Найменування

Позначення

Одиниця виміру

Величина

Розрахункова температура повітря проектування опалення [1]

t_но

ºС

– 40

Середня температура найбільш холодного місяця [1]

t_нхм

ºС

– 17

Розрахункова температура повітря усередині житлових приміщень

t_в

ºC

+ 20

Розрахункова температура гарячої води в абонента

t_г

ºС

+ 65

Розрахункова температура холодної води в абонента в літній період

Величина

Одиниця виміру

Розрахунок

Найменування

Розрахункова формула або спосіб визначення

Розрахункове навантаження опалення (t = t_но = – 40 ºС)

МВт

Розрахункове навантаження вентиляції (t = t_но = – 40 ºС)

МВт

Навантаження опалення (t_н = + 8 ºC)

МВт

Навантаження вентиляції (t_н = + 8 ºC)

МВт

Навантаження опалення (t_нхм = – 17 ºC)

МВт

Навантаження вентиляції (t_нхм = –17 ºC)

МВт

Величина

Одиниця виміру

Розрахунок

Найменування

Розрахункова формула або спосіб визначення

Витрата тепла на ГВС для зимового періоду

МВт

Витрата тепла на ГВС для літнього періоду

МВт

Коефіцієнт тижневої нерівномірності

Кн

–

1,2

Коефіцієнт добової нерівномірності

К_с

–

1,9

Розрахункова витрата тепла на ГВС для зимового періоду

МВт

Розрахункова витрата тепла на ГВС для літного періоду

МВт

Середня температура повітря опалювального періоду

(табл. 4.1 [1])

ºС

– 7,2

Річна витрата тепла на опалення

МВт

Річна витрата тепла на вентиляцію

МВт

Річна витрата тепла на ГВС

МВт

Сумарна річна витрата теплоти

МВт

Величина

Одиниця виміру

Розрахунок

Найменування

Розрахункова формула або спосіб визначення

Розрахункова температура води в трубопроводі, що подає

(за умовою)

ºС

150

Розрахункова температура води у зворотному трубопроводі

(за умовою)

ºС

70

Температура води в стояку місцевої системи після змішання на уведенні

ºС

95

Перепад температур води в місцевій системі

ºС

95 – 70 = 25

Перепад температур теплової мережі

ºС

150 – 70 = 80

Температурний напір нагрівального приладу місцевої системи

ºС

t_н

+ 8

+ 3

0

– 5

– 10

– 15

– 20

– 25

– 30

– 35

– 40

0,20

0,28

0,33

0,42

0,50

0,58

0,67

0,75

0,83

0,92

1

65,0

65,0

69,3

80,1

90,8

101,3

111,6

121,9

132,0

142,0

150,0

28,4

32,7

35,3

39,7

44,0

48,3

52,7

57,0

61,3

65,7

70,0

t_н

+ 8

+ 3

0

– 5

– 10

– 15

– 20

– 25

– 30

– 35

– 40

184

184

165

146

127

112

101

91

84

78

74

Розрахункова величина

Позначення

Розрахункова формула або спосіб визначення

Одиниця виміру

Розрахунковий режим

t_но = - 41 °З

Витрата теплоти на опалення й вентиляцію

МВт

64,3

Витрата теплоти на ГВС

З розрахунку

МВт

24,9

Загальна теплова потужність ТГУ

МВт

89,2

Температура прямої мережної води на виході із ТГУ

По мал. 2

ºС

150

Температура зворотної мережної води на вході в ТГУ

По мал. 2

ºС

70

Витрата мережної води на опалення й вентиляцію

кг/з

191,5

Витрата мережної води на ГВС

кг/з

74

Загальна витрата мережної води

кг/з

265,5

Витрата води на підживлення й втрати в т/с

кг/з

6,64

Витрата теплоти на власні потреби

МВт

2,68

Загальна теплова потужність ТГУ

МВт

91,88

Витрата води через котельні агрегати

кг/з

273

Температура води на виході з казана

ºС

150

Витрата води через казан на власні потреби

кг/з

7,9

Витрата води на лінії рециркуляції

кг/з

0

Витрата води по перемичці

кг/з

0

Витрата очищеної води

кг/з

6,64

Розрахункова величина

Позначення

Розрахункова формула або спосіб визначення

Одиниця виміру

Розрахунковий режим

t_но = - 41 °З

Витрата вихідної води

кг/з

7,64

Витрата води, що гріє, на Т№2

кг/з

3,32

Температура води, що гріє, після Т№1

°З

24

Витрата з деаератора

кг/з

0,01

Витрата води, що гріє, на деаерацію

кг/з

2,21

Розрахункова витрата води на власні потреби

кг/з

5,53

Розрахункова витрата води через котельний агрегат

кг/з

271

Помилка розрахунку

δ

%

0,73

Найменування величини

Одиниця виміру

Значення

Номінальна теплопродуктивність

Гкал/година

30

Витрата води

т/година

370

Витрата палива:

газ

м³/година

3680

мазут

кг/година

3490

Температура газів, що йдуть

газ

°З

160

мазут

°З

250

КПД при номінальному навантаженні

на газі

%

91,2

на мазуті

%

87,7

Гідравлічний опір казана

кгс/м²

19000

Тиск води розрахункове

кгс/див²

25

Видиме тепло навантаження топкового обсягу

газ

ккал/м³ година

551´10³

мазут

ккал/м³ година

480´10³

Найменування величини

Одиниця виміру

Значення

Номінальна теплопродуктивність

Гкал/година

30

Діапазон регулювання

%

10-100

Ротаційна форсунка:

Діаметр склянки

мм

200

Частота обертання склянки

про/хв

5000

В'язкість мазуту перед форсункою

°ВУ

8

Тиск мазуту перед форсункою

кгс/див²

2

Електродвигун:

Тип

-

АОЛ2-31-2М101

Потужність

кВт

3

Частота обертання

про/хв

2880

Автономний вентилятор первинного повітря (форсуночний):

Тип

-

30 ЦС-85

Продуктивність

м³/година

3000

Тиск повітря

мм вод. ст.

850

Тип електродвигуна

-

АТ-2-52-2

Потужність

кВт

13

Частота обертання

про/хв

3000

Аеродинамічний опір пальника по первинному повітрю не менш

кгс/див²

900

Температура первинного повітря

°З

10-50

Діаметр патрубка первинного повітря

мм

320

Пристрій вторинного повітря:

Тип короба

-

Зі звичайним прямим підведенням повітря

Ширина короба

мм

580

Опір лопаткового апарата

кгс/див²

250

Газова частина:

Тип

-

Периферійна із двостороннім підведенням

Число отворів

шт

21

Діаметр отворів

мм

18

Опір газової частини

кгс/див²

3000-5000

Діаметр устя пальника

мм

725

Кут розкриття амбразури

°

60

Габаритні розміри

Діаметр приєднувального фланця

мм

1220

Довжина

мм

1446

Висота

мм

1823

Маса

кг

869

Ділянки газового тракту

Dα

α²

Топлення

0,14

1,14

Конвективний пучок

0,06

1,2

Величина

Одиниця

Топлення,

Конвективний пучок

Коеф. надлишку повітря

−

1,14

1,2

м³/кг

9,06

9,65

м³/кг

2,2

2,21

м³/кг

12,31

12,91

−

0,084

0,081

−

0,178

0,171

−

0,262

0,252

u, °З

I⁰_в=V⁰ × (ct)_в

I_RO2 = V_RO2 ×(cν)_RO2

I⁰_N2 =

= V⁰_N2 × (cν)_N2

I⁰_H2O =

= V⁰_H2O × (cν)_H2O

I⁰_г = I_RO2 +

+ I⁰_N2 + I⁰_H2O

30

379,4

-

-

-

379,4

100

973,0

175,76

1001

329,18

1505,9

200

2588,1

371,28

2002

662,7

3036

300

3921,1

581,36

3018,4

1009,4

4609,1

400

5273,6

802,88

4057,9

1364,6

6225,4

500

6655,3

1035,8

5112,8

1730,9

7879,5

600

8075,9

1270,88

6190,8

2108,8

9569,7

700

9525,6

1519,44

7284,2

2500,4

11304,1

800

10994,9

1772,1

8416

2910,3

13098,5

900

12464,1

2029,04

9571,04

3322,3

14922,4

1000

13972,2

2290,1

10733,8

3760,5

16784,3

1100

15519,3

2555,2

11896,5

4198,6

18650,4

1200

17066,4

2825,6

13051,5

4645,5

20522,9

1400

20199,4

3369,6

15469,6

5576,4

24415,3

1600

23381,0

3917,68

17877,10

6542,1

28346,2

1800

26553,1

4475,12

20343,4

7338,4

32356,9

2000

29812,7

5036,72

22822,8

8558,7

36416,2

2200

33072,2

5602,48

25333,0

9589,8

40525,3

Найменування

Позначення

Розрахункова формула або спосіб визначення

Одиниця

Розрахунок

Розташовувана теплота згоряння палива

Q^р_р

Q^р_н + Q_в.н + i_тл

кДж/м³

36764,6

Втрата теплоти від хімічної неповноти згоряння палива

q₃

Табл. 4−3 [2]

%

0,5

Втрата теплоти від механічної неповноти згоряння палива

q₄

Табл. 4−3 [2]

%

0

Температура газів, що йдуть

u_ух

На вибір, табл. 1−3 [2]

°З

160

Ентальпія газів, що йдуть

I_ух

По I−u таблиці

кДж/кг

3042

Температура повітря в котельні

t_х.в.

На вибір

°З

30

Теоретична ентальпія повітря в котельні

I⁰_х.в.

По I−u таблиці

кДж/кг

385,3

Втрата теплоти з газами, що йдуть

q₂

%

6,99

Втрата теплоти від зовнішнього охолодження

q₅

По мал. 3−1 [2]

%

1,9

Сума теплових втрат

Σq

q₅ + q₄ + q₃ + q₂

%

9,4

КПД казана

h_ка

100 - Σq

%

90,6

Коефіцієнт збереження теплоти

φ

−

0,98

Температура води на вході в казан

t¢_в

З розрахунку

°З

70

Ентальпія води на вході в казан

I¢_в

Табл. VI−6 [2]

кДж/кг

294,6

Температура води на виході з казана

t¢¢_в

З розрахунку

°З

150

Ентальпія води на виході з казана

I¢¢_в

Табл. VI−7 [2]

кДж/кг

633,1

Витрата води через казан

Q_пол

З розрахунку

кВт

271

Витрата палива на казан

В

м³/з

1,047

Величина

Позначення

Формула або спосіб визначення

Одиниця

Розрахунок

Повна площа поверхні нагрівання

Н

По конструктивних розмірах (табл. II−9 [2])

м²

592,6

Діаметр труб

d

По конструктивних розмірах

мм

0,028

Середня довжина труб

l

По конструктивних розмірах

м

0,75

Поперечний крок труб

s₁

По конструктивних розмірах

м

0,064

Поздовжній крок труб

s₂

По конструктивних розмірах

м

0,04

Відносний поперечний крок труб

s₁/d

По конструктивних розмірах

-

2,29

Відносний поздовжній крок труб

s₂/d

По конструктивних розмірах

-

1,43

Розміри поперечного перерізу газоходу

A

B

По конструктивних розмірах

м

м

2,3

2,88

Ефективна товщина випромінюючого шару

s

м

0,084

Температура газів перед конвективним пучком

u¢

u²_т − з розрахунку топлення

°З

1090

Ентальпія газів перед конвективним пучком

I¢

I²_т − з розрахунку топлення

кДж/м³

20768,49

Температура газів за конвективним пучком

u²

На вибір (стор. 53 [2])

°З

160

Ентальпія газів за конвективним пучком

I²

По I−u таблиці

кДж/ м³

2705,5

Кількість теплоти, віддана конвективному пучку

Q_г

φ×(I¢ − I²)

кДж/ м³

18376,5

Середня температура газів

u_ср

0,5×(u¢ + u²)

°З

625

Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією

α_к

α_н × С_z × C_s × C_ф,

мал. 6?5 [2]

105,84

Сумарна оптична товщина запиленого газового потоку

kps

(k_гr_n + k_злm_зл) × p × s

60,98

Ступінь чорності випромінюючого середовища

a

1 − е ^{− kps}

−

0,12

Коефіцієнт теплової ефективності

ψ

Стр. 48 [2]

°З

0,8

Температура забруднення стінки труби

t_ст

t_кип + Δt

°З

135

Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням

α_л

α_н × a

11

Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки

α₁

ξ(α_до + α_л)

116,84

Теплосприйняття конвективного пучка

ε₀

ψ×a₁

92

Температурний напір на вході в пучок

Dt_б

u¢-t¢

°C

940

Температурний напір на виході з пучка

Dt_м

u¢¢-t¢¢

°З

90

Середній температурний напір

Δt

Табл. 6−1 [2]

°З

353

Розбіжність розрахункових

ΔQ

%

0,8

Величина

Позначення

Одиниця

Нев'язання теплового балансу склало 1,8 %, розрахунок уважаємо вірним.

4. Вибір устаткування

Таким чином, на підставі розрахунків теплової схеми котельні передбачається установка чотирьох водогрійних казанів ГМ-30-150. Для кожного казана встановлюється: димосос Д-13,5x2, n = 750 про/хв із електродвигуном потужністю 55 кВт; вентилятор ВД-15,5, n = 750 про/хв із електродвигуном потужністю 55 кВт.

Мережні насоси водогрійних казанів є відповідальними елементами теплових схем. Мережні насоси вибирають по витраті мережної води G, т/ч. У котельні з водогрійними казанами й підігрівниками мережної води повинне бути встановлене не менш двох мережних насосів. Визначивши з розрахунку G_max = 358,8 кг/з = 1291,6 т/ч.

Вибираю як мережні насоси три відцентрових насоси WILLO-IL 150/320-37/4 (два робітники, один резервний). Для покриття літнього навантаження G_rвс = 128,6 кг/з = 462,9 т/ч установлюємо додатково два робітників і один резервний відцентрові насоси WILLO-IL 150/300-30/4.

Мережні насоси встановлюються на зворотній лінії теплових мереж, де температура мережної води не перевищує 70°С.

Скрупульозні насоси встановлюють для підвищення температури води на вході в казан шляхом підмішування гарячої води із прямої лінії тепломереж. Подача скрупульозних насосів визначена при розрахунку теплової схеми. G_peu = 67,2 кг/с. Вибираємо два насоси (один резервний) WILLO-IL 100/5-21 BF.

Для заповнення витоків води встановлюють насоси. Кількість води для покриття витоків із закритих теплофікаційних систем приймають рівним 0,5% від обсягу води в трубопроводах системи, а подача насоса вибирається вдвічі більше для можливості аварійного підживлення мереж. Вибираємо два насоси (один резервний) MVI 410/PN 16 3.

Для подачі води від джерела водопостачання котельні - водопроводу житлового району - у систему водоподготовки, установлюють мережні насоси. Подача цих насосів визначається максимальною потребою в хімічно очищеній воді й витрати її на власні потреби водоочищення. G_св = 5,55 кг/с. Вибираю два насоси (один резервний) WILLO-IL-E 80/9-48 BF R1.

Для забезпечення надійної роботи котельні зі сталевими водогрійними казанами обов'язкове видалення з води розчинених у ній газів - кисню й вільної вуглекислоти. Витрата води дорівнює 4,62 кг/з = 16,6 т/ч.

Вибираємо вакуумний деаератор: ДВ-18, продуктивністю 18 т/ч.

Для створення вакууму й видалення газів з деаератора використовують вакуумні насоси. Вибираємо ВК-25 з подачею 4-50 м³/хв. Один робітник і один резервний.

Підігрівники вихідної води:

Вибираємо два теплообмінники ПВ-Z-l 1 з поверхнею нагрівання 5,89 м і ПВ-Z-IO з поверхнею нагрівання 6,9 м .

5. Охорона навколишнього середовища

У цей час зі збільшенням потужностей промислових об'єктів, концентрацією житлових і суспільних будинків питання охорони навколишнього середовища здобувають виняткове значення.

5.1 Речовини, що забруднюють навколишнє середовище

Основним джерелом утворення шкідливих речовин при роботі котельні є котлоагрегати. При горінні газу в атмосферу надходять наступні шкідливі речовини:

• окис вуглецю;

• окисли азоту;

• сірчистий ангідрид;

5.2 Заходу щодо охорони навколишнього середовища

При спалюванні різних палив, поряд з основними продуктами згоряння (З₂, Н₂ПРО, NO₂) в атмосферу надходять забруднюючі речовини у твердому стані (зола й сажа), а також токсичні газоподібні речовини – сірчаний і сірчистий ангідрид (SO₂, SO₃). Всі продукти неповного згоряння є шкідливими (CO, CH₄, C₂H₆).

Окисли азоту шкідливо впливають на органи подиху живих організмів і викликають ряд серйозних захворювань, а також діють на встаткування й матеріали, сприяють погіршенню видимості.

Окисли азоту утворяться за рахунок окислювання, що втримується в паливі азоту й азоту повітря, і втримуються в продуктах згоряння всіх палив. Умовою окислювання азоту повітря є дисоціація молекули кисню повітря під впливом високих температур у топленні. У результаті реакції в топковій камері утвориться в основному окис азоту NO (більше 95%). Утворення двоокису азоту NO₂ за рахунок NO вимагає значного часу й відбувається при низьких температурах на відкритому повітрі.

У воді NO практично не розчиняється. Очищення продуктів згоряння від NO і інших окислів азоту технічно складний і в більшості випадків економічно нерентабельні. Внаслідок цього, зусилля спрямовані в основному на зниження утворення окислів азоту в топленнях казанів.

Зниження температури підігріву повітря й зменшення надлишку повітря в топленні теж зменшує утворення окислів азоту, як за рахунок зниження температурного рівня в топленні, так і за рахунок зменшення концентрації вільного кисню.

Захист повітряного басейну від забруднень регламентується гранично припустимими концентраціями шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів. Гранично припустима концентрація (ПДК) шкідливої речовини в повітрі є критерієм санітарної оцінки середовища.

Під гранично припустимою концентрацією варто розуміти таку концентрацію різних речовин і хімічних сполук, що при щоденному впливі на організм людини не викликає яких-небудь патологічних змін або захворювань.

ПДК атмосферних забруднень установлюється у двох показниках: максимально-разова й середньодобова.

Для двоокису азоту (NO₂) - основного забруднюючі речовини при роботі котельні на природному газі, гранично припустима максимально-разова концентрація дорівнює 0,085 мг/м³, середньодобова - 0,04 мг/м³.

При одночасній спільній присутності у викидах речовин односпрямованої шкідливої дії їх безрозмірна сумарна концентрація не повинна перевищувати 1.

,

де:

З₁, З₂, З₃, С_n - фактичні концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, мг/м³.

ПДК₁, ПДК₂, ПДК₃, ПДК_n - гранично припустима концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі, мг/м³.

Будь-які гази підлягають розсіюванню в атмосфері, навіть якщо вони не токсичні. Основним методом зниження концентрації викидів на рівні землі є розсіювання їх через високі димарі. З димарів потік газів викидається у високі шари атмосфери, перемішується з повітрям, за рахунок чого концентрація шкідливих речовин на рівні подиху знижується до нормативного значення.

Основним фактором, що впливає на розсіювання токсичних речовин, є вітер.

Таким чином, передбачений проектом комплекс заходів щодо охорони атмосферного повітря включає:

• застосування як основне паливо природного газу ( більш екологічно чистого виду палива;

• установка досить високих димарів (розрахунок наведений нижче);

• котлоагрегати оснащені приладами, що регулюють кількість повітря й процес горіння, що дає можливість контролювати процес горіння палива;

5.3 Розрахунок концентрації забруднюючої речовини (NO₂)

Витрата палива на чотири казани для зимового режиму:

м³/с.

Викид окислів азоту:

, г/с(14)

де: - безрозмірний поправочний коефіцієнт, що враховує вплив на вихід окислів азоту якості палива, що спалюється, і способу шлаковидалення;

- коефіцієнт, що характеризує ефективність впливу газів залежно від умов подачі їх у топлення;

- ступінь рециркуляції інертних газів у відсотках витрати повітря;

- коефіцієнт, що враховує конструкцію пальників;

k ( коефіцієнт, що характеризує вихід окислів азоту на 1 т спаленого умовного палива, кг/т.

Для водогрійних казанів:

, кг/т(15)

де: Q_н і Q_ф - номінальна й фактична теплопродуктивності казана, Гкал/ч.

кг/т.

г/с.(16)

Обсяг продуктів згоряння при нормальних умовах для одного казана:

м³/ м³.

Наведений обсяг:

, м³/ м³(17)

.

Об'ємна витрата газів, що викидаються, для чотирьох казанів:

, м³/з(18)

.

Концентрація окислів азоту:

(19)

.

5.4 Розрахунок висоти димаря

Задаємося швидкістю газів на виході із труби:

.

Діаметр труби:

, м(20)

.

Приймаю діаметр D_o = 2,1 м, тоді швидкість газів:

, м/с(21)

.

Приймаю параметр A = 160, параметр F = 3.

Задаю висоту труби м, тоді:

,(22)

;

.

,(23)

;

,(24)

.

Розрахункова мінімальна висота димаря:

, м(25)

м.

Задаю висоту труби м, тоді:

,

;

.

,

;

,

.

Розрахункова мінімальна висота димаря:

, м

м.

Визначаємо графічним способом мінімальну висоту димаря:

Рис. 5 Розрахунок висоти димаря

Мінімальна висота димаря Н = 44 м.

Приймаю висоту димаря Н = 45 м, тоді:

,

;

.

,

;

,

.

, мг/м³

мг/м³;

Тому що теплове навантаження для літнього режиму становить 20% від теплового навантаження зимового режиму, розраховане для зимового режиму висота димаря буде забезпечувати припустиму концентрацію викидів і при літньому режимі.

6. Автоматизація

У проекті розроблена функціональна схема казана ГМ-30-150. Схема накреслена відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 21.404-85 і представлена в графічній частині проекту.

Надійна, економічна й безпечна робота котельні з мінімальним числом обслуговуючого персоналу може здійснюватися тільки при наявності систем: автоматичного регулювання, автоматики безпеки, теплотехнічного контролю, сигналізації й керування технологічними процесами.

Завданнями автоматичного регулювання є: підтримка температури води, що подається в тепломережу, на заданому рівні, обумовленим відповідно до опалювального графіка при економічному спалюванні використовуваного палива й стабілізація основних параметрів роботи котельні.

Температура води, що подається в тепломережу відповідно до опалювального графіка, підтримується на заданому рівні «холодним перепуском». Задана витрата води, незалежно від кількості працюючих казанів, забезпечується регулятором витрати (клапаном на лінії рециркуляції), що одержує імпульс по перепаду тисків між колекторами прямої й зворотної мережної води казанів.

Регулятор підживлення забезпечує підтримка заданого тиску у зворотному трубопроводі мережної води.

Для забезпечення якісної деаерації передбачені вакуумні деаератори, усталена робота яких підтримується регуляторами рівня й тиску.

Для казанів передбачене регулювання процесу горіння за допомогою регуляторів розрядження повітря й палива.

Стабілізація тиску мазуту в пальника казана здійснюється загалькотельним регулятором тиску.

Підтримка на виході казана температури 150 °С при спалюванні мазуту дозволяє уникнути низькотемпературної корозії поверхонь нагрівання. При спалюванні природного газу підтримується температура на вході в казан по режимній карті.

Комплектом засобів керування забезпечується безпека роботи казана шляхом припинення подачі палива при:

• Відхиленні тиску газу (зниженні тиску мазуту);

• Відхиленні тиску води на виході з казана;

• Зменшенні витрати води через казан;

• Підвищенні температури води за казаном;

• Загасанні факела в топленні;

• Зменшенні тяги;

• Зниженні тиску повітря;

• Аварійній зупинці димососа;

• Несправності ланцюгів або зникненні напруги в схемі автоматики безпеки.

Операції по пуску казана відбуваються автоматично «від кнопки». Аварійний сигнал зупинки казана винесений на щит СТОСІВ.

У котельнях установлюють прилади, що показують, для виміру температури води в що подає й зворотному колекторах, температури рідкого палива в загальній напірній магістралі.

У котельні повинна бути передбачена реєстрація наступних параметрів: температури води в трубопроводах, що подають, теплової мережі й гарячого водопостачання, а також у кожному зворотному трубопроводі; витрати води, що йде на підживлення теплової мережі.

• Теплотехнічний контроль містить у собі контроль за:

• Температурою води після казана;

• Температурою води перед казаном;

• Температурою димових газів за казаном;

• Тиском води після казана;

• Тиском мазуту після вентилятора;

• Розрядженням у топленні.

Живильні установки обладнають приладами, що показують, для виміру: температури води в акумуляторних і живильних баках або у відповідних трубопроводах; тиску живильної води в кожній магістралі; рівня води в акумуляторних і живильних баках.

Висновок

У дипломному проекті був запропонований проект котельні з установкою чотирьох водогрійних казанів ГМ-30-150.

Був зроблений розрахунок теплових навантажень, теплової схеми котельні й тепловий розрахунок казана.

Також у дипломному проекті були розглянуті питання екології й наведений короткий опис схеми автоматики.

Література

1. С.Л. Ривкин А.А. Александров. Термодинамічні властивості води й водяного пару. Довідник. - К., 2004

2. Е.Я. Соколов. Теплофікація й теплові мережі. - К., 1999

3. Е.Ф. Бузинков К.Ф. Роддатис Э.Я. Берзиныш. Производственные и отопительные котельные. - М., 1999

4. К.Ф. Роддатис Я.В. Соколовський. Довідник по котельних установках. – К., 1999

5. В.І. Частухин. Тепловий розрахунок промислових парогенераторів. - К, 1990

6. В.В. Кирилов. Джерела й системи теплопостачання промислових підприємств. Конспект лекцій. – К., 1999

7. Н.Б. Либерман М.Т. Нянковська. Довідник по проектуванню котельних установок систем централізованого теплопостачання. - К., 2003

8. Ю.П. Соловьев. Проектирование теплоснабжающих установок для промышленных предприятий. М., Энергия, 1978

9. В.А. Гаджиев А.А. Воронина. Охрана труда в теплосиловом хозяйстве промышленных предприятий. М.. Энергия, 1980

10. Методические указания по экономической части дипломного проекта // Составитель А.А. Алабугин; под ред. Н.И. Цыбакина. – М., 2000

11. Организация, планирование и управление энергетическим хозяйством промышленного предприятия. Методические указания к курсовой работе. Челябинск, 1987

12. В.И. Манюк Я.И. Каплинский. Наладка и эксплуатация водоводяных тепловых сетей. – М., 2000

13. И.Манюк В.И. Я.И. Каплинский. Наладка и эксплуатация водоводяных тепловых сетей. – К., 1998

14. Л.А. Рихтер Э.П. Волков В.Н. Покровский. Охрана труда водного и воздушного бассейна от выбросов ТЭЦ - М., 1981

15. А.Н. Бабин. Топливо и основы теории горения: Методические указания к выполнению домашнего задания. - Челябинск, ЧПИ, 1988