Фармацевтичний ринок - економічні взаємовідносини між суб’єктами та об’єктами, пов’язані з обміном фармацевтичних товарів і послуг, внаслідок чого формуються основні елементи ринку - попит, пропозиція та ціна.

Суб’єктів фармацевтичного ринку можна об’єднати в такі підсистеми: управління й регулювання - сукупність органів з координації та здійснення контролю за фармацевтичною діяльністю; виробництва лікарських препаратів та виробів медичного призначення і їх розподілу, до якої входять: вітчизняні виробничі, оптові та роздрібні підприємства, зарубіжні компанії, підсистема фармацевтичної інформації, що об’єднує спеціалізовані інформаційно-аналітичні видання, аналітичні компанії, бази даних і т.п.; підсистема безперервної фармацевтичної освіти; професійних громадських організацій (асоціацій, профспілок тощо); підсистема споживання, представлена амбулаторними і стаціонарними хворими.

Об’єктами фармацевтичний ринок є фармацевтичні та парафармацевтичні товари, послуги, ідеї, статистичні, інформаційні та дані маркетингових досліджень, потреби і переваги споживачів. Дія економічних законів на фармацевтичний ринок має свої особливості, визначені низкою чинників:

1) потреба в ліках, безпосередньо пов’язана зі здоров’ям і життям людини, внаслідок чого існує висока соціальна пріоритетність ліків, що визначає особливості формування пропозицій і попиту на них;

2) надання фармацевтичної допомоги населенню потребує особистих контактів лікаря та фармацевта, з одного боку, та споживача (пацієнта) - з іншого;

3) має місце нерівноцінність інформації про фармакотерапевтичні властивості ліків у їх виробників, фармацевтів і споживачів, тому справжню незалежність споживача на фармацевтичному ринку неможливо забезпечити внаслідок його недостатньої і непрофесійної інформованості;

4) у сфері фармації (як і у всій системі охорони здоров’я) недостатньо визначено та нечітко простежується зв’язок між витратами праці фармацевтичних працівників і їх кінцевими результатами, внаслідок чого робота працівників аптек має яскраво виражений соціальний характер, яка в той же час не підлягає точній кількісній оцінці;

5) використання особливого механізму господарювання у фармацевтичній діяльності диктується необхідністю об’єднання економічної ефективності (Фармакоекономіка) та соціальної справедливості;

6) фармацевтичний ринок є розвиненим ринком з високим рівнем конкуренції та постійно зростаючими витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Виходячи із соціально-економічних особливостей фармацевтичного ринку, слід виділити сучасні вимоги до оптимального розподілу лікарських препаратів: постійний контроль за наявністю основних (життєво необхідних) лікарських препаратів; нормування їх споживання в умовах стаціонарного лікування і хворими, які належать до пільгового контингенту; вдосконалення існуючого механізму оплати ліків за рахунок бюджетних асигнувань і страхових коштів (Реімбурсація); здійснення контролю за обгрунтованістю використання тих або інших лікарських препаратів під час лікування тощо.

Світовий фармацевтичний ринок є складним, багаторівневим, поліфункціональним утворенням зі стабільно високими темпами зростання виробництва, продажу і, відповідно, показниками рентабельності. Ці причини пов’язані зі специфікою лікарських препаратів як товару, попит на який зростає незалежно від економічних і політичних чинників. На три фармацевтичні регіони планети (США, Європа і Японія) припадає близько 80% всього ринку лікарських препаратів. Незважаючи на суттєвий розвиток Китаю, Індії, Бразилії та Туреччини, фармацевтичний ринок США залишається найбільшим у світі зі щорічними темпами зростання (понад 8%). Частка США в глобальному фармацевтичний ринок становить 36%, тоді як 5 років ця величина становила 54%. Сьогодні в Європі відзначається деяке зниження темпів росту фармацевтичний ринок (на 1-2% на рік за рахунок входження до нього східноєвропейських країн). При цьому Франція, Німеччина, Великобританія, Італія та Іспанія забезпечують понад 70% обсягів продажу фармацевтичної продукції в Європі. Фармацевтичний ринок Японії, частка якого становить 13% світового обсягу продажу фармацевтичної продукції, останнім часом росте стрибкоподібно (від 1-2% до 5-6% на рік). Помітними темпами розвиваються фармацевтичний ринок Китаю, Індії, Бразилії та Туреччини (приріст реалізації фармацевтичної продукції становить 11% на рік, а частка у складі світового фармацевтичний ринок - 17%). Так, Індія сьогодні є одним із найбільших у світі виробників генериків, посідає 4-е місце за обсягом виробленої продукції, має близько 70% світового виробництва АФІ. Передбачається значний розвиток фармацевтичний ринок Китаю, що є ініціатором сучасних технологій, в першу чергу біотехнологій.

Структура реалізації окремих фармакотерапевтичних груп лікарських препаратів в основному зумовлена національними та регіональними особливостями, хоча мають місце і загальні тенденції. Так, на північноамериканському ринку найбільші обсяги продажу лікарських препаратів, що діють на ЦНС та серцево-судинну систему; на ринках Німеччини, Франції, Італії, Великобританії та Іспанії більше реалізуються препарати для терапії серцево-судинних захворювань. В Японії також лідируючі позиції за обсягами реалізації посідають препарати, які впливають на серцево-судинну, травну системи та метаболізм. Існують національні переваги стосовно лікарських форм: у Великобританії та Нідерландах це таблетки, у Франції - свічки, в Німеччині - препарати для ін’єкцій. Особливо високі темпи зростання виробництва та продажу відзначаються на ринку онкологічних препаратів. Понад 70% усіх онкологічних препаратів реалізуються в США (45%) і п’яти провідних європейських країнах (26%).

Основні розробки нових лікарських препаратів ведуться в найбільш значущих терапевтичних сферах (онкологія, кардіологія, неврологія і психіатрія, гастроентерологія, діабет і т.п.), біофармацевтичні компанії поступово починають витісняти традиційних виробників з таких ніш, як боротьба з надмірною масою тіла, астмою й алергією, серцево-судинними захворюваннями і атеросклерозом, купірування раптового і хронічного болю. Сьогодні це дуже насичений ринок, на якому 10 біопрепаратів, що найбільш часто продаються, можуть приносити понад 50% усіх доходів. Серед інших терапевтичних напрямів виділяється виробництво гіполіпідемічних препаратів. Зростає й ринок ліків для ветеринарії. На нього все активніше виходять такі великі виробники, як "Pfizer", "Abbott Laboratories" і "Novartis AG".

Середній термін розробки оригінального лікарських препаратів - 10-15 років. І якщо 20 років тому цей процес коштував трохи більше 300 млн дол., то сьогодні вартість розробки оригінального лікарських препаратів підвищилася більш ніж у 3 рази; ще дорожче створення біотехнологічного препарату. При цьому тільки 3 із 10 препаратів, що потрапили на ринок, приносять прибуток, більший або такий, що дорівнює тій сумі, яка була витрачена на їх розроблення. Останнім часом на світовий ринок щорічно надходить близько 30 інноваційних препаратів. Приблизно така ж кількість очікується і в найближчий час. Проте їх частка в загальній вартості глобального фармацевтичного ринку буде менша тому, що більшість нових препаратів націлена на спеціалізовані ринкові ніші та на спеціальні напрями лікування. Крім того, набирає обертів процес заміни оригінальних препаратів генеричними. Лікування з використанням тільки патентованих лікарських препаратів обходиться пацієнтові в 3 рази дорожче, ніж аналогічний курс із застосуванням непатентованих ліків (Відтворений лікарський препарат). Діяльності фармацевтичних компаній притаманне прагнення виходу на зовнішній ринок з метою збільшення прибутку шляхом розширення продажу, а також запровадження нових патентованих лікарських препаратів у багатьох країнах. Частка реалізації фармацевтичної продукції провідних західноєвропейських компаній на зарубіжних ринках перевищує 50%.

Сучасними особливостями та тенденціями розвитку світового фармацевтичний ринок є: насиченість фармацевтичною продукцією; зменшення витрат на державну медицину внаслідок реформи національних систем охорони здоров’я; посилення ролі державного регулювання охорони здоров’я взагалі та фармацевтичної галузі зокрема; збільшення витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, підвищення ефективності виробництва та оптимізації структури затрат; укрупнення фармацевтичних компаній; створення стратегічних альянсів та укладання угод між фірмами про спільне створення ліків; розроблення лікарських препаратів з прицільним механізмом дії; широкий розвиток біотехнології, генної інженерії; створення персоналізованих лікарських препаратів за принципом "найбільш ефективні ліки для даного пацієнта зараз", що стало метою нової галузі - фармакогеноміки, яка виникла внаслідок поєднання традиційної фармакології та біотехнології (Фармакогеноміка); збільшення виробництва та реалізації лікарських препаратів-генериків; диверсифікація видів діяльності фармацевтичних компаній (виробництво препаратів для ветеринарії, виробництво та реалізація медичного обладнання, участь у вирішенні питань організації охорони здоров’я та ін.); поширення в роботі компаній бенчмаркінгу (Бенчмаркінг), орієнтованого на аналіз діяльності конкурентів (в основному тих, що лідирують), і визначення найбільш ефективних напрямків проведення конкурентної боротьби; зростання витрат та зусиль фармацевтичних компаній на просування лікарських препаратів на ринок. Найближчими роками фармацевтичний ринок продовжуватиме абсорбувати зміни, які сприятимуть формуванню нової економічної реальності в цьому секторі світової економіки.

Процеси, що відбуваються на фармацевтичному ринку України сьогодні, знаходяться під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників: економіко-політична нестабільність у країні, відсутність реальних реформ в системі охорони здоров’я за останні 20 років, консолідація компаній-виробників, непрозорість системи реєстрації лікарських препаратів, відсутність системних інвестицій в галузь, спроби державних чиновників адмініструвати, а не регулювати процеси, що відбуваються. Ключовими характеристиками фармацевтичного ринку України, які визначають його перспективи, на даний момент, є: низьке споживання лікарських препаратів на душу населення (близько 50 дол. США на рік); високий рівень конкуренції компаній-виробників лікарських препаратів при відносно невеликому обсязі ринку; дисбаланс у зростанні ринку в грошовому і натуральному вираженні; невисока частка інноваційних препаратів; низька доходність бізнесу; відсутність державного фінансування; недостатня сертифікація виробництва фармацевтичної продукції відповідно до вимог GMP.

Учасників фармацевтичного ринку України можна розділити на такі основні групи: вітчизняні виробники лікарських препаратів (ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", корпорація "Артеріум", ВАТ "Фармак", ЗАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров’я" та ін.), які перейшли на виробництво згідно зі стандартами GMP; східноєвропейські виробники ("KRKA", "Gedeon Richter", "Berlin-Chemie"), які давно працюють на ринку України, володіють доброю репутацією, позитивною передісторією і цілком прийнятними цінами, але при цьому істотно залежать від локальних ринків; нові генеричні компанії ("Actavis", "Zentiva", "Teva", ratiopharm, "Sandoz") відрізняються гнучким ціноутворенням і оперативним формуванням товарного асортименту; інноваційні виробники ("Novartis", "sanofi-aventis", "Pfizer", "AstraZeneca") розвивають нові підходи до лікування, мають широку доказову базу, але й вищі ціни; нішеві компанії ("Mili Healthcare", "Heel", "Bittner"), що мають успішні позиції тільки на окремих ринках. Саме вони сьогодні формують ринок і його структуру, впливаючи на споживача набором маркетингових інструментів. Оптовою та роздрібною торгівлею лікарськими препаратами на національному фармацевтичний ринок займаються 5697 суб’єктів господарювання. Діє 23579 аптечних закладів (аптеки, аптечні кіоски, аптечні склади (бази)), 84% з них розташовані в містах та селищах міського типу; у середньому одна аптека обслуговує 2,9 тис. осіб. В Україні зареєстровано 13046 лікарських препаратів, 237 виробів медичного призначення й медичної техніки, 517 найменувань імунобіологічних препаратів. За підсумками 2007 р. Україна посідає друге після РФ місце в рейтингу фармацевтичного риноку пострадянських країн, залишаючись одним із найбільш швидкозростаючих та таких, що активно розвиваються. У роздрібних цінах обсяг фармацевтичний ринок склав 2,8 млрд дол. США. Питома вага реалізації лікарських препаратів лікувально-профілактичним закладам становила 12%. Темпи зростання роздрібного сегмента в грошовому вираженні за підсумками року вищі лікарняного: 24,49% та 8,38% відповідно. Частка вітчизняних виробників у загальному ринку лікарських препаратів мала тенденцію до скорочення і становила 27,33% в грошовому вираженні та 72,3% в упаковках. За показниками реалізації окремих груп лікарських препаратів, відповідно до АТС-класифікації, найбільшу питому вагу в грошовому вираженні мали препарати, призначені для лікування хвороб ШКТ та обміну речовин (21,74%), органів дихальної системи (13,63%), органів серцево-судинної системи (12,52%), протимікробні препарати для системного лікування (10,50%), ЦНС (10,43%). За обсягами виробництва та продажу продукції в грошовому вираженні перші п’ять провідних позицій в рейтингу посіли корпорація "Артеріум", ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", ВАТ "Фармак", ЗАТ "НВЦ "Борщагівський ХФЗ", ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров’я". Важливими суб’єктами фармацевтичний ринок є дистриб’ютори та аптечні мережі. Найбільші обсяги продажу фармацевтичних товарів у роздрібному сегменті фармацевтичний ринок у 2007 р. мали національні дистриб’ютори ЗАТ "Альба Україна", ТОВ "БаДМ", ТОВ "СП ЛТД "Оптима-фарм", ТОВ "ВВС-ЛТД", ТОВ "Артур-К". Намітився також розвиток невеликих дистриб’юторів та аптечних мереж. Серед них лідирували Донецький аптечний холдинг, ТОВ "Фармако", ПТП МП Фірма "Едельвейс", ТОВ "Фра М", ТОВ "Вента. ЛТД". Стали потужними загальнонаціональні аптечні мережі, з яких найбільша частка ринку в роздрібному сегменті належить таким: "Фармація" (м. Київ), Луганська обласна фармація, "Арніка" (м. Донецьк), група компаній "Аптечний холдинг" (у т.ч. аптеки "Здравиця"), ОО "Фармація" Дніпропетровської області.

Україна має великий науковий потенціал, необхідний для розвитку фармацевтичної галузі. Розроблення лікарських препаратів здійснює ДНЦЛЗ, Український науково-дослідний інститут фармакології та токсикології, Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України, Інститут органічної хімії НАНУ, Інститут мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України, НФаУ та інші заклади.

Виходячи з тенденцій розвитку політичної та економічної ситуації в Україні, з урахуванням перспектив світового фармацевтичний ринок основними напрямами і пріоритетами розвитку національного фармацевтичний ринок є: запровадження дієвого механізму здійснення державного контролю за виробництвом, реалізацією та рекламою фармацевтичної продукції, а також за якістю лікарських препаратів і виробів медичного призначення в процесі їх виробництва та ввезення на територію України; підвищення конкурентоспроможності фармацевтичної продукції та проведення раціональної фармацевтичної політики; створення системи управління якістю всього циклу обігу лікарських препаратів шляхом запровадження вимог належних практик; удосконалення системи державної реєстрації, зокрема через адаптацію до міжнародних норм, у першу чергу європейських країн; запровадження багатоканального фінансування фармацевтичної науки за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів, забезпечення їх раціонального використання для першочергового фінансування конкурентоспроможних наукових розробок фундаментального та прикладного характеру; здійснення комплексу заходів для обґрунтування і забезпечення інформаційних ресурсів фармацевтичний ринок

Література

1. Глумсков В. Мировой фармацевтический рынок: состояние и тенденции // Експерт - 2007. - № 20;

2. Горлова И.С. Обзор фармацевтического рынка Украины по итогам 2007 года // Провізор. - 2008. - № 8;

3. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади. - Вінниця, 2004;

4. Международный маркетинг в фармации: монографія / З.Н. Мнушко, Н.В. Чмыхало, Н.М. Мусиенко и др. - Х., - 2006;

5. Мнушко, З.Н. Дихтярева Н.М. Менеджмент и маркетинг в фармации.Ч. ІІ. Маркетинг в фармации. - Х., - 2008;

6. Соловйов, О.С. Стан та перспективи розвитку фармації України // Сьогодення та майбутнє фармації: тез. доп. Всеукр. конгр., 16-19 квіт. 2008 р., Харків / Редкол: В.П. Черних, І.С. Гриценко, С.М. Коваленко та ін. - Х., - 2008;

7. Історія фармації України / Є.В. Богатирьова, Ю.П. Сніжанко, В.П. Черних та ін. - Х., 1999.