МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Гірничий факультет

Кафедра інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ НА ТЕМУ:

«Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. По введеним вершинам чотирьохкутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD»

з дисципліни «Прикладне програмування»

Студент (Гостілов О.С.)

Керівник проекту (Єфремова О.В.)

м. Стаханов

2009 р

УІПА, гірничий факультет

Кафедра інформаційних технологій

Дисципліна “Прикладне програмування”

Спеціальність 6.01010036

Курс 2. Група ДГ-К7- 1. Семестр 4

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект студента

Гостілов Олександр Сергійович

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту «Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. По введеним вершинам чотирьохкутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD»

2. Термін здачі студентом закінченого проекту до 25 травня 2009 р.

3. Вихідні дані до проекту Середовище програмування Delphi 7, бібліотека VCL. Діапазон значень на координатних осях , .

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):

Вступ, з обов’язковим посиланням на літературу, в якій вказується актуальність і ефективність програмування в середовищі Delphi 7.

Умова задачі, її аналітичне розв’язання в загальному вигляді з обов’язковим посиланням на літературу.

Розв’язання задачі для самостійно заданих початкових даних з врахуванням градуювання осей координат. Програмування в консольному режимі, отримання результату.

Сценарій проекту розв’язання задачі в Delphi. Програмна реалізація. Алгоритми процедур. Інтерфейс проекту обов’язково повинен включати вікна для графічного розв’язання задачі з контролем введення початкових даних та контролем можливості повного графічного відображення результату; вікно з описом аналітичного розв’язання задачі в загальному вигляді; вікно з даними автора проекту. Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі.

Опис інтерфейсу з екранними копіями.

Висновки з обов’язковим переліком кількісних даних, що характеризують результати розробки.

Використані джерела.

Додатки.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) Сторінки формату А4 зі схемами алгоритмів окремих процедур.

6. Дата видачі завдання 2 лютого 2009 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Найменування етапів курсового проектування	Термін виконання	Примітки
1.	Вступ. Математичне розв’язання задачі.	до 2.03
2.	Розв’язання задачі в консольному режимі.	до 15.03
3.	Розробка сценарію проекту в Delphi , алгоритмів процедур.	до 15.03	Контроль лектора, Завідувача кафедри
4.	Програмна реалізація проекту. Тестування проекту, внесення в проект необхідних змін та доповнень.	до 2.05
5.	Оформлення тексту пояснювальної записки: вступ, основний текст, висновки, список джерел та додатки. Представлення проекту на перевірку керівнику.	до 7.05
6.	Підготовка роботи до захисту.	до 15.05
7.	Захист курсової роботи	15-25.05	Комісія

Студент _____________

Керівник _____________ Єфремова Оксана Володимирівна

2 лютого 2009 р.

Зміст

Вступ

1 Математичне розв’язання задачі

1.1 Умова задачі

1.2 Аналітичне розв’язання задачі в загальному вигляд

1.2.1 Визначення

1.2.2 Формули

1.3 Розв’язання задачі для самостійно заданих початкових даних

2 Сценарій розв’язання задачі в Delphi

2.1 Програмування в консольному режимі

2.1.1 Блок-схема алгоритму

2.1.2 Код додатку

2.1.3 Реакція ЕОМ

2.2 Компоненти форми та їх властивості

2.2.1 Edit

2.2.2 Label

2.2.3 Button

2.2.4 GroupBox та CheckBox

2.2.5 PaintBox

2.2.6 ComboBox та ColorBox

2.2.7 Timer

2.2.8 MainMenu

2.2.9 OLEContainer

2.3 Алгоритми процедур

2.4 Програмний код додатку

3 Опис інтерфейсу з екранними копіями

3.1 Інтерфейс проекту

3.2 Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сьогодні існує дуже багато готових систем та пакетів. Однак будь-який пакет чи програма з моменту своєї появи морально старіє, тобто з’являються нові пропозиції щодо поліпшення їхніх можливостей, а самі задачі трансформується у нові, наперед не передбачені. Відповідно до цього модифікують пакети та програми — з’являються їхні нові версії. Крім того, сучасні пакети тяжіють до універсалізму, їхні розробки намагаються забезпечити підтримку якомога ширшого кола задач. Саме по собі це позитивне, однак коли потрібно сьогодні розв’язати одну задачу, завтра — іншу, а післязавтра — ще іншу, і всі вони неодмінні, то виникає потреба використовувати декілька різноманітних пакетів. Це може виявитись досить складним.

Радикальним виходом з ситуації є самостійна розробка програм для розв’язування конкретних задач. Безпосереднє програмування у Windows можливе на базі програмних пакетів, які це підтримують, — наприклад, Borland C++. Однак для роботи з такими пакетами треба добре знати не стільки мову C++, скільки Windows, а точніше — бібліотеки функцій Windows АРІ, які є громіздкими та досить заплутаними.

З появою пакету Delphi розробка прикладних програм значно спростилася. Найважливішим є те, що в середовищі Delphi можна створити цілком сучасні та ефективні програми для роботи в операційній системі Windows, навіть не знаючи деталей чи особливостей Windows. Іншим дуже важливим досягненням Delphi є технологія візуального проектування — програми будують на базі стандартизованих компонентів [6].

Для побудови програми Delphi широко використовують засоби, які надає система. Є дві частини побудови: перша – проектування інтерфейсу з використанням стандарт них елементів (компонент) та маніпулювання їхніми розмірами й розташуванням; друга – написання фрагментів програмного коду для виконання завдання. Delphi самостійно записує деякі частини програми без зовнішнього втручання, розробникові треба кодувати лише суто свою задачу. Крім того, Delphi формує для майбутньої програми потрібну інформацію у файлах. На всіх етапах розробки програми можна бачити її інтерфейс, перевіряти програму шляхом виконання, змінювати властивості компонент, на яких побудована програма, вилучати чи додавати візуальні компоненти.

За відгуками фахівців, Delphi можна віднести до одного з найбільших досягнень сучасної комп’ютерної індустрії, що значно полегшує процес програмування та робить його цікавим і приємним.

Об’єкт дослідження:

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є діагоналі чотирьохкутника а їх властивості.

Мета дослідження:

Метою є створення Windows-додатка на алгоритмічній мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi. Необхідно по введеним вершинам чотирикутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD.

Задачі:

1. На основі теоретичного матеріалу з аналітичної геометрії розробити математичне розв’язання задачі;

2. Виконати розв’язання задачі в консольному режимі;

3. Розробити сценарій проекту в Delphi та алгоритми процедур;

4. Виконати програмну реалізацію проекту, протестувати проект та внести до нього необхідні зміні та доповнення;

5. Оформити текст пояснювальної записки для захисту.

1. Математичне розв’язання задачі

1.1 Умова задачі

Необхідно по введеним вершинам чотирьохкутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD.

1.2 Аналітичне розв’язання задачі в загальному вигляді

1.2.1 Визначення

Чотирьохкутник — геометрична фігура з чотирма сторонами. Чотирьохкутником називається фігура, яка складається із чотирьох крапок та чотирьох послідовно з’єднуючих їх відрізків. При цьому ніякі три з даних точок не лежать на одній прямій, а з’єднуючи їх відрізки не повинні перетинатися. Дані точки називаються вершинами чотирьохкутника, а з’єднуючи їх відрізки — сторонами чотирьохкутника.

Рисунок 16 – Чотирьохкутник

Чотирьохкутник позначається вказівкою його вершин, при чому вершини, що стоять в позначенні поруч, повинні лежати на одній стороні. Сторонами чотирьохкутника є відрізки AB, ВС, СD та DА, вершинами — точки А, В, С та D, кутами —А, В, С та D. Сторони AB та BC є сусідніми сторонами, а кути В та С — сусідніми кутами. Сторони АВ та СD — протилежні.

Відрізок АС (та BD) називається діагоналлю даного чотирьохкутника, так як містить дві протилежні вершини.

1.2.2 Формули

По-перше, знайдемо значення за допомогою визначників:

(1)

Рівняння прямої для діагоналей АС та BD:

; (2)

; ; .

; (3)

; ; .

Рівняння прямої, що проходить через точки А та С:

(4)

та B та D:

(5)

Щоб знайти точку перетину діагоналей запишемо рівняння (4) та (5) у систему:

(6)

Вирішимо систему через визначення.

; ; ; ; ; (7)

Точка перетину діагоналей О має такі координати: .

Знаходимо довжину повної діагоналі BD:

; (8)

довжину OD:

; (9)

та довжину OB:

(10)

Тепер знайдемо відношення OB та OD:

; .(11)

1.3 Розв’язання задачі для самостійно заданих початкових даних

Задача

По введеним вершинам чотирьохкутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD.

Дано:

Знайти: Відношення OB до OD.

Рішення:

Значення за допомогою визначників (1).

Знаходимо рівняння прямої для діагоналей АС та BD (формули (2) та (3)):

; ;

; ;

; ;

. .

Рівняння прямої, що проходить через точки А та С (4):

;

та B та D (5):

.

Щоб знайти точку перетину діагоналей запишемо ці два рівняння у систему (6):

.

Вирішимо систему через визначники (7):

; ; .

; .

Точка перетину діагоналей О має такі координати: .

Знаходимо довжину повної діагоналі BD (8):

;

довжину OD (9):

;

та довжину OB (10):

.

Тепер знайдемо відношення OB та OD (11):

; .

Відповідь: діагональ АС ділить діагональ BD з відношенням 75% до 25%.

2 Сценарій розв’язання задачі в Delphi

2.1 Програмування в консольному режимі

2.1.1 Блок-схема алгоритму

2.1.2 Код додатку

program Project1;

{$APPTYPE CONSOLE}

uses

SysUtils;

var

x0,y0:integer;

xa,ya,xb,yb,xc,yc,xd,yd:real;

OB,OD,D,BD:real;

X1,Y1,X2,Y2,Z1,Z2,xO,yO:real;

OBP,ODP:integer;

begin

writeln('vvedite vershihy chetyrehugolnika');

readln(xa,ya,xb,yb,xc,yc,xd,yd);

X1:=yC-yA;Y1:=xA-xC;

Z1:=xA*yC-xC*yA;

X2:=yD-yB;Y2:=xB-xD;

Z2:=xB*yD-xD*yB;

D:=X1*Y2-Y1*X2;

xO:=(Z1*Y2-Y1*Z2)/D;

yO:=(X1*Z2-Z1*X2)/D;

OB:=sqrt(sqr(xO-xB)+sqr(yO-yB));

OD:=sqrt(sqr(xO-xD)+sqr(yO-yD));

BD:=sqrt(sqr(xB-xD)+sqr(yB-yD));

OBP:=round(OB*(100/BD));

ODP:=100-OBP;

writeln('Dlina OB: ',OB:4:2);

writeln('Dlina OD: ',OD:4:2);

writeln('Otnoshenie: ',OBP,'/',ODP);

readln;

end.

2.1.3 Реакція ЕОМ

Рисунок 16 - Реакція ЕОМ

2.2 Компоненти форми та їх властивості

Створюючи дану програму я використовував різноманітні компоненти, такі як: Edit, Label, Button, GroupBox, CheckBox, PaintBox, ColorBox, ComboBox, Timer, MainMenu та OleContainer.

Таблиця 1 – Загальна характеристика компонентів:

Компонент	Піктограма	Панель компонентів	Опис
Edit (вікно редагування)		Standard	Відображення, введення та редагування однорядкових текстів. Є можливість оформлення об'ємного бордюру. Основна властивість — Text.
Label (позначка)		Standard	Відображення тексту, який не з-змінюється користувачем. Ніякого оформлення тексту не передбачено, крім кольору позначки та тексту. Основна властивість — Caption.
Button (командная кнопка)		Standard	Використовується для створення кнопок, якими користувач виконує команди у додатку.
GroupBox (групове вікно)		Standard	Є контейнером, що об’єднує групу пов'язаних органів управління, таких, як радіокнопкі RadioButton, контрольні індикатори Checkbox і т.д.
CheckBox (контрольний індикатор з прапорцем)		Standard	Дозволяє користувачеві вмикати та вимикати опції програми.
PaintBox (вікно для малювання)		System	Використовується для створення на формі деякої області, в якій можна малювати.
ColorBox (список цветов)		Additional	Спеціальний варіант ComboBox для вибору одного з системних кольорів.
ComboBox (редактируемый список)		Standard	Об’єднує функції ListBox та Edit. Користувач може або ввести текст, або вибрати його із списку.
Timer (таймер)		System	Використовується для запуску процедур, функцій та подій у вказані інтервали часу.
MainMenu (головне меню)		Standard	Дозволяє конструювати та створювати смугу головного меню форми та випадаючі меню. Компонент не-візуальний.
OLEContainer (контейнер OLE)		System	Використовується при створенні області клієнта для об'єкта OLE.

2.2.1 Edit

Компонент Edit — це однорядковий редактор (рядок), призначений для вводу користувачем деяких даних. Вміст рядку є значенням властивості Text.

Для даного компоненту маються можливості:

• редагування тексту (виділення фрагменту, перетворення виділеного тексту, чуттєвість до регістру);

• відгук на зміну в тексті;

• керування доступом у тексті (наприклад, доступ «тільки для читання» або символи паролю, що роблять невидимими символи, що вводяться).

Деякі властивості компоненту Edit (разом із типами) [1]:

• AutoSelect. Тип — Boolean. Вказує, чи буде виділятися весь текст у момент отримання компонентом фокуса вводу;

• BorderStyle. Тип — TBorderStyle. Визначає стиль обрамлення компоненту: bsNone – немає обрамлення; bsSingle – компонент обрамляється однією лінією;

• MaxLength. Тип — Integer. Визначає максимальну довжину текстового рядка. Якщо має значення 0, то довжина рядку не обмежена;

• PasswordChar. Тип — Char. Якщо символ PasswordChar визначений, то він замінює собою будь-який символ тексу при відображенні у вікні. Використовується для воду паролів;

• ReadOnly. Тип — Boolean. Якщо значення властивості дорівнює True, то текст не може змінюватись;

• OEMConvert. Тип — Boolean. Містить True, якщо необхідно перекодувати текст із кодування MS-DOS до кодування Windows та назад.

2.2.2 Label

Label — це позначки, що спеціально призначені для відображення тексту. Компонент Label відображає текст, що не редагується, який зберігається у властивості Caption. Текст вирівнюється у межах компоненту одним із трьох способів: по лівому краю, по правому краю а по центру. Спосіб вирівнювання визначається властивістю Alignment. Якщо текст напису занадто великий, то можна організувати його вивід у декілька рядків (з перенесенням слів). Для цього достатньо встановити властивість WordWrap у значення True [8].

Ще одна зручна можливість — автоматичне налаштування розмірів компоненту по ширині ті висоті вікна. Вона контролюється властивістю AutoSize та за замовчуванням ввімкнена.

Фон напису можна зробити прозорим, встановив властивість Transparent у значення True. Такий напис можна винеси поверх графічного зображення.

За допомогою компоненту Label часто створюються підказки до інших компонентів, зокрема до полів вводу. При цьому властивість Caption містить не тільки текст, але й «гарячу» клавішу, при виборі якої активізується зв’язаний з написом компонент. Цей компонент вказується у властивості FocusControl.

2.2.3 Button

Найпростішою та, мабуть, найбільш частіше використовуваною кнопкою є кнопка Button.

Основна властивість кнопки з точки зору зовнішнього вигляду — властивість Caption (напис). Основна подія — OnClick, що виникає при натисканні на кнопку. Саме в обробнику цієї події записуються оператори, що повинні виконуватись при натисканні користувача по кнопці.

Властивість Cancel, якщо її встановити у true, визначає, що натискання користувачем клавіші Esc буде еквівалентно натисканню на дану кнопку. Властивість Default, якщо її встановити у true, визначає, що натискання користувачем клавіші вводу Enter буде еквівалентно натисканню на дану кнопку, навіть якщо ця кнопка у цей момент не знаходиться у фокусі. Правда, якщо у момент натискання Enter у фокусі знаходиться інша кнопка, то все ж таки спрацює саме ця кнопка [3].

Із методів, притаманних кнопці, має сенс відмітити тільки один — Click. Виконування цього методу еквівалентно натисканню на кнопці, тобто викликає подію кнопки OnClick. Саме цим можна скористатися, щоб продублювати якимось іншими діями користувача натискання на кнопці. Наприклад:

if (key='C' or key='c') then Button1.Click;

Ця умова значить, що якщо користувач ввів символ «С» або «с», то у результаті буде виконаний обробник натискання кнопки Button1.

2.2.4 GroupBox та CheckBox

GroupBox багато в чому схожий зі звичайною панеллю. Він призначений для групування схожих за змістом компонентів. Текст із властивості Caption виходить не посередині панелі, а зверху, створюючи таким чином заголовок цієї панелі. При переміщенні GroupBox будуть переміщуватися і всі компоненти, що розволожені на ньому [10].

Рисунок 16 – Компонент GroupBox та CheckBox на ньому

CheckBox — це перемикач, що використовується для установки параметрів, що характеризуються двома значеннями: "Так" і "Ні" (True и False).

Звичайно перемикач має два стана: увімкнений та вимкнений. Поточний стан визначається значенням властивості Checked. Якщо воно дорівнює значенню True, то перемикач увімкнений, інакше — вимкнений. Буває, що перемикач має ще й третій стан — невизначений (grayed). У цьому стані перемикач замальовується сірим кольором.

Характерні властивості цього компоненту:

• Alignment (визначає, з якої сторони від перемикача знаходиться текст: taRightJustify — праворуч, taLeftJustify — зліва);

• AllowGrayed (якщо дорівнює True, то перемикач має три стана);

• Caption (текст поруч із перемикачем);

• Checked (визначає, чи увімкнений перемикач);

2.2.5 PaintBox

Компонент PaintBox використовується для малювання не на всій формі, а у обмеженому прямокутнику. Цей компонент розміщається на формі у вигляді прозорого пунктирного квадрату, і в його межах можна малювати. Малювання виконується звертанням до властивості Canvas (графічна канва) цього компоненту: PaintBox1.Canvas. У нього, в свою чергу, є властивість Pixels (PaintBox1.Canvas.Pixels), яке представляє собою матрицю, двомірний масив заданого розміру — поточений образ канви, де кожен елемент — окрема точка. У Pixels[] відлік точок (пік селів екрану) починається з 0.

Координати x та y відраховуються від верхнього лівого кута, тобто він вважається за точку з координатами (0, 0). Для конкретної точки вказується колір. Функція RGB() формує клір комбінацією інтенсивності червоного, зеленого та синього (інтенсивність задається числом від 0 до 255). Наприклад: чорний — RGB(0,0,0), червоний — RGB (255,0,0), синій — RGB(0,0,255), білий — RGB (255,255,255) [9].

2.2.6 ComboBox та ColorBox

Компоненти ComboBox та ColorBox забезпечують вибір із списку. ComboBox відображає списки рядків, ColorBox — список кольорів.

ComboBox дозволяє також редагувати дані та відображати список як у розгорнутому вигляді, так і у вигляді випадаючого вікна, що звичайно зручніше, так як це заощаджує площу вікна додатку.

Основна властивість компоненту, що містить список рядків, — Items, що має тип TStrings. Заповнити його під час проектування можна, натиснувши на кнопку з багатокрапкою біля цієї властивості у вікні Інспектора Об’єктів.

Стиль зображення цього компоненту визначається властивістю Style, що може приймати наступні основні значення [4]:

• csDropDown (випадаючий список з рядками однакової висоти та вікном редагування, що дозволяє користувачеві вводити або редагувати);

• csSimple (розгорнутий список з рядками однакової висоти та з вікном редагування, що дозволяє користувачеві вводити або виводити текст);

• csDropDownList (випадаючий список з рядками однакової висоти, що не містить вікна редагування).

Вибір користувача або введений текс можна визначити по значенню властивості Text. Якщо ж треба визначити індекс елементу списку, що вибраний користувачем, то можна скористатися властивістю ItemIndex. Якщо початкове значення не задано, то у момент запуску додатку користувач не побачить у вікні компоненту одне із можливих значень.

Властивість MaxLength визначає максимальну кількість символів, які користувач може ввести у вікно редагування. Якщо MaxLength = 0, то кількість символів, що вводиться, не обмежено.

Властивість Sorted дозволяє впорядкувати список за абеткою. При Sorted= true нові рядки у список додаються не у кінець, а за абеткою.

2.2.7 Timer

Компонент Timer дозволяє задавати у додатку інтервали часу. Таймер знаходить численне застосування у: синхронізації мультиплікації, закритті деяких вікон, з якими користувач довгий час не працює, увімкнення хранителя екрану, завдання часу на відповідь у навчальних програмах — все це безліч задач, в яких вимагається задавати інтервали часу, вирішується за допомогою таймеру.

Таймер — це не візуальний компонент, який може розміщуватись у будь-якому місці форми. Він має дві властивості, що дозволяють їм керувати: Interval — інтервал часу у мілісекундах та Enabled — доступність. Властивість Interval задає період спрацьовування таймеру. Через заданий інтервал часу таймер спрацьовує, викликаючи подію OnTimer. В обробнику цієї події записуються необхідні операції.

Якщо необхідно у деякій процедурі запустити таймер, що відлічив би заданий інтервал, наприклад, 5 секунд, після чого треба виконати деякі операції та вимкнути таймер, це можна зробити наступним чином. При проектуванні таймер робиться доступним (Enabled = true), але властивість Interval задається порівнюваним 0. Таймер не буде працювати, доки у момент, коли треба запустити таймер, не буде виконатися оператор [7].

Timer1.Interval:= 5000;

Через 5 секунд після цього наступить подія OnTimer. В її обробнику треба задати оператор, що відключить таймер, після чого можна виконувати необхідні операції:

Timer1.Interval:= 0;

Таймер точно витримує задані інтервали Interval, якщо вони достатньо великі — сотні та тисячі мілісекунд. Якщо ж задавати інтервали довжиною десятки або одиниці мілісекунд, то реальні інтервали часу виявляються знатно більше внаслідок різноманітних накладних витрат, що пов’язані із викликами функцій та іншими обчислювальними аспект.

2.2.8 MainMenu

Меню — це не візуальний компонент, який у додатку представляє собою список об’єднаних за функціональною ознакою пунктів, кожен із яких визначає команду або вкладене меню (підменю). Вибір пункту меню відповідає виконанню заданої команди або розкриттю підменю.

Існує два виду меню [5]:

• головне меню (MainMenu) — компонент, призначений для керування працею усього додатку. При роботі додатку воно розташовується у верхні частині форми під заголовком та містить найбільш загальні команди роботи;

• спливаюче меню (PopupMenu) — може визначатися для будь-якого об’єкту. Воно також містить команди, але вони, як правило, відносяться до відповідного об’єкту. У додатку спливаюче меню викликається натисканням по правій кнопці миші у момент, коли вказівник миші наведений на відповідний об’єкт. Таке меню ще називається контекстним, оскільки до нього входять ті команди, які можна виконувати над конкретним об’єктом у конкретний час.

Оскільки меню — не візуальні компоненти, то вони можуть розміщуватись у будь-якому зручному для програміста місці форми. Для створення та зміни пунктів меню у процесі розробки додатку призначений Конструктор Меню (Menu Designer).

Усі пункти меню мають однакові властивості, які відображаються у Інспекторі Об’єктів. Наприклад, властивості Name та Caption. Властивість ShortCut може задавати «гарячі клавіші» для команди, що відповідає пункту. Якщо властивість Caption задати як « – » (тире), то в меню з’явиться розділова горизонтальна риса.

Для кожного пункту меню повинен бути заданий метод, що визначає дії, які виконуються у відповідь на подію вибору відповідного пункту. Щоб задати такий метод, треба запустити Конструктор меню та виконати подвійне натискання по необхідному пункту.

2.2.9 OLEContainer

Абревіатура OLE означає Objects Linked and Embedded (приєднання та вбудовані об'єкти). OLE є подальшим розвитком ідеї поділюваних між додатками даних. OLE дозволяє легко вмонтувати в додаток обробку будь-яких типів даних. Кожен раз, коли в програмі-клієнті користувач звертається до OLE-об'єкту з метою перегляду або редагування даних (зазвичай подвійного клацання мишкою на об'єкті), запускається додаток-сервер, в якому і відбувається робота з даними [2].

Як випливає з назви, OLE-об'єкти можна або приєднати до OLE-контейнера, або включити до нього. У першому випадку дані будуть зберігатися в файлі на диску; будь-який додаток буде мати доступ до цих даних і зможе вносити зміни. У другому випадку дані включаються в OLE-контейнер, і тільки він зможе переглядати і модифікувати ці дані.

Вибрати OLE-сервер можна, двічі натиснувши на компоненті (див. Рисунок 6).

Рисунок 16 – Вибір OLE-сервера

У цьому діалозі є список всіх зареєстрованих в системі OLE-серверів. Тип OLE-об'єкту визначається як раз тим сервером, який Ви вкажете. Якщо Ви створите новий об'єкт (Create New), то при натисканні на кнопку OK запуститься програма OLE-сервера, в якій і формується новий об'єкт.

Також OLE-об'єкт можна створити, використовуючи вже існуючий файл у форматі одного з OLE-серверів. Для цього потрібно вибрати пункт Create from File (див. Рисунок 7).

Рисунок 16 — Створення із файлу

Обраний об'єкт можна як включити до програми, так і приєднати, відзначивши пункт Link.

Якщо під час дизайну Ви обираєте об'єкт для включення в OLE-контейнер, то він повністю записується у файл форми (formName.dfm) і в подальшому прикомпілюється до .exe файлу. У випадку дуже великих об'єктів це може призвести до тривалих пауз і навіть до виникнення помилки "Out of resource". Тому рекомендується великі об'єкти робити приєднаними (linked).

2.3 Алгоритми процедур

Блок-схема алгоритму процедури графічної побудови:

2.4 Програмний код додатку

Головна форма:

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Menus, ExtCtrls, StdCtrls;

type

TForm1 = class(TForm)

GroupBox1: TGroupBox;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Edit3: TEdit;

Edit4: TEdit;

Edit5: TEdit;

Edit6: TEdit;

Edit7: TEdit;

Edit8: TEdit;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

GroupBox2: TGroupBox;

PaintBox1: TPaintBox;

MainMenu1: TMainMenu;

N1: TMenuItem;

Button1: TButton;

GroupBox3: TGroupBox;

ColorBox1: TColorBox;

Label6: TLabel;

Label5: TLabel;

CheckBox1: TCheckBox;

Label7: TLabel;

Button2: TButton;

Label8: TLabel;

ColorBox2: TColorBox;

Label9: TLabel;

CheckBox2: TCheckBox;

Label10: TLabel;

CheckBox3: TCheckBox;

Label11: TLabel;

ColorBox3: TColorBox;

Label12: TLabel;

Label13: TLabel;

ColorBox4: TColorBox;

ComboBox1: TComboBox;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

N4: TMenuItem;

Bycnherwbz1: TMenuItem;

procedure FormCreate(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox1Change(Sender: TObject);

procedure CheckBox1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox2Change(Sender: TObject);

procedure CheckBox2Click(Sender: TObject);

procedure CheckBox3Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox3Change(Sender: TObject);

procedure ColorBox4Change(Sender: TObject);

procedure ComboBox1Change(Sender: TObject);

procedure N2Click(Sender: TObject);

procedure Activate(Sender: TObject);

procedure N3Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure Bycnherwbz1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

x0,y0:integer;

xe,ye:integer;

x,y:real;

dx,dy:real;

Mx,My:real;

xmin,xmax,ymin,ymax:integer;

a1,a2,b1,b2:integer;

xa,ya,xb,yb,xc,yc,xd,yd:real;

v,c,c1:integer;

OB,OD,D,BD:real;

xn,yn,xn1,yn1:Real;

X1,Y1,X2,Y2,Z1,Z2,xO,yO:real;

w:integer;

vis:integer;

OBP,ODP:integer;

implementation

uses Unit3, Unit2, Unit4, Unit5, Unit6;

{$R *.dfm}

function ekrX(x:real):integer; //Преобразование X

begin

ekrX:=round(mx*(x-xmin)+a1);

end;

function ekrY(y:real):integer; //Преобразование Y

begin

ekrY:=round(my*(-y+ymax)+b1);

end;

procedure TForm1.Activate(Sender: TObject);

begin

if vis<>1

then

begin

Form2.ShowModal;

end;

End;

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

xmin:=-4; xmax:=4; ymin:=-4; ymax:=4;

a1:=10; a2:=410;

b1:=10; b2:=410;

dx:=1; dy:=1;

with PaintBox1.Canvas do

begin

Brush.Color:=clWhite;

Rectangle(-1,-1,PaintBox1.Width+1,PaintBox1.Height+1);

Pen.width:=1;

Pen.Color:=clBlack;

Mx:=round((a2-a1)/(xmax-xmin));

My:=round((b2-b1)/(ymax-ymin));

x0:=a1-round(mx)*xmin;

y0:=b1+round(my)*ymax;

Pen.width:=1;

Pen.Style:=psDot;

Pen.Color:=Colorbox2.Selected;;

Font.Color:=Colorbox3.Selected;

if checkbox3.checked=true then

begin

TextOut(a2-10,y0-15,'X');

TextOut(x0+5,b1+5,'Y');

TextOut(x0+5,y0-18,'0');

end;

x:=xmin;

repeat

Xe:=round(mx*(x-xmin)+a1);

if Checkbox1.Checked=true then

begin

MoveTo(xe,b1);LineTo(xe,b2);

end;

if checkbox3.checked=true then

begin

if x<>0 then textOut(xe-5,y0+5,FloatToStr(x));

end;

x:=x+dx;

until(x>xmax);

y:=ymin;

repeat

Ye:=round(my*(-y+ymax)+b1);

if Checkbox1.Checked=true then

begin

MoveTo(a1,ye);LineTo(a2,ye);

end;

if checkbox3.checked=true then

begin

if y<>0 then textOut(x0-20,ye-5,FloatToStr(y));

end;

y:=y+dy;

until(y>ymax);

Font.Color:=clBlack;

If Checkbox2.Checked=true then

begin

Pen.Width:=2;

Pen.Color:=Colorbox1.Selected;;

Pen.Style:=psSolid;

MoveTo(a1,y0); LineTo(a2,y0);

MoveTo(x0,b1); LineTo(x0,b2);

end;

If v=1 then

begin

X1:=yC-yA;Y1:=xA-xC;

Z1:=xA*yC-xC*yA;

X2:=yD-yB;Y2:=xB-xD;

Z2:=xB*yD-xD*yB;

D:=X1*Y2-Y1*X2;

If D<>0 then

begin

xO:=(Z1*Y2-Y1*Z2)/D;

yO:=(X1*Z2-Z1*X2)/D;

OB:=sqrt(sqr(xO-xB)+sqr(yO-yB));

OD:=sqrt(sqr(xO-xD)+sqr(yO-yD));

BD:=sqrt(sqr(xB-xD)+sqr(yB-yD));

OBP:=round(OB*(100/BD));

ODP:=100-OBP;

label5.Caption:='OB='+FloatToStrF(OB,fffixed,4,2)+' '+IntToStr(OBP)+'%'+#13

+'OD='+FloatToStrF(OD,fffixed,4,2)+' '+intToStr(ODP)+'%';

Font.Color:=clRed;

textOut(ekrX(xO)+6,ekrY(yO)-6,'O');

end

else

begin

label5.Caption:='';

ShowMessage('Исправте координаты точек');

end;

Case Combobox1.ItemIndex of

0:w:=1;

1:w:=2;

end;

Pen.Width:=w;

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=Colorbox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));

LineTo(ekrX(xb),ekrY(yb));

LineTo(ekrX(xc),ekrY(yc));

LineTo(ekrX(xd),ekrY(yd));

LineTo(ekrX(xa),ekrY(ya));

Pen.Width:=1;Pen.Style:=psDot;

LineTo(ekrX(xc),ekrY(yc));

MoveTo(ekrX(xb),ekrY(yb));

LineTo(ekrX(xd),ekrY(yd));

Font.Color:=clRed;

textOut(ekrX(xA)+6,ekrY(yA)+1,'A');

textOut(ekrX(xB)+6,ekrY(yB)+1,'B');

textOut(ekrX(xC)+6,ekrY(yC)+1,'C');

textOut(ekrX(xD)+6,ekrY(yD)+1,'D');

Font.Color:=clBlack;

Pen.Color:=clBlack;

Pen.Width:=1;

Pen.Style:=psSolid;

Ellipse(ekrX(xA)-3,ekrY(yA)-3,ekrX(xA)+3,ekrY(yA)+3);

Ellipse(ekrX(xB)-3,ekrY(yB)-3,ekrX(xB)+3,ekrY(yB)+3);

Ellipse(ekrX(xC)-3,ekrY(yC)-3,ekrX(xC)+3,ekrY(yC)+3);

Ellipse(ekrX(xD)-3,ekrY(yD)-3,ekrX(xD)+3,ekrY(yD)+3);

end;

end;

end;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

v:=1;

xA:=StrToFloat(Edit1.Text);

yA:=StrToFloat(Edit2.Text);

xB:=StrToFloat(Edit3.Text);

yB:=StrToFloat(Edit4.Text);

xC:=StrToFloat(Edit5.Text);

yC:=StrToFloat(Edit6.Text);

xD:=StrToFloat(Edit7.Text);

yD:=StrToFloat(Edit8.Text);

c:=0;

repeat

begin

case c of

0:begin Xn:=xA;Yn:=yA;end;

1:begin Xn:=xB;Yn:=yB;end;

2:begin Xn:=xC;Yn:=yC;end;

3:begin Xn:=xD;Yn:=yD;end;

end;

c1:=0;

repeat

begin

case c1 of

0:begin Xn1:=xA;Yn1:=yA;end;

1:begin Xn1:=xB;Yn1:=yB;end;

2:begin Xn1:=xC;Yn1:=yC;end;

3:begin Xn1:=xD;Yn1:=yD;end;

end;

if c<>c1 then

begin

If Xn=Xn1 then

begin

if Yn=Yn1 then

begin

ShowMessage('Найдены были одинаковые координаты двух точек.'+#13+

'Пожалуйста откорректируйте введенные координаты.',);

c:=4;c1:=4;v:=0;

end;

end;

end;

end;

If (Xn<xmin) or (Xn>xmax) or (Yn<Ymin) or (Yn>Ymax) then

begin

c:=4;c1:=4;v:=0;

ShowMessage('Одна из введенных точек выходит'+#13+'за пределы координатной плоскости');

end;

c1:=c1+1;

until(c1>3);

end;

c:=c+1;

until(c>3);

paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox1Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox1Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

v:=0;

label5.Caption:='';

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox2Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox2Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox3Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox3Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox4Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ComboBox1Change(Sender: TObject);

begin

PaintBox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);

begin

Form3.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N3Click(Sender: TObject);

begin

Form4.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin

Form5.ShowModal;

end;

procedure TForm1.Bycnherwbz1Click(Sender: TObject);

begin

Form6.ShowModal;

end;

end.

Форма заставки:

unit Unit2;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, OleCtnrs;

type

TForm2 = class(TForm)

Timer1: TTimer;

OleContainer1: TOleContainer;

procedure Activate(Sender: TObject);

procedure Timer1Timer(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form2: TForm2;

implementation

uses Unit1;

{$R *.dfm}

procedure TForm2.Activate(Sender: TObject);

begin

Timer1.Interval:=5000;

Timer1.Enabled:=True;

end;

procedure TForm2.Timer1Timer(Sender: TObject);

begin

Form1.Visible:=True;

vis:=1;

Form2.Close;

end;

end.

Форма «О программе»:

unit Unit3;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm3 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form3: TForm3;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Пример»:

unit Unit4;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm4 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form4: TForm4;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Аналитика»:

unit Unit5;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm5 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form5: TForm5;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма довідки:

unit Unit6;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm6 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form6: TForm6;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Код проекту:

program Project1;

uses

Forms,

Unit1 in 'Unit1.pas' {Form1},

Unit2 in 'Unit2.pas' {Form2},

Unit3 in 'Unit3.pas' {Form3},

Unit4 in 'Unit4.pas' {Form4},

Unit5 in 'Unit5.pas' {Form5},

Unit6 in 'Unit6.pas' {Form6};

{$R *.res}

begin

Application.Initialize;

Application.CreateForm(TForm1, Form1);

Application.CreateForm(TForm2, Form2);

Application.CreateForm(TForm3, Form3);

Application.CreateForm(TForm4, Form4);

Application.CreateForm(TForm5, Form5);

Application.CreateForm(TForm6, Form6);

Application.Run;

end.

3 Опис інтерфейсу з екранними копіями

3.1 Інтерфейс проекту

Запуск програми здійснюється подвійним натисканням на файл Project1.exe. При запуску програми перше, що відбувається, — це презентація екранної заставки (Рисунок 6).

Рисунок 16 – Екранна заставка

Після завершення часу трансляції з’явиться головна форма (Рисунок 7).

Рисунок 16 – Головна форма додатку

Перш за все, слід ввести початкові дані, на підставі яких буде виконуватись обчислення. Вводяться вони у поля редагування поля «Начальные данные» (Рисунок 8).

Рисунок 16 – Панель "Начальне данные"

Введення цих даних обов’язково, бо без них неможливо розпочати роботу програми.

Після заповнення цих полів можна розпочати власне саму графічну побудову рішення. Здійснюється це за допомогою кнопки «Рисовать» у нижній правій області форми. Поруч знаходиться кнопка «Стереть», за допомогою якої виконується очистка форми, а трохи вище — панель «Результат», в якій після натискання на кнопку «Рисовать» відображається результат обчислення (Рисунок 9).

Ссылки (links):

http://expert.Delphi.int.ru/

http://www.delphiworld.narod.ru/

http://ivt.kgpi.ru/labs/OZO_PRZ/Delphi_OZO.htm

http://delhpi.mastak.ru/