Зміст
  Вступ
1. Організація трудового процесу у швейному цеху
2. План виробництва і реалізації продукції
2.1 Розрахунок режиму роботи
2.2 Виробнича програма швейного цеху
2.3 Розрахунок товарної продукції і обсягу виробництва по вартості обробки
3. План по праці і заробітній платі
4. План по використанню сировини
5. План по собівартості, прибутку і рентабельності
5.1 Калькуляція собівартості
5.2 Планування рентабельності продукції і прибутку підприємства
6. Підготовка даних і розрахунки на ЕОМ
7. Розрахунок фондів швейної фабрики
8. Техніко-економічні показники проекту
Висновок
Список літератури

Вступ

Легка промисловість - провідна галузь економіки України, а швейна галузь є її невід’ємною частиною. Її продукція призначена задовольняти зростаючі потреби кожного громадянина в одязі та швейних виробах.
Вироби швейної галузі повинні бути конкурентоспроможними, відповідати вимогам попиту, по можливості дешевими і міцними.
Обчислення собівартості потрібне для обґрунтування цін на вироби (вільні, оптові та договорені ціни), обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво.
Зниженню собівартості і відповідно, ціни на швейні вироби сприяє впровадження у виробництво результатів наукових досліджень та розробок:
розробка і упровадження у виробництво систем автоматизованого проектування і управління; робото-технічних комплексів; ресурси - заощаджуючих технологій;
досягнення якісно нового рівня розвитку виробництва на базі переоснащення, реконструкції підприємств найсучаснішим, прогресивним технологічним устаткуванням, яке здійснює ці виробничі процеси - від моделювання до пакування готових виробів.
Розробка і упровадження у виробництво виробів, які відповідають світовим зразкам;
Впровадження нових мало операційних технологій, уніфікованих методів обробки та технологічних конструкцій одягу.
Поліпшення якості і споживчих властивостей виробів, постійне оновлення і розширення асортименту;
Поліпшення соціальних і побутових умов праці для них;
Підвищення ефективності виробництва за рахунок більш раціонального використання всіх видів ресурсів, забезпечуючи приріст продуктивності праці за рахунок раціональної організації, розподілу і кооперації;
Підвищення якості підготовки висококваліфікованих кадрів для швейної промисловості, яка здійснюється в технікумах, інститутах на підприємствах відіграє важливу роль у підвищені якості одягу.
Розвиток швейної галузі не можливо розглядати ізольовано. Найбільш тісні зв’язки вона має з текстильної промисловістю. Збільшення текстильною промисловістю випуску тканини і розширення її асортименту значно розширює сировину бази для підприємств швейної галузі.
Важливу роль у підвищенні якості одягу відіграє удосконалення його моделювання і конструювання. Цьому сприяє підвищення якості підготовки висококваліфікованих кадрів для швейної промисловості, яка здійснюється в середніх школах, технікумах інститутах, на підприємствах.

1. Організація трудового процесу у швейному цеху

Організація трудового процесу - це сукупність взаємозв’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції, це безперервне комплексне вирішування питань, це координація всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою досягнення в певні строки найбільшого виробничого результату з найменшими затратами.
Практика свідчить, що перед кожним підприємством стоять задачі специфічні організації виробництва пов’язані із забезпеченням сировиною, повним використанням виробничої площі, робочої сили та устаткування.
Організація трудового процесу характеризується способами поєднання операцій та тривалістю виробничого циклу. Виробничий цикл - це інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію. Виробничий цикл є важливим показником рівня організації процесу, що істотно впливає на його ефективність. Скорочення виробничого циклу зменшує незавершене виробництво і відповідно оборотні кошти підприємства.
Трудовий процес має бути раціонально організований в просторі і часі. для цього слід дотримуватися таких принципів: спеціалізація, пропорційність, безперервність, ритмічність, автоматичність.
В швейній галузі широко застосовується потокове виробництво, яке сприяє збільшенню випуску продукції, кращому використанню основних виробничих фондів, підвищенню якості продукції, зниженню ї собівартості, збільшенню прибутку і рентабельності виробництва. Ефективність потокового виробництва залежить від багатьох факторів:
виду виготовляє мої продукції;
рівня спеціалізації;
ступеню розподілу і кооперації праці;
рівня механізації;
виду технологічного і транспортного устаткування;
потужності потоку;
кваліфікації кадрів та ін.
Розподіл праці - це закріплення окремих робочих прийомів пошиву виробу за конкретною робітницею. При цьому враховується кваліфікація робочого, складність роботи і вид устаткування. Трудові ресурси будуть використовуватися раціонально за таких умов:
максимальне завантаження роботою відповідно рівню кваліфікації;
правильність співвідношення між обсягом і складністю робіт;
чіткий облік виробітки;
застосування різних формі систем заробітної плати;
доцільна система преміювання робочих залежно від кількості і якості праці;
упровадження неекономічних методів мотивації трудової діяльності та ін.
В швейному цеху працює 80% робочих основного виробництва швейного підприємства.
За проектом прийнята потокова форма організації виробничого процесу у швейному цеху.
Чисельність основних робочих в потоці розраховується за формулою:
Ч_{я. о.} = Т_вирЧП/t_зм, чол. /зм (1)
де Т_вир - норма часу виготовлення виробу, с; П - потужність потоку, вир/зм; t_зм - тривалість зміни, с.
За курсовим проектом з технології швейного виробництва прийнято 1 потік потужністю 537 виробів за зміну.
Ч_{я. о.} = 50403537/28800=93,9 чол. /зм
Приймаємо 94 чол. в зміні на потік.
Враховуючи складність окремих робочих прийомів пошиву жакету жіночого із напівлляної тканини за курсовим проектом з технології швейного виробництва приймається наступний склад основних робочих в потоці:
швачка 2 розряду - 13 чол.
швачка 3 розряду - 25 чол.
швачка 4 розряду - 19 чол.
швачка 5 розряду - 9 чол.
прасувальниці 2 розряду - 2 чол.
прасувальниці 3 розряду - 18 чол.
прасувальниці 5 розряду - 8 чол.
За даними діючого підприємства питома вага чисельності основних робочих швейного цеху в середньому складає біля 80% від загальної чисельності робітників цеху. Виходячи з цього чисельність по явці допоміжних робочих швейного цеху однієї зміни.
Ч_{я. д.} = Ч_{я. о.} * 100/В_о - Ч_{я. о}, чол. /зм (2)
Ч_{я. д} = 94*100/80 - 94 = 23,5
Приймаємо 24 чол. в зміні. Професійний склад допоміжних робочих прийнято за його структурою по діючому підприємству.
Таблиця 1 Професійний склад допоміжних робочих швейного цеху
Пояснення до розрахунків таблиці 1.
Чисельність бригадирів секцій по явці для однієї зміни.
Ч_{я. б. с} = Ч_{я. д.} ЧВ_{б. с}/100, чол. /зм (3)
Ч_{я. б. с} = 24Ч7,14/100 = 1,7
Приймаємо 2 чол. в зміні.
Чисельність контролерів якості по явці для однієї зміни
Ч_{я. к. я} = Ч_{я. д.} *В_{к. я.} /100, чол. /зм (4)
Ч_{я. к. я} = 24Ч14,29/100 = 3,4
Приймаємо 3 чол. в зміні.
І т.д. результати представлені в таблиці 1.
Основними робітницями швейного цеху є швачки. Працюють вони на індивідуальних, стаціонарних робочих місцях в потоці.
Організація робочого місця включає:
обслуговування робочого місця;
планування робочого місця;
забезпечення робочого місця.
Планування робочого місця швачки заклечається в зручності розташування його в потоці, правильності розміщення на ньому машин, всіх необхідних пристосувань. Важливим є висота столу і особливо стільця відповідно зросту робітниці. При плануванні робочого місця враховується напрямок освітлення.
Обслуговування робочого місця проявляється в своєчасному виконанні всіх видів ремонту устаткування, своєчасному і якісному його змащуванні чистці. Важливим є догляд за чистотою на робочому місці і в цеху в цілому.
Робочі місця швачок повинні своєчасно забезпечуватися необхідними деталями крою і відповідно фурнітурою.
Недопустиме накопичення на робочому місці швачки готової продукції чи напівфабрикатів.
Комплексне вирішення перелічених питань сприятиме досягненню високого рівня продуктивності праці.

2. План виробництва і реалізації продукції

В виробництві і реалізації продукції розраховується річний випуск швейних виробів, товарна продукція і обсяг виробництва по вартості обробки.
Кількість виробленої продукції залежить від кількості потоків, їх потужності і прийнятого режиму роботи.

2.1 Розрахунок режиму роботи

У виробничій діяльності підприємства використовують різноманітні режими роботи, кожен з яких має свої позитивні і негативні сторони.
На швейних підприємствах здебільшого використовуються праця жінок, для здоров’я яких праця в нічний час протипоказана. Тому підприємства швейної галузі здебільшого працюють по двозмінному режиму, при якому субота на неділя вихідні дні.
Кількість тижнів на протязі року
К_m = Д_к/Д_m, тиж (5)
де Д_к - кількість календарних днів за рік;
Д_m - кількість днів тижня.
К_m = 365/7 = 52 тиж
Кількість робочих днів за рік
Д_р = Д_к - (Д_с+Д_в), дн (6)
де Д_с - кількість святкових днів за робочим календарем на протязі року.
Дс - 8 дн.
Д_в - кількість вихідних днів за рік.
Д_в=2ЧК_m, дн (7)
Д_в = 2Ч52 = 104
Д_р=365- (8+104) =253 дн
Кількість годин роботи устаткування за рік
Т= ДЧK. _змЧt_зм, год. (8)
де K_зм - коефіцієнт змінності. К_зм=2;
t_зм - тривалість зміни, год.
За трудовим законодавством тривалість робочого тижня 40 год.,
тривалість зміни 8 і од.
Т=253Ч2Ч8=4048 год.
За узгодженням з можливостями міського пасажирського транспорту встановлено:
перша зміна від 6⁰⁰ до 14³⁰ год.;
друга зміна від 14³⁰ до 23⁰⁰ год.
Відповідно до цього кожен робітник, що працює в другій зміні, щодня відпрацьовує:
у вечірній час від 18⁰⁰ до 22⁰⁰ год. t_в=4 год;
у нічний час від 22⁰⁰ до 23⁰⁰ год t_н = 1 год.
Виходячи з цього кількість годин роботи одного чоловіка за рік:
всього
Т_р = Д_рЧt_зм, год (9)
Т_р = 253Ч8 = 2024
в т. ч.: - у вечірній час
Т_В=Д_РЧt_в/К_зм, год. (10)
Т_в=253Ч4/2=506
у нічний час
Т_н=Д_рЧt_н/К_зм, год (11)
Т_н=253Ч1/2=126,5

2.2 Виробнича програма швейного цеху

Випуск продукції за рік розраховується за формулою.
В=ПЧК_змД_рЧК_п/1000, тис. од. (12)
де П - потужність потоку, од/зм; К_зм - коефіцієнт змінності; K_n - кількість потоків; Д_р - кількість робочих днів у році. Розрахунок виконується в таблиці, форма якої представлена нижче.
Таблиця 2 Виробнича програма швейного цеху

2.3 Розрахунок товарної продукції і обсягу виробництва по вартості обробки

Товарна продукція - це загальна вартість усіх видів товарної продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених на продаж або для реалізації різним споживачем.
Товарна продукція розраховується по формулі
T_n = ВЧЦ, тис. грн. (13)
де В - виробітки продукції за рік, тис., од;
Ц - ціна виробу оптова (вільна), грн. /виріб (див. розділ 5).
Таблиця 3 Розрахунок товарної продукції
Обсяг виробництва по вартості обробки розраховується аналогічно (див. ф.13), де ціною виробу беруться витрати на одиницю продукції за статтею калькуляції "Обробка" (див. табл.,10).

Таблиця 4 Розрахунок обсягу виробництва по вартості обробки

3. План по праці і заробітній платі

В плані по праці й заробітній платі розраховується чисельність працюючих за категоріями і фонди заробітної плати: часовий, денний та місячний.
Таблиця 5 Розрахунок сумарної тарифної ставки робочих швейного цеху
Відрядна розцінка на пошив виробу
Р_{в. п.} = Σ Т_{с. в.} *t_зм/П, грн. /вир. (14), Р_{в. п.} = 366,868Ч8/537 = 5,465
Відрядна заробітна плата основних робочих швейного цеху на рік
З_в = Р_{в. п. *}В, тис. грн. (15)
З_в = 5,465Ч271,722 =1484,960
За даними діючого підприємства розмір премії основних робочих швейного цеху в середньому складає біля 30% від відрядної оплати праці.
Сума премії основним робочим швейного цеху на рік
П = В_пЧЗ_в/100, тис. грн. (16)
П = 30Ч1484,960/100 = 445,488
За законом "Про оплату праці в Україні" при виконанні роботи в різний час доби оплачується: у вечірній час 20%, в нічний час 75% тарифної ставки за кожну відпрацьовану годину.
Таблиця 6. Розрахунок доплати за роботу у вечірній і нічний час основним робочим швейного цеху на рік

Пояснення до таблиці 6.
Д_в = В_в*Т_{с. в.} *Т_в*Ч_{я. о.} /10⁵, тис. грн. (17)
Д_н = В_нЧТ_{с. вЧ.} Т_нЧЧ_{я. о}, тис. гнр (18)
Наприклад швачки 2 розряду
Д_{в =} 20Ч3,492Ч506Ч26/10⁵ = 9,188 тис. грн.
Д_н =75Ч3,492Ч126,5Ч26/10⁵ = 8,614 тис. грн.
І т.д., результати представлені в таблиці 6.
Часовий фонд заробітної плати основним робочим швейного цеху на рік.
Ф_ч = З_в+П+ΣД_в+ ΣД_н, тис. грн. (19)
Ф_ч = 1484,960+445,488+83,14+69,605=2083,139
За даними діючого підприємства додаткова заробітна плата (оплата відпусток, держобов’язків і т.ін.) в середньому складає біля 10% від часового фонду.
Виходячи з цього місячний фонд заробітної плати розраховується за формулою:
Ф_м = Ф_нЧ (100+В_д) /100, тис. грн. (20)
Ф_м =2083,139Ч (100+10) /100 = 2291,512
Середньомісячний заробіток основного робочого швейного цеху
З_{с. м} = Ф_мЧ100/Ч_{с. о}Ч12, грн. /чол. - міс (21)
де Ч_{с. о.} - чисельність основних робочих швейного цеху за списом в двох змінах.
Ч_{с. о.} =Ч_{я. о.} Ч100/ (100-В_н), чол. (22)
де В_н - відсоток невиходів на роботу за різних причин. За Адиними діючого підприємства щоденно не виходять на роботу за різних причин біля 8% робочих.
Ч_{с. о.} = 188Ч100/ (100-8) = 204,35 чол.
Приймаємо 204 чол.
З_{с. м.} = 2291,512Ч1000/204Ч12 = 936,075 грн/чол. - міс.
Для допоміжних робочих швейного цеху місячний фонд заробітної плати розраховується спрощено виходячи з чисельності їх, розрахованої в розділі 1 і середньомісячного заробітку, прийнятого за даними діючого підприємства.
Наприклад, бригадирів секцій:
Чисельність за списком (див. ф 22)
Ч_{с. д} =4Ч100/ (100-8) = 4,34 чол
Приймаємо 4 чол. Місячний фонд заробітної плати на рік.
Ф_м= З_{с. м}ЧЧ_{с. д.} *12/100, тис. грн. (23)
Ф_м=548,73Ч4Ч12/100 = 26,339
І. т.д. результати в таблиці 7.

Таблиця 7 Розрахунок місячного фонду заробітної плати робітників швейного цеху на рік
Середньомісячний заробіток робітника швейного цеху
З_{с. м} = Σ Ф_мЧ1000/ Σ Ч_сЧ12, грн. /чол. - міс (24)
З_{с. м} = 2657,290Ч1000/256Ч12=865,00
Трудомісткість пошиву виробу за проектом (швейний цех)
по основним робочим
t = Σ Ч_{я. о}ЧТ_рЧ3600/ВЧ1000, с/виріб (25)
t = 188Ч2024Ч3600/271,722Ч1000 = 5041,34
по робітникам
t′ = Σ Ч_{я. р.} *Т_рЧ3600/ВЧ1000, с/виріб (26)
t′ = 236Ч2024Ч3600/271,722Ч1000 = 6328,5
продуктивність праці в грошових одиницях виміру (по вартості обробки)
П′′_n= С_{в. о.} *1000/ Σ Ч_{с. п. в. п}, грн. /чол. - рік (27)
де Σ Ч_{с. п. в. п} - чисельність промислово - виробничого персоналу за списком
Σ Ч_{с. п. в. п} = Σ Ч_{я. р}Ч10⁴/ (100-В_н) ЧП_{в. р. ш. ц}, чол. (28)
Σ Ч_{с. п. в. п} = 236Ч10⁴/ (100-8) Ч80 = 320,65
Приймаємо 321 чол.
П′′_n = 5436,885Ч1000/321 = 16937,336 грн/чол. - рік

4. План по використанню сировини

В плані по використанню сировини розраховується баланс сировини по різноманітних тканинах, що використовуються для пошиву запланованих виробів з урахуванням залишків на початок і кінець планує мого періоду і вартість фурнітури.
Згідно завдання до курсового проекту з технології швейного виробництва до пошиву прийнято жакет жіночий з напівлляної тканини. Виходячи з одноманітності асортименту розрахунки виконуються на один виріб.
Розрахунок вартості матеріалів і фурнітури представлено в таблиці 8.
Пояснення до таблиці 8
В_і = Н_{в. і}ЧЦ_і+Т_{з. в. і.} = грн. /виріб (29)
де Н_{в. і} - норма витрати матеріалу і-го виду на один виріб;
Ц_і - ціна і-го матеріалу;
Т_{з. в. і.} - транспортно - заготівельні витрати на доставку матеріалу і-го виду.
За даними діючого підприємства транспортно-заготівельні витрати в середньому складають біля 3%від вартості матеріалу.
Т_{з. в. і} = В_mвЧН_{н. і.} *Ц_і/100 грн/виріб (30)
Наприклад напівлляна тканина
Т_зв = 3Ч1,40Ч30,80/100 = 1,29
В = 1,40Ч30,80+1,29 = 44,41 грн/виріб

Таблиця 8. Розрахунок вартості матеріалів і фурнітури на виріб

5. План по собівартості, прибутку і рентабельності

5.1 Калькуляція собівартості

Собівартість продукції розраховується виходячи з витрат по першій статті калькуляції "Основні матеріали за вирахуванням відходів" (див. табл.8), витрат по статті "Основна заробітна плата основних виробничих робочих" (див. табл.9) та співвідношення витрат, прийнятого за даними діючого підприємства на такий же виріб чи подібний.
Таблиця 9. Розрахунок основної заробітної плати на виріб
Розрахунки до таблиці 9.
Відрядна розцінка на підготовку тканини до розкрою і розкрій.
Р_{в. р.} = Р_{в. п.} *В_р/100, грн. / виріб (31)
Р_{в. р.} = 5,465Ч4/100 = 0,22
І т.д. результати представлені в таблиці 9. Премії, надбавки та доплати.
П = З_в*В/100, грн. / виріб (32)
П = 5,81*45,0/100 = 2,61
Таблиця 10 Калькуляція собівартості
Розрахунки до таблиці 10. (на виріб)
Додаткова заробітна плата основним виробничим робітникам (по діючому підприємству в середньому складає біля 10% від основної заробітної плати).
В_в.2.2 = З_оЧВ_д/100, грн. /виріб (33)
В_в.2.2 = 8,42Ч10/100 = 0,842
Відрахування на соціальне страхування (35,76% від заробітної плати, основної і додаткової)
В_в.2.3 =В_{с. с}Ч (З_о+В_в.2.2) /100, грн. /виріб (34)
В_в.2.3 = 35,76Ч (8,42+0,842) /100 = 3,312
Витрати на підготовку та освоєння виробництва (3,0% від основної заробітної плати основним виробничим робітникам)
В_в.2.4 = В_{п. о.} *З_о/100, грн. /виріб (35), В_в.2.4 = 3,0Ч8,42/100 = 0,253
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (21,7% від основної заробітної плати основним виробничим робітникам).
В_в.2.5 = В_{е. о}ЧЗ_о/100, грн. /виріб (36)
В_в.2.5 = 21,7Ч8,342/100 = 1,8278
Цехові витрати (20,0% від основної заробітної плати основним виробничим робітникам).
В_в.2.6 = В_{ц. в}ЧЗ_о/100, грн. /виріб (37), В_в.2.6 = 20,0Ч8,42/100= 1,684
Загальнофабричні витрати (5,21% від основної заробітної плати основним виробничим робітникам)
В_в.2.7 = В_{з. ф}*З_о/100, грн. /виріб (38), В_в.2.7 = 5,21*8,42/100 = 0,439
Відрахування в фонд зайнятості населення (2,9% від основної і додаткової заробітної плати основним виробничим робітникам).
В_в.2.8 = В_{з. н}* (З_о+В_в.2.2) /100, грн. /виріб (39)
В_в.2.8 = 2,9* (8,42+0,842) /100 = 1,268
Відрахування в пенсійний фонд (32% від основної і додаткової заробітної плати основним виробничим робітникам).
В_в.2.9= В_{п. ф. (}З_о+В_в.2.2) /100, грн. /виріб (40)
В_в.2.9 = 32* (9,262+0,842) /100 =2,96
Обробка включає в себе всі витрати, що її складають
В_{в. о.} = ΣВ_в.2.1., грн. /виріб (41)
Розрахунок виконується в таблиці 10.
Виробнича собівартість
С_вв = В_в1+В_ов грн. /виріб (42)
С_вв = 114,99+20,009=135,008
Поза виробничі витрати (3.2% від виробничої собівартості).
В_в3 = В_пв*С_вв/100, грн. /виріб (43)
В_в3 = 3,2*135,008/100 = 4,32
Повна собівартість виробу.
С_{в. п} = С_{в. в}+В_в.3, грн. /виріб (44)
С_{в. п} = 135,008+4,32=139,328
Витрати по статтям калькуляції на весь випуск а також їх структура розраховується в таблиці 10.

5.2 Планування рентабельності продукції і прибутку підприємства

На практиці, за різних умов, рентабельність продукції може бути до 10-20% собівартість продукції.
Прибуток на виріб при рентабельності продукції 10%
П_в = Р_в*С_{в. п}/100, грн. /виріб (45)
П_в= 10*139,328/100=13,933
Оптова ціна виробу
Ц_о = С_{в. п}+П_в, грн. /виріб (46)
Ц_о =139,328+13,933 = 153,259
Податок на додану вартість (20% від ціни оптової).
ПДВ = В_{п. д. в}*Ц_о/100, грн. /виріб (47)
ПДВ = 20*153,259/100=30,65
Націнки торговельних організацій (10-30% від оптової ціни з ПДВ)
НТО = В_нто* (Ц_о+ПДВ) /100, грн. /виріб (48)
НТО =20 (153,259+30,65) /100 = 36,78
Вільна ціна виробу
Ц_в = Ц_о+ПДВ+НТО, грн. /виріб (49)
Ц_в =153,259+30,65+36,78 = 220,70
Прибуток підприємства від реалізації продукції за рік.
П = (Ц_о - С_{в. п}) В, тис. грн (50)
П = (153,259-139,328) 271,722 = 3785,359
Рентабельність продукції
Р_п = П*100/С,% (51)
Р_п = 3785,359*100/37858,482 = 10,0

6. Підготовка даних і розрахунки на ЕОМ

Таблиця 11. Вихідні дані

7. Розрахунок фондів швейної фабрики

Балансова вартість устаткування
Б_в = М_зЧК_{д. м.} /100, тис. грн (52)
де М_з - кількість машин, шт. .;
Ц - ціна машини, грн. .;
К_{д. м} - коефіцієнт, що враховує затрати на доставку і монтаж. К_{д. м} = 1,3.
Наприклад, балансова вартість DDL 8700 - 7 WB Juki
Б_в = 50Ч2300Ч1,3/100 = 149,5 тис. грн.
І т.д. результати представлені в таблиці 12.
Таблиця 12. Результати розрахунків
По даним діючого підприємства балансова вартість машин швейного цеху складає в середньому 1-7% від вартості фондів швейної фабрики.
Таблиця 13. Розрахунок вартості фондів швейної фабрики
Рентабельність виробництва
Р = ПЧ100/Ф,% (53)
де П - прибуток від реалізації продукції за рік, тис. грн. (див. ф.50)
Р = 3785,359 Ч 100 /18989,285= 19,9%

8. Техніко-економічні показники проекту

Таблиця 14. Техніко-економічні показники

Висновок

Аналізуючи техніко-економічні показники проекту, що представлені в таблиці 14, можна зробити висновок, про економічну ефективність пошиву.
При рентабельності продукції 10% рентабельності виробництва буде 19,9%, що забезпечить стабільний розвиток підприємства в умовах ринку.
Трудомісткість продукції по основним виробничим робочим складає 5041,34 с/виріб відповідає нормативу. По робочим основного виробництва вона складає 6,01 с/виріб що на рівні діючого підприємства.
Продуктивність праці в грошових одиницях виміру (по вартості обробки) 16937,336 грн. /чол. - рік що на рівні передових підприємств швейної галузі.
Отримані техніко-економічні показники підтверджують ефективність пошиву жіночого жакету з напівлляної тканини. Вільна ціна на рівні 220,70 грн/вир., забезпечить стабільну їх реалізацію.

Список літератури

1.                Економіка підприємства: Підручник / За зач. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528с, іл.
2.                Економік підприємства: Підручник в 2т T. l/за ред. С.Ф.Покропивного. - к.: Вид-во "Хвиля-Прес", Донецьк: Мале підприємство "Поиск". Т.-во книголюбів, 1995-400С.
3.                Курочкин А.С. Организация производства. Учеб. Пособие. - К.: МАУП. 2001. - 216с., ил. Планирование на предприятии: Ученик / А.И. Ильин. - Мн.: Новое знание. 2001. - 2-е изд. ., перераб. - 635с.
4.                Кедров Б.И., Смирнова Ф.П. Экономика, организация и планирование хлопчатобумажного производства: Учебник для техникумов.2-е изд. Перераб. И доп. - М.: Легпромбитиздат. 1990. - 272
5.                Стерлин Е.А., Победимский Г.В. Техническое нормирование труда на предприятиях текстильной промышленности. - М: Легкая индустрия. 1969. - 414с.
6.                Семенов Г.А., Станчевський В.К., Пайков М. О., Організація і планування на підприємстві. 2006.
7.                Дмитрова методичні вказівки по виконанню курсової роботи для студентів спеціальності 5.091809 "Прядильне виробництво". - 2002. - 40с
8.                Планові та звітні дані базового підприємства.