Курсовая Дільник частоти з коефіцієнтом ділення К 210 на JK-тригерах

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Курсовая работа Дипломная работа Контрольная работа Реферат Отчет по практике Эссе Доклад Решение задач Научно-исследовательская работа Монография Аспирантский реферат Магистерская работа Научная статья Публикация статьи в ВАК Публикация статьи в Scopus Дипломная работа MBA Бизнес-план Тест/экзамен online Чертеж Рецензия

Принимаю Политику конфиденциальности

Продолжить

Скидка 25% при заказе до 23.11.2024

РЕФЕРАТ
Метою даного курсового проекту є схемотехнічна розробка дільника частоти з коефіцієнтом ділення К = 210 на JK-тригерах.

Курсовий проект складається з двох частин: пояснювальної записки та графічної частини. Пояснювальна записка виконана за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Пояснювальна записка виконана на білих аркушах формату А4. Зміст пояснювальної записки складається з трьох розділів: загальний розділ, спеціальний розділ, та розділ охорони праці. Текст містить 9 рисунків та 2 таблиці, нумерація рисунків та таблиць починається з кожного розділу. У текстовій частині проекту є формули, які використовувалися для розрахунків.

У курсовому проекті був виконаний розрахунок потужності.

Для розрахунку потужності була складена програма, яка написана мовою Pascal, у тексті є лістінг цієї програми. Пояснювальна записка містить 27 аркушів.

Графічна частина виконана на аркуші формату А1. Вона містить схему електричну принципову дільника частоти з коефіцієнтом ділення К=210 на JK-тригерах.

МІКРОСХЕМА, ПОТУЖНІСТЬ, РОЗРАХУНОК, ДІЛЬНИК ЧАСТОТИ, ЛІЧИЛЬНИК, ТРИГЕР

ЗМІСТ

Вступ

1 Загальний розділ

1.1 Аналіз технічного завдання

1.2 Огляд аналогічних пристроїв

1.3 Розробка схеми електричної функціональної

1.4 Вибір елементної бази

2 Спеціальний розділ

2.1 Аналіз схеми дільника частоти

2.2 Принцип роботи дільника частоти згідно схеми електричної принципової

2.3 Розрахунок споживаної потужності

2.4 Програма розрахунку споживаної потужності на алгоритмічній мові

3 Охорона праці та навколишнього середовища

Висновок

Література



ВСТУП
Характерна особливість науково-технічного прогресу, який визначає подальше могутнє підняття суспільного виробництва - поширене впровадження досягнень обчислювальної техніки у всі напрями.

Рішення задач науково-технічного прогресу має потребу в застосування засобів обчислювальної техніки і персональних комп'ютерів на робочих місцях економістів, інженерів, персоналу, що управляє.

Досягнення мікроелектронної технології дозволили значно розширити можливості всіх класів електронно-обчислювальних машин (ЕОМ).

Розроблені нові мікропроцесорні обчислювальні засоби, які служать основою і персональних ЕОМ

Цифрові методи і цифрові пристрої, які реалізовані на інтегральних мікросхемах різного ступеня інтеграції, а також на мікропроцесорних засобах, мають широкі перспективи використання в цифрових системах передачі і розподілу інформації в телевізійній, радіоприймальній і іншій апаратурі зв'язку. Цифрові системи стануть важливішими. Вони складаються з імпульсних і цифрових пристроїв, які здійснюють посилення, генерацію, формування, перетворення імпульсних сигналів.

Цифрові пристрої виконують функції збереження і обробка цифрової інформації, перетворення інформації з аналогової форми зображення в цифрову, і навпаки.

Інформація, яка подається в цифрові пристрої і виводиться з них зображається у формі кодових комбінацій, елементами яких є логічна одиниця і логічний нуль. У цій же формі циркулює інформація у середині цифрових пристроїв.

Таким чином, будь-яка інформація в цифрових пристроях зображається у вигляді послідовності значень 1 і 0.

Електронна обчислювальна машина є складним інженерно-технологічним комплексом. З моменту створення конструкції машин перетерпіли вельми істотні зміни. В порівнянні з першими зразками сучасні обчислювальні машини є надійнішими і здійсненими.

З пристроїв, які оперували з декількома тисячами слів, вони перетворилися на системи, здатні працювати з пам'яттю 4 Гбайта і більш. При цьому робочий такт скоротився від тисячної до мільярдної частки секунди. Методи організації роботи ЕОМ дозволяють досягти величезних швидкостей обчислення.

Незалежно від типу будь-яку ЕОМ можна представити у вигляді центральної частини - ядра ЕОМ, і сукупності пристроїв для зв'язку із зовнішнім середовищем.

Найбільш поширеними пристроями в блоках комп'ютера є регістри і лічильники. Регістри забезпечують прийом, зберігання і зрушення коду слова, перетворення паралельного двійкового коду в послідовний і навпаки, порозрядні логічні операції. Лічильники служать для рахунку і зберігання коду числа підрахованих сигналів. І тому їх можна виявити в ядрі ЕОМ - процесорі, і в контролерах пристроїв для зв'язку із зовнішнім середовищем.

Сучасні ЕОМ, на даному етапі розвитку, є комплексом програм і технічних засобів, призначених для вирішення завдань наукового і технічного характеру, виконання економічних і статичних розрахунків, рішення задач управління різними технологічними процесами об'єктами.

Конструювання, будучи частиною процесу проектування, - складний і багатообразний процес. Перш за все, від конструктора потрібний, окрім добре розвиненого просторового мислення, уміння одночасно враховувати безліч самих різносторонніх вимог до конструкції машини, окремим її частинам і застосовувати все те краще, що накопичено в процесі попередніх робіт. Конструктор повинен створювати машини з високим ступенем надійності. Цьому сприяють новітні досягнення у області мікроелектроніки і мікромініатюризації.

У різних вузлах ЕОМ широко застосовуються лічильники для підрахунку циклу (у АЛУ), для підрахунку тактової частоти (у падаючому генераторі) і т.д.

Нашою промисловістю випускається велика різноманітність лічильників. На них можна реалізувати практично будь-який необхідний лічильник з потрібними нам функціями і можливостями. Лічильники прийнято розрізняти на ті, що підсумовують, віднімають і реверсивні. Звичайно лічильник має ланцюг установки в нульове положення, проте ця умова необов'язково, початковий стан може встановлюватися передачею в лічильник коду деякого числа.

Лічильники можуть виконувати функції подільників частоти, тобто приладів, що формують з імпульсної послідовності з частотою fвх імпульсну послідовність, на виході останнього тригера, з частотою fвих, в К разів меншу за вхідну. При такому використанні лічильників немає необхідності знати, яке число в ньому записане в поточний момент, тому подільники в деяких випадках можуть бути значно простіші за лічильники. [1]


1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Аналіз технічного завдання

лічильник дільник частота електричний

Лічильник - вузол ЕОМ, який здійснює рахунок і зберігання коду числа підрахованих сигналів. Під сигналами розуміються як перепади потенціалу, так і імпульси

Лічильники є цифровими автоматами Мура, в яких новий стан лічильника визначається його попереднім стану і значенням логічної змінної на вході. Внутрішні стани лічильників характеризуються коефіцієнтом переліку Кпер, що визначає кількість його стійких станів. Основними параметрами є роздільна здатність або максимальна швидкодія і інформаційна місткість.

Вирішальна здатність - це мінімальний час між двома сигналами, які надійно фіксуються лічильником.

Максимальна швидкодія лічильника - величина, зворотня вирішальній здібності і рівна числу сигналів, що фіксуються лічильником в одиницю часу.

Інформаційна місткість - максимальне число сигналів, яке може бути підраховане лічильником. Кількісно місткість лічильника рівна коефіцієнту переліку Кпер.

Лічильники розрізняються призначенням, типом і кількістю використовуваних тригерів, режимами роботи, порядком зміни стану, організацією зв'язку між тригерами лічильника і іншими особливостями його структури.

Лічильники можуть бути однорозрядні, багаторозрядні, двійкові, десяткові, а також з будь-яким іншим цілим по значенню коефіцієнтом переліку.

По порядку зміни стану можуть бути лічильники з природним і довільним (примусовим) порядком зміни стану.

У лічильниках з природним порядком зміни стану значення коду кожного подальшого стану лічильника відрізняється на одиницю від коду попереднього стану. У лічильниках з довільним порядком зміни стану значення кодів сусідніх станів можуть відрізнятися більш ніж на одиницю.

Лічильники з природним порядком зміни станів підрозділяються на прості (що підсумовують і віднімають) і реверсивні, які залежно від сигналів, що управляють, можуть працювати як в режимі складання, так і в режимі віднімання.

За способом організації рахунку лічильники ділять на асинхронні і синхронні. В асинхронних лічильниках перемикання тригерів відбувається послідовно в часі, в синхронних лічильниках - паралельно (одночасно) в часі.

Однорозрядні двійкові лічильники будуються на основі Т- тригерів, що здійснюють складання за модулем 2, тобто рахунок і зберігання не більше двох сигналів відповідно до характеристичного рівняння. У загальному випадку n-розрядний двійковий лічильник – це пристрій, закон функціонування якого можна представити графом (рисунок 1.1). Звичайно вихідні сигнали лічильника співпадають з його станом, і тому вершини графа відмічені тільки одним значенням, що характеризує як стан лічильника, так і значення його вихідних сигналів. Мікрооперація рахунку збуджується сигналом У.


Рисунок 1.1 - Граф функціонування
У двійкових лічильниках, що підсумовують, рахунковий вхід кожного подальшого тригера сполучений з виходом попереднього таким чином, що під час переходу тригера молодшого розряду із стану „1” в стан „0” в ланцюзі перенесення між тригерами з'являється сигнал перенесення, під впливом якого тригер старшого розряду змінює свій стан на протилежний. Залежно від способу організації ланцюгів перенесення розрізняють двійкові лічильники з послідовним, наскрізним, паралельним і груповим перенесеннями.

Двійкові лічильники, що віднімають, реалізують мікрооперацію віднімання. Будуються аналогічно двійковим лічильникам, що підсумовують, з послідовним, наскрізним, паралельним і груповим перенесенням.

У віднімаючих двійкових лічильниках вхід кожного подальшого тригера сполучений з виходом попереднього таким чином, що під час переходу молодшого розряду тригера із стану „0” в „1” в ланцюзі перенесення з'являється сигнал перенесення, що переводить тригер старшого розряду в протилежний стан.

Двійкові лічильники, що віднімають, окремо використовуються рідко. У реверсових лічильниках операції віднімання і складання організуються разом.

Дільник частоти - пристрій, який при поданні на його вхід періодичної імпульсної послідовності формує на виході таку ж послідовність, але що має частоту повторення імпульсів, в певну кількість раз меншу, ніж частота повторення імпульсів вхідної послідовності.

Відмінність дільників частоти від лічильників полягає в наступному: у лічильнику кожна комбінація стану тригерів визначає в деякій системі числення число імпульсів, що поступили до даного моменту часу. У дільнику частоти послідовність станів може бути вибрана довільною. [2]
1.2 Огляд аналогічних пристроїв
Підсумовуючий лічильник із наскрізним перенесенням.

При наскрізному перенесенні тригери лічильника об'єднуються в групи, усередині кожної групи здійснюється паралельне перенесення, а між групами - послідовне.

На рисунку 1.2 представлена схема лічильника із наскрізним перенесенням, кожна група якого містить по два тригери. При такій організації перенесення всі схеми множення повинні бути двовходовими. Час встановлення коду в лічильнику із наскрізним перенесенням визначається затримкою перемикання тригера, затримка перемикання схем „І” і інвертора в одній групі і кількістю груп. Таким чином, швидкодія такого лічильника є проміжною між швидкодіями лічильників з послідовним і паралельним перенесенням.


Рисунок 1.2 – Схема підсумовуючого лічильника із наскрізним перенесенням
Реверсовий лічильник.

Для побудови віднімаючого лічильника досить подати сигнал перенесення на тригер старшого розряду не з прямого виходу попереднього тригера, а з інверсного. Для побудови реверсового лічильника (рисунок 1.3) треба об’єднати функції підсумовуючого та віднімаючого лічильників.




Рисунок 1.3 - Схема реверсового лічильника
Зв'язки між тригерами реверсового лічильника відповідають як підсумовуючому лічильнику, так і віднімаючому, але працює тільки один із зв'язків, який визначається командою “Реверс” і подається на елементи „І-НІ”, включені в ланцюзі передачі сигналу перенесення (рисунок 1.3). [3]

Двійковий лічильник з паралельним перенесенням.

Двійкові лічильники з паралельним (одночасним) перенесенням будуються на синхронних Т- тригерах (рисунок 1.4). Ланцюг паралельного перенесення побудований на елементах „І”. По мірі збільшення розрядності лічильника кількість входів у схем „І” зростатиме.

Формування сигналів Ті в ланцюзі паралельного перенесення відбувається одночасно і закінчується до приходу наступного чергового рахункового сигналу Т0. Тому всі тригери в лічильнику як з паралельним, так і із наскрізним перенесенням перемикаються одночасно.

Введення ланцюга паралельного перенесення дозволяє скоротити час розповсюдження сигналів перенесення.




Рисунок 1.4 - Схема двійкового лічильник з паралельним перенесенням.
Структурна організація двійкових лічильників з паралельним перенесенням значно спрощується, якщо їх будувати на JK-тригерах з вбудованими логічними елементами І. [4]
1.3 Розробка схеми електричної функціональної
Для побудови схеми електричної принципової дільника частоти необхідно побудувати схему електричну функціональну.

Більш економічні, а тому і більш розповсюджені лічильники, які побудовані на лічильних Т-тригерах. Після кожного тактового імпульсу Т сигнал на вході змінюється на протилежний і тому частота вихідних імпульсів вдвічі менша частоти імпульсів, що надходять.

На рисунку 1.5 приведена функціональна схема асинхронного двійкового лічильника.



Рисунок 1.5 - Асинхронний двійковий лічильник із послідовним перенесенням

Зібравши послідовний ланцюжок з n лічильних тригерів (з'єднуючи вихід попереднього тригера із входом С наступного), ми отримаємо частоту . При цьому кожний вхідний імпульс змінює код числа на виході лічильника на 1 в інтервалі від 0 до

Швидкодія двійкового лічильника із послідовним перенесенням залежить від швидкодії тригера молодшого розряду, так як кожний наступний тригер зменшує частоту сигналів, які надходять на його вхід, і дорівнює часу Тсч розповсюдження сигналів перенесення.

Час Тсч макс встановлення коду в лічильнику із послідовним перенесенням дорівнює:Тсч.макс = ntТ (1.1)

де: n – кількість розрядів лічильника; tТ – час затримки сигналу в одному розряді лічильника.

Перед початком переліку лічильник встановлюється сигналом „Уст.0” в стан логічного „0”, а потім в лічильник може бути записаний будь який трирозрядний Х2Х1Х0 паралельний код. Нехай в лічильник записаний двійковий код «111». Після подання 7-го вхідного сигналу Т0 в лічильнику буде встановлений код «000», а 8-ий вхідний сигнал Т0 встановить лічильник в стан «111» (рисунок 1.6).

Чим більше розрядність тим швидше перехідні процеси в лічильнику і тим нижче частота його роботи. Однак лічильники із послідовним перенесенням під час їх побудови характеризуються малою кількістю елементів и міжелементних зв’язків.

Асинхронний двійковий лічильник може бути побудований на D- та JK – тригерах, які працюють в режимі лічильного Т – тригера.

Побудувати лічильник на однорозрядних JK – тригерах, число яких дорівнює числу розрядів лічильного коду, можно шляхом об’єднання прямого виходу Qі молодшого розряду, на якому формується сигнал перенесення, із синхронізуючим входом С тригера старшого розряду (рисунок 1.7).

Так як кожен тригер лічильника виконує операцію додавання по модулю 2, то закон функціонування трирозрядного двійкового лічильника що підсумовує може бути заданий характеристичними рівняннями :

Q0(t+1) = QotTotvQotTot;

 Q1(t+1) = QitTotvQitTot;                          (2.1)

 Q2(i+1) = Q2tT1tvQ2tT1t;
2.2 Опис принципу роботи за схемою електричною принциповою
За технічним завданням треба розробити схему дільника частоти 10-розрядного на JK-тригерах. Схема електрична принципова лічильника приведена на рисунку 2.1.

Таблиця 2.1 – Закон функціонування трирозрядного лічильника що підсумовує

№вх.сигн.Т0	Т0	Q2	Q1	Q0
1	1	0	0	0
	0	0	0	1
2	1	0	0	1
	0	0	1	0
3	1	0	1	0
	0	0	1	1
4	1	0	1	1
	0	1	0	0
5	1	1	0	0
	0	1	0	1
6	1	1	0	1
	0	1	1	0
7	1	1	1	0
	0	1	1	1
8	1	1	1	1
	0	0	0	0

Робота дільника – це послідовне з’єднання дільників частоти з коефіцієнтом ділення, який дорівнює двом. Вихід кожного з дільників підключений до входу наступного. На виході кожного дільника частота проходження імпульсів у два рази нижче ніж на вході.

Кожен JK-тригер має асинхронні входи: R - для встановлення лічильника в нульовий стан та S - для запису в лічильник будь-якого паралельного двійкового коду; входи J і K в кожному тригері об’єднані і на них подається рівень логічної „1”; вхід С кожного тригера є лічильним входом.




Рисунок 2.1 – Схема електрична принципова дільника частоти з коефіцієнтом ділення К=210 на JK-тригерах
2.3   Розрахунок споживаної потужності

Відповідно до схеми електричної принципової до складу лічильника входять п’ять ІМС К555ТВ9 . Споживаний струм складає:

К555ТВ9- 0.03 А;

Напруга живлення мікросхеми: 5В.

Розрахунок потужності виконується згідно формули:

Pi = Ii * U * n, (2.2)
де Pi - потужність;

Ii - струм, що протікає через мікросхему даного типу;

U - напруга живлення мікросхеми;

n - кількість мікросхем даного типа.

Використовуючи цю формулу і довідкові дані для мікросхеми типу К555ТВ9, проводиться розрахунок потужності даного пристрою.

При розрахунках використані наступні позначення:

i = 1 - це мікросхема типу К555ТВ9;

Проведемо розрахунок потужності: Р = 0.03 * 5 * 5 = 0.75 Вт;

Сумарна потужність дорівнює:

Р = 0.75 Вт.
2.4 Програма розрахунку споживаної потужності на алгоритмічній мові
Program POWER;

var P,I,U:real;n,m,k:integer;

begin

writeln ('Введіть кількість типів елементів');

read (m);

k:=1; P:=0;

 while k<=m do begin

 writeln ('Введіть кількість элементів',k,'-го типу);

 read (n);

 writeln ('Введіть споживаний струм (у амперах)');

 read (I);

 writeln ('Введіть напругу живлення (у вольтах)');

 read (U);

 writeln ('Початкові дані');

 writeln ('U=',u:2:1,'B I=',i:2,'A n=',n,'шт.');

 P:= Р + U*I*n

 end;

writeln ('Споживана потужність P=',p:6:2, 'Вт')

end.

Turbo Pascal Version 7.0 Copyright (c) 1983,92 Borland International

Введіть кількість типів елементів

1

Введіть кількість элементов1-го типу

5

Введіть споживаний струм (у амперах)

0.03

Введіть напругу живлення (у вольтах)

5

Початкові дані

U= 5.0B I=0.0300 A n=5шт.

Споживана потужність P= 0.75Вт


3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Технологія виробництва виготовлення блоку складається з різних технологічних операцій: виготовлення деталей, складки їх у виріб, наладки блоку.

Сучасна технологія виготовлення ДП складається з великого числа операцій. При виготовленні ДП можуть виникнути наступні небезпеки:

- поразка електричним струмом;

- термоопіки і хімічні опіки;

- поразка шкірних покривів;

- отруєння;

- шум, вібрація;

- світлові дії газорозрядних ламп.

Більшість речовин і матеріалів, вживаних при виготовленні ДП є шкідливими і представляють небезпеку для здоров'я і життя людини. Шкідливі речовини і їх пари можуть проникати в організм людини через органи дихання, шкіру, травний тракт.

Електричні з'єднання проводяться паянням. Під час паяння мають місце наступні небезпечні чинники: опіки, поразка електричним струмом, отруєння свинцем, який міститься в припої, теплове випромінювання.

При виконанні робіт по нанесенню захисних покриттів і пояснюючих написів, існує небезпека гострого отруєння, джерелом якого є розчинники і найдрібніші частинки при розпилюванні емалей [9].

На основі описаних небезпечних і шкідливих виробничих чинників розроблена низка заходів щодо забезпечення безпеки праці.

Для забезпечення електробезпеки застосовуються окремо або в поєднанні один з одним наступні технічні способи і засоби:

- захисне заземлення;

- занулення;

- мала напруга;

- захисне відключення;

- ізоляція токоведучих частин;

- захисні пристрої;

- попереджувальна сигналізація;

- блокування;

- запобіжні пристосування і ін.

Рекомендується місця для виробництва друкарської плати виділяти в окремі приміщення, для яких передбачені спеціальні заходи по забезпеченню безпеки праці: посилена вентиляція, захисні огорожі і т.д. При виготовленні друкарської плати щоб уникнути травм і профзахворювань робота з шкідливими речовинами проводиться з використанням фільтруючих засобів індивідуального захисту органів дихання, до яких відносяться універсальні респіратори і протигази. Для захисту рук як засоби індивідуального захисту застосовуються рукавиці і рукавички з різних матеріалів, а також захисні мазі, пасти і т.д. Для захисту очей застосовуються окуляри.

Для зниження шкідливих чинників при нанесенні захисних покриттів і паянні, основними методами захисту є загальна вентиляція з місцевими відсмоктуваннями і індивідуальні засоби захисту

Пожежна безпека при експлуатації приладу відповідно до ГОСТ 12.1.004-85 «Пожежна безпека» забезпечується:

- системою запобігання пожежі;

- системою протипожежного захисту;

- організаційно-технічними заходами.

Оскільки неможливо видалити горючі матеріали, потрібно виключити джерела запалення.

Для запобігання утворення у горючому середовищі джерел запалення передбачають:

- застосування в конструкції швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалення;

- виключення можливості появи іскрового заряду статичної електрики в горючому середовищі з енергією рівною і вище за мінімальну енергію запалення по ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежну безпеку»;

- застосування устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки.

Для зменшення небезпеки виникнення пожежі забороняється використання електричних кабелів з пошкодженою ізоляцією і поганими контактами в місцях з'єднання, з'єднання електричних дротів між собою і з металоконструкціями, застосування саморобних запобіжників.

Для зниження пожежної небезпеки рекомендується встановити первинні засоби пожежегасіння, а також систему автоматичної пожежної сигналізації на основі комбінованого інформувача ДІП-1, який призначений для виявлення вогнища пожежі в закритих приміщеннях по прояву диму або локальному підвищенню температури і розрахований для контролю площі до 150 метрів, висоти стелі до 4 метрів. Чутливість інформувача до диму не більше 10%, чутливість до температури - 70-10 С.

Як первинні засоби пожежегасіння пропонується використовувати:

- ручний вогнегасник ОУ-5;

- легко-пінний вогнегасник ОВП-5;

- азбестове полотно 1,5х2 м.

Як організаційно-технічні заходи рекомендується проводити навчання робочого персоналу правилам пожежної безпеки [10].




ВИСНОВКИ
В процесі виконання курсового проектування була розроблена схема електрична принципова для виготовлення дільника частоти з коефіцієнтом ділення К=210, згідно вимогам технічного завдання.

Була обрана елементна база, яка реалізована на ІМС серії К555. Для усунення завад як по високій, так і по низькій частоті обрані керамічні і електролітичні конденсатори.

В процесі виконання проекту закріплені навики самостійного розв’язання схемотехнічних задач, методика оформлення текстової та графічної документації з використанням обчислювальної техніки і систем автоматизованого проектування при розв’язанні оптимізаційних задач, розвинулися навики роботи з технічною літературою і стандартами.


ЛІТЕРАТУРА
1. Нешумова К.А. ЭВМ и системы.- М: «Высшая школа», 1989. – 366 с.

2. Преснухин Л.Н., Нестеров П.В. ЦВМ.-М: «Высшая школа», 1984. – 255с.

3. Анисимов Б.В., А.Я. Савельев. Основы конструирования и производства ЭВМ.- М: ''Высшая школа''. 1972. – 188с.

4. Лярский В.Ф., Мурадян О.Б. Электрические соединители.-М: ''Радио и связь'',1988. – 272с.

5. Ушаков Н.Н. Проектирование, монтаж и наладка элементов ЭВМ.-М: ''Машиностроение'', 1970. – 180с.

6. Ольхов Б.О. Основы проектирования сборочных единиц ЭВМ.-М: ''Машиностроение'' 1980. – 255с.

7. Терещук Р.М., Терещук Н.М., Седов С.А. Полупроводниковые приемо–усилительные устройства.–К, «Наукова думка», 1987. – 235с.

8. Фрумкин Г.Д. Расчет и конструирование радиоэлектронной аппаратуры.-: М ''Высшая школа'', 1988. – 300с.

9 Ткачук К. Н. Охрана труда и окружающей среды в радиоэлектронной промышленности. - К.: Высшая школа, 1988. – 189с.

10 Под ред. С. П. Павлова. Охрана труда в радиоэлектронной промышленности. – М. : Радио и связь, 1985. – 150с.

Размещено на Allbest.ru