Скорочена лексема може вживатися частіше за свій багатокомпонентний корелят (наприклад, doc, exam, lab) або навіть витіснити його з ужитку, як, наприклад, сталося із редукованими лексемами bus (від omnibus – автобус), phone (від telephone – телефон), flu (від influenza – грип, застуда).
Шляхом збереження початкового складу (апокопи) були створені такі лексеми: ad ← advertisement – реклама, con ← conservative – консервативний, doc ← doctor – лікар, ed ← education – освіта, exec ← executive – виконавчий, lab ← laboratory – лабораторія, logo ← logotype – логотип, med ← medicine – медицина, memo ←memorandum – меморандум, oft ← often – часто, porn ← pornography – порнографія, pro ← professional – професійний, teen ← teenager – молода людина, vet ← veteran – ветеран. Менш численною є група лексикалізованих скорочень, створених шляхом збереження кінцевого елемента вихідної лексеми при опущенні початкового (афереза), наприклад, phone ← telephone – телефон, bus ← omnibus – автобус, copter ← helicopter – гелікоптер, zine ← magazine – журнал.
Щодо скорочень, створених шляхом відсікання початкового та кінцевого елементів вихідного багатоскладового слова (наприклад, flu ← influenza – грип, застуда, fridge ← refrigerator – холодильник), то кількість їх незначна, і тому цей різновид редукції навряд чи можна вважати продуктивним [29, с. 256].
Створенні шляхом формальної модифікації варіанти лексем уживаються у різних стилях мовлення: від розмовного до офіціально-ділового. Приклади різностильової референтності редукованих одиниць представлено у друкованих засобах масової інформації, наприклад: «Most guys use the phone for two things: sustenance and info» – Більшість хлопців користуються телефоном з двох причин, бо це засіб існування та отримання інформації.; This is similar to TV commercials, where advertisers pay according to the number of people who are supposed to see the ad – Це як у випадку з рекламними роликами, коли рекламодавці платять згідно до числа людей, які маються побачити рекламу.; Cons, for example, were against keeping troops in Iraq after the end of the war – Наприклад, консерватори були проти того, щоб залишати війська на території Іраку після закінчення війни; This method of payment has been a factor in the expansion of child porn – Такий спосіб оплати – фактор, що посилює розповсюдження дитячої порнографії.
Як свідчать наведені приклади, редуковані одиниці мають усі ознаки звичайного слова: служать для називання предметів, явищ, ознак, станів, виокремлюються у мовленнєвому потоці, вільно відтворюються у мовленні, мають лексичне і граматичне значення тощо. Попри свою формальну модифікованість редуковане слово зберігає ту ж саму внутрішню форму, що і вихідне слово, тобто вказує на той самий денотат. Проте скорочена форма може додати йому конотативного забарвлення, що, у свою чергу, може вплинути на стилістичну референцію слова. Лексикалізованим скороченим формам здебільшого притаманні ті ж самі лексико-граматичні категоріальні ознаки, що і їхнім багатоскладовим корелятам. Скорочене слово належить до тієї ж частини мови, що і вихідна лексема, має більшість морфологічних ознак, виконує аналогічну синтаксичну функцію. Так, наприклад, скорочення іменників мають ознаки числа: (dems ← democrats – демократи, reps ← redivsentatives – представники), відмінка (lab’s purpose ← laboratory’s purpose, cons’ vision ← conservatives’ vision), редуковані дієслова зберігають часові ознаки (demoed ← demonstrated – демонструвати, доводити, reps ← redivsents – представляти) [28, с. 265–269].
Отже, у тих випадках, коли скорочення є єдиним механізмом деривації, в результаті якої утворюється новий за формою мовний знак (формально модифікована лексема), можна говорити про скорочення як спосіб словотвору. Однак дуже дієвим і продуктивним є використання механізму скорочення разом із основоскладанням, у результаті чого утворюються багаточисленні та різнопланові складноскорочені слова. Від звичайного словоскладання цей спосіб вербокреації відрізняється тим, що стягненню підлягають не повні, а скорочені основи вихідних слів [33, с. 192].
Вагому частину складноскорочених слів сучасної англійської мови складають так звані телескопізми – лексичні одиниці, створені шляхом «зрощення уламків» двох або декількох лексичних одиниць, або ж «злиття» редукованої частини одного з повною формою другого слова. Редуковані «фрагменти» лексем, що використовуються для створення телескопізмів, як правило, «абсорбують» семантику своїх прототипів. Семантика телескопізма утворюється шляхом «накладання значень» його компонентів і може дорівнюватися сумі значень компонентів (наприклад, camcord < camera + record ‘знімати за допомогою портативної відеокамери’), або ж крім «сумарного значення» може містити додаткову інформацію про передмет чи явище (наприклад, deskfast < desk + breakfast – сніданок за робочим столом в офісі).
Складноскорочені слова можуть утворюватися шляхом складання початкових елементів словосполучень, тобто за моделлю ab + cd → ac, наприклад, hi-fi < high fidelity – високоякісний програвач, hi-tech < high technology – висока технологія, sci-fi < science fiction – наукова фантастика, modem < modulator-demodulator – модем, mopol < mobile police – мобільна поліція: Many of the country’s high-tech elite are working to aid the poor; The police anti-riot unit, known as «Mopol» (Mobile Police), so frightens Nigerians that its nick-name is «Kill and Go» [50, с. 80–82].
Складноскорочені слова, що утворюються шляхом поєднання апокопів одного слова з аферезою іншого слова, тобто за моделлю ab + cd → ad, називають повними телескопізмами. За цією моделлю, як і у попередні роки, утворюється найбільша кількість лексичних інновацій як оказіонального, так і узуального характеру. Серед телескопійних неологізмів, зафіксованих у словниках, більшість складають саме створені за вищеназваною моделлю: biodivneur < biotechnology + entredivneur – біопренер, computon < computation + photon – компутон, cosmeceutical < cosmetic + pharmaceutical – лікувально-косметичний, deskfast < desk + breakfast – обід в офісі, intermercial < internet + commercial – комерційна мережа, teleputer < television + computer – телепутер, televangelist < television + evangelist – телепроповідник, Wintel < Windows + Intel – Вінтел [53, с. 73–74].
Таким чином, механізми скорочення слова відіграють важливу роль у процесах формотворення та словотворення. У першому випадку скорочення слова є головним і єдиним механізмом вербокреації, а у другому випадку він діє у комплексі із механізмами основоскладання. Заміна лексичної одиниці «більш економним кодом» сприяє не лише раціоналізації мовленнєвої діяльності носіїв мови, але й оптимізації словотвірних процесів. Редукований мовний знак може використовуватися у мовленнєвому повідомленні як рівноцінний субститут прототипової лексеми або ж може брати участь у створенні складноскорочених слів. Участь редукованих елементів у створенні складноскорочених слів може створити умови для їх афіксалізації. Так, наприклад, у разі створення за аналогією до конкретного телескопізма низки нових структурно однотипних слів, до складу яких входить незмінний редукований компонент, останній може з часом перетворитися на словотвірний афікс. Найбільш продуктивними є «парапрефікси»: agri – (agribusiness, agricrime, agripower) – агр,; cyber – (cyberclinic, cyberdemocrasy, cybermedia, cyberpolitics) – кібер; Euro – (Eurodeposit, Euroland, Euromarket, Eurosceptic) – Євро та «парасуфікси»: – (a) holic (phonaholic, politicoholic, walkoholic, workaholic) – ахолік; – (a) thon (bikeathon, danceathon, sellathon, slideathon – атон); – erati (culturati, digerati, glamorati, jazzerati, technorati) – ераті; – gate (debategate, filegate, Irangate, oilgate) – гейт [46, с. 211–219].
Отже, скорочення займають важливе місце в технічній літературі і є досить розповсюдженим способом словотворення сьогодні, що й складає певні труднощі для перекладача. Існують різні види скорочень, самих же скорочень безліч – виникають нові, відходять з ужитку старі. Для технічного тексту актуальним є вивчення теоретичних аспектів та самого процесу виникнення нових «слів».

2. Лінгвістичні особливості скорочень в авіаційних текстах
2.1 Шляхи утворення та функціонування скорочень в авіаційній термінології
Активна співпраця лінгвістів та професіоналів інших галузей науки говорить про необхідність багатоаспектного аналізу спеціальної термінології. Оскільки саме професійні знання, вимога точності, мовної та писемної економії стимулюють розвиток компресії поняття, і часто виникнення скорочень – одне з найскладніших та цікавих явищ вираження мови.
Природа побудови та вживання скорочень різноманітна. Буквені скорочення широко використовуються в авіаційній термінології в якості текстових скорочень шифрів та науково-технічних термінів [42, с. 26–27].
Текстові скорочення вживаються при частому повторенні терміна з метою організації більш стислого та зв’язного тексту. В такому випадку скорочення будуються шляхом збереження початкових літер терміну:
aircraft\airplane – A\C – літак, act of unlawful interference – AUI – акт незаконного втручання, crew member – C\M – член екіпажу, improvised explosive device – IED – вибуховий пристрій, screening checkpoint – SCP – контрольно-пропускний пункт, capacity ton miles – CTM – місткість вантажу, component test memo – CTM – перевірка знань льотного екіпажу, control terminal centre – CTC – пункт міжнародного зв’язку, crew training officer – CTO – інструктор etc [44, с. 175].
Розповсюдженні також скорочення за допомогою яких в сфері авіації виконують шифрування. При скорочення зберігають або початкові літери, або приголосні певного слова:
A1 – відділ авіаційного штабу, начальник відділу, А1 – перший клас, D – day – день початку операції, B – Boeing – Боїнг(літак), A – Airbus – Еабас(літак), Ant – Antonov – Антонов(літак), TU – Tupolev – Туполєв(літак), Yak – Yakovlev – Яковлєв(літак), Arr – arrival – прибуття, clb – climb – набирати висоту, 2-D – two-dimensional – двовимірний, ABD – aboard – закордон.
Поряд з текстовими скороченнями трапляються також термінологічні скорочення. Різниця між ними в тому, що текстові скорочення вживаються для економії місця в тексті, в той час як утворення термінологічних скорочень – це необхідність використання коротких термінів [45, с. 132].
Характерною рисою термінологічної абревіації є те, що вживається вона лише в якості паралельних варіантів багатокомпонентних термінів. При цьому односкладні терміни не скорочуються, так як самі по собі досить зручні у використанні. Багатокомпонентні терміни, підпадаючи під процес компресії, утворюють нові слова, які виражають ті ж ознаки, що і початковий термін:
Сo – mail – company mail – службова пошта, Co – mat – company material – службові матеріали, EPROM – Erasable Programmable Read Only Memory – запам’ятовуючий пристрій, STARS – Standard Terminal Arrivals – стандартний маршрут проходу в зону аеродрому, ABES – airbreathing engine system – повітряно-реактивна установка [50, с. 82].
Для термінологічного контексту характерною є семантико-синтаксична компресія, за якої полікомпонентна термінологічна одиниця функціонує в скороченому варіанті:
Керування за допомогою аеродинамічної поверхні – aerodynamic control, зусилля, спрямоване на ручку керування – stick force, двовимірне крило – 2-D wing.
Екстралінгвістичні фактори вказують на тенденцію вираження понятійного змісту мінімумом мовних засобів, доречність вживання скорочених форм терміносполучень пояснюється тим, що понятійна сторона тексту не спотворюється, саме контекстом виключається можливість неадекватного розуміння скорочень [20, с. 149–150].
Активізація процесу компресії терміносполучень викликано наступними причинами:
1)                необхідність збереження усіх ознак, які присутні в оригіналі багатослівного терміну;
2)                буквені скорочення є простішим способом для автора [22, с. 20].
Наступною тенденцією можна назвати побудову понятійного смислу терміна. Так, класифікацію авіадвигунів можна представити наступним чином:
Reciprocating engine – RE – поршневий двигун,
Turboprop engine – TE – турбінний двигун,
Jet engine – JE – реактивний двигун.
Такі терміни стають основою для виникнення ще складніших термінів та багатокомпонентних назв, де розповсюдження йде по лінії «рід – вид».
Наприклад, турбореактивний двигун – turboprop jet engine – TJE, турбореактивний двоконтурний двигун – turboprop jet dual – profile engine – TJDPE, турбореактивний двигун з форсажною камерою – turboprop jet engine with afterburner – TJEA.
Розглянуті скорочення однозначні в межах цієї терміносистеми, для них характерна одна особливість – стислість. Вживання абревіатур в якості заміни терміну значно простіше, ніж побудова термінів за допомогою звичайних способів, які використовуються [18, с. 12].
Проте кожне таке скорочення потребує попереднього пояснення, що означає кожна літера окремо і якому повному терміну відповідає абревіація в цілому. Внутрішня форма таких абревіатур втрачається значно скоріше, ніж загальновживані скорочення.
Таким чином, абревіація – багатопланове явище, яке потребує дослідження різних аспектів її утворення і функціонування в технічній термінології, і головним чином в авіаційній [17, с. 83].

2.2 Графічні особливості перекладу абревіатур та скорочень в галузі авіації
Головна задача скорочень – це економія мовленнєвих зусиль в мовленні та економія обсягу писемного тексту. Вимова абревіатур за часом звучання приблизно в 5 разів коротша відповідних понять, а при написанні економія ще більш вражаюча. Однак переваги такої економії вагомі лише тільки до того часу, поки ці абревіатури зрозумілі перекладачу та співрозмовникам.
Часто для перекладача, вживання абревіатур в мові або в тексті становить певну складність. Навіть при вживанні загальновідомих скорочень можуть виникнути серйозні питання. Наприклад, ECAC – European Civil Aviation Conference – Європейська конференція з питань цивільної авіації. В усному перекладі це звучатиме як «ЄКЦА», або як воно має звучати в мові українською мовою «ІКАК», ще одним прикладом може стати слово IATA – International Air Traffic Association – Міжнародна асоціація повітряних сполучень. В мові це слово звучатиме як «ІАТА», що буде зрозумілішим, ніж скорочення МАПС. Або AIC – Aeronautical Information Circular – Циркуляр аеронавігаційної інформації (ЦАІ) – та все ж таки це має бути «АІК» чи «ЦАІ»? Скоріше за все, в усіх цих наведених прикладах більше прав мають варіанти «ЄКЦА», «МАПС» та «ЦАІ», бо ми звертаємося до правил скорочення в українській мові, проте тут можна посперечатися, бо є міжнародні терміни, які відомі в усьому світі і є загальними [12, с. 133–134].
За сферою вживання скорочення можна розподілити на декілька доволі об’ємних напрямків діяльності авіації:
Назви організацій, структур, нарад, наприклад: ICAO – International Civil Aviation Organization (ІКАО – Міжнародна Організація цивільної авіації), ESRO – European Space Research Organization (Європейська організація з космічних досліджень), ANC – Air Navigation Commission (АНК – Аеронавігаційний комітет), SCAA – State Civil Aviation Authority (ДС ЦА – Державна служба цивільної авіації), EANPG – European Air Navigation Planning Group (Європейська група аеронавігаційного планування – EANPG), HAI – Helicopter Association International (Міжнародна вертолітна асоціація).
Як видно навіть із невеликої кількості наведених прикладів, англійські абревіатури мають різні способи їх передачі на українську мову. Так, хоч ІКАО і має переклад на українську мову, який можна було б використовувати у вигляді абревіатури, тим не менш, в українській мові майже повністю збережена транслітерація [1, с. 56–57].
SCAA – один з не багатьох випадків, коли абревіація була перекладена не з англійської на українську, а навпаки.
А от абревіація EANPG, так само як і HAI – в українській мові відповідної абревіації не має. Широко практикується переклад аналогічних скорочень на українську мову в тій же фонетичній формі, в якій воно звучить на англійській.
Загально відомі і часто вживані скорочення, що використовуються при здійсненні польоту, організації повітряного руху тощо, наприклад: RVSM – Reduced Vertical Separation Minimum (скорочений мінімум вертикального ешелонування – RVSM), ATC – Air Traffic Control (керування повітряним рухом, КПР), AIP – Aeronautical Information Publication (збірка аеронавігаційної інформації, ЗАІ), CNS\ATM – Communications, navigation, and surveillance\air traffic management (зв'язок, навігація і спостереження організації повітряного руху), WGS – 84 – World Geodetic System – 1984 (Всесвітня геодезична система 1984).
Хоч цей розділ абревіатур доволі простий, проте, в процесі його перекладу багато хто зустрічає складнощі. В першу чергу це пояснюється політикою в минулому столітті, коли країни колишнього Радянського Союзу, в тому числі і Україна, були відрізані від світу і не були в курсі всіх подій та нововведень, що мали місце поза кордонами СРСР [35, с. 22].
Відомо, що при перекладі документів ІКАО та інших організацій на національні мови перекладачі мають справу з труднощами, вишукуючи відповідники в авіаційній мові тієї чи іншої країни. Звичайно зараз відповідні прогалини заповнюються, але втрачені роки не повернути.
І якщо переклад усний труднощів майже не викликає, то абревіатури та скорочення стають неабиякою перешкодою в перекладі. Так, навіть досить досвідчені перекладачі плутаються в таких абревіатурах як КПР, ОПР, ОрПР, часто виконуючи неправильний переклад, який призводить до перекручення смислу, втрати часу та інших факторів.
КПР – керування повітряним рухом, ATC – Air Traffic Control; ОПР – обслуговування повітряного руху, тобто ATS – Air Traffic Service, а ОрПР – Організація повітряного руху, тобто ATM – Air Traffic Management [37; 169].
Головним помічником в цій ситуації може стати для перекладача Документ ІКАО 9713 «International Civil Aviation Vocabulary» («Словник міжнародної цивільної авіації»), що був опублікований в 1998 році і замінив Документ 9294 «ICAO Lexicon» («Збірка термінів ІКАО») 1986 року.
Абревіатури ІКАО, Євроконтролю та ФАА США.
Безумовно, більша частина абревіатур вживається в однаковому вигляді як в документах ІКАО, так і Євроконтролю і ФАА США. Проте існують відмінності. В основному ця різниця стосується самих понять та термінів, але оскільки багато з них вживаються в скороченому вигляді, то заслуговують на те, щоб про них згадати. Так, скорочення ACC – Area Control Centre – місцевий диспетчерський центр, що вживають і ІКАО, і Євроконтроль, в американському варіанті звучить як ARTCC – Air Route Traffic Control Centre.
Другий варіант – однакові скорочення в різних організаціях означають різні поняття. Так, «CAP» в Євроконтролі це просто «capacity», а в ІКАО – це Continuing Airworthiness Panel (Група експертів з питання збереження льотної придатності). Проте існують такі скорочення, які є однаковими для всіх організацій та служб аеропорту – pax – passenger – пасажир, PETC – pet to cabin – тварини в салон, M – mail – пошта, DEST – destination – пункт призначення, NOTOC – Notification to captain – оповіщення КПС про небезпечний вантаж тощо [50, с. 80–81].
Окремо слід згадати скорочення, що використовується при веденні радіотелефонного зв’язку між пілотами та диспетчерами. Їх небагато, і це – приємно. Оскільки однозначність вживаної фразеології – це одна з вимог, то два однокових скорочення зустріти неможливо. Досить повний список скорочень можна знайти в методичному посібнику «Правила і фразеологія здійснення радіозв’язку на англійській мові між екіпажем ПС та диспетчерами КПР». Проте трапляються іноді казуси. Був один випадок, коли штурман після вказівки диспетчера «Climb to altitude 6000 feet Victor Mike Charlie», починав перегортати сторінки збірника в пошуках позивного VMC, хоча це лише означає «visual meteorological conditions» [39, с. 86].
Технічні скорочення – це найчисленніший та найскладніший пласт абревіатур. Частіше за все з ними доводиться мати справу в письмовому перекладі, а це передбачає наявність часу на пошуки. Шукати доведеться всюди – в авіаційних та технічних словниках, методом опитування знайомих і не дуже знайомих людей [51, с. 142].
Перекладачі, що працюють з повідомленнями AFTN та SITA, знають, що абревіатури в них складають значну частину тексту. Вони починаються з адреси, що складається з восьми літер в протоколі AFTN, та з семи знаків в форматі SITA. AFTN є мережею для координації з питань виконання польотів і обслуговування повітряного руху, використовують загальновідомі скорочення, особливо в повідомленнях про рух ПС (повітряного судна): MTV – movement – рух, FPL – flight plan – план польоту, ARR – arrival – прибуття, DEP – departure – відправлення, DLA – delay – затримка, CNL – cancel – скасовування тощо. Наряду з ними використовуються багато інших, наприклад: ISO – instead of – замість, YR – your – Ваш, твій, ADZ – advise – порада, FLT – flight – політ, N – and – і, TKS – thanks – дякую, BRGDS – best regards – з найкращими побажаннями, з повагою.
SITA, яка вирішує більшою частиною комерційні питання, має свої скорочення. Наприклад, ALL IN – all inclusive – все враховане, EXCL – excluding – виключати, POS – positioning – місцеположення, C – cargo – вантаж, PAX – passengers – пасажир, М – mail – пошта та ін. [43, с. 221].
2.3 Фонетичні особливості англійських скорочень та абревіатур
Вживання скорочень та скорочених словосполучень є широко розповсюдженим явищем в англо-американській технічній та професійній літературі. Зустрічаються три види скорочень: буквені скорочення, складові скорочення та урізані слова. Розглянемо кожну з категорій.
Буквені скорочення утворюються з початкових літер скорочених слів та словосполучень. Такі ініціальні скорочення слів вимовляються повністю як слово – оригінал:

р	сторінка
c	катод
B	багаж
a	повітряне судно
d	лобовий опір
b	азимут, пеленг

Скорочення словосполучень вимовляються частіше всього по літерах, відповідно до їх алфавітної назви:

e.m.f. [i: em ef] = electromotive force	електрорушійна сила
T.U.C. [ti: ju: si:] = Trades Union Council	рада трейд – юніонів
s.f. [es ef] – signal frequency	частота сигналу

В деяких випадках початкові літери скорочення співпадають і утворюють як би нове слово, яке вимовляють відповідно до англійських норм вимови [52, с. 44]:

UNESCO [ju:'neskou]	United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization – Організація ООН з питань освіти, науки і культури
UNO	United Nations Organization – Організація Об’єднаних Націй
UFO	Unidentified Flying Object – нерозпізнаний літальний об’єкт
INCERFA=uncertainly phase	ІНСЕРФА, стадія перервності
METAR	Регулярні авіаційні зведення погоди, МЕТАР

Буквені скорочення номінативних словосполучень можуть приймати закінчення множини – букву – s (іноді її відділяють від скорочення апострофом, щоб уникнути злиття), а також закінчення присвійного відмінку – ‘s:

С. R. Т. 's = cathode rаy tubes	електроно-променеві трубки
C.O.'sRV = Commanding Officers’ Rendezvous	зустріч командуючих

Серед буквених скорочень існує значна група скорочень стійких латинських словосполучень типу:

a.m. [ei em] = ante meridiem	до обіду
p.m. [pi: em] = post meridiem	посля обіду

Деякі з них перетворилися лише в символи, які при читанні передаються повним англійським варіантом [14, с. 17–18]:

i.e. = id est	(читається that is) тобто
e.g. = exempli gratia	(читається for example) наприклад

В мові існують ще ряд напівскорочень словосполучень, в яких буквеному скороченню підлягає лише перший елемент. При читанні цей скорочений елемент вимовляється як в алфавіті:

R-wire = ring wire	дріт, з’єднаний з дзвоником
A-bomb= Atomic bomb	атомна бомба
H-bomb = Hydrogen bomb	воднева бомба
A-pole	А – подібна опора

Складові скорочення виникають з початкових складів компонентів словосполучення. Склади утворюють злите написання і читаються як самостійне слово [10, с. 80]:

Benelux = Belgium, Netherlands, Luxemburg	Бельгія, Нідерланди, Люксембург
Warcor = war correspondent	військовий кореспондент
Chemurgy = chemistry metallurgy	галузь хімії

Іноді, особливо в американській літературі, зустрічаються об’єднання початкового складу першого елементу і останнього складу другого елементу словосполучення: BOMRON = Bomber squadron – ескадрилія бомбардувальної авіації.
Урізані слова. При такому способі скорочення можуть відпадати:
1.                початкова частина слова, причому та частина, що залишилася, читається як нове слово:
chute – parachute – парашут;
bus – omnibus – автобус.
2.                кінцева частина слова:
min – minute – хвилина;
fig. – figure – малюнок, креслення;
sub – submarine – підводний човен.
3.                середня частина слова:
ry – railway – залізна дорога;
ft – foot – фут.
4.                окремі елементи слова, головним чином, початкові літери:
opnl – operationa l – експлуатаційний;
hb – haemoglobin – гемоглобін.
Три останніх типи скорочень читаються як повно буквені слова. Урізані слова можуть утворювати словосполучення:
Sp. gr. – specific gravity – питома вага;
at. wt. – atomic weight – атомна маса [16, с. 38].
Список скорочень як правило завжди подається в кінці кожного словника.
Проте слід пам’ятати, що внаслідок широкого вживання скорочень в англійській мові існує багато омонімічних скорочень, що вимагає від перекладача бути уважним і правильно обирати потрібний варіант, наприклад:

ЕР = electric primer EP = equipment part ЕР = extreme divssure EP = earth plate

электричний запал склад технічного майна граничний тиск пластина заземлення

Написання скорочень не є стабільним. Одні і ті ж скорочення пишуться і прописними, і строковими літерами, іноді вони розділяються крапками або вертикальними рисочками, наприклад s.s або s\s = steamship – пароплав, іноді вони пишуться разом [22, с. 23].
Як ми бачимо, частина скорочень (графічних скорочень) вживається тільки на письмі, а в усному мовленні їм відповідають повноцінні слова. Інші скорочення вживаються як на письмі, так і в усному мовленні, і в такому випадку ми маємо справу вже з одним з видів словотворення [23, с. 46].
Неологізм, що виник, може існувати поряд з повноцінним словом, наприклад:
chute
parachute – парашут,
а іноді може і витісняти його, наприклад:
bus (omnibus) – автобус;
cinema (cinematograph) – кінематограф.
При перекладі скорочень потрібно враховувати те, що в українському науково-технічному та професійних стилях скорочення слова використовується значно рідше і тому багато англійських скорочень необхідно розгортувати в повні слова [24, с. 15].
Отже, висвітлюючи лінгвістичні особливості скорочень, слід зауважити, що в основному проблеми виникають з правильним розшифруванням слова та правильною його передачею в мові та при читанні. Особливо це важливо для усного перекладу, коли виникає питання як правильно передати скорочення, щоб аудиторія зрозуміла.

3. Аналіз перекладу скорочень та абревіатур на прикладі авіаційних текстів
3.1 Проблеми перекладу скорочень та абревіатур в авіаційних текстах
Часто перед перекладачем виникають різні проблеми при перекладі текстів різноманітної тематики, а особливо при перекладі фахових текстів, таких як авіаційні.
Необхідно виокремити ряд проблем, які виникають перед перекладачем, а саме:
Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте, тут необхідно додати, що разом з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок. Наприклад, українське скорочення АК позначає 10 понять:
-                     авіаційний компресор
-                     авіаційний корпус
-                     автомат Калашникова
-                     автомобільний кран
-                     адміністративний комітет
-                     антрацит кулак
-                     артилерійський компас
-                     артилерія корпуса
-                     астрономічний календар
-                     армійський корпус [53, с. 77].
1. Неважко помітити, що навіть в спеціальному тексті не завжди можна бути певним в правильності вибору скорочень. Як ми бачимо, деякі скорочення відносяться до одного й того ж тематичного поля – авіація та військова справа. В авіації такого типу скорочень існує безліч, і це складає певні труднощі для людини, яка не знайома з самою системою. Єдине, що може допомогти, це визначення контексту чи тематики тексту. Наприклад, чи стосується певне скорочення пасажирських перевезень чи льотного комплексу тощо [50, с. 81].
Наприклад: AIS – 1.aeronautical information and charts – аеронавігаційна інформація і карти; 2.aeronautical information service – служба аеронавігаційної інформації; 3.aircraft identification subfield – підполе розпізнавального індексу ПС; 4.alarm indication signal – сигнал тривоги.
2. Ще одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному: AF – audio frequency – звукова частота, A\F – air fright – авіаційний вантаж; ag – air gap – повітряний проміжок, A\G – air-to-ground – повітря-земля; ATASS – air traffic audio simulation system – аудіовізуальна система імітації повітряного руху, ATAS – automated traffic advisory service – автоматизоване консультативне обслуговування повітряного руху.
Отже, в першу чергу перед перекладачем виникає проблема правильності вибору – можна просто вжити термін, що відноситься до потрібного тематичного поля, проте складність в тому що саме тематичне поле може ділитися на підсистеми [46, с. 198].
3. Як правило, абревіатура є носієм тільки того значення, яке несе вихідна лексична одиниця. Зустрічаються, проте і ті, які співпадають з повними словами з іншим значенням. В такому випадку можна говорити лише про омонімію – при співпадінні форми абревіатури з повною формою іншого слова, що не є обов’язково терміном взагалі: BITE – backward interworking telephone event – подія передавання телефонної сигнальної інформації, bite – кусати; CAT – civil air transport – цивільний повітряний транспорт, cat – кішка; COP – change – over point – пункт перемикання частоти зв’язку, cop – коп, поліцейський.
4. Також слід пам’ятати про те, що скорочення «старіють», як реалії чи терміни. Проте устарілі реалії і терміни зберігаються в мові, перетворюючись іноді в «рідковживані слова» і залишаються повнозначними елементами колориту, в той час як абревіатури виходять із вжитку взагалі; а якщо деякі з них ще вживаються, то вони слугують елементами своєрідної екзотики і як правило такі слова потребують пояснення чи розшифровування навіть для читачів оригіналу.
ACCID – notification of an aircraft accident – повідомлення про авіаційну подію – зараз ця абревіатура майже не використовується в авіації, вживають в основному кодове позначення 7700 чи 7500 [40, с. 141].