Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, В. Ковальов виділяє три найважливіших:
Координуюча роль плану
Невизначеність майбутнього
Оптимізація економічних наслідків
Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці.
Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.
В основу фінансового планування покладено стратегічний і виробничий плани.
Стратегічний план передбачає формулювання цілей, задач і сфери діяльності підприємства
Виробничі плани складаються на підставі стратегічного і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.
В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей
Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.
Виробничі - які структура виробництва і технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.
Фінансово-економічні які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.
Соціальні як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.
Фінансове планування це процес, який складається з наступних процедур:
1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.
2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.
3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду можливих ідей (варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).
4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.
В короткостроковому плануванні плановий період (горизонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства праї не до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.
Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на підставі показників виробничого плану. Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні.
В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.
Однак поряд з факторами, які потребують широкого впровадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування в Україні.
Такими факторами виступають: відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підприємств; нестабільність фіскальної політики держави; складності при визначенні потреб підприємства в ресурсах; недостатність досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку; недоліки існуючої системи управлінського обліку; застарілі методи оперативної о планування; відсутність кваліфікованих кадрів, обізнаних із сучасними методами планування; недостатній рівень розвитку інформаційних технологій.

Розділ 2. Система фінансового планування на підприємствах та порядок його складання

2.1 Порядок розробки фінансового плану

Фінансовий план - це заключна частина бізнес-плану, яка узагальнює всі попередні розділи у вартісному виразі. В ньому повинні бути відображені дані про обсяг продажу і загальний прибуток, обсяг інвестицій, джерела фінансування, використання власних коштів, а також позикових (із зазначенням строків і джерел погашення заборгованості), строки окупності капіталовкладень, витрати виробництва та обігу, відсоткове співвідношення доходів і витрат, строки виплати дивідендів (для акціонерного товариства).
Умови, від яких залежить ефективність фінансового планування, витікають з самих цілей цього процесу і необхідного кінцевого результату. Акцент повинен бути зроблений на трьох з них.
1. Прогнозування. Першу умову можна сформулювати як здатність складати акуратні і обґрунтовані прогнози.
Не можна зводити прогнозування до чисто технічної вправи. Підгонка тенденцій під минулі факти і дані нічого не варта. Це пов’язано з тим, що майбутнє не обов’язково відтворює минулі картини, що було б зручним для планування.
2. Вибір оптимального фінансового плану.
В кінці своєї роботи фінансовому менеджеру доведеться визначити, який фінансовий план є найкращим. До цього часу не існує ніякої моделі чи процедури, які могли б врахувати всі складності і приховані перешкоди, що виникають в процесі фінансового планування.
Очевидно, такі моделі ніколи не з’являться. Ця смілива заява базується на законі, який витікає з аксіом.
Аксіома 1. Сукупність невирішених проблем є нескінченною.
Аксіома 2. Кількість невирішених проблем, які окрема людина може враховувати кожний даний момент, не може перевищувати десяти.
Отже, в будь-якій діяльності завжди будуть існувати деякі 10 проблем, які можна назвати, але які не мають формального розв’язку.
Однак фінансовим менеджерам, які розробляють план, доводиться зустрічатись з невирішеними проблемами на кожному кроці, тому їм потрібно докласти максимум зусиль для пошуку аргументів.
Складання фінансового плану починають з прогнозу обсягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для I-го року - щомісячно, для II-го - щоквартально, для III-го - на рік в цілому. Це пов’язано з тим, що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень.
Важливим документом фінансового плану вважається баланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву - баланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти синхронності надходження і витрачання грошових коштів або, іншими словами, досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства. Так як ліквідність визначається величиною на будь-яку дату, бажано, щоб дані балансу грошових витрат і надходжень наводились на короткі відрізки часу. При подовженні часових відрізків значення даних, викладених в цьому документі, знижується, навіть якщо вони є надійними.
Ліквідність проекту, що реалізується, може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкретний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутства. Затримка в платежах призводить до необхідності сплачувати більші штрафи і пеню, що зменшують балансовий прибуток.
Баланс грошових потоків складається у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на початок періоду, їх надходження і витрачання в самому періоді, і завершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду.
В аналітичних цілях таблиця може бути доповнена даними про дебіторську заборгованість, а саме: про розмір безнадійних боргів, складських запасів, кредиторської заборгованості, що були взяті з інших розділів фінплану. Дані балансу грошових потоків необхідно пов’язати з діями підприємства по формуванню власних оборотних коштів. Адже саме недостатність власних оборотних коштів та їх імобілізація створюють ситуацію, коли в потрібний момент на рахунках підприємства немає потрібних грошових коштів. Потрібно згадати і про те, що показники ліквідності визначаються співвідношенням розміру оборотних коштів і короткострокових позикових джерел їх формування.
Невеликий документ з досить простою структурою носить назву таблиці доходів і витрат. Цей документ показує, як буде формуватися прибуток підприємства.
До складу фінансового плану входить також баланс активів та пасивів підприємства.
Баланс активів та пасивів підприємства складається з метою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кошти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів. Серед активів балансу виділяють поточні активи - як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.
При складанні фінансового плану також проводиться аналіз беззбитковості підприємства (метод “Витрати - Обсяг - Прибуток”). Методологічні основи цього методу розроблені вже досить давно, але практичному його використанню сприяла система обліку витрат “direct-costing”, в основі якої лежить розподіл витрат на постійні та змінні, які по-різному реагують на зміну обсягу виробництва.
Визначення точки беззбитковості здійснюється розрахунковим і графічним способами. При розрахунковому методі використовують наступну формулу:
 (2.1)
Vmin - критичний обсяг виробництва в натуральному виразі;
Р - ціна одиниці продукції;
Sc - сума постійних витрат;
Su - сума змінних витрат на одиницю продукції.
Прогнозна величина прибутку PR відповідно складатиме:
 (2.2)
де V - обсяг виробництва (продаж);
Sc - сума постійних витрат;
q1 - прогнозований обсяг виробництва (продаж) в натуральному виразі.
Визначення точки беззбитковості графічним методом представлено на рис.2.1

Рис.2.1 Графічний метод визначення точки беззбитковості.
Як видно з рис.2.1, по горизонталі показується обсяг виробництва в натуральному виразі (в одиницях продукції чи у% виробничої потужності), а по вертикалі - витрати на виробництво і виручка від реалізації.
Перетин прямої лінії, що відображає залежність між випуском продукції і собівартістю, і прямої лінії виручки від реалізації показує точку беззбитковості. Нижче цієї точки заштрихований збиток підприємства, тому що до досягнення визначеного обсягу виробництва виручка від реалізації не покриває витрати, але перевищення точки беззбитковості виробництва дає прибуток.
Розглянутий метод застосовується для вибору варіантів встановлення ціни на продукцію, що реалізується, визначених видів ресурсів, системи збуту продукції, тому розрахунок точки беззбитковості доповнюється прогнозами про зміну прибутку в залежності від зміни умов і обсягів виробництва і реалізації продукції.
Ефективність аналізу беззбитковості дозволяє використовувати його при прогнозуванні величини фінансових ресурсів, але при його впровадженні у практику фінансового планування слід мати на увазі наступне:
і графічний, і розрахунковий методи визначення прогнозованої величини прибутку передбачають обов’язкову диференціацію витрат на постійні та змінні, що обумовлено безпосередньо системою обліку витрат;
побудова графіка заснована на даних одного виду продукції, тому необхідна розробка методів узагальнення даних про випуск тих видів продукції, які планує виробляти підприємство;
виділення постійних витрат пов’язано з поняттям маржинального доходу, який складається з прибутку і постійних витрат і в Україні в обліку не застосовується.
Приблизний зміст фінансового плану можна представити наступними основними статтями доходів та видатків підприємства (табл.2.1).
В процесі фінансового планування відбувається конкретна ув’язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фінансування. Для цього складається перевірочна (шахова) таблиця до фінансового плану, в якій по вертикалі записують напрями використання фінансових ресурсів та прирівняних до них коштів, а по горизонталі - джерела фінансування, тобто фінансові ресурси і прирівняні до них кошти. Така таблиця дозволяє виявити цільовий характер використання фінансових ресурсів, збалансувати доходи і видатки по статтях, визначити резерви формування фондів грошових коштів.
Таблиця 2.1
Фінансовий план підприємства на 200__ р.

2.2 Зміст і завдання оперативного фінансового планування

Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжного календаря покладено черговість і строки проведення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бюджету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безперервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів.
Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечиш оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксує зміни у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позичених та залучених коштів у плановому періоді.
Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, а також своєчасна вимога дебіторської заборгованості.
На підприємстві повинен бути встановлений повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську та кредиторську заборгованості за даними бухгалтерського обліку та звітності, матеріалами звірки витрат та інвентаризації.
Кредиторська заборгованість підприємства у складі залучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у процесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборгованість виникла в разі порушення встановлених правил розрахунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів.
Прострочені платежі постачальникам найчастіше виникають у тих випадках, коли на підприємстві недостатньо чітко поставлено роботу: несвоєчасно та нерівномірно вносяться платежі до бюджету та відрахування до позабюджетних фондів, оборотні кошти спрямовано у дебіторську заборгованість або у понаднормативні, не прокредитовані банком товарно-матеріальні цінності; розмір оборотних коштів недостатній через бартерні операції і не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства у власних оборотних коштах.
Таким чином, платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє використовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря контролюється складання кошторисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.
2.3 Вибір варіанта капіталовкладення, розрахунок амортизаційних відрахувань при плануванні, визначення собівартості та врахування запасів.
Немає сумніву в тому, що підприємствам необхідно здійснювати капіталовкладення для оновлення обладнання, технології. При розрахунках береться для порівняння кілька можливих варіантів капіталовкладень з врахуванням паспортної продуктивності обладнання. Кращий з варіантів вибирається за найменшою сумою наведених затрат на одиницю годинної продуктивності обладнання.
Методика розрахунку надана в табл.2.2 (дані умовні).
Таблиця 2.2
Вибір варіанта капіталовкладень
За підрахунками кращого варіанта капіталовкладень обирають той, який дає економію, але при введенні в дію може бути відведено термін дії виходу на проектну потужність і тому економія за фактом може не досягти.
Для підрахунку амортизаційних відрахувань об'єкти і засоби групують за нормами амортизації. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду.
Група 1 це будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої. Кварт. н. ам.1,25%.
Група 2 це автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти. Кварт.6,25%.
Група 3 будь-які інші основні фонди, що не включені до 1 і 2 груп. Кварт.3,75%
Підприємства мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.
Таблиця 2.3
Розрахунок планової суми амортизаційних відрахувань і її розподіл
Для нематеріальних активів сума амортизації визначається на основі лінійного методу, за яким кожен окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частинами відповідно до його первісної вартості з врахуванням індексації протягом року, який визначається підприємством самостійно, враховуючи строк корисного використання таких нематеріальних активів або строк діяльності підприємства, але не більше 10 років.
Собівартість продукції визначається розрахунково-аналітичним методом. Розрахунковим шляхом встановлюються витрати матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, сума амортизаційних відрахувань і величина ремонтного фонду.
Таблиця 2.4
Кошторис витрат на виробництво (з основної діяльності)

Розділ 3. Бізнес-план як основний документ фінансового планування

3.1 Бізнес-план

Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відображають джерела і напрями використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розрахунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого проекту, називається бізнес-планом.
Сукупність усіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства (виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани матеріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства.
Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів:
1) загальний опис проекту, в якому роз'яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об'єкта;
2) характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає прибуток (зниження собівартості продукції, збільшення її надійності, покращення інших якісних характеристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);
3) маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження і прогнозування ринку (ринкова ситуація, реклама, покупці, конкуренти тощо);
4) сировинна база, експериментальна база, кадрове забезпечення та інші сторони ресурсного забезпечення проекту;
5) економічна ефективність. Цей розділ розкриває результати проекту і терміни окупності витрат.
В останньому розділі бізнес-плану розробляється прогноз обсягу реалізації продукції в грошовому виразі, баланс грошових витрат і надходжень від втілення проекту і прибутку в річному обчисленні за термін функціонування проекту.
Щоб формалізувати зв'язок номінальної ставки дохідності, яка включає в себе проти інфляційну надбавку (позначимо цю ставку літерою Іс), з реальною (нормальною) ставкою дохідності для без інфляційної ситуації г, темпом інфляції Ь, запишемо спочатку очевидну рівність:
 (3.1)
де Q - грошовий потік за термін здійснення проекту
Мається на увазі, що сума інвестиції дорівнює 1, а величини k, r, b виражені в коефіцієнтах.
Це означає, що грошовий потік за період інвестування повинен бути більшим, ніж інвестована сума, в k разів. Якби не інфляція, то справедливим був би запис (1 + k) = (1 + r), тобто він виражав би рівність номінальної і реальної ставок дохідності, але в умовах інфляції права частина цієї рівності має бути збільшена у (1 + b) разів, отже 1 + k = (1 + r) (1 + b), звідки:
k = r + b+r b(3.2)
Ця формула, відома як формула І. Фішера,
За невеликих темпів інфляції в межах до 10% річних величиною rb звичайно нехтують.
При розрахунках окупності інвестицій обов'язково визначається так звана теперішня вартість (PV-Present Value) майбутніх доходів (витрат) шляхом дисконтування їх номінальних величин (FV-Future Value) за формулою
(3.3)
де t - число періодів (років, місяців), за які нараховується дохід.
де PV - дисконтований грошовий потік за термін життя проекту;
P,P,… P - виручка (валовий дохід) від реалізації проекту за відповідні роки у цінах базового року;
C,C,…C - поточні витрати на експлуатацію проекту за відповідні роки у цінах базового року;
A,A,…A - суми амортизаційних відрахувань за відповідні роки;
b,b,…b - базисні індекси цін відповідного року на продукцію, що формує доходи від реалізації проекту;
b,b,…b - базисні індекси цін відповідного року на ресурси, що формують поточні витрати на експлуатацію проекту;
m - ставка оподаткування прибутку;
k,k,…k - ставки дохідності інвестування, прийнятні для інвестора, за відповідні роки.
Дуже велике значення має складання бізнес-планів підприємствами, якщо брак власних фінансових ресурсів на виконання того чи іншого проекту примушує їх звертатися до спів інвесторів або в комерційний банк позичкою. Якість, обґрунтованість, переконливість матеріалів, розрахунків, що містяться у бізнес-плані, мають неабиякий вплив на вирішення питання про джерела фінансування.

3.2 Приклад бізнес-плану створення ТОВ “Світанок”

Склад і структура бізнес-плану залежить від розмірів пропонованого ринку збуту, наявності конкурентів, а також перспективного росту створюваного підприємства.
Природно у невеликого підприємства бізнес-план простіше по складу, структурі й обсягові, чим такий же план великого виробництва.
У залежності від мети складання бізнес-плану розділи можуть розроблятися з тим або іншим ступенем конкретизації. Не існує твердої форми і структури плану.
Але, як правило, у розділах розкривається основна ідея і ціль бізнесу, специфіка продукту, оцінка ринку, стратегія поводження фірми, виробнича структура і т.д.
Бізнес-план складається з наступних розділів:
Резюме
Види товарів або вид послуг
Оцінка ринку збуту і конкуренції
План маркетингу
Виробничий і організаційний план
Фінансовий план
Оцінка ризиків
Висновок
Розглянемо бізнес-план ТОВ “Світанок" (додаток 3), основними видами продукції нового підприємства мають стати хліб білий формовий і хліб український, попит на які не задовольняється повністю.
До основних конкурентних переваг продукції ТОВ “Світанок" належать: добре розроблена та узгоджена за всіма елементами маркетингова система; спеціальна оригінальна упаковка для тривалішого збереження свіжості хліба; унікальні смакові та абсолютно безпечні для здоров’я споживачів властивості продукції, які забезпечуються використанням у процесі виробництва екологічно чистих і висококалорійних компонентів, включаючи воду та різні вітамінні добавки; помірні відповідно до рівня якості ціни на пропоновані для продажу види хліба.

Висновок
Фінансове планування - це процес визначення обсягів фінансових ресурсів, за джерелами формування та напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді.
Мета фінансового планування - забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування. Фінансове планування пов`язане з плануванням виробництва на підприємстві. Показники усіх планових фінансових документів тісно корелюються з планами з обсягу виробництва, асортименту товарів, собівартості продукції. Основне призначення фінансового планування в створенні необхідних умов для успішного виконання цих планів. В основу фінансового планування покладено стратегічні і виробничі плани. Стратегічний передбачає формування цілей і задач. А виробничий план складається на підставі стратегічного і передбачає визначення виробничої, маркетингової, науково - дослідної та інвестиційної політики.
Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції.
Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства з умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.
Фінансове планування передбачає багато методів, найчастіше з яких використовується балансовий метод. Серед методів також відомі: нормативний, розрахунково - аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко - математичне моделювання. При плануванні необхідно, вибирати найбільш вигідні варіанти капіталовкладень, враховувати собівартість тощо. В сучасних економічних умовах основним документом фінансового планування на підприємстві, є бізнес - план.
Бізнес - план складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Одним із важливих елементів бізнес - плану є фінансовий план, який включає як правило наступні документи: прогноз обсягів реалізації, кошторис грошових видатків і надходжень, таблицю доходів і витрат, прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства, розрахунок точки досягнення беззбитковості. Фінансовий план складається поетапно. Сукупність усіх планових розрахунків підприємства, тобто виробничі плани, маркетингові програми, план впровадження нової техніки і технології, план матеріально - технічного постачання, фінансовий план являє собою бізнес - план діяльності підприємства.
Головним висновком з усього вищесказаного, є те, що без фінансового планування і таких важливих компонентів цього процесу як фінансовий та бізнес плани не може бути досягнутий той рівень управління виробничо - господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Ніякий інший вид планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони і ділянки його функціонування.

Список використаної літератури

1.                Бандурка О.М., Орлов П.І. Фінансова діяльність підприємства.: Підручник для студентів. ВЗО. фін. спец. - К: Либідь, 1998. - с.250 - 257;
2.                Баранчеев В. Стратегический аналіз: технология, инструменты, организация // Проблемы теории и практики управления. - 1998. - №5. Забагни Н.В. и др. Предпринимательский менеджмент. - М.: Прио - 1999;
3.                Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств. - К. ЦУЛ, 2002г. - с 206 - 230;
4.                Ковалев В.В. Финансы предприятий. - М. Финансы и статистика 1997г. - с.354 - 359;
5.                Лихота У.П. Фінансова стратегія управління підприємством // Фінанси України 2/2001;
6.                Онищенко С.В. Фінансове планування - основний елемент управління фінансами підприємства // Фінанси України 9/2000;
7.                Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств. - К.: КНЕУ, 1999. - с.288 - 302;
8.                Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ. 2000;
9.                Поліщук О.В. Планування результативної діяльності підприємства;
10.           Слав`юк Р.А. Фінанси підприємств.: Навчальний посібник. - К. ЦУЛ, 2002 -с.322 - 336;
11.           Шершньова З. Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. - К.: КНЕУ. - 1999;
12.           Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О. Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування: Навч. посібник. - К: КНЕУ, 1998. - 208 с.

Додатки

Додаток 1
Платіжний календар за період з__до_______ року

Додаток 2
Шахова таблиця до фінансового плану (тис. грн)

Додаток 3
Бізнес-план товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок"
1. Резюме
Практична реалізація підприємницької ідеї щодо створення товариства з обмеженою відповідальністю - ТОВ “Світанок" - має бути здійснена започаткуванням діяльності пекарного цеху середньої потужності на базі приміщення колишнього кафе “Зустріч” на проспекті Ушакова м. Херсона.
ТОВ “Світанок" є заново створюваною фірмою у сфері виробництва хлібобулочних виробів з метою задоволення потреб населення м. Херсона в якісному продукті харчування. Основними видами продукції нового підприємства мають стати хліб білий формовий і хліб український, попит на які не задовольняється повністю. Тому ринкову нішу для такого товару можна вважати перспективною. У майбутньому можливі оптовий продаж хліба торговельній мережі міста та виїзна торгівля хлібом.
Конкурентними перевагами пропонованих для внутрішнього ринку виробів можна вважати швидку адаптацію до зміни кон’юнктури ринку, використання спеціальної паперової упаковки і постійну наявність у торговельній мережі, що обслуговуватиметься ТОВ “Світанок”. До цього важливо додати, що нові види продукції є продуктами підвищеної якості, оскільки вироблятимуться з екологічно чистих і висококалорійних компонентів. На виробництво та продаж виробів ТОВ “Світанок" отримано ліцензію місцевого органу влади.
Сформований статутний фонд ТОВ “Світанок" є основним джерелом власних коштів, які будуть використані для придбання комплекту технологічного устаткування та необхідної кількості сировини. Оскільки власних коштів не вистачає, виникає потреба в кредиті для купівлі устаткування. Прийнятний процент плати за кредит має становити не більше 20%, а термін повернення кредиту - не менше одного року. Необхідна сума грошового кредиту становить 30000 гривень.
За перші два тижні функціонування ТОВ “Світанок" має вийти на беззбитковий рівень виробництва. На кінець першого року господарювання чистий прибуток очікується в сумі майже 117000 гривень. За такого рівня прибутковості виробництва строк окупності інвестиційних ресурсів разом з платою за кредит становитиме приблизно п’ять місяців.
2. ТОВ “Світанок" та його продукція
Протягом останніх років для хлібопекарної промисловості України стало характерним істотне зменшення обсягів виробництва всіх видів продукції, що є наслідком глибокої кризової ситуації в національній економіці. У 2008 р. вироблено 3796 тис. т хліба та хлібобулочних виробів порівняно з 6701 і 7348 тис. т відповідно у 2002 і 1997 р. Це означає, що протягом 11 років (1997-2008 р) виробництво цих видів продукції скоротилося на 48,3% [ (7348 - 3796/7348) ´ 100], а за останні 6 років (2003-2008 р) випуск і продаж зменшився для: хліба - на 22,6%, хлібобулочних виробів - на 52%, кондитерських виробів - на 45%. Лише за 2008 р. порівняно з попереднім роком хліба та хлібобулочних виробів продано менше на 22%. Разом з тим у Херсоні за період, що аналізується, виробництво хліба та хлібобулочних виробів не зменшилось, а збільшилось на 3,6%.
Важливим чинником, що негативно впливає на економіку хлібопекарного виробництва, є стрімке та в багатьох випадках економічно необгрунтоване зростання цін на борошно й готові хлібобулочні вироби. За 2003 - 2008 рр. оптові ціни на борошно в Україні зросли в 27300 разів, а роздрібні ціни - у 46300 разів. Саме це призвело до підвищення роздрібних цін на хліб та хлібобулочні вироби за останні п`ять років у 44100 разів, а за один тільки 2008 р. - у середньому в 1,4 раза.
У галузі розпочався процес структурної перебудови виробництва. Якщо до 2004 р. хлібопекарна промисловість України була представлена в основному великими державними підприємствами - хлібозаводами й хлібокомбінатами, то за останні два-три роки в порівняно широких масштабах здійснюється акціонування різногалузевих підприємств, у тому числі й хлібопекарних. Окрім того, майже в усіх населених пунктах України започатковується діяльність приватних мініпекарень, хлібопекарних цехів та інших невеликих підприємств такого профілю. Основною передумовою їх створення є стійкий попит на хлібобулочні вироби, який зараз повністю не задовольняється.
Виходячи з такої економічної ситуації, було прийнято рішення про заснування товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок" у вигляді хлібопекарного цеху середньої потужності, місією котрого є задоволення потреб населення м. Херсона у високоякісних і різноманітних хлібобулочних виробах. При цьому ТОВ “Світанок" у своїй виробничій і торговельній діяльності має намір ураховувати окремі важливі результати ситуаційного аналізу. По-перше, наявні виробничі потужності з випікання хлібобулочних виробів завантажені в середньому на 45%. По-друге, на херсонських хлібопекарних підприємствах погіршується структура та якість хлібобулочних виробів, спрощується товарний асортимент; в обмеженій кількості виробляються хліб “Московський” і “Бородинський”, сайки, булки “Міські" та батони “Студентські”, ванильні бублики, гірчичні та вершкові сухарі тощо; переважна кількість хліба випікається з борошна першого і другого сортів, без застосування молочної сироватки, модифікованого крохмалю, збагаченого білками та вітамінами.
У початковий період свого функціонування хлібопекарний цех ТОВ “Світанок" буде випікати переважно хліб білий формовий і хліб “Український", на який існує сталий попит населення м. Херсона. На випікання й реалізацію цих видів хліба отримано ліцензію державної адміністрації м. Херсона за № 255873 від 31 травня 2008 р. Існує також запатентований оригінальний товарний знак для цих виробів. У перспективі передбачається значно розширити асортимент продукції ТОВ “Світанок”. При цьому зону обслуговування споживачів також буде розширено.
До основних конкурентних переваг продукції ТОВ “Світанок" належать: добре розроблена та узгоджена за всіма елементами маркетингова система; спеціальна оригінальна упаковка для тривалішого збереження свіжості хліба; унікальні смакові та абсолютно безпечні для здоров’я споживачів властивості продукції, які забезпечуються використанням у процесі виробництва екологічно чистих і висококалорійних компонентів, включаючи воду та різні вітамінні добавки; помірні відповідно до рівня якості ціни на пропоновані для продажу види хліба.
3. Дослідження ринку
Створювана фірма (ТОВ “Світанок”) сподівається, що основними потенційними покупцями її продукції будуть споживачі, які проживають і працюють на центральних вулицях м. Херсона та частково на прилеглих вулицях. Загальна їх кількість становить приблизно 10000 осіб. Для вивчення свого сегмента ринку хлібобулочних виробів був використаний метод анкетування, яке проводилося з 01 лютого по 01 березня 2008 року.
Опрацьовані результати анкетування покупців щодо обсягу та якості споживаних хлібобулочних виробів дають змогу зробити такі висновки:
середньодобове споживання хлібобулочних виробів пересічною сім’єю в районі опитування становить: чорного хліба - 0,5 кг; білого хліба - 0,8 кг;
більшість споживачів віддає перевагу купівлі хліба та інших хлібобулочних виробів у магазинах (торговельних точках), що розміщені в місцях проживання або на транспортних лініях з місця роботи додому;
покупці більше задоволені якістю продукції місцевих хлібозаводів (хлібокомбінатів), ніж продукцією приватних фірм (індивідуальних підприємців), батонами “Турецькими" і “Французькими" тощо;
з-поміж сукупності вимог і побажань споживачів хлібобулочних виробів слід особливо наголосити на таких: подальше підвищення якості хлібобулочних виробів з ширшим використанням молочної сироватки і різноманітних вітамінних добавок; забезпечення встановленого та звичного для покупців графіка завезення свіжого хліба та інших хлібобулочних виробів у магазини (торговельні точки); підвищення естетичності зовнішнього вигляду (пишніший, підрум’янений тощо); запровадження сучасної упаковки.
Як основні конкуренти створюваної фірми “Світанок" у процесі розробки даного бізнес-плану розглядалися такі хлібопекарні підприємства м. Херсона:
1) хлібозавод № 1 (вул. ул. Ладычука, 146);
2) хлібозавод № 2 (вул. Порт-элеватор,
5);
3) хлібокомбінат № 1 (вул. Червоностуденська, 30);
4) хлібокомбінат № 2 (вул. Чернігівська, 51);
5) хлібокомбінат № 3 (вул.16 Східна);
До безпосередніх конкурентів ТОВ “Світанок" належать приватні товаровиробники (мініпекарні), які нещодавно з’явилися в різних районах м. Херсона.
У процесі техніко-економічного обгрунтування доцільності започаткування діяльності пекарного цеху середньої потужності на враховані певні недоліки існуючих конкурентів-продуцентів хлібобулочних виробів. Основним недоліком виробничо-торговельної діяльності конкуруючих підприємств такого спрямування можна вважати нерегулярність поставок їхньої продукції (конкретних видів хлібобулочних виробів) до торговельної мережі відповідного сегмента ринку (твердий графік завезення хліба до магазинів у більшості випадків відсутній або його не дотримуються). Окрім того, поки що лише поодинокі товаровиробники реалізують свої хлібобулочні вироби в упаковці з хімічної плівки, а в паперовій упаковці, яку хоче впровадити фірма “Світанок”, - жоден. Це забеспечуватиме постійну наявність у продажу свіжого хліба нашої фірми.
Про достатню здатність фірми “Світанок" конкурувати на внутрішньому ринку свідчать підсумкові показники складеної за відомою процедурою матриці конкурентного профілю (табл.1).
З метою визначення загальної місткості сегмента районного ринку було узагальнено та проаналізовано його забезпечення хлібобулочними виробами на основі відповідних розрахунків по трьох торговельних точках центрального району м. Херсона (двох гастрономах і одному спеціалізованому магазині “Хліб”). Підсумкові розрахункові показники подано в табл.2.
Таблиця 1
Матриця конкурентного профілю деяких процентів хлібобулочних виробів
Отже, загальна кількість хліба та хлібобулочних виробів, що завозиться щоденно в цей сегмент районного ринку, становить: хліба чорного (“Українського” та “Бородинського”) - 292кг (162 + 130), хліба білого та інших хлібобулочних виробів (решта найменувань) - 1414 кг (114 + 144 + + 128 + 115 + 200 + 115 + 72 + 200 + 250 + 38 + 38).
При цьому, як уже зазначалося, кількість потенційних споживачів становить приблизно 10000 осіб, або 2900 сімей, члени яких проживають чи працюють у цьому сегменті внутрішнього ринку м. Херсона. Як показало наше дослідження, споживання хліба та хлібобулочних виробів у розрахунку на одну родину в середньому становить: хліба чорного - 0,5 кг; хліба білого та інших хлібобулочних виробів - 0,8 кг на добу. Спираючись на ці вихідні дані, можна розрахувати середньодобову потребу в різних видах хліба та хлібобулочних виробів. Ця потреба становить:
хліба чорного - 1450 кг (0,5 ´ 2900);
хліба білого - 2320 кг (0,8 ´ 2900).
Таблиця 2
Кількість хліба та хлібобулочних виробів, що завозиться щоденно до трьох торговельних точок, розміщених на центральних вулицях міста, кг
Звідси можна визначити, що в середньому за рік щоденна потреба цього сегмента районного ринку в чорному і білому хлібі задовольняється відповідно на 20,1% (292/1450 ´ 100) та 60,9% (1414/2320 ´ 100), а додаткова потреба в ньому становить відповідно 1160 кг (1450 - 292) і 905 кг (2320 - 1414). Останнє варто розглядати як ринкову нішу для створюваної фірми “Світанок”.
У подальшій підприємницькій діяльності фірма “Світанок" передбачає врахувати і такий важливий аспект дослідження ринку. За його результатами 62% покупців хлібобулочних виробів становлять особи середнього та похилого віку, а з них 85% віддають перевагу продукції державних (акціонованих) хлібозаводів. З урахуванням цього, фірма “Світанок" передбачає продукувати хліб білий формовий і хліб чорний “Український” вагою по 700 г у паперовій упаковці. Організація випікання цих традиційних видів хліба за рецептурою державних підприємств має сприяти зростанню довіри майбутніх покупців до хлібобулочних виробів нового підприємства “Світанок".
4. Маркетинг-план
Передбачувана програма (план) маркетингу ТОВ “Світанок" цілком базується на кінцевих результатах економічного аналізу тенденцій розвитку й сучасного стану внутрішнього ринку хліба та інших хлібобулочних виробів. При розробці маркетинг-плану враховувалися потенційні порівняно добрі можливості ТОВ “Світанок”, зв’язані з відпрацьованістю технології випікання хлібобулочних виробів, наявністю необхідних матеріальних і фінансових ресурсів для започаткування виробничо-комерційної діяльності в цій сфері, а також енергійної команди управлінців, що мають значний досвід організації таких виробництв.
На етапі започаткування й необхідного розгортання виробництва фірма “Світанок" має намір вийти на внутрішній ринок з обмеженим асортиментом достатньо прибуткових виробів, на який зберігається стійкий попит. У перспективі (3-5 років) передбачається значне збільшення асортименту продукції.
Проведені маркетингові дослідження підтвердили наявність необхідної узгодженості передбачених обсягів виробництва і знайденої ринкової ніші для запропонованих хлібобулочних виробів. При цьому доцільно організувати як роздрібну (через власну торговельну точку), так і оптову торгівлю (на основі укладеної угоди з окремими продовольчими магазинами центрального району м. Херсона). За необхідності інтенсифікації реалізації продукції можливе здійснення виїзної торгівлі з мікроавтобуса у вечірні години в багатолюдних місцях (на кінцевих чи проміжних транспортних зупинках).
Оскільки обсяг продажу продукції та величина валового прибутку значною мірою залежать від рівня ціни на вироби, цінова політика фірми має передбачати такі варіанти ціноутворення:
для продукції, що зараз відсутня на внутрішньому ринку, ціна формується з урахуванням власних валових витрат (повної собівартості) і мінімально прийнятного для виробника прибутку (рентабельності);
за наявності й реалізації товарів-субститутів мають ураховуватися ціни на продукцію виробників - конкурентів;
за умови оптової закупівлі може передбачатися гнучка система знижок ціни на продукцію, що відпускається оптовим покупцям (табл.3).
Таблиця 3
Система знижок рівня відпускної ціни на хлібобулочні вироби для оптових покупців (у середньому)
Ціни на хлібобулочні вироби в м. Херсоні регулюються міською держадміністрацією з урахуванням таких основних чинників: собівартості продукції товаровиробника; рівня якості, зокрема наявності унікальних властивостей; відпускних і роздрібних цін на аналогічну продукцію продуцентів-конкурентів; можливості одержання мінімального прийнятного рівня прибутковості підприємств сфери виробництва й торгівлі.
Передбачається здійснення достатньо активної рекламної діяльності: встановлення на території району обслуговування яскраво оформленого рекламного щита; відповідні об’яви у міських засобах інформації; барвисту вивіску на власній торговельній точці; рекламний напис на паперовій упаковці продукції фірми “Світанок".
5. Виробничий план
Вітчизняна практика хлібопекарного виробництва виокремлює такі основні його стадії.
Преферментація - стадія приготування закваски-опари, на якій дріжджі взаємодіють з борошном або цукром перед тим, як вони будуть змішані з рештою інгредієнтів. Вона підвищує газоутворювальну активність дріжджів, сприяє ліпшому “визріванню" тіста, поліпшенню смаку випічки.
Перемішування - технологія отримання гомогенного тіста з різних інгредієнтів (борошно, вода, дріжджі тощо). У процесі перемішування відбувається обволікання часток борошна вологою та гідратація основних компонентів борошна - крохмалю й клейковини.
Обробка та формування - ця стадія розпочинається з операції поділу всього об’єму замісу на шматочки заданої величини за допомогою спеціального пристрою. Безпосереднє формування виробу охоплює три технологічні операції: розкачування тіста в шар певної товщини, його загортання, а також відсадка в чарунки профільних лотків.
Розстоювання - стадія хлібопечення, де відбувається збільшення об’єму тістових заготовок, відсаджених на лотки.
Випічка - це перетворення повністю дозрілого на попередніх стадіях тіста у готовий хліб (хлібобулочний виріб). .
Організація виробництва хлібобулочних виробів за наведеною вище технологією потребує придбання та монтажу відповідного устаткування. На основі ретельного аналізу пропозицій постачальників обладнання для мініпекарень прийнято рішення придбати необхідний комплект технологічного устаткування в місцевої фірми “Прома". Оформлено замовлення на придбання необхідного комплекту устаткування, перелік з ключовими показниками якого наведено в табл.5. Крім того, фірма має намір придбати два спеціальні автомобілі вартістю 22500 гривень. Отже, балансова вартість основних фондів фірми становитиме 40000 гривень.
Таблиця 5
Комплект технічного устаткування фірми “Прома” для пекарного цеху
Основні види вихідної сировини, яка використовується для випічки запропонованих для внутрішнього ринку хлібобулочних виробів, їх постачальників, ціни та умови поставки названо в табл.6.
У майбутньому за умови розширення номенклатури та асортименту хлібобулочних виробів ТОВ “Світанок" будуть потрібні нові види сировини (компонентів), зокрема: житнє й пшеничне борошно, яйця (яєчний порошок), молоко та молочні продукти, цукор (цукрова пудра), різноманітні харчові добавки та наповнювачі (горіхи, родзинки, мак, фруктовий джем тощо).
Кожний виріб має бути упакованим у спеціальний паперовий пакет. Вартість упаковки дорівнює одній копійці й має включатися до продажної ціни виробу.

Таблиця 6
Основні види сировини для випічки хліба в ТОВ “Світанок”, їх постачальники, ціни та умови поставки
Контроль якості сировини та готової продукції здійснюватиме технолог за сумісництвом (він же майстер і постачальник), який передовсім стежитиме за дотриманням технологічно необхідних пропорцій інгредієнтів у процесі підготовки тіста, а також за дотриманням температурного режиму й тривалості випічки.
Здійснення хлібопекарного бізнесу ТОВ “Світанок" потребує певних виробничо-господарських приміщень. Види наявних (орендованих) приміщень, виробничі площі та орендна плата зазначені в табл.7.

Таблиця 7
Види і площа орендованих приміщень та щомісячна орендна плата за користування ними
Орендовані приміщення перебувають у стані, що відповідає сучасним санітарним нормам. Вони є достатньо сухими; діють усі системи електропостачання, вентиляції та опалення; підведено гарячу й холодну воду, каналізацію. Санепідемстанція м. Херсона перевірила стан приміщень, ТОВ “Світанок" отримало офіційну довідку про їх відповідність існуючим санітарним нормам.
Офіс ТОВ “Світанок" розміщений у приміщенні площею 20 м², в ньому діють дві телефонні лінії. У підвальних приміщеннях знаходяться склад і гараж. Облаштовано під’їзд для автотранспорту.
6. Організаційний план
За організаційно-правовою формою створюване хлібопекарне виробництво “Світанок" є господарським товариством з обмеженою відповідальністю, тобто фірмою, заснованою кількома фізичними особами (підприємцями) об’єднанням їхніх власних капіталів задля досягнення спільної мети - організації виробництва та продажу хлібобулочних виробів обмеженої номенклатури. Статутом ТОВ “Світанок" передбачено, що засновники (три фізичні особи) для формування початкового статутного фонду вносять по 5840 гривень кожний з пропорційною часткою прав власності на майно й результати діяльності товариства.
До складу персоналу новостворюваної фірми включатимуться:
1) директор;
2) технолог, майстер і постачальник (за сумісництвом);
3) бухгалтер-економіст;
4) чотири робітники-пекарі;
5) водій;
6) продавець.
Крім того, для вирішення юридичних питань, здійснення налагоджувальних і ремонтних робіт будуть періодично залучатися відповідні спеціалісти з інших фірм.
Для ТОВ “Світанок" найбільш доцільним є спрощений варіант лінійно-функціональної організаційної структури управління, графічне зображення якої подано на рис.1.