КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «ЛОГІСТИКА»

на тему “Управління запасами матеріалів на підприємстві”

КИЇВ – 2009

Розділ 1. Розрахунок обсягу закупівель матеріалів

1.1 Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів

Для визначення розміру (обсягу) замовлення Q_зі матеріалу i-го найменування, яке забезпечує найменші витрати на створення запасів, спочатку розрахуємо оптимальні розміри замовлень Q_opt.і , Q_opt1і , Q_opt2і для всіх наведених в завданні цін Р_і , Р_1і , Р_2і з усіх дванадцяти позицій матеріалів згідно з формулою Харріса:

Отримані результати округлюємо до цілих одиниць і вносяться у відповідні колонки табл. 1.

Розрахунок Q_opt, Q_opt1, Q_opt2 для першої позиції заданих матеріалів.

Після обчислення оптимальних розмірів замовлень для всього ансамблю існуючих цін {Р_і, Р_1і, Р_2і}, виходячи з усіх можливих розмірів замовлень {Q_opt.і, Q_opt1і, Q_opt2і, Q_1і, Q_2і}, розраховуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів {F_ств.opt.i, F_ств.opt1i, F_{ств.opt2і}, F_ств1i, F_ств2i} згідно з формулою:

де – річні витрати на оформлення замовлень матеріалу i-го найменування; – річні витрати на утримання запасу тари i-го найменування;

– річні витрати на закупівлю матеріалу i-го найменування.

1.2 Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів

Обсяг (розмір) замовлень на закупівлю матеріалів Q_з.і визначається за мінімальними загальними річними витратами на створення запасів матеріалів {F_{ств.opt.і}, F_{ств.opt1і}, F_{ств.opt2і}, F_ств1і, F_ств2і, F_ствDі}, які розраховані в попередньому розділі. Але під час вибору найменших значень загальних річних витрат врахуємо деякі особливості ансамблів {Q_opt.і, Q_opt1і, Q_opt2і, Q_1і, Q_2і} та {F_{ств.opt.і}, F_{ств.opt1і}, F_{ств.opt2і}, F_ств1і, F_ств2і, F_ствDі}, для усвідомлення яких спочатку необхідно для першої позиції табл. 1 побудувати графік, на якому водночас повинні бути зображені:

• функція зворотно пропорційних витрат

;

• функція прямо пропорційних витрат для ціни Р_і

;

• функція змінних річних витрат на створення запасу для ціни Р_і

;

• функція загальних річних витрат на створення запасу F_ств.i(Q) з урахуванням знижок цін

;

— ступінчата функція.

Побудуємо графіки цих функцій для першого матеріалу з табл. 1 (рис. 1).

Рис. 1 - Графіки функцій витрат на замовлення, утримання, закупівлю та створення запасів

Розрахуємо оптимальне замовлення для кожного виду матеріалів. Дані наведені у табл. 1.

Таблиця 1 - Показники обсягу замовлень матеріалів

Розділ 2. АВС-класифікація матеріалів

Обчислимо річну потребу у кожному виді матеріалу та питому вагу кожного серед усієї маси. Результати у табл. 2.

Таблиця 2 - Питома вага позицій матеріалів

Відсортуємо дані по позиціям так, щоб їх питома вага зменшувалась (табл. 3).

Таблиця 3- АВС-класифікація позицій матеріалів

Розділ 3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів

Проаналізуємо рух запасів матеріалів для таких 4-х систем поповнення запасів:

• ПСФЗ – періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;

• ПСЗЗ – періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення;

• БСФЗ – безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;

• БСЗЗ – безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення.

3.1 Розрахунок загальних показників руху запасів

Річна потреба матеріалу D = 120000 од. Цикл закупівлі t_з = 7 дн. Річна кількість робочих днів L = 200 дн. Середньорічний розмір замовлення Q_з = 10000 од. Закупівельна ціна P_з = 3,45 грн. Проаналізуємо рух запасів на перших 5-х циклах постачань.

В подальшому для аналізу руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі загальні показники для першого циклу постачання:

Тривалість першого циклу постачання

де – річна кількість замовлень.

Денне споживання матеріалу на першому циклі постачання

Нормативний рівень поточного запасу на початку циклу постачання S_н приймається рівним обсягу замовлення S_н = Q_з = 10000 од.

Рівень запасу на початку першого циклу приймається рівним обсягу замовлення, тобто S_п^І = Q_з = 10 000 од.

Рівень запасу у точці замовлення становить S_з = d_с t_з= 600 × 7 = 4200 од.

Споживання матеріалу за перший цикл D^І = d^І Т^І_п = 600 × 16,7 = 10000 од.

Рівень запасу в кінці першого циклу S_к^I = S_п^I – D^I = 10000 – 10000 = 0 од.

Обсяг замовлення матеріалу на першому циклі Q_з^І = Q_з = 10000 од.

Рівень запасу на початку другого циклу дорівнює S_п^ІІ = S_к^I + Q_з^І = 0 + 10000 =

= 10000 од.

Інтервал часу від початку циклу до точки нуль-перетину поточного запасу становитиме t_о^І = 16,7 дн. (нуль-перетину немає).

На трьох подальших циклах постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу:

II цикл: d^IІ = 600 × (100 – 80)/ 100 = 120 од./день;

III цикл: d^IІІ = 600 × (100 – 50)/ 100 = 300 од./день;

IV цикл: d^IV = 600 × (100 + 40)/ 100 = 840 од./день;

V цикл: d^V = 600 × (100 + 70)/ 100 = 1020 од./день.

3.2 Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення

Функціонування періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним: Тривалість j-го циклу постачання є незмінним Т^J_п = Т_п.с = const.

День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Т_з ^j = Т^j₂ = Т^j_п – t_з = const (Т_з ^j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Q_з^j = Q_з = const (в нашому завданні Q_з = 10000 од.).

Таблиця 4 - Рівні поточного запасу в системі ПСФЗ

3.3 Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

Функціонування періодичної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ) характеризується наступним:

Тривалість j-го циклу постачання є незмінним Т^j_з = Т_з.с = const (в нашому завданні Т^І_з = Т^ІI_з = Т^ІII_з = Т^ІV_з = Т_з.с = 16,7 дн.).

День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним T_з ^j = Т^j₂ = Т^j_п – t_з = const (для завдання – T_з ^j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).

На відміну від системи ПСФЗ обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Q_з^j = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним S_н= const (S_н = Q_з = 10000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл D^j, тобто Q_з^j = S_н – S_к^j.

Таблиця 5 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі ПСЗЗ

3.4 Безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення

Функціонування безперервної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (БСФЗ) характеризується наступним:

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Q_з^j = Q_з = const (Q_з^j = 10000 од.).

Рівень запасу у точці замовлення є незмінним S_з = const і встановлюється рівним S_з = t_з d_c ( S_з = 7 × 600 = 4200 од.).

Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Т^j_з = varia, виходячи з циклу закупівлі t_з = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т₂^j, який в свою чергу визначається як Т₂^j = D₂^j/d^j.

День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі.

Таблиця 6 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ

Для побудови графіка руху запасу спочатку на основі відповідних показників табл. 6 складаємо табл. 7.

Таблиця 7 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ

3.5 Безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

Функціонування безперервної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (БСЗЗ) характеризується наступним:

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Q_з^j = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним S_н= const (в нашому завданні це S_н = Q_з = 10000 одиниць), і споживання матеріалу за j-й цикл D^j.

Рівень поточного запасу в точці замовлення є незмінним S_з = const і встановлюється рівним S_з = t_з d_c (в завданні це S_з = 7 × 600 = 4200 од.).

Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Т^j_п = varia, виходячи з циклу закупівлі t_з = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т₂^j, який в свою чергу визначається як Т₂^j = D₂^j/d^j.

День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі (в завданні T_з ^j = Т₂^j).

Рівень поточного запасу у другому бункері на початку циклу є величина постійна S₂^j = S_п^j – S_з= S_н– S_з = const (в завданні це S₂ = 10000 – 4200 = 5800 од.).

Таблиця 8 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ

Таблиця 9 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ

3.6 Розрахунок обігових коштів та порівняння систем поповнення запасів

Для всіх систем, виходячи з розрахунків руху запасів матеріалу, які виконані в розділах 3.2–3.5, обчислюємо суму обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу.

Загалом сума обігових коштів, яка вкладена в запас матеріалу, становить:

ОК = S_c Р_з = (S_пот.с + S_рез)Р_з , грн; 

де S_c – середній загальний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; – закупівельна ціна матеріалу; S_пот.с – середній поточний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; S_рез – резервний запас матеріалу.

Середній поточний запас матеріалу S_пот.с розраховується за формулою

де S_пот(t) – функція руху поточного запасу матеріалу, яка описується умовою:

S(t) – функція руху запасу матеріалу в часі; Т – інтервал усереднення (рік, півріччя, квартал, місяць, декілька циклів постачань).

Резервний запас обчислюється як середнє від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів постачань, тобто за формулою

де S^j_{к.від’ємн.} — від’ємне значення рівня запасу в кінці j-го циклу постачання; К – загальна кількість від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів.

На підставі розрахунків тривалості циклів та інтервалів часу t₀^j, які наведені в табл. 9 обчислимо інтервал часу усереднення (сума перших п’яти циклів)

Т = Т^І + Т^ІІ + Т^ІІІ + Т^ІV + Т^V = 16,7 + 83,3 + 33,3 + 13,9 + 12,7 = 159,9 дн.

може бути обчислений, як сума площин фігур на відповідних циклах постачання, тобто середній поточний запас матеріалу становитиме

В нашому прикладі має місце два від’ємних значення рівня запасу в кінці четвертого і п’ятого циклу постачання S^j_{к.від’ємн.}, тому резервній запас матеріалу складе

Таким чином, сума обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу становить

OK = (S_пот.с + S_рез)Р_з = (5944 + 2310) 3,45 = 28476,30 грн.

Аналогічно розраховуються вартості обігових коштів, які вкладені в запаси, для всіх інших систем.

Для аналізу та формулювання висновків отримані результати розрахунків обігових коштів звели до табл. 10.

Таблиця 10 - Порівняння систем

Висновки

В системі ПСФЗ немає потреби в резервному запасі; використовується оптимальний об’єм закупівлі, що розраховується метод ЕОQ. Недоліком системи є те що, можуть накопичуватися надлишкові резервні запаси.

В системі ПСЗЗ є можливість відслідковувати попит на власну продукції зміною об’єму закупівлі. Недоліком є надмірний рівень резервного запасу; більша трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.

В системі БСФЗ принципово менша потреба в резервному запасі, ніж в періодичній системі; відслідковується попит на власну продукцію зміною тривалості циклу поставки. Недоліком є велика трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.

В системі БСЗЗ попит відслідковується найкращим чином, зміною об’єму і циклу закупівлі; невеликою є потреба в резервному запасі. Недоліком є найбільша трудоємність експлуатації.