Курсовая на тему Організація та методика проведення уроку з теми Робота з дисками та каталогами в Norton Commander 2
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-06-24Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Вступ
Професійно-технічна освіта – це система підготовки кваліфікованих робітничих кадрів у професійно-технічних училищах, а також шляхом навчання на виробництві. Початкова і середня професійна освіта є одним із ключових векторів модернізації всієї освітньої системи.
Прискорення темпів розвитку економіки (зокрема – промисловості, будівництва, високотехнологічних галузей) вже зараз викликає певний кадровий дефіцит. Роботодавці відчувають брак кваліфікованих робітників.
Нівелювання кадрового дефіциту – одне із завдань сучасної модернізації системи початкової та середньої професійної освіти.
Педагогічне проектування – це механізм розробки технології в педагогічній теорії і практиці. Він дозволяє оптимізувати діяльність інженера-педагога. На проектування витрачається приблизно 28%–30% робочого часу. Завдяки проектуванню навчально-виховний процес стає технологічним. Для педагога – це мистецтво, що потребує великого напруження сил, почуттів, складної роботи душі. Воно завжди індивідуально, спирається на артистичність, винахідливість, натхнення, оригінальність педагога. Воно володіє художніми якостями. Проект повинен бути гарним, гармонійним, вражаючим. Педагог повинен красиво переходити від одного методу до іншого, знаходити оригінальний зв'язок матеріалу заняття з життям, гармоніювати з верстатом при обточуванні зразка – це і є естетичні якості проекту.
Мета даної курсової роботи: на основі аналізу початкових даних (учбових документів, матеріально-технічної бази і дидактичного забезпечення дисципліни) і умов розробити порядок організації і методику проведення уроку з заданої теми.
Об'єкт дослідження: професійне навчання в професіонально-технічних навчальних закладах.
Для досягнення заданої мети необхідно виконати наступні задачі:
– виявити роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
– визначити міжпредметні зв'язки та виявити, які дисципліни і теми забезпечують вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»; виявити, вивчення яких дисциплін і тем забезпечує дана тема;
– скласти поурочно-тематичний план вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розробити комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
– виконати аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розробити порядок організації і методику теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– дати рекомендації по удосконаленню розробки уроку.
1. Аналіз учбової документації
1.1 Загальна характеристика учбової дисципліни
Навчальна дисципліна «Операційні системи» є загальнопрофесійною, що формує базовий рівень знань для освоєння спеціальних дисциплін.
Мета дисципліни: формування теоретичної бази знань та умінь студентів для освоєння та ефективного використання базових операційних систем, що використовуються: MS DOS, Windows та Linux, створення підгрунтування для подальшого засвоєння спеціалізованих програмних продуктів з питань техніки і технології.
Програма розроблена з урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми спеціальності «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем». Програмою дисципліни передбачено вивчення загальних принципів будови і функціонування базових операційних систем MS DOS, Windows та Linux, системного програмного забезпечення, необхідного для функціонування ЕОМ та прикладного програмного забезпечення, призначеного для ефективного вирішення практичних задач.
За навчальним планом освітньої установи дисципліна передбачає 162 години, з яких на аудиторні заняття відводиться 32 години, на практичні роботи – 60 годин, на самостійні роботи – 70 годин.
Студенти повинні знати:
· структуру базових операційних систем, що використовуються, загальні принципи функціонування їх основних компонентів;
· призначення, функціональні можливості і правіша використання основних складових базових операційних систем;
· призначення, функціональні можливості і правила використання програм системного призначення;
· параметри настроювання базових операційних систем.
Студенти повинні вміти:
· використовувати можливості базових операційних систем та системних програм для вирішення практичних завдань;
· використовувати можливості базових операційних систем та системних програм для забезпечення безвідмовної роботи ЕОМ;
· виконувати настроювання базових операційних систем для даної конфігурації ЕОМ;
· виконувати встановлення базових операційних систем на ЕОМ.
1.2 Кваліфікаційна характеристика
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.
Спеціальність: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»
Розряд: 4-й
Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» – повинен вміти:
· використовуючи матеріали робочої документації, нормативні документи за допомогою спеціаліста вміти здійснювати організаційно-технічні заходи щодо підготовки та впровадження в дію ІС;
· приймати участь під керівництвом спеціаліста в розробці математичних об'єктно-орієнтованих моделей ІС в умовах автоматизованого проектування та управління організаційно-економічними, конструкторсько-технологічними об’єктами за допомогою операційних досліджень на виробництві, використовуючи процедури формального уявлення про об'єкти моделювання;
· використовуючи нормативні документи під наглядом спеціаліста визначити порядок отримання, контролю ІС, їх збереження та передачі монтажній або науково-налагоджувальній організації;
· використовуючи робочу документацію, за допомогою налагоджувально-вимірювальної апаратури і тестових програм проводити перевірку стану ІС;
· виявляти причини нештатного функціонування а відмов ІС;
· виявляти показники виконання функцій ІС засобами автоматики і управління;
· використовуючи робочу документацію та результати перевірки стану ІС за допомогою спеціаліста оцінювати якість роботи ІС;
· здійснювати доопрацювання програмного забезпечення та корекцію експлуатаційної документації; створювати необхідну документацію по завершенню робіт;
· Використовуючи результати випробувальної експлуатації та скоректовану технічну документацію під наглядом та за допомогою спеціаліста вміти перевіряти відповідність побудованої ІС і засобів автоматики та управління вимогам технічного завдання;
· використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста та технічних засобів вимірювань і тестування вміти виконувати монтаж та пусконалагоджувальні роботи;
· вміти налагоджувати програмне забезпечення та випробовувати ІС і засоби автоматики та управління у комплексі з програмним забезпеченням;
· використовуючи результати випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, за допомогою спеціаліста знаходити ефективні режими експлуатації; установлювати ефективні режими експлуатації; виявляти більш ефективні режими експлуатації та впроваджувати їх в експлуатацію;
· володіти нормативними документами щодо контрольних випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, вміти проводити контрольні випробовування апаратного та програмного забезпечення систем;
· Діагностувати технічний стан ІС і засобів автоматики та управління за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури, тестових програм;
· виявляти причини нештатного функціонування та аварій обладнання систем, аналізуючи нормативно-технічну документацію і технічний стан обладнання;
· виявляти причини нештатного функціонування ІС при експлуатації в екстремальних умовах, користуючись відповідними інструментальними засобами та тестовими програмами;
· здійснювати перевірки, регулювання, настроювання та випробовування компонентів ІС після усунення причин їх нештатного функціонування згідно нормативно-технічної документації за допомогою відповідних методів та тестових програм;
· розробляти пропозиції щодо удосконалення структури, електричної, функціональної схем та алгоритмічно-програмного забезпечення, методів діагностики технічного і функціонального стану та усунення несправностей;
· забезпечувати надійне функціонування СПЗ в умовах експлуатації ППЗ, використовуючи систему захисту технічних і програмних засобів від несанкціонованого доступу до Технічних можливостей і операційного середовища користувача;
· адаптувати ППЗ і проводити тестування ППЗ в умовах державних, міжвідомчих, прийомо-здавальних випробувань за допомогою сучасної технічної бази і відповідних інформаційних технологій;
· вміти користуватись нормативними документами щодо реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС і засобів автоматики та управління в умовах користувача;
· володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
· використовуючи експлуатаційні документи вміти складати наряди на проведення робіт з експлуатації ІС, засобів автоматики та управління за допомогою чинних нормативних документів;
· використовуючи суспільні фонди та спортивні споруди, за допомогою профспілок вміти організувати відновлення фізичних та моральних сил у підпорядкованому трудовому колективі;
· використовуючи дані експлуатації ІС та її діагностики, за допомогою спеціаліста та комп'ютерних технологій вміти розробляти нові високоефективні алгоритми управління систем;
· розробляти нові високоефективні алгоритми діагностування ІС, засобів автоматики та управління;
· використовуючи нові високоефективні алгоритми ідентифікації, моделювання, проектування і управління та комп’ютерні технології, за допомогою спеціаліста вміти розробляти більш досконалі апаратні та програмні засоби до ІС проблемно-орієнтованого спрямування;
· Впроваджувати більш досконалі ІІС, засоби автоматики і управління для і задач синтезу/аналіз; об'єктів технічного, економічного, технологічного тощо призначення;
· Використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста вміти розробляти технологію утилізації засобів автоматики і управління;
· Використовуючи розроблену технологію, за допомогою технічного устаткування вміти виконувати демонтаж ПС;
· Забезпечувати утилізацію за нормативними документами окремих частин системи;
· Направляти до переробки складові частини ПС, засобів автоматики і управління.
Повинен знати: правила експлуатації комп'ютерної техніки і систем зв'язку, технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програми, інші нормативні і методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах); комплекс знань з основних розділів математики (дійсні та комплексні числа, тотожні перетворення, логарифми, функції та графіки, рівняння, нерівності, тригонометричних функцій), геометрії (прямі, трикутники, чотирикутники, подібність геометричних фігур, прямі і площини у просторі, багатогранники і круглі тіла); широкі знання з української мови та української літератури.
Кваліфікаційні вимоги: повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта; без вимог до стажу роботи.
1.3 Аналіз учбового плану
Наступним етапом є аналіз основних розділів учбового плану стосовно початкових даних.
Термін навчання робітника: 4 роки на базі основної загальної освіти; 3 роки на базі повної загальної середньої освіти.
Тривалість учбового року, його структура: учбовий рік триває 10 місяців.
У Вищому професійному училищі виділяють три цикли дисциплін:
1) професійно-технічний – 1836 годин;
2) загально-технічний – 1998 година;
3) загальноосвітній – 2340 години.
Основною характеристикою для оцінювання рівня професійної підготовки в ПТЗО є відношення часу, який відводиться на теоретичне навчання, до часу, який відводиться на виробниче навчання. Даний показник має назву показник інтелетуалоємкості професійної підготовки.
– час, що відводиться на теоретичне навчання;
– час, що відводиться на практичне навчання.
Показник загальноосвітньої бази професійної підготовки визначається за формулою:
, де
– час, що відводиться на вивчення загальноосвітнього циклу;
– час, що відводиться на вивчення професійно-технічного циклу;
1.3 Аналіз учбової дисципліни та її ролі у підготовці фахівця
Дисципліна: Операційні системи
Час на вивчення: 162 години.
Навчальна дисципліна «Операційні системи» є загальнопрофесійною, що формує базовий рівень знань для освоєння спеціальних дисциплін. Основною метою освоєння дисципліни є систематизація знань про основи організації сучасних мультіпроцессних операційних систем (ОС).
Курс досліджуваної дисципліни включає 3 розділи. Перший розділ знайомить студентів з загальними відомостями про операційну систему MS DOS. Другий розділ розглядає загальні відомості про програму-оболонку Norton Commander та її можливості. У третьому розділі розглядаються загальні відомостями про роботу з операційними системами Windows 9x, ХР та Linux, розглядає призначення цих операційних систем та їх функції.
Виклад тем проводиться за наступною логічною структурою:
· написання та вивчення нових понять з даної теми,
· закріплення знань, умінь і навичок на практичних і лабораторних заняттях.
Для подальшого дослідження вибираємо тему «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander».
Ця тема має важливе значення для кваліфікованого робітника спеціальності «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем». Зокрема для:
• виховання інформаційної культури;
• практичне застосування вивченого матеріалу;
• закріплення знання загальних відомостей про програму-оболонку Norton Commander та її можливостей;
• формування уявлення про роботу програми як важливої, корисної та широко застосовується на практиці структури.
1.4 Міжпредметні зв'язки
Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для здійснення органічного зв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні.
Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв'язків
Далі розглянемо дисципліни і питання, які забезпечують вивчення даної теми (Таблиця 1.3). Професійно-технічна освіта – це система підготовки кваліфікованих робітничих кадрів у професійно-технічних училищах, а також шляхом навчання на виробництві. Початкова і середня професійна освіта є одним із ключових векторів модернізації всієї освітньої системи.
Прискорення темпів розвитку економіки (зокрема – промисловості, будівництва, високотехнологічних галузей) вже зараз викликає певний кадровий дефіцит. Роботодавці відчувають брак кваліфікованих робітників.
Нівелювання кадрового дефіциту – одне із завдань сучасної модернізації системи початкової та середньої професійної освіти.
Педагогічне проектування – це механізм розробки технології в педагогічній теорії і практиці. Він дозволяє оптимізувати діяльність інженера-педагога. На проектування витрачається приблизно 28%–30% робочого часу. Завдяки проектуванню навчально-виховний процес стає технологічним. Для педагога – це мистецтво, що потребує великого напруження сил, почуттів, складної роботи душі. Воно завжди індивідуально, спирається на артистичність, винахідливість, натхнення, оригінальність педагога. Воно володіє художніми якостями. Проект повинен бути гарним, гармонійним, вражаючим. Педагог повинен красиво переходити від одного методу до іншого, знаходити оригінальний зв'язок матеріалу заняття з життям, гармоніювати з верстатом при обточуванні зразка – це і є естетичні якості проекту.
Мета даної курсової роботи: на основі аналізу початкових даних (учбових документів, матеріально-технічної бази і дидактичного забезпечення дисципліни) і умов розробити порядок організації і методику проведення уроку з заданої теми.
Об'єкт дослідження: професійне навчання в професіонально-технічних навчальних закладах.
Для досягнення заданої мети необхідно виконати наступні задачі:
– виявити роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
– визначити міжпредметні зв'язки та виявити, які дисципліни і теми забезпечують вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»; виявити, вивчення яких дисциплін і тем забезпечує дана тема;
– скласти поурочно-тематичний план вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розробити комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
– виконати аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розробити порядок організації і методику теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– дати рекомендації по удосконаленню розробки уроку.
1. Аналіз учбової документації
1.1 Загальна характеристика учбової дисципліни
Навчальна дисципліна «Операційні системи» є загальнопрофесійною, що формує базовий рівень знань для освоєння спеціальних дисциплін.
Мета дисципліни: формування теоретичної бази знань та умінь студентів для освоєння та ефективного використання базових операційних систем, що використовуються: MS DOS, Windows та Linux, створення підгрунтування для подальшого засвоєння спеціалізованих програмних продуктів з питань техніки і технології.
Програма розроблена з урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми спеціальності «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем». Програмою дисципліни передбачено вивчення загальних принципів будови і функціонування базових операційних систем MS DOS, Windows та Linux, системного програмного забезпечення, необхідного для функціонування ЕОМ та прикладного програмного забезпечення, призначеного для ефективного вирішення практичних задач.
За навчальним планом освітньої установи дисципліна передбачає 162 години, з яких на аудиторні заняття відводиться 32 години, на практичні роботи – 60 годин, на самостійні роботи – 70 годин.
Студенти повинні знати:
· структуру базових операційних систем, що використовуються, загальні принципи функціонування їх основних компонентів;
· призначення, функціональні можливості і правіша використання основних складових базових операційних систем;
· призначення, функціональні можливості і правила використання програм системного призначення;
· параметри настроювання базових операційних систем.
Студенти повинні вміти:
· використовувати можливості базових операційних систем та системних програм для вирішення практичних завдань;
· використовувати можливості базових операційних систем та системних програм для забезпечення безвідмовної роботи ЕОМ;
· виконувати настроювання базових операційних систем для даної конфігурації ЕОМ;
· виконувати встановлення базових операційних систем на ЕОМ.
1.2 Кваліфікаційна характеристика
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.
Спеціальність: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»
Розряд: 4-й
Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників [1] фахівець спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» – повинен вміти:
· використовуючи матеріали робочої документації, нормативні документи за допомогою спеціаліста вміти здійснювати організаційно-технічні заходи щодо підготовки та впровадження в дію ІС;
· приймати участь під керівництвом спеціаліста в розробці математичних об'єктно-орієнтованих моделей ІС в умовах автоматизованого проектування та управління організаційно-економічними, конструкторсько-технологічними об’єктами за допомогою операційних досліджень на виробництві, використовуючи процедури формального уявлення про об'єкти моделювання;
· використовуючи нормативні документи під наглядом спеціаліста визначити порядок отримання, контролю ІС, їх збереження та передачі монтажній або науково-налагоджувальній організації;
· використовуючи робочу документацію, за допомогою налагоджувально-вимірювальної апаратури і тестових програм проводити перевірку стану ІС;
· виявляти причини нештатного функціонування а відмов ІС;
· виявляти показники виконання функцій ІС засобами автоматики і управління;
· використовуючи робочу документацію та результати перевірки стану ІС за допомогою спеціаліста оцінювати якість роботи ІС;
· здійснювати доопрацювання програмного забезпечення та корекцію експлуатаційної документації; створювати необхідну документацію по завершенню робіт;
· Використовуючи результати випробувальної експлуатації та скоректовану технічну документацію під наглядом та за допомогою спеціаліста вміти перевіряти відповідність побудованої ІС і засобів автоматики та управління вимогам технічного завдання;
· використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста та технічних засобів вимірювань і тестування вміти виконувати монтаж та пусконалагоджувальні роботи;
· вміти налагоджувати програмне забезпечення та випробовувати ІС і засоби автоматики та управління у комплексі з програмним забезпеченням;
· використовуючи результати випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, за допомогою спеціаліста знаходити ефективні режими експлуатації; установлювати ефективні режими експлуатації; виявляти більш ефективні режими експлуатації та впроваджувати їх в експлуатацію;
· володіти нормативними документами щодо контрольних випробовувань ІС і засобів автоматики та управління, вміти проводити контрольні випробовування апаратного та програмного забезпечення систем;
· Діагностувати технічний стан ІС і засобів автоматики та управління за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури, тестових програм;
· виявляти причини нештатного функціонування та аварій обладнання систем, аналізуючи нормативно-технічну документацію і технічний стан обладнання;
· виявляти причини нештатного функціонування ІС при експлуатації в екстремальних умовах, користуючись відповідними інструментальними засобами та тестовими програмами;
· здійснювати перевірки, регулювання, настроювання та випробовування компонентів ІС після усунення причин їх нештатного функціонування згідно нормативно-технічної документації за допомогою відповідних методів та тестових програм;
· розробляти пропозиції щодо удосконалення структури, електричної, функціональної схем та алгоритмічно-програмного забезпечення, методів діагностики технічного і функціонального стану та усунення несправностей;
· забезпечувати надійне функціонування СПЗ в умовах експлуатації ППЗ, використовуючи систему захисту технічних і програмних засобів від несанкціонованого доступу до Технічних можливостей і операційного середовища користувача;
· адаптувати ППЗ і проводити тестування ППЗ в умовах державних, міжвідомчих, прийомо-здавальних випробувань за допомогою сучасної технічної бази і відповідних інформаційних технологій;
· вміти користуватись нормативними документами щодо реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС і засобів автоматики та управління в умовах користувача;
· володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
· використовуючи експлуатаційні документи вміти складати наряди на проведення робіт з експлуатації ІС, засобів автоматики та управління за допомогою чинних нормативних документів;
· використовуючи суспільні фонди та спортивні споруди, за допомогою профспілок вміти організувати відновлення фізичних та моральних сил у підпорядкованому трудовому колективі;
· використовуючи дані експлуатації ІС та її діагностики, за допомогою спеціаліста та комп'ютерних технологій вміти розробляти нові високоефективні алгоритми управління систем;
· розробляти нові високоефективні алгоритми діагностування ІС, засобів автоматики та управління;
· використовуючи нові високоефективні алгоритми ідентифікації, моделювання, проектування і управління та комп’ютерні технології, за допомогою спеціаліста вміти розробляти більш досконалі апаратні та програмні засоби до ІС проблемно-орієнтованого спрямування;
· Впроваджувати більш досконалі ІІС, засоби автоматики і управління для і задач синтезу/аналіз; об'єктів технічного, економічного, технологічного тощо призначення;
· Використовуючи нормативні документи та робочу документацію, за допомогою спеціаліста вміти розробляти технологію утилізації засобів автоматики і управління;
· Використовуючи розроблену технологію, за допомогою технічного устаткування вміти виконувати демонтаж ПС;
· Забезпечувати утилізацію за нормативними документами окремих частин системи;
· Направляти до переробки складові частини ПС, засобів автоматики і управління.
Повинен знати: правила експлуатації комп'ютерної техніки і систем зв'язку, технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програми, інші нормативні і методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах); комплекс знань з основних розділів математики (дійсні та комплексні числа, тотожні перетворення, логарифми, функції та графіки, рівняння, нерівності, тригонометричних функцій), геометрії (прямі, трикутники, чотирикутники, подібність геометричних фігур, прямі і площини у просторі, багатогранники і круглі тіла); широкі знання з української мови та української літератури.
Кваліфікаційні вимоги: повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта; без вимог до стажу роботи.
1.3 Аналіз учбового плану
Наступним етапом є аналіз основних розділів учбового плану стосовно початкових даних.
Термін навчання робітника: 4 роки на базі основної загальної освіти; 3 роки на базі повної загальної середньої освіти.
Тривалість учбового року, його структура: учбовий рік триває 10 місяців.
У Вищому професійному училищі виділяють три цикли дисциплін:
1) професійно-технічний – 1836 годин;
2) загально-технічний – 1998 година;
3) загальноосвітній – 2340 години.
Основною характеристикою для оцінювання рівня професійної підготовки в ПТЗО є відношення часу, який відводиться на теоретичне навчання, до часу, який відводиться на виробниче навчання. Даний показник має назву показник інтелетуалоємкості професійної підготовки.
Показник загальноосвітньої бази професійної підготовки визначається за формулою:
1.3 Аналіз учбової дисципліни та її ролі у підготовці фахівця
Дисципліна: Операційні системи
Час на вивчення: 162 години.
Навчальна дисципліна «Операційні системи» є загальнопрофесійною, що формує базовий рівень знань для освоєння спеціальних дисциплін. Основною метою освоєння дисципліни є систематизація знань про основи організації сучасних мультіпроцессних операційних систем (ОС).
Курс досліджуваної дисципліни включає 3 розділи. Перший розділ знайомить студентів з загальними відомостями про операційну систему MS DOS. Другий розділ розглядає загальні відомості про програму-оболонку Norton Commander та її можливості. У третьому розділі розглядаються загальні відомостями про роботу з операційними системами Windows 9x, ХР та Linux, розглядає призначення цих операційних систем та їх функції.
Виклад тем проводиться за наступною логічною структурою:
· написання та вивчення нових понять з даної теми,
· закріплення знань, умінь і навичок на практичних і лабораторних заняттях.
Для подальшого дослідження вибираємо тему «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander».
Ця тема має важливе значення для кваліфікованого робітника спеціальності «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем». Зокрема для:
• виховання інформаційної культури;
• практичне застосування вивченого матеріалу;
• закріплення знання загальних відомостей про програму-оболонку Norton Commander та її можливостей;
• формування уявлення про роботу програми як важливої, корисної та широко застосовується на практиці структури.
1.4 Міжпредметні зв'язки
Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для здійснення органічного зв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні.
Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв'язків
| Тип зв'язку | Вид зв'язку |
| 1. Учбового матеріалу, що вивчається за змістом | 1. По використовуванню знань вчаться з інших предметів. 2. По законах і теоріях для пояснення явищ і процесів, що вивчаються в різних предметах. 3. По єдності трактування понять, явищ, процесів, що вивчаються в різних предметах. 4. По відбору матеріалу, що вивчається. 5. По комплексному застосуванню знань і умінь, отриманих в різних предметах. |
| 2. По формованих уміннях | 1. По уміннях планування. 2. По інтелектуальних уміннях. 3. По практичних уміннях. 4. По уміннях працювати з книгою. 5. По організаційних уміннях. |
| 3. По методах і засобах навчання. | 1. По методах і методичних прийомах. 2. По засобах навчання. |
Таблиця 1.3 – Перелік основних дисциплін і питань, які забезпечують вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»
| Дисципліна | Питання |
| 1. Програмне забезпечення інтелектуальних систем | 1. Програмне забезпечення інформаційних систем і його основні характеристики. |
| 2. Прикладні програми | 1. Робота з файлами та папками. Створення, копіювання, перенесення, видалення файлів і ярликів. Відновлення видалених файлів. Пошук файлів і папок. |
| 3. Основи інформаційних технологій. | 1. Знакомство с DOS и оболочками NORTON COMMANDER и WINDOWS. |
Основним плануючим документом для вивчення теми служить поурочно-тематичний план. Урочно-тематичне планування занять застосовується у всіх училищах. В поурочно-тематичному плані система уроків фіксується так: указуються номери уроків по темі, кількість годин на їх проведення, теми уроків і короткий їх зміст, мета уроку.
Тема уроку – це його головна думка; зміст – основні питання, що виражають єство учбового матеріалу.
Мета уроків при підготовці до теми намічається орієнтовно.
В поурочно-тематичному плані фіксуються основні об'єкти матеріально-технічного оснащення по кожному уроку. Він є, як правило, довготривалим документом, розрахованим на 4–5 років.
Іноді в поурочно-тематичному плані фіксуються і інші підготовчі елементи організації:
· позакласні заходи;
· види кружків роботи по предмету;
· завдання що вчаться по виготовленню учбово-наочних посібників.
Досвід показує, що застосування поурочно-тематичного планування забезпечує більш високу якість учбово-виховного процесу.
Тема: «Програма-оболонка Norton Commander».
Кількість годин на дисципліну: 1072 години.
Підтема теоретичного навчання: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander».
Таблиця 1.5 – Поурочно-тематичний план вивчення дисципліни: «Операційні системи»
| № уроку | Тема і короткий зміст матеріалу | Мета уроку | Методична характеристика і особливості проведення уроку | Види контролю | Учбово-матеріальне оснащення | ||
| Урок №1 | 1. Загальні відомості а можливості NC. 2. Вміст панелі NC. Керування панелями, переміщення по дереву каталогів. | Познайомити з призначенням і структурою NC. | Урок повідомлення нових знань: 1. Організаційний момент (5 хв.) 2. Мотивація (5 хв.) 3. Актуалізація (10 хв.) 4. Повід.лекційного матеріалу (20 хв.) 5. Видача д/з. (5 хв.) | Вхідний контроль | Стенди, плакати, дошка, активний роздавальний матеріал. | ||
| Урок №2 | 1. Робота з файлами. Перегляд файлів. Редагування, копіювання, перейменування, пошук, створення файлів. 2. Робота з каталогами. | Формування навиків роботи з файлами а каталогами у NC. | Комбінований урок 1. Організаційний момент (3 хв.) 2. Мотивація (5 хв) 3. Актуалізація знань (7 хв). 4. Повідомлення нових знань (40 хв.). 5. Закріплення матеріалу (25–30 хв.) 6. Видача д\з (5 хв.) | Вхідний контроль, фронтальне опитування, індивідуальне опитування | Дошка, індивідуальні завдання. | ||
| Урок №3 | 1. Обслуговування дисків засобами DOS: перевірка, форматування, дефрагментація. | Познайомити з можливостями роботи з DOS. | Урок повідомлення нових знань: 1. Організаційний момент (5 хв) 2. Мотивація (5 хв) 3. Актуалізація (10 хв) 3. Повід. лекційного матеріалу (20 хв.). 4. Видача д/|з (5 хв.) | Вхідний контроль. | Стенди, плакати, дошка, активний роздавальний матеріал. | ||
| Урок №4 | Контрольне заняття | Перевірити знання в учнів по минулій темі. Виховати уважність, сумлінність, відповідальність. Розвинути професійні і пізнавальні інтереси, пам'ять, послідовне та логічне мислення. | Урок контролю знань: 1. Організаційний момент (3 хв.) 2. Вхідний інструктаж (10 хв.) 3. Контрольна робота (45 хв.) 4. Завершальний інструктаж (10 хв.). | Програмований контроль | Картки по варіантах | ||
Перелік комплексно-методичного забезпечення для вивчення теми «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»
1. Підручники:
а) Власов К., Вадим К. Total Commander: эффективная работа с файлами и архівами. – СПб.: Питер, 2009. – 752 с.
Докладно, з численними прикладами, описані всі можливості програми Norton Commander – як базові, так і розширені. Виклад побудований так, що спочатку даються самі елементарні знання, вводяться основні терміни, потім розповідається про більш складні функції. Розглядаються також маловідомі сторони практичного виконання програми, у тому числі різні секрети і спеціальні прийоми.
Тема розглянута у главі 2 «Файловая система: термины и понятия» підглаві «Каталоги и файловая структура».
б) Козловський Е. Norton Commander 4.0. – СПб.: ABF, 2002. – 144 с.: ил.
Підручник вчить працювати з найбільш поширеною, четвертою версією програми. Книга забезпечена більш ніж сімдесятьма ілюстраціями. Після прочитання підручник може служити довідником по Norton Commander, так як забезпечен докладним змістом і алфавітним індексом.
Тема розглянута у главі 4 «Работа с каталогами».
2. Навчальний посібник:
Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя – М.: Инфра-М; издание 7-е, 1998. – 476 с.: ил.
Посібник містить докладний і доступний для початківців опис можливостей комп’ютерів, їх пристроїв, програм, локальних і глобальних мереж, методика правильної роботи в середовищі DOS і Windows, способів використання найбільш популярних і корисних програм: Norton Commander, Norton Utilities, Dr. Web, Norton Backup, Norton AntiVirus і т.д. Для досвідчених користувачів призначені глави про конфігурацію DOS і Windows, захист від комп'ютерних вірусів, забезпечення зберігання даних тощо. Посібник буде корисний для початківців і для досвідчених користувачів IBM PC-сумісних комп'ютерів.
В даному посібнику тема розглянута у частині 4 «Norton Commander».
3. Методичні рекомендації до виконання лабораторних (практичних) робіт.
4. План-конспект уроку.
5. Поурочно-тематичний план.
1.7 Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернута для вивчення вибраної теми
Учбово-виробничі бази є головними і першочерговими дидактичними складовими професійно-практичного навчання.
Як учбово-виробничі бази можуть виступати:
· учбово-виробничі майстерні;
· учбові ділянки і окремі учбові цехи безпосередньо на виробництві;
· учбові полігони;
· учбові господарства і ін.
Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні.
В таблиці 1.6 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»
Таблиця 1.6 – Перелік необхідних майстерень, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу.
| Кабінети | Лабораторії |
| 1. Інформатики. 2. Інженерної графіки. 3. Теоретичної механіки. 4. Охорони праці та безпеки життєдіяльності. 5. Курсового та дипломного проектування. 6. Стандарт. та метрології. | 1. Інформаційних та комп’ютерних технологій. 2. Програмного забезпечення та комп’ютерної графіки. 3. Теоретичних основ електротехніки. 4. Електроніки і мікропроцесорів. 5. Автоматизації ПК та АСУ. 6. Електричних вимірів. 7. Технічних засобів ІС. |
В першому розділі курсової роботи був виконаний аналіз початкових умов:
· аналіз учбового плану;
· аналіз учбової дисципліни і її ролі в підготовки молодшого фахівця;
· розробка фрагмента поурочно-тематичного плану.
На основі аналізу перспективно-тематичного плану, для подальшої розробки вибираємо тему уроку: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander».
2. Організація і методика уроку обраної теми
Тема: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»
Ціль: познайомити учнів з навичками роботи у програмі-оболонці Norton Commander.
Задачі:
1) Освітні:
• практичне застосування вивченого матеріалу;
• закріплення знання загальних принципів роботи з файлами у Norton Commander;
• формування вмінь та навичок роботи с дисками та каталогами у програмі Norton Commander;
• формування уявлення про навігацію у середовищі Norton Commander.
2) Розвиваючі:
• розвиток здатності логічно міркувати, робити евристичні висновки;
• розвинути вміння застосовувати отримані знання для створення власної структури файлів.
3) Виховні:
• виховання інформаційної культури;
• виховання творчого підходу до роботи, бажання експериментувати;
• професійна орієнтація і підготовка до подальшого самонавчання майбутньої трудової діяльності.
Тип уроку: комбінований урок.
Методи навчання: словесний, наочний, практичний.
• наочні: інструкційна програма;
• словесні: розповідь, бесіда;
• фронтальне опитування;
• методи контролю.
Дидактична забезпечення:
• персональний комп’ютер;
• програма-інструкція;
• Norton Commander;
План уроку:
I. Організаційний момент (2–3 хв.):
• привітання;
• перевірка присутніх;
• перевірка готовності до заняття.
II. Актуалізація знань (5–7 хв.):
• перевірка пройденого матеріалу;
• підсумки актуалізації (оцінки, які отримали з тестування);
• мотивація навчальної діяльності.
III. Вивчення нового матеріалу (25–30 хв.):
• оголошення теми і цілей заняття тема сьогоднішнього уроку;
• пояснення нового матеріалу;
• робота студентів із програмою-інструкцією разом з викладачем.
IV. Самостійна робота студентів (15–20 хв.):
IV. Закріплення матеріалу (10–15 хв.):
Питання для самоконтролю:
• Що таке каталог?
• Як виконати створення нового каталогу?
• Як перейменувати або перемістити каталог?
• Як виконати його видалення?
V. Підсумки уроку (5–7 хв.):
• підбиття підсумків
• виставлення оцінок
VI. Видача домашнього завдання (2–3 хв.)
Література:
1) Власов К., Вадим К. Total Commander: эффективная работа с файлами и архівами. – СПб.: Питер, 2009. – 752 с.
2) Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя – М.: Инфра-М; издание 7-е, 1998. – 476 с.: ил.
Хід уроку:
I. Організаційний момент
• привітання;
• перевірка присутніх;
• перевірка готовності до заняття.
II. Актуалізація знань
На попередніх заняттях ми розглянули роботу з файлами у середовищі Norton Commander. Перевіримо ваші знання і домашню роботу, пройшовши тестування (Додаток 1).
На столі у кожного з вас є листок із тестовими питаннями. Дістаньте аркуші, запишіть на них своє прізвище і пройдіть тест.
Оголошення оцінок з тестування.
Запишіть, будь ласка, в зошитах число та тему сьогоднішнього заняття: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander».
Найперша задача будь-якого файл-менеджера – робота з об’єктами файлової системи. А це не тільки файли і каталоги, але й фізичні носії інформації (жорсткі диски, дисководи), а також логічні диски на постійних і змінних носіях.
Вміння працювати з дисками та каталогами – одна з основ роботи з Norton Commander, так як на дисках зберігається необхідна інформація, а каталоги здатні наочно відобразити їх вміст.
III. Вивчення нового матеріалу
На робочому столі вашого комп’ютера знаходиться виконуючий файл «Робота з дисками та каталогами». Відкрийте його.
Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів і відомості про них. Файл знаходиться в каталозі, якщо в ньому зберігається його ім'я. У каталозі може зберігатися ім’я іншого каталогу, що називається підкаталогом.
Каталог, з яким в даний момент працює користувач, називається поточним. Зараз поточний каталог – кореневий.
Створити новий підкаталог можна за допомогою клавіші F7 або команди Make directory меню. Слідуючи інструкціям симулятора, виконайте створення нового каталогу.
В результаті був створений новий каталог.
Для більш повного і легкого подання вмісту поточного диска можна вивести дерево його каталогу в одній з панелей.
Для цього використовується режим Tree меню Left або Right. Зараз поточний диск D – команда Tree дозволить отримати дерево каталогів цього диску.
Для швидкого переходу в інший каталог використовується команда NCD меню Commands. Передбачена можливість швидкого переходу в інший каталог, для чого потрібно ввести його ім’я. Слідуйте інструкціям симулятора.
Для перейменування каталогу використовується команда Rename or move меню Files або функціональна клавіша F6. Слідуючи інструкціям симулятора, виконайте перейменування каталогу.
Для видалення каталогу з диска використовується команда меню Delete меню Files або функціональна клавіша F8. Слідуючи інструкціям симулятора, виконайте видалення каталогу.
IV. Самостійна робота студентів.
Тепер самостійно, без допомоги симулятора виконайте роботу по створенню, перейменуванню та видаленню декілька каталогів. Структуру а ієрархію розробити самостійно.
IV. Закріплення.
Питання для самоконтролю:
• Що таке каталог?
• Як виконати створення нового каталогу?
• Як перейменувати або перемістити каталог?
• Як виконати його видалення?
V. Підсумки уроку.
• підведення підсумків;
• виставлення оцінок.
Дякую за урок.
VI. Домашнє завдання
• Повторити матеріал сьогоднішнього завдання.
• Козловський Е. Norton Commander 4.0. – глава 4.
3. Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Роль майстра виробничого навчання
у формуванні учнівського колективу
3.1 Введення
Провідна роль у вдосконаленні системи профтехосвіти та прискоренні навчально-виховного процесу належить майстрам виробничого навчання (ВН), головним постачальникам робочої зміни. Характерні риси більшості з них – компетентність і високий професіоналізм, відповідальність за доручену справу, здатність навчати і виховувати учнів, вести за собою учнівський колектив. Вони покликані передати юнакам та дівчатам свої знання та досвід, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість, прищепити високі морально-етичні якості.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем колективістичних громадських відносин.
3.2 Поняття колективу
Колектив – це група людей, яких об’єднують спільні цілі, що мають цілий сенс, і спільна діяльність, в процесі якої її учасники вступають у визначенні відносин, що характеризуються правильним розподілом між ними функцій відповідальності і залежності, при постійній взаємній підтримці та товариської взаємодопомоги. Саме поняття «колектив учнів» є певною мірою умовним, тому що в діяльності будь-якого учнівського колективу завжди приймають участь дорослі. Без цілеспрямованого керівництва з боку дорослих учнівський колектив функціонувати не може.
Відносини в згуртованому учнівському колективі характеризуються єдністю інтересів і взаємодопомогою, взаємною відповідальністю, піклуванням один про одного, повагою до гідності товаришів, умінням підпорядкування членів колективу вповноваженим, відповідальним за певні ділянки роботи, встановленням ділових контактів учнів з громадськими та виробничими колективами, зміцненням дружби і інтернаціональних відносин з учнями технікумів інших держав.
Існують різні типи колективів:
• навчально-виховні різного типу навчальних закладів;
• за інтересами учнів, вільного спілкування;
• перевиховання в спеціальних установах.
Взаємовідносини особистості і колективу різноманітні. Можна виділити два основних аспекти: вплив колективу на особистість і вплив особистості на колектив.
Вплив колективу на особистість
Колектив зацікавлений у всебічному розвитку особистості, тому що від повноти і багатства кожної особистості, кожного члена колективу залежить розвиток усього колективу.
По відношенню до особистості колектив виконує ряд функцій. По-перше, при-спілкує її до ідейних, моральних, естетичних та інших цінностей. Цю функцію він виконує остільки, оскільки є відкритою соціальною системою, і свої цілі, завдання привносить з товариства (він може виробляти їх і співвідносити з суспільними). По-друге, вплив колективу на особистість виявляється у виховній і корекційній функції. Колективний вплив, думка, переконання, роз’яснення, критика, змагання – ось далеко не повний перелік заходів, що перебувають в розпорядженні колективу.
Особливо важливе значення набуває колектив у перевихованні індивіда. Він раніше помічає відхилення в поведінці і психічному складі, чим сама особистість.
Вплив особистості на колектив
Міра впливу особистості на колектив виражається в категоріях авторитету, керівництва, лідерства.
Авторитет – суспільне визнання особистості, оцінка колективом відповідності суб’єктивних якостей людини об’єктивним вимогам діяльності.
Авторитетність, перш за все, залежить від особистих якостей людини. Великі знання, багатий життєвий досвід, вироблені уміння і навички – усе це виділяє людину серед інших. До думки такої людини прислухаються, до неї звертаються за порадою, допомогою.
Проте бувають «фальшиві» авторитети. У цьому випадку людино приписують більше заслуг, ніж він насправді їх має.
Авторитетна особистість не обов’язково є керівником. Вона може бути і часто буває рядовим членом колективу, але й у своїй рядовий ролі дуже впливає на життя, згуртованість даної спільності.
Поряд з поняттям «керівництво» в соціальній психології останнім часом широко використовується поняття «лідерство». Деякі психологи ототожнюють дані поняття. Більшість же розділяє, вбачаючи в кожному з них щось своєрідність.
По-перше, лідерство виникає переважно в неофіційній групі, при відповідних відносинах. Керівництво відображає ставлення відповідальності.
По-друге, лідерство переважно з’являється в малих групах, керівництво у великих спільнотах, оскільки йому необхідно підтримувати зв'язок із вищим керівництвом.
По-третє, лідер висувається стихійно, керівник засновується системою організацій та інститутів.
По-четверте, авторитет лідера заснований на особистому його впливі, керівника – не тільки на особистому впливі, але і на санкціях, наданих йому підприємствами.
Вплив майстра ПЗ на колективу
Майстри ПЗ, перш за все, несуть відповідальність за навчання, суспільну роботу та моральний клімат у колективі. Майстри ПЗ не несуть прямої відповідальності за взаємні симпатії або антипатії учнів.
Разом з тим, не можна не погодитися, що особисті взаємини – дуже важний момент життя колективу: вони досить сильно впливають на результати його роботи. Психологічний клімат, в характеристику якого входять особисті взаємини членів колективу та пов’язані з ними норми і ціннісні орієнтації, також повинен регулюватися як у загальних інтересах, так і в інтересах кожного учня. Це завдання зазвичай беруть на себе лідери, у ролі яких можуть виступати офіційні керівники, якщо вони мають достатній неформальним автори-тетом.
Майстер ПО повинен завжди бути безумовно об’єктивним людиною, однаково ставитися до всіх учням незалежно від своїх особистих симпатій і антипатій. Він же, як лідер, який повинен бути, навпаки, суб’єктивним (у хорошому сенсі цього слова) людиною, тобто, позитивно, емоційно, упереджено ставитися до учнів, близько до серця приймати все, що хвилює їх, співчувати та переживати.
Тільки при хорошому особисте ставлення до людей можна стати для них лідером, домогтися поваги та довіри, неофіційного визнання.
3.3 Учнівський колектив та його формування
Для особистості учня учнівський колектив – це своєрідна модель суспільства. Він необхідний суспільству як інструмент виховання, щоб з його допомогою «розмістити» в учні «державу», ту саму державу, якій властиві визначенням принципи, соціальні норми, в якому педагоги готують своїх вихованців. Учнівський колектив як модель суспільства характеризується властивими суспільству відносинами, атмосферою людських ціннісних орієнтацій.
Крім того, школярський колектив для особистості учня є соціальним мікросередовищем, своєрідним середовищем проживання: учень не може повністю розвиватися поза спілкування з однолітками. Вся його діяльність (навчання, працю, дозвілля) відчувається переважно в колективі навчального закладу, позашкільних установах. Середовище, в якому обертається учень, може бути сприятливою і несприятливою. Якщо вона несприятлива для всебічного розвитку учня, він витрачає значну сили або на пристосування до неї, або на боротьбу. При наявності сприятливого середовища найбільш повно розвивається індивідуальність, творчі здібності учня.
Будучи сполучною ланкою між суспільством і особистістю учня, колектив перетворює вплив навколишнього середовища. У результаті в колективі відбувається трансформація масового впливу з метою виховання особистості учня.
У колективі в процесі спільної діяльності, спільних переживань виникає емоційне зараження, в результаті чого учень глибше відчуває, яскравіше переживає події, що відбуваються, переживає почуття радості від праці, спілкування, збагачується внутрішній світ взаємною інформацією і створюється так зване поле інтелектуально-моральної напруги, що самим істотним чином впливає на формування уявлень, поглядів і прагнень учнів.
Особливо велика роль учнівського колективу у формуванні громадянської самосвідомості в очах однолітків та дорослих. У своїй діяльності він шукає сприятливе середовище для самоствердження себе як особистості. У колективі учнів він чи знаходить суспільне визнання своїх наявних чи уявних гідностей, або засудження товаришами своїх дій, вчиться відстоювати свою думку, свою життєву позицію. Тому колектив учнів є тим середовищем, в якому може відбутися самоствердження особистості учня, а в силу цього – могутнім засобом його індивідуального розвитку.
Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання хлопців під час предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки і проведення зборів, вечорів. Колективні емоційні переживання, які супроводжують різноманітну громадську діяльність учнів, сприяють формуванню колективу, зближують між собою учнів, навчають їх відчувати біль і радість іншого.
Учнівський колектив є потужним чинником впливу на окремих мало-дисциплінованих учнів, допомагає в проведенні заходів виховного характеру, в організації громадської роботи, допомоги відсталим учням і т. п.
У цьому випадку зазвичай мається на увазі більш-менш дружний організований досвідченим вихователем колектив, і ця згуртованість розглядається як важливий виховний фактор. Але такого типу колектив учнів ще не є виховним колективом. Виховний колектив, по Макаренко, – це наукова установа вихованого процесу. Чи не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собі, нехай навіть найкращий, самий організований і піднесений, що склався в ході життєвої діяльної тієї чи іншої об’єднаної групи людей, а спеціально з педагогічними цілями науково організований виховний колектив.
Фактори, що впливають на формування учнівського колективу
Перший, самий вагомий чинник, – це професіоналізм самого майстра ПЗ, його навички спілкування з учнями та їх виховання. Завдання майстра ПО полягає не тільки в тому, щоб прищепити навички професійної діяльності учням, але і виховати в них суспільно корисні якості. Тому майстер зобов’язаний вивчити кожного учня, його стосунки в сім’ї, здатність взаємодії з колективом. Багато чого залежить від стилю управління керівника. Так як в групі учнів зустрічаються найрізноманітніші характери, особистості з індивідуальними якостями, майстер повинен вміло поєднувати типи управління, в залежності від того, з ким саме він працює.
Другий, важливий чинник, що впливає на формування учнівського колективу, є взаємовідносини в самій групі. Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання під час проведення олімпіад, спортивних змагань і т.д. Всі види спільної діяльності учнів повинні носити колективний характер, тому що це дозволяє формувати колективістичні принципи, зміцнювати і розвивати дух дружньої підтримки, взаємодопомоги.
Актив групи, запропонований майстром і узгоджений з групою, – вагомий чинник, що впливає на формування учнівського колективу.
Також важливу роль у формуванні учнівського колективу грають громадські організації. В першому дні навчання майстер залучити всіх учнів до профспілки і налагодити профспілкову роботу.
3.4 Роль майстра ПЗ в процесі формування учнівського колективу
Першочергова задача майстра і активу групи – створення здорової громадської думки в колективі, щоб самі учні могли правильно реагувати на будь-яку провину свого товариша. Жодне питання в групі не повинно вирішуватися без участі активу.
Велику увагу майстер повинен приділяти учнівської профспілкової організації в групі. У перший місяць навчання необхідно провести групове збори, на якому роз'яснити учням значення професійних спілок. У перші дні навчання треба постаратися залучити всіх учнів до профспілки і налагодити в групі профспілкової роботи.
В умовах науково-технічного прогресу, що додає праці новий характер, необхідно, щоб сучасний робітник був підготовлений до нього, мав професійної допомоги, навчально-технічну освіту, володів глибокими знаннями з професії і уміннями у виробничій діяльності. У вирішенні цього завдання провідне місце належить майстрам профтехучилищ – головним наставникам робочої зміни. Вони покликані передати юнакам та дівчатам свої знання та досвід, ідейну переконаність, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість зростаючого громадянина України, прищепити високі морально-етичні якості.
Очима свого першого наставника дивляться його вихованці на обрану професію, по його справах вчаться поважати її.
У середніх профтехучилищах майстер одночасно як організатор, вихователь, спеціаліст (інженерно-педагогічний працівник) і керівник первинної ланки – учнівської групи. Діючи як фахівець високої кваліфікації, що знає свою справу, майстер навчає тому, що сам уміє добре і доброякісно робити, передаючи учням свої знання і вміння.
Успішна робота майстра багато в чому залежить від його професійних і психолого-педагогічних знань, володіння методикою навчання і виховання, здатності до постійного вдосконалення, його особистісних якостей.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем колективістичне суспільними відносинами.
У спілкуванні з учнями майстер виробляє свій педагогічний такт, сутність якого полягає у встановленні відносин, що сприяють розвитку особистості вихованця і приводять в рух кращі сторони його розуму і характеру. І в цьому полягає одна з найважчих завдань педагогічної майстерності.
Майстру належить вирішальна роль у вихованні в учнів любові до професії. Саме він повинен розкрити найкращі риси професії так, щоб учні захопилися нею, тоді буде хороший результат і в навчанні, і у вихованні. Важливо, щоб майстер бачив найменші досягнення вихованця, знав, у чому він відчуває труднощі, міг визначити, який результат праці для учня буде радісною подією, вчасно допоміг йому закріпити і розвинути цей успіх.
Як показує досвід, майстру завжди потрібно пам’ятати, що у кожного учня свої, тільки йому властиві здібності і можливості, а від них і залежить успіх навчання. Наприклад, один учень за якийсь час зробив 5 деталей, а інший за той же самий час – 10. У того і в іншого учня – це особисті досягнення, і майстру дуже важливо це враховувати, оцінюючи роботу кожного відповідно до його можливостей, особливо на перших порах.
Якщо учень любить свою професію, майстру порівняно легко виховати у нього почуття відповідальності, високу організованість і свідому трудову дисципліну, прагнення до знань і постійного вдосконалення.
3.5 Рекомендації щодо підвищення ефективності формування учених-чеського колективу
Важливою умовою підвищення ефективності виховної роботи в групі є регулярне ведення майстром педагогічного щоденника.
Планування, облік, критичний аналіз вдалих і невдалих виховательських заходів дає можливість майстру накопичити педагогічний досвід, виробити певну систему у вихованні учнів. Щоденник, як дзеркало, відображає життя колективу групи в цілому і кожного учня окремо протягом усього періоду навчання в училищі.
З метою правильного формування взаємин складу органу колективу повинен обиратися самими учнями, у противному випадку учні сприймають його як орган адміністрації навчального закладу. Вибраний орган колективу з перших днів свого існування повинен активно діяти.
Вирішальну роль в організації учнівського колективу мають відігравати громадські організації. З перших днів навчання треба постаратися залучити всіх учнів у профспілкову роботу. Групова профспілкова організація має очолити змагання, стежити за охороною праці, технікою безпеки, організувати допомогу відсталим, дбати про побут учня.
Важливе місце в навчальній групі повинна зайняти спортивна група. Фізична культура і спорт необхідні для всебічного виховання молодої людини. Майстру не обов’язково бути спортсменом, щоб допомогти учням налагодити спортивну роботу в групі. Будь-який майстер може підготувати своїх учнів до участі в спартакіаді, мобілізувати на активну боротьбу за спортивну честь свого колективу. Майстер повинен пам’ятати, що регулярні заняття фізкультурою і спортом потрібні не стільки для дозвілля учнів, скільки для зміцнення здоров’я, закалювання, згуртування учнівського колективу, виховання дружби і товариства.
Для більшого підвищення ефективності формування учнівського колективу майстру ПЗ необхідно постійне спілкування з учнями, що вимагає від нього великого такту, чуйності і справедливості у поєднанні з високою вимогливістю, оптимізмом, самовладанням і твердістю в реалізації рішень. Майстра необхідно багато часу приділяти організаційній роботі поза училища, учнів більше організованих і здатних прикріпити на допомогу відсталим.
Майстра слід постійно удосконалювати свої професійні якості.
У вирішенні будь-яких питань майстер повинен спиратися на учнівський колектив. Але найголовнішим є атмосфера доброзичливості, яка сприяє розкриттю особистості учнів і формування індивідуальності. Все це дає можливість створити міцний і стійкий колектив. У результаті майстер почуває себе в колективі потрібною а необхідною людиною.
3.6 Методичні рекомендації майстру ПО з оптимізації процесу формування учнівського колективу
Бути хорошим майстром-вихователем – це, значить, побудувати своє життя так, щоб воно стала прикладом для хлопців, першою і основною школою морального сприйняття.
Майстер повинен дбайливо ставитися до того, що хвилює молодь, не засмучуватися, а радіти, коли діти задають питання, і не відбуватися загальними фразами, а зацікавлено, аргументовано пояснювати. На одні запитання відповідати вичерпно, а на інші – ескізно. При цьому рекомендувати літературу для самостійно знайомства з проблемою. На наступному занятті розмова продовжується на іншій глибині, з великим розумінням.
Майстру ПЗ необхідно підвищувати рівень дружніх і альтруїстичних відношень в групі. Необхідно правильно розподілити громадські доручення в залежно від характеру та здібностей учнів, провести групове збори, на якому роз’яснити, що, виконуючи будь-яку роботу, вони роблять внесок у поліпшення навчального процесу.
Висновок
В процесі виконання курсової роботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:
– виявлено роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
– визначено міжпредметні зв'язки (виявили, які дисципліни і теми з них забезпечують вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»; виявили, які дисципліни і теми з них забезпечує дана тема);
– складено поурочно-тематичний план вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розроблено комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
– виконано аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розроблено порядок організації і методику теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розглянуто форми організації педагогічного процесу;
– визначено основні види і характеристики форм організації педагогічного процесу.
Список використаних джерел
1. «Дидактичні основи професійної освіти». Методичні рекомендації до виконання курсової роботи» / Упорядники Н.В. Карчевська, Т.Є. Фіногєєва. – Стаханов: ГФУ ІПА, 2008. – 40 с.
2. Васильєв І.Б. Професійна педагогіка: конспект лекцій для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. 3-є вид., перепрац. – Харків, 2003. – 151 с.
3. Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся. – К.: Высшая школа, 1990.
4. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. – Киев, 1978.
5. Михайловский В.А. Педагогика высшей школы: Учебное пособие, – Харьков: ХГУ, 1991.
Існують різні типи колективів:
• навчально-виховні різного типу навчальних закладів;
• за інтересами учнів, вільного спілкування;
• перевиховання в спеціальних установах.
Взаємовідносини особистості і колективу різноманітні. Можна виділити два основних аспекти: вплив колективу на особистість і вплив особистості на колектив.
Вплив колективу на особистість
Колектив зацікавлений у всебічному розвитку особистості, тому що від повноти і багатства кожної особистості, кожного члена колективу залежить розвиток усього колективу.
По відношенню до особистості колектив виконує ряд функцій. По-перше, при-спілкує її до ідейних, моральних, естетичних та інших цінностей. Цю функцію він виконує остільки, оскільки є відкритою соціальною системою, і свої цілі, завдання привносить з товариства (він може виробляти їх і співвідносити з суспільними). По-друге, вплив колективу на особистість виявляється у виховній і корекційній функції. Колективний вплив, думка, переконання, роз’яснення, критика, змагання – ось далеко не повний перелік заходів, що перебувають в розпорядженні колективу.
Особливо важливе значення набуває колектив у перевихованні індивіда. Він раніше помічає відхилення в поведінці і психічному складі, чим сама особистість.
Вплив особистості на колектив
Міра впливу особистості на колектив виражається в категоріях авторитету, керівництва, лідерства.
Авторитет – суспільне визнання особистості, оцінка колективом відповідності суб’єктивних якостей людини об’єктивним вимогам діяльності.
Авторитетність, перш за все, залежить від особистих якостей людини. Великі знання, багатий життєвий досвід, вироблені уміння і навички – усе це виділяє людину серед інших. До думки такої людини прислухаються, до неї звертаються за порадою, допомогою.
Проте бувають «фальшиві» авторитети. У цьому випадку людино приписують більше заслуг, ніж він насправді їх має.
Авторитетна особистість не обов’язково є керівником. Вона може бути і часто буває рядовим членом колективу, але й у своїй рядовий ролі дуже впливає на життя, згуртованість даної спільності.
Поряд з поняттям «керівництво» в соціальній психології останнім часом широко використовується поняття «лідерство». Деякі психологи ототожнюють дані поняття. Більшість же розділяє, вбачаючи в кожному з них щось своєрідність.
По-перше, лідерство виникає переважно в неофіційній групі, при відповідних відносинах. Керівництво відображає ставлення відповідальності.
По-друге, лідерство переважно з’являється в малих групах, керівництво у великих спільнотах, оскільки йому необхідно підтримувати зв'язок із вищим керівництвом.
По-третє, лідер висувається стихійно, керівник засновується системою організацій та інститутів.
По-четверте, авторитет лідера заснований на особистому його впливі, керівника – не тільки на особистому впливі, але і на санкціях, наданих йому підприємствами.
Вплив майстра ПЗ на колективу
Майстри ПЗ, перш за все, несуть відповідальність за навчання, суспільну роботу та моральний клімат у колективі. Майстри ПЗ не несуть прямої відповідальності за взаємні симпатії або антипатії учнів.
Разом з тим, не можна не погодитися, що особисті взаємини – дуже важний момент життя колективу: вони досить сильно впливають на результати його роботи. Психологічний клімат, в характеристику якого входять особисті взаємини членів колективу та пов’язані з ними норми і ціннісні орієнтації, також повинен регулюватися як у загальних інтересах, так і в інтересах кожного учня. Це завдання зазвичай беруть на себе лідери, у ролі яких можуть виступати офіційні керівники, якщо вони мають достатній неформальним автори-тетом.
Майстер ПО повинен завжди бути безумовно об’єктивним людиною, однаково ставитися до всіх учням незалежно від своїх особистих симпатій і антипатій. Він же, як лідер, який повинен бути, навпаки, суб’єктивним (у хорошому сенсі цього слова) людиною, тобто, позитивно, емоційно, упереджено ставитися до учнів, близько до серця приймати все, що хвилює їх, співчувати та переживати.
Тільки при хорошому особисте ставлення до людей можна стати для них лідером, домогтися поваги та довіри, неофіційного визнання.
3.3 Учнівський колектив та його формування
Для особистості учня учнівський колектив – це своєрідна модель суспільства. Він необхідний суспільству як інструмент виховання, щоб з його допомогою «розмістити» в учні «державу», ту саму державу, якій властиві визначенням принципи, соціальні норми, в якому педагоги готують своїх вихованців. Учнівський колектив як модель суспільства характеризується властивими суспільству відносинами, атмосферою людських ціннісних орієнтацій.
Крім того, школярський колектив для особистості учня є соціальним мікросередовищем, своєрідним середовищем проживання: учень не може повністю розвиватися поза спілкування з однолітками. Вся його діяльність (навчання, працю, дозвілля) відчувається переважно в колективі навчального закладу, позашкільних установах. Середовище, в якому обертається учень, може бути сприятливою і несприятливою. Якщо вона несприятлива для всебічного розвитку учня, він витрачає значну сили або на пристосування до неї, або на боротьбу. При наявності сприятливого середовища найбільш повно розвивається індивідуальність, творчі здібності учня.
Будучи сполучною ланкою між суспільством і особистістю учня, колектив перетворює вплив навколишнього середовища. У результаті в колективі відбувається трансформація масового впливу з метою виховання особистості учня.
У колективі в процесі спільної діяльності, спільних переживань виникає емоційне зараження, в результаті чого учень глибше відчуває, яскравіше переживає події, що відбуваються, переживає почуття радості від праці, спілкування, збагачується внутрішній світ взаємною інформацією і створюється так зване поле інтелектуально-моральної напруги, що самим істотним чином впливає на формування уявлень, поглядів і прагнень учнів.
Особливо велика роль учнівського колективу у формуванні громадянської самосвідомості в очах однолітків та дорослих. У своїй діяльності він шукає сприятливе середовище для самоствердження себе як особистості. У колективі учнів він чи знаходить суспільне визнання своїх наявних чи уявних гідностей, або засудження товаришами своїх дій, вчиться відстоювати свою думку, свою життєву позицію. Тому колектив учнів є тим середовищем, в якому може відбутися самоствердження особистості учня, а в силу цього – могутнім засобом його індивідуального розвитку.
Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання хлопців під час предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки і проведення зборів, вечорів. Колективні емоційні переживання, які супроводжують різноманітну громадську діяльність учнів, сприяють формуванню колективу, зближують між собою учнів, навчають їх відчувати біль і радість іншого.
Учнівський колектив є потужним чинником впливу на окремих мало-дисциплінованих учнів, допомагає в проведенні заходів виховного характеру, в організації громадської роботи, допомоги відсталим учням і т. п.
У цьому випадку зазвичай мається на увазі більш-менш дружний організований досвідченим вихователем колектив, і ця згуртованість розглядається як важливий виховний фактор. Але такого типу колектив учнів ще не є виховним колективом. Виховний колектив, по Макаренко, – це наукова установа вихованого процесу. Чи не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собі, нехай навіть найкращий, самий організований і піднесений, що склався в ході життєвої діяльної тієї чи іншої об’єднаної групи людей, а спеціально з педагогічними цілями науково організований виховний колектив.
Фактори, що впливають на формування учнівського колективу
Перший, самий вагомий чинник, – це професіоналізм самого майстра ПЗ, його навички спілкування з учнями та їх виховання. Завдання майстра ПО полягає не тільки в тому, щоб прищепити навички професійної діяльності учням, але і виховати в них суспільно корисні якості. Тому майстер зобов’язаний вивчити кожного учня, його стосунки в сім’ї, здатність взаємодії з колективом. Багато чого залежить від стилю управління керівника. Так як в групі учнів зустрічаються найрізноманітніші характери, особистості з індивідуальними якостями, майстер повинен вміло поєднувати типи управління, в залежності від того, з ким саме він працює.
Другий, важливий чинник, що впливає на формування учнівського колективу, є взаємовідносини в самій групі. Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання під час проведення олімпіад, спортивних змагань і т.д. Всі види спільної діяльності учнів повинні носити колективний характер, тому що це дозволяє формувати колективістичні принципи, зміцнювати і розвивати дух дружньої підтримки, взаємодопомоги.
Актив групи, запропонований майстром і узгоджений з групою, – вагомий чинник, що впливає на формування учнівського колективу.
Також важливу роль у формуванні учнівського колективу грають громадські організації. В першому дні навчання майстер залучити всіх учнів до профспілки і налагодити профспілкову роботу.
3.4 Роль майстра ПЗ в процесі формування учнівського колективу
Першочергова задача майстра і активу групи – створення здорової громадської думки в колективі, щоб самі учні могли правильно реагувати на будь-яку провину свого товариша. Жодне питання в групі не повинно вирішуватися без участі активу.
Велику увагу майстер повинен приділяти учнівської профспілкової організації в групі. У перший місяць навчання необхідно провести групове збори, на якому роз'яснити учням значення професійних спілок. У перші дні навчання треба постаратися залучити всіх учнів до профспілки і налагодити в групі профспілкової роботи.
В умовах науково-технічного прогресу, що додає праці новий характер, необхідно, щоб сучасний робітник був підготовлений до нього, мав професійної допомоги, навчально-технічну освіту, володів глибокими знаннями з професії і уміннями у виробничій діяльності. У вирішенні цього завдання провідне місце належить майстрам профтехучилищ – головним наставникам робочої зміни. Вони покликані передати юнакам та дівчатам свої знання та досвід, ідейну переконаність, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість зростаючого громадянина України, прищепити високі морально-етичні якості.
Очима свого першого наставника дивляться його вихованці на обрану професію, по його справах вчаться поважати її.
У середніх профтехучилищах майстер одночасно як організатор, вихователь, спеціаліст (інженерно-педагогічний працівник) і керівник первинної ланки – учнівської групи. Діючи як фахівець високої кваліфікації, що знає свою справу, майстер навчає тому, що сам уміє добре і доброякісно робити, передаючи учням свої знання і вміння.
Успішна робота майстра багато в чому залежить від його професійних і психолого-педагогічних знань, володіння методикою навчання і виховання, здатності до постійного вдосконалення, його особистісних якостей.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем колективістичне суспільними відносинами.
У спілкуванні з учнями майстер виробляє свій педагогічний такт, сутність якого полягає у встановленні відносин, що сприяють розвитку особистості вихованця і приводять в рух кращі сторони його розуму і характеру. І в цьому полягає одна з найважчих завдань педагогічної майстерності.
Майстру належить вирішальна роль у вихованні в учнів любові до професії. Саме він повинен розкрити найкращі риси професії так, щоб учні захопилися нею, тоді буде хороший результат і в навчанні, і у вихованні. Важливо, щоб майстер бачив найменші досягнення вихованця, знав, у чому він відчуває труднощі, міг визначити, який результат праці для учня буде радісною подією, вчасно допоміг йому закріпити і розвинути цей успіх.
Як показує досвід, майстру завжди потрібно пам’ятати, що у кожного учня свої, тільки йому властиві здібності і можливості, а від них і залежить успіх навчання. Наприклад, один учень за якийсь час зробив 5 деталей, а інший за той же самий час – 10. У того і в іншого учня – це особисті досягнення, і майстру дуже важливо це враховувати, оцінюючи роботу кожного відповідно до його можливостей, особливо на перших порах.
Якщо учень любить свою професію, майстру порівняно легко виховати у нього почуття відповідальності, високу організованість і свідому трудову дисципліну, прагнення до знань і постійного вдосконалення.
3.5 Рекомендації щодо підвищення ефективності формування учених-чеського колективу
Важливою умовою підвищення ефективності виховної роботи в групі є регулярне ведення майстром педагогічного щоденника.
Планування, облік, критичний аналіз вдалих і невдалих виховательських заходів дає можливість майстру накопичити педагогічний досвід, виробити певну систему у вихованні учнів. Щоденник, як дзеркало, відображає життя колективу групи в цілому і кожного учня окремо протягом усього періоду навчання в училищі.
З метою правильного формування взаємин складу органу колективу повинен обиратися самими учнями, у противному випадку учні сприймають його як орган адміністрації навчального закладу. Вибраний орган колективу з перших днів свого існування повинен активно діяти.
Вирішальну роль в організації учнівського колективу мають відігравати громадські організації. З перших днів навчання треба постаратися залучити всіх учнів у профспілкову роботу. Групова профспілкова організація має очолити змагання, стежити за охороною праці, технікою безпеки, організувати допомогу відсталим, дбати про побут учня.
Важливе місце в навчальній групі повинна зайняти спортивна група. Фізична культура і спорт необхідні для всебічного виховання молодої людини. Майстру не обов’язково бути спортсменом, щоб допомогти учням налагодити спортивну роботу в групі. Будь-який майстер може підготувати своїх учнів до участі в спартакіаді, мобілізувати на активну боротьбу за спортивну честь свого колективу. Майстер повинен пам’ятати, що регулярні заняття фізкультурою і спортом потрібні не стільки для дозвілля учнів, скільки для зміцнення здоров’я, закалювання, згуртування учнівського колективу, виховання дружби і товариства.
Для більшого підвищення ефективності формування учнівського колективу майстру ПЗ необхідно постійне спілкування з учнями, що вимагає від нього великого такту, чуйності і справедливості у поєднанні з високою вимогливістю, оптимізмом, самовладанням і твердістю в реалізації рішень. Майстра необхідно багато часу приділяти організаційній роботі поза училища, учнів більше організованих і здатних прикріпити на допомогу відсталим.
Майстра слід постійно удосконалювати свої професійні якості.
У вирішенні будь-яких питань майстер повинен спиратися на учнівський колектив. Але найголовнішим є атмосфера доброзичливості, яка сприяє розкриттю особистості учнів і формування індивідуальності. Все це дає можливість створити міцний і стійкий колектив. У результаті майстер почуває себе в колективі потрібною а необхідною людиною.
3.6 Методичні рекомендації майстру ПО з оптимізації процесу формування учнівського колективу
Бути хорошим майстром-вихователем – це, значить, побудувати своє життя так, щоб воно стала прикладом для хлопців, першою і основною школою морального сприйняття.
Майстер повинен дбайливо ставитися до того, що хвилює молодь, не засмучуватися, а радіти, коли діти задають питання, і не відбуватися загальними фразами, а зацікавлено, аргументовано пояснювати. На одні запитання відповідати вичерпно, а на інші – ескізно. При цьому рекомендувати літературу для самостійно знайомства з проблемою. На наступному занятті розмова продовжується на іншій глибині, з великим розумінням.
Майстру ПЗ необхідно підвищувати рівень дружніх і альтруїстичних відношень в групі. Необхідно правильно розподілити громадські доручення в залежно від характеру та здібностей учнів, провести групове збори, на якому роз’яснити, що, виконуючи будь-яку роботу, вони роблять внесок у поліпшення навчального процесу.
Висновок
В процесі виконання курсової роботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:
– виявлено роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
– визначено міжпредметні зв'язки (виявили, які дисципліни і теми з них забезпечують вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»; виявили, які дисципліни і теми з них забезпечує дана тема);
– складено поурочно-тематичний план вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розроблено комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
– виконано аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розроблено порядок організації і методику теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
– розглянуто форми організації педагогічного процесу;
– визначено основні види і характеристики форм організації педагогічного процесу.
Список використаних джерел
1. «Дидактичні основи професійної освіти». Методичні рекомендації до виконання курсової роботи» / Упорядники Н.В. Карчевська, Т.Є. Фіногєєва. – Стаханов: ГФУ ІПА, 2008. – 40 с.
2. Васильєв І.Б. Професійна педагогіка: конспект лекцій для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. 3-є вид., перепрац. – Харків, 2003. – 151 с.
3. Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся. – К.: Высшая школа, 1990.
4. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. – Киев, 1978.
5. Михайловский В.А. Педагогика высшей школы: Учебное пособие, – Харьков: ХГУ, 1991.
