Літературне джерело

Короткий зміст

Мета використання в організації обліку

1

2

3

1. Алексєєва А.

Нематеріальні активи: порядок переоцінки та її відображення в обліку підприємств // Все про бухгалтерський облік – 2000 - №39

Розглянуто порядок обліку нематеріальних активів, зокрема порядок їх переоцінки

Удосконалення обліку нематеріальних активів

Документи

Зміст документу

Сфера використання

1

2

3

1.Конституція (основний закон) України прийнята ВР України 28.06.1996 р.

Проголошуються права, обов’язки органів управління, суб’єктів підприємницької діяльності та громадян в Україні

Забезпечення діяльності підприємства

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435 – IV

Визначено нові типи договорів ренти, договорів про надання послуг, договорів довірчого управління майном, тощо

Бухгалтерський облік. Операцій підприємства по реалізації продуктів (послуг)

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436 – IV

Систематизовано норми, що регулюють господарські відносини

Бухгалтерський облік та аналіз, податковий облік

4. „Про бухгал-терський облік та фінансову звітність в Україні” Закон України від 16.07.1999 р. №994 – XIV

Наводяться терміни, основні принципи обліку та звітності, державне регулювання обліку, вимоги до первинних документів фінансової звітності

Бухгалтерський облік та складання фінансової звітності

5. Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” від 03.12.1999 р. №1529/99

Виділено основні напрямки реформування в сільськогосподарській галузі. Зміни в обліку, уточнення вартості майна

Фінансово-господарська діяльність підприємства. Бухгалтерський облік

6. Указ Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з урегулюванням обігу готівки” від 12.06.1995 р. №436/95

Регламентує адміністративну відповідальність за порушення норм щодо обігу готівки

Розрахункові операції підприємства

7. Інструкція „Про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей” Зат. Наказом Мінфіну №99 від 16.05.1996 р.

Встановлює порядок видачі довіреностей для отримання товарно-матеріальних цінностей їх повернення, реєстрації і зберігання

Організація обліку та контролю довіреностей

8. Про затвердження типових форм первинного обліку. Затв. Мінстату №352 від 29.12.1995 р.

Затверджені типові форми первинної документації з обліку товарних операцій, наведено вимоги до них

Первинний облік придбання матеріальних цінностей

9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затв. Наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 201

Систематизовано рахунки бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств

Бухгалтерський облік та аналіз на підприємстві

10. Про кореспонденцію рахунків – Інструкція затв. Наказом Мінфіну від 26.03.2001 р. - № 143

Регламентує порядок проведення кореспонденції рахунків під час обліку господарських операцій

Бухгалтерський облік та звітність

11. Інструкція бухгалтерського обліку податку на додану вартість. Затв. Наказом Мінфіна від

Регламентує порядок нарахування, відображення на бухгалтерських рахунках наказ та сплати податку на додану вартість

Бухгалтерський облік ПДВ

01.07.1997 р. №141

12. П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” затв. Наказом Мінфіну від 31.03.1999 р. №87

Визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів

Бухгалтерський облік та фінансова звітність

13. П(С)БО 2 „Баланс” затв. Наказом Мінфіну від 31.03.1999 р. За №87

Визначається зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей

Бухгалтерський облік та фінансова звітність. Аналіз активів

14. П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати” затв. Наказом Мінфіну від 31.03.1999 р. №87

Визначається зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей

Бухгалтерський облік та фінансова звітність. Аналіз фінансового стану

15. П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”. Затв. Наказом Мінфіном від 31.03.1999 р. №87

Визначається зміст і форма звіту про рух грошових коштів, а також загальні вимоги до розкриття його статей

Бухгалтерський облік та фінансова звітність. Аналіз грошових потоків підприємства

16. П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”. Затв. Наказом Мінфіну від 31.03.1999 р. №87

Визначається зміст і форма про власний капітал, а також вимоги до розкриття його статей

Розділ 2 Характеристика об’єкта дослідження

2.1 Аналіз організаційно-правового стану підприємства

Написання дипломної роботи проходить з використанням в якості об’єкта вивчення Товариства з обмеженою відповідальністю „Лан”, що знаходиться в с. Гайове Барського району.

Товариство створено і діє на підставі Статуту зареєстрованого Барського районною адміністрацією 21 лютого 2000 року. Копія статуту прикладена до роботи (додаток 1).

Відповідно до вище зазначеного Статуту і чинного законодавства України ТОВ „Лан” є юридичною особою і створене в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса с. Гайове.

Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майно, а також майнові та особисті немайнові права, вступати в зобов’язання, бути позивачем в арбітражному та третейському судах.

ТОВ „Лан” має свій самостійний баланс відокремлене майно, а також розрахунковий та інші рахунки в банківських та інших кредитних установах для зберігання грошових коштів здійснення всіх видів розрахункових, кредитних та касових операцій.

Товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернене стягнення. Засновники не відповідають за зобов’язаннями товариства, а товариство не відповідає за зобов’язання засновників. Засновники зазнають збитків у межах своїх внесків.

Засновниками товариства можуть бути, як українські так і іноземні юридичні та фізичні особи, крім випадків передбачених законодавчими актами України.

Товариство може бути учасником будь-якого іншого господарського товариства та об’єднання підприємств чи організацій, має право створювати дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, які можуть діяти від свого імені на основі положень про них. Товариство може вступати в союзи, а також приймати участь у концернах, асоціаціях та інших об’єднаннях підприємств, також випускати, реалізувати та купувати цінні папери.

В Статуті затверджені наступні права товариства:

• здійснювати волювання, користування та розпорядження своїм майном і грошовими коштами;

• самостійно вирішувати питання планування, проектування, організації виробництва, розміщення обладнання, матеріалів, структурних підрозділів, служб, а також комерційної діяльності;

• самостійно вирішувати питання прийому та звільнення, встановлювати форми та розмір оплати праці та матеріального заохочення співробітників товариства та осіб, що приймають участь в його роботі;

  • самостійно купувати, міняти, орендувати, в підприємств, організацій, закладів і фізичних осіб будівель, транспорт, устаткування, сировину, матеріали та інше майно;

  • списувати з балансу своє майно в тому випадку коли воно фізично або морально застаріло, зносилося, або проводити відчуження свого майна будь-яким зручним шляхом;

  • передавати своє майно в користування іншим юридичним та фізичним особам, здавати в оренду, здійснювати лізингові операції або продавати;

  • здійснювати зовнішньоекономічну діяльність;

  • інші права передбачені законодавством України.

  • Товариство має свою печатку, штампи, бланки, товарні знаки та іншу фірмову символіку, зразки якої затверджуються директором.

  • Основними видами діяльності, якими займається ТОВ „Лан” є:

  • організація виробництва, переробка та реалізація різноманітних видів екологічночистої сільськогосподарської продукції, в тому числі рослинництва, тваринництва, рибальства, бджільництва, іншої продукції;

  • проведення селекційної роботи в рослинництві і тваринництві;

  • виробництво та реалізація продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання, продуктів харчування, сільськогосподарської продукції тощо;

  • розробка і провадження в практику науково обґрунтованих систем захисту тварин, хутрових звірів і риб від поширених хвороб різної етіології;

  • організація оптової та роздрібної торгівлі матеріальними та сировинними ресурсами, продукцією, виробничо-технічного призначення, товарами народного споживання, сільськогосподарською та іншою продукцією;

  • проведення ярмарків, аукціонів, виставок, виставок-продажу та організація інших аналогічних закладів;

  • організація виробництва, ремонту та експлуатації об’єктів житлового та не житлового призначення;

  • транспортні перевезення;

  • створення та комплексна експлуатація власної мережі магазинів, кіосків, торгових точок для реалізації сільськогосподарської продукції;

  • збір та переробка втор сировини та відходів промисловості;

  • купівля, продаж, надання в оренду будівель, приміщень, обкладення, та іншого нерухомого майна.

Майно товариства складається з основних фондів та оборотних коштів, а також інших цінностей.

Джерелами формування є:

• грошові кошти, майно, а також майнові права передані йому засновниками;

• кошти, майно та майнові права одержані в результаті господарської діяльності;

• інші кошти, майно та майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність).

Ризик випадкової загибелі або надходження майна, що є власністю товариства, і що передане йому в користування засновниками несе товариство.

Засновники товариства не мають відокремлених прав на окремі об’єкти, що входять до складу майна товариства.

Товариство має право орендувати землю та майно у власників земельних та майнових паїв на договірній основі.

З метою забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків засновників створено Статутний капітал в розмірі 7,4 тис. грн.

Вкладами засновників можуть бути:

Будинки, споруди, обладнання, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти (в тому числі й в іноземній валюті).

До моменту державної реєстрації кожен засновник повинен був внести 30% грошових коштів у статутний капітал. Залишок частки Статутного капіталу вноситься протягом року після реєстрації товариства.

Товариство має право змінювати розмір Статутного капіталу. Кожен засновник має право подати свою частку Статутному капіталі.

Товариство створює Резервний капітал в обсязі 25% від Статутного капіталу, який формується шляхом щорічних відрахувань від суми чистого прибутку. В Статуті товариства передбачено такі права засновників:

• брати участь в управлінні справами товариства;

• брати участь в розподілі прибутку та одержувати його частину відповідно до внеску;

• одержувати інформацію про діяльність товариства;

• інші права передбачені законодавством України.

• Засновники зобов’язані:

• додержуватися установчих документів товариства і виконувати рішення його зборів;

• виконувати свої зобов’язання щодо майнової участі;

• оплачувати свою частку;

• не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

• сприяти товариству у здійсненні його діяльності;

• не приймати участі в різного роду діяльності, яка може перешкоджати вирішенню господарських питань товариства;

• нести інші обов’язки передбачені чинним Законодавством України.

Вищим органом управління товариства є збори засновників. До них входять засновники або їх представники. Учасник товариства має право передати свої повноваження у зборах іншому учаснику або представнику іншого засновника. Кожний учасник має голоси пропорційно до внеску в Статутний капітал. У випадку, коли ухвалою зборів засновників можуть бути порушені інтереси ще одного або декількох засновників, зокрема під час розгляду питання про виключення засновника з товариства, ці засновники або їх представники у голосуванні участі не беруть.

Збори обирають свого голову на три роки із числа засновників або їх представників.

До виняткової компетенції зборів засновників належить:

• зміна Статуту;

• обрання і відкликання членів ревізійної комісії;

• затвердження річних результатів діяльності товариства;

• створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств філій або представництв;

• прийняття ухвали про припинення діяльності товариства;

• виключення засновника з товариства тощо.

Збори засновників вважаються дійсними, якщо на них присутні засновники (їх представники), що посідають загалом більше 55% голосів, а з питань, що потребують одностайності – всі засновники.

Збори засновників скликаються не менше одного разу на рік.

У товаристві створюються одноосібний виконавчий орган – Директор, який здійснює поточне управління діяльністю товариства.

Директор має право без доручення виконувати дії від імені товариства. Він розв’язує всі питання діяльності товариства крім тих, що становлять виняткову компетенцію зборів засновників. Директор є підзвітним зборам засновникам і організовує виконання їх ухвал.

Контроль за діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами засновників у кількості трьох осіб.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Проведення фінансового стану підприємства має доволі важливе значення, адже дає змогу зробити висновки щодо ефективності інвестування в підприємства, його ліквідності, фінансової стійкості для прийняття рішень.

Аналіз фінансового стану ТОВ „Лан” почнемо загальної оцінки стану майна. Розрахунки наведені табл. 3

Таблиця 3

Загальна оцінка стану майна

191

-69

У % до оборотного капіталу

25,9

21,9

34,4

31,6

-4

12,5

-2,8

1.2.3. Кошти та їх еквіваленти, тис.грн.

4

4

8

16

-

4

8

У % до оборотного капіталу

0,2

0,2

0,5

1,0

-

0,3

0,5

1.3. Витрати майбутніх періодів тис.грн.

-

-

-

-

-

-

-

У % до майна

-

-

-

-

-

-

-

Показник

На початок 2001 р.

На початок 2002 р.

На початок 2003 р.

На кінець 2003 р.

Зміна за 2001 р.

(+,-)

Зміна за 2002 р.

(+,-)

Зміна

за

2003

р.

(+,-)

А

1

2

3

4

5

6

7

Грошві кошти та їх еквіваленти, тис.грн.

4

4

8

16

-

4

8

У % до всього

0,2

0,2

0,5

1,0

-

Отже, з таблиці 4 бачимо, що збільшення вартості оборотних активів відбувається лише в 2001 році. Ця зміна пов’язана зі збільшенням вартості тварин на вирощуванні та відгодівлі, а також незавершеного виробництва. При цьому вартість всіх інших оборотних активів зменшується. Аналогічні зміни відбуваються і в структурі оборотних активів на кінець 2001 року питома вага вартості тварин на вирощуванні та відгодівлі і незавершеного виробництва також зросла.

В 2002 р. вартість оборотних активів зменшилася. До цього привело зменшення суми виробничих запасів, тварин на вирощуванні та відгодівлі, незавершеного виробництва та готової продукції. При цьому зросла дебіторська заборгованість. Внаслідок таких змін значно зросла питома вага дебіторської заборгованості (на 12,5 %).та зменшилася питома вага виробничих запасів (на 10,6 %) в загальній структурі оборотних активів.

В 2003 році відбувається зворотне явище - виробничі запаси за рахунок збільшення їх вартості витісняють дебіторську заборгованість, питома вага якої зменшується. Найбільше зростає питома вага незавершеного виробництва.

Далі проводимо аналіз ліквідності ТОВ “Лан”. Для цього згрупуємо активи та зобов’язання підприємства відповідно до їх ліквідності (активи) та терміновості (зобов’язання).

Таблиця 5

Групування активів підприємства відповідно до їх ліквідності

Під час групування активів в таб. 5 взято до уваги те, взято до уваги те, що високоліквідними і найбільш мобільними активами (А₁) є грошові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості (А₂), адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси (А₃), які можна продати або використати в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, як правило, не передбачають реалізовувати або ліквідувати, тому що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи – важко- ліквідні активи. Сюди ж віднесемо незавершене виробництво.

Таблиця 6

Групування зобов’язань підприємства відповідно до їх терміновості

В таблиці 6 зобов’язання підприємства згруповано за строками їх погашення. При чому найбільш терміновими (П₁) вважаються поточні зобов’язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій.

Поточні зобов’язання (П₂) визначаються строком погашення одержаних позикових коштів за період менше одного року. Довгострокові зобов’язання (П₃) визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше одного року. Постійні зобов’язання – це зобов’язання перед власниками суб’єкта господарювання в частині формування власного капіталу.

Побудуємо баланси ліквідності підприємства за 2001-2003 рр.

Таблиця 7

Аналіз ліквідності балансу 2001-2003 рр.

початок 2001 р.

На

початок 2002 р.

На

початок 2003 р.

На

кінець 2003 р.

А₁-П₁

-666

-572

-527

-368

А₂-П₂

439

384

280

306

А₃-П₃

1001

1123

861

828

А₄-П₄

-774

-951

-814

-766

На початок 2001 р.

На початок 2002 р.

На початок 2003 р.

На кінець 2003 р.

Зміна за 2001 р.

Зміна за 2002р.

Зміна за 2003 р.

3,0

4,2

3,6

5,0

1,2

-0,6

1,4

Показник

На поча-ток 2001 р.

З таблиці 9 бачимо, що в 2001 р.спостерігався ріст робочого капіталу, що характеризує покращення стану справ на підприємстві. Але в наступних роках бачимо зворотну тенденцію.

Рівень коефіцієнта покриття, тобто можливості підприємства погасити поточні зобов’язання за рахунок поточних активів, за 2001 р. Досяг максимального значення, а за 2002 р. Він різко знизився. В 2003 р. Ситуація щодо цього показника дещо покращилася. За усі ці роки коефіцієнт покриття досягав нормативного значення.

Аналіз коефіцієнта швидкої (проміжної) ліквідності виявив позитивні тенденції - ріст показника за 2001-2003 роки. Лише на кінець 2003 року бачимо незначний спад. Якщо розглянути детально звітність підприємства, то побачимо, що даний показник збільшувався лише за рахунок дебіторської заборгованості, що говорить про передчасність позитивних висновків.

Аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності, який показує здатність підприємства покрити свої борги за рахунок грошових коштів, ивявив, що даний показник за 2001-2002 роки не змінювався, а на кінець 2003 року зріс втричі. Це має позитивне значення в діяльності підприємства

Частка оборотних коштів в активах різко змінилася лише в 2001 році. Але, згідно з раніше проведеним аналізом, така зміна пов’язана зі зміною суми необоротних активів. Далі цей показник має незначну тенденцію до спаду.

Далі проаналізуємо фінансову стійкість підприємства, визначимо тип фінансової стійкості ТОВ “Лан” за три попередніх роки. Для цього необхідно визначити наявність власних оборотних засобів, що дорівнює сумі власного капіталу, забезпечень наступних витрат і

платежів та доходів майбутніх періодів зменшеної на вартість необоротних активів підприємства.

Далі визначаємо наявність власних і довгострокових позикових джерел коштів для формування запасів і витрат, що дорівнює сумі власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позикових коштів.

Далі визначаємо загальну величину основних джерел коштів для формування запасів і витрат, що дорівнює сумі власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позикових коштів.

Далі визначаємо загальну величину основних джерел коштів для формування запасів і витрат що дорівнює сумі власних і довгострокових позикових джерел для формування запасів витрат та короткострокових кредитів і позикових коштів.

Для визначення типу фінансової стійкості використовується показник рекомендовані в економічній літературі:

(3)

де - надлишок (+) нестача (-) власних оборотних коштів

- надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат;

- надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат.

Надлишок (нестача) власних оборотних коштів визначається за формулою:

(4)

де - наявність власних оборотних коштів;

Z – сума запасів і витрат.

Надлишок (нестача) власних і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат визначається за формулою:

(5)

де Е^Т – наявність власних оборотних і довгострокових джерел коштів.

Надлишок (нестача) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат визначається за формулою:

(6)

де Е^Е – загальна сума джерел коштів для формування запасів і витрат.

Функція правомірного показника визначається таким чином:

;

Виділяють чотири типи фінансової стійкості.

1. абсолютна стійкість фінансового стану спостерігається, якщо:

> 0,

> 0, S (1,1,1) (7)

> 0.

2. Нормальна стійкість фінансового стану, якщо:

< 0,

> 0, S (0,1,1) (8)

> 0.

3.Нестійкий фінансовий стан, якщо:

< 0,

< 0, S (0,0,1) (9)

> 0.

2. Кризовий фінансовий стан, якщо:

< 0,

< 0, S (0,0,0) (10)

< 0.

Для характеристики фінансової стійкості ТОВ “ Лан” аналітичні дані сформовано в таб. 10

Таблиця 10

Аналіз фінансової стійкості підприємства

-94

54

-46

7. Загальна вели-чина джерел влас-их коштів для формування запа-сів і витрат, тис. грн.

1697

1757

1670

1600

60

-87

-70

8. Загальна вели-чина запасів і витрат, тис. грн.

1254

1369

1087

1078

115

-282

-9

9. Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних коштів

-299

-188

-47

-62

111

141

-15

10. Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних і довгострокових позикових коштів для формування запасів і витрат

-227

-188

-47

-62

39

141

-15

11.Надлишок (+), нестача (-) загаль-ної величини основних джерел коштів для

+443

+388

+583

+522

-55

195

-61

12. Тривимірний показник типу фінансової стійкості

0,0,1

0,0,1

0,0,1

0,0,1

*

*

*

Показник

На поча-ток 2001 р.

На поча-ток 2002 р.

На поча-ток 2003 р.

На кі-нець2003р.

Зміна за 2001 р.

Зміна за 2002 р.

Зміна за 2003 р.

1.Коефіцієнт автономії

0,93

0,81

0,79

0,80

-0,12

-0,02

0,01

2. Маневреність робочого капіталу

0,60

0,47

0,33

0,35

-0,13

-0,14

0,02

3. Коефіцієнт маневреності робочого ка-піталу

0,10

0,47

0,45

0,44

0,37

-0,02

Розглянемо кожний показник окремо.

Коефіцієнт автономії характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. В літературі рекомендується норма даного показника - не менше 0,5.

За усі роки коефіцієнт автономії відповідав цій нормі. За 2001-2002 роки була незначна тенденція до спаду, але в 2003 році бачимо підвищення цього показника.

Маневреність робочого капіталу характеризує частку запасів у загальній сумі робочого капіталу. Щодо норми цього показника, то її встановлює саме підприємство за планом. Тенденції зміни маневреності робочого капіталу аналогічні до змін коефіцієнта автономії.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність, а яка капіталізована. Рекомендована в літературі норма - не менше 0,5. Як бачимо з таб. 11 даний коефіцієнт на початок 2001 року мав мінімальне значення – 0,10. Це говорить про те, що в цьому періоді значну частину власних коштів було вкладено в необоротні активи, а в поточну діяльність вкладено всього 10 % власних коштів. На кінець 2001 року ситуація різко змінилася - даний коефіцієнт зріс на 0,37. При цьому він все ж не досягнув рекомендованої норми. В наступних періодах спостерігається несначна тенденція спаду. Отже бачимо, що підприємство надає перевагу більш постійним активам і не намагається розширювати виробництво.

Коефіцієнт фінансової стійкості визначається як відношення власного та залученого капіталу. Рекомендована норма - більше 1. З таб. 11 бачимо, що на початок 2001 року власний капітал був основним джерелом здійснення діяльності. На кінець цього ж року ситуація змінилася. Даний коефіцієнт зменшився до 4,3. Така різка зміна коефіцієнта пояснюється змінами в обліковій політиці підприємства, під час якої різко зменшилася сума власного капіталу - на 97,1%. Отже, було б необ’єктивно робити висновки щодо цієї зміни. На кінець 2002 року коефіцієнт дещо знизився, а в 2003 році він знову зріс. Отже, немає постійної спаду або росту. За період 2001-2003 рр.коефіцієнт фінансової стійкості сягав рекомендованої норми.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування) є оберненим показником до коефіцієнта фінансової стійкості.

Коефіцієнт стійкості фінансування показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок стійких джерел. Критичне значення коефіцієнта - 0,75. З таб. 11 видно, що коефіцієнт в 2001-2003 рокахпостійно знаходився в нормі, хоча спостерігається незначне коливання.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу характеризує частку залученого капіталу в загальній сумі капіталу підприємства і е повинен перевищувати 0,5. Даний коефіцієнт відповідає нормі і за 2001-2003 роки залишався порівняно стабільним.

Отже, аналіз фінансової стійкості за допомогою визначення абсолютних показників показав, що ТОВ “Лан” має нестійкий фінансовий стан.

Оцінка фінансового стану підприємства шляхом визначення відносних показників не показала значних відхилень від норми. Лише коефіцієнт маневреності робочого капіталу не досяг норми.

З цього можна зробити наступні висновки:

• підприємство є стабільним у відношенні фінансової незалеж-ності - його власний капітал переважає залучений;

• в цей же час підприємству не вистачає власних коштів для вкладення їх у виробництво,оскільки левова частка власного капілалу вкладена в необоротні активи.

Підприємству слід залучити довгострокові позикові кошти для здійснення діяльності, а заразом і підвищити фінансову стійкість.

2.3 Оцінка фінансового обліку та аналізу на підприємстві

Під час розгляду організації фінансового обліку на ТОВ „Лан” використано інформацію наказу про облікову політику.

На даному підприємстві наказ про облікову політику має назву „Наказ про перехід на Національні Положення” (стандарти) бухгалтерського обліку від 20 січня 2001 року. Копія наказу міститься в додатку 2.

В вище зазначеному наказі затверджено наступні питання:

• відповідальність за ведення обліку на підприємстві покладено на головного бухгалтера;

• види діяльності підприємства: вирощування зернових, технічних, кормових культур, вирощування молодняку ВРХ;

• формою ведення бухгалтерського обліку обрано журнально-ордерну;

• затверджено спеціально розроблений для господарства план рахунків бухгалтерського обліку;

• основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю;

• амортизація основних засобів здійснюється методом зменшувального залишку;

• запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, а списуються методом ідентифікованої собівартості;

• дебіторська заборгованість оцінюється за чистою вартістю реалізації;

• 1 січня 2001 року створено резерв сумнівних боргів;

• облік витрат здійснюється за принципом відповідності з використанням 9 класу;

• облікову політику підприємство базує на наступних принципах: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів та витрат, превалювання сутності над формою, історичної собівартості, застосування єдиного грошового вимірника, періодичності;

• чистий прибуток розподіляється на виплату дивідендів засновникам, погашення заробітної плати, придбання техніки, матеріалів тощо.

Далі в наказі розписано відповідальність окремих службових осіб за ведення відповідних ділянок обліку, затверджено склад ревізійної комісії в складі трьох осіб, затверджено відповідальність за ведення податкового, управлінського обліку та складання фінансової, податкової, статистичної та спеціальної звітності на підприємстві.

Якщо проаналізувати стан обліку на підприємстві фактично, він повністю відповідає наказу, а отже і чинному законодавству України. Під час загального ознайомлення з організацією ведення обліку на підприємстві не було виявлено порушень з боку облікового персоналу. Щодо стану економічного аналізу на підприємстві то тут не передбачено спеціального підрозділу або окремої службової особи яка б займалась здійсненням аналізу.

Якщо виникає потреба провести аналіз фінансової чи господарської діяльності, його здійснює головний бухгалтер або економіст, які мають відповідну вищу освіту і можуть проаналізувати діяльність підприємства і розробити необхідні пропозиції для усунення недоліків та виявлення резервів покращення стану на підприємстві.

Розділ 3 Організація та стан обліку активів підприємства

3.1 Облік і класифікація активів

В першому розділі розглянуто поняття та класифікацію активів. Далі вивчимо облік і класифікацію активів детальніше, зокрема розглянемо облік на ТОВ „Лан”.

Якщо подивитися на облік активів в цілому, то для цього в Плані рахунків передбачено три класи: Клас 1 „Необоротні активи”, Клас 2 „Запаси” і Клас 3 „Кошти, розрахунки та інші активи”. Всі рахунки цих класів є активними за винятком рахунків 13 „Знос необоротних активів”, 19 „Негативний гудвіл”, 38 „Резерв сумнівних боргів”, які є пасивними, і рахунків 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”, 37 „Розрахунки з різними дебіторами”, що є активно-пасивними.

Далі розглянемо облік активів на підприємстві більш детально, заразом вивчимо їх класифікацію.

Облік основних засобів, що входять до необоротних активів, ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Для цього рахунка передбачено субрахунки другого порядку, де обліковуються основні засоби в залежності від їх виду.

Субрахунок 101 „Земельні ділянки” призначений для обліку землі, що належать підприємству.

На субрахунку 102 „Капітальні витрати на поліпшення земель” (ведеться облік капітальних вкладень на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку 103 „Будинки та споруди” ведеться облік руху наявності будівель, споруд, їх структурних компонентів, та передавальних пристроїв, включаючи частини будівель.

На субрахунках 104 „Машини та обладнання”, 105 „Транспортні засоби”, 106 „Інструменти, прилади та інвентар” ведеться облік руху та наявності автомобілів, включаючи вузли і запасні частини, якими вони комплектуються (двигуни, мости, запасні колеса, підйомники, інструменти, інвентар тощо), меблів, побутових електронних, оптичних, електромеханічних приладів та інструментів, електронно-обчислювальних та інших машин тощо.

На субрахунках 107 „Робоча та продуктивна худоба” і 108 „Багаторічні насадження”, що є специфічними для сільського господарства, ведеться облік відповідно робочої і продуктивної худоби та багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 „Інші основні засоби” ведеться облік руху і наявності інших основних засобів, що не відображені на вище перелічених субрахунках.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту окремо.

Облік інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 11 „Інші необоротні матеріальні активи ” по таких субрахунках: 111 „Бібліотечні фонди”, 112 „Малоцінні необоротні матеріальні активи”, 113 „Тимчасові (не титульні) споруди”. 114 „Природні ресурси”, 115 „Інвентарна тара”, 116 „Предмети прокату”, 117 „Інші необоротні матеріальні активи”.

Облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 „Нематеріальні активи” по субрахунках передбачених в Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Облік зносу необоротних активів ведеться на однойменному рахунку 13.

Довгострокові фінансові інвестиції обліковують на рахунку 14 „Довгострокові фінансові інвестиції”

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції” призначений для обліку витрат на капітальне будівництво, придбання (виготовлення) основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та для обліку витрат на формування основного стада.

Довгострокова дебіторська заборгованість обліковується на рахунку 16 з аналогічною назвою.

На рахунку 17 „Відстроченні податкові активи” ведеться облік відстрочених податкових активів.

Інші необоротні активи обліковуються на рахунку 18 з відповідною назвою.

Облік виробничих засобів ведеться на рахунку 20 „Виробничі запаси”, до якого відкриваються субрахунки передбачені в Плані рахунків.

Тварини на вирощуванні та на відгодівлі обліковуються на однойменному рахунку 21.

На рахунку 22 обліковуються малоцінні та швидко зношуванні предмети.

Облік напівфабрикатів, продукції сільськогосподарського виробництва та товарів ведеться відповідно на рахунках 25, 27, 26 та 28.

Облік грошей в касі, на рахунках в банках та інших коштів ведеться відповідно на рахунках 30, 31, 33.

Короткострокові векселі одержані обліковуються на однойменному рахунку 34.

Облік поточних фінансових інвестицій ведеться на рахунку 35.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками, різними дебіторами ведеться відповідно на рахунках 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками” та 37 „Розрахунки з різними дебіторами”.

Резерв сумлінних боргів обліковується на рахунку 38.

Для обліку витрат майбутніх періодів передбачено рахунок 39.

3.2 Облік необоротних активів

3.2.1 Облік основних засобів

Облік основних засобів, як і будь-яких інших активів, починається з їх оцінки.

Первісною оцінкою основних засобів, тобто вартістю за якою вони зараховуються на баланс підприємств, є собівартість придбання або створення цих основних засобів.

Собівартість об’єкта основних засобів включає купівельну ціну (в тому числі ввізне мито та безповоротні податки) та витрати, що безпосередньо пов’язанні з придбанням цього об’єкта в робочий стан (стан, який дає можливість використовувати його за прямим призначенням).

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Під справедливою вартістю основного засобу розуміють вартість конкретного об’єкта основних засобів, який може бути отримано в операціях обліку між проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Собівартість об’єктів, збудованих власними силами, включає: вартість робіт, виконаних субпідрядниками; прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші операційні витрати, що безпосередньо пов’язані з будівництвом активу, вартість дозволу на будівництво; оплату фахових послуг (архітекторів, юристів тощо).

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і сумою зносу за весь строк експлуатації об’єкта. Оцінка по залишковій вартості використовується при розробці планів відтворення основних засобів і для нарахування зносу.

Відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби” підприємство має право переоцінювати об’єкти основних засобів, якщо їх залишкова вартість відрізняється від справедливої на дату балансу. Під час переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату переоцінюється всі об’єкти групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів здійснюється за допомогою кореспонденції рахунків наведеної в таблиці 12

В таблиці наведені умовні суми. Підставою для відображення таких операцій є довідка бухгалтерії

Таблиця 12

Кореспонденція рахунків з обліку переоцінки основних засобів

423

10000

2. Дооцінка раніше нарахованого зносу пропорційно до зміни вартості основного засобу

423

131

245,25

3. Відображено уцінку раніше дооцінених основних засобів

423

10

547,25

4. Списана сума зносу за уціненими основними засобами

131

10

156,90

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дебет

Кредит

А

1

2

3

1. Відображення суми за договором постачання

152

63

105340,00

2. Відображення суми ПДВ

641

63

21068,00

3. Відображення суми за консультаційні, інформативні, посередницькі та інші витрати

152

685

4. Відображення суми ПДВ по операції 3

641

685

5. Зарахування об’єктів до складу основних засобів

105

152

105340,00

6. Зараховано до складу основних засобів робочу і продуктивну худобу

107

155

860,00

7.Введення в експлуатацію багаторічних насаджень

108

15

18000,00

Будівництво об’єктів основних засобів. Підрядним способом

8. Відображення затрат на проектні будівельно-матеріальні роботи за рахунками підрядників, проектних організацій

15

63

1009,28

9. Відображення затрат на проектні будівельно-матеріальні роботи за рахунками підрядників, проектних організацій

152

631

1009,28

10. Відображення суми ПДВ у рахунках підприємств і проектних організацій

641

631

201,85

11. Одержання цільового фінансування на будівництво із зовнішніх джерел

31

48

12. Використання коштів цільового фінансування для розрахунків з підрядниками

63

48

31

69

1009,28

13. Зарахування збудованого об’єкта до складу основних засобів

10

15

. Господарським способом

14. Відображення збудованого об’єкта до складу основних засобів

15

23

65

66

205

15000,00

15. Зарахування збудованого об’єкта до складу основних засобів

10

15

15000,00

Безоплатне одержання основних засобів

16. Відображення вартості безоплатно одержаних основних засобів

10

424

5000,00

17. Визначення доходу одночасно з нарахуванням амортизації

424

745

5000,00

Витрати на поліпшення та утримання основних засобів

18. Відображення затрат з реконструкції, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання об’єктів основних засобів

15

63

3.2.2 Облік інших необоротних матеріальних активів

До інших необоротних матеріальних активів належать бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи природні ресурси та інвентарна тара, тимчасові (нетитульні) споруди.

Основну частину складають матеріальні необоротні матеріальні активи та інвентарна тара.

Для обліку малоцінних необоротних матеріальних активів передбачено субрахунок 112. На ньому відображається вартість необоротних активів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленого підприємством ставкою.

На ТОВ „Лан” верхньою планкою вартості необоротних матеріальних активів, що включаються до складу малоцінних необоротних активів, є 500 грн.

Нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів здійснюються методом прямолінійного списання.

Документальне оформлення та облік інших необоротних матеріальних активів здійснюється аналогічно до обліку основних засобів. Основна відмiнність полягає в нарахуванні амортизації.

В звітності, зокрема в балансі підприємства інші необоротні матеріальні активи відображаються разом з основними засобами.

Приведемо умовну кореспонденцію рахунків з обліку інших необоротних матеріальних активів (таблиця 14).

Таблиця 14

Кореспонденція рахунків з обліку інших необоротних матеріальних активів

3.2.3 Облік незавершеного будівництва

До незавершеного будівництва відносяться витрати на капітальне будівництво понесені в попередніх та звітному періоді, причому об’єкт будівництва ще не включено до основних засобів.

Капітальне будівництво здійснюється як підрядним так і господарським способом. Від цього залежить специфіка обліку капітальних інвестицій.

Якщо будівництво здійснюється підрядним способом, основними документами для первинного обліку є: проектно-кошторисна документація, титульні списки, акт про відведення земельної ділянки під нове будівництво, графіки передачі обладнання й матеріалів, якими забезпечує замовник.

На ТОВ „Лан” будівництво здійснюється власними силами. Основними первинними документами для відображення господарських операцій за кожною статтею є: лімітно-забірні карти на відпуск будівельних та інших матеріалів, накладні внутрішньогосподарського призначення, наряди на відведену роботу, табелі обліку робочого часу, облікові листи тракториста-машиніста, подорожні листи вантажного автомобіля, відомості нарахування амортизації, акти приймання-здачі виконаних робіт та іншi.

Перевірені первинні документи групують у Звітах про рух матеріальних цінностей, накопичувальних відомостях, відповідних реєстрах, на підставі яких списують будівельні та інші матеріали, послуги доломіжних виробництв, трудові затрати тощо на об’єкти капітального будівництва. При цьому складають Виробничий звіт, в якому ведуть аналітичний облік капітальних інвестицій по кожному об’єкту обліку.

Аналітичний облік ведуть у Виробничому звіті за такими статтями: матеріали; основна заробітна плата; витрати по експлуатації будівельних машин і механізмів, інші витрати.

На статтю „Матеріали” відносять фактичну вартість витрачених на будівельні монтажні роботи різних будівельних матеріалів – цементу, цегли, шиферу, а також конструкцій і деталей; малоцінних та швидкозношуваних предметів. Вартість використання будівельних матеріалів записують на дебет субрахунку 151 „Капітальне будівництво” і кредит субрахунку 205 „Будівельні матеріали”. Малоцінні та швидкозношувані предмети, на дебет субрахунку 151 в кредит рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

По статті „Основна плата праці” обліковують основну оплату праці працівникам, зайнятим безпосередньо на будівельно-монтажних роботах.

Нараховані суми записують на дебет субрахунку 151 і кредит рахунка 66 „Розрахунки з оплати праці”.

До статті „Експлуатація будівельних машин і механізмів” належать витрати на оплату праці робітників, зайнятих експлуатацією будівельних машин і механізмів, їхнім ремонтом і технічними обслуговуванням; вартість паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, запасних частин, що використовуються під час експлуатації, поточного ремонту і технічного обслуговування будівельної техніки; амортизаційні відрахування на відновлення цих машин та механізмів; орендна плата при використанні залученої техніки; інші витрати з експлуатації машин і механізмів. При цьому дебетують субрахунок 151 і кредитують відповідні рахунки – 66, 203 „Паливо”, 23 „Виробництво”, 207 „Запасні частини”; 131 „Знос основних засобів”, 685.

Розрахунки з різними кредиторами тощо.

По статті „Інші витрати” обліковують вартість послуг власного і залученого транспорту і тракторів з переміщення ґрунту та ін.

Синтетичний облік капітального будівництва слід вести в журналі-ордері 13 с. – г по рахунку 15. на ТОВ „Лан” цей журнал – ордер не ведеться. Аналітичний облік ведеться в виробничому звіті, про який йшлося раніше.

В наступній таблиці наведена кореспонденція рахунків з обліку незавершеного будівництва, при цьому використовуються умовні дані.

Таблиця 15

Кореспонденція рахунків з обліку незавершеного будівництва

3.2.4 Облік нематеріальних активів

Серед майна ТОВ „Лан” немає нематеріальних активів, але оскільки їх облік є доволі специфічним, то розглянемо його теоретично. Тим паче, що в процесі подальшої діяльності ТОВ „Лан” може виникнути необхідність такого обліку.

До нематеріальних активів, які є об’єктом бухгалтерського обліку належать:

• права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічного та іншою інформацією про природне середовище тощо);

• право користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

• право на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі; промислові знаки; сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

• авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

• інші нематеріальні активи.

Придбані або отримані нематеріальні активи відображаються в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод пов’язаних з їх використанням, та якщо вартість їх може бути достовірно визначена.

Придбані (створенні) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи її еквівалентів, що була передана (отримана) під час обліку.

Основними первинними документами для взяття на облік нематеріальних активів є:

• свідоцтво України на знак для товарів і послуг;

• патент на винахід;

• патент України на промисловий зразок;

• свідоцтво на право займатися племінною справою;

• авторський договір чи договір з організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективні основі;

• патент на сорт;

• рахунок за роботу по створенню і впровадженню програмного забезпечення ЕОМ;

• рахунок за ноу-хау згідно з договором із власником;

• рахунки й документи, що підтверджують оплату права користування природними ресурсами;

• договір та акти на приймання наукових і дослідно-конструкторських розробок.

Для обліку витрат підприємства на придбання (створення) нематеріальних активів використовується рахунок 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”

Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів призначений рахунок 12 „Нематеріальні активи”.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визначенні цього об’єкта активом, але не більше 20 років.

В наступній таблиці наведена кореспонденція рахунків по обліку нематеріальних активів з використанням умовних даних.

Таблиця 16

Кореспонденція рахунків з обліку нематеріальних активів

3.3 Облік оборотних активів

3.3.1 Облік запасів підприємства

Облік виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів

Для забезпечення ефективної організації обліку всі виробничі запаси підприємства класифікуються на такі групи:

• насіння і садивні матеріали;

• корми;

• нафтопродукти;

• тверде паливо;

• різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, олійнях тощо;

• запасні частини й ремонтні матеріали;

• готова продукція;

• товари;

• малоцінні та швидкозношувані предмети.

Важливим питанням під час обліку запасів є їх оцінка.

Існує чотири основних методи оцінки запасів:

• метод ідентифікації;

• метод середньої вартості;

• метод оцiнки запасiв за цiнами перших закупок;

• метод оцінки запасів за цінами останніх закупок – ЛІФО

Під час оцінки матеріальних цінностей на ТОВ „Лан” користуються методом ідентифікації.

Цей метод передбачає рух виробничих запасів з моменту їх придбання до моменту реалізації або виробничого використання за фактичною їх вартістю, яка складається на момент придбання. Даний метод має два суттєвих недоліки.

По-перше, у багатьох випадках важко і непрактично слідувати за придбанням і використанням конкретних товарних одиниць. По-друге, якщо підприємство займатиметься, придбанням, реалізацією та використанням на виробництво однакових товарів, буде дуже важко визначити які товари вже реалізовані або використані на виробництво, а які залишилися. В цьому випадку виникає можливість маніпулювати визначенням прибутку.

Основними первинними документами для обліку виробничих запасів є Накладні, Товаро-транспортні накладні, прибуткові ордера, лiмітно-забірні картки тощо. Їх опис та зразки наведені в додатку 7.

Під час надходження виробничих запасів на підприємство прихід оформлюють за допомогою документа постачальника – накладної або товарно-транспортної накладної, або ж шляхом виписування прибуткового ордера.

Для одержання матеріалів від одногороднього постачальника виписується Довіреність, яка реєструється в Журналі реєстрації довіреностей.

Відпуск виробничих запасів у виробництво здійснюється за допомогою накладних – вимог або лімітно-забірних карток.

Облік продукції й матеріалів у коморах здійснюється на картках складського обліку матеріалів

Записи в картках складського обліку комірник робить щодня окремо по кожному разовому документу, після кожного запису виводиться залишок. Дані відомостей витрачання кормів, лімітно-забірних карт комірник заносить у картку в міру їх закриття не пізніше першого числа наступного за звітним місяця.

Щомісяця комірник на підставі первинних документів складає Звіт про рух матеріальних цінностей у двох примірниках і подає його в бухгалтерію разом з первинними документами. До Звіту включають лише ті види продукції й матеріалів по яких був рух у звітному місяці. Копія звіту подана в додатку 7.

Дані про рух та наявність цінностей узагальнюють в Журналі-ордері №10.1.С.-Г., який об’єднано з відомістю. Для записів по синтетичних рахунках (субрахунках) використовують вкладні аркуші. Облік цінностей ведуть за цінами придбання.

Кредитові обороти по синтетичних рахунках та обліку матеріалів з Журналу-ордера №10.1.С.Г. переносять у голову книгу.

Синтетичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться на рахунку 22.

Синтетичний облік виробничих запасів ведеться на рахунку 20 „Виробничі запаси”, який має такі субрахунки:

201 „Сировина й матеріали”;

202 „Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”;

203 „Паливо”;

204 „Тара й тарні матеріали”;

205 „Будівельні матеріали”

206 „Матеріали передані в переробку”;

207 „Запасні частини”;

208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”;

209 „Інші матеріали”

Під час обліку виробничих запасів використовується кореспонденція рахунків описана в таблиці 17

Таблиця 17

Кореспонденція рахунків з обліку виробничих запасів

719

14.Уцінка запасів

946

20,22

15.Нестачі виявлені під час інвентаризації

947

20,22

16.Списання запасів на виробництво загальновиробничі та загальногосподарські витрати

23,91,92

20,22

1750,00

17.Відпуск на сторону матеріальних цінностей за фактичною собівартістю

943

20,22

63,25

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

2

3

4

5

1.Оприбутковано приплід

211

232

106,00

2.Оприбутковано молодняк, придбанні від інших підприємств:

• вартість тварин

• ПДВ

211

641

63

63