В умовах ринкової економіки з фінансових інвестицій найбільш поширеним є придбання акцій з метою одержання щорічного дивідендного доходу. За характером розпорядження відрізняють два види акцій – іменні та на пред’явника, а за розміром одержуваного доходу – звичайні та привілейовані. На відміну від іменних акції на пред’явника можуть вільно купуватись і продаватись. По звичайних акціях виплачуються дивіденди, розмір яких залежить від величини одержуваного у тому або іншому році підприємством (акціонерним товариством) прибутку, а по привілейованим – фінансовий розмір (процент) незалежно від фактичної величини прибутку.
Вкладення підприємством з метою отримання додаткових доходів вільних ресурсів (в т.ч. грошові кошти) в активи, не пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) і створенням об'єктів тривалого користування, називаються фінансовими вкладеннями.
Фінансові вкладення здійснюються з метою:
1.Отримання відповідного, як правило, сталого доходу. Так, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримати прибуток, який складається з двох елементів:
·                   доходу у вигляді дивідендів, отриманих протягом інвестиційного періоду;
·                   зростання ринкової вартості акцій, що знаходяться у власності інвестора, оскільки інвестори зацікавлені у розширенні підприємства, що в кінцевому підсумку призводить до зростання ринкової вартості акцій.
У будь-якої юридичної особи, зайнятої в сфері матеріального виробництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері й є професійними учасниками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилученням ресурсів і, внаслідок цього, не є фінансовими вкладеннями. Для вказаних організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде складати предмет їх основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, — посередницьку діяльність.
2. Збільшення впливу на діяльність підприємства, що інвестується. Цей вплив може виявлятися у можливостях інвестора контролювати повністю або частково виробничу чи фінансову діяльність об'єкта інвестицій. Підприємства, відносини між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або суттєво впливати на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною, називаються пов'язаними сторонами.
3.Отримання податкових пільг за інвестиціями.
Досліджуючи інвестиційну діяльність, потрібно врахувати специфічні риси інвестицій:
1) інвестиції вимагають значних фінансових витрат;
2) віддачу від інвестицій можна отримати лише у перспективному періоді на стадії експлуатації об'єкта інвестування;
3) при здійсненні інвестицій виникає ризик, який варто врахувати, вибираючи та реалізуючи інвестиційні проекти.
Також треба врахувати кваліфікаційні ознаки інвестицій, які виражають зміст методики аналізу та її функціональне призначення.

1.2 Економічна суть обліку довгострокових фінансових інвестицій

Для цілей оподаткування інвестиції поділяються на фінансові, капітальні та реінвестиції. В бухгалтерському ж обліку інвестиції поділяються лише на фінансові та капітальні (див. схему 1.2.1). Розглянемо, що слід розуміти під фінансовою інвестицією в бухгалтерському та податковому обліку.

Схема 1.1.1 Класифікація фінансових інвестицій
В бухгалтерському обліку визначення терміну "Фінансові інвестиції" та їх класифікація наведена в П(с)БО 2. Відповідно до п.4 П(с)БО 2 фінансові інвестиції - це: активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
До таких активів зазвичай відносяться акції, облігації, інші цінні папери (наприклад, депозитні сертифікати, казначейські зобов’язання, тощо), корпоративні права. В податковому законодавстві, зокрема в Законі №283/97-ВР, наведене інше визначення терміну „фінансові інвестиції". Згідно з п.п. 1.28.2. даного Закону, під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів4 та інших фінансових інструментів. Як бачимо, в бухгалтерському та податковому обліку визначення терміну „фінансові інвестиції" не відповідають один одному за формою, але за економічним змістом ідентичні. І це зрозуміло, адже мета бухгалтерського обліку - подання достовірної, неупередженої та повної інформації про фінансові інвестиції користувачам фінансової звітності, а мета податкового обліку з податку на прибуток - визначення оподаткованого прибутку підприємства. При цьому класифікація (поділ) фінансових інвестицій в податковому обліку з податку на прибуток відрізняється від класифікації фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку [20, 301].
Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Згідно з п.п.1.5.1 Закону №283/97-ВР, до деривативів належить форвардний та ф’ючерсний контракти, опціони. Крім того, деривативи поділяються за видами цінностей на фондовий, валютний та товарний.
В Законі №283/97-ВР визначено, що фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні. Під прямою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає внесення підприємством коштів або майна безпосередньо до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані нею. Господарські ж операції, які передбачають придбання підприємством цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку (за винятком операцій по купівлі акцій як безпосередньо підприємством, так і пов’язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій) відносяться до портфельних інвестицій.
Для цілей фінансової звітності розрізняють:
·                   довгострокові фінансові інвестиції - утримуються підприємством на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;
·                   поточні фінансові інвестиції - інвестиції, які утримуються підприємством на строк, що не перевищує один рік, і які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.
В свою чергу довгострокові фінансові інвестиції поділяються на: інвестиції пов’язаним1 сторонам за методом участі в капіталі, інші інвестиції пов’язаним сторонам і інвестиції непов’язаним сторонам. Поточні фінансові інвестиції включають в себе еквіваленти грошових коштів, тобто короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості та інші поточні інвестиції [20, 312]..
Згідно з П(с)БО 2, пов’язані сторони – це особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною. Під суттєвим впливом слід розуміти повноваження підприємства брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.
В даному випадку слід зазначити, що чіткого розподілу між еквівалентом грошових коштів та іншими поточними інвестиціями не існує. Як правило, підприємство в Наказі про облікову політику визначає поточні фінансові інвестиції, які будуть віднесені в бухгалтерському обліку до еквіваленту грошових коштів (наприклад, інвестиції, строк погашення яких не перевищує трьох місяців з дати їх придбання і відносно яких існує впевненість у незмінності їх вартості) та інших поточних інвестицій (наприклад, інвестиції, строк погашення яких більше трьох місяців з дати їх придбання, але утримуються вони підприємством на строк, що не перевищує один рік).
Згідно з нормами П(с)БО 2 та П(с)БО 12, об’єктом бухгалтерського обліку фінансових інвестицій є актив (наприклад, цінний папір, тощо), тобто ресурс, що контролюється підприємством в результаті минулих подій, та використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод (наприклад, прибутку тощо) у майбутньому. Об’єктом же податкового обліку є безпосередньо як фінансова інвестиція в цілому (див. визначення вище), так і її окремі складові, зокрема, господарські операції (в т.ч. купівля-продаж) з безстроковими цінними паперами6, сертифікатами і облігаціями, процентними і дисконтними цінними паперами (наприклад, акціями). Отже, фінансові інвестиції трактуються в бухгалтерському та податковому обліку по різному, і крім того, їх класифікація та об’єкти обліку дещо відрізняються. Тому, і методологічні засади формування інформації про фінансові інвестиції в бухгалтерському обліку одні, а в податковому обліку інші.
Відповідно до п.п.7.9.4 Закону №283/97-ВР, безстрокові цінні папери - це цінні папери, які не мають встановленого строку погашення чи мають строк погашення більш як 10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії передбачають право емітента приймати одноособове рішення про продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від загального строку дії таких цінних паперів.

Розділ 2. Організаційна-економічна характеристика страхової компанії ЗАТ СК „Інвест-сервіс”

ЗАТ СК „Інвест-сервіс” ліцензована страхова компанія., яка знаходиться за адресою: 88000, Україна, Закарпатська обл., Ужгород, вул. Гойди, 10.
Товариство веде облік результатів діяльності, оперативний, бухгалтерський облік та статистичну звітність. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник Товариства. Керівник створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах. Товариство веде бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи методом подвійного запису господарських операцій згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку. Баланс станом на 1 січня 2008 ЗАТ СК „Інвест-сервіс” див. Додаток 2.
Бухгалтерський облік фінансово – господарської діяльності ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” здійснюється бухгалтерією, яку очолює головний бухгалтер, безпосередньо підпорядкований керівнику підприємства. До основних обов¢язків головного бухгалтері відноситься:
·                   організація роботи відділу у відповідності з чинними законодавчими актами;
·                   контроль за правильністю та своєчасністю проведення розрахунків із бюджетом та діловими партнерами;
·                   організація підготовки відповідних даних до нарад, засідань, переговорів;
·                   забезпечення працівників відділу бухгалтерії всім необхідним приладдям;
·                   організує та контролює документообіг у відділі;
·                   розподіляє обов¢язки по бухгалтерії;
·                   перевіряє та контролює роботу підлеглих бухгалтерів;
·                   надавати фінансовим органам головну звітність підприємств.
У бухгалтерії ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” працює сім бухгалтерів під керівництвом головного бухгалтера. Крім цього безпосередньо на діючих об¢єктах обліку працюють робітники-сумісники, які не є робітниками бухгалтерії, але виконують частково роботу бухгалтерів та збирають необхідну первинну документацію для безперервного ведення облікового процесу.
Кожний бухгалтер має закріплений за ним обсяг робіт які повинні виконуватися в обумовлений головним бухгалтером та законодавством час.
На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку. Облікова політика визначається наказом по підприємству. Бухгалтер та головний бухгалтер мають посадові інструкції. Бухгалтерські документи зберігаються в бухгалтерії у книжкових шафах у хронологічному порядку. Свідоцтво про державну реєстрацію, платника ПДВ, печатка - зберігаються у сейфі.
Таблиця 2.1 Показники діяльності ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс”, тис. грн. [Додаток 3].

Показники	2006	2007	Відхилення
			Абсолют.	%
1. Товарообіг	21432	24360	+2928	+13,6
2. Страхові відшкодування, тис. грн..	3572	4060	+488	+13,6
3. Доход від реалізації	17860	20300	+2440	+13,6
4. Фінансові витрати	13320	15138	+1818	+13,6
5. Операційні витрати	3650	3965	+315	+8,6
6. Балансовий прибуток	890	1197	+307	+34,5
7. Чистий прибуток	623	838	+215	+34,5
8. Рентабельність, %	17,1	21,1	+4,0	+23,4

Показники діяльності ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” свідчать про збільшення товарообігу та, відповідно, доходу від реалізації у 2007 році порівняно з 2006 роком на 13,6%. При цьому операційні витрати збільшились лише на 8,6%. Випереджаючий темп зростання доходу у порівнянні з витратами є позитивним фактором, в результаті якого чистий прибуток підприємства збільшився на 215 тис. грн.., що складає 34,5%. Збільшення показника рентабельності на 4% доводить, що діяльність підприємства у 2007 році значно покращилась.
Однією з умов правильного здійснення бухгалтерського обліку є наявність і достовірність первинних документів, оскільки саме вони відображають факт здійснення господарських операцій. На їх підставі здійснюються бухгалтерські записи у аналітичному та синтетичному обліку, від правильності яких залежить якість складання фінансової звітності.
Фінансові ресурси страхової компанії, які знаходяться в її розпорядженні, є сукупністю ресурсів, за рахунок яких виконуються зобов΄язання у разі настання страхового випадку та забезпечується нормальне функціонування компанії. Джерелами інвестиційних ресурсів ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” є:
·                   надходження страхових премій;
·                   власні засоби, які можуть використовуватися на протязі декількох років.
При інвестуванні вказаних засобів необхідно враховувати структуру та оптимальний термін інвестування. При цьому необхідно виходити з того, що резерви є засобами страхувальників та у разі настання страхового випадку повинні вчасно повертатися їм у вигляді страхового відшкодування, яке може бути більшим у порівнянні з внесками за надання страхової послуги. Активи страхової компанії повинні бути розміщені з урахуванням безпеки, прибутковості, ліквідності та диверсифікації.
Інвестиційна діяльність ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс підлягає певній інвестиційній політиці, яку підприємство формує самостійно виходячи з мети свого стратегічного розвитку і можливостей формування інвестиційних ресурсів (інвестованого капіталу).
Головною метою інвестиційної політики ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” є вибір і реалізація найбільш ефективних шляхів розширення його активів для забезпечення основних напрямків його розвитку в довгостроковій перспективі.
ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” здійснює свою інвестиційну діяльність у відповідності з певними принципами, головними з яких є:
Формування окремих напрямків інвестиційної діяльності у відповідності з розробленою стратегією розвитку. Розробка напрямку цієї діяльності повинна підлягати меті та завданням стратегічного розвитку підприємства, товарну та регіональну спрямованість цього розвитку, зростання потенціалу та зростання ринкової вартості підприємства.
1.                Облік умов зовнішнього інвестиційного середовища та кон’юнктури інвестиційного ринку. Здійснюючи інвестиційну діяльність ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” виходить з правових її умов у розрізі, окремих її форм, аналізу поточної кон’юнктури інвестиційного ринку, можливостей інвестиційної інфраструктури у регіоні своєї діяльності та інших факторів зовнішнього характеру, які визначають ефективність інвестиційного процесу.
2.                Визначення співвідношень різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду. Функціональна спрямованість діяльності ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” визначає пріоритетною формою здійснення реальних інвестицій, які забезпечують процес постійного розвитку матеріально-технічної бази та технологічний процес. Однак, на окремих етапах розвитку виправдане здійснення і фінансових інвестицій. Така форма інвестицій може бути викликана необхідністю ефективного використання інвестиційних ресурсів, сформованих до початку здійснення реального інвестування по відібраним інвестиційним проектам; у разі коли кон'юнктура грошового або фондового ринків дозволяє отримати значно більший рівень прибутку на вкладений капітал, ніж страхова діяльність в окремих сегментах ринку страхових послуг; у випадках наміченого "захоплення" інших підприємств перед товарною чи регіональною диверсифікацією своєї діяльності шляхом вкладення капіталу в їх статутні фонди (або придбання значного пакунка їх акцій) та в ряді інших аналогічних випадків.)
3.                Формування необхідного об'єму інвестиційних ресурсів, потрібних для здійснення інвестиційної діяльності. Усі напрямки і форми інвестиційної діяльності ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” здійснюються за рахунок формованих ним інвестиційних ресурсів. Невеликі інвестиції здійснюються підприємством за рахунок власних фінансових ресурсів та запозичених коштів, сформованих в процесі поточної господарської діяльності. Реалізація великих реальних інвестиційних програм потребує тривалої акумуляції капіталу, призначеного до інвестування.
Формування інвестиційних ресурсів ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” покликане забезпечити невпинну інвестиційну діяльність в передбачених обсягах, найбільш ефективне використання накопиченого капіталу, а також його фінансову стійкість у довгостроковій перспективі. Воно передбачає
·                   планування потреб в цілому об'ємі інвестиційних ресурсів (у межах сукупної потреби в фінансових ресурсах на плановий період);
·                   визначення найбільш ефективних методів фінансування окремих інвестиційних програм та проектів;
·                   вивчення можливостей формування інвестиційних ресурсів за рахунок різноманітних джерел;
·                   оптимізацію структури джерел формування інвестиційних ресурсів.
4.                Відбір найбільш ефективних об'єктів конкретного інвестування. По кожному з напрямків інвестиційної діяльності у розрізі окремих форм інвестування повинні бути відібрані найбільш ефективні його об'єкти. З цією метою на інвестиційному ринку вивчається склад таких об'єктів реальних інвестиційних проектів, грошових та фондових інструментів та здійснюється оцінка припустимої їх ефективності.
5.                Формування інвестиційного портфеля підприємства на наступний період. З переліку можливих об'єктів інвестування формується сукупний інвестиційний портфель страхової компанії. Таке формування ґрунтується на критеріях рівня ефективності, рівня інвестиційних ризиків та рівня ліквідності такого портфеля в цілому.
Процес здійснення інвестиційної діяльності вимагає різного роду фінансових розрахунків пов'язаних з потоками грошових коштів в різні періоди часу. Головну роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей в часі. Концепція цієї оцінки ґрунтується на тому, що вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку (рівня депозитного чи кредитного відсотків). Враховуючи, що інвестування являє собою тривалий процес, у практиці інвестиційної діяльності ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” часто доводиться порівнювати вартість грошей з початку їх інвестування з вартістю їх повернення у вигляді майбутнього прибутку, амортизаційних відрахувань, тощо (цей поворотний потік інвестиційного капіталу носить назву "чистий грошовий потік").
В процесі порівняння вартості грошових коштів при їх інвестуванні та поверненні використовують два основних поняття - майбутня вартість грошей та їх теперішня.
Майбутня вартість грошей являє собою суму вкладених в нинішній момент коштів, в яку вони перетворюються через певний період часу з урахуванням певної ставки відсотка. Визначення майбутньої вартості грошей зв'язано з процесом збільшення вартості грошових активів, які являють собою поетапне їх збільшення шляхом приєднання до початкового їх розміру суми відсотка (відсоткових платежів). Ця сума розраховується за так званою "відсотковою ставкою". В інвестиційних розрахунках ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” відсоткова ставка застосовується не тільки як інструмент збільшення вартості грошових засобів, а і як вимірник ступеню прибутковості інвестиційних операцій компанії.
Теперішня вартість грошей являє собою суму майбутніх грошових засобів, приведених з урахуванням певної ставки відсотка (так званої дисконтної ставки) до нинішнього періоду. Визначення теперішньої вартості грошей пов'язано з процесом дисконтування їх вартості у часі, який являє собою операцію зворотну збільшенню при обумовленому майбутнім розміром грошових засобів. В цьому випадку сума відсотка (дисконту) віднімається із кінцевої суми (майбутньої вартості) грошових засобів.
Така ситуація виникає у тих випадках, коли необхідно визначити скільки грошових коштів необхідно інвестувати сьогодні для того, щоб через визначений період часу отримати заздалегідь обумовлену їх суму.
Страхова компанія “Інвест-сервіс” в своєї діяльності здійснює фінансові та реальні інвестиції.
До фінансових інвестицій ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” належать:
·                   акції, а також інші цінні папери (облігації підприємств або державних і місцевих позик);
·                   кошти, які вкладені у статутний капітал інших підприємств на території України і за кордоном.
До реальних інвестицій ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс” відносяться капітальні вкладення, які являють собою періодично здійснювані довгострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів і об’єктів соціальної інфраструктури підприємства [Додаток 1]. З огляду на функціональну цілеспрямованість розрізняють валові і чисті капітальні вкладення. Валові капітальні вкладення – це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури, а чисті – витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих капіталовкладень неважко розрахувати; для цього з загального обсягу капітальних вкладень треба вилучити розмір амортизаційних відрахувань, котрі використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства.
За існуючою на ЗАТ Страхова компанія «Інвест-сервіс» системою планування та обліку до складу капітальних вкладень включають:
1)                вартість будівельно-монтажних робіт;
2)                вартість усіх видів устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю;
3)                інші капітальні роботи і витрати.
Співвідношення між переліченими видами капітальних витрат характеризує елементно-технологічну структуру капітальних вкладень.
Ціна будівельної продукції розраховується на підставі кошторисної вартості. Якщо фактичні витрати менше, ніж кошторисна вартість, то це означає, що підприємство отримає прибуток понад планових накопичень. Якщо ж підприємство допустить перевитрати, то прибуток буде менше кошторисної величини, і навіть можливе виникнення збитків.
Договірна ціна будівельно-монтажних робіт визначається як сума наступних складових:
ДЦ = ВМ + ОЗП + ЕМ + НВ + ПН,
де ДЦ – договірна ціна будівельно-монтажних робіт;
ВМ – вартість будівельних матеріалів;
ОЗП –основна заробітна плата;
ЕМ – вартість експлуатації будівельних машин і механізмів;
НВ – накладні витрати;
ПН - планові нагромадження.
Всі ці складові, за винятком планових нагромаджень, тобто величини прибутку, визначаються у відповідності з кошторисними нормативами і фактичними цінами ресурсів, а накладні витрати розраховуються у відповідності з державними будівельними нормами. Величина прибутку визначається у процентному відношенні до суми інших складових (6-10% у відповідності до державних будівельних норм). Враховуючи, що сума всіх складових, за винятком вартості матеріалів, яка являє собою додану вартість, маємо:
ДЦ = ВМ + ДВ,  де ДВ + ОЗП + ЕМ + НВ + ПН – додана вартість.
Під посиленням ринкових чинників у ціноутворенні мається на увазі надання можливості підрядникам договірного визначення за узгодженням із замовником розміру доданої вартості.
Облік будівництва розпочинається з відкриття об’єкту, який складається з наступних етапів:
·                   складання кошторису робіт;
·                   прийняття наказу на початок капітального будівництва (генеральний директор);
·                   наймання підрядників або призначення виконавців зі сторони працівників підприємства;
·                   складання підрядником “Акту приймання-передачі виконаних робіт” форма Ф-2, який повинні підписати: підрядчик, начальник цеха, та керівництво підприємства в особі заступника генерального директора;
·                   до форми Ф-2 обов’язково додається форма Ф-3 “Довідка про вартість виконаних робіт”.
При визначенні ціни використовуються показники кошторисної, планової (розрахованої з урахуванням конкретних умов) і фактичної (реально сформованої на будівельному майданчику) собівартості будівельно-монтажних робіт в залежності від умов договорів.
Договір на виконання підрядних робіт є основним документом, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва. Слід також ураховувати застосування особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковими контрактами.
Згідно п. 7.10. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном “довгостроковий контракт” слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво або монтаж матеріальних цінностей, які будуть входити в склад основних фондів замовника або складові частини таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов’язаних з будівництвом (технологічні та конструкторські роботи та розробки), при умові, якщо такий контракт не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання передоплати. Виконавець таких контрактів, самостійно визначає доходи та витрати, нараховані та понесені на протязі звітного періоду в зв’язку з виконанням довгострокового контракту, використовуючи оціночні коефіцієнти виконання такого довгострокового контракту.
Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.
Доход у звітному періоді визначається добутком ціни контракту на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту. Витрати виконавця у звітному періоді визначається на рівні фактично нарахованих витрат, пов’язаних з виконанням довгострокового контракту. Витрати та доходи, нараховані виконавцем довгострокового контракту на протязі звітного періоду, включаються у склад валового доходу та валових витрат у межах нарахованих сум.
Після завершення довгострокового контракту виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов’язань, попередньо визначені ним за результатами кожного податкового періоду на протязі строку виконання такого довгострокового контракту, на підставі розрахунку фактичного коефіцієнту виконання довгострокового контракту як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат. Доход таких періодів визначається як добуток кінцевої договірної ціни об’єкту довгострокового контракту на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.
Основи формування в бухгалтерському обліку страхової компанії “Інвест-сервіс” інформації про фінансові інвестиції та розкриття її у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» [Додаток 4, 5].
Згідно з П(С)БО 12 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю.
Аналітичний облік здійснюють за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і за кордоном.
Інформацію про фінансові інвестиції розкривають у Примітках до фінансової звітності, в яких указують:
·                   балансову вартість фінансових інвестицій, включених до статті балансу «Довгострокові фінансові інвестиції, обліковані методом участі в капіталі інших підприємств»;
·                   фінансові інвестиції, включені до статей балансу «Інші довгострокові фінансові інвестиції» та «Поточні фінансові інвестиції» за собівартістю, за справедливою вартістю, за амортизованою вартістю;
·                   підстави для визначення справедливої вартості фінансових інвестицій;
·                   доходи і втрати від змін справедливої вартості фінансових інвестицій за звітний період;
·                   перелік асоційованих, дочірніх, спільних підприємств із зазначенням частки в капіталі та методів оцінки, які використовуються для обліку фінансових інвестицій.
Контрольний учасник спільного підприємства також розкриває інформацію про зобов'язання інвестиційного характеру в Примітках до фінансової звітності.
Цінними паперами, що відносяться до фінансових інвестицій, є облігації внутрішніх державних і місцевих позик, а також облігації, які випускають окремі підприємства, але які не дають права їх власнику на участь в управлінні підприємством.
Облігації можуть випускати підприємства всіх форм власності, об'єднання підприємств, акціонерні та інші товариства, не дають їх власникам права на участь в управлінні. Ці облігації можуть бути іменними та на пред'явника, вільно обертатися або з обмеженим колом обігу.
Акціонерні товариства мають право випускати облігації на суму не більш як 25% від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати усіх випущених акцій.
Облігації, запропоновані до відкритого продажу з наступним вільним обігом, повинні мати купонний лист.
Не допускається випуск облігацій підприємствами для відшкодування збитків, пов'язаних з їх господарською діяльністю.
Облігації всіх видів купуються громадянами лише за рахунок їх власних коштів. Підприємства купують облігації всіх видів за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків.
Усі цінні папери мають зберігатися у вогнетривких шафах, сейфах. За відсутності необхідних умов їх можна здати на зберігання до банку. Особливих умов зберігання потребують також чисті, незаповнені бланки чеків, квитанцій, трудових книжок тощо. Для контролю за їх збереженням ведуть окремий журнал, в якому розписуються особи, що отримали бланки суворої звітності, із зазначенням номера та серії бланка.
Матеріальна відповідальність за їх збереження покладається на касира або особу, яка виконує його обов'язки.
Усі цінні папери, що зберігаються в касі, описуються у відповідному реєстрі (книзі), який складають у 2-х примірниках: один — для касира, другий — для бухгалтерської служби. Записи в ньому ведуться за кожним видом цінного папера.
Таким чином, обов'язком бухгалтера є також робота з цінними паперами, а саме: забезпечення їх збереження, своєчасного пред'явлення при розрахунках, обліку фінансових результатів за операціями з ними. Для окремих підприємств (у страхових та інвестиційних компаніях, акціонерних товариствах, банках, фондових біржах тощо) робота з цінними паперами — їх основна діяльність, для інших — можливість отримання прибутків від господарського використання коштів.
Порівняльна характеристика кореспонденції рахунків
Зробивши невелику характеристику кореспонденції рахунків, ми можемо зробити висновок, що відхилень від нормативної бази немає.

Розділ 3. Облік довгострокових фінансових інвестицій

3.1 Визначення та оцінка фінансових інвестицій

У фінансових звітах використовуються в різних комбінаціях кілька різних методів оцінки, які визначені національним П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”. Вибір таких методів залежить від видів фінансових інвестицій (поточні чи довгострокові).
Оцінка фінансових вкладень здійснюється у двох випадках: при безпосередньому придбанні фінансових інвестицій та в разі складання фінансової звітності. Оцінка, що провадиться при безпосередньому придбанні фінансових інвестицій, називається первісною оцінкою; а та, що здійснюється в разі складання фінансової звітності — оцінкою на дату балансу.
Поточні та довгострокові інвестиції при безпосередньому придбанні оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю, що формується відповідно до активів, які були передані в оплату (мал. 3.1.1).

Мал.. 3.1.1 Первісна оцінка фінансових інвестицій
Собівартість поточної та довгострокової фінансової інвестиції включає такі складові:
• ціна її придбання;
• можливі комісійні винагороди (винагороди фінансовим посередникам тощо);
• податки, збори, обов’язкові платежі, які пов’язані з придбанням фінансової інвестиції;
• суми мита, які сплачуються під час придбання (реєстрація договорів);
• інші можливі додаткові витрати [19, 90].
Ці витрати виникають у підприємств, якщо фінансові інвестиції вони будуть придбавати за грошові кошти. Але не виключена можливість надходження фінансових інвестицій на підприємства способом обміну на цінні папери власної емісії або на інші активи. У цьому випадку згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції” собівартість фінансової інвестиції визначається справедливою вартістю цінних паперів або активів, що обмінюються на фінансові інвестиції.
У п. 4 П(С)БО 19 наведено дефініцію терміна “справедлива вартість”: це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими й незалежними сторонами. На практиці її ототожнюють з ринковою вартістю інвестицій, тобто сумою, яку можна отримати від продажу на активному ринку. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їхньою собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестицій. Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 “Основні засоби”, “зменшення корисності” — це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.
Слід зазначити, що справедлива вартість може бути як вищою, так і нижчою від собівартості. У такому разі фінансові інвестиції підлягають переоцінці. Якщо підприємство володіє частиною акціонерних капіталів кількох інших товариств, такі акції розглядаються як інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів. Якщо ж воно володіє поточними борговими зобов’язаннями — це портфель боргових зобов’язань. Зі зміною ринкової вартості переоцінці підлягає, як правило, портфель, а не окрема інвестиція.
Для того, щоб провести оцінку фінансових інвестицій на дату балансу (для відображення їх у фінансовій звітності) можна використовувати один із трьох методів:
1. Оцінка за справедливою вартістю;
2. Оцінка за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій;
3. Оцінка за методом участі в капіталі.
У разі володіння борговими інвестиціями (облігаціями) для їх оцінки на дату балансу застосовується метод оцінки за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій (АСФІ).
Вкладення, які утримуються для перепродажу, повинні бути переоцінені на дату балансу за кожною інвестицією окремо, виходячи з їхньої справедливої вартості [19, 99].
Порядок оцінювання фінансових інвестицій за справедливою вартістю встановлено пунктами 8 та 9 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції”. Сутність означеного методу полягає в тому, що для оцінки фінансової інвестиції на дату балансу використовується сума, що дорівнює вартості, за якою може бути здійснена реалізація інвестиції в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Методом оцінки за справедливою вартістю на дату балансу оцінюють фінансові інвестиції, що придбані та утримуються виключно для продажу.
Порядок оцінювання означених вкладень на дату балансу за амортизованою собівартістю встановлено пунктом 10 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції”. Сутність цього методу полягає в тому, що різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія в разі придбання) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. При цьому амортизована собівартість інвестиції визначається додаванням вартості вкладень на попередню дату та суми амортизації дисконту (премій) за звітний період.
Суть амортизації премій зводиться ось до чого: їх сума повинна розподілятися на весь період, на який інвестиції були придбані, тобто спрямовуватись на сплату відсотків інвесторам. Таким чином, амортизацію премій необхідно протягом усього періоду розподілити так, щоб на дату погашення інвестицій їх поточна вартість дорівнювала номінальній, а сума премій досягла нульового значення.
Суть амортизації дисконту полягає в такому: його сума повинна розподілятися на весь період, на який придбана інвестиція, тобто спрямовуватись на збільшення витрат зі сплати відсотків інвесторам. Амортизація дисконту протягом цього періоду має розбиватися таким чином, щоб на дату погашення інвестицій їх поточна вартість дорівнювала номінальній, а сума дисконту досягла нульового значення. За допомогою цього методу проводиться оцінка на дату балансу фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення.
Сутність методу оцінки фінансових інвестицій на дату балансу за методом участі в капіталі охарактеризовано пунктами 11—14 Положення (стандарту) “Фінансові інвестиції”. Це зовсім нове явище для бухгалтерського обліку, викликане введенням національних стандартів. Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій, за якого балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування (згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) 3 “Звіт про фінансові результати”). При цьому якщо сума зменшення частки капіталу інвестора більша, ніж відповідна стаття власного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується (або збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
Тобто суть методу участі в капіталі зводиться до такого правила: змінюється величина власного капіталу об’єкта інвестування — відповідно змінюється і вартість інвестицій на балансі підприємства-інвестора [19, 105].
Згідно з пунктом 11 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції” за методом участі в капіталі оцінюються такі фінансові інвестиції:
• в асоційовані підприємства (в яких інвесторові належить 25 % акцій (голосів) і які не є дочірніми або спільними підприємствами інвестора);
• у дочірні підприємства (в яких пакет акцій (голосів) становить більше 25 % статутного фонду);
• у спільні підприємства зі створенням юридичної особи.
За методом участі в капіталі фінансові інвестиції обліковуються на останній день місяця, в якому об’єкт інвестування відповідає критеріям визначення асоційованого або дочірнього підприємства. Припиняється застосування методу участі в капіталі для обліку та оцінки фінансових інвестицій з останнього дня місяця, в якому об’єкт інвестування перестав відповідати зазначеним критеріям.
Згідно з пунктом 17 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції” метод оцінки інвестицій за участю в капіталі не використовується, якщо фінансові інвестиції тільки формально задовольняють вимоги, наявність яких свідчить про контроль або вплив з боку інвестора. Це, в основному, фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства, коли:
а) фінансові інвестиції придбані та утримуються для продажу протягом дванадцяти місяців з дати їх придбання;
б) об’єкт інвестування веде діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.
Такі фінансові інвестиції обліковуються та відображаються на дату балансу у фінансовій звітності за справедливою вартістю.
Інвестиції в спільну діяльність без створення юридичної особи відображаються підприємством на дату балансу способом розподілу останнього між учасниками пропорційно до ступеня контролю кожного. Цей порядок установлено пунктами 19, 20 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції”.
Отже, визначені методи оцінки фінансових інвестицій необхідні для забезпечення основної мети складання фінансової звітності — надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. А це, у свою чергу, є однією з умов і способів зменшення ризику під час проведення інвестування.

3.2 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій

Аналітичний облік довгострокових зобов'язань ведеться за їх видами і термінами погашення.
Інформацію про наявність і рух довгострокових інвестицій (вкладів) у цінні папери інших підприємств, облігацій державних і місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, узагальнюють на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».
Цей рахунок має такі субрахунки:
·                   141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;
·                   142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»;
·                   143 «Інвестиції непов'язаним сторонам».
Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій, інвестиційний строк яких не перевищує одного року, що можуть бути реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами грошових коштів), ведеться на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», субрахунок 352 «Інші поточні фінансові інвестиції». На дебеті субрахунку 352 відображають придбання поточних фінансових інвестицій, на кредиті — їх вибуття.
Отримання доходу від участі в капіталі асоційованих підприємств, від спільної діяльності та дочірніх підприємств відображається в усіх випадках записом:
Дебет 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (відповідно субрахунки 141, 142, 143);
Кредит 72 «Доход від участі в капіталі» (відповідно субрахунки 721, 722, 723).
Проте інвестиційна діяльність є значно ширшим поняттям, ніж «участь підприємства в капіталі».
Інвестиційна діяльність пов'язана з придбанням і продажем довгострокових (необоротних) активів і короткострокових (оборотних) фінансових активів, які не відносяться до еквівалентів грошових коштів (вартість придбаних основних засобів, необоротних і нематеріальних активів, надання позик іншим підприємствам, надходження коштів від фінансових інвестицій — дивіденди, проценти).
Для обліку таких операцій призначені рахунки 96 «Втрати від участі в капіталі» та 97 «Інші витрати», на яких відображаються втрати від зміни вартості капіталу, що використовується у спільній діяльності двох чи декількох підприємств за методом участі в капіталі. При спільній операційній діяльності капітал інвестора може збільшуватися чи зменшуватися внаслідок збільшення (зменшення) його частки в об'єкті інвестування. Капітал також може вкладатися в асоційовані та дочірні підприємства [19, 124].
Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» має такі субрахунки:
·                   961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»;
·                   962 «Втрати від спільної діяльності»;
·                   963 «Втрати інвестицій в дочірні підприємства».
У дебет рахунка 96 списуються втрати, завдані внаслідок отримання асоційованим підприємством збитків, переоцінки активів, збитків дочірніх та спільних підприємств тощо. При цьому складається запис:
Дт 96 «Втрати від участі в капіталі»;
Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».
У кінці місяця рахунок 96 закривається:
Дт 79 «Фінансові результати» субрахунок 793 «Результати іншої звичайної діяльності»;
Кт 96 «Втрати від участі в капіталі».
Інші витрати, хоча й виникають у процесі операційної діяльності, але не відносяться до процесу виробництва і збуту, а пов'язуються з інвестиціями. До таких витрат належать:
·                   залишкова вартість і витрати на реалізацію фінансових інвестицій;
·                   залишкова вартість і витрати на реалізацію необоротних активів;
·                   залишкова вартість і витрати на реалізацію макових комплексів;
·                   втрати активів та зобов'язань неопераційної діяльності від зміни курсу гривні до іноземної валюти;
·                   уцінка необоротних активів та фінансових інвестицій;
·                   залишкова вартість списаних необоротних активів і витрат, пов'язаних із ліквідацією (розукомплектовування, демонтаж та ін.);
·                   інші витрати звичайної діяльності;
·                   виплата страхових сум і страхових відшкодувань (у страхових установах);
·                   перестрахування.
На рахунку 97 «Інші витрати» виділяється 9 субрахунків, що видно з вищенаведеного переліку витрат. У дебеті рахунка 97 «Інші витрати» відображаються такі витрати:
Дт 97 «Інші витрати» Кт 10 «Основні засоби» (списання й уцінка основних засобів);
Кт 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (списання й уцінка необоротних активів);
Кт 12 «Нематеріальні активи» (списання й уцінка нематеріальних активів);
Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (списання й уцінка фінансових інвестицій);
Кт 15 «Капітальні інвестиції» (списання й уцінка капітальних інвестицій);
Кт 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» (списання боргів);
Кт 30 «Каса» (курсові різниці);
Кт 31 «Рахунки в банках» (курсові різниці);
Кт 35 «Поточні фінансові інвестиції» (реалізація фінансових інвестицій);
Кт 68 «Розрахунки за іншими операціями» (витрати звичайної діяльності).
Зібрані протягом місяця витрати повинні списуватися на фінансові результати:
Дт 79 «Фінансові результати» субрахунок «Результат іншої звичайної діяльності» Кт 97 «Інші витрати».
Особливістю довгострокових інвестицій є те, що вони не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. На дебеті рахунка 14 відображають вартість довгострокових інвестицій, на кредиті — їх вибуття (списання) або зменшення вартості, а також отримання дивідендів від обсягу інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом обліку участі в капіталі.
Так, наприклад, в обліку страхової компанії «Інвест-сервіс» інвестовані кошти в акції асоційованого підприємства відображають такою бухгалтерською проводкою:
Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» Кт 31 «Рахунки в банках».
Отриманий дохід (в сумі збільшення частки інвесторів у капіталі) від інвестицій в асоційоване підприємство в обліку відображають такою бухгалтерською проводкою:
Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» Кт 721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства».
Нарахування дивідендів за інвестиціями в наведеному вище прикладі оформляють такою бухгалтерською проводкою:
Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» Кт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі».
Довгострокові інвестиції, як правило, відображають в обліку за собівартістю при зарахуванні на баланс.
Оцінка в подальшому на дату балансу використовує правило нижчої оцінки довгострокових інвестицій в ринкові акції.
Довгострокові інвестиції оцінюються на кожній окремій інвестиції (базовий підхід). Якщо має місце зниження (крім тимчасового) вартості конкретної довгострокової інвестиції, її балансова вартість зменшується. Сума уцінки списується на витрати звітного періоду [19, 140].
Балансова вартість конкретної інвестиції оцінюється за справедливою вартістю інвестицій на дату переоцінки. Результат переоцінки по поточним інвестиціям списується на фінансові результати періоду, по довгостроковим інвестиціям – на власний капітал.

3.3 Відображення операцій з обліку довгострокових фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку

Бухгалтерський облік фінансових інвестицій ведеться залежно від того, за якими методами обліковують фінансові інвестиції.
Порядок облікових записів щодо надходження фінансових інвестицій визначається, виходячи з джерела такого надходження. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні папери), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а також в оплату заборгованостей.
Так, оприбуткування фінансових інвестицій, отриманих у результаті внеску засновників (учасників) до статутного капіталу, проводиться в обліку записом на підставі установчого договору (табл.3.3.1)
Таблиця 3.3.1 Облік надходження фінансових інвестицій, що одержані в результаті внесків засновників.

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Оголошено статутний капітал	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"
Одержано довгострокові фінансові інвестиції від засновника (учасника) як внеску до статутного капіталу	14 "Довгострокові фінансові інвести­ції"	46 "Неоплачений капітал"

Відображення надходження фінансових інвестицій, придбаних у кредит і з оплатою за готівку показано в табл. 3.3.2. Якщо оплата придбаних фінансових інвестицій здійснюється шляхом передачі матеріальних цінностей, то записи залежать від того, якими саме матеріальними цінностями розраховувалось підприємство. При розрахунках матеріалами, паливом, запасними частинами тощо роблять записи в дебет наведених вище рахунків та кредит рахунка 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Облік придбання інвестицій акціонерним товариством в обмін на емітовані власні акції показано в табл. 3.3.3.
Таблиця 3.3.2. Облік придбання довгострокових фінансових інвестицій

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Оприбутковано інвестиції, придбані в кредит	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"
Здійснено фінансові вкладення за грошові кошти	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	30 "Каса", 31 "Рахунки в банках."

Таблиця 3.3.3 Облік придбання інвестицій в обмін на емітовані власні акції

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Сформовано статутний капітал на вартість випущених акцій	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"
Відображено одержання фінансових інвестицій (сума відображення дорівнює номінальній вартості випущених підприємством акцій)	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	46 "Неоплачений капітал"
Доведено вартість фінансових інвестицій до справедливої вартості переданих акцій: — якщо вартість фінансових інвестицій більша за номінальну вартість акцій — якщо вартість фінансових інвестицій менша за номінальну вартість акцій	14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 975 "Уцінка не­оборотних активів і фінансових інвестицій"	421 "Емісійний дохід" 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Облік переоцінки фінансових інвестицій залежить, від того, за якою оцінкою обліковуються інвестиції на дату балансу. Переоцінка інвестицій, облік яких ведеться за справедливою вартістю, відображається такими записами:
Д-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"
К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" — віднесено суму дооцінки до складу інших доходів за інвестиціями
Д-т 975 "Уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій"
К-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" — віднесено різницю між первісною і справедливою вартістю на витрати від іншої діяльності за інвестиціями
Списання таких витрат на фінансові результати здійснюється за допомогою запису:
Д-т 793 "Результат іншої звичайної діяльності"
К-т 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"
Якщо на дату балансу склалася ринкова вартість, то зазначене перевищення над первісною вартістю або попередньою балансовою вартістю відображається у складі інших доходів і спричинює збільшення вартості інвестиції. У бухгалтерському обліку ця переоцінка відображається так:
Д-т 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам"
К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
Списання цих доходів на фінансові результати здійснюється таким записом:
Д-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
К-т 793 "Результат іншої звичайної діяльності"
Результат переоцінки фактично свідчить про нарахування нереалізованого прибутку або збитку від операцій з фінансовими інвестиціями, тобто це — сума прибутку (збитку), яку б отримав інвестор при реалізації інвестиції на дату балансу [16, 321].
Фінансові інвестиції, які утримуються підприємством до моменту погашення, відображаються у звітності за амортизованою собівартістю. Проводки з переоцінки інвестицій до амортизованої собівартості показано в табл. 3.3.4.
Відсотки за інвестиціями, що обліковуються за справедливою вартістю та амортизованою собівартістю, відображаються в обліку таким чином:
Таблиця 3.3.4. Облік амортизації дисконту (премії)

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Віднесено на збільшення вартості інвестицій амортизацію дисконту	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	733 "Інші доходи від фінансових операцій"
Віднесено на зменшення вартості інвестицій амор­тизацію премії	952 "Інші фінансові витрати"	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Д-т 373 "Розрахунки за нарахованими доходами"
К-т 732 "Відсотки одержані" — нараховано відсотки: за інвестиціями Д-т 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках"
К-т 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" – отримано відсотки за інвестиції
Д-т 732 "Відсотки одержані"
К-т 792 "Результат фінансових операцій" — включено до фінансових результатів відсотки одержані.
Відображення доходів за інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі, показано в табл. 3.3.5.
Таблиця 3.3.5. Облік амортизації дисконту

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Відображено інвестором прибуток, що належить йому згідно з методом участі в капіталі	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	72 „Дохід від участі. в капіталі”
Нараховано інвестором дивіденди від інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі	373 "Розрахунки за нарахованими доходами"	14 „Довгострокові фінансові інвестиції"
Виділено доходи від участі в капіталі, одержані за звітний рік, до складу фінансового результату від фінансових операцій	72 "Дохід від участі в капіталі"	792 "Результат фінансових операцій"

Погашення фінансових інвестицій за номінальною вартістю в обліку відображається за дебетом рахунків грошових коштів і за кредитом рахунка 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" (табл. 3.3.6) [16, 334].

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Придбано фінансові інвестиції за грошові кошти	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	30 "Каса", 31"Рахунки в банках"
Переведено поточні фінансові інвестиції до складу довгострокових	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	35 "Поточні фінансові інвестиції"
Збільшено частку інвестора в сумі збільшення додаткового капіталу підприємства, що інвестується, в результаті проведеної дооцінки	141 "Інвестиції пов'язаним сто­ронам за методом обліку участі в капіталі"	423 "Дооцінка активів"
Погашено заборгованість засновників (учасників) підприємства довгостроковими фінансовими інвестиціями	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	16 "Довгострокова дебіторська заборгованість"
Придбано довгострокові фінансові інвестиції за рахунок позики банку	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	50 "Довгострокові зобов'язання"
Збільшено вартість фінансових інвестицій на суму одержаних брокерських послуг	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	68 "Розрахунки за іншими операціями"
Одержано дохід у вигляді довгострокових фінансових інвестицій	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи"
Погашено фінансові інвестиції нематеріальними активами, грошовими коштами	12 "Нематеріальні активи", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках"	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"
Переведено довгострокові фінансові інвестиції до складу поточних	35 "Поточні фінансові інвестиції"	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"
Відображено частку інвестора в дивідендах підприємства, що інвестується	373 "Розрахунки за нарахованими доходами"	141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі"
Відображено погашення кредиторської заборгованості за кредитами за рахунок передачі кредитору права на довгострокові фінансові інвестиції підприємства	50 "Довгострокові зобов'язання", 60 "Короткострокові позики", 68 "Розрахунки за іншими операціями"	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"
Відображено зменшення довгострокових фінансових інвестицій на суму понесених збитків від них	96 "Втрати від участі в капіталі"	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"
Списано вартість довгострокових фінансових інвестицій: — у зв'язку з їх реалізацією - у зв'язку з їх знеціненням інвестицій"	971 "Собівартість реалізованих фінансових інвестицій" 975 "Уцінка не­оборотних активів і фінансових "	14 "Довгострокові фінансові інвестиції 14 "Довгострокові фінансові інвестиції

Висновки
Отже, розглянувши всі необхідні для вивчення даної теми документи та джерела інформації ми можемо впевнено сказати що, згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладають в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. До інвестицій можна віднести грошові внески, пільгові банківські вклади, паї, облігації державних позик, облігації інших підприємств, депозитні сертифікати банків, акції та інші цінні папери.
За визначенням національного П(С)БО 4 „Інвестиційна діяльність” охоплює придбання, реалізацію необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.
Прийняття рішень з інвестиційної діяльності зумовлено багатьма факторами: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, наявність різних можливостей інвестування, обмеженість фінансових ресурсів, ризик інвестування, прибутковість та окупність інвестиційних проектів тощо. Водночас виникає необхідність інвестування, яка спричинена: розширенням сфери діяльності, оновленням технічної бази господарюючого суб'єкта, зміною видів діяльності (продукції, робіт, послуг).
Розв'язання названих проблем пов'язане з глибокими аналітичними дослідженнями, які б гарантували прийняття найбільш ефективних рішень в умовах нестабільності інвестиційного середовища, ризику помилки у виборі альтернативних проектів, значних коливань зміни ефективності їх реалізації.
Формуючи управлінські рішення на основі якогось обраного головним критерію, інвестиційний менеджер має всебічно визначити характеристики проекту, забезпечити науково точні параметри дослідження, яких вимагають застосовані методи. Саме такий загальний підхід дозволить уникнути помилок і втрат при реалізації проектів, ціна яких при інвестуванні є дуже великою, а наслідки - навіть катастрофічними. Двома найважливішими характеристиками, які є підставою для впровадження інвестицій в виробництво, є їх новизна (науково-технічний аспект) та комерційний успіх (економічний аспект), тобто кожний інвестиційний проект повинний забезпечити визначений технічний, економічний та соціальний ефект. Сутність, порядок розрахунку та особливості застосування в оціночній практиці показників економічної ефективності інвестиційних проектів треба постійно вивчати. Це обумовлено тим, що інвестиційний проект виступає або як самостійний об’єкт оцінки, або як один з елементів великого господарського механізму, який впливає позитивно чи негативно на загальну діяльність підприємства.
Методологія обліку довгострокових фінансових інвестицій в даній роботі проаналізована на прикладі ЗАТ Страхова компанія “Інвест-сервіс”. Товариство веде облік результатів діяльності, оперативний, бухгалтерський облік та статистичну звітність. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник Товариства. Керівник створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах. Товариство веде бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи методом подвійного запису господарських операцій згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку.
На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку. Облікова політика визначається наказом по підприємству. Бухгалтер та головний бухгалтер мають посадові інструкції. Бухгалтерські документи зберігаються в бухгалтерії у книжкових шафах у хронологічному порядку. Свідоцтво про державну реєстрацію, платника ПДВ, печатка - зберігаються у сейфі.
Для обліку фінансових інвестицій призначені рахунки 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі, інші інвестиції пов'язаним сторонам, інвестиції непов'язаним сторонам) та 35 «Поточні фінансові інвестиції» (еквіваленти грошових коштів, інші поточні фінансові інвестиції).
Аналітичний облік за рахунком 14 ведеться за видами довгострокових фінансових вкладів та об'єктами інвестування. Цей облік має забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вклади в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.
Аналітичні процедури щодо фінансових інвестицій в роботі розглянуто на прикладі процесу прийняття рішення відносно вибору інвестиційного проекту.
Для удосконалення обліку довгострокових фінансових інвестицій ЗАТ Страхова компанія «Інвест-сервіс» в роботі запропоновано впровадження концепції контролінгу. Сучасне управління процесами на підприємстві вимагає створення спеціальної служби збору, обробки, аналізу інформації та підготовки управлінських рішень. Контролінг здатен виконувати всі ці функції, не замикаючись на діяльності окремих підрозділів, комплексно, враховуючи всі зовнішні та внутрішні фактори, обґрунтовано та раціонально. Він виявляє себе на підприємствах по-різному: як реєстратор подій, як навігатор, постійно коригуючий курс підприємства, а також як інноватор.

Список використаних джерел
1.                 Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996 // Галицькі контракти. – 1999. - № 36. – 112 с.
2.                 Закон України “Про визначення розмірів збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей” від 06.06.95 р. № 217/95-ВР.
3.                 Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР // Все про бухгалтерський облік. – 1999. - № 53. – с. 2-35.
4.                 Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91 р. № 887-ХІІ. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – N 24. – с.272.
5.                 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р.
№ 168/97-ВР. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1997. – N 21. – с.156.
6.                 Закон України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 03.03.98 р. № 147/98-ВР. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1998. – N 34. – с.228.
7.                 Постанова Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17.06.92 р. № 2471-ХІІ.
8.                 Інструкція по бухгалтерському обліку балансової вартості груп основних фондів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.07.97 р. № 159.
9.                 Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
10.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.
11.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 “Фінансові інвестиції”
12.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.
13.            Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
14.            Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
15.            Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: 2000. – 460 с.
16.            Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський управлінський облік. Навч. посібник для студентів. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.
17.            Горицька Н. Типовые проводки бухгалтерского учета по новому плану счетов // Дебет – Кредит. – 2000. - № 13. – с. 11-15.
18.            Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку»: Підручник. – К.: КНЭУ, 2001. – 410 с.
19.            Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 254 с.
20.            Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. – К: 2000. – 752с.
21.            Чебанова Н. Учёт переоценки товарно-материальных ценностей, // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. –№ 12. – 2000. – С. 27 – 29.

Додаток 1

Код ЄДПРОУ

2

2

1

0

1

6

4

1

Державне статистичне спостереження

		Конфіденційність статистичної інформації забезпечується Статтею 21 Закону України «Про державну статистику»
	Порушення порядку або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення

 

ЗВІТ ПРО КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ
За січень_грудень_2006 р.

Подають	Терміни подання
Господарські організації, їх філії, представництва, інші відокремлені підрозділи, виділені на окремий баланс, установи, заклади, органи державної влади та органи місцевого самоврядування Органу державної статистики за місцезнаходженням	За І квартал, І півріччя, 9 місяців – не пізніше 25 числа після звітного періоду, за рік – не пізніше 20 лютого

Форма № 2-інвестиції ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держкомстату України 26.06.2006 № 279 Квартальна термінова

Найменування організації – складача інформації ЗАТ СК “Інвест-сервіс”
Поштова адреса вул. Гойди, 10.
Коди організації – складача
За ЄДПРОУ	Території (КОАТУУ)	Виду економічної діяльності (КВЕД)	Форми власності (КФВ)	Організаційно-правової форми господарювання (КОПФГ)	Міністерства, іншого центрального органу, якому підпорядкована організація – складач інформації (КОДУ)*
1	2	3	4	5	6	7
22101641	21101	51.39	010	240

* тільки для підприємств державного сектору
І. Капітальні інвестиції

Найменування	№ рядка	Освоєно (використано)
		За період з початку року	За відповідний період минулого року
А	Б	1	2
Капітальні інвестиції – усього (111+114+115+117+118)	110	380	30
у тому числі: інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) – (112+113)	111	66	10
з них: у капітальне будівництво	112
у придбання машин та обладнання (без здійснення будівництва)	113	66
Витрати та інші необоротні матеріальні активи	114	314
з них: на придбання земельних ділянок	124	314
Витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта (капітальний ремонт)	115		20
з них: будівель і споруд	116		20
Інвестиції в нематеріальні активи	117
Витрати на формування основного стада	118
З рядка 110: Сума податку на додану вартість	119	10
Витрати на охорону навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів	125
З рядка 111: витрати на здійснення будівельних та монтажних робіт	120
з них: господарським способом	121
витрати на придбання машин та обладнання, які були в користуванні в інших організаціях	122	66
З рядка 117: Витрати на придбання (створення) засобів Програмного забезпечення	126
Витрати, пов’язані з придбанням нематеріальних активів	127
З рядка 120: витрати на придбання робіт із монтажу обладнання	123
Крім того, капітальні інвестиції в придбання будівель, споруд, їх окремих частин ( в т. ч. квартир) та об’єкти незавершеного будівництва	128

2. Інвестиції в основний капітал за видами основних засобів

Найменування	№ рядка	Освоєно за період с початку року
А	Б	1
Інвестиції в основний капітал за видами основних засобів: Житлові будівлі	201
Будівля (крім житлових) і споруди	204
Машини, обладнання, інструмент, інвентар (без обладнання, що включене в рядках 201, 204)	209
У тому числі: Електричне та електронне устаткування	216
Транспортні засоби	210	66
Інші основні засоби	211
З рядків 201 та 204: Вартість обладнання, що забезпечує функціонування будівель та споруд	215

3. Капітальні інвестиції за джерелами фінансування
(у фактичних цінах, тис. грн..)

Найменування	№ рядка	Освоєно за період з початку року
		Усього	У тому числі інвестиції в основний капітал	З них на житлове будівництво
А	б	1	2	3
Капітальні інвестиції за джерелами фінансування: Кошти державного бюджету	310
Кошти місцевих бюджетів (міста, району, області та ін.)	320
Власні кошти підприємств та організацій	330	380	66
З них Амортизаційні відрахування	343
Кредити банків та інші позики	331
З них Кредити іноземних банків	342
Іпотечне кредитування	344
З нього Іпотечне кредитування населення на будівництво власних квартир	345
Кошти іноземних інвесторів	332
Кошти вітчизняних інвестиційних компаній, фондів тощо	333
Кошти населення на будівництво власних квартир	340
Інші джерела фінансування	341

4. Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності
(у фактичних цінах, тис. грн..)

Найменування	Код виду економічної діяльності за КВЕД	Освоєно за період з початку року			З графи І – за рахунок коштів державного бюджету
		Усього	З них
			Витрати на будівельні і монтажні роботи	Вартість машин, обладнання, інструменту, інвентарю
А	Б	1	2	3	4
Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності*	51	66		66

* заповнюється згідно з Додатком 1 до інструкції
«_15_»_лютого_2007р. Керівник_____________________
_________________________ Головний бухгалтер ______
(прізвище, та № телефону виконавця)

Додаток 2
Додаток
до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 2

БАЛАНС на ________________________01 січня___________200_8_року Форма №1 Код за ДКУД 1801001
Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи:
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010
Первинна вартість	011
Знос	012
Незавершене будівництво	020	137, 2	204, 2
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	457, 7	780, 4
Первинна вартість	031	597, 5	967, 7
Знос	032	139, 8	167, 3
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом I	080	594, 9	984, 6
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	14, 4	12, 9
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120
готова продукція	130
Товари	140	400, 8	787, 5
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	1357, 4	2748, 9
первинна вартість	161	1357, 4	2748, 9
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170		45, 3
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна заборгованість	210	19, 5	12, 5
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	16, 8	313, 8
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом II	260	1802, 9	3920, 9
III. Витрати майбутніх періодів	270
Баланс	280	2397, 8	4905, 5