З даних таблиці 6 видно, що за аналізований період банк значно розширив масштаби своєї діяльності, про що свідчить збільшення валюти балансу на 8 070 456 тис. грн, або на 132,67 %. При цьому збільшення ресурсної бази відбувалось як за рахунок залучених коштів, так і завдяки нарощуванню власного капіталу банку. Це, безумовно, позитивно характеризує роботу банку. Так, капітал банку збільшився на 1 417 120 тис. грн, або на 148,94%, а його зобов’язання — на 6 653 336 тис. грн, або на 129,65 %. Тут ми бачимо майже пропорційне зростання капіталу та зобов’язань банку. При цьому збільшився рівень фінансової стійкості банку. Питома вага зобов’язань у загальних джерелах формування ресурсів зменшилась і зупинилася на рівні 83 %, а сума зобов’язань перевищує суму капіталу банку майже в 5 разів. Наведені показники свідчать про виважену позицію банківських менеджерів: ризики, викликані розширенням залучених коштів, покриваються зростанням суми власного капіталу, який є гарантією банківських зобов’язань.
1.4 Аналіз структури зобов’язань банку
Чим вища частка зобов’язань перед клієнтами банку (підприємств та організацій) на довгостроковій основі, тим вища стабільна частина ресурсів комерційного банку, що позитивно впливає на його ліквідність і зменшує залежність від міжбанківських позик. Проте строкові депозити є дорожчими, що негативно впливає на рентабельність та прибутковість роботи банку. Водночас збільшення частки (понад 30 %) банківських позик підвищує ризик незбалансованої ліквідності, оскільки посилюється залежність банку від зовнішніх джерел фінансування.
Таблиця 7 - Структури зобов’язань ЗАТ “ПУМБ”
З даних таблиці 7 видно, що зобов’язання банку на 31 грудня 2007 р. становлять 11 784 723 тис. грн. Порівняно з зобов’язаннями на 31 грудня 2006 р. вони зросли на 6 653 336 тис. грн або на 129,66%. Безумовно, такий значний приріст ресурсної бази банку можна розцінювати як високоефективну роботу депозитного відділу щодо залучення ресурсів. Але ж зростання депозитної бази відбувалося в основному за рахунок приросту міжбанківських кредитів, а не за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, що є не дуже позитивною тенденцією.
Кошти фізичних осіб зросли на 1 036 919 тис. грн і становили 2 047 274 тис. грн на 31 грудня 2007 р. проти 1 010 355 тис. грн на 31 грудня 2006 р., тобто зросли на 102,63%. У структурі залучених ресурсів їх частка зменшилась з 19,69% у 2006 р. до 17,37% у 2007 р., тобто на 2,32 процентного пункту. Характерно, що основним джерелом зростання коштів фізичних осіб є збільшення залучення строкових депозитів. За аналізований період їх маса зросла на 886 533 тис. грн, або на 136,47% і на 31 грудня 2007 р. їх частка в структурі зобов’язань становила 13,04%.
Також зросли і кошти юридичних осіб: їх приріст становив за період, що аналізується, 916 413 тис. грн, або 46,29%. Так, на 31 грудня 2007 р. кошти юридичних осіб становили 2 896 237 тис. грн проти 1 979 824 тис. на 31 грудня 2006 р. Їх частка в структурі зобов’язань зменшилась з 38,58 до 24,58%, тобто зменшилась на 14,01 процентних пунктів. Основним джерелом збільшення коштів юридичних осіб є зростання строкових депозитів. Так, на 31 грудня 2007 р. вони становили 1 995 414 тис. грн проти 1 165 862 тис. грн на 31 грудня 2006 р., тобто зросли на 829 552 тис. грн, або на 71,15%. У загальній структурі зобов’язань їх частка зменшилась з 22,72 до 16,93%, тобто зменшилась на 5,79 процентних пунктів.
Значно зросли кошти небанківських фінанових установ. Їх приріст становив за аналізуємий період 72 705 тис. грн, або 152,17%. Так, на 31 грудня 2007 р. кошти небанківських фінанових установ становили 120 483 тис. грн проти 47 778 тис. на 31 грудня 2006 р. Їх частка в структурі зобов’язань збільшилася з 0,93 до 1,02%, тобто збільшилася на 0,09 процентних пунктів. Основним джерелом збільшення коштів юридичних осіб є зростання зростання залишків на поточних рахунках. Так, на 31 грудня 2007 р. вони становили 36 892 тис. грн проти 5 322 тис. грн на 31 грудня 2006 р., тобто зросли на 31 570 тис. грн, або на 593,20%. У загальній структурі зобов’язань їх частка збільшилася з 0,10 до 0,31%, тобто збільшилася на 0,21 процентних пунктів. Основною причиною такого значного зростання залишків на клієнтських рахунках є ефективна маркетингова політика банку щодо залучення нових клієнтів через зниження тарифів на банківське обслуговування.
Негативним явищем можна вважати і зростання частки коштів банків у структурі зобов’язань банку за одночасного зростання їх абсолютного розміру. Так, кошти інших банків на 31 грудня 2007 р. становили 6 070 274 тис. грн проти 1 941 015 тис. грн на 31 грудня 2006 р., тобто зросли на 4 129 259 тис. грн або на 212,74%. Проте їх частка у структурі зобов’язань зросла з 37,82% 2006 р. до 51,51% у 2007 р., тобто на 13,68 процентних пункти. Поєднання тенденції збільшення залежності від міжбанківського кредитування з одночасним розширенням ресурсної бази за рахунок цього джерела фінансування банківської діяльності свідчить про недостатність залучення ресурсів від населення та суб‘єктів господірювання для забезпечення запланованих темпів зростання активів банку (зокрема кредитного портфелю).

Рисунок 3 - Структура зобов’язань за депонентами
станом на 31 грудня 2006 р.

Рисунок 4 - Структура зобов’язань за депонентами
станом на 31 грудня 2007 р.
На загальному фоні зростання ресурсної бази банку зросла роль облігацій. Їх частка в загальній структурі зобов’язань зросла на 2,55 процентного пункту. Абсолютний приріст їх суми становив 300 121 тис. грн. Це також свідчить про недостатність залучення ресурсів від населення та суб‘єктів господарювання для забезпечення запланованих темпів зростання активів банку (зокрема кредитного портфелю).
Банк зацікавлений у розширенні обсягів залучених депозитних коштів, що перебувають тимчасово у його розпорядженні. Для цього банку необхідно постійно вдосконалювати старі й упроваджувати нові форми і методи залучення різних категорій вкладників, а саме: вести науково-дослідну, аналітичну роботу, активно використовувати рекламу, маркетинг, розширювати ділові контакти з клієнтами.
1.5 Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
В умовах становлення фінансового ринку в Україні, реструктуризації банківської системи, комерційні банки повинні здійснювати зважену реалістичну стратегію подальшого розвитку, адаптованого до вимог ринку. Вибір оптимального шляху формування ресурсної бази, який враховуватиме адекватну економічну ситуацію і сприятиме надійному розв’язанню дилеми «прибутковість-ліквідність», є одним з основних завдань комерційного банку.
Для оцінювання ефективності та повноти використання банком своїх зобов’язань застосовуються такі показники:
§     ступінь використання платних пасивів;
§     ступінь використання сукупних зобов’язань.
Аналіз наведених показників здійснюється у динаміці, а також порівнюючи фактичні показники з їх нормативними значеннями. Для розрахунку впливу факторів на показники ефективності використання зобов’язань банку використовується спосіб ланцюгових підстановок.
Ступінь використання платних пасивів банку визначається за такою формулою:
 (5)
Як показує практика, норматив використання платних пасивів має становити не менше 90 %.
Для оптимальної діяльності комерційного банку необхідне ефективне використання не тільки платних ресурсів, а й усіх сукупних зобов’язань. Ефективність використання сукупних зобов’язань визначають за такою формулою:
 (6)
Вважається, що банк ефективно використовує в господарському обороті сукупні зобов’язання, якщо наведений показник буде не менше 75—80 %.
До платних пасивів відносять:
§     Кошти фізичних осіб
§     Кошти юридичних осіб
§     Кошти небанківських фінанових установ
§     Кошти бюджету та позабюджетних фондів
§     Кошти інших банків
§     Цінні папери
До дохідних активів відносять:
§     Кошти в інших банках (Депозити та кредити)
§     Портфель цінних паперів
§     Кредитний портфель
Таблиця 8 - Ефективність та повнота використання ресурсноі бази ЗАТ “ПУМБ”

За даними таблиці 8 видно, що з розширення ресурсної бази банку в 2007 р. порівняно з 2006 р. на 6 653 336 тис. грн, ці ресурси були дуже ефективно використані. Так, якщо коефіцієнт використання платних пасивів в 2006 р. становив 96,34%, то в 2007 р. він став 104,92%, тобто збільшився на 8,58%. Це ж стосується і ступеня використання всіх зобов’язань – 93,53% в 2006 р. і 97,03% в 2007 р. Такі значення значно вищі, ніж загальноприйняті критерії. Це означає, що банку проводиться дуже ефективна політика розміщення залучених ресурсів.

2 Аналіз активів банку
2.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз активних операцій банку
Фінансовий потенціал комерційного банку характеризується обсягом і структурою його необоротних та оборотних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів (як власних, так залучених і позичених). Обґрунтоване оптимальне розміщення фінансових ресурсів під час здійснення активних операцій є одним з найважливіших принципів забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності банку.
Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності.
Дослідження активів банку полягає у використанні аналітичних прийомів, спрямованих на визначення загального обсягу коштів, які перебувають у розпорядженні банку, їх структури і динаміки в аналітичному періоді.
Аналіз динаміки, складу та структури активів банку та їх оцінка наведені в таблиці 9.
Таблиця9 - Динаміка, склад та структура активів ЗАТ “ПУМБ”
Дані таблиці свідчать, що при загальних темпах приросту активів на 132,67% темпи приросту високоліквідних активів і кредитного портфеля становлять відповідно 50,91 та 143,45%. Це означає, що комерційний банк розширює кредитну діяльність, одночасно турбується про свою ліквідність і надійність.
Портфель цінних паперів зріс як у загальних активах за абсолютним обсягом (на 192 317 тис. грн.) , так і питомою вагою (на 3,16 процентних пункти).
Високий темп приросту (+ 92,07%) характеризує динаміку основних засобів. Це може є результатом розвитку банку, розширення мережі його філій, та підвищення рівня технічного забезпечення. У цьому випадку зміни можна вважати нормальними. Але якщо тенденцію підвищення питомої ваги основних засобів не буде зупинено, структура активів банку погіршиться і перетвориться на неефективну.

Рисунок 5 - Структура активів банку станом на 31 грудня 2006 р.

Рисунок 6 - Структура активів банку станом на 31 грудня 2007 р.
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, але розвиток активів далі вимагає їх коригування в напрямі підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів.
З метою виявлення ролі кожного виду активів та тенденцій, що складаються під час їх формування, необхідно проаналізувати динаміку, склад і структуру дохідних і недохідних активів.
До дохідних активів відносять:
§     Кошти в інших банках (депозити та кредити)
§     Портфель цінних паперів
§     Кредитний портфель
Цей аналіз можна зробити на основі таблиці10.
Таблиця 10 - Динаміка, склад та структура активів ЗАТ “ПУМБ” з погляду їх дохідності
Зміни, що характеризують дохідні і недохідні активи, вказують на те, що якість їх поліпшилась: за приросту загальної суми активів на 132,67%, приріст дохідних і недохідних активів становить відповідно 149,99 і 33,95%, і простежується тенденція зростання питомої ваги дохідних активів до 84,77%. Такий стан свідчить про те, що банк приділяє багато уваги цим питанням.
2.2 Коефіцієнтний аналіз якості активів
Основними показниками, які дають змогу оцінити достатність високоліквідних активів для забезпечення ліквідності комерційного банку, є коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів і робочих активів банку.
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності обчислюється як відношення суми коштів на коррахунках і в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки:
 (7)
де Км.л — коефіцієнт миттєвої ліквідності, %;
Кк.р — кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, грн;
Кк — кошти в касі банку, грн;
Кп.р — кошти залучені банком на поточні рахунки, грн.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку.
Нормативне значення НБУ коефіцієнта миттєвої ліквідності становить 20%.
2. Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку характеризує питому вагу високоліквідних активів банку в робочих активах:
 (8)
де Кв.а — коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку, %;
ВА — сума високоліквідних активів, грн;
РА — сума робочих активів банку, грн.
За визначенням НБУ, робочі активи включають «кошти на кор-
рахунках, у касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку»
Тобто до робочих активів відносять:
§     Грошові кошти та кошти в НБУ
§     Кошти в інших банках (Залишки на коррахунках)
§     Портфель цінних паперів
§     Кредитний портфель
До високоліквідних активів відносять:
§     Грошові кошти та кошти в НБУ
§     Кошти в інших банках (залишки на коррахунках)
Розрахунок коефіцієнтів зведен у таблицю 11
Таблиця 11 - Склад та структура активів ЗАТ “ПУМБ” з погляду їх дохідності, коефіцієнти якості активів
За даними таблиці 11 видно, що значення коефіцієнта на 31 грудня 2008 р. перевищує нормативне на 56,68%. Тобто банк може сплатити у терміновому порядку 76,68% залучених на поточні рахунки коштів. Показник зріс на 14,29 % порівняно з 2006 роком. Це робить банк дуже ліквідним і надійним, а також покращує його ділову репутацію. Але дуже висока наявність високоліквідних коштів негативно впливає на дохідність банку.
Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку зменшився на 4,95% порівняно з 2006 роком і на 31 грудня 2008_р. становив 11,02%. Це свідчить про те, що комерційний банк намагається підвищити прибутковість активів, нехтуючи їх ліквідністю.
2.3 Аналіз коефіцієнтів ліквідності
Важливим етапом аналізу ліквідності є виявлення того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, встановлених Національним банком України (НБУ). Встановлення нормативних вимог щодо ліквідності, обов’язкових для кожної банківської установи, є звичайною практикою центральних банків ряду країн. Це дає змогу здійснювати контроль за ліквідністю банків та підтримувати необхідний рівень ліквідності банківської системи в цілому. Здебільшого з цією метою застосовується метод коефіцієнтів, який дає можливість не тільки оцінити рівень ліквідності окремого банку, але й здійснювати порівняльний аналіз ліквідності різних за розмірами банків.
Метод коефіцієнтів дає змогу виявити кількісний зв’язок між різними рахунками, групами та розділами балансу. У такий спосіб визначають питому вагу окремих балансових рахунків чи груп рахунків у загальному обсязі активів (пасивів) або окремих груп та розділів балансу. Одержані значення порівнюються з нормативними значеннями або аналізуються в динаміці.
НБУ своєю постановою від 28 серпня 2001 р. № 368 затвердив Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків України, якою для банків установлено такі нормативи ліквідності:
§     норматив миттєвої ліквідності;
§     норматив поточної ліквідності;
§     норматив короткострокової ліквідності.
1. Норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів. Він визначається як відношення суми коштів у касі (Ка) та на кореспондентських рахунках (Кр) до зобов’язань банку, що обліковуються за поточними рахунками (Пз):
 (9)
До зобов’язань, що обліковуються за поточними рахунками, належать кошти до запитання інших банків, розміщені в банку (у тому числі кошти НБУ), кошти бюджетів, кошти до запитання юридичних та фізичних осіб, кошти на клірингових та транзитних рахунках.
Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше 20 %.
2. Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку. Він визначається як відношення активів первинної та вторинної ліквідності (А) до зобов’язань банку з кінцевим строком погашення до 31-го дня включно (З):
 (10)
До активів первинної та вторинної ліквідності при розрахунку нормативу Н5 належать готівка в касі, банківські метали, кошти на кореспондентських рахунках і строкові депозити в НБУ та інших банках, боргові цінні папери, що рефінансуються та емітовані НБУ, інші боргові цінні папери в портфелі банку на продаж та інвестиції, надані кредити.
До зобов’язань належать кошти до запитання і строкові депозити інших банків та клієнтів, кошти бюджетів України, кредити, одержані від НБУ та інших банків, цінні папери власного боргу, емітовані банком, субординований борг банку, зобов’язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів, зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.
Нормативне значення нормативу Н5 з 1 січня 2003 р. має бути не менше ніж 40 %.
3. Норматив короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів і визначається як співвідношення ліквідних активів (Ал) до короткострокових зобов’язань (Зк) зі строком погашення до одного року:
 (11)
До ліквідних активів при розрахунку цього нормативу відносять готівкові кошти, банківські метали, кошти на кореспондентських рахунках і короткострокові депозити в НБУ та інших банках, короткострокові кредити, що надані іншим банкам.
До зобов’язань належать кошти до запитання та короткострокові депозити інших банків і клієнтів, кошти бюджету України, короткострокові кредити, одержані від НБУ та інших банків, короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком, зобов’язання за всіма видами гарантій, порук, авалів, зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.
Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше 20 %.
Таблиця 12 - Коефіцієнти ліквідності для ЗАТ “ПУМБ”
“Перший український міжнародний банк” використовує трирівневу систему управління ризиком ліквідності, яка складається зі стратегічного, тактичного та оперативного управління ліквідністю. Відправною точкою для визначення потреб у ліквідності є планові структура і обсяги активів і пасивів Банку, які визначаються Бізнес-планом на поточний рік з розбивкою за кварталами. Комітет з управління активами і пасивами (КУАП) забезпечує досягнення запланованих обсягів і структури активів і пасивів Банку й тактичне управління ліквідністю. Планові наради Комітету відбуваються щомісячно. За необхідністю, для більш оперативного управління ризиками ліквідності, між плановими можуть відбуватися позачергові наради. КУАП аналізує поточний стан ліквідності Банку, структуру активів і пасивів Банку за строками погашення, стабільність залишків на поточних рахунках клієнтів та їх концентрацію. Крім того, для тактичного управління ризиками ліквідності Банк використовує перспективну оцінку і сценарне стрес-тестування позиції ліквідності, що дозволяє за допомогою всебічного аналізу грошових потоків здійснювати перспективну оцінку впливу кризових явищ на ліквідність Банку. Спираючись на цю інформацію та враховуючи ситуацію на світовому та українському фінансових ринках, КУАП приймає рішення про зміну обсягів кредитного портфеля Банку і портфелів цінних паперів, про залучення ресурсів для забезпечення фінансування росту активів Банку, про розмір відсоткових ставок та строковість кредитів та депозитів.
Оперативне управління ліквідністю здійснюється щоденно Казначейським управлінням шляхом балансування поточних виплат і надходжень коштів на коррахунках Банку в Національному банку України та в інших банках (НОСТРО). Технічно це полягає в управлінні залишками на коррахунках таким чином, щоб вони були достатніми для виконання платежів Банку, але не надмірними (надлишок коштів розміщується як короткострокові депозити в інших банках).
Протягом 2007 р. Банк не порушував нормативів ліквідності, встановлених Національним банком України.
2.4 Аналіз кредитного портфелю
Аналіз кредитної діяльності банку доцільно починати з визначення місця, яке посідають кредитні операції в загальному обсязі активів банку, тобто необхідно дати загальну оцінку масштабів кредитної діяльності. Для цього розраховується коефіцієнт частки кредитів у загальних активах банку за формулою:
 (12)
Цей показник може бути розрахований як у цілому за аналізований період, так і на якусь певну дату, тобто на початок, чи кінець періоду. Він показує частку кредитних операцій у загальних активах банку і характеризує кредитну активність банку.
Таблиця13 - Динаміка масштабів кредитної діяльності ЗАТ “ПУМБ”
За даними таблиці13 видно, що з 31 грудня 2006 р. по 31 грудня 2007_р. кредитний портфель зріс на 4 900 782 тис. грн, або на 143,45%. Це говорить про значне розширення активної діяльності банку.
За рік коефіцієнт частки кредитів у загальних активах банку майже не змінився і на кінець 2007 року становить 58,76%. Значення цьго показника свідчить про достатній рівень диверсифікації активів, що, у свою чергу, зменшує ризик у разі погіршення кредитного портфеля. Значення показника нижче 65 %, що свідчить о достатньому рівні ліквідності банку. Також можна засвідчити, що за рік обсяг кредитного портфелю зріс на 143,45 %, що свідчить про значне розширення активної діяльності банку. Виходячи з даних таблиці спостерігається зростання питомої роздрібних кредитів у загальному кредитному портфелі банку. Найбільшу увагу у процесі аналізу погашення позик слід приділяти такій групі кредитів, як “прострочені”. Обсяг та тривалість простроченої заборгованості аналізуються залежно від терміну її виникнення та частки кожної групи в загальній сумі прострочених кредитів.
Таблиця 14 - Кредитний порфель ЗАТ “ПУМБ”