Кафедра фінанси і кредит

Дипломна робота

з дисципліни: “ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ”

з теми: АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ МКП «Миколаївводоканал»

1. ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал” працює з 1906 року. Дільниці розташовані на території 5 районів міста і області. Цех водогону «Дніпро-Миколаїв» знаходиться за 103 км у с. Микільське, Білозерського району, Херсонської області. Основним джерелом питного водопостачання м. Миколаєва є водогін „Дніпро-Миколаїв”.

Загальна чисельність працівників 1234 чол, в т.ч. НСВ 3- підйому – 42, НСВ 4- підйому – 7, НСК – 18, ОСВ – 140, КНС – 18, К/с – 140, ЦВДМ –105, ВОСК – 8. Директор МКП «Миколаївводоканал» Тельпіс Василь Степанович.

Централізований водогін у м. Миколаєві ефективно діє з 1906 р., система водовідведення - з 1938 р. До 1941 р. підприємство подавало воду з підземних джерел, експлуатувало 100 км водопровідних та 30 км каналізаційних мереж. Нинішня система водопостачання і водовідведення м. Миколаєва - комплекс обладнання і споруджень, об'єднаних єдиним технологічним процесом транспортування, очищення, розподілу води, а також прийому, очищення стоків. Об'єкти і спорудження, які експлуатуються підприємством, є міською власністю.

Основне джерело водопостачання обласного центру – 73-км водогін „Дніпро-Миколаїв” (1979, с. Микільське Херсонської обл.) потужністю 210 тис. м³ води/добу. Звідти вода подається на очисні споруди водопроводу (1958) загальною потужністю 190 тис. м³ води/добу. Подана абонентам питна вода відповідає вимогам ДСТ 2874-82 “Вода питна”.

Підприємство експлуатує понад 1200 водопровідних, 800 км каналізаційних мереж, 35 насосних станцій водопроводу, 26 трансформаторних станцій, 29 насосних станцій каналізації, очисні споруди каналізації (1973, с. Галицинівка) потужністю 104 тис. м³/добу. До того ж, колектив МКП „Миколаївводоканал” має на балансі Варварівські очисні споруди каналізації, артезіанські свердловини з подачею технічної води до с. Надбузьке, Варварівка, Матвіївка, Тернівка, М. Корениха.

Система водовідведення міста складається із мережі самоплинних колекторів, якими стічні води транспортуються на 26 насосних станцій каналізації, та мережі напірних колекторів, якими стічні води транспортуються від насосних станцій каналізації до Варварівських чи Галицинівських очисних споруд каналізації. Загальна довжина каналізаційних мереж у м. Миколаєві сягає 543 км, з них в аварійному стані знаходяться близько 77,6 км. Система централізованого водопостачання задовольняє потреби більш як 63% населення міста, індустріальні об’єкти та соціальні заклади. Сучасний стан каналізації є украй незадовільним. Операційні витрати щодо експлуатації 26 насосних станцій каналізації є дуже високими через необхідність використання роботи 260 операторів та надмірного споживання електроенергії застарілим насосним обладнанням.

Необхідність поліпшення роботи підприємства.

Нинішнє підприємство вимагає якнайшвидшого виконання першочергових робіт, спрямованих на поліпшення його роботи. Серед гострих проблем комунального господарства - критичний стан основного обладнання МКП „Миколаївводоканал”.

Загальний знос обладнання очисних споруд водопроводу - 43 %. Серед недоліків ОСВ – ушкоджені відстійники, малоефективні насоси, які використовують надмірну кількість електроенергії; відсутні резервні агрегати, котрі б гарантували подачу води. В аварійному стані - близько 55 км водогінних мереж, втрати води в яких - до 30 %.

Стан міських очисних споруд каналізації – критичний. Виробивши експлуатаційний ресурс в агресивному середовищі за фактичної потужності 104 тис. м³/добу, щодня через них проходить до 110 тис. м^3. В аварійному стані – 5 вхідних ґраток із 7-ми діючих; незадіяні 4 секції аеротенків, загалом погіршуючи якість очищення стічних вод, що скидаються в р. Південний Буг. В аварійному стані – 80 км. каналізаційних мереж. Вимагає скорішої заміни мережа самопливних колекторів, що створюють загрозу життю людей.

Сучасний рівень фінансування розвитку та утримання систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва не дає можливості призупинити прогресуючий процес їх руйнування.

Аналіз існуючого стану систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва, ступінь навантажень на них та сучасний рівень їх утримання свідчить про інтенсивне руйнування каналізаційних колекторів, очисних споруд каналізації, значне погіршення роботи очисних споруд водопроводу та систем подачі і розподілу питної води.

Підтримання систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва можливе лише за умов значного збільшення обсягів їх фінансування, що в нинішніх економічних умовах країни за рахунок внутрішніх ресурсів міста не може бути забезпечено.

МКП „Миколаївводоканал” протягом аналізованого періоду характеризувалося стабільною структурою активів та пасивів. Більша частка капіталу підприємства вкладена в необоротні активи, що цілком логічно з огляду на обраний вид діяльності підприємства - забезпечення міста питною водою. Так в 2009 році 89.55 % майна підприємства – є його необоротні активи, 10.44 % - оборотні активи та 0.007 % - витрати майбутніх періодів (табл. 1.1., рис. 1.1).

Таблиця 1.1 - Майно МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007	2008	2009
Необоротні активи	323413	314396	306134
Оборотні активи	30056.2	28868	35689
Витрати майбутніх періодів	24.4	19	24
Майно підприємства	353493.6	343283	341847

Рис. 1.1 - Структура майна МКП „Миколаївводоканал” за 2009 рік

Здебільшого фінансування господарської діяльності підприємства здійснюється за власний рахунок, фінансування купівлі основних засобів здійснюється тільки за рахунок власного капіталу. Підприємство використовує тільки короткострокову заборгованість для фінансування оборотного капіталу (табл.. 1.2., рис. 1.2.).

Таблиця 1.2 - Капітал МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007	2008	2009
Власний капітал	338866.2	326455	321611
Довгострокові зобов’язання	-	-	-
Короткострокові зобов’язання	7731.9	8667	11770
Капітал підприємства

Рис. 1.2 - Структура капіталу МКП „Миколаївводоканал” за 2007 рік, тис. грн.

Загалом підприємство стабільно працює. Потягом останніх трьох років розмір майна підприємства дещо зменшився.

Дохід від реалізації у 2009 році у порівнянні з 2007 роком зріс на 38103,6 грн. В той же час з трьох років, що аналізуються, МКП „Миколаївводоканал” не отримувало прибуток, (табл.. 1.3., рис. 1.3.).

Таблиця 1.3 - Основні фінансові показники діяльності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007	2008	2009
Майно підприємства

353493.6

343283

341847

Власний капітал

338866.2

326455

321611

Залучений капітал

-

-

-

Доход від реалізації

86041.4

100696

124145

Чистий прибуток (збиток)

-9666.9

-18568

-12297

Отже підприємство є збитковим.

В той же час доход від реалізації в 2007 році склав 86041.4, у 2008 -100696, а минулого року – вже 124145. Цього року цей показник значно покращиться. Запроваджено «Полтавський» метод боротьби з боржниками. Цей показник складає понад 21 млн. грн.

Рис. 1.3 - Основні фінансові показники діяльності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ МКП „Миколаївводоканал”

Аналіз фінансового стану МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки проведемо в наступній послідовності:

• аналіз майна підприємства;

• аналіз капіталу підприємства;

• аналіз ліквідності підприємства;

• аналіз фінансової стійкості;

• аналіз ділової активності;

• аналіз рентабельності.

Така послідовність є найбільш логічною та допоможе нам скласти враження про фінансове становище підприємства за останні три роки.

2.1 Аналіз майна підприємства

Активи (майно) - це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства величина активів та їх структура постійно змінюються. Характеристику про якісні зміни в структурі майна та його джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу звітності.

Вертикальний аналіз показує структуру майна підприємства та його джерел. Як правило, показники структури розраховуються у відсотках до валюти балансу. Відносні показники певною мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які істотно утруднюють зіставлення абсолютних показників у динаміці.

Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї чи кількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження).

Слід зауважити, що в умовах інфляції цінність результатів горизонтального аналізу знижується.

На практиці нерідко об'єднують горизонтальний і вертикальний аналізи, тобто будують аналітичні таблиці, котрі характеризують як структуру майна підприємства та їхніх джерел, так і динаміку окремих його показників.

Загальна сума змін валюти балансу розбивається на складові, що дає змогу зробити попередні висновки про характер руху в складі активів, джерела їх формування та взаємообумовленості. Так, у процесі аналізу зміни у складі довгострокових (необоротних) і поточних (оборотних) засобів розглядаються у взаємозв'язку зі змінами в зобов'язаннях підприємства.

Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позикових і власних коштів підприємства в пасивах. У структурі вартості майна відображається специфіка діяльності кожного підприємства. Зауважимо, що не можна порівнювати структуру підприємств різних галузей господарства. Але аналіз її динаміки протягом якогось періоду на конкретному підприємстві необхідний.

Однак сама по собі структура вартості майна не визначає фінансового стану підприємства. Аналіз структури майна підприємства, її динаміки не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов'язань.

Кожне підприємство, враховуючи характер основних господарських операцій та особливості діяльності, вирішує питання про доцільність поділу активів на оборотні та необоротні.

Горизонтальний аналіз майна підприємства представлено в таблиці 2.1, вертикальний – в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1 - Горизонтальний аналіз майна МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Актив	2007	2008	2009	Відхилення абсолютне, тис. грн.		Відносне відхилення, %
				2009/2007	2009/2008	2009/2007	2009/2008
I. Необоротні активи
Основні засоби	317080.8	310528	300412	-16668	-10116	-5.25	-3.25
Разом за розділом I.	323413	314396	306134	-17279	-8262	-5.34	-2.62
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі	4573.1	4594	5989	1416	1395	30.9	30.3
готова продукція	-	-	-	-	-	-	-
товари	-	-	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:	21173.6	22077	23708	2535	1631	11.9	7.38
Інша поточна дебіторська заборгованість	1815.4	1392	1928	113	536	6.2	38.5
Разом дебіторська заборгованість	22989	23469	25636	2647	2167	11.5	9.23
Грошові кошти та їх еквіваленти	575	536	2661	2086	2125	362.7	396.45
Разом за розділом II.	30056.2	28868	35689	5633	6821	18.7	23.62
III. Витрати майбутніх періодів	24.4	19	24	0	5	24	26.3
Баланс	353493.6	343283	341847	-11646	-1436	-3.29	-0.41

Таблиця 2.2 - Вертикальний аналіз майна МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Актив	2007	2008	2009	Структура, %			Зміна структури, в.п
				2007	2008	2009	2009/2007	2009/2008
1	2	3	4	5	6	7	8	9
I. Необоротні активи
Основні засоби	317080.8	310528	300412	89.7	90.46	87.88	-1.82	-2.58
Разом за розділом I.	323413	314396	306134	91.5	91.59	89.55	-1.95	-2.03
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі	4573.1	4594	5989	1.3	1.34	1.75	0.45	0.41
готова продукція	-	-	-	-	-	-	-	-
товари	-	-	-	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:	21173.6	22077	23708	5.6	6.43	6.93	1.33	0.5
Інша поточна дебіторська заборгованість	1815.4	1392	1928	0.5	0.4	0.56	0.06	0.16
Разом дебіторська заборгованість	22989	23469	25636	6.5	6.83	15.39	8.89	8.56
Грошові кошти та їх еквіваленти	575	536	2661	0.16	0.15	7.80	7.64	7.65
Разом за розділом II.	30056.2	28868	35689	8.5	8.41	10.44	1.94	2.03
III. Витрати майбутніх періодів	24.4	19	24	0.007	0.005	0.007	0	0.002
Баланс	353493.6	343283	341847	100	100	100	0	0

Горизонтальний аналіз майна МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки засвідчив, що загальна вартість майна підприємства зменшилась на 11646.6 тис. грн. Це зменшення відбулось за рахунок зменшення коштів, вкладених в оборотні активи на 5632.8 тис. грн. та дещо збільшенню витрат майбутніх періодів на 5 тис. грн. Основні засоби в 2009 році зменшилися порівняно до 2007 року, що характерне виводу з експлуатації старого обладнання, що відповідає традиційному фізичному зносу обладнання.

Оборотні активи підприємства представлені запасами, а саме: виробничими запасами, дебіторською заборгованістю; грошовими коштами та їх еквівалентами. Виробничі запаси продовж трьох років практично змінюються в бік їх збільшення, та на 2009 рік складають 5989 тис .грн.

Ріст дебіторської заборгованості - не є позитивною тенденцію.

Збільшення обсягів грошових коштів є позитивною тенденцією, коли їх обсяг є достатнім для покриття 25-30% короткострокових зобов’язань підприємства.

Отже можна зробити загальний висновок про те, що всі зміни які сталися у розмірі майна підприємства є позитивними окрім загального скорочення активів МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Вертикальний аналіз майна МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки показав, що найбільшу частку складають необоротні активи підприємства. Така тенденція зберігається продовж всього аналізованого періоду. В 2007 році необоротні активи складали 91.5 %, а в 2008 вже 91,58%, потім в 2009 році дещо зменшилося до 89.55 %.

Оборотні активи складають меншу долю активів підприємства. В 2007 році – 8,5%, в 2008 – 8,41%, в 2009 – 10.44 %, тобто за період 2005-2007 роки часка оборотних активів в майні підприємства збільшилася на 2,03 відсоткових пункти. Запаси підприємства майже не змінилися. В 2007 році – 1,3%, в 2008 – 1,34%, в 2009 – 1.75 %, тобто за період 2005-2007 роки часка їх в майні підприємства збільшилася на 0,45 відсоткових пункти та на кінець 2009 року складають 1,75%.

Дебіторська заборгованість збільшилася та її частка на кінець 2009 року склала 15,39%, замість 6,5% у 2007 році. Грошові кошти мають тенденцію до збільшення та на кінець аналізованого періоду складають7,80%.

Частка витрат майбутніх періодів, які є недосить значними. Так їх частка на кінець 2009 року склала 0.007%, Відомо, що витрати майбутніх періодів – це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Також для дослідження майнового стану підприємства використовують систему коефіцієнтів. Показники майнового стану підприємства характеризують стан та структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Ці показники можна поділити умовно на дві групи: показники, які визначають стан основних засобів, та показники, які визначають стан оборотних коштів. Якісна характеристика основних засобів оцінюється за допомогою таких показників:

• частка основних засобів в активах;

• коефіцієнта зносу;

• коефіцієнта придатності;

• коефіцієнта оновлення;

• коефіцієнта вибуття;

• коефіцієнта накопичення зносу;

• часткам оборотних активів;

• коефіцієнт мобільності активів;

• коефіцієнта реальної вартості майна тощо.

Усі ці показники характеризують майновий стан підприємства з різних боків.

Під час аналізу використання основних засобів досліджується: введення їх у дію; наявність; фондовіддача; вибуття та ліквідація основних засобів; ступінь використання устаткування тощо. Нами розраховано основні п’ять показників, які згруповано в табл. 2.3 та відображені на рис. 2.1.

Таблиця 2.3 - Показники майнового стану МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Показники	Роки			Відхилення абсолютне, тис. грн		Відхилення відносне, %
	2007	2008	2009	2009/2007	2009/ 2008	2009/2007	2009/ 2008
Частка основних засобів в активах
Коефіцієнт зносу основних засобів
Коефіцієнт оновлення основних засобів
Частка оборотних активів
Коефіцієнт мобільності активів

Рис. 2.1 - Показники майнового стану МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Відносно коефіцієнтного аналізу майна підприємства можна зробити наступні висновки:

1. Частка основних засобів в активах визначає частку основних засобів в активах підприємства. Коефіцієнт показує частку коштів, інвестованих у основні засоби у валюті балансу. Цей коефіцієнт протягом досліджуваних трьох періодів дещо змінювався. Спостерігався незначний спад з 1-го на 2-й період, а потім з 2-го на 3-й період відбулось зростання до 0,6, що свідчить - 60% активів підприємства – основні засоби. Загалом графік має зростаючий характер. Якщо розглядати середнє збільшення або зменшення коефіцієнта протягом трьох періодів, то в середньому значення коефіцієнта зростає на 2,75%. Оскільки прибуток від реалізації загалом зростає, а отже, зростають і обсяги від реалізації, то для ефективної господарської діяльності для підприємства було б позитивним те, щоб значення даного коефіцієнта зменшувалось.

2. Коефіцієнт зносу основних засобів визначає й показує рівень фізичного та морального зносу основних засобів. Суттєвих змін значень коефіцієнта не спостерігалось протягом досліджуваних періодів. Взагалі для підприємства найкраща ситуація, коли збільшується первісна вартість основних засобів і зменшується знос основних засобів. У нашому випадку знос збільшується на 3,19 %, а також збільшується первісна вартість основних засобів на 3,33 %. Як бачимо відсоток зростання зносу незначний, але все-таки його потрібно зменшувати тому що це призводить до збільшення первісної вартості.

3. Коефіцієнт оновлення основних засобів визначає й показує рівень фізичного та морального оновлення основних засобів. По ньому видно відношення збільшення за період первісної вартості основних засобів до суми їх первісної вартості. У 2006 році показник склав 0,03, що свідчить про незначне відновлення основних фондів, якщо ж значення від'ємні значення, це пояснюється не збільшенням, а зменшенням основних засобів.

4. Частка оборотних виробничих активів визначає й показує частку мобільних виробничих коштів у валюті балансу. Коефіцієнт розраховується як відношення оборотних виробничих активів до активів підприємства. У даному випадку коефіцієнт розраховується як відношення виробничих запасів до активів підприємства, оскільки інші складові оборотних виробничих засобів на підприємстві за досліджуваний період відсутні. Значення коефіцієнта оборотних виробничих активів за 2005-2007 роки мають стабільно зростаючий характер. У 2005 році він дорівнює 0,22, а в 2007 -0,29. Тобто частка мобільних виробничих коштів у валюті балансу щорічно зростає та в кінці 2007 року складає 29% від його активів.

5. З коефіцієнта мобільності активів видно, скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових. Коефіцієнт показує потенційну можливість перетворення активів на ліквідні кошти. Для ефективної господарської діяльності підприємства, значення цього коефіцієнта розглядаються по відношенню до нижньої рекомендованої межі 50 %. тобто мобільні кошти повинні становити щонайменше ½ немобільних активів. Протягом досліджуваного періоду значення коефіцієнта постійно різко змінювались. В 2005 році він склав 0,84, а вже у 2007-0,67, тобто наближується до свого критичного значення. Підприємству слід звернути увагу на структуру активів, та розглянути спробу їх зміни у бік збільшення оборотних активів, хоча для ВАТ «Х» така ситуація є некритичною з огляду на вид економічної діяльності.

Отже, під час аналізу ефективності використання майна виявлено як позитивні так і негативні результати. Так виявлено, що у підприємства досить застаріле обладнання, яке зношена на 77%. Поряд з цим практично не приймається ніяких дій щодо його оновлення. Це є поганим явищем, хоча б з огляду на те, що дана сфера діяльності потребує постійного впровадження нових технік та технологій, як слідства не тільки фізичного старіння обладнання, а його морального зносу.

2.2 Аналіз капіталу підприємства

Оскільки питання аналізу джерел формування капіталу тісно пов'язане з поняттям фінансування, необхідно розглянути основні його види та ознаки їх класифікації.

До основних ознак класифікації видів фінансування відносять:

• форму капіталу, що залучається;

• походження капіталу;

• правовий стан капіталовласників (форма власності).

За походженням капіталу фінансування поділяється на:

• фінансування, що здійснюється за рахунок внутрішніх джерел;

• фінансування за рахунок зовнішніх джерел.

Аналіз власного капіталу має такі основні цілі:

• виявити основні джерела формування власного капіталу та визначити наслідки їх змін для фінансової стійкості підприємства;

• визначити правові, договірні та фінансові обмеження в розпорядженні поточним і нерозподіленим прибутком;оцінити пріоритетність прав на отримання дивідендів;

• виявити пріоритетність прав власників у разі ліквідації підприємства.

Власний капітал підприємства містить дві основні складові:

а) інвестований капітал (капітал, що вкладений власниками в підприємство);

б) накопичений капітал (створений на підприємстві).

Аналізуючи власний капітал, необхідно визначати питому вагу його окремих складових, а також динаміку їх складу та структури за певні періоди.

До основних показників, які характеризують структуру капіталу, належать: коефіцієнт фінансової автономії (незалежності), коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансування.

Необхідно підкреслити, що оцінювати структуру капіталу підприємства слід в динаміці за ряд років, з тим щоб виявити основні тенденції змін. Тому наступним етапом аналізу капіталу є аналіз змін у складі власного і залученого капіталу, який краще здійснювати за допомогою аналітичних таблиць 2.4 та 2.5.

Порівняння активів і пасивів підприємства дає змогу оцінити ефективність фінансової політики підприємства.

Таблиця 2.4 - Горизонтальний аналіз капіталу МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Пасив	2007	2008	2009	Відхилення абсолютне, тис. грн.		Відносне відхилення, %
				2009/2007	2009/2008	2009/2007	2009/2008
I. Власний капітал
Статутний капітал	333964.5	333965	336965	-3000.5	3000	-25.76	208.48
Інший додатковий капітал	150114.8	142989	137229	-12885.8	-5760	-110.64	-400.27
Резервний капітал	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(45403.0)	(51754)	(57886)	12483	6132	107.18	426.12
Неоплачений капітал		(98745)	(94697)		-4048
Разом за розділом I.	338866.2	326455	321611	-17255.2	-4844	-148.15	-336.62
IV. Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2421.7	2838	3704	1282.3	866	11.01	60.18
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	-
з бюджетом	1923.2	1549	2444	520.8	895	4.47	62.19
з позабюджетних платежів	23.1	32	40	16.9	8	0.14	0.55
зі страхування	463.0	677	894	431	217	3.7	15.07
з оплати праці	1031.9	1465	1893	861.1	428	7.39	29.74
з учасниками	-
Інші поточні зобов’язання	1869.0	2114	2795	926	681	7.95	47.32
Разом за розділом IV.	7731.9	8675	11770	4038.1	3095	34.67	215.07
V. Доходи майбутніх періодів	6895.5	6404	6012	-883.5	-392	-	-27.24
Баланс	353493.6	343286	341847	-11646.6	-1439	-97.11	99.58

Таблиця 2.5 - Вертикальний аналіз капіталу МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Пасив	2007	2008	2009	Структура, %			Зміна структури, в.п
				2007	2008	2009	2009/2007	2009/2008
I. Власний капітал
Статутний капітал	333964.5	333965	336965	94.47	97.28	98.57	4.1	1.29
Інший додатковий капітал	150114.8	142989	137229	42.46	41.65	40.14	-2.32	-1.51
Резервний капітал	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(45403.0)	(51754)	(57886)	12.84	15.07	16.93	4.09	1.84
Неоплачений капітал		(98745)	(94697)	-	28.76	27.7		-1.06
Разом за розділом I.	338866.2	326455	321611	95.86	95.09	94.08	-1.78	-1.01
IV. Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2421.7	2838	3704	0.68	0.82	1.08	-0.4	-026
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	-	з бюджетом 1923.2 1549 2444 0.54 0.45 0.71 0.17 0.26 з позабюджетних платежів 23.1 32 40 0.007 0.009 0.01 0.003 0.001 зі страхування 463.0 677 894 0.13 0.20 0.26 0.13 0.06 з оплати праці 1031.9 1465 1893 0.3 0.42 0.55 -0.25 0.13 з учасниками - Інші поточні зобов’язання 1869.0 2114 2795 0.53 0.61 0.82 0.29 0.21 Разом за розділом IV. 7731.9 8675 11770 2.18 2.52 3.44 1.26 0.92 V. Доходи майбутніх періодів 6895.5 6404 6012 1.96 1.86 1.75 -0.21 0.11 Баланс 353493.6 343286 341847 100,00 100,00 100,00 0,00 0,00 Горизонтальний аналіз капіталу МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки показав, що для фінансування поточної та інвестиційної діяльності підприємство використовує власний капітал та короткострокові зобов’язання. Довгострокових кредитів за останні три роки товариство не мало. Раніше проведений аналіз активів підприємства підкреслив відсутність інвестиційної діяльності підприємства, для цілей якої й потрібні довгострокові кошти, цим й пояснюється факт відсутності довгострокової заборгованості. Власний капітал протягом 2005-2007 років трохи збільшився (26,4 тис. грн.) та на кінець 2007 року склав 676,1 тис. грн. Власний капітал підприємства складається із статутного капіталу, який не змінювався протягом трьох періодів та на кінець 2007 року склав 322,1 тис. грн. Другим за розміром йде інший додатковий капітал (сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих, підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу), який теж є величиною сталою – 321,3 тис. грн. Резервний капітал підприємства зменшився на 66 тис. грн. або на 68,29 %. Також спостерігається тенденція щодо зменшення й нерозподіленого прибутку. В 2007 року він склав 10,1 тис. грн., що на 28 тис. грн. менш за 2005 рік. Вилучений капітал (господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу) на 2005 рік становив 127,9 тис. грн., а у 2007 році - 8 тис. грн. Поточні зобов’язання емітента складаються тільки їх поточних зобов’язань із розрахунками. Відсутні короткострокові банківські кредити, векселі видані, кредиторська заборгованість має місце тільки у 2007 році у розмірі 2,2 тис. грн., що свідчить про гарну платіжну дисципліну ВАТ «Х». Найбільша заборгованість у підприємства по одержаних авансах (36,8 тис. грн.), другою за заборгованість є стаття – поточні зобов’язання перед бюджетом (10,4 тис. грн.). Загалом можна констатувати зменшення заборгованості за період 2005-2007 рік як загалом на 72 тис. грн, так і за кожною статтею, тільки заборгованість перед учасниками трохи збільшилась, що не погіршує загальної картини. Вертикальний аналіз капіталу підприємства показує збільшення частки власного капіталу підприємства з 82,19% у 2005 році до 90,8% у 2007 році, тобто збільшується фінансова незалежність підприємства від зовнішніх ресурсів. Значне структурне збільшення не викликане таким же різким збільшенням капіталу. Це дія двох чинників: незначне збільшення власного капіталу та зменшення сукупного капіталу. Зрозуміло, що зміна одного структурного компоненту викликає й зміну споріднених з них. Так збільшення власного капіталу, тобто його часки викликало зменшення долі поточної заборгованості на 8,61 в.п. та на кінець 2007 року вона склала 9,2%, замість 17,81% на 2005 рік. Загалом можна зробити висновок про недостатність залученого капіталу, що зменшує рентабельність власного капіталу. Але за відсутності у підприємства елементів інвестиційної діяльності більші джерела фінансування йому й непотрібні, тому йому необхідно дивитися у бік оновлення обладнання та залучення для цих цілей зовнішніх джерел фінансування. 2.3 Аналіз ліквідності підприємства Фінансове положення підприємства можна оцінювати з погляду короткострокової і довгострокової перспектив. У першому випадку критерії оцінки фінансового положення - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях. Говорячи про ліквідність підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів погашення, передбачених контрактами. Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють його здатність трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів. В залежності від ступеня ліквідності всі активи підприємства поділяються на : високоліквідні активи – кошти і короткострокові фінансові вкладення (А1); активи, що швидко реалізуються – дебіторська заборгованість до 1 року (А2); активи, що повільно реалізуються – стаття розділу 2 «Запаси», стаття «Довгострокові фінансові вкладення», стаття «Розрахунки з учасниками» розділ 1 активу, дебіторська заборгованість більш 1 року (А3); активи, що тяжко реалізуються – статті розділу 1 активу балансу, за винятком статей, що ввійшли в попередню групу (А4); Пасиви балансу по ступеню зростання термінів погашення зобов'язань групуються: найбільш термінові зобов'язання – кредиторська заборгованість (П1); короткострокові пасиви – короткострокові кредити і позикові засоби, що підлягають погашенню до 1 року (П2); довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові засоби (П3); постійні пасиви - статті розділу 1 пасиву балансу (П4); Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумки приведених груп активу і пасиву. Баланс вважається ліквідним , якщо має місце таке співвідношення: А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4. Згрупована фінансова інформація за три роки по активах МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки відображена в таблиці 2.6. Таблиця 2.6 - Згруповані активи за ступенем ліквідності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Найменування статті активу Роки 2007 2008 2009 А1 А2 А3 А4 РАЗОМ Згрупована фінансова інформація за три роки по пасивах МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки відображена в таблиці 2.7. Таблиця 2.7 - Згруповані пасиви за ступенем терміновості оплати МКП Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Найменування статті пасиву Роки 2007 2008 2009 П1 П2 П3 П4 РАЗОМ Для визначення рівня ліквідності балансу підприємства порівняємо відповідні групи активів та пасивів та виявимо чи виконуються необхідні нерівності (табл.2.8). Таблиця 2.8 - Визначення рівня ліквідності балансу МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Роки 2007 2008 2009 А1 > П1 А1 > П1 А1 > П1 А2 < П2 А2 < П2 А2 < П2 А3 > П3 А3 > П3 А3 > П3 А4 < П4 А4 < П4 А4 < П4 З таблиці видно, що не виконується тільки друге співвідношення, тобто активи, що швидко реалізуються не перевищують короткострокові пасиви. Така ситуація спостерігається продовж всього періоду, що аналізується. Отже підприємству не вистачить кошт, що воно отримає від погашення дебіторської заборгованості для розрахунку за поточними зобов’язаннями. Однак, якщо проаналізувати ситуацію більш детальніше, то можна помітити, що найбільш ліквідні активи (А1) значно перевищують термінові зобов’язання (П1), тому за їх рахунок можна погасити й короткострокові пасиви (П2). Таким чином баланс підприємства можна вважати достатньо ліквідним. Для того, щоб баланс вважався абсолютно ліквідним необхідно частку абсолютно ліквідних активів (А1) перетворити у активи, що швидко реалізуються (А2). Ліквідність підприємства також оцінюється за допомогою абсолютних та відносних показників. Серед відносних основним є: коефіцієнт покриття (загальної ліквідності), показує, яку частину поточних зобов'язань може погасити підприємство, якщо реалізує всі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. (Цей коефіцієнт показує, також, скільки гривень оборотних коштів припадає на кожну гривню поточних зобов'язань). Значення коефіцієнту покриття у межах 1,5 - 2 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги; коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності, показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів: грошових коштів і їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості. Він відображає можливості підприємства по погашенню поточних зобов'язань при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами; коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити грошовими коштами (тобто швидко). Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35. коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості розраховується як відношення дебіторської заборгованості до кредиторської заборгованості. Значення коефіцієнта повинно дорівнювати 1,0. Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість, необхідно з'ясувати причини такого стану (що може бути пов'язане з труднощами при реалізації продукції). Розраховані показники за 2005-2007 роки по ВАТ «Х» наведені в табл. 2.9 та наочно представлені на рис. 2.2. Таблиця 2.9 - Показники ліквідності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Показники Формула розрахунку Роки Відхилення абсолютне, тис.грн Відхилення відносне, % 2007 2008 2009 2009/2007 2009/2008 2009/2007 2009/2008 Коефіцієнт покриття Поточні активи/ Поточні пасиви Коефіцієнт швидкої ліквідності (Поточні активи - Запаси)/ Поточні пасиви Коефіцієнт абсолютної ліквідності Кошти / Поточні пасиви Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість Рис. 2.2 - Показники ліквідності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Отже, відносно ліквідності підприємства можна зробити наступні висновки: Загальний коефіцієнт ліквідності показує частку поточних зобов'язань, яка може бути покрита поточними активами. Для нормального функціонування підприємства він має коливатися в допустимих межах 1,5-2,0. Аналіз показав відхилення від рекомендованих меж. За період 2005-2007 його значення коливалось в межах 1,96-2,63. Тобто тільки в 2006 році загальний коефіцієнт покриття не перевищував нормованих значень. У всі ж інші періоди підприємство має значно більше оборотних активів ніж поточних пасивів, що з боку ліквідності є позитивним моментом, а з боку раціонального втілення кошт в активах – ні. У процесі аналізу коефіцієнта ліквідності загального можна зробити висновок, що хоча в даний момент його середній показник не знаходиться в нормативних межах, він має тенденцію до зростання. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує частку поточних зобов'язань, яка може бути погашена ліквідними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів. Для нормального функціонування підприємства він має коливатись у межах 50- 100 %. З аналізу видно, що цей показник протягом трьох періодів не завжди відповідає визначеній частці грошових коштів та цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань. Цей коефіцієнт показує те, що підприємство може задовольнити короткострокову кредиторську заборгованість за рахунок грошових коштів, цінних паперів та дебіторської заборгованості, оскільки середній показник швидкого коефіцієнта ліквідності становить 76 %, що задовольняє мінімальне значення в 50 % для покриття короткострокових зобов'язань за рахунок ліквідних коштів. До того ж з графічного зображення можна встановити, що цей коефіцієнт має тенденцію до подальшого збільшення протягом майбутніх періодів. Частка поточних зобов'язань, яка може бути погашена ліквідними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів, становить 0,73-0,79. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових пасивів підприємство може одномоментно погасити. Для нормального функціонування підприємства він має знаходитись у рекомендованих межах, які становлять 20-35 % одномоментного погашення поточних пасивів. На початок 2005 року коефіцієнт становить 53,4 % погашення короткострокових пасивів. На кінець 2007 41%, тобто спостерігається спадна тенденція та приближення коефіцієнту до верхньої межи нормативного значення. Така зміна відбулася за рахунок зменшення як в абсолютному так і у відносному виразі грошових кошт та більш стрімкої тенденції в тому ж напрямку відносно поточних пасивів. В результаті можна зробити висновок про позитивні зміни показника, тому підприємству потрібно підтримувати й далі таку політику. Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості знаходиться в межах 1,18-1,33, що свідчить – дебіторська заборгованість у підприємства завжди більше кредиторської. Тобто підприємство частіше кредитує боржників, а ніж саме кредитується. Така ситуація не є негативною, адже завжди необхідно пам’ятати про скриту вартість такого виду фінансування як кредиторська заборгованість. Таким чином, у процесі аналізу ліквідності підприємства встановлено, що загалом воно має позитивну тенденцію протягом досліджуваного періоду. Про це свідчать коефіцієнт ліквідності абсолютний, уточнений, загальний та коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості. До того ж усі коефіцієнти задовольняють мінімальним нормативним умовам. Це відбувається через те, що підприємство може задовольнити більшу частину своїх короткострокових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів. За коефіцієнтом абсолютної ліквідності було зроблено висновок, що підприємство має підтримувати політику (зменшення витрат і збільшення доходів), яку обрало в останній період, оскільки за її допомогою, значення коефіцієнта стало відповідати нормам, установленим підприємством. Коефіцієнт ліквідності загальний, хоча й має середнє значення, більше за верхню рекомендовану межу, але показує, що підприємство на даний момент може з надлишком погасити всі короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів. Отже, підприємство можна вважати абсолютно ліквідним. 2.4 Оцінка показників фінансової стійкості підприємства Основою стабільності положення підприємства служить його стійкість. На стійкість підприємства впливають різні фактори: положення підприємства на товарному ринку; виробництво і випуск дешевої, що користається попитом продукції; його потенціал у діловому співробітництві; ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів; наявність неплатоспроможних дебіторів; ефективність господарських і фінансових операцій і т.п. Загальна стійкість підприємства - це такий рух грошових потоків що забезпечує постійне перевищення надходження засобів (доходів) над їхньою витратою (витратами). Фінансова стійкість підприємства - це такий стан його фінансових ресурсів, їхній розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризику. Для аналізу фінансової стійкості підприємства використовують наступні коефіцієнти: Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами визначає відношення незалучених в необоротних активах власних засобів до оборотного капіталу. Цей коефіцієнт показує частку власних засобів, не вкладених в необоротні активи, в оборотному капіталі, а також можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Рекомендовані межи 10-50 %. Ці межі означають, що підприємство для ефективного функціонування має вкладати в оборотні кошти від 10% до 50 % власного капіталу. Маневреність власних обігових кошт - цей показник характеризує ту частину власних оборотних засобів, що знаходиться у формі коштів, тобто засобів, що мають абсолютну ліквідність. Для нормально функціонуючого підприємства цей показник звичайно міняється в межах від нуля до одиниці. За інших рівних умов ріст показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Прийнятне орієнтоване значення показника встановлюється підприємством самостійно і залежить, наприклад, від того, наскільки висока його щоденна потреба у вільних грошових ресурсах. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів - визначає частку власних обігових коштів у величині запасів. Коефіцієнт показує, наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності), показує, яка частка коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, характеризує фінансову незалежність підприємства при зовнішніх джерелах фінансування діяльності. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше фінансово стійко, стабільно і незалежно від зовнішніх кредитів підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації притягнутого (позикового) капіталу - їхня сума дорівнює 1 (чи 100%). Мінімальне значення 0,6. Збільшення коефіцієнта свідчить про зростання фінансової незалежності й зниження ризику фінансових ускладнень Коефіцієнт фінансової залежності, показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Є зворотним до коефіцієнта концентрації власного капіталу (автономії). Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (чи 100%), це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство. Коефіцієнт маневреності власних засобів, характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства. Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника можна відчутно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу показує, скільки позиченого капіталу припадає на одиницю сукупних джерел. Його значення не повинне перевищувати 0,5. Коефіцієнт фінансової стабільності, показує відношення власних коштів до залучених, вкладених в діяльність підприємства, і характеризує можливість підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. Коефіцієнт фінансового лівериджу визначає частку власних коштів у довгострокові зобов'язаннях. Коефіцієнт характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Збільшення коефіцієнта свідчить про можливість зростання фінансового ризику. Коефіцієнт структури залучених засобів показує частку довгострокових зобов’язань у позичених коштах підприємства. Якщо показник більше за нуль, то це є свідченням інвестиційної діяльності. Показники фінансової стійкості ВАТ «Х» за 2005-2007 роки представлені в таблиці 2.10 та на рис. 2.3. Таблиця 2.10 - Показники фінансової стійкості МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Показники Формула розрахунку Роки Відхилення абсолютне, тис.грн Відхилення відносне, % 2007 2008 2009 2009/2007 2009/2008 2009/2007 2009/2008 1. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами Власні обігові кошти / Оборотні активи 2. Маневреність власних обігових коштів Кошти / Власні обігові кошти 3. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Власні обігові кошти / Запаси 4. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Власний капітал / Пасиви 5.Коефіцієнт фінансової залежності Пасиви / Власний капітал 6.Коефіцієнт маневреності власного капіталу Власні обігові кошти / Власний капітал 7.Коефіцієнт концентрації позикового капіталу Позиковий капітал / Пасиви 8.Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) Власні кошти / Позикові кошти 9.Показник фінансового лівериджу Довгострокові зобов'язання / Власні кошти 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Х Х 10.Коефіцієнт структури залучених засобів Довгострокові зобов'язання / Залучений капітал 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 Х Х Рис. 2.3 - Показники фінансової стійкості МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Як свідчать, проведені розрахунки, показники фінансової стійкості ВАТ "Х" мають, в основному, позитивне значення, а саме: Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами на 2005 рік становив 0,77, а в 2007 році збільшився на 67% та склав 1,28. Як бачимо коефіцієнт перевищує рекомендовані межі, та говорить про фінансування у 2007 році за рахунок власного капіталу як необоротного так і оборотного капіталу. Залишок кошт підприємство направило на фінансування витрат майбутніх періодів. Коефіцієнт маневреності власних обігових кошт з 2005 по 2007 рік зменшився на 22 в.п. та на кінець 2007 роки склав 12%. Зменшення показника відбулося за рахунок одночасного зменшення грошових коштів та збільшення власних оборотних коштів. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів за період 2005-2007 роки трохи збільшився з 2,19 до 2,4 та свідчить що запаси забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування на 240 %, тобто розмір запасів можна збільшувати при наявному розмірі власних оборотних кошт у 2,4 рази без ризику втрати фінансової стабільності. Коефіцієнт автономії суттєво не змінився в 2005 році – 0,82, станом на 31.12.2007 р. він складає 0,91. Це свідчить, що в кожних 100 грн. вкладених в активи підприємства 91 грн. - власні кошти (власний капітал). Коефіцієнт фінансової залежності трохи зменшився з 2005 року та в 2007 складає 1,1. Це означає, що підприємство практично фінансується за власний рахунок, тому що на 1 гривню власних коштів припадає 1,1 грн. загальної вартості майна. Зменшення цього показника свідчить про зниження залежності товариства від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт маневреності власних засобів за період 2005-2007 роки не змінився та слав 0,34, тобто 34% власних засобів підприємства знаходяться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати ними. Цей показник на підприємстві трохи нижче за нормативний, однак він все рівно показує, що всі оборотні кошти фінансуються за рахунок власного капіталу. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу зменшується з кожним роком та в 2007 році становить 9% замість 18%, тобто зменшився на 48%. Як бачимо його значення не перевищує нормативне 0,5, та свідчить, що в 2005 році тільки 18% - це залучений капітал, в а в 2007 – 9%. Коефіцієнт фінансової стабільності збільшився практично в два рази на 113,9% і свідчить, що станом на 2007 рік на кожну гривню залучених коштів припадає 9,87 грн. власних коштів. Цей показник перевищує мінімальне значення (>1,0), що свідчить про низьку долю зовнішніх джерел фінансування підприємства. Коефіцієнт фінансового лівериджу дорівнює нулю, що свідчить про відсутність довгострокових джерел фінансування в діяльності підприємства. Коефіцієнт структури залучених засобів також дорівнює нулю, що свідчить про відсутність інвестиційної діяльності підприємства, що фінансується за залучені кошти. показує частку довгострокових зобов’язань у позичених коштах підприємства. При аналізі фінансової стійкості підприємства здійснюється також визначення типу фінансової стійкості. Для цього використовуються абсолютні показники фінансової стійкості, що характеризують ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування. Для оцінки стану запасів і витрат використовують дані групи статей «Запаси і витрати» другого розділу активу балансу. Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники. 1. Наявність власних оборотних засобів (), як різниця між джерелами власних і прирівняних до них засобів (І розділ пасиву балансу) і основними засобами й іншими позаоборотними активами (І розділ активу балансу). Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення в порівнянні з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому виді наявність оборотних коштів можна записати , (1.1) де: власний капітал; необоротні активи. 2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД), обумовлене шляхом збільшення попереднього показника на суму довгострокових пасивів: , (1.2) де: довгострокові пасиви. 3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (), обумовлена шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових засобів () (ряд. 500 Ф1): , (1.3) Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування: 1. Надлишок (+) чи недолік (-) власних оборотних засобів: , (1.4) де запаси (Ф1.ряд. 100+110 + 120+130+140) 2.Надлишок (+) чи недолік (-) власних і довгострокових джерел формування запасів (): , (1.5) З. Надлишок (+) чи недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (): , (1.6) Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості: Перший - абсолютна стійкість фінансового стану, що зустрічається в дійсних умовах розвитку економіки країни вкрай рідко, задається умовою: <, (1.7) де К - кредити банку під товарно-матеріальні цінності з урахуванням кредитів під товари відвантажені. Другий - нормальна стійкість фінансового стану підприємства, що гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові: , (1.8) Третій - хитливий фінансовий стан, характеризується порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів: , (1.9) де - джерела, що послаблюють фінансову напруженість (резервний фонд, фонд накопичення та споживання). Фінансова нестійкість вважається нормальною, якщо величина задіяних для формування запасів короткострокових кредитів і позикових засобів не перевищує сумарної вартості сировини, матеріалів і готової продукції, тобто якщо виконується умова: Четвертий - кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на грані банкрутства, тому що кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позичок: >, (1.10) Для визначення типу фінансової стійкості аналізованого підприємства складемо таблицю 2.11. Таблиця 2.11 - Визначення типу фінансової стійкості МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Показник Джерела інформації Значення показника 2007 2008 2009 1. Запаси (З) Ф.№1,р.100+р.110+ р.120+ р.130+р.140 2. Власні оборотні кошти (К в.об ) Ф. №1, р.380-р.080 3. Довгострокові зобов’язання Ф. №1, р.480 4.Власні оборотні кошти та довгострокові кредитні джерела формування запасів (К в.д.) Ф.№1(р.380-р.080)+р.480 5. Короткострокові кредити банків Ф. №1, р.500 6. Загальна величина основних джерел формування запасів (К з) Ф.№1,р.380+р.480+ р.500-р.080 7. Ф в = К в.об. – З п.2 - п.1 8. Ф т = К в.д. – З п.4. - п.1
9. Ф з = К з – З	п.6 - п.1
10. Тип фінансової стійкості		Абсолютна фінансова стійкість	Абсолютна фінансова стійкість	Абсолютна фінансова стійкість

Отже підприємство для формування запасів використовує тільки власні засоби. ВАТ «Перлині» достатньо власних оборотних кошт для покриття фінансової потреби в запасах підприємства.

ВАТ «Х» характеризується абсолютною стійкістю фінансового стану, тому що кількість запасів підприємства у 2005, 2006 та 2007 роках менше ніж сума наявних власних оборотних засобів. Цей стан у підприємства є стабільним адже запаси підприємства у 2007 році в 2,4 рази менше розміру власних оборотних кошт.

2.5 Аналіз ділової активності

В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами виробництва. Передумовою такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності.

Коефіцієнти оборотності – система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта оборотності активів;

• коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;

• коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;

• тривалості обертів дебіторської, кредиторської заборгованостей;

• коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;

• коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);

• періоду обороту чистого робочого капіталу;

• коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (в днях) і періоду обороту виробничих запасів (в днях).

Тривалість фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Період обороту чистого робочого капіталу – розраховується як відношення кількості днів у році до коефіцієнту оборотності чистого робочого капіталу.

Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу дорівнює відношенню чистого доходу від реалізації до розміру чистого робочого капіталу середнього за період.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Розрахунок показників ділової активності підприємства представлено в табл. 2.11, а на рис. 2.4 показники оборотності та фондовіддача.

Рис. 2.4 - Показники ділової активності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Таблиця 2.11 - Показники ділової активності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Показники

Формула розрахунку

Роки

Відхилення абсолютне, тис. грн

Відхилення відносне, %

2005

2006

2007

2007/2005

2007/2006

2007/2005

2007/2006

1. Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів

ЧВ / Середня величина необоротних активів

2. Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) (Ко.о.к)

ЧВ / Обігові кошти

3. Період одного обороту обігових коштів (днів)

360 / Ко.о.к

4. Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) (Ко.з.)

Собівартість реалізації / Середні запаси

5. Період одного обороту запасів (днів) (Чо.з.)

360 / Ко.з.

6. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) (Ко.д.з.)

ЧВ / Середня дебіторська заборгованість

7. Період погашення дебіторської заборгованості (днів) (Чд.з.)

360 / Ко.д.з

8. Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості (Ко.к.з)

Виручка від реалізації / Середня кредиторська заборгованість

9. Період погашення кредиторської заборгованості (днів) (Чк.з.)

360 / Ко.к.з

10. Період операційного циклу (днів)

Сума періодів запасу і дебіторської заборгованості

11. Період фінансового циклу (днів)

Чф.ц = Чо.ц - Чк.з

З таблиці 2.11 можна зробити наступні висновки стосовно ділової активності підприємства:

1. Коефіцієнт обороту основних засобів визначає відношення чистої виручки від реалізації до балансом до вартості основних засобів. Коефіцієнт показує, наскільки інвестиції, вкладені в засоби виробництва, приносять дохід підприємству. Для аналізу цього коефіцієнта встановлюють нижню межу 3. Протягом аналізованого періоду спостерігалося збільшення коефіцієнта з 1,35 до 1,41 Збільшення фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних фондів, з 1 гривні, вкладеної в основні засоби, в 2005 році підприємство отримує 1,35 гривні виручки, а в 2007 році 1,41 грн. виручки, хоча порівняно до 2006 року показник дещо зменшився. Однак його збільшення не призвело до досягнення нижньої межи у 3, що свідчить про необхідність його збільшення, тобто більш ефективного використання кошт вкладених в основні засоби.

2. Всі коефіцієнти оборотності мають тенденцію до збільшення, що є позитивною тенденцією. Так спостерігається збільшення коефіцієнтів оборотності оборотних коштів та запасів, що призводить до більш прискореного обернення капіталу та відповідно збільшенню кількості продукції при одній і тій же сумі капіталу. Оборотні кошти проходять 2,5 обороти за 2007 рік, тобто тривалість обороту складає 144 дні, запаси 5,8 обороти на рік, тобто період одного обороту складає 62 дні.

3. Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості визначає відношення виручки підприємства до середньої величини дебіторської заборгованості за період. Коефіцієнт показує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість. У підприємства на 2005 рік значення коефіцієнту становило 5,19 разів, а в 2007 році 7,34 рази, тобто відчутна зростаюча тенденція, хоча за аналізуємий період значення коефіцієнта не задовольняло встановлену нижню межу у 18 разів, тобто виручка повинна щонайменше перевищувати середню дебіторську заборгованість у 18 разів.

4. Період погашення дебіторської заборгованості визначає відношення періоду аналізу до коефіцієнта обертання дебіторської заборгованості. Цей коефіцієнт показує середній термін інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення Період погашення дебіторської заборгованості має завелике значення тоді, коли значення коефіцієнта обертання дебіторської заборгованості менше від, установленої для нього нижньої межі. Протягом 2005-2007 років спостерігався спад коефіцієнта, так само як і збільшення коефіцієнта обертання дебіторської заборгованості. В 2005 році період погашення дебіторської заборгованості становив 69 днів, а в 2007 році він зменшився на 20 днів та склав вже 49 днів, однак підприємством поки що не виконується встановлена нижня межа в 20 днів погашення дебіторської заборгованості. Якщо б відбувалось постійне збільшення прибутку від збільшення обсягів реалізації, тоді можна було б говорити про підвищення верхньої межі коефіцієнту.

5. Період погашення кредиторської заборгованості визначає й показує середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості. З початку аналізованого періоду спостерігається зменшення коефіцієнту на 11 днів з 51 до 40. Це зумовлено в основному збільшенням собівартості на 8,54 %, а також одночасним зменшенням середньої кредиторської заборгованості на 44,8 %. Це є позитивною тенденцією, оскільки позитивним є зменшення середньої кількості днів сплати підприємством короткострокової заборгованості.

6. Період операційного циклу визначає й показує термін обороту грошових коштів, що вкладені в запаси та омертвлені в дебіторській заборгованості. Протягом усіх періодів коефіцієнт мав стабільний спад. В 2005 році він становив 134 дні, а в 2007 році 111 днів, тобто зменшився на 23 дні. Така ситуація є слідством одночасного зменшення як періоду обертання дебіторської заборгованості на 20 днів, так і періоду обертання запасів – 3 дні.

7. Період фінансового циклу визначає й показує термін перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти. Аналізуючи період фінансового циклу, ми побачили, що значення періоду погашення кредиторської заборгованості впливає на його збільшення на 11 днів, оскільки період погашення кредиторської заборгованості зменшилося від 51 до 40 днів. Навпаки зменшення періоду оборотності дебіторської заборгованості і запасів призвело до зменшення як операційного циклу на 23 дні так і фінансового. В результаті бачимо загальне зменшення фінансового циклу ВАТ «Х» на 12 днів (-23+11) з 83 до 71 дні

Загалом можна сказати, що політика підприємства є ефективною для його господарської діяльності. Ефективну діяльність підприємства «Х» також можна визначити з того, що тенденція кожного коефіцієнта відповідала установленим вимогам підприємства для ефективнішої господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень. Тобто аналіз ділової активності привів до позитивних висновків. Однак підприємству потрібно й далі скорочувати періоди обігу, що потребує більш ефективного і раціонального використання ресурсів, прискорення документообігу і розрахунків. Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрібен для здійснення операційної діяльності і тим ефективніше діяльність підприємства.

2.6 Аналіз прибутку

Прибуток є важливішим узагальнюючим показником, який характеризує загальний результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежить формування оборотних засобів, виконання зобов’язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів й таке інше.

На формування чистого прибутку впливають фінансові результати від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та фінансові результати, отримані в результаті надзвичайних подій.

Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. В ході аналізу прибутку необхідно дата оцінку темпів росту прибутку в цілому та окремо по кожній складовій прибутку; дослідити та розрахувати фактори, які впливають на зміну розміру прибутку, та визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку; дати оцінку рівня рентабельності.

Для аналізу динаміки та рівня прибутку застосуємо прийоми факторного аналізу, а саме – елімінування. Використовуємо цей прийом, на основі таблиці 2.12, визначимо вплив кожного фактору на прибуток від реалізації.

Таким чином вплив факторних показників на прибуток можна представити наступною моделлю:

, (1.11)

Таблиця 2.12 - Факторний аналіз прибутку МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Показники

Код рядка(Ф.2) Роки Абсолютне відхилення Вплив на прибуток 2007 2008 2009 2009/2007 2009/2008 2009/2007 2009/2008 Виручка від реалізації продукції (ВР) 35 Собівартість реалізованої продукції (С) 40 Інші операційні доходи (ІД) 60 Адміністративні витрати (АВ) 70 Витрати на збут (ВЗ) 80 Інші операційні витрати (ІОВ) 90 Фінансові доходи (ФД) 100-130 Інші витрати (ІВ) 140-160 Податок на прибуток (ПП) 180 Надзвичайні доходи 200 Надзвичайні витрати 205 Чистий прибуток, збиток (П) 220, 225 Визначимо загальний вплив факторів на зміну виручки від реалізації. Загальна зміна виручки від реалізації у 2007 порівняно з 2005 склала 60,2 тис. грн. Ця зміна є результатом впливу двох факторів: ціни від реалізації та обсягу продажу продукції, яка позитивно впливає на зміну чистого прибутку. Тобто збільшення виручки є фактором позитивним. ΔП(ВР) = ВР2007 – ВР2005 = 639,7 – 579,5 = 60,2 (тис. грн.) Таким чином збільшення цін на продукцію сприяло збільшенню виручки від реалізації на 1903 тис.грн, а збільшення обсягів продаж на 7923 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції у 2007 році порівняно з 2005 збільшилась на 48,7 тис.грн. Збільшення собівартості призводить до зменшення прибутку. На цю зміну влили два фактори: зміна обсягу виробництва та загальне підвищення цін. Розрахуємо вплив собівартості на зміну чистого прибутку: ΔП(С) = - (С2007 – С2005) = - (610,7 – 562) = -48,7 (тис. грн..) Отже, за рахунок збільшення собівартість продукції на 48,7 тис.грн., зменшився прибуток підприємства на 48,7 тис.грн. Зміна фактору інші операційні доходи впливає на зміну прибутку наступним чином: ΔП(ІД) = ІД2007 – ІД2005 = 98,5 – 156,8 = - 58,3(тис. грн.) Отже зменшення операційних доходів призвело до зменшення чистого прибутку на 363,8 тис. грн. Далі розрахуємо вплив інших факторів на зміну розміру чистого прибутку. При визначенні впливу фактору зміни адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, слід враховувати, що цей фактор має зворотній вплив, тобто збільшення адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат впливає на зменшення суми чистого прибутку. ΔП(АВ, ВЗ, ІОВ) = - [(АВ2007 + ВЗ2007 + ІОВ2007) - (АВ2005 + ВЗ2005 + ІОВ2005)], (2.12) ΔП(АВ, ВЗ, ІОВ) = - [(104,6 + 0 + 16,8) - (121,4 + 2,5 +38,1)] = 40,6, Це означає, що економія на непрямих витратах призвела до підвищення розміру прибутку на 40,6 тис. грн. Розрахунок впливу зміни величини фінансових доходів на суму прибутку у звітному році описується формулою: ΔП(фд) = ФД2007 – ФД2005 = 0 – 0 = 0 (тис. грн.) Розмір чистого прибутку знизився за рахунок зменшення фінансових доходів на 0 тис.грн. Вплив зміни величини інших витрат: ΔП(ІВ) = - (ІВ2007 – ІВ2005) = - (0 – 0) = 0 (тис. грн.) За рахунок зменшення статті інших витратах чистий прибуток в 2007 році збільшився на 0 тис.грн. Вплив величини витрат на податок на прибуток: ΔП(ПП) = - (ПП2007 – ПП2005) = - ( 4,6 – 5,5) = 0,9 (тис.грн.) Зменшення витрат по податку на прибуток спричинило збільшення розміру чистого прибутку на 0,9 тис.грн. Ліквідація надзвичайних витрат збільшило прибуток на 0 тис.грн. В таблиці 1.16 узагальнено факторний вплив на розмір чистого прибутку. 2.7 Аналіз рентабельності Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.  Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу. Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток. Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Основними показниками рентабельності підприємства є: рентабельність продажів, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій, рентабельність продукції, темпи приросту власного капіталу. Показники даної групи дають уявлення про те, наскільки ефективно підприємство здійснює свою діяльність, контролює витрати на виробництво і реалізацію продукції, і який чистий прибуток при цьому отримує. Нормативного значення для коефіцієнтів рентабельності не існує, але є загальне правило, чим вище значення коефіцієнту, тим краще. Збільшення коефіцієнту протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства, зменшення – про погіршення. Порівняння з середньогалузевими показниками дозволяє визначити місце підприємства серед інших підприємств галузі. Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів): рентабельність продажів; рентабельність активів; рентабельність власного капіталу; рентабельність інвестицій; рентабельність діяльності; рентабельність продукції. Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства. Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства. Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства. Рентабельність інвестицій - розраховується як відношення суми чистого прибутку та виплачених процентів до суми власного і довгострокового позикового капіталу середнього за період. Показує, яку віддачу мають власники акціонерного капіталу та утримувачі довгострокового боргу компанії. Рентабельність продукції розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) до собівартості і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності. Таблиця 2.13 - Показники рентабельності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки Показники Формула розрахунку Роки Відхилення абсолютне, тис.грн 2007 2008 2009 2009/2007 2009/2008 Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком Чистий прибуток / Активи Рентабельність власного капіталу Чистий прибуток / Власний капітал Рентабельність виробничих фондів Чистий прибуток / Виробничі фонди Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності Прибуток від операційної діяльності / Виручка Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком Чистий прибуток / Виручка Коефіцієнт реінвестування Реінвестований прибуток / Чистий прибуток Коефіцієнт стійкості економічного зростання Реінвестований прибуток / Власний капітал Період окупності капіталу, років Активи / Чистий прибуток Період окупності власного капіталу, років

Власний капітал / Чистий прибуток

Розраховані показники для оцінки ефективності діяльності підприємства «Х» у 2005-2007 роках представлено у таблиці 1.17.

З таблиці видно, що всі показники досить низькі і свідчать про недостатню ефективність діяльності підприємства:

1. Рентабельність активів за чистим прибутком визначає частку чистого прибутку підприємства. Коефіцієнт показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства. Рентабельність капіталу у 2005 році становить 0,9%, а в 2007 - 0,2%, тобто цей показник крім його незначних розмірів має й тенденцію до зменшення. Хочеться також одразу відмітити, що з приводу того, що в

2006 році ВАТ «Х» мало нульовий прибуток, то й показники рентабельності відповідно теж відповідали нульовим значенням. Отже

значення коефіцієнту в 2007 році на рівні 0,2% показує, що 1 гривня вкладена в активи підприємства приносить 0,2 копійки прибутку. Відповідно й період окупності і капіталу становить нереально велике значення в цьому році 496,4 роки. В 2005 році цей показник був значно менший й становив 116,25 роки. Така негативна тенденція пов’язана із зміною розміру чистого прибутку, який на 2005 рік складав 6,8 тис. грн., а в 2007 скоротився на 78% до 1,5 тис. грн. Поряд з цим кошти інвестовані в капітал теж зменшилися але незначно, на 5,81%.

2. Рентабельність власного капіталу визначає частку чистого прибутку у власному капіталі, вкладеному в підприємство. Коефіцієнт показує потенційні можливості розширення діяльності підприємства, ефективне використання активів, створених за рахунок власного капіталу. Протягом досліджуваного періоду коефіцієнт зменшився з 1% до 0,2%. Таке зменшення є також слідством зменшення розміру чистого прибутку із одночасним збільшенням власного капіталу на 8,61%. Логічним є паралельне збільшення показника періоду окупності власного капіталу в 3,74 рази із 95,5 років до 450,7 років, що безсумнівно є також негативним моментом, що характеризує ефективність господарської діяльності підприємства, а також ефективність вкладання капіталу власниками підприємства та прогнозні строки його повернення.

3. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності визначає скільки прибутку від операційної діяльності в чистому доході від реалізації продукції підприємства. Коефіцієнт показує, скільки прибутку від операційної діяльності припадає на одиницю чистого доходу від реалізації продукції. Протягом досліджуваного періоду спостерігалося 50-ти відсоткове зменшення цього показника із 2,1% у 2005 році до 1% у 2007 році, що є слідством зменшення чисельнику (прибутку від операційної діяльності) майже на 50 % та незначного збільшення знаменника, виручки від реалізації (на 10%). Тобто відбувається не досить оптимістична картина – виручка збільшується, а прибуток різко зменшується. Дану ситуацію необхідно більш детально проаналізувати здійснивши факторний аналіз прибутку.

4. Рентабельність реалізації продукції за чистим прибутком визначає частку чистого прибутку в чистому доході від реалізації продукції підприємства. Коефіцієнт показує скільки чистого прибутку припадає на одиницю чистого доходу від реалізації продукції Протягом досліджуваного періоду коефіцієнт зменшився з 1,2% до 0,2%, майже на 83%. Такому зменшенню передувало незначне збільшення доходу від реалізації та скорочення чистого прибутку на 5,3 тис.грн (з 6,8 до 1,5). Тобто з 1 гривні виручи у 2007 році підприємство отримує лише 0,2 копійки чистого прибутку.

5. Коефіцієнт реінвестування визначає капіталізовану частку чистого прибутку підприємства. Коефіцієнт показує, скільки чистого прибутку спрямовано на збільшення власного капіталу підприємства. Протягом досліджуваного періоду маємо значення коефіцієнту тільки на 2007 рік. В 2005 році розрахунок показника був неможливий в результаті відсутності необхідних даних за попередній період. В 2006 році ВАТ «Х» не мало чистого прибутку, що також свідчить про відсутність як математичного так і економічного змісту даного показника. В 2007 році коефіцієнт склав -11,067. Від'ємне значення коефіцієнту може бути пов'язане із від'ємним значенням чистого прибутку або із зменшенням резервного капіталу і реінвестованого прибутку. Друга ситуація характерна нашому випадку. Резервний капітал зменшився з 36,6 тис.грн. до 30,6 тис.грн, а нерозподілений прибуток зменшився на 10,6 тис.грн. або на 51,21%. Така тенденція для підприємства негативна, не виконуються бажання акціонерів щодо ведення ефективної господарської діяльності підприємства.

6. Коефіцієнт стійкого економічного зростання визначає й показує темп збільшення власного капіталу за рахунок чистого прибутку підприємства. Як і попередній коефіцієнт цей показник характеризує негативну тенденцію щодо збільшення власного капіталу підприємства за рахунок реінвестованого прибутку. Негативне значення показника в 2006 році на рівні -0,11 та в 2007 році на рівні -0,025 є слідством зменшення резервного капіталу та нерозподіленого прибутку.

Отже політика підприємства неефективна для його господарської діяльності. Його неефективну діяльність можна також визначити, виходячи з того, що кожен коефіцієнт має тенденцію до зменшення, чи взагалі є від’ємним. Загалом аналіз загальної рентабельності привів лише до вкрай сумних висновків.

3. АНАЛІЗ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА

Банкрутство (фінансовий крах) - це документально підтверджена нездатність суб'єкта господарювання платити за своїми зобов'язаннями і фінансувати основну поточну діяльність у зв'язку з відсутністю коштів. Такий стан підприємства свідчить про погіршення всіх показників, що визначають його фінансову стійкість.

1. Модель Альтмана була запропонована в 1968 р. відомим західним економістом Е.Альтманом. Індекс кредитоспроможності, побудований за допомогою апарата мультиплікативного дискримінантного аналізу , дозволяє в першому наближенні розділити господарські суб'єкти на потенційних банкрутів і не банкрутів.

Індекс Альтмана являє собою функцію від деяких показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за минулий період. У загальному вигляді індекс кредитоспроможності (Z - рахунок) має вигляд:

Z = 1,2 Х₁ + 1,4 Х₂ + 3,3 Х₃ + 0,6 Х₄ + Х₅ (1.13)

де Х₁ - (обігові активи - поточні зобов'язання) / баланс;

Х₂ - чистий прибуток / загальна вартість активів;

Х₃ - прибуток до виплат / загальна вартість активів;

X₄ - ринкова вартість акцій / зобов'язання;

Х₅ - виручка / загальна вартість активів

Результати чисельних розрахунків за моделлю Альтмана показали, що узагальнюючий показник Z може приймати значення в межах [-14, +22], при цьому підприємства, для яких Z > 2,99 потрапляють до фінансово стійких; підприємства, для яких Z < 1,81, є безумовно-неспроможними; інтервал [1,81, -2,99] є зоною невизначеності. Z - коефіцієнт Альтмана використовується для великих компаній, що котирують свої акції на біржах.

Пізніше, в 1983 р. Е. Альтман отримав модифікований варіант своєї формули для компаній, акції яких не котируються на біржі:

Z = 0,717 Х₁ + 0,847 Х₂ + 3,107 Х₃ + 0,42 Х₄ +0,995 Х₅ (1.14)

де Х₄ - балансова вартість власного капіталу / зобов'язання.

Якщо Z > 1,23, то ризик банкрутства мінімальний, в іншому випадку підприємству з великою ймовірністю загрожує банкрутство.

Для аналізу можливого банкрутства ВАТ «Х» за 2005-2007 роки складемо інформаційно-розрахункову таблицю 3.1 та таблицю 3.2.

Таблиця 3.1 - Інформаційно-розрахункова таблиця для визначення коефіцієнту Альтмана МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Показник	2007	2008	2009
Х1 (1,2)
Оборотні активи
Поточні зобов’язання
Баланс
Х2 (1,4)
Чистий прибуток
Баланс
Х3 (3,3)
Прибуток до оподаткування
Баланс
Х4 (0,6)
Власний капітал
Сума заборгованості
Х5 (1)
Виручка
Баланс

Таблиця 3.2 - Коефіцієнт Альтмана МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Показник	2007	2008	2009
Верхня межа (низька ймовірність банкрутства)
Нижня межа (висока ймовірність банкрутства)
Значення коефіцієнта

Для визначення загальної динаміки коефіцієнту здійснимо графічний аналіз та визначимо рівняння тренду.

Отже на підприємстві «Х» за досліджуваних три періоди результати моделі Альтмана коливались у межах 3,48-6,99, а середнє значення становило 4,75. Отже, підприємство не мало ймовірність банкрутства, тому що всі три періоди показник більше за 2,99. На підприємстві існує тенденція до збільшення цього показника на 160,77 % щорічно, про що свідчить коефіцієнт рівняння тренду (1,6077). Загалом підприємство з кожним періодом набуває все більших значень Z-рахунка Альтмана, що свідчить про зменшення ймовірності банкрутства до мінімальної. Отже, індекс кредитоспроможності, побудований за допомогою апарата мультиплікативного дискримінантного аналізу, високий особливо за останній період (6,99).

ВИСНОВОК

Проаналізувавши детально різні аспекти діяльності підприємства за допомогою розрахунків, можна зробити загальні висновки щодо його діяльності та становища.

Аналіз ліквідності підприємства проказав, що воно має достатню кількість ліквідних коштів для погашення короткострокових зобов'язань. Усі коефіцієнти задовольняють мінімальним нормативним умовам. Це відбувається через те, що підприємство може задовольнити більшу частину своїх короткострокових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів. Трохи більше від зазначеного рівня коефіцієнт абсолютної ліквідності, тому необхідно скорочувати грошові кошти у обороті, чим і займалося останній рік підприємство.

Відносно фінансової стійкості, можна стверджувати, що воно фінансове стійке (у 2007 році 91 % – власні кошти, 9 % - залучені). Такі значні показники говорять про фінансову автономію підприємства, тобто його незалежність від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Також протягом періоду 2005-2007 частка власних засобів у загальній сумі джерел засобів підприємства постійно зростає. Це означає, що становище підприємства поліпшується і збільшується можливість вільно маневрувати засобами виробництва. На підприємстві «Х» відсутній фінансовий ризик, оскільки підприємство не має довгострокових зобов'язань протягом трьох досліджуваних періодів. Відносно типу фінансової стійкості, підприємство має абсолютну фінансову стійкість, тобто запаси фінансуються тільки власними оборотними коштами, причому їх розмір перевищує необхідний у 2,4 рази, отже підприємство може збільшувати запаси, чи зменшити розмір власного оборотного капіталу без загрози своїй абсолютній фінансовій стійкості.

Ділову активність підприємства проаналізовано за показниками оборотності. Всі показники оборотності мають тенденцію до збільшення, однак ще не досягли необхідного мінімального рівня, тому підприємству необхідно й далі продовжувати політику щодо збільшення коефіцієнтів оборотності та скорочення періодів обороту тих чи інших активів. Загалом можна сказати, що політика підприємства є ефективною для його господарської діяльності.

Факторний аналіз прибутку показав, що позитивний вплив на прибуток мали збільшення виручки від реалізації продукції, зменшення адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат; податку на прибуток; негативний – збільшення собівартості, зменшення інших операційних доходів. Однак негативні фактори пересилили позитивні. Вплив негативних становив 107 тис. грн., а позитивних – 101,7, що призвело до загального зменшення прибутку у 2007 році на 5,3 тис.грн. порівняно із 2005 роком.

Проаналізувавши рентабельність (загальну) діяльності підприємства за різними показниками, які характеризують рівень чистого прибутку в активах, власному капіталі, виробничих засобах, виручці, а також рівень прибутку від звичайної діяльності в активах, рівень прибутку від реалізації, а також прибутку від операційної діяльності у виручці, дійшли висновку, що підприємство протягом усього звітного періоду функціонувало досить не успішно. Це пояснюється незначними розмірами прибутку у 2005 та 2007 році та нульовим значенням прибутку у 2006 році. Найбільші показники рентабельності у підприємства у 2005 році, однак і тут найвищий 2,1%, що є відображенням неефективної діяльності підприємства і потребує негайного вирішення цього питання.

Існуючий стан системи водопостачання та водовідведення у м. Миколаєві – незадовільний, що призводить до погіршення соціально-економічного розвитку міста, забруднення навколишнього середовища, не піддаючись прямому економічному обрахунку.

Доцільне рішення – реконструкція та модернізація систем водопостачання та водовідведення в межах „Проекту модернізації і розвитку послуг водопостачання та водовідведення м. Миколаєва” на загальну суму 27,29 млн. ЕUR, з яких: грант ЄС - 3.12 млн. ЕUR, кошти МКП „Миколаївводоканал” – 7,85 млн. ЕUR, кредит ЄІБ – 15,54млн. ЕUR, грант ЄС на створення і роботу Групи Впровадження Проекту і технічну допомогу консультантів – 0,78 млн. ЕUR. Термін розрахункової окупності – 8 років (до 2017 р.).

Реалізація проекту розрахована на використання матеріально- технічних ресурсів вітчизняних і зарубіжних виробників.

Джерело окупності проекту та погашення кредиту ЄІБ – прибуток МКП „Миколаївводоканал”.

Отримавши протягом 2009-2012 рр. кредит ЄІБ, МКП „Миколаївводоканал” поверне до 2017 року суму 18,12 млн. ЕUR, у тому числі: кредит – 15,54 млн. ЕUR, обслуговування кредиту – 0,266 млн. ЕUR, проценти за кредит – 2,311 млн. ЕUR.

Список використаної літератури

1. Фінансовий аналіз / за ред. проф. Білик М.Д. Павловської О.М. К.: КНЕУ, 2005

2. Ковалев В.В. Фин. анализ. Методы и процедуры. М. Финансы и статистика, 2003

3. Ефимова О. Фин. анализ. Уч для вузов. - М.: Бухгалтерский бюллетень, 2002.

4. Савіцька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. К. 2005.

5. Фінанси підприємств. (Розділ 9) Підручник. 5-те видання / за ред. А.М. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ, 2004.

6. Фінансовий менеджмент /за ред.. А.М. Поддєрьогіна. -К.: КНЕУ, 2005. (розділ 10).

7. Методичні рекомендації для самостійної підготовки дисципліни "Фінансовий аналіз" К. КНЕУ, 2002.

8. Артеменко В. Финансовый анализ. 2-е изд. - М.: Деко и сервис, 1999.

9. Коробов М. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств - К.: Знання, 2002.

10. Крейнина М.Н. Фин. состояние предприятия. Методы оценки - М.: ИКЦ “ДИС”, 2003.

11. Родионов Н. Основы фин. анализа - М.: Альфа, 1999.

12. Русак Н.А., Русак В.А. Фин. анализ субьекта хозяйствования - Минск, 2003.

13. Хелферт Э. Техника финансового анализа. Пер. с англ. - М.: ”Аудит”, “ЮИТИ”, 1996.

14. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.:”ИНФРА-М”, - 2001.

Додаток А

Баланс МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Актив	Код рядка	2007		2008	2009
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	46.2		73	142
первісна вартість	11	71.0		110	195
Накопичена амортизація, знос	12	(24.8)		(37)	(53)
незавершене будівництво	20	6118.9		3559	4939
Основні засоби:
залишкова вартість	30	317080.8		310531	300412
первісна вартість	31	819922.5		828272	834386
знос	32	(502841.7)		(517741)	(533974)
Довгострокові фінансові інвестиції:		-		-	-
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	-		-	-
інші фінансові інвестиції	45	-		-	-
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	167.1		236	620
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	55	-		-	21
Первісна вартість інвестиційної нерухомості	56	-		-	31
Знос інвестиційної нерухомості	57	-		-	(10)
Відстрочені податкові активи	60	-		-	-
Інші необоротні активи	70
Усього за розділом I.	80	323413.0		314399	306134
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі	100	4573.1		4594	5989
тварини на вирощуванні і відгодівлі	110	-		-	-
незавершене виробництво	120	-		-	-
готова продукція	130	-		-	-
товари	140	-		-	-
Векселі одержані	150	1695.0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чисто реалізаційна вартість	160	21173.6		22077	23708
первісна вартість	161	21173.8		22077	23755
резерв сумнівних боргів	162	(0.2)		-	(47)
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	150.7		111	1202
за виданими авансами	180	-		-	-
з нарахованих доходів	190	-		-	-
із внутрішніх розрахунків	200	-		-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	1815.4		1392	1928
Поточні фінансові інвестиції	220	-		-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	575.0		536	2661
в іноземній валюті	240	-
інші оборотні активи	250	73.5		158	201
Разом за розділом II.	260	30056.2		28868	35689
III. Витрати майбутніх періодів	270	24.4		19	24
Баланс	280	353493.6		343286	341847
Пасив	Код рядка
I. Власний капітал
Статутний капітал	300		333964.5	333965	336965
Пайовий капітал	310		-
Додатковий вкладений капітал	320		-
Інший додатковий капітал	330		150114.8	142989	137229
Резервний капітал	340		-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350		(45403.0)	(51759)	(57886)
Неоплачений капітал	360			(98745)	(94697)
Вилучений капітал	370		-
Разом за розділом I.	380		338866.2	326450	321611
II. Забезпечення наступних витрат і платежів			-
Забезпечення виплат персоналу	400		-	1757	2454
Інші забезпечення	410		-
Цільове фінансування	420		-
Разом за розділом II.	430		-	1757	2454
III. Довгострокові зобов’язання			-	-	-
Довгострокові кредити банків	440		-	-	-
Інші довгострокові фінансові зобов’язання	450		-	-	-
Відстрочені податкові зобов’язання	460		-	-	-
Інші довгострокові зобов’язання	470		-	-	-
Разом за розділом III.	480		-	-	-
IV. Поточні зобов’язання			-	-	-
Короткострокові кредити банків	500		-	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510		-	-	-
Векселі видані	520		-	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530		2421.7	2838	3704
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540		-
з бюджетом	550		1923.2	1549	2444
з позабюджетних платежів	560		23.1	32	40
зі страхування	570		463.0	677	894
з оплати праці	580		1031.9	1465	1893
з учасниками	590		-
із внутрішніх розрахунків	600		-
Інші поточні зобов’язання	610		1869.0	2114	2795
Усього за розділом IV.	620		7731.9	8675	11770
V. Доходи майбутніх періодів	630		6895.5	6404	6012
Баланс	640		353493.6	343286	341847

Додаток Б

Звіт про фінансові результати МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

I. Фінансові результати

Стаття	Код рядка	2007	2008	2009
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	86041.4	100691	124145
Податок на додану вартість	15	(14340.2)	(16782)	(20691)
Акцизний збір	20	-
	25	-
Інші відрахування з доходу	30	(13.3)	(21)
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	71687.9	83888	103454
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	(77285.5)	(96981)	(108678)
Валовий:
прибуток	50	-
збиток	55	(5597.6)	(13093)	(5224)
Інші операційні доходи	60	3715.3	3817	5075
Адміністративні витрати	70	(2716.2)	(3763)	(4524)
Витрати на збут	80	(3157.4)	(4361)	(5546)
Інші операційні витрати	90	(2351.7)	(2754)	(2483)
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100
збиток	105	(10107.6)	(20154)	(12702)
Дохід від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	37.9	4	13
Інші доходи	130	582.5	1892

	633
Фінансові витрати	140	(30.0)	(58)	(36)
Витрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	(149.7)	(252)	(205)
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170
збиток	175	(9666.9)	(18568)	(12297)
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190
збиток	195	(9666.9)	(18568)	(12297)
Надзвичайні:
доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
прибуток	220
збиток	225	(9666.9)	(18568)	(12297)
II. Елементи операційних витрат
Матеріальні витрати	230	38425.5	47991	54181
Витрати на оплату праці	240	20308.3	28063	33528
Відрахування на соціальні заходи	250	8620.0	10487	12525
амортизація	260	14243.9	16294	16334
Інші операційні витрати	270	3534.7	4558	4663
Разом	280	85132.4	107393	121231