ПР

—

продукція рослинництва;

ПТ

—

продукція тваринництва;

ПРТ

—

продукція рослинництва та тваринництва;

ВТМ

—

вихідні технологічні матеріали: насіння, добрива, пестициди та інші;

ВПСМ

Е_ПЕ

—

повна енергоємність енергоресурсів, необхідних безпосередньо для виробництва одиниці ПРТ;

Е_ВТМ

—

повна енергоємність ВТМ, необхідних для виробництва одиниці ПРТ;

Е_Р

—

повна енергоємність (відтворення) робочої сили під час виробництва одиниці ПРТ;

Е_ОВФ

—

повна енергоємність ОВФ, амортизованих під час виробництва одиниці ПРТ;

Е_ПЕ

—

повна енергоємність енергоресурсів, необхідних безпосередньо для виробництва ПР на площі 1 га, МДж/га;

Е_ВТМ

—

повна енергоємність ВТМ, необхідних для виробництва ПР на площі 1 га, МДж/га;

Е_Р

—

повна енергоємність (відтворення) робочої сили під час виробництва ПР на площі 1 га, МДж/га;

Е_ОВФ

—

повна енергоємність ОВФ, амортизованих під час виробництва ПР на площі 1 га, МДж/га.

Е_Е

—

повна енергоємність електроенергії для виробництва ПР, яка зібрана з площі 1 га, МДж/га.

m

—

кількість груп споживачів електроенергії;

q_e

—

енергетичний еквівалент електроенергії, МДж/кВт·год;

N_i

—

встановлена потужність і-го споживача електроенергії, кВт;

t_i

—

час роботи електроприводу і-ої машини для виробництва, год/т;

n_i

—

кількість і-тих споживачів електроенергії;

U_K

—

урожайність основної культури, т/га.

Е_ПМА

—

повна енергоємність палива для МА, що витрачається при виробництві ПР на площі 1 га, МДж/га дорівнює —

m

—

кількість типів МА, які виконують технологічний процес вирощування та збирання ПР;

q_n

—

енергетичний еквівалент n-го виду палива, МДж/кг;

g_i

—

питома витрата палива і-м МА, кг/га, яка береться з технологічної карти або визначається за формулою:

g_е

—

питома витрата палива, кг/кВт^.год;

N_n

—

номінальна потужність двигуна, кВТ;

К_З

—

коефіцієнт завантаження двигуна (для енергомістких операцій 0,80…0,95, для малоенергомістких 0,60…0,70);

W_Г

—

продуктивність МА за 1 годину змінного часу, га/год.

Е_ПА

—

повна енергоємність палива для автотранспортних засобів (автомобілів та автомобілів із причепами), які застосовуються у технології для перевезення ПР, яка зібрана з 1 га дорівнює

q_n

—

енергетичний еквівалент n-го виду палива, МДж/кг;

g_іА

—

питомі витрати палива для перевезення 1-ї тони ПР і-м типом автотранспортних засобів, кг/т, значення яких береться з технологічної карти або визначається за формулою:

Н_А

—

лінійна норма витрат палива на 100 км пробігу, л;

a_A

—

збільшення лінійної норми витрат палива в залежності від категорії дороги та інших факторів, %;

L

—

відстань перевезень, км;

γ_П

—

щільність палива, кг/л;

Q_A

—

маса вантажу, який перевозиться (вантажопідйомність автотранспортних засобів), т.

Е_Т

—

повна енергоємність твердого, газоподібного та інших видів палива, що їх витрачають для виробництва ПР, яка збирається з площі 1 га, МДж/га, дорівнює

n

—

кількість типів автотранспортних засобів;

q_тi

—

енергетичний еквівалент палива відповідно типу двигуна автотранспортних засобів, МДж/кг;

M_i

—

маса палива і-го виду, що витрачається для виробництва 1-ї тони ПР, МДж/т.

п_Н, п_МД, п_ОД, п_П, п_В

—

норма застосування відповідно насіння, органічних та мінеральних добрив, пестицидів і води для зрошення, кг (т) (м³)/га. Норма застосування органічних та мінеральних добрив ураховує енергопотенціал ґрунту та витрати енергії на його відтворення.

е_Н, е_МД, е_ОД, е_П, е_В

—

повна енергоємність (енергетичні еквіваленти) ВТМ, МДж/кг(т)(м³) відповідно: насіння, мінеральних та органічних добрив, пестицидів, води.

Т_ОД

—

строк дії органічного добрива, Т_ОД = 3роки.

e_РО, е_РД

—

повна енергоємність 1 люд.-год затрат праці відповідно основних (трактористи, комбайнери та інші) і допоміжних (сівальники, вантажники та інші) сільськогосподарських робітників, МДж/люд.-год (енергетичний еквівалент затрат живої праці – додаток 1);

n_ЗО, n_ЗД

—

питомі трудовитрати відповідно основних і допоміжних сільськогосподарських робітників на виробництво ПР з врахуванням оплати праці в галузі, люд.-год./га. Вони підраховуються за допомогою технологічних карт для вирощування і збирання ПР.

Е_С

—

повна енергоємність будівель (споруд) машинного двору, амортизованих під час виробництва ПР, МДж;

Е_О

—

повна енергоємність обладнання машинного двору, амортизованих під час виробництва ПР, МДж;

Е_МА

—

повна енергоємність МА, амортизованих під час вирощування та збирання ПР, МДж/га;

Е_ТЗ

—

повна енергоємність автотранспортних засобів, амортизованих під час вирощування та збирання ПР, МДж/га;

S

—

площа виробництва ПР, га.

е_С

—

повна енергоємність 1 м³ будівлі машинного двору (додаток 2);

К₀

—

коефіцієнт, що показує, яка частка певної ПР у вартісному виразі складає від загального обсягу виробництва продукції господарства;

К_АБ

—

нормативні коефіцієнти відрахувань на амортизацію будівель машинного двору, % (К_АБ =5%);

V_БУД

—

загальний об’єм будівель, м³.

е_О

—

повна енергоємність 1 кг обладнання машинного двору;

К_АО

—

нормативні коефіцієнти відрахувань на амортизацію обладнання машинного двору, % (К_АО =15%);

m_О

—

маса обладнання машинного двору, кг.

і

—

індекс типу МА;

а_Рі

—

коефіцієнти відрахувань на амортизацію і капітальний ремонт енергетичного засобу та сільськогосподарської машини і-ого машинного агрегату, а_Рі = 15%;

а_Т.і

—

коефіцієнти відрахувань на поточний ремонт і технічне обслуговування енергетичного засобу та сільськогосподарської машини і-ого машинного агрегату, а_Т.і = 6,5%;

m_ЕЗі, m_СГМі

—

маса відповідно енергетичного засобу та сільськогосподарської машини і-го машинного агрегату, амортизованих під час виробництва ПР, кг;

Е_ЕЗі, Е_СГМі

—

питомий енергетичний еквівалент — повна енергоємність, яка віднесена до 1 години 1 кг маси відповідно окремого енергетичного засобу або сільськогосподарської машини і-го машинного агрегату технологічного комплексу, МДж/(кг год.);

W_Г

—

продуктивність за 1 годину змінного часу і-ого МА, га/год.;

К_МА

—

кількість МА.

і

—

індекс типу транспортного засобу;

m_Пі

—

маса причіпа і-го транспортного засобу, амортизованого під час виробництва ПР, кг;

Е_Пі

—

питомий енергетичний еквівалент - повна енергоємність, яка віднесена до 1 години 1 кг маси відповідно окремого причіпа і-го транспортного засобу технологічного комплексу, МДж/(кг год.);

W_ТГ

—

продуктивність за 1 годину змінного часу і-ого транспортного засобу, т(м³)/год.;

U

—

урожайність ПР або норма внесення технологічного матеріалу, т/га, м³/га.

Е_ПР

—

кількість енергії, що одержана з врожаєм на 1 га,

α_О, α_П

—

повна енергоємність 1 т маси відповідно основної і побічної ПР;

U_П

—

урожайність побічної ПР, т/га.

П_ЕН

—

екологічно допустима межа енергонасиченості технологічного процесу виробництва ПР, П_ЕН = 30000 МДж/га за 1 рік.

Е_ПЕ

—

повна енергоємність енергоресурсів, необхідних для виробництва продукції тваринництва, МДж/кг;

Е_ВПСМ

—

повна енергоємність ВПСМ, необхідних для виробництва продукції тваринництва, МДж/кг;

Е_Р

—

повна енергоємність відтворення робочої сили під час виробництва продукції тваринництва, МДж/кг;

Е_ОВФ

—

повна енергоємність основних виробничих фондів, амортизованих під час виробництва продукції тваринництва, МДж/кг;

Е_Е

—

затрати сукупної енергії на споживану електроенергію, МДж/кг.

W

—

загальний річний обсяг виробленої основної товарної продукції, кг;

m

—

кількість груп споживачів електроенергії;

q_e

—

енергетичний еквівалент електроенергії, МДж/кВт·год;

N_i

—

встановлена потужність і-го споживача електроенергії, кВт;

t_i

—

час роботи електроприводу і-ої машини, год/рік;

n_i

—

кількість і-тих споживачів електроенергії;

Е_ПММ

—

затрати сукупної енергії на споживані паливно-мастильні матеріали:

m

—

кількість груп машин, установок;

q_пi

—

енергетичний еквівалент і-го виду паливо-мастильних матеріалів, МДж/кг;

g_пi

—

питома витрата палива і-ою машиною, кг/год;

n_i

—

кількість і-тих установок, машин;

t_i

—

час роботи і-ої машини, установки за рік;

Е_Т

—

затрати сукупної енергії на споживані тверді, газоподібні та інші види палив

n

—

кількість видів палива;

q_тi

—

енергетичний еквівалент і-го виду палива, МДж/кг;

M_i

—

маса палива і-го виду, що споживається протягом року.

Е_РТ

—

повна енергоємність відновлення поголів’я стада (ремонтні тварини):

m

—

кількість вікових груп тварин;

q_твi

—

енергетичний еквівалент вирощування однієї і-го виду ремонтної тварини, МДж/рік;

n_i

—

кількість ремонтних тварин і-го віку;

Е_КВ

—

повна енергоємність виробництва кормів:

n

—

кількість видів корму;

q_вкi

—

енергетичний еквівалент на виробництво сухої речовини і-го виду корму, МДж/кг;

В_і

—

кількість і-го виду корму, що споживається тваринами протягом року, кг;

С_і

—

вміст сухої речовини в 1 кг і-го корму, кг/кг;

Е_КП

—

повна енергоємність підготовки кормів:

q_кпi

—

енергетичний еквівалент підготовки сухої речовини і-го виду корму, МДж/кг;

Е_В

—

повна енергоємність підготовки споживаної тваринами протягом року води:

m

—

кількість вікових груп тварин і птиці;

q_в

—

енергетичний еквівалент води — 2,3 МДж/м³ = const;

g_в

—

питоме споживання води і-тих вікових груп тварин і птиці, м³/гол в рік;

n_i

—

кількість тварин і птиці і-х вікових груп;

Е_П

—

повна енергоємність виробництва підстилки:

m

—

кількість видів підстилки;

q_пi

—

енергетичний еквівалент сухої речовини на виробництво і-го виду підстилки, МДж/кг;

В_і

—

кількість підстилки і-го виду, кг;

L_і

—

вміст сухої речовини в 1 кг і-го підстилки, кг/кг;

Е_ВП

—

повна енергоємність використаних протягом року ветеринарних препаратів:

m

—

кількість найменувань ветеринарних препаратів;

q_впi

—

енергетичний еквівалент і-го виду ветеринарного препарату, МДж/шт;

К_і

—

кількість ветеринарних препаратів і-го виду, що використані протягом року, шт.

m

—

кількість груп професій, що необхідні для виробництва ПТ;

q_рi

—

енергетичний еквівалент затрат праці робітників ферми, МДж/люд.-год.;

n_і

—

кількість працівників і-ої професії;

t_і

—

кількість годин, що відпрацьовані одним працівником і-ої професії за рік, год.

Е_ЗМ

—

енергоємність засобів механізації:

m_сир

—

маса сировини, що переробляється, т/рік;

Q_м

—

продуктивність обладнання, т/год;

q_і

—

енергетичний еквівалент машини, що входить до обладнання і-го типу, МДж/кг;

G_мі

—

маса і-ої машини, кг;

α_р, α_то

—

річні нормативи відрахування на реновацію і ремонт за типами машин, %;

T_ні

—

річне нормативне завантаження і-ої машини, год;

m_тм

—

річна маса матеріалу, що транспортується, т;

L_і

—

плече перевезення сировини, матеріалів, тварин тощо, км;

h_і

—

питома витрата вантажу на одиницю продукції, кг/кг;

β_і

—

коефіцієнт використання пробігу;

α’_р, α’_то

—

річні відрахування на реновацію, ТО і поточний ремонт і-ої машини, яка входить до складу автопоїзда (автомобіль і причеп), на 1000 км пробігу, %;

Е_Б

—

енергоємність будівель і споруд:

q_бі

—

енергетичний еквівалент будівлі і-го типу, МДж/м²;

S_і

—

площа будівлі, м²;

α_рі

МДж/кг,

де

Енергетична ефективність технології виробництва ПТ оцінюється коефіцієнтом енергетичної ефективності:

де

Вигідна така технологія, яка на одиницю затраченої сукупної енергії забезпечує найбільший вихід енергії у продукції.

Приклад визначення енергоємності виробництва молока. Відповідно до викладеної вище методики проведено енергетичний аналіз ферми на 400 голів безприв’язного боксового утримання (ТП 801-01-80.32.87).

Визначені показники енергоємності і енергомісткості основних складових з виробництва молока.

Розрахунок енергоємності і енергомісткості проводиться згідно технологічних операцій та енергетичних еквівалентів (Додаток 2). Для розрахунку повних енерговитрат виробництва молока прийняли наступні вихідні дані:

середньорічне поголів’я тварин (гол.):

корови – 408;

нетелі – 15;

телята до 3-х місячного віку – 132;

телята від 3 до 6 місяців – 95;

тривалість зимового періоду – 230 днів, літнього - 135;

річний надій на одну корову – 3500 кг молока;

щорічне вибракування – 22%;

60% отелів в першому півріччі і 40% у другому;

діловий вихід телят на 100 корів – 93; на 100 нетелів – 100 голів;

середня жива вага корови – 550 кг;

середня жива вага теляти при народженні – 30 кг, при реалізації у 6-місячному віці – 147 кг;

робота обслуговуючого персоналу передбачена в одну зміну, крім операторів по догляду за тваринами, які працюють в дві зміни;

тривалість робочого тижня – 41 год., при 5-денному тижні;

кількість обслуговуючого персоналу – 34 чол.

Затрати сукупної енергії на споживану електроенергію:

= 4,21 МДж/кг

Затрати сукупної енергії на споживання рідкого палива та мастильних матеріалів:

= 1,46 МДж/кг.

Затрати сукупної енергії на споживання теплової енергії:

= 3,75 МДж/кг.

Повна енергоємність відновлення поголів’я протягом року склала 18219,08 ГДж з врахуванням того, що поголів’я ремонтних телиць дорівнює 98 гол., тоді питомі затрати енергії на відновлення поголів’я складають 12,7 МДж/кг.

Повна енергоємність виробництва кормів складає:

= 15,82 МДж/кг.

Повна енергоємність підготовки кормів:

= 18,5 МДж/кг.

З розрахунку внесення на голову за добу 0,6 кг підстилки, її річна потреба складає 117,5 т. Тоді повна енергоємність виробництва підстилки дорівнює:

= 1,2 МДж/кг.

Повна енергоємність споживаної тваринами протягом року води:

= 0,0146 МДж/кг.

Повна енергоємність ОВФ (машин та обладнання, будівель і споруд) Е_ОВФ, амортизованих під час виробництва продукції тваринництва, дорівнює:

= 1,078 + 0,6 +0,12 = 1,898 МДж/кг.

Повна енергоємність (відтворення) робочої сили:

= 2,34 МДж/кг.

В результаті виконаних розрахунків визначаємо повну енергоємність виробництва продукції тваринництва Е_ПТ у мегаджоулях на одиницю продукції (1 кг):

= 61,86 МДж/кг.

Енергетичний еквівалент молока складає 3,07 МДж/кг.

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності складає:

= (3,07/61,86)·100% = 4,9%.

Біоенергетична оцінка показала, що коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва молока складає близько 5 %, що є досить низьким.

При врахуванні супутньої (телята, вибракувані тварини, приріст телят) та побічної (екскременти) він може суттєво зрости (в три-чотири рази).

В структурі питомих затрат енергії на виробництво молока (таблиця 1) найбільшу питому вагу займають корми, ремонтне поголів’я та енергоносії. Питома вага підготовки води та використання ветеринарних препаратів настільки мала, що цими складовими можна знехтувати.

Таблиця 1.

Структура питомих затрат енергії за видами

4. Енергетична ефективність та екологічна небезпечність технологій виробництва продукції рослинництва

Аналіз енерговитрат при механізованому виробництві таких провідних культур, як озима пшениця, кукурудза на зерно, соняшник, цукровий буряк був проведено В.І. Пастуховим. Причому проаналізовані як фактичні витрати ресурсів в енергетичному еквіваленті в господарствах в порівнянні з типовими технологіями так і було проведено аналіз за видами ресурсів та за функціональними групами технологічних операцій.

Встановлено, що за типовими технологіями передбачені енерговитрати в межах від 14,4…17,4 ГДж/га (соняшник і кукурудза на зерно) до 27,8…33,5 ГДж/га (озима пшениця і цукровий буряк).

Порівняльний аналіз за видами ресурсів показав перевагу основних технічних засобів на цукровому буряку (4,3 ГДж/га) та енергоносіїв на кукурудзі, соняшнику і особливо на цукрових буряках (відповідно 3,8; 2,9; 6,7 ГДж/га), а також живої праці на цукрових буряках, яка застосовується при формуванні густоти рослин.

При вирощуванні озимої пшениці особливо високі енерговитрати на добрива і насіння, що свідчить про необхідність звертати особливу увагу на визначення норми висіву насіння.

Аналіз функціональних груп операцій показав, що на основній підготовці ґрунту найвищі витрати енергії при виробництві цукрового буряку (3,5 ГДж/га), найменші — на кукурудзі (1,5 ГДж/га).

На догляді за рослинами високі витрати на озимій пшениці (2,3 ГДж/га), що є результатом внесення енергоємних міндобрив під час весняного підживлення, а також на цукровому буряку (1,9 ГДж/га) із-за ручної (живої) праці на формуванні густоти.

На збиранні врожаю найбільші затрати з енергоємності має цукровий буряк (7,5 ГДж/га), що пов’язано із трудомісткістю роботи на викопуванні коренеплодів.

Таким чином за співвідношенням видів ресурсів найбільшу частку складають енергоносії, особливо при виробництві просапних культур. А за співвідношенням функціональних груп операцій найвища частка витрат енергії — витрачається на збиранні врожаю, особливо цукрового буряку. Досить значна частка належить групі операцій по передпосівній підготовці ґрунту і сівбі озимої пшениці.

Проведений аналіз даних з енергоємності свідчить, що для ефективного провадження сільськогосподарського виробництва актуальними і необхідними є розробки високопродуктивних ресурсозберігаючих енергетичних засобів з низьким рівнем витрат палива та ресурсозберігаючих технологічних процесів вирощування пшениці і збирання врожаю цукрового буряку.

Для всебічного аналізу технологій виробництва продукції рослинництва необхідна комплексна оцінка технологічних процесів вирощування і збирання сільськогосподарських культур, яка поєднує енергетичну і грошову оцінки. Така оцінка повинна проводитися з врахуванням рівня ринкових цін, зокрема ціни на основне паливо, яке використовують в сільгоспвиробництві.

Один із можливих методів переходу від енергетичної до грошової оцінки, складений В.І. Пастуховим і уточнений авторами, містить наступний алгоритм.

1. Встановити ринкову ціну палива (прайс-лист товарних бірж) Ц_П, грн/кг.

2. Знайти з табличних даних енергетичний еквівалент палива α, МДж/кг.

3. Визначити коефіцієнт переведення енергетичної оцінки в грошову

грн/МДж.

4. Визначити середню ціну виробництва провідних сільськогосподарських культур за типовими технологіями С_Г, грн/га.

5. Визначити середню енергоємність даної сільськогосподарської культури за типовими технологіями Е_m, МДж/га.

6. Визначити виправний коефіцієнт

.

7. Визначити фактичну енергоємність виробництва даної сільськогосподарської культури Е_Ф, МДж/га.

8. Визначити вартість виробництва продукції певної сільськогосподарської культури з урожайністю (грошову оцінку)

грн/га.

Приклад можливості реалізації приведеного алгоритму для озимої пшениці за такими вихідними даними: ціна дизельного палива прийнята Ц_г = 1,40 грн/л, енергетичний еквівалент дизпалива α = 47,7 МДж/л.

Визначимо коефіцієнт переведення енергетичної оцінки до грошової:

Виправний коефіцієнт за розрахунками К_В = 2,28.

Енерговитрати, наприклад, для типової технології виробництва озимої пшениці за підрахунками Е_ф = 27752 МДж/га.

Грошова вартість даної технології:

=1860 грн/га

За підрахунками типової технології ціна виробництва озимої пшениці становить 1712 грн/га. Отже різниця 148 грн/га, тобто 8%.

Таким чином, за даними енерговитрат, обрахованих за певною сільгоспкультурою, можна визначити витрати в грошовому еквіваленті з певним рівнем точності.

Також можливо за чіткими затратами коштів визначити енергоємність виробництва тієї чи іншої сільськогосподарської культури.

Так, якщо в типовій технологічній карті певної культури підрахована ціна виробництва (витрати коштів на 1 га), то за цими даними можна обрахувати енергоємність, не вдаючись до розрахунків енергетичної оцінки окремих операцій, засобів механізації та в цілому механізованого технологічного процесу.

Отже, методи переходу між енергетичними і грошовими еквівалентами дозволяють при аналізі технологічних процесів в рослинництві оперувати, як енергетичною так і грошовою оцінкою.

Як вже відмічалося

енергетична ефективність технології виробництва ПР оцінюється коефіцієнтом енергетичної ефективності, який дорівнює відношенню кількості енергії, що одержана з врожаєм, до повної енергоємності основної і побічної ПР з одиниці площі.

Прийнято, якщо такий коефіцієнт більше 1,0; то така сільськогосподарська культура з точки зору енергетичної теорії є прибутковою, ефективною.

По розрахункам числового значення коефіцієнта енергетичної ефективності виробництва провідних сільгоспкультур, в цілому найбільш ефективна кукурудза на зерно з середнім значенням коефіцієнта — 7,46, коливаючись по господарствах від 7,05 до 7,63.

Найменш прибуткова озима пшениця — 5,03 (2,90...6,37).

Проміжне положення за енергетичною ефективністю серед провідних культур займають соняшник — 6,71 (4,74...9,73) та цукровий буряк 6,04 (2,80...12,21).

Серед господарств середня енергетична ефективність сільськогосподарських культур складає — 6,31, коливаючись від 5,90 до 7,97, тобто різниця між господарствами не суттєва.

Значно менший енергетичний ефект планується типовими технологіями — в середньому 2,71, коливаючись по культурах від 1,91 (цукрові буряки) до 3,48 кукурудза на зерно, що свідчить про планування високих енерговитрат при недостатній врожайності.

Тобто фактично, як за даними розрахунків, провідні культури енергетично рентабельні.

В тої же час із-за низьких ринкових цін на сільськогосподарську продукцію, які часто нижчі собівартості, в багатьох випадках виробництво сільськогосподарських культур або збиткове, або прибуток від нього незначний.

Велике значення має вплив технологій виробництва сільськогосподарських культур на довкілля за показником екологічності.

Рівень екологічності технології виробництва ПР визначається відповідним коефіцієнтом К_ЕК, який є відношенням фактичної енергоємності при виробництві певної культури до нормативної енергоємності, яку встановили на допустимої межі енергонасиченості технологічного процесу виробництва ПР, П_ЕН = 30000 МДж/га =30 ГДж/га за 1 рік.

Якщо значення коефіцієнту К_ЕК < 0,5 — таку технологію можна вважати екологозберігаючою, при К_ЕК = 0,5…1,0 — екологобезпечною, а при величині більше К_ЕК > 1,0 — екологонебезпечною.

Розрахунки коефіцієнту екологічності за типовими технологіями показали, що його середнє значення знаходиться в екологічно безпечних межах (0,5…1,0). Виключення склав цукровий буряк, виробництво якого за типовою технологією є екологічно небезпечним К_ЕК = 1,12. По культурі середня фактична величина коефіцієнту екологічності знаходиться в межах оптимально-допустимих К_ЕК = 0,19…0,46.

Приведені дані мають загальний характер і не можуть характеризувати такі екологічні показники, як ущільнення ґрунту, винос його з урожаєм тощо, але знаючи величину коефіцієнту екологічності можливо передбачити, що з його підвищенням посилюється і негативний вплив на одну із складових довкілля, якою є ґрунт.

З наведених даних бачимо, що, енергетична оцінка не є альтернативою повній екологічній та економічній оцінці. Однак вона дає можливість отримати більш об’єктивну і повну картину виробництва сільськогосподарських культур, незалежно від попиту продовольчого ринку, реально оцінити екологічну доцільність та економічну ефективності цього виробництва. Це дає можливість реально визначити паритет цін між продукцією і засобами в галузі рослинництва.

Таким чином, енергоємність виробництва є основою для розробки і впровадження в практику екологобезпечних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, а методика оцінки енергозбереження дозволяє визначити економічну доцільність і екологічну безпечність існуючих і розробляємих технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що дає можливість дотримання Закону України про енергозбереження та виконання відповідної держпрограми з економії енергоресурсів.

Використана література

1. Зангиев А.А. Оптимизация состава и режимов работы МТА по критериям ресурсосбережения: Автореф. дис… д-ра техн. наук: 05.20.03/ МИИСП им. Горячкина. — М., 1988. — 33с.

2. Диденко Н.К., Гречкосей В.Д., Мельник И.И. Обоснование состава комплексов машин для растениеводства // Механизация и электрификация сельского хозяйства. — 1980.—№9. — С. 4-5.

3. В.В. Гришко / Проблеми управління ресурсовикористанням у галузях агропромислового комплексу /енергетичні аспекти/. – К. Інститут економіки Міністерства економіки України, 1997. – 188 с.

4. В.В. Гришко, В.І. Перебийніс та В.М. Рабштина /Енергозбереження в сільському господарстві (економіка, організація, управління). – Полтава: «Полтава», 1996. – 280 с.

5. Медведовський О.К., Іваненко П.І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. - К.: Урожай, 1988.— 208 с.

6. Корчемний М. та інші. Енергозбереження в агропромисловому комплексі. – Тернопіль: 2001 – 657 с.