ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ
Група: ГПc - 13
Бражко Наталія Анатоліївна
тел.: 8-(0612) 265-97-55
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Дисципліна: Охорона праці в галузі
Тема: Навчання працівників з питань
охорони праці
Викладач: Порада О.В. 
ЗАПОРІЖЖЯ
2008

зміст 
1. Загальні положення…………………………………………………………….3
2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів………………...4
3. Інструктажі з питань охорони праці:…………………………………………..5
 - вступний інструктаж …………………………………….……………………6
- первинний інструктаж …………………………………………………………7
- повторний інструктаж ………………………………………………………....8
- позаплановий інструктаж ……………………………………..………………8
- цільовий інструктаж …………………………………………………………....9
4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи……………..10
5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці..….………....12
6. Список використаних джерел…………………………………………………14

1.      Загальні положення
Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями, вихованцями та студентами навчально-ви­ховних закладів, працівниками в процесі їх трудової діяльності.
Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4-12-99), усі працівники, що приймаються на роботу, та в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарняної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій.
Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки (згідно з переліком таких робіт, що затверджується наказом Держнаглядохоронпраці), а також де є необхідність у професійному відборі, проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці в термін, встановлений відповідними галу­зевими нормативними актами, але не рідше одного разу на рік.
На промислових підприємствах України для працівників, що ви­конують роботи по обслуговуванню обладнання підвищеної небез­пеки, обов'язкове курсове навчання по безпечним методам праці з обов'язковим іспитом, що проходить безпосередньо на виробництві по затвердженим роботодавцем і погодженим з органами Держнаглядохоронпраці програмам. Це роботи по обслуговуванню парових та водонагрівальних котлів, виробничих печей та інших теплових уста­новок, устаткування, що працює під тиском, компресорів, холодиль­них установок, газового обладнання, електричного устаткування, підйомників, підіймальних механізмів, тракторних лопат, буртоукладачів, буртоукривальних машин, автонавантажувачів, електрокарів, тракторів та іншого внутрішнього заводського механізованого транс­порту, газоелектрозварювального обладнання, апаратів дифузії, центри­фуг, кислотних та лужних установок, безтарного зберігання сировини, миття харчової сировини, такелажних, монтажних, ремонтних, наван­тажувально-розвантажувальних й інших робіт. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладаєть­ся на роботодавця, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці.
Допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання та перевірку знань, забороняється.
2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
Всі посадові особи, відповідно переліку посад (наказ Держнаглядохоронпраці № 94 від 11.10.1993р.), до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчан­ня і перевірку знань із питань охорони праці.
Навчання роботодавців (керівників підприємств і установ та їх заступників), що безпосередньо відповідають за організацію охо­рони праці на підприємстві чи установі (перелік посадових осіб наведено в додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці), проводиться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.
На підприємствах навчання з питань охорони праці організує відділ охорони праці підприємства, залучаючи до цього праців­ників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчан­ня і перевірку знань у навчальних закладах, або в установах Держнаглядохоронпраці. Для перевірки знань посадових осіб і спеці­алістів наказом по підприємству створюється комісія, очолювана роботодавцем (заступником роботодавця) або керівником служ­би охорони праці. До комісії входять керівники (їх заступники) служби охорони праці, виробничо-технічних служб, представни­ки місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а та­кож представники профспілкового комітету (комітетів).
Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де немож­ливо провести навчання та утворити комісію по перевірці знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за їх профілем виробництва підприємствах, а пере­вірку знань - в комісіях при місцевих органах Держнаглядохоронпраці.
Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охо­рони праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування вирі­шується згідно діючого чинного законодавства.
Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів про­водиться в разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону праці.
3. Інструктажі з питань охорони праці
Згідно із Законом України «Про охорону праці», Державний комітет України з нагляду за охороною праці наказом від 04.04.94 р. № 30 затвердив «Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників із охорони праці». У відповідності із цим документом, усі працівники при прийнятті на роботу і процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правил поведінки при аваріях. Навчання працівників правилам безпеки праці запроваджується в усіх підприємствах, установах незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, так зване курсове навчання, спеціальне навчання, навчання (перевірка знань) посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів та учнів навчальних закладів.
Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підпри­ємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудо­вої діяльності, підлеглості і форми власності. Мета інструктажу - навчити працівника правильно і безпечно для себе і оточуючого се­редовища виконувати свої трудові обов'язки.
Керівництво, організація і відповідальність за своєчасне і правильне проведення інструктажів покладається на власника (керівника) підприємства, установи, організації, а у підрозділах – на керівника підрозділу.
Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щой­но прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх осві­ти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які зна­ходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями, вихованцями та сту­дентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.
Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи. Місце проведення вступного інструктажу - кабінет охорони праці або інше приміщення, обладнане наочними матеріалами.
Метою вступного інструктажу є: роз’яснення значення виробничої і трудової дисципліни, ознайомлення з характером майбутньої роботи, загальними умовами, з вимогами безпеки; ознайомлення з основними положеннями  законодавства про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, основними правилами електробезпеки, порядком складання актів про нещасний випадок, порядок надання першої допомоги потерпілому; загальними вимогами до організації та утримання робочих місць; вимогам особистої гігієни та виробничої санітарії; призначення і використання засобів індивідуального захисту, спецодягу і спецвзуття; ознайомлення з основними вимогами пожежної безпеки.
Програма вступного інструктажу розробляється відділом охо­рони праці згідно з переліком питань, наведеним у додатку до Ти­пового положення про навчання з питань охорони праці. Програму та тривалість інструктажу затверджує роботодавець.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціаль­ному журналі, а також в документі про прийняття працівника на робо­ту, де розписуються інструктуючий та проінструктований працівник.
Форма журналу така:

№ п/п	Дата проведення інструктажу	П.І.Б. інструктованого	Фах, посада інструктованого	Підрозділ	П.І.Б. інструктуючого	Підпис
						Інструк-iтованого	Інструк- туючого
1	2	3	4	5	6	7	8

Журнал має бути прошнурований, пронумерований і скріплений печаткою. Зберігається він у інженера з охорони праці.
Інструктаж проводиться з одним або групою робітників у кабінеті охорони праці або в спеціально обладнаному приміщенні з використанням сучасних технічних засобів навчання, наочних посібників.
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до почат­ку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихо­ванцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтованого пере­ліку питань первинного інструктажу, викладених в додатку до Ти­пового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Програма первинного інструктажу розроб­ляється керівником цеху чи дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем, керівником навчаль­ного закладу або відповідного структурного підрозділу.
Усі робітники і випускники професійних навчальних закладів після первинного інструктажу на робочому місці повинні пройти стажу­вання протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікова­них робітників або спеціалістів, що призначаються наказом (розпо­рядженням) по підприємству, цеху, дільниці, виробництву. В окре­мих випадках стажування може не призначатися, якщо робітник має стаж роботи за своєю професією не менше трьох років, а робота, яку він виконуватиме, для нього знайома з попереднього місця праці.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками, незалежно від кваліфікації, освіти і стажу роботи: на роботах із підвищеною небезпекою праці - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу пра­вильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на ро­бочому місці або в кабінеті охорони праці у випадках:
-   при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;
-   при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації ус­таткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матері­алів та інших факторів, що впливають на охорону праці;
-   при порушенні працівником нормативних актів, що може при­звести до травми, отруєння або аварії;
-   на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нор­мативних актів про охорону праці;
-   при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж 30 кален­дарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.
Позаплановий інструктаж проводять згідно із розпорядженням установ, які здійснюють державний нагляд за охороною праці, інструктаж проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу ви­значається для кожного окремого випадку залежно від причин і обставин, що викликали необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками у випадках:
-   при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника (завантажування, розвантажування, одноразові роботи поза підприємством і т.д.);
-   при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;
-   при виконанні робіт, що оформлюються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;
-   в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).
Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструк­таж проводить безпосередньо керівник робіт (начальник вироб­ництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Перевірка знань здійснюється усним опитуван­ням або за допомогою технічних засобів навчання, а також пере­віркою навичок виконання робіт відповідно до вимог безпеки.
Первинний, повторний та позаплановий інструктажі, стажуван­ня та допуск до роботи реєструються в спеціальних журналах. При цьому обов'язкові підписи як інструктованого, так і інструктую­чого. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошну­ровані і скріплені печаткою.
Працівники, що не пов'язані з обслуговуванням обладнання, ви­користанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо, можуть бути звільнені від первинного, повторного та позапланового інструктажу за наказом (розпорядженням) керівника підприємства по узгодженню з державним інспектором Держнаглядохоронпраці.
Роботодавець або керівник структурного підрозділу зобов'яза­ний видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на робочому місці.
4.   Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи по­винні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.
Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпечен­ням безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенцій­но небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небез­печних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення технологічних режимів яких може призвести до загрози життю і здоров'ю працівників та на­вколишньому середовищу), до початку самостійної роботи повинні про­ходити дублювання з обов'язковим поєднанням з проти аварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій.
Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому зазначається тривалість стажування (дублювання) та прізви­ще відповідального працівника.
Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити ста­жування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дуб­лювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфі­кації працівника.
Керівник підприємства має право наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3-х років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.
Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкрет­ної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу).
Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажу­вання працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, ха­рактером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачають­ся їх функціональними обов'язками.
У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:
-    поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації тех­нологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;
-    оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях при нормальних і аварійних умовах праці;
-    засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і облад­нання та методи безаварійного керування ними з метою забезпе­чення вимог охорони праці.
Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється керівником відповідного струк­турного підрозділу (начальником виробництва, цеху тощо) в журна­лі реєстрації інструктажів. Якщо в процесі стажування (дублюван­ня) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку щодо проти аварійних та протипожеж­них тренувань, то стажування (дублювання) новим розпоряджен­ням може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін.
Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпоряд­женням) керівника підприємства (або його структурного підроз­ділу) працівник допускається до самостійної роботи.
5.   Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
Велике значення для підвищення якості та ефективності навчан­ня з питань охорони праці на підприємстві має методичне і науко­во-технічне забезпечення. Сюди належать, в першу чергу, підбір та підготовка кваліфікованих кадрів, що проводять навчання, на­явність сучасної навчальної виробничої бази, а також методичне забезпечення, створене на науковій основі.
Навчально-виробничою базою повинні бути кабінети охорони праці, які обладнані технічними засобами навчання, наочними на­вчальними матеріалами, підручниками, нормативною документа­цією тощо. В кабінетах охорони праці проводяться вступний та інші інструктажі, які супроводжуються відеофільмами, діафільмами та іншими видами наочної інформації. Найбільш ефективним видом навчання та контролю знань після спілкування викладач-учень є комп'ютерне забезпечення. Наявність персональних комп'ютерів дає змогу подавати знання в різній методичній формі (динаміці та статичному режимі), викладати матеріали у вигляді текстів, мульт­фільмів або фільмів, знятих за реальними виробничими ситуація­ми, здійснювати машинний контроль знань в діалоговому режимі.
Одним із важливих напрямків діяльності кабінетів охорони праці і керівних працівників підприємств є пропаганда передового досві­ду, сучасних досягнень науки і техніки у створенні нешкідливих і безпечних умов праці. Основними методами і формами цієї пропа­ганди є бесіди, лекції, консультації, виставки, а також проведення конкурсів зі створення нешкідливих і безпечних методів праці з ма­теріальним і моральним заохоченням працюючих.
Цікавий метод підвищення ефективності безпеки і навчання з пи­тань охорони праці при бригадній організації праці діє на деяких підприємствах різних галузей промисловості України. Він полягає в тому, що за станом безпеки і умовами праці на кожному робочому місці слідкують всі члени бригади та несуть колективну матеріальну відпо­відальність за порушення методів праці кожним членом бригади. При цьому кожний член бригади зацікавлений у виконанні вимог безпеки на своєму робочому місці й на всій дільниці, де працює бригада протягом всього робочого дня. Це дозволяє досягти того, що всі члени бригади з відповідальністю ставляться до навчання і до виконання вимог інструкцій по охороні праці. Метод діє особливо ефективно, коли обо­в'язки відповідального за стан охорони праці в бригаді доручаються почергово кожному члену бригади. Перед початком зміни відпо­відальний за стан безпеки праці разом із бригадиром і громадським інспектором з охорони праці оцінює стан безпеки всіх робочих місць бригади, їх підготовленість до виконання робіт. Результати реєстру­ють в журналі трьохступеневого контролю з конкретним описом ви­явлених недоліків і заходів по їх усуненню. Упродовж робочої зміни відповідальний періодично контролює стан охорони праці в бригаді.
Цей метод дає змогу кожному члену бригади на практиці опанува­ти вимоги охорони праці до різних робочих місць, що обслуговує бри­гада. За успішне виконання трудових показників і успіхи в виконанні вимог охорони праці бригада матеріально і морально стимулюється.

6. Список використаних джерел:
1.                Конституція України від 28.06.1996 р.;
2.                Кодекс законів про працю України. - К., 1997.;
3.                Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1994 р.;
4.                Закон України «Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони праці, до Кодексу законів про працю України» від 15 12 1993 р.;
5.                Закон України «Про підприємства в Україні»;
6.                Закон України «Про пожежну безпеку»;
7.                «Типове положення про навчання з питань охорони праці», затверджено Міністерством праці та соціальної політики комітетом по надзору за охороною праці України № 27 від 17.02.99 р.;
8.                “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, затверджено Міністерством праці та соціальної політики комітетом по надзору за охороною праці України № 9 від 29.01.98 р.;
9.                “Примірна програма вступного інструктажу з питань охорони праці і пожежної безпеки” Учбово-науково-виробничого центру “Охорони праці”;
10.           Міжнародне законодавство про охорону праці. Конвенції та рекомендації МОП. – К., 1997.;
11.           «Положення про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення» від 15.11.1993 р..