Виробничий потенціал Харківського регіону та напрямки його використання

Харківщина — одна з найбільш індустріально розвинених областей України, що посідає 5 місце за обсягами випуску промислової продукції. У структурі промислового виробництва переважають такі галузі: машинобудування - 38%, паливно-енергетичний комплекс - 31%, харчова промисловість - 20%, легка промисловість - 15%. Розвинуті також хімічна, деревообробна галузі та виробництво будматеріалів.

На території Харківської області зосереджено 568 підприємств.

Харківська область розташована на сході України, межує з Полтавською, Сумською, Луганською, Донецькою, Дніпропетровською областями, а також із Бєлгородською областю Росії. Займає площу 31,4 тис. кв. км (4 місце в Україні). Кількість населення - 3029 тис. осіб, з яких 57,2% - у працездатному віці.

Серед наявних корисних копалин - природний газ, нафта, буре та кам'яне вугілля, торф, залізна руда, фосфорити, мергель, пісок, вапняк, крейда, гіпс, вохра, глина, кам'яна сіль, мінеральна вода. При цьому регіон забезпечений власними ресурсами лише на 1,5%.

У загальному обсязі національного доходу України, отриманого у сфері матеріального виробництва, частка Харківської області дорівнює 7%. За своїм науковим потенціалом Харківська область посідає 2 місце в Україні після Київської. Тут зосереджено 167 науково-дослідних та конструкторських організацій.

На підприємствах області зосереджено все виробництво парових турбін, 70% всієї електротехнічної промисловості, 60% - тракторів, 55% - підшипників, 50% видобутку газу, виробництво майже половини верстатів з числовим програмним управлінням, радіоелектроніки, облицювальної плитки, фармацевтичних препаратів, 23% шиферу, 20% цементу тощо.

Найбільші підприємства регіону - заводи ім. Малишева, тракторний, авіаційний, електромеханічний, машинобудівний ФЕД, "Серп і молот", НВО "Турбоатом", "Електроважмаш", "Хартрон", ВО "Хімпром", "Укрелектромаш". Усього в області 568 підприємств, на яких працює понад 280 тис. осіб.

У 1996 році промислової продукції в області вироблено втричі менше, ніж у 1990 році. За цей період використання потужності підприємств знизилися вдвічі, а кількість впроваджених на них технологій - майже на 80%. У кілька разів знизився рівень рентабельності підприємств Харківщини. В області 406 колективних підприємств (71% від усіх). Вони виробили 54% всього обсягу продукції.

Харківщина — великий культурний центр. За кількістю вищих навчальних закладів (83) область посідає третє місце в Україні, за кількістю театрів (6) - шосте.

У Харкові діють 35 готелів різних розрядів - від вищого до четвертого.

Зручне транспортно-географічне розташування Харкова та його потужний промисловий потенціал зумовили перетворення міста на один із найбільших транспортних вузлів України і всього СНД. В обласному центрі діють 3 залізничні та 4 автобусні вокзали. Головний транспорт — залізничний. Найважливіші магістралі, що проходять через Харків: Москва-Севастополь, Харків-Львів, Брянськ-Маріуполь. Пасажирські поїзди з'єднують Слобожанщину з усіма обласними центрами країни.

Основні автотраси регіону: Москва-Сімферополь, Київ-Ростов, Харків-Суми. Автобусні маршрути з'єднують Харків з населеними пунктами всіх сусідніх областей, а також Київської, Запорізької та Черкаської.

У 1995 році виконано роботи першого етапу реконструкції Харківського аеропорту. Він переобладнаний згідно з нормами іКАО, що дозволило ввести в дію міжнародний сектор аеровокзалу й поновити авіалінії до дев'ятьох країн близького та далекого зарубіжжя, приймати в аеропорту літаки великої вантажопідйомності.

В області функціонує 591 АТС. Міжміський та міжнародний зв'язок здійснюється через дві АМТС, одна з них належить ОДПЕЗ (обласне державне підприємство електрозв'язку) "Харківтелеком", друга - акціонерному товариству "Утел".

Послуги стільникового зв'язку надає СП "Український мобільний зв'язок", пейджингового зв'язку - "Піт-зв'язок". Місцеву мережу розвивають також ТОВ РКТ "інтерзв'язок" та АТ "інтернаціоналіст".

Харківтелеком спільно з СП "УМЗ" встановив базові станції мобільного зв'язку вздовж усіх шляхів державного значення. Таким чином, стільниковим зв'язком охопили близько 70% території області. Для поліпшення телефонного зв'язку в місті розпочато створення цифрового кільця навколо Харкова.

Головний напрям інвестування - машинобудівний та паливно-енергетичний комплекси.

На Харківщині розроблено програму залучення інвестицій в економіку регіону, згідно з якою до пріоритетних напрямів інвестування належать: переоснащення підприємств машинобудування, легкої промисловості, впровадження нових технологій у виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, захист навколишнього середовища, впровадження енерго- та ресурсозбережних технологій, розвиток паливно-енергетичного комплексу, транспорту, зв'язку, малого та середнього бізнесу.

Незважаючи на тривалий термін окупності вкладених коштів, головний напрям інвестування — машинобудівний та паливно-енергетичний комплекси (розвиток Шебелинського газового родовища). Серед потужних інвестиційних проектів - реконструкція цукрових заводів ($56 млн), впровадження сучасних технологій вирощування сільгоспкультур ($12 млн), реконструкція міжнародного аеропорту ($80 млн), продовження будівництва метрополітену ($360 млн).

В області за минулий рік виготовлено і реалізовано промислової продукції на суму понад 30,5 млрд. грн. Приріст обсягів промислового виробництва склав 9,63%. За темпами його зростання область випередила таких традиційних лідерів, як Дніпропетровська і Донецька області.

Уперше за усі роки української незалежності галузь машинобудування закінчила рік з високою позитивною динамікою в 117,03%.

Участь провідних підприємств області в ряді державних програм розвитку, дозволила освоїти виробництво нових видів промислової продукції: тягових і електродвигунів, апаратури управління для маневрових тепловозів, унікального гідрогенератора потужністю 420 мВт для Дністровської ГАЕС (ДП «Електроважмаш»); паливної апаратури стандартів Євро-2 і 3 для різних двигунів (ВАТ «Чугуївський завод паливної апаратури»); кабельно-провідникової продукції (ЗАТ «Південкабель»), конструкції вузлів та агрегатів для сільгосптехніки та автомобільної промисловості (ЗАТ «ЛКМЗ»); дорожньої техніки («ХТЗ»), тощо.

Наполеглива робота з реалізації багатомільйонних закордонних контрактів, зокрема, по виготовленню статора турбогенератора для ТЕС «АКСУ» (Казахстан), комплексу енергетичного обладнання для станцій «Кайга» і «Раджастан» (Індія), енергетичного обладнання для замовників Мексики і Російської Федерації, вузлів і агрегатів для сільгосптехніки цілого ряду підприємств Білорусі та Росії дозволила довести показник експортованої продукції до 29% від загального обсягу реалізації.

А відтак, тільки торік інвестиції в основний капітал в промисловому комплексі склали понад 3,7 млрд. грн., з яких близько 70% — власні кошти підприємств.

Впровадження новітніх технологічних процесів, в яких застосовуються інноваційні або вдосконалені методи виробництва, вже давно стали пріоритетними напрямами розвитку промисловості області. І це вкрай важливо напередодні вступу України до Всесвітньої організації торгівлі, адже наш промисловий комплекс повинен бути конкурентоспроможним.

Так, на «Харківському підшипниковому заводі» уведений новий виробничий комплекс зі створення підшипникових компонентів, що виготовляються методом гарячого штампування. Загальна площа комплексу становить 10000 м², обсяг інвестицій — понад 26 млн. дол. США. На «Заводі «Південкабель» впроваджується проект загальною вартістю 62 млн. дол. США з освоєння виробництва волоконно-оптичних кабелів модульного типу. Такі приклади впровадження інноваційних виробництв можливо продовжувати і далі.

І як результат — зростання кількості інноваційно активних підприємств, збільшення на третину обсягу реалізованої ними інноваційної продукції і головне — зростання продуктивності праці в промисловості на 28%.

Кількість прибуткових підприємств в промисловості за минулий рік склала 69,2%, а отриманий ними прибуток — понад 2 млрд. грн.

Упродовж останніх років, що важливо, зрушення відбувалися у самій структурі промислового виробництва, збільшення в ній питомої ваги машинобудування. Зростання випуску машинобудівної продукції в 2007 році на таких підприємствах-лідерах вітчизняної промисловості, як: ВАТ «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе» — на 57,2%, ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» — на 44,7%, ДП «Укрспецвагон» — на 100%, ДП «ХПЗ ім. Т. Шевченка» — на 26,5%, ЗАТ «ЛКМЗ» — на 39,5%, ЗАТ «Південкабель» — на 16,8%, ДНВП «Об’єднання «Комунар» — на 15,8%, ДП «Завод «Електроважмаш» — на 15,5%, ВАТ «ХарП» — на 15% та інших, закономірно призвело до високих результатів у промисловості в цілому.

Крім машинобудування, зростання виробництва в минулому році забезпечили ще десять з тринадцяти галузей. В тому числі: добування корисних копалин — 144%, оброблення деревини та виробів з неї — 184,3%, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення — 114,9%, будівництво — 112,7%, хімічна та нафтохімічна промисловість — 110,6%, харчова промисловість — 108,9%, легка промисловість — 102,4%.

На загальнодержавній виставочній акції «Барвиста Україна» Харківщина одержала найвищу оцінку. Третій рік поспіль наша область була визнана «Регіоном-лідером по виробництву кращих вітчизняних товарів року». Підприємства області вибороли 97 золотих медалей Всеукраїнського конкурсу «Кращий вітчизняний товар року» і 24 «Золотих символів конкурсу».

Разом з тим, тільки минулого року нарешті вдалось отримати перші результати від довготривалої і виснажливої роботи з різними урядами щодо майбутнього так званих «проблемних» підприємств області — «Завод ім. Малишева», «ХЕМЗ», «Електроапаратура», «Протон» і деякі інші. Причому ситуація на трьох з них — «Заводі ім. Малишева», Первомайському «Хімпромі» та Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві — настільки критична, що з 38 млн. грн. боргу по заробітній платі в промисловості — 71% складають саме їх зобов’язання.

Малюнок 4. – Зовнішньоторговельний оборот області, млрд. дол. США	Малюнок 4. – Обсяги реалізованої продукції у промисловості, млрд. грн
	Високотехнологічний сектор інше
Малюнок 4. – Обсяги реалізованої продукції по машинобудуванню, млрд. грн	Малюнок 4. – Технологічна структура експорту за 2007 рік, %

На підприємствах паливно-енергетичного комплексу області з метою сталого забезпечення споживачів енергоносіями були проведені масштабні ремонтно-відновлювальні роботи, модернізацію та введення нових потужностей. Зокрема, «Харківобленерго» за минулий рік на реалізацію власної інвестиційної програми розвитку витратило 69,3 млн. грн.

Сьогодні особливого значення набуває збільшення власного видобутку енергоресурсів і виконання обласної Програми розвитку паливної галузі Харківської області до 2010 року. За рік освоєно 360,5 млн. грн. капітальних вкладень на буріння та випробування пошуково-розвідувальних свердловин. Відкриті нові поклади паливно-енергетичних копалин на Аксютівському, Качалівському, Борисівському, Наріжнянському родовищах, а також введено в дослідно-промислову розробку нове родовище Денисівське (Чугуївський район).

За рахунок усіх джерел фінансування введено в експлуатацію 222 км газопроводів, газифіковано 10 тисяч 720 квартир та домоволодінь, що на 700 квартир більше ніж у 2006 р. До 20 населених пунктів газ був поданий вперше. Рівень газифікації області досяг 67,6%, що на 2,6% вище рівня 2006 р.

Новий поштовх у питаннях енергозбереження в господарському комплексі та бюджетній сфері області відбувся після наради, проведеної Президентом України Віктором Ющенком в листопаді минулого року в м. Алчевську щодо реалізації державної програми забезпечення умов енергетичної безпеки країни та перегляду державної програми енергозбереження.

Адже традиційне залишкове фінансування у питаннях енергозбереження і у Харківській області також призвело до збільшення у звітному році споживання енергоресурсів: в сільському господарстві на 9%, в комунально-побутовій сфері — на 6%, у промисловості — на 4%, в транспортній галузі — на 2%.

З цього приводу у Харківській області за участі спеціалістів НАН України, НТУ «ХПІ», Харківської національної академії міського господарства та Інституту проблем машинобудування розпочата розробка першої в Україні регіональної концепції «Управління енергозбереженням». Крім того, проведено аналіз реалізації існуючих галузевих програм енергозбереження, виявлені гострі проблемні питання запровадження енергозберігаючих заходів.

В цілому в паливно-енергетичній галузі області в цьому році необхідно, в першу чергу:

— підвищити ефективність використання енергетичного потенціалу підприємствами електроенергетики і паливної галузі з метою зменшення енергомісткості виробленої продукції;

— забезпечити стабільне енергопостачання споживачів області, повні розрахунки за енергоносії та погасити накопичені борги, в тому числі і шляхом реалізації положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК»;

— замінити застаріле та низько ефективне котельне обладнання (з ККД до 60%) в бюджетних установах і закладах, а також в житлово-комунальному господарстві.

У роботі підприємств транспорту, зв’язку та дорожнього господарства основним пріоритетом були зусилля по реконструкції і подальшому розвитку відповідної інфраструктури.

У транспортній галузі залізничний транспорт залишається одним з основних складових транспортної системи області, де обсяг пасажироперевезень збільшився на 1,5 млн. осіб, а обсяг перевезених вантажів зріс на 12,5% і склав 140 млн. тонн.

Автомобільним транспортом усіх форм власності перевезено майже 170 млн. пасажирів, що на 2,4% більше, ніж торік. Завдяки інвестиційним програмам продовжується оновлення рухомого складу пасажирського транспорту. На 35,8% збільшився обсяг вантажних автоперевезень.

Основна робота дорожнього комплексу була спрямована на забезпечення безперебійного та безпечного руху транспорту на дорогах області. За 2007 рік на рахунки Служби автомобільних доріг у Харківській області надійшло з усіх джерел близько 830 млн. грн., у тому числі 622 млн. грн. кредитних коштів на будівництво відрізку дороги Харків — Перещепіне (автомагістралі Харків-Сімферополь на території Харківської області).

Харківським метрополітеном перевезено за рік 222,5 млн. пасажирів, але це майже на 15 млн. пасажирів менше ніж в 2006 році. Тільки за рахунок цього метрополітен втратив понад 10 млн. грн. доходів.

Торік Харківською філією ВАТ «Укртелеком» було встановлено 35 тис. одиниць телефонів, більшість з них громадянам пільгових категорій, в тому числі 2083 телефонів встановлено ветеранам війни.

Для сталої роботи у 2008 році в галузі транспорту і зв’язку першочергово необхідно: забезпечити виконання Державної та обласної програм розвитку автомобільних доріг загального та доріг місцевого користування; продовжити телефонізацію області та подальше впровадження високорентабельних послуг зв’язку на базі новітніх технологій.

У Харківській області багато уваги в минулому році було приділено питанням покращання інвестиційного клімату та залучення іноземних інвестицій в економіку. Всього прямих іноземних інвестицій було залучено 377 млн. дол. США. За абсолютним їх приростом Харківська область займає 2-е місце в Україні.

Станом на 1 січня 2008 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області склав 1 млрд. 282 млн. дол. США. Обсяг іноземних інвестицій, у розрахунку на одного жителя регіону, збільшився в 1,3 рази і склав 460 дол. США. Це 3-й показник по Україні.

Для експортоорієнтованої економіки Харківської області зовнішня торгівля стає здебільшого серед важливіших наповнювачів бюджетних коштів регіону. Зовнішньоторговельний обіг області за минулий рік зріс на 21,5% і склав 3 млрд. 435 млн. дол. США. Вперше за останні роки експорт перевищив обсяг в 1 млрд. дол. США і склав 1 млрд. 147,5 млн. грн. До того ж його приріст в 29,1% значно випередив приріст імпорту, який за 2007 рік дорівнює 18,9%.

При цьому важливо зазначити, що у технологічній структурі експорту області домінує високотехнологічний сектор, питома вага якого склала 50,9% від загального обсягу експортних поставок. Його зростання на 26,2% відбулось, насамперед, за рахунок: електричних машин і устаткування (на 25,5%), наземних транспортних засобів (на 21,9%), котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв (на 43,2%), приладів і апаратів (на 26,4%), фармацевтичної продукції (на 28%).

Для порівняння, в середньому по Україні частка продукції високотехнологічного сектору в експорті складає лише 18,1%.

Зрозуміло,що названі здобутки у зовнішньоекономічній діяльності були досягнуті не тільки за рахунок наполегливої праці суб’єктів ЗЕД, а й завдяки достатньо ефективній організаційній роботі відповідних підрозділів місцевої виконавчої влади, які майже щоденно опікувалися всім, що має відношення до ЗЕД, починаючи від питань росту іміджу регіону і до прямого лобіювання конкретних угод та контрактів із зарубіжними підприємцями.

З метою виконання завдань Регіональної програми розвитку експортного потенціалу Харківської області на 2007–2008 роки, яка є, до речі, єдиною в Україні, в минулому році було проведено 9 міжнародних виставково-презентаційних заходів в Німеччині, Чехії, Росії, Білорусії, Туреччині. В заходах прийняли участь 111 харківських підприємств. Угод підписано на суму 386 млн. грн.