ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………… 3

1. Історія розвитку карно-правової заборони щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів ……………...

2. Поняття наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів….

3. Аналіз складу злочину передбаченого статтею 307 КК України………….

3.1. Об’єкт злочину………………………………………………………………

3.2. Об’єктивна сторона злочину……………………………………………….

3.3. Суб’єкт злочину……………………………………………………………..

3.4. Суб’єктивна сторона злочину……………………………………………...

4. Кваліфікуючі ознаки передбачені ст. 307 КК України……………………..

5. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст.307 КК України………………………………………………

Висновок …………………………………………………………………………

Перелік літератури……………………………………………………………….

ВСТУП

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров’я. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення. Суспільна небезпека злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів полягає в тому, що їх скоєння пов’язано з можливістю завдання шкоди необмеженої кількості осіб, які проживають на території України.

Мета роботи є

Вибір написання курсової роботи саме за цієї теми визначили такі обставини.

По-друге, незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин у всіх формах його виявлення складає найбільш істотну частину організованої злочинності в Україні. Наркобізнес є найбільш прибутковим її компонентом. Саме цьому, за прогнозом кримінологів, незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин незабаром посяде в структурі організованої злочинності лідируюче місце. Це виявляється у підсиленні формувань організованої злочинності формувань, укріпленні їх позицій у сфері наркобізнесу і зв’язків з транснаціональною злочинністю.

По-третє, зафіксовано катастрофічний зріст кількості зареєстрованих злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів або психотропних речовин, при цьому поширюється географія їх розповсюдження.

По-четверте, трапляється значне омолодіння учасників нелегального обігу наркотичних засобів або психотропних речовин.

Відзначені моменти обумовлюють необхідність більш глибоких досліджень всіх аспектів такого явища і розробки на цій основі комплексу ефективних заходів. Оскільки істотну роль в цьому процесі грають заходи карно-правового характеру, важливе значення має розробка обоснованих позицій щодо удосконалення діючого карного законодавства з боротьби з наркотизмом, а також рекомендації щодо застосування відповідних карно-правових норм на практиці. Вирішенню вказаних питань і покликана сприяти ця робота.

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КАРНО-ПРАВОВОЇ ЗАБОРОНИ ЩОДО НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ

Психотропні й наркотичні речовини були відомі людству з III тис. до н.е. Так, у середині III тис. до н.е. китайці відкрили лікарські та ейфорійні властивості конопель (каннабісу), а індіанці Південної Америки – тонізуючи властивості листя чагарнику коки. Шумери за 2 тис. років до н.е. почали використовувати в медицині й побуті опій снодійного маку, а в XV ст. до н.е. їхній досвід перейняли єгиптяни. З лікувальними та оп’яняючими властивостями опію були обізнані також лікарі Давньої Греції й Давнього Риму. Дуалізм цих речовин (їх незамінність там, де необхідно зняти біль та полегшити страждання, і водночас здатність негативно впливати на центральну нервову систему, викликати стан ейфорії та хворобливу пристрасть до них) змусив суспільство обмежувати їх використання лише з релігійними або лікувальними цілями.¹

Однак із середини XIX ст. ситуація у сфері обігу наркотичних засобів різко змінилася. Зловживання ними поступово набувало масового характеру в багатьох країнах, особливо в Далекосхідному, Середньоазійському та Закавказькому регіонах Російської імперії, що стало можливим завдяки діяльності Ост – Індуських британської та голландської компаній, які культивування опіумного маку, вироблення з нього опію і торгівлю ним зробили своєю монополією. Жертвами «вільної» торгівлі опієм стало населення не лише південноазійських колоній Англії, США, Франції, Голландії, а й інших країн.

Іншим чинником, який прискорив поширення фактів зловживання наркотичними засобами, став прогрес у галузі органічної хімії, фармакології та технології їх виробництва з опійного снодійного маку, конопель і листя коки. Це призвело до того, що у вільному обігу з’явилися такі похідні опію, як морфін, кодеїн, героїн, а також кокаїн. Через відсутність внутрішньодержавних правових основ контролю за їх обігом такі засоби виготовлялись у необмеженій кількості і безперешкодно надходили у продаж та споживалися. Надмірне застосування у фармакотерапії названих медикаментів наприкінці XIX ст. у багатьох країнах сприяло окрім опіокуріння також поширенню зловживань морфіном, героїном, кокаїном.

У найбільш повному обсягу карно-правові норми, які присвячені питанням відповідальності за злочини, які пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів були в Кримінальному Кодексі 1960 року. Хоча і раніше була кримінальна відповідальність за цей злочин.

Проблема незаконного обігу наркотичних засобів стала міжнародною. Так Женевська конвенція побудила законодавця доповнити КК 1926 року. В 1931 році було введено заборону на «посів маку та індійської коноплі, за виключенням тих посівів, врожаї яких ідуть виключно на покриття медичних та наукових потреб СРСР». Закон передбачав склади злочинів, які пов’язані з незаконним обігом наркотиків, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевозкою, збутом, а також посівом.

На сьогодні протиправна діяльність споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин часто не обмежується лише скоєнням злочинних посягань, безпосередньо пов’язаних з нелегальним обігом даних препаратів. Як, правило, джерелом отримання засобів щодо придбання наркотиків нерідко стає скоєння злочинів: корисливих та корисливо-насильницьких.

Зв’язок наркотизму зі злочинністю виявляється в тому, що відповідний попит породжує пропозицію наркотичних засобів та психотропних речовин. Розвивається та процвітає така галузь тіньової економіки, як наркобізнес. Важливою рисою зовнішнього прояву сутності наркотизму виступає його міжнародний характер. «Інтернаціональність» цього явища має прояв в тому, що відбувається процес досить міцної кооперації та інтеграції наркобізнесу та нарощування його позицій в міжнародних масштабах.

Зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами вже набуло глобального масштабу. Кількість злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин зростає кожен рік. Аналіз стану боротьби з наркоманією, проведений Генеральною прокуратурою України, показав, що кількість зареєстрованих злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, посідає в структурі злочинності друге місце після розкрадань.²

В усьому світі наркоманія переслідується законом – це суворе покарання для тих хто їх реалізує і приймає. Хоча в деяких країнах можна відкрито вживати наркотики. Це метадон і амфітамін. В Голландії наркоману за його проханням вручають шприц із дозою. Злочини скоротилися на 10%. В Німеччині лікують, весь час знижуючи дозу метадону.

В Україні питання правового регулювання обігу наркотичних засобів регламентують майже 90 нормативних актів рівня законів та підзаконних нормативних актів. Основними серед них є: Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. № 60, Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 р. № 62, Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. № 1775, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 6 травня 2000 р. № 770, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах та установах» від 7 лютого 2001 р. № 106, Порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я України, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 1997 р. № 356 тощо.

Встановивши відповідальність за такі дії, Україна як член ООН реалізувала положення конвенцій з питань боротьби з наркоманією:

• Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 р.,

• Конвенції про психотропні речовини 1971 р.,

• Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.

2. ПОНЯТТЯ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН ТА ЇХ АНАЛОГІВ

Наркотиками визнаються речовини, які за трьома критеріями (медичним, соціальним, правовим) завдають величезного лиха як собі, так і суспільству в цілому. Наркотик – це те, що заборонене, чого, звісно немає у вільному продажу (або є, але використовується не за медичним призначенням) і що може змінювати свідомість.

Наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори передбачені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - Перелік), який складений відповідно до законодавства і міжнародних зобов’язань України і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770. Перелік складається з чотирьох таблиць

Згідно з наказом Комітету контролю за наркотиками при МОЗ України від 01.08.2000р.№188, затверджено таблиці невеликих, крупних і особливо крупних розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу.

Таблиця 1.1. Невеликі, крупні і особливо крупні розміри наркотичних засобів, які знаходяться в незаконному обігу.

Таблиця 1.2. Невеликі, крупні і особливо крупні розміри психотропних речовин, які знаходяться в незаконному обігу.

Таблиця 1.3. Крупні і особливо крупні розміри прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу.

Максимальної кількістю наркотичних засобів, гранично високими для невеликих розмірів, є наприклад: 5 грам марихуани у виді висушених квітучих верхівок і листків верхньої частини різних сортів коноплі або 0,25 грам не висушеної марихуани; 0,5 грам гашишу (анаши, смоли каннабісу); 0,03 (3 ампули 1%-ого розчину) грама морфіну в вигляді основ та солей.

Крупним розміром наркотичних засобів вважається, наприклад: від 500 до 2500 грам висушеної марихуани або від 2500 до 12500 грам не висушеної;від 40 до 500 грам гашишу (анаши, смоли каннабісу); від 2,5 до 12,5 грам (від 250 до 1250 ампул 1%-ого розчину) морфіну; від 1 до 10 грам героїну; від 3 до 50 грам ефедрину.

До мінімальної кількості наркотичних засобів, які є значно низькі для особливо крупних розмірів, відносить, наприклад: 2500 грам висушеної марихуани або 12500 грам не висушеної, 500 грам гашишу і 100 грам гашишного масла, 10 грам героїну, 50 грам ефедрину.

Розміри наркотичних засобiв визначені на пiдставi iснуючої практики боротьби з незаконним обiгом наркотичних засобiв.

Пiд невеликими розмiрами слiд розумiти ту їх кiлькiсть, що не перевищує зазначеної граничної величини.

Розмiри виготовлених наркотичних засобiв у виглядi екстрактiв, витяжок, вiдварoв, iнших рiдин, у тому числi i кустарно виготовленi з ефедрину та норефедрину, згiдно з iснуючими методиками кримiналiстичних дослiджень визначаються в перерахунку на суху речовину.

У таблицю включенi наркотичнi засоби, що на сьогоднi використовуються в Українi в незаконному обiгу.

Вiднесення наркотичних речовин та їх сумiшi, кустарно виготовлених з ефедрину, норефедрину i псевдоефедрину, до вiдповiдних кiлькiсних категорiй здiйснюється за аналогiєю з меткатиноном (ефедроном).

КК України містить розділ XIII «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення», абсолютна більшість статей якого прямо чи опосередковано передбачає відповідальність за вчинення злочинів пов’язаних з наркотичними засобами та речовинами (ст.305-324).

• наркотичні засоби (ст.ст. 305-309, 313-320);

• психотропні речовини (ст.ст. 305-309, 313-314, 315, 317-320);

• прекурсори (ст.ст. 305, 306, 311, 312, 318, 320);

• аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин (ст.ст. 305-309, 313-315, 317, 320);

• снотворний мак і конопля (ст. 310).

Що ж таке наркотичні засоби?

Наркотичні засоби – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку у разі зловживання ними. Наркотичні засоби рослинного походження – похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики – це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто в кустарних) з різних хімічних речовин (наприклад, пер витин, метадон, фентаніл, фенамін, мелоквалон та інші).

Психотропні речовини – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки, і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

До психотропних речовин відносять: амфітамін, барбітал, діазепам, феназепам, ЛСД тощо.

Прекурсори наркотичних засобів та психотропних речовин – це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку. Так, до прекурсорів відносять: ацетон, етиловий спирт, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол.

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин – це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку хімічна структура і властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.

В Україні питання правового регулювання обігу наркотичних засобів регламентують майже 90 нормативних актів рівня законів та підзаконних нормативних актів. Основними серед них є: Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. № 60/95-ВР (далі – Закон № 60), Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 р. № 62/95-ВР, Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. № 1775-ІІІ, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 6 травня 2000 р. № 770, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах та установах» від 7 лютого 2001 р. № 106, Порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я України, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 1997 р. № 356 тощо.

Встановивши відповідальність за такі дії, Україна як член ООН реалізувала положення конвенцій з питань боротьби з наркоманією:

• Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 р.,

• Конвенції про психотропні речовини 1971 р.,

• Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.

3. АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ ПЕРЕДБАЧЕННОГО СТАТТЕЮ 307 КК УКРАЇНИ

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Стаття 307 КК України. Цей підвищеної суспільної небезпечності злочин посягає на встановлений порядок виробництва, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також поводження з ними й охорону таким чином здоров’я населення.

3.1. Об’єкт

Об’єктом даного злочину є здоров’я населення, а також установлений порядок виготовлення та виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

3.2. Об’єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину передбачає незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності складу злочину досить вчинення хоча б однієї із зазначених дій.

Під незаконним виробництвом слід розуміти виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з використанням механізмів, промислових ліній і комплексів тощо. Причому виробництво передбачає систематичну, постійну злочинну діяльність, що здійснюється, як правило, на професійній основі і з професійним обладнанням.

Незаконне виготовлення — це будь-які дії, внаслідок яких були отримані наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Під виготовлення підпадають і дії з переробки, рафінування (очищення) з метою підвищення їх концентрації або наркотичного ефекту. Відповідальність за ст. 307 настає незалежно від способу виготовлення (в домашніх чи лабораторних умовах, шляхом хімічних реакцій тощо), їх вигляду та кількості. Незаконне виготовлення утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрацію. Наприклад, зрізання зелених головок маку, їх надрізи та вилучення опію-сирцю, висушування зрізаних стебел, коробочок маку всіх сидів після вилучення з насіння, подрібнення та інші дії з метою одержання концентрованого засобу є виготовленням наркотиків. Способи виготовлення на кваліфікацію не мають.

Закінченим злочин вважається з моменту фактичного отримання (виходу) наркотичних засобів або психотропних речовин.

Придбання — це отримання наркотичних засобів або психотропних речовин у самого виготівника або інших осіб (купівля, отримання в обмін, в рахунок сплати боргу, в дарування або позики, а також привласнення знайденого). Причому придбання може бути як відшкодувальним, так і безвідплатним. Під придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на поживних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях. Не визнається незаконним придбання наркотичних засобів або психотропних речовин за виданим на законних підставах рецептом лікаря, а також відповідно до статті 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу…», для одержання доказів злочинної діяльності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, працівникам органів (підрозділів), яким надано право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, за постановою начальника відповідного органу, погодженою з прокурором, дозволяється проведення операції щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів — оперативної закупки. Порядок проведення оперативної закупки визначається нормативним актом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції України.

В таких випадках у діях осіб, які придбали ці засоби й речовини, складу злочину не має.

Придбання є закінченим злочином з моменту фактичного отримання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Під зберіганням слід розуміти фактичне володіння наркотичними засобами або психотропними речовинами (при собі, в приміщенні, в тайнику чи інших місцях). Причому для кваліфікації вчиненого не має значення, чи є винний власником чи ні, здійснюється зберігання тимчасово або постійно, а також місце зберігання.

Зберігання може здійснюватися як таємно, так і відкрито. Під зберігання підпадає також носіння наркотичних засобів і психотропних речовин. Зберігання цих предметів є триваючим злочином. Він вважається закінченим вже з моменту первинного фактичного володіння ними.

Перевезення — це переміщення наркотичного засобу або психотропної речовини з одного місця в інше будь-яким транспортним засобом, по землі, воді або у повітрі. Цим поняттям охоплюється переміщення зазначених засобів або речовин як з одного населеного пункту в іншій, так і в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Для визначення перевезення незаконним не має значення чи є особа власником або користувачем транспортного засобу, а також спосіб транспортування, відстань на яку перевезено зазначені засоби і речовини, та місце їх зберігання. Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів потрібно відрізняти їх перенесення з одного місця на інше, при якому транспорт не використовується. Перенесення необхідно розглядати як одну з форм зберігання цих засобів і речовин.

Пересилання здійснюється у вигляді відправлення багажем або поштою. Закінченим злочин вважається з моменту відправки, незалежно від того, чи отримав адресат наркотичні засоби або психотропні речовини, чи ні. Якщо ж особа була затримана при оформленні документів на відправку, то його дії належить кваліфікувати як замах на пересилку (статті 15 і 307).

Збут — це будь-яка форма передачі або реалізації наркотичних засобів або психотропних речовин, в результаті якої вони переходять у володіння і розпорядження інших осіб (продаж, дарування, обмін, передача і оплата в борг, і навіть введення ін'єкцій іншій особі тощо).

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий й особливо великий розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб’єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Збут вказаних речовин, поєднаний із схилянням до їх вживання, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 і 315.

Збут є закінченим злочином з моменту передачі наркотичного засобу і психотропної речовини іншій особі, незалежно від того, розпорядилася вона ним чи ні.

Противоправна сутність вказаних дiянь полягає у тому, що вони вчиняються поза державним замовленням, пов’язанi iз задоволенням немедичних потреб у наркотичних засобах, психотропних речовинах i прекурсорах або створенням умов, якi сприяють потраплянню їх до осiб, котрi займаються нелегальною торгiвлею чи зловживають ними. Перелiченi дiяння вважаються незаконними вразi їх вчинення суб’єктами, якi не мають на це права або дiють на законних пiдставах, але допускають певнi порушення встановлених правил обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв. Дiяльнiсть пов’язана з обiгом особливо небезпечних наркотичних засобiв i психотропних речовин (наприклад, ЛСД, героїн) на територi України взагалi заборонена. За загальним правилом дiяльнiсть, пов’язана з обiгом наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, здiйснюється пiдприємствами державної та комунальної форми власностi при наявностi в них лiцензiї на здiйснення вiдповiдних видiв дiяльностi. Такi лiцензiї видаються КМ України або уповноваженим органом у порядку, встановленому КМ України, пiдприємствам, що мають вiдповiдну матерiально - технiчну базу, квалiфiкований персонал, умови для забезпечення облiку та схоронностi наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв.

3.3. Суб’єкт

Суб'єкт цього злочину загальний. Якщо особа визнається обмежено осудною, необхідно вирішувати питання щодо поєднання покарання з примусовим лікуванням.

3.4. Суб’єктивна сторона

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, що поєднується із спеціальною метою збуту при виробництві, придбанні, зберіганні, перевезенні або пересиланні наркотичних засобів або психотропних речовин.

У більшості випадків цей злочин вчинюється з корисливих мотивів і з корисливою метою. Досліджуючи мету конкретної злочинної поведінки, треба врахувати кількість наркотиків або психотропних речовин, які були предметом злочину, чи вживав їх винний, інші обставини справи. Мотиви поведінки для кваліфікації значення не мають.

4. КВАЛІФІКУЮЧИ ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ ПЕРЕДБАЧЕННОГО СТАТТЕЮ 307 КК УКРАЇНИ

Частина 2 ст. 307 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308— 310, 312, 314, 315 і 317 КК України, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Під повторністю злочинних діянь слід розуміти неодноразове вчинення одного або декількох діянь, передбачених ч.1 ст. 307 КК України, якщо не минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності або не знята чи не погашена судимість і відсутні ознаки продовжуваного або триваючого злочину.

Вчинення одного із злочинів передбачених статтями 308— 310, 312, 314, 315 і 317 КК України – це випадок множинності однорідних дій. При цьому також потрібно врахувати правила, що відносяться до кваліфікації повторних злочинів.

Залучення неповнолітнього означає, що винний вчиняє зазначені в ч. 1 ст. 307 дії в співучасті з неповнолітнім або залучає до їх вчинення особу, яка не досягла віку кримінальної відповідальності. При цьому він усвідомлює факт неповноліття особи, яка залучається до вчинення злочинних дій.

Для кваліфікації вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308—310, 312, 314, 315 і 317 КК України, або із залученням неповнолітнього не має значення, досяг чи не досяг неповнолітній віку кримінальної відповідальності. Якщо він досяг 16-річного віку, то підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 307.Частина 3 ст. 307 передбачає відповідальність за дії, визначені у частинах 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.

Місця, що використовуються для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів – це території розташування шкіл, училищ, коледжів, технікумів, вузів, стадіони, театри, майданчики для дискотек тощо. До таких місць належать не тільки внутрішні приміщення, де проводяться зазначені заходи, але й прилеглі до цих будівель території біля входу в кінотеатри, квиткових кас тощо.

Під іншими місцями масового перебування громадян розуміють вокзали, пристані, місця масового відпочинку – багатолюдні пляжі та парки тощо. Це можуть бути також підземні переходи та площі в районі розташування великих універмагів та інших торгівельних комплексів, а також ринки.

Підвищена суспільна небезпечність вчинення злочину в таких місцях зумовлюється можливим перебуванням там великого числа молоді, яка найбільш вразлива для розповсюдження наркоманії.

Місця позбавлення волі – це ізолятори тимчасового тримання, слідчі ізолятори, виправно- та виховно-трудові колонії, тюрми та інші установи тримання затриманих, заарештованих або засуджених.

Для вирішення питання про те, чи є розмір наркотичних засобів або психотропних речовин великим або особливо великим (відповідно до ч.2 або 3 ст.307), треба керуватись Таблицями невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу, затвердженими 01.08.2000 р. №188.

Розміри виготовлених наркотичних засобів у вигляді екстрактів, витяжок, відварів, інших рідин, у тому числі і кустарно виготовлені з ефедрину та норефедрину, згідно з існуючими методиками криміналістичних досліджень визначаються в перерахунку на суху речовину.

У таблицю включені наркотичні засоби, що на сьогодні використовуються в Україні в незаконному обігу. Віднесення наркотичних засобів та їх суміші, кустарно виготовлених з ефедрину, до відповідних кількісних категорій здійснюється по аналогії з меткатиномом (ефедроном). У разі виявлення фактів зловживання іншими наркотичними засобами інформація надсилається до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я для визначення їх віднесення до контрольованих речовин та відповідних розмірів

Оскільки критерієм розміру наркотиків є їх кількість, слідчим органам необхідно правильно, з дотриманням вимог КПК, вилучати наркотичні засоби і психотропні речовини: вказувати у відповідних документах їх вагу, пакувати та оформляти вилучення цих речових доказів таким чином, щоб виключалась можливість їх підміни, зміни ваги тощо. В останньому випадку зважити наркотики або психотропні речовини може експерт.

Для організованої групи як особливо кваліфікуючої ознаки даного злочину характерна участь декількох осіб (трьох і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цих злочинів, об’єднання єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

5. УМОВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІЗА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ПЕРЕДБАЧЕННИХ СТАТТЕЮ 307 КК УКРАЇНИ.

За чинним законодавством звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом. У зв’язку з цим слід мати на увазі, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК за злочини, передбачені ч. 1 цієї статті, допускається лише за умови, що винна особа добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги і вказала джерело придбання цих засобів (речовин) або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із їх незаконним обігом.

Здача наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів визнається добровільною, якщо відбулася за обставин, коли особа мала й усвідомлювала можливість продовжувати протиправну діяльність, але не побажала цим скористатися. Вони можуть бути передані не тільки правоохоронним органам, а й іншим органам влади або управління чи компетентним посадовим особам. Останні повинні вжити заходів для передачі цих засобів (речовин) правоохоронним органам з метою належного процесуального оформлення їх добровільної здачі та подальшого знищення. Звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи із зазначених підстав має здійснюватися за правилами, передбаченими статтями 7, 71, 72 КПК.

Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, необхідно з’ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Особа, що добровільно здає наркотики, психотропи або їх аналоги, може керуватися будь-якими мотивами. Не має також значення, чи робить вона це зі своєї ініціативи або під впливом батьківського наказу, порад родичів, друзів тощо, але обов’язковим її волевиявлення – примус виключає добровілність. Добровільною вважається здача і тоді, коли правоохоронним органам вже було відомо про незаконне зберігання зазначених засобів або речовин, але їм не вдалося їх знайти, а особа по своїй волі їх здає. Якщо ж особа мусить це зробити, оскільки наркотики (психотропи) так чи інкше будуть вилучені, говорити про добровольність не має підстав.

Вказівка на джерело придбання наркотиків або психотропних речовин або сприяння розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом означає, зокрема, що суб’єкт повідомляє достовірні відомості про те, у кого конкретно або де саме він придбав ці засоби або речовини. Наприклад, називає всі відомі йому дані про особу, яка збувала наркотики або психотропні речовини, чи вказує індивідуальні ознаки місця їх придбання – склад, аптеку, медичну установу, фармацевтичне підприємство, приміщення, що використовується як дім наркоманів, місце зростання рослин, що містять наркотики, в тому числі і дикорослих. Обсяг цієї інформації повинен бути достатнім для виявлення джерела збуту наркотиків або психотропних речовин.

Якщо особа не може точно вказати джерело придбання наркотичних засобів або психотропних речовин, вона не втрачає шансів на звільнення від кримінальної відповідальності. Однак в такому випадку ця особа зобов’язана сприяти розкриттю злочину, пов’язаного з незаконним обігом цих засобів або речовин: описати прикмети особи, в якої вони були придбані, сумлінно виконувати вказівки слідчих органів під час розшуку і впізнання підозрюваних, пошуку місця збуту наркотиків або психотропних речовин, але і в розкритті інших злочинів, пов’язаних з порушенням законодавства по боротьби з наркоманією.

Для звільнення суб’єкта від кримінальної відповідальності не вимагається, щоб злочин іншої особи був розкритий, - слідчі органі можуть і не добитися такого результату. Однак обов’язковою умовою є справжнє, не вдаване сприяння слідству в розкритті злочину.

За змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 307 КК, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства