Міністерство освіти і науки України

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

РЕФЕРАТ

на тему: «Продуктивні сили Полтавської області»

Миколаїв 2010

План характеристики продуктивних сил Полтавської області

Вступ

1. Економіко-географічне положення

2. Оцінка природних умов та ресурсів

3. Характеристика населення та трудових ресурсів

4. Спеціалізація господарства

1. Промисловість

2. Сільське господарство

5. Зовнішньо-економічна діяльність

6. Промислові вузли, найбільші міста

7. Проблеми та перспективи розвитку

Вступ

Полтавщина з 1036 року ввійшла до складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими полками (Переяславським, Іркліївським, Прилуцьким, Лубенським, Миргородським, Гадяцьким (Зіньківським) і Полтавським). 9 березня 1802 року була утворена Полтавська губернія, площа якої в 1804 році складала 46603,16 кв. км.

Низка адміністративно-територіальних реформ радянських часів завершилась утворенням 22 вересня 1937 року Полтавської області. На той час до її складу входило 45 районів та два міста обласного підпорядкування - Полтава і Кременчук. У січні 1954 року зі складу області було виведено 8 районів: Згурівський та Яготинський відійшли до Київської області, Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський, Ковалівський - до Черкаської. З того часу межі Полтавської області залишалися без змін, змінювалася лише її внутрішня адміністративна структура.

Економічно ця територія у XVII-XIX століттях стала центром чумацтва, яке відіграло значну роль у процесі первісного нагромадження капіталу. У другій половині ХІХ століття Полтавщина стала одним із яскравих центрів земського руху, який і сьогодні може бути зразком самоврядування.

Неоціненним є вклад полтавців у скарбницю національної і світової культури.

I.Економіко-географічне положення

Полтавська область займає територію в 28,8 тис. кв. км, що складає 4,8% території України. Розташована у середній частині Лівобережної України. Область знаходиться мiж 50° 33' i 48° 45' пiвнiчної широти та 32° 05' i 35° 30' схiдної довготи. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини. На півночі межує Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями України. Її довжина з півночі на південь дорівнює 213,5 км, а з північного заходу на південний схід - 259 км. Відстань від Полтави да Києва дорівнює 342 км.

За територією Полтавська область посідає 7 місце серед областей України. В області налічується 25 районів, 5 міст обласного і 10 - районного підпорядкування, 5 районів у містах, 21 селище міського типу, 1846 сільських населених пунктів, 467 сільських рад.

Обласний центр – м. Полтава, де мешкає 314 тис. чол.

II. Оцінка природних умов та ресурсів

Територія області лежить в помірному кліматичному поясі. Клімат області помірно континентальний з помірно холодною зимою і теплим літом. Середня температура липня +25 °C, січня –6,5 °C. Опади бувають переважно влітку у вигляді дощів.

 Регіон багатий водними ресурсами. По території області протікає багато річок загальною довжиною 5101 км. На юго - заході він омивається Кременчуцьким і Дніпродзержинським водосховищами. Тут протікають 62 річки кожна завдовжки більше 10 км, всі вони належать до басейну річки Дніпро. Найбільші з них - Ворскла, Сула, Псел.

 Грунти в Полтавській області високо родючі і складаються переважно з чорнозему, який займає 90% площі. Зміст гумусу знаходиться у межах 3% - 5%. Зустрічаються також і солончаки, в основному в руслах річок.
Якісний показник грунту на Полтаві складає 72 бали (для порівняння, по Україні в цілому - 69, Львівської області - 43, Івано - Франковськой області - 42).У Полтавському, Решетіловськом, Новосанжарськом і Чутовськом районах якісний показник грунту складає відповідно 71, 70, 72 і 76 бали.

Полтавщина розташована у лісостеповій зоні. Ліси вкривають 8,5% території

У області розвідано близько 10 видів корисних копалини: нафта, газ, вугілля, торф, залізняк, будівельні матеріали, мінеральна вода і ін. Полтавська область займає в Україні перше місце по запасах і здобичі газу. Запаси залізняку зосереджені в районі Кременчуцької магнітної аномалії.

У Полтавській області знаходяться Глінсько - Розбишевськоє, Бельськоє і Миргородське нафтові родовища. Важливе значення має Кременчуцький залізорудний район. Місцеве значення мають буре вугілля, торф, кам'яна сіль, будівельна сировина. Велике значення для розвитку рекреаційних ресурсів мають джерела мінеральних вод: "Миргородської", "Гогольовськой".

III. Характеристика населення та трудових ресурсів

За кiлькiстю населення Полтавщина займає 11 мiсце серед областей України. Загальна чисельність наявного населення області, за даними Всеукраїнського перепису населення станом на 1 квітня 2010 року складала 1 млн. 497 тис. людина. Чисельність міського населення склала 856,8 тис., або 58,7%, сільського - 673,3 тис., або 41,3%.

Полтавська область є помiрно заселенною. Густота населення дорівнює 56,29 осіб на кв.км. На її територiї нараховується близько 900 тис. чоловiк трудових ресурсiв, основна частина яких зайнята у галузях матерiального виробництва.

Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризувався такими даними: зменшення частки дітей в загальній чисельності населення одночасно з істотним збільшенням частки осіб старше за працездатний вік, значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює старіння населення.

Особливістю національного складу населення Полтавської області є його багатонаціональна. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території області проживали представники понад 100 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких складала 1381,1 тис. від загальної чисельності населення.

IV. Спеціалізація господарства

За структурою господарства Полтавська область належить до iндустрiально-аграрних. У сукупнiй валовiй продукцiї промисловостi i сiльського господарства частка промисловостi становить близько 60%. Серед областей України Полтавщина видiляється залiзорудною, паливною, машинобудiвною i легкою промисловiстю та агропромисловим комплексом з розвинутою харчовою промисловiстю, буряко-цукровим виробництвом, зерновим господарством та м'ясо-молочним тваринництвом.

Полтавчани виробляють бiльше 14 % залiзної руди, близько 33 % природного газу, до 9 % електродвигунiв, приблизно по 20 % легкої i харчової промисловостi, а також 10 % цукру. . У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 77%.

Виробництво вантажних автомобiлiв наближається до 100 %. Провiдними галузями промисловостi є машинобудування i металообробка, паливна, харчова i легка промисловості, провiдне значення мають автомобiльна i електротехнiчна.

Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 374 промислових підприємства, окрім того, функціонує 618 малих промислових підприємств.

1. Промисловість

У галузевій структурі промисловості ведучими є паливна, харчова промисловість, машинобудування і металообробка. На частку цих областей припадає більше 80% всього промислового виробництва області.

Основними паливно-енергетичними ресурсами області виступають нафта, газоконденсат і природний газ. Найкрупніше нафтове і газове родовище області - Глінсько-Розбішевськоє нафтогазове родовище (Лохвіцкий і Гадячській райони.

До підприємств паливної промисловості області відносяться такі основні підприємства, як нафтогазовидобувне управління "Полтаванефтегаз" і ВАТ "Укрнафта", газопромислове управління "Полтавагаздобича". У 2000 році введений в експлуатацію Яблуневській газопереробний завод потужністю 96 тис. тонн на рік.

Слід зазначити також, що Полтавська область має потужну гірничодобувну промисловість, яку представляє ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Основною продукцією цього підприємства є залізорудний концентрат з вмістом заліза до 65% та офлюсований залізний окоток для доменних цехів металургійних комбінатів.

Галузь машинобудування і металообробки за обсягами виробництва продукції утримує третє місце в обласному промисловому комплексі. До виробництв, що мають істотне значення в загальнодержавному розподілі праці, відносяться автомобільна та електротехнічна промисловість, верстато- і приладобудування, залізничне вагонобудування, виробництво дорожньо-будівельної техніки та технологічного устаткування для хімічної, харчової і легкої індустрії.

За темпами розвитку промислового виробництва Полтавщина є сьогодні одним із найдинамічніших регіонів України.

Харчова промисловість області представлена м'ясною, молокопереробною, цукровою, хлібопекарською, кондитерської, плодоовощеконсервной, спиртної і лікеро-горілчаною, пивоварною, масложировою промисловістю, виробництвом безалкогольних напоїв. 

До провідних підприємств цієї області відносяться 6 м'ясокомбінатів, 11 цукрових заводів, 2 кондитерських фабрики, 7 молокозаводів, 4 сироварних заводу, 3 молочноконсервних комбінату, 3 маслозаводи, 3 спіртзавода, 2 лікеро-горілчаних заводу, 2 пивоварних заводу, ряд підприємств хлібопекарської і мукомельно-круп'яної промисловості.

До провідних підприємств машинобудування і металообробки області відносяться: концерн "Крюковській вагонозавод", холдингова компанія "Автокраз". Фахівцями підприємств освоєно виробництво автогрейдерів і фронтальних завантажувачів, більше 20 найменувань великовантажних автомобілів, які широко використовуються на гірничорудних розробках, на будівництві промислових підприємств і електростанцій, на лісозаготівлі і в інших областях, а також тривісні автомобілі вантажопідйомністю від 9 до 20 тонн.

ВАТ "Полтавський турбомеханічеській завод" представляє енергетичне машинобудування області. Тут виготовляються запасні частини для турбін електростанцій, в т.ч. і для АЕС, компресори для тепловозів і електровозів, компресорні станції для будівельних організацій, маслоочистітельниє машини для електростанцій і інших підприємств. "Полтавський завод "Електромотор" відноситься до підприємств електротехнічного машинобудування. Його основна продукція - електричні двигуни різних марок, які використовують майже дві тисячі підприємств у межах України і експортуються у країни близького і далекого зарубіжжя. 

На території області розташований ткже "Полтавський алмазний завод" - єдине в Україні підприємство такого профілю. У асортименті продукції - вироби з надтвердих матеріалів, оснащення для алмазної промисловості.

2. Сільське господарство

Основу аграрно-промислового комплексу області складає сільське господарство, яке характеризується розвиненим виробництвом зерна, молока, технічних культур.

Минулого року були успішно завершені реформування сільськогосподарських підприємств. З 541 господарства недержавної форми власності реформовані 540. На базі цих господарств створено 640 підприємств ринкового типа.

У сільськогосподарському виробництві експлуатуються майже 2 млн. гектарів землі, з них 1,5 млн. га - під ріллю. Найбільш поширені грунти - чорноземи, займаючі 90% площ.

Розводять більше 20 видів сільськогосподарських культур і 8 видів худоби і птаха. Тут діє 30 племінних господарств великої рогатої худоби і 35 - по розведенню свиней білої і миргородської порід. Науковцям Полтавського інституту свиноводства виведена українська м'ясна порода свиней, які досягають середньодобових приростів 750 - 800 грамів при витратах корму на 1 кг приросту 3,4-3,6 кормових одиниць, яка переважає показники існуючих порід. У області також розводять овець унікальної сокольської породи. Розвивається племінний коняр. Ученими Полтавської аграрної академії виведені нові сорти пшениці, характеристика і параметри яких значно вищі, ніж в існуючих традиційних сортах.

V. Зовнішньо-економічна діяльність

Зовнішньоторговельні операції з товарами з експорту здійснювали 326 учасників зовнішньоекономічної діяльності з партнерами з 88 країн світу, з імпорту – 790 з партнерами з 81 країни світу. В минулому році обсяги експорту товарів до країн СНД збільшились на 32,0%. Обсяги експорту до інших країн світу збільшились на 9,5%, у тому числі до країн Америки – у 1,8 раза, Азії – на 35,1%. Експорт до європейських країн зменшився на 2,3%.

Питома вага експорту до країн СНД становила 52,0% загального обсягу експорту товарів області, до інших країн світу – 48,0% (у 2007 році – відповідно 47,4% та 52,6%). Країнам Європейського Союзу підприємства області експортували товарів на 738,7 млн.дол. США (28,7% загального експорту області), що на 4,9% менше, ніж в 2007 році.

Основні поставки товарів з області здійснені до Російської Федерації, Австрії, Білорусі, Сербії, Китаю та Туреччини.

У 2008 році збільшився експорт товарів до всіх країн-основних торговельних партнерів.

Структура експорту товарів області не змінилася, основу її складали мінеральні продукти.

Збільшення на 20,1% обсягів експорту товарів області у 2008 році пов’язано, в першу чергу, зі збільшенням експорту:

продукції рослинництва – у 2,9 раза;-

готових харчових продуктів - на 24,5%;

механічного обладнання - на 6,4%;-

продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 54,3%;

маси з деревини, волокнистих целюлозних матеріалів – у 3,1 раза;

полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку - на 94,0%;

оптичних приладів та апаратів – на21,6%.

Обсяги імпорту товарів з країн СНД зменшились на 71,5%. Обсяги імпорту з інших країн світу зросли на 41,8%, у тому числі з країн Азії – на 92,4%, Америки – на 60,9%, Європи – на 19,2%. Імпорт з країн СНД становив 54,6% загального обсягу імпорту товарів області, з інших країн світу – 45,4% (у 2007 році – відповідно 85,7% та 14,3%). 

З країн Європейського Союзу надійшло товарів на 327,7 млн.дол. США (23,6% загального імпорту області), що більше минулорічного періоду на 19,5%.

Найбільші обсяги товарів надійшли з Російської Федерації, Казахстану, Білорусі, Німеччини, Китаю та Сполучених Штатів Америки. Порівняно з 2007 роком поставки товарів в область збільшились з Казахстану, Білорусі, Китаю, Сполучених Штатів Америки та Німеччини. Разом з тим, значно

зменшились обсяги поставок з Російської Федерації.

Товарна структура імпорту має наступний вигляд:

25,4% - поставки транспортних засобів та шляхового обладнання;

20,7% – мінеральні продукти,

18,7% – механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання та їх частини,

10,7% – недорогоцінні метали та вироби з них,

7,0% – готові харчові продукти.

VI. Промислові вузли, найбільші міста

До складу області входить 25 районів та 5 міст обласного значення: Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород та Полтава.

Найбільші міста обласного підпорядкування: Кременчук – 238,9 тис. чол., Лубни – 59,7, Комсомольськ – 57,7, Миргород – 46,8 тис. чол., найбільшими містами районного підпорядкування - Гадяч, Глобине, Гребінка, Зіньків, Карлівка.

Основні залізничні вузли – Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан.

В області виділяється два промислові вузли: Полтавський, що спеціалізується на машинобудуванні, легкій та харчовій промисловості; Кременчуцький – залізорудна, нафтопереробна та машинобудівна промисловість. Сільське господарство спеціалізується на рослинництві (цукровий буряк, озима пшениця, зернобобових, кукурудзі) та м’ясо-молочному тваринництві.

До Полтавського промислового вузла входять підприємства Полтави (326 тис. чоловік) і приміської зони.

у ньому провідною галуззю є машинобудування, на яке припадає понад 40 % всієї валової продукції вузла. Значними підприємствами є заводи штучних алмазів і алмазного інструменту, газорозрядних ламп, «Електромотор», тепловозоремонтний, автоагрегатний, ливарно-механічний. Виробничі об'єднання «Укрхіммаш» та «Продмаш» виготовляють обладнання відповідно для хімічної і харчової промисловості. Турбомеханічний завод випускає деталі для парових турбін і устаткування для електропідстанцій.

Друге місце за виробництвом валової продукції у вузлі належить харчовій промисловості. В місті розміщені підприємства м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, плодоовочевої, хлібопекарської, кондитерської та інших галузей. Найвідомішим серед них є Полтавський м'ясокомбінат.

У Полтаві також багато підприємств легкої промисловості. Тут працюють бавовнопрядильна фабрика, експериментально-взуттєва фабрика, виробничі швейне та трикотажне об'єднання.

До Кременчуцького промислового вузла входять Кременчук, Комсомольськ та приміські селища Кременчука. Основні галузі вузла — машинобудування, нафтопереробка та залізорудна промисловість.

Кременчук (248 тис. чоловік) — промисловий центр Полтавщини, що має зручне географічне положення в центрі України на перетині залізничних, автомобільних і водних шляхів. Це — залізничний вузол і річковий порт. Більша частина міста лежить на лівому березі Дніпра. На правому знаходиться промисловий район Кременчука — Крюків.

Машинобудівних заводів у місті набагато менше, ніж у Полтаві, але вони потужніші, мають загальнодержавне значення. Виділяється ВО «АвтоКРАЗ», що випускає великовантажні дизельні автомобілі загального призначення, самоскиди, тягачі, автомобілі підвищеної прохідності. Завод — єдине підприємство в країні, що виробляє вантажні автомобілі.

Великим підприємством з виробництва вагонів, призначених Для перевезення цементу, руди, вугілля, є Крюківський вагонобудівний завод. Є також завод шляхових машин, що випускає котки для ущільнення ґрунту, технологічне обладнання для виробництва асфальтобетону, іншу продукцію.

На схід від Кременчука відкритим способом видобувають залізну руду. Тут знаходиться Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (місто Комсомольськ). У Кременчуцькому промисловому вузлі працюють також нафтопереробний завод і завод технічного вуглецю.У промисловому вузлі багато підприємств харчової і легкої промисловості. До харчової належать заводи і фабрики м'ясної, молочної, борошномельної, макаронної, кондитерської, тютюнової галузей. До легкої промисловості — взуттєва і швейна фабрики, трикотажне об'єднання, шкіряно-шорний комбінат. Розвинуті також деревообробна і меблева галузі.

Третє місце в Полтавській області за промисловим потенціалом посідає багатогалузевий промисловий центр — Лубни (61 тис. чоловік), що знаходиться на заході економічного району. Місто розташоване на залізничній і автомобільній магістралях, що сполучають Київ з Харковом. У промисловому комплексі міста переважає машинобудування і металообробка. Підприємства Лубен випускають круглошліфувальні верстати високої точності, лічильні машини, устаткування для деревообробної і харчової промисловості та товари народного споживання. Галузями легкої промисловості, що дістали розвиток у місті, є швейна, взуттєва, суконна, ковдрово-суконна, ко-ноплеобробна.

Розвинуті харчова та деревообробна промисловість і будівельна індустрія. Є підприємства м'ясної, молочної, макаронної, спиртової, ефіроолійної, харчосмакової галузей. У Лубнах є також меблевий комбінат і комбінат будівельних матеріалів, заводи хіміко-фармацевтичний і кераміки.

Миргород (47 тис. чоловік) — багатогалузевий промисловий центр, що розташований у центральній частині Полтавщини на Р- Хорол, є залізничною станцією на магістралі, що сполучає Київ з Харковом. У місті переважає будівельна індустрія (заводи будматеріалів, буддеталей, арматурний, будівельний комбінат), а також харчова промисловість (сироробний, плодоконсервний, мінеральних вод заводи, птахокомбінат, два комбінати хлібопродуктів). Є підприємства легкої промисловості: конопляний, гренажний заводи. Миргород — значний бальнеогрязьовий курорт міжнародного значення. Основними природними лікувальними чинниками в ньому є мінеральна вода і торфова грязь. Місто — туристичний центр. У місті народилися письменники Микола Гоголь, Панас Мирний, художник Володимир Боровиковський. У Миргородському районі проводиться щороку знаменитий Сорочинський ярмарок.

VII. Проблеми та перспективи розвитку

Для подальшого розвитку та збалансованого соціального та економічного розвитку в Полтавської області необхідно розв’язати низку проблем.

Серед найбільш нагальних проблем слід назвати поновлення основних виробничих фондів. Сьогодні зношення фондів у багатьох галузях сягає 65% і існує тенденція до подальшого погіршення їх стану. Через це необхідні значні кошти для реконструкції машин та устаткування, що не завжди є економічно доцільним, оскільки не сприяє підвищенню ефективності виробництва. Значного поновлення вимагає машинобудівний комплекс, автомобільний парк. Перспективним видається виробництво для потреб фермерства малотонажних автомобілів вантажопідйомністю до 2 т. з різноманітним устаткуванням, що вже стало можливим завдяки співпраці з італійським концерном “IV KO”.

Загалом потребує структурної перебудови і перепрофілювання господарський комплекс області, як традиційно промислового, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК. Також в області триває територіальна концепція промисловості у великих індустріальних центрах, особливо Полтаві, Кременчуку. Нове будівництво слід розміщувати в середніх і малих містах з метою більш повного використання трудових ресурсів.

Підвищення ефективності потребує сільськогосподарський комплекс району. Для цього пропонується реорганізація сільськогосподарських структур, формування фермерських господарств, введення орендного підряду, запровадження індустріальних методів у рослинництві та тваринництві.

Підвищення рівня функціонування вимагає цукрово-буряковий комплекс.

Спад виробництва тут був спричинений останнім часом високою трудомісткістю культури, зниженням рентабельності галузі внаслідок підвищення цін на промислову продукцію, зменшення сировинної бази через дефіцит необхідних мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, значні втрати продукції під час транспортування послужили причинами такого скорочення.

Перспективною видається розвиток нафтогазоводобувної промисловості. Важливим є дорозвідування сталих і відкриття нових газових та нафтогазових родовищ із застосуванням ефективних технологій провідних держав, вироблення власних інновацій у цій галузі.

Істотного оздоровлення потребує екологічна ситуація, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, розвиток екологічно чистих виробництв, поліпшення екологічної ситуації за рахунок будівництва ефективних очисних споруд у басейна річок Сіверського Дінца та Дніпра. Внаслідок надмірної концепції забруднювальних виробництв із застарілими технологіями, нагромадження токсичних відходів, високого рівня урбанізації відбуваються незворотні процеси деградації природних ресурсів, зростає захворювальність населення та ін.