Міністерство аграрної політики України
Львівська національна академія ветеринарної медицини ім.
С.З. Ґжицького
Кафедра Маркетингу
Модуль №2
З дисципліни
„Економіка світового сільського господарства ”
на тему
"Особливості світового господарства материка Північна Америка"
Виконав:
Студент III- курсу
Ф-ту економіки
та менджменту
8 підгрупи
Шворака Олександра
Львів – 2007

Зміст
Сільське господарство північної Америки.
а) рослинництво
б) тваринництво

Сільське господарство Північної Америки
Сільське господарство це важлива галузь Північної Америки. Як за світовими значеннями, так і за обсягами виробництва. Американське сільське господарство спершу було екстенсивним. Зараз воно інтенсивне: в середньому врожайність пшениці становить 26 ц/ га , кукурудзи 75 ц/ га , надої молока - 700 кг на одну корову. Але головною перевагою є його висока продуктивність праці в сільському господарстві досягається:
·                                Спеціалізацією ферм і територій
·                                Всебічною механізацією виробництва
·                                Ефективною організацією праці
·                                Наявністю сучасної інфраструктури (транспортне паливно-енергетичне і комунікативне забезпечення, розгалужена мережа сільськогосподарських коледжів, агрометеостанції, дослідних установ консультаційних пунктів)
Ефективність сільського господарства сприяє наявності розвиненого агропромислового комплексу, який включає виробництво сільськогосподарської техніки та хімікатів, зберігання, переробку, транспортування і збут продукції. Зайнятість безпосередньо в сільському господарстві є мінімальною і продовжує зменшуватись. Тобто зараз на кожного працюючого припадає понад 70 га орних земель і 85 га пасовищ.
Історично на півночі материка типовою була так звана "сімейна ферма" з земельним наділом в 64 га землі (1/4 квадратної милі ). Вона виникла в 19 ст. в процесі дарованої роздачі землі і стала свого роду "американською мрією" та уособленням американського сільського господарства за кордоном. Проте, не зважаючи на ефективне господарювання і постійну урядову підтримку, "сімейні ферми" не витримують конкуренції і розоряються. "Годують" материк тепер не сімейні ферми, а великі господарства з найманою робочою силою, 15% господарств кожне з вартістю продажу понад 100 тис дол. дають майже 83% всієї сільськогосподарської продукції. 
Для Американських ферм і самого початку їх існування була характерна висока товарність. Зараз вона практично досягає 100%. Всі продукти, які споживають фермер і його родина, купують в крамниці.
Землеробство і тваринництво займають приблизно однакове місце і є багато галузевим.
В землеробстві на перше місце треба поставити виробництво кормового зерна - кукурудзи, ячменю. Важлива роль належить кукурудзі (збір 200-240млн .т ) вегетаційний період вирощування кукурудзи 150-200 днів. Високілітні температури і опади 600-1000 мм на рік , багатими на азот ґрунтами сприяють високій врожайності. Американці пишаються своїм „кукурудзяним поясом ” і вважають одним з найбільших сільськогосподарських районів світу.
Як продовольче зерно вирощують пшеницю (збір до 75 млн. .т ) і рис (8 млн. т). „пшеничний пояс” це відомі Американські степи – прерії. Вирощують яру та озиму пшениці. Рис вирощують в долині Міссісіпі та в Каліфорнії та в інших містах.
Серед олійних - арахіс, соняшник, і бавовник.
Головна роль належить сої – культурі яка була запроваджена культурі під час II світової війни. Ареали вирощування сої – це „кукурудзяний пояс ” (його стали називати навіть „кукурудзяно-савоєм”).
Вирощують і цукрові буряки і цукрову тростину. Виробництво цукру є дуже важливим його експортують в країни Європи і Азії.
Збір картоплі, як і його споживання, порівняно незначні. Проте вирощують овочі та фрукти. П’ятдесят років тому її вирощували на кожній фермі, зараз тільки на спеціальних фермах і в спеціальних зонах.
Серед технічних культур найбільше значення мають тютюн і бавовник.
Тваринництво характеризується великим поголів’ям високою продуктивністю і міцною кормовою  базою (комбікорми ,сіяні трави,грубі пасовища). Молочні зони формуються навколо великих метрополітенів .
Вирощування свиней спеціалізація кукурудзяного поясу .
Велику рогату худобу утримують на спеціальних ранчо і фермах, які стали відгодівельними підприємствами промислового типу – „фабриками м’яса. Також характерне бройлерне господарство. Виробництво м’яса весь час зростає.
Сучасна географія сільського господарства складалась поступово. Продовжує вона змінюватись і тепер .
Стосовно харчування американців у цьому найважливішу роль м’ясо та інші продукти тваринного походження (крім тваринного масла) риба, олія, овочі.

Список використаної літератури
1.                Атлас світу.
2.                Глушко В.” Економіка сільського господарства”, К.-99.
3.                Власов П. „Глобальна продовольча проблема”, К,-02.
4.                Журнал „Економіка АПК”.