Курсовая на тему Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-07-10Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Міністерство освіти на науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра менеджменту
Курсова робота
з дисципліни „Організація та планування вироництва на підприємстві”
на тему
“Планування чисельності працюючих
і фонду оплати праці”
Виконала студентка
Спеціальності „Менеджмент організації”
ІV курсу 1 групи (ЗФН)
Київ 2007
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретична частина
1. Чисельність працівників
2. Нормування праці і тарифна система
3. Фонд заробітної плати
Розділ ІІ. Загальна характеристика КП „Радіостанція „Голос Києва” (Радіо Київ)
1. Історія виникнення
2. Програми радіостанції
3. Зміна музичного формату Радіо Київ
4. Організаційна структура
5. Штатний розпис, режим роботи та оплата праці
Розділ ІІІ. Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці КП „Радіостанція „Голос Києва”.
1. Аналіз фінансово-господарської діяльності за 2003 - 2005 роки та фінансово-економічне обґрунтування діяльності підприємства на 2006 рік
2. Аналіз зовнішнього середовища підприємства
3. Аналіз результатів соціологічного дослідження та пропозиції щодо їх реалізації
Висновок
Список використаної літератури
При визначенні мети своєї організації необхідно встановити потреби в ресурсах для її досягнення. Необхідність в грошах, обладнанні та матеріалах є очевидною. Те саме можна сказати про потребу в трудових ресурсах, тому питанню їх планування необхідно приділяти не менше уваги.
Етапи управління трудовими ресурсами:
1. Планування ресурсів – розробка плану майбутніх потреб в людських ресурсах.
2. Набор персоналу – створення резерву по всіх посадах.
3. Відбір – оцінка кандидатів на робочі місця та відбір найкращіх з резерву, створеного в процесі відбору.
4. Визначення заробітної плати та пільг – розробка системи та структури заробітної плати та пільг з метою залучення, найму та збереження трудових ресурсів.
5. Профорієнтація та адаптація – введення найнятих робітників в організацію та всі підрозділи, розвиток в робітниках розуміння того, що чекає від них організація та яка праця отримує заслуговану оцінку.
6. Навчання – розробка програм для навчання нововведенням, підвищення кваліфікації, що потрібно для ефективного виконання роботи.
7. Оцінка трудової діяльності – розробка методіки оцінки трудової діяльності та системи винагород та доведення їх до робітника.
8. Підвищення, зниження, звільнення – розробка методів переміщення робітників з посади на посаду з різною відповідальністю, розвиток їх професійного досвіду шляхом переміщення на інші посади або ділянки робіт, а також процедура розірвання договору найму, вихід на пенсію.
9. Підготування керівництва, управління просуванням по службі – розробка програм, направленим на розвиток здібностей та підвищення ефективності праці керівництва, направлення їх на курси підвищення кваліфікації та підготування в закладах існуючої системи освіти.
Як бачимо, перелічені етапи різноманітні та багаточисельні. Їх реалізація вимагає часу та грошових коштів. Все це треба враховувати в відповідному плані витрат.
Ще одним важливим фактором процвітання підприємства є продуктивність праці персоналу. А як відому лише при наявності відповідних умов зростання зарплати стимулюється підвищення продуктивності праці.
Теоретично система оплати праці в будь якій організації повинна бути пов’язана з тим, що та як робиться та скільки за це отримують. Тому одним з найбільш сильних інструментів мотивації, що є в розпорядженні організації, повинна бути програма оплати та стимулювання праці.
Програма оплати та стимулювання праці повинна базуватися на таких основних принципах, що стимулюють зростання продуктивності праці та підвищення ефективності роботи в цілому:
1. Винагороди повинні бути пов’язані з зрозумілими діями.
2. Треба заохочувати те, що сприяє зростанню продуктивності, зниженню собівартості, підвищенню ефективності, досягненню мети організації.
3. Своєчасність винагороди є вирішальним фактором при вихованні працівників. Нагороди, заохочення повинні бути видані як умога скоріше після того, як відбулася бажана подія.
4. Розмір грошової винагороди повинен відповідати значенню події.
Розділ І. Теоретична частина
1. Чисельність працівників
По суті, планування людських ресурсів представлює собою використання процедур планування для комплектації штатів та персоналу. Очевидно, що процес планування включає такі етапи:
– оцінку наявних ресурсів;
– оцінку майбутніх потреб:
– розробку програми вдоволення майбутніх потреб.
Чисельність робітників. Розрізняють чисельність таких видів:
– спискову;
– явочну;
– чисельність фактично працюючих робітників.
В списковий склад робітників включають всіх постійних, сезонних та тимчасових робітників, що прийняті на роботу на деякий строк (крім робітників по сумісництву). Явочна чисельність – це число робітників, що вийшли на роботу, фактична чисельність працюючих – число працівників, що з’явилися та приступили до роботи.
Спискова чисельність за кожен день підраховується за даними табельного або іншого обліку як сума всіх виходів – фактичних явок на роботу та невиходів – неявок на роботу на протязі кожного дня (відпустки, хвороби и т.д.):
С = ∑Я + ∑Н*Я
При підрахунку щоденної спискової кількості за кожний поточний день (Сt) зі спискової чисельності на початок дня (С0) та кількості прийнятих (∑П) за поточний день віднімається кількість звільнених за цей день.
Явками вважаються дні виходу на роботу робітників, що числяться в списковому складі організації. До робітників, що з’явилися на роботу, відносяться особи:
– ті, що з’явилися на роботу до даної організації;
– ті, що працюють за розпорядженням адміністрації поза межами організації;
– ті, що знаходяться у відрядженнях.
Явки на роботу вимірюються в людино-днях (людино-годинах). Ті, що з’явилися на роботу, поділяються на фактично працюючих та не працюючих протягом цілого дня. Їх кількість вимірюється в людино-годинах.
Середньоспискова чисельність робітників організації за звітний період вимірюється підсумовуванням спискової кількості робітників за всі календарні дні звітного періоду (місяць, квартал, рік), включаючи святкові та вихідні дні, та діленням отриманої суми на повну кількість календарних днів цього періоду.
Середньоспискова кількість робітників за вихідний чи святковий день приймається рівним списковій кількості робітників за попередній робочий день.
Якщо середньоспискова чисельність вимірюється за тривалий період, то можна застосовувати середні величини, які розраховані за окремі проміжки часу цього періоду.
2. Нормування праці і тарифна система
Об'єктивне, обгрунтоване і справедлива винагорода може бути встановлене на основі технічного нормування і тарифікації.
Технічне нормування праці - це система визначення витрат живої праці, необхідного для виконання визначеної роботи, тобто встановлення норм часу, витрат праці і виробітки.
Норма часу - час, встановлений для робітників відповідних професій на виконання визначеної роботи або виготовлення певного обсягу продукції; виражається в годинах на одиницю виміру продукції або робіт. Норма витрат праці - трудомісткість, або кількість затраченої праці, установлена для виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці робіт; обчислюється в людино-годинах на одиницю виміру продукції або робіт.
Різниця між нормою часу і нормою витрат праці складається тільки в тому, що норма часу виражає поточний час, необхідний для виконання певної роботи, а норма витрат праці - трудомісткість, або передбачену нормою суму часу, що необхідно затратити всім робітникам.
Норма виробітки - кількість продукції, що необхідно виготовити, або обсяг робіт, що необхідно виконати за одиницю часу.
У тих випадках, коли нормування праці на основі норм часу (виробітки) неможливо, встановлюються норми обслуговування і нормативи чисельності.
Норми обслуговування - кількість одиниць устаткування або м виробничої площі, що повинні обслуговувати один або група робітників за одиницю часу. На цій основі встановлюються нормативи чисельності робітників для виконання конкретної роботи.
В взаємоз'язок змін норм часу і норм виробітку виражається такими формулами:
де Свр, Свир - відсоток зниження норми відповідно часу і виробітки;
Пвр, Пвир - відсоток підвищення норми відповідно часу і виробітки.
Наприклад, при зниженні норми часу на 15 % (Свр = 15 %) норма виробітки підвищиться, тобто відсоток підвищення виробітки складе
При підвищенні норми виробітки на 20 % (Пвир = 20 %) норма часу знизиться, тобто відсоток зниження часу складе
Норми витрат праці, виробітки й інше мають велике значення як у сфері матеріального виробництва, так і в сфері надання послуг. Вони використовуються при плануванні і завантаженні устаткування, розробці календарних планів, визначенні чисельності робітників, розрахунку фонду заробітної плати і бюджету організації.
Технічне нормування визначає витрати праці, а тарифне дає оцінку якості праці різноманітних груп і категорій робітників. Основним завданням тарифного нормування заробітної плати є розробка і правильне застосування обгрунтованих нормативів тарифної системи.
Тарифна система є основою всіх систем заробітної плати, тому що усі види матеріального заохочення обчислюються на основі тарифних ставок і посадових окладів. Основні її елементи - тарифні ставки, тарифні сітки і тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій.
Тарифна сітка є практичним засобом здійснення диференціації оплати праці робітників у залежності від їхньої кваліфікації і кваліфікаційного рівня виконуваних робіт. Вона являє собою сукупність чинних в одній галузі виробництва тарифних (кваліфікаційних) розрядів і відповідного кожного розряду тарифних коефіцієнтів.
Тарифний розряд, привласнений робітнику, або розряд, до якого віднесена робота, є показником кваліфікації робітника або кваліфікаційного рівня даної роботи. Тарифний же коефіцієнт, що відповідає певному розряду, є показником того, у скільки разів рівень оплати роботи, віднесений до даного розряду, перевищує рівень оплати роботи, віднесеної до 1-го розряду (або в скільки разів робітник, що має даний розряд, одержує більше, ніж робітник 1-го розряду).
Тарифна сітка - найважливіший елемент тарифної системи, що відбиває в грошовій формі абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників в одиницю робочого часу. У залежності від прийнятих одиниць робочого часу встановлюються годинні, денні або місячні тарифні ставки (оклади).
Всі системи оплати праці можна віднести до таких основних форм: відрядної і погодинної.
При відрядній оплаті заробіток робітника знаходиться в прямої залежності від виробітки, тобто від кількості і якості зробленої їм за даний період часу продукції. Основним документом при такій оплаті праці є виробниче завдання, у якому вказується обсяг робіт (продукції), терміни їхній виконання (або денні, тижневі, місячна норми виробітки), сума заробітної плати, розрахована по встановлених окремих розцінках. Різновиду відрядної оплати праці - пряма відрядна, відрядно-преміальна, акордна й акордно-преміальна.
Пряма відрядна система оплати праці - це оплата за фактично виконаний об'єм роботи необхідної якості за розцінками за одиницю, тобто оплата праці пропорційна його результатам. Непряма відрядна система оплати праці застосовується в основному для оплати праці допоміжних і обслуговуючих робітників.
Акордна система оплати праці полягає в тому, що окремому робітнику або групі видається завдання на виконання певного комплексу робіт із указівкою повної суми оплати.
При погодинній системі провадиться оплата за фактично відпрацьований час по тарифних ставках, що відповідає розряду робітника. Вона застосовується для оплати робіт, що не піддаються нормуванню. Розрізняють просту погодинну і почасово-преміальну системи. Друга поєднує погодинну оплату з преміюванням за кінцеві результати. Вона стимулює кращу роботу і тому є переважним способом погодинної оплати.
У принципі, організація може сама для себе розробити найбільше прийнятну систему оплати праці, що не суперечить законодавчим актам по праці й оплаті, що стимулює і забезпечує виконання плану і досягнення цілей організації.
3. Фонд заробітної плати
Фонд заробітної плати - це сума коштів, виділених для оплати праці всіх робітників організації. У нього включаються грошові суми, нараховані постійним, тимчасовим і сезонним робітникам, як тим, що входять, так і тим, що не входять в обліковий (штатний) склад.
До складу фонду заробітної плати включається основна і додаткова заробітна плата. Основна заробітна плата розраховується за виконаний обсяг робіт або відпрацьований час на основі діючих норм і розцінок, тарифних ставок і посадових окладів. Додаткова заробітна плата визначаться відповідно до чинного законодавства про працю.
У фонд заробітної плати робітників включається:
· основна заробітна плата, обчислена по калькуляції;
· премії, виплачувані за виконання виробничих завдань і з інших фондів;
· доплата робітником за суміщення професій, за роботу в вечірню і нічну зміни при 3-х змінному режимі роботи, за роботу в нічний час, за роботу в святкові дні;
· доплата за роботу в понаднормовий час;
· оплати за простий (через внутрішні негаразди); різноманітні надбавки і т.д.
До додаткової заробітної плати також відносяться:
· заробітна плата за час простою (не пов'язаного з організаційними ситуаціями);
· доплата бригадирам, виплати за час виконання державних обов'язків;
· оплата відпустки і компенсації за невикористану відпустку і т.д.
Фонд заробітної плати ІТП і АУП визначається на підставі встановленої чисельності і чинних в організації посадових окладів.
Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати. Національний університет харчових технологій
Кафедра менеджменту
Курсова робота
з дисципліни „Організація та планування вироництва на підприємстві”
на тему
“Планування чисельності працюючих
і фонду оплати праці”
Виконала студентка
Спеціальності „Менеджмент організації”
ІV курсу 1 групи (ЗФН)
Київ 2007
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретична частина
1. Чисельність працівників
2. Нормування праці і тарифна система
3. Фонд заробітної плати
Розділ ІІ. Загальна характеристика КП „Радіостанція „Голос Києва” (Радіо Київ)
1. Історія виникнення
2. Програми радіостанції
3. Зміна музичного формату Радіо Київ
4. Організаційна структура
5. Штатний розпис, режим роботи та оплата праці
Розділ ІІІ. Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці КП „Радіостанція „Голос Києва”.
1. Аналіз фінансово-господарської діяльності за 2003 - 2005 роки та фінансово-економічне обґрунтування діяльності підприємства на 2006 рік
2. Аналіз зовнішнього середовища підприємства
3. Аналіз результатів соціологічного дослідження та пропозиції щодо їх реалізації
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Давно вже відомо, що люди є центральною ланкою в системі управління. Тому для всіх організацій – великих та малих, комерційних та не комерційних, промислових та діючих у галузі послуг – дуже велике значення має управління люльми. Без людей немає організації. Без потрібних людей жодна організація не зможе досягти своєї мети та вижити. Безперечно, що управління трудовими ресурсами є одним з центральних аспектів теорії та практики управління. Управління – це перш за все управління людьми.При визначенні мети своєї організації необхідно встановити потреби в ресурсах для її досягнення. Необхідність в грошах, обладнанні та матеріалах є очевидною. Те саме можна сказати про потребу в трудових ресурсах, тому питанню їх планування необхідно приділяти не менше уваги.
Етапи управління трудовими ресурсами:
1. Планування ресурсів – розробка плану майбутніх потреб в людських ресурсах.
2. Набор персоналу – створення резерву по всіх посадах.
3. Відбір – оцінка кандидатів на робочі місця та відбір найкращіх з резерву, створеного в процесі відбору.
4. Визначення заробітної плати та пільг – розробка системи та структури заробітної плати та пільг з метою залучення, найму та збереження трудових ресурсів.
5. Профорієнтація та адаптація – введення найнятих робітників в організацію та всі підрозділи, розвиток в робітниках розуміння того, що чекає від них організація та яка праця отримує заслуговану оцінку.
6. Навчання – розробка програм для навчання нововведенням, підвищення кваліфікації, що потрібно для ефективного виконання роботи.
7. Оцінка трудової діяльності – розробка методіки оцінки трудової діяльності та системи винагород та доведення їх до робітника.
8. Підвищення, зниження, звільнення – розробка методів переміщення робітників з посади на посаду з різною відповідальністю, розвиток їх професійного досвіду шляхом переміщення на інші посади або ділянки робіт, а також процедура розірвання договору найму, вихід на пенсію.
9. Підготування керівництва, управління просуванням по службі – розробка програм, направленим на розвиток здібностей та підвищення ефективності праці керівництва, направлення їх на курси підвищення кваліфікації та підготування в закладах існуючої системи освіти.
Як бачимо, перелічені етапи різноманітні та багаточисельні. Їх реалізація вимагає часу та грошових коштів. Все це треба враховувати в відповідному плані витрат.
Ще одним важливим фактором процвітання підприємства є продуктивність праці персоналу. А як відому лише при наявності відповідних умов зростання зарплати стимулюється підвищення продуктивності праці.
Теоретично система оплати праці в будь якій організації повинна бути пов’язана з тим, що та як робиться та скільки за це отримують. Тому одним з найбільш сильних інструментів мотивації, що є в розпорядженні організації, повинна бути програма оплати та стимулювання праці.
Програма оплати та стимулювання праці повинна базуватися на таких основних принципах, що стимулюють зростання продуктивності праці та підвищення ефективності роботи в цілому:
1. Винагороди повинні бути пов’язані з зрозумілими діями.
2. Треба заохочувати те, що сприяє зростанню продуктивності, зниженню собівартості, підвищенню ефективності, досягненню мети організації.
3. Своєчасність винагороди є вирішальним фактором при вихованні працівників. Нагороди, заохочення повинні бути видані як умога скоріше після того, як відбулася бажана подія.
4. Розмір грошової винагороди повинен відповідати значенню події.
Розділ І. Теоретична частина
1. Чисельність працівників
По суті, планування людських ресурсів представлює собою використання процедур планування для комплектації штатів та персоналу. Очевидно, що процес планування включає такі етапи:
– оцінку наявних ресурсів;
– оцінку майбутніх потреб:
– розробку програми вдоволення майбутніх потреб.
Чисельність робітників. Розрізняють чисельність таких видів:
– спискову;
– явочну;
– чисельність фактично працюючих робітників.
В списковий склад робітників включають всіх постійних, сезонних та тимчасових робітників, що прийняті на роботу на деякий строк (крім робітників по сумісництву). Явочна чисельність – це число робітників, що вийшли на роботу, фактична чисельність працюючих – число працівників, що з’явилися та приступили до роботи.
Спискова чисельність за кожен день підраховується за даними табельного або іншого обліку як сума всіх виходів – фактичних явок на роботу та невиходів – неявок на роботу на протязі кожного дня (відпустки, хвороби и т.д.):
С = ∑Я + ∑Н*Я
При підрахунку щоденної спискової кількості за кожний поточний день (Сt) зі спискової чисельності на початок дня (С0) та кількості прийнятих (∑П) за поточний день віднімається кількість звільнених за цей день.
Явками вважаються дні виходу на роботу робітників, що числяться в списковому складі організації. До робітників, що з’явилися на роботу, відносяться особи:
– ті, що з’явилися на роботу до даної організації;
– ті, що працюють за розпорядженням адміністрації поза межами організації;
– ті, що знаходяться у відрядженнях.
Явки на роботу вимірюються в людино-днях (людино-годинах). Ті, що з’явилися на роботу, поділяються на фактично працюючих та не працюючих протягом цілого дня. Їх кількість вимірюється в людино-годинах.
Середньоспискова чисельність робітників організації за звітний період вимірюється підсумовуванням спискової кількості робітників за всі календарні дні звітного періоду (місяць, квартал, рік), включаючи святкові та вихідні дні, та діленням отриманої суми на повну кількість календарних днів цього періоду.
Середньоспискова кількість робітників за вихідний чи святковий день приймається рівним списковій кількості робітників за попередній робочий день.
Якщо середньоспискова чисельність вимірюється за тривалий період, то можна застосовувати середні величини, які розраховані за окремі проміжки часу цього періоду.
2. Нормування праці і тарифна система
Об'єктивне, обгрунтоване і справедлива винагорода може бути встановлене на основі технічного нормування і тарифікації.
Технічне нормування праці - це система визначення витрат живої праці, необхідного для виконання визначеної роботи, тобто встановлення норм часу, витрат праці і виробітки.
Норма часу - час, встановлений для робітників відповідних професій на виконання визначеної роботи або виготовлення певного обсягу продукції; виражається в годинах на одиницю виміру продукції або робіт. Норма витрат праці - трудомісткість, або кількість затраченої праці, установлена для виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці робіт; обчислюється в людино-годинах на одиницю виміру продукції або робіт.
Різниця між нормою часу і нормою витрат праці складається тільки в тому, що норма часу виражає поточний час, необхідний для виконання певної роботи, а норма витрат праці - трудомісткість, або передбачену нормою суму часу, що необхідно затратити всім робітникам.
Норма виробітки - кількість продукції, що необхідно виготовити, або обсяг робіт, що необхідно виконати за одиницю часу.
У тих випадках, коли нормування праці на основі норм часу (виробітки) неможливо, встановлюються норми обслуговування і нормативи чисельності.
Норми обслуговування - кількість одиниць устаткування або м виробничої площі, що повинні обслуговувати один або група робітників за одиницю часу. На цій основі встановлюються нормативи чисельності робітників для виконання конкретної роботи.
 |  |
В взаємоз'язок змін норм часу і норм виробітку виражається такими формулами:
 |  |
де Свр, Свир - відсоток зниження норми відповідно часу і виробітки;
Пвр, Пвир - відсоток підвищення норми відповідно часу і виробітки.
Наприклад, при зниженні норми часу на 15 % (Свр = 15 %) норма виробітки підвищиться, тобто відсоток підвищення виробітки складе
 |
При підвищенні норми виробітки на 20 % (Пвир = 20 %) норма часу знизиться, тобто відсоток зниження часу складе
 |
Норми витрат праці, виробітки й інше мають велике значення як у сфері матеріального виробництва, так і в сфері надання послуг. Вони використовуються при плануванні і завантаженні устаткування, розробці календарних планів, визначенні чисельності робітників, розрахунку фонду заробітної плати і бюджету організації.
Технічне нормування визначає витрати праці, а тарифне дає оцінку якості праці різноманітних груп і категорій робітників. Основним завданням тарифного нормування заробітної плати є розробка і правильне застосування обгрунтованих нормативів тарифної системи.
Тарифна система є основою всіх систем заробітної плати, тому що усі види матеріального заохочення обчислюються на основі тарифних ставок і посадових окладів. Основні її елементи - тарифні ставки, тарифні сітки і тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій.
Тарифна сітка є практичним засобом здійснення диференціації оплати праці робітників у залежності від їхньої кваліфікації і кваліфікаційного рівня виконуваних робіт. Вона являє собою сукупність чинних в одній галузі виробництва тарифних (кваліфікаційних) розрядів і відповідного кожного розряду тарифних коефіцієнтів.
Тарифний розряд, привласнений робітнику, або розряд, до якого віднесена робота, є показником кваліфікації робітника або кваліфікаційного рівня даної роботи. Тарифний же коефіцієнт, що відповідає певному розряду, є показником того, у скільки разів рівень оплати роботи, віднесений до даного розряду, перевищує рівень оплати роботи, віднесеної до 1-го розряду (або в скільки разів робітник, що має даний розряд, одержує більше, ніж робітник 1-го розряду).
Тарифна сітка - найважливіший елемент тарифної системи, що відбиває в грошовій формі абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників в одиницю робочого часу. У залежності від прийнятих одиниць робочого часу встановлюються годинні, денні або місячні тарифні ставки (оклади).
Всі системи оплати праці можна віднести до таких основних форм: відрядної і погодинної.
При відрядній оплаті заробіток робітника знаходиться в прямої залежності від виробітки, тобто від кількості і якості зробленої їм за даний період часу продукції. Основним документом при такій оплаті праці є виробниче завдання, у якому вказується обсяг робіт (продукції), терміни їхній виконання (або денні, тижневі, місячна норми виробітки), сума заробітної плати, розрахована по встановлених окремих розцінках. Різновиду відрядної оплати праці - пряма відрядна, відрядно-преміальна, акордна й акордно-преміальна.
Пряма відрядна система оплати праці - це оплата за фактично виконаний об'єм роботи необхідної якості за розцінками за одиницю, тобто оплата праці пропорційна його результатам. Непряма відрядна система оплати праці застосовується в основному для оплати праці допоміжних і обслуговуючих робітників.
Акордна система оплати праці полягає в тому, що окремому робітнику або групі видається завдання на виконання певного комплексу робіт із указівкою повної суми оплати.
При погодинній системі провадиться оплата за фактично відпрацьований час по тарифних ставках, що відповідає розряду робітника. Вона застосовується для оплати робіт, що не піддаються нормуванню. Розрізняють просту погодинну і почасово-преміальну системи. Друга поєднує погодинну оплату з преміюванням за кінцеві результати. Вона стимулює кращу роботу і тому є переважним способом погодинної оплати.
У принципі, організація може сама для себе розробити найбільше прийнятну систему оплати праці, що не суперечить законодавчим актам по праці й оплаті, що стимулює і забезпечує виконання плану і досягнення цілей організації.
3. Фонд заробітної плати
Фонд заробітної плати - це сума коштів, виділених для оплати праці всіх робітників організації. У нього включаються грошові суми, нараховані постійним, тимчасовим і сезонним робітникам, як тим, що входять, так і тим, що не входять в обліковий (штатний) склад.
До складу фонду заробітної плати включається основна і додаткова заробітна плата. Основна заробітна плата розраховується за виконаний обсяг робіт або відпрацьований час на основі діючих норм і розцінок, тарифних ставок і посадових окладів. Додаткова заробітна плата визначаться відповідно до чинного законодавства про працю.
У фонд заробітної плати робітників включається:
· основна заробітна плата, обчислена по калькуляції;
· премії, виплачувані за виконання виробничих завдань і з інших фондів;
· доплата робітником за суміщення професій, за роботу в вечірню і нічну зміни при 3-х змінному режимі роботи, за роботу в нічний час, за роботу в святкові дні;
· доплата за роботу в понаднормовий час;
· оплати за простий (через внутрішні негаразди); різноманітні надбавки і т.д.
До додаткової заробітної плати також відносяться:
· заробітна плата за час простою (не пов'язаного з організаційними ситуаціями);
· доплата бригадирам, виплати за час виконання державних обов'язків;
· оплата відпустки і компенсації за невикористану відпустку і т.д.
Фонд заробітної плати ІТП і АУП визначається на підставі встановленої чисельності і чинних в організації посадових окладів.
Розрізняють планування фонду заробітної плати за нормативами і детальне планування фонду заробітної плати за елементами його структури.
За нормативного планування для визначення розміру розрахункової величини фонду оплати праці може застосовуватися базовий фонд оплати, що склався у попередньому періоді (році) з урахуванням фактичних фінансових можливостей та нормативу його приросту. Згідно із Законом “Про оплату праці” в Україні в галузевих угодах мали визначатися умови зростання фондів оплати праці. Умовами зростання фондів оплати праці на галузевому рівні можуть бути:
• зростання обсягів виробництва;
• зростання продуктивності праці;
• зниження витрат на одну гривню собівартості продукції тощо.
Норматив приросту цього фонду не може бути більшим одного відсотка за кожен відсоток зростання обсягів виробництва, продуктивності праці або зниження витрат на 1 гривню продукції тощо.
На рівні підприємства під час укладання колективного договору визначається механізм формування і регулювання фонду оплати.
Регулювання розмірів фонду оплати праці на підприємстві може здійснюватися шляхом установлення:
• нормативного співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати та продуктивності праці;
• нормативного співвідношення темпів приросту фонду оплати праці і обсягів продукції, робіт, послуг.
Розміри коштів на оплату праці визначаються на основі нормативів приросту за кожну одиницю показника, прийнятого для оцінки діяльності підприємства, або за нормативом на одиницю продукції у натуральному виразі. Приріст фонду оплати праці доцільно ув'язувати не тільки з показниками, які характеризують обсяги виробництва, а й з основними якісними показниками, зростанням продуктивності праці, зниженням витрат на одну гривню продукції.
Фонд оплати праці на основі нормативів його приросту обчислюється за формулою:
ФОП = ФОПбаз * (100 + Н1∙Е1 + Н2∙Е2 + Н3∙Е3) / 100,
де ФОПбаз — фонд оплати праці у попередньому періоді;
Н1, Н2, Н3 — нормативи приросту фонду оплати праці відповідно за приріст обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції;
Е1, Е2, Е3 — відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивності праці, зниження витрат на одну гривню продукції.
У тих випадках, коли структура продукції, що випускається, однорідна за своїм складом і має досить стійкий характер, що виключає можливість різкої зміни частки у загальному обсязі зарплатоємних видів продукції, використовують рівневий норматив для розрахунку фонду оплати праці:
ФОП = Н * О,
де Н — норматив фонду оплати праці на одиницю продукції у натуральному виразі або на одиницю обсягу, прийнятого для обчислення продуктивності праці;
О — обсяг виробництва.
Поелементний розрахунок заробітної плати здійснюється за категоріями працівників.
Найбільш трудомістким є визначення планового фонду оплати праці робітників. Його планування здійснюється за такими напрямами: планування годинного, денного і місячного (квартального, річного) фондів.
Годинний фонд — охоплює всі види оплат за фактично відпрацьований час і складається із заробітної плати за відпрацьований час за відрядними розцінками, тарифними ставками, з премій відрядникам і почасовикам, доплат за умови та інтенсивність праці, за роботу в нічний час, незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів і надбавки за професійну майстерність.
У денний фонд, окрім годинного фонду заробітної плати, входить доплата підліткам за скорочений робочий день і оплата перерв для годування дітей.
Місячний (квартальний, річний) складається з денного фонду заробітної плати, оплати чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і громадських обов'язків, доплати за вислугу років і вихідної допомоги, заробітної плати працівників, відряджених на інші підприємства або на навчання.
Планові фонди заробітної плати відрізняються від звітних, оскільки останні передбачають виплати, пов'язані з недостатнім рівнем організації праці і відхиленням від нормальних умов роботи (оплата внутрішньозмінних простоїв і понаднормових робіт, оплата цілоденних простоїв та ін.).
Основними етапами визначення планового фонду заробітної плати є:
1) розрахунок фонду прямої заробітної плати;
2) розрахунок доплат у годинний, денний і місячний фонди заробітної плати.
У фонд прямої заробітної плати робітників включаються суми коштів, нараховані за відрядними розцінками робітникам-відрядникам і за тарифними ставками — робітникам-почасовикам.
Фонд прямої заробітної плати основних робітників-відрядників можна визначити, виходячи із виробничої програми і витрат по заробітній платі на одиницю продукції. На підприємствах часто застосовується метод визначення прямого фонду заробітної плати основних робітників-відрядників за трудомісткістю запланованої продукції. При цьому трудомісткість необхідно визначати з урахуванням відсотка її зниження у результаті здійснення організаційно-технічних заходів. Помноживши кількість нормо-годин за окремими видами робіт і розрядами на відповідну тарифну ставку і підсумувавши результат, одержуємо основний фонд заробітної плати робітників-відрядників.
Прямий фонд заробітної плати допоміжних робітників-відрядників розраховується так само, як і для основних робітників-відрядників, але при цьому враховується обсяг допоміжних робіт. Розрахунок прямого фонду робітників-почасовиків здійснюється залежно від чисельності робітників, їх тарифної ставки і кількості робочих днів у плановому періоді.
Крім основного фонду заробітної плати робітників, необхідно також визначити премії, доплати, що входять до складу годинного, денного і річного фондів.
Сума премій відрядникам і почасовикам визначається на основі чинних преміальних положень на підприємствах. Розрахунок премій здійснюється на основі таких показників: кількості робітників, які оплачуються за преміальною системою, заробітної плати за відрядними розцінками або тарифними ставками, а також показників, за які преміюються робітники. Оскільки різні групи робітників преміюються за різні показники, розміри премій визначаються за кожною групою робітників, які преміюються за одні й ті ж самі показники:
де
— загальна сума премій; Звідр, Зпочас — відповідно основний відрядний і почасовий фонд заробітної плати, грн.;
Пр1, Пр2 — розмір (норматив) премії відповідно відрядників і почасовиків.
Загальна сума доплат за роботу в умовах, що відхиляються від нормальних, і за надмірну інтенсивність праці визначається за показниками чисельності робітників, які працюють у важких і шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці і одержують відповідний розмір доплат, їх середньої годинної тарифної ставки, розмірів доплат у відсотках до тарифної ставки і фонду робочого часу.
де Ду — сума доплат за умови та інтенсивність праці;
Ті — годинна тарифна ставка робітників відповідного розряду, грн.;
Дрі — розмір і-ої доплати в % до тарифної ставки (4, 8, 12, 16, 20, 24%);
Чр; — чисельність робітників, які одержують певний розмір доплат, осіб.
За професійну майстерність загальна сума надбавок визначається за показниками чисельності робітників за розрядами, які одержують ці надбавки, установлених розмірів надбавок за розрядами, годинними тарифними ставками робітників відповідного розряду, а також фонду робочого часу:
де Нм — сума надбавок за професійну майстерність, грн.;
Нрі — розмір надбавки в % до тарифної ставки (III розряд — до 12%; IV розряд - до16%;
V — до 20%; VI і вищі розряди –24%).
Щоб визначити суму доплат за роботу в нічний (вечірній) час, необхідно знати розмір доплат, середню тарифну ставку робітників і фонд нічного (вечірнього) часу:
Дн = Ті • Фн • Кн,
де Дн — сума доплат за роботу в нічний (вечірній) час, грн.;
Фн — фонд нічного (вечірнього) часу;
Кн — коефіцієнт доплат до тарифних ставок за кожний час нічної (вечірньої) роботи.
Сума доплат не звільненим від основної роботи бригадирам розраховується на основі установленого абсолютного розміру доплати залежно від чисельності робітників у бригаді і кількості відповідних бригад:
де Дрі — розмір і-ї доплати бригадирам за керівництво бригадою, грн.;
Кб, — кількість бригад і-ї групи;
12 — кількість місяців у році.
Сума доплат за навчання учнів (Дн) визначається множенням вартості навчання одного учня на їхню кількість у плановому періоді.
Оплата праці підлітків за скорочений робочий день здійснюється як за повний робочий день робітників відповідних категорій. Розмір цих доплат залежить від числа підлітків, кількості пільгових годин і робочих днів у плановому періоді, їхньої середньої годинної заробітної плати. Оплата перерв на годування дітей визначається з урахуванням величини цих перерв і середньої годинної заробітної плати.
Розмір оплати чергових і додаткових відпусток розраховується за показниками фонду денної заробітної плати, середньої тривалості відпусток і корисного річного (планового) фонду робочого часу. Розмір оплати часу виконання державних і громадських обов'язків визначається на основі середньоденної заробітної плати і загальної кількості невиходів з цієї причини.
Сума вихідних допомог розраховується для робітників, призваних до армії, за показниками їх чисельності і середньоденного заробітку за два тижні (10 днів).
У деяких галузях економіки для окремих категорій працівників установлюються одноразові винагороди за вислугу років, розмір яких визначається на основі планового тарифного фонду заробітної плати і запланованої величини одноразової винагороди у відсотках до тарифної заробітної плати.
Доплати за багатоверстатне обслуговування і за суміщення професій не плануються і виплачуються з фонду заробітної плати.
Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі даних про їх чисельність та їхні посадові оклади згідно зі штатним розкладом і складається з виплат за посадовими окладами, премій, доплат за умови праці і роботу в нічний (вечірній) час.
Після установлення фондів заробітної плати визначається рівень середньої заробітної плати для всіх категорій працівників.
Середня заробітна плата одного працівника промислово-виробничого персоналу визначається діленням планового фонду заробітної плати на чисельність промислово-виробничого персоналу у відповідному періоді.
Для робітників установлюється середньогодинна і середньорічна заробітна плата. Середньогодинна заробітна плата визначається діленням годинного фонду заробітної плати на кількість годин роботи, що мають бути відпрацьовані в плановому періоді; середня денна — діленням денного фонду заробітної плати на кількість людино-днів, що мають бути відпрацьовані в плановому періоді; середньомісячна (квартальна, річна) — діленням місячного (квартального, річного) фонду заробітної плати на середньооблікову кількість робітників у відповідному плановому періоді.
Визначаючи середню заробітну плату, необхідно виходити із принципу, що зростання продуктивності праці має забезпечувати збільшення фонду накопичення і сприяти зростанню матеріального добробуту працівників. Цього можна досягти лише тоді, коли підвищення продуктивності праці випереджатиме зростання середньої заробітної плати.
Розділ ІІ. Загальна характеристика КП „Радіостанція „Голос Києва” (Радіо Київ)
1. Про радіо та історія виникнення Радіо Києва
Радіо прекрасно виправдує покладені на нього надії, якщо мова йде про те, щоб познайомити клієнтів з фірмою, а також допомогти створити їй репутацію. Завдяки порівняно невисокій вартості, а також можливості виборчого впливу на споживачів, радіо реклама займає почесне друге місце серед рекламного інструментарію невеликих фірм.
Радіо – один з найпопулярніших засобів масової інформації – 87% киян слухають саме радіо.
„Радіо Київ” – єдиний радіомовник у м. Києві, який всесторонньо висвітлює життя столиці для киян та гостей міста.
Радіо Київ – пульс столиці
РАДІО КИЇВ – ефірний логотип Комунального підприємства „Радіостанція „Голос Києва”
Ліцензія НР № 1257 на право мовлення видана Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення від 12 листопада 2003 р.
Вид діяльності - інформаційно-пізнавальне комерційне мовлення
Регіон мовлення – м. Київ та прилеглі райони сусідніх областей
Мова, якою здійснюється мовлення – українська
Об’єм мовлення – 16 години на добу
Спосіб розповсюдження – ефірне мовлення
Канал (частота) мовлення – 98,0 МГц в м. Києві
„Радіо Київ” - це
· Найактуальніша і оперативна інформація про життя столиці та киян
· Хвиля на якій говорять і співають українською
· Музика, яку люблять і пізнають з перших акордів
· Програми присвячені муніципальному, культурно-мистецькому та рекреаційному Києву
Історія "Радіо Київ 98 fm" починається в далекому 2003 році, відколи Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення видано ліцензію на мовлення в столиці. Ця подія сталася 13 листопада, а номером ліцензії був 1257. Ефірному старту передували довгі ночі і дні організаційних пертурбацій, а першим офісом новоствореної радіостанції була звичайна квартира на вулиці Володимирській, 76. У невеличкому помешканні на три кімнати зароджувалось майбутнє, і вже 29 березня 2004 року "Радіо Київ 98 fm" з'явилось в столичному ефірі. Спочатку трансляція велась в тестовому режимі 15 годин на добу (7:00-22:00), наповнення ефіру складали щогодинні випуски новин, музичні композиції, тематичні програми у запису, інформаційні повідомлення ведучих та зустрічі з гостями у прямому ефірі. Згодом, восени 2004-го на "Радіо Київ 98 fm" розпочалась цілодобова трансляція. Поволі програмна сітка наповнювалась програмами, чітко окреслився музичний формат та інформаційний контент ефіру.
Активну участь взяли працівники у висвітленні подій громадського спротиву на Майдані Незалежності і Хрещатику восени-взимку 2004 року. У той час біля стін міської ради стояв намет радіостанції, де всі бажаючі могли висловитись - ця інформація миттєво передавалась в ефір. В місці розсташування наметового містечка відбувалась цілодобова трансляція "Радіо Київ", яка продовжувалась до осені 2005 року.
Зараз радіостанція розташовується на 6 поверсі будинку по вулиці Дегтярівській 37, де розгортається сучасне майбуття молодого мас-медіа та створюється новий образ fm-станції. Від інформаційно-музичного формату радіостанція впевнено крокує до інформаційного. Зараз в ефірі "Радіо Київ 98 fm" з'явились проекти, що мають гостре соціальне спрямування: орієнтують мешканців столиці на ринку послуг, допомагають співпрацювати з органами міської влади, тримають у курсі київських подій та культурних новинок. Музичний формат муніципальної радіостанції працює на підвищення попиту вітчизняної музики. "Радіо Київ" перша радіостанція в столиці, що почала транслювати якісні пісні сучасних українських виконавців не залежно від їх популярності. За розмаїттям музичної палітри хвиля 98 fm досі тримає першість серед міських fm-ок. В авторських музичних проектах та плей-листах представлені усі можливі напрямки української музики. Ефірний продукт Радіо Київ 98 fm насьогодні не має аналогів у радіопросторі. Ми розробляємо формат громадського мовлення - міське радіо для людей, радіо яке можна слухати з користю, цікавістю та задоволенням.
Про Радіо Київ:
· „Радіо Київ” 98 FM - перша міська інформаційна станція.
· Засновник - Київська міська рада.
· Ліцензія НР № 1257 на право мовлення видана Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення від 12 листопада 2003 р.
· Розпочато мовлення 29 березня 2004 року.
· Обсяг мовлення становить 24 години на добу та здійснюється українською мовою.
· Мовлення радіостанції розповсюджується по місту Києву та Київській області.
· Середньодобовий обсяг аудиторії – близько 150 тис. чол.
· Слоган: „Усе місто на одній хвилі!”
Формат радіостанції – інформаційно-музичний:
- щопівгодинні випуски новин цілодобово;
- близько 30 тематичних програм про всі аспекти життя міста (суспільство, політика, влада, економіка, історія, культура та ін.);
- оперативні повідомлення з місця подій від власних кореспондентів;
- музика в форматі AC (Adult Contemporary) – сучасна музика для дорослих у поєднанні з композиціями категорії Gold.
2. Програми радіостанції
Час реальний
Інтерв’ю у прямому ефірі на актуальні теми. Гості студії - відомі громадські діячі, представники столичної влади, політики, науковці, лікарі, митці тощо. Програма "Час реальний" передбачає інтерактивне спілкування зі слухачами, які в прямому ефірі мають змогу поставити запитання та висловитись з того чи іншого приводу. В ефірі щодня по буднях о 13:10, 17:10
Кримінальний Київ
Програма про злочини та надзвичайні ситуації в місті, зведення за минулу добу від Центру громадських зв’язків при Головному управлінні МВС України у місті Києві, оперативна робота органів захисту громадського порядку тощо. В ефірі у будні о 12:45
Столичний маршрут
Про транспортні проблеми життя столиці. В ефірі
щопонеділка та щочетверга о 10:45 та 18:45.
Технодром
Програма про новітні популярні та доступні для киян технології у сфері мобільного зв’язку, побутової та комп’ютерної техніки тощо. Про те, що зараз користується попитом серед побутової техніки та електроніки, де це можна купити і як зекономити. Відгуки про ті чи інші моделі, тести та рекомендації. В ефірі щодня о 16:35.
Експертиза
Програма про споживчий ринок столиці. Інформація про якість товарів та послуг. Докладний аналіз того чи іншого споживчого ринку, промислового чи харчового продукту, виду послуги тощо. У програмі передбачені консультації з фахівцями та дані лабораторних досліджень якості товарів, а також відповіді експертів на питання слухачів. Автор про програму: Заходиш у супермаркет – очі розбігаються. І тим прикріше прийти додому, відкрити щойно придбаний недешевий пакет і зітхнути з розчаруванням. Щоб такого не трапилось, послухайте міркування фахівців про продукти харчування та побуту. І при покупці, не зайвим буде пригадати результати тестування. В ефірі що будня о 8:25 і 18:25.
Народний юрист
Юридичні консультації в прямому ефірі. Автор про програму.
"Народний юрист" – це програма, яка може бути цікавою для кожного з нас. Це можливість безкоштовно і швидко отримати юридичну консультацію від професійних юристів. Запитаєте, яким чином? Відповідаємо: двічі на тиждень до студії запрошуються кваліфіковані фахівці юридичної сфери, з якими обговорюються важливі для киян питання. Вам цікаво, як ми обираємо теми? Відповідаємо: програми готуються на основі ваших звернень. Люди, які потрапили у скрутну ситуацію, і потребують юридичної консультації звертаються до редакції "Радіо Київ". Ми підшуковуємо кваліфікованих спеціалістів, які розповідають усі деталі обговорюваної теми. Ви запитаєте, як ви можете розповісти про свою проблему? Відповідаємо: пишіть свої звернення на адресу [email protected], обов’язково залиште свої зворотні контакти, і ми допоможемо у вашій ситуації. В ефірі щовівторка та щочетверга о 18:35, щосереди та щоп’ятниці о 11:35.
Зона ризику
Поради та основні методи захисту від злочинців. Програма інформує слухачів про найбільш розповсюджені способи та випадки посягання на життя та власність громадян. Розповідає як протистояти агресії нападників та врятувати своє майно й життя. В ефірі щодня о 11:35 або 18:35.
Погляд на місто
Літературно-публіцистична програма про непересічні роздуми та погляди на життя, історію, архітектуру нашого міста. Розповідає про очевидні та звичайні речі, які нас оточують в Києві, в незвичайному контексті, красиво та захоплююче. В ефірі щодня о 23:15.
Лабіринтами вулиць
Унікальний історичний проект у жанрі радіовистави, що доступно та цікаво розповідає слухачам про архітектурні споруди, постаті, звичаї давніх киян. Програма створена на основі архівних джерел. В ефірі у вівторок та четвер о 21:10, у середу та п’ятницю об 11:10, у суботу та неділю о 13:10.
Дубль-1
Все про кіно, яке можне переглянути в кінотеатрах столиці. Описання нових стрічок, уривки з кінофільмів, цікаві подробиці історії створення фільму. Автор про свою програму: Всім, хто звик тримати руку на пульсі подій, та стежить за новинками і несподіванками у світі кіно! Зробити правильний вибір допоможе „Дубль – 1”. Програма знайомить слухачів з новинками світового кіно і просто цікавими фільмами, з їхніми творцями, з закулісними інтригами та сенсаціями кіносвіту. Це розповіді про „країну мрій”, у яких навіть „сухі” факти кіноісторій здаються казкою. В ефірі у будні о 9:10, 12:10 та 16:10.
Театральна афіша
Щоденна програма про театральні вистави міста. Ексклюзивні інтерв’ю та детальний опис репертуару київських театрів. Анонси театрального життя Києва. В ефірі щоденно окрім понеділка о 12:55, 16:55.
Автограф
Цикл культурно-пізнавальних програм, присвячений видатним діячам культури нашого міста. Це історії людей, які народилися, творили чи якось інакше були пов’язані з Києвом. Музичне оформлення, уривки з фільмів, концертів чи вистав, цитати, інтерв’ю (близьких людей, колег по роботі, друзів, дослідників) допомагають краще відтворити епоху, в якій жив і працював герой програми, розкривають цікаві і маловідомі факти життя. В ефірі щовівторка о 22:35 та щосуботи о 10:10.
Палітра
Щоденна програма, що висвітлює культурно-мистецьке життя та дозвілля нашого міста. Це короткі анонси концертних програм Києва (класична музика, фольклор, авторська пісня), дитячих заходів, виставок, фестивалів, мистецьких зустрічей тощо. Автор про програму: „Найкращий відпочинок – той, що збагачує душу”. В ефірі щодня о 13:45 та 17:45.
Варґан
„Варган” – програма про етнічну музику і не тільки... Щосереди у прямому ефірі „Радіо Київ” ми зустрічаємось з музикантами, фольклористами, послами іноземних держав, які розповідають про традиції, звичаї, обряди, свята далеких та близьких народів. Обов‘язкова умова передачі - живе виконання фольклору. Тому, у „Варгані” ви можете почути турецьку дарбуку, індійський шинай, бразильське берінбао, ірландську волинку, грузинське та українське багатоголосся. Слухайте щосереди о 21.10, повтор у неділю о 21.10. Головне завдання проекту – осягнути власну культуру за допомогою інших. В ефірі щосереди о 21:10, повтор щонеділі о 21:10.
Твоя книга
Програма про нові видання з полиць київських книгарень. В ефірі у будні о 11:10 та 15:10
Джазове місто
Про джаз в усіх його проявах. Програма, що розповідає про джазових музикантів, нові релізи альбомів, джазові концерти та фестивалі. Автор про программу:
„Джазове місто” – це місто музики вільних людей. За час його існування у ньому з’явилися почесні мешканці, виникали й зникали джазові клуби, було багато фестивалів й цікавих джазових концертів. Але найголовніше, за що я люблю це „місто” – це те, що у ньому завжди звучить музика. В ефірі щоп’ятниці о 22:10.
Прем'єра
Цикл мистецько-пізнавальних програм, присвячений столичним прем’єрам. Програма висвітлює нові вистави, створені у цьому сезоні. Це цікаві розповіді про п’єси і їх авторів, ексклюзивні інтерв’ю з режисерами-постановниками, акторами-виконавцями головних ролей, художниками і композиторами – усіма, хто був причетний до створення спектаклю. Втім, вистава народжується лише разом з глядачем, тому окремою рубрикою є глядацька думка. Для того, аби передати неповторну атмосферу - у програмі звучать уривки вистав. В ефірі щочетверга о 14:35 та щонеділі о 10:10.
Сімейна абетка
Програма, створена з любов’ю до української сучасної родини. Висвітлює тему сім’ї та дитячого навчання, виховання, лікування, дозвілля у столиці. Журналістське дослідження з інтерв’ю та коментарями фахівців, батьків та дітей. В ефірі по вівторках о 15:10 та по неділях 10:35.
Гурман
Кулінарні хитрощі та цікаві історії пов’язані з тією чи іншою стравою. В ефірі щодня о 12:45 та 15:45.
Антресолі
Цінні поради та господарчі секрети з ведення домашнього господарства, ремонту, дачних робіт, тощо. Антресолі - поличка корисних порад. В ефірі щодня о 14:25
Ранок великого міста
„Ранок великого міста” – ранкова інформаційна програма. Програма покликана забезпечувати киян корисною інформацією, що допоможе спланувати будні та вихідні, прокинутись в хорошому настрої, а головне отримати максимум інформації для нового вдалого дня. З іншого боку творці програми намагались не вантажити потенційного слухача зливою фактів, аналітики та інтерпретацій; у програмі, що триває з 7.00 до 11.00 знайдеться місце і для музики і для передач з розважальною складовою. Програма створювалась на основі соціальних досліджень, метою яких було максимально врахувати інформаційні потреби киян. В рамках програми є авторські проекти ведучих, прямоефірні рубрики, де слухачам повідомляється найоперативніша інформація, також випуски новин тричі на годину. В структурі програми передбачені зарубіжні економічні та міжнародні новини від однієї з найбільших радіомереж світу „Німецька хвиля”. Завдяки нашій службі слухачі мають змогу довідатись про проблемні ділянки доріг столиці: „пробки”, тягнучки, затори, ремонтні роботи на автошляхах. „Ранок великого міста” передбачає рубрики та програми, де розповідається про новинки українського книгодрукування, огляд преси, огляд провідних інтернет-видань України, порівняльний аналіз цін, театральну та культурну афіші, програму про новинки столичних кінотеатрів, опитування киян з приводу актуальних проблем міста та зустрічі в прямому ефірі. Форма програми – це спроба поєднати найкращі досягнення розважальних станцій та інформаційних. Музика у програмі складається з найкращих світових хітів формату Gold та вітчизняних шлягерів. В ефірі з понеділка по п'ятницю з 7:00 до 11:00
5 хвилин права
Юридичний лікнеп. В ефірі з понеділка по п'ятницю о 8:55 та 14:45
240 Хвилин
Ранкова інформаційна програма про столицю для її мешканців. Обговорення актуальної теми із залученням пересічних киян, експертів та гостей студії – фахівців з даної проблеми. Всебічне інформування киян щодо даної теми. В рамках програми існують такі рубрики: сьогодні в столиці, коментар експерта, думка киян, слухайте далі, pro memoria, курси валют, актуальний репортаж, ситуація на дорогах міста, вікторина „1 з 4”. В ефірі щобудня з 7:00 до 11:00.
Відкритий простір
Інформаційне політичне ток-шоу за участю депутатів різних фракцій Київради та можливістю інтерактивного спілкування зі слухачами в прямому ефірі. Під час програми з’ясовуються погляди депутатського корпусу на конкретні питання життя столиці. В ефірі щосереди та щоп’ятниці з 17:10 до 17:45.
Газетні вершки. Україна
Огляд столичних газет та українських видань. Дайджест, вибірка найцікавішої та найактуальнішої інформації, короткий зміст головних, актуальних та найцікавіших статей преси. В ефірі у будні 8:45, 9:45.
Газетні вершки. Київ
Огляд столичної преси. В ефірі у будні о 7:45.
Pro memoria
Про те, що сталось у цей день багато років тому. В ефірі щобудня о 8:10
Актуальний репортаж
Репортажі журналістів на актуальну тему дня ранкової програми з залученням пересічних киян, чиновників, експертів тощо. В ефірі щодня у будні о 8:40, 20:40.
Територія Спорту
Щотижнева розгорнута підсумкова програма про спортивне життя в Україні та Києві. Розмова з гостем студії на актуальну спортивну тему. Спорт завжди був однією з найцікавіших сфер людської життєдіяльності. Але короткі випуски новин не завжди в змозі надати повну інформацію про спортивні події, висвітлити позицію спортивних функціонерів. Детально про найважливіші моменти спортивного життя – у програмі „Територія спорту”. В ефірі по понеділках з 17:10 до 17:45
Цікавий Київ
Чи достеменно ми знаємо своє місто? Програма „Цікавий Київ” наочно доводить, що ні. Цікаві подробиці, статистичні дані, значеннєві дрібниці - для розуміння свого міста та любові до нього. Програма про цікаві та маловідомі факти сучасного Києва. В ефірі щодня о 13:10 та 17:10.
3. Зміна музичного формату Радіо Київ
Основні чинники, що визначають оновлений музичний формат радіостанції:
- музичні уподобання потенційної аудиторії Радіо Київ (за результатами соціологічного дослідження, ці радіослухачі надають перевагу музиці, що була популярною за радянських часів - як вітчизняній, так і зарубіжній (64% цільової аудиторії), українським народним пісням (54%) та класичній музиці ( 29%.);
- позиціонування Радіо Київ як інформаційного мовника (ключова складова ефіру – новини та тематичні програми, музика виконує функцію фону, її завдання – не дратувати слухачів Радіо Київ, що можуть мати „протилежні” музичні смаки; з цією метою основну частку музичного наповнення ефіру складають композиції у форматі Gold - загальновідомі хіти усіх часів та народів, які легко впізнаються і визнаються більшістю слухачів; специфічна музик: класика, українська народна, сучасна українська, українське ретро – розміщується у спеціальних програмах, орієнтованих на окремого слухача.
- завдання максимального збереження існуючої аудиторії Радіо Київ, звиклої до нинішнього музичного формату радіостанції (важливою рисою якого, за даними соцдослідження, є домінування української музики);
- позиціонування Радіо Київ як суспільного мовника, що покладає певні суспільно-важливі функції й на музичну складову ефіру (наприклад, просвітницька функція стосовно музики, наявність в ефірі „непопулярної”, „некомерційної” музики, яку не можна почути в ефірі інших радіостанцій – класична музика, українська народна музика, джаз, молоді українські виконавці, українське ретро, музика з радянських кінофільмів).
Загальні зміни музичного наповнення ефіру
1. Збільшення в ефірі композицій для страших людей у форматі Gold. Переважна більшість творів, що лунатимуть в ефірі вкладатимуться в часовий діапазон 60-их початку 90-их років, що відповідає музичним уподобанням цільової аудиторії (радіослухачі віком від 40 років і старші).
2. Прибрати з ефіру ультрасучасні композиції, які можуть відлякати, або дратувати слухачів старшого віку (тут мається на увазі рокові та альтернативні композиції, агресивний реп, нав‘язливе айренбі, і таке інше), проте залишити нейтральні за звучанням та широковідомі сучасні композиції. Такий підхід дозволить РК максимально зберегти існуючу слухацьку аудиторію і не дратувати потенційну аудиторію старшого віку.
Структура музичної складової ефіру
1. Переважно наповнення ефіру складатимуть пісні 60-их- 80-их років ХХ ст у стилістиці рок-н-рол, ритм-н-блюз, джаз, соул, балади, поп музика. Також звучатимуть композиції більш пізнього часу (кінець 80-их - середина, кінець-90 рр.), в основному це найпопулярніші хіти та шлягери.
2. Музичний ефір радіостанції поділятиметься на чотири умовні блоки, виділення мотивується природними темпоритмами людини та зберігає сучасну стуктуру музичних блоків ФМ-радіостанцій:
· „ранок” (06.00 -11.00) - складатиметься зі швидких та динамічних за темпоритмом композицій у стилях: рок-н-рол (Бітлз, Елвіс Преслі, Кріс Рі), поп (М. Джексон, Джо Кокер, Стінг, Мадонна тощо), софт рок (Род Стюарт, Б. Адамс).
· „день” – (11.00 – 19.00) – темпоритм музичного ефіру знижується, звучать більш спокійні та розмірені композиції у стилях: ритм-н-блюз (Рей Чарльз), мелодійний поп (Сімплі Ред, Роббі Уільямс, Дж. Майкл) та ін.,
· „вечір” – (19.00 – 22.00) - переважають композиції в стилі соул (М. Кері, С. Діон, Міссі Еліот, Еріка Баду), джаз (Л. Армстронг, Е. Фіджеральд тощо ), мелодійний поп (Л. Коен, Е. Рамазотті, Шер ), блюз (Е. Клептон)
· „ніч”- 22.00 – 06.00) - спокійна, врівноважена музика, що сприятиме відпочинку: популярні версії блюзу, поп-джазу, поп-року у виконанні вітчизняних та іноземних артистів.
Місія суспільного мовника виражатиметься в ефірі у рамках спеціальних рубрик.
На 20-тій хвилині кожної години в ефір виходитимуть твори українського ретро (Зінаїда Пашківська, ансамбль „Смерічка”, „Кобза”, тріо Мареничі і та ін.), класичної музики, українські народні пісні у виконанні професійних хорів та ансамблів а також аматорських колективів, саундтреки до популярних кінофільмів. Рубрики чергуватимуться між собою. Спеціально до кожної рубрики буде створено ефірний одяг та начитано дикторську підводку.
Структура музичної ефірної години.
1) українські композиції (50%), в тому числі:
· 30 % композиції в стилі поп (Гайтана, Марія Бурмака, Віктор Павлік, Таїсія Повалій та ін.);
· 15 % композиції в стилі фолк поп (наприклад: Мандри, Зелене, Росава), або ліричні композиції та балади, в залежності від часу доби (наприклад Пономарьов, Ані Лорак та ін.);
· 10 % композиції в стилі рок (наприклад ВВ, Океан Ельзи, Друга Ріка та ін.);
· 5% - українське ретро та українські народні пісні в рамках спеціальних рубрик
2) іноземна музика (50%), в тому числі:
· 30% композиції в стилі поп, або, залежно від часу доби, ритм-н-блюз, мелодійний поп, соул (Стінг, Елтон Джон, Бітлз, Рей Чарльз, тощо);
· 15% композиції в стилі софт рок, баллади, блюз, джаз (Ерік Клептон, Вітні Хьюстон, Селін Діон, тощо);
· 5% - музика до кінофільмів радянських часів та класика у рамках спеціальних рубрик.
Зміна музичного оформлення радіостанції.
Створення нового музичного оформлення радіостанції відбуватиметься у стилістиці, близькій і зрозумілій представникам цільової аудиторії – людям, які старші 40 років. Увесь ефірний одяг буде переначитано двома бренд-воїсами: чоловічим та жіночим, це мають бути дорослі, приємні голоси. Музичне вирішення одягу буде подібним до існуючого на радіостанціях „Ностальжі”, „Радіо Мелодія”, проте власне обличчя радіостанції буде максимально збережене. Звукові підкладки та одяг базуватимуться на мотивах класичної музики, ретро, Gold та інших мелодій виконаних у доступній, спокійній манері, проте з яскраво вираженою динамікою ФМ станції.
4. Організаційна структура
Ознайомившись із загальною характеристикою підприємства розглянемо його структуру управління.
Управління підприємством здійснюється згідно зі статутом Комунального підприємства (КП), виконавчим органом підприємства — дирекцією, штат якої затверджується Київською міською державною адміністрацією (КМДА).
Дирекцію підприємства очолює директор. Умови трудового договору директора визначаються контрактом.
На директора підприємства покладаються наступні функції:
- Управління та керівництво економічною, господарською та іншою діяльністю підприємства й персональна відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань.
- Втілює у життя рішення органів КМДА.
- Без довіреності представляє інтереси підприємства і здійснює дії від імені всього підприємства.
- Відкриває розрахункові і інші рахунки в банках України для зберігання грошових коштів усіх видів розрахунків і касових операцій підприємства.
- Видає довіреності.
- Приймає на роботу і звільняє з роботи працівників підприємства у відповідності з чинним законодавством та штатним розписом.
- Укладає колективний договір із трудовим колективом, від імені якого виступає профспілкова організація та відповідає за підтримання відповідно морально-психологічного клімату серед працюючих.
- Приймає міри по заохоченню працівників підприємства й накладення на них стягнень.
- Без доручення укладає угоди та договори.
- Визначає порядок підпису документів, які виходять із підприємства.
- Забезпечує проведення єдиної політики із питань оплати праці.
- В межах своїх повноважень і відповідно до чинного законодавства видає накази, інші акти, здійснює операції та функції, необхідні для діяльності підприємства.
Усі документи, на підставі яких видаються грошові кошти та товарно-матеріальні цінності, а також кредитні розрахункові зобов'язання підписуються директором і головним-бухгалтером або особами, які ними уповноважені. Звіти та баланси підписуються директором і головним бухгалтером підприємства.
Директор підприємства є вищою посадовою особою підприємства. У своїй діяльності директор підпорядковується безпосередньо КМДА.
Структурні підрозділи, що підпорядковані директору:
1. Заступник директора з фінансових питань.
2. Заступник директора – керівник інформаційних програм (відділ новин).
3. Заступник директора – керівник тематичних програм.
4. Заступник директора з технічних питань.
5. Начальник відділу реклами.
6. Начальник відділу кадрів.
Заступник директора з фінансових питань – займається складанням річних фінансових планів компанії, складанням господарських договорів та кошторисної документації, аналізом руху грошових коштів, аналізом прибутків і видатків, підготуванням претензійно-позовної документації.
Заступник директора з фінансових питань підпорядковує собі:
1. Бухгалтерія;
2. Юридичний відділ;
3. Адміністративно-господарський відділ.
Ці структурні підрозділи визначають організацію бухгалтерського обліку, господарсько-фінансової звітності підприємства та контроль за економним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Забезпечує раціональну організацію обліку та звітності на підприємстві і в його підрозділах. Забезпечує своєчасне складання бухгалтерської звітності на основі первинних документів та бухгалтерських записів та представлення їх за прийнятим порядком у відповідні органи. Надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу. Здійснює розробку перспективних планів розвитку персоналу та підприємства.
Заступник директора – керівник інформаційних програм виконує такі функції:
1. Складання інформаційних програм, які стосуються КМДА,
2. Складання звітів про вихід інформаційних матеріалів в ефір,
3. Організовує роботу відділу новин.
Заступник директора – керівник інформаційних програм підпорядковує собі:
1. Інформаційно-аналітичний відділ;
2. Студія прямого ефіру.
Заступник директора – керівник тематичних програм забезпечує інформацією щодо новинок у кіно просторі, про новинки в літературі, історії Києва та інше.
Заступник директора з технічних питань несе відповідальність за виконання планів впровадження нової техніки, проведення реконструкції та технічного переозброєння підприємства, стан на підприємсті техніки безпеки.
Заступник директора з технічних питань підпорядковує собі технологічний відділ, в який входять:
- Головний інженер,
- Системні адміністратори,
- Музичний редактор, медіа-планувальник ефіру,
- Водій,
- Звукорежисери прямого ефіру,
- Звукорежисери продакшн студії.
Начальник відділу реклами займається рекламою радіостанції, розроблення дизайнеру Web-сторінки, організацією роботи рекламного відділу.
Начальник відділу кадрів здійснює керівництво роботою по розробці перспективних та різних планів комплектування підприємства кадрами згідно з перспективами його розвитку, змін в складі працюючих, в зв’язку з впровадженням нової техніки чи технології, механізації чи автоматизації виробництва. Приймає участь в розробці бізнес-плану з питань прогнозування та визначення необхідної кількості та кваліфікаційного складу кадрів. Організовує своєчасне приймання, перевод та звільнення працівників згідно трудових книжок та іншої документації по кадрах. Приймає участь в підборі кадрів, молодих спеціалістів згідно отриманої професії та кваліфікації. Приймає участь в атестаційних комісіях з атестації кадрів. Приймає участь в заходах по працевлаштуванню звільнених працівників. Аналізує причини плинності кадрів, прогулів та інших порушень трудової дисципліни. Несе персональну відповідальність за забезпечення підприємства кадрами необхідної кваліфікації.
Права та обов'язки працівників підприємства визначаються статутом КП та чинним законодавством.
5. Штатний розпис, режим роботи та оплата праці
Штатний розпис Комунального підприємства „Радіостанція „Голос Києва” зображений нижче.
| Штатний розпис | |||
| КП "Радіостанція "Голос Києва" | |||
| на 2007 рік | |||
| Назва стуктурного підроздлу, посада | Кількість штатних одиниць | Оклад, грн. | |
| 1 | 2 | 3 | |
| Адміністрація | |||
| Директор | 1 | 5000 | |
| Заступник директора- керівник редакції суспільно-політичних програм | 1 | 3000 | |
| Заступник директора - керівник редакції культурно-мистецьких програм | 1 | 3000 | |
| Заступник директора з фінансових питань | 1 | 3000 | |
| Головний інженер | 1 | 2000 | |
| Головний юрисконсульт | 1 | 2000 | |
| Бухгалтерія | |||
| Головний бухгалтер | 1 | 2500 | |
| Провідний бухгалтер | 1 | 2000 | |
| Відділ реклами та маркетингу | |||
| Начальник відділу | 1 | 3000 | |
| Провідний спеціаліст | 2 | 2500 | |
| Старший спеціаліст | 2 | 2000 | |
| Відділ зв'язків з громадськістю | |||
| Начальник відділу | 1 | 3000 | |
| Провідний спеціаліст | 1 | 2000 | |
| Організаційно-кадровий відділ | |||
| Начальник відділу | 1 | 2000 | |
| Провідний інспектор | 1 | 1500 | |
| Адміністративно-господарський відділ | |||
| Начальник відділу | 1 | 3000 | |
| Прибиральник службових приміщень | 2 | 1000 | |
| Художньо-виробничий персонал | |||
| Головний звукорежисер | 2 | 2500 | |
| Провідний інженер | 3 | 1500 | |
| Звукорежисер прямого ефіру 1 категорії | 6 | 2000 | |
| Звукорежисер виробництва тематичних програм 1 категорії | 3 | 2000 | |
| Журналістський колектив | |||
| Редакція суспільно-політичних програм | |||
| Редактор інформаційного блоку мовлення | 1 | 2000 | |
| Редактор відділу новин | 6 | 2000 | |
| Випусковий редактор | 3 | 1500 | |
| Редактор забезпечення ефіру | 3 | 2000 | |
| Ведучий прямого ефіру | 12 | 2000 | |
| Ведучий спортивних новин | 4 | 2000 | |
| Кореспондент | 10 | 1500 | |
| Редакція культурно-мистецьких програм | |||
| Музичний редактор | 1 | 2000 | |
| Редактор мистецького блоку мовлення | 1 | 2000 | |
| Редактор Інтернет сайту | 2 | 2000 | |
| Ведучий | 11 | 2000 | |
| РАЗОМ | 88 | 71500 | |
Розподіл норми робочого часу протягом конкретного календарного періоду називається режимом робочого часу. Елементами режиму виступають:
1) час початку і закінчення роботи;
2) час і тривалість перерв;
3) тривалість і правила чергування змін.
На законодавчому рівні встановлюються лише окремі елементи режиму робочого часу. Так, Указом Президента України від 26 квітня 1995 р. "Про введення на території України регіональних графіків початку робочого дня" передбачено введення рішеннями виконкомів обласних рад регіональних (місцевих) графіків початку робочого дня для однозмінних підприємств всіх форм власності.
Режим робочого часу передбачає 5- або 6-денний робочий тиждень, початок і кінець робочого дня, час і тривалість обідньої перерви, число змін протягом облікового періоду. Відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності. При режимі змінної роботи працівники чергуються в змінах рівномірно.
Баланс робочого часу складається для того, щоб визначити ефективність фонду робочого часу одного працівника на рік. Для цього беруть дані про використання робочого часу одним працівником за базовий рік і вносять деякі корективи.
БАЛАНС РОБОЧОГО ЧАСУ.
| № п/п | Показники | Факт за базовий рік | План на поточний рік |
| 1 | Календарний фонд | 365 | 366 |
| 2 | Вихідні дні | 104 | 104 |
| 3 | Святкові | 10 | 10 |
| 4 | Номінальний фонд (кількість робочих днів за календарем) | 251 | 252 |
| 5 | Неявки всьго в т.ч.: | 36,2 | 35,1 |
| Відпустки | (31-8) = 23 | 23 | |
| Відпустки навчальні (5 чол.*28 = 140) | (40/7-12)=28 0,3 дня | 0,3 | |
| хвороби | 12 | 11 | |
| Через декретні відпустки | 0,7 | 0,7 | |
| Прогули | 0,1 | - | |
| Цілоденні простої | - | - | |
| Час виконання громадських обов’язків | 0,1 | 0,1 | |
| 6 | Ефективний фонд часу 1 працівника р.4-р.5 | 214,8 | 216,9 |
Визначаємо середню тривалість робочого дня в годинах: А/216,9 = 7,96 год
Ефективний фонд робочого часу одного працівника на рік необхідний для перерахунку явочної чисельності в середньоспискову, при плануванні середньоспискової чисельності робітників.
Згідно Закону України „Про оплату праці”, який визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
Так як Радіостанція „Голос Києва” – це державна установа – комунальне підприємство, то оплата праці фінансується з бюджету. В статті 13 ЗУ ”Про оплату праці” пишеться, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.
Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організації, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Розділ ІІІ. Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці на КП „Радіостанція „Голос Києва”.
1. Аналіз фінансово-господарської діяльності за 2003 - 2005 роки та фінансово-економічне обґрунтування діяльності
підприємства на 2006 рік
Загальні дані про організаційно – правові підстави діяльності Комунального підприємства “Радіостанція „Голос Києва” (далі – Підприємство) і стан виконавської дисципліни
Фінансово-господарська діяльність Підприємства в 2003р. здійснювалась виключно за рахунок коштів виділених із міського бюджету по КВК 140, КЕ 11607, КФК 120100 „Телебачення та радіомовлення” по: КЕКВ 1310 „Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) ” та КЕКВ 2410 „Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)” – розподілених Головним управлінням з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю КМДА. (згідно мережі установ і організацій, погодженої з Головним фінансовим управлінням КМДА). В 2004 та 2005 роках фінансово-господарська діяльність Підприємства здійснювалась також за рахунок надходжень від рекламної діяльності та трансляції програм іноземного виробництва.
У відповідності до рішення Київської міської ради від 30.01.03 № 259/419 було прийнято рішення про створення Комунального підприємства „Радіостанція „Голос Києва” із підпорядкуванням його Головному управлінню з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю КМДА (далі – Головне управління).
Статут КП „Радіостанція „Голос Києва” затверджено розпорядженням КМДА від 21.02.03 № 254.
В пункті 2 названого розпорядження КМДА зазначено, що на Головне управління покладено завдання щодо: „Визначення обсягів видатків на облаштування та організацію діяльності Комунального підприємства „Радіостанція „Голос Києва” (пункт 2.2), „Здійснювати фінансування видатків на облаштування та організацію діяльності КП „Радіостанція „Голос Києва” в межах загальних асигнувань передбачених в бюджеті м. Києва (пункт 2.3); згідно до пункту 3: „Головному управлінню комунальної власності м. Києва КМДА надати пропозиції щодо розміщення КП „Радіостанції Голос Києва” та закріплення за ним майна на праві повного господарського відання”.
Згідно Статуту Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків.
Підприємство здійснює бухгалтерський, оперативний облік та веде статистичну звітність згідно з чинним законодавством України.
Джерелом фінансування майна Підприємства є: майно, передане йому власником або уповноваженим ним органом; доходи одержані від фінансово-господарської діяльності; поточні та капітальні трансферти з бюджету; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян та інше.
Пунктом 5.1 Статуту обумовлено, що: „Планування фінансово-господарської діяльності здійснюється Підприємством шляхом складання у порядку та за формою, що визначаються Київською міською державною адміністрацією, річних фінансових планів, які затверджуються Головним управлінням з питань комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації (пункт 5.2.2).
Основними напрямками діяльності Підприємства є: створення мережі радіомовлення, в т.ч. що розповсюджується супутниковим зв’язком для всебічного та об’єктивного висвітлення діяльності Київської міської ради та її виконавчого органу, інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування України; підготовка, створення, виробництво, розповсюдження, трансляція в т.ч. пряма, радіопрограм та радіопередач; одержання, збирання, створення, використання, поширення та зберігання інформації; виготовлення та розповсюдження інформаційної та рекламної продукції; надання рекламних та консультаційних послуг; виробництво, прокат та продаж аудіо-, відеопродукції на різних типах носіїв; організація та проведення прес-конференцій, семінарів, конференцій та інших масових заходів; здійснення різноманітних досліджень та проведення моніторингу в галузі інформаційної діяльності та інш.
Реалізація основних напрямків роботи радіостанції в 2005 році передбачала фінансування таких основних статей видаткової частини бюджету підприємства, як:
1) оплата праці працівників,
2) роботи по обслуговуванню та завершенню ремонтних робіт приміщення,
3) роботи по забезпеченню передачі сигналу від апаратно-студійних комплексів до передавального комплексу;
4) матеріальні витрати, пов`язані із забезпеченням основної діяльності підприємства (виробництво та поширення аудіопрограм).
Основними напрямками роботи радіостанції на 2006 рік є:
1) кадрове та інформаційне забезпечення основної діяльності радіостанції (наповнення штату працівників радіостанції, створення системи оперативного надходження інформації для виробництва радіопрограм);
2) маркетингова та рекламна діяльність підприємства (комплекс заходів, спрямованих на вивчення слухацької аудиторії радіостанції та підвищення рейтингу радіостанції).
Реалізація цих напрямків роботи радіостанції передбачає фінансування основних статей видаткової частини бюджету підприємства на 2006 рік, як і на 2005 рік.
Фінансові показники діяльності підприємства за 2003-2005 рр.
За результатами роботи за 2003-2005 рр.. видатки КП „Радіостанція „Голос Києва” склали:
| Код | 2003 | 2004 | 2005 |
| 1310 „Поточні трансферти підприємствам” | 450000,0 | 1730000,0 | 2150000.0 |
| 2410 „Капітальні трансферти підприємствам” | 12000000,0 | 653800,0 | 649900,0 |
| Рекламна діяльність | - | 78372,11 | 130686,1 |
| Разом | 1650000,0 | 2462172,11 | 2930586,1 |
Порівняно з 2003 та 2004 роками в 2005 бачимо позитивну динаміку надходжень від рекламної діяльності. В першому кварталі 2006 року надходження від рекламної діяльності склали 184988 грн., а планова сума власних надходжень на 2006 рік складає 386000 грн.
Аналіз оплати праці та штатної чисельності працюючих
Фонд оплати праці за рік складає:
| Стаття витрат | 2003 | 2004 | 2005 |
| Фонд оплати праці | 111994,97 | 550628,0 | 1079199,22 |
Фонд оплати праці складається з двох частин – гонорарного фонду і оплати праці згідно штатного розкладу.
Середньомісячна зарплата на підприємстві складає:
| Стаття витрат | 2003 | 2004 | 2005 |
| Середньомісячна зарплата, грн. | 569,6 | 710,9 | 1058,0 |
Мовлення ведеться 24 години на добу
| Стаття витрат | 2003 | 2004 | 2005 |
| Собівартість 1 хвилини, грн. | - | 6,23 | 4,5 |
| Назва | 2003 | 2004 | 2005 |
| Технологічне обладнання для студії прямого ефіру | 220000 | 139930 | |
| Технологічне обладнання для студії виробництва програм та новин | 167000 | ||
| Офісні меблі | 101206 | ||
| Передавальне обладнання | 142656 | 129368 | |
| Комп’ютерна техніка | 254859 | ||
| Оргтехніка | 169201 | 65312 | |
| Програмне забезпечення | 7838 | ||
| Система цифрового позиціонування | 12400 | ||
| Система кондиціювання | 134765 | ||
| Мережеве обладнання | 131144,97 | ||
| Оптичний передавач | 83962 | ||
| Міні дискове та цифрове репортерське обладнання | 40859 | ||
| Капітальний ремонт | 53280 | 649900 | |
| Разом | 1199983 | 653799,97 | 649900 |
Зведена таблиця витрат
| Стаття витрат | 2003 | % | 2004 | % | 2005 | % |
| Фонд оплати праці | 111994,97 | 6 | 550628,0 | 22 | 1079199,22 | 37 |
| Капіталовкладення | 1199983 | 20 | 653799,97 | 27 | 649900 | 24 |
| Інші витрати | 338022 | 73 | 1257744,14 | 51 | 1201486,88 | 39 |
| Разом витрат | 1650000 | 100 | 2462172,11 | 100 | 2930586,1 | 100 |
| Собівартість 1 хвилини, грн. | - | 6,23 | 4,5 | |||
| Середньомісячна зарплата, грн. | 569,6 | 710,9 | 1058,0 |
Комунальне підприємство „Радіостанція „Голос Києва” є партнером Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.
Потенційна слухацька аудиторія „Радіо Київ” 4 млн. 900 тисяч осіб
Цільова аудиторія «Радіо Київ» - це люди, для яких головними рисами радіостанції є її пізнавальна корисність та динамічна інформативність.
Наш слухач віддає перевагу повідомленням, новинам та передачам про політичне, економічне, соціальне та культурне життя міста та країни. Ці передачі подаються в динамічній формі, несуть актуальну і корисну для слухача інформацію. В музичному плані ці слухачі мають смак і віддають перевагу музиці „ностальжі”, українській сучасній і народній музиці, класичній музиці.
Забезпечення прихильності 10% киян дозволяє радіостанції увійти в 10-у найпопулярніших радіостанцій м. Києва.
Вік аудиторії 20 – 60 років – активна громадянська позиція, включеність у міське життя, споживацька активність
Освіта слухацької аудиторії „Радіо Київ”
Це люди з вищою та середньою спеціальною освітою. Високий освітній рівень аудиторії вимагає високого культурного рівня станції в цілому, відповідних форми та змісту передач, високого освітнього рівня ведучих і авторів програм.
Радіо охоплює такі категорії людей, до яких не доходить ТВ і преса, наприклад, автомобілістів і відпочиваючих на природі, третина всіх передач слухається поза будинком. Мобільність, гнучкість і дешевину радіо високо цінують рекламодавці. Ефективність хвилинного радиоспота складає приблизно 75% ефективності стандартного 30-секундного телеролика. Притому, що ціна радіо реклами набагато менше ціни на телевізійну рекламу.
По охопленню української аудиторії радіо займає почесне друге місце після ТВ. Як наслідок орієнтованості рекламодавців на локальні ринки, можна екати приплив рекламних інвестицій на радіо ринок.
На відміну від преси радіостанції мають великі можливості розміщення локалізованих рекламних кампаній. При тім, що радіо має можливість охоплення аудиторії порядку 80%, його частка в рекламних витратах складає всього 4%.
За аудиторними показниками, лідерами по щоденному охопленню по Україні є радіостанції - «Ера ФМ», «Шансон», «Російське радіо», «Наше радіо», «Гала радіо», «Ностальджі», «Мелодія», «Радіо Київ».
Звичайно по витратах на радіо рекламу лідерами є наступні категорії товарів і послуг: стільниковий зв'язок, ресторани, клуби і казино, автомобілі, меблі.
Достоїнства радіо реклами:
- дає гарні результати навіть для відносно невеликого бізнесу;- дозволяє впливати на визначеним тип аудиторії;
- зробити рекламний радіо ролик досить просто і недорого, більш того, це досить цікаво;
- доносить рекламу до людей активних, що переміщаються, що дозволяє працівникам роздрібної торгівлі буквально витягати клієнтів з машин;
- радіо - один з найбільш інтимних засобів масової інформації. Це коштовне для рекламодавця якість;
- реклама по радіо прекрасно створює навколо подій (відкриття нового магазина, розпродаж, спеціальні пропозиції) атмосферу урочистості й актуальності;
- легко внести зміни як у текст реклами, так і в план її звучання в ефірі;
- радіо аудиторія звичайно трохи молода, ніж типові читачі газет, і тому більш охоче купляє нові товари і послуги.
Недоліки радіо реклами:
- деякі радіослухачі переключають приймачі з однієї станції на іншу буквально щохвилини й особливо не люблять блоки реклами й оголошень;
- якщо рекламний ринок великий, той ефірний час може бути дуже дорогим.
Розцінки на рекламу в ефірі „Радіо Київ”.
Станом на 1 червня 2004 р.
Ціни вказані в гривнях без ПДВ та ПнР.
Ціни на виготовлення рекламних роликів, спонсорство програм та знижки обговорюються окремо.
Проведення рекламної кампанії радіостанції.
Основна мета рекламної кампанії – збільшення кількості слухачів Радіо Київ (за результатами соціологічних досліджень станом на початок 2006 р. про існування Радіо Київ знало не більше половини столичних радіослухачів). Важливим завданням кампанії є попутнє позиціонування радіостанції як першої столичної інформаційної радіостанції.
Основні рекламні носії: газети, ТРК „Київ”, зовнішня реклама (бігборди, сітілайти).
Початок рекламної кампанії був 15.08.06.
Збільшення кількості власних надходжень за рахунок продажу рекламного часу пов‘язано в першу чергу з проблемою збільшення кількості слухачів Радіо Київ та необхідністю проведення рекламної камапнії радіостанції. Таким чином поступове збільшення обягів продажу рекламного часу очікується починаючи з жовтня 2006.
Важливим джерелом власних надходжень підприємства є продаж ефірного часу Радіо Свобода. Чинним контрактом передбачено продаж 40 годин ефірного часу за 11993 грн. на місяць. Наразі готується новий проект угоди, що може набути чинності у жовтні 2006 р., відповідно до якої продаж 40 годин ефірного часу буде здійснюватися за 25250 грн. на місяць.
Значне збільшення слухацької аудиторії радіостанції та відповідно зростання привабливості радіостанцї як рекламоносія носія відбувається у випадку трансляції ефіру Радіо Київ по мережі гучномовців на вул. Хрещатик, Бесарабській та Європейській площах та на Майдані Незалежності у вихідні та святкові дні. Протягом одного вихідного дня у теплу пору року охоплюється аудиторія у декілька десятків тисяч слухачів.
Сьогодні Радіо Київ новин користується послугами 3-х інформагенцій - УНІАН, Інтерфакс та Українські новини. Загальна вартість послуг на місяць становить 4600 грн.
За умови централізованої закупівлі цих послуг Головним управлінням засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю для всіх комунальних ЗМІ економія складе 55200 грн./рік тільки по радіостанції.
3. Аналіз результатів соціологічного дослідження та
пропозиції щодо їх реалізації.
Загальний потрет тематичних зацікавлень аудиторії радіостанції
Основними темами, які викликають зацікавленість є : культурна та політична сфери. Зацікавленість також викликають економічна сфера, питання охорони здоров’я та соціальна сфери. За статтю чоловіків цікавить більше політична тематика (44%), а жінок – культурна (50%).
Людей з вищою освітою цікавить культурна тематика, люди з середньою спеціальною освітою надають перевагу політичній тематиці, люди з загальною середньою освітою однаково зацікавлені у тематиці політичній та охороні здоров’я (41%).
Інформаційні зацікавлення слухачів по напрямах:
1.Серед інформації щодо політики, киян найбільше цікавить інформація про діяльність мера міста, та Президента, а також інформація про діяльність Київської міської державної Адміністрації. При цьому інформація про діяльність мера цікавить 71% людей з загальною середньою освітою, та близько 40% людей з середньою спеціальною та вищою освітою.
2. Серед інформації відносно діяльності органів місцевої влади киян найбільше цікавить:
- Інформація щодо реалізації соціальних програм- 41%
- Транспортного забезпечення міста – 35%
- Інформація про реалізацію програм щодо житлового забезпечення -30%
3. Серед інформації про економічне життя, киян найбільше хвилює:
- Інформація про ріст цін на різноманітні товари- 53%
- Про рівень зарплат і податків – 28%
4. Серед інформації про соціальні проблеми міста найбільше цікавлять:
- проблеми медичного обслуговування – 51%
- проблеми транспортного обслуговування – 32%
- злочинність – 31%
5. Інформація про культурну сферу життя міста цікавить киян у досить широкому спектрі.
- Інформація про життя митців та науковців – 51%
- Історію та культуру міста – 46%
- Повідомлення про культурні заходи - 44%
Висновки досліджень щодо основних вимог до форми висвітлення тієї чи іншої інформації та бажана тривалість.
1.Формат для політичної тематики - випуски новин та інформаційні програми (67%). Бажаною тривалістю є 15-20 хвилин.
2.Формат висвітлення соціальної тематики – коментарі ведучих на відповідну тему (48%). Середня тривалість - 15-20 хвилин
3. Бажаний формат висвітлення культурної тематики - авторські програми ведучих (43%). Бажана тривалість - 15-20 хвилин.
Крім того:
Найвагомішою характеристикою в образі ідеальної інформаційної станції для радіослухачів є її корисність. Також важливими для слухачів є оперативність матеріалів, сучасність і веселість станції.
Висновки та пропозиції згідно даних соцдосліджень.
Запроваджуючи зміни в програмному наповненні радіостанції Радіо Київ 98 fm слід враховувати наступні фактори:
- результати соціологічного дослідження;
- побажання існуючої слухацької аудиторії та сучасний контент радіостанції;
- позиціонування радіостанції як інформаційного міського ресурсу а також суспільного мовника;
- реальні можливості радіостанції в плані забеспечення ефіру матеріальним та людським ресурсом.
Існуючі та майбутні програми радіостанції за функціональними ознаками діляться на наступні категорії:
- новинні (інформаційні);
- пізнавальні;
- художньо-публіцистичні.
З існуючих новинних програм: 2 – присвячені культурній тематиці („Театральна афіша”, „Дубль 1”), 1 – ситуації на дорогах ( „Дорожній патруль”), 2 - столичним новинам („Час реальний”, „240 хвилин”), 1 - кримінальним новинам „Кримінальний Київ”. Слід визнати кількість програм новинного характеру недостатньою для задоволення потреб потенційної слухацької аудиторії. Значна частина тем, що цікавлять слухачів саме у новинному форматі не охоплена існуючими програмами.
Форму подачі існуючих в ефірі програм новинного характеру можна визнати задовільною, корегування потребує лише стиль викладу інформації та музичне оформлення, які мають бути адаптовані до потреб нової слухацької аудиторії старшого віку.
Керуючись побажаннями цільової аудиторії, пропонується створити низку програм новинного характеру, де б висвітлювались теми не охоплені у існуючих програмах. Це:
- „Економічні новини” - за даними соцдосліджень киян хвилюють прикладні новини економіки: ріст цін на товари та послуги – 53%, заходи уряду у цій галузі – 41%, тощо;
- „Музичні новини” - за даними соцдосліджень серед передач культурної тематики домінує зацікавленість у музичних новинах – 51%;
- „Палітра” (афіша культурних заходів міста) - наразі в ефірі існує лише „Театральна афіша”, яка не задовольняє потреби слухачів в інформації щодо культурних заходів в столиці; зацікавленість у отриманні такої інформації виявили 41% опитуваних;
- „Територія спорту” (підсумкова спортивна програма) - за даними досліджень спортивні новини користуються стабільно високим попитом у існуючої слухацької аудиторії, тому підсумкова спортивна програма буде доречно вписуватись у новий формат;
- „Букініст” (новини книжкового ринку України) - культурна тематика посідає друге місце у рейтингу популярності потенційної слухацької аудиторії (47% опитуваних), крім того, більше половини киян цікавлять новини саме культурної сфери, тому запровадження такої програми буде своєчасним та виваженим кроком.
Форма подачі нових програм новинного характеру буде узгоджена із загальною стилістикою радіостанції та приведена у відповідність до очікувань нової потенційної аудиторії Радіо Київ за наступними параметрами: динаміка, стилістика подачі, музичне оформлення, тембральна висота голосів. Динаміка подачі має бути спокійною, проте ритмічною, без агресії й драйву, однак в темпі, орієнтуючись на середній вік слухачів – 35-50 років. Голоси дикторів – дорослі, низькі за тембром. Ефірний одяг програм, залежатиме від їх тематичного наповнення. Перевага віддається оформленню, що стилістично вписуватиметься у музичний формат пісень категорії Gold.
Серед передач, пізнавального характеру на сьогодні в ефірі радіостанції існують: 5- культурної тематики („Прем‘єра”, „Автограф”, „Джазове місто”, „Варган”, „Лабіринтами вулиць”); 1 – юридично –правової („Народний юрист”), 2- соціальної („Сімейна абетка”, „Час реальний”)
Форму викладу існуючих програм було вирішено адаптувати до потреб потенційної аудиторії. Так, згідно соцдосліджень слід скоротити авторські програми „Прем‘єра”, „Автограф” до 15-20 хв, адаптувати ефірний одяг усіх існуючих програм до нового формату мовлення. Також було вирішено зняти програму „Час Реальний”, як таку, що не відповідає очікуваної цільовою аудиторією формі подачі та тривалості (формат висвітлення соціальної тематики – коментарі ведучих на відповідну тему без гостя в студії (48%), середня тривалість - 15-20 хвилин).
З огляду на нову стратегію позиціонування, нове обличчя цільової аудиторії та керуючись даними соцдосліджень слід визнати кількість пізнавальних програм в ефірі радіостанції недостатньою. Поза межами блоку авторських тематичних програм пізнавального характеру залишаються політична (59% зацікавленості ЦА), соціальна (41%) , економічна (38%) сфери, які викликають найбільший інтерес за даними досліджень. Без належної уваги залишається також проблематика охорони здоров‘я (41% зацікавленості ЦА), та діяльності КМДА (41%).
З огляду на ситуацію, що склалася, є доцільним заповнити тематичні ніші наступними програмами пізнавального характеру:
- „Цікавий Київ” (маловідомі цікаві факти про столицю) – програма якнайкраще відповідатиме позиціонуванню радіостанції як суспільного мовника та міського інформаційного ресурсу, крім того кількість та якість інформації про місто існуюча аудиторія радіостанції вважає недостатньою.
- „Технополіс” (програма про новинки побутової техніки) - серед інформації про економічне життя, киян найбільше хвилює інформація про ріст цін на різноманітні товари – 53%, також дана програма дозволить перехопити частину слухацької аудиторії в інших мовників, розважальних станцій, де подібних програм не існує.
- „Товарознавець” (програма про ціни та послуги) - за даними соцдосліджень охопленою програмою проблематикою цікавляться 53% опитаних, що становить найбільший відсоток серед тем економічної сфери, які найбільше цікавлять киян.
- „Авто експерт” (програма про автомобілі, ремонт, новинки, обслуговування) - кількість автомобілів Києва сягає майже 800000 одиниць, проте в столичному fm-просторі досі немає спеціалізованої програми вищевказаного ґатунку, прикладного характеру. Також проблеми транспортного забезпечення цікавлять слухачів інформаційних станцій за результатами дослідження. Створення програми „Авто експерт” крім задоволення нагальних потреб автомобілістів дозволить перехопити частину слухацької аудиторії інших станцій.
- Медична програма – питання охорони здоров‘я цікавить значну частину існуючої та потенційної аудиторії радіостанції (41% опитаних). Слухацька аудиторія віддає перевагу медичній інформації у переважній більшості в формі авторських програм у запису.
- „Твій дім” (програма про столичну нерухомість) - за даними соцдосліджень 30% опитаних цікавляться проблемами нерухомості та житла, це питання посідає третє місце у списку зацікавленостей киян в економічній та соціальній сферах. Динаміка процесів в сфері столичної нерухомості, гострота проблем з житлом дозволяє поставити питання створення даної програми у розряд найнагальніших.
- „Зона ризику” (як вберегтись від злочинних посягань) - в найбільш актуальні соціальні теми потрапила проблема злочинності, стабільно високі рейтинги програм такого тематичного наповнення в інших мас-медіа дозволяють прогнозувати успіх даного ефірного продукту.
- „Відкритий простір” (ток-шоу з депутатами Київради) - створення даної програми дозволить у прозорій формі інформувати слухачів про роботу міської влади, інтерес до якої проявляють більше 70% опитуваних.
- „Парк культури ” (ток-шоу з видатними сучасниками) - створення такої програми відповідатиме потребам потенційної слухацької аудиторії, яка за даними соцдосліджень цікавиться життям науковців та культурних діячів у широкому діапазоні – 51% . Стабільна популярність передач даної тематики та формату забеспечить їй високі рейтинги.
- „Господарочка” (поради з домашнього господарства) – жанрове вирішення та тематика програми, за умов трансляції цього продукту в обідній час, дозволить збільшити аудиторію за рахунок осіб жіночої статі (жінок більшою мірою, ніж чоловіків цікавить інформація про реалізацію програм у сфері житло господарювання). Це вільна ніша в столичному fm-просторі. Для цільової аудиторії старшого та середнього віку така програма буде достатньо популярною, що підтверджують дані соцдосліджень.
- Політичне ток–шоу за участі українських політиків. Політичні програми, за даними соцдосліджень посіли провідне місце у зацікавленнях потенційної аудиторії, тому створення такої програми не просто потрібне, а є нагальною необхідністю.
Форма подачі вищеописаних програм буде варіюватись в залежності від тематичного спрямування, стилістика викладу. Музичне оформлення буде приведене у відповідність з новим музичним форматом та стратегією позиціонування.
Художньо-публіцистичні програми:
На даний момент в ефірі радіостанції існує одна художньо-публіцистична програма „Погляд на місто”, що розкриває різноманітні аспекти життя столиці мовою художніх засобів. Існування цієї програми в ефірі Радіо Київ потрібне з огляду на підтримку іміджу міської станції як суспільного мовника. Програма є необхідним інструментом для утримання існуючої слухацької аудиторії та залучення нової. Інших художньо-публіцистичних іміджевих програм поки створювати не планується.
Створення додаткових програми:
У разі популярності програм певного формату та тематичної направленості Радіо Київ створюватиме додаткові програми подібного формату, й випускатиме додаткові повтори програм для того, щоб їх могла послухати якнайширша слухацька аудиторія.
Висновки:
Таким чином, на основі даних соцдослідженнь та побажань існуючої слухацької аудиторії, а також позиціонування радіостанції не лише як інформаційного міського ресурсу, а й суспільного мовника було вирішено заповнити інформаційні ніші новими програмами в кількості 13 одиниць й зберегти існуючі програми, що не суперечать висновкам експертів та стратегії позиціонування. Шляхом уніфікації стилістики викладу та створення нового музичного оформлення старі та нові програми будуть органічно звучати в оновленому форматі радіостанції.
Висновок
Можна зробити висновки, що планування персоналу є складовою загального планування діяльності і розвитку підприємства, спрямованою на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу.
Планування персоналу охоплює:
• прогнозування перспективних потреб підприємства в персоналі (за окремими його категоріями);
• вивчення ринку праці (ринку кваліфікованої робочої сили);
• аналіз стану робочих місць підприємства;
• розроблення програм та заходів щодо розвитку персоналу.
А щодо Комунального Підприємтва Радіостанції „Голос „Києва” можна сказати, що підприємство робить все можливе, щоб забезпечити слухачів цікавою інформацією, а працівників матеріальною та нематеріальною мотивацією.
Отже,
· „Радіо Київ” 98 FM - перша міська інформаційна станція.
· Засновник - Київська міська рада.
· Ліцензія НР № 1257 на право мовлення видана Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення від 12 листопада 2003 р.
· Розпочато мовлення 29 березня 2004 року.
· Обсяг мовлення становить 24 години на добу та здійснюється українською мовою.
· Мовлення радіостанції розповсюджується на м. Київ та Київську область.
· Середньодобовий обсяг аудиторії – близько 150 тис. чол.
· Слоган: „Усе місто на одній хвилі!”
· Формат радіостанції – інформаційно-музичний:
-щопівгодинні випуски новин цілодобово;
- близько 30 тематичних програм про всі аспекти життя міста (суспільство, політика, влада, економіка, історія, культура та ін.);
-оперативні повідомлення з місця подій від власних кореспондентів;
-музика в форматі AC (Adult Contemporary) – сучасна музика для дорослих у поєднанні з композиціями категорії Gold.
Адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 37.
Список використаної літератури
1. Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР
2. Кодекс законів про працю в редакції Закону України від 15.12.93 р. № 3694- XII.
3. Абрамов В. М., Данюк В. М., Гриненко А. М., Колот А. М., Чернов В. Л. Нормування праці. — К., 1995.
4. Абрамов В. М., Данюк В. М., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. — Одеса, 1995.
5. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. — К., 1997.
6. Сайт радіо http://www.radio.kiev.fm/
Розцінки на рекламу в ефірі „Радіо Київ”.
Станом на 1 червня 2004 р.
| Тривалість ролика | 06:00-08:00 | 08:00-10:00 | 10:00-16:00 | 16:00-20:00 | 20:00-01:00 | 00:00-06:00 |
| 30 сек ролик | 113,4 | 162 | 129,6 | 162 | 113,4 | 64,8 |
| 1 сек | 3,78 | 5,4 | 4,32 | 5,4 | 3,78 | 2,16 |
Ціни на виготовлення рекламних роликів, спонсорство програм та знижки обговорюються окремо.
Проведення рекламної кампанії радіостанції.
Основна мета рекламної кампанії – збільшення кількості слухачів Радіо Київ (за результатами соціологічних досліджень станом на початок 2006 р. про існування Радіо Київ знало не більше половини столичних радіослухачів). Важливим завданням кампанії є попутнє позиціонування радіостанції як першої столичної інформаційної радіостанції.
Основні рекламні носії: газети, ТРК „Київ”, зовнішня реклама (бігборди, сітілайти).
Початок рекламної кампанії був 15.08.06.
Збільшення кількості власних надходжень за рахунок продажу рекламного часу пов‘язано в першу чергу з проблемою збільшення кількості слухачів Радіо Київ та необхідністю проведення рекламної камапнії радіостанції. Таким чином поступове збільшення обягів продажу рекламного часу очікується починаючи з жовтня 2006.
Важливим джерелом власних надходжень підприємства є продаж ефірного часу Радіо Свобода. Чинним контрактом передбачено продаж 40 годин ефірного часу за 11993 грн. на місяць. Наразі готується новий проект угоди, що може набути чинності у жовтні 2006 р., відповідно до якої продаж 40 годин ефірного часу буде здійснюватися за 25250 грн. на місяць.
Значне збільшення слухацької аудиторії радіостанції та відповідно зростання привабливості радіостанцї як рекламоносія носія відбувається у випадку трансляції ефіру Радіо Київ по мережі гучномовців на вул. Хрещатик, Бесарабській та Європейській площах та на Майдані Незалежності у вихідні та святкові дні. Протягом одного вихідного дня у теплу пору року охоплюється аудиторія у декілька десятків тисяч слухачів.
Сьогодні Радіо Київ новин користується послугами 3-х інформагенцій - УНІАН, Інтерфакс та Українські новини. Загальна вартість послуг на місяць становить 4600 грн.
За умови централізованої закупівлі цих послуг Головним управлінням засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю для всіх комунальних ЗМІ економія складе 55200 грн./рік тільки по радіостанції.
3. Аналіз результатів соціологічного дослідження та
пропозиції щодо їх реалізації.
Загальний потрет тематичних зацікавлень аудиторії радіостанції
Основними темами, які викликають зацікавленість є : культурна та політична сфери. Зацікавленість також викликають економічна сфера, питання охорони здоров’я та соціальна сфери. За статтю чоловіків цікавить більше політична тематика (44%), а жінок – культурна (50%).
Людей з вищою освітою цікавить культурна тематика, люди з середньою спеціальною освітою надають перевагу політичній тематиці, люди з загальною середньою освітою однаково зацікавлені у тематиці політичній та охороні здоров’я (41%).
Інформаційні зацікавлення слухачів по напрямах:
1.Серед інформації щодо політики, киян найбільше цікавить інформація про діяльність мера міста, та Президента, а також інформація про діяльність Київської міської державної Адміністрації. При цьому інформація про діяльність мера цікавить 71% людей з загальною середньою освітою, та близько 40% людей з середньою спеціальною та вищою освітою.
2. Серед інформації відносно діяльності органів місцевої влади киян найбільше цікавить:
- Інформація щодо реалізації соціальних програм- 41%
- Транспортного забезпечення міста – 35%
- Інформація про реалізацію програм щодо житлового забезпечення -30%
3. Серед інформації про економічне життя, киян найбільше хвилює:
- Інформація про ріст цін на різноманітні товари- 53%
- Про рівень зарплат і податків – 28%
4. Серед інформації про соціальні проблеми міста найбільше цікавлять:
- проблеми медичного обслуговування – 51%
- проблеми транспортного обслуговування – 32%
- злочинність – 31%
5. Інформація про культурну сферу життя міста цікавить киян у досить широкому спектрі.
- Інформація про життя митців та науковців – 51%
- Історію та культуру міста – 46%
- Повідомлення про культурні заходи - 44%
Висновки досліджень щодо основних вимог до форми висвітлення тієї чи іншої інформації та бажана тривалість.
1.Формат для політичної тематики - випуски новин та інформаційні програми (67%). Бажаною тривалістю є 15-20 хвилин.
2.Формат висвітлення соціальної тематики – коментарі ведучих на відповідну тему (48%). Середня тривалість - 15-20 хвилин
3. Бажаний формат висвітлення культурної тематики - авторські програми ведучих (43%). Бажана тривалість - 15-20 хвилин.
Крім того:
Найвагомішою характеристикою в образі ідеальної інформаційної станції для радіослухачів є її корисність. Також важливими для слухачів є оперативність матеріалів, сучасність і веселість станції.
Висновки та пропозиції згідно даних соцдосліджень.
Запроваджуючи зміни в програмному наповненні радіостанції Радіо Київ 98 fm слід враховувати наступні фактори:
- результати соціологічного дослідження;
- побажання існуючої слухацької аудиторії та сучасний контент радіостанції;
- позиціонування радіостанції як інформаційного міського ресурсу а також суспільного мовника;
- реальні можливості радіостанції в плані забеспечення ефіру матеріальним та людським ресурсом.
Існуючі та майбутні програми радіостанції за функціональними ознаками діляться на наступні категорії:
- новинні (інформаційні);
- пізнавальні;
- художньо-публіцистичні.
З існуючих новинних програм: 2 – присвячені культурній тематиці („Театральна афіша”, „Дубль 1”), 1 – ситуації на дорогах ( „Дорожній патруль”), 2 - столичним новинам („Час реальний”, „240 хвилин”), 1 - кримінальним новинам „Кримінальний Київ”. Слід визнати кількість програм новинного характеру недостатньою для задоволення потреб потенційної слухацької аудиторії. Значна частина тем, що цікавлять слухачів саме у новинному форматі не охоплена існуючими програмами.
Форму подачі існуючих в ефірі програм новинного характеру можна визнати задовільною, корегування потребує лише стиль викладу інформації та музичне оформлення, які мають бути адаптовані до потреб нової слухацької аудиторії старшого віку.
Керуючись побажаннями цільової аудиторії, пропонується створити низку програм новинного характеру, де б висвітлювались теми не охоплені у існуючих програмах. Це:
- „Економічні новини” - за даними соцдосліджень киян хвилюють прикладні новини економіки: ріст цін на товари та послуги – 53%, заходи уряду у цій галузі – 41%, тощо;
- „Музичні новини” - за даними соцдосліджень серед передач культурної тематики домінує зацікавленість у музичних новинах – 51%;
- „Палітра” (афіша культурних заходів міста) - наразі в ефірі існує лише „Театральна афіша”, яка не задовольняє потреби слухачів в інформації щодо культурних заходів в столиці; зацікавленість у отриманні такої інформації виявили 41% опитуваних;
- „Територія спорту” (підсумкова спортивна програма) - за даними досліджень спортивні новини користуються стабільно високим попитом у існуючої слухацької аудиторії, тому підсумкова спортивна програма буде доречно вписуватись у новий формат;
- „Букініст” (новини книжкового ринку України) - культурна тематика посідає друге місце у рейтингу популярності потенційної слухацької аудиторії (47% опитуваних), крім того, більше половини киян цікавлять новини саме культурної сфери, тому запровадження такої програми буде своєчасним та виваженим кроком.
Форма подачі нових програм новинного характеру буде узгоджена із загальною стилістикою радіостанції та приведена у відповідність до очікувань нової потенційної аудиторії Радіо Київ за наступними параметрами: динаміка, стилістика подачі, музичне оформлення, тембральна висота голосів. Динаміка подачі має бути спокійною, проте ритмічною, без агресії й драйву, однак в темпі, орієнтуючись на середній вік слухачів – 35-50 років. Голоси дикторів – дорослі, низькі за тембром. Ефірний одяг програм, залежатиме від їх тематичного наповнення. Перевага віддається оформленню, що стилістично вписуватиметься у музичний формат пісень категорії Gold.
Серед передач, пізнавального характеру на сьогодні в ефірі радіостанції існують: 5- культурної тематики („Прем‘єра”, „Автограф”, „Джазове місто”, „Варган”, „Лабіринтами вулиць”); 1 – юридично –правової („Народний юрист”), 2- соціальної („Сімейна абетка”, „Час реальний”)
Форму викладу існуючих програм було вирішено адаптувати до потреб потенційної аудиторії. Так, згідно соцдосліджень слід скоротити авторські програми „Прем‘єра”, „Автограф” до 15-20 хв, адаптувати ефірний одяг усіх існуючих програм до нового формату мовлення. Також було вирішено зняти програму „Час Реальний”, як таку, що не відповідає очікуваної цільовою аудиторією формі подачі та тривалості (формат висвітлення соціальної тематики – коментарі ведучих на відповідну тему без гостя в студії (48%), середня тривалість - 15-20 хвилин).
З огляду на нову стратегію позиціонування, нове обличчя цільової аудиторії та керуючись даними соцдосліджень слід визнати кількість пізнавальних програм в ефірі радіостанції недостатньою. Поза межами блоку авторських тематичних програм пізнавального характеру залишаються політична (59% зацікавленості ЦА), соціальна (41%) , економічна (38%) сфери, які викликають найбільший інтерес за даними досліджень. Без належної уваги залишається також проблематика охорони здоров‘я (41% зацікавленості ЦА), та діяльності КМДА (41%).
З огляду на ситуацію, що склалася, є доцільним заповнити тематичні ніші наступними програмами пізнавального характеру:
- „Цікавий Київ” (маловідомі цікаві факти про столицю) – програма якнайкраще відповідатиме позиціонуванню радіостанції як суспільного мовника та міського інформаційного ресурсу, крім того кількість та якість інформації про місто існуюча аудиторія радіостанції вважає недостатньою.
- „Технополіс” (програма про новинки побутової техніки) - серед інформації про економічне життя, киян найбільше хвилює інформація про ріст цін на різноманітні товари – 53%, також дана програма дозволить перехопити частину слухацької аудиторії в інших мовників, розважальних станцій, де подібних програм не існує.
- „Товарознавець” (програма про ціни та послуги) - за даними соцдосліджень охопленою програмою проблематикою цікавляться 53% опитаних, що становить найбільший відсоток серед тем економічної сфери, які найбільше цікавлять киян.
- „Авто експерт” (програма про автомобілі, ремонт, новинки, обслуговування) - кількість автомобілів Києва сягає майже 800000 одиниць, проте в столичному fm-просторі досі немає спеціалізованої програми вищевказаного ґатунку, прикладного характеру. Також проблеми транспортного забезпечення цікавлять слухачів інформаційних станцій за результатами дослідження. Створення програми „Авто експерт” крім задоволення нагальних потреб автомобілістів дозволить перехопити частину слухацької аудиторії інших станцій.
- Медична програма – питання охорони здоров‘я цікавить значну частину існуючої та потенційної аудиторії радіостанції (41% опитаних). Слухацька аудиторія віддає перевагу медичній інформації у переважній більшості в формі авторських програм у запису.
- „Твій дім” (програма про столичну нерухомість) - за даними соцдосліджень 30% опитаних цікавляться проблемами нерухомості та житла, це питання посідає третє місце у списку зацікавленостей киян в економічній та соціальній сферах. Динаміка процесів в сфері столичної нерухомості, гострота проблем з житлом дозволяє поставити питання створення даної програми у розряд найнагальніших.
- „Зона ризику” (як вберегтись від злочинних посягань) - в найбільш актуальні соціальні теми потрапила проблема злочинності, стабільно високі рейтинги програм такого тематичного наповнення в інших мас-медіа дозволяють прогнозувати успіх даного ефірного продукту.
- „Відкритий простір” (ток-шоу з депутатами Київради) - створення даної програми дозволить у прозорій формі інформувати слухачів про роботу міської влади, інтерес до якої проявляють більше 70% опитуваних.
- „Парк культури ” (ток-шоу з видатними сучасниками) - створення такої програми відповідатиме потребам потенційної слухацької аудиторії, яка за даними соцдосліджень цікавиться життям науковців та культурних діячів у широкому діапазоні – 51% . Стабільна популярність передач даної тематики та формату забеспечить їй високі рейтинги.
- „Господарочка” (поради з домашнього господарства) – жанрове вирішення та тематика програми, за умов трансляції цього продукту в обідній час, дозволить збільшити аудиторію за рахунок осіб жіночої статі (жінок більшою мірою, ніж чоловіків цікавить інформація про реалізацію програм у сфері житло господарювання). Це вільна ніша в столичному fm-просторі. Для цільової аудиторії старшого та середнього віку така програма буде достатньо популярною, що підтверджують дані соцдосліджень.
- Політичне ток–шоу за участі українських політиків. Політичні програми, за даними соцдосліджень посіли провідне місце у зацікавленнях потенційної аудиторії, тому створення такої програми не просто потрібне, а є нагальною необхідністю.
Форма подачі вищеописаних програм буде варіюватись в залежності від тематичного спрямування, стилістика викладу. Музичне оформлення буде приведене у відповідність з новим музичним форматом та стратегією позиціонування.
Художньо-публіцистичні програми:
На даний момент в ефірі радіостанції існує одна художньо-публіцистична програма „Погляд на місто”, що розкриває різноманітні аспекти життя столиці мовою художніх засобів. Існування цієї програми в ефірі Радіо Київ потрібне з огляду на підтримку іміджу міської станції як суспільного мовника. Програма є необхідним інструментом для утримання існуючої слухацької аудиторії та залучення нової. Інших художньо-публіцистичних іміджевих програм поки створювати не планується.
Створення додаткових програми:
У разі популярності програм певного формату та тематичної направленості Радіо Київ створюватиме додаткові програми подібного формату, й випускатиме додаткові повтори програм для того, щоб їх могла послухати якнайширша слухацька аудиторія.
Висновки:
Таким чином, на основі даних соцдослідженнь та побажань існуючої слухацької аудиторії, а також позиціонування радіостанції не лише як інформаційного міського ресурсу, а й суспільного мовника було вирішено заповнити інформаційні ніші новими програмами в кількості 13 одиниць й зберегти існуючі програми, що не суперечать висновкам експертів та стратегії позиціонування. Шляхом уніфікації стилістики викладу та створення нового музичного оформлення старі та нові програми будуть органічно звучати в оновленому форматі радіостанції.
Висновок
Можна зробити висновки, що планування персоналу є складовою загального планування діяльності і розвитку підприємства, спрямованою на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу.
Планування персоналу охоплює:
• прогнозування перспективних потреб підприємства в персоналі (за окремими його категоріями);
• вивчення ринку праці (ринку кваліфікованої робочої сили);
• аналіз стану робочих місць підприємства;
• розроблення програм та заходів щодо розвитку персоналу.
А щодо Комунального Підприємтва Радіостанції „Голос „Києва” можна сказати, що підприємство робить все можливе, щоб забезпечити слухачів цікавою інформацією, а працівників матеріальною та нематеріальною мотивацією.
Отже,
· „Радіо Київ” 98 FM - перша міська інформаційна станція.
· Засновник - Київська міська рада.
· Ліцензія НР № 1257 на право мовлення видана Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення від 12 листопада 2003 р.
· Розпочато мовлення 29 березня 2004 року.
· Обсяг мовлення становить 24 години на добу та здійснюється українською мовою.
· Мовлення радіостанції розповсюджується на м. Київ та Київську область.
· Середньодобовий обсяг аудиторії – близько 150 тис. чол.
· Слоган: „Усе місто на одній хвилі!”
· Формат радіостанції – інформаційно-музичний:
-щопівгодинні випуски новин цілодобово;
- близько 30 тематичних програм про всі аспекти життя міста (суспільство, політика, влада, економіка, історія, культура та ін.);
-оперативні повідомлення з місця подій від власних кореспондентів;
-музика в форматі AC (Adult Contemporary) – сучасна музика для дорослих у поєднанні з композиціями категорії Gold.
Адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 37.
Список використаної літератури
1. Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР
2. Кодекс законів про працю в редакції Закону України від 15.12.93 р. № 3694- XII.
3. Абрамов В. М., Данюк В. М., Гриненко А. М., Колот А. М., Чернов В. Л. Нормування праці. — К., 1995.
4. Абрамов В. М., Данюк В. М., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. — Одеса, 1995.
5. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. — К., 1997.
6. Сайт радіо http://www.radio.kiev.fm/
