На основі всіх виконуваних розробок формується звідно-тематичний план підготовки фахівця (якщо його підготовка здійснюється в рамках ПТУ) або робоча програма дисципліни, (якщо підготовка фахівця здійснюється в коледжі).Звідно-тематичний план повинен включати тематику спеціальних дисциплін («Спецтехнологія», ''Виробниче навчання'' і так далі), регламентувати послідовність вивчення тем і кількість часу, що відводиться на їх вивчення, по семестрове розчленовування учбових курсів, відображати форми навчання (уроки, практики). Робоча програма повинна включати послідовність вивчення тем, кількість годинника, що відводиться на їх вивчення, і форми навчання (лекції, практичні заняття).

Таблиця 1.7 Звідно-тематичний план підготовки прохідника
Таблиця 1.8 – Робоча програма «Спорудження гірничих виробок» по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

2. Проектування технологій навчання по темі «проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
2.1 Проектування дидактичних матеріалів
При постановці оперативних цілей надзвичайно важливо виділити ті елементи технічного та творчого мислення, які слід формувати в процесі вивчення тієї або іншої дисципліни, вказати на ті обов’язкові вміння та ту обов’язкову інформацію, яку слід запам’ятати для успішного здійснення професійної діяльності. К цілі навчання точно так же слід віднести досвід, по творчому признаку, який представляє собою формування деяких творчих вмінь.
Оперативна мета навчання повинна бути сформульована у формі знань і умінь, які необхідно сформувати у майбутнього фахівця в ході вивчення теми.
В процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навиків, а також необхідних властивостей особи учня. Основний такої планомірної передачі знань служить чітко сформульована мета. Мета повинна бути виражена через дії, згруповані по рівнях засвоєння навченими учбового матеріалу, кожен з яких має певні характеристики: умови, результат, критерії оцінки.
Згідно теорії В.П. Безпалько, існують чотири рівні засвоєння учбового матеріалу. Так, на першому рівні навчений не тільки сприймає інформацію, але у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих завдань на знаходження деякого об'єкту у ряді інших, пізнавання на слух і по зображенню(позначенню) заданих елементів(властивостей) і так далі.
Другий рівень характеризує алгоритмічну діяльність по пам'яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.
Третій рівень характеризує етап продуктивної дії. На цьому рівні орієнтовна основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і здатний виконати їх в думці. Він вирішує нестандартні завдання відповідно до конкретних ситуацій і об'єктів. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, одній з складових якого є уміння вирішувати конструкторські завдання, що приводить до формування нових знань і робить відкриття для себе. Але він ще не робить нічого нового для суспільства.
Четвертий рівень характеризує продуктивна дія, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність.
Таблиця 2.1 – Постановка оперативних цілей вивчення теми «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
Аналіз однотипної учбової літератури по темі: «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок» виробимо бальним методом. Сума балів визначається в такий спосіб: коефіцієнт значущості кожного показника якості підручника До збільшується на Р – міра реалізації показника в цьому підручнику. Сума отриманих балів, для кожного підручника складається, і результат є характеристикою якості підручника.
Таблиця 2.2 – Системи якості порівнюваних підручників.
За даними аналізу однотипної учбової літератури по темі: «Кріплення очисних вироблень і управління крівлею» бальним методом вибираємо для подальшого використання підручник (1). Оскільки сума балів складає 132, а в 2-го підручника 86.
2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
Наступний етап дидактичного проектування припускає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання що включає:
аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у навчених базових умінь по конкретній темі, емоційне відношення до професії і учбового предмету, соціодемографичні і психологічні характеристики групи; аналіз дидактико-технічних засобів навчання.
В результаті аналізу і діагностики стану процесу навчання повинно бути отримані способи корекції початкових вимог до учбової групи і способи вдосконалення засобів навчання.
Корекція базових умінь у навчених припускає:
·                   визначення базового матеріалу;
·                   встановлення між темних (МТ) зв'язків учбового матеріалу по темі, що розробляється, з базовим матеріалом;
·                   визначення способів реалізації МТ – зв'язків в навчанні;
·                   вибір способів (методів, форм і засобів) контролю базових знань;
·                   визначення критеріїв оцінки базових знань учнів;
·                   вибір способів формування базових знань.
Базовий матеріал – це все ті відомості, які по сенсу пов'язані з даною темою і способи їх реалізації приведені в додатку. Встановлення виду МТ – зв'язку дозволяє визначиться із способом її реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю формування базових знань у навчених.
Виходячи з виду МТ – зв'язку і особливостей її реалізації, вибираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристик учбової групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.
Таблиця 2.4 – Аналіз МТ – зв'язків і вибір базового матеріалу по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
Таблиця 2.5-Визначення способів контролю базових знань учнів по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
Таблиця 2.6 – Визначення способів формування базових знань по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання
Проектування мотиваційних технологій навчання необхідне з метою забезпечення швидкого включення що вчаться в професійну учбово-пізнавальну і учбово-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримку діяльності на необхідному рівні активності.
У курсовій роботі на даному етапі необхідно здійснити вибір виду мотивації, а також методів і прийомів, за допомогою яких вона може бути здійснена.
Учбова мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, здійснюваних в свідомості людини. Таким чином, діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети.
Способи формування внутрішньої мотивації:
·                   оцінка рівня підготовки по заданій темі і приведення у відповідність з цим ступеня складності матеріалу, що надається;
·                   уявлення навченим вільного вибору завдань і виду діяльності, що забезпечить індивідуалізацію учбової діяльності і приведе до появи інтересу;
·                   збудження уваги при пред'явленні учбового матеріалу шляхом нестандартності і новизни, використання різних технічних засобів, збудження цікавості.
Відповідно до етапів учбового процесу мотивація може бути виражена в різних формах, відповідних вступній частині заняття і поточної його частини. Вступна мотивація і активізує учбову діяльність навчених, сприяє формуванню первинного бажання освоїти учбову діяльність, викликає інтерес до процесу навчання. Вона може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того або іншого предмету або явища, на освоєння якого буде направлений весь процес навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди, розповіді. При цьому можливе застосування різних прийомів: віднесення до особи навченого, віднесення до ситуації, приголомшення, збудження інтересу, виступ з цитатою.
Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до учбової діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.
Поточна мотивація використовується для підтримки постійного інтересу до учбової діяльності. Вона може здійснюватися різними методами відповідно до етапів здійснення діяльності.
Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є: орієнтація змісту учбового матеріалу на його практичний сенс, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мові практичного використання практичних положень, що приводяться.
Внутрішня мотивація є достатньо ефективною, але часто вона вимагає підкріплення зовнішньою, яка може бути реалізована шляхом вказівки умов дострокової здачі заліку по темі, обіцянки позитивних оцінок, або навпаки перерахування труднощів під час сесії.
Фрагмент мотивації: «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
Дана тема дуже важлива для прохідника, так як проведення і кріплення виробок є основою його діяльності. Технологія проведення та кріплення виробок тісно переплітається з іншими дисциплінами, такими як ГМК, Шахтний транспорт, Стаціонарні установки, бо проводячи виробки необхідно враховувати транспорт, матеріали та людей, які будуть переміщуватися по ним.
2.4 Проектування технологій формування ООД
Проектування технологій формування орієнтовної основи діяльності (ООД) включає вибір типу учення, його структурних елементів, а також методів і прийомів їх реалізації.
Відомо три типи учення:
1. неповна ООД;
2. полная ООД в конкретному вигляд;
3. повна ООД в загальному вигляді.
Елементами ООД є:
1. Образ кінцевого продукту або уявлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні це відповіді до завдань і завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному деякі зразки, макети, моделі);
2. Об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні це умови завдань, завдань, питання, сформована проблема, а в практичному заготовки, матеріали, майданчики для монтажу, пристрої, які слід відремонтувати і так далі);
3. Засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, виводи);
4. Технологія діяльності або уявлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовності їх виконання, представлена у формі карт, таблиць, учбових елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій).
ООД спрямована в першу чергу на правильне та раціональне будування виконавчої частини та на вибір одного з можливих способів реалізації проекту.
Іншими словами, ООД забезпечує не тільки правильне виконання дій, але і раціональний вибір одного з багатьох можливих виконань, і тому успіх ООД залежить від його змісту.
Виходячи з цього, діяльність по розробці технологій формування нових знань зводиться, в першу чергу, до конструюванню основи і вибору типа учіння, які потім визначають методи і форми організації учбового процесу.
Таблиця 2.7 - Вибір способів формування ООД у тих, що навчаються по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
2.5 Проектування технологій формування ІД
Після того, як у навчених сформовані необхідні уявлення про об'єкти, що вивчаються, процеси або явища навколишній дійсності, наступає етап формування умінь, навиків або, по-іншому, виконавчих дій.
Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тому, що пізнавальна діяльність і введення в неї знання набувають розумової форми, стають узагальненими не відразу, а по черзі пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма навченими.
Формовані якості дії заздалегідь проектуються і закладаються в оперативну мету навчання, при чому так, щоб було не тільки відомо які дії формувати, але і з якими загальнозначущими якостями. Ці якості детально описані в характеристиці мети її еталонах, що включають зовнішні умови, результат і критерії оцінки формованих дій.
При цьому разом з конкретними якостями описуваних дій в меті навчання, існують загальновизнані якості, які повинні бути задані будь-яким діям, якщо ми хочемо навчити людину реальної діяльності. До таких загальновизнаних якості відносяться: розумність, усвідомленість, узагальненість, критичність і надійність дії. Забезпечення їх перешкоджає виникненню спокуси бездумного копіювання заданого або показаного зразка, захищає від небезпеки сповзання до механічного натаскування на якихось шаблонах, формує гнучкого, здатного пристосовуватися до будь-яких умов фахівця. При цьому кожен з даних етапів має свої цілі, для реалізації яких існують певні способи навчання. У таблиці приведена загальна характеристика способів навчання, які представлені через методи навчання і опис діяльності викладача стосовно кожного з етапів формування діяльності.
Таблиця 2.8 – Вибір технологій формування ІД по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
2.6 Проектування технологій формування КД
Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що слід зробити, щоб застосувати нові технології навчання.
Діяльності по контролю можна розділити на наступні види:
– контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по учбовій дисципліні, її розділам і темам, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення їх цілей;
– контрольну виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю;
– контрольну аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу і оцінці результатів учбового процесу і його корекції.
Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів.
Перший етап аналіз мети навчання. На даному етапі надзвичайно важливо проаналізувати цілі кожного з рівнів засвоєння, з тим, щоб здійснити у відповідній послідовності і контроль формування умінь.
Другий етап вибір видів контролю. На даному етапі надзвичайно важливо охопити всі етапи навчання. В цьому випадку необхідно так побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко отримав відповідь на питання: чи виконує учень ту дію, яка намічена? Чи правильно його виконує? Відповідає форма дії даному етапу його засвоєння? Чи формує дію з належною мірою узагальнення, засвоєння?
Третій етап вибір способів контролю. Для даного етапу слід чітко виконувати вимоги до організації контролю:
·                   на перших етапах процесу навчання контроль повинен бути післяопераційним;
·                   на початку матеріальної (матеріалізованого) дії і етапу зовнішній контроль повинен бути систематичним за кожним виконуваним завданням;
·                   в кінці цих етапів, а також на подальших етапах зовнішній контроль повинен бути епізодичним на вимогу навченого або за наявності у них систематичних помилок.
2.7 Складання перспективно-поурочному плані викладу теми «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»
Всі отримані до даного моменту проектувальні рішення повинні знайти віддзеркалення в перспективно-поурочному плані вивчення теми.
Перспективно-поурочний план це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.
Таблиця 2.9 – Поурочно-тематичний план вивчення дисципліни: спеціальна технологія