Кодекс и Законы Грошовые кошты
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-29Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
ЗМІСТ
| ВСТУП .......................................................................................................................3 |
| РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ |
| 1.1. Законодавчо-нормативні основи обліку та аудиту грошових коштів......6 1.2.Теоретичні основи обліку та аудиту грошових коштів……….................19 |
| РОЗДІЛ 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ДП «НАРП» |
| 2.1. Організаційно-економічна характеристика державного підприємства «НАРП».....................................................................................................................35 |
| 2.2. Первинний та зведений облік грошових коштів на підприємстві...........47 2.3.Синтетичний і аналітичний облік руху грошових коштів на ДП «НАРП».....................................................................................................................55 |
| РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «НАРП» 3.1.Планування аудиту грошових коштів на підприємстві……….................61 3.2.Перевірка обліку грошових коштів на ДП «НАРП»…………………….72 3.3.Узагальнення результатів аудиту грошових коштів на державному підприємстві «НАРП»……………………………………………………….........80 |
| РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ДП «НАРП»………………………………………………………..87 ВИСНОВКИ.............................................................................................................95 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................. 99 ДОДАТКИ |
ВСТУП
Функціонування підприємств у ринкових умовах передбачає безперервний рух грошових коштів, тому їх слід розглядати як важливий ресурс та результат діяльності підприємств. Як найбільш ліквідні активи, грошові кошти є важливим елементом ринкової економіки. Грошові активи зумовлюють активізацію суб’єктів господарювання до самофінансування, вони наявні на етапах придбання товарів, виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, їх продажу і отримання виручки. Використання в процесі управління господарюючими суб’єктами достовірної та повної інформації про рух грошових коштів підвищує якість управлінських рішень, позитивно впливає на поточний і прогнозний фінансовий стан підприємств.
Значення та роль грошових коштів для діяльності підприємства зумовлює потребу їх окремого дослідження, визначення стратегії й тактики управління формуванням та використанням грошових потоків, інформація про які суттєво впливає на ефективність процесу управління економічними суб’єктами. Актуальність теми полягає в тому, що грошові кошти відіграють важливу роль в виробничо-господарській діяльності підприємства. Так, за допомогою грошових коштів підприємство в процесі своєї діяльності може закупляти сировину, основні засоби, тим самим нарощувати обсяги виробництва продукції (виконання робіт і надання послуг), що в наш час ринкової економіки дуже важливо, розраховуватись з працівниками по оплаті праці і т.д. Але для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за їх витрачанням.
Об’єктом дослідження у дипломній роботі являється державне підприємство – Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП”, що займається ремонтом літаків, двигунів, а також їх агрегатів для авіакомпаній України, країн СНД і Ближнього зарубіжжя. Дане підприємство веде бухгалтерський облік, складає фінансову звітність у порядку, встановленому чинним законодавством і несе відповідальність за її достовірність.
Метою дипломної роботи є дослідження законодавчо-нормативних та теоретичних основ діючої практики обліку та аудиту грошових коштів на ДП “НАРП” і обґрунтування пропозицій щодо удосконалення зазначеного напряму облікової роботи. Для досягнення поставленої мети у дипломній роботі необхідно вирішити наступні завдання:
- визначити економічну сутність грошових коштів, опрацювати законодавчо-нормативні документи, які регламентують організацію обліку і аудиту грошових коштів;
- вивчити теоретико-методологічні основи обліку та аудиту грошових коштів;
- дослідити стан бухгалтерського обліку грошових коштів на ДП “НАРП”;
- провести аудит обліку грошових коштів на досліджуваному підприємстві;
- обґрунтувати можливі напрямки вдосконалення обліку і аудиту грошових коштів на ДП “НАРП”;
Предметом дослідження в дипломній роботі являється облік грошових коштів на ДП “НАРП”.
Теоретичною та методологічною базою для дослідження є Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Закон України „Про банки і банківську діяльність”, Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, П(с)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”, а також роботи відомих фахівців Бутинця Ф.Ф, Завгороднього В.П., Ткаченко Н.М., Безуглова Т. Г., Пилипенко І.І., Грабова Н.Н. та багатьох інших. Інформаційною базою дослідження була фінансова звітність ДП «НАРП», регістри синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів досліджуваного підприємства.
Дипломна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та додатків. Перший розділ дипломної роботи присвячений вивченню теоретичних та методологічних основ обліку і аудиту грошових коштів. У цьому розділі також проводиться аналіз чинної нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обраної теми.
У другому розділі дипломної роботи досліджується організація бухгалтерського обліку грошових коштів на підприємстві, зокрема первинний, зведений, синтетичний та аналітичний облік, узагальнення поточного обліку грошових коштів. Значне місце у другому розділі займає організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства – ДП “НАРП”, дається оцінка його фінансового стану та результатів діяльності за останні 2 роки.
У третьому розділі на підставі розроблених Плану та Програми аудиторської перевірки здійснено аудит обліку грошових коштів на державному підприємстві “НАРП”. Основні стадії аудиту грошових коштів на даному підприємстві представлені у вигляді таблиць-робочих документів аудитора. За результатами проведеного аудиту підготовлено відповідний аудиторський висновок.
В четвертому розділі обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення обліку і аудиту грошових коштів на підприємстві ДП “НАРП”.
У висновках узагальнюється критична оцінка діючої практики бухгалтерського обліку і аудиту грошових коштів на досліджуваному підприємстві та надаються пропозиції щодо удосконалення, зазначеного напряму облікової роботи.
Дипломна робота виконана на 103 листах друкованого тексту, досліджений практичний матеріал представлений у 14 таблицях, 7 рисунках, 11 додатках. Опрацьована література включає 53 джерела.
РОЗДІЛ 1
ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ
1.1.Законодавчо-нормативні основи обліку та аудиту грошових коштів
Облік грошових коштів на підприємствах здійснюється на підставі цілого ряду нормативно-правових актів чинного законодавства України.
Основним документом, що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [13]. Даний закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. Цим законом передбачено державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” [36] визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Рядок 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” [37] визначає, що у статті Балансу “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У рядку 34 окремо наводиться сума коштів в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом 1 року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи.
Особливим нормативним документом, який регулює облік грошових коштів є Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” [39]. Цим Положенням (Стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (Стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Даний звіт складається для оцінки спроможності підприємства створювати грошові кошти та їх еквіваленти в процесі руху грошових потоків, а також для забезпечення прийняття правильних рішень керівництвам підприємства та власниками. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
При складанні “Звіту про рух грошових коштів” під терміном “кошти” розуміють як безпосередньо гроші в касі підприємства і на його рахунках в банках, так і грошові еквіваленти (короткотермінові високоліквідні інвестиції, представлені, як правило, цінними паперами).
Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюються на підставі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України, яке регламентує загальний порядок проведення готівкових розрахунків підприємствами і організаціями, їх оформлення касовими документами та контроль за його дотримання, порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі. Ліміт каси підприємство встановлює самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі [41].
З метою контролю за готівковими розрахунками був прийнятий цілий ряд нормативних документів, що регулюють порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимог яких необхідно дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення. Основними з них є Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” [32].
Наказом затверджені наступні форми документів, що використовуються для обліку касових операцій:
- КО-1 “Прибутковий касовий ордер”;
- КО-2 “Видатковий касовий ордер”;
- КО-3 “Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів”;
- КО-3а “Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів”;
- КО-4 “Касова книга”;
- КО-5 “Книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей”.
Для упорядкування змісту економічної інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси, а також для правильної та чіткої побудови й організації бухгалтерського обліку грошових коштів потрібно користуватися Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій 30.11.99 № 291 [40], та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 [24]. Дана Інструкція встановлює призначення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств. Інструкція по використанню Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках. План рахунків бухгалтерського обліку визначає методологію обліку грошових коштів в усіх сферах економічної діяльності підприємства і є переліком рахунків, схем реєстрації та групування на них фінансово-господарської діяльності у бухгалтерському обліку. Для бухгалтерського обліку надходження та використання грошових коштів в касі використовується рахунок 30 “Каса”. Рахунок 31 “Рахунки в банках” призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.
Наступним законодавчо-нормативним документом з обліку грошових коштів є Наказ Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” [33]. Цим наказом встановлено порядок складання, прийняття та відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємств. В Наказі зазначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом іх суцільного та безперервного документування, визначено поняття первинних документів та господарських операцій.
Інструкція “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах” № 121 від 27.05.1996р. регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України. Відповідно до Інструкції банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні і субрахунки, при різноманітних формах власності і підприємницької діяльності [23] .
Наказом державної податкової адміністрації №306 від 01.08.2001р. затверджено “Порядок подання повідомлення податковим органам про відкриття (закриття) рахунків в установах банків” [34]. Цим Порядком встановлюється послідовність дії платників податків та органів державної служби при взятті на податковий облік банківських рахунків. Повідомлення про відкриття (закриття) рахунка в установі банку суб’єкти підприємницької діяльності направляють відповідно до чинного законодавства України до державного податкового органу, де вони взяті на податковий облік. Повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка в установі банку подається платником особисто або направляється поштою на адресу відповідного державного податкового органу з повідомленням про вручення. Повідомлення реєструється відповідним підрозділом податкової служби з обробки вхідної кореспонденції за умови заповнення всіх реквізитів. У випадку відмови про взяття рахунку на податковий облік платнику направляється повідомлення про недостатність даних у поданому ним повідомленні та про необхідність усунення виявлених недоліків та повторного подання повідомлення [34].
Згідно зі ст. 381 Цивільного кодексу України одним із основоположних принципів безготівкових розрахунків в Україні є самостійне розпорядження власників коштами, що належать їм і знаходяться на рахунках у банках [53]. Списання цих коштів без їх згоди можливе тільки у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також за рішенням судів і виконавчими написами нотаріусів. Стаття 10 Закону України “Про порядок погашення заборгованості платників податку перед бюджетами і державними цільовими фондами” надає право податковим органам погашати заборгованість шляхом стягнення коштів, що знаходяться на рахунках платника [12]. Стаття 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” N 1617 від 24.07.09р. передбачає право банку на примусове списання сум боргового зобов’язання за кредитним договором на підставі наказу, виданого керівником банку [15]. Відповідно до Закону України “Про виконавче виробництво” примусове списання коштів з рахунків підприємства для виконання рішень судів, виконавчих написів нотаріусів та інших виконавчих документів проводиться державними виконавцями [14]. Порядок примусового списання коштів з рахунків клієнтів у банках регулюється Законом України “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні”, а також виданою на його основі Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Статтею 32 цього Закону передбачена і відповідальність банків за неправильне і неправомірне списання коштів з рахунків клієнтів [17].
Крім вище наведених законодавчо – нормативних актів велике значення в обліку грошових коштів на підприємстві відіграє Наказ міністерства фінансів України № 356 від 29 грудня 2000 року “Про затвердження Методологічних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку” [29]. Ці методичні рекомендації спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу та зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб на накопичення даних про склад та рух активів, капіталу, зобов’язань, доходів, витрат, фінансових результатів. Облікові регістри призначенні для хронологічного, систематичного накопичення та групування інформації про господарські операції, що містяться у прийнятих до обліку документах.
Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” вiд 12.06.1995р. № 436 вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафних санкцій:
- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
- за неоприбуткування (неповне або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;
- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки [51].
Права, обов’язки і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків. Згідно Інструкції основними завданнями інвентаризації є:
- виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, коштів, цінних паперів та інших грошових документів;
- установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
- виявлення матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделів, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
- перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів [20].
При прийманні готівки в касу підприємства касири керуються Правилами визначення плaтоспроможності банкнот і монет [44]. Згідно цих Правил банкноти та монети, що перебувають в обігу і виготовлені на замовлення Національного банку України, залежно від зовнішнього вигляду внаслідок зношення можуть бути платіжними (придатними та не придатними до обігу) і неплатіжними. Ознаки платіжності встановлює Національний банк України і оголошує їх при введенні банкнот і монет в обіг.
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 року № 22 [21] встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання (стягнення) коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними [21].
На думку І. Назаренко, консультанта газети “Все про бухгалтерський облік”, мета створення нової Інструкції — привести безготівкові розрахунки в Україні у відповідність з новими Цивільним та Господарським кодексами, які діють в Україні 1 січня 2004 року [35 с. 62].
При проведенні аудиту обліку грошових коштів необхідно, у першу чергу, керуватися Законом України “Про аудиторську діяльність в Україні” від 14.09.2006 N 140-V [16]. Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника. На міжнародному рівні аудиторська діяльність регулюється Комітетом з міжнародної аудиторської практики (КМАП), який оприлюднює Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (МСА НВЕ) та положення про аудит і супутні аудиту послуги з метою встановлення єдиної аудиторської практики на міжнародному рівні. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики містять основні принципи та процедури, що необхідні для застосування при проведенні аудиту та супутніх аудиту послуг [30].
На думку авторів Загороднього А.Г., Корягіна М.В., Єлісєєва А.В., Пилипенко Л.М. стандарти аудиту - це загальні керівні матеріали, що допомагають аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності. У цих керівних матеріалах подано вимоги до аудиту, його мету, принципи договірних відносин із замовниками, планування, інформаційне та методичне забезпечення перевірок, методику збирання та формулювання доказів, порядок складання аудиторських висновків та звітів, дотримання спеціальних умов проведення аудиту [25, с. 156 ].
Згідно ж до Закону №140-V, аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів [16].
До основних принципів аудиту відносять:
- цілісність, об'єктивність і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність;
- правила використання результатів робіт, виконаних іншими аудиторами;
- документальне оформлення, планування, одержання доказів аудитором;
- перевірка систем обліку і внутрішнього контролю;
- аналіз аудиторського висновку і складання звіту аудитором.
Кожний стандарт визначає певну частину аудиторської роботи, описує вимоги до регулювання об'єкта стандарту. МСА НВЕ мають єдину внутрішню структуру. Вони вміщують: вступ, мету аудиту, відповідальність за фінансові звіти, обсяг аудиту, етику, планування, роботу, виконану іншими аудиторами, документацію, висновок і звіт. При проведені аудиту грошових коштів використовуються такі Міжнародні стандарти аудиту як: МСА НВЕ 200 “Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів”, 230 “Документація з аудиту”, 300 “Планування аудиту фінансових звітів”, 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення” та МСА НВЕ 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора”, МСА НВЕ 500 “Аудиторські докази” і МСА НВЕ 315 “Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища” [30, с. 101] .
МСА НВЕ 200 “Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів” розкриває мету проведення аудиторської перевірки фінансових звітів, наводить загальні принципи її проведення, умови висловлювання незалежної думки про їх відповідність визначеній концептуальній основі фінансової звітності [30, с. 115].
Метою Міжнародного стандарту 230 “Документація з аудиту” є встановлення положень і надання рекомендацій щодо документації. Аудитор повинен документально оформити інформацію, яка є важливою з погляду формування доказів на підтримку аудиторської думки, а також доказів того, що аудиторську перевірку виконано згідно з МСА НВЕ.
Оцінка ризиків та внутрішній контроль визначається в МСА НВЕ 315 “Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища”, згідно з яким ризик аудиту або загальний ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку, якщо в документах бухгалтерської звітності є викривлення. В цьому стандарті також наводиться характеристика складових частин загального ризику. МСА НВЕ 300 “Планування аудиту фінансових звітів” приписує аудиторові здійснювати планування з метою ефективного проведення аудиторської перевірки, оформляти план перевірки документально, з описом очікуваного обсягу й ведення роботи. Але точна форма та зміст плану не можуть бути тотожними й завжди залежитимуть від розмірів суб'єкта господарювання, складності перевірки, а також від застосування аудитором конкретних методик і технологій [30,c. 125].
Згідно з МСА НВЕ 500 “Аудиторські докази”, аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази для того, щоб мати змогу сформувати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтується думка аудитора. Одержуючи аудиторські докази шляхом проведення тестів контролю, аудитор повинен розглянути достатність і відповідність аудиторських доказів для підтвердження оціненого рівня ризику контролю [30, c. 205 ].
Метою Міжнародного стандарту аудиту, надання впевненості та етики 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення” та МСА НВЕ 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора” є визначення основних положень і надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиторської перевірки фінансових звітів суб'єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Аудиторський висновок розраховується для широкого кола користувачів (власників підприємств, їх керівників, кредиторів, інвесторів тощо). Його оприлюднення є свідоцтвом того, що фінансовий звіт суб’єкта господарювання як у цілому, так і у всіх частинах відповідає чинному законодавству України, методології ведення фінансового обліку, визначеної внутрішнім регламентом облікової політики підприємства і є достовірним [30, c 425].
Фахівці з аудиту Безуглова Т.Г. та Усик Н.С. вважають, що крім МСА НВЕ, доцільно розробляти внутрішні фірмові аудиторські стандарти [1, с.16]. До таких стандартів (нормативів) належать практичні методики проведення конкретних аудиторських процедур. До них можна віднести також:
- порядок організації ознайомлення співробітників фірми із змінами в законодавстві і професійних стандартах;
- складання і затвердження на зборах провідних спеціалістів і керівництва фірми програм аудиторських перевірок;
- формування груп аудиторів і спеціалістів для перевірки конкретного підприємства;
- порядок обговорення результатів перевірки;
- організацію документообігу інформації.
Глобалізація економічних процесів та інформаційних технологій, розвиток всесвітнього ринку інвестицій сприяє розробці загальних принципів обліку та звітності, тобто впровадженню Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). У міжнародних стандартах регламентуються основні моменти того напрямку обліку, який розглядається у певному стандарті, що полегшує розробку національних бухгалтерських стандартів з урахуванням міжнародних. Саме тому П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” має ряд спільних моментів з міжнародним стандартом фінансової звітності 7 “Звіт про рух грошових коштів”, зокрема щодо сфери застосування цих стандартів, умов визнання грошових коштів і основних понять, пов’язаних з ними, розкриття інформації про зміни грошових коштів підприємства та їх еквівалентів за допомогою Звіту про рух грошових коштів. Практично П(С)БО 4 не має значних відмінностей від Міжнародного стандарту 7, крім ускладнення техніки розрахунків та нечіткості в деяких формулюваннях. Також МСФЗ 7 заохочує підприємства до застосування прямого методу, котрий надає корисну інформацію для оцінки майбутнього руху коштів, а в П(С)БО 4 для підготовки даних про рух коштів було обрано більш простий у застосуванні непрямий метод. Крім того, в пунктах 58, 59 Положення передбачено розкриття інформації у примітках до звітності про:
- склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об'єднують декілька видів грошових коштів;
- склад грошових коштів;
- негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;
- наявність значного сальдо грошових коштів, недоступних до використання групою, до якої належить дане підприємство;
- загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу та його частини, сплаченої чи одержаної у формі грошових коштів;
- суму грошових коштів у складі придбаних чи проданих активів майнових комплексів;
- суму активів (крім грошових коштів) та зобов'язань, придбаних чи проданих майнових комплексів у розрізі окремих статей.
Аналогічні вимоги для розкриття у примітках до звітності містяться і в параграфах 48 - 52 Міжнародного стандарту 7 “Звіт про рух грошових коштів”:
- сум наявних у компанії грошових коштів та їх еквівалентів, але не доступних до використання групою (наприклад, якщо такі залишки є в компанії у країні, де введено валютний контроль чи інші юридичні обмеження, які не дозволяють загального використання цих коштів материнською компанією та іншими підприємствами групи);
- сум невикористаних кредитних коштів;
- загальних сум потоків грошових коштів окремо за видами діяльності;
- загальних сум потоків грошових коштів, які становлять збільшення операційних можливостей.
Слід підкреслити, що в П(С)БО 4 йдеться мова про складання звіту про рух грошових коштів окремо за такими видами діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової [40]. Такі розрахунки не суперечать Міжнародним стандартам фінансової звітності. Однак у параграфах 14, 16, 17 Міжнародного стандарту 7 “Звіт про рух грошових коштів” міститься приблизний перелік потоків грошових коштів від господарської діяльності, чого немає в П(С)БО 4.
Таким чином, огляд нормативної та правової бази дає підстави стверджувати, що питання удосконалення обліку грошових коштів на підприємствах та проведення аудиту грошових коштів є вагомим для ефективної діяльності підприємства, тому що грошові кошти - це один з важливих інструментів фінансово-господарської діяльності підприємства.
1.2.Теоретичні основи обліку та аудиту грошових коштів
У процесі розширеного відтворення виробництва важливу роль відіграють гроші. Рух грошових коштів охоплює період часу між оплатою грошей за сировину, матеріали і надходженням грошей від продажу готової продукції. На тривалість цього періоду впливають: період кредитування підприємства постачальниками, період кредитування підприємством покупців, період знаходження сировини і матеріалів у запасах, період виробництва і зберігання готової продукції на складі. І тому підприємство повинно мати необхідний розмір грошових коштів як у касі, так і на поточному рахунку для невідкладних розрахунків з постачальниками, покупцями, бюджетом тощо.
Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами усіх форм власності, можуть здійснюватись у готівковій і безготівковій формах. У сукупності ці грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємства. Грошові розрахунки характеризуються одноманітністю, базуються на єдиних засадах. Їх організатором і виконавцем виступає банківська система на чолі з Національним банком України. Платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками [4, с. 34].
Як зазначає фахівець з обліку Пилипенко І.І., робота з готівкою є одним із головних напрямків діяльності НБУ і всієї вітчизняної системи в цілому. Правильна політика в галузі касових і емісійних операцій – неодмінна передумова оздоровлення грошової системи. Як уже зазначалося, готівково-грошовий обіг – це сукупність платежів, що здійснюються готівкою. Механізми здійснення готівкових операцій регулюються певною законодавчою і нормативною базою [3, с. 107].
Професор Хом’як Р. Л. доповнює, що головним чином готівкові кошти обслуговують рух доходів і витрат населення, приватних громадян, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, приватних підприємців. Безготівкові розрахунки використовуються між підприємствами, установами, організаціями та все більшою мірою населенням [2, с. 19].
Між обігом готівкових і безготівкових коштів існує тісний зв'язок. Так, безготівкові кошти підприємств конвертуються в готівку при видачі заробітної плати працівникам. Останні обмінюють одержану зарплату на підприємствах торгівлі та сфери побуту на товари і послуги. Після цього виручка, одержана в касу підприємств, знову надходить на їх поточні рахунки і далі рухається у безготівковому порядку. Таким чином, обороти готівкових і безготівкових коштів взаємно доповнюють і обумовлюють один одного [2
Фахівці з обліку Грабова Н.Н. та Добровський В.Н. уточнюють, що рух готівкових грошей і безготівкових платіжних засобів взаємопов'язаний, однак у сукупному грошовому обороті переважають безготівкові розрахунки, оскільки вони мають ряд переваг над готівковими. Ці переваги проявляються передусім у прискоренні розрахунків, в економії витрат, пов'язаних з перевезенням готівки, її обліком та зберіганням. Готівковий оборот вимагає значного штату касирів і контролерів. Використання безготівкових розрахунків зменшує потребу в обороті грошових знаків держави. Крім того, при безготівкових розрахунках маса акумулюється в банках і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням [6, с. 67].
В своїх працях професор Сук Л. констатує , що для зберігання грошових коштів, здійснення готівкових розрахунків на підприємстві повинна бути каса – спеціально обладнане, ізольоване приміщення. Відповідальність за дотримання касової дисципліни несе керівник підприємства. Касир несе матеріальну відповідальність за збереже всіх прийнятих ним цінностей. З касиром укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність в установленому порядку. Керівник підприємства також несе відповідальність за збереження коштів та правильне і доцільне їх використання [49,с. 9].
На відміну від нього спеціаліст з обліку Мальшакова С. вважає, що касою може бути назване будь-яке місце на підприємстві де приймають, видають і зберігають готівку, цінності і касові документи [31,с. 22].
З приводу умов зберігання грошових коштів висловлюється відомий фахівець з бухгалтерського обліку Голов С.Ф. На його думку готівка повинна зберігатися у вогнетривких металевих шафах які по закінченні робочого дня замикаються і опломбовуються сургучевою печаткою касира. Ключі і печатка повинні зберігатися у касира, а дублікати ключів в опечатаному пакунку у керівника підприємства. Також він вважає, що при перевезенні грошових коштів або цінностей до установи банку або в інші місця керівник повинен забезпечувати охорону касира [9, с. 545].
Посадову матеріально відповідальну особу, яка завідує касою, видачею та прийманням грошей та цінних паперів на підприємстві, називають касиром. На цю посаду працівник призначається наказом керівника підприємства, який зобов’язаний під розписку ознайомити новопризначеного касира з Порядком ведення касових операцій і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касир відповідно до чинного законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни, виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов’язків касира. У разі відсутності касира цінності, що перебувають у нього під звітом, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються у присутності керівника та головного бухгалтера або у присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.
Професор Ткаченко Н.М. вказує, що розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які б підтверджували факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо. Підприємства зобов’язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядок і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємства не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку [50, с. 453].
Готівкові кошти можуть здаватися підприємствами в денні та вечірні каси установ банків, через служби інкасації, підприємствам поштового зв'язку для переказів на їх поточні рахунки. Готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).
Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку.
Готівка, що одержана в установі банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в установі банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку та підприємства або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і видаватися на ті самі цілі. Професор Ткаченко Н.М., пропонує наступну загальну схему бухгалтерського обліку касових операцій , зображену на рис. 1.1. [50, с. 497].
Оплата праці, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться касиром за платіжними відомостями, без складання видаткового касового ордера на кожного утримувача. На титульному аркуші платіжної відомості робиться надпис про видачу грошей за підписами керівника та головного бухгалтера, із зазначенням строків видачі грошей і суми прописом. В аналогічному порядку може оформлюватись і разова видача грошей на оплату праці, а також видача в підзвіт на витрати, пов'язані із службовими відрядженнями, декільком особам.
По закінченні трьох робочих днів, які встановлені для виплати заробітної плати, бухгалтер виписує ВКО на загальну виплачену за платіжною відомістю суму. Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.
Рис. 1.1. Загальна схема бухгалтерського обліку касових операцій
При заповненні прибуткових касових ордерів потрібно звертати увагу на найменування підприємства, ідентифікаційний код, номер документу, дату складання, кореспондуючий рахунок, суму та від кого прийняті кошти наголошує в своїй статті спеціаліст з обліку та аудиту Л. Гуйда [8, с.11] і підприємства повинні користуватися прибутковими касовими ордерами № КО-1, затвердженим наказом Міністерства Статистики України від 15.02.96 р. №51. Реєстрація прибуткових та видаткових ордерів обов’язково повинна проводитись з використанням Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за формою № КО-3.
Фахівець з обліку О. Згурський доповнює, що для уникнення помилок при заповненні суми необхідно вказувати її до копійок, причому гривні від копійок повинна відділяти кома, першу цифру необхідно записувати впритул до лінії, яка обмежує колонку з сумою цифрами так, щоб поперед нею, зліва, не можна було вмістити інші цифри [18,с.114].
Рахунок 30 “Каса” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства. Рахунок 30 активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів підприємства, має такі субрахунки:
- 301 “Каса в національній валюті”;
- 302 “Каса в іноземній валюті”.
По дебету рахунку 30 “Каса” відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, по кредиту – виплата готівки.
З метою контролю за схоронністю готівкових коштів на підприємствах проводяться інвентаризації кас. Для проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника підприємства, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт. У строки, що встановлені керівником, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком готівки в касі.
Вищі організації (за їх наявності) на всіх підвідомчих підприємствах, а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій обов'язково проводять інвентаризацію каси і перевіряють дотримання порядку ведення касових операцій. У господарських товариствах, якщо це передбачено їх статутом, такі ревізії проводять ревізійні комісії .
Доктор економічних наук Є. Калюга стверджує, що під інвентаризацією слід розуміти певну послідовність практичних дій по документальному підтвердженню наявності та стану оцінки майна, коштів і зобов’язань підприємства для забезпечення отримання достовірних даних обліку та звітності [26, с. 24]. Перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснюють органи державної податкової служби України, державної контрольно-ревізійної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, фінансові органи.
Розрахунки між підприємствами в процесі господарської діяльності здійснюється, як правило, безготівковим шляхом, тобто перерахуванням грошових коштів з рахунку підприємства–платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає ділові послуги своїм клієнтам-підприємствам. Безготівкові розрахунки за економічним змістом бувають товарного і нетоварного характеру. До товарних відносяться розрахунки між підприємствами за реалізовані матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, а до нетоварних – розрахунки з бюджетом по платежах і податках, погашення банківських послуг, відсотків, розрахунки з дебіторами, крім розрахунків за товарними операціями. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і більш ефективне використання, оптимізує і прискорює грошовий обіг держави .
Безготівкові розрахунки здійснюються за двома основними грошовими потоками. Це, по-перше, надходження грошових коштів на рахунок; по-друге, витрачання коштів з рахунку. В здійсненні безготівкових розрахунків активну участь бере банківський кредит, коли для здійснення платежів позикові кошти зараховуються на поточний рахунок позичальника або безпосередньо на рахунки постачальників. Використовують два методи безготівкових платежів – це запис по рахунках і залік взаємних боргів, які у підсумку звертаються записами по рахунках.
Основна маса розрахунків здійснюється через банки і незначна - через підприємства зв'язку. Це визначає певну специфіку безготівкових розрахунків. Так, внаслідок того, що розрахунки здійснюються через фінансові інститути, суб'єкти основних економічних відносин і суб'єкти, що беруть участь в розрахунках, не співпадають. При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми за розрахунковими чеками, причому клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти (платіжне доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив) і зазначають їх під час укладання договорів. Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків передбачені законодавством рахунки в національній та іноземній валюті, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями.
Для обліку операцій на рахунках в банку підприємству періодично надається виписка з поточного рахунку-перелік операцій, здійснених за звітний період. Стосовно цього професор Сук Л. зазначає, що виписки банку і додатки до них видаються клієнтам, як правило шляхом вкладання їх до абонентських скриньок. У виписках банку обороти по кредиту рахунків грошових коштів на підприємстві відображаються по дебету рахунків в банку, а обороти по дебету рахунків грошових коштів на підприємстві – по кредиту рахунків в банку [48, с. 2].
В організації грошового обороту і розрахунків важливу функцію виконує бухгалтерський апарат, покликаний своєчасно і правильно відображати їх в обліку та контролювати. Основними завданнями бухгалтерського обліку грошових коштів і розрахунків є:
- правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових та готівкових розрахункових операцій;
- своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків;
- забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства;
- контроль за витрачанням грошових коштів;
- своєчасне і точне ведення розрахунків з дебіторами та стягнення заборгованості, періодичне проведення інвентаризації грошових коштів та дебіторської заборгованості .
Банк, у якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб, та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України “Про банки та банківську діяльність”, називають обслуговуючим. Юридичні і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають право відкривати необмежену кількість рахунків за своїм вибором і згодою банків для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій .
Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства (в іноземній та/або національній валюті) і один рахунок (в іноземній та / або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи. Кількість поточних рахунків, які можуть відкривати юридичні чи фізичні особи в банківських установах, чинним законодавством не обмежена.
Загальний порядок обліку коштів на поточному рахунку в банку схематично зображено на рисунку 1.2.
Рис. 1.2. Загальний порядок обліку коштів на поточному рахунку в банку
З метою встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти та своєчасності відображання інформації в зведених документах та облікових реєстрах правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображання залишків у звітності господарюючого суб’єкта на підприємстві проводиться аудит операцій з коштами. В Україні здійснення незалежної аудиторської діяльності базується на Законі України “Про аудиторську діяльність”. Основне завдання цього Закону – створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника .
Фахівці з аудиту Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. вважають, що до предмету аудиту слід відносити процеси і явища, які відображені документально і пов’язані з господарською діяльністю підприємства [27,с. 155].
Повніше визначення предмету аудиту наводять спеціалісти з аудиту Т.Г. Безуглова та Н.С. Усик: предметом аудиту є процес розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, достовірність відображення його в системі бухгалтерського обліку і звітності, а також дослідження ефективності ділової активності з дотриманням чинного законодавства. Іншими словами, предметом аудиту є стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває у сфері аудиторської оцінки [1, с. 250].
Аудит касових операцій являє собою перевірку операцій підприємства, пов’язаних з обігом готівки у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України.
Аудит касових операцій підприємства рекомендується проводити в кілька етапів. На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути питання організації роботи каси на підприємстві:
- інтенсивність касових операцій;
- основні напрямки касових надходжень і видатків;
- кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу на підприємстві;
- наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність;
- забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою;
- обладнання приміщення каси на підприємстві.
Перший етап аудиту касових операцій передбачає раптову ревізію каси з повним покупюрним перерахуванням усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов’язань). При цьому складають відомість інвентаризації каси та обов’язково фіксують результати раптової ревізії каси в робочих документах. Інвентаризацію каси проводять не рідше одного разу на квартал, у строки, встановлені керівником підприємства. Раптові ревізії каси є важливим елементом внутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни.
Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. На цьому етапі перевіряється правильність заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів. Вони повинні бути належно оформлені. Документи на видачу грошей повинні бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими.
Перевірка операцій з видачі готівки з каси проводиться на третьому етапі аудиту. Встановлюється, на які цілі підприємство отримувало і видавало готівку. Для цього вивчаються корінці чекової книжки на отримання готівки, виписки з банку. Після того, як встановлена мета отримання готівки з поточного рахунку, перевіряється дотримання її підприємством шляхом вивчення касових документів та бухгалтерських документів, які підтверджують використання готівки на зазначені цілі (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, відомості на отримання заробітної плати, відомості на закупівлю сільськогосподарської продукції). Велику увагу необхідно приділяти операціям видачі готівки для розрахунку з іншими підприємствами та з виплати заробітної плати з готівкової виручки або інших грошових надходжень підприємства.
Четвертий етап передбачає перевірку повноти оприбуткування готівки в касі підприємства. Необхідно визначити, чи повністю і своєчасно підприємство оприбутковую готівку, яка надходить з різних джерел.
На п’ятому етапі аудитор перевіряє додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. Сума оборотів по касі перевіряється по журналу №1 (витрачання грошових коштів) та відомості 1.1 (надходження готівки в касу) одночасно звіряючи залишки на початок та кінець місяця по відомості 1.1 та журналу №1 з даними касової книги.
Останнім, шостим етапом, перевірки є зіставляння даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх повноти та достовірності.
Вивчення банківських операцій розпочинається із з’ясування аудитором питання, які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, виконання робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата матеріальних цінностей, робіт і послуг.
Незалежно від того, якими рахунками в банку користується підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, здійснюється в такій послідовності:
1. Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитися, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма розрахунками. Для цього увага звертається не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком підбираються окремо за всі робочі дні, в які проводилися операції. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, додаються відповідні документи.
2. Перевірка якості і достовірності виписок банку, а також наявності додатків до них. Виписка банку повинна бути без помарок і виправлень.
При вивченні операцій за розрахунками в установі банку перевіряється наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банку, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку – Головної книги. Аудитор також перевіряє наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів. Також аудитор звірює номери корінців грошових чеків з банківськими виписками і звірює одержання і повноту оприбуткування коштів з касовою книгою. Далі аудитором перевіряється відповідність сум оборотів по дебету та кредиту.
3. Звірка оборотів і залишків, відображених у виписках банку із записами в облікових реєстрах. Для цього підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного розрахунку за кожен місяць і ці дані порівнюють із записами в журналі №1, відомості 1.2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:
Σп + Σко – Σдо = Σк, (1.1)
де Σп – залишок на початок дня;
Σко - кредитовий оборот;
Σдо - дебетовий оборот;
Σк - залишок на кінець дня.
4. Документальна перевірка записів за рахунками в банку. Її проводять у трьох напрямах:
- перевіряють, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку;
- перевіряють, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього проводять суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журналі та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку;
- проводять систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.
Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшли на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього порівнюють дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.
Під час проведення розрахунків з використанням різних форм безготівкових розрахунків аудитор звертає увагу на наявність всіх виправдовуючи документів, а в ряді випадків (з дозволу клієнта) - проводить зустрічну перевірку в банку або в організації, з якої були здійснені розрахунки. Особлива увага приділяється розрахунковим операціям, проведеним за чеками, акредитивами або з використанням векселів.
5. Аудит розрахункових операцій проводиться порівнянням залишку заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду, що підлягає аудиту, з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових реєстрах і з актами взаємозвірки розрахунків з постачальниками і підрядниками.
Аудит готівково-розрахункових операцій між підприємствами проводять з метою встановлення об’єктивної істини щодо достовірності і об’єктивності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівково-розрахункових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів.
За результатами проведених досліджень було виявлено, що основні підходи, які регламентують методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про рух грошових коштів і розкриття її у фінансовій звітності, представлені в П(с)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”. Таким чином, огляд нормативної та законодавчої бази дає підстави стверджувати, що питання удосконалення обліку грошових коштів на підприємствах та проведення аудиту грошових коштів є вагомим для ефективної діяльності підприємства, тому що грошові кошти - це один з важливих інструментів фінансово-господарської діяльності підприємства.
РОЗДІЛ 2
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ДП «НАРП»
2.1.Організаційно-економічна характеристика державного підприємства “НАРП”
Об’єктом дослідження було обрано Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП”, що являється державним підприємством і було створене 29 вересня 1939 року як авіаремонтні майстерні при Військово – Морському авіаційному училищі ім. Леваневського у місті Миколаєві. Державне підприємство “НАРП” (далі ДП “НАРП”) займається ремонтом літаків, двигунів, а також їх агрегатів для авіакомпаній України, країн СНД і Ближнього зарубіжжя, здійснює ремонт літаків Су-24, Су-24 М, Су-24 МР і комплектуючих їх виробів для ВПС України, виконує весь комплекс робіт по літаках Іл-76, проводить ремонт, газотурбінних двигунів Др-59 Л, всіляких корабельних газотурбінних установок і їх агрегатів, серійно виготовляє і реалізовує літаки 'НАРП-1', виконує авіаційно-хімічні роботи. Підприємство є комплексом самостійних цехів, що займаються ремонтом планерів, літакових двигунів, авіаційної електроніки, радіоелектронного устаткування і систем електропостачання. Великий досвід, високий професіоналізм персоналу, сучасний рівень технічних засобів, строге дотримання вимог Держстандарту і технічної документації, вживання сучасного устаткування та апаратури забезпечують високу якість ремонту і дають можливість виконувати замовлення на рівні світових стандартів. Широко використовуються неруйнівні методи контролю, такі як магнітний, рентгенівський, люмінісцентний, є ділянка виробництва резинно-технічних виробів. На державному підприємстві ”НАРП” є хімічна лабораторія і лабораторія по перевірці технічного стану приладів.
Місце знаходження підприємства: м. Миколаїв, вул. Знам’янська, 4,54037;
Форма власності : державна;
Код ЄДРПОУ: 09794409;
№ реєстрації платника 1404010028;
Назва банку: Миколаївська філія АКІБ «УКРСИББАНК», МФО 326795;
№ поточного рахунку 26008010404802;
Середньооблікова чисельність працівників облікового складу за звітний період 527 чоловік.
Для здійснення виробничої діяльності підприємство має власний Статут, довідку про включення у Єдиний реєстр підприємств та організацій, видану Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, свідоцтвопро державну реєстрацію у міськвиконкому, довідку ДПІ м. Миколаєва про взяття на облік як платника податків, повідомлення про взяття на облік в органах Пенсійного фонду м. Миколаєва, усі належні документи для організації торгової діяльності. Підприємство сплачує податки на загальних засадах, тобто, являється платником податку на додану вартість (ставка 20%), податку на прибуток ( ставка 25%), зборів до фондів соціального страхування та інших податків та обов’язкових платежів.
У відповідності до Наказу про облікову політику бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно “Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, у відповідності з яким затверджений робочий план бухгалтерських рахунків ДП “НАРП”. Для обліку витрат на виробництво використовуються бухгалтерські рахунки класу 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку, рахунки класу 8 не використовуються. Облік ведеться з застосуванням комп’ютерної форми обліку – програма “1С: Підприємство”.
Бухгалтерський облік на ДП “НАРП” ведеться бухгалтерією, організаційна схема якої наведена на рис. 2.1.
|
Рис 2.1. Схема бухгалтерії ДП «НАРП»
Головний бухгалтер, здійснюючи організацію бухгалтерського обліку на основі встановлених правил його ведення, забезпечує:
1) складання достовірної бухгалтерської звітності на основі первинних документів і бухгалтерських записів, представлення її у встановлений термін відповідним органам;
2) правильне нарахування і своєчасне перерахування платежів у державний бюджет, внесків на державне соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладень;
3) достовірний облік витрат виробництва і обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання будівельно-монтажних та інших робіт, складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, робіт і послуг;
4) участь у роботі юридичних служб з оформлення матеріалів щодо нестач і розкрадання коштів і матеріальних цінностей і контроль за передачею в належних випадках цих матеріалів у судові і слідчі органи, а за відсутності юридичних служб - безпосереднє здійснення цих функцій;
5) повний облік надходження грошових коштів, матеріальних цінностей і основних засобів, а також своєчасне відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з їхнім рухом.
Облік грошових коштів ведеться у відповідності з П(с)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” з дотриманням наступних вимог:
- правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових та готівкових розрахункових операцій;
- забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства;
- своєчасне і правильне документування операцій з руху грошових коштів та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку;
- здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в т.ч. за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення;
- проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.
Первинні документи, що підтверджують рух грошових коштів, повинні бути належним чином упорядковані. На підприємстві затверджений перелік посадових осіб, яким надається право отримувати та видавати грошові кошти.
Розвиток ринкових відносин збільшує відповідальність та самостійність підприємств у підготовці та прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності роботи підприємства. Результати виробничої, комерційної, фінансової та інших видів господарської діяльності залежить від різноманітних факторів, які знаходяться у різному ступеню зв’язку між собою. Зараз найважливішою умовою діяльності любого підприємства є отримання прибутків за звітний період. Щоб отримати уявлення про фінансово-майновий стан досліджуваного підприємства, проаналізуємо його Баланс (Додаток А) та Звіт про фінансові результати (Додаток Б). Результати розрахунків наведемо в Додатку З.
Як видно з наведених даних, впродовж досліджуваного періоду валюта балансу ДП “НАРП” зменшилася на 6032,9 тис.грн. чи на 11,75%. Це відбулося за рахунок змін як в активі, так і в пасиві балансу. На початок 2009 року питома вага необоротних і оборотних активів була майже однакова - відповідно 52,17% та 47,83%. Однак вартість необоротних активів на кінець 2009 року збільшилась на 1366,1 тис.грн. чи на 5,1 % при одночасному зменшенні вартості оборотних активів на 7399,0 тис.грн. чи на 30,14%. Це привело до того, що питома вага необоротних активів зросла на 9,97 %.
У складі необоротних активів найбільшу питому вагу мають основні засоби, вартість яких впродовж 2009 року зросла на 1226,4 тис.грн. чи на 5,61 % за рахунок оновлення спеціального обладнання.
Серед оборотних активів в найбільшій мірі зменшились запаси – на 1872,1 тис.грн. чи на 0,14%, що зумовлене значним скороченням незавершеного виробництва, та дебіторської заборгованості – на 1618,1 тис.грн. чи на 35,8% за рахунок того, що замовники розрахувались за виконані замовлення. Грошові кошти в національній валюті на кінець 2009 року зменшились на 991,7 тис.грн. чи на 47,8%, одночасно і грошові кошти в іноземній валюті впродовж досліджуваного періоду зменшились на 2470,3 тис.грн. чи на 62,1%. Найбільшу питому вагу у складі оборотних активів впродовж всього досліджуваного періоду мають запаси – близько 25%, грошові кошти близько 7%. Наявність суттєвого залишку готової продукції (1238,0 тис.грн.) пояснюється її високою вартістю та тим, що готові літаки можуть бути передані замовнику лише після їх випробування у повітрі, а це можливо лише при наявності пального та сприятливих погодних умов.
Аналіз пасиву балансу показав, що майже 80% джерел – це власний капітал ДП “НАРП”. Зменшення власного капіталу з 40863,0 тис.грн. на початку року до 35387,0 тис.грн. на кінець року, тобто на 5476,0 тис. грн. чи на 13,4% зумовлене тим , що у зв’язку зі збитковою діяльністю зменшилась сума нерозподіленого прибутку на 7673,1 тис. грн., але виросла сума додаткового капіталу на 2196,9 тис. грн.
Довгострокові зобов’язання у ДП “НАРП” відсутні, поточні ж зобов’язання підприємству вдалося знизити на 556,9 тис.грн. чи на 5,32%.У складі поточних зобов’язань найбільш суттєвих змін зазнали кредиторська заборгованість підприємства за товари, роботи, послуги – на 1255,0 тис. грн.. чи на 60,08% та поточні зобов’язання по розрахункам – на 2531,9 тис. грн. чи на 31,55%. Одночасно, у зв’язку з тим, що ДП “НАРП” взяло короткостроковий кредит для поповнення оборотних активів, зросли його поточні зобов’язання по короткостроковим кредитам банків на 3323,0 тис. грн.
Якщо порівняти дебіторську та кредиторську заборгованість підприємства, можна зробити висновок, що у випадку, коли дебітори погасять заборгованість, у ДП “НАРП” буде достатньо коштів ( з урахуванням грошових коштів, що знаходяться на поточних рахунках) щоб розрахуватися майже за всіма своїми зобов’язаннями по розрахункам за товари, роботи, послуги.
Проаналізуємо фінансові результати діяльності підприємства за 2008-2009 роки (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Аналіз фінансових результатів ДП «НАРП» за 2008-2009 рр.
| Показники | Сума,тис. грн. | Відхилення (+/-) | ||
| 2008р. | 2009р. | абсолютний приріст, тис.грн. | темп приросту % | |
| 1.Чистий дохід ( виручка від реалізації) | 27111,0 | 13986,0 | -13125,0 | -48,4 |
| 2.Собівартість реалізованої продукції | 19021,0 | 11112,0 | -7909,0 | -41,6 |
| 3.Валовий прибуток | 8090,0 | 2874,0 | -5216,0 | -64,5 |
| 4. Інші операційні доходи | 21008,2 | 8542,0 | -12466,2 | -59,3 |
| 5.Адміністративні витрати | 4271,7 | 3370,0 | -901,7 | -21,1 |
| 6. Витрати та збут | 1529,5 | 2364,0 | 834,5 | 54,6 |
| 7. Інші операційні витрати | 22711,3 | 13138,0 | -9573,3 | -42,2 |
| 8.Фінансовий результат від операційної діяльності | 585,7 | -7456,0 | -8041,7 | в 13,7 раз. |
| 9.Інші фінансові доходи | 149,3 | 127,0 | -22,3 | -14,9 |
| 10.Інші доходи | 16,2 | - | -16,2 | -100,0 |
| 11.Фінансові витрати | 102,6 | 241,6 | 139,0 | 135,5 |
| 12.Інші витрати | 377,8 | 2,0 | -375,8 | 99,5 |
| 13.Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування | 270,8 | -7572,0 | -7842,8 | в 29 раз. |
| 14.Податок на прибуток від звичайної діяльності | -757,1 | - | 757,1 | - |
| 15.Чистий прибуток (збитки) | 1027,9 | -7572,0 | -8599,9 | в 8,4 рази |
Як видно з наведених даних, результати діяльності досліджуваного підприємства значно погіршилися. Якщо в 2008 році ДП «НАРП» отримало чистий прибуток в сумі 1027,9 тис. грн., то в 2009 році завод зазнав значних збитків – 7572,0 тис. грн. Це сталося, в основному, за рахунок погіршення операційної діяльності підприємства. Фінансовий результат від операційної діяльності ДП «НАРП» теж кардинально змінився – з 585,7 тис. грн. прибутку у 2008 році до 7456,0 тис. грн. збитків у 2009 році, тобто погіршився на 8041,7 тис. грн. чи в 13,7 разів. На це негативно вплинуло зменшення чистого доходу від реалізації на 13125,0 тис.грн. чи на 48,4 % при одночасному збільшенні питомої ваги собівартості реалізованої продукції у складі чистого доходу від реалізації – з 70% у 2008 році (19021,0/27111,0) до майже 80% у 2009 році (11112,0 / 13986,0). Причиною цього, в основному, являється те, що частину своєї продукції підприємство вимушене було продати за ціною, що дорівнювала собівартості.
Позитивно на фінансовий результат від операційної діяльності вплинуло скорочення адміністративних витрат на 901,7 тис. грн. чи на 21,1% та інших операційних витрат – на 9573,3 тис.грн. чи на 42,2%. Але для просування своєї продукції на ринку ДП “НАРП” вимушене було збільшити витрати на збут на 834,5 тис. грн. чи на 54,6 %.
Таким чином, дослідивши фінансові результати ДП “НАРП” можна зауважити, що підприємству терміново необхідно нарощувати обсяги реалізації, одночасно намагаючись знизити витрати, особливо невиробничі. Крім того, керівництву підприємства необхідно вжити заходи щодо вдосконалення управлінського обліку, що дасть можливість приймати більш оптимальні та виважені рішення щоб запобігти збиткової діяльності в подальшому.
Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов’язання. Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов’язань. Від рівня ліквідності підприємства залежить його платоспроможність.
Для оцінки платоспроможності досліджуваного державного підприємства “НАРП” скористуємося показниками: коефіцієнтами абсолютної, термінової, поточної та загальної платоспроможності. Аналіз проведемо на підставі даних, наведених в балансі підприємства ( Додаток А, Додаток Б).
Таблиця 2.2.
Вихідні дані для оцінки платоспроможності ДП “НАРП” за 2008-2009 рр.
| Показники | Значення станом на: | Відхилення (+/-) | ||
| 31.12.08 | 31.12.09 | Абсолютний приріст | Темп приросту | |
| Вихідні дані (форма 1 Баланс) | ||||
| 1.Запаси | 13059,1 | 11187,0 | -1872,1 | -14,3 |
| 2.Векселі одержані | 71,6 | 72,0 | 0,4 | 0,56 |
| 3. Дебіторська заборгованість | 4520,1 | 2902,0 | -1618,1 | -35,8 |
| 4.Поточні фінансові інвестицій | - | - | - | - |
| 5.Грошові кошти та їх еквіваленти | 6054,0 | 2592,0 | -3462,0 | -57,2 |
| 6.Інші оборотні активи | 845,2 | 398,0 | -447,2 | -52,9 |
| 7.Усього оборотних активів | 24550,0 | 1715,0 | -7399,0 | -30,1 |
| 8.Поточні зобов’язання | 10465,9 | 9909,0 | -556,9 | -5,3 |
На підставі наведених даних визначимо показники платоспроможності ДП “НАРП” та проаналізуємо їх.
Таблиця 2.3.
Аналіз платоспроможності ДП “НАРП” за 2008-2009 рр.
| Показники платоспроможності | Нормативне значення | Значення станом на: | Відхилення | |
| 31.12.08 | 31.12.09 | | ||
| 1. Коефіцієнт абсолютної платоспроможності | 0,1-0,2 | 0,58 | 0,26 | 0,32 |
| 2. Коефіцієнт термінової платоспроможності | 0,25-0,35 | 0,58 | 0,26 | 0,32 |
| 3. Коефіцієнт поточної платоспроможності | 0,7-0,8 | 1,1 | 0,60 | -0,50 |
| 4. Коефіцієнт загальної платоспроможності | 2,0-2,5 (>1) | 2,35 | 1,73 | -0,62 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань, тобто показник характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати свою короткотермінову заборгованість. Коефіцієнт термінової платоспроможності розраховується за відношенням грошових коштів, їх еквівалентів та поточних фінансових інвестицій до короткострокових зобов'язань за платежами. Цей коефіцієнт свідчить про те, що підприємство може погасити свої короткострокові зобов'язання за платежами найближчим часом, оскільки еквіваленти грошових коштів і поточні фінансові інвестиції можуть без особливих труднощів бути конвертовані у засоби платежу. Як видно з наведених даних, показники абсолютної та термінової платоспроможності ДП “НАРП” співпадають, так як у підприємства відсутні поточні фінансові інвестиції. Не дивлячись на те, що коефіцієнт абсолютної платоспроможності ДП “НАРП” станом на 31.12.09 року навіть перевищує рекомендоване значення і дорівнює 0,26, слід звернути увагу, що продовж 2009 року він знизився майже вдвічі.
Коефіцієнт поточної платоспроможності обчислюється відношенням суми грошових коштів і їхніх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та реальної короткострокової дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань за платежами. Цей коефіцієнт засвідчує потенційну здатність підприємства погасити свої короткострокові зобов'язання при умові отримання від короткострокових реальних дебіторів всієї суми заборгованості. Така можливість залежить від багатьох причин, і, насамперед, від швидкості платіжного документообігу. Коефіцієнт поточної платоспроможності станом на 31.12.08р. навіть перевищував нормативне значення, але на кінець 2009 року він зменшився майже вдвічі і став дорівнювати лише 0,6. Тобто підприємство в змозі за рахунок грошових коштів і погашеної дебіторської заборгованості погасити лише 60% своїх поточних зобов’язань. Це відбулося, в основному, за рахунок скорочення дебіторської заборгованості за виданими авансами на 1556,6 тис.грн. чи на 65,2% та грошових коштів у національній та іноземній валюті – на 3462,0 тис.грн. чи на 57,2% при одночасному зменшені поточних зобов’язань на 556,9 тис.грн. чи на 5,3 %.
Коефіцієнт загальної платоспроможності розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Зменшення цього показника свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. Дані таблиці свідчать, що загальна платоспроможність ДП “НАРП” впродовж досліджуваного періоду суттєво знизилася. Станом на 31.12.09р. оборотні активи підприємства в 1,73 рази перевищували його поточні зобов’язання. Це відбулося як за рахунок зменшення оборотних активів на 7399 тис.грн. (17151,0-2455,0=7399,0), так і за рахунок зменшення поточних зобов’язань на 556,9 грн. (9909,0-10465,9=556,9). Якщо темпи зниження коефіцієнту загальної платоспроможності не уповільняться, то існує загроза, що ДП “НАРП” стане неплатоспроможним.
Проаналізуємо фінансову стійкість підприємства, визначивши для цього узагальнюючи показники на основі даних його балансу (Додаток А) у вигляді таблиці 2.4.(Додаток Н). Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів
При оцінці фінансової стійкості підприємства враховуємо, що :
1. якщо Е1, Е2, Е3 >0, то підприємство має абсолютну фінансову стійкість;
2. якщо Е1< 0, Е2, Е3 >0, то підприємство має нормальну фінансову стійкість;
3. якщо Е1, Е2<0, Е3>0, то підприємство має нестійку фінансову стійкість;
4. якщо Е1, Е2, Е3<0, то підприємство має кризовий стан.
Дані таблиці свідчать, що впродовж досліджуваного періоду у підприємства кардинально змінився фінансовий стан – від абсолютної фінансової стійкості до кризового фінансового стану.
Для відновлення фінансової стійкості ДП “НАРП” терміново необхідно забезпечити зростання власного капіталу. Це можливо лише за умови, що підприємство буде працювати прибутково, а для цього необхідно реалізувати замовнику готову продукцію, а також докласти зусиль, щоб скоротити незавершене виробництво. Ще одним напрямом відновлення фінансової стійкості підприємства може бути зменшення вартості необоротних активів, чого можна досягти за рахунок скорочення відстрочений податкових активів.
Проведемо аналіз руху грошових коштів від фінансової діяльності, що дозволить оцінити загальні суми надходження та витрачення грошових коштів, виявити ті статті, які формують найбільші надходженні та витрачання грошових коштів, зробити висновки відносно достатності коштів для сплати за рахунками поточних зобов’язань. Необхідну інформацію для аналізу руху грошових коштів ДП “НАРП” у 2009 р. містить таблиця 2.5.
Таблиця 2.5.
Аналіз руху грошових коштів від фінансової діяльності ДП “НАРП”
за 2008-2009 рр.
| Показники | Значення станом на: | Відхилення | |
| 31.12.08 | 31.12.09 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Надходження власного капіталу | - | - | - |
| Отримані позики | 3323,0 | 4550,0 | 1227,0 |
| Інші надходження | - | - | - |
| Погашення позик | - | 6907,0 | 6907,0 |
| Сплачені дивіденди | 165,0 | 98,0 | -67,0 |
| Інші платежі | - | - | - |
Продовження табл. 2.5.
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Чистий рух коштів до надзвичайних подій | 3158,0 | 2455,0 | -703,0 |
| Рух коштів від надзвичайних подій | - | - | - |
| Чистий рух коштів від фінансової діяльності | 3158,0 | 2455,0 | -703,0 |
З наведеної таблиці видно, що у 2008 р. спостерігались надходження грошових коштів від фінансової діяльності на суму 3158,0 тис. грн. у вигляді отриманих позик на суму 3323,0 тис. грн. Відтік коштів забезпечили сплачені дивіденди у розмірі 165,0 грн. В 2009 р. чистий рух коштів від фінансової діяльності зменшився на 703,0 і становив 2455,0 тис. грн. Надходження коштів забезпечили отримані позики на суму 4550,0 тис. грн., а відтік коштів відбувся внаслідок погашення позик на суму 6907,0 та сплачених дивідендів у розмірі 98,0 грн.
Розглянувши фінансову діяльність підприємства за два роки, треба зазначити, що у 2008 та 2009 році ДП “НАРП” отримало кредити, суми яких складають 3323,0 та 4550,0 тис.грн. Значну суму видатків у цих роках складає погашення позик. Отримані кредити підприємство витрачає на збільшення комплексу основних виробничих фондів, чисельності працівників.
Таким чином, за результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що підприємство являється платоспроможним, але якщо ситуація буде погіршуватися такими ж темпами, є вірогідність, що ДП “НАРП” у скорому майбутньому стане неплатоспроможним.
2.2. Первинний та зведений облік грошових коштів на підприємстві
Матеріальні, сировинні, грошові ресурси є одними з найважливіших на підприємстві, тому документальне оформлення надходження, наявності і витрачання зазначених ресурсів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом цінностей. Безпосередньо на підставі первинних документів здійснюється попередній, поточний і наступний контроль за рухом, зберіганням і раціональним використанням грошових ресурсів на підприємстві.
Раціональна організація обліку грошових коштів передбачає наявність наступних передумов: забезпечення нормативними документами, наявність розгалуженої мережі банків, відповідне облаштування каси, наявність Статуту, оформленого у затвердженому порядку, забезпеченість обіговими коштами, наявність договорів з постачальниками та покупцями, штату касирів та інкасаторів. Організація обліку грошових коштів полягає у цілеспрямованому упорядкуванні, збиранні первинної інформації, своєчасної обробки даних, виборі форм вихідної інформації, а також поліпшенні і вдосконаленні оперативного контролю за дотриманням нормативних документів.
Правильна побудова організації обліку грошових коштів дозволяє забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване використання та контроль за збереженням. Організація обліку готівки передбачає організацію касового господарства та збереженості готівки; організацію обліку касових операцій; організацію оперативного контролю касової дисципліни.
На державному підприємстві “НАРП” облік руху та збереження готівки, а також розрахунків у безготівковій формі здійснюється відповідно нормам чинного законодавства.
Для здійснення розрахунків готівкою ДП “НАРП” має одну касу. Каса на підприємстві спеціально обладнана й ізольована і призначена для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівник підприємства несе у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність за належне обладнання приміщення каси і забезпечення всіх необхідних умов для надійного зберігання грошей у приміщенні каси. Вся готівка на державному підприємстві “НАРП” зберігається у вогнетривковій металевій шафі, яка після закінчення роботи каси замикається ключем і опечатується сургучною печаткою касира. Ключі від металевої шафи і печатка зберігається у касира, якому забороняється передавати їх стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.
Касир - це матеріально відповідальна особа, на яку покладено функції щодо видачі - приймання готівки. Призначення на посаду касира на ДП “НАРП” відбувалося на підставі наказу керівника підприємства, який одночасно із зарахуванням на роботу касира уклав з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомив його з Положенням № 637.
Касир ДП “НАРП” несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.
До посадових обов’язків касира відносяться:
- здійснювати операції, пов’язані з надходженням та видачею готівкових грошових коштів через касу підприємства;
- отримувати в установах банку готівку, здійснювати записи в касовій книзі операцій отримання і видачі готівки за кожним видатковим та прибутковим касовим ордером у день надходження або видачі;
- підписувати прибуткові касові ордера і видаткові документи відразу після отримання або видачі за ними готівки, і на прикладених документах ставити штамп „Сплачено”;
- виписувати видаткові касові ордера на фактично видану за платіжною відомістю суму, передавати їх для реєстрації;
- у кінці робочого дня виводити залишок грошових коштів у касі підприємства і передавати в бухгалтерію звіт касира разом із прибутковими та видатковими документами.
На ДП “НАРП” станом на 01.01.2009 р. ліміт залишку готівки в касі був встановлений у розмірі 2800 грн. Уся сума коштів, яка перевищує затверджений ліміт, у кінці робочого дня здається до банку.
Операції з обігу готівки в касі оформлюють документально. Весь процес документообігу на ДП “НАРП” надано на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Документообіг обліку касових операцій на підприємстві ДП “НАРП”
Законність надходження грошей до каси ДП “НАРП” та їх витрачання засвідчують документи, що називаються касовими ордерами. Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі прибуткового касового ордеру, підписаного головним бухгалтером і касиром. Витрачання готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером. Він підписується керівником і головним бухгалтером підприємства.
Зокрема прибутковим касовим ордером оформлюється надходження готівкових коштів з банку до каси підприємства. ДП “НАРП” одержує готівку з банку через касира по грошових чеках, виписаним на його ім’я. Для одержання в банку чекової книжки касир заповнює заяву, в якій вказує своє прізвище, ім’я та по-батькові і зразок свого підпису. Заява підписується керівником і головним бухгалтером і засвідчується печаткою підприємства. Відповідно до цієї заяви касир одержує чекову книжку на 25-50 чеків. Щоб зняти готівку з поточного рахунку в банку, бухгалтер заповнює грошовий чек, підписує його разом з керівником і передає касирові. Касир попередньо (як правило за 1-2 дня) замовляє необхідну суму в банку, а потім одержує її по чеку. Корінець чеку є виправдувальним документом для записів касових операцій в облікових реєстрах.
У випадку, якщо касир підприємства за якимись причинами не одержав з каси банку кошти по оформленому на його ім’я чеку, він повертає його в той же день у бухгалтерію підприємства. Оскільки контроль за використанням чеків, як правило, здійснює головний бухгалтер, саме йому і повертається невикористаний чек. Головний бухгалтер перевіряє наявність у чеку контрольної марки і якщо вона відірвана від чека, приклеює її до чека, а сам чек приклеює до корінця чека в чекову книжку, від якого він був відірваний при його оформленні й видачі працівникові. Після цього на невикористаному по призначенню, повернутому чеку головний бухгалтер робить запис „Анульований” і залишає його разом із чековою книжкою у себе на зберігання. У такому ж порядку анулюється чек, у якому при його оформленні була припущена помилка.
Здача готівки на поточний рахунок оформлюється видатковим касовим ордером. Касир для того, щоб здати готівку, заповнює первинний документ – заява на переказ готівки, який одержує в оператора банку. Цей документ складається з трьох частин. Верхня частина залишається в банку, середня частина (квитанція) передається касирові. Нижня частина (ордер) також повертається касирові з випискою банку після зарахування грошей на поточний рахунок.
Одним із найбільш вагомих джерел надходження коштів у касу підприємства є виручка, отримана від реалізації робіт, послуг. Виручка надходить в касу безпосередньо від покупців і замовників. Надходження виручки в касу підприємства здійснюється з використанням книги реєстрації розрахунків, в яку підклеюються чеки з вказаними сумами виручки за кожний день. Порядок оформлення прибуткових касових ордерів при цьому ніяким чином не міняється. Як правило, такі прибуткові касові ордери складаються на підставі договорів, нарядів-замовлень, квитанцій, накладних, які оформлюються, виписуються в декількох екземплярах, один з яких додається до прибуткового касового ордера й указується в рядку „Додаток”.
Всі касові ордери передаються до виконання касирові державного підприємства “НАРП” безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить гроші. Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, перевіряє правильність їх оформлення, підписи, доповнення, перераховані в ордері. Після цього він приймає або видає гроші. Особі, яка вносить готівку в касу, видається квитанція. При видачі готівки по видатковому касовому ордеру окремій особі касир вимагає пред’явлення документа, що підтверджує особистість одержувача. Таким документом є паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвідчення при наявності на ньому фотографії й особистого підпису власника. Прибуткові касові ордери і квитанції від них, а також видаткові касові ордери заповнюються бухгалтерією чітко і розбірливо, без будь-яких помарок або виправлень. Прибуткові та видаткові касові ордери чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів (форма № КО-3), де їм привласнюється порядкові номери. Журнал реєстрації побудованого таким чином, що за його даними здійснюється контроль за цільовим призначенням готівки, отриманої і витраченої підприємством. Після реєстрації касові ордери передаються в касу підприємства для виконання. Видаткові касові ордери, оформлені за платіжними відомостями на виплату заробітної плати, реєструються після видачі. Касир підприємства ДП “НАРП” всі надходження і видачу готівки по прибуткових і видаткових касових ордерах відображає у касовій книзі.
На підприємстві ведеться тільки одна касова книга (типова форма №КО-4) в національній валюті, в який касир відображає готівку і рух грошей у касі. Записи у касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилами темного кольору кулькової ручкою. Перші примірники залишаються в касовій книзі. Другі примірники мають бути відривними, які і є звітом касира. Виправлення в касовій книзі не допускаються. Касир до бухгалтерії ДП “НАРП” передає як свій звіт другий відривний аркуш з прибутковими касовими ордерами і витратними документами під розпис у касовій книзі. Сторінки касової книги нумерують автоматично в порядку зростання з початку року. Після закінчення календарного року вкладні аркуші касової книги формуються у підшивку в хронологічному порядку. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера.
ДП “НАРП” використовує форму розрахунків за допомогою платіжних доручень. Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку. Платіжні доручення приймаються банком до виконання протягом 10 календарних днів від дня виписки. За допомогою платіжних доручень здійснюються розрахунки з постачальниками і підрядчиками у разі передоплати або за домовленістю; з бюджетом по податках та інших платежах; з Пенсійним фондом і Фондом соціального страхування; з органами Міністерства зв'язку за послуги тощо.
Виписка банку – документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. Вона замінює собою регістр аналітичного обліку по поточному рахунку і одночасно служить підставою для бухгалтерських записів. Таким чином, виписка – це фактично другий примірник особового рахунку ДП “НАРП”, відкритого банком.
Бухгалтер ДП “НАРП” при отриманні виписки проводить наступні операції, які називаються бухгалтерським терміном «контирування виписки»:
- виписка нумерується;
- перевіряється наявність виправдовуючих розрахункових документів, на підставі яких зараховані чи списані кошти;
- перевіряється відповідність суми у виписці сумам виправдовуючих документів на перерахування чи зарахування коштів;
- проставляється кореспонденція рахунків відповідно до проведених операцій.
Організація обліку коштів підприємства полягає у цілеспрямованому упорядкуванні збирання первинної інформації, своєчасної обробці даних, виборі форм вихідної інформації, а також поліпшення і вдосконаленні оперативного контролю за дотриманням нормативних документів. Організація обліку розрахункових операцій в бухгалтерії передбачає забезпечення підприємства інструкціями банків, бланками документів, якими оформляються банківські операції доведення до відома працівників, які займаються обліком грошово-розрахункових операцій, шифрованих позначень рахунків банків, операцій, реквізитів, термінів. Потрібно розробити методику і техніку обліку банківських операцій.
Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів
у національній та іноземній валюті в касах, на поточних рахунках у банках здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2.
Журнал 1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках". У відомостях до Журналу 1 відображаються обороти за дебетом рахунків 30 (відомість 1.1), 31 (відомість 1.2).
Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2-3 дні.
Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті на ДП “НАРП” використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, в якій вони заповнюються. Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті. Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць. Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку).
2.3. Синтетичний та аналітичний облік руху грошових коштів на ДП “НАРП”
Облік грошових коштів ДП “НАРП” ведеться на рахунках третього класу. Рахунок 30 “Каса” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі ДП “НАРП”.
Рахунок 30 активний, балансовий, призначений для обліку грошових коштів підприємства. До нього відкрито субрахунки 301 “Каса в національній валюті” та субрахунок 302 “Каса в іноземній валюті”, так як підприємство здійснює розрахунки і в іноземній валюті. По дебету рахунку 30 “Каса” відображається надходження грошових коштів до каси ДП “НАРП”, по кредиту – виплата готівки.
Таблиця 2.6. містить основні бухгалтерські операції з обліку руху готівкових коштів на ДП “НАРП”.
Таблиця 2.6.
Бухгалтерські проведення з обліку готівкових розрахунків на ДП “НАРП” за лютий 2009 року
| з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | Повернення Мельниченко Г.І. невикористаних коштів, виданих під звіт на витрати по відрядженню | 301 | 372 | 30,0 |
| 2 | Одержано готівку в погашення заборгованості від покупців за ремонт газотурбінних двигунів Др-59 Л | 301 | 361 | 1260,0 |
| 3 | Одержано кошти з банка в касу на господарчі витрати | 301 | 311 | 3000,0 |
| 4 | Видана Петросяну Є.В. заробітна плата за довіреністю | 661 | 301 | 1519,8 |
| 5 | Видано з каси Мережичко Т.А. на витрати по відрядженню | 372 | 301 | 507,0 |
| 6 | Видано в підзвіт Костюк Н.В. на господарчі витрати | 372 | 301 | 500,0 |
| 7 | Надійшла плата за користування гуртожитком | 301 | 361 | 420,0 |
На ДП “НАРП” ведеться журнально-ордерна форма обліку з використанням комп’ютерної програми 1С: Бухгалтерія, що дозволяє значно полегшити працю бухгалтера, а також надає великі можливості для аналітичної роботи. Аналітичні (допоміжні) рахунки ведуть у книгах, в картках, на вільних аркушах. Аналітичний облік касових операцій на ДП “НАРП” здійснюється тільки в касовій книзі. Записи по аналітичних рахунках роблять щоденно з посиланням на номер журналів-ордерів. В кінці місяця по всіх рахунках підраховують і складають оборотну або сальдову відомості. Перевагами цієї форми обліку є те, що вона являється простою у застосуванні, її побудова записів виключає необхідність в складанні різних проміжних регістрів, що пов’язують три стадії облікових процесів. Саме тому прискорюється обліковий процес, зменшується кількість помилок, допущені помилки легко виявляються, облік стає більш аналітичним і наочнимю. До недоліків журнально-ордерної форми можна віднести складну будову окремих регістрів, різну структуру журналів-ордерів і відомостей. Синтетичний облік по рахунку 30 “Каса” ведеться в журналі- ордері №1 за даним рахунком та оборотній або сальдовій відомостях. Наприкінці місяця в журналі-ордері №1 і відомості №.1.1. підраховують надходження та витрачання готівки та визначають залишок грошей в касі на перше число наступного місяця, який має бути тотожний показникові в касовій книзі.
На державному підприємстві для обліку коштів на рахунках у банках використовується активний рахунок 31 “Рахунки в банках”, який призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані підприємством для поточних операцій. По дебету рахунку 31 “Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів, а по кредиту – їх використання. До рахунку 31 “Рахунки в банках” на ДП “НАРП” відкрито такі субрахунки: 311 “Поточні рахунки в національній валюті”; 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”. Аналітичний облік по рахунку 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” ведеться так, щоб забезпечити достовірну інформацію про наявність і рух валютних коштів по кожному з відкритих у банку рахунках в іноземних валютах. Розрахунки в іноземній валюті на державному підприємстві “НАРП” ведуться у доларах США. Для систематизації і узагальнення інформації про господарські операції у валюті на підприємстві здійснюється перерахунок іноземної валюти у національну валюту України (в гривні) за курсом, встановленим НБУ на дату оформлення розрахунково-платіжних документів. Такою датою вважається дата виписки платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення цінностей (робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях. При опрацюванні первинних документів, вартісні показники які вказані в іноземній валюті, бухгалтера в знаменнику вказують еквівалент цих показників у гривнях по курсу НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій у іноземній валюті. У облікових регістрах (журналах-ордерах, відомостях, книгах) господарські операції також відображають в гривнях та іноземній валюті (з зазначенням назви валюти — долари США).
У таблиці 2.7. наведено основні бухгалтерські операції з обліку руху грошей по рахунку 31 “Рахунки в банках”.
Таблиця 2.7.
Бухгалтерські проведення з обліку руху грошових коштів ДП “НАРП” на рахунках у банку за лютий 2009 року
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Отримано оплату від ТОВ “ЗОРЯ” за раніше переданий канат сталевий | 311 | 361 | 965,3 |
| 2 | Перераховані з поточного рахунка грошові кошти підприємству НА“Трендер” за поставлені запасні частини для ремонту агрегату управління КАУ – 125 | 631 | 311 | 2500,0 |
| 3 | З поточного рахунку отримані кошти в касу для виплати заробітної плати | 301 | 311 | 7000,0 |
| 4 | Оплачено Міськенерго за електроенергію за лютий 2009 р. | 631 | 311 | 583,0 |
| 5 | Перераховано належну до видачі заробітну плату, що підлягає зарахуванню на поточні карткові рахунки працівників | 661 | 311 | 30560,1 |
| 6 | Перераховані з поточного рахунка кошти в Пенсійний фонд | 651 | 311 | 2347,2 |
| 7 | Перераховані з поточного рахунка кошти у Фонд соціального страхування | 652 | 311 | 666,8 |
Продовження табл. 2.7.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 8 | Перераховано з поточного рахунка в бюджет суми податку на прибуток за лютий 2009р. | 641/4 | 311 | 5350,0 |
| 9 | Надійшла передоплата на поточний рахунок від підприємства НП “Трендер” за паливо | 311 | 681 | 7500,0 |
| 10 | Зараховані кошти в іноземній валюті на рахунок в банку від підприємства “VAST” (курс НБУ 7,31 за 1 $ США) | 312 | 362 | 26550,0 |
| 11 | Відображена операційна курсова різниця при зростанні курсу іноземної валюти | 312 | 714 | 47,1 |
| 12 | Перераховано частину авансу для придбання обладнання 5000 доларів США за курсом НБУ 7,43 грн/$ | 371 | 312 | 37150,0 |
| 13 | Перераховано банку 12000 грн. для придбання 2000 доларів США | 377 | 312 | 12000,0 |
| 14 | Списання з валютного рахунка коштів у іноземній валюті за курсом НБУ на дату перерахування у національній валюті | 334 | 312 | 5050,0 |
Синтетичний облік по рахунку 31 “Рахунки в банках ” ведеться у журналі-ордері №2, а по дебету – у відомості №2 за даним рахунком.
По закінченню внесення даних до журналів-ордерів та оборотних відомостей підсумкові дані переносяться до Головної книги, до якої з журналів-ордерів за рахунками 301 “Каса в національній валюті”, 302 “Каса в іноземній валюті”, і 311 “Поточні рахунки в національній валюті” та 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті” заносяться підсумки оборотів з кредитів рахунків. У Головній книзі за цими рахунками відображається сальдо на початок і кінець робочого місяця обороти за поточний місяць за кредитом рахунків із журналів-ордерів. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути однаковими.
Дані з Головної книги використовуються для складання фінансової звітності. Так, наприклад, дані залишку коштів у національній валюті в касі підприємства включаються до суми грошових коштів у національній валюті в розділі II Балансу “Оборотні активи ” рядок 230.
Баланс на підприємстві складається на кінець останнього дня звітного періоду (Додаток А). Звітним періодом є календарний рік. У кінці року ДП “НАРП” складає Звіт про рух грошових коштів (Додаток В).
Дослідивши стан організації первинного, зведеного, синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів на ДП “НАРП”, можна дійти висновку, що в цілому облік ведеться з дотриманням вимог чинного законодавства, відкриті і ведуться всі необхідні регістри синтетичного та аналітичного обліку. Надходження, витрачання грошових коштів, їх рух на підприємстві відображається в бухгалтерських проведеннях.
Але на підприємстві є резерви для удосконалення обліку руху грошових коштів, а також інших об’єктів бухгалтерського обліку. Так як розвиток автоматизації не стоїть на місці, для забезпечення своєчасності здійснення грошових розрахунків на досліджуваному підприємстві можна запропонувати впровадження системи електронних платежів “Клієнт – банк”, яка дозволяє зекономити час по здійсненню розрахунків. Таким чином, комплексний підхід до бухгалтерського обліку, контролю, аудиту грошових коштів на ДП “НАРП” дозволить оперативно отримувати всі необхідні дані за необхідний проміжок часу, забезпечить автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку та істотно зросте рівень управління фінансово-господарською діяльністю даного підприємства. Більш докладніше питання удосконалення обліку грошових коштів будуть розглянуті в четвертому розділі дипломної роботи.
РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ “НАРП”
3.1. Планування аудиту грошових коштів на підприємстві
Економічний контроль в Україні є одним з найважливіших елементів ринкової економіки. Одним з найперспективніших та найбільш значимих напрямів контролю за діяльністю суб’єктів господарювання є незалежний контроль, який здійснюється аудиторами. Виникнення та становлення аудиту обумовлено життєвою необхідністю незалежного контролю в умовах ринкової економіки. Це дає можливість об’єктивно оцінити достовірність бухгалтерської звітності підприємств. Головною передумовою незалежного контролю являється зацікавленість підприємства в особі їх власників, держави (податкова інспекція), банків (при наданні позики) у забезпеченні достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Аудит грошових коштів займає важливе місце в управлінні підприємством.
На більшості підприємств, в тому числі і на ДП “НАРП”, обсяг операцій з грошовими коштами є досить значним, тому їх перевірка являється досить трудомістким процесом. Основною метою проведення аудиторської перевірки грошових коштів є підтвердження достовірності даних з наявності та руху грошових коштів, встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з грошовими коштами, правильності їх відображення в обліку згідно з діючими законодавчо – нормативними актами, своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишку грошових коштів у звітності перевіряємого суб’єкта. Аудиторське планування забезпечує своєчасне та ефективне виконання аудиторської перевірки. Аудиторське планування потрібне для отримання можливості одержати необхідну інформацію про стан клієнта, що допоможе аудитору визначити аудиторський ризик та дати обґрунтований висновок щодо перевірки, враховуючи специфіку діяльності досліджуваного підприємства.
Планування аудиторської перевірки грошових коштів на досліджуваному підприємстві ДП “НАРП” повинно здійснюватися для отримання необхідної інформації про стан бухгалтерського обліку та ефективність внутрішнього контролю, встановлення рівня довіри до нього. Планування аудиту здійснюється на підставі міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики 300 “Планування аудиту фінансових звітів”, 315 “Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища”, 320 “Суттєвість в аудиті”. Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства.
Перш за все треба розрахувати аудиторський ризик. Загальний аудиторський ризик включає в себе власний ризик, ризик контролю, ризик невиявлення. Від визначення аудиторського ризику залежить згода аудитора на проведення перевірки чи відказ від неї, складання плану перевірки та встановлення його строків, вибір прийомів аудиторської перевірки. Загальний ризик в аудиті відображає небезпеку того, що аудитор може підготовити неправильний висновок по виконаних ним аудиторських процедурах. Аудиторський ризик (АR) складається з трьох компонентів.
Властивий ризик (ІR) - власний ризик, діловий ризик - ризик того, що бухгалтерський облік і фінансові звіти підприємства, яке перевіряється, містять недостовірну інформацію. Тобто це ризик викривлення залишку на рахунку (або певної операції), який може бути суттєвим, окремо або разом із викривленням залишків на інших рахунках (або іншою операцією), якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю. Для повної оцінки власного ризику необхідно зробити огляд суб’єкта, звернувши увагу на:
1) внутрішні фактори: характер бізнесу і послуг; залежність доходів керівництва від звітних показників; чесність управлінського персоналу; методи бухгалтерського обліку; досвід і знання управлінського персоналу: малий досвід управлінського персоналу може вплинути на якість підготовки фінансової звітності підприємства; тиск на керівництво підприємства, наприклад, обставини, які можуть наштовхнути керівництво на перекручення фінансової звітності (це відбувається тоді, коли підприємство здійснює діяльність у галузі, в якій існує досвід великої кількості підприємницьких невдач, або підприємство має дефіцит власного капіталу, що не дає йому змоги продовжувати операції; бухгалтерські рахунки, які дають уявлення про фінансовий стан підприємства, і які, поза сумнівом, вимагають виправлення, наприклад, рахунок фінансових результатів, за яким треба було зробити коригування у попередньому періоді; складні основні операції, що можуть вимагати залучення спеціаліста іншої професії, ніж аудиторська; здатність активів до анулювання або неправильного представлення; терміни завершення незвичайних і складних угод, особливо в останні дні року; угоди з іншими підприємствами, в першу чергу з дочірніми підприємствами (вони завжди більш ризиковані, ніж угоди з третіми сторонами);
2) фактори, що впливають на галузь, до якої належить суб’єкт господарювання: економічні, конкурентні умови, зміни в законодавстві а також зміни в технології, споживчому попиті.
Ризик системи контролю (КR) – це ризик неефективності внутрішнього контролю. Системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю не завжди можуть функціонувати настільки ефективно, щоб своєчасно запобігати помилкам або викривати їх та виправляти. Цей ризик полягає в невиявлені помилок системою внутрішнього контролю підприємства і повністю залежить від діяльності адміністрації. Ризик контролю повинен бути обернено пропорційним ризику обліку, оскільки система контролю направлена на пошук помилок, допущених системою обліку. Аудитор не може впливати на цей ризик, як і на ризик обліку. Він тільки оцінює його вивчаючи ефективність системи контролю. При оцінці ризику системи контролю слід розглянути: якість керівництва та ефективність контролю з його боку; обмеження загального контролю керівництва, тобто можливість скасування засновником наказів керівництва; загальний розподіл обов’язків (обов’язки повинні розподілятися таким чином, щоб одна і та ж особа не відповідала за здійснення операцій з активами та їх облік); наявність і ефективність внутрішнього аудиту; компетентність контролюючого персоналу; надмірні повноваження, довірені старшій посадовій особі; складність корпоративної структури чи складні операції, що збільшують можливість помилки виконавців, а, отже, ступінь ризику.
Ризик невиявлення помилок (ДR) полягає у тому, що аудиторські процедури не завжди можуть виявити помилки у залишку на певному рахунку або з певної операції. Інакше кажучи, ризик не виявлення – це частка похибки у проведенні аудиторської перевірки, яку аудитор може собі дозволити при існуючих у клієнта системах обліку і внутрішнього контролю, при додержанні умови якості проведення робіт і відповідності їх встановленим аудиторським нормативам. Ризик невиявлення безпосередньо пов'язаний із проведенням незалежних процедур перевірки. Зроблені аудитором оцінки невідповідності внутрішнього контролю й оцінка внутрішнього ризику впливають на характер, строки й обсяг аудиторських процедур, що використовуються аудитором з метою зменшення ймовірності невиявлення помилок і перекручень і доводять ризик аудиту до сприятливого рівня. Певний ризик невиявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100 % залишків за рахунками або всі види операцій, бо більша частина аудиторських доказів має скоріше запевняючий, ніж підсумковий характер. З метою зменшення аудиторського ризику до сприятливого рівня аудитор враховує зроблені ним оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю при визначенні характеру, строків і обсягів незалежних процедур перевірки. Залежно від цього аудитор планує: тести, спрямовані на перевірку споріднених сторін підприємства; строки проведення незалежних процедур; обсяг незалежних процедур.
Власний ризик і ризик системи контролю є функціями діяльності підприємства та існують незалежно від аудиторської перевірки. Ризик не виявлення є результатом проведення аудиторської перевірки, наслідком виконаної аудитором роботи. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тобто визначає ступінь якості, рівня його діяльності. Завдання аудитора полягає в тому, щоб дати їм оцінку й провести процедури для одержання прийнятного рівня ризику невиявлення, зменшивши аудиторський ризик. Загальний аудиторський ризик не повинен перевищувати 5%.
Розрахунок загального аудиторського ризику можна представити у вигляді формули:
AR = IR * KR * DR, (3.1)
де AR– загальний аудиторський ризик;
IR – власний ризик;
KR – ризик контролю;
DR – ризик не виявлення помилок.
Розрахунок загального аудиторського ризику ґрунтується на експертній оцінці аудитора. При плануванні аудиту грошових коштів на ДП “НАРП” аудитором було передбачено, що власний ризик становить 80%, так як діяльність заводу в значній мірі залежить від стабільності політичної і економічної ситуації в Україні (більшість замовників – іноземні партнери); ризик контролю – 50%, так як облік ведеться з застосуванням програми “1С – Підприємство”, налагоджений внутрішній контроль, в бухгалтерії працюють досвідчені фахівці; ризик не виявлення помилок – 10%.
Відповідно, загальний аудиторський ризик для ДП “НАРП” складатиме:
AR = 0,8* 0,5 * 0,1 = 4,0 %.
Загальний аудиторський ризик складає 4%, це припустима норма ризику, тому аудитор може приступити до планування аудиторської перевірки.
В методиці перевірки основних комплексів робіт з обліку грошових коштів першочергово необхідно перевірити положення облікової політики підприємства щодо обліку грошових коштів. При цьому велике значення слід звернути на те, як обліковуються грошові кошти. Виходячи з мети аудиту грошових коштів формуються основні завдання аудиту їх обліку:
- перевірка стану збереження готівки в касі;
- вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;
- перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках, стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;
- виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;
- перевірка правильності документального оформлення операцій з грошовими коштами і відображення цих операцій в обліку і звітності;
- оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку коштів на підприємстві, якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;
- перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів.
Аудиторська перевірка грошових коштів на ДП “НАРП” має дуже важливе значення. Первинні документи з надходження та витрачання грошових коштів відіграють важливе значення в організації грошового обліку, так як є його підставою. Безпосередньо за первинними документами здійснюється попередній, поточний та наступний контроль за рухом, зберіганням та наступним використанням грошових коштів на ДП “НАРП”. Приступаючи до перевірки аудитору необхідно ознайомитись з нормативними документами щодо порядку приймання, обліку, зберігання та видачі готівки з каси, а також положення по обліку касових операцій, з наказом про обліку політику ДП “НАРП”, ознайомитися з обліковими регістрами, з актами та довідками попередніх аудиторських перевірок, зі звітністю перевіряємого підприємства.
Предметом аудиту операцій з грошовими коштами є господарські процеси та операції на ДП “НАРП”, які пов’язані з наявністю, рухом і використанням грошових коштів, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.
Виходячи з цілей, яких необхідно досягнути аудитору при дослідженні операцій із грошовими коштами, формуються об’єкти аудиту:
- елементи облікової політики;
- операції з обліку;
- записи в первинних документах, облікових регістрах та звітності;
- інформація про порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, нестачі, зловживання, які знайшли підтвердження в аудиторських висновках.
Перед проведенням аудиторської перевірки перш за все необхідно провести попереднє дослідження ДП “НАРП”, а саме: досліджується сфера діяльності перевіряємого підприємства, облікова політика, заходи внутрішнього контролю. Метою планування аудиторської перевірки на ДП “НАРП” є визначення важливих напрямків виявлення проблемних питань. Під плануванням аудиту слід розуміти підготовку головної стратегії та конкретних підходів з характеру періоду та часу проведення аудиторської перевірки. Процес планування аудиторської перевірки на державному підприємстві “НАРП” можна розділити на шість стадій:
- перша стадія: згода клієнта та укладення договору;
- друга стадія: постановка мети та завдання аудиту. На цій стадії аудитором вивчається наявна та доступна інформація про ДП “НАРП”, погоджуються з керівником даного підприємства основні організаційні питання з аудиту, формується робоча бригада для проведення аудиторської перевірки грошових коштів. У процесі попереднього планування аудитор ознайомлюється зі становленням та розвитком перевіряємого підприємства, його організаційно – управлінською структурою, видами діяльності. Для більш детального вивчення аудитором клієнта, керівництво підприємства ДП “НАРП” надало йому статут підприємства, наказ про облікову політику, внутрішні інструкції, статистичну звітність;
- третя стадія: оцінка існуючого середовища суб’єкта перевірки. На даному етапі вивчаються аудитором внутрішні фактори системи управління, обліку та внутрішнього контролю, а також зовнішні фактори, в залежності від яких здійснює свою діяльність досліджуване підприємство, а саме: економічне, політичне, соціальне, юридичне середовище;
- четверта стадія: складання загального плану аудиту грошових коштів на ДП “НАРП”. Одержавши в процесі попереднього планування дані про підприємство, аудитору слід приступати до розробки загального плану аудиту грошових коштів. План аудиту є документом організаційно – методологічного характеру, який містить основні стадії процесу аудиту, розміщені в логічній послідовності, із зазначенням видів запланованих робіт, періоду їх проведення, відповідальних виконавців. Загальний план аудиторської перевірки грошових коштів складається з врахуванням особливостей бізнесу клієнта, організації обліку і системи внутрішнього контролю;
- п’ята стадія: розробка програми аудиту грошових коштів на підприємстві, що перевіряється. Після складання плану аудитор розробляє програму аудиту, яка є переліком етапів аудиту, необхідних для його реалізації. Аудитор до програми включає перелік всіх аудиторських прийомів і способів, необхідних для вивчення поставлених в договорі питань, детальний опис кожного способу та прийому;
- шоста стадія: визначення процедур для кожного етапу процесу аудиторської діяльності.
У процесі планування аудиторської перевірки грошових коштів на ДП “НАРП” складаються два основні документи: загальний план та програма перевірки. Аудитор уточнює та обговорює з керівником, головним бухгалтером та фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану та аудиторські процедури для досягнення ефективності аудиту. Основою для підготовки програми аудиту повинен служити загальний план. В ньому передбачаються терміни проведення аудиторської перевірки на ДП “НАРП”, складається графік проведення аудиту, визначається дата надання аудиторського висновку щодо здійсненої перевірки грошових коштів. Загальний план аудиту розробляється дуже детально. Для проведення аудиту грошових коштів на ДП “НАРП” аудиторською фірмою “Беліт” був розроблений загальний план проведення аудиту (табл.3.1.).
Для виконання плану аудиту аудитор розробляє в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань та процедур для кожного об’єкта аудиту. Програма аудиту – це детальний перелік аудиторських процедур (рис. 3.1.).
Програма аудиту грошових коштів повинна бути настільки деталізована, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконання всіх стадій аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцям аудиторської перевірки та контролювати їх роботу. Програма аудиту підписується керівником аудиторської перевірки (керівник аудиторської фірми). Програма аудиту наведена в Додатку Д.
Таблиця 3.1.
Загальний план аудиту грошових коштів
Організація, що перевіряється ______ДП “НАРП”_______
Період аудиту з 04.01.2010р. по 29.01.2010р.
Період, що перевіряється з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.
Кількість людино – годин на перевірку 300__________
Керівник аудиторської перевірки Марсевич К.Ю.__________
Склад аудиторської групи Марсевич К.Ю.,Савченко О.Л.
Запланований аудиторський ризик 4,0__%__________
| № з/п | Заплановані види робіт | Період проведення | Виконавець | Примітки | |
| 1 | Вивчення облікової політики підприємства ДП “НАРП” | 04.01.2010р. - 06.01.2010р. | Марсевич К.Ю. | | |
| 2 | Оцінка системи внутрішнього контролю | 11.01.2010р. - 12.01.2010р | Савченко О.Л. | | |
| 3 | Інвентаризація каси та умов зберігання грошових коштів | 13.01.2010р. - 15.01.2010р. | Марсевич К.Ю. | | |
| 4 | Первинний та зведений облік грошових коштів | 18.01.2010р. - 22.01.2010р. | Савченко О.Л. | | |
| 5 | Перевірка аналітичного та синтетичного обліку грошових коштів на ДП “НАРП” | 25.01.2010р. - 27.01.2010р. | Савченко О.Л. | | |
| 6 | Аудит звітності підприємства | 28.01.2010р. | Марсевич К.Ю. | | |
| 7 | Узагальнення результатів аудиту, складання аудиторського висновку | 29.01.2010р. | Марсевич К.Ю. | Уся зібрана документація | |
Аудитор: Марсевич К.Ю.
Починаючи дослідження операцій з грошовими коштами, аудитору доцільно отримати якомога повнішу інформацію про внутрішній контроль на даній ділянці обліку. З’ясувати наскільки жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з валютою, наскільки чітко забезпечується санкціонування різних платежів з поточного та інших рахунків підприємства.
| Прийоми, які використовуються при здійсненні аудиторської перевірки грошових коштів |
| Фактичний контроль (інвентаризація) | | Документальний контроль |
|
Рис.3.1. Прийоми, які використовуються при здійсненні
аудиторській перевірки грошових коштів на ДП “НАРП”
Важливим способом отримання даних є тестування (табл. 3.2.), яке було використано в ході проведення перевірки грошових коштів. Відповідь формується на підставі джерел інформації.
Таблиця 3.2.
Тест проведення аудиту грошових коштів на ДП “НАРП”
| № | Інформація | Так | Ні |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Чи укладена угода про матеріальну відповідальність касира | + | |
| 2 | Чи дотримується порядок документообігу встановленому на піприємстві | | _ |
| 3 | Чи належним чином зберігаються первинні документи на підприємстві | | _ |
Продовження табл. 3.2.
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 4 | Чи створені умови, що забезпечують збереження грошових коштів | + | |
| 5 | Чи повністю заповнюються реквізити в касових документах | | _ |
| 6 | Чи проводяться раптові перевірки каси | | _ |
| 7 | Чи вірно ведеться головна книга | + | |
| 8 | Чи дотримуються встановленого ліміту каси | + | |
| 9 | Чи перевіряється відповідність проведених банківських операцій угодам | | _ |
| 10 | Раптові перевірки каси проводяться регулярно й оформлюються відповідним актом | + | |
| 11 | Чи мали місце факти накладання на підприємство стягнень за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні? | | _ |
За результатами тестування встановлюється фактичне ставлення адміністрації до організації обліку і забезпечення збереження і цільового використання грошових коштів на підприємстві. Відповідно, аудитор визначає для себе об’єкти підвищеної уваги під час планування контрольних процедур, послідовність етапів проведення аудиту, конкретні джерела отримання даних, уточнює аудиторський ризик.
3.2. Перевірка обліку грошових коштів на ДП “НАРП”
Приступаючи до проведення аудиту необхідно вивчити усі нормативні документи щодо порядку надходження, обліку, зберігання та видачі грошових коштів, в окремих випадках, положення про ведення касових операцій. Грошові кошти займають велику частку в активі балансу, тому проведення аудиту за даним напрямом дозволить встановити достовірність первинних даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти та своєчасності відображення операцій у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів на ДП “НАРП”.
Основними джерелами інформації для аудиту операцій з грошовими коштами на досліджуваному підприємстві являється Наказ про облікову політику, первинні документи щодо руху грошових коштів (касові плани, прибуткові та видаткові касові ордери, касові книги та звіти касира, банківські виписки, чекові книжки, платіжні доручення), облікові регістри, які використовуються для відображення операцій з обліку грошових коштів (журнали–ордери та оборотно–сальдові відомості по субрахункам рахунка 30 “Каса” та рахунка 31 “Рахунки в банках”) та інша документація, яка відображає рух грошових коштів на даному підприємстві, звітність (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів).
Аудит операцій з грошовими коштами на ДП “НАРП” слід розпочати з ознайомленням з Наказом про облікову політику даного підприємства. В даному організаційному документі визначено такі основні положення щодо руху грошових коштів:
- дані регістрів обліку майна підприємства, інших облікових регістрів і додаткових довідок відображають в Головній книзі підприємства, що є підставою для складання фінансової звітності;
- перед складанням річної фінансової звітності проводиться інвентаризація активів та зобов'язань підприємства станом на 1 грудня поточного року. Крім того, проведення інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та при встановленні фактів розкрадань. Для проведення інвентаризації створюють постійно діючу комісію;
- для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів середньозважений валютний курс не застосовується;
- установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним бухгалтером та директором підприємства, згідно п.п. 5.2. “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”. До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами підприємства і становить 2800 грн.
Наступним етапом аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами на ДП “НАРП” є перевірка наявності договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Згідно Наказу про облікову політику даного підприємства визначено матеріально відповідальну особу, яка має відношення до збереження грошових коштів. Перевіряючи договір про повну матеріальну відповідальність ніяких порушень не було виявлено.
Наступним кроком аудиту операцій з грошовими коштами на ДП “НАРП” являється перевірка своєчасності та повноти проведення інвентаризації грошових коштів в касі та на поточних рахунках 311 “Поточні рахунки в національній валюті” та 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”. На даному етапі проаналізований наказ про проведення інвентаризації, що є внутрішнім документом та регламентує порядок проведення, об’єкти інвентаризації та оформлення необхідної документації. В цьому наказі визначено склад постійно діючої інвентаризаційної комісії. За даною перевіркою порушень аудиторами виявлено не було.
Основні документи, які використовувались при перевірці грошових коштів ДП “НАРП”, є: касова книга; звіти касира; прибуткові касові ордери; видаткові касові ордери; журнал (книга) реєстрації прибуткових касових ордерів; журнал (книга) реєстрації видаткових касових ордерів; журнал (книга) реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей; виправдувальні документи до касових документів; звіти про використання коштів, наданих під звіт.
Перевіряючи оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів (ф. №КО-І і ф. КО-2) аудитор звертав увагу на їх нумерацію, що має здійснюватись по порядку, починаючи з 1 січня і до кінця року, чи до передачі в касу прибуткові і видаткові касові ордери реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів на ДП “НАРП” здійснюється у відповідності з чинним законодавством, у тому числі П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”. У ході аудиторської перевірки проконтрольовано тотожність даних синтетичного, аналітичного обліку і звітності, також перевірено правильність арифметичних розрахунків, правильність перенесення оборотів і залишків на рахунках в регістри синтетичного обліку, головну книгу, звітність.
При перевірці неточностей не виявлено, облік здійснюється згідно діючого нормативного законодавства. В окремому документі аудитор зафіксував окремі порушення, які були виявлені при дослідженні документів щодо операцій з грошовими коштами (табл.3.3.).
Таблиця 3.3.
Аудиторська фірма “Беліт”
Організація, що перевіряється ДП “НАРП”
Період аудиту з 04.01.2010р. по 29.01.2010р.
Перелік помилок і порушень, виявлених в ході аудиту грошових коштів
| №з/п | Первинний документ, обліковий регістр | Кореспондуючий рахунок | Характер порушення | |||
| Найменування | № | Дата | Сума | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | Прибутковий касовий ордер | ПКО 0146 | 15.05.09 | 550,0 | - | Не записаний кореспондуючий рахунок |
| 2 | Видатковий касовий ордер | ВКО 0157 | 19.06.09 | 887,0 | 372 | Не вказаний ідентифікаційний коду ЄДРПОУ |
| 3 | Прибутковий касовий ордер | ПКО 0187 | 08.10.09 | 400,0 | 311 | В додатку не записаний документ |
| 4 | Звіт про використання коштів, наданих під звіт | 137 | 11.04.09 | 600,0 | - | Не записано призначення авансу |
Продовження табл. 3.3.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 5 | Прибутковий касовий ордер | ПКО0036 | - | 1260,0 | 372 | Відсутність у даному документі дати |
| 6 | Видатковий касовий ордер | - | 11.06.09 | 2163,7 | 311 | Відсутність у даному документі номеру |
| 7 | Прибутковий касовий ордер | ПКО 0047 | 08.09.09 | 1400,0 | 372 | Відсутність підпису касира |
Аудитор: Марсевич К.Ю.
Всі надходження і використання готівкових грошових коштів на ДП “НАРП”, відображаються в Касовій книзі. Підприємство має лише одну Касову книгу, яка пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою державного підприємства “НАРП”. Кількість аркушів у Касовій книзі підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера. Записи у Касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору. При перевірці було виявлено, що у Касовій книзі не прокреслено незаповнені графи.
Також аудитором було перевірено кредитові та дебетові обороти з постачальниками. Так як бухгалтерський облік на досліджуваному підприємстві ведеться за допомогою бухгалтерської програми “1С Підприємство 7.0”, то для цієї перевірки необхідно скористуватися кредитовими та дебетовими оборотами по рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Записи до журналу-ордеру №3 на ДП “НАРП” ведуться позиційним способом – по кожному документу, що дає змогу швидше виявити помилки під час підрахунку за окремим постачальником.
Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі підприємства на кінець дня. На даному етапі перевірки аудитором було виявлені фактичні залишки готівки каси. За перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі ДП “НАРП” застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. На підставі цього виявлені порушення встановленого ліміту каси аудитор відобразив в акті перевірки (табл.3.4.).
Таблиця 3.4.
Аудиторська фірма “Беліт”
Організація, що перевіряється ДП “НАРП”
Період аудиту з 04.01.2010р. по 29.01.2010р.
Понадлімітні залишки готівки в касі ДП “НАРП”
| Дата | Залишок готівки на початок дня | Надходження готівки до каси | Видача готівки з каси | Залишок готівки на кінець дня | Ліміт каси | Понадлімі-тні залишки за кожний день |
| 05.02.09 | 50,0 | 3950,0 | 1100,0 | 2900,0 | 2800,0 | 100,0 |
| 11.02.09 | 100,0 | 3000,0 | 250,0 | 2850,0 | 2800,0 | 50,0 |
| 15.05.09 | 250,0 | 5000,0 | 2000,0 | 3250,0 | 2800,0 | 450,0 |
| 24.06.09 | 40,0 | 6000,0 | 3055,0 | 2985,0 | 2800,0 | 185,0 |
Аудитор: Марсевич К.Ю.
Наступним етапом перевірки грошових коштів на ДП “НАРП” є зіставлення залишків аналітичного та синтетичного обліку та бухгалтерської звітності. Визначалась правильність підрахунку оборотів за надходженням і витрачанням у касових звітах, визначення залишків на кінець звітного періоду і перенесення їх з однієї сторінки на іншу та відповідність залишку з рахунка 30 “Каса” за звітом касира на кінець місяця залишку за рахунком 30 у Головній книзі. Обороти і залишки, відображені у виписках банку звірені із записами в облікових регістрах шляхом підрахування оборотів за виписками банку за кожен місяць і порівняно із записами в журналі-ордері №1, відомості 1.2. Дані головної книги по рахунку 30 “Каса” та 31 “Рахунки в банках” абсолютно відповідають сумам, зазначеним у відомостях по рахункам 30 та 31. Тепер необхідно зіставити кінцеві суми головної книги по рахункам 301 та 311 з рядком 230 та по рахункам 302 та 312 з рядком 240 форми 1 “Баланс”. Дана перевірка виявила, що показники фінансової звітності тотожні даним синтетичного обліку грошових коштів на ДП “НАРП”. Дані аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами на цьому етапі фіксується у робочому документі “Звірка залишків грошових коштів” (табл. 3.5.).
Таблиця 3.5.
Аудиторська фірма “Беліт”
Організація, що перевіряється ДП “НАРП”
Період аудиту з 04.01.2010р. по 29.01.2010р.
Звірка залишків грошових коштів станом на 01.01.2010р. (тис. грн.)
| Рахунок у головній книзі | Залишок по головній книзі | Залишок по відомостям 1.1. та 1.2. | Відхилення | Причини |
| 30 | 1085,0 | 1085,0 | - | - |
| 31 | 1507,0 | 1507,0 | - | - |
| Разом | 2592,0 | 2592,0 | - | - |
Аудитор: Марсевич К.Ю.
При вивченні операцій за рахунками в установі банку аудитором перевірялась наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добирались за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.
Аудитор перевіряв також наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення операції, платіжних доручень. Виявилось, що не дістає трьох виписок з банку, які підтверджували б здійснення розрахунків з контрагентами. Була проведена зустрічна перевірка здійснення цих операцій, а після цього банк надав засвідчені копії і порушення були усунуті. В окремому документі аудитор зафіксував окремі порушення, які були виявлені при дослідженні документів щодо операцій за рахунками в установі банку (табл. 3.6.).
Таблиця 3.6.
Аудиторська фірма “Беліт”
Організація, що перевіряється ДП “НАРП”
Період аудиту з 04.01.2010р. по 29.01.2010р.
| № з/п | Найме-нування | Дата | За даними бухгалтерії | За даними аудитора | Відхилення | |||
| | | | Сума | Сума | Сума | |||
| | | | Надходження | Витрачання | Надходження | Витрачання | Надходження | Витрача ння |
| 1 | Виписка банку | 21.02.09 | 30550,0 | 20810,0 | 30550,0 | 20980,0 | - | 170,0 |
| 2 | Виписка банку | 19.03.09 | 2304,0 | 5224,0 | 2558,0 | 5235,0 | 254,0 | 11,0 |
| 3 | Виписка банку | 10.04.09 | 9967,0 | 15789,0 | 9856,0 | 15789,0 | 111,0 | - |
Аудитор: Марсевич К.Ю.
При перевірці іноземної валюти на державному підприємстві “НАРП” аудитор здійснив розрахунок курсових різниць на дату звіту чи на дату здійснення операції. В окремому документі аудитор зафіксував окремі порушення, які були виявлені при дослідженні документів.
Таблиця 3.7.
Аудиторська фірма “Беліт”
Організація, що перевіряється ДП “НАРП”
Період аудиту з 04.01.2010р. по 29.01.2010р.
Аналітичний розрахунок курсових різниць на дату звіту чи дату здійснення операції
| № | Рахунок | Сума в інозем ній валюті | Дата звіту | Курс на дату звіту | Дата останьої операції | Курс на дату останьої операції | Курсова різниця | Відхи лення | |
| За даними аудитора | Згідно обліку | ||||||||
| 1 | 312 | 133,42 | 05.02.09. | 770,00 | 15.05.09. | 762,35 | 7,65 | 7,61 | 0,04 |
| 2 | 312 | 136,39 | 10.09.09. | 799,50 | 29.09.09. | 801,00 | 1,5 | 1,5 | - |
| 3 | 312 | 135,06 | 08.10.09. | 801,00 | 10.11.09. | 799,03 | 1,97 | 1,92 | 0,05 |
| 4 | 312 | 132,78 | 26.11.09. | 798,50 | 15.12.09. | 798,60 | 0,1 | 0,1 | - |
Аудитор: Марсевич К.Ю.
Таким чином, всі робочі документи, які були складені аудитором під час перевірки операцій з грошовими коштами на підприємстві ДП “НАРП” допоможуть обґрунтувати твердження в аудиторському висновку та засвідчать відповідність здійснених процедур та дозволять провести контроль за якістю проведення аудиторської перевірки.
3.3. Узагальнення результатів аудиту грошових кошті на державному підприємстві “НАРП”
В дипломній роботі проведено аудит грошових коштів ДП “НАРП” за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 рік. Дані в бухгалтерській звітності підготовлені виконавчим органом підприємства “НАРП”. Відповідальність за підготовку даних бухгалтерської звітності з обліку грошових коштів несе виконавчий орган підприємства ДП “НАРП”. Обов'язок аудитора полягає в тім, щоб висловити думку про вірогідність у всіх істотних аспектах даної звітності в частині грошових коштів на основі проведеного аудита.
Згідно МСА НВЕ 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення” та МСА НВЕ 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора” узагальнення результатів аудиторської перевірки здійснюється у документі “Аудиторський висновок”, який складається після проведення перевірки на підприємстві. Аудит грошових коштів на ДП “НАРП” завершується складанням детального аудиторського звіту.
Аудиторський звіт – це узагальнюючий документ, адресований керівництву підприємства, що містить детальні відомості про хід аудиторської перевірки, виявленні відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отриману в результаті проведеного огляду документів та вивчення операцій і є підставою для складання аудиторського висновку.
У звіті аудитор вказує, які ділянки облікової роботи вивчені повністю, тобто проведено суцільний аудит, а які – вибірково. Також у ньому наводяться уві відхилення від законів, стандартів, положень та інших норм, що здійснюють чи можуть здійснити суттєвий вплив на достовірність бухгалтерської звітності, збереження майна та ефективність його використання. Важливо при складанні аудиторського звіту виділити спочатку найважливіші відхилення, а вже потім перерахувати незначні, які також повинні бути виправлені. При цьому аудитор у звіті може наводити будь-яку інформацію, що стосується проведеного аудиту, яка на його думку є доцільною і необхідною для управлінського апарату підприємства. Аудиторський звіт складається у двох примірниках, один з яких видається клієнту для вжиття відповідних заходів і внесення виправлень до облікових записів, а другий залишається в аудиторської фірми як звітний документ про виконану роботу. У ньому слід мати розписку клієнта про отримання першого примірника звіту. Інформація, що міститься в аудиторському звіті, є конфіденційною, за її розголошення аудитори несуть відповідальність відповідно до законодавства. Тому аудиторський звіт може бути переданий тільки наступним особам:
- особі, що підписала договір про надання аудиторських послуг;
- особі, що прямо вказана в якості одержувача письмової інформації аудитора у договорі (листі-зобов’язанні) про надання аудиторських послуг;
- посадовій особі керівництва господарюючого суб’єкта, яка має на те відповідні повноваження;
- будь-якій іншій особі – у випадку письмового повідомлення про це на адресу аудиторської фірми, підписаного особою, що має на те відповідні повноваження.
Відповідно до міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики результатом аудиту виступає висновок аудиторської фірми (аудитора), що має юридичне значення для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів.
Аудиторський висновок – офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою суб’єкта аудиторської діяльності, який складається у встановленому порядку за результатами проведеного аудиту і містить думку аудитора про достовірність вивчених ним фактів господарського життя та виражає оцінку відповідності їх в усіх суттєвих аспектах діючим нормативним актам. Представлення аудитором аудиторського висновку про перевірку фінансової і бухгалтерської звітності регламентується Законом України “Про аудиторську діяльність” №140-V від 14 вересня 2006р. та Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики.
Метою складання аудиторського висновку є:
1. надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту і достовірність інформації щодо фінансового стану, власного капіталу, руху грошових коштів, результатів діяльності, що розкривається у фінансовій звітності господарюючого суб’єкта;
2. доведення до керівництва підприємства інформації про недоліки, у бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, що можуть призвести до суттєвих помилок у бухгалтерській звітності;
3. внесення конструктивних пропозицій щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
Основними елементами аудиторського висновку являється заголовок, адресат (кому передбачено аудиторський висновок), вступний параграф, обсяг аудиторської перевірки, обсяг виконаної роботи аудитором, думка аудитора про стан фінансової звітності, дата аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми та підпис аудитора.
Види аудиторських висновків : безумовно – позитивний висновок та модифікований (безумовно – позитивний висновок з пояснювальним параграфом, умовно – позитивний, негативний висновок, відмова від висновку).
Безумовно – позитивний висновок надається тоді, коли в результаті перевірки відсутні будь – які зауваження з приводу та порядку ведення обліку, не виявлено жодних порушень. Безумовно – позитивний висновок з пояснювальним параграфом надається тоді, коли у аудитора є невпевненість у ведені якоїсь частини бухгалтерського обліку, до цього висновку додається пояснювальний параграф, який розміщується в самому висновку, але не впливає на висновки аудитора. Умовно – позитивний аудиторський висновок надається тоді, коли є незгода з обліковою політикою, незгода з методами бухгалтерського обліку, недостатньо розкрита інформація. Негативний висновок складається, коли аудитором були встановлені порушення, якій викривляють реальний стан справ в цілому на підприємстві.
Розглянемо більш детально кожну частину аудиторського висновку. Вступна частина містить дані про аудиторську фірму та включає наступні елементи: назву суб’єкта аудиторської діяльності, номер та дату видачі свідоцтва про внесення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності, виданою Аудиторської палатою України, юридичну адресу, номер поточного рахунку, телефон; назву документа в цілому – “Аудиторський висновок ”; відомості про аудитора, номер, серія, дата видачі сертифікату аудитора; основні відомості про клієнта: повну назву, код за ЄДРПОУ, юридичну адресу, фактичну адресу, дату заснування (реєстрації), дату внесення змін до установчих документів та характеру цих змін, основні види діяльності; основні відомості про умови договору на аудиторську перевірку; дату та номер договору на аудиторську перевірку, дати початку і закінчення перевірки.
Аналітична частина – це звіт аудиторської фірми господарюючому суб’єкту про загальні результати перевірки. Ця частина включається до аудиторського висновку, якщо це передбачено договором на проведення аудиту. Аналітична частина включає в себе: назву даної частини – “Звіт аудиторської фірми”, для кого призначена аналітична частина, найменування господарюючого суб’єкта, об’єкт аудиту; загальні результати перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності – загальну оцінку дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та підготовки бухгалтерської звітності, опис виявлених в ході аудиту суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та підготовку звітності; стан внутрішнього контролю на підприємстві, в тому числі – відповідальність виконавчого органу господарюючого суб’єкта за організацію і стан внутрішнього контролю, загальну характеристику відповідності системи внутрішнього контролю масштабам і характеру діяльності господарюючого суб’єкта; наявність та незмінність облікової політики у господарюючого суб’єкта за період, що перевіряється, підтвердження правильності визнання, класифікації та оцінки активів в бухгалтерському обліку, реальності, легальності та чинності розміру зобов’язань у фінансовій звітності підприємства, факту проведення інвентаризації зобов’язань у звітному періоді, реальності і точності фінансових результатів діяльності підприємства, виражених у фінансовій звітності та відповідності даних окремих форм звітності між собою.
Підсумкова частина представляє собою думку аудиторської фірми щодо достовірності бухгалтерської звітності, сформовану за результатами перевірки та включає: назву – “Висновок аудиторської фірми”, викладення суттєвих обставин, які призвели до складання аудиторського висновку у формі, відмінній від безумовно позивного, та оцінку у вартісному вираженні, якщо це можливо, їх впливу на бухгалтерську звітність господарюючого суб’єкта, думку аудиторської фірми щодо достовірності звітності, дату аудиторського висновку.
Аудитор надав умовно-позитивний висновок по підприємству ДП “НАРП” тому що дотримані такі умови:
- аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита;
- пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального стану перевіряємого підприємства;
- адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації;
- фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;
- у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч;
- фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі.
Перевірка стану бухгалтерського обліку грошових коштів та звітності показала, що на ДП “НАРП” запроваджена комп’ютерна форма ведення бухгалтерського обліку грошових коштів, надходження та видача грошових коштів на підприємстві відповідають вимогам чинного нормативного законодавства, фінансова звітність складається своєчасно, зміст статей фінансової звітності відповідає вимогам П(С)БО.
За результатами аудиту грошових коштів на ДП “НАРП” було надано умовно – позитивний висновок (Додаток Л), який свідчить про те, що прийнята система бухгалтерського обліку грошових коштів, в основному, відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними та прийнятої облікової політики і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.
Незначні негативні моменти, які були виявленні в ході аудиторської перевірки, мають обмежений вплив на стан діяльності підприємства ДП “НАРП” в цілому і не спотворюють дійсного фінансового стану даного підприємства. У зв’язку з цим можна підтвердити, що надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної комерційної діяльності чинному законодавству.
РОЗДІЛ 4
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ДП “НАРП”
Проведені при виконанні дипломної роботи дослідження на ДП “НАРП” показали, що на підприємстві існує ряд недоліків. З метою удосконалення обліку і аудиту грошових коштів на державному підприємстві “НАРП” можна запропонувати наступне:
Рис. 4.1. Запропоновані шляхи удосконалення обліку і аудиту грошових коштів на ДП “НАРП”
Розглянемо більш детальніше ці пропозиції.
На ДП “НАРП” для забезпечення своєчасності здійснення грошових розрахунків можна запропонувати впровадження системи електронних платежів “Клієнт – банк”, яка дозволяє зекономити час по здійсненню розрахунків (рис. 4.2.).
“
передавання розрахункових документів між банком
і клієнтом як в банку так у клієнта
Передача повідомлень між клієнтом та банком
засобів захисту
Автоматичне архівування протоколів
Рис 4.2. Можливості системи електронних платежів “Клієнт-банк”
Програмне забезпечення системи “Клієнт-банк” відповідає вимогам, які пред’являються до технології банківських розрахунків, і має сертифікат НБУ.
Система “Клієнт-банк” забезпечує: передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту; автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і на автоматизоване робоче місце клієнта; автоматичне архівування протоколів наприкінці дня. Клієнт забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів НБУ, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська частина системи “Клієнт-банк” забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом у цілому.
При використанні системи “Клієнт-банк” здійснюється звірення файлів початкових і зворотних платежів між банком і клієнтом, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї інформації з інформацією клієнта наприкінці дня.
Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає “Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті банком до оплати”. Такий же реєстр за кожним клієнтом складається банку після друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов’язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.
Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів “Клієнт – банк” і обробки його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком. У договорі обов’язково мають бути обумовлені права, обов’язки та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і порядок їх вирішення. З огляду на потреби сучасного бізнесу по здійсненню розрахунків, їх прискоренню банки пропонують використовувати системи “Клієнт-Банк” й “Інтернет-Клієнт-Банк”.
Для покращення обліку грошових коштів на рахунках в банках підприємству пропонуємо відкрити додаткові поточні рахунки в інших банках крім того, з яким вони співпрацюють. Поточні рахунки в іноземній валюті слід відкривати в банках, що мають контр рахунки в зарубіжних країнах, що значно прискорить розрахунки з постачальниками і забезпечить швидкість обігу капіталу та зекономить час. Додаткові поточні рахунки в національній валюті забезпечать зняття перенавантаження з основного рахунка підприємства і прискорить розрахунки та обіг грошових коштів .
Також для більшої зручності ведення бухгалтерського обліку грошових коштів можна порекомендувати замінити на підприємстві версію програми “1С: Бухгалтерія 7.7” на більш нову версію “1С: Бухгалтерія 8.0”, яка призначена для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку, включаючи підготовку обов’язкової звітності, на підприємствах, що здійснюють будь-які види комерційної діяльності: оптову і роздрібну торгівлю, комісійну торгівлю (включаючи субкомісію), надання послуг, виробництво і т.д. “1С: Бухгалтерія 8.0” забезпечує рішення всіх задач, що стоять перед бухгалтерською службою підприємства, якщо бухгалтерська служба повністю відповідає за облік на підприємстві, включаючи, наприклад, виписку первинних документів, облік продажів і т.д. Дане прикладне рішення також можна використовувати виключно для ведення бухгалтерського і податкового обліку, а завдання автоматизації інших служб, наприклад, відділу продажів, вирішувати спеціалізованими конфігураціями або іншими системами.
До складу “1С: Бухгалтерія 8.0” включений план рахунків бухгалтерського обліку. Основним способом віддзеркалення господарських операцій в обліку є введення документів в конфігурацію, відповідних первинним бухгалтерським документам. Крім того, допускається безпосереднє введення окремих проводок. Для групового введення проводок можна використовувати типові операції - простий інструмент автоматизації, що швидко настроюється користувачем.
В програмі “1С: Бухгалтерія 8.0” підтримується введення і друк платіжних доручень, прибуткових і видаткових касових ордерів. Автоматизовані операції за розрахунками з постачальниками, покупцями і підзвітними особами, внесення готівки на розрахунковий рахунок і отримання готівки по грошовому чеку, придбання і продаж іноземної валюти. При віддзеркаленні операцій суми платежів автоматично розбиваються на аванс і оплату. На підставі касових документів формується касова книга встановленого зразка. Також у програму включені обов′язкові звіти, призначені для представлення власникам організації і контролюючим державним органам, включаючи форми бухгалтерської звітності, податкові декларації, звіти для органів статистики і державних фондів.
З метою більш ефективного управління на державному підприємстві “НАРП” можна запропонувати створити службу внутрішнього аудиту, яка дозволяє оперативно виявляти поточні проблеми. Можливості і мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають дуже широкий спектр та напрямки і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва. Як правило, функції внутрішнього аудитора складаються: з контролю за функціонуванням та організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Контроль за організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю - це виконання частини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем. Фахівці служби внутрішнього аудиту надають рекомендації з удосконалення цих систем; експертизи фінансової і оперативної інформації, огляду коштів, які використовуються для ідентифікації, виміру, класифікації і інформування; підготовки оглядів ефективності діяльності підприємства, включаючи нефінансові засоби керівництва; контролю за дотриманням українського законодавства і виконанням всіма підрозділами підприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності. Одним із напрямів діяльності внутрішніх аудиторів може бути організація й удосконалення документообігу на підприємстві. Зокрема, у процесі спостереження за оформленням документів з реалізації готової продукції або товарів, внутрішні аудитори можуть визначити “слабкі місця” (якщо вони є), що дає змогу удосконалити чи розробити більш ефективну систему руху документів, правильно розподілити роботу між працівниками, що в цілому впливає на ефективність процесу реалізації.
Іншим напрямом може бути вивчення системи підбору персоналу. У цьому разі аудитор вивчає методи, що використовуються на підприємстві для підбору кадрів (підприємство може скористатися послугами засобів масової інформації, кадрових агентств, використовувати особисті зв'язки співробітників). Фахівець з внутрішнього аудиту вивчає систему тестування, що застосовується для визначення рівня кваліфікації претендентів і його відповідності вакантній посаді. Після проведеного дослідження, збору інформації аудитор надає рекомендації для розробки більш ефективної системи добору кадрів. Старанність і виважений підхід до цього процесу безпосередньо впливають на подальший виробничий процес підприємства, організацію його роботи, ефективність роботи в цілому, та підрозділів зокрема.
При створенні автоматизованих аудиторських програм розроблювачі зіштовхуються з рядом проблем. Основною проблемою використання аудиторської програми для аудитора є те, що на перевіряємих підприємствах використовується програмне забезпечення різних розроблювачів. Даний фактор не дає реальної можливості в повному обсязі використовувати комп'ютерні аудиторські процедури. Крім того, немає єдиних методологічних вимог, пропонованих до інформаційних баз даних, а саме до основних полів вихідних інформаційних файлів. Це значно ускладнює проведення автоматизованої аудиторської перевірки.
З метою вдосконалення роботи служби внутрішнього аудиту пропонуємо створити модель автоматизованої аудиторської системи обробки інформації (баз даних) відповідно до міжнародних і національних вимог, пропонованих для проведення аудиту в умовах комп'ютерної обробки даних (КОД) у комп'ютерних інформаційних системах (КІС). Однак питання, регламентовані даними нормативами, не вичерпують кола проблем, з якими зіштовхуються українські аудитори, з одного боку, і бухгалтери та керівники підприємств - з іншого, в умовах електронної обробки обліково-фінансової інформації.
В аудиторській практиці використовується ряд положень про міжнародну аудиторську практику, спрямованих на проведення аудиторських перевірок з використанням комп'ютерних систем: 1001 “Середовище КІС - автономні мікрокомп'ютери”, 1002 “Середовище КІС - інтерактивні комп'ютерні системи”, 1003 “Середовище КІС - системи баз даних”, 1008 “Оцінка ризиків і систем внутрішнього контролю - характеристика КІС і зв'язані з ними питання”, 1009 “Методи аудиту із використанням комп'ютера”. Дані документи входять у міжнародну систему стандартизації аудиторської діяльності. Основною метою даних положень є як уніфікація вимог, пропонованих до аудиту в умовах використання комп'ютерної техніки і технологій, так і вироблення практичних рекомендацій, спрямованих на розкриття специфіки аудиторських процедур у комп'ютерному середовищі. Використання даних положень дає можливість робити певний прогноз про кінцеві результати проведення аудиторських перевірок в автоматизованому обліку.
На нашу думку, дані положення, у зв'язку з технологічним проривом у галузі комп'ютерних технологій вимагає кардинального перегляду. Насамперед це зв'язано з тим, що період прийняття і розробки даних стандартів припадав на час зародження і становлення комп'ютерних технологій. В основі прийняття даних документів лежав той фактор, що кількість інструментів і методів програмування був у стадії прогресивного розвитку, а вимоги, пропоновані до аудиторів і комп'ютерних систем, були відносно невисокі. В даний час з повсюдним впровадженням і використанням комп'ютерних систем і технологій зростають вимоги як до інформаційних систем, так і безпосередньо до аудитора. Даний фактор обумовлений тим, що аудитору при аналізі інформаційної системи необхідно розібратися в особливостях формування і висновку облікової інформації, а також можливості коректно проводити тестування перевіряючих систем.
Однак прикладна програма може поставити аудитора перед необхідністю використання комп’ютера як засобу контролю. Ці різнобічні варіанти використання комп’ютера відомі як “Методи Аудиту при Сприянні Комп’ютера (МАСК)”. До них належать: програмне забезпечення і тестові дані.
Аудитору необхідно використовувати як комп’ютерну техніку клієнта, так і інші можливості комп’ютерів, оскільки існують випадки, коли використання інформаційної системи клієнта є неекономічним або непрактичним — наприклад, у зв’язку із несумісністю аудиторської пакетної програми з комп’ютером клієнта. Необхідність використання МАСК виникає за тих обставин, коли відсутні вхідні документи і неможливо простежити повний хід операцій, а також тоді, коли ефективність аудиту можна значно поліпшити використанням спеціальної комп’ютерної аудиторської програми.
Запропоновані заходи дозволять державному підприємству “НАРП” підвищити оперативність, спростити порядок роботи з банківською системою, підвищити достовірність даних, що в свою чергу позитивно вплине на фінансово-господарську діяльність підприємства.
ВИСНОВКИ
Розглянувши діяльність ДП “НАРП” як об’єкта дослідження в дипломній роботі, треба відмітити, що у процесі здійснення своєї діяльності державне підприємство вступає у господарські зв’язки з різними підприємствами, організаціями й особами: постачальниками матеріальних цінностей (робіт, послуг, покупцями, фінансовими, податковими органами, органами соціального страхування та ін.). Розрахунки між ними здійснюються в грошовій формі. Актуальність теми полягає в тому, що грошові кошти відіграють важливу роль в виробничо-господарській діяльності підприємства. Так, за допомогою грошових коштів підприємство в процесі своєї діяльності може закупляти сировину, основні засоби, тим самим нарощувати обсяги виробництва продукції (виконання робіт і надання послуг), що в наш час ринкової економіки дуже важливо, розраховуватись з працівниками по оплаті праці і т.д. Але для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за їх витрачанням.
За результатами дослідження нормативної бази та теоретичних основ обліку і аудиту грошових коштів можна зробити висновок, що дане питання в літературі освітлене досить добре. Сюди можна віднести наукові роботи Сук Л.К., Гуйди Л., Калюги Є. та ін., а також підручники таких відомих авторів як професор Бутинець Ф,Ф., Голова С.Ф., Завгородній В.П. та багатьох інших. При написанні своїх робот автори використовують одну і ту ж нормативно-законодавчу базу: П(с)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”, Закон України “По банки і банківську діяльність”, Закон України “Про аудиторську діяльність” .
Об'єктом дослідження в дипломній роботі було державне підприємство “НАРП”, що займається ремонтом літаків, двигунів, а також їх агрегатів для авіакомпаній України, країн СНД і Ближнього зарубіжжя, виконує весь комплекс робіт по літаках Іл-76, проводить ремонт газотурбінних двигунів, серійно виготовляє і реалізовує літаки 'НАРП-1', виконує авіаційно-хімічні роботи. Аналіз фінансового стану підприємства показав, що впродовж досліджуваного періоду валюта балансу ДП “НАРП” зменшилася на 6032,9 тис. грн. чи на 11,75%. Це відбулося за рахунок змін як в активі, так і в пасиві балансу. Грошові кошти в національній валюті на кінець 2009 року зменшились на 991,7 тис. грн. чи на 47,8%, одночасно і грошові кошти в іноземній валюті впродовж досліджуваного періоду зменшились на 2470,3 тис.грн. чи на 62,1%. Дослідивши фінансові результати ДП “НАРП” можна зауважити, що підприємству терміново необхідно нарощувати обсяги реалізації, одночасно намагаючись знизити витрати, особливо невиробничі. Крім того, керівництву підприємства необхідно вжити заходи щодо вдосконалення управлінського обліку, що дасть можливість приймати більш оптимальні та виважені рішення щоб запобігти збиткової діяльності в подальшому. Таким чином, підприємство являється платоспроможним, але якщо ситуація буде погіршуватися такими ж темпами, є вірогідність, що ДП “НАРП” у скорому майбутньому стане неплатоспроможним.
Дослідивши стан організації первинного, зведеного, синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів на ДП “НАРП”, можна дійти висновку, що в цілому облік ведеться з дотриманням вимог чинного законодавства, відкриті і ведуться всі необхідні регістри синтетичного та аналітичного обліку. Більшу частину розрахунків підприємство здійснює у безготівковій формі. Розрахунки готівкою застосовуються при видачі коштів під звіт, на відрядження, оплати праці та у деяких інших випадках. Безготівкові розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача. При цьому посередником при розрахунках між підприємствами виступають установи банку.
Для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів, на підприємстві призначені рахунки класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи”: 301 “Каса в національній валюті”, 302 “Каса в іноземній валюті”, 311 “Поточні рахунки в національній валюті” та 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”.
Облік грошових коштів є дуже важливим в господарській діяльності підприємства, тому в умовах сучасної ринкової економіки виникає постійна необхідність в її контролі. В цьому питанні перевага надається аудитору – незалежному експерту. За результатами аудиту грошових коштів на ДП “НАРП” було надано умовно – позитивний висновок, який свідчить про те, що прийнята система бухгалтерського обліку грошових коштів, в основному, відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними та прийнятої облікової політики і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.
Незначні негативні моменти, які були виявленні в ході аудиторської перевірки, мають обмежений вплив на стан діяльності підприємства ДП “НАРП” в цілому і не спотворюють дійсного фінансового стану даного підприємства. У зв’язку з цим можна підтвердити, що надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної комерційної діяльності чинному законодавству.
Для забезпечення своєчасності обліку грошових коштів на ДП “НАРП” було запропоновано вести такі розрахунки в системі електронних платежів як “Клієнт – банк”, яка забезпечує: передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту; автоматичне ведення протоколу передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце клієнта; автоматичне архівування протоколів наприкінці дня. Для покращення обліку грошових коштів на рахунках в банках підприємству пропонуємо відкрити додаткові поточні рахунки в інших банках крім того, з яким вони співпрацюють.
Також доцільно було б замінити для більшої зручності ведення бухгалтерського обліку грошових коштів на ДП “НАРП” версію програми “1С:Бухгалтерія 7.7” на більш
нову версію “1С:Бухгалтерія 8.0”, яка призначена для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку, включаючи підготовку обов’язкової звітності, в організаціях, що здійснюють будь-які види комерційної діяльності: оптову і роздрібну торгівлю, комісійну торгівлю, надання послуг, виробництво і т.д.
З метою більш ефективного управління на державному підприємстві “НАРП” можна запропонувати створити службу внутрішнього аудиту, яка дозволяє оперативно виявляти поточні проблеми. Можливості і мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають дуже широкий спектр та напрямки і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва.
Запропоновані заходи дозволять підвищити оперативність, спростити порядок роботи з банківською системою, підвищити достовірність даних, що в свою чергу позитивно вплине на фінансово-господарську діяльність державного підприємства “НАРП”.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Безуглова Т.Г. Організація і методика аудиту : навч. посібник для дистанційного навчання / Безуглова Т.Г., Усик Н.С. - К. Університет “Україна”, 2007. - 372 с.
2. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник . За ред. Р.Л. Хом’яка.- 2-ге вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”, 2006.-820 с.
3. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: проблеми теорії, методології, організації Збірник наукових праць. Випуск 1 // Держ. ком. статистики України. Держ. акад. статистики, обліку та аудиту; Ред. кол.: I.I. Пилипенко (голов. ред.) та ін. - К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2008. -133 с.
4. Бірюкова И.Д., Кодрянський А.В. Бухгалтерський облік в Україні - К.: Товариство “Знання”, 2006 р. - 265 с.
5. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3-є вид. перероб. і доп. - Житомир: ПП “Рута”, 2005. - 512 с.
6. Грабова Н.Н., Добровський В.Н.: “Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах”, К.: “А.С.К.” 2005.- 220 с.
7. Гроші та кредит : підручник / А. І. Щетинін. – Вид. 3-тє, переробл. і доповн. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 430 с.
8. Гуйда Л. Порядок складання, прийняття і відображення первинних документів в бухгалтерському облік // Вісник бухгалтера і аудитора України.- 2006.- №17.- с.11-18
9. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч.-практичний посібник - Дніпропетровськ: ТОВ “Баланс-Клуб”, 2005. – 768 с.
10. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Аудит: навчально-методичний посібник.-К.:Центр учбової літератури, 2007.-184с.
11. Загородній А.Г., Пилипенко Л.М. Управління ризиками аудиторської діяльності: Навч. посібник. - Л.: В-во Національного університету “Львівська політехніка”,2008. - 128 с.
12. Закон України “Про порядок погашення заборгованості платників податку перед бюджетами і державними цільовими фондами” вiд 21.12.2000р. № 2181
13. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996 від 16 липня 1999р., зі змінами та доповненнями.
14. Закон України “Про виконавче виробництво” №606 від 21.04.1999р.
15. Закон України “Про банки і банківську діяльність” N 1617-VI від 24.07.2009р.
16. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 14.09.2006 N 140-V
17. Закон України “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні” №2346-ІІІ від 05.04.2001р.
18. Згурський О. Каса і касові операції. - 2008.-№11.- с.114-124
19. Івахненко В. М., Горбаток М. І. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2006. — 302 с.
20. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69.
21. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного Банку України від 21 січня 2004р. №22.
22. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. № 69.
23. Інструкція Національного банку України “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 27.05.96р. № 121, із змінами і доповненнями.
24. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.1999 р.
25. Корягін М.В., Загородній А.Г., Єлісєєв А.В., Полякова Л.М.. Аудит: теорія і практика / Національний ун-т “Львівська політехніка”. — 2-е вид., перероб. та доп. — Л.: Видавництво Національного ун-ту “Львівська політехніка”, 2004. — 456с.
26. Калюга Є. Зміст, порядок і вдосконалення методичних принципів інвентаризації // Вісник податкової служби України.- №5.- 2004.- с.24-25
27. Кулаковська Л.П. Основи аудиту : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти / Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча - К.: “Каравела”, 2005. – 504 с.
28. Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками: Навч. посіб. – К.: Київ. Нац. Торг.-екон. ун-т., 2006. – 255с.
29. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України №356 від 29.12.2000 р.
30. Міжнародні стандарти фінансової звітності та міжнародні стандарти аудиту: навч. посіб. / Пономарьова Н.А. - Хмельницький: [ХНУ], 2008. - 211 с.
31. Мальшакова С. Касові операції на підприємствах // Баланс. – 2005. - №10.- с. 22-23
32. Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” N 263 від 27.07.1998р.
33. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” № 88 від 24.05.1995р.
34. Наказ Державної податкової адміністрації “Порядок подання повідомлення податковим органам про відкриття (закриття) рахунків в установах банків” №306 від 01.08.2001р.
35. Назаренко І.А. Порядок оформлення безготівкових розрахунків (Замість коментарю) // Все про бухгалтерський облік. – 21.04.2007. - №37, с.62
36. П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р.
37. П(С)БО № 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р.
38. П(С)БО № 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 р.
39. П(С) БО № 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999p.
40. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 р.
41. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р.
42. Постанова Правління Національного банку України “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” №32 від 09.02.2005р.
43. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від N 88 від 24.05.1995р.
44. Правила визначення платоспроможності банкнот і монет Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України №152 від 31.03.1999 р.
45. Пилипенко I.I., Редько О.Ю. Стандарти аудиту та етики / Навч. посіб. - К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007. - 277 с.
46. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: Знання, 2006. – 654 с.
47. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навчальний посібник / В.В. Сопко. - К.: КНЕУ, 2006. - 526 с.
48. Сук Л.К.Облік операцій на рахунках в банках// Бухгалтерія. – 2004.- №16.- с.2-16
49. Сук Л.К. Встановлення лімітів залишку готівки // Бухгалтерія. – 2009.- №19. – с.7-10
50. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник – 2-ге видання, доповнене і перероблене. – К.: Алерта, 2007. – 954 с.
51. Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” вiд 12 червня 1995 року за № 436/95, із наступними змінами та доповненнями.
52. Фінансовий облік : підручник / О. В. Лишиленко. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 556 с.
53. Цивільний кодекс України № 1822 від 21.01.2010р.
З метою більш ефективного управління на державному підприємстві “НАРП” можна запропонувати створити службу внутрішнього аудиту, яка дозволяє оперативно виявляти поточні проблеми. Можливості і мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають дуже широкий спектр та напрямки і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва.
Запропоновані заходи дозволять підвищити оперативність, спростити порядок роботи з банківською системою, підвищити достовірність даних, що в свою чергу позитивно вплине на фінансово-господарську діяльність державного підприємства “НАРП”.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Безуглова Т.Г. Організація і методика аудиту : навч. посібник для дистанційного навчання / Безуглова Т.Г., Усик Н.С. - К. Університет “Україна”, 2007. - 372 с.
2. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник . За ред. Р.Л. Хом’яка.- 2-ге вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”, 2006.-820 с.
3. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: проблеми теорії, методології, організації Збірник наукових праць. Випуск 1 // Держ. ком. статистики України. Держ. акад. статистики, обліку та аудиту; Ред. кол.: I.I. Пилипенко (голов. ред.) та ін. - К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2008. -133 с.
4. Бірюкова И.Д., Кодрянський А.В. Бухгалтерський облік в Україні - К.: Товариство “Знання”, 2006 р. - 265 с.
5. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3-є вид. перероб. і доп. - Житомир: ПП “Рута”, 2005. - 512 с.
6. Грабова Н.Н., Добровський В.Н.: “Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах”, К.: “А.С.К.” 2005.- 220 с.
7. Гроші та кредит : підручник / А. І. Щетинін. – Вид. 3-тє, переробл. і доповн. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 430 с.
8. Гуйда Л. Порядок складання, прийняття і відображення первинних документів в бухгалтерському облік // Вісник бухгалтера і аудитора України.- 2006.- №17.- с.11-18
9. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч.-практичний посібник - Дніпропетровськ: ТОВ “Баланс-Клуб”, 2005. – 768 с.
10. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Аудит: навчально-методичний посібник.-К.:Центр учбової літератури, 2007.-184с.
11. Загородній А.Г., Пилипенко Л.М. Управління ризиками аудиторської діяльності: Навч. посібник. - Л.: В-во Національного університету “Львівська політехніка”,2008. - 128 с.
12. Закон України “Про порядок погашення заборгованості платників податку перед бюджетами і державними цільовими фондами” вiд 21.12.2000р. № 2181
13. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996 від 16 липня 1999р., зі змінами та доповненнями.
14. Закон України “Про виконавче виробництво” №606 від 21.04.1999р.
15. Закон України “Про банки і банківську діяльність” N 1617-VI від 24.07.2009р.
16. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 14.09.2006 N 140-V
17. Закон України “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні” №2346-ІІІ від 05.04.2001р.
18. Згурський О. Каса і касові операції. - 2008.-№11.- с.114-124
19. Івахненко В. М., Горбаток М. І. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2006. — 302 с.
20. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69.
21. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного Банку України від 21 січня 2004р. №22.
22. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001р. № 69.
23. Інструкція Національного банку України “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 27.05.96р. № 121, із змінами і доповненнями.
24. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.1999 р.
25. Корягін М.В., Загородній А.Г., Єлісєєв А.В., Полякова Л.М.. Аудит: теорія і практика / Національний ун-т “Львівська політехніка”. — 2-е вид., перероб. та доп. — Л.: Видавництво Національного ун-ту “Львівська політехніка”, 2004. — 456с.
26. Калюга Є. Зміст, порядок і вдосконалення методичних принципів інвентаризації // Вісник податкової служби України.- №5.- 2004.- с.24-25
27. Кулаковська Л.П. Основи аудиту : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти / Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча - К.: “Каравела”, 2005. – 504 с.
28. Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками: Навч. посіб. – К.: Київ. Нац. Торг.-екон. ун-т., 2006. – 255с.
29. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України №356 від 29.12.2000 р.
30. Міжнародні стандарти фінансової звітності та міжнародні стандарти аудиту: навч. посіб. / Пономарьова Н.А. - Хмельницький: [ХНУ], 2008. - 211 с.
31. Мальшакова С. Касові операції на підприємствах // Баланс. – 2005. - №10.- с. 22-23
32. Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” N 263 від 27.07.1998р.
33. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” № 88 від 24.05.1995р.
34. Наказ Державної податкової адміністрації “Порядок подання повідомлення податковим органам про відкриття (закриття) рахунків в установах банків” №306 від 01.08.2001р.
35. Назаренко І.А. Порядок оформлення безготівкових розрахунків (Замість коментарю) // Все про бухгалтерський облік. – 21.04.2007. - №37, с.62
36. П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р.
37. П(С)БО № 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів №87 від 31.03.1999р.
38. П(С)БО № 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 р.
39. П(С) БО № 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999p.
40. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 р.
41. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р.
42. Постанова Правління Національного банку України “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” №32 від 09.02.2005р.
43. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від N 88 від 24.05.1995р.
44. Правила визначення платоспроможності банкнот і монет Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України №152 від 31.03.1999 р.
45. Пилипенко I.I., Редько О.Ю. Стандарти аудиту та етики / Навч. посіб. - К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007. - 277 с.
46. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: Знання, 2006. – 654 с.
47. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навчальний посібник / В.В. Сопко. - К.: КНЕУ, 2006. - 526 с.
48. Сук Л.К.Облік операцій на рахунках в банках// Бухгалтерія. – 2004.- №16.- с.2-16
49. Сук Л.К. Встановлення лімітів залишку готівки // Бухгалтерія. – 2009.- №19. – с.7-10
50. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник – 2-ге видання, доповнене і перероблене. – К.: Алерта, 2007. – 954 с.
51. Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” вiд 12 червня 1995 року за № 436/95, із наступними змінами та доповненнями.
52. Фінансовий облік : підручник / О. В. Лишиленко. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 556 с.
53. Цивільний кодекс України № 1822 від 21.01.2010р.
