КУРСОВА РОБОТА

на тему: Організація роботи команди засновників фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (на прикладі ТОВ «БРАВОГЛАСС»)




Вступ
Господарський кодекс України[1] встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі:

– вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

– самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

– вільного найму підприємцем працівників;

– комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

– вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

– самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається Кодексом та іншими законами.

Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Предметом розробки дійсної курсової роботи є вирішення задач командою засновників фірми у вигляді господарчого товариства по створенню підприємства ТОВ «Браво Гласс» по випуску пресервів на базі реорганізації підприємства ЗАТ «Бахмацька рибна база».

Метою дійсної курсової роботи було – розробка методологічніх матеріалів у вигляді порівняльних таблиць організаційних та фінансових вимог для проведення економічних тренінгів майбутніх команд засновників фірми по етапам організації фірми у вигляді господарчого товариства та розробка матеріалів бізнес-плану по оцінці привабливості підприємницької діяльності в області виготовлення пресервів.



1. Законодавча база для вибору засновниками оптимальної організаційної форми фірми у вигляді господарського товариства
1.1 Сутність господарського товариства як організаційної форми підприємництва
Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку[2].

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Товариства є юридичними особами. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені.

Придбання господарським товариством часток (акцій), активів інших господарських товариств має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у національній валюті, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства.

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.
1.2 Особливості господарського товариства у формі «Товариство з обмеженою відповідальністю»
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами [4].

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Товариство з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 Закону [4], повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам (40 000 грн. станом на 01.01.2007 [14]), виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
1.3 Технологія створення засновниками господарського товариства
Установчий договір засновників формується згідно цілей діяльності товариства та наявних обмежень по сумі необхідного статутного фонду та кількості учасників товариства згідно табл. 1.1 [4].

Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство – установчого договору.

Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Засновники товариства з обмеженою відповідальністю укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню товариства, провести установчі збори і державну реєстрацію товариства.




Таблиця 1.1. Параметри вибору виду діяльності як функції суми необхідного статутного фонду у 2007 році та організаційної форми



Порядок, строки формування статутного капіталу виконуються засновниками згідно табл. 1.2 [4].




Таблиця 1.2. Порядок та строки формування статутного фонду



Проведення установчих зборів передбачено в організаційних формах, які передбачають затвердження, окрім установчого договору засновників, статуту товариства (ЗАТ, ВАТ, ТОВ, ТОВДП, ТОВПВ).

Алгоритм діяльності засновників при проведенні установчих зборів приведений в табл. 1.3 [4].


Таблиця 1.3. Алгоритм проведення установчих зборів по прийняттю статуту



Алгоритм формування Ради управління товариством засновниками наведений в табл. 1.4 [4].



Таблиця 1.4. Алгоритм формування Ради управління товариством



Алгоритм формування ревізійної комісії товариства засновниками наведений в табл. 1.5 [4].
Таблиця 1.5. Алгоритм формування ревізійної комісії товариства



Алгоритм формування виконавчої дирекції товариства засновниками наведений в табл. 1.6 [4].
Таблиця 1.6. Алгоритм формування виконавчої дирекції товариства



Алгоритм дій засновників по організації щорічних зборів товариства наведений в табл. В.1 Додатку В [4]. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.

В табл. 1.7 наведені основні етапи розподілу дивідендів засновниками товариства на щорічних зборах.
Таблиця 1.7. Алгоритм дій засновників на щорічних зборах товариства при розподілі дивідендів [4]



Таким чином, основою організації фірми є мінімальний законодавчо встановлений рівень початкового статутного капіталу для можливих видів діяльності:

-          0 грн. – для неприбуткових фінансових організацій – кредитних

спілок та недержавних пенсійних фондів;

-          40 000 грн. – для виробничо-комерційних фірм у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та деяких фінансових установ у вигляді ТОВ (ломбардів, інвестиційних фондів, лізингових компаній, факторингових компаній);

-          500 000 гр. – для виробничо-комерційних фірм у вигляді акціонерних товариств та деяких фінансових установ у вигляді акціонерних товариств (ломбарди, інвестиційні фонди, лізингові компанії, факторингові компанії);

-          1 млн. євро (6,4 млн. грн) – для товариств – небанківських виробничо-фінансових установ з частковими банківськими ліцензіями;

-          1 – 1,5 млн. євро (9, 6 млн. грн) – для страхових організацій;

-          3 – 5 млн. євро (32 млн. грн.) – для комерційних банків;

Робота команди засновників фірми (підприємства, установи) має основні етапи:

-          підготовча робота по установчому договору, в якому обґрунтовуються напрямки роботи фірми та необхідна сума початкового капіталу;

-          обґрунтовується структура початкового капіталу (основні та нематеріальні засоби, оборотний капітал) та шляхи формування початкового капіталу;

-          заключення установчого договору та відкриття накопичувального рахунку для зосередження коштів статутного фонду (емісія акцій чи внесення дольових внесків);

-          реєстрація емісії акцій в Державній комісії по цінним паперам та проведення підписки, попередня часткова сплата статутного фонду на накопичувальний рахунок чи передача в статутний фонд основних та нематеріальних засобів засновників(відчуження);

-          організація та проведення установчих зборів товариства, прийняття статуту, вибори керівних органів засновників, ревізійної комісії засновників, виконавчої дирекції товариства;

Далі починає діяти виконавча дирекція товариства:

-          реєстрація статуту в органах державної виконавчої влади;

-          реєстрація створеної фірми в органах державної виконавчої влади – державний реєстратор Єдиного державного реєстру;

-          реєстрація в органах державної статистики, податковій адміністрації, Пенсійному фонді, фондах соціального страхування;

-          відкриття за довідкою податкової адміністрації розрахункових рахунків в банках та перерахування коштів з накопичувального рахунку;

-          оформлення печаток та штампів фірми з реєстрацією в органах МВС;

-          заключення договорів, прийом персоналу, початок виробничої діяльності;

Виконавча дирекція на протязі між загальними зборами учасників товариства вирішує нагальні питання діяльності товариства з наглядовою Радою товариства.

Робота команди засновників на розвиток створеної фірми продовжується на щорічних загальних зборах товариства:

-          аналіз результатів роботи ревізійної комісії по оцінці діяльності виконавчої дирекції товариства;

-          для 1-го року – закінчення фактичної сплати внесків статутного фонду;

-          підвищення (зниження) статутного фонду та приймання(виход) учасників товариства з перерозподілом долей участі в статутному фонді; розподіл чистого прибутку, формування дивідендої політики, привабливої для нових інвесторів та учасників товариства. РОЗДІЛ 2



2. Законодавчі етапи реєстрації господарського товариства до початку комерційної діяльності
2.1 Державна реєстрація юридичних осіб

Державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом[3].

Для державної реєстрації суб'єкта господарювання подаються такі документи:

– рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу у випадках, передбачених законом;

– установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;

– рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом;

– документ (документи), що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб'єкта господарювання в розмірі, встановленому законом;

– реєстраційна картка встановленого зразка;

– документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється у строк не більше десяти днів з дня подання документів, зазначених у цій статті. Реєструючий орган зобов'язаний протягом цього строку видати суб'єкту господарювання свідоцтво про його державну реєстрацію.

На печатках і штампах суб'єкта господарювання повинен зазначатись ідентифікаційний код, за яким цього суб'єкта включено до державного реєстру суб'єктів господарювання, або ідентифікаційний код громадянина-підприємця.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в органах державної податкової служби, є підставою для відкриття рахунків в установах банків.

Відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарювання включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Перереєстрація суб'єкта господарювання проводиться у разі зміни форми власності, на якій засновано даний суб'єкт, або організаційної форми господарювання, або найменування суб'єкта господарювання і здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.

Скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.

Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання.

Законодавством України можуть бути встановлені спеціальні правила державної реєстрації окремих організаційних форм господарювання.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Кодексом [1] та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів [1]:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.   

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

	Одна з найпопулярніших позицій. Ніжні шматочки оселедця в соусі з доданням сухого вина і тонким ароматом ретельно підібраних спецій.
	Склад: філе оселедця, сіль, цукор, вино сухе, кислота лимонна, спеції, консервант Е-211, дозрівач
	ТУУ 15.225729541.002–2002
	Штрихкод: 4820024530484
Умови зберігання:	Від -2 до -8*С не більше 90 діб
Фасовка:	полімерна баночка / лодка 350г

	Склад: філе оселедця, сіль, цукор, вино сухе, кислота лимонна, спеції, консервант Е-211
	ТУУ 15.2 – 20601782.001–2001
	Штрихкод: 4820024530811
Умови зберігання:	від 0 до -8*С не більше 90 діб
Фасовка:	полімерна баночка / лодка 170г

http://www.pleyady.com.ua/catalogue.php?action=edit&id=28	Оселедецеві по-ісландські «Раптика» в біловинному соусі властивий витончений смак і аромат натурального білого вина. Сполучення оселедця і біловинного соусу надає продукту неповторний букет і запах свіжої виноградної лози. Цей вид разом із оселедцем в червоновинному соусі користується заслуженою увагою і попитом.
Розфасовано в алюмінієві банки з кільцем для відкривання Маса нетто – 125 г.  Термін зберігання – 8 місяців при температурі від 0 °C до -8 °C

http://www.pleyady.com.ua/catalogue.php?action=edit&id=28	Філе-шматочки оселедця в соусі «Діжон» – новий вид продукції для шанувальників дивовижного і неповторного смаку оселедця в гірчичному соусі. Руську гірчицю ми обробляємо в особовий спосіб, додаємо духмяні прянощі. Чудове сполучення вершкової ніжності й гостроти справжньої гірчиці!
Розфасовано в алюмінієві банки з кільцем для відкривання Маса нетто – 125 г. Термін зберігання – 8 місяців при температурі від 0 °C до -8 °C

	Склад: філе оселедця, сіль, ананаси, кукурудза, морква, цибуля, майонез, консервант Е211
	ТУУ 15.2 – 20601782.001–2001
	Штрихкод: 4823030700575
Умови зберігання:	від 0 до -8*С не більше 90 діб
Фасовка:	полімерна баночка / черепашка 170г

	Склад: філе оселедця, сіль, цукор, вино сухе, кислота лимонна, спеції, консервант Е-211, дозрівач
	ТУУ 15.2 – 20601782.001–2001
	Штрихкод: 4820024530200
Умови зберігання:	від -2 до -8*С не більше 90 діб
Фасовка:	полімерна баночка / черепашка 170г

№	Сила	Характеристика дії	Експертна оцінка за 5-ти бальною шкалою
1	Ризик входу потенційних конкурентів	Досить високий	2
2	Можливості «торгуватися» (знижувати ціни) покупців	Покупці мають обмежені можливості впливати на ціни.	4
3	Загрози товарів, що заміщують основний асортимент	Невисокі	4
4	Можливості «торгуватися» (підвищувати ціни) постачальників	Досить високі	2
5	Конкуренція серед існуючих фірм-продавців	Досить висока	2
	Сукупна дія сил	Нестабільне становище на конкурентному ринку	2,8

	Склад: філе оселедця, сіль, дозрівач, спеції, олія рослинна, консервант Е-211
	ТУУ 15.225729541.002–2002
	Штрихкод: 4820024530453
Умови зберігання:	Від -2 до -8*С не більше 90 діб
Фасовка:	полімерна баночка / лодка 330г

	Склад: філе оселедця, сіль, дозрівач, спеції, олія рослинна, консервант Е-211
	ТУУ 15.225729541.002–2002
	Штрихкод: 4820024530477
Умови зберігання:	Від -2 до -8*С не більше 90 діб
Фасовка:	полімерна баночка / лодка 330г

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про державну податкову службу в Україні» // від 4 грудня 1990 року №509-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року №2505-IV)

3. Закон України «Про систему оподаткування в Україні» // від 5.06.1991 №1251-XII (із змінами станом на 5 червня 2003 року №906-IV)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» // від 19 вересня 1991 року №1576-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 листопада 2005 року №3107-IV)

5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок на додану вартість « // від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 року №2771-IV)

6. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» // від 15 травня 2003 року №755-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 16 березня 2006 року №3575-IV)

7. ЗАКОН УКРАЇНИ – «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» // від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (від 22 лютого 2001 року №2272-III)

8. ЗАКОН УКРАЇНИ – «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» // від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (від 24 травня 2001 року №2452-III)

9. ЗАКОН УКРАЇНИ – «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» // від 18 січня 2001 року №2240-III (від 11 січня 2001 року №2213-III)

10. ЗАКОН УКРАЇНИ – «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» // від 11 січня 2001 року №2213-III

11. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування //

З А К О Н У К Р А Ї Н И від 9 липня 2003 року №1058-IV (діє з 1 січня 2004 року)

12. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» // від 6 лютого 2003 року №486-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 5 лютого 2004 року №1461-IV)

13. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» // від 23 грудня 1997 року №771/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 листопада 2004 року №2189-IV)

14. Закон України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V

15. Порядок обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та інших водних живих ресурсів // Наказ Міністерства аграрної політики України від 31 січня 2005 року №42

16. Порядок проведення атестації виробництв, які здійснюють переробку продуктів лову // Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 21 липня 2003 року №125

17. Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану вартість // Наказ Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року №79 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 24 травня 2005 року №185)

18. Про затвердження Порядку подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків у фінансових установах // Наказ Державної податкової адміністрації України від 1 серпня 2001 року №306 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 28 лютого 2005 року №87)

19. Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків // Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року №80 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом від 8 серпня 2005 року №317)

20. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах // Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 23 червня 2004 року №295)

21. Про затвердження форм реєстраційних карток // Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 9 червня 2004 року №67

22. Про затвердження зразків заяв та повідомлення, що надаються (надсилаються) державному реєстраторові // Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 9 червня 2004 року №66

23. Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу // Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 9 червня 2004 року №65 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва станом від 27 березня 2006 року №29)

24. Про затвердження Форми виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та Порядку її оформлення // Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 13 квітня 2004 року №47

25. Про затвердження Порядку оформлення бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і бланка свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця // Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 6 квітня 2004 року №39

26. Про затвердження Опису бланків свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців // Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 2 квітня 2004 року №37

27. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы / Гос. ун-т управления, Нац. фонд подготовки фин. и упр. кадров. – М.: ОАО «Тип. «Новости», 2000. – 256 с.

28. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ, Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.

29. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування. Навч.посібник. – Київ Видавництво: Парлементське вид-во, 2001. – 216 с.

30. Золотько І.А. Податкова система. Навч. посібник. – Київ, Видавницт-во: КНЕУ, 2005, 204 с.

31. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ І.О. Швиданенко, С.Ф. Покропивний, С.М. Клименко та ін. – К.: КНЕУ, 2000 -248 с

32. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного – Вид 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. -528 с.

33. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств-Навч посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО 2002. – 294 с

34. Оценка бизнеса: Учебник / Под ред. А.Г. Грязновой, М.А. Федотовой. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 512 с.

---