Слід також звернути увагу на принципи фінансового планування:
1.     Принцип повноти
2.     Принцип інтегрованості
3.     Принцип обґрунтованості
4.     Принцип гнучкості
5.     Принцип реальності
6.     Принцип економічності
   Принцип повноти означає, що розроблені плани (бюджети) та показники повинні охоплювати всі сфери та види діяль­ності. Реалізується у зведеному плані (бюджеті). Окрім того, за­лежно від періоду, який охоплюється плануванням, виділяють:
    стратегічні (декілька років) плани;
    тактичні (квартал-рік) плани;
    оперативні (до 1-го місяця) плани.
 Принцип обґрунтованості полягає в необхідності орієнтації на існуючий фінансово-економічний стан, на соціально-економічні задачі й потреби ринку.
 Принцип реальності ґрунтується на урахуванні всіх лімітів фінансових ресурсів, на основі раціональних норм і нор­мативів, на використанні прогресивних методів їх розробки.
   Принцип інтегрованості зумовлюється необхідністю тіс­ної о взаємозв'язку між різними видами планів (бюджетів) із тим, щоб виконання планів нижчого рівня найбільшою мірою сприяло виконанню планів вищого рівня. Даний принцип пе­редбачає взаємозв'язок зведеного і функціональних планів.
 Принцип гнучкості вимагає, щоб розроблена система планів мала можливість корегування при зміні фінансово-економічних умов у суспільстві В Україні одним із найяскравіших проявів цього є нестабільність нормативно-законодавчої бази, наявність інфляції, розбудова податкової, бюджетної, фінансової системи. Для забезпечення реалізації принципу гнучкості необхідно використовувати систе­му змінного планування, створення резервів, перегляд планів з урахуванням змін зовнішнього середовища.
Принцип економічності полягає в тому, що витрати на планування (бюджетування) повинні раціонально співвідноси­тись з отриманими результатами. Виконання цього принципу важливе, якщо врахувати, що планування - це досить складний процес, який потребує додаткових витрат часу, ресурсів тощо. Реалізація цього принципу забезпечується розробкою раціональ­них форм планів, виключенням дублюючої та не релевантної інформації, ефективної організації всього процесу.[7.228]
              
1.3 Місце фінансового планування в ринковій економіці
    Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування с однією з функцій управління, от­же фінансове планування - це функція управління фінансами.
Планування в управлінні - це:
1) конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;
2) розробка стратегії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.                
З погляду менеджменту функція "планування" полягає в розробці змісту і в послідовності Ії дій для досягнення сформульо­ваних цілей.
    Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва побудована на методах планування. Ос­кільки завершення одного етапу роботи служить початком наступ­ного, пов`язати всі етапи без допомоги  планування неможливо.
     За твердженням канадською бізнесмена Д. Дейла, "план є основою контракту між підприємцем і фінансистом-інвестором. План бізнесу - це загальноприйнятий прийом менеджменту, який використовується корпораціями і установами всіх розмірів для того, щоб сформувати мету і запропонувати шляхи її до­сягнення. Він, як правило, складається на 5 років. Рада директорів розвинутої компанії орієнтується  на  довгостроковий  план ,як на дорожню карту".
     Вдалий  план, на думку Д. Дейла, одна з головних умов успіху будь-якої фірми. Виходити  на  ринок зі своєю продукцією, не маючи чітко продуманого і розрахованого плану дій,  гарантія  провалу фірми.
Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, В.Ковальов виділяє три найважливіших :
1.     Координуюча роль плану
2.     Невизначеність майбутнього
3.     Оптимізація економічних наслідків

     Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в не­обхідний час, в потрібному місці.[17.326]

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.
В основу фінансового планування покладено стратегічний і виробничий плани.
Стратегічний план передбачає формулювання цілей, задачі сфери діяльності підприємства
Виробничі плани складаються на підставі стратегічного і  передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.
В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей
1.     Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.
2.     Виробничі - які структура виробництва і технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.
3.     Фінансово-економічні  які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.
4.     Соціальні  як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.
                                   
 SHAPE  \* MERGEFORMAT

Цілі стратегічного  планування

Ринкові

Виробничі

Фінансово економічні

Соціальні

 
                             Рис.1 Цілі стратегічного планування                           
Фінансове планування це процес, який складається з наступних процедур:
1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.
2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьо­годні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.
3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду мож­ливих (ідей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).
4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.[17.227]
В короткостроковому плануванні плановий період (гори­зонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства праї не до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо  грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.
Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на підставі показників ви­робничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чи­ном, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.
В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.
Однак поряд з факторами, які потребують широкого впровадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування. Такими факторами виступають:
·         відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підприємств;
·         нестабільність фіскальної політики держави;
·         складності при визначенні потреб підприємства в ресурсах;
·         недостатність досвіду самостійної постановки цілей,       
·         планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку;
·         недоліки існуючої системи управлінського обліку;
·         застарілі методи оперативної о планування.

2. Зміст фінансового планування та порядок його складання.
2.1 Порядок розробки фінансового плану
      За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового документа - бізнес-плану.
       Бізнес-план має:
* давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;
* містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;
* розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
* обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;
* показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.
     Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:
- вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;
- підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;
- складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;
- залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;
- обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.
     За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану.
    У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим.
     Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.[15.292]
Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:
- прогноз обсягів реалізації;
- баланс грошових надходжень та витрат;
- таблицю доходів та витрат;
- прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;
- розрахунок точки беззбитковості.
      Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі.
Найпоширенішою формою фінансового плану є баланс доходів та витрат (див.таб 1)
   Складання фінансового плану починають з прогнозу об­сягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для 1-го року щомісяч­но, для 2-го  щоквартально, для 3-го - на рік в цілому. Це пов'язано з тим, що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень. Прогноз обсягу продажу за конкретним видом про­дукції може бути оформлений наступною таблицею
                                                                  

Таблиця 2
Прогноз обсягу продажу           

Показник	І рік (місяці)				П рік (квартали)				Ш рік (прогноз)
	1	2	...	12	1	2	3	4
1. Обсяг продажу в натуральному виразі
2. Ціна за одиницю продукції
3. Обсяг продажу в грошовому виразі
Разом за рік

Важливим документом фінансового плану вважається баланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву баланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства.
Ліквідність проекту може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкрет­ний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутства.
Баланс грошових потоків складається у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на по­чаток періоду їх надходження і витрачання в самому періоді, і завершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду (табл. 3)
                                                                                               

Таблиця 3
Баланс грошових потоків

Показник	І рік (місяці)				II рік (квартали)				Ш рік (прогноз)
	1	2	• ••	12	1	2	3	4
1. Залишок грошових коштів на початок місяця
2. Надходження грошових коштів:
- виручка від реалізації
- позареалізаційні доходи і надходження
- вкладення в капітал і фінансова допомога
- надходження кредитів
3. Грошові платежі:
- оплата товарів і послуг
- виплата заробітної плати
- сплата податків і податкових платежів
- позареалізаційні витрати і вкладення
- орендна плата ,.
- страхові платежі
- витрати на рекламу
- погашення кредитів і сплата відсотків по них
- стягнення грошових коштів вищестоящою організацією на користь власників
4. Залишок грошових коштів на кінець місяця

Невеликий документа досить простою структурою носить назву таблиці доходів і витрат. Цей документ показує, як буде формуватися прибуток підприємства (табл. 4)
До складу фінансового плану входить також баланс активів та пасивів підприємства. Він складається з метою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кошти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів.
                                                                                       
  Таблиця 4

                                        Таблиця доходів і витрат

Показник	I рік (місяць) /)				П рік (квартали)				Ш рік (прогноз)
	1	2	•••	12	1	2	3	4
1. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (за вирахуванням ПДВ і акцизів)
2. Витрати на виробництво і реалізацію продукції, робіт, товарів, послуг
3. Доходи від операційної діяльності
4. Доходи від іншої діяльності
5. Доходи від інвестиційної діяльності
6. Доходи від фінансової діяльності
7. Доходи від надзвичайної діяльності
8. Загальний доход (л. 3 + 4 + 5 + + 6+7)

Серед активів балансу виділяють поточні активи (рахунок в банку, каса, інші надход­ження, дебіторська заборгованість) - як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.[17.330]
На Заході при складанні балансу активів і пасивів можна використовувати "метод пробки". Як відомо, в економічних роз­рахунках при плануванні перевага надається активам і витратам, а вже потім шукають джерела їх формування і фінансування. Різниця між запланованими активами і наявними джерелами фінансування називається "пробкою". Якщо вона має від'ємне значення, то її вибивають за допомогою додаткового зовнішньо­го фінансування: емісії цінних паперів чи кредитів. Якщо ж власних джерел і вже залучених до обігу позикових коштів буде більше, ніж необхідно для формування фінансових активів, вини­кає додатне значення пробки, яке ліквідується поверненням пози­кових коштів, а зайві власні засоби можуть бути інвестовані в пінні надери.
При складанні фінансового плану також проводиться аналіз беззбитковості підприємства (метод "Витрати - Обсяг -Прибуток"). Методологічні основи цього методу розроблені вже досить давно, але практичному його використанню сприяла сис­тема обліку витрат "direct-costing", в основі якої лежить розподіл витрат на постійні та змінні, які по-різному реагують на зміну обсягу виробництва.
Визначення точки беззбитковості здійснюється розрахунковим і графічним способами. При розрахунковому методі вико­ристовують наступну формулу:
                                        
де V min- критичний обсяг виробництва в натуральному виразі;
Р - ціна одиниці продукції;
Sc - сума постійних витрат;
Su - сума змінних витрат на одиницю продукції.
Прогнозна величина прибутку РR відповідно складатиме:
PR = g * P – g *S – S = V – S – S
Визначення точки беззбитковості графічним методом представлено на рис. 3
По горизонталі показується обсяг виробництва в натуральному виразі ,а по вертикалі - витрати на вироб­ництво (з розподілом їх на постійні та змінні) і виручка від реалізації.
Перетин прямої лінії, що відображає залежність між випуском продукції і собівартістю, і прямої лінії виручки від реалізації показує точку беззбитковості. Нижче цієї точки заштрихований збиток підприємства, тому що до досягнення визначеного обсягу виробництва виручка від реалізації не покриває витрати, але перевищення виручки над точкою беззбитковості дає прибуток.

                     Рис.3 Графічний метод визначення точки беззбитковості
Розглянутий метод застосовується для вибору варіантів встановлення ціни на продукцію, що реалізується, визначених ви­дів ресурсів, системи збуту продукції, тому розрахунок точки беззбитковості доповнюється прогнозами про зміну прибутку в залеж­ності від зміни умов і обсягів виробництва і реалізації продукції.[5.134]
В процесі фінансового планування відбувається конкретна ув'язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фінансування. Для цього складається перевірочна (шахова) таблиця до фінансового плану, в якій по вертикалі записують напрями використання фінансових ресурсів та прирівняних до них коштів, а по горизонталі джерела фінансування, тобто фінансові ресурси і прирівняні до них кошти (див. додаток Б)
       
                 2.2 Зміст і завдання оперативного фінансового планування
Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжного календаря покладено черговість і строки проведення всіх роз­рахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бю­джету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безпе­рервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів (див. Додаток А).
         Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечиш оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксує зміни у платос­проможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позичених та залучених коштів у плановому періоді.
Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, а також своєчасна вимога дебіторської заборгованості.
          На підприємстві повинен бути встановлений повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську та кредиторську заборгованості за даними бухгалтерського обліку та звітності, матеріалами звірки витрат та інвентаризації.[17.329]
         Кредиторська заборгованість підприємства у складі залучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у про­цесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборго­ваність виникла в разі порушення встановлених правил розрахунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів. Тому при аналізі кредиторської заборгованості необхідно одночасно перевіряти стан дебіторської заборгованості та виявляти причини затримки платежів, дату її виникнення.
      Прострочені платежі постачальникам найчастіше виникають у тих випадках, коли на підприємстві недостатньо чітко поставлено роботу: несвоєчасно та нерівномірно вносяться пла­тежі до бюджету та відрахування до позабюджетних фондів, обо­ротні кошти спрямовано у дебіторську заборгованість або у понаднормативні, не прокредитовані банком товарно-матеріальні цінності; розмір оборотних коштів недостатній через бартерні операції і не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства у власних оборотних коштах.
      Таким чином, платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє викори­стовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря контролюється складання кошторисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.[14.300]
      Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану - плану доходів і витрат підприємства.

2.3 Вибір варіанта капіталовкладення, розрахунок амортизаційних відрахувань при плануванні, визначення собівартості та врахування запасів
    Коли підприємству необхідно здійснити капіталовкладення для оновлення обладнання, технології, при розрахунках береться для порівняння кілька можливих варіантів капіталовкладень з врахуванням паспортної продуктивності обладнання. Кращий з варіантів вибирається за найменшою сумою наведених затрат на одиницю годинної продуктивності обладнання.
Запишемо методику розрахунку в табл. 5 (дані умовні).
                                                                                       Таблиця 5
                              Вибір варіанта капіталовкладень

№	Показник	Одиниця виміру	Перший варіант	Другий варіант
1	Сума капіталовкладень	Тис. грн.,	2000	3000
2	Сума річних поточних витрат з використанню обладнання	Тис. грн.	100	130
3	Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень	-	0,15	0,15
4	Паспортна продуктивність обладнання	Виробів за год.	3	5
5	Річний фонд часу обладнання при роботі в одну зміну	Год.	1800	1800
6	Сума наведених затрат	Тис. грн.	400	580
7	Сума наведених затрат на 1 виріб р.6:(р4хр5)	Грн.	74,1	64,4
8	Економія наведених затрат на один виріб (р.7, ві-р.7, в2)	Грн.	-	+9,7
9	Економія наведених затрат (р.8 Х р.4 Х р.5)	Тис. грн.	-	87,3

    За підрахунками кращого варіанта капіталовкладень вибирають той, який дає економію, але при введенні в дію може бути відведено термін дії виходу на проектну потужність і тому еко­номія за фактом може не досягтись.[11.168]
      Для підрахунку амортизаційних відрахувань об'єкти і засоби групують за нормами амортизації. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду .
     Група 1 це будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.Кварт.н.ам.1,25%.
    Група 2 це автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти. Кварт.6,25%.
    Група 3 будь-які інші основні фонди, що не включені до 1 і 2 груп. Кварт.3,75%
Підприємства мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшен­ням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.
                       Таблиця 6
Розрахунок планової суми амортизаційних відрахувань і її розподіл

№	Показник	Величина показника
1	Планова середньорічна вартість основних фондів з амортизаційними відрахуваннями, тис. грн.
2	Загальна сума амортизаційних відрахувань, в т.ч.: на повне відновлення; на капремонт
3	Норматив амортизаційних відрахувань на повне відновлення до Фонду розвитку виробництва, %
4	Амортизаційні відрахування, тис. грн., в т.ч.: на повне відновлення; на капремонт
5	Розподіл амортизаційних відрахувань за напрямами використання: у Фонд розвитку виробництва; на капремонт

    
Для нематеріальних активів сума амортизації визначається на основі лінійного методу, за яким кожен окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частинами відповідно до його первісної вартості з врахуванням індексації протягом року, який визначається підприємством самостійно, врахо­вуючи строк корисного використання таких нематеріальних активів або строк діяльності підприємства, але не більше 10 років.[18.65]
Собівартість продукції визначається розрахунково-аналітичним методом. Розрахунковим шляхом встановлюються витрати матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, сума амортизаційних відрахувань і величина ремонтного фонду.(див. додаток Б)
                                                                                       Таблиця 7
Кошторис витрат на виробництво (з основної діяльності)

№	Витрати	Всього за рік, тис. грн.
1	Сировина та основні матеріали
2	Допоміжні матеріали
3	Паливо
4	Електроенергія
5	Амортизація
6	Заробітна плата з нарахуваннями
7	Інші грошові витрати
8	Витрати на виробництво
9	Списано на поза виробничі рахунки
10	Витрати на валову продукцію
11	Зміна залишків незавершеного виробництва
12	Виробнича собівартість товарної продукції
13	Позавиробничі витрати
14	Повна собівартість товарної продукції
15	Товарна продукція в оптових пінах підприємства

3. Бізнес-план основний документ фінансового планування.
3.1 Бізнес-план
       Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відображають джерела і напрями використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розрахунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого проекту, називається бізнес-планом.
       Сукупність усіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства (маються на увазі виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани матеріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства.
       Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів:
1) загальний опис проекту, в якому роз'яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об'єкта;
2) характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає прибуток (наприклад зниження собівартості продукції, збільшення її надійності, покращення інших якісних характеристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);

Довгострокові фінансові інвестиції

Капітальні вкладення

Поповнення оборотних коштів

Орендна плата

Відрахування у резервний фонд, ФЕС

Виплачені дивіденди

Відрахування на благочинність

Погашення довго - та короткострокових кредитів

ПДВ до бюджету

Акцизний збір

Податок з прибутку, на землю, транспортні засоби, за воду

До державних цільових фондів

Відсотки за кредит

Інші

Всього

                        Шахова таблиця до фінансового плану (тис.грн.)
                                                                                                         Додаток В
“Бізнес-план створення інтернет-провайдера „ІнфоКом”
                                                              Резюме
Мета бізнесу. Даний проект являє собою створення нового підприємства, шляхом реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю з трьома засновниками й участю позикового капіталу у формі лізингу чи кредиту на покупку устаткування в сфері надання послуг доступу до Інтернет, веб-хостингу і веб-дизайну. У виробництві планується використовувати серверну техніку Sisco Systems, Intel, Transcend, Oracle, Motorola, Lucent Technologies, що забезпечать високу надійність послуг та в перспективі знизити вартість послуг до максимально можливого рівня за рахунок завоювання 75% Інтернет-користувачів в регіоні. Передбачається здійснити розгортання бізнесу-проекту протягом 6 років, (у тому числі 6 місяців – підготовча стадія) із середньорічною чисельністю персоналу в перший рік – 21 чоловік (до кінця 6-го року – 45 чоловік). Для успішної реалізації проекту необхідно забезпечити виторг не менш 800 тис. грн. у перший рік реалізації проекту. Прогноз рівня попиту показує, що до кінця 5-го року виторг можна буде збільшити до 6 млн. грн. Необхідна виробнича площа – 80 кв. метрів, приміщення під офіс і зал для роботи з клієнтами – 120 кв. метрів. Приміщення планується узяти під оренду.
Можливості бізнесу і стратегія реалізації. В даний час ринок інтернет-послуг розвивається високими темпами, даний вид послуг буде розвиватися швидкими темпами. Потенційними споживачами фірми є як постійно проживаюче населення міста Луцька. Потенційна місткість ринку складе 250 клієнтів для послуг інтернет-хостингу, 7500 клієнтів – для послуг Інтернет-доступу, 450 клієнтів – для послуг веб-дизайну. Крім того, послуги, ринок яких перебуває в стадії формування, будуть користатися великим попитом з ростом добробуту населення. Основною стратегією конкурентноздатності проектованої фірми буде комплексна стратегія по зниженню цін, підвищенню якості і рівня обслуговування з метою проникнення на ринок і розширення обсягу продажів.
Прогнозована частка ринку проектованої фірми в перший рік складе близько 10-15%.
Конкурентні переваги. В даний час ринок Інтернет розвивається досить високими темпами, проте ще недостатньо сформувався. У даний момент на ринку Луцька працюють близько 5 фірм, що надають Інтернет-послуги, причому найбільш великими і потенційно серйозними конкурентами є лише 2-3 фірми. Слід зазначити, що устаткування практично усіх фірм значно застаріло, є малопродуктивним і, найчастіше не дозволяє одержувати послуги високої якості.
Основними конкурентними перевагами даного проекту є:
1)      використання нового високопродуктивного обладнання;
2)      основною стратегією конкурентноздатності проектованої фірми буде комплексна стратегія по зниженню цін, підвищенню якості і рівня обслуговування з метою проникнення на ринок і розширення обсягу продажів.
3)      зниження витрат за рахунок високої продуктивності устаткування, підвищення якості обслуговування, зниження цін, більш повного задоволення споживачів за рахунок розширення спектра послуг і введення гнучкої системи знижок.
Фінансові ресурси, необхідні для здійснення проекту складають 972,23 тис. грн. (176,8 тис. доларів США), у тому числі власні кошти ініціаторів проекту 312,23 тис. грн. Іншу суму планується одержати шляхом придбання 2-х серверів із супутниковими ресиверами (120 тис. доларів США) по лізингу. Лізингові платежі будуть здійснюватися щорічно. Бажана сума оплати послуг лізингу складає 50% від вартості устаткування (60 тис. доларів США).
Строк окупності проекту, розрахований шляхом визначення чистої поточної вартості наростаючим підсумком, складає 2,5 роки. При розрахунках була використана прогнозована реальна ставка відсотка по кредитах – 22% річних.
Прогнозовані фінансові результати. Чистий прибуток за п'ять з половиною років складе 3358 тис. грн. (611 тис. доларів США за курсом 5,5 грн. за 1 долар), при цьому середня рентабельність активів складе 201,75%.
Бажана організаційно-правова форма реалізації проекту – товариство з обмеженою відповідальністю.
                              Коротка характеристика підприємства
1.1. Повна та скорочена назва підприємства: ТзОВ “ІнфоКом”.
1.2. Юридична адреса: Волинська область, місто Луцьк, вул. Шопена (Статуправління). Банківські реквізити: розрахунковий рахунок – 1231910034063 у Волинському регіональному управлінні “Кредит-банку Україна”. МФО – 503456, телефон: 77-29-29, факс: 77-29-29.
1.3. Код: за ЗКПО 32371556.
1.4. Номер та дата державної реєстрації: ТзОВ “ІнфоКом” є новоствореним малим підприємством, яке діє на основі державної реєстрації №228.
1.5. Форма власності: товариство з обмеженою відповідальністю, засноване на приватній власності, у якому засновники мають право розпоряджатися рухомим та нерухомим майном підприємства в межах частки, затвердженої в установчому договорі підприємства. У разі невдачі засновник несе повну відповідальність за стан підприємства.
1.6. Засновники: Петров А. В., Сидорова М.В., Іванов О.В.
1.7. Структура управління:
Вищим органом управління є збори засновників, які складаються з засновників або їх представників. Засновники володіють кількістю голосів пропорційно до розміру їх частки в статутному фонді. Вищим виконавчим органом, який забезпечує поточне управління діяльністю підприємства є директор, який призначається зборами засновників. Директор самостійно вирішує всі питання поточної діяльності, крім питань, які належать до виключної компетенції зборів засновників. Установчі збори здійснюють нагляд і контроль за діяльністю підприємства.
1.9. Спеціалізація діяльності:
Інтернет-послуги.
1.10. Керівники підприємства та їх службові телефони:
Директор ТзОВ “ІнфоКом” – Петров А.В., тел. 77-29-32;
Технічний директор – Сидорова М.В., тел. 77-29-33.
                                    Опис інвестиційного проекту
 Товари і послуги
Фірма планує надавати наступні послуги:
1.      Доступ до мережі Інтернет через телефонну мережу;
2.      LAN-доступ до Інтернет;
3.      Радіо-Інтернет;
4.      Веб-дизайн;
5.      Веб-хостинг;
6.      Реєстрація доменних імен;
7.      Надання послуг e-mail, v-mail та Інтернет-телефонії.
На сьогоднішній день на ринку працюють фірми, що надають аналогічні послуги, однак, основними недоліками конкурентних товарів і послуг є стабільно високі ціни, а також низька якість послуг. Основними перевагами проектованої фірми є: можливість зниження собівартості і цін, підвищення якості за рахунок використання нового обладнання, розширення асортименту послуг.
 Приміщення й устаткування
Проектується використання наступного виробничого устаткування:
1.            Маршрутизотор Sisco 3640;
2.            Хостинг-сервер Server Board Intel STL2, 2 x PIII 1GHz, HDD 2x40Gb, 1.5Gb Transcend, Linux RedHat 7.1, Apache 1.3.19, PHP 4.0.6, MySQL 3.23.36.
3.            Хостинг-сервер SuperMicro P3TDL3 with adaptec SCSI 510, 2 x PIII 1GHz, HDD SCSI-160 IBM 36.2Gb, DIMM 2x512Mb SDRAM ECC PC-133, Linux RedHat 7.1, Apache 1.3.20, PHP 4.0.6, MySQL 3.23.42.
4.            DNS-сервер Celeron 700, HDD 40Gb, UDMA100 IDE RAID, RAM 256Mb PC133, Linux Slackware 7.2, Bind 9.1.2.
5.            Біллінг-сервер Celeron 700, HDD 20Gb, UDMA100 IDE, RAM 128Mb PC133, FreeBSD 4.2 - Stable, NetFlow Collector.
6.            HP NetServer, RAM 128Mb, SCSI, OpenBSD 2.9
Необхідна виробнича площа – 80 кв. метрів, приміщення під офіс і зал для роботи з клієнтами – 120 кв. метрів. Приміщення планується взяти в оренду.
                                                    Виробничий план
Місцезнаходження фірми
Специфіка діяльності в сфері надання Інтернет-послуг вимагає особливої уваги до місця розташування майбутньої фірми. Необхідно, щоб його місце розташування було як можна більш зручним для жителів міста – його потенційних клієнтів. У той же час, необхідно враховувати також і місце розташування конкурентів, а також вартість і наявність необхідних площ у даному районі. З метою виявлення найбільш вдалого місця розташування фото центра були оцінені переваги і недоліки місця знаходження майбутньої фірми на декількох центральних вулицях міста.
Було виявлено, що найбільш вигідним місцем розташування буде центр міста – Статуправління. Передбачається взяти приміщення розміром 200 кв. метрів в оренду. Договір оренди передбачає виконання капітального ремонту приміщення і зовнішнього ремонту будинку на суму 30 тис. доларів США і щомісячну орендну плату в розмірі 1000 гривень. Договір укладається терміном на 20 років. Крім того, планується взяти під оренду склад по вулиці Шопена площею 50 кв. метрів.
 Опис виробничого процесу
Виробничий процес надання Інтернет-послуг складається з наступних операцій:
1.     Реєстрація нового абонента;
2.     Вибір варіанту під’єднання до мережі;
3.     Вибір тарифного плану;
4.     Надання послуг веб-дизайну, веб-хостингу.
Реєстрація абонента займає від 7 до 20 хв. в залежності від виду підключення.
Послуги фірми досить диференційовані, тому досить важко скласти єдину схему технологічного процесу.
 Необхідне устаткування і виробнича потужність
Необхідне основне і допоміжне устаткування, його вартість на 2002.
 Постачальники і ціни на сировину й устаткування
Проектується, що основними постачальниками необхідних ресурсів будуть фірми:
1.      Інтел-Україна м. Київ;
2.      Міротел м. Київ;
3.      Алекса-Інтернет м. Київ;
4.      Sisco Systems Europe м. Амстердам, Нідерланди;
5.      EOL м. Стокгольм, Швеція.
 Оцінка можливих витрат виробництва
З метою спрощення розрахунків всі ресурси фірми були умовно поділені на чотири групи: інтернет-доступ, веб-хостинг, веб-дизайн та інтернет-маркетинг. До групи "інтернет-доступ" відносяться всі види доступу до мережі Інтернет. За основну калькуляційну одиницю в групі "веб-хостинг" було взято віртуальний дисковий простір розміром 20 Мб зі всіма сервісами. Основною калькуляційною одиницею в групі "веб-дизайн" є розроблений веб-сайт. До інтернет-маркетингу відносяться послуги реклами в Інтернет.
Розрахунки витрат проводилися виходячи із середніх цін на ресурси у передбачуваних постачальників на момент розробки бізнес-плану в умовних одиницях (доларах США) і перераховувалися в гривні за поточним курсом – 5,5 грн. за 1 долар США.
       Калькуляція собівартості доступу до Інтернет.

Статті затрат	роки
	2002	2003	2004	2005	2006
	Затрати на одиницю, грн.
Сервер, за 1 Мб	0,19	0,19	0,19	0,19	0,19
Зв’язок з супутником, за 1 Мб	0,08	0,08	0,08	0,08	0,08
Конверт із щомісячними billing-рахунками	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01
Всього, затрати на матеріали	0,28	0,28	0,28	0,28	0,28
заробітна плата	0,06	0,06	0,06	0,06	0,06
відрахування	0,02	0,02	0,02	0,02	0,02
Разом, технологічна собівартість	0,35	0,35	0,35	0,35	0,35
Побутові витрати	0,29	0,09	0,06	0,05	0,04
разом витрат	0,65	0,44	0,42	0,42	0,42
прибуток	0,07	0,19	0,17	0,15	0,13
ціна без ПДВ	0,71	0,64	0,59	0,56	0,55
ПДВ	0,09	0,07	0,06	0,06	0,05
ціна	0,80	0,71	0,65	0,62	0,60

 
                                              Фінансовий план
Так як планується, що підготовчий етап реалізації проекту складе 6 місяців, то для спрощення таблиць і їхньої наочності підготовчий період у фінансовий план не включається. Витрати на придбання сировини, устаткування і т.д. переносяться на перший місяць запуску проекту, а витрати на придбання устаткування не включаються в план доходів і витрат і план руху коштів. Ці витрати відбиваються в балансовому плані в статтях основних засобів і нематеріальних активів.