Судова система України. Конституційний Суд України

План

1. Поняття судової системи України

2. Конституційний Суд України

2.1 Завдання, склад та повноваження Конституційного Суду України

2.2 Правовий статус суддів Конституційного Суду України

2.3 Форми звернення до Конституційного Суду та їх суб’єкти

2.4 Порядок здійснення провадження в Конституційному Суді

2.5 Рішення та висновки Конституційного Суду

Література

1. Поняття судової системи України

Статтею 6 Конституції України проголошується, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на три окремих самостійних та незалежних гілки – законодавчу, виконавчу та судову, які реалізовують свої повноваження у межах, що визначаються відповідно до вимог Конституції та законодавства України.

Носіями судової влади виступають спеціальні державні органи – суди, юрисдикція (повноваження) яких відповідно до ст. 124 Конституції України, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Основним способом реалізації судової влади судами є здійснення ними правосуддя, тобто розв’язання по суті соціальних конфліктів (спорів), які виникають між сторонами у будь-якій сфері нашого життя. Сторонами у такому соціальному конфлікті можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також сама держава. Поряд з поняттям ”правосуддя”, в юриспруденції застосовують і поняття ”судочинство”, яке вважають практично тотожним першому, проте поняття ”судочинство” за своїм змістом є більш широким, оскільки крім здійснення безпосередньо правосуддя (вирішення спору або справи по суті) включає в себе й іншу діяльність суду, спрямовану на забезпечення правосуддя.

В залежності від того, в якій саме сфері суспільного життя виникає конфлікт (спір) між сторонами, він розглядається та розв’язується судом за певними правилами (процедурою), які закріплюються у відповідних процесуальних законах. Всього законодавством України передбачено п’ять форм судочинства – цивільне, господарське, адміністративне, кримінальне та конституційне.

Суд відрізняється від інших органів за рядом ознак:

- розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не може розглянути жодний інший орган;

- його рішення проголошуються іменем України і є обов’язковими для всіх громадян, органів, яким вони адресовані;

- справи розглядаються в суді з суворим дотриманням особливої процедури, яка регламентуються виключно законами України;

- суд є самостійним у розгляді справи (між судами немає відносин підлеглості).

Завдання суду як особливого державного органу закріплене у ст. 2 Закону України ” Про судоустрій та статус суддів”, відповідно до вимог якої суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судова система України – це сукупність усіх судів які існують і функціонують на теренах нашої держави. Судову систему України відповідно до ст. 124 Конституції утворюють Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Нормою цієї ж статті передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами, а також їх делегування не допускається. Створення надзвичайних і особливих судів не допускається

Правовою основою функціонування судової системи України є Конституція, а також Закони України: ”Про судоустрій і статус суддів”, ”Про Конституційний Суд України”, ”Про Вищу раду юстиції”.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної людини.

2. Конституційний Суд України

2.1 Завдання, склад та повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні (ст.147 Конституції), а його завданням є гарантування верховенства Конституції як Основного закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України (далі – КСУ) регламентуються Конституцією України (розділ ХІІ ”Конституційний Суд України – ст.147-152) та Законом України “Про Конституційний Суд України”.

Діяльність КСУ ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

КСУ складається з 18 суддів, які обираються (призначаються) лише на один 9-ти річний термін без права повторного обрання (призначення). Право на призначення і обрання суддів КСУ надано Президенту України, Верховній Раді України і З'їзду суддів України в рівній кількості – по шість суддів відповідно.

Президент України при призначенні суддів проводить консультації з Прем’єр -міністром і Міністром юстиції щодо кандидатур на посаду суддів КСУ. Призначеною на посаду судді вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем’єр - міністра і Міністра юстиції України. У випадку припинення повноважень судді, призначеного Президентом України, Президент у місячний термін призначає іншу особу на цю посаду.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Пропозиції по кандидатурах на посаду суддів вносить Голова Верховної Ради України, або не менше ніж 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Відповідний Комітет представляє Верховній Раді свої висновки по кожній кандидатурі на посаду судді, внесені у встановленому порядку.

Призначеними на посаду суддів КСУ вважаються кандидати, що набрали при таємному голосуванні найбільшу кількість голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У випадку припинення повноважень судді, що призначався Верховною Радою України, Верховна Рада в місячний термін призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради про призначення суддів КСУ.

Порядок призначення суддів КСУ З’їздом суддів України наступний. З’їзд судців на пропозицію його делегатів відкритим голосуванням більшістю голосів визначає кандидатури на посаду суддів для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді КСУ вважається кандидат, який одержав у результаті голосування більшість голосів від числа обраних делегатів З’їзду суддів України. У випадку припинення повноважень судді, обраного З’їздом суддів України, з’їзд у тримісячний термін призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування головуючий і секретар з’їзду підписують рішення з’їзду про призначення суддів КСУ.

Суддя Конституційного Суду займає посаду з дня проголошення ним присяги на засіданні Верховної Ради за участю Президента, Прем’єр-міністра і Голови Верховного Суду України, або осіб, які виконують їх обов’язки не пізніше ніж через місяць після його призначення суддею.

Очолює КСУ Голова, який обирається на спеціальному пленарному засіданні КСУ на один трирічний термін. На цей же термін обираються два його заступника. У Конституційному Суді є секретаріат, що забезпечує організаційну, науково-експертну, інформаційну й іншу діяльність суду, очолюваний керівником секретаріату. Керівник секретаріату призначається КСУ, за поданням його Голови, з числа громадян, що мають право на заняття посади професійного судді. До складу КСУ входять дві колегії суддів. Крім того, КСУ на своєму засіданні створює постійні комісії з числа його суддів., які є допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності суду. Голови постійних комісій призначаються Головою КСУ на термін своїх повноважень.

КСУ може також створювати на своїх пленарних засіданнях і тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов’язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців відповідних галузей права.

До повноважень КСУ належить вирішення питань:

1. Про відповідність Конституції України:

– законів і інших нормативних актів Верховної Ради;

– актів Президента України;

– актів Кабінету Міністрів України;

– правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2. Про відповідність Конституції України діючих міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться у Верховну Раду для дачі згоди на їхню обов’язковість.

3. Про дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.

4. Про офіційне тлумачення Конституції і законів України.

5. Про відповідність проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 Конституції України

Ст. 157 передбачає, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Норма ст. 158 Конституції передбачає, що законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою України і закон не був прийнятий, може бути поданий до ВРУ не раніше, ніж через рік з дня прийняття рішення щодо законопроекту.

6. Про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України.

Не належать до повноважень Конституційного Суду питання про законність актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Закони, інші правові акти чи їхні окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня винесення Конституційним Судом рішення про їхню неконституційність. Рішення є обов’язковими для виконання на території України, остаточними й оскарженню не підлягають.

2.2 Правовий статус суддів Конституційного Суду України

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який досяг на день призначення сорокалітнього віку, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової чи педагогічної роботи зі спеціальності не менше десяти років, що володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, займати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої.

У ст. 19 Закону України “Про Конституційний Суд України” визначене коло повноважень судді. Зокрема, суддя здійснює попередню підготовку питань для їхнього розгляду в суді. Крім того, він має право зажадати від Верховної Ради, Президента, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали й іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду колегією суддів або Конституційним Судом.

Суддя має право привселюдно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження в суді тільки тих справ, по яких Конституційним Судом прийняте рішення або дано висновок.

Повноваження судді, його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні військового чи надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях.

Повноваження судді припиняються у разі:

1) закінчення терміну призначення;

2) досягнення суддею шестидесятип’ятирічного віку;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

4) порушення, зв’язаного із вступом його в політичну партію або профспілку, участю в будь-якій політичній діяльності і т.д.;

5) порушення суддею присяги;

6) набуття законної сили обвинувального вироку у відношенні його самого;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Рішення про припинення повноважень судді у випадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9, приймається на засіданні Конституційного Суду, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, — Верховною Радою України.

Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні суду зі складу суддів тільки на один трирічний термін таємним голосуванням.

Головою Конституційного Суду вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів. Голова Конституційного Суду очолює Конституційний Суд і організовує його діяльність. До повноважень Голови Конституційного Суду належать:

– організація роботи колегій суддів, комісій і секретаріату;

– скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду;

– розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності суду, у відповідності з кошторисом, затвердженим Конституційним Судом;

– здійснення інших повноважень, передбачених Конституцією України, Законом і актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи.

Голова Конституційного Суду має двох заступників, що виконують за його дорученням окремі його повноваження. Заступники обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду тільки на один трирічний термін таємним голосуванням.

Голова Конституційного Суду і його заступники звільняються з посади Конституційним Судом згідно з їхніми заявами. Рішення про дострокове звільнення з посади вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини конституційного складу суддів. Однак звільнення з посади не позбавляє їх повноважень судді Конституційного Суду.

Суддя Конституційного Суду має наукового консультанта і помічника, які виконують доручення судді у справах конституційного провадження. Науковий консультант і помічник є державними службовцями.

У ст. 126 Конституції України і ст. 27 Закону України “Про Конституційний Суд України” визначено, що судді при здійсненні своїх повноважень незалежні, підкоряються тільки Конституції, іншим законам України, крім законів чи їхніх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду.

Особа судді Конституційного Суду є недоторканною. Суддя не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Він не несе юридичної відповідальності за результати голосування в Конституційному Суді й у його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень і дачі висновків судом.

Судді Конституційного Суду одержують заробітну плату і користуються іншими видами матеріального забезпечення, установленими законом..

2.3 Форми звернення до Конституційного Суду України та їх суб’єкти

Законодавець передбачає дві основні форми звернення до КСУ – конституційне подання і конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до КСУ про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам ст..157, 158 Конституції, про визначення конституційності міжнародного договору, про необхідність офіційного тлумачення Конституції України і законів України. Конституційним поданням також є звернення Верховної Ради України про дачу висновку, щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою АРК. Конституції або законів України.

Суб'єктами права на конституційне подання є:

а) з питань прийняття рішень КСУ про конституційність законів та інших правових актів, прийнятих Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим – Президент України, не менше ніж сорок п’ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

б) з питань дачі висновків КСУ щодо відповідності Конституції України діючих міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться у Верховну Раду України для дачі згоди на їхню обов’язковість – Президент України, Кабінет Міністрів України;

в) з питань дачі висновків щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту – Верховна Рада України;

г) з питань прийняття рішень щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України – Президент України, не менше ніж сорок п’ять народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;

д) з питань дачі висновків про відповідність проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 Конституції України – Верховна Рада України;

ж) з питань дачі висновків про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України – Президент та Верховна Рада України.

Конституційне звернення – це письмове клопотання до КСУ про необхідність офіційного тлумачення Конституції України і законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб.

Суб’єктами права на конституційне звернення є громадяни України, іноземці, особи без громадянства і юридичні особи.

Конституційне подання або звернення та відповідні документи до них подаються у 3-х примірниках.

Конституційне звернення або подання може бути відкликане за письмової згодою суб’єкта, який його направив до КСУ в будь-який день, до дня розгляду на пленарному засіданні.

2.4 Порядок здійснення провадження в Конституційному Суді

Відкриття провадження в справі у КСУ за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється відповідною колегією суддів або на засіданні КСУ. Справи, по яких відкрите конституційне провадження, розглядаються по суті судом на пленарному засіданні КСУ.

Термін провадження по справах у конституційних поданнях не повинен перевищувати трьох місяців. У випадку провадження за конституційним поданням визнаним судом невідкладним, термін його розгляду не повинен перевищувати одного місяця. Термін провадження у справах за конституційними зверненнями не повинен перевищувати шести місяців. Дата розгляду справи визначається Головою КСУ.

Для розгляду конституційних подань і звернень у складі КСУ створені дві колегії:

1) колегія суддів для розгляду питань про відкриття провадження по справах конституційних подань;

2) колегія суддів для розгляду питань про відкриття провадження по справах конституційних звернень.

Механізм провадження у КСУ наступний. Спочатку колегія суддів, до якої надійшло конституційне подання або звернення більшістю голосів приймає ухвалу про відкриття провадження в справі, або відмовляє у такому відкритті. У випадку, якщо колегія приймає ухвалу про відкриття провадження по справі, то така справа вноситься Головою КСУ на розгляд пленарного засідання КСУ для вирішення по суті. Якщо ж колегія суддів прийняла ухвалу про відмову у відкритті провадження в справі, секретар колегії суддів направляє відповідні матеріали Голові КСУ для їх розгляду на засіданні КСУ. В такому випадку засідання КСУ умовно кажучи виконує функцію апеляційної інстанції. Засідання суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів, а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які беруть участь у засіданні. Прийняте КСУ на його засіданні рішення про відмову у відкритті провадження в справі є остаточним. Якщо ж на засіданні КСУ суддями буде прийняте рішення про відкриття конституційного провадження, справа вноситься на розгляд в пленарне засідання КСУ.

КСУ має право відмовити у відкритті конституційного провадження за наявності наступних підстав:

1) відсутність встановленого Конституцією України, Законом України “Про Конституційний Суд України” права на конституційне подання, конституційне звернення;

2) невідповідність конституційного подання або звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”;

3) непідвідомчість КСУ питань, порушених у конституційному поданні чи зверненні.

Як вже згадувалося вище, справи, провадження по яких відкрито за конституційними поданнями або зверненнями розглядаються по суті на пленарному засіданні КСУ, яке вважається повноважними за умови присутності на ньому не менше 12 суддів. Рішення КСУ приймаються (а також даються висновки), якщо за них на пленарному засіданні проголосувало не менше 10 суддів.

2.5 Рішення та висновки Конституційного Суду

За результатами розгляду справи на своїх пленарних засіданнях КСУ може або прийняти рішення, або дати висновок.

Рішення приймаються у справах:

– щодо відповідності Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

– щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Висновки даються у справах:

– про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів чи тих міжнародних договорів, що вносяться у Верховну Раду для дачі згоди на їхню обов’язковість;

– про дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади; офіційного тлумачення Конституції;

– щодо відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 Конституції України (регламентують порядок внесення змін до Конституції);

– щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України.

Підставами для прийняття КСУ рішень щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є наступні:

1) невідповідність Конституції України;

2) порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

3) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Рішення приймаються, висновки даються поіменним голосуванням шляхом опитування суддів. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово, підписуються окремо суддями, що голосували за їхнє прийняття і голосували проти, і оприлюднюються в “Віснику Конституційного Суду України” та в інших офіційних виданнях України. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписання суддею рішення чи висновку є обов’язковим Окрема думка судді викладається письмово та додається до рішення чи висновку.

Рішення і висновки КСУ підписуються не пізніше 7 днів після їх прийняття і офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання, а їх копії надсилаються наступного робочого дня після їх оприлюднення суб’єкту права, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду.

Закони а також інші нормативно-правові акти, або їхні окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня винесення Конституційним Судом рішення про їхню неконституційність. Рішення є обов’язковими для виконання на території України, остаточними й оскарженню не підлягають.

Колегія суддів під час підготовки справи, а Конституційний Суд у процесі провадження в справі, мають право зажадати від органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій і інших об’єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали й інші відомості, що стосуються справи. Вони ж, у разі потреби, призначають експертизу в справі і вирішують питання про залучення до участі у провадженні експертів.

Учасниками конституційного провадження є: суб’єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їх представники, а також залучені судом до участі в розгляді справи органи і посадові особи, свідки, експерти і перекладачі.

У Конституційному Суді провадження ведеться, а рішення приймаються, висновки даються і публікуються державною мовою.

Література

1. Конституція України. – К., 2009. – 48с.

2. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996р. № 422/96-ВР/ Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №49. – Ст. .272. – (Бібліотека офіційних видань).

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010р. № 2453-VІ //Голос України. – 2010. – 3 серпня. – №142.

4. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України. Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – С.25-114.

5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010р. № 2453-VІ //Голос України. – 2010. – 3 серпня. – №142.

6. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України. Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 348С.

7. Гель А.П. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. /А.П. Гель, Г.С. Семаков, С.П. Кондракова. – Київ.: МАУП, 2004. – 272с..

8. Тимченко С.М. Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник. – К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 304с.