не МОЖЄ рОЗВИВаТИСЬ без ПОСТІЙНОГО І сік п матнЧІЮГО удосконалення. Воно спрямоване саме на удоскона­лення продукції, технології виробництва, техніки та іншого об­ладнання і стосується будь-якої сфери ПРОМИСЛОВОСТІ, трапе порту, оборони, охорони здоров'я, сільською господарства тощо. Саме широке використання пропозицій, і прямонаних на удоско­налення процесів суспільно корисної праці, і дає досить помітний економічний ефект.

     Раціоналізатори завжди були в пошані н Україні, їх діяль­ність заохочувалась і стимулювалась, нони були наділені рядом прав і пільг.

     Нині раціоналізаторська діяльшсі і. реї улюється Цивільним кодексом України, Тимчасовим положенням про правову охоро­ну об'єктів промислової власності га раціоналізаторських пропо шцій (далі Тимчасове положення), затвердженим Указом Пре­зидента України від 18 вересня 1992 р..та Методичними рекомен Д8ЦІЯМИ про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затвердженими наказом Держпа-міну України від 27 квітня 1995 р. Держпатент України прийняв ряд відомчих нормативних актів, спрямованих на поглиблену рег-ііамектацію регулювання раціоналізаторської діяльності Тимча­сове положення іміисіїс Указом Президента України Про виз­нання такими, що втратили чинність, Указів Президента України у зв'язку з прийняттям і.іконін України щодо промислової вда носи' від 22 червня !!)!);"> р. № 324/94.

     199

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Пагентознавство

     9.10.1. Ознаки раціоналізаторської пропозиції

     Відповідно дб наведених нормативних актів раціоналіза­торською визнається пропозиція, яка с ноною і корисною для підприємства, якому нона подана, і иередбачас створення або аміну конструкції виробів, технології виробництва, техніки або складу матеріалів.

     Отже, раціоналізаторська пропозиція мак стосуватись виро­бів, технолоі і і. і.і.ііяпоі техніки або складу матеріалів. Тож об'єкта ми раціоналізаторських пропозиція можуть бути конструктивні рішення виробів, технологічні процеси, тобто способи, а гакож ре­човина (склад матеріалів). Аде не греба розумнії ваведеиий пе­релік об'єктів як обмеження раціоналізаторства. Раціоналізаторсь ка пропозиція може стосуватись будь-якої сфери суспільно корік мої діяльності людини. Це може бути удосконалення медичних інструментів та апаратури, зв'язку і транспорту тощо.

     До раціоналізаторської пропозиції законодавство встанови­ло три необхідних вимоги

     1. попа ма< належати до профілю підпри< меява, якому пода­
        на;

     2. мас бути ноною;

     3) має бути корисною підприємству, якому подана.
     Пропозиція подається гому підприємству, якому підноиідас

     за профілем його діяльності. При цьому не має значення, де пра­нки раціоналізатор і взагалі чи пін працює. Раціоналізаторська

     ПРОПОЗИЦІЯ маї підношення ДО ДІЯЛЬНОСТІ підприс м<і на, ЯКЩО во­на може бути використана в технологічному процесі цього іііднрім мста, у продукції, що ним ші|юбляється, у техніці або ма-теріа

     Гака пропозиція ии.шаі 11.ся новою для підприємства, якому вона подана, якщо п суніть па цьому підприємстві до подачі за­яви на неї не була відома Для встановлення новизни раціоналіза

     горської ПРОПОЗИЦІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ усі паянні па іпдпрмі МСТВІ

     джерела інформації, які містять відомості про цю або подібну про­позицію.

     Однак новизна раціоналізаторської пропозиції пе втра-чаї п.ся. якщо нона використовуї гься за ініціативою її автора не

     200

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.

     товарів і послуг

     більше як три мияці до подання заяви. Безумовно, мова йде про використання на тому гіідприї мстві, де подана заява.

     Раціоналізаторська пропозиція визнається корисною .і ія підпрік МС і на. якому подана заява на неї, якщо її використання даі змогу підвищити економічну ефективність виробництва, одержа­ти кращий доход (прибуток) або одержати інший позитивний ефект. Позитивний ефект може полягати в будь-якому підвищенні технічного ріння виробництва, поліпшенні умов та безпеки прані, зниженні негативного німину на навколишнє середовище тощо.

     Зазначені Методичні рекомендації про порядок складання. подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію (далі -Методичні рекомендації) МІСТЯТЬ ряд умов, за наявності яких про позиція не може буїй визнана раціоналізаторською. Це:

     • запозичення чужого досвіду без власного творчого внеску;

     пропозиції, що містять відомі рішення;

     • пропозиції не гехнічиого, а організаційного характеру;

     • пропозиції пюдо удосконалення організації і управління
       господарством.

     Другу групу пропозицій, що не визнаються раціоналізатор ськими, складають гаю", що погіршують умови праці, якість робії викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього середовища, знижують надійність па інші показники якості про дукцД • •<• визнаються раціоналізато'рськими пропозиції, які лише ставлять завдання, але не дають конкретного вирішення.

     Раціоналізатором, тобто автором раціоналізаторсько! про-по.іиції, ВИЗНаї ТЬСЯ особа, що с і корида її СВОЄЮ ТВОрЧОЮ працею. Якщо раціоналізаторська пропозиція створена спільною творчою працею кількох осіб, го нони визнаються співавторами, а поря іок користування правами наї\ пропозицію визначаєтеся угодою між ними. Не визнаються співавторами особи, які надавали авторові раціоналізаторської пропозиції лише технічну допомогу, напри­клад, здійснювали креслярські роботи, виготовляли зразки, .юно кагали в оформленні документації, виконували розрахунки, про поди їй досліди) перевірку тощо, або сприяли оформленню прав на раціоналізаторську пропозицію га п використання.

     < к 1.11 співавторів на раціона гізаторську пропозицію пі< подання заяві) за загальним правилом не може змінюватись. Проте

     201

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     у виняткових випадки за відсутності спору \цх> авго|к:тво склад співавторів може 6) ш переглянутий іп.інрік мством, установою чи організації іо, куди подано заяву нарацкшадфаторську проповиццр. .і.і ііііічіні Методичні рекомендації встановлюють досить суворі правши «міни складу співавторів на раціоналізаторську щюио-зицікх Заява іцх» зміну складу співавторів мас розглядатися иоса-доііок) особою, то ириймаі рішення по іі|юнозиції, спільно з пер миііноіо організацією Товариства винахідників і раціоналізаторів Украінн (далі ТИР) до винесення рішення щодо пропозиції

     Значні обмеження Існують щодо пропозицій, які подаються інженерно-темпчпими працівниками. Мова йде інше про інже-нерно- технічних працівників науково досі ідних. проектних, кон­структорських, технологічних організація і аналогічних підрозділів підприємств. Під такими підрозділами маються на увазі иауконо дослідні, проектні, конструкторські технологічні організації, відділи головного конструктора і конструкторські відділи, відділи головного технолога і технологічні відділи, відділи головного металурга, заводські лабораторії. Пропозиції ці і категоріЗ працівників не визнаються раціоналізаторськими за умови, що подані ними пропозицй стосуються проектів, які ними розробляються. На інженсрно-технічнпх працівників інших підрозділів і тих, що не брали участі в розробці зазначених про ектів, гаке чГ)\кження не поширюється.

     То що ж, пропозиції зазначено] групи працівників взагалі не можуть визнаватися раціоналізаторськими? Ні, пропозиції, які кносяться інженерно-технічнпмп пращшіиками вищезазначених організація і підрозділів та стосуються проектів, що ними розроб­ляються, можуть бути визнані раціоналізаторськими за наявності умов, визначених Методичними рекомендаціями.

     Пропозиції інженерно-технічних кернших працівників па уково-дослідних, проектних, конструкторських, іехиологічних організацій і аналогічних підрозділів підприємств, які не \ю:цю6-ляли проекти, конструкції і технологічні процеси, а також пропо­зиції інших працівників, подані на < 1.1 ЦІ експериментально] її тої) перевірки проекту, конструкції, технологічного про псі у. можуть визнаватися раціоналізаторськими.

     Пропозиції інженерно-техіїічпих керівних працівників, які

     202

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.
     товарів і послуг

     беруть участь у розі іяді і затвердженні в усталеному порядку відповідних проектів конструкцій і технологічних процесів, а та­кож пропозиції, подані цими працівниками у співавторстві з іншими особами, визнаються раціоналізаторськими в спеціально

     установленому порядку.

     9.10.2. Складання, подання та розгляд заяви на раціоналізаторську пропозицію

     Заява па раціоналізаторську пропозицію складається авто­ром (співавторами) за спеціальною формою (І' 1). затвердженою Міністерством статистики України Лаяна та інші документи, що стосуються раціоналізаторської пропозиції, заповнюються чорни­лом чи настою від руки або на друкарській машинці чітко, розбірливо, без ПОМарОК І виправлені.

     Заява складається окремо на кожну раціоналізаторську пропозицію. Якщо в одній заяві міститься дві або більше са­мотині пропозиції, го авторові пропонують оформити кожну пропозицію окремою заявою у 15-денний сірок від дня його повідомлення про це. Якщо автор у зазначений строк переофор­мить заяву на кожну пропозицію окремо, то пріоритет кожної ПРОПОЗИЦІЇ ВСТаИОВЛЮЄТЬСЯ За ПерВІСНОЮ ДЯ ГОЮ надходження за­яви. ЯКШО автор V зазначений строк не переоформить заяви, то іона розглядаї іься тільки в частині пропозиції, яка викладена в заяві першою.

     У заяві зазначаються найменування пропозиції, всі без ви­нятку співавтори, спільною гиорчою працею яких створена про­позиція, а також їх прізвища, імена та по батькові, місце роботи, посада, освіта, рік народження. Коли автором пропозиції с особа, яка не працю» на підприємстві, куди подається пропозиція, то вказується її домашня адред а

     Форма заяви па раціоналізаторську пропозицію містить РОЗДІЛ Опік пропозиції". Цей ОПИС починається з викладу не

     доліків певної конструкції, виробу, іехпоіоіп виробництва і іехіпкн. що застосовується, чи складу матеріалу. Далі в описі ви іаються переваги пропозиції ввдяки яким усувають* я зазна­чені недоліки, з\пг і запропонованого рішення. Опис мас бути

     203

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     ск іадений гак, щоб у ньому містилися усі необхідні дані, достатні

     практичного здійснення пропозиції без участі автора чи співавторів. У Описі наводяться також иідомості про прибуток чи інший позитивний ефект, який може дати використання раціоналізаторської пропозиції.

     У необхідних випадках до заяви додаються графічні мате­ріали (креслення, схеми, ескізи тощо), техніко економічні розра­хунки та додаткові відомості про пропозицію, якщо нона подава­лась ран ніс або пода< ться водночас на інші підприємства.

     Уі і матеріали заяви (графічні чи інші) мають бути підписані усіма співавторами, зазначеними у заяві. І [а заяві і графічних ма­тері. 11.1\ необхідна дата заповнення (написання) і виготовлення.

     Підприємство, до якого по/цк гься заява, в разі зацікавле-ності п пій пропозиції може надати авторові допомогу в складанні и. виготовленні креслень, схем, ескізів тощо.

     І ІІІД.ІІІНЯ і.ПІШІ

     Заява па раціоналізаторську пропозицію подасться тому підприємству, діяльності якого стосується пропозиція. Не має значення працює на цьому підприємстві П автор чи ні.

     Заява на раціоналізаторську пропозицію може бути подана В міністерство. У такому рай попа накрапляється на розгляд того підприємства, до діяльності якого мас відношення, без її реї с грації и журналі, але із зазначенням дати надходження.

     Пропозиція нпзнаі п.ся такою, що стосується діяльності иіднрік мста, якщо нона може Луги використана цим підпрін метном в технологічному процесі або у продукпД що ним виробляється, а та­кож у техніці, щозастосовуї ться, чи в і кладі матеріалу.

     Ламка на раціоналізаторську пропозицію передусім пере-віряється на предметі! відповідності вимогам, встановленим Ме-годичнимл рекомендаціями. Правильно складена заява реї струсться н журналі реї (і рацп заяв на раціоналізаторські про позиції (далі — Журнал) по формі, затвердженій Міністерством статистики України. Реєстрація заяви маї буї и здійснена в день п надходження. На ваяві проставляється дата надходження до підприємства, якому попа подана, і номер, під яким нона за­річ стрована.

     Журнал м.к бути прошнурований, скріплений печаткою

     204

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

     товарів і послуг

     підприємства і підписаний особою, що приймаї рішення щодо пропозиції.

     Якщо раціоналізаторська пропозиція не ма« відношення до діяльності підпрік мста, якому подана, або сама заява і к іадена з порушенням встановлених вимог, го нона не реєструється і не приймаї гь< я до розгляду.

     У разі відмови авторові раціоналізаторської пропозиції в реєстрації йому у письмовій формі повідомляються причини відмови. У цьому повідомленні має бути вказано найменування пропозиції і дата її надходження на підприємство або до міністер­ства (відомства).

     ІІрн незгоді автора з відмовою в реєстрації і прийнятті до розгляду його заяви він може оскаржити відмову, звернувшись до керівника підприємства, міністерства (відомства), (карі а має бу-іп розглян) іа у 15-денняйстрок.

     Правильно складена .мяна нриіїма» гься до розгляду. З мо­менту реєстрації нона вважається документом підприємства, міністерства (відомства), і на прохання автора чи співавторів їм може бути кидана копія зареєстрованої заяви.

     Автор м.к прано після реєстрації заяви на раціоналізатор­ську пропозицію вносити до неї зміни і доповнення Однак зазна­чені зміни і доповнення можу 11. вноситися лише до прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською. Зміни і доповнення не повинні стосуватися її суті, а якщо нони стосують-

     < і суті, ГО можуть бути оформлені ЯК окрема пропозиція.

     Автор маї право на одержання довідки, якою засвідчу* ться факі і дата надходження заяви. Гака довідка ма< бути надана ав-горові протягом п'яти днів від дати надходження прохання про це

     Якщо заява не відповідач в< гановленим вимогам і гому не підлягаї реєстрації в журналі, копа мас бути зареєстрована як вхідна кореспонденція.

     Рол.'іяд заииіі на раціоналізаторську пропозицію.

     Зареєстрована замка на раціоналізаторську пропозицію

     іа< гься своєрідній експертизі по суті. Нона цаправлж гься

     гом\ підрозділу підприємства чи відповідним і іужбам, до

     діяльності яких м.и безпосереднє відношення. Заява, що за-

     реї сі ропа і пі міністерством (відом< гвом), у разі необхідності на-

     205

     Сусіпков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     іірак.іж іься для висновку щодо пропозиції науково-дослідним, проектним, конструкторським, технологічним організаціям, а також підприємствам, на яких вона може бути використана. У висновку щодо пропозиції ма< міститись оцінка и новизни і ко­рисності

     Якщо пропозиція не ьии новизни, то такті висновок мусить б) пі належним чином обгрунтований.

     За результатами розгляду заяви на раціоналізаторську про позицію може бути прийняте таке рішення:

     • визнати пропозицію раціоналізаторською і прийняти до
       використання;

     • провести досліди) перевірку пропозиції;

     • пропозицію відхилити.

     Рішенії» по пропозиції приймак гься керівником підприєм­ства чи КеріВНИКОМ ВІДПОВІДНОГО ПІДРОЗДІЛУ, на ЯКОГО це ііок.і.і к

     но наказом по підпряі метну, з урахуванням висновків до пропо­зиції стосовно її новизни і корисності

     У разі визнання пропозиції раціоналізаторською підприєм­ство розробляє організаційно іеміічіи заходи, які маюп. забезпе­чити н ефективне використання.

     Проте можливі випадки, коли пропозиція визтси гься раціо­налізаторською не помни по. а лини- частково, тоді в рішенні му­сить бути вказано, в якій саме частині нон.і визнається раціоналізаторською.

     Рішення про відхилення пропозиції мак бути аргументова­но мотивами відхилення.

     Порядок розгляду заяв на раціоналізаторські пропозиції, внесені керівником, його заступником, головним інженером, за­ступником головного інженера підітри» мства .<л місцем роботи чи на підпорядкованих підпрж мствах, дещо інший, і\ заяви розгля­даються і рішення по них приймаються керівником вищестоящої організації. Такий порядок ді< і < тосовно пропозицій, внесених за значеними працівниками у с півавторстві з іншими особами.

     У таких випадках гаява на раціоналізаторську пропозицію ре»с і рус і м'Я м Журналі підириї мі і на і направ. їй* ГЬСЯ КерІВНИК) вищестоящої організації» висновками до пропозиції щодо П по визни і корисності для цього підприємства. У матеріалах заяви

     206

     Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,
     товарів і послуг

     мас бути викладена особиста творча \ ч* гь авторів у створенні за-проооноваиоі пропозиції.

     Рішення .1,1 гакими заявами приймаї керівник вищестоящої організації, після чого заява повертім гься підприємству, якому нона була подан.і

     1 Іенна особливість воформленні прав на раціоналізаторську пропозицію існує щодо тих пропозицій, які пов'язані зі зміною за-

     ГВерДЖеИИХ норм.пиши і технічної докл'мен іаші (ГфОСКТІВ, СПИ-

     дартів, технічних умов та іншої нормативно] технічної і конструк-торської документації) Рішення про визнання таких пропозицій раціоналізаторськими і прийняття їх до використання прпи мається лише після того, як відповідна організація, що затверди­ла зазначені нормативи, дасть дозвіл на їх зміну. У такому разі строк розгляду заяви на раціопа.п;.іюрську пропозицію подо­вжується на час оформлення дозволу.

     Зазначені організації можуть лише видавати дозвіл на зміну затверджених нормативів і технічної документації за пропози­цією. Ллє нони не вирішують питання про можливість визнання пропозиції раціоналізаторською.

     Рішення щодо заяви маї бути прийнято протягом місяця з дня її надходження на підприємство:

     Будь-яке рішення за заявою на раціоналізаторську пропозицію може бути оскаржено. Автор пропозиції в разі підмови у визнанні її раціоналізаторською або в прийнятті до використання має прано ос­каржити рішення протягом трьох місяціи від дати його одержання. Скарга подається керівнику підприємства, міністерства (відомства), який прийняв це рішення. Скарга автора м.к бути розглянута протя-іом місяця віддати її надходження Розгляд скарги на підприємстві за місцем роботи автора здійсню) гься його керівником спільно,і пер винною організації ю ТИР і.і участю самого автора.

     Прийнята до викориї гання пропозиція може бути також за проваджена і на інших підприі мствах. Підприємство, що прнйня ло пропозицію до використання, може направити інформацію про н< і зацікавленим підпри< мствам і метою \ кладанкя угоди

     Протягом місяця після винесення рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийняття її до використання авторові видаї гься свідоцтво установленої форми. Якщо авторст-

     207

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасникі

     товарів і послуг

     
     

     во на пропозицію мають кілька співавторів, го свідоцтво ви­да) гься кожному із них.

     Ноно вида* гься підлриєм* гвом, яке прийняло рішення про оцзнання пропозиції раціоналізаторською і прийняі гя Пдо вико­ристання, підпік \і іься керівником иідпрік мі гн.і і стверджу* іься печаткою. У свідоцтві вказуі гься дата і помер заяви, зазначені в Журналі реєстрації.

     У разі співавторі гва у свідоцтві вказуються прізвища усіх співавторів у алфавітному порядку.

     Факі використання раціоналізаторської пропозиції потвер джується спеціальним актом лл формою, за і нердженою Міністер­ством статистики України.

     9.11. Права автора раціоналізаторської пропозиції

     та їх захист

     Автор раціоналізаторської пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуальної власності, відповідно до чинного законодавства маї певні особисті немайнові і майнові права.

     До особистих немайнових прав автора раціоналізаторсько! пропозиції належать право авторства, право на ім'я, прано на на зву раціоналізаторської пропозиції, прано на пріоритет. До майно них прав належнії, право на винагороду.

     Зміст особистих немайновш прав уже розкривався раніше. Що стосується прана на винагороду, то ноно мас свої особливості. Раціоналізатор, подаючи лаяну до підприємства про визнання по­даної ним пропозиції раціоналізаторською, у рам пили.шия іі та­кою водночас передаї підприємству і прано на використання іа певну винагороду. Розмір винагороди визначаї гься відповідно до Тимчасового положення. Пункт 11 ч.З Мелодичних рекомендацій встановлює, що винагорода автору чи співавторам ниилачується в порядку, передбаченому Тимчасовим положенням. Пункт 40 Ме годинних рекомендацій деталізує: якщо використання раціоналі заторської пропозиції дле певний економічний еі|)екі (прибуток), госкладас гься розрахунок річної ефективності. Пропозиції, вико рік і .шин яких да< інший позитивний ефект, а не економічний, ма­ють свою специфіку визначення розміру винагороди.

     Відповідно до п. 53 Тимчасового положення право на вина­городу мас ангор чи співавтори раціоналізаторської пропозиції протягом диох років від дати початку її використання на підприємстві, яке видало авторові свідоцтво на раціоналізаторсь­ку пропозицію. Розмір винагороди визначається умовами догово­ру між автором і підприємством і не може бути менше:

     • 10 відсотків доходу, одержуваного щорічно підп­
       риємством від використання раціоналізаторської пропо­
       зиції;

     • 2 відсотків від частки собівартості продукції (робіт і по­
       слуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, ко­
       рисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.

     Винагорода виплачується автору відповідно до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року вико­ристання раціоналізаторської пропозиції.

     Автор раціоналізаторської пропозиції має право на захист своїх особистих немаіінових і майнових прав. Особисті немайнові права автора раціоналізаторської пропозиції захищаються в по­зовному порядку.

     Автор мас право на подання заяви на раціоналізаторську про­позицію. Але за наявності певних відхилень від встановлених ви­мог йому може бути відмовлено в прийнятті заяви до розгляду. Та­ка відмова може бути оскаржена керівнику підприємства, міністер­ства (відомства). Скарга має бути розглянута в 15-денний строк. Тобто такі скарги розглядаються в адміністративному порядку.

     Відмова у визнанні пропозиції раціоналізаторською або в прийнятті її до використання може бути оскаржена керівнику підприємства, міністерства (відомства) в тримісячний строк. Скарга має бути розглянута зазначеними особами в місячний строк. У разі незгоди автора з прийнятим за його скаргою рішен ням або якщо при розгляді скарги рішення не прийняте у зв'язку з недосягнепням угоди між керівником підприємства і радою ТВР, автор може звернутися до суду. У такому випадку переди.і чено адміністративно-судовий порядок захисту прав автора раціоналізаторської пропозиції.

     Усі інші спори, що виникають у зв'язку із використанням раціоналізаторе іа.оі пропозиції, розглядаються в судовому порядку.

     14»'

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Розділ 10. Захист права інтелектуальної
     власності

     10.1 .Загальні положення

     Норми про захист прав на конкретні ішди інтелектуальної власності цивільно-правовими засобами були викладені у відповідних розділах. У даному розділі мова ніде про захист ира-н.і Інтелектуальної власності іншими галузями законодавства, а гакож про пільги, що надаються суб'єктам зазначених ирлн ири їх захисті. Як правило, ці загальні норми стосуються усіх об'єктів права інтелектуальної власності.

     Зокрема, право інтелектуальної власності захищається нор-мами кримінального прана України. У Кримінальному кодексі України міститься, принаймні, дві стані, присвячені захисту пра­ва інтелектуальної класності (ст. 136 і 137).

     Стаття 136 "Порушення авторських прав" проголошує: "іін пуск під своїм ім'ям або інше привласнення авторства на чужий гвір науки, літератури та мистецтва, незаконне відтворення або розповсюдження такого твору — караються виправними робота­ми н.11 і рі ж до двох років або штрафом у розмірі від п'ятдесяти до стадвадцмш мінімальних розмірів заробітної плані".

     Порушення авторських прав мерк лий гься у кримінально­му порядку при вчиненні таких дій, то порушують суб'єктивні права автора чи особи, що має авторські- право:

     1. незаконне викрристання і відтворення творів та об'єктів
        суміжних прав (контрафакція);

     2. примушення до авторства;

     3. приа іаснення авторства (плагіат).

     Поняття незаконне використання творів га об'єктів суміжних прав (контрафакція)" передбачаї опуб т вання чи інше обнародування твору, його відтворення, розповсюдження, а також ввезення и Україну без дозволу осіб, які мають авторське прано чи < уміжні права, примірників гворів, фонограм, програм мовлення»

     Примірники гворів, фонограм, виготовлених і розповсюд­жених із порушенням ангорського права і»уміжних прав, і і

     Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності

     графактними Твір вважається використаним (обнародуваним), якщо він у іііі ми іншій формі доведений до тлом.і широкого за­галу і стан доступним для невизначеного кола осіб.

     Примушення до авторства передбачає психічний або фізич­ний пилин па автора з метою примусити його створити відповідний гвір (погрозою убивства, заподіяння гілесних ушко­джень чи знищення майна щодо самого автора або щодо його близьких родичів). Цс може бути і гак зване примусове співавтор­ство, коли автора шляхом погрози застосування фізичної сили, використання службової або іншої залежності примушують включити у співавтори осіб, які не брали участі в створенні зазна­чених об'єктів.

     Привласнення авторства (плагіат) це оприлюднення у повному обсязі або частково чужого твору піл своїм ім'ям.

     Об'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Мотиви порушений авторського прана і суміжних прав не мають значення для кваліфікації злочину. Ними можуть бути корис­ливії-11.. кар еризм або інша особиста зацікавленість. Якщо ж при­власнення авторства пов'язане з крадіжкою самого гвору (руко­пис креслення, картина), відповідальність насг.к за стаї і ями 136 і 110 КК України.

     Суб'єктом цього злочину може бути як службова, гак і при­ватна особа, у тому числі і сам автор, якщо він приховав співав­торство іншої особи.

     Кримінальний кодекс України передбачає також криміна­льну відповідальність за порушення прав промислової власності. Стаття 137 КК України проголошує: "Привласнення авторства на чужі відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок чи раціоналізаторську пропозицію або розголошення без згоди авто­ра змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до їх офіційної публікації кара» гься виправними роботами строком до двох років або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів робітної іілл

     Кримінально-правовия захиа патентних прав передбаче ний у випадках злочинних посягань на суб'< ктивні прана авторів об'єктів промислової власності. Об'ї ктивна сторона цього злочи­ну Маі іакі форми:

     14*

     211

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     а) привласнення авторства на чуже відкриття, винахід, ко­
     рисну моделі., промиє.іоннії зразок, раціоналізаторську
     пропозицію чи сорт рослин;

     б) розголошення без згоди автора змісту відкриття, винахо­
     ду, корисної моделі, промислового зразка до їх офіційної
     публікації

     Із об'єктивної сторони порушення патентних прав у формі привласнення авторства може бути вчинене шляхом обманного використання документів і матеріалів про відкриття, винахід, ко­рисну модель, промисловий зразок, раціоналізаторську пропо­зицію чи сорт рослин або авторства на користь особи, яка не бра­ла участі у створенні зазначених об'єктів, або примушення до співавторства із зазначеною особою. Таке порушення може здійснюватися шляхом точного або в суттєвих рисах подібного відтворення чужого винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції

     Розголошення відкриття, винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, раціоналізаторської пропозиції чи сорту рос­лин — це порушення права автора на одержання патенту чи дип­лому. Це може бути розголошення 6Ч*з зголи автора до подання за­явки до Установи ознак патентоспроможності зазначених об'єктів, що позбавило автора можливості одержати диплом чи патент.

     Порушення патентних прав вважається злочином, якщо во­но вчинене умисно.

     Суб'єктом злочину може бути як службова, так і приватна особа, у тому числі і сам автор, якщо він приховав співавторство іншої особи.

     Адміністративна відповідальність встановлена за непра­вомірне використання фірмового найменування, знака для това­рів і послуг або будь-якого іншого маркірування товару, непра-номірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені (абзац 1 ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

     За зазначені порушення така сама відповідальність встанов­лена і Законом України "Про обмеження монополізму та недопу-

     212

     Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності

     щения недобросовісної конкуренції у пілирік мпііці.кііі діяль­ності" (абзац 2 ст. 7).

     Більш широке тлумачення порушення пран інте іектуальної власності дає Закон України "Про захис і від недобросовісної кон­куренції" від 7 червня 1996 р. Стаття 4 цього Закону вилп.к непра­вомірним використання без дозволу уповноважено] на ге особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і по­слуг, інших позначень, ;і також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх гворів, періодичних кидань, назв місць походження товарів, що може призвести до змішуван­ня з діяльністю іншого суб'єкта господарювання (підприємця), який має пріоритет на їх використання. Відповідно до цього Зако­ну не дозволяється копіювання зовнішнього вигляду виробу.

     Заходи проти недобросовісно] конкуренції передбачені та­кож і Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Абзац 3 ч. 1 ст. 31 цього Закону встановлю! відповідальність за незаконне використання або підробку фірмових пази, винаходів, корисних моделеіі, промислових зразків, знанім для токарів і послуг.

     Закон України "Про режим іноземного інвестування " від 19 березня 1996 р. будь-які об'єкти прана інтелектуальної власності визнає видом іноземного інвестування. Для цього Закон встанов­лює такі дві умови:

     1. вартість прав на інтелектуальну власність підтверджена
        відповідно до законів (процедур) країни-інвестора в кон­
        вертованій валюті або міжнародними торговими звичаями;

     2. зазначені права легалізовані на території України і
        підтверджені експертною оцінкою, включаючи акторські
        права, права на винаходи, корисні моделі, промислові
        зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.

     10.2. Пільги суб'єктів інтелектуальної власності при захисті їх прав

     При замни своїх суб'єктивних пран ані ори та інші особи, яким належать права на Інтелектуа іьну власність, користуються певними пільгами.

     213

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Так, відповідно до Цивільного процесуального кодексу Ук­раїни позивачі автори оỈістів прана інтелектуальної влас­ності, які не є' власниками охоронних документів на ці об'скти, — іа позовами, що випливають Із авторського прана, права на відкриття, винахід, корисну моле іь. промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ від сплати судових витрат у доход держави повністю (ст. 70 І ПІК України)

     Час тип.і І сі. І2(і нього Кодексу надає позивачам за позика -ми. що випливають Із авторського прана, права на відкриття, ви нахі/і, корисну модель, промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію, прано звертатись до суду за місцем прожинання.

     Суд, постановляючи рішення, може допустити його негайне виконання у випадку присудження винагороди ангорам за вико­ристання творів у галузі науки, літератури і мистецтва, а також ІНШИХ <)<>'( мін прана інтелектуальної власності, на які видано охо­ронні документи (ч. 1 ст. 218 ЦПК України).

     Відповідно до ст. 374 ЦПК України при недостатності СТЯГ-нгної з боржника суми для задоволення усіх ВИМОГ N виконавчії ми документами у першу чергу задовольняються вимоги про ви плату винагороди за використання творів у галузі науки, літера­тури і мистецтва, а також Інших об'єктів інтелектуальної влас­ності, на які видано охоронні документи.

     Певні пільги для захисту інтересів суб'єктів права на промис­лову власність передбача групове законодавства Так, відповідно дост.42 Кодексу законів про пращо України переважне право на за­лишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці мають за рійних умов продуктив-пості праці і кваліфікації автори винаходів, корисних моделей, про­мислових зразків і раціоналізаторських пропозицій.

     За працівником, який створив винахід, корисну модель, про­мисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зу­мовили зміну технічних норм і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців ніл лаги початку їх ВПроваджен НА Попередні розцінки зберігаються і В тих випадках, коли ангор

     зазначених об'єктів інтелектуальне] власності раніше яе викону­вав роботу, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх вировад женням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.

     214

     Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності

     За іншими працівниками, які допомогли авторові у впрова­дженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціо­налізаторської пропозиції, попередні розцінки зберігаються про тягом трьох МІСЯЦІВ (ст. 91 Кодексу законів про працю України).

     Трудове законодавство України передбачає гарантії для працівників — авторів винаходів, корисних моделей, промисло­вих зразків і раціоналізаторських пропозиція. Стаття 126 КЗпП України проголошує: за працівниками авторами винаходів, ко­рт них моделей, промислових зразків і раціоналізаторських про­позицій зберігається середній заробіток при звільненні від основ­ної роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної моделі. ПРОМИСЛОВОГО зразка чи раціоналізаторської пропозиції па тому ж підприємстві, в установі, організації.

     При впровадженні винаходу, корисної моделі, промислово­го зразка або раціоналізаторської пропозиції на іншому піл приємстві, в установі, організації, робота з такого впровадження оплачується за погодженням сторін у розмірі не нижче середньо­го заробітку за місцем постійної роботи.

     Чинне законодавство України містить ряд пільг щодо спла­ти мита і зборів, які надаються суп< мам прав на Інтелектуальну власність. Так, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Продержавне мито" від »І січня 1993 р. від сплат державного мита звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни га сімЧ воїнів (партизан), які зви ннули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у вставовлеиому порядку.

     Звільняються від сплати мита ангори, які передали виключ­не право на використання винаходу державі, за дії, пов'язані з ек­спертизою заявки на винахід. Від сплати будь-яких зборів за вчи­нення дій, пов'язаних з оформленням прав на об'скти промисло­во! власності, звільнж ГЬСЯ Фонд винаходів України.

     Не і планують мита також пені тигри, учні та студент пав чальних закладін. інші малозабезпечені громадяни за дії, пов'язані з поданням заявки на видачу паїснгу на поний сорт рослин, прове­дення експертизи заявки, видачею, переоформленням і підтриман­ням чинності патенту, Якщо подас гься колективна заявка чи ко-лективом патентоволодільців, го розмір мита зменшується на ча-стку, пропорційну кількості і ромадян, звільнених від сплати міна

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Проте мито .«а оформлення своїх суб'єктивних нран на інте-і уальну власність (планують не всі суб'єкти зазначених дій. За дії, пов'язані а одержанням патин ж па сорти рослин і підтримай ня їх чинності, ми юс нлачують тільки автори нових сортів рослин га їх аравонастугошки. Мито сплачується за подання заявки на видачу патенту Україні на сорт рослин, за видачу або переоформ­лення на прохання заявника патенту на сорт, за подання клопо-іаиия іірі) подовження строку дії патенту.

     Крім того, щорічно, починаючи з дати надходження заявки про видачу патенту, сплачується мито за підтримання його чин­ності. Розмір мита визначається згідно з „Положенням про поря­док сплати зборів іа дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інте­лектуальної власності", яке затверджено постановою Кабміну Ук­раїни від 16 червня 200.4 р.

     За підтриманні чинності патенту, за яким опубліковано за-яву його власника про надання будь-кому відкритої ліцензії, розмір вищезгаданого щорічного мита зменшується на 50 відсотків.

     Інші суб'єкт права інтелектуальної власності за дії, иов'я-зані ;( оформленням чи переоформленням сноїх суб'єктивних прав, мита не сплачують. Вони відповідно до чинного законодав-ства України про інтелектуальну властей, сп іачуюгь встанов­лені збори., Ін. і.і які стягується збір, а також їх розміри визнача юі ься .Положенням про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності".

     Відповідно до Положення пільгами щодо сплати встановле­них зборів користуються ветерана війни, громадяни,які постр.ьк

     вкас пдок Чорнобильської катастрофи і піднесені до І—IV категорій. Нони звільняються під сплати зборів за перетворення заявки па винахід} заявку на корисну модель; за перетворення за-і на корисну моделі. V заявку на винахід; за перетворення за-явки на корисну модель у заявку на групу винаходів; за ознайом­лення і матеріалами заявки; за видачу патенту па винахід, корис­ну модель, промисловий зразок; за реєстрацію ліцензійного дого­вору стосовно одного патенту на нинахід. корисну модель, про­мисловий зразок.

     Інваліди, учні га вихованці навчально-виховних закладів,

     Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності

     студенти нніцих навчальних закладів за вищемансдені дії, а також за підтримання чинності патенту з гретього по п'ятий рік його дії, сплачують встановлений (бір у половинному розмірі.

     Передбачені пільги надаються також колективу авторів — володільцю патенту, кожен із яких « ветераном війни або громадя­нином, який постраждав внаї [їдок Чорнобильської катастрофи.

     Цільні, наведені ВИШЄ, надаються за клопотанням заявника, власника патенту, Шдставоюдля надання пільг є копія посвідчен­ня ветерана війни, довідки медико-соціальної ексік рпюі комісії, докумеїп. виданий навчальним закладом, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Власники патентів України па винаходи, корисні моделі, які передають прано власності на винахід, корисну модель Фонду ви­находів України, звільняються від сплати зборів за видачу папи ту на нинахід беї прокедеііня експертній по суті, в тому числі за підтримання чинності патенту протягом а'яти років дії.

     Автори винаходів, захищених авторським свідоцтвом СРСР, які передають право на одержання натешу Фонду вина ходів України, звільняються від сплати зборів за видачу патенту на винахід, корінну модель, промисловий зразок.

     Збори сплачуються відповідно до додатка до Положення про порядок сплати зборів за дії. пов'язані з охороною прав на ви­находи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для говарів і послуг.

     Водночас чинне законодавство України накладас на корис­тувачів об'єктів інте кк і \ .і іі.ної и. кістки ті деки 11» серйозні оі'кж'яз-ки. Так, відповідно до Закону України "Про охорону атмосферно­го повітря" забороняється використання відерні гів, винаходів, ко-рисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських про­позицій, застосування нової техніки, імпортних устаткування, тех­нологій і систем, якщо вони не відповідають встановленим в Ук­рапи вимогам щодо охорони атмос(|м'риоі о повітря. У разі пору­шення встановлених вимог така діяльність припиши гься уловно важеними на іе державними органами, а впині особи притягають­ся до відповідальності за чинним законодавством.

     І5*'

     217

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентозиппство

     Розділ 11. Міжнародно-правова охорона
     інтелектуальної зласності

     11.1. Всесвітня організація інтелектуальної власності.

     Національне законодавство про охорону прані інтелекту­альної власності має чинність тільки в лижах тієїдержани, яка йо­го прийняла. За межами цієї держанії правова охорона результа­там інтелектуальної діяльності не надаї гься Там виникає мож­ливість використовувати зазначені результати без дозволу їх власника чи володільця і без виплати належної винагороди. Та­кий стан не міг задовольнити суб'єктів прав інтелектуальної влас­ності. Тому вже з кінця минулого століття починають укладатися міжнародні угоди, якими Передбачається охорона прав на резуль­тати творчої діяльності, і за межами країни їх виникнення. Такі \ 11 >ди хоча і не завжди досягали поставленої мети, проте виявили­ся в ряді напрямів досить ефективними, ДОЦІЛЬНИМИ і виправда­ними. Тому їх розвиток і удосконалення тривають. Так склалася міжнародна система охорони інтелектуальної власності.

     На сьогодні найбільш авторитетною організацією є Все­світня організація інтелектуальної власності (ВОШ). Фактично вона була започаткована ще в 1883-1886 рр., коли були прийняті відповідно Паризька конвенція про охорону промислової влас­ності і Бернська конвенція про охорону літературних і художніх гворів.

     14 липня 1967 р. у Стокгольмі була підписана конвенція, якою утворювалася Всесвітня організація інтелектуальної влас-НОСТІ Нона набрала чинності в 1970 р.

     У грудні 1974 р. НОІВ набула статусу спеціалізованої уста­нови Організації Об'єднаних Напій

     Конвенція поставила перед ІЮІВ такі завдання:

     — сприяти охороні інтелектуальної ник носи її усьому світі шляхом слівробііництва між державами і, у конкретних вішалках, у таї моли і будь-якою іншою міжнародною організацією;

     218

     Розділ 11 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності

     — забезпечувати адміністраї явне співробітництво між створе-ними союзами в галузі охорони Інте гектуальноі власності

     < прияючи охороні Інтелектуальної власної гі в усьому світі, ВОІВ заохочує укладання нових міжнародних договорів і удоскона­лення національних законодавств, важливою ділянкою П діяльності і палання і ехнічної допомоги країнам,ЩО розвиваються. Вобов'язкя ВОІВ входить збирання і розповсюдження Інформації, організація роботи відповідних служб, які займаються забезпеченням охорони винаходів, знаків і промислових зразків, якщо таку охорону бажають

     одержати од осно в кількох країнах, сприяння розвитку інших

     нидів адмініс і рапівного співробітниці на мі,і..к|і.к.тами членами.

     У сфері адміністративного співробітниці па ВОІВ центра-лізу* адміністративне управління союзами в Міжнародному бюро в Женеві, якеє секретаріатом ВОІВ, а також здійсню* контроль за таким управлінням через спої органи.

     На 1 січня 1995 р. ВОІВ виконувала адміністративні функ­ції майже усіх Союзів і договорів, що стосуються Інтелектуальної власності.

     Відповідно до ст. 1 Угоди ВОІВ з Організацією Об'єднаних Націй ВОІВ відпонілаї <а здійснення необхідних лій. передбаче­них Конвенцією, якою вона була утворена, а також договорами і угодами, адміністративні функції яких нона виконує-. ВОІВ несе також відповідальність за розцінок інтелектуальної діяльності і пірит передачі гехнологій, які стосуються промислової плас­кості, країнам, ЩО розвішаються, з метою прискорення їх еко­номічною, соціального і культурного розвитку.

     При виконанні своїх функцій ВОІВ керу< гься завданнями міжнародного співробітництва < метою розвитку; повною мірою використовуючи досягнення Інтелектуально! дія іьності, сприяі більш широкому використанню інтелектуальної власності для за­охочення національної іворчоїдіяльності.

     Органи ВО?В.

     ВОІВ м.и гри керівні органи, ям засновані в межах Конвенції

     1. Генеральна Асамблея (країни ч.ієни ВОІВ за умови, що

     вони також* членами Асамблеї Парші.кою і або берись

     Кою СОЮЗІВ).

     2. Конференція (всі країни члени ВОІВ)

     15»

     219

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     З, Координаційний комітет (країни, обрані Із числа ВОШ. Паризького і Бернського союзів, та Швейцарія). На 1 січня 1995 р. членами Комітету були 58 країн).

     Генеральна Асамблея приймає дворічний бюджет, щільний для всіх Союзів. Конференція приймаї дворічний бюджет Конвенції-

     Генеральна Асамблея і Конференція збираються на чергові 111 н один раз на два роки. Координаційний комітет збирається аа чергову сесію один раз н.і рік.

     Виконавчим главою ВОШ Є Генеральний директор, яким обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний строк, що може бути подовжений.

     За станом на 9 квітня 1995 р. членами ВОШ були 152 дер­жави, точніше сказати, вони стали учасницями Конвенції, якою була заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Україна < членом ВОІВ.

     Будь-яка держава може стати членом ВОІВ за таких умов:

     • держава є членом Паризького або Бернського союзу;

     • держава є членом ОО11 або будь-якої спеціалізованої уста­
       нови, пов'язаної з ООІІ.

     •держави - члени Міжнародного агентства з атомної енергії або такі, що с стороною Міжнародного Суду, чи запрошені Генеральною Асамблеї О В< )І В стати учасником Концепції.

     Членство ВОІВ оформ.їж гься здачею на охорону ратифі канніної грамоти або акта про приєднання Генеральному дирек­тору ВОІВ у Женеві. Держави, які с членами Паризького або Бернського союзів, можуть стати членами ВОІВ тільки у тому ви­падку, коли нони уже пов'язанії принаймні, адміністративними положеннями Стокгольмського акта (1967 р.) Паризької кон­венції або Паризького акта (1971 р.) БернськоІ конвенції Вони можуть стати членами ВО1В шляхом одночасної ратифікації або приєднання до адміністративних положень одного із них.

     11.2. Міжнародна охорона промислової власності

     Промислова власність май 11;<>< ю метою охорону винаходів, знаків (товарних знаків і знаків обслуговування), промислових зразків і боротьбу з недобросовісною конкуренції ю

     220

     Розділ 11 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності

     Зазначені три об'єкти правової охорони мають певні спільні ряси, оскільки охорона винаходів, знаків і промислових зразків на­дається у вигляді виключних прав на використання. Боротьба з нело-бросовкяою конкуренції ю ііг м.к відношення до виключних прав. алевонаспрямоване проти гахих методів конкуренції, які суперечать чесній практиці в промислових і торгових справах, наприклад, у зв'язку з конфіденційною Інформацією (комерційна таємниця).

     У міжпародно-правонііі практиці промислова власність охоплює також охорону географічних вказівок (вказівки джерела походження і найменування місця походження).

     Відповідно до законодавства багатьох країн і міжнародних угод винаходом визнається така нова ідея, яка дозволяє па прак­тиці вирішити конкретну проблему в галузі техніки. Для того, щоб така ідея стала об'єктом правової охорони (стала патентос­проможною), вона мас відповідані певним вимогам: бути новою, тобто ще ніде не опублікованою, і не використовуватися. Ідея мас бути неочевидною, тобто вона не повинна бути звичайним інже­нерним рішенням фахівця відповідної галузі господарювання. І нарешті. Ідея має стосуватися рішення проблеми, придатного для застосування в промисловім 11. тбто це рішення може бути ви­користане промисловим шляхом.

     Патент — це техніко-юрпличний документ, що містить опис винаходу, па підставі якого фахівець може це рішення використа-і и. Патент видається урядовим орі аном і і< І держави, куди подана заявка, і мас чинність у межах цієї держави. Патент встановлює такий правовий режим, відповідно до якою запатентований ви­нахід може бути використаний (виготовлений, застосований, «ве­зений тощо) тільки паки іонласнпком або і його дозволу Патент­на охорона винаходу в більшості країн обмежена терміном 20 років. У деяких країнах цей термін коротший.

     На кінець 1993 р. в усьому світі мали чинність близько 4 мли па геп гін..і них у 1993 р. видано близько 700 тис.

     Промислові зразки. Промисловим вразком і орнаменте п ний аспект корисного виробу ()рнаментальний аспек і може скла­датися і.і тримірних елемені їв (форма виробу) вбодвомірних еле-ментів (контуру, малюнка, кольору). Проте він не повинен обу­мовлюватися лише призначенням корисного виробу.

     221

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Охороїк» ііроможнісії. промиє піною зразка зумовлю гься І1І1Ш оригінальнісі юабо новизною і м.н буї и зареї стрована в дер­жавному відомстві' Охорона промислового зразка означає, що крім володільця ніхто інший не може використовувати зара стро кінній промисловий зразок. Правова охорона промислового зраз к.і нлд.н гься на 10—15 років.

     У 1993 р. и усьому світі було зареєстровано близько 200 гне. промислових зразків. Крім того, на підставі Гаазької угода бу ю зареєстровано ще 5 198 промислових зразків. На кінець 1993 р. були чинними близько 1,1 млн реєстрацій промислових зразків.

     Знаки. Цс позначення, які мають свої ю метою розрізнен­ня товарів і послуг одного промислового чи торгового підприємства від таких самих товарів і послуг іншого підприємства. Знак може складатися із одного або кількох ха рактершпе слів, букв, цифр, малюнків або зображень, монограм або підписів, кольорів або комбінації кольорів, емблем. За зако­нодавством деяких країн знаком може бути також форма або інше спеціально оформлення контейнера чи упаковки товару (за умови, що це не випливав виключно із функцій контейнера чи упаковки). Знак може також складатися із комбінації будь яких зазначених елементів.

     У деяких країнах знаки одержують правову охорону не на піде і.пн державно! реї страціі, ;• на підставі фактичного викорис­тання. Проте для більшої ефективності охорони знака все ж кра­ще його зареєструвати у патентному відомстві. Зареєстрований знак не може бути використаний будь-якою особою, крім во­лодільця свідоцтва на знак.

     Недопускаї гься також використання подібного іншому по значення, яке здатне в все ги споживача в оману.

     У 1993 р. и у< ьому сніп було зареєстровано 1,1 мли знаків-. Крім того, на підставі Мадридсько] угоди було варе* стровано ще 20762 міжнародних знаки, що відповідає приблизно 220 тис. національних реєстрацій. На кінець 1993 р. у світі налічувалось понад 8 млн чий них ріі праній знаків. Сюди не входиі і. 295 гис міжнародних річ < грацій, здійснених на підставі Мадриді і.кої \ по іп. що відповідає приблизно 3 м и національних реї страши.

     Недобросовісна конкуренція. Припинення недобросовіС'

     222

     Розділ 11. Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності ІІОІ КОНКурЄНЦІІ маг СВОЄЮ МеТОЮ ЗУПИНИТИ іакі ДІЇ ЧИ п)мМИК\

     що здійснюються її ході горгової чи промислової діяльності, які суперечать чесній практиці, зокрема щодо:

     •дій, ям здатні зумовити змішування а продукції ю чи по-с імами або промін юною чи торговою діяльнії по

     підприємства;

     • неправдивих відомостей, здатних дискредитувати про­
       дукцію чи послуги або промислову чи торгову діяльність
       підприємства;

     • вказівок або гверджень, щатних ввести в оману щодо ха­
       рактеру, способу виготовлення, класти носкії, придатності
       або кількості продукції чи послуг;

     •ДІЙ, спрямованих на неправомірне присвоєння, розкриття або використання комерційної таємниці;

     • дій. здатних зумовити зниження розрізняльної здатності
     або завдати пішої шкоди репутаці] Іншого зразка, або спря­
     мованих на неправомірне використаним нематеріальних
     активів чи репутації іншою підіфмемствя

     Міжнародна охорона. Законодавство будь-якої конкретної країни регулюч відносини тільки тії країни. Отже, патент, реєстрація знака чи промислового зразка мають чинність тільки у певній країні Якщо ж власник патенту, товарного знака чи про­мислового зразка бажш одержати правову охорону в кількох країнах, пін м.н и одержані В КОЖНІЙ із цих країн окремо.

     У 1883 р. одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, якою утворили Міжнарод­ний сою.) і ОХОРОНИ ПРОМИСЛОВО] ВЛаСНОСТІ. Меіа цього ( оіозу —

     забезпечити одержання правово] охорони споїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах.

     Охорона промислової власності — не самоціль, вона є засо­бом заохочення творчої діяльності, індустріалізації, капіталовкла­день] ЧеСНОЇ ГОрГІВЛІ. УсеЦЄ покликане СПРИЯТИ підвищенню бвЗ-пекп і комфорту, боротьбі з бідністю і поліпшенню життя.

     Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 р.;.

     За станом на (> червня 1995 р. учасницями Концепції була 131 країна.

     223

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Конвенція доповнюналася в Мадриді в 1891 р. Поясяюваль ним протоколом. Переглядалась у Брюсселі в 1900 р.. у Вашинг­тоні н 1911 р., у Гаазі в 1925 р., у Лондоні в 1934 р.. у Лісабоні в 1958 р., у Стокгольмі в 1967 р., а 1979 р. до ті були внесені по­правки.

     Конвенція відкрита для всіх країн. Ратифікаційні грамоти або акти про приєднання мають подаватися на охорону Генераль­ному директору ВОЇН

     Визначальні положення Концепції можна поділити на три основні категорії: національний режим, право пріоритету, за­гальні правила.

     Правила про національний режим полягають у тому, ЩО країна — учасниця Конвенції зобов'язана надавати громадянам іншої країни - учасниці Конвенції гаку ж саму охорону, яку вона надає власним громадянам. Правова охорона, що надасться Кон­венції кі маг поширюватися також і на громадян держав, які не є учасницями Конвенції, якщо кони мають місце проживання або нефіктивне промислове чи торгове підприємство в країні, що є членом Конвенції.

     Важливим ( правило Концепції про право пріоритету на ви­находи, корисні моделі, промислові зразки, знаки тощо. Воно по-лягас в тому, що правильно оформлена заявка, подана в одній із країн — членів Конвенції протягом певного строку (12 місяців стосовно патентів та моделей і о" місяців СТОСОВНО промислових зразків), передбачає при поданні цім ж заявки в іншій країні — члені Паризького союзу визнання за такою заявкою пріоритету за першою поданою заявкою. Якщо заявник протягом зазначеного строку забажає подати заявку на цей же винахід чи інший об'< к і промислової класності в кілька країн членів Паризького союзу, го він маї право пропий визнані за ним пріоритет в усіх країнах за першою поданою ним заявкою в першій крани чині Паризь­кого союзу. Тобто ці пізніше подані заявки буду гь маги пріоритет (звідні гермін "право пріоритету") стосовно тих заявок, які могли б бути подані в зазначений строк па такий же винахід, корисну модель, промисловий зразок, товарний знак тощо іншими особа ми. Один ю в важливих переваї цього положення і те, що коли за­явник забажає одержати охорону в кількох країнах, він не

     224

     Розділ 11 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності

     бов'язаНИЙ подавані всі заявки ОДНОЧаСНО, ОСКІЛЬКИ в ного |)о (ПО рядженій і 12 чи Гі місяців.

     Конвенція встановила ряд загальних правил, яких мають дотримуватися неї П учасники.

     Стосовно патентів. Патенти проголошено незалежними, тобто патент, виданий одніс ю із країн - учасниць Конвенції, має чинність лише в межах і ні країни, яка його видала. Видача петен-ту певною країною ніякою мірою не зобов'язу< інші країни — учасниці Конвенції видавати такий само патент на такий само ви­нахід. Для одержання правової охорони винаходу в певній кон­кретній країні необхідно подати заявку і одержати патент у цій країні. Проте якщо в одній із країн - учасниць Конвенції у видачі патенту буде відмовлено або виданий патент буде визнано недійсним, го цеп юридичний факт сам по собі не зумовлює таких само дій в іншій країні — учасниці Конвенції. Винахідник мас пра­во бути названим як автор винаходу в патенті

     Важливим положенням Конвенції і правило,за яким у видачі патенту не може бути відмовлено чи виданий патент бути визнано недійсним на тій підставі, ЩО продаж запатентованою виробу або виробу, виробленого запатентованим способом, підпада під заборо ну або обмеження, встановлені національним законодавством.

     У разі невикористання запатентованого об'єкта промисло­вої власності протягом строку, встановленого націоналі.ним зако­нодавством, кожна країна маї право видати примусову ліцензію. Умови і порядок її видачі встановлюються національним законо­давством.

     Умови і порядок видачі свідоцтв на товарні знаки також визначаються національним законодавством кожної країни — учасниці Конвенції. Тому не може бути відмовлено в реестрацО знака або реєстрацію визнано падійсноісг в ІНШІЙ країні учас­ниці Конвенції па і їй підставі, що знак не заріч стрований в країні його походження. Припинення дії або анулювання реї страці] ша­на в о. ті п із крапі учасниць Конвенції не зумовлю» ані ом,і ніч но визнання реєстрації знака або припинення ЙОГО ЧИННОСТІ на шп підставі в інших країнах учасницях Конвенції

     Якщо національним законодавством країни — учасниці

     КоНВЄНЦІЇ Ііере.п'їачаї ГЬСЯ обов'язкове використання ін.ік.і. ю н

     225

     Суслжоь Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     ралі його невикористання реа грація може бути анульована лише .(а слливом розумного строку.

     Країни учасниці Конвенції зобов'язані відмовляти в реєстрації і забороняти використання позначення, яке <: вш во­ронням, іміїанн ю або перекладом іншого знака, що може і спри­чинити обман споживачів стосовно інших знаків.

     Зазначені країни зобов'язані також підмовляти в реєстрації і забороняти використання таких знаків, які містять без від-повідаого на ге дозволу держаній емблеми, офіційні знаки та клейма контролю і гаранти. Це положення поширкм гься також на герби, прапори, емблеми, скорочені і повні найменування певних міжурядових організацій.

     Промислові зразки підлягають правовій охороні в кожній країні — учасниці Конвенції незалежно від гою, чи виробляється виріб в і ні крани, де використано промисловий зразок.

     Фірмові найменування підлягають правовій охороні в кожній країні ■• учасниці Конвенції без обов'язкової подачі заяв­ки чи рече грани.

     Кожна країна учасниця Конвенції зобов'язана вживати відповідних заходів проти прямого чи побічного використання вказівок щодо походження продукту або стосовно виробника цьо­го продукту, якщо ноші не відповшаюі ь дійсності, вводять спожи­вача В оману.

     Країна — учасниця Конвенції зобов'язана забезпечити ефек­тивний захист від недобросовісної конкуренції.

     11.3. Міжнародна охорона літературної) художньої власності (авторське право)

     Твори, що охороняються. Об'єктами сторони авторського права* "літературні і художні гвори⁰, гобто оригінали витворів у га­лузі літератури і мистецтва. Формою, в якій втілюються такі витвори, можуть бути і нова, символи, музика, картини, тримірні предмети ;ібо комбінації (|юрм (наприклад,опера або кінофільм). Національнізако нодавства майже усіх країн передбачанні, охорону гаких видів гворів:

     • літературні твори: романи, новели, вірші, драматичні ,тво ри і будь які інші гвори незалежно від їх змісту (фантасти-

     226

     Розділ 11 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності

     і..і або інша література), обсягу, мети (розваги, освіта, інформація, реклама, пропаганда гощо), форми (рукописи, /машинописний або друкований текст, книга, брошура, листівка, газета, журнал), опубліковані і неопубліковані У більшості країн охороняються також комп'ютерні програ­ми га "усні твори", гобто твори, не зафіксовані в письмова му вигляді;

     • музичні твори: класична або легка музика, пісні, хорова
       музика, опера, музична комедія, оперета; інструментальна
       музика чи то для ОДНОГО інсі|>\мепіа (соло), чи кількох
       інструментів (сонати, камерна музика гощо) або для бага­
       тьох Інструментів (оркесіри):

     • чореоір.іфічпі івори;

     • художні твори: двомірні (малюнки, картини, гранюрп.
       літографії) або гримірні (скульптури, архітектурні спору
       дії) незалежно від змісту (конкретні чи абстракші) і ПрИ
       значення ("чисте" мистецтво, в цілях реклами тощо);

     • карти і технічні креслення;

     ■ фотографічні твори: незалежно від геми (портрети) пей-<ажі. ПОТОЧНІ події ГОЩО) і мені, а якою нони :і|юблені;

     • аудіоні.п'альні гиори (раніше кони наливалися "кіно­
     фільми" або "кінематографічні шори") чи то німі, чи

     ЗВУКОВІ незалежно ВІД їх мені (кінопрокат, иок.п ПО ніс баченню ГОЩО), жанру (кінодрама. докумен іальиі фільми. кінохроніка тощо), тривалості, методу зйомки (художні зйомки, мультиплікація гощо) чи гехнологічного процесу (фільми на прозорій ПЛІВЦІ, на іпдсомаї нгіиїй ПЛІВЦІ

     гощо).

     Цивільно-правове законодавство деяких країн передбачає охорону похідних творів (переклади, адаптації) і збірників (добірок) творів, які і.і результатами добору і розташування і інтелектуальною творчістю.

     Деякі законодавства передбачаю 11. охорону "програмного іпечення ЕОМ" і "творів прикладного мистецтва'' (художні ювелірні вироби, лампи, меблі, шпалери гощо)

     Законодавством охороняються також гак звані суміжні пра­ва (виконання, фонограми, передачі організацій мовлення).

     227

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Література

     
     

     Зараз у світі щорічно випускам гься близько 1 млн киш ( назв кит ) і близько 5 тис. фільмі», число копій фонограм сягає З млрд.

     За загальним правилом твір може бути використаний тре­тіми особами лише 3 дозволу володільця авторського права. І Іаіібільш типовим і право копіювати (звідси коиірайт)або іншим чином відтворювати будь-який вид твору; право здійснювати зву­ковий запис виконання будь якого твору; прано виконувати перед публікою твори, (окрема, музичні, драматичні або аудіовізуальні; прано здійснюші п публічний показ таких творів по дротах або пе­редавати по радіо, телебаченню або іншими засобами трансляції; право перекладати іншою мовою літературні твори; право на про­кат, особливо стосовно творів, записаних на фонограму і комп'ютерних програм; право екранізувати будь-які твори, зокре­ма право створювати на їх основі аудіовівуальні твори.

     Власник авторського права може передавати своє право Іншим особам або видавати дозвіл на шині види використання. Проте особисті немаЙНОВІ прана відчуженню не підлягають.

     Суб'єкти ангорського прана. Усі законодавства визнанні, ав-торське прано пе|х'.ї\'< їм за йот творцем. Проте шжільно-нражжс за-конодапегно деяких країн визнав авторське право за роботодавцем, якщо ва момсні і-іво|Х'ніія твору автор був службовцем або працю­вав, або був найнятий спеціально для ство|х.чііія певного твору.

     Охорона ангорської о прана за законодавством всіх країн на-да< п.ся незалежно під будь-яких формальностей, тобто охорона авторського прана починається з моменту виникнення твору.

     Строки охорони. Охорона авторського права обмежена ча сом. У більшості країн строк охорони ангорського права триває протягом життя ангора і 50 років по його смерті, а .<а законодавст­вом деяких країн - протягом життя ангора і 70 років по ЙОГО смерті.

     Міжнародна охорона. Твори іноземних авторів не підляга­ють охороні и.і винятком тих випадків, коли це передбачено міжнародними договорам]] або коли певна країна < учасницею відповідних конвенцій.

     228

     Література

     /, Цикиьшш кодекс України. К.; Парламентське внд-во, 2003. - 352 с.

     2. „Про власність¹' двХОМ України ВІД 7 ЛЮТОГО І!)!М |>. // Відомості
        Верховної Ради України І!)'.М ЛІ-. ■ ст.

     3. *Про основи державної ПОЛІТИКИ В сфері науки і науково-технічної
        діяльності" Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості
        Верховно! Ради України. • 1991. ■ №. ■ ст.

     4. „Про науково-технічну Інформацію" Закон України від 25 червня 1993 р.
        // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №. - ст.

     5. „Про авторське право і суміжні прана" Закон України від 23 грудня
        1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. ■ №. - ст.

     6. "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" Закон України від 15
        грудня 1993 р. № 3687. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -
        №. - ст.

     7. "Про охорону прав на промислові зразки" Закон України під 15 грудня
        1993 р. №3688. // Відомості Верховно] Ради України - 1991. ■ №. - ст.

     5. "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" Закон України від 15 грудня 1993 р. К?3689. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№. - ст.

     9. „Про державну і.и мііицю Закон України тя'2\ січня 1994 р. №3855//
     Відомості Верховної Ради України 1991. - №. - ст.

     10. ..IIїх» ВНесеННЯ ЗМІН І ДОПОВНеНЬДОДеЯКИХЗаКОНОДаВЧЮІ актів України

     щодо охорони інтелектуально] вдаї пості" Закон України від 28 лютого 1995р.№75/95.//Відомої п Верховної Ради України. 1991.-№.-ст. //. .Про охорону прав на зазначення походження говарів* Закон України ВІД 21 грудня 2000 р. № 2188. // Відомої 11 Верховної Ради України - 1991. ■№. -ст.

     12. „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних і ворів та фоног­
         рам" Закон України від 7 грудня 2000 р. №2122. // ВІДОМОСТІ
         Верховної Ради України. - 1991. - №. - ст.

     13. .Про внесення «мін до Закону України .Проохорону прав на винахо
         ди і корисні моделГЗомом України під 1 червня 2000 р. №1771. //
         Відомості Верховної Ради України 1991.-Ж-ст.

     14. „Про внесення амін до деяких законів України • питань інтелекту­
         альної власності" Закон України під 21 грудня 2000 р, .Ч-2188. //
         Відомості Верховно] Ради України. 1991. • №. ■ ст.

     229

     Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

     Література

     
     

     // "Про тимчлічжші порядок видачі патентів України без проведення експертизи заявок по суті" Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 1994 р. №593.//Офіційний вісник України. - 1994. № . - ст.

     /5. ^иІІ|и» ствердження Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані л охо|юпок) прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки її знаки для товарів і послуг" Постанова Кабінету Міністрів України під 10 жовтня 1994 р. №701 .//Офіційний вісник України. -1994.-№.-ст.

     16. Збірних нормативних актів з питань промислової власностД Уклад.;
         В.О.Жаров, Л.І.Ніколаєнко, В.Д.Пархоменко, Л.Петров; За ред
         В.Л.Истрова, В.О.Жарова- К.: Виїцл школа, 1998.-486С.

     17. До/опор о пйтентной кооперацій (РСТ) (инструкііия к РСТ).- М:
         ВІПІМПИ. 1988.-206 с.

     18.Указаній по состаплсіїию заявки на изобрстснис- М.: ВІІІ1ІІІІП. 1984.-74 с

     19. Укамния

     по согтавлсиию заявки на открьггие.- М . ВНИИПИ, (984.-
     47 с.

     1. Указаний о порядки составления, подачи и ра< * мотрсіїия .заявленим
        нараоионалязаторскоепредложение.- М: ВНИИПИ, 1984-28с.

     21.Андрееа И.Б., Антонооп Ю.Г., 1>риль .'),М. и <)р. Методика проведення патентного поиска в фондах стран минимума документаиии РСТ. М: ВНИИПИ, І985.-63с

     22. Забелин В.Н. Методические рекомендация по'использованиюлогиче
         ских правил доказатсльсіна » практике патентной експертвзя.- М.:
         НІ ШИПИ, 1987-35с.

     23. Шдопригора О.А., ІШопршора О.О. Право інтелектуальної власності
         України. К.: Юрінком Інтер, 1998.- 334<

     24:Прахов ПГ, Зеніт Н.М. Изобретательство и патентоведение. К.: Техніка, 1981-208 с.

     25. Иатентоосдение. УчебникдЛЯ вузов Подред. В.А. Ряшенпевв М
         Майтностроенйе, 1976. 209 с.

     26. Нормативні документи щю правбвоу охорону об'єктів промислово)
         власності н Украпи К Державне патентне відомство України.
         1Ш)2.-29Ос.

     27. Оаіомч интемектуальной < <«'«< тввнноі ти К. Издательї кий Дом «
         Ін Юре», 1999. 800с

     230

     28.Иназелщев .7.1. Чихачвв ПА ГЇатентоведенне совеї гскгої изобрі ний в зарубежньїх странах М Машиностроение, 1979. 207'

     29. Корисна модель. ІІауково-прамн міг видання за редакнк н> ВЛ.Пет-
         рова. Киш.: Видавничий Дім . Ін Юре", \9№. - 127с

     30. Крайнє* 11.11. І'аиотх/ова М.І., Дятлик II., Патентування винаходів в
         Україні. - К.: Видавничий Дім ..Ін Ю|н". 2000. ."ИОс.

     Зі.Прохав ПГ. {інтелектуальная і обственность: Словарь-справочник. -

     К.: Вині.і школа, 1999.-256 с. 32. СергвввА II Патентное право. М. Над во БЕК, 1994. - 191 с.

     231

     НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

     Леонід Михайлович Сусліков Василь Степанович Дьордяй

     _{ПАТЕНТОЗНАВСТВО}

     Навчальний посібник

     Керівних видавничих іі|хи.-ктін Б. А. Сладкевич

     Коректор Л.І, Є[нкова

     РерсіМ Н.С. Марченко

     Дизайн обкладинки Б. Н. Гюрисов

     ІЬш дп.іруку 16.12.2004.Формат60x84/16.

     Напір офсетний. Друк офсетний. Ум.друк.арк. 14,5. Наклад№1 - 1000прим.

     Видавництво 'Центр навчально! літератури" нул. Електрикін, 23

     м.Київ, 04176

     тел./факс 425-01-34. тел. 451-65-95.425-04-47.425-20-63 і- піаіі: (>ГГісе#иаІки)к СОП)

     СвідоцтвоДК№1014 віл 16.08.2002

     Віддруковано а ОП "Житомирська обллрукарн*" 11 іііоннх діапоіитинв замовника. Зам 393.