Визначення складу  і об’єму витрат не стільки економічна, скільки техніко – економічна задача. Рівень витрат на підприємстві залежить і від рівня професіоналізму та творчого потенціалу інженерних кадрів і організаторів виробництва, а коректність віднесення витрат на види діяльності підприємства, одиниці продукції, виробничі підрозділи і інші об’єкти – від кваліфікації економістів.
Розглянемо схему процедури визначення планового об’єму витрат. (Додаток В)
У  процесі довгострокового планування для вибору правильного рішення дуже важливою є інформація про склад і структуру продукції, про витрати на виробництво того чи іншого виду продукції, про рівень витрат в цілому у окремі періоди, про потреби у капіталовкладеннях.  На основі цієї інформації вирішуються питання про те, які товари продавати на тих чи інших ринках, за якими цінами, як здійснювати фінансування (із яких джерел і у які терміни), де найкраще розмістити виробництво.
Попередня оцінка витрат може  попередити виробництво неприбуткової продукції. Цю оцінку варто проводити на основі: чітко визначних об’ємів виробництва (бажаним є передбачити  багатоваріантні завдання і розрахунок відповідних витрат);  технології виробництва виробів; варіантів заміни матеріалів; цін на матеріали та тарифи на послуги інших підприємств; розбивки витрат і якісних показників на складові для порівняння їх з витратами і показниками, досягнутими підприємствами – конкурентами. Попередня оцінка має на меті виявити необхідність подальшої модернізації виробу. При розробці перспективних (довгострокових планів) оцінка майбутніх витрат враховує витрати на нове обладнання і інші елементи основного капіталу.
До розрахунку попередніх витрат потрібно приступати на стадії розробки виробу і маркетингових досліджень, так як саме у ході конструювання, розробки технологій, визначення ємності ринку визначається рівень витрат, починається планування доходів і контроль за витратами виробництва.
Після розрахунку нормативних і фактичних витрат можливим є оцінка різниці між їх значеннями та встановити її причину: різними об’ємами прямих витрат, накладних витрат; вибором між виробництвом та закупівлею напівфабрикатів; витратами на забезпечення якості, зміни стандартних норм; кількістю продукції, що випускається; впливом попиту, ціни та інших факторів.
Кваліфікована попередня оцінка дозволяє виключити дорогі, нерентабельні елементів з виробничого процесу.
1.3. Організація управління витратами в процесі виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства
З виробничим рівнем витрат, як правило пов’язане дотримання запланованого рівня витрат і пошук резервів зниження витрат у результаті раціоналізації технологічного процесу і вдосконалення продукції.
Витрати на виробництво краще за все контролювати при виробничому споживанні ресурсів, тобто там, де проходить виробничий процес чи його обслуговування. У зв’язку з цим виникли такі об’єкти формування і обліку витрат, як місця виникнення витрат, центри витрат і центри відповідальності.
До місць виникнення витрат відносять структурні підрозділи (цехи, відділи), що являють собою об’єкти нормування, планування і обліку витрат виробництва для контролю і управління витратами виробничих ресурсів.
Місця виникнення витрат є об’єктами аналітичного обліку на виробництво по елементам виробництва і статтям калькуляції.
По відношенню до процесу виробництва місця витрат можна класифікувати на:
·         виробничі;
·         обслуговуючі.
До виробничих належать цехи, бригади, ділянки. До обслуговуючих належать відділи, служби управління, склади, лабораторії і т. п.
Центри витрат - це первісні виробничі і обслуговуючі одиниці, що характеризуються одноманітністю функцій і виробничих операцій, схожим рівнем технічного забезпечення і організації праці. Їх виділяють у якості об’єкту планування і обліку витрат з метою деталізації витрат, посилення контролю і збільшення точності калькулювання.
Центр витрат може співпадати із організаційною одиницею (цехом, ділянкою, відділом) чи бути підрозділом, що входить у склад цієї одиниці.
Центри витрат, як і місця виникнення витрат, класифікують по відношенню до процесу виробництва на виробничі, обслуговуючі та умовні.
Центр відповідальності - це підрозділ підприємства, яким керує менеджер, що має делеговані повноваження і відповідає за результати роботи цього підрозділу. Слід відмітити, що місця виникнення і центри витрат можуть повністю співпадати (цех, ділянка, бригада), але у той же час цех, що складається з кількох ділянок, будучи центром відповідальності, охоплює кілька місць виникнення витрат.
Центри відповідальності по відношенню до процесу виробництва класифікуються на основні і функціональні. Основні центри відповідальності забезпечують контроль витрат на місцях їх виникнення: виробничий комплекс відповідає за витрати цехів, цех - за витрати ділянок, що до нього входять, ділянки - за витрати бригад. Функціональні центри - розповсюджують контроль витрат на багато місць їх виникнення, якщо витрати в них формуються під впливом даного центру. До таких центрів можна віднести: відділ головного механіка, що відповідає за витрати на капітальний ремонт та модернізацію обладнання у всіх виробничих підрозділах, відділ головного енергетика, що відповідає за витрати на тепло і електроенергію, воду, зжате повітря на підприємстві в цілому.
Метою створення центрів відповідальності є більш чітка організація контролю та регулювання  витрат як функції управління, забезпечення чіткої персоніфікованості  відповідальності за рівень окремих витрат на підприємстві.
В умовах ринкової економіки управління витратами на підприємстві тісно пов’язане із фінансовим управлінням. Це досягається шляхом бюджетування витрат - побудови на підприємстві системи бюджетного планування, контролю, аналізу витрат та фінансових ресурсів.
Для виробничих підрозділів основного виробництва, діяльність яких залежить від об’єму реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства є сенс встановлювати бюджети витрат на виконання окремих договорів (проектів). Затвердження бюджету витрат таким підрозділам виправдовує себе при стабільному обсязі виробництва продукції. В умовах нестабільності об’ємів виробництва і реалізації продукції підрозділам краще мати встановлені значення нормативів на одиницю об’єму виробництва продукції (робіт, послуг). Нормувати можна як загальний об’єм витрат на одиницю продукції, так і витрати на використання окремих видів ресурсів.
Діяльність же допоміжного виробництва носить більш складний характер. Перед бюджетування витрат на його діяльність потрібно визначитися із тим, що входить до складу його функцій. Найбільш раціональним є розрахунок витрат по кожному виду діяльності, на основі визначення нормативу витрат на виконання окремих робіт (замовлень).
Найбільш обґрунтованим є бюджетування підрозділів функціонального управління, як в цілому на підприємстві, так і в його окремих виробничих цехах.
В цілях організації системи управління витратами через механізм бюджетування слід створити на підприємств сквізну систему з функціональних бюджетів:
·                фонд оплати праці;
·                матеріальні витрати;
·                споживання енергії;
·                амортизація;
·                інші витрати.
В процесі управління витратами головною метою є зниження рівня витрат на виробництво з метою підвищення конкурентної позиції продукції підприємства та його самого на ринку.
Зниження витрат на підприємстві на виробництво продукції - складний процес, що вимагає від всього виробничого колективу підприємства дотримання запланованих витрат трудових, матеріальних та енергетичних ресурсів, ефективного використання обладнання, пошуку резервів економії ресурсів.
 Зниження витрат на виробництво досягається шляхом:
·              застосування ресурсозберігаючих технологій;
·              чіткого дотримання технологічної дисципліни, що призводить до зменшення втрат від браку;
·              збалансованої експлуатації виробничих потужностей, що призводить до зменшення вартості основних фондів, незавершеного виробництва та запасів продукції;
·              розробка оптимальної стратегії технічного розвитку підприємства, що забезпечить раціональний рівень витрат на створення технічного потенціалу підприємства;
·              підвищення організаційного рівня виробництва, що має на меті скорочення втрат робочого часу, тривалості виробничого циклу, і як наслідок собівартості продукції і розмірів оборотних засобів підприємства;
·              впровадження ефективних систем внутрішньовиробничих економічних відносин, що сприяє економії усіх видів ресурсів, збільшення якості продукції;
·              раціоналізація організаційної структури управління підприємством, а значить і скорочення витрат на управління і збільшення його ефективності.
Отже, витрати характеризують у грошовому виразі об’єм ресурсів, що є використаними у конкретних цілях і трансформуються у собівартість продукції (робіт, послуг).
Управління витратами – є засобом досягнення підприємством високого економічного результату. Воно зводиться не лише до зниження витрат, але розповсюджується на всі елементи управління.
Класифікація виробничих витрат виявляє об’єктивно існуючі групи витрат, процеси формування витрат і взаємовідносини між їхніми окремими частинами. Без класифікації витрат не можливим є вирішити задачі управління ними на підприємстві. Класифікація витрат для цілей управління повинна відповідати головній вимозі – базуватися на ознаках, що дозволяють диферинціонувати витрати для управління ними у різноманітних аспектах.
Для цілей управління витрати на підприємстві найбільш часто групують по двом ознакам:
·         економічними елементами;
·         Калькулятивним  статтям собівартості.
Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізацій продукції,  її номенклатури, асортименту та об’єму випуску, що має прямий вплив на конкурентоспроможність продукції та загалом на підприємство на ринку.
 Недостатньо, щоб окремі рішення були ефективними. Необхідно прагнути, щоб уся діяльність підприємства у комплексі стала рентабельною і забезпечувала грошові надходження у об’ємі, що задовольняв би зацікавлених осіб.
Задачею планування витрат є визначення економічних результатів діяльності підприємства, що очікується у майбутньому періоді.
Планування – це один із елементів управління підприємством, що включає у себе вибір цілі підприємства та засобів її досягнення.
Планування може бути:
·         короткостроковим – плани складаються на місяць, квартал, рік;
·         довгостроковим – плани визначають напрямки розвитку підприємства у продовж 3 – 5 років і більше.
У  процесі довгострокового планування для вибору правильного рішення дуже важливою є інформація про склад і структуру продукції, про витрати на виробництво того чи іншого виду продукції, про рівень витрат в цілому у окремі періоди, про потреби у капіталовкладеннях Попередня оцінка має на меті виявити необхідність подальшої модернізації виробу. При розробці перспективних (довгострокових планів) оцінка майбутніх витрат враховує витрати на нове обладнання і інші елементи основного капіталу.
З виробничим рівнем витрат, як правило пов’язане дотримання запланованого рівня витрат і пошук резервів зниження витрат у результаті раціоналізації технологічного процесу і вдосконалення продукції.
Витрати на виробництво краще за все контролювати при виробничому споживанні ресурсів, тобто там, де проходить виробничий процес чи його обслуговування. У зв’язку з цим виникли такі об’єкти формування і обліку витрат, як місця виникнення витрат, центри витрат і центри відповідальності.

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «МІТТАЛ СТІЛЛ КРИВИЙ РІГ»
2.1. Загальна характеристика ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»
Відкрите акціонерне товариство “Міттал Стіл Кривий Ріг” знаходиться в південно – східній частині міста Кривий Ріг Дніпропетровської області біля залізничної станції Червона Придніпровської залізниці за адресою: 50095, місто Кривий Ріг, вулиця Орджонікідзе 1. Це район так званого промислового вузла, що характеризується великою промислових підприємств гірничодобувної та будівельної індустрії.
Площадка підприємства знаходиться на водорозділі між верхів’ями балок Грушевата та Червона, який впадає в долину річки Інгулець, що протікає в чотирьох кілометрах на захід від заводу. Рельєф території спокійний і має незначне падіння в бік балки Грушевата.
Відкрите акціонерне виробництво “Міттал Стіл Кривий Ріг” об’єднує в своєму складі чотири підприємства:
·              металургійне виробництво;
·              гірничо – збагачувальний комплекс;
·              коксохімічне виробництво;
·              шахтоуправління.
Металургійне виробництво відкритого акціонерного підприємства “Міттал Стіл Кривий Ріг” являється крупним металургійним підприємством з повним металургійним циклом виплавки чавуну, сталі, виробництва прокату; має в своєму складі наступні діючі цехи основного виробництва:
·              агломераційний цех;
·              доменний цех №1;
·              доменний цех №2;
·              мартенівський цех (ДСПА – 6і МП - 4);
·              конверторний цех;
·              цех підготовки составів;
·              копровий цех;
·              вогнетривно – вапняний цех;
·              блюмінг №1;
·              блюмінг №2;
·              сортопрокатний цех №1;
·              сортопрокатний цех №2;
·              прокатний цех №3;
·              фасоно – сталеливарний;
·              фасоно – чавуноливарний;
·              цех виробництва виливниць;
·              шлакопереробний цех.
Допоміжне виробництво підприємства представлене наступними службами:
1. Енергетичне господарство.
Цехи:
·              теплоелектроцентраль, підстанції №1,2,3;
·              паросиловий цех;
·              цех мереж і підстанцій;
·              цех водопостачання;
·              газовий цех;
·              кисневе виробництво;
·              електроремонтний цех;
·              електрокустовий цех;
·              цех ремонту металургійного обладнання №3;
2. Ремонтна служба.
     Цехи:
·              цех металоконструкцій;
·              цехи ремонтно – механічні №1,2;
·              цех ремонтно – монтажний №3;
·              вальцетокарний цех;
·              цех ремонту металургійних печей;
·              цех ремонту металургійного обладнання №1,2,4,5;
·              ковальський цех.
3. Лабораторний цех.
·              загальнозаводська лабораторія;
·              цехові лабораторії.
4. Транспортне господарство.
·              залізничо – дорожні цехи №1,2,3,4;
·              цех технологічного автотранспорту;
·              цех пасажирського автотранспорту.
5. Служба автоматизації.
·              ваговий цех;
·              цех технологічної диспетчеризації;
·              відділ автоматичних систем управління технологічних процесів;
·              цех автоматизації систем виробництва;
·              центральна об’єднана лабораторія автоматизації і механізації;
·              центральна метрологічна лабораторія.
6. Складське господарство.
Всього в структурі металургійного виробництва підприємства “Міттал Стіл Кривий Ріг” нараховується 86 цехів і підрозділів.
На підприємстві здійснюються наступні технологічні процеси:
·              виробництво агломерату;
·              виробництво чавуну;
·              виробництво мартенівської сталі;
·              виробництво конверторної сталі;
·              виробництво прокату;
·              допоміжне виробництво.
Агломераційне виробництво.
Агломераційний цех укомплектовано п’ятьма агломераційними машинами площею спікання по 62.5 м2 кожна.
Процес агломерації полягає в окускуванні пиловидних руд, концентратів, колошникового пилу та інших залізо містких компонентів суміші з пальним та флюсом на конвеєрних спікальних машинах при температурі 1200 – 1300 С0.
На агломераційних фабриках вода витрачається на охолодження та гідро ущільнення обладнання, на очистку газів і гідротранспорту, пилу в газоочисних і вентиляційних системах, зволоження шихти та інше.
Система водопостачання – зворотна, складається з двох циклів: охолоджувальної “чистої” води (з градирень) і “брудної” води, яка перед повторним використанням освітлюється на очисних спорудах.
Охолоджувальна вода з “чистого” циклу використовується для охолодження електродвигунів ексгаустерів, димососів, горну агломераційної машини, роторів, дробилок і іншого. Вода з “брудного” циклу використовується для гідрозмивання пилу з аспірацій них систем, промивання шламопроводів, вспучування осаду в зумпфах.
Основне технологічне обладнання введено в експлуатацію в 1953 році. В 1993 році була проведена реконструкція на агломашинах №2,3,4,5, по замінні 9 – пальникових горнів на 4 – пальникові, що привело до зниження використання газу у виробництві. Основне технологічне обладнання цеху зношене на 66.2%.
Доменне виробництво.
До складу доменного цеху №1 входить п’ять доменних печей (ДП №1,5,6,7,8) і чотири розливочні машини.
Доменний цех №2 сладається з доменної печі №9 об’ємом 5000 м3 і трьох розливочних машин.
Чавун виплавляється з руди, агломерату, окатишів і флюсів в постійно діючих доменних печах з використанням в якості пального коксу та природного газу.
Одержаний чавун в ковшах спрямовується на виплавку з нього сталі або розливається в чушки. Шлак, що утворюється при плавці гратулюється для подальшого використання.
Основне технологічне обладнання зношене на 69.79%.
Сталеливарне виробництво.
Виплавка сталі відбувається в мартенівських печах, конверторах та електросталеплавильних печах.
До складу мартенівського цеху входить мартенівська піч місткістю 650 т (МП - 4), двох ванний сталеливарний агрегат ДСПА – 6 і міксерне відділення МП №2.
До складу конверторного цеху входить два блоки по три конвертери в кожнім, місткістю 130 тонн і двох міксерних відділень.
Прокатне виробництво.
Процес прокатки являється завершальною стадією металургійного процесу. Прокат металу здійснюється на станах гарячої і холодної прокатки. Готову продукцію становить прокат різноманітного асортименту й призначення: рельси, балки, швелери, кутикова кругла й квадратна сталь, смуги, товста і тонка листова сталь, профілі спеціального призначення.
Прокат на підприємстві здійснюється в таких цехах:
·              Блюмінг 1 – з неприривнозаготівельним станом 1250/730/500;
·              Блюмінг 2 – з неприривнозаготівельним станом 900/700/500, станом 1300;
·              Сортопрокатний №1 – дрібно сортні стани МС – 250 – 1,2,3 – 3 штуки, проволочений стан ПС – 250 – 1 3 штуки, проволочений стан ПС – 1
·              Сортопрокатний №2 – дрібно сортні стани МС – 250 – 4,5 – 2 штуки, проволочені стани ПС – 250 -6 – 1 штука, ПС – 150 – 6 – 1 штука.  
Для Криворізького металургійного заводу останні п’ять років були насичені яскравими подіями й великими звершеннями. Свідоцтвом тому, що підприємство працювало успішно і ефективно, являються його високі фінансово – економічні та виробничі показники, а також численні нагороди, якими відзначено роботу колективу і менеджменту.
В квітні 2004 року комбінат “Криворіжсталь” змінив свій статус й став відкритим акціонерним товариством, що стало найбільшим підприємством гірничо – металургійного комплексу України, що виробляло до 25% металопродукції країни. “Криворіжсталь” також ввійшла до числа найбільших підприємств світової металургії (по підсумкам 2003 року в світовому рейтингу виробників сталі комбінат посів 26 місце), а також найбільших експортерів будівельних металопрокату. В рейтингу “ТОП – 100, сто кращих компаній України” комбінат “Криворіжсталь” посів перше місце по об’єму експорту.
З 2000 року завод працював рентабельно, здійснював модернізацію основних фондів, впроваджував нові технології та устаткування, зміцнював соціальну сферу. Високих фінансово – економічних показників вдалося досягти за рахунок ефективного менеджменту, хорошої організації виробництва, а постійна системна робота над покращенням якості продукції зробила криворізький металопрокат конкурентноздатним на світовому ринку сталі.
На даний момент ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” – єдине підприємство гірничо – металургійного комплексу України, яке володіє повним циклом: добуває руду, збагачує її, має коксохімічне, аглодоменне, сталеливарне і прокатне виробництво. Основна продукція підприємства – будівельна арматура і катанка. Підприємство реалізує на внутрішньому та зовнішньому ринках арматурний прокат, стальну катанку з вуглецевої сталі, прокат фасонний (кутовий в сортаменті) гарячекатаний з вуглецевої сталі, чавун, сталь, заготовки для перекату, лиття чавунне та стальне.
Шахтоуправління, коксохімічне виробництво й гірничо-збагачувальний комплекс підприємства забезпечують потребу металургійного виробництва в аглоруді – на 100%, в коксі – на 75%, концентраті і агломераті – на 100%.
Окатиші до 100 тис. тонн щомісяця купують у  місцевих виробників – Північному та Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах, які розташовані в Кривому Розі.
Останніми роками більше 80% продукції підприємства експортується в 80 – 100 країн світу. Головний принцип – географічна та товарна диверсифікація експортної програми, що повинно мінімізувати можливі втрати від закриття ринків в результаті можливих змін, військових конфліктів, протекціоніських заходів, а також найефективніше використати власний виробничий потенціал.
Криворізький металургійний завод першим в Україні серед підприємств галузі одержав сертифікат відповідності системи управління якістю міжнародному стандарту ISO 9001-2000 за участю ТНО “Сертифікація” (Нідерланди). На підприємстві діє і розвивається комплексна програма сертифікації продукції, розроблена до 2010 року.
Особлива увага на підприємстві приділяється удосконаленню технологічних процесів з розширенням марочного та профільного асортименту продукції. За останні роки освоєно виробництво арматурних сталей по, новим для підприємства, зарубіжним стандартам: американському ASTM A706; корейському KSD 3504; канадському CAN/CSA – G30;стандартам Гонконгу, Сінгапуру. Наближається до завершення розробка технології виробництва арматури по стандартам Чилі, Греції, Австралії. Освоєно випуск нових трудомістких профілів: квадратів 12 * 12 мм. і 14 * 14 мм.; смугових профілів від 20 * 3 мм. до 90 * 10 мм., а також тангенціальних, куткових профілів з товщиною полички 2.5 – 3 мм.. Розпочато дослідно – промислове виробництво складнолегованого підкату для холодної висадки зі сталей 20Г2Р; 25ХНМА; продовжується освоєння виробництва катанки зі складно легованих сталей для зварювальних і наплавочних проволок типу Св08ГНМА; Св10ГСНТ; 30ХГСА та інші.
Успіхи колективу підтвердилися багато чисельними сертифікатами, рейтингами, конкурсами. В Лондоні “Криворіжсталь” одержав сертифікат світового рейтингу “GLOBAL RATING” і ввійшов до списку клубу лідерів  “GLOBAL RATING”.
Комбінату “Криворіжсталь” також вручили диплом кредитного рейтингу DB5A2.
Німецьке технадзорне товариство “TUV Norde.V.” видало “Криворіжсталі” сертифікат відповідності німецькому стандарту DIN 488 на арматурну сталь NO – PUZ01 – 0015/1. Торгова марка комбінату “Криворіжсталь” двічі була названа “золотою” на всеукраїнському, а потім і міжнародному конкурсі “Золоті торгові марки України” (за підсумками 2002 та 2003 років).
В 2004 році на всеукраїнському конкурсі “Сто кращих товарів України” комбінат “Криворіжсталь” переміг в номінації “Товари виробничо – технічного призначення”. А продукція “Криворіжсталі” – прокат сортовий фасонний гарячекатаний з вуглецевої сталі – було внесено до переліку ста кращих товарів України. Комбінат “Криворіжсталь” Був єдиним металургійним підприємством України, яке одержало нагороду за якість продукції на цьому конкурсі.
Наприкінці 2005 року відкрите акціонерне товариство Криворізький гірничо – металургійний комбінат “Криворіжсталь” змінив свій статус і став відкритим акціонерним товариством “Міттал Стіл Кривий Ріг”. Поки що асоримент продукції, яка випускається на підприємстві змін не зазнав.
Для здійснення виробничої діяльності на підприємстві використовуються наступні види сировини і матеріалів (Додаток  Г)
2.2. Аналіз техніко - економічних та фінансових показників діяльності ВАТ «Міттал Стілл кривий Ріг»
ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг», як одне із найбільших підприємств металургійного комплексу України має складну організаційну структуру.
Вищим органом управління Товариством є Загальні збори акцiонерiв. Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною дiяльнiстю, є Правління Товариства. Контроль за дiяльнiстю Правління Товариства здійснює Спостережна рада, яка складається з сімох осіб i представляє інтереси акцiонерiв. Керівництво роботою Правління здійснює Голова Правління, який уповноважений керувати поточними справами Товариства. Органiзацiйна структура Товариства є лiнiйно-функцiональною i передбачає передачу Головою Правління повноважень та вiдповiдальностi по виконанню окремих функцій процесу управління дiяльнiстю Товариства своїм заступникам та директорам. Директори i заступники Голови Правління, для вирішення покладених на них задач, мають в своєму безпосередньому пiдпорядкуваннi пiдроздiли:
1) Технічний директор-головний інженер;
2) Директор з виробництва;
3) Директор з зовнiшньоекономiчних зв’язків, маркетингу та збуту;
 4) Директор з енергетики-головний енергетик;
5) Комерційний директор;
6) Директор з транспорту;
7) Фінансовий директор.
Складемо SWOT - аналіз для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» (Додаток Д)
Розглянемо фактории, що впливають на діяльність підприємства. (Додаток Е)
Розглянемо техніко - економічні та фінансові показники ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» за 2004 - 2005 роки.
Протягом 2004  та 2005 років на підприємстві було виготовлено  і реалізовано наступні види продукції (робіт, послуг). (Додаток Ж, Додаток З)
Розглянемо інформацію про сировинну базу та основні характеристики споживачів продукції ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на 2004 та 2005 роки (Додаток І,  Додаток К)
Розглянемо баланс підприємства за 2004 - 2005 роки (Додаток Л, Додаток М) та на основі  його даних  проведемо фінансовий аналіз діяльності та розрахуємо показники ліквідності, рентабельності та фінансової стійкості ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг».
Розрахуємо показники ліквідності для комбінату на початок та на кінець 2004 року.
Таблиця 2.1.
Розрахунок показників ліквідності для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на початок і кінець 2004 року

Показник	Джерело інформації	Розрахункове значення		Напрямок позитивних змін
		На початок року	На кінець року
Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)		1,82	4,9	Збільшення
Коефіцієнт ліквідності швидкої		1,09	3,02	Збільшення
Коефіцієнт ліквідності абсолютної		0,50	1,71	Збільшення

Розрахуємо показники ліквідності для комбінату на початок та на кінець 2005 року.
Таблиця 2.2.
Розрахунок показників ліквідності для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг на початок і кінець 2005 року

Показник	Джерело інформації	Розрахункове значення		Напрямок позитивних змін
		На початок року	На кінець року
Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)		4,07	5,36	Збільшення
Коефіцієнт ліквідності швидкої		2,09	3,45	Збільшення
Коефіцієнт ліквідності абсолютної		1,64	2,14	Збільшення

З розрахунків стає зрозумілим, що всі показники ліквідності зростали протягом 2004 та 2005 року і збережуть тенденцію до зростання і надалі.
Розрахуємо показники рентабельності для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на 2004 рік.
Таблиця 2.3.
Розрахунок показників рентабельності для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на початок і кінець 2004 року

Показник	Джерела інформації	Розрахункове значення		Напрямок позитивних змін
		На початок року	На кінець року
Рентабельність власного капіталу		0,17	0,30	Збільшення
Рентабельність виробничих фондів		0,28	0,72	Збільшення
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком		0,26	0,08	Зменшення
Показник	Джерела інформації	Розрахункове  значення		Напрямок позитивних змін
		На початок                    На кінець року                                 року
Коефіцієнт стійкості економічного зростання		-	0,31	-
Період окупності капіталу		-	-	-
Період окупності  власного капіталу		4,62	2,91	Зменшення

Розрахуємо показники рентабельності для ВАТ «Metal Still Кривий Ріг» на 2005 рік.
Таблиця 2.4.
Розрахунок показників рентабельності для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на початок і кінець 2005 року

Показник	Джерела інформації	Розрахункове значення		Напрямок позитивних змін
		На початок року	На кінець року
Рентабельність власного капіталу		0,30	0,22	Зменшення
Рентабельність виробничих фондів		0,54	0,47	Зменшення
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком		0,19	0,14	Зменшення
Коефіцієнт стійкості економічного зростання		-	0,15	-
Період окупності капіталу		3,24	4,37	Зменшення
Період окупності  власного капіталу		2,09	3,99	Збільшення

З розрахунків видно, що покращення показників рентабельності протягом 2004 року не знайшло свого продовження у 2005 році.
Далі розглянемо показники фінансової стійкості комбінату:
Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.
Розрахуємо показники фінансової стійкості на 2004 рік.
Таблиця 2.5.
Розрахунок показників фінансової стійкості для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг на початок і кінець 2004 року

Показник	Джерело інформації	Розрахункове значення		Напрямок позитивних змін
		На початок року	На кінець року
Коефіцієнт покриття запасів		1,89	2,28	Збільшення
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)		0,80	0,90	Збільшення; має бути Кавт≥0,5
Коефіцієнт маневреності власного капіталу		0,20	0,42	Збільшення;  має бути Км≥0,1
Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)		4,12	9,17	нормативне значення Кф.с.≥ 1
Коефіцієнт фінансової  стійкості		0,80	0,90	нормативне значення Кф.ст.= 0,85-0,90

Розрахуємо показник фінансової стійкості комбінату за 2005 рік.
Таблиця 2.6.
Розрахунок показників фінансової стійкості для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на початок і кінець 2005 року

Показник	Джерело інформації	Розрахункове значення		Напрямок позитивних змін
		На початок року	На кінець року
Коефіцієнт покриття запасів		2,26	2,56	Збільшення
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)		0,89	0,91	Збільшення; має бути Кавт≥0,5
Коефіцієнт маневреності власного капіталу		0,42	0,41	Збільшення;  має бути Км≥0,1
Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)		8,77	10,55	нормативне значення Кф.с.≥ 1
Коефіцієнт фінансової  стійкості		0,89	0,91	нормативне значення Кф.ст.= 0,85-0,90

Згідно з проведеним аналізом показники фінансової стійкості є більшими за нормативні значення та мають стійку тенденцію до зростання.
Для кращого розуміння фінансово - економічного стану організації роздивимося також і її положення на рику чорної металургії та порівняємо її із основними конкурентами.
ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" діє на ринку олігополістичної конкуренції. На ринку України діє 3 великих гірничо – металургійних комбінатів, а саме:
-                      ВАТ "Азовсталь";
-                      ВАТ "Запоріжсталь";
-                      ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг".
Конкуренція на ринку продукції металургійної галузі є невеликою. Це явище можна пояснити тим, що на  вітчизняному ринку діє 3 великих виробника металургійної продукції, що реалізують продукцію, яка поки, що не має товарів замінників, що мали б схожі властивості та були доступними за цінами.
Для класифікації підприємства по займаній ними позиції на ринку металургійної продукції і визначення статусу конкурентів і систематизації конкурентних переваг побудуємо конкурентну карту ринку.
Для цього нам необхідні показники частки ринку, яку займає ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» та його основні конкуренти по рокам.
Таблиця 2.7
Частки ринку підприємств чорної металургії по рокам

Підприємства	Частка ринку по рокам
	2002	2003	2004	2005
ВАТ "Азовсталь"	24,2	24,1	24,1	24
ВАТ "Запоріжсталь"	29,5	29,7	29,9	30
ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг"	26,3	26,2	26	26

Для побудови конкурентної карти ринку виконаємо наступні операції:
Визначимо середнє арифметичне значення ринкових часток:
Дср = (0,26+0,239+0,30)/3=0,266.
Поділяємо сукупність підприємств на 2 сектори за частками . До першого сектору відноситься 1 підприємство ВАТ "Запоріжсталь", оскільки його ринкова частка є більшою за середнє арифметичне значення, інші 2 підприємства відносяться до другого сектору.
Розраховуємо середньоквадратичне відхилення, що з мінімальним і максимальним значенням визначають границі представлених груп.
У зв'язку з тим, що кон'юнктурна ситуація на рику є досить мобільною, необхідно знати тенденцію зміни даного показника і зв'язану з нею зміну конкурентної позиції підприємства. Цю тенденцію можна прослідкувати за допомогою темпу приросту частки , що розраховується за допомогою формули:
Ті = *100%,
де Ті – темп приросту ринкової частки 1-го підприємства, %;
Дп, Дб – ринкова частка підприємства в поточний і базовий рік, %;
m – кількість років у розглянутому періоді.
Т1 =1/4*((24-24,2)/24,2)*100% = - 0,206% (для ВАТ "Азовсталь");
Т2 =1/4*((30-29,5)/29,5)*100% = 0,423%  (для ВАТ "Запоріжсталь");
Т3 =1/4*((26-26,3)/26,3)*100% = -0,285% (для ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг").
За отриманими даними побудуємо конкурентну карту ринку продукції чорної металургії.

Таблиця 2.8.
Конкурентна карта ринку продукції чорної металургії

Ринкова частка Темпи приросту частки ринку	Класифікаційні групи
	Лідери ринку	Фірми, що мають стійку конкурентну позицію	Фірми, що мають слабку конкурентну позицію	Аутсайдери
Фірма, конкурентна позиція, якої швидко покращується
Фірма, конкурентна позиція, якої покращується помірними темпами	ВАТ "Запоріжсталь"
Фірма, конкурентна позиція, якої погіршується помірними темпами		ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг", ВАТ "Азовсталь"
Фірма, конкурента позиція якої швидко погіршується

Як видно із конкурентної карти ринку лідером ринку і підприємством, конкурентна позиція, якого покращується є ВАТ "Запоріжсталь". ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" та  ВАТ "Азовсталь" мають стійку конкурентну позицію, але мають тенденції до зменшення ринкових часток та їх темпів приросту.
Побудуємо карту стратегічних груп для ринку продукції чорної металургії.
Ця карта допомагає більш наглядно відобразити інформацію про Основний напрямок діяльності - виробництво і реалізація прокату чорних металів. Основна продукція комбінату - чавун, сталь, сортовий прокат багатоцільового призначення.
Ситуацію на ринку чорної металургії, оскільки дозволяє побачити  можливість переміщення підприємств з однієї стратегічної групи до іншої.
Для цього на осі У відкладемо такі показники, як ціна і якість продукції, а на осі Х відкладемо – розгалуженість каналів збуту продукції.

ВАТ "Запоріжсталь"

 

ВАТ"Міттал Стілл Кривий Ріг" та  ВАТ "Азовсталь"

В
С
        
Н
Рис.2.1.  Карта стратегічних груп для підприємств чорної металургії
Дані підприємства мають майже однаковий рівень співвідношення якості та ціни продукції , але ВАТ "Запоріжсталь" має більшу розгалуженість каналів збуту, що пояснюється тим, що підприємство має більшу частку ринку і більші обсяги виробництва і реалізації продукції. 
За даними приросту частки ринку ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» та його основних конкурентів ми можемо також побудувати матрицю БКГ для визначення конкурентної позиції фірми та вибору конкурентної стратегії.

ВАТ "Азовсталь ВАТ «Міттал Стілл Кривий ріг»  SHAPE  \* MERGEFORMAT ВАТ "Запоріжсталь");

Темпи росту
ринку
                      В
                                 Н
                                               В                                 Н            
                            Відносна частка ринку
Рис. 2.2.  Матриця БКГ для підприємств чорної металургії
Після побудови матриці ми бачимо, що ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" займає позицію, що відповідає "дійним коровам".
Для ефективного подальшого функціонування вони застосовують таку стратегію, як стратегію лідирування за витратами, яка передбачає намагання за допомогою найменшої собівартості продукції завоювати більшу частку ринку. Підприємству потрібно і надалі шукати можливості зниження витрат без втрати досягнутого високого рівня якості.
2.3. Аналіз організації управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»
Згідно приміток до річної фінансової звітності доходи та витрати у 2004 та 2005 роках склали :(Додаток Н,  Додаток О).
Проведемо аналіз виробничих витрат. Згідно з фінансовою звітністю аналіз та формування витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних.
Отже, можна сказати, що ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.
Оскільки витрати формуються  безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як  «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.
Нормативні витрати - це витрати, що визначаються заздалегідь для досягнення ефективного виробництва. [28]
Ця система визначення витрат підходить підприємству, оскільки діяльність його цехів складається із однакових чи постійно повторюючихся операцій.
Розглянемо загальну схему нормативного обліку та регулювання витрат на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» (Додаток П)
Ця система дає змогу детально та своєчасно враховувати і виявляти відхилення для кожного з центрів відповідальності по елементам витрат чи по статтям калькуляції.
Цей метод також передбачає окремий облік фактичних витрат, що відповідають нормі та тих, що відхиляються від неї.
В залежності від рівня управління періодичність обліку може складати від години (облік у реальному масштабі часу) до місяця і року, що дозволяє своєчасно виявити і попередити перевищення видатків, збільшити рівень технологічної, організаційної та планової дисципліни.
Розглянемо методику обліку та аналізу зміни норм та відхилень від них.
Головною метою обліку, класифікації та аналізу зміни норм і відхилень від них є визначення того, як вплине на рівень кожної статті витрат зміна нормативу у ході виробництва і відхилення від фактичних витрат. Всі види групують за причинами, центрами відповідальності із вказанням частоти виникнення і розміру зміни чи відхилення по абсолютній величині.
На основі аналізу інформації про зміни і відхилення визначають основні фактори, причини і підрозділи, що впливають на зміни рівня витрат. Виробляються оперативні міри дії, з метою усунення чи зменшення відхилень чи перерахування нормативу.
Результати цього аналізу слугують також вихідним матеріалом для вдосконалення конструкції, технології, рівня організації виробництва нормування, планування, обліку, стимулювання, прогнозування виконання плану по витратам і собівартості продукції.
Нормативна база підприємства своєчасно оновлюється по мірі технічного розвитку, удосконалення організації виробництва і управління. Для оперативного внесення змін до нормативної бази встановлюється порядок їх оформлення первинними документами, які складають зацікавлені служби і цехи, а також обліку змін норм і нормативів по конкретним видам продукції причинам і виконавцям.
Данні обліку систематично узагальнюються для аналізу і прийняття управлінських рішень.
Також на підприємстві ведеться облік відхилень від норм витрат. Оперативне виявлення і поточний облік відхилень від норм витрат слід вести по конкретним видам продукції і однорідним групам.
Відхиленням є перевитрати чи економія, що виявлені після порівняння факту з нормативом, всілякі доплати, що викликані організаційно - технічними недоліками, а також відступу від кошторисів витрат на обслуговування виробництво і управління.
Також проводиться облік витрат на виробництво. Метою цього обліку є виявлення фактичних прямих витрат на виробництво певного об’єму  продукції у розрізі місць витрат та виробів, як суми нормативів та відхилень від них з урахуванням премій, що виплачені за виготовлені вироби, втрат від браку і зміни розмірів незавершеного виробництва.
На підприємстві проводиться облік основних видів витрат і відхилень від норм на обслуговування виробництва і управління. Методика нормативного обліку витрат на склад і експлуатацію обладнання, цехових, загальнозаводських, транспортно - заготівельних, позавиробничих і інших витрат суттєво не відрізняється від методики обліку інших витрат. Цей облік повинен виявити не лише фактичні витрати, але і відхилення від затверджених кошторисів в цілому і за статтями. За допомогою такого обліку є змога обліковувати витрати на обслуговування виробництва і управління у розрізі статей витрат і оперативно виявляти відхилення від затверджених кошторисів.
 Для регулювання рівня витрат вироблена система заходів по управлінню витратами у процесі виробництва у розрізі причин відхилень, центрів витрат, місць витрат, центрів відповідальності і підприємства в цілому для вирішення всіх задач, що розглядалися вище.
ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг», є одним із найбільших підприємств металургійного комплексу України.
Проаналізувавши фінансово - економічні показники рентабельності, ліквідності, фінансової стійкості підприємства можна зробити висновок про збільшення вказаних показників на протязі 2004 та 2005 років.
Окрім фінансово - економічних показників було проаналізовано також положення, що займає підприємство на ринку продукції чорної металургії.
ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" діє на ринку олігополістичної конкуренції. На ринку України діє 3 великих гірничо – металургійних комбінатів, а саме:
-                      ВАТ "Азовсталь";
-                      ВАТ "Запоріжсталь";
-                      ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг".
Конкуренція на ринку продукції металургійної галузі є невеликою. Це явище можна пояснити тим, що на  вітчизняному ринку діє 3 великих виробника металургійної продукції, що реалізують продукцію, яка поки, що не має товарів замінників, що мали б схожі властивості та були доступними за цінами.
Як видно із конкурентної карти ринку лідером ринку і підприємством, конкурентна позиція, якого покращується є ВАТ "Запоріжсталь". ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" та  ВАТ "Азовсталь" мають стійку конкурентну позицію, але мають тенденції до зменшення ринкових часток та їх темпів приросту
Після побудови матриці ми бачимо, що ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" займає позицію, що відповідає "дійним коровам".
Для ефективного подальшого функціонування вони застосовують таку стратегію, як стратегію лідирування за витратами, яка передбачає намагання за допомогою найменшої собівартості продукції завоювати більшу частку ринку. Підприємству потрібно і надалі шукати можливості зниження витрат без втрати досягнутого високого рівня якості.
Згідно з фінансовою звітністю аналіз та формування витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних.
Отже, можна сказати, що ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.
Оскільки витрати формуються  безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як  «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.

РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ТА НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВАТ «МІТТАЛ СТІЛЛ КРИВИЙ РІГ»
3.1. Шляхи та напрямки покращення та їх значення в управлінні витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»
Проаналізувавши систему управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» можна говорити про шляхи покращення управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг». Адже від системи управління витратами залежить їх загальний рівень, що прямо впливає на собівартість продукції та позначається на конкурентоспроможності продукції комбінату на ринку.
Для покращення управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» доцільним є зміна існуючої системи управління витратами «стандарт - кост» на контролінг.
Контролінг заснований на принципах систем управління витратами «директ - костінг» та «стандарт -  кост». Але він є ширшим за них, різноманітнішим по призначенню, функціям, методам планування, обліку та аналізу, ступеню використання інформації. Контролінг не обмежується контролем витрат, як це робить «стандарт - кост» - він забезпечує досягнення поставленої мети (отримання максимального прибутку, завоювання більшої частки ринку, усунення конкурента). Контролінг покликаний виконувати функцію внутрішнього контролю на підприємстві, підтримання ефективної роботи його підрозділів та організації в цілому.
Специфічним інструментом контролінг є сума покриття, що показує, яка частина виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за ринковими цінами залишається у підприємства після відрахування з неї прямих змінних витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Сума покриття включає у себе постійні витрати підприємства та прибуток.
Контролінг є особливо ефективним, коли функції управління підприємством є делегованими по його відділам і службам. В цьому випадку він дозволяє досягти максимально можливого рівня діяльності.
Інформацію для контролінг надає планування, нормування, облік та контроль витрат, що є орієнтованими на досягнення мети, кінцевого результату діяльності підприємства. Ця інформація включає у себе задані (нормативні, планові) і фактичні данні, відхилення, що виявлені засобами обліку у розрізі підрозділів.
Таким чином контролінг - це діяльність об’єднаних у певну структуру суб’єктів, яка направлена на гарантування досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом усунення вузьких місць, що є виявленими при дослідженнях. [11]
В ринкових умовах ціни та об’єм продажу зазнають постійних коливань.
Контролінг покликаний передбачати господарську та комерційну кон’юнктуру, визначати можливий прибуток, виявляти причини відхилень фактичних показників витрат від запланованих, своєчасно здійснювати заходи по регулюванню цих відхилень і оптимізації відношення витрат до результатів діяльності. 
Головними задачами контролінгу є:
·                                          Формування цілей підприємства;
·                                          Пошук альтернативних рішень на основі інформації, що є у розпорядженні;
·                                          Аналіз економічної ефективності (особливо інвестицій та інновацій);
·                                          Координація розробки оперативних та планових кошторисів;
·                                          Порівняння планових показників із фактичними та розробка можливих методів усунення відхилень;
Отже, запровадження цієї системи управління витратами дозволить не змінюючи докорінно існуючу систему управління витратами, їх формування, нормування, контролю та обліку збільшити ефективність виробничих процесів і зменшити відхилення очікуваного прибутку від фактично отриманого.
3.2. Ефективність запропонованих заходів
З метою експертизи запропонованої системи управління витратами необхідним є укомплектування експертної групи у складі 8 чоловік. Експертами можуть бути керівники та заступники керівників виробничих, комерційних, фінансових та економічних підрозділів.
На початку програми оцінки доцільно розробити критеріальний апарат, який дозволить оцінити переваги та недоліки зміни системи управління витратами.
Для експертизи можна виокремити наступні критерії та показники:
1.                Критерій актуальності;
2.                Критерій інновації;
3.                Критерій продуктивності;
4.                Критерій системності та впорядкованості організації діяльності;
5.                Критерій демократичності та психологічного супроводу;
6.                Критерій оптимальності;
7.                Критерій рефлективності;
8.                Критерій особистісної результативності;
9.                Критерій прогностичності.
На підставі даних критеріїв пропонується розробити матрицю та задіяти шкалу ступеня прояву показників від 1 до 9.
Членами експертної комісії пропонується призначити:
1. Директор з виробництва;
2. Заступник директора з виробництва;
3. Комерційний директор;
4. Заступник комерційного директора;
5. Фінансовий директор (голова комісії);
6. Заступник фінансового директора;
7. Директор з економіки;
8. Заступник директора з економіки.
 Висновки членів експертної комісії подано  у формі матриці:
Таблиця 3.1
Приклад оцінки реалізації програми зміни системи управління витратами (голова комісії)

№п/п

Критерії

Показники

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Оцінки

1

Актуальність

Рішення значущих актуальних проблем для керівника

+

7,5

Рішення значущих актуальних проблем для робітників

+

2

Інноваційність

Ступінь новизни в діяльності керівників

+

9,0

Ступінь новизни в діяльності робітників

+

3

Продуктивності

Вплив на аналіз, оцінку, облік та формування витрат для керівника

+

8,5

Вплив на аналіз, оцінку, облік та формування витрат для робітників

+

4

Системність та впорядкованість в організації діяльності

Наявність зв’язку цілей, завдань та змісту діяльності керівників

+

7,6

Можливість здійснення моніторингу проекту

+

Наявність системи інформування про хід реалізації проекту

+

Злагодженість у роботі учасників цільового проекту

+

Відповідальність за результати роботи

+

№п/п

Критерії

Показники

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Оцінки

5

Демократичності та психологічності супроводу

Сприятливий мікроклімат

+

7,0

Співробітництво, гласність у діях

+

6

Оптимальності

Врахування кадрових, матеріально – технічних, фінансових ресурсів

+

7,6

Достатність часу для реалізації програми

+

Врахування умов організації та проблем динаміки його розвитку

+

7

Рефлективність

Можливість самоаналізу діяльності керівників

+

7,5

Можливість самоаналізу діяльності робітників

+

8

Особистісної результативності

Динаміка змін навантаження на керівників

+

8,0

Динаміка змін навантаження на робітників

+

9

Прогностичності

Врахування ступеня важливості досягнення цілей проекту для діяльності керівників

+

9,0

Врахування ступеня важливості досягнення цілей проекту для діяльності робітників

+

Загальна експертна оцінка кожного критерію може бути обчислена за формулою:
К=n/N,  К≤1,                                  (3.1)
де N – максимальна кількість балів,
n – бали, які виставили експерти.
Результати розрахунків занесено до таблиці.
Узагальнені матеріали подані у вигляді таблиці:
Таблиця 3.2.
Приклад оцінки реалізації програми зміни системи управління витратами

Критерії експертизи	Експерт1	Експерт2	Експерт3	Експерт4	Експерт5	Експерт6	Експерт7	Експерт8	Кі
К1	0,83	0,83	0,88	1	0,83	1	0,94	1	0,91
К2	1	0,88	1	0,88	1	0,88	0,88	0,84	0,92
К3	0,94	1	0,83	0,84	0,88	1	0,94	0,83	0,91
К4	0,84	0,86	0,84	0,88	0,94	0,88	0,84	0,94	0,87
К5	0,77	0,88	0,77	0,83	0,77	0,77	0,88	0,77	0,81
К6	0,84	0,88	1	1	1	0,88	0,84	1	0,93
К7	0,83	0,88	1	1	0,94	0,94	1	1	0,94
Критерії експертизи	Експерт1	Експерт2	Експерт3	Експерт4	Експерт5	Експерт6	Експерт7	Експерт8	Кі
К8	0,88	0,83	0,88	0,88	0,94	0,94	0,94	0,94	0,89
К9	1	1	1	0,88	1	1	1	1	0,98
Загальна експертна оцінка	0,88	0,89	0,91	0,91	0,92	0,92	0,92	0,92	0,91

Окрім того для наочності у вигляді колової діаграми подано внесок кожного коефіцієнту в загальну суму Кі.:

Рис 3.1. Кругова діаграма результатів програми реалізації зміни системи управління витратами
Експертна оцінка програми обчислюється за формулою :
                                                                      9
                             К=(1/9)(ΣКі),                  (3.2)
                                                                   І=1
 К ≤1, де К – це показник загального рівня виконання поставленого завдання ;
Кі - показник реалізації кожного окремого критерію, і= 1, 2… 9
На етапі прогнозу та організації впровадження програми управління за допомогою управління доцільно визначити її якість , відповідно до отриманих результатів роботи експертної групи . Для цього можна використати таку шкалу :
0< К <0, 5- незадовільний рівень;
0, 5< К <0, 65- критичний рівень;
0, 65< К< 0, 8 – допустимий рівень;
0, 8 <К <0, 95 – достатній рівень;
0, 95< К< 1, 0 – оптимальний рівень.
З огляду на отримані результати, програма управління витратами за допомогою контролінгу має достатній рівень, а отже є ефективною для впровадження у діяльність ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг».
Для покращення управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» доцільним є зміна існуючої системи управління витратами «стандарт - кост» на контролінг.
Контролінг заснований на принципах систем управління витратами «директ - костінг» та «стандарт -  кост». Але він є ширшим за них, різноманітнішим по призначенню, функціям, методам планування, обліку та аналізу, ступеню використання інформації.
Специфічним інструментом контролінг є сума покриття, що показує, яка частина виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за ринковими цінами залишається у підприємства після відрахування з неї прямих змінних витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Сума покриття включає у себе постійні витрати підприємства та прибуток.
Отже, запровадження цієї системи управління витратами дозволить не змінюючи докорінно існуючу систему управління витратами, їх формування, нормування, контролю та обліку збільшити ефективність виробничих процесів і зменшити відхилення очікуваного прибутку від фактично отриманого.
Для виявлення ефективності впровадження нової системи управління витратами розроблена система  критеріїв оцінки впровадження системи контролінгу на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»  та запропонований матричний спосіб обробки результатів дослідження.
В даному дослідженні було зроблено спробу змоделювати ситуацію введення у діяльність організації нової системи управління витратами. Результати показали, що впровадження системи управління витратами за допомогою контролінгу дає достатній результат і може бути запропонована для впровадження у діяльність ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»

ВИСНОВКИ
Витрати характеризують у грошовому виразі об’єм ресурсів, що є використаними у конкретних цілях і трансформуються у собівартість продукції (робіт, послуг).
Управління витратами – є засобом досягнення підприємством високого економічного результату. Воно зводиться не лише до зниження витрат, але розповсюджується на всі елементи управління.
Класифікація виробничих витрат виявляє об’єктивно існуючі групи витрат, процеси формування витрат і взаємовідносини між їхніми окремими частинами. Без класифікації витрат не можливим є вирішити задачі управління ними на підприємстві. Класифікація витрат для цілей управління повинна відповідати головній вимозі – базуватися на ознаках, що дозволяють диферинціонувати витрати для управління ними у різноманітних аспектах.
Для цілей управління витрати на підприємстві найбільш часто групують по двом ознакам:
·         економічними елементами;
·         Калькулятивним  статтям собівартості.
Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізацій продукції,  її номенклатури, асортименту та об’єму випуску, що має прямий вплив на конкурентоспроможність продукції та загалом на підприємство на ринку.
 Недостатньо, щоб окремі рішення були ефективними. Необхідно прагнути, щоб уся діяльність підприємства у комплексі стала рентабельною і забезпечувала грошові надходження у об’ємі, що задовольняв би зацікавлених осіб.
Задачею планування витрат є визначення економічних результатів діяльності підприємства, що очікується у майбутньому періоді.
Планування – це один із елементів управління підприємством, що включає у себе вибір цілі підприємства та засобів її досягнення.
Планування може бути:
·         короткостроковим – плани складаються на місяць, квартал, рік;
·         довгостроковим – плани визначають напрямки розвитку підприємства у продовж 3 – 5 років і більше.
У  процесі довгострокового планування для вибору правильного рішення дуже важливою є інформація про склад і структуру продукції, про витрати на виробництво того чи іншого виду продукції, про рівень витрат в цілому у окремі періоди, про потреби у капіталовкладеннях Попередня оцінка має на меті виявити необхідність подальшої модернізації виробу. При розробці перспективних (довгострокових планів) оцінка майбутніх витрат враховує витрати на нове обладнання і інші елементи основного капіталу.
З виробничим рівнем витрат, як правило пов’язане дотримання запланованого рівня витрат і пошук резервів зниження витрат у результаті раціоналізації технологічного процесу і вдосконалення продукції.
Витрати на виробництво краще за все контролювати при виробничому споживанні ресурсів, тобто там, де проходить виробничий процес чи його обслуговування. У зв’язку з цим виникли такі об’єкти формування і обліку витрат, як місця виникнення витрат, центри витрат і центри відповідальності.
ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг», є одним із найбільших підприємств металургійного комплексу України.
Проаналізувавши фінансово - економічні показники рентабельності, ліквідності, фінансової стійкості підприємства можна зробити висновок про збільшення вказаних показників на протязі 2004 та 2005 років.
Окрім фінансово - економічних показників було проаналізовано також положення, що займає підприємство на ринку продукції чорної металургії.
ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" діє на ринку олігополістичної конкуренції. На ринку України діє 3 великих гірничо – металургійних комбінатів, а саме:
-                      ВАТ "Азовсталь";
-                      ВАТ "Запоріжсталь";
-                      ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг".
Конкуренція на ринку продукції металургійної галузі є невеликою. Це явище можна пояснити тим, що на  вітчизняному ринку діє 3 великих виробника металургійної продукції, що реалізують продукцію, яка поки, що не має товарів замінників, що мали б схожі властивості та були доступними за цінами.
Як видно із конкурентної карти ринку лідером ринку і підприємством, конкурентна позиція, якого покращується є ВАТ "Запоріжсталь". ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" та  ВАТ "Азовсталь" мають стійку конкурентну позицію, але мають тенденції до зменшення ринкових часток та їх темпів приросту
Після побудови матриці ми бачимо, що ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг" займає позицію, що відповідає "дійним коровам".
Для ефективного подальшого функціонування вони застосовують таку стратегію, як стратегію лідирування за витратами, яка передбачає намагання за допомогою найменшої собівартості продукції завоювати більшу частку ринку. Підприємству потрібно і надалі шукати можливості зниження витрат без втрати досягнутого високого рівня якості.
Згідно з фінансовою звітністю аналіз та формування витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних.
Отже, можна сказати, що ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.
Оскільки витрати формуються  безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як  «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.
Для покращення управління витратами на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» доцільним є зміна існуючої системи управління витратами «стандарт - кост» на контролінг.
Контролінг заснований на принципах систем управління витратами «директ - костінг» та «стандарт -  кост». Але він є ширшим за них, різноманітнішим по призначенню, функціям, методам планування, обліку та аналізу, ступеню використання інформації.
Специфічним інструментом контролінг є сума покриття, що показує, яка частина виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за ринковими цінами залишається у підприємства після відрахування з неї прямих змінних витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Сума покриття включає у себе постійні витрати підприємства та прибуток.
Отже, запровадження цієї системи управління витратами дозволить не змінюючи докорінно існуючу систему управління витратами, їх формування, нормування, контролю та обліку збільшити ефективність виробничих процесів і зменшити відхилення очікуваного прибутку від фактично отриманого.
Для виявлення ефективності впровадження нової системи управління витратами розроблена система  критеріїв оцінки впровадження системи контролінгу на ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»  та запропонований матричний спосіб обробки результатів дослідження.
В даному дослідженні було зроблено спробу змоделювати ситуацію введення у діяльність організації нової системи управління витратами. Результати показали, що впровадження системи управління витратами за допомогою контролінгу дає достатній результат і може бути запропонована для впровадження у діяльність ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабаєва З.Д., Терехова В.Д., Рендуков І.М. та ін. Бухгалтерський облік. Задачі та питання: Учбовий посібник. - М.: Фінанси та статистика, 1995.
2. Валуєв Б.І. Контроль у системі внутрішньовиробничого господарювання. - М.: Фінанси та статистика, 1987.
3. Гончарова Е.О. Резерви зниження витрат і собівартості. - Л.: ЛФЕІ, 1989.
4. Денисова І.П. Управління витратами та ціноутворенням. - М.: Експертне бюро, 1997.
5. Долженікова В.Р. Витрати виробництва: формування та аналіз: учбовий посібник. - Новосибірськ: Новосиб. - Держ. Акад.. економіки та управління, 1998.
6. Друрі К. Введення в управлінський та виробничий облік: Переклад з англ.. - М.: аудит, 1994.
7. Ігумнов Ю.С., Лученко Л.Ф. Витрати на виробництво та шляхи їх зниження в промисловості. - Київ, 1986.
8. Ластовецький В.Є. Облік витрат по факторам виробництва і центрам відповідальності. - Фінанси та статистика, 1998.
9. Левін В.С. Контроль витрат виробництва в умовах нормативного обліку. - М.: Фінанси та статистика, 1988.
10. Лупанов Н.Ю. Реформи в управлінні. М.: Експертне бюро, 1999.
11. Майєр Е.  Контролінг, як система мислення та управління/ переклад з нім. Ю.Г. Жукова та С.М. Зайцева; Під редакцією С.А. Ніколаєвої. - М.: Фінанси та статистика, 1993.
12. Менн Р., Майєр Е. Контролінг для початківців: переклад з нім. - М.: фінанси та статистика, 1992. 
13. Москаленко В.В., Балан М.Ф. Удосконалення планування на підприємствах: Методологія, теорія, практика. М., 1986.
14. Мочалина Є.О. Системи управління витратами: Учбовий посібник. - Іркутськ, 1997.
15. Ніколаєва С.О. Особливості обліку витрат в умовах ринку. - М.: Фінанси та статистика, 1993.
16. Ніколаєва С.О. Управлінський облік: Реальність та тенденції розвитку// фінансова газет. - 1993. - № 31-36.
17. Ніконенко С.С.  Основи планування, обліку і калькулювання витрат на промислових підприємствах. - М.: Наука, 1998.
18. Остапюк М.Я. Облік та аналіз діяльності госпрозрахункових підрозділів підприємств. - М.: Фінанси та статистика, 1992.
19. Палій В.Ф. Основи калькулювання. М., Фінанси та статистика, 1986.
20. Палій В.Ф. Ніколаєва Р.А. Особливості обліку витрат в умовах ринку. - М.: Фінанси та статистика, 1993.
21. Садний К.С. Облік витрат: Система «Стандарт - кост». - М.: ЮНІТІ, 1994.
22. Стукова С. А. Система управлінського обліку і контролю. - М.: Наука, 1999.
23. Ткач В.І., Ткач М.В. Міжнародна система обліку та звітності. - М.: Фінанси та статистика, 1991.
24. Ткач В.І., Ткач М.В. Управлінський облік: Міжнародний досвід. - М.: Фінанси та статистика, 1991.
25. Ураков Д.У. Облік витрат за сферами діяльності. - М.: економіка, 1991.
26. Уткін Е.А. Фінансовий менеджмент. - М.: Видавництво «Зерцало», 1998.
27. Фрідман П. Аудит: переклад з англ.. М.: Аудит, 1994.
28. Фрідман П. Контроль витрат і фінансових результатів при аналізі якості продукції: Переклад з англ.. - М.: Аудит, ЮНІТІ, 1994.
29. Хорнгрен Ч.Т., Фостер Дж. Бухгалтерський облік: Управлінський аспект: Переклад з англ.. - М.: Філін, 1999
30. Шим Джей К., Сігл Джоел Т. Методи управління вартістю та аналізу витрат: Переклад з англ.. - М.: Філін, 1996.
31.Ягурова А. Управлінський облік: досвід    економічно розвинутих країн. М.: Економіка, 1992.

Додаток А
Класифікація витрат по основним ознакам

Ознака класифікації (групування витрат)	Елементи класифікації
Економічний елемент(однорідний вид витрат незалежно від призначення)	·         Матеріальні витрати ; ·         Витрати на оплату праці; ·         Відрахування на соціальні потреби; ·         Амортизація основних фондів; ·         Інші.
Калькуляційна стаття(мета витрат)	·         Сировина і матеріали; ·         Поворотні відходи (віднімаються); ·         Куплені вироби, напівфабрикати, послуги та роботи виробничого характеру; ·         Паливо та енергія на виробничі цілі; ·         Основна заробітна плата виробничих робітників; ·         Додаткова заробітна плата виробничих робітників; ·         Відрахування на соціальні потреби виробничих робітників; ·         Витрати на підготовку та освоєння виробництва; ·         Загальновиробничі витрати; ·          Загальногосподарські витрати; ·         Втрати від браку; ·         Інші виробничі витрати; ·         Комерційні витрати.
Залежність від об’єму виробництва	·         Змінні (залежать від об’єму виробництва і, у свою чергу,  підрозділяються на пропорційні, прогресивні та дигресивні); ·         Умовно – постійні (мало або не залежать від об’єму виробництва)
Способів включення до собівартості	·         Прямі, безпосередньо відносяться до собівартості продукції; ·         Опосередковані, що відносяться на собівартість продукції пропорційно до бази: ·                     Основній заробітній платні виробничих робітників; ·                     Прямим витратам.
Склад витрат	·         Прості (одноелементні), що складаються із одного елементу затрат; ·         Комплексні (складні), що складаються із кількох елементів витрат.
Техніко – економічний зміст	·         Основні; ·         Накладні (витрати на обслуговування виробництва і управління).
Відношення до процесу виробництва	·         Витрати на предмети праці; ·         Витрати на засоби праці; ·         Витрати живої праці.
Галузь кругообігу засобів	·         Витрати галузі виробництва (виробничі витрати); ·         Витрати галузі обігу (обігові витрати).
Періодичність виникнення	·         Одноразові; ·         Поточні; ·         Періодичні.
Можливість планування	·         Витрати, що можна спланувати; ·         Витати, що не можна спланувати.
Лімітування	·         Витрати, що можна лімітувати; ·         Витрати, що не можна лімітувати.
Ступінь готовності продукції	·         Витрати на готову продукцію (роботи, послуги); ·         Витрати у незавершеному виробництві.
Об’єкт управління	·         Витрати, на місцях виникнення; ·         Витрати в центрах витрат; ·         Витрати в центрах відповідальності
Залежність від діяльності підприємства	·         Залежні витрати; ·         Незалежні витрати.

Додаток Б
Класифікація витрат, що є прийнятою у США

Мета обліку витрат	Витрати
І. Виявлення вартості запасів продукції	·         На звітний  період по собівартості продукції; ·         На виробництво готової продукції; ·         Поза казні і попроцесні.
ІІ. Прийняття господарських рішень	·         Майбутнього періоду; ·         Ті, що не повернуться; ·         Альтернативні (ті, що виникають в результаті прийняття альтернативного курсу діяльності); ·         Граничні і прості.
ІІІ. Контроль та регулювання витрат	·         Нормативні; ·         Ті, що відклоняються від нормативу.

Додаток В
Визначення об’єму витрат при поточному плануванні

Планування витрат

Розрахунок  кошторису витрат на виробництво

Розрахунок витрат на 1 грн. об’єму випуску продукції

Розрахунок собівартості готової продукції

Розрахунок собівартості одиниці продукції

Розрахунок прямих витрат

Розрахунок опосередкованих витрат

Сировина і матеріали

Паливо та енергія на технологічні цілі

Напівфабрикати та комплектуючі вироби

Основна заробітна плата виробничих робітників

Плановий об’єм випуску продукції у вартісному вираженні

Розрахунок комплексних статей витрат

Розрахунок  часток розподілу комплексних витрат по виробам  у відповідності до обраної бази

Загальновиробничих

Загальногосподарських

Інших виробничих

Сума кошторисів витрат по цехам підприємства за вирахуванням внутрішньозаводського обороту та за додаванням загальногосподарських витрат

1. Вартість матеріальних ресурсів (з плану МТО) 2. Витрати на оплату праці(план по праці) 3. Розрахунок відрахування на соціальні потреби 4. Розрахунок амортизаційних відрахувань 5. Розрахунок  цільових кошторисів інших витрат

Розрахунок зміни вартості НЗП

Розрахунок зміни витрат майбутніх періодів

Плановий об’єм виробництва продукції у натуральному виразі

 

Додаток Г
Норми витрат сировини і матеріалів, які використовуються при виробництві основної металургійної продукції

№п.п.	Цех	Назва матеріалу	Одиниця вимірювання	Норма витрат
1	2	3	4	5
1. Агломераційне виробництво
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.		Аглоруда Концентрат залізорудний Відсів агломерату і окатишів Колошниковий пил Окалина Рудний шлам Відходи феросплавного виробництва Шлак крицеплавильний Вапняк Вапно Пил вапняковий Торф Тверде паливо в шихту (15% вологи) Технологічне паливо   Газ доменний   Газ коксовий	кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т м3/т	100 445 269 31 65 110 20 40 64 32 12 10 45 7 13
2. Доменне виробництво
15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.		Залізорудна частина шихти, всього в т. ч. агломерат метал.комбінований            агломерат ГОК – 1            агломерат ГОК – 2 Окатиші Руда залізна Скрап Шлак зварювальний Метало домішки Вапняк, всього в т.ч. доломітизованний           звичайний Кокс Витрати заліза	кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т кг/т	1925 1370 505 25 25 60 40 20 525 960
1	2	3	4	5
3. Крицеплавильне виробництво
24. 25. 26. 27. 28. 29. 30..		Чавун рідкий -                                  чушковий -                                  твердий Розбиті виливниці Лом сталевий Залізо з руди Феросплави Всього метало шихти Додаткові матеріали в т. ч. руда залізна - окалина - вапняк  - вапно  - плавиковий шпак  - доломіт випалений  - ставролитовий концентрат  - антрацит АС  - коксовий дріб’язок  - магнезитовий порошок  - щебінь шлаковий	кг/т сталі кг/т сталі кг/т сталі кг/т сталі кг/т сталі кг/т сталі кг/т сталі	1931 854 707 320 25 25 60 60 - 560 990

Додаток Д
SWOT – аналіз для ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг

	Можливості: 1.Співробітництво із закордонними підприємствами; 2. Розширення сировинної бази; 3.Наявність програми підтримки підприємств гірничо – видобувної галузі; 4.Розвиток енерго- та матеріалозберігаючих технологій; 5. Впровадження системи екологічного контролю за виробництвом; 6.Підвищення рівня кваліфікації персоналу.	Загрози:  1. Інфляційні процеси у економіці країни; 2. Нестабільність законодавчої бази; 3. Нестабільність політичної системи; 4.Застарілість засобів виробництва;
Сильні сторони: 1.Використання прогресивних систем стратегічного планування; 2.Використання новітніх управлінських підходів; 3. Ефективна організація процесу прийняття рішень; 4.Висока якість продукції; 5. Низькі питомі затрати; 6. Інформованість про ринок; 7. Наявність стратегії завоювання ринку; 8. Ефективна цінова політика; 9. Підвищення фінансової стійкості; 10. Стабілізація ринкової частки  національного ринку; 11. Посилення контролю за витратами.	Сильн.с. і М: 1. Співробітництво із закордонними підприємствами дає змогу розширити сировинну базу підприємства, перейняти прогресивні методики стратегічного планування, новітні управлінські підходи та ефективну організацію прийняття рішень; 2. Низькі питомі затрати на виготовлення продукції та її висока якість дають можливість підприємству втриматися на національному ринку продукції чорної металургії та просувати продукцію на міжнародні ринки.	С і З: 1.Наявність стратегії збереження частки на національному ринку  та завоювання міжнародного ринку продукції чорної металургії; 2. Ефективна цінова політика, що дозволяє мінімізувати впливи інфляційних процесів на виробництво.
Слабкі сторони: 1. Нестабільний рівень підготовки та перепідготовки кадрів; 2. Високі витрати на оновлення засобів виробництва; 3. Відсутність достатнього контролю за екологічністю процесу виробництва.	Слаб.с і М: 1.Використання фінансових ресурсів вивільнених у процесі економії матеріалів та енергоресурсів на оновлення основних засобів	Слаб.с. і З: 1. Вироблення стратегії  стабілізації в умовах економічної та політичної нестабільності

Додаток Е
Фактори, що впливають на діяльність ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» за 2005р

Група факторів	Опис проблем	Ступінь впливу на діяльність емітента			Які зміни, що прогнозуються, мають вплинути на підприємство
		незначний вплив	середній вплив	значний вплив
Політичні	д/н	д/н	д/н	д/н	д/н
Фінансово-економічні	Систематичне зростання цін на сировинні та паливно-енергетичні ресурси. Збільшення плати за землю. Збільшення залізничних тарифів i послуг. Зміна курсу долара США до гривні.	д/н	д/н	д/н	Збільшення собiвартостi продукції.
Виробничо-технологічні	д/н	д/н	д/н	д/н	д/н
Соціальні	д/н	д/н	д/н	д/н	д/н
Екологічні	Наявність шкідливих викидів у виробництві	д/н	д/н	д/н	Проведення заходів по поліпшенню екологічної обстановки.

Додаток Ж
Інформація про основну продукцію, що виробляє ВАТ «Міттал Стілл Кривий ріг» на 2004 рік.

Найменування продукції (виду продукції	Торгові марки, під якими здійснюється збут продукції	Патентний та інший правовий захист продукції (винаходи та ліцензії, які використовуються в продукції)	Код товару (товарної групи) за ТНЗЕД	Одиниця виміру	Обсяг виробництва в натуральних одиницях	Обсяг виробництва у грошовому виразі (у діючих цінах) (тис.грн.)	Чистий доход (виручка) від реалізації за звітний період) (тис.грн.)
Заготовка для перекату	ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг"	У виробництві використовують ряд захищених заходів	7207	тис. тон	616,1	903 986	904 469
Інші товари (послуги)	д/в	д/в	д/в	0	0	231 465	719 844
Катанка	ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг"	У виробництві використовують ряд захищених заходів	7213	тис. тон	1 850,2	2 911 880	2 886 900
Прокат арматурний	ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг"	У виробництві використовують ряд захищених заходів	7214	тис. тон	3 610,9	5 780 140	5 293 840
Чавун товарний	ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг"	У виробництві використовують ряд захищених заходів	7201	тис. тон	261,7	305 976	294 794
Усього						10 133 442,34375	10 099 849,03125

Додаток З
Інформація про основну продукцію, що виробляє ВАТ «Міттал Стілл Кривий ріг» на 2005 рік

Найменування продукції (виду продукції)	Торгові марки, під якими здійснюється збут продукції	Патентний та інший правовий захист продукції (винаходи та ліцензії, які використовуються в продукції	Код товару (товарної групи) за ТНЗЕД	Одиниця виміру	Обсяг виробництва в натуральних одиницях	Обсяг виробництва у грошовому виразі (у діючих цінах) (тис.грн.)	Чистий доход (виручка) від реалізації за звітний період) (тис.грн.)
Iншi товари (послуги):	д/в	д/в	д/в	0	0	339 094	344 077
Заготовка товарна	ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг"	У виробництві використовують ряд захищених заходів	7207	тис. Тонн	725,9	1 137 740	1 137 690
Катанка	ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг	У виробництві використовують ряд захищених заходів	7213	тис. Тонн	1 787,2	3 094 350	3 060 750
Прокат сортовий	ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг	У виробництві використовують ряд захищених заходів	д/н	тис. Тонн	3 608,6	6 428 850	6 375 120
Чавун товарний	ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг	У виробництві використовують ряд захищених заходів	7201	тис. Тонн	146,1	189 430	131 850
Усього						11 189 465,34375	11 049 483

Додаток І
Інформація про сировинну базу та основні характеристики споживачів продукції ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на 2004 рік

Найменування продукції (виду продукції)	Сировинна база для виробництва (Україна, країни СНД, зарубіжжя)	Доля в загальному обсязі реалізації (за регіонами) (%)
		Україна	Країни СНД та Балтії	Країни дальнього зарубіжжя
Арматура	Україна	16,61	9,48	73,91
Заготовка	Україна	0,62	0	99,38
Катанка	Україна	34,38	1,87	63,75
: Чавун	Україна	30,05	0	69,95
Усього		20,73	5,98	73,29

 

Додаток К
Інформація про сировинну базу та основні характеристики споживачів продукції ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» на 2005 рік

Найменування продукції (виду продукції)	Сировинна база для виробництва (Україна, країни СНД, зарубіжжя)	Доля в загальному обсязі реалізації (за регіонами) (%)
		Україна	Країни СНД та Балтії	Країни дальнього зарубіжжя
Арматура	Україна	19,01	7,71	73,28
Заготовка	Україна	0,57	0	99,43
Катанка	Україна	34,57	2,26	63,17
Чавун	Україна	37,2	1,46
Усього		21,68	5,02	73,3

Додаток Л

БAЛAНС
на 31.12.2004 р.
	Форма N 1	Код за ДКУД	1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	108762	102434
первісна вартість	011	161667	163340
накопичена амортизація	012	52905	60906
Незавершене будівництво	020	301607	431490
Основні засоби:
залишкова вартість	030	2588930	2632630
первісна вартість	031	19824700	20108800
знос	032	17235800	17476200
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	0	0
інші фінансові інвестиції	045	0	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	0	0
Відстрочені податкові активи	060	216582	206082
Інші необоротні активи	070	5905	5905
Усього за розділом І	080	3221780	3378540
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	484232	673403
тварини на вирощуванні та   відгодівлі	110	7070	6386
незавершене виробництво	120	172930	393656
готова продукція	130	50204	131364
товари	140	2510	1619
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	2827	133558
1	2	3	4
первісна вартість	161	2827	133558
резерв сумнівних боргів	162	0	0
Дебіторська заборгованість за рахунками:
з бюджетом	170	312517	480319
за виданими авансами	180	78947	77861
з нарахованих доходів	190	0	8344
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	148639	82489
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	232899	683434
в іноземній валюті	240	258054	417101
Інші оборотні активи	250	31012	53131
Усього за розділом ІІ	260	1781840	3142640
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	2100	2173
Баланс	280	5005720	6523360

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	3 859 530	3 859 530
Пайовий капітал	310	0	0
Додатковий вкладений капітал	320	0	0
Інший додатковий капітал	330	170 289	150 325
Резервний капітал	340	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	0	1 864 310
Неоплачений капітал	360	0	0
Вилучений капітал	370	0	0
Усього за розділом I	380	4 029 820	5 874 170
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	0	0
Інші забезпечення	410	0	0
Цільове фінансування	420	0	0
Усього за розділом II	430	0	0
III. Довгострокові зобов'язання
1	2	3	4
Довгострокові кредити банків	440	0	0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	0	0
Відстрочені податкові зобов'язання	460	0	0
Інші довгострокові зобов'язання	470	0	0
Усього за розділом III	480	0	0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	49 773	0
Векселі видані	520	12 648	18 956
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	301 652	136 420
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	221 955	93 565
з бюджетом	550	28 926	44 319
з позабюджетних платежів	560	2 384	0
зі страхування	570	18 987	26 212
з оплати праці	580	38 514	57 018
з учасниками	590	0	0
із внутрішніх розрахунків	600	0	0
Інші поточні зобов'язання	610	301 064	264 361
Усього за розділом IV	620	975 903	640 851
V. Доходи майбутніх періодів	630	0	8 344
Баланс	640	5 005 720	6 523 360

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
за 2 004 р.
	Форма N 2	Код за ДКУД	1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	10 521 200	7 758 670
Податок на додану вартість	015	( 421 322 )	( 225 733 )
Акцизний збір	020	( 0 )	( 0 )
1	2	3	4
	025	( 0 )	( 0 )
Інші вирахування з доходу	030	( 0 )	( 0 )
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	10 099 800	7 532 940
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	( 6 929 890 )	( 5 458 880 )
Валовий:
прибуток	050	3 169 960	2 074 060
збиток	055	( 0 )	( 0 )
Інші операційні доходи	060	96 671	70 238
Адміністративні витрати	070	( 122 233 )	( 98 501 )
Витрати на збут	080	( 284 614 )	( 262 578 )
Інші операційні витрати	090	( 173 726 )	( 130 726 )
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	2 686 060	1 652 490
збиток	105	( 0 )	( 0 )
Доход від участі в капіталі	110	0	0
Інші фінансові доходи	120	0	0
Інші доходи	130	37 424	102 381
Фінансові витрати	140	( 665 )	( 10 600 )
Втрати від участі в капіталі	150	( 0 )	( 0 )
Інші витрати	160	( 69 216 )	( 167 672 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	2 653 600	1 576 600
збиток	175	( 0 )	( 0 )
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	640 988	705 721
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185	0	0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	2 012 610	870 879
збиток	195	( 0 )	( 0 )
Надзвичайні:
доходи	200	0	0
витрати	205	( 0 )	( 0 )
Податки з надзвичайного прибутку	210	0	0
Чистий:
прибуток	220	2 012 610	870 879
збиток	225	( 0 )	( 0 )

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	5 957 730	4 416 880
Витрати на оплату праці	240	798 578	603 832
Відрахування на соціальні заходи	250	312 066	232 708
Амортизація	260	248 752	171 604
Інші операційні витрати	270	439 062	416 294
Разом	280	7 756 190	5 841 320

Додаток М

БAЛAНС
на 31.12.2005 р.
	Форма N 1	Код за ДКУД	1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	102437	100071
первісна вартість	011	163343	144633
накопичена амортизація	012	60906	44562
Незавершене будівництво	020	431490	800074
Основні засоби:
залишкова вартість	030	2632681	2456239
первісна вартість	031	20108807	19915319
знос	032	17426176	17459080
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	0	0
інші фінансові інвестиції	045	0	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	0	0
Відстрочені податкові активи	060	206082	396191
Інші необоротні активи	070	5905	5905
Усього за розділом І	080	3378595	3758480
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	673439	520896
тварини на вирощуванні та   відгодівлі	110	6386	6951
незавершене виробництво	120	393656	427832
готова продукція	130	131367	203421
товари	140	1619	2206
Векселі одержані	150	0	0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	133538	343127
первісна вартість	161	133538	343127
резерв сумнівних боргів	162	0	0
1	2	3	4
Дебіторська заборгованість за рахунками:
з бюджетом	170	480306	312880
за виданими авансами	180	77861	48483
з нарахованих доходів	190	8344	0
із внутрішніх розрахунків	200	0	0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	82459	67157
Поточні фінансові інвестиції	220	0	0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	683434	1191238
в іноземній валюті	240	417101	113908
Інші оборотні активи	250	53131	23487
Усього за розділом ІІ	260	3142638	3261631
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	2178	6014
Баланс	280	6523411	7026125

Пасив		Код рядка	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду
1		2	3		4
І. Власний капітал
Статутний капітал		300	3859533		3859533
Пайовий капітал		310	0		0
Додатковий вкладений капітал		320	0		0
Інший додатковий капітал		330	150326		147152
Резервний капітал		340	0		100631
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		350	1837753		2310598
Неоплачений капітал		360	0		0
Вилучений капітал		370	0		0
Усього за розділом І		380	5847612		6417914
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу		400	0		0
Інші забезпечення		410	0		0
Цільове фінансування		420	0		0
Усього за розділом ІІ		430	0		0
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків		440	0		0
Інші довгострокові фінансові зобов’язання		450	0		0
1		2	3		4
Відстрочені податкові зобов’язання		460	0		0
Інші довгострокові зобов’язання		470	0		0
Усього за розділом ІІІ		480	0		0
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків		500	0		0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями		510	0		0
Векселі видані		520	18956		0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги		530	137197		226676
Поточні зобов’язання за рахунками:
з одержаних авансів		540	93565		71683
з бюджетом		550	187987		134601
з позабюджетних платежів		560	0		0
зі страхування		570	26212		33665
з оплати праці		580	57018		71253
з учасниками		590	0		0
із внутрішніх розрахунків		600	0		0
Інші поточні зобов’язання		610	146520		70333
Усього за розділом IV		620	667455		608211
V. Доходи майбутніх періодів		630	8344		0
Баланс		640	6523411		7026125
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
за 2005 р.
						Форма N 2		Код за ДКУД	1801003

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід, виручка від реалізації готової продукції	010	11598950	10521171
Податок на додану вартість	015	(549467)	(424322)
Акцизний збір	020	(0)	(0)
Інші вирахування з доходів	030	(0)	(0)
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	11049483	10099849
1	2	3	4
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	(8140245)	(6929892)
Валовий:
прибуток	050	2909238	3169957
збиток	055	(0)	(0)
Інші операційні доходи	060	7459820	6201684
Адміністративні витрати	070	(141644)	(122233)
Витрати на збут	080	(395000)	(284614)
Інші операційні витрати	090	(7660498)	(6278739)
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	2171916	2686055
збиток	105	(0)	(0)
Дохід від участі в капіталі	110	0	0
Інші фінансові доходи	120	88344	0
Інші доходи	130	11139	37424
Фінансові витрати	140	(0)	(665)
Втрати від участі в капіталі	150	(0)	(0)
Інші витрати	160	(164416)	(69216)
Фінансові результати від фінансової діяльності до оподаткування:
прибуток	170	2106983	2653598
збиток	175	(0)	(0)
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	502288	640988
Дохід від податку на прибуток від звичайної діяльності	185	0	0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	1604695	2012610
збиток	195	(0)	(0)
Надзвичайні:
доходи	200	0	0
витрати	205	(0)	(0)
Податок з надзвичайного прибутку	210	0	0
Чистий:
прибуток	220	1604695	2012610
збиток	225	(0)	(0)

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
Матеріальні витрати	230	6604008	5957730
Витрати на оплату праці	240	1043938	798578
Відрахування на соціальні заходи	250	416729	312066
Амортизація	260	309065	248752
Інші операційні витрати	270	612484	439062
Разом	280	8986224	7756188

Додаток Н
Доходи та витрати ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» за 2004 рік

V. Доходи і витрати

Найменування показника	Код рядка	Доходи	Витрати
1	2	3	4
А. Інші операційні доходи і витрати
Операційна оренда активів	440	1 516	0
Операційна курсова різниця	450	9 807	22 828
Реалізація інших оборотних активів	460	13 874	11 424
Штрафи, пені, неустойки	470	908	23 326
Утримання об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення	480	0	47 760
Інші операційні доходи і витрати	490	70 566	68 388
у тому числі: відрахування до резерву сумнівних боргів	491	X	55 000
непродуктивні витрати і втрати	492	X	7 014
Б. Доходи і витрати від участі в капіталі за інвестиціями в:
асоційовані підприємства	500	0	0
дочірні підприємства	510	0	0
спільну діяльність	520	0	0
В. Інші фінансові доходи і витрати
Дивіденди	530	0	X
1	2	3	4
Проценти	540	X	0
Фінансова оренда активів	550	0	0
Інші фінансові доходи і витрати	560	0	665
Г. Інші доходи і витрати
Реалізація фінансових інвестицій	570	0	0
Реалізація необоротних активів	580	0	0
Реалізація майнових комплексів	590	0	0
Неопераційна курсова різниця	600	17 551	12 896
Безоплатно одержані активи	610	20	X
Списання необоротних активів	620	X	2 221
Інші доходи і витрати	630	19 853	54 099

Додаток О
Доходи та витрати ВАТ «Міттал Стілл Кривий Ріг» за 2005 рік

V. Доходи і витрати

Найменування показника	Код рядка	Доходи	Витрати
1	2	3	4
А. Інші операційні доходи і витрати
Операційна оренда активів	440	1 878	1 896
Операційна курсова різниця	450	34 882	158 998
Реалізація інших оборотних активів	460	4 994	2 470
Штрафи, пені, неустойки	470	678	28 775
Утримання об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення	480	0	53 834
Інші операційні доходи і витрати	490	7 417 388	7 406 176
у тому числі: відрахування до резерву сумнівних боргів	491	X	11 100
непродуктивні витрати і втрати	492	X	8 349
Б. Доходи і витрати від участі в капіталі за інвестиціями в:
асоційовані підприємства	500	0	0
дочірні підприємства	510	0	0
спільну діяльність	520	0	0
1	2	3	4
В. Інші фінансові доходи і витрати
Дивіденди	530	0	X
Проценти	540	X	0
Фінансова оренда активів	550	0	0
Інші фінансові доходи і витрати	560	88 344	0
Г. Інші доходи і витрати
Реалізація фінансових інвестицій	570	0	0
Реалізація необоротних активів	580	0	0
Реалізація майнових комплексів	590	0	0
Неопераційна курсова різниця	600	821	722
Безоплатно одержані активи	610	2 034	X
Списання необоротних активів	620	X	72 628
Інші доходи і витрати	630	8 284	91 066

Додаток П
Загальна схема нормативного обліку витрат та регулювання витрат

Нормативні витрати

Співставлення нормативних та фактичних витрат по кожному з центрів відповідальності.

Аналіз відхилень і прийняття рішень

Регулювання рівня витрат

Фактичні витрати