Презентация на тему Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-05-31Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Біологічні чинники, а саме - характер ушкодження мозку
Біологічні чинники, а саме - характер ушкодження мозку
Генетичні чинники, можливо, визначають не тільки формування мисленнєвої і мовленнєвої системи, але й конкретні психопатичні синдроми, які зачіпають особистісну сферу людини з порушеннями мовлення
Психологічні рефлексивні переживання дитиною власної неповноцінності, які досить часто ігноруються.
Дефіцит спілкування і недостатність володіння прагматикою спілкування (комунікативна депривація і фрустрація).
Дефіцит спілкування і недостатність володіння прагматикою спілкування (комунікативна депривація і фрустрація).
Вимоги, що висуваються соціумом до тих здібностей, які формуються у дитини не благополучно.
3.1. Обґрунтування змісту і методики експериментального дослідження самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ
3.2. Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
3.3.Визначення ефективності впроваджених напрямів формування самооцінки у дітей із загальним недорозвитком мовлення
Метод спостереження за ігровою і навчальною діяльністю дошкільників.
Метод спостереження за ігровою і навчальною діяльністю дошкільників.
Проективні малюнкові тести „Намалюй сім’ю”, „ Автопортрет”.
Методики на визначення самооцінки Г.Урунтаєвої.
Методика для вивчення самооцінки
М. Курінної.
поведінковий;
пізнавально-інтелектуальний;
комунікативний.
високий,
високий,
середній,
низький.
психологічна робота з родиною та педагогами;
метод ідентифікації з лялькою або улюбленою твариною;
довірлива бесіда і метод проблемних прожективних ситуацій;
казкотерапія;
комунікативні ігри.
Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого.
Не перехвалюйте дитини, але і н е забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером в усіх справах, але також покажіть, що інші можуть бути в чомусь кращими за неї.
Не забувайте заохочувати інших дітей в присутності вашої дитини. Підкресліть достоїнства іншої дитини й доведіть, що й ваша дитина може також досягти схожих результатів.
Демонструйте на собі адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати виконаної вами справи.
Демонструйте на собі адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати виконаної вами справи.
Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Постійно зміцнюйте у дитини впевненість у собі, у власних силах.
Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви її любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.
Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
Предмет дослідження — напрямки формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
Мета нашої роботи — на основі аналізу спеціальної психолого-педагогічної літератури теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність напрямів формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
Порівнюючи дані констатувального та контрольного експериментів, ми виявили, що у дітей експериментальної групи з’явився високий рівень сформованості самооцінки (13%),а також низький рівень змінився з 40% на 30%; а у дітей контрольної групи, в якій не застосовували систему формування самооцінки результати погіршились: відсоток дітей з високим рівнем сформованості самооцінки зменшився з 10% на 8% .
Порівнюючи дані констатувального та контрольного експериментів, ми виявили, що у дітей експериментальної групи з’явився високий рівень сформованості самооцінки (13%),а також низький рівень змінився з 40% на 30%; а у дітей контрольної групи, в якій не застосовували систему формування самооцінки результати погіршились: відсоток дітей з високим рівнем сформованості самооцінки зменшився з 10% на 8% .
Це підтвердило гіпотезу нашого дослідження, що формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку; впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використання новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.
Це підтвердило гіпотезу нашого дослідження, що формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку; впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використання новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.
Автори:
Автори:
…….
…….
…….
формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов:
- формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов:
- застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку;
- впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використанням новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.
проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з метою визначення понятійно-термінологічного апарату, у контексті дослідження проблеми;
з’ясувати й узагальнити структурні компоненти самооцінки як продукту самосвідомості людини та особливості її становлення в онтогенезі;
обґрунтувати методику експериментального дослідження і вивчити самооцінку у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ;
визначити шляхи формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
1.1.Самооцінка як продукт самосвідомості людини та її структурні компоненти
- 1.2.Науково-теоретичне становлення знань про самооцінку в історії психології
1.3. Становлення самооцінки в онтогенезі
оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей - є важливим регулятором поведінки.
оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей - є важливим регулятором поведінки.
Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності.
Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності.
Мірою адекватності при цьому виступає її відповідність об’єктивній цінності індивіда.
4 роки
4 роки
Самооцінка пов’язується з успішністю предметної діяльності
5,5 років
У ставленні дитини до себе починає проникати оцінка однолітка. Самооцінка також пов'язана з наочною діяльністю, але у відношення до себе починає проникати досвід взаємин дитини з однолітками в предметній діяльності.
5,5-6,5 років
Втрата предметноїюдіяльностію свого провідного положення. Жоден вид дитячої діяльності (навіть гра) не має зв'язку з самооцінкою дитини. Самооцінка не пов'язана з соціальною сферою дошкільників. У цьому віці успішність предметної діяльності пов'язана тільки з передбачуваними дитиною оцінками цих дій іншими людьми.
6,5 років
Відношення дитини до себе опосередковане оцінками однолітків, мамою і вихователем.
7 років
Виробляє елементарні судження про свої досягнення, вчинки, якості. Прагне високої самооцінки, переживає оцінки, переживає свою відповідність-невідповідність певному еталону. Вміє порівняти себе з іншими. Усвідомлює зв'язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Виявляє здатність до елементарної рефлексії – усвідомлює, як її особливості сприймають дорослі та однолітки, може будувати свою поведінку з урахуванням можливих реакцій інших людей.
2.1.Концепції психічного дизонтогенезу у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку
2.2.Зовнішні й внутрішні психологічні передумови формування самооцінки у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
а) внутрішні, які полягають особливостях функціонування психічних явищ, що залежать від впливу порушення;
а) внутрішні, які полягають особливостях функціонування психічних явищ, що залежать від впливу порушення;
б) зовнішні, які характеризуються впливом соціуму.
