Курсова робота

З порівняльної лексикології англійської та української мов

СФЕРИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В ІНШІ МОВИ – РОСІЙСЬКУ, УКРАЇНСЬКУ

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. АНГЛІЦИЗМ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ

1.1 Запозичення та його типи

1.2 Визначення англіцизму

Розділ 2. СФЕРИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ

2.1 Історія взаємодії української та англійської мов

2.2 Англіцизми 20-го століття

2.3 Англіцизми в молодіжному жаргоні

Розділ 3. ВПЛИВ ЗАПОЗИЧЕНЬ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

ВСТУП

Темою роботи є сфери проникнення англіцизмів в інші мови, зокрема в українську. Справді, кінець 20-го – початок 21-го ст. став часом неймовірного розширення політичних, економічних та культурних зв’язків України з іноземними (у першу чергу – з англомовними) країнами. Це спричинило посилення надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів для найменування нових явищ, наявних в англомовній світовій практиці, і які з’явилися у мові у зв’язку з політичними та економічними реформами. Багато лінгвістів перераховували причини запозичень, різні за своїм характером - мовні, соціальні, психічні, естетичні і т. д. Над цією проблемою працювали Радчук В.Д., Караванський С.Й., Русанівський В.М. та багато інших українських та російських дослідників.

Україномовна періодика, радіо, телебачення подають велику кількість англіцизмів для дослідження. Англіцизми також широко представлені у словниках, що з’явилися останнім часом. Якщо не брати до уваги фахову термінологічну лексику, то у популярному вжитку англіцизми зустрічаються у найрізноманітніших тематичних групах: економіка, банківська справа, фінанси, кіно, телебачення, музика, розваги, комп’ютерна техніка та технологія, спорт, побутова техніка, сервіс, політика, страви та напої, тварини, медицина, одяг, тканини, канцелярське приладдя, офісна техніка, назви осіб. Численні новітні англійські запозичення, які тематично співвідносяться з економікою, банківською справою і фінансами, зумовлені великими змінами в цих сферах життя і впровадженням ринкової економіки в Україні, а з нею і виникненням потреби в найменуванні нових явищ, які вже мають інтернаціональні (переважно на ґрунті англійської мови) назви.

Актуальність дослідження полягає в тому, що розгляд проблем, пов'язаних з теорією і практикою запозичень, важливий в сучасних умовах, оскільки сьогодні висловлюються серйозні побоювання з приводу потужного напливу запозичень, які можуть призвести до знецінення українського слова.

Метою дослідження є визначення понять «запозичення» та «англіцизм», охарактеризувати сфери їх проникнення та вплив на українську мову.

Завдання. Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких конкретних завдань:

• Дати визначення запозиченню, розглянути причини та види запозичень;

• Дати визначення поняттю англіцизму, та визначити його характерні риси;

• Розглянути історію та сфери проникнення англіцизмів в українську мову;

• Розглянути місце англіцизмів у молодіжному жаргоні;

• Визначити вплив англіцизмів на мову взагалі.

Практичним значенням дослідження є використання результатів при вивченні курсу лексикології, дослідження може становити певний інтерес для тих, хто цікавиться процесами, які відбуваються в сучасній українській мові.

РОЗДІЛ 1

АНГЛІЦИЗМ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ

1.1 Запозичення та його типи

Як правило, більшу частину лексики в мовах світу становлять споконвічні слова, які виникали у конкретній мові або успадковані з давніх часів від мови-джерела. До споконвічної лексики, зокрема, української мови належать:

а) власне українські слова, яких немає у споріднених російській і білоруській мовах; їх поява припадає на час формування української мови (починаючи приблизно з XIV ст.): багаття, взагалі, гарний, мріяти, очолити, січень та ін.;

б) східнослов'янські слова, що побутували в давньоруську добу (XI—XIII ст.), коли ще не було самостійно існуючих російської, української і білоруської мов: білка, дядько, коромисло, снігур, тепер, хороший; слова цього типу є спільними для східнослов'янських мов;

в) спільнослов'янські слова, знані у добу загальнослов'янської єдності (її розклад почався у V—VI ст. н. е.): голова, день, дуб, жити, земля, коса, рука, риба, чорний, чотири, я; ці слова є в усіх слов'янських мовах;

г) слова лексичного фонду індоєвропейської мови-основи: дім, дочка, корова, мити, сорочка, яблука; такі слова з деякими відмінностями в звуковому складі знані в усіх або деяких мовах індоєвропейської сім'ї, до якої належать,' крім слов'янських, мови балтійські, германські, романські, індійські та ін.(1; 2;3)

Споконвічна лексика кожної мови передає її лексичну і значною мірою фонетичну специфіку, а також вказує на генетичну приналежність цієї мови до відповідної мовної групи і сім'ї мов.[3,143]

Поряд із споконвічною лексикою у будь-якій мові існують іншомовні, або запозичені, слова. Запозичення — перехід елементів однієї мови в іншу внаслідок взаємодії цих мов — характеризує увесь період історичного розвитку мови.[2,69; 3,143] Запозичуватись можуть — щоправда, в дуже неоднаковій мірі — найрізноманітніші мовні одиниці: фонеми, морфеми, синтаксичні конструкції. Але найбільше й найчастіше запозичуються слова.

Співвідношення запозичених та корінних слів у різних мовах не однакове. В українській мові запозичення складають близько 10 % її словникового складу, а в англійській — близько 30 %.[4,99]

Поява у мовах лексичних запозичень зумовлена низкою позалінгвістичних (зовнішніх) і лінгвістичних (внутрішніх) причин.

Позалінгвістичиим фактором, який сприяє перенесенню слів однієї мови в іншу, є наявність більш або менш тісних політичних, економічних, наукових, культурних та ін. контактів між народами. Запозичення приходить у мову разом з предметами чи поняттями, що з’являються в житті суспільства.

У ряді випадків запозиченню слова з іншої мови сприяють внутрілінгвістичні причини. Це, зокрема, намагання уникнути полісемії свого слова, тобто спростити його семантичну структуру і закріпити за «своїм» і «чужим» словом різні смислові відтінки понять, наприклад:

• джем (з англ. jam) — густе варення з фруктів або ягід, що має вигляд желеподібної маси, і варення;

• круїз (з англ. cruise) — подорож по воді (на пароплаві) і подорож;

• репортаж (від фр. reportage) — повідомлення, розповідь про події дня, що публікуються у пресі чи передаються по радіо, і розповідь.

• вправний стрілець — снайпер (англ. sniper);

• спортсмен, спеціаліст з бігу чи гонок на великі дистанції — стайер (англ. stayer).[6,115]

Іншомовні запозичення бувають прямі і посередні. Перенесення слова безпосередньо з мови в мову називається прямим запозиченням. Без будь-якого посередництва в російську мову перейшли українські слова борщ, буханка, галушки.

Перенесення слова з мови в мову через посередництво якоїсь третьої мови (мови-посередниці) іменують посереднім запозиченням. Для багатьох іншомовних елементів, існуючих зараз в українській мові, посередницьку роль відіграли російська і польська мови. Через російську з скандинавських мов до української прийшло слово ринок; через польську з німецької — тарілка, мусити.[3,145; 7,90]

3а характером запозичених слів виділяються такі типи запозичень

1. Лексичні запозичення, тобто засвоєння цілих, готових слів з формою і змістом їх (перше й друге може певним чином видозмінитись). Порівняємо ще запозичення з англійської мови: мітинг, траулер, трактор, гангстер, футбол.

2. Кальки (фр. calque — копія) — запозичення слів або фраз шляхом буквального, поморфемного перекладу їх. Українські - колгосп, п'ятирічка — кальки рос. колхоз, пятилетка. Укр. хмарочос скальковане з нім. Wolkenkratzer (Wolke — хмара, kratzen — чесати), а рос. небоскреб — з англ. skyscraper (sky — небо, scrape — скребти). Іншомовне походження кальок, як правило, непомітне — виявляється воно спеціальними дослідженнями.

3. Семантичні запозичення — розвиток нового значення у корінного слова під впливом слова іншомовного. Так, укр. риса — лінія одержало значення «властивість» під впливом фр. trait. Узб. кураш — «єдиноборство, сутичка» за зразком рос. борьба набуло нового значення: «діяльність, скерована на досягнення певного результату»: рос. борьба за коммунизм, узб. коммунизм учун кураш. Семантичні запозичення традиційно відносять до кальок. Але тут е фундаментальна відмінність; при калькуванні створюється матеріально нове слово, а при семантичному запозиченні з'являється лише нове значення слова — вже існуюче слово одержує ще один лексико-семантичний варіант. Порівн. лівий — революційний і правий — реакційний під впливом фр. gauche та droit (на засіданнях Конвенту прогресивна партія монтаньярів сиділа зліва, а реакційна партія жірондистів — справа) .

4. Словотвірні запозичення — явище, протилежне калькам. Якщо при калькуванні мова своїми елементами виражає запозичуваний зміст, то при словотвірних запозиченнях свій, незапозичений зміст передається елементами з інших мов: Слово телефон, складене з двох грецьких коренів, народилось у XIX ст. в США, у межах англійської мови. На основі англійського кореня lift- та французького суфікса -eur в російській мові утворено слово лифтёр. До словотвірних запозичень належить значна кількість наукових термінів, які традиційно утворюються на основі грецьких та латинських елементів.

5. Зворотні запозичення — різновид лексичних запозичень, що виступає у випадках «рикошетного» засвоєння: слово потрапляє в іншу мову, а потім повертається назад уже в новій формі й з новим значенням. Слов'янське господин дуже давно було запозичене угорською мовою, а звідти прийшло назад до слов'ян, конкретно — в говірки української мови, як глада — господар. Слов'янське колесо, запозичене італійською мовою, набуло там значення «кінний екіпаж»: calesse, calesso і з ним значенням повернулось у польську мову як kolaskn, звідки її рос. коляска.[4,101; 1,300]

1.2 Визначення англіцизму

Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком.[16] Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletion in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути”.[14,182]. У переважній більшості це слова, що стосуються:

1) техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспечер, екскалатор, каупер, комбайн, конвейєр, кренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка;

2) мореплавства та військової справи: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбет, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта;

3) політики, економіки та торгівлі: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, локаут, мітинг, чек;

4) спорту: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбал, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спростмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;

5) одягу й тканин: бязь, велвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч;

6) їжі та питва: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;

7) культури: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор.

Для запозичень з англійської характерні:

1) звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер;

2) звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;

3) суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.(1;2;3)

Деякі запозичення вживаються не тільки в прямих своїх значеннях, але й переносно, метафорично: телевізійний марафон, реанімація української економіки, заангажована преса та інші, і це явище характерно, насамперед, для мови засобів масової інформації.[17;18]

РОЗДІЛ 2

СФЕРИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ

2.1 Історія взаємодії української та англійської мов

Історія проникнення англіцизмів в українську мову тісно пов’язана з історією проникнення їх в російську, яка й сьогодні має значний вплив на нашу мову. У ХVІ столітті разом з успіхами зовнішньої торгівлі в російській лексиці з’являються чи не найперші іншомовні слова, зокрема, англійського походження. Запозичені слова вступали разом з новими товарами та поняттями. Саме в цей період було закладено початок професійного вивчення англійскої мови з науковою та практичною метою.

Другий період активного проникнення англіцизмів спочатку в російську, а згодом і в українську мову починається в часи правління Петра І. У цей час спостерігається активізація запозичень попереднього періоду, а також подальше збагачення лексики за рахунок англійських запозичень з різних областей побуту, торгівлі, наук. Останні представлені математикою, морськими та загальноінженерними науками.

Третій пік появи англійських слів у російській та українській мовах – 20-ті роки ХІХ ст. В якості основного чинника процесу запозичення англійських слів необхідно відзначити англофільну спрямованність Катерини ІІ, заснування нею з метою перекладу іноземних, зокрема, англійських, книг перекладного товариства.

Основними причинами зростаючого престижу англійської мови в імперській Росії є:

• закріплення та підвищення престижу Англії на світовій арені;

• послаблення впливу французької мови через війну з Францією в 1812 р., що звільнило деякий простір для англійських запозичень;

• формування в суспільній думці погляду на англійську мову як на мову прогресу;

• створення протягом трьох століть сприятливих лінгвістичних умов, що полегшували запозичення англійських слів;

• збільшення англійської літератури, що сприяло виходу англійської мови із замкнутого кола верхівки до широких верств суспільства.

Два наступних етапа впровадження іноземного мовного матеріалу відбуваються в ХХ ст. – 20-ті роки та оформлення України як незалежної держави. Хоча частка англійських запозичень загальної кількості іншомовних слів в перші два десятиліття ХХ ст. була мінімальною, в цей час в мові з’явилися такі слова: boom – бум; film – фільм; stand – стенд; jazz – джаз; dancing – дансінг; service – сервіс; foxtrot – фокстрот; sweater – светр.

Після 1925 року англійська мова дістала головну роль в якості лінгвістичного донора. У ці роки в мову прийшли англійські слова: combine – комбайн, container – контейнер; tanker – танкер; trolley-bus – тролейбус; demping – демпінг; cocktail – коктейль; detektor – детектор; televisor – телевізор; teletype – телетайп та інші.[5,45; 6,20]

2.2 Англіцизми 20-го століття

Кінець 20-го століття – переломний момент історії української мови, який характеризується двома процесами:

• розширення сфер вживання української мови у зв’язку з набуттям нею реального статусу державної;

• збільшення питомої ваги іншомовних елементів в активній лексиці, причиною якого є посилення взаємодії з країнами Заходу.

Особливе місце у складі української лексики посідають запозичення з англійської мови, їхня кількість сьогодні зростає дуже швидко. Такий процес зумовлений політичними та соціально-економічними факторами і провідною роллю спочатку Великобританії, а потім США на міжнародній арені після Другої Світової війни. На сучасному етапі англійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених, буде утримувати свої позиції ще 50 років. Це, насамперед, мова провідних засобів масової інформації: великих теле- і радіокомпаній, світової мережі Internet, багатьох газет і журналів. Тому не можна ігнорувати її вплив на інші національні мови. Існування СРСР стримувало наплив англійських елементів, але за останнє десятиріччя ситуація змінилась. Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні. Всього за кілька років до складу активної лексики української мови увійшли слова англійського походження, що не тільки позначають нові явища культурного та суспільного життя, а й витісняють власні елементи з аналогічним чи близьким значенням. [17;18] Це знаходить свій вияв у всіх сферах життя, зокрема:

• в економічній та соцільно-політичній сферах загального вжитку набули слова, що позначають різноманітні явища нової для України соціально-економічної формації, на побудову якої зорієнтоване наше суспільство: менеджмент, бізнес, бізнесмен, траст, прайс, ділер, маклер, імпічмент;

• до запозичень у сфері комп’ютерних технологій належать такі слова, як інтернет, драйвер, веб-сторінка, хакер, ноутбук, монітор, чат, файл, кіберпростір. Це дуже важлива частина запозичень, бо має інтернаціональний характер і відбиває наслідки процесів глобалізації та комп’ютерізації України[16,93];

• у сфері побуту такі слова найчастіше позначають передові технології, що ввійшли у повсякденне життя: відеоплейєр, сі-ді-плейєр, міксер, тостер, маркер, пейджер. Останнім часом з’явилося багато слів на позначення різних елементів одягу, які можуть іноді паралельно вживатися з уже існуючими назвами або ж відбивати нові досягнення у сфері моди: боді, ті-шот, гріндерси, топ, трентч, кардіган тощо;

• у культурній сфері спостерігаємо особливо багато запозичень у зв’язку з великою популярністю масової культури західних країн. До них належать такі слова, як шоу-бізнес, промоушн, рімейк, ремікс, кліп-мейкер, постер, фан-клуб, сингл, саунд-трек тощо. Дуже сильного впливу зазнала молодіжна культура. В активному словнику підлітків нараховується велика кількість іншомовних слів, що позначають різноманітні течії та стилі сучасної музики, нові явища молодіжної моди: хіп-хоп, скінхед, панк, байкер, скаут, реп, рейв, боді-арт, пірсінг та ін.[13,105];

• спортивна сфера: орієнтація на здоровий спосіб життя, дуже популярна в західних країнах, вплинула і на наше суспільне життя. Досить звичними явищами стали заняття шейпінгом, бодібілдінгом, відвідування фітнес-клубів тощо.

Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об’єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномену – мови.

Не однією лише кількістю питомих слів визначається національна самобутність мови, запорука її успішного функіонування у певному соціально-етнічному просторі. Національна своєрідність мови формується всіма (фонетичними, лексичними, фразеологічними, словотвірними, морфологічними, синтаксичними, просодичними) її рідневими складниками, які органічно об’єднані в функціональну систему, взаємозв’язані в цій системі і всією своєю комунікативно організованою цілісністю служать засобом спілкування та одним із визначальних факторів духовності народу. Саме у специфіці комунікативної організаціїї цієї функціональної системи, як і в самій природній (матеріальній) якості рівневих одиниць, і виявляється самобутність мови, її стійкість як категорії національного рівня[7;10].

2.3 Англіцизми в молодіжному жаргоні

Виникнення жаргону з використанням англомовних запозичень є результатом не стільки експансії самої англійської мови (покращення і збільшення вивчення іноземної мови в школі, поширення літератури англійською мовою, інтенсифікація міжнародних зв’язків), скільки популяризацію західного способу життя, бажання молодих людей бути схожими на героїв популярних кінофільмів, телепередач, а звідси – часто спостерігається механічне перенесення англійських лексем на український грунт[18].

Запозичення з англійської мови в молодіжний жаргон вже має свою «історію», вони відзначені «хвилеподібністю»: 60-ті роки, хвиля 70-80-х, кінець 90-х років. Якщо на ранньому етапі цього процесу можна було говорити про англомовні елементи в жаргоні певної групи молоді (яка безпосередньо контактувала з іноземцями, частіше мешканці великих міст), то сьогодні ареал поширення таких лексем значно збільшився.

Російська дослідниця Борисова-Лукашенець пропонує розрізняти англомовний жаргон як засіб спілкування замкнутої групи носіїв та жаргонізоване мовлення широких груп молоді з використанням англіцизмів[9].

У жаргонізованому мовленні сучасної молодої людини можна помітити кілька лексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, інші ж перебувають на перефірії (мовець розуміє їх значення, але сам майже не використовує). При невимушеному спілкуванні вживання англіцизму служить певним контрастом, оригінальною лексемою з підвищенною експресивністю на фоні розмовної стилістично зниженої лексики. У ході проведених вченими соціолінгвістичних дослідженнь серед молоді з’ясувалося, що до найуживаніших слів належать іменники: герл, сейшн, шузи, паті та прикметники: драйвовий, о’кейний, суперний (1;2;3) та інші. До деяких лексем (вайтовий, лукать, покет, спектра) респонденти легко віднаходили українські відповідники, але зазначали, що їх вживання є епізодичним, час від часу.

Процес запозичення англіцизму в жаргон має дещо специфічний характер, на відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення є відсутність лексеми на позначення тієї чи іншої реалії, жаргон запозичує лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. Це свідчить про вторинний характер молодіжного жаргону, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови.[9]

Потрапляючи в іншу мову, запозиченя проходять процес фонетичної, граматичної, морфологічної адаптації до системи мови-рецепієнта. У системі жаргону такий процес відбувається з орієнтацією на усну, звукову форму слова, а не на його графічне оформлення. Так, лише невелика кількість жаргонізмів відображає фонетичну систему відповідних англійських лексем: крейзи “ненормальний” ненормальний - crazy [kreizi], паті “вечірка” – party [pa:ti] і т.д., більшість же відображає швидше звукову форму англізицмів: мен “чоловік” – man [maen], супер “відмінний” – super [sju:pa] та інші. За значенням усі жаргонізми можна поділити на кілька тематичних груп:

1) лексеми на позначення предметів одягу, взуття, різних побутових речей: шузи (ботинки), буци (туфлі), найки (кросівки фірми “Найк”);

2) назви людей з диференціацією:

• за віком та статтю: бой, гай (хлопець), герла (дівчина);

• за родинними зв’язками: олди (батьки), френди (друзі);

• за професією: сек’юріті (охоронець), ді-джей (ведучий дискотеки);

• за національною та расовою принадлежністю: нігер (негр), айзер (азербайджанець), раша (росіянин);

3) видовищні заходи, концерти: сейшн, денс, паті, диско.[18], (1;2;3)

Багато подібних лексем є і серед оціночних прикметників: файний (файновий) – гарний, хітовий – популярний, даун – розумово відсталий, крейзовий – безглуздий, ненормальний. Такі запозичення часто вступають у систему словозмін, будуючи нові лексеми за моделлю українських прикметників і прислівників: о’кей – о’кейно (нормальний – нормально), супер – суперний (відмінно – відмінний). Поширеним є і словотвір “іменник-прикметник”: олди-олдовий (батьки – старий, досвідчений) та “іменник-дієслово”: голівуд – голівудити (місце відпочинку – відпочивати)(1;2;3).

Таким чином, слід відзначити велику вагу англіцизмів у процесі формування словника сучасної молодої людини. Процес запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови.

РОЗДІЛ 3

ВПЛИВ ЗАПОЗИЧЕННЬ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу. Процитуємо В. Радчука: “…англійські слова і звороти останнім часом активніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія й синтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу. Причини цього очевидні: комп'ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо. Проте чимало англіцизмів попросту витісняє з обігу питомі українські слова, а це вже мовна агресія. Шкода від неї не лише Україні - людство втрачає унікальні знаряддя пізнання світу. Знову-таки, коли "лиха слава завконтори" перекладається "низьким рейтингом менеджера офісу", маємо приклад зміни не лише мови, а й свідомості”. [10]

Такої ж думки й С. Караванський, який вважає, що необхідність виникнення нових англіцизмів в українській мові значно перебільшена, що їх появу породжує зовсім не потреба спілкування.[8,10] Твори літератури засвідчують, що серед не дуже освічених людей існує звичка хизуватися малозрозумілими для оточення словами. На його думку, тепер до “престижних” слів вдається не лише малоосвічена сільська “знать”, а й високі державні достойники. Причина ж там і там одна: бажання бути на рівні модної освіченості, відрізнятися своєю лексикою від “сірих” людей. Тому, коли наші президенти чи парламентарі говорять про образ, лице або ім’я держави, то неодмінно скажуть імідж. А першорядні завдання неодмінно назвуть пріорітетними. Думка така: коли ти говориш як усі, то багато втрачаєш в очах своїх майбутніх виборців. Отже, говори, як належить лідеру. А пересічний громадянин, коли чує іноземну лексику з уст високих достойників, і собі засвоює її. С. Караванський гадає, що це веде до того, що англіцизми починають витискати нашу питому лексику. Ми втрачаємо віру в самих себе: починаємо боятися власних слів і зворотів. Там, де можна вжити своє слово, ми надаємо перевагу “чужинцеві”. “… ми пропонуємо… систему підвищення… кваліфікації – інтелектуальний тренінг”. На це С. Караванський відповідає так: “Невже тут так конечно вжито слово тренінг? Та ж ми маємо чудове слово вишкіл! Невже інтелектуальний тренінг краще звучить ніж інтелектуальний вишкіл! “Інолюбці” йдуть далі: від слова тренінг творять важкомовний прикметник тренінговий: тренінгова система. Чому не вжити вишкільна система? Слово вишкільний вживає українська діяспора. То чи не краще позичати свою лексику у своєї діяспори, ніж із рук мовних посередників? Бо тренінги приходять до нас не з Америки, а з других рук – з Москви, яка сама позичає їх на стороні, а тоді вже ми “інтелектуально” збагачуємось. Чи може навпаки: зубожіємо? Чи ж не терпить від цього “збагачення” наша питома лексика? Візьмім слово досвід. Бідолашне! Його та його побратима виробничий досвід сучасники живцем кладуть у могилу, вживаючи виключно високоінтелектуальне, як на їхню думку, слово ноу-хау, дарма, що воно для загалу незрозуміле.”[8,41]

Дійсно, явища, які простежуються останні 10-15 років не зовсім добре впливають на розвиток української мови, нівелюють її індивідуально-національні риси, знижують виражальні та естетичні якості. Насамперед, викликає стурбованість процес тотального засмічення української мови англійськими словами, і це при тому, що існують українські назви для передачі відповідних понять: брифінг (зустріч), дивідент (прибуток, зиск), презентація (показ, ознайомлення), шоп (магазин), ноу-хау (знаю як) та багато інших. Так, частотою вживання слово імідж побиває всі рекорди. Передусім воно затирає наше споконвічне слово образ, якого просто не чути з уст сучасних мовців. Так само він поводиться і щодо наших слів лице та ім’я. Бо коли хтось каже: “НН береже свій професійний імідж”, то в цьому разі імідж опинився в мовному потоці коштом слів лице або ім’я. У переносному значення лице в українській мові якраз і заступає слово образ:

“Могутня гребля Дніпрогесу символізує лице України”.

“Електротермія змінить лице металугрії”.

У виразі “перед лицем смерті” слово лице так само вказує не на “обличчя смерті”, а на подобу або образ смерті.

Отже, цілком правильно по-українськи сказати:

“НН береже своє професійне лице”.

Можна тут вжити і слово ім’я:

“НН береже своє професійне ім’я”.

Наведемо звороти, де імідж значить те саме, що й лице або образ:

імідж Верховної Ради лице Верховної Ради

імідж воїна образ воїна..

Відтрутивши українські слова, імідж витиснув з нашої мови і кілька запозичень. Бо де вжито імідж, можна без шкоди вжити і репутацію, і реноме:

“НН береже свою професійну репутацію”.

“НН береже своє професійне реноме”.

Звичайно, можна сказати, що поява синонімів не збіднює мову, а навпаки – збагачує. Думка ніби правильна, хоч тут є одне “але”. По-перше, треба проаналізувати звідки прийшло це збагачення. А прийшло воно звідти, здвідки приходить вся модна лексика на Україну. Засвоюючи цю лексику, ми визнаємо єдиним джерелом свого духовного збагачення колишню метрополію і жодною мірою не розвиваємо своїх власних мовотворчих можливостей. Шлях, яким здійснюється таке збагачення, хибний. Ми мусимо дбати про розвиток своїх власних джерел збагачення, а не йти шляхом, прокладеним в іншому середовищі. Це стверджує нашу культурну залежність від чужих, не завжди дружніх до нас джерел.

Насторожує й тенденція зовсім іншого, можна сказати – протилежного характеру: намагання вилучити із словника української мови певну частину слів, зокрема англіцизмів, які стали органічним її складником, і заміняти їх штучно створеними або пристосованими до нових умов функціонування раніше відомими словами, особливо в галузі термінології та професійної лексики (буфер – відпружник, спортсмен - спортовець). Крім того, що ці слова, як правило, невдалі щодо відповідності їхньої семантики суті означуваних об’єктів, вони ще незграбні в естетичному відношенні.

Взаємозбагачення мов – це один із шляхів еволюції мов світової спільноти. Воно характеризує розвиток мовних систем з найдавніших часів і, природно, не може виявити себе зараз – в епоху суттєвих зрушень у гуманітарній, науково-технічній та інших сферах. Власне лінгвістичні механізми такої взаємодії в різні періоди історії мови можуть мати певні особливості. Звичайно, англіцизми в українській мові – не завжди благо. Серйозних регламентаційних заходів потребує мовне оформлення окремих сфер спілкування, у тому числі сфери інформації, особливо реклами – радіо-телевізійної, стендової, де спостерігається справжня мовна агресія. Ці явища, зрозуміло, не мають нічого спільного із взаємозбагаченням мов. Взаємозбагачення - це процес, коли словесний знак іншої мови природно “лягає” на поняттєве поле рідної мови, закриваючи в ньому вільну клітинку або “перекриваючи ” семантику вже наявного слова певними смисловими конотаціями.

Не треба забувати, що мова – саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певними законами. Мова сама здатна самоочищуватися, позбавлятися функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається і з словами англійського походження. [8,103; 11]

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи все вище написане, можна сказати, що запозичення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з одної мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів одної мови до іншої. Причинами запозичень найчастіше називають:

• загальносвітову тенденцію до інтернаціоналізації лексичного фонду;

• потребу в найменуванні нових предметів, понять і явищ (ноутбук, органайзер, сканер); відсутність відповідного (більш точного) найменування (або його програш порівняно з запозиченням);

• поповнення мови більш виразними засобами (імідж - замість образ, прайс-лист - замість прейскурант, шоу - замість подання);

• сприйняття іншомовного слова як більш престижного, "вченого", "красиво звучить" (презентація - замість подання; ексклюзивний - замість винятковий).

Одним із видів запозичення є англіцизм – слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. У переважній більшості – це слова, що стосуються: техніки, політики, економіки, торгівлі, спорту, культури.

Виникнення жаргону з використанням англомовних запозичень є результатом популяризації західного способу життя. У жаргонізованому мовленні сучасної молодої людини можна помітити кілька лексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, інші ж перебувають на перефірії.

Стрімкий процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Внаслідок цього маємо загрозливу мовну ситуацію: функціонування у мові дублетів (міленіум - тисячоліття, офіс - контора, пабліситі - реклама, блокбастер - бойовик, аплікант - заявник), збільшення кількості небажаних омонімів (кеш - економічний та комп'ютерний термін, шейк - коктейль і танок), запозичення власних назв без перекладу (Muppets-show, на відміну від перекладених - "Прихована камера"), вживання штампів-варваризмів (no problem, no comment, made in, and company), запозичення прислівників та вигуків (вау, о'кей, фіфті-фіфті, міді), що мають на меті імітувати чуже.

На мою думку, вживати чи не вживати запозичення – справа особиста. Головне використовувати їх правильно та зі смаком.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Плющ М. Я. Сучасна українська мова ∕ Плющ М. Я., Бевзенко С. П., Грипаста Н. Я. – К. : Вища школа, 1994. – 414 с.

2. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова ∕ Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. – К. : Либідь, 2008. – 480 с.

3. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства ∕ С. І. Дорошенко, П. С. Дудник – К. : Вища школа, 1974. – 295 с.

4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства ∕ Карпенко Ю. О. – К. : Вища школа, 1983. – 190 с.

5. Русанівський В. М. Життя слова ∕ В. М. Русанівський, С. Я. Єрмоленко – К. : Вища школа, 1978. – 190 с.

6. Коваль А. П. Пригоди слова ∕ Коваль А. П. – К. : Радянська школа, 1985. – 212 с.

7. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради ∕Пономарів О. Д. – К. : Либідь, 2002. – 240 с.

8. Караванський С. Й. Секрети української мови: науково-популярна розвідка з додатком словничків репресованої та занедбаної української лексики ∕ Караванський С. Й. – К. : Кобза, 1994. – 150 с.

9. Борисова - Лукашанец Е.Г. Современный молодежный жаргон ∕ Е.Г. Борисова - Лукашанец // IT. 2006. - № 5.

10. Радчук В. Д. Переклад — рушій чи гальмо? ∕ В. Д. Радчук // Теорія і практика перекладу. Вип. 17. — Київ, 1990. — С. 26—31.

11. Радчук В. Глобалізація і переклад ∕ В. Д. Радчук // Всесвіт. – 2002. – № 5—6. — С. 134—136.

12. Гуманітарний вісник. Серія – іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. Число Четверте – Черкаси, 2000. – С. 176.

13. Гуманітарний вісник. Серія – іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. Число Дванадцяте – Черкаси : ЧДТУ, 2008. – С. 105-108.

14. Гуманітарний вісник. Серія – іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. Число Сьоме – Черкаси : ЧДТУ, 2003.- С. 181 – 183.

15. Гуманітарний вісник. Серія – іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. Число П’яте – Черкаси : ЧІТІ, 2001. – С. 93-95.

16. Англицизм http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_fwords/4335/%D0%90%D0%9D%D0%93%D0%9B%D0%98%D0%A6%D0%98%D0%97%D0%9C

17. Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові : стаття Дьолог Ольги к. філ. н., доцент ХНТУСГ (Харків) http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=251

18. Англицизмы в современном русском языке : автор Свиренкова Галина Алексеевна, учитель английского языка http://festival.1september.ru/articles/410377/

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Коломієць М. Т. Словник іншомовних слів ∕ М. Т. Коломієць, Л. В. Молодова – К. : Освіта, 1998. – 190 с.

2. Словник іншомовних слів ∕ Л. О. Пустовіт, О. І. Скопенко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимбалюк – К. : Довіра, 2000 – 1017 с.

3. Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів ∕ С. П. Бибик, Г. М. Сюта – Харків : Фоліо, 2006. – 623 с.