Реферат на тему Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-06-24Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Вищий навчальний заклад
Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту
(ХІЕРВМ)
Реферат
на тему
Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу
Виконав студент Перевірив
ІІІ курсу
заочного відділення
економічного факультету
за спеціальністю
„ Облік і аудит “
Півторонос Є.М.
Лубни 2008 рік
План
І. Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу
Передмова
1. Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр
2. Запровадження європейської системи кредитів ЕСТ8
3. Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізації в рамках загальних спеціальностей
4. Розширення навчальних дисциплін
5. Зміна співвідношення між аудиторними та поза аудиторними заняттями
6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін
7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів
8. Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі
ІІ. Положення про індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання
1. Загальні положення
2. Порядок формування індивідуального навчального плану студента
3. Порядок ведення Плану
4. Контроль за виконанням Планів
КОНЦЕПЦІЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА ЕКОНОМІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ КЛАСИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Передмова
В основі Болонського процесу, що офіційно розпочався у 1999 р., лежать два основних документи: Болонська декларація та Празьке комюніке.
Болонська декларація, прийнята 19 червня 1999 р. у м. Болонья (Італія), передбачала 6 основних напрямів вдосконалення системи вищої освіти у Європі:
1. Прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів (зокрема через затвердження додатка до диплома).
2. Запровадження двох циклів навчання: бакалавр — магістр.
3. Впровадження системи кредитів відповідно до європейської системи трансферу кредитів.
4. Забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору.
5. Сприяння європейській співпраці у сфері забезпечення якості освіти.
6. Поширення європейських стандартів у галузі вищої освіти (зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідних і виховних програм).
Празьке комюніке, підписане 19 травня 2001 р. додало до Болонської декларації ще три напрями:
1. Постійне навчання протягом усього життя.
2. Мотивоване залучення студентів до навчання.
3. Сприяння підвищенню привабливості європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу.
Підписання Україною у травні 2005 р. Болонської декларації вимагає розробки та виконання програми реформування процесу підготовки фахівців найвищого рівня з метою його наближення до єдиних європейських вимог.
Класичні університети століттями формували традиції підготовки фахівців економічного профілю. Нині перед університетами стоїть завдання: поєднати усталені освітні традиції з новітніми технологіями викладання економічних дисциплін. Це не означає повну асиміляцію української освіти в європейський освітній простір з втратою своєї ідентичності та унікальності. Навпаки, це означає зміцнення сильних сторін класичної університетської освіти в Україні за рахунок інтеграції нових методів навчання, надання студентам більшої самостійності та свободи вибору дисциплін, розширення курсів тощо. Все це має сприяти інтеграції України в єдиний освітній простір Європи так, щоб студент після закінчення свого навчання зміг сказати: "Я отримав освіту європейського рівня в класичному університеті України".
У цьому документі подано проект "Концепції вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу". Проект розроблено та схвалено науково-методичною комісією економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Метою цієї Концепції є визначення пріоритетних напрямів реформування системи вищої освіти на економічних факультетах класичних університетів України для забезпечення її відповідності до ключових вимог Болонської декларації та Празького комюніке.
Завдання цієї Концепції:
• розробити перелік першочергових заходів, які потрібно здійснити класичним університетам України в контексті приєднання нашої держави до Болонського процесу;
• запропонувати нові освітньо-професійні програми підготовки бакалавра та магістра за напрямами 0501 "Економіка і підприємництво" та 0502 "Менеджмент" для всіх спеціальностей, які відповідають вимогам Болонської декларації;
• створити умови для реалізації єдиного підходу щодо організації навчального процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу.
Наближення системи вищої освіти на економічних факультетах класичних університетів України до вимог Болонської декларації потребує реалізації низки першочергових заходів, а саме:
1.Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр
1.1 Поступовий перехід класичних університетів України до двох освітньо кваліфікаційних рівнів: бакалавр та магістр.
1.2 Підготовка бакалаврів та магістрів різних спеціальностей на економічних факультетах класичних університетів, як правило, за схемою "4 + 2" (4 роки бакалаврату та 2 роки магістратури).
2.Запровадження європейської системи кредитів ЕСТ8:
2.1 Розробка навчальних планів підготовки фахівців з повною вищою освітою, розрахованих виходячи з 60 кредитів еквіваленту ЕСТ8 на рік. Загальний обсяг кредитів на рік охоплює всі види навантаження студента, передбачені навчальними планами кафедри, включаючи відвідування лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, виконання самостійної роботи, проходження практик, написання курсових та випускних кваліфікаційних робіт тощо.
2.2 Закріплення співвідношення між годинами та кредитами: 1 кредит становить 30 годин (замість 54 годин).
2.3 Зміна співвідношення між загальною кількістю годин / кредитів, що вивчаються у бакалавраті та магістратурі: повний курс вищої освіти (4 + 2 роки) — 360 кредитів (10 800 годин), з них бакалаврат (4 роки) — 240 кредитів (7200 годин); магістратура (2 роки) — 120 кредитів (3600 годин).
3.Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізації в рамках загальних спеціальностей:
3.1 Введення в межах кожної спеціальності щонайменше двох спеціалізацій з подальшим закріпленням за ними блоків дисциплін вільного вибору студента. Обираючи спеціалізацію, студент одразу обирає і перелік дисциплін (кластер), який він буде вивчати.
3.2 Розробка переліку позакластерних дисциплін вільного вибору студента.
3.3 Збільшення у загальному обсязі навантаження частки дисциплін вільного вибору студента у міру просування від бакалаврату до магістратури. Як приклад пропонується таке співвідношення нормативних та вибіркових дисциплін: бакалаврат — 75:25; магістратура — 60:40.
4. Розширення навчальних дисциплін
4.1 Об'єднання суміжних дисциплін в одну інтегровану, яка охоплює щонайменше 4 кредити (120 годин).
4.2 Виключення з навчального плану дисциплін, які дублюють одна одну.
4.3 Розробка кафедрами економічного факультету переліку дисциплін, що підлягають розширенню, та тих, які переходять до розряду вибіркових.
4.4 Розробка викладачами, що читають передбачені навчальними планами кафедр дисципліни, нових анотацій цих дисциплін з урахуванням їхнього розширення. Такі анотації обов'язково мають містити інформацію про знання та навички, яких набуває студент у результаті прослуховування відповідного курсу.
5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями
5.1 Зменшення годин аудиторних занять студента та відповідне збільшення його поза аудиторного навантаження (самостійної роботи).
5.2 Закріплення співвідношення між аудиторним та поза аудиторним навантаженнями студента, як правило, 50:50.
5.3 Розробка викладачами, які читають передбачені навчальним планом дисципліни, науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів відповідно до "Положення про самостійну роботу студента".
6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін:
6.1.Застосування методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студента: проблемних лекцій, семінарів-дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять тощо.
6.2.Стимулювання командної роботи студентів під час аудиторних та позааудиторних занять: колективне розв’язування господарських ситуацій, виконання колективних проектів тощо.
6.3.Відкриття персональних сайтів викладачів та розміщення на них анотацій курсів, завдань для самостійної роботи студентів, поточної інформації тощо; запровадження інтерактивного консультування студентів.
7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів
7.1 Розробка чітких критеріїв оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін.
7.2 Перехід до оцінювання знань студентів шляхом проведення проміжного модульного контролю (ПМК) та іспитів з ПМК.
7.3 Введення диференційованого оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін за вибором за результатами ПМК (раніше заліку). Це передбачає отримання студентом протягом навчального семестру оцінок за виконання модульних завдань. Кожне завдання на модуль має свою вагу у загальній оцінці з дисципліни. Наприкінці семестру отримані оцінки та вагові коефіцієнти перемножуються, що визначає загальну оцінку з дисципліни.
Оцінювання знань студентів з інтегрованих фахових дисциплін за результатами іспитів з ПМК. Дисципліна розбивається на логічні частини (модулі), кожен з яких має ваговий коефіцієнт. Модулі можуть читатися поступово в різних семестрах різними викладачами. Виконуючи завдання на модуль, студент отримує оцінку за нього, а наприкінці вивчення дисципліни складає іспит. Загальна оцінка з дисципліни розраховується базуючись на вагових коефіцієнтах модулів та іспиті й отриманих за них оцінках,
7.5. Запровадження єдиного критерію переведення оцінок, отриманих студентом в класичних університетах України, в європейську систему оцінювання на основі "Положення про оцінювання знань студентів".
8. Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі
8.1.Можливість викладання окремих дисциплін або модулів іноземною мовою.
8.2.Підготовка термінологічних словників (іноземною та державною мовами) за фаховими дисциплінами.
8.3.Посилення професійної спрямованості викладання іноземної мови відповідно до вимог сучасної освіти європейського рівня.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЙОГО ВИКОНАННЯ
1. Загальні положення
1. Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання (далі за текстом — План) є робочим документом, який формується на основі навчального плану, затвердженого вченою радою університету, з метою індивідуалізації навчального процесу — максимального врахування індивідуальних потреб студентів щодо своєї фахової підготовки та вимог ринку праці.
2. План відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця за певною спеціальністю (перелік навчальних дисциплін, що передбачені програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження студентів з усіх видів навчальної діяльності та містить підсумкову оцінку успішності та результати державної атестації випускника.
3. Індивідуальний навчальний план студента формується на весь термін підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра та магістра за роками (семестрами).
4. Студент несе персональну відповідальність за виконання Плану.
2. Порядок формування індивідуального навчального плану студента
2.1 План включає нормативні, вибіркові і факультативні дисципліни, передбачені навчальним планом відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
2.2 Трудомісткість усіх видів навчальної роботи в навчальному плані встановлюється в залікових кредитах (1 заліковий кредит становить 30 академічних годин). Сумарна трудомісткість навчальної роботи з дисциплін, що включені до плану, у кожному семестрі має складати 30 кредитів ЕСТ8 (60 кредитів на навчальний рік).
2.3 Нормативні та вибіркові навчальні дисципліни, що формуються ВНЗ входять до навчального плану відповідного семестру, є обов'язковими для вивчення. Дисципліни вільного вибору студента пропонуються кафедрами факультету і заздалегідь обираються для вивчення студентом самостійно. Всі навчальні дисципліни поділяються на такі цикли:
Освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр":
1)цикл дисциплін гуманітарної підготовки;
2)цикл дисциплін загальноекономічної та природничо-наукової підготовки;
3)цикл дисциплін професійної підготовки за спеціальністю;
4)цикл дисциплін за вибором вищого навчального закладу;
5)цикл дисциплін за вибором студента;
6) факультативні дисципліни. Освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр":
1)цикл дисциплін соціально-економічної підготовки;
2)цикл дисциплін професійної підготовки за спеціальністю;
3)цикл дисциплін за вибором вищого навчального закладу;
4)цикл дисциплін за вибором студента.
3. Порядок ведення Плану
3.1 Бланки Планів з кожної спеціальності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня отримують співробітники деканату за кількістю осіб, зарахованих на навчання.
3.2 Нормативна складова індивідуального плану студента формується із дисциплін циклів навчального плану і має бути виконана у повному обсязі.
3.3 При обранні студентом вибіркових дисциплін формується варіативна складова його Плану, яка заповнюється координатором. Інформація щодо виконання Планів зберігається в деканаті факультету, координатором фіксуються всі зміни і доповнення, внесені протягом навчання студента.
3.4 Протягом всього періоду навчання до Планів вносяться дані щодо підсумкової успішності студента з навчальних дисциплін, практичної підготовки викладачами університету, які читають відповідний курс. На окремій сторінці зазначаються результати державної атестації: назва дипломної (кваліфікаційної роботи); назви навчальних дисциплін, винесених на державну атестацію з оцінками за національною шкалою та за шкалою ЕСТ8; рішення державної атестаційної комісії.
4. Контроль за виконанням Планів
4.1 Контроль за виконанням Планів здійснює координатор на підставі відомостей обліку успішності студентів.
4.2 Координатором є працівник деканату, який має бути ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої школи.
4.3 Основні функціональні обов'язки координатора:
• ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
• надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом усього періоду навчання;
• ознайомлення студентів з основними напрямами сучасного наукового процесу та вчасне інформування студентів щодо інновацій, які виникають в організації навчального процесу;
• контроль за виконанням індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі відомостей обліку успішності з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.
Використана література
1. Сучасна економічна освіта: Україна і Болонський процес. За редакцією В.Д. Базилевича – К. : Знання, 2006. – 326 с.
Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту
(ХІЕРВМ)
Реферат
на тему
Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу
Виконав студент Перевірив
ІІІ курсу
заочного відділення
економічного факультету
за спеціальністю
„ Облік і аудит “
Півторонос Є.М.
Лубни 2008 рік
План
І. Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу
Передмова
1. Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр
2. Запровадження європейської системи кредитів ЕСТ8
3. Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізації в рамках загальних спеціальностей
4. Розширення навчальних дисциплін
5. Зміна співвідношення між аудиторними та поза аудиторними заняттями
6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін
7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів
8. Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі
ІІ. Положення про індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання
1. Загальні положення
2. Порядок формування індивідуального навчального плану студента
3. Порядок ведення Плану
4. Контроль за виконанням Планів
КОНЦЕПЦІЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА ЕКОНОМІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ КЛАСИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Передмова
В основі Болонського процесу, що офіційно розпочався у 1999 р., лежать два основних документи: Болонська декларація та Празьке комюніке.
Болонська декларація, прийнята 19 червня 1999 р. у м. Болонья (Італія), передбачала 6 основних напрямів вдосконалення системи вищої освіти у Європі:
1. Прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів (зокрема через затвердження додатка до диплома).
2. Запровадження двох циклів навчання: бакалавр — магістр.
3. Впровадження системи кредитів відповідно до європейської системи трансферу кредитів.
4. Забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору.
5. Сприяння європейській співпраці у сфері забезпечення якості освіти.
6. Поширення європейських стандартів у галузі вищої освіти (зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідних і виховних програм).
Празьке комюніке, підписане 19 травня 2001 р. додало до Болонської декларації ще три напрями:
1. Постійне навчання протягом усього життя.
2. Мотивоване залучення студентів до навчання.
3. Сприяння підвищенню привабливості європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу.
Підписання Україною у травні 2005 р. Болонської декларації вимагає розробки та виконання програми реформування процесу підготовки фахівців найвищого рівня з метою його наближення до єдиних європейських вимог.
Класичні університети століттями формували традиції підготовки фахівців економічного профілю. Нині перед університетами стоїть завдання: поєднати усталені освітні традиції з новітніми технологіями викладання економічних дисциплін. Це не означає повну асиміляцію української освіти в європейський освітній простір з втратою своєї ідентичності та унікальності. Навпаки, це означає зміцнення сильних сторін класичної університетської освіти в Україні за рахунок інтеграції нових методів навчання, надання студентам більшої самостійності та свободи вибору дисциплін, розширення курсів тощо. Все це має сприяти інтеграції України в єдиний освітній простір Європи так, щоб студент після закінчення свого навчання зміг сказати: "Я отримав освіту європейського рівня в класичному університеті України".
У цьому документі подано проект "Концепції вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу". Проект розроблено та схвалено науково-методичною комісією економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Метою цієї Концепції є визначення пріоритетних напрямів реформування системи вищої освіти на економічних факультетах класичних університетів України для забезпечення її відповідності до ключових вимог Болонської декларації та Празького комюніке.
Завдання цієї Концепції:
• розробити перелік першочергових заходів, які потрібно здійснити класичним університетам України в контексті приєднання нашої держави до Болонського процесу;
• запропонувати нові освітньо-професійні програми підготовки бакалавра та магістра за напрямами 0501 "Економіка і підприємництво" та 0502 "Менеджмент" для всіх спеціальностей, які відповідають вимогам Болонської декларації;
• створити умови для реалізації єдиного підходу щодо організації навчального процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу.
Наближення системи вищої освіти на економічних факультетах класичних університетів України до вимог Болонської декларації потребує реалізації низки першочергових заходів, а саме:
1.Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр
1.1 Поступовий перехід класичних університетів України до двох освітньо кваліфікаційних рівнів: бакалавр та магістр.
1.2 Підготовка бакалаврів та магістрів різних спеціальностей на економічних факультетах класичних університетів, як правило, за схемою "4 + 2" (4 роки бакалаврату та 2 роки магістратури).
2.Запровадження європейської системи кредитів ЕСТ8:
2.1 Розробка навчальних планів підготовки фахівців з повною вищою освітою, розрахованих виходячи з 60 кредитів еквіваленту ЕСТ8 на рік. Загальний обсяг кредитів на рік охоплює всі види навантаження студента, передбачені навчальними планами кафедри, включаючи відвідування лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, виконання самостійної роботи, проходження практик, написання курсових та випускних кваліфікаційних робіт тощо.
2.2 Закріплення співвідношення між годинами та кредитами: 1 кредит становить 30 годин (замість 54 годин).
2.3 Зміна співвідношення між загальною кількістю годин / кредитів, що вивчаються у бакалавраті та магістратурі: повний курс вищої освіти (4 + 2 роки) — 360 кредитів (10 800 годин), з них бакалаврат (4 роки) — 240 кредитів (7200 годин); магістратура (2 роки) — 120 кредитів (3600 годин).
3.Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізації в рамках загальних спеціальностей:
3.1 Введення в межах кожної спеціальності щонайменше двох спеціалізацій з подальшим закріпленням за ними блоків дисциплін вільного вибору студента. Обираючи спеціалізацію, студент одразу обирає і перелік дисциплін (кластер), який він буде вивчати.
3.2 Розробка переліку позакластерних дисциплін вільного вибору студента.
3.3 Збільшення у загальному обсязі навантаження частки дисциплін вільного вибору студента у міру просування від бакалаврату до магістратури. Як приклад пропонується таке співвідношення нормативних та вибіркових дисциплін: бакалаврат — 75:25; магістратура — 60:40.
4. Розширення навчальних дисциплін
4.1 Об'єднання суміжних дисциплін в одну інтегровану, яка охоплює щонайменше 4 кредити (120 годин).
4.2 Виключення з навчального плану дисциплін, які дублюють одна одну.
4.3 Розробка кафедрами економічного факультету переліку дисциплін, що підлягають розширенню, та тих, які переходять до розряду вибіркових.
4.4 Розробка викладачами, що читають передбачені навчальними планами кафедр дисципліни, нових анотацій цих дисциплін з урахуванням їхнього розширення. Такі анотації обов'язково мають містити інформацію про знання та навички, яких набуває студент у результаті прослуховування відповідного курсу.
5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями
5.1 Зменшення годин аудиторних занять студента та відповідне збільшення його поза аудиторного навантаження (самостійної роботи).
5.2 Закріплення співвідношення між аудиторним та поза аудиторним навантаженнями студента, як правило, 50:50.
5.3 Розробка викладачами, які читають передбачені навчальним планом дисципліни, науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів відповідно до "Положення про самостійну роботу студента".
6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін:
6.1.Застосування методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студента: проблемних лекцій, семінарів-дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять тощо.
6.2.Стимулювання командної роботи студентів під час аудиторних та позааудиторних занять: колективне розв’язування господарських ситуацій, виконання колективних проектів тощо.
6.3.Відкриття персональних сайтів викладачів та розміщення на них анотацій курсів, завдань для самостійної роботи студентів, поточної інформації тощо; запровадження інтерактивного консультування студентів.
7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів
7.1 Розробка чітких критеріїв оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін.
7.2 Перехід до оцінювання знань студентів шляхом проведення проміжного модульного контролю (ПМК) та іспитів з ПМК.
7.3 Введення диференційованого оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін за вибором за результатами ПМК (раніше заліку). Це передбачає отримання студентом протягом навчального семестру оцінок за виконання модульних завдань. Кожне завдання на модуль має свою вагу у загальній оцінці з дисципліни. Наприкінці семестру отримані оцінки та вагові коефіцієнти перемножуються, що визначає загальну оцінку з дисципліни.
Оцінювання знань студентів з інтегрованих фахових дисциплін за результатами іспитів з ПМК. Дисципліна розбивається на логічні частини (модулі), кожен з яких має ваговий коефіцієнт. Модулі можуть читатися поступово в різних семестрах різними викладачами. Виконуючи завдання на модуль, студент отримує оцінку за нього, а наприкінці вивчення дисципліни складає іспит. Загальна оцінка з дисципліни розраховується базуючись на вагових коефіцієнтах модулів та іспиті й отриманих за них оцінках,
7.5. Запровадження єдиного критерію переведення оцінок, отриманих студентом в класичних університетах України, в європейську систему оцінювання на основі "Положення про оцінювання знань студентів".
8. Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі
8.1.Можливість викладання окремих дисциплін або модулів іноземною мовою.
8.2.Підготовка термінологічних словників (іноземною та державною мовами) за фаховими дисциплінами.
8.3.Посилення професійної спрямованості викладання іноземної мови відповідно до вимог сучасної освіти європейського рівня.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЙОГО ВИКОНАННЯ
1. Загальні положення
1. Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання (далі за текстом — План) є робочим документом, який формується на основі навчального плану, затвердженого вченою радою університету, з метою індивідуалізації навчального процесу — максимального врахування індивідуальних потреб студентів щодо своєї фахової підготовки та вимог ринку праці.
2. План відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця за певною спеціальністю (перелік навчальних дисциплін, що передбачені програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження студентів з усіх видів навчальної діяльності та містить підсумкову оцінку успішності та результати державної атестації випускника.
3. Індивідуальний навчальний план студента формується на весь термін підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра та магістра за роками (семестрами).
4. Студент несе персональну відповідальність за виконання Плану.
2. Порядок формування індивідуального навчального плану студента
2.1 План включає нормативні, вибіркові і факультативні дисципліни, передбачені навчальним планом відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
2.2 Трудомісткість усіх видів навчальної роботи в навчальному плані встановлюється в залікових кредитах (1 заліковий кредит становить 30 академічних годин). Сумарна трудомісткість навчальної роботи з дисциплін, що включені до плану, у кожному семестрі має складати 30 кредитів ЕСТ8 (60 кредитів на навчальний рік).
2.3 Нормативні та вибіркові навчальні дисципліни, що формуються ВНЗ входять до навчального плану відповідного семестру, є обов'язковими для вивчення. Дисципліни вільного вибору студента пропонуються кафедрами факультету і заздалегідь обираються для вивчення студентом самостійно. Всі навчальні дисципліни поділяються на такі цикли:
Освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр":
1)цикл дисциплін гуманітарної підготовки;
2)цикл дисциплін загальноекономічної та природничо-наукової підготовки;
3)цикл дисциплін професійної підготовки за спеціальністю;
4)цикл дисциплін за вибором вищого навчального закладу;
5)цикл дисциплін за вибором студента;
6) факультативні дисципліни. Освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр":
1)цикл дисциплін соціально-економічної підготовки;
2)цикл дисциплін професійної підготовки за спеціальністю;
3)цикл дисциплін за вибором вищого навчального закладу;
4)цикл дисциплін за вибором студента.
3. Порядок ведення Плану
3.1 Бланки Планів з кожної спеціальності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня отримують співробітники деканату за кількістю осіб, зарахованих на навчання.
3.2 Нормативна складова індивідуального плану студента формується із дисциплін циклів навчального плану і має бути виконана у повному обсязі.
3.3 При обранні студентом вибіркових дисциплін формується варіативна складова його Плану, яка заповнюється координатором. Інформація щодо виконання Планів зберігається в деканаті факультету, координатором фіксуються всі зміни і доповнення, внесені протягом навчання студента.
3.4 Протягом всього періоду навчання до Планів вносяться дані щодо підсумкової успішності студента з навчальних дисциплін, практичної підготовки викладачами університету, які читають відповідний курс. На окремій сторінці зазначаються результати державної атестації: назва дипломної (кваліфікаційної роботи); назви навчальних дисциплін, винесених на державну атестацію з оцінками за національною шкалою та за шкалою ЕСТ8; рішення державної атестаційної комісії.
4. Контроль за виконанням Планів
4.1 Контроль за виконанням Планів здійснює координатор на підставі відомостей обліку успішності студентів.
4.2 Координатором є працівник деканату, який має бути ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої школи.
4.3 Основні функціональні обов'язки координатора:
• ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
• надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом усього періоду навчання;
• ознайомлення студентів з основними напрямами сучасного наукового процесу та вчасне інформування студентів щодо інновацій, які виникають в організації навчального процесу;
• контроль за виконанням індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі відомостей обліку успішності з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.
Використана література
1. Сучасна економічна освіта: Україна і Болонський процес. За редакцією В.Д. Базилевича – К. : Знання, 2006. – 326 с.
