Чернігівський державний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

Кафедра легкої атлетики

На правах рукопису

"Допустити до захисту"

_________ завідувач кафедри

"___" _____________ 2008 р.

Роль тренера у підготовці спортсмена-гравця

Курсова робота з спеціалізації

Студента 5-го курсу денної форми

навчання за спеціальністю 6.010200

"Фізичне виховання", спеціалізація

Фізичне виховання, методика спортивно-

масової роботи, туристична робота"

Васюк Віктор Андрійович

Науковий керівник – Старший викладач

Чуста А.Ю.

Чернігів – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Стан туристично-краєзнавчої роботи

РОЗДІЛ 2. Основні аспекти виховання школярів засобами туристично-краєзнавчої роботи

РОЗДІЛ 3. Туристично-краєзнавча робота в Чернігівській області

3.1 Мережа туристично-краєзнавчих закладів Чернігівщини

3.2 Робота туристично-краєзнавчих гуртків

3.3 Оздоровлення та відпочинок дітей в таборах

3.4 Спортивний туризм

3.5 Краєзнавство

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Туризм – одна з найпопулярніших форм активного відпочинку для людей різного віку. Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомляться з багатствами і красотами природи, історичними культурними пам’ятками країни, досягненнями в економіці, архітектурі різних країн і народів. В Україні туризму почали приділяти увагу в час здобуття Україною незалежності. Для українців, особливо молоді, характерне прагнення поєднання відпочинку з активним пізнанням навколишнього світу. Правильно організована і уміло проведена подорож зміцнює здоров’я людини, виховує в неї такі цінні якості як ініціативність, мужність, наполегливість, що значно підвищує працездатність. Під час походів, подорожей, почуття колективізму, розширюється кругозір туристів, краще розкриваються індивідуальні здібності кожного учасника, виховується любов до природи, до Батьківщини.

Актуальність. Державна програма освіти, концептуальні засади національного виховання передбачають в діяльності сучасної масової школи та позашкільних навчально-виховних закладів освіти широке впровадження основ краєзнавства і туризму, виховання справжньої фізично-загартованої особистості, громадянина й патріота рідної землі. Реалізація цього завдання можлива лише в процесі засвоєння учнями духовних надбань рідного народу, його традицій та звичаїв, формування у підростаючого покоління вольових якостей, психологічної стійкості та фізичної витривалості.

Велика кількість людей (близько 100 тис.) щороку йдуть мандрувати – пішки, на лижах, на велосипедах, гребних човнах, плотах та ін. Тривалий час вони знаходяться далеко за містом, наодинці з природою. Туризм має не тільки оздоровче, але і розвиваюче значення.

А.А. Остапец-Свешников, М.І. Багате, О.І. Мотків надають важливого значення туризму в житті дитини, ними був розроблений комплект програм, який спирається на концепції дитячо-юнацького туризму "Школа життя - навколишній світ" і припускає активну участь у туристсько-краєзнавчій оздоровчо-пізнавальній діяльності дітей і їх батьків.

Предмет дослідження – туризм і краєзнавство як один з основних чинників виховання школярів.

Об`єкт дослідження – школярі і позитивні зміни і їх світогляді завдяки заняттями туристично-краєзнавчої роботи.

Мета роботи полягає в тому, щоб встановити важливість туризму та краєзнавства у вихованні школярів

Для досягнення поставленої мети роботи були поставлені такі завдання:

1. з`ясувати сучасний стан туризму та краєзнавства на сучасному етапі в області та країні взагалі;

2. проаналізувати зв’язок туризму з природоохоронною та рекреаційною діяльністю;

3. основні аспекти програми пізнавально-оздоровчого туризму;

4. проаналізувати вплив основних аспектів програми на об`єкт дослідження.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались: теоретичний аналіз наукової та науково-методичної літератури, психолого-педагогічне спостереження, бесіда (інтерв’ю).

Практичне значення отриманих результатів: практика свідчить, що найбільш плідний творчий пошук може здійснюватися тільки активними формами роботи - шляхом проведення екскурсій, розвідкових маршрутів, туристських походів, тематичних експедицій. Такий підхід одночасно дає змогу для змістовного відпочинку, фізичного розвитку, загартування та оздоровлення школярів, молоді.

РОЗДІЛ 1. СТАН ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

В умовах розвитку української державності, демократизації суспільства та гуманітаризації освіти підвищується інтерес дітей та їхніх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання можливостей позашкільної освіти.

Одним з ефективних напрямів позашкільної освіти, що дає змогу поєднувати навчання і виховання дітей та підлітків, є дитячо-юнацькій туризм і краєзнавство. Саме туризм і краєзнавство дають виняткову можливість на власні очі оцінити красу рідної землі, ознайомся з історією, культурою, традиціями свого народу, загартуватися як фізично, так і мораль Для дитини кожна подорож — це своєрідне відкриття, це можливість зрозуміти, що стоїть за звичним словом Батьківщина. Допомогти дитині зробити такі відкриття покликані колективи центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів України.

Нині в Україні діє 96 центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму. Серед них: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді — 1, Кримський республіканський — 1, обласні — 21, міські — 42, районні — 31 (вт. ч. 6 внутрішньорайонних в містах). Останнім часом мережа цих навчальних закладів збільшується: якщо в 1998 р. їх було 84, у 2000 р. — 87, то зараз вже 96.

Найбільшу кількість центрів туризму мають: Дніпропетровська (11), Луганська, Полтавська, Хмельницька області (по 7 кожна), Львівська, Черкаська, Волинська (по 6), Запорізька (5).

Головними напрямами діяльності центрів туризму є здійснення навчально-виховної, організаційно-масової, інформаційно-методичної роботи та підвищення кваліфікації педагогічних туристських кадрів. Інформаційно-методичне забезпечення центрів туризму і станцій юних туристів України та проведення всеукраїнських очно-заочних масових заходів здійснює Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, який працює з 1930 року.

Найважливішим показником діяльності позашкільних навчальних закладів туристсько-краєзнавчого профілю є організація роботи дитячих туристсько-краєзнавчих об'єднань. Так, на сьогодні у всіх типах позашкільних навчальних закладів близько 10% становлять гуртки туристсько-краєзнавчого напряму.

Найбільш масовим на Україні є пішохідний туризм. Серед гуртків туристсько-спортивного напряму переважають ті, які працюють за програмами "Юні туристи" та "Пішохідний туризм". Друге місце за чисельністю посідають дитячі об'єднання, що працюють за програмами "Спортивний туризм" і "Спортивне орієнтування". Крім того, в Україні працюють гуртки велосипедного, гірського, водного, лижного, спелеотуризму, гуртки туристського багатоборства тощо. Дбаючи про подальший розвиток спортивного туризму, наші колеги на місцях організовують роботу гуртків молодших інструкторів туризму і туристів-провідників.

Важливим чинником розвитку дитячо-юнацького спортивного туризму є проведення змагань, під час яких юні туристи мають змогу продемонструвати свої знання і вміння, набуті під час навчання у гуртках. Найбільш поширеними є змагання зі спортивного орієнтування і з техніки пішохідного туризму.

Запроваджуються нові форми проведення змагань. Так, Миколаївський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді проводить першість центру з естафети "Альпійські зв'язки".

Заслуговує на увагу новий вид змагань зі спортивного орієнтування "Маркована траса з визначенням ситуації на контрольному пункті за фрагментом карти", які організовує Севастопольський міський центр дитячого і юнацького туризму учнівської молоді.

Донецький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді започаткував проведення відкритих Всеукраїнських змагань з техніки пішохідного туризму в закритих приміщеннях та "Неділі туризму" для хворих дітей, зокрема для вихованців Слов'яногірської школи-інтернату для дітей із захворюванням органів дихання.

Крім того, гуртківці центрів туризму беруть участь у міжнародних туристських змаганнях. Так, вихованці Закарпатського обласного центру туризму, краєзнавства і спорту беруть участь у міжнародних змаганнях зі спортивного орієнтування в Чехії та Словаччині.

Одним з напрямів роботи центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів є впровадження в практику освітянської роботи краєзнавчого принципу навчання і виховання, введення краєзнавчого компоненту в роботу гуртків спортивно-туристського напряму, проведення різноманітних краєзнавчих експедицій, зльотів, акцій тощо, безпосередня робота краєзнавчих гуртків. Перевагу юні краєзнавці віддають гурткам народознавства, історичного та географічного краєзнавства. Крім того, працюють фольклорно-етнографічні гуртки, музеєзнавства і мистецтвознавства, юних геологів, археологів та ін.

З 1992 р. в Україні триває багатопрофільна всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція учнівської молоді "Краса і біль України", а в 1998 р. Міністерство освіти України у партнерстві з Всеукраїнською спілкою краєзнавців та Українським географічним товариством започаткували історико-географічну експедицію учнівської молоді "Сто чудес України". Головне завдання експедицій — залучення учнівської молоді до пошуково-дослідницької роботи з історії та географії; виховання у дітей любові до рідної землі, природи, історії і культури, дбайливого ставлення до природи рідного краю.

Організаційно-методичною базою проведення цих заходів на всеукраїнському рівні є Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. Серед добрих і корисних справ нашого закладу, спрямованих на виховання дітей та підлітків України, є успішне проведення ще й таких всеукраїнських експедицій, як "Птахи рідної землі", "Мікро-топоніми України", історико-краєзнавчої акції "Пам'ять" і ряду інших. Переможці експедицій нагороджуються путівками до Центрального табору туристського активу учнів України та інших оздоровчих закладів України.

На місцях успішно діють регіональні краєзнавчі пошукові експедиції. Так, Донецький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді провів перший етап історико-патріотичної операції "Пам'ятники розповідають", під час якої було досліджено 116 пам'ятників області. Підсумкові матеріали передані до Агентства редакції "Книги пам'яті України" для написання книги "Війна у пам'ятниках".

Перелічити всі туристсько-краєзнавчі заходи, які проводяться центрами туризму і краєзнавства учнівської молоді та станціями юних туристів, неможливо. Хочеться щиро подякувати їхнім колективам за копітку працю і ентузіазм і вірити, що знання, вкладені в душі дітей, дадуть пагони любові до своєї держави, ім'я якій — Україна.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

Навчально-виховний процес, у середовищі якого знаходиться учні школи, вимагає від його в основному розумової напруги, у той час як біологічна сутність дитини спрямована на активну діяльність (у тому числі фізичну) і безпосереднє пізнання навколишнього його соціального світу.

Мета занять оздоровчо-пізнавального характеру полягає в розвитку рухової, функціональної і пізнавальної активності учнів, у зміцненні їх здоров'я, психічному і фізичному оздоровленні організму в процесі туристсько-пізнавальної діяльності. При цьому передбачається вирішення наступних основних задач:

• оздоровлення дітей на заняттях в умовах природного середовища;

• формування координаційних функцій;

• розвиток творчої і виконавської активності учнів у процесі освоєння місцевого краєзнавчого матеріалу;

• залучення учнів у пошуково-дослідницьку діяльність засобами туризму.

Виховання засобами краєзнавчо-туристичної роботи дітей припускає організацію оздоровчо-пізнавальної діяльності засобами туризму під керівництвом педагогів таким чином, щоб виявлявся переважний вплив освітньо-виховного процесу на рухову, творчу, пізнавальну й емоційну сферу дитини в безпосередньому контакті з дійсністю - навколишнім природним і соціальним середовищем. При цьому індивідуалізована підготовка організму дитини до фізичних навантажень припускає необхідність їх строгого дозування по об`єму, величині, тривалості і напруженості відповідно до статі і віку, а також рівня функціонального і біологічного індивідуального розвитку.

Зміст програм розрахований на чотири роки занять з учнями старших класів загальноосвітньої школи, що виявляють інтерес до природознавства, фізичній культурі, туризмові і краєзнавству. Мінімальний склад групи, що рекомендується, 1-го року занять - 15 чоловік, 2-го і наступного років - не менш 12 чоловік.

В основі задуму програмно-методичного комплекту лежить ідея розвиваючого навчання (В.В. Давидова й ін.) у процесі спільної діяльності дітей і спеціально підготовленого організатора дитячої оздоровчо-пізнавальної, туристської самодіяльності (учитель, батько, старший школяр, студент педагогічного училища, педагогічного вузу). Зміст комплекту програм спирається на концепції дитячо-юнацького туризму "Школа життя - навколишній світ" (А.А. Остапец-Свешников, М.І. Багате, О.І. Мотків) і припускає активну участь у туристсько-краєзнавчій оздоровчо-пізнавальній діяльності дітей і їх батьків.

Зміст програм побудований у формі своєрідного "освітнього маршруту" - подорожі в навколишнє середовище з елементами її пізнання. "Освітній маршрут" припускає реалізацію принципів диференціації і особистісно-орієнтованої діяльності при відповідному рівні підготовленості дітей педагогічній підтримці.

Типова навчальна програма кожного року занять розрахована на 216 годин, з вересня по травень включно. Педагог має можливість з урахуванням місцевих традицій і особистісних творчих особливостей, виходячи з пори року і погодно-кліматичних умов, самостійно розподіляти послідовність вивчення тем програми, установлювати тривалість занять, що не повинно перевищувати двох академічних годин у приміщенні і чотирьох годин на місцевості. У канікулярний час педагог, як правило, може збільшувати кількість і тривалість занять за умови організації активної оздоровчо-пізнавальної діяльності учнів на свіжому повітрі в природному середовищі.

Кожна тема занять повинна припускати як організацію активної оздоровчо-спортивної (фізичні вправи; рухливі ігри; міні-змагання; змагання в приміщенні і на природі; туристські й оздоровчі прогулянки), так і пізнавально-творчої діяльності учнів (бесіди; малювання природних об'єктів; колективне читання й обговорення художніх творів про природу і мандрівників; перегляд мультфільмів, казок і відеосюжетів; виготовлення дітьми виробів із природних матеріалів; екскурсії).

"Освітні маршрути" повинні проходити через такі освітні області, як словесність, природознавство, мистецтво, фізична культура й оздоровчо-пізнавальний туризм, соціальна практика, технологія, психологічна культура й ін. Вони повинні сприяти освоєнню учнями основ пізнання в питаннях краєзнавства; абетки туристсько-побутових і санітарно-гігієнічних навичок; організації туристського побуту в польових умовах; орієнтування на місцевості в умовах свого мікрорайону (шкільного двору); формуванню фізкультурно-туристських знань, умінь і навичок; навчанню руховим навичкам і діям; загальному зміцненню здоров'я і загартовуванню організму; розвиткові фізичних якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, координаційних здібностей і швидкісно-силових якостей); оволодінню технікою подолання найпростіших природних і штучних перешкод під час екскурсій на природу, туристських прогулянок, походів вихідного дня.

Організація оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності повинна будуватися диференційовано, з обліком індивідуальних вікових і статевих особливостей молодших школярів і бути особистісно-орієнтованою. Педагогові важливо передбачати організацію відпочинку дітей після інтенсивного фізичного або емоційно-психологічного навантаження для відновлення ними витрачених сил. Кожен захід - туристська прогулянка, міні-змагання, фізичні вправи, екскурсія та інші - повинно припускати загальне оздоровлення, що гартує вплив на організм учнів, нормалізацію всіх його функцій.

Зміст програм складений з урахуванням принципів концентричного освоєння навколишньої дійсності, циклічності проведення оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої і дослідницької діяльності, використання посадово-рольової системи творчого самоврядування і розвитку творчої самодіяльності дитячого оздоровчого туристського об'єднання.

Учні, які займаються 1-2 роки безпосередньо знайомляться з навколишнім їхнім світом - своєю родиною, своїм класом, своєю школою, своїм мікрорайоном (населеним пунктом), найближчою зеленою зоною (парком, лісом, рікою); у них формуються початкові навички здорового способу життя і безпечного поводження в навколишньому світі.

Учні, які займаються 3-4 роки розширюють зону пізнання навколишнього світу і знайомляться з визначними пам'ятками мікрорайону школи, із зеленими масивами свого району; з ними можливі одно-дводенні міні-походи по рідному краї - найближчим околицям свого населеного пункту; вони закріплюють і удосконалюють навички здорового способу життя, охорони навколишнього природного середовища і безпеки життєдіяльності.

Систематичну оздоровчо-пізнавальну, туристсько-краєзнавчу діяльність з школярами необхідно будувати на безупинно змінюючих один одного, а в деяких випадках і накладаючись один на одного циклах (макро-, мікро- і мезо-), кожний з яких повинен включати: підготовку до заходу, його організацію і проведення (гри на свіжому повітрі, екскурсії, туристські прогулянки, фізичні вправи, міні-походи, одноденні походи, міні-змагання й ін.) і підведення його підсумків (оформлення виставки творчих робіт; творчі звіти - інсценівки, розповіді й ін.; оформлення стінних фотогазет; проведення вечорів, змагань і КВНів, спільний аналіз досягнень і промахів на змаганнях і міні-змаганнях).

Передбачається, що велика частина занять буде проводитися на відкритому повітрі, на шкільному дворі або в парку (лісопарку). В осінні, зимові і весняні канікули передбачається активна участь учнів в туристсько-краєзнавчих і спортивно-оздоровчих заходах у рамках програми "Канікули".

Педагогічна ефективність оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності буде вищою, якщо кожен хто займається буде включатися в цю діяльність за допомогою виконання посильних його віковим особливостям і індивідуальним творчим здібностям, мотивам і інтересам ігрових посад (ролей): організаційно-господарських (командир, фізорг, ремонтний майстер, штурман, черговий, завідувач спорядженням, санінструктор і т.д.) і пізнавально-краєзнавчих (знавець погоди, знавець птахів, знавець рослин, знавець трав, знавець вулиці, знавець визначних пам'яток і т.д.). При цьому педагогові необхідно формувати у вихованців відповідальне відношення до виконання посадово-рольвих обов'язків, колективізм, пунктуальність, ініціативність.

Програми передбачають проведення систематичної (не менш двох протягом кожного року занять) психолого-педагогічної і медико-функціональної діагностики і тестування, що займаються з метою спостереження і контролю за впливом занять оздоровчо-пізнавальним туризмом на їхній організм і відстеження динаміки розвитку функціональних, фізичних і творчих здібностей дітей. Таке спостереження дозволить вчасно коригувати дозування обсягів, інтенсивність і тривалість навантажень, а також допоможе при розробці разом з родиною (батьки) і школою (класний керівник, шкільний психолог, шкільний медичний працівник, організатор позакласної і позашкільної роботи) особистісно-орієнтованих "освітніх маршрутів" для кожного вихованця.

Заняття в гуртках з краєзнавчо-туристичної роботи сприяють більш повному засвоєнню шкільної програми з фізичної культури, яка включає і розділ туризму. Уроки туризму сприяють формуванню та розвитку практичних навиків у дитини. Уроки туризму дещо переплітаються з тематикою занять гуртків.

РОЗДІЛ 3. ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧА РОБОТА В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

3.1 Мережа туристично-краєзнавчих закладів Чернігівщини

Допомогти вам зробити відкриття, перевірити самого себе "на міцність" зможуть центри туризму і краєзнавства учнівської молоді та станції юних туристів, завдяки яким дитячо-юнацький туризм залишається одним з найбільш популярних видів діяльності дітей та підлітків у позанавчальний час.

На даний час в Україні діє 102 центри туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму. Серед них: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді - 1, Кримський республіканський - 1, обласних - 22, міських - 50, районних - 28 (в тому числі 2 районних в містах). Найбільшу кількість центрів туризму мають: Дніпропетровська область - - 9, Хмельницька - 8, Луганська і Полтавська - по 7, Чернігівська, Львівська, Черкаська, Волинська - по 6.

Головними завданнями центрів туризму є реалізація державної політики в галузі освіти засобами туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій, створення умов для задоволення потреб учнів в організації їх оздоровлення, змістовного дозвілля і відпочинку, надання методичної і практичної допомоги навчальним закладам з питань впровадження форм і методів туристсько-краєзнавчої роботи з учнями в практику навчально-виховної роботи.

Основними напрямами діяльності центрів туризму є здійснення навчально-виховної, організаційно-масової, інформаційно-методичної роботи. Координаторами такої роботи в Україні є Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, в області - позашкільний навчальний заклад "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій".

Станом на 1 січня 2007 року в Чернігівській області діють Центри туризму: ПНЗ Чернігівський обласний Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій, Чернігівський міський Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми ти молоддю, Ніжинський міський Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Любецький районний клуб туризму і краєзнавства, Куликівський районний Центр позашкільної освіти, Козелецька станція юних туристів, відділи туризму та краєзнавства при Варвинському районному Будинку школярів та Талалаївському Центрі дитячої та юнацької творчості.

3.2 Робота туристично-краєзнавчих гуртків

Мережа гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку з року в рік збільшується по Чернігівській області. Так, у порівнянні з 2005-2006 навч. роком загальна кількість туристсько-краєзнавчих гуртків в області збільшилась на 48 одиниць. Якщо у 2005 -2006 навч. році їх займалося 627 (9641 учень), то у 2006-2007 навч. році їх налічувалося 675 (10020 учнів). У цілому в Чернігівській області охоплення дітей гуртковою туристсько-краєзнавчою роботою складає 8,5% від загальної кількості учнів (у 2005 році - 7,7% охоплення дітей гуртковою роботою). Найбільш масовою гурткова туристсько-краєзнавча діяльність учнів у 2006-2007 навч. році була у Бахмацькому, Варвинському, Козелецькому, Куликівському, Новгород-Сіверському, Семенівському, Талалаївському районах та містах Ніжин, Прилуки, Чернігів.

Кількість гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку по Чернігівській області за 2003 – 2006 роки

Порівняльна характеристика кількості учнів в туристко-краєзнавчих гуртках за 2003 – 2006 роки

Отже, як видно з діаграм, спостерігається в 2004 році незначний спад кількості гуртків туристично-краєзнавчого напрямку в порівнянні з 2003 роком. Але далі за 2005 – 2006 роки йде покращення даної ситуації.

3.3 Оздоровлення та відпочинок дітей в таборах

Здоров'я населення - найважливіша характеристика розвитку країни. За своєю сутністю здоров'я людини є гармонійною єдністю біологічних і соціальних якостей, зумовлених природними й набутими біологічними та соціальними явищами. Сьогодні в Україні спостерігається загальна тенденція погіршення стану здоров'я населення в цілому та дітей зокрема. Тому, питання оздоровлення та відпочинку дітей та учнівської молоді є одним із соціально важливих напрямків роботи позашкільних навчальних закладів як в Україні, так і в області. У 2006-2007 навч. році працювало 7 туристсько-спортивних оздоровчих таборів, з них 4 пересувних - міський Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю (м. Чернігів, урочище Ялівщина), м. Ніжин - Центр туризму та краєзнавства учнівської молоді (туристсько-оздоровчий табір "Круїз" (пер. Ангарський, Крим, р. Десна, с. Батурин -123 учня); позашкільний навчальний заклад Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій - З стаціонарних (дитячий табір "Юний турист", с. Количівка, Чернігівського району - 647 учнів; оздоровчий табір "Зміна", смт. Седнів Чернігівського району - 476 учнів, турбаза "Деснянка" - м. Чернігів, вул. Нахімова,3 - 1408 чол.); Центр творчості дітей та юнацтва, м. Прилуки - 62 учня. Велике значення у оздоровленні та відпочинку учнівської молоді мають оздоровчі та спортивні походи, яких в 2006-2007 навч. році було проведено 66. Всього засобами туризму і краєзнавства оздоровлено 1400 учнів.

В оздоровчих таборах вирішуються питання комплексного виховання. Після оздоровлення в школярів з`являється більше відповідальності і поваги до себе з боку інших за набуті гарні риси характеру.

Оздоровлення учнів у таборах в період з 2003 по 2006 роки

Оздоровлення та відпочинок учнівської молоді за 2003 -2006 роки в туристсько-спортивних та оздоровчих таборах області

Туристсько-спортивні та оздоровчі табори	Рік	Прийнято дітей	Сезон роботи	Місце розташування
Містечко "Юний турист"	2003 2004 2005 2006	580 637 686 647	Цілий рік	с. Количівка Чернігівський р-н
Оздоровчий табір "Зміна"	2003 2004 2005 2006	366 480 460 476	Червень-серпень	смт. Седнів Чернігівський р-н
Туристсько-оздоровчий пересувний наметовий табір "Мандрівник"	2003 2004 2005 2006	340 182 154 94	Червень-серпень	м. Чернігів
Турбаза "Деснянка"	2003 2004 2005 2006	2060 2455 1154 1408	Протягом року	м. Чернігів Нахімова,3

3.4 Спортивний туризм

Серед різноманітних засобів виховання і навчання, які має сучасна педагогіка, чільне місце належить дитячо-юнацькому туризму. Туристські походи сприяють вихованню в учнів кращих людських якостей: дружби, взаємодопомоги, мужності, умінь долати труднощі, формують важливі позитивні риси характеру.

Розвиток різних видів туризму в Україні сприяє кращому задоволенню запитів учнівської молоді. Найбільш масовим видом спортивного туризму як в Україні, так і в області, є пішохідний туризм. При центрах туризму діють гуртки пішохідного, велосипедного, водного туризму та спортивного орієнтування. У 2006-2007 навч. році в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області працювало 301 бюджетний туристсько-спортивний гурток, в яких навчалось 4750 учнів (в ПНЗ Центрі ДЮТЕ - 44 гуртка (597 учнів), в інших закладах області - 257 гуртків (4153 учня)).

Серед учнівської молоді та педагогів області проводяться змагання, чемпіонати, матчеві зустрічі, навчально-тренувальні збори, туристські походи тощо. Традиційними є змагання з техніки пішохідного туризму та спортивного орієнтування. Майже всі райони області проводять свої туристські зльоти. Найбільш поширеними в області є змагання зі спортивного туризму серед команд учнів навчальних закладів Чернігівщини, присвячені Дню Перемоги (380/чоловік), відкрита Першість Чернігівської області зі спортивного туризму (90 чоловік), змагання зі спортивного туризму серед педагогічних працівників навчальних закладів Чернігівщини, присвячені Всесвітньому Дню туризму та Дню вчителя (1053 чоловік).

Кількість гуртків спортивного напрямку у 2003-2006 роках.

Порівняльна характеристика кількості дітей у спортивних гуртках у 2003-2006 роках

За останні роки набули популярності відкриті змагання зі спортивного туризму в закритих приміщеннях (Кубок м. Ічні - 140 чоловік), відкрита першість Чернігівської області з техніки пішохідного туризму серед учнівської молоді (1571 чоловік). Щорічно проводяться відкриті змагання Варвинського району з техніки пішохідного туризму серед учнівської молоді, присвячені визволенню Варвинщини від німецько-фашистських загарбників (зі статусом обласних - 160 чоловік).

Збірна команда Чернігівської області в 2006-2007 навч. році брала участь у:- відкритому Чемпіонаті України з техніки пішохідного туризму у Рівненській області, де посіла 13 місце;

- XXXV Всеукраїнських змаганнях з пішохідного туризму серед команд учнів навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України в Рівненській області - зайняла 6 місце;

- Кубку України з техніки пішохідного туризму (липень, 2007 р.) - 12 місце;

- XXXVI Всеукраїнських змаганнях "Чемпіонат України серед юнаків з техніки пішохідного туризму" (липень, 2007 р.) – 11 місце.

- Відкрита Першість Хмельницької області зі спортивного туризму "Кам'янецькі скелі - 2007" - 6-7 місце.

Спортивний туризм і краєзнавство повинні будуватися передусім на місцевому підґрунті, використовувати ті форми і методи, які сьогодні відповідають наявним можливостям, доступні для реального впровадження. Тому досвідченими педагогами, методистами центрів туризму області розробляються нові туристські маршрути, але не тільки пішохідні, а й водні, лижні та велосипедні. Крім пішохідних та велосипедних мандрівок по Чернігівській області поширений у нас і водний туризм. Цьому сприяє мережа річок, серед яких особливе місце посідають річки Десна, Снов, Сейм.

Головними заходами із спортивного туризму є всеукраїнські змагання з різних видів туризму, з них найпопулярніші - змагання з техніки пішохідного туризму, де юні туристи мають змогу продемонструвати свої знання, вміння та навички туристської майстерності, набуті під час навчання в туристсько-краєзнавчих гуртках. Підсумком навчання вихованців в туристсько-краєзнавчих гуртках є туристський похід. За даними маршрутно-кваліфікаційної комісії (МКК) ПНЗ Центру ДЮТЕ в 2006-2007 навч. році було проведено 66 спортивних походів, з них - 45 ступеневих, 21 - категорійний з пішохідного, водного, велосипедного, гірського туризму. Кількість туристсько-спортивних походів по відношенню до 2005 року зменшилась на 5 (ступеневих - 14, збільшення категорійних - 9).

Кількість туристських походів за даними МКК

Традиційно популярними районами проведення походів є Крим та Карпати, більшість груп юних туристів провели подорожі по рідному краю. Пройшовши похід, діти та керівники мають змогу взяти участь у щорічній заочній Першості України на кратний туристсько-краєзнавчий похід учнівської та студентської молоді. В 2006-2007 навч. році звіти про туристсько-краєзнавчі походи на обласний етап заочної Першості надали туристські групи з Вобровицького, Варвинського, Козелецького, Ріпкинського, Щорського районів та міст Ніжина, Прилук, Чернігова і ПНЗ Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій.

Переможцями І (обласного) етапу заочної Першості на кращий спортивний туристсько-краєзнавчий похід учнівської та студентської молоді 2005-2006 навч. року стали:

туристська група Варвинського районного турклубу "Ніка" (керівник - Прима Олег Леонідович); туристська група Козелецької станції юних туристів (керівник - Таратушко Андрій Миколайович); туристська група Ніжинського міського Центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (керівник Гребєнніков Ігор Олександрович);

туристська група Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій (керівник Ушак Валерій Володимирович).Приємно відмітити, що в другому етапі Чемпіонату України з туристсько-спортивних походів серед учнівської та студентської молоді туристська група Ніжинського міського Центру туризму і \ краєзнавства учнівської молоді (керівник Гребєнніков Ігор Олександрович) серед походів з водного туризму 1 категорії І складності зайняла 1 місце; туристська група Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій (керівник Ушак Валерій Володимирович) серед походів з велосипедного туризму 1 категорії складності зайняла 3 місце. Туристська група Варвинського районного турклубу "Ніка" (керівник - Прима Олег Леонідович) серед походів з пішохідного туризму 2 категорії складності посіла 8 місце; туристська група Прилуцького міського Центру творчості дітей та юнацтва серед походів з пішохідного туризму 3 ступеня складності - 8 місце; туристська група Козелецької станції юних туристів (керівник - Таратушко Андрій Миколайович) серед походів з пішохідного туризму 1 категорії складності - 11 місце. В загальнокомандному заліку по Україні Чернігівська область посіла 6 місце.

Дитячо-юнацький туризм згідно з Законом України "Про позашкільну освіту" спрямований на залучення дітей до активної діяльності з вивчення історії рідного краю, географічних, етнографічних, історичних об'єктів і явищ соціального життя, розвиток патріотичного виховання молодого покоління, формування фізично здорової особистості та проведення корисного дозвілля. Дійовою ланкою в організації туристсько-краєзнавчої роботи стали відповідальні за цей напрямок роботи в районах та містах області. А це: Прима Олег Леонідович (Варвинський район), Шевченко Тетяна Петрівна (Бахмацький район), Гончаренко Михайло Васильович (Корюківський район), Федоренко Юрій Михайлович, Чава Сергій Анатолійович (Куликівський район), Орел Володимир Васильович (Ніжинський район), Таратушко Андрій Миколайович (Козелецький район), Желіба Олексій Павлович (Срібнянський район), Чуба Олег Анатолійович (Талалаївський район), Дорогой Олександр Олексійович (Чернігівський район), Лисиця Олександр Іванович (м. Ічня), Гребєнніков Ігор Олександрович (м. Ніжин), Ігнатенко Сергій Григорович (м. Прилуки), Юр'єв Віталій Леонідович (м. Чернігів). Завдяки їм значно підвищилась якість підготовки і проведення районних туристських заходів, в яких беруть участь школярі і вчителі.

Усвідомлюючи роль позашкільного навчального закладу "Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій" як координаційно-методичного закладу в області з напрямку туристсько-краєзнавчої роботи, педагогічний колектив прагне сформувати для підростаючого покоління Чернігівщини такий освітній простір, у якому кожна дитина зможе знайти своє місце та реалізувати свій творчий потенціал. І запорукою успіху в цьому є органічне поєднання творчої роботи досвідчених працівників ПНЗ Центру ДЮТЕ з новаторськими ініціативами колег з районів.

В туристичних походах діти на практиці використовують вивчені на уроках фізичної культури рухові дії (подолання перешкод, ходьба, лазіння і ін.).

Туризм також є засобом збагачення життєвого досвіду та пізнання краси природи. Сприяє формуванню особистості і його взаємодії з природним середовищем.

Окрім того, туристичні походи пов’язані з перебуванням на відкритому повітрі і з максимальним використанням природних факторів (води, повітря, сонячних променів), які зміцнюють здоров’я та загартовують організм учнів.

Туризм – це різноманітні за формою, змістом і тривалістю походи та подорожі, спрямовані на активний відпочинок, фізичний розвиток, загартування, пізнання рідного краю. З учнями молодших класів проводяться переважно прості форми подорожей, передусім поширений туризм вихідного дня. Це невеликі одноденні походи за добре вибраним і перевіреним маршрутом. В такому поході слід поєднувати елементи ігрової, навчальної, трудової і пізнавальної діяльності дітей, проводити загартовуючі процеси. У міських школах проведення походів включає поїздку транспортом за міську зону і піший похід за обраним маршрутом.

3.5 Краєзнавство

Знання людиною свого родоводу, історії свого народу - це такий компонент цивілізації, який і робить людину власне людиною. Тому саме краєзнавству в наш час належить важлива роль у вихованні учнів. Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника. В процесі краєзнавчих спостережень відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття навичок, необхідних у житті. Активна участь школярів у краєзнавчій роботі сприяє їх громадському і духовному розвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України. З приводу цього зростає роль краєзнавства в сучасному житті. Одним із показників розвитку краєзнавства серед учнівської молоді в області є робота краєзнавчих гуртків та об'єднань. Саме в туристсько-краєзнавчому гуртку учні ознайомлюються з природними багатствами рідного краю, геологічною будовою, корисними копалинами, гідрографією, кліматом, рослинністю, тваринним світом. Гуртківці вивчають історію та культуру свого міста (району, області), пам'ятники архітектури, мистецтва, археології, усної народної творчості. У 2006-2007 навч. році в загальноосвітніх, позашкільних закладах працювало 367 краєзнавчих гуртків з охопленням 5172 учня. З них гуртків:

• історичного краєзнавства-125 (1818 учнів);

• народознавства - 68 (883 учні);

• юні екологи - 48 (655 учнів);

• екологи-краєзнавці - 36 (543 учня);

• географічного краєзнавства 28 (389 учнів);

• етнографи-фольклористи - 26 (334 учня);

• екскурсійного краєзнавства - 17 (273 учня);

• юні геологи - 9 (151 учень);

• літературного краєзнавства - 8 (99 учнів);

• юні археологи - 2 (27 учнів).

Кількість учнів є краєзнавчих гуртках за період 2003 - 2006 років

Відповідно до обласної статистики у порівнянні з 2005 роком загальна кількість краєзнавчих гуртків збільшилась на 116 одиниць: якщо у 2005 році їх працювало 251 (охоплено 3702 учня), то у 2006 році їх налічувалось 367 (охоплено 5172 учня).Працюючи над виконанням обласної "Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року" працівники ПНЗ Центру ДЮТЕ впроваджують різні форми і методи краєзнавчої роботи серед вихованців Центрів туризму та краєзнавства та учнів навчальних закладів області. Набуває поширення робота з проведенням масових заходів краєзнавчого напрямку. Так, у 2006-2007 навч. році було проведено 9 масових заходів обласного рівня, в яких взяли участь 716 учнів. В обласних краєзнавчих експедиціях, акціях, конкурсах взяли участь 12000 учасників, що становить 10,1% від загальної кількості учнів області.

Стрижнем краєзнавчої роботи учнівської молоді в Україні є Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція "Краса і біль України", яка працює за напрямами "Мальовнича Україна", "Скривджена земля", "З попелу забуття", "Свята спадщина", "Геологія", мета яких - привернення уваги підростаючого покоління, широких кіл громадськості до проблем пошуку, дослідження та збереження матеріальної культури, природних багатств нашого краю.

І. Мальовнича Україна

Працюючи за цим напрямком, учнівська молодь знайомиться з природою рідного краю, його рослинним і тваринним світом, кліматом, водоймами, типовими ландшафтами Чернігівщини. Учасники експедиції вивчають природокористування, взаємини людини з навколишнім середовищем через господарство, побут, національні промисли, народні свята, обряди тощо. Юні пошуковці ведуть дослідницьку роботу в національних парках, заповідниках, заказниках, лісництвах, беруть на облік, описують, фотографують мальовничі місця, пам'ятки паркової архітектору своєї місцевості, займаються фенологічними спостереженнями, створюють нові путівники, туристсько-краєзнавчі маршрути по мальовничих місцях рідного краю.

За даним напрямком в 2006-2007 навчальному році до позашкільного навчального закладу Центру ДЮТЕ з районів надіслано 7 робіт.

ІІ. Скривджена земля

Скривджена земля - біль України. Зруйновані храми, розорені "вимираючі" села й хутори, забруднені річки, ставки й озера, понівечені угіддя, вирубані та спалені ліси, людська байдужість.

Рідна земля прагне відродження, потребує дбайливого ставлення, чекає допомоги.

Учасники експедиції за даним напрямком вивчають випадки брутального ставлення до багатств землі, направляють свою роботу на повернення до життя всього природного та культурного надбання рідного краю, беруть участь у відновленні пам'яток архітектури, очищенні та благоустрої занедбаних джерел, струмків, малих річок, лісів, проводять роботу по висадженню дерев, полезахисних смуг, рекультивації використаних земель, можливому оновленню флори й фауни, відтворюють типове українське озеленення, створюють екологічні карти свого села, міста, району. З даного напрямку на обласний етап конкурсу надійшло 9 робіт.

ІІІ. Свята спадщина

Цей напрямок допомагає юним пошуковцям вивчати історію свого народу, збирати спогади, розшукувати незнайомі документи, що ілюструють минуле рідного краю, досліджувати творчий доробок та життєвий шлях майстрів літератури й мистецтва, вчених, громадських діячів, їх внесок у національну та загальнолюдську спадщину.

Кожне місто, село, регіон Чернігівщини багате народними талантами, народною творчістю, художніми ремеслами, різноманітністю народного одягу, пісенними та поетичними перлинами, традиційними народними святами та обрядами, які потрібно знати та відродити.

Змістом пошуку стають старовинні легенди, притчі, народні думи, пісні та прикмети, народні традиції та обряди, свята, секрети народної медицини та кулінарії, вироби побуту та декоративно-ужиткового мистецтва.

Разом з батькам юні краєзнавці прослідковують долю своєї родини в долі України, складають сімейні родоводи, записують й зберігають родинні оповіді та реліквії.

Пошукова та дослідницька робота за цим напрямком експедиції дає можливість учнівській молоді відчути причетність до культури й історії рідного краю, сприяє родинній та міжнаціональній злагоді, злагоді поколінь, відродженню духовності в усіх її проявах.

23 учнівські звіти з даного напрямку надійшло в позашкільний навчальний заклад "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій" в 2006-2007 навчальному році.

IV. Із попелу забуття

Головним завданням юних туристів-краєзнавців, що працюють за цим напрямком, стає дослідження та висвітлення нерозкритих сторінок, пов'язаним з прагненням народу України до волі та незалежності, вивчення трагедії голодомору та сталінських репресій у своєму краї, встановлення забутих чи прихованих фактів історії Великої Вітчизняної війни та війни в Афганістані.

Юні краєзнавці вивчають бойовий, фронтовий шлях учасників бойових дій та військових формувань, героїчні та мало відомі сторінки партизанської війни та підпілля, досліджують та висвітлюють нерозкриті сторінки війни на Чернігівщині через долі її учасників, встановлюють імена воїнів, що загинули при звільненні села, міста, району, виявляють місця фашистських таборів смерті, масових розстрілів та встановлюють імена людей, які тут загинули, розшукують колишніх в'язнів концтаборів, записують їх спогади, виявляють поховання невідомих раніше солдат та офіцерів, установлюють їх імена, створюють Книги Пам'яті, розробляють власні маршрути й, проходячи ними, збагачують свої знання з історії рідного краю та історії великого народного подвигу. Ця пошукова робота повертає народу втрачені імена славних синів і дочок Чернігівщини, сприяє встановленню історичної с праведливості. 21 роботу з напрямку "Із попелу забуття" Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді "Краса і більУкраїни" одержав ПНЗ "Центр ДЮТЕ" в 2006-2007 навчальному році.

ВИСНОВКИ

Туризм і краєзнавчо-туристична робота сприяє вихованню в дітей відповідальності та самоповаги, формуванню особистості та відношення до навколишнього природного середовища. Виховання засобами туристично-краєзнавчої роботи сприяє самореалізації дитини, кращим взаємовідносинам з батьками, однолітками, зменшується кількість правопорушень, формуються гаріні особистісні якості дитини. Туризм і краєзнавство в сучасній школі і позашкільному закладі є однією з найважливіших ланок навчально-виховного процесу і мас великий потенціал освітніх, виховних та розвивальних можливостей. В області склалася і успішно діє система дитячо-юнацького туризму і краєзнавства. Проведення туристських походів, краєзнавчих експедицій, екскурсій та інших масових заходів стало дійсно одним із дійових форм позашкільної освіти.

Щорічно ПНЗ Центр ДЮТЕ проводить різноманітні обласні, міжрегіональні, міські масові заходи для учнів та педагогів: спортивно-туристські зльоти, змагання, турніри, конкурси, огляди, науково-практичні конференції, навчальні семінари, експедиції, походи, екскурсії; надає практичну та методичну допомогу навчальним закладам у проведенні районних, міських туристських зльотів, створенні сучасного картографічного матеріалу, проведенні та організації екскурсій, подорожей, відпочинку, оздоровчих таборів. Саме засобами туризму і краєзнавства діти мають змогу на власні очі побачити красу рідної землі, познайомитись з історією, культурою, традиціями свого народу, набути нових знань та навичок, загартуватися фізично і морально.

Педагогічна ефективність оздоровчо-пізнавальної, туристично-краєзнавчої діяльності буде вища, якщо кожен хто займається буде включатися в цю діяльність за допомогою виконання посильних його вікових особливостей і індивідуальних творчих здібностей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абаскалова Н.П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі "школа-вуз": Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. — 48 с.

2. Больсевич В.К., Лубишева Л.І. Фізична культура: молодь і сучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2-7.

3. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. – М., 1988. – 360 с.

4. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини: Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 248 с.

5. Драгачев С.П. Туризм и здоровье. – М.: Знание, 1984. – 96 с.

6. Єрмолаєва В. Виховання фізично здорових дітей природними засобами загартування. // Початкова школа. – 2004. - № 5. – С. 56 – 57.

7. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / За ред. Є. Г. Гончарука. – К., 1995.

8. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000

9. Леонов О. Оздоровчі засоби загартування. // Початкова школа. – 2004. - № 12. – С. 60 – 62.

10. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.

11. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. – Лівів, 2000.

12. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. – К.: Здоровье, 1991. – 223 с.

13. Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. – К., 1991.

14. Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу. Автореф канд. дис. Омськ, 1999. - 20 с.

15. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.

16. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1979. – 360 с.

17. Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.

18. Федотов Ю.Н., Востоков И.Е. Спортивно-оздоровительный туризм. – М.: Совертский спорт, 2002. – 361 с.

19. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М.Шлемина. – М., 1988.