Міністерство освіти та науки України

ОДАБА

Кафедра опалення, вентиляції,та охорони повітряного басейну

Курсова робота з дисципліни:

Теплогазопостачання та вентиляції

Тема:

Опалення та вентиляція цивільного будинку

Виконав:

студент гр. ПСК-341

Копец І.М.

Перевірив:

Спінов В.В.

Одесса 2009

Вихідні данні

Номер завдання – 51

Місто з режимом експлуатації конструкцій приміщень – Хабаровськ , Б

Розрахункова температура повітря в місті - = -34, ,

Тривалість опалювального періоду – n =205

Швидкість повітря – w = 5,9 м/с

Додаткові вихідні данні

Джерелом теплопостачання проектного будинку приймається міська теплова мережа з параметрами теплоносія Т_г = 150 ^оС (в подаючій магістралі) і t_о = 70 ^оС (в зворотній магістралі).

Всі проектні будинки трьохповерхові з неопалювальним підвалом, висота поверху – 3м, підлоги східних клітин на ґрунті.

По останній цифрі залікової книжки вибираю план типового поверху – дитячий садок. Орієнтація фасадів будинку вказана в плані.

Система опалення проектується з нижньою розводкою.

Розміри вікон – 1,8×1,5, вхідних дверей східних клітин 2,1×1,8.

Коефіцієнт теплопередачі вікон – 0,4, вхідних дверей – 1,32 Вт/м^{2 о}С.

1. Опалення

1. Теплотехнічний розрахунок потрібної товщини огороджуючої конструкції

Для вирішення поставленої задачі необхідно визначити число градус-днів отоплюючого періоду (DD) :

DD = (t_в – t_оп)×n = (18-(-10,1)×205 =5760,5 градус-днів

де t_в – розрахункова температура внутрішнього повітря.

t_оп - середня температура опалювального періоду.

n – тривалість опалювального періоду.

По значенню DD та різновиді конструкції по (Д.3) знаходимо нормативний опір теплопередачі R_нор, (м^{2 о}С/Вт) = 2,2 м^{2 о}С/Вт

Матеріал зовнішніх стін – керамзитобетон на керамзитовому піску. Щільність - 1800 кг/м³.

Утеплювач перекриття – плити мінеральної вати підвищеної жорсткості. Щільність – 200 кг/м³.

Товщину стіни приймаємо кратною 50 мм, але не менше 300мм. утеплювач стіни - кратним 20 мм, але не більше 250 мм.

Визначаємо товщину утеплювача конструкції:

δ_x= (R_нор – (1/α_в + δ₁/λ₁+ δ₃/λ₃+ δ₄/λ₄ + 1/α_н))×λ₂ = (2,2 – (1/8,7+0,03/0,93+0,3/0,92+0,03/0,81))×0,09 = 0,152 м.

де α_в – коефіцієнт теплопровідності на внутрішній поверхні огороджень (Вт/м^{2 о}С)

α_н – коефіцієнт теплообміну на зовнішній поверхні (Вт/м^{2 о}С)

λ₁, λ₂, λ₃, λ₄ – коефіцієнти теплопровідності матеріалів огороджуючих конструкцій (Вт/м ^оС) δ₁, δ_х, δ₃, δ₄ – товщина шарів огороджень, м.

Рис. 1 - Параметри шарів огороджуючої конструкції

1. λ₁=0,93 Вт/м ^оС, δ₁ =0,03 м;

2. λ₂ = 0,09 Вт/м ^оС, δ₂ = х;

3. λ₃ = 0,92 Вт/м ^оС, δ₃ = 0,3 м;

4. λ₄ =0,81 Вт/м ^оС, δ₄ = 0,03 м.

В додатку № 3 знаходимо R_нор=2,2, виходячи із значень DD.

α_в=8,7, α_н =23.

Приймаємо товщину утеплювача кратною 1 см => δ₂=0,16 м.

Знайдемо R_факт. – фактичний опір конструкції:

м^{2 о}С/Вт

R_факт.> R_нор.. Знаходимо коефіцієнт теплопередачі конструкції:

К_ст= = 0,43 Вт/м^{2 о}С

Рис.2 - Розрахунок перекриття

Параметри шарів перекриття

1. Руберойд λ₁=0,17 Вт/м ^оС, δ₁ =0,01 м;

2. стяжка λ₂ = 0,93 Вт/м ^оС, δ₂ = 0,05 м;

3. утеплювач λ₃ = 0,09 Вт/м ^оС, δ₃ = х м;

4. залізобетонна плита λ₄ =2,04 Вт/м ^оС, δ₄ = 0,2 м.

Знайдемо товщину утеплювача в перекритті кратного 5 см:

δ_x= (R_нор – (1/α_в + δ₁/λ₁+ δ₂/λ₂+ δ₄/λ₄ + 1/α_н))×λ₃=(2,5 –(1/8,7+0,01/0,17+0,2/2,04+1/23))×0,09 = 0,2 м.

(м^{2 о}С/Вт)

R_факт.> R_нор..

Знаходимо коефіцієнт теплопередачі перекриття:

К_пер..= = 0,39 Вт/м^{2 о}С

Коефіцієнт теплопередачі вікон К_вк=0,4 Вт/м^{2 о}С.

Коефіцієнт теплопередачі вхідних дверей К_дв =1,32 Вт/м^{2 о}С.

Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни К_ст.= 0,43 Вт/м^{2 о}С

2. Визначення тепловитрат приміщеннями запроектованої будівлі

Необхідно визначити тепловитрати кутових і середніх приміщень проектованої будівлі по одному на кожному поверсі і тепловитрати однієї з сходових кліток.

В тепловитрати кожної з кімнат включаються і тепловитрати через огороджувальні конструкції, різниця температур перевищує 3^оС.

Для приміщень першого поверху - це зовнішні стіни і двері, вікна, підлога. Другий поверх – теж, крім підлоги, третій – додаткові втрати через покриття .

Тепловитрати обчислюють з точністю до 10 Вт по формулі:

де

А – розрахункова площа огороджуючої конструкції, м²;

К – коефіцієнт теплопередачі конструкції, Вт/(м^{2 о}С);

- температура повітря в приміщенні, ^оС;

- температура холодної п’ятиденки, ^оС;

– коефіцієнт врахування конструкції в просторі;

- додаткові тепловитрати в долях від основних.

Додаткові втрати тепла, приймаються слідуючими:

при розрахунковій швидкості повітря до 5 м/с =0,05

при швидкості повітря більш ніж 5 м/с .

Витрата тепла повинна враховувати витрати на підігрів зовнішнього інфільтрованого повітря, що поступає в будову через щілини в вікнах внаслідок різниці тисків усередині приміщення та ззовні.

В приміщенні житлових та громадських будинків витрати тепла на підігрів повітря інфільтрації Q_u, Вт, знаходять за формулою:

Q_u=0,337×A×h×

де А – площа пола кімнати, м³;

h – висота кімнати, м. Якщо в кімнаті немає ні вікон, ні зовнішніх дверей, тоді Q_u =0. Для зручності розрахунків результати обчислень зводять у таблицю1.1. До таблиці заносимо розрахунки тепловитрат для кутової і середньої кімнати трьох поверхів.

Таблиця 1.1. Тепловитрати обчислювальних приміщень

№, tн	НОК	Розміри і Площа огороджень		К			1+∑��	Qt	Qи	Qб
оС		a×в, м	А, м2	Вт/м2оС	оС			Вт

Вт

Вт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

101

+18

Н.С.-З.

3×4,5

13,5-2,7=

10,8

0,43

18-(-31)=49

1

1,15

260

1670

13970

ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,15

60

Н.С.-Ю

7,5×3

22.5-2,7=19,8

0,43

49

1

1,05

440

ОК-Ю

1,8

2,7

0,43

49

1

1,05

60

ПОЛ

4,5×

3

13,5

7,6

49

1

-

5030

4,5

20,25

6,5

49

1

-

6450

102

+18

Н.С.-З

2,1×

3,6

7,56-2,7=

4,86

0,43

49

1

1,1

110

370

1760

ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,1

60

ПОЛ

2,1×

3,6

7.56

3,3

49

1

-

1220

201

+18

Н.С.-З.

3×4,5

13,5-2,7=

10,8

0,43

49

1

1,15

260

1670

2490

ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,15

60

Н.С.-Ю

7,5×3

22.5-2,7=19,8

0,43

49

1

1,05

440

ОК-Ю

1,8

2,7

0,43

49

1

1,05

60

202

+18

Н.С.-З

2,1×

3,6

7,56-2,7=

4,86

0,43

49

1

1,1

110

370

540

ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,1

60

301

+18

Н.С.-З.

3×4,5

13,5-2,7=

10,8

0,43

49

1

1,15

260

1670

3130

ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,15

60

Н.С.-Ю

7,5×3

22.5-2,7=19,8

0,43

49

1

1,05

440

ОК-Ю

1,8

2,7

0,43

49

1

1,05

60

КРОВ

4,5×

7,5

33,75

0,39

49

1

-

640

302

+18

Н.С.-З

2,1×

3,6

7,56-2,7=

4,86

0,43

49

1

1,1

110

370

680

ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,1

60

КРОВ

2,1×

3,6

7.56

0,39

49

1

-

140

Визначаємо питомі тепловтрати

1.3 Визначення тепловтрат приміщеннями і будівлею в цілому

По питомих втратах тепла, визначених для кутових і середніх приміщень кожного поверху, Вт/м легко обчислити тепловтрати будь-яким приміщенням кожного поверху. Для цього треба визначити периметр зовнішніх стін і компоненти його на питому втрату одним погонним метром стіни відповідного приміщення. Результати обчислення зручно оформити в табличній формі. Для правильного розміщення опалювальних приладів доцільно попередньо визначити орієнтовану кількість секцій чавунних радіаторів, як зазначено в графі 5 таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Тепловтрати приміщеннями і будовою в цілому

№ приміщення	∑l,м	, Вт/м	Q,Вт	N=Q/178
101	12	1165	13970	79
102	3,6	489	1760	10
103	3	489	1467	9
104	4	489	1956	11
105	4	489	1956	11
106	3	489	1467	9
107	3,6	489	1760	10
108	12	1165	13970	79
109	12	1165	13970	79
110	2,8	489	1369	8
111	3,8	489	1858	11
112	3,8	489	1858	11
113	3,2	489	1564	9
114	3,2	489	1564	9
115	3,8	489	1858	11
116	3,8	489	1858	11
117	2,8	489	1369	8
118	12	1165	13970	79
201	12	208	2490	14
202	3,6	150	540	3
203	3	150	450	3
204	4	150	600	4
205	4	150	600	4
206	3	150	450	3
207	3,6	150	540	3
208	12	208	2490	14
209	12	208	2490	14
210	2,8	150	420	3
211	3,8	150	570	4
212	3,8	150	570	4
213	3,2	150	480	3
214	3,2	150	480	3
215	3,8	150	570	4
216	3,8	150	570	4
217	2,8	150	420	3
218	12	208	2490	14
301	12	261	3130	18
302	3,6	189	680	4
303	3	189	567	4
304	4	189	756	5
305	4	189	756	5
306	3	189	567	4
307	3,6	189	680	4
308	12	261	3130	18
309	12	261	3130	18
310	2,8	189	529	3
311	3,8	189	718	4
312	3,8	189	718	4
313	3,2	189	605	4
314	3,2	189	605	4
315	3,8	189	718	4
316	3,8	189	718	4
317	2,8	189	529	3
318	12	261	3130	18 Сума тепловтрат усіма приміщеннями ∑Q = 118430Вт. 1.4 Конструювання та вибір обладнання теплового пункту Так як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора, система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через елеваторний вузол. Теплова потужність QC, Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається як: де - коефіцієнт для опалювальних приладів М140 коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла трубами через зовнішні огородження, - тепловтрати будови, Вт. Витрати води. що проходять через горловину G, т/ч, обчислюються по залежності: де и - температура води відповідно в подаючій та зворотній магістралях системи опалення (знаходиться в залежності від призначення будівлі), оС. Перепад тисків після елеватора, кПа де - перепад тисків до елеватора (по завданню); - коефіцієнт змішення води в елеваторі; Тг – температура води в тепломережі: для лікарень, ясел, дитсадків оС, оС. Діаметр горловини елеватора, м обчислюється як: По обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо елеватор ВТІ МосЕнерго N2. Діаметр сопла елеватора dC, м , знаходять по формулі: 2. Вентиляція Визначення повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів Витрати повітря L, м3/ч., що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності: де - об’єм обчислювального приміщення, м3; - кратність повітрообміну за годину, для гуртової кімнати (Д.6). де - об’єм обчислювального приміщення, м3; - кратність повітрообміну за годину, для процедурної (Д.6). Необхідна площа перерізу каналів Fk , м2визаначається по формулі: де - рекомендована швидкість повітря в вентиляційному каналі, м/с., приймається 0,5 – 1,0 м/с в залежності від поверху (1 пов. – 0,6; 2 пов. – 0,7; 3 пов. - 0,8 м/с). В залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними розмірами каналів. Кількість каналів n, шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по формулі: де - площа перерізу стандартного каналу, м2. Живий переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином: де - рекомендована швидкість, м/с, повітря біля входу в жалюзійну решітку, (Д.13). де - витрати повітря через вертикальний канал, м3/ч. В кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1. Таблиця 2.1 - Розрахунок повітрообміну в приміщенні № кімнати, призначення Об’єм приміщення м3 Кількість повітрообміну, К Витрати повітря L, м3/час Сумарна площа каналу м2 Розмір стандартного каналу, а Число каналів , шт. Швидкість, м/с 101 гуртова 90,312 1 90,312 0,042 1 0,66 102 процедурна 20 5 100 0,046 1 0,75 201 гуртова 90,312 1 90,312 0,036 1 0,66 202 процедурна 20 5 100 0,04 1 0,75 301 гуртова 90,312 1 90,312 0,031 1 0,66 302 процедурна 20 5 100 0,035 1 0,75 Вимоги до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку При виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки, коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи засув. В будинках до п’яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з’єднуються на зварюванні. В місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри. Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу повинна бути не менш, ніж 0,1м. Установку газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об’єм приміщення повинен бути не менш ніж 8 м3 – для газових плит з двома пальниками; 12 м3 – для плит з трьома та 15 м3 – для плит з чотирма пальниками. 1. Сочинение на тему О великой отчественной войне Война. 2. Реферат Антропоморфізм в естетиці 3. Реферат Сбережения их виды и роль в формировании доходов населения 4. Реферат Краткая история представления о Вселенной 5. Реферат Тоталитаризм происхождение и сущность 6. Реферат Влияние российского спорта на формирование личности 7. Диплом Исследование основной проблемы человека в гендерной и феминистской философии 8. Реферат на тему Animal Farm 3 Essay Research Paper The 9. Реферат на тему Система органов дыхания 10. Реферат на тему British Middle East Policy In The Late Bukvasha Правила Контакты