ТЕМА: "ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗВОРОТИ З МОРСЬКОЮ ТЕРМІНОЛОГІЄЮ У МОРСЬКИХ ОПОВІДАННЯХ ДЖЕКА ЛОНДОНА"

Зміст

Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення творчості Дж. Лондона, історія вивчення творчості Дж. Лондона

1.2 Методологія дослідження оповідань Дж. Лондона

Розділ 2. Жанрово-стилістичні особливості проблематики творів Дж. Лондона

2.1 Особливості проблематики першого періоду діяльності Дж. Лондона

Розділ 3. Фразеологічні звороти з морською термінологією у морських оповіданнях Дж. Лондона

3.1 Лінгвістичні дослідження ФО

3.2 Морські ФО в оповіданнях Дж. Лондона

Розділ 4. Застосування спостережень за висновками викладання творчості Дж. Лондона та форми проведення класних та позакласних заходів у школі

4.1 Форми проведення позакласних заходів для учнів (5-8 класів)

4.2 Застосування вивчення творів англійських письменників на уроках та позакласних заходах з англійської мови (учнів 5-8 класів)

4.3 Компаративний підхід до вивчення англійської мови на класних та позакласних заходах

4.4 Мета, хід позакласного заходу за творчістю Дж. Лондона

Висновки

Вступ

Об’єктом дослідження в роботі є морські оповідання Дж. Лондона

Предметом дослідження є фразеологічний напрямок дослідження в оповіданнях Дж. Лондона

Актуальність дослідження. Актуальність роботи викликана підвищенням інтересу до фразеології та до сталих висловів в англійській літературі зокрема.

Фразеологія є основою соціокультурної інтеграції та інтернаціоналізації текстів Дж. Лондона. Існує думка, що на рубежі століть літературознавство вимагає нових підходів до аналізу тексту. Міждисциплінарна взаємодія може забезпечити нові методи і підходи до текстології.

Питання про необхідність аналізу і глибокого дослідження закономірностей "мовної реалізації ФО" вперше поставило А.В. Кунін. Одиниці фразеологізмів завдяки коннотації є виразними засобами мови, різноманітними стилістичними функціями, що володіють. У письмовій і усній мові ФО можуть уживатися як узуально (нормативно), так і окказіонально.

Робота присвячена вивченню фразеологізмів морської тематики, як напрям сучасної англомовної стилістики, порівняльному аналізу напряму фразеологізму сучасних англомовних досліджень.

У роботі представлена і апробована схема аналізу ФО художніх текстів морських розповідей Дж. Лондона

Методами, які застосовано в роботі, є:

історіографічний, зокрема надаються відомості про дослідження англійської літератури, вплив доби нового часу на творчість Дж. Лондона. Відзначаються його біографічні дані, пояснюється процес роботи над художнім твором.

зіставно-типологічний, працюючи з англомовними джерелами при перекладі маємо змогу спів ставляти лексичні конструкції, виокремлювати головних персонажів, надавати їм лексичні характеристики, відзначати своєрідність опису природи у романі тощо.

структурно-функціональний подає відомості про структуру твору.

застосуємо компаративний аналіз оповідань

Метою роботи є комплексний аналіз особливостей Морських оповідань

Відповідно до цієї мети у роботі розв’язано такі завдання:

1) проаналізуємо особливості жанрово-мовної структури;

2) проаналізуємо зміст;

3) зробимо аналіз ранньої творчості Дж. Лондона;

4) надамо історико-типологічну характеристику творів Дж. Лондона;

5) простежуючи паралелі у розвитку лексичних компонентів англомовних морських оповідань визначимо особливості вживання ФО.

6) відзначимо можливість застосування спадщини Дж. Лондона

7) проаналізуємо зміст, форми та методи виховання в позаурочній діяльності, для розвитку мовних здібностей учнів підбір цікавого англомовного матеріалу з творів англійських письменників.

Теоретична значення дослідження пов'язана з визначенням суті ФО та їх застосуванням у художніх творах Дж. Лондона. У вивченні ФО з морською термінологією на прикладі морських оповідань Дж. Лондона. Проведені лінгвістичного аналізу ФО у морських оповіданнях Дж. Лондона, що дозволив виявити загальні механізми застосування ФО у художніх текстах.

Практична значення полягає в можливості використання результатів дослідження в практиці викладання англійської ї мови, в практиці перекладу, при проведенні уроків та позакласних заходів з англійської мови.

Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення творчості Дж. Лондона, історія вивчення творчості Дж. Лондона

Одним з перших дослідив біографію та творчість Дж. Лондона Ірвінг Стоун ¹. У своїй документальній книзі "Моряк в сідлі" Стоун художньо переосмислив твори Дж. Лондона. Багато повістей, романів та нарисів Дж. Лондона відтворюють епізоди

його біографії. Але Стоун відзначає, що проте невірно було б ототожнювати того або іншого героя з автором, а зображені події вважати копією що дійсно відбувалися.

На думку відомого американського літературознавця Вана Віка Брукса, секрет широкої популярності Джека Лондона полягає, в тій "свіжіше життєстверджуючій інтонації" його творів, що "так контрастувала з загальною сентиментальною спрямованістю тодішньої американської літератури" і була прямим викликом "ретельно процідженому і підсолодженому молочку життєвих ілюзій", яким пригощали публіку автори масової белетристики. Саме ця тенденція - відвести читачів від насущних проблем сучасності - все ще домінує в країнах капіталу. Тому і сьогодні люди в багатьох куточках земної кулі шукають в книгах Джека Лондона відповіді на свої життєві питання. Їх привертає енергія його героїв, їх готовність до дії, широта їх душі та хоробрість, відчуття соціальної справедливості ".

У своїх кращих книгах Джек Лондон не тільки реалістично відобразив суперечності Америки на рубежі двох сторіч, але і зумів заглянути в глибину людської душі, показати людину в його величі і в його слабкості -відзначав Ф. Фонер ².

Літературознавці відзначають, що літературний і життєвий шлях Джека Лондона був складним³. Він був одним з видних соціалістів Сполучених Штатів, почала XX століття і залишався в той же час переконаним індивідуалістом. Він створив образи простих мужніх людей і одночасно не був чужий "своєрідною кіплінговської чванливості", оспівував стійкість "білих прибульців" в сутичках з "білим безмовністю" Арктики.

Європейські та американські дослідники відзначали майстерність письменника⁴; ⁵; ⁶; ⁷; ⁸.

Ряд російських літературознавців присвятили свої критичні праці огляду творчості Дж. Лондона. "У Джеку Лондоні я люблю його спокійну силу, - писав Леонід Андрєєв, - міцний та ясний розум, горду мужність. Джек Лондон - дивовижний письменник, прекрасний зразок таланту і волі, направлених до затвердження життя... Талант його органічний, як хороша кров, свіжий і готується, вигадка багата, досвід величезний".

А Купрін головне достоїнство прози Лондона побачив в "ясності, дикій своєрідній поезії, мужній красі викладу і якийсь його особливій, власній захопливості сюжету". "Цей американець, - писав Купрін, - набагато вище Брет Гарту, він стоїть на одному рівні з Кіплінгом цим дивовижним описом спекотної Індії. Є між ними, не торкаючись тону, стилю і манери викладу, і ще одна різниця: Джек Лондон набагато - простіше, і ця різниця в його користь". Цікава оцінка творчості Лондона А.В. Луначарським в його книзі по історії зарубіжних літератур. Вона перекликається з думкою Горького яке ми цитували в передмові, і заглиблює його: "Деякі його повісті і особливо великий роман "Залізна п'ята" повинні бути віднесені до першим творам справжньої соціалістичної літератури". Зокрема Л. Андрєєв, В. Биков, А. Звєрєв ⁹; ¹⁰; ¹¹; ¹²; ¹³.

Псевдонім Джона Грифіта (John Griffith Chaney).

Видатний американський письменник Джек Лондон (повне ім'я Джон Грифіт Лондон) народився в 1876 р. в небагатій сім'ї в місті Сан-Франциско. Його трудове життя почалося дуже рано; був робочим, матросом, разом з безробітними поневірявся по дорогах Америки і Канади. Початок літературної діяльності відноситься до 1893 р. В кінці 90-х років, під час "золотої лихоманки", побував на Алясці. Враження від поїздки лягли в основу повістей і численних розповідей про Північ, Д. Лондону, що принесли, широку популярність. Неоромантичні повісті і розповіді про Північ, проза про життя на морі поєднують поезію суворої природи, безкорисливої мужності із зображенням важких фізичних і моральних випробувань, що приймаються часто ради збагачення. Його перу належить про соціалістичний роман-утопія "Залізна п'ята" (1908), автобіографічний роман "Мартін Іден" (1909) про долю письменника з народу, і безліч інших творів¹⁴.

Один за іншим почали з'являтися його північні розповіді: "Біла Безмовність", "Оповідь про Кише", "Любов до життя". Уразила їх незвичність, новизна. Про старателів Аляски тоді писали багато, але ніхто не писав так, як Джек Лондон. Людина у нього залишалася наодинці з собою і випробовувала себе, долаючи обставини, загрозливі самому його існуванню. У таких випробуваннях перевірялася не тільки мужність. Перевірку на істинність проходило розуміння довга, моральності, відповідальності.

Все випадкове, наносне і порожнє відступало. З нещадною різкістю оголювалася людська суть кожного персонажа. Ситуації вимагали від нього найбільшої напруги волі. Адже від будь-якого рішення залежало життя.

І деколи не тільки своє власне життя.

Своїми північними розповідями Лондон повернув високий і непідроблений сенс поняттям товариства, стійкості, честі. Він відмовлявся виправдати обставинами безвілля і легкодухість. Він доводив, що в будь-яких умовах всі вирішують духовні якості людини. Його відвага або боязкість. Людяність або самокорисливість. Відчуття морального обов'язку або бажання розбагатіти якій завгодно ціною.

На півночі його герої прямо стикалися з суворими істинами життя, вперше по-справжньому дізнаючись, що таке голод і небезпека, як багато означають дах і спокій, наприклад у романі „Білий клик”¹⁵. Вони як би наново відкривали для себе мир. І мінялися самі. Звільнялися від недовіри один до одного, від запеклості. Ставали не суперниками в гонитві за багатством, а єдиною людською сім'єю.

Цим і доріг була їм Північ - чистотою відносин, безкорисливістю помислів. Звичайно, не всім ним - тільки кращим. Багато, дуже багато опинилося на Клондайку людей, ні про що інше що не думали, окрім легкої наживи. Часом їм теж не позичати було хоробрість і завзятість, та тільки вся їх енергія витрачалася даремно, тому що помилковою виявлялася мета. Романтика і марення про мільйон, переплітаючись, залишали химерний відбиток в свідомості жителів північної країни. Розігрувалися драми жорстокі і непоправні.

"Заклик предків" приніс його авторові і гроші і славу і тим самим як би суперечив затвердженням Лондона-критика. Джек Лондон на гонорар, отриманий від видання "Заклику предків", Джек купив собі парусний шлюп "Спрей" ("Морська піна") і знову почав виходити в морі. Це не було тільки простим закликом серця бувалого моряка - Джек вирішив написати роман на морську тему.

В той же час він публікує ряд статей для різних соціалістичних видань, зокрема: "Як я став соціалістом" (1903 р), "Класова боротьба" (1903 р), "Штрейкбрехер" (1904 р) та інші. Статті ці викликали потік листів від людей, співчуваючих соціалістичним ідеям. Джек Лондон акуратно відповідав на всі листи. Його відповіді незмінно починалися словами: "Дорогий товариш" і закінчувалися: "Ваш в ім'я революції, Джек Лондон".

1.2 Методологія дослідження оповідань Дж. Лондона

Про існування особливого мовного світобачення (Weltansicht) ідея була сформульована вже на початку ХІХ століття В. Гумбольдтом. А тому Феномен його розуміння, підходи до опису дотепер перебувають у стадії становлення. У науковій літературі спостерігаються різні підходи до аналізу цього поняття.

Теоретичні та методологічні проблеми аналізу англійської лексики присвячені ряд визначних праць. Цей підхід сформувався у ХХ столітті. Серед фахівців-мовознавців, які успішно застосовували його, відомі Р.М. Козлова, В.Т. Коломієць, В.П. Шульгача, О.П. Карпенко, Я. Влаїч-Поповіч, Я. Ванякова та ін. Особлива заслуга у розвиткові теорії й практики цих досліджень в індоєвропеїстиці належить О.С. Мельничукові, а в царині славістики - Ж.Ж. Варбот, Г.Б. Антрушиній [¹⁶].

У сучасній лінгвістиці актуальним є дослідження зв'язків мови, дослідження комунікаційних процесів, особливостей мовної картини світу, яка відображає історичне існування носіїв мови, їх матеріальну і духовну культуру.

Практичним застосуванням філологічного аналізу художнього тексту відбувається за такими етапами:

перше прочитання та визначення авторського задуму на емоційно-сугестивному рівні;

визначення ключових та домінантних текстових одиниць;

компонентний аналіз семантики ключових та домінантних текстових одиниць у зв’язку з усіма видами текстової інформації;

співвіднесення ключових та домінантних текстових одиниць з іншими компонентами художнього твору системою образів, сюжетом, композицією, поетикою, темою та ідеєю;

з’ясування авторської концепції на інтелектуально-аналітичному рівні.

Літературознавець І. Стоун називає реакційного німецького філософа Фрідріха Ніцше одним з духовних батьків Джека Лондона - разом з Карлом Марксом і Гербертом Спенсером.

Дослідники відзначають, що ніцшеанські ідеї позначилися головним чином на деяких пізніх творах письменника. Немає підстав стверджувати, що до 1903 року - року творчій зрілості - Лондон взагалі був знайомий з роботами німецького філософа, маловідомого у той час в США. Основою філософії Ніцше була ідея підпорядкування маси панові. Лондон же, як відомо, був прихильником революційної боротьби проти панів і перемоги маси над купкою влада імущих. Він не живив, подібно Ніцше, ненависті до соціалізму - навпроти, був його переконаним прихильником і за нього боровся. У реакційного філософа людина аморальна. Ніцше проповідував: "падаючого підштовхни". У Лондона основна якість позитивних персонажів - душевне благородство, товариська взаємодопомога.

Весь гуманістичний пафос творчості Джека Лондона в корені суперечить людиноненависницької філософії ніцшеанця.

Критики, що звернулися до творів Джека Лондона, та всесвітньо відомі літературознавці виявляють та відзначають ідейно-естетичне і етично-етичне коріння його творчості.

Літературознавці відзначають наявність суперечностей, вони підкреслюють свіжість і своєрідність його поетики, особливості мови. Чарівність його таланту - в органічному злитті реалізму і романтики, прославлянні героїчного початку в людині. Незвичайне, повне сміливих рішень життя Джека Лондона саме по собі не могло не викликати особливої пошани читачів та істориків літератури, вона незмінно підсилювала загальний інтерес до його творчості.

Розділ 2. Жанрово-стилістичні особливості проблематики творів Дж. Лондона

2.1 Особливості проблематики першого періоду діяльності Дж. Лондона

Перший період творчого шляху Лондона - це дев'яності роки XIX століття, коли письменник виходить на дорогу великого мистецтва як автор розповідей про Аляску. У цих розповідях виразно намітилася тяга до героїчної теми, властива письменникові взагалі. На даному етапі подвиг представлявся Лондону перш за все виразом несокрушимій фізичній та духовній силі, та природних властивостей могутньої особи, що затверджує себе у впертій боротьбі і з силами природи, і з людьми.

Проте пафос північних оповідань Лондона, що вражають своїми величними пейзажами, цілісними характерами, відкритими ситуаціями, не в боротьбі за золото, а в боротьбі за людські душі: людина, совість якої не замерзає навіть тоді, коли термометр показує п'ятдесят градусів нижче за нуль, - ось справжній герой ранніх розповідей Джека Лондона.

Високі закони дружби, чистій любові, самовідданості вознесені письменником над грубим злочинним сум'яттям збагачення, про яке він пише найчастіше з огидою. Але було б невірно бачити і гострих суперечностей Лондона, що позначилися в його ранніх розповідях (сильний вплив філософії, яку він вбирав, пробираючись важким шляхом самоучки від одного модного авторитету до іншого, від Спенсера до Ніцше, штовхало письменника в різні боки).

Услід за Спенсером Лондон був часом схильний вважати робочий клас “дном людства ”, куди всіх невдах і “слабких ” зіштовхують “сильні ", шляхом “природного відбору ” життя, що пробилися до ключових позицій, до багатства і влади. Підкріплюючи цю точку зору філософією Ніцше, письменник вважав, що мир - страшна і безперервна сутичка сильних із слабкими, в якій обов'язково і завжди перемагає сильний. Треба тільки стати сильним, підім'яти під себе інших, тих, хто слабкіший, - вже така їх доля. Захопленню подібними ідеями сприяв і вплив Кіплінга. Лондон високо цінував майстерність цього письменника. Відгомони подібних поглядів дають себе знати в такій розповіді Лондона, як “Син Вовка".

Його герой - безстрашний американець, що відводить індіанську дівчину з вігваму її батьків, перемагає індійців внаслідок того, що він істота нібито “вищого порядку”. У розповіді індійці називаються “Плем'ям Воронів”. Звичайно, і ворон - сміливий мисливець і хижак, але куди ж йому до вовка! Так в символіці назв розкриваються “забобони ” Лондона.

Проте герої кращих його творів виявляються братами в хвилину біди, вірними друзями під час подвигу, ділять чесно і останню кірку, і жменю золотого піску, і смерть, яку вони уміють зустріти безтрепетно. Коріння мужності героїв Лондона йде в народні уявлення про людське благородство, в народну етику. Вона воскресає для Лондона дикій Півночі, де, як в стародавні часи, людина і природа стикаються один на один у важкому, утомливому поєдинку.

Північні розповіді відображають і еволюцію поглядів Лондона. Так, наприклад, все виразніше звучить в них засудження користолюбства, все визначеніше проступає думка про те, що людина стає звіром не тільки в тих випадках, коли йому доводиться боротися за своє життя, але частіше, коли він засліплений блиском золота. У північних розповідях наростає і значення індіанської теми. Якщо в ранніх розповідях індійці - це клан “воронів", відтіснених і пограбованих білими “вовками", то поступово в епопеї Лондона індійці як би випрямляються, їх благородні, цілісні характери протистоять хижості і віроломству білих користолюбців. З нещасливців, що покірливо приймають свою трагічну долю, індійці стають воїнами, що мужньо намагаються відстояти минулу свободу або помститися білим прибульцям. Про це оповідає розповідь “Ліга людей похилого віку". З'являються розповіді, цілком присвячені життя індійців Півночі.

З Джеком Лондоном народився новий напрям в американській літературі, який можна окреслити словосполученням "романтичний реалізм", а його морські оповідання та романи "Поклик предків", "Морський вовк", "Мартін Іден", "Залізна п'ята", "Місячна Долина", "Міжзоряний блукач" та інші ісьогдні мають своїх шанувальників, вони не втратили актуальність.

Авторові вдалося стоврити велику кількості фігур та нових пригодницьких і життєвих ситуацій, досі неописаних жодним з авторів.

Розділ 3. Фразеологічні звороти з морською термінологією у морських оповіданнях Дж. Лондона

3.1 Лінгвістичні дослідження ФЗ

Дослідження особливостей значення фразеологізму доречно почати з визначення самих одиниць фразеологізмів. На думку А.У. Куніна, фразеологічні одиниці - це стійкі поєднання лексем з повністю або частково переосмисленим значенням. Найбільш загальними ознаками ФО називають "мовну стійкість, семантичну цілісність ".

Решающим чинником закріплення ФО в мові є його образність, що відповідає одній з тенденцій розвитку мови, - тенденція до експресивності. Ученими не вироблено єдиного принципу класифікації ФО. У справжньому дослідженні використовується класифікація А.В. Куніна, що виділяє у складі фразеології три розділи: ідіоматику, идиофразеоматику і фразеоматика. У розділ ідіоматики входять власне ФО, або ідіоми, тобто стійкі поєднання лексем з частково або повністю переосмисленим значенням. Наприклад, "To be in smooth water" (мор. "бути в спокійній воді"), значення ФО- описують трудноші". Це приклад з повністю переосмисленим значенням.

... at last they had turned the comer of their lives and were in smooth water.

Авто вживає наприклад, "launch а boat" (мор. "спускати човен на воду"). Дієслово "launch" має вузьке значення, що є причиною його обмеженої сполучуваності, що скорочує вибір партнерів по словосполученню (to launch а boat (liner, ship, vessel, або назва будь-якого корабля нового типу).

Стійкі словосполучення, мають буквальні, але ускладнені значення. Наприклад,"between wind and water" (мор. "на рівні або нижче за ватерлінію"), букв. значення - "між вітром і водою", значення ФО - "в найбільш вразливе місце; не у бров, а в око".

Realizing... that she was now left high and dry without а penny, Reina appeared to be shuttled between fear and rage...

Mr. Elderson got it between wind and water. He didn't like it а little bit. Відповідно до запропонованих класифікацій фразеологізмів, А.В. Кунін виділяє три основні різновиди значення фразеологізму: ідіоматичне, фразеоматическое і идиофразеоматическое. Для идиофразеоматизмов і идиоматизмов характерний переосмислене значення.

Термін "значення фразеологізму" був запропонований в 1964 році А.В. Куніним і В.Л. Архангельським незалежно один від одного. Існування фразеологізму значення як лінгвістичній категорії служить предметом обговорення серед дослідників фразеології. Згідно теорії еквівалентності, ФО приписується лексичне значення, оскільки окрім окремого оформлення вони в лексико-семантичному відношенні нічим істотним не відрізняються від слова або, в усякому разі, володіють значенням в усіх відношеннях аналогічним лексичному значенню слова.

Прихильники значення фразеологізму вважають, що визнання лексичного значення у фразеологізмів веде до повного ігнорування структури виразу. Значення фразеологізму відрізняється від лексичного значення слова своєрідністю віддзеркалення предметів, явищ, властивостей навколишньої дійсності, особливостями мотивування свого значення, характером участі компонентів у формуванні цілісного значення фразеологізму.

Услід за А.В. Куніним и В.Л. Архангельським слід виділити значення фразеологізму, під яким розуміється "інваріант інформації, що виражається семантично ускладненими, роздільно оформленими одиницями мови, що не утворюються по структурно-семантичним моделях змінних поєднань слів, що породжують". Для розуміння переосмислення фразеологізму важливо представляється поняття номінації фразеологізму.

Під номінацією розуміється "процес і результат найменування, при якому мовні елементи співвідносяться з об'єктами, що позначаються ними". Вторинною лексичною номінацією В.Г. Гак і В.Н. Телія рахують використання вже наявних в мові номінативних засобів в новій для них функції наречення. На їх думку, в мові "закріплюються такі вторинні найменування, які є найбільш закономірними для системи даної мови способи найменування і заповнюють ті, що не дістають в нім номинативные засоби".

Поза сумнівом, номінація фразеологізму володіє поряд особливостей в порівнянні з лексичною номінацією. Ці особливості в першу чергу пов'язані з механізмом фразеологізації, досліджуваним в теорії ономасіологічного процесу [2]. У ній розрізняють два основні напрями. Згідно одному підходу, виникнення фразеономінації представляється процесом повільним і поступовим, таким, що триває роками до моменту придбання ФО загальновживаної відтворюваності (Б.А. Ларін, А.В. Кунін і ін.). Аналізуючи складність номінації фразеологізму на відміну від номінації словной, А.В. Кунін пояснює її окремою оформленністю ФО, поєднанням в ній слів з різними типами значень, співвіднесеною з прототипом фразеологізму, багатством внутрішньої форми і коннотації. Особливістю номінації фразеологізму А.В. Кунін називає утворення третинної номінації. Суть її полягає в тому, що від фразеологізмів, що вже є одиницями вторинної номінації, утворюються фразеологізми - деревати, значення яких детерміновані значеннями їх прототипів фразеологізмів. ФО третинної номінації можуть утворюватися також і при окказіальному вживанні.

У основі процесу номінації фразеологізму лежить переосмислення фразеологізму. Переосмислення є одним із способів пізнання дійсності в свідомості людини і пов'язане з відтворенням реальних або уявних особливостей відбитих об'єктів на основі встановлення зв'язків між ними. Техніка переосмислення полягає в тому, що стара форма використовується для вторинного або третинного найменування шляхом перенесення назв і семантичної інформації з денотатов прототипів ФО або варіантів фразеологізмів відповідно на денотаты ФО або фразеосемантичних варіантах. Найважливішими типами переосмислення є метафора і метонімія.

Як метафора розуміють механізм мови, що полягає у вживанні слова, що позначає деякий клас предметів, явищ і тому подібне, для найменування об'єкту, що входить в інший клас об'єктів, аналогічний даному в якому-небудь відношенні.

Інакше кажучи, метафора - це перенесення найменування з одного денотата на іншій, асоційований з ним, на основі реальної і уявної схожості.

Метафора в контексті легко впізнавана, оскільки її не можна приймати буквально. У поетичній метафорі головні її якості нестандартність, неможливість заміни образним еквівалентом.

Відповідно до подібного розуміємо метафори процесом ідіомоутворення є залучення поєднання слів до метафори на основі подібності того сенсу, який лежить в основі номінативного задуму, і того, що позначається поєднанням слів в його "буквальному" значенні, і що, до того ж, включено в певну структуру знання про світ - деякий "сценарій" або "фрейм". Передачу інформації ФО здійснює "стислими засобами", виражаючи у внутрішній формі характерні риси деякої ситуації, що закріпленої в мовній свідомості носіїв даної мови і виникає у вигляді образу при вимовленні звукової оболонки. У зв'язку з цим фразеологізм сприймається так само як своєрідні стереотипи.

Наприклад, "Plain sailing" (мор. "плавання по локсодромії"; локсодромія - лінія, що перетинає всі меридіани під одним і тим же кутом. Судно, що йде весь час по одному курсу, йде по локсодромії. Це плавання не представляє великої трудності),

Значення ФО - "проста, легка справа; дурниці; простіше простого"; "take the wind out off smb's sails" (мор. "відняти вітер" (знаходитися з навітряного боку якого-небудь судна)), значення ФО - "поставити кого-небудь в безвихідне положення; абсолютно розладнати чиї-небудь плани; вибити у кого-небудь грунт з-під ніг". "Yes", said Kemp, "that is plain sailing. Any schoolboy nowadays knows all that".

Образ, створений на метафоричній основі, стійкий, інакше кажучи, для фразеології характерна образна метафора. Проте "перехід метафори до здійснення вторинної для неї функції номінації виключає семантичну двопланну, тобто веде, кінець кінцем, до загибелі метафори". Проте, ФО можна "розшифрувати" шляхом відновлення порівняння-подібності, через яке проходить ідіома, мотивована на основі метафори. "Навіть у тих випадках, коли зв'язок двох ситуацій втрачений в століттях, сам по собі факт існування такого порівняння загальновідомий, і це тільки підтверджує можливість його відновлення ".

Окрім метафоричного переосмислення, в основі ФО може лежати переосмислення метонімічне. Механізмом метонімічних переосмислень є перенесення найменувань явищ, предметів і їх ознак по їх суміжності або - ширше - по їх зв'язку у просторі та часі.

Метонімія звертає увагу на індивідуальну межу, дозволяючи адресатові мови ідентифікувати об'єкт, виділити його з області спостережуваного, відрізнити від інших присутніх з ним предметів (метафора зазвичай дає сутнісну характеристику об'єкту). Наприклад, "In dry dock" (мор. "у сухому доку"), значення ФО - "без роботи; на мілині "; "а flag of distress" (мор. "прапор лиха"), значення ФО - "тривожна ознака; сигнал лиха";

June found herself in dry dock, and likely to remain there.

He has got consumption, poor fellow, though he doesn't know it... That flush of his cheeks is а very significant flag of distress.

На відміну від метафори, що займає в пропозиції переважно позицію предиката" метонімія орієнтована на позицію об'єкту, що пов'язане з її функцією ідентифікації, здійснюваної через відзив імені. Тому, метонімія є зрушенням відзиву, тоді як метафора - зрушення в значенні.

Разом з метафоричним і метонімічним переосмисленням, важливу У лінгвістиці виникло зіставлення внутрішньої форми мови внутрішній формі мовних одиниць, причому внутрішня форма мовних одиниць розуміється різьбленими лінгвістами по-різному. В.В. Віноградов відзначає, "внутрішня форма слова, образ, лежачий в основі значення і вживання слова, може зменшитися тільки на тлі тієї матеріальної і духовної культури, тієї системи мови, в контексті якої виникло або перетворилося дане слово або поєднання слів".

Внутрішня форма направлена на відтворення деякого істотного зв'язку для мети вторинної номінації або передачі системи зв'язків (цілісній ситуації), вона також сприяє виникненню в свідомості асоціативних зв'язків. Крім того, ситуація, що типізується, виражається внутрішньою формою, несе в собі "певну цілісну орієнтацію, закріплену за нею над індивідуальною свідомістю попередніх поколінь, вироблену суспільною практикою в процесі історичного розвитку даного суспільства".

Під внутрішньою формою одиниці фразеологізму прийнято розуміти "... диахронічну зв'язок значення фразеологізму обороту і його етимологічне значення" це зокрема відзначає Кунін. Поза сумнівом, проте, що внутрішня форма фразеологізму є також і елементом змістовної сторони в синхронному аспекті семантики". Вельми вдалим представляється розширене визначення внутрішньої форми ФО, запропоноване В.П. Телія: "внутрішня форма ідіом є асоціативно-образний мотивуючий комплекс, організуючий вміст в мові". Внутрішня форма може бути живою, тобто усвідомлюватися на сучасному етапі розвитку мови, і мертвою, яка колись була живою, тобто властивою ФО в діахронічному плані. До забуття внутрішньої форми, інакше кажучи, демотивації, приводить порушення зв'язку деривату між ФО і її прототипом унаслідок зникнення реалії, що позначається терміном, або спотворення компонентів.

Разом з поняттям "Внутрішня форма" для формування значення фразеологізму важливим представляється також поняття "Образність фразеологізму". За визначенням А.А. Коралової, лінгвістичний образ - це створене засобами мови двопланне зображення, засноване на виразі одного предмету через інший [Коралова, 1980: 130]. Два плани зображення описується у багатьох дослідників: це визначуваний і визначаючий компоненти А.К. Долінін), визначувана і визначаюча частини (A. M. Мелеровіч), компоненти образності, що характеризуються і характеризуючий (О.А. Леонтьевіч). Деякі учені (наприклад, О.А. Леонтьевіч) включають в структуру образу фразеологізму і загальну ознаку, об'єднуючу значення фразеологізму однойменного поєднання слів, - tertium comparationis.

У значенні самого фразеологізму є дві сторони: план змісту (десигнант), в якому слід розрізняти сигніфікативний, денотативний і коннотативний аспекти, і план виразу, тобто матеріальна оболонка ФО. Цим двоаспектний характером значення є єдність змісту і форми. [Кунін,].

Під денотативним компонентом значення розуміється частина знаку, що відображає в узагальненій формі предмети і явища внеязыковой дійсності. Денотатівний компонент в своїй основі поняття, яке характеризує внеязыковой об'єкт. Сигніфікатівний компонент значення співвідноситься з комплексом ознак, складових безпосередньо зміст поняття.

Коннотатівний аспект - це "стилістичне забарвлення ФО, їх емоційно-експресивна сторона, тобто відношення носія мови до позамовної суті, або посилення ефективності мовної дії, позбавленого оцінного елементу" [Кунін, 1970: 310]. Коннотатівний аспект особливо важливий для семантики фразеологізму, що пояснюється двопланною семантичної структури всіх ФО, побудованих на образному переосмисленні. Коннотацію можна розглядати як додаткову інформацію по відношенню до сигніфікативно-денотативному значення, як сукупність семантичних нашарувань, що включають оцінний, експресивний, емоційний і функціонально-стилістичний компоненти.

В даний час прийнято відзначати таку важливу функцію значення фразеологізму як коннотативно-культурологічну. Змістом останнім є відношення, що існує між образно-мотивованою формою мовних одиниць і включеною в неї культурно значущій асоціації.

Виділення цій функції зв'язане з розумінням ФО як "'народних стереотипів": "фразеологізми виникають в національних мовах на основі такого образного представлення дійсності, яка відображає обіходно-емпіричний, історичний або духовний досвід мовного колективу, який, безумовно, пов'язаний з його культурними традиціями, бо суб'єкт номінації і мовної діяльності - це завжди суб'єкт національної культури''.

В цілому значення фразеологізму - феномен виключно складний і, зрозуміло, його не можна розглядати як механічну суму складових його компонентів. Семантичну структуру ФО можна представити як мікросистему, всі елементи якої в тісному зв'язку і взаємодіє між собою.

3.2 Морські ФО в оповіданнях Дж. Лондона

Дослідження розповідей Дж. Лондона показало, що фразеологізми, в основі яких лежать морські терміни, вельми численні в англійській мові. Це пояснюється перш за все великою суспільною значущістю і актуальністю мореплавання у Великобританії, завдяки чому морська термінологія є улюбленим аспектом англійської фразеології.

Детермінологизоване словосполучення, запозичені з морської термінології, підрозділяються на дві групи:

1) словосполучення, що прийшли в загальнолітературну мову через публіцистичні канали;

2) словосполучення, проникаючі в загальне вживання через усну мову морських фахівців і мореплавців

Першу групу формують як правило строгі наукові терміни:: наприклад, “а bill of health” (мор. “чисте карантинне або санітарне свідоцтво”), значення ФО - “відсутність каких-л. захворювань; виправдання, реабілітація; встановлення придатності"; “to hoist one’s flag” (мор. “приймати командування”), значення ФО - “виявити свої дійсні наміри”; “high water mark” (мор. “відмітка рівня повної води; рівень приливу”), значення ФО - “найвища межа; кульмінаційний пункт ”:

“As you know, every new prisoner is submitted to а medical examination by the prison doctor. The purpose of the examination is to detect the presence of communicable diseases which may infect other inmates. Anna Albertina has been given а clean bill of health "

“It was а wonder to hear Hortense jest; а sign that her spirits were at high-water mark indeed."

“The discussion ranged round what we should do or not do for the woman but the person hoisted his flag by saying that he himself did not propose to do anything. ”

До другої групи словосполучень входять технічні терміни, а також розмовні, жаргонні вирази.

Наприклад: “а sheet anchor” (мор. “запасний якір”), значення ФО - “вірний притулок; єдина надія"; “а hot in the locker” (мор. жарг. “наличные гроші”), значення ФО - можливість, що “залишилася”:

“Only then did he realized that she had become his sheet anchor, his most effective barrier against loneliness."

“As long as there’s а shot in the locker, she shall want for nothing”,said the generous fellow, quite pleased with himself for magnificence of spirit.

Ці групи словосполучень розрізняються стилістично: наукові терміни пов'язані з мореплавством, що прийшли в загальнолітературну мову через публіцистичні канали, носять яскраво виражений книжковий характер, технічні терміни і морські розмовні, жаргонні вирази несуть стилістичне забарвлення, що виконує оцінну функцію.

Таким чином, стилістичне забарвлення в даному випадку указує на шляху проникнення морських термінологічних словосполучень в мову художньої літератури. Слід зазначити, що ці обидва шляхи виявляються досить продуктивними для англійської мови.

Дослідження одиниць фразеології у складі тематичного поля дозволяє з'ясувати структурно-семантичне особливості ФО, розкрити внутрішні зв'язки, виявити джерела утворення ФО, способи образного переосмислення, прослідкувати шляхи їх розвитку, а також встановити взаємодії різних рівнів мови - термінологічної підсистеми і системи фразеології. Досліджуючи конкретне ФТ поле МФО ми повертаємося до екстралінгвістичних обставин, що послужили причиною виникнення образу, розкриваємо внутрішню форму ФО, тобто повертаємося до непереосмисленого словосполучення.

Аналізуючи оповідання Дж. Лондона були виявлено такі речення та словосполучення у яких зустрічаються ФО:

We'd be at the French coast by now with a capful of breeze (D. du Maurier).

The sailors are not allowed lo enter the captain's country without special permission (J. London).

Wе don't carry tlie biggest guns on the board, so we had to run away (J. London).

Keep to (the) windwart of, lo держатся лівого боку (якогось судна). Keep to (the) windwart of our ship and we will show you the way outside (J. London).

Listen to me all you! I'll be your boss and God on board. Who will not obey, kiss the guiner's daughter (J, London).

The boys loved him because he told them that the Navy had borrowd him from the U. S. Army just in lime to blow laps on the Maine as she us sinking (M. Wilson).

Blow the grampus, to - облити когось водою.

Ilanry blew the grampus on me and I woke up (J. London).

The captain hoisted Blue Peter on our new ship (J. London).

I le could no more box the compass than I could mix drinks like Roberts here (J. London).

We must hurry up! Start breaking bulk! (J. London).

Bull's eye - шюмшатор (на пзронлаш). За класифкацнчо Кунша шдноситься до номшативних зворопв та до одновершкового типу структури.

Jo and clean the bull's eye, it's your job! (J. London).

The boys loved him because he told them that the Navy had borrowd him from the U. S. Army just in lime to blow laps on the Maine as she us sinking (M. Wilson).

Ilanry blew the grampus on me and I woke up (J. London).

The captain hoisted Blue Peter on our new ship (J. London).

I le could no more box the compass than I could mix drinks like Roberts here (J. London).

We must hurry up! Start breaking bulk! (J. London).

A half of ОШ" team didn't break ship after their holidays (J. London).

Jo and clean the bull's eye, it's your job! (J. London).

The boys loved him because he told them that the Navy had borrowd him from the U. S. Army just in lime to blow laps on the Maine as she us sinking (M. Wilson).

Blow the grampus, to - облити когось водою.

Ilanry blew the grampus on me and I woke up (J. London).

The captain hoisted Blue Peter on our new ship (J. London).

Box the compass, -32 румби компаса.

I le could no more box the compass than I could mix drinks like Roberts here (J. London).

We must hurry up! Start breaking bulk! (J. London).

Break ship, lo - повернуться на корабель

Two ships were on "wen board with each other and so everyone of the sailors could see each other (J. London).

У творах Дж. Лондона можливо визначити наступні групи морських фразеологізмів:

1. Професія, рід діяльності.

2. Вид транспорту.

3. Частини корабля;

4. Навігаційні споруди на воді.

5. Беріг і штучні споруди на березі для швартовки судна.

6. Предмети і явища навколишнього середовища:

море, вода, хвилі;

погода, вітер;

перешкоди в морі.

7. Процес руху судна і його стан.

8. Вимірювання: швидкість, глибина, довжина.

9. Традиції та звичаї морського характеру.

1. Професія, рід діяльності ТІ пов'язаний з назвою осіб за родом діяльності: Sailor, lawyer, pilot, tidwater, інші

"to be а good sailor ” - “ не бути схильним до морської хвороби "

“ fresh-water sailor ” - “ новачок ”

"to drop the pilot" - “ відвернути вірного помічника"

"Miss Reid was а good sailor, as indeed was only to be expected since her grandfather had been а naval officer ".

2. Вид транспорту: ship, boat, steamer. Дана група не чисельна і представлена наступними фразеологізмами:

“ old boat ” - “розвалина”, ”стара колоша ”

"to miss the boat ” - “ запізнитися куди-небудь "

"to burn one’s ship ” - “ відрізувати шлях до відступу ”

"to have in steamer in smb. ” - “ бути веселий"

ФО володіють експресивно-емоційним наповненням.

3. ФО пов'язані з частинами корабля:

а) дуже чисельна група пов'язана з назвами частин корпусу судна: beam, board, bottom, bow, deck, jib, hull, koel, stem, line та інші.

“ on the beam-ends" - “в безпорадному стані"

“ to cross smb’s bows” - “сердитися, злитися ”

“ to clearthe decks" - “готуватися до яких-небудь дій"

“ the cut of one’s jib" - “зовнішній вигляд”

"You see all this works in. He is one his beam-ends before the murder. He decide on the murder as his only chance of keeping above water.

Цю групу складають більш образні одиниці

ФО пов'язана з назвою вітрил (seil, sheet, cloth, clew, reef) і щогл (mast, pole):

“ to sail before the mast ” - “служити простим матросом ”

"under bare poles ” - “ у обмежених обставинах ”

“to have cloth in wind ” - “ бути веселим ”

“to fit double clewsand tie up ” - “ одружуватися ”

“to trim one’s sails to the mind” - “ пристосовуватися ”

ФО володіють яскравою образністю і емоційною експресивно-стилістичною коннотацией.

ФО пов'язаний з назвою такелаживши, тросів, різних пристосувань: bight, boom, brace, hook, cable та інші.

“ to cut one’s cable ” - “ померти"

“ to splice the main brace ” - “ випивати”

“ top one’s boom ” - “ поспішно йти, тікати"

“The old fellow slipped his cable last week; I’m going to the funeral tomorrow."

ФО назва прапора судна: colours, flag, Jack, Roger.

“ to snow one’s true colours" - “показати своє справжнє лице”

"to strike one’s flag ” - “здатися ”

"the Black Jack ” - “чорний піратський прапор”

"sail under faulse colours ” - “приховувати своє справжнє ім'я ”

ФО пов'язаний з назвами механізмів і пристосувань на борту: anchor, compass, helm, locker, gun, oar.

“ sheet anchor” - “ остання надія ”

“ to take the helm ” - “ узяти керівництво в свої руки "

“ shot in the locker ” - “ гроші ”

“ to box the compass ” - “ використовувати всі можливості і повернутися до початкового положення "

ФО пов'язаний з назвою вантажу баласта: bulk, oil, balast.

"in bulk ” - “насипом, навалом"

“ to pour oil on trouble waters ” - “ заспокоювати хвилювання”

4. ФО пов'язаний з назвою навігаційних споруд на воді: buoy

"to go round the buoy ” - “ попросити ще одну порцію блюда за столом"

5. ФО пов'язані з берегом і береговими спорудами для швартовки: port, berth, stocks, cost, land, ground, beach.

“ to fall into а good berth" - “ знайти добре оплачувану роботу ”

“а shug berth" - “ особисте життя"

“to come to port ” - “знайти притулок”

“on the beach ” - “ у важкому положенні ”

"how the land lies” - “ як йдуть справи”

6. ФО пов'язаний з поняттями “ море, вода, хвилі ": bottom, breaker, flood, ebb, flow, tide, sea, water, wave

"to see breakers ahead ” - “ бачити попереду небезпеку"

"at the flood ” - “ у найбільш слушний момент”

“ ebb and flow ” - “ мінливості долі”

"half seas over ” - “ під мухою", “напідпитку" ~”море по коліно”

"tidal wave” - “ вибух суспільних відчуттів, хвиля захоплення”

Цій групі характерне повне переосмислення компонентів і емоційно-експресивна коннотация.

ФО пов'язані з поняттям “погода, вітер": weather, wind, storm, sun

“ to wether the storm" - “ преодалевать перешкоди"

"to sail against wind ” - “ боротися з труднощами”

"sail close to the wind ” - “бути на крок від порушення закону"

ФО пов'язаний з позначенням перешкод в морі: rock, doldrums

“on the rock” - “ у важкому положенні" або “на мілині"

“to see rocks ahead ” = “ to see breakers ahead”

“ in the doldrums ” - “ в стані занепаду”

7. ФО пов'язані з позначенням руху корабля як фізичного стану: sail, sailing, passage, way

“ easy sail”або “ plain sailing" - “проста і легка справа"

"to freshen the way" - “піти швидше”

"to get under way" - “відправлятися в дорогу"

“ haul in one’s sails" - “ скоротити потреби”

б) ФО пов'язані з позначенням стану корабля як результату дії навколишнього середовища: aback, adrift, atloat, aloof, shipwreck.

“to be taken aback" - “бути в подиві”

“to be adrift” - “бути збитим з пантелику"

“to make shipwreck of smth." - “знищувати, руйнувати”

в) ФО пов'язаний з процесом руху корабля як результатом діяльності на борту: course, headway, tow, tack, bearings, bound, wake.

“to steer the middle course” - “просуватися вперед”

“to make headway" - “вести за собою"

“to be on а right tack” - “знаходитися на певному шляху”

Для даних ФО характерні загальні семантичні риси, передавальні процес руху в різних проявах.

ФО пов'язані з місцеположенням корабля в морі: hail, ofting, lee, leeway, windward.

“out of hail” - “вдалині”

“in the ofting” - “в недалекому майбутньому"

“to get to the windward of” - “мати перевагу"

ФО пов'язаний з назвами дій і процесів на кораблі, вироблюваних екіпажем: comission, shipshape, look-out, slip і ін.

“out of comission" - “в несправності”

“to give smb. the ship” - “втекти, утекти від кого-небудь"

“to make shipshape" - “навести порядок"

“Her sewing-machine hasbeen out of comission for several days."

8. ФО пов'язаний з різними вимірюваннями і класифікаційними характеристиками: mark, lead, knot, rate, peg.

“high-water mark” - “кульмінаційний момент”

“at rate of knots" - “дуже швидко"

“to take smb. down а peg" - “знищувати кого-небудь"

9. Дані фразеологізми в цілому є жаргонними словосполученнями, що існують в морському середовищі: horse, plank, monkey, Dutchman, cousin, daughter, husband, leg і ін.

“the Flying Dutchman” - “летючий голландець"

“dead horse" - “порожня і непотрібна справа”

“hard tack” - “сухар”

“ship’s cousin” - “улюбленець командира"

“to show а leg" - “прокидатися"

“old salt” - “старий, друг"

Аналіз матеріалу показав, що Дж. Лондон вживає компоненти морської фразеології, у багатьох оповіданнях. Вибірковість ФО пов'язана з етимологією слова, його можливістю вступати у різні відносини з іншими лексичними одиницями та піддаватися процесу переосмислення у художній спосіб. ФО у оповіданнях Дж. Лондона несуть велике семантичне навантаження і володіють широкою семантичною структурою.

Розділ 4. Застосування спостережень за висновками викладання творчості Дж. Лондона та форми проведення класних та позакласних заходів у школі

4.1 Форми проведення позакласних заходів для учнів (5-8 класів)

Говорячи про зміст, форми та методи виховання в позаурочній діяльності та удосконалення англійської мови, відзначимо, що всі заходи, які проводять учителі, повинні спиратись на знання, отримані у процесі вивчення основ іноземної мови, поглиблюючи та розширюючи їх [¹⁷].

По-друге, бути логічним продовженням навчальної діяльності.

При підготовці позакласних заходів необхідно ураховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси та бажання.

Позакласні заходи, повинні бути цікавими, емоційно насиченими, аби від співпереживання та безпосередній участі вихованці мали можливість отримати задоволення й насолоду.

Однією з найпоширеніших, найчастіше використовуваних форм виховання є бесіда. Вона використовується як метод для з’ясування незрозумілого, може бути індивідуальною або груповою, а її результативність залежить від того, хто веде бесіду (учитель, учень), знає проблему, сам уміє слухати, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, а також мати власну точку зору, натреновану пам’ять, авторитет серед слухачів.

Використання методу бесіди у виховній діяльності з учнями, та її використання у позакласних заходах. Якщо ця робота проводиться за певною програмою, що склалась у практиці виховної роботи школи протягом значного періоду, можна говорити про значний потенціал цього виховного заходу та його достатню ефективність у роботі з учнями.

Найчастіше метод бесіди застосовують під час проведення виховних, класних, просвітницько-виховних годин або ж як вступне слово до інших виховних заходів.

Під час їх проведення можуть застосовуватись елементи лекції, повідомлення, розповіді тощо.

При цьому важливо захоплено, з настроєм подати інформацію, зацікавивши нею учнів. Учні на уроках англійської мови за період навчання у школі накопичили певну інформацію з тієї чи іншої теми. Саме тому, аби вони відчували себе не сторонніми слухачами, а були активними учасниками бесіди, яку проводить учитель чи їх однокласник, важливо попередньо доручити кільком вихованцям підготувати виступи чи повідомлення, підібрати твори мистецтва (репродукції картин, твори прикладного мистецтва, записи музичних творів), зробити огляд газетних чи журнальних статей.

У заключній частині бесіди важливо зробити висновки на основі висвітлюваної теми, спонукаючи тим самим учнів до самоосвіти та самовдосконалення, формування тих позитивних якостей і рис характеру, про які йшла мова у процесі виховного заходу [¹⁸].

Важко переоцінити ту роль, яку відіграють дискусії як форма проведення позакласних виховних заходів з англійської мови. Ця форма виховної роботи потребує ґрунтовної підготовки: визначення теми, попередньої підготовки питань для обговорення, опрацювання необхідної літератури, продумування тез виступів. Учитель повинен ґрунтовно підготуватись до дискусії: факти, якими він оперує, повинні бути яскравими, переконливими, збуджувати вихованців до активної діяльності. "Головне, що визначає ефективність слова вчителя, - писав В. Сухомлинський, - його чесність. Учні дуже тонко відчувають правдивість слова вчителя... Ще тонше вони відчувають неправдиве лицемірне слово". Під час диспутів і дискусій на теми: "У чому сенс життя Європейської молоді?", "Які риси та якості характеру притаманні американцям та українцям?", "У чому сутність європейської ментальності?", "Що означає бути патріотом своєї країни?", "Де найкращі міста на Землі?", "Демократія як свобода в європейських країнах", тренується розум учнів, виявляється їхній інтелектуальний і творчий потенціал, відбувається переоцінка цінностей, отримуються знання про особливості інших культур, удосконалюється мова.

Однією з ефективних форм виховної роботи є читацькі конференції, хоча останнім часом, з появою значної кількості продукції відео - та аудіо продукції.

Одна з найбільш актуальних сучасних форм виховної позанавчальної діяльності. Водночас читацькі конференції з класичної англомовної літератури є важливим засобом пропаганди науково-популярної, історичної та художньої літератури.

Беручи участь у їх підготовці та проведенні, учні отримують можливість глибше зрозуміти зміст і образи літературного твору, мотиви та дії історичних осіб, особливості їх мови та стилю.

Читацькі конференції формують літературно-етичні смаки, сприяють бажанню наслідувати позитивних героїв.

Сучасна педагогічна практика нагромадила досвід проведення читацьких конференцій на основі літературних та історичних творів англомовних всесвітньо відомих письменників.

Види та тематика читацьких конференцій надзвичайно різноманітні. Їх можна проводити на матеріалі одного чи кількох творів з однієї теми, з окремою літературною чи науковою проблемою. Вибір теми визначається з урахуванням завдань громадянського виховання, навчального матеріалу, підготовленості учнів.

Мета читацької конференції буде досягнута, якщо виступи знайдуть живий відгук у присутніх, викличуть інтерес до обговорюваної книги чи проблеми.

З урахуванням сучасного рівня розвитку телебачення, наявності великої кількості відеопродукції ефективним убачається проведення глядацьких конференцій з попереднім переглядом кінофільму та його наступним обговоренням через кілька днів. При проведенні такого типу конференцій особливу увагу необхідно звернути на розвиток художньо-естетичних смаків і почуттів учнів, зосереджуючись на особливостях мови, стилю, форми твору.

Такі конференції можуть завершуватись літературною вікториною, виконанням тематичних музичних творів, фрагментом вистави або ж виставкою малюнків на обговорювану тему.

Такі форми проведення позакласних заходів з англійської мови сприяють успішному формуванню в активній практичній діяльності, яка сприяє, духовному зростанню особистості та формуванню світогляду¹⁹.

Важливе місце серед форм позанавчальної виховної роботи з формування громадянських якостей учнів займають тематичні вечори. Педагогічна практика накопичила найрізноманітнішу тематику - присвята історичним і пам’ятним датам; культурним діячам; діяльності міжнародних прогресивних організацій; питанням літератури, мистецтва, діяльності видатних учених, письменників, художників, композиторів та ін.

Під час проведення тематичних вечорів використовують найрізноманітніші методи та засоби виховного впливу на учнів - виступи представників громадських організацій, державних і бізнесових структур, прогресивної, національно свідомої інтелігенції. У канву тематичних вечорів вплітають пісні, поезії, фрагменти кінофільмів тощо. Усе це дає змогу зробити їх емоційно насиченими, цікавими, а виховну інформацію - дохідливою та переконливою.

Особлива цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні активну участь беруть учні. Тут широке поле для прояву їхньої ініціативи, творчості, самостійності, ерудованості - у доборі теми, запрошенні гостей, оформленні приміщення, підготовці виставок, конкурсів, номерів художньої самодіяльності.

Можливо проводити цикли тематичних вечорів, присвячених одній важливій проблемі, наприклад, до річниці Конституції США. До ювілеїв англійських та американських письменників тощо.

Заслуговує на увагу й проведення циклу заходів, присвячених одній темі. Наприклад, "Культура та мистецтво Англії".

Це може бути обговорення, бесіда, літературний вечір, конкурс, усний журнал, вечір-роздум. Така розмаїтість жанрів сприятиме ґрунтовній розмові учителів зі учнями про те, що не ім’я робить людину Людиною, а людина робить гідним своє ім’я. При цьому і вчителі, й учні діляться досвідом і знахідками в розумінні окремих імен та історичної долі їх носіїв [²⁰]. Готуючи тематичний вечір, необхідно чітко уявляти структуру та зміст, методику підготовки та проведення. Важливо заздалегідь продумати всі форми використання технічних засобів навчання, наочності, склад запрошених гостей та ін. У цій справі немає дрібниць, а тому й не повинно бути дрібних недоречностей. Педагогічна практика з формування громадянськості учнів загальноосвітніх шкіл накопичила чималий досвід у цій справі. Ефективними формами організації виховної діяльності учнів є вечори запитань і відповідей, усні журнали, прес-бої, турніри кмітливих, дискусійні клуби, тренінги тощо.

4.2 Застосування вивчення творів англійських письменників на уроках та позакласних заходах з англійської мови (учнів 5-8 класів)

Про існування особливого мовного світобачення (Weltansicht) ідея була сформульована вже на початку ХІХ століття В. Гумбольдтом. А тому його розуміння, підходи до опису дотепер перебувають у стадії становлення. У науковій літературі спостерігаються різні підходи до аналізу цього поняття [²¹].

Теоретичні та методологічні проблеми зіставно-компаративного аналізу англійської лексики присвячені ряд визначних праць. Цей підхід сформувався у ХХ столітті. Серед фахівців-мовознавців, які успішно застосовували його, відомі Р.М. Козлова, В.Т. Коломієць, В.П. Шульгача, О.П. Карпенко, Я. Влаїч-Поповіч, Я. Ванякова та ін. Особлива заслуга у розвиткові теорії й практики цих досліджень в індоєвропеїстиці належить О.С. Мельничукові, а в царині славістики - Ж.Ж. Варбот, Г.Б. Антрушина [²²].

Основним і вихідним завданням компаративного підходу є генеалогічна класифікація лексики, виокремлення генетично споріднених словесних одиниць. Важливе значення має домінуванням у сучасній лінгвістиці антропоцентричної парадигми.

Звернення до творчої спадщини англійських письменників, а також сам вибір предмета дослідження не випадкові. Це пов’язано з яскравою і ще до кінця не розкритою природою художнього методу письменників [²³].

Не розкриваючи в роботі усіх художніх особливостей та методів англійських письменника, відзначаємо деякі характерні особливості притаманні більшості творів. Це поєднання в них двох концептосфер: опис подій, реальним учасником яких він був, і опис внутрішніх ремінісценцій автора. Усі ці почуття зливаються в оповіді [²⁴].

Це поєднання в тексті супроводжується з яскравими порівняннями й епітетами, що відбивають індивідуальне бачення письменником дійсності. Фактично в творах англійських письменників існують два паралельні мовні світи зі своїми концептами, своєю мовною палітрою - світ реалій і світ ремінісценцій, світ політичних ідеологем і етичних та естетичних уявлень.

Об’єктом мовного аналізу постає мовна особистість як носій певних творчих і національно-культурних особливостей. Незважаючи на значну кількість праць, присвячених цьому питанню, методика компаративного аналізу англійської мови ще перебуває на стадії становлення.

У зв’язку з цим плідним видається вивчення мовно-етнічного й індивідуально-мовного художнього матеріалу, творів англійських письменників. Матеріалом аналізу при цьому обрано творчу спадщину Дж. Лондона [²⁵].

4.3 Компаративний підхід до вивчення англійської мови на класних та позакласних заходах

Середина XX століття аж до кінця сімдесятих пройшла під знаком граматико-перекладацького методу, метою якого було вивчення граматики, щоби навчитися читати та розуміти тексти на іноземній мові. На уроках англійської мови, у більшості шкіл робили граматичні вправи та перекладали тексти на іноземну мову і навпаки.

Пояснювали граматику найчастіше на рідній мові, якщо учень не міг виправити свою помилку сам, вчитель це робив за нього [²⁶].

У 1970-і роки з'явився аудіо-лінгафонний метод, а разом з ним - лінгафонні курси і лінгафонні класи. Прихильники аудіо-лінгафонного методу вважали, що потрібно заучувати граматичні та фразеологічні структури мови шляхом багатократного повторення їх у готових учбових діалогах, і тоді, учень вживатимете їх автоматично.

Кінець 1970-х - 1980-і роки - це бум суггестопедії. Сам метод, використовуваний болгарським психіатром Лозановим, означає “лікування навіюванням, сугестією”. У застосуванні до вивчення іноземних мов велике значення надавалося психологічному настрою і емоційному стану учнів. Роль вчителя надзвичайно важлива і важка: він повинен створювати атмосферу, при якій пропадають утруднення, боязкість, страх помилок, збільшується віра у власні сили. У цій методиці активно використовуються музика, рух, сценічна дія.

У 1990-х роках ХХ - поч. ХХІ ст. - комунікативні методики. Сучасні викладачі починають розуміти необхідність спілкування, зближення, взаєморозуміння, комунікації, засобами мови. На зміну заучуванню списків слів, діалогів, переказам текстів, зубрінню граматичних параграфів і хоровому повторенню фраз приходять інші завдання: навчитися говорити так, щоби зуміти пояснити, переконати, описати щось або когось в умовах реальної мовної ситуації. Змінюються й прийоми: учень сам обирає - що і як сказати, він вирішує - кого і про що запитати.

Роль вчителя теж міняється, він перетворюється на радника, помічника, організатора діяльності. У комунікативній методиці мало користуються рідною мовою та рідко виправляють помилки. Більше використовуються реальні, а не навчальні діалоги. Сам навчальний матеріал відбирається з життєвих мовних ситуацій - інтерв'ю з реально існуючими людьми, уривки з виступів, телефонних розмов і тому подібне

Але розуміння граматичної будови мови порівняно з рідною, уміння адекватно письмово перекладати з однієї мови на іншій (грамматико-перекладацький метод), використання зусиль механічної пам'яті для запам'ятовування оборотів фразеологізмів, виразів, приказок, віршів (аудіо-лінгафоний метод), та переклад класичної англійської літератури сприяє мовному розвитку учнів, удосконаленню знань з іноземної мови [²⁷].

Важливим аспектом змісту навчання іноземним мовам, є перш за все мовні навики і мовні уміння.

До мовних навиків, що входять як елементи до складу мовних умінь, відносяться навики:

вживання лексики (лексичний навик)

граматики (граматичний навик)

навики техніки листа (орфографічний навик)

вимовні навики.

Мовні навики є власне мовні операції, що відрізняються такими параметрами, як несвідомість, повна автоматичність, відповідність нормі мови, нормальний темп (швидкість) виконання, стійкість²⁸.

Відбір змісту навчання іноземним мовам в цілому і його окремих компонентів традиційно проводиться у вітчизняній методиці з урахуванням наступних двох принципів:

1) необхідності і достатності змісту для реалізації цілей навчання учбовому предмету;

2) доступності змісту в цілому і його частин для засвоєння. Перший принцип означає, що зміст навчання повинен охоплювати ті його компоненти, які важливі для виконання поставленої мети.

Другий принцип означає облік реальних можливостей що вчаться для засвоєння відібраного змісту навчання. У зв'язку з цим в методиці ставиться питання про відбір "мінімуму мовного, страноведческого і мовного матеріалу", тобто мінімальний об'єм змісту навчання, необхідного і достатнього для реалізації поставлених цілей в конкретних умовах викладання і вивчення мови.

Наочний аспект змісту навчання є первинним. Особливу роль грає тематика, що дозволяє визначати в рамках певних сфер і ситуацій спілкування характер мовного матеріалу, жанрові і стилістичні особливості текстів. Провідним компонентом при волоці мовного матеріалу є словник.

Практика свідчить, що існуючий розрив між інтелектуальними можливостями школярів, їх інтересами і тим, що вони насправді можуть висловити на іноземній мові, поступово руйнує мотивацію, яка підтримувалася на початку новизною предмету, прагненням, готовністю і бажанням навчитися спілкуватися на мові, що вивчається.

Методика є сукупність розпоряджень/рекомендацій для вчителя щодо тих або інших розділів або аспектів учбового предмету (власне кажучи, це і є первинне значення методики). У другому значенні методика є наукова дисципліна, яка досліджує викладання і вивчення іноземної мови і культури в ході взаємодії всіх суб'єктів цього процесу один з одним і з мовою як об'єктом засвоєння- навчання. Коли ми говоримо про методику як науку, то, природно, маємо на увазі друге значення цього поняття.

Слід відмітити, що сучасна методична наука проявляє все більший інтерес до екстралінгвістичних умов і обставин іншомовного спілкування, до особи суб'єктів, що беруть участь в нім, їх знань про світ. Це обумовлює культуротворчу спрямованість сучасної методики навчання іноземним мовам, що вибирає як свій об'єкт мовну особу, "яка реалізує потрібні лексико-граматичні конструкції, відповідні нормам мовної діяльності індивіда іншої мовної спільності і іншої національної картини миру". Саме тому учбовий процес по іноземній мові повинен бути представлений як процес передачі лингвокультурного досвіду, в основі цього досвіду лежать відношення учня до себе, миру і досвід творчої діяльності в ході оволодіння іноземною мовою і чужою культурою, який в ідеалі повинен приводити до розширеного відтворення цього досвіду. Як зазначалось, це положення складає сучасну суть мовної освіти в цілому як цінності, як результату, як процесу і як системи.

4.4 Мета, хід позакласного заходу за творчістю Дж. Лондона

Освітня: розширити та поглибити знання учнів із мови, що вивчається; оцінити рівень розвитку навичок усного мовлення, аудіювання, розуміння прочитаного; збагатити словниковий запас учнів.

Практична:

1) удосконалювати навички усного та діалогічного мовлення за темою;

2) розвивати граматичні вміння вживання used to;

3) сприяти розвитку мовленнєвої компетентності на прикладі утворення заперечень і запитань із used to.

Розвивальна: розвивати швидку мовленнєву реакцію, пізнавальну активність, уміння логічного викладу думок із теми, інтерес до власної літератури та літератури, мова якої вивчається.

Виховна: розвивати загальнокультурні вміння спілкуватися з людьми, виховувати почуття ввічливості у стосунках з оточуючими, уміння бути дисциплінованими й уважними, сприяти розширенню кругозору учнів.

Обладнання та матеріали: підручник, робочі зошити, тематичні картинки (портрети Дж. Лондона), роздавальний матеріал із теми, магнітофон та аудіокасета.

ХІД ЗАХОДУ

I. Організаційний момент. Вступна частина. Уведення в мовне середовище

Good afternoon! Glad to see you! How are you?

Today on our lesson we are talking about Charles Dickens and Dicken`s London.

Proverbs: "Reading doesn’t make a man wise, it only makes him learned".

"Choose an author as you choose a friend".

Warming up Connect the information below:

Writers Settings Characters Miguel England Mavka de Cervantes Charles Dickens Ukraine Don Quixote Lesya Ukrainka Spain Oliver Twist

Work in pairs:

1. What kinds of stories do you enjoy most? 2. Who is your favourite writer? 3. Have you read any books in English? Which ones? 4. What is the best book you`ve ever read? What kinds of stories do you know?

Stories: Adjectives:

Boring adventure Crime educational detective exciting ghost fantastic historical romantic horror outstanding love scary spy fascinating travel imaginative science fiction funny

Робота з граматичними правилами.

Think!

Children used to start work at the age of six.

Circle the correct answer.

Did this happen in the past? Yes / No

Did it happen often? Yes / No

Does it happen now? Yes / No

Exploring Grammar

Used to

Grammar Reference

Look at the examples below. Which talk (s) about:

a past state or habit that doesn’t happen any more?

action/event that happened at a specific time in the past?

People used to travel/traveled by coach re~ but now they don’t - they use cars

didn’t use to have/didn’t have running after or electricity, (but now they do)

went to the ‘Victorian Experience’ - museum last weekend. NOT: John used to go.

Find examples of past states/habits in the text.

Use the prompts to make sentences about life 100 years ago. Use used to/didn’t use to.

1. Children play in the streets/not watch TV.

2. People write letters/not send emails.

3. People travel by ship/not travel by plane.

4. Poor people not do any sport/work long hours.

5. People read a lot/not go cinema.

Children used to play in the streets. They didn’t use to watch TV.

1) Work in pairs. Use these ideas as well as your own to find out what your partner used to do when he/she was six.

fight with other children;

do a lot of sport;

watch a lot of TV;

play in the street;

go to bed early;

help in the kitchen.

A: Did you use to fight with other children when you were six?

B: No, I didn’t. Did you...

2) Fill in the gaps with used to the correct form and the verb in brackets.

A: Grandma, what 1) did you use to do (you/do) for fun when you were young?

B: Well, we 2)... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... (not/watch TV) because we didn’t have one

in those days. We 3)... ... ... ... ... .:... ... ... ... . (play) outside a lot and we

4)... ... ... ... ... ... . (go) for long walks in the countryside.

A: 5)... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... . (you/listen) to the radio?

B: Yes, we did and we

6)... ... ... ... ... ... ... ... ... (read) books and play card games, too.

A: Which was your favourite?

B: I

7)... ... ... ... ... (love) playing ‘Old Maid’. I can teach you how to play it if you want.

5. WRITING

Заключна частина позакласного заходу

1. Підбиття підсумку позакласного заходу.

Now you can:

Talk about life in the past.

Use future tenses more effectively.

Describe what objects are made of.

Talk about Londan life.

Talk about life 150 years ago.

Report what somebody said.

2. Оцінювання та коментар навчальних досягнень учнів за підсумками роботи на позакласному заході

Висновки до 4 розділу

Висновки

У розділі 1 відзначено: За життя письменника Дж. Лондона вишли сорок чотири його книги - романи і повісті, статті та розповіді, п'єси й репортажі. П'ятдесят книг - такий підсумок сімнадцятирічного літературного життя Джона Грифіта Лондона²⁹. Звичайно, не всі твори цього американського письменника-бунтаря витримали перевірку часом. Але і сьогодні кращі книги письменника читають і на його батьківщині, в Сполучених Штатах Америки, і в Європі, і в країнах Азії. Африка. У багатьох країнах світу на різних мовах видані багатотомні зібрання творів Джека Лондона.

У оповіданнях автором описані події що відбуваються з людиною, і як вона себе поводить в життєвих випробуваннях. Дж. Лондон змальовує людей в екстремальних ситуаціях, герої морських оповідань показують яскравий приклад того, що людина має завжди залишатися людиною, і тільки в такому разі вона зможе перебороти усі труднощі і незгоди, які випали на її долю. Важливе значення у текстах оповідань мають фразеологічні звороти морської тематики.

У розділі 2. досліджено: Фразеологія - наука про стійкі поєднання з повністю або частково переносним значенням. Особливість природи фразеологізмів дозволяє їм позначати складні явища у виразній і, головне, лаконічній формі. Найбільш загальними ознаками ФО називають мовну стійкість, семантичну цілісність.

Ученими не вироблено єдиного принципу класифікації ФО. У справжньому дослідженні використовувалася класифікація А.В. Куніна, що виділяє у складі фразеології три розділи: ідіоматику, ідіофразеоматику і фразеоматику. У розділ ідіоматики входять власне ФО, або ідіоми, тобто стійкі поєднання лексем з частково або повністю переосмисленим значенням. У розділ фразеоматики включаються фразеоматизми, або фразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. У розділ же ідіофразеоматики входить ідіофразеоматичні одиниці, або ідіофразеоматизми, тобто стійкі словосполучення, у перших фразеоматичних варіантів компоненти мають буквальні, але ускладнені значення, а у других ідіоматичних варіантів - повністю переосмислені.

Відповідно до запропонованих класифікацій фразеологізмів, А.В. Кунін виділяє три основні різновиди значення фразеологізму: ідіоматичне, фразеоматичне та ідіофразеоматичне.

У основі процесу номінації фразеологізму лежить переосмислення фразеологізму. Найважливішими типами переосмислення є метафора і метонімія. Разом з метафоричним і метонімічним переосмисленням, важливу роль для розуміння значення фразеологізму грає поняття внутрішньої форми.

У значенні самого фразеологізму є дві сторони: план змісту і план виразу. Цим двоаспектний характером значення є єдність змісту і форми.

У розділі 3 виявлено: і ФО, що мають морську етимологію, та у творах Дж. Лондона вживаються в метафоричному значенні, яке з'явилося в результаті вторинної непрямої номінації.

Процес аналізу морських термінологічних ФО відбувається на основі знань, та лінгвістичного аналізу оповідань Дж. Лондона. Ми здатні декодувати фразеологізми, що увійшли до ФО з морського жаргону.

Розвиток мореплавства поза сумнівом, робить значний вплив на загальновживану лексику і фразеологію. А для правдивості відтворення морських подорожей письменник застосовує ФО морської термінології. Багато з ФО сьогодні мають нове значення і тепер використовуються в новому для них контексті як образно-виразні засоби.

У розділі 4. відзначено: Виховання дітей шкільного віку здійснюється як у процесі навчання так і позакласній виховній роботі у школі та за її межами.

Проведення позакласних виховних заходів з англійської мови є цілісним процесом. У виховних заходах органічно поєднана змістова мета та процес педагогічної взаємодії вчителя й учня. Він передбачає організацію і функціонування системи виховної діяльності та самовиховання учнів. Виховні заходи сприяють розширенню та поглибленню знань учнів 5-8 класів з іноземної мови.

Використання англійської класики на уроках та у позакласних заходах сприяє підвищенню рівня розвитку навичок усного мовлення, аудіювання, розуміння прочитаного.

Позакласні заходи дозволяють збагатити словниковий запас учнів 5-8 класів. Центром уваги в художніх творах англійських класиків, представників різних епох є людина. У роботі наголошується, що антропологізм як напрям охоплює не тільки лінгвістику англійської мови, а й інші області знання. Англійська мова, будучи своєрідним місцем існування для людини, примушує людину звертати увагу, перш за все на зміст лінгвістичних одиниць, на їх семантику.

Самостійна підготовка учнів до позакласних заходів розширятиме їхній кругозір. Вивчення класичної іноземної літератури на уроках з англійської мови сприяють міжнаціональній комунікації, руйнують мовні бар'єри між учнями, полегшують та прискорюють міжкультурний обмін інформацією. Позитивний вплив на учнів 5-8 класів надає групова діяльність, це сприяє розвитку навиків діалогічного спілкування, підвищує інтерес учнів до розмови на заходах з англійської мови.

Позакласні заходи для учнів 5-8 класів формує певне неформальне середовище, у якому вчитель та учні вступають у певні соціальні відносини. Виховний процес - це взаємодія всіх присутніх. При цьому успіх в навчанні та вихованні у позашкільних заходах - це результат колективного використання всіх можливостей для поглиблення навчання. Ефективність навчання у позашкільних заходах обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмету. Вивчення англійської мови на позакласних заходах позитивно впливає на формування пізнавальних інтересів, сприяє усвідомленому освоєнню іноземної мови. Розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність, вихованню відчуття колективізму.