НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Курсова робота

зі світової економіки

на тему:

“ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ ТА ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ФРАНЦІЇ. ЇЇ ВІДНОСИНИ З УКРАЇНОЮ”

Студента 2 курсу МЕВ, 4 групи

Ємельянова-Мирського Дмитра Олексійовича

Науковий керівник: ас. Тарасенко І.Л.

Київ – 2001 р.

План

Вступ ..............................................................................................................3-4

Розділ 1. Зовнішньо-економічна діяльність:

1.ЄС(Особливості зовнішньо-економічної діяльності французьких компаній на території ЄС) ..................................................................................................................5-14.

1.1.Діяльність в газовій сфері ..............................................................5-11.

1.1.1.Інвестування в газовій галузі Європейського регіону ..........5-7

1.1.1.1.Англія ...................................................................................5

1.1.1.2.Діяльність в Німеччині .......................................................6-7

1.1.1.3.Розміщення капіталу в Австрії ...........................................7

1.1.1.4.Португалія ............................................................................7

1.1.2.Імпорт газу .................................................................................8

1.1.3.Торгівля газом в регіоні ............................................................9-10

1.1.4.Інвестиції в розвиток систем транспортування ......................10-11

1.2.Діяльність в сфері АПК ..................................................................11-13

1.2.1.Основні партнери Франції ........................................................11-12

1.2.2.Положення Франції після входження в ЄС інших країн .......12

1.2.3.. Інвестиції за кордоном ............................................................13

1.2.4.Ріст активності галузі за рахунок експорту продукції ...........13

1.3.Коротка характеристика автомобіле-будівної галузі ...................13

1.4.Коротка характеристика інформаційної сфери .............................14

1.5.Коротка характеристика фармацевтичної сфери ..........................14

1.6.Металургійна сфера .........................................................................14

1.7.Хімічна та нафто-хімічна ................................................................14

2.Африка(Основні напрямки співпраці) ...................................................................15-16

2.1.Газова сфера ......................................................................................15

2.2.АПК ...................................................................................................15-16

2.3.Нафтова сфера ..................................................................................16

3.США(Напрямки взаємодії в економічній сфері) ...................................................17-18

3.1.АПК ....................................................................................................17

3.2.Коротка характеристика інформаційної сфери ..............................17

3.3.Фармацевтична сфера .......................................................................18

Розділ 2. Зовнішньо-економічні зв'язки з Україною:

1.1.Аналіз українсько-французької торгівлі ............................................19-20

1.2.Інвестиції ...............................................................................................21

1.3.Становлення відносин з Францією .....................................................21-31

Висновки. ........................................................................................................32-34

Список використаних джерел .......................................................................35

ВСТУП

Мета: Проаналізувати (на основі фактів) зовнішньоекономічні позиції Франції, та спробувати розкрити її стратегію відносно подальшого розвитку.

Об’єкт дослідження: Зовнішньо-економічні зв’язки Франції.

В Європейському регіоном Франція посідає домінуючу позицію (маючи наймогутніший і ефективний АПК та технічну базу, що його забезпечує.(див. Таб.4.)).

Франція виступає найдієвішою країною в створенні ЄС (єдиної Європи). Ця амбітна позиція базується на союзах з сусідніми країнами особливо з Німеччиною. З якою кордону як такого не існує. Бажання об’єднати Європу в єдину економічну зону викликано геополітичною ситуацією (необхідність створення економічно-могутнього утворення на противагу США).

Позиція Франції в її найпродуктивнішій сфері. (Позитивний баланс бюджету, що перевищує 50 млрд. франків).

Аграрна і харчова промисловість є основним достоїнством економіки і зовнішньої торгівлі Франції.

З 1989 року торговий баланс аграрного і харчового секторів залишається позитивним (за даними СІФ), коливаючись на рівні 50 млрд. франків, по наступним даним росту:

1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996

+51 +52,2 +45,4 +53,5 +57,1 +46,6 +53,3 +58,5

У рамках загального французького експорту частка від випуску продуктів харчової промисловості продовжує зростати,

складаючи 63,5% у 1989 році і 71,6% у 1996 від загального експорту країни з позитивним балансом, що характеризується наступними етапами росту (вина і харчові морські продукти):

1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 +28,8 +31,1 +31,0 +34,5 +38,9 +41,2 +45,8 +48,8

У порівнянні з 1995 роком, у 1996 році експорт продуктів харчової промисловості приніс у національний бюджет 214 млрд. франків (+2 %), на ввіз імпортних продуктів пішло 155 млрд. франків (-3 %).

Алкогольні і безалкогольні напої займають перше місце по експорті, обігнавши галузь зернових культур. Через скорочення експорту яловичини (ГБЭ), швидко зростає активність вивозу м'ясних напівфабрикатів.

В області внутрішнього споживання м'ясні напівфабрикати користаються найбільшим попитом, збільшуючи тим самим процентну різницю споживання м'яса (через кризу яловичого м'яса). Через курс цін, що коливається, скорочується на 11,6% ввіз кава. Складаючи 58,5 млрд. франків, позитивний бюджетний баланс досягає абсолютного рекорду, перевищивши цифри 1993 року (57,1 млрд. франків).

[с.8.-АДЕПТА]

Головна продукція харчової промисловості, що експортується (1996 р).

Тип	В млрд.франков	Різниця 96/95
Вина та спиртні напої	36,8	+5,3 %
Злакові та продукція мукомольних заводів	33,3	+ 4 %
Харч. Полуфабрикати	31,7	+ 7,5 %
Тварини та м’ясопродукти	28,9	- 3 %
Молочні продукти	22,2	-31,3 %
Сахар	7,1	-13,7 %

Джерело: Таможня/CFCE/DPA

Розділ 1. Зовнішньо-економічна діяльність

1.ЄС(Особливості зовнішньо-економічної діяльності французьких компаній в ЄС)

1.1. Діяльність в газовій сфері

1.1.1. Інвестування в газовій галузі Європейського регіону.

1.1.1.1.Англія.

У південному басейні, Група придбала відсоток у двох «газових полях»: 44.5 % Boulton і 21 % Caister. Відсоток у системах транспортування дозволив Gaz de Frans збільшити її частку в CMS ( Caister Murdoch Sistem) до 16.25 % і придбати 22.5 % капіталу ETS (Esmond Transportation Sistem) з доставкою на Bacton термінал.

У Німеччині, філія EEG виробила два мільярди м³ природного газу в 1999 і 60000 метричних тонн нафти з Казахстанських резервів.

Договір вирішального значення: Элджин-Франклин

У рамках партнерської угоди з компанією "Ельф", "Газ де Франс" бере участь у розмірі 10,4% основного капіталу в розробці родовища Элджин-Франклин в англійській акваторії Північного моря з розвіданими запасами газу 50 мільярдів м³ і конденсату 360 мільйонів барелей. Видобуток передбачено почати в 2001 р.

Частка в родовищі Мэрдок

У 1998 р. “Газ де Франс” придбав у компанії “Тоталь” ряд активів в англійській акваторії Північного моря, що включають пайову участь на рівні 11,5 % в експлуатації родовища Мэрдок, а також процентну частку в системі транспортування газу на сушу. Запаси природного газу в цьому родовищі оцінені в 9 мільярдів м³.

Інвестування в сферу реалізації газу у Великобританії

На початку 1999 р. "Газ де Франс" став власником фірми "Волантир Энерджи Лтд", що постачає газ та надає послуги в області управління закупівлями енергоносіїв консалтинговим промисловим і сервісним підприємствам Великобританії.

1.1.1.2.Діяльність в Німеччині.

Перші приклади: Німеччина і Кот д'Івуар

З 1994 р. "Газ де Франс" володіє контрольним пакетом акцій німецької фірми "Эрдоль-Эрдгаз Гоммерн" (далі ЭЭГ), що добуває газ на східній території країни.

З недавнього часу ЭЭГ бере участь у видобутку газу в Казахстані, а також придбала частки в розвідці й освоєнні запасів газу в голландській акваторії Північного моря. "Газ де Франс" бере участь з 1996 р. в освоєнні морського родовища Фокстрот поблизу м.Абіджан у республіці Кот д'Івуар у рамках створеного разом з компанією "Электриситэ де Франс" консорціуму, що володіє 12 % прав. Видобуток газу на цьому родовищі (близько 15 мільярдів м³ сухого газу) почалася в 1999 р.

В даний час "Газ де Франс" володіє активами, річна продуктивність яких у 2001 р. складе 1,6 мільярдів газу і 7 мільйонів барелей рідкого пального.

Розподіл газу у Берліні

На початку 1998 р. "Газ де Франс" і берлінська електротехнічна фірма "Беваг" Придбали пакет акцій розміром 51,2% "Газаг", газорозподільної компанії Берліна - найбільшого в Європі постачальника газу для міських споживачів (річний оборот - 843 мільйонів марок). Завдяки цій операції – найбільшій частці на сьогоднішній день "Газ де Франс", компанія ще більш утвердла свої позиції на головному газовому ринку європейського континенту.

Маючи у своєму розпорядженні основний пакет акцій компанії "Газаг" (38,16%), "Газ де Франс" розраховує використовувати високий цотенціал росту цієї газової компанії і розширити сферу своєї діяльності (теплоенергетика, когенерация та ін.).

"Дегаз", "Газ це Франс" контролює 22% ринку розподілу газу в Угорщині. Успіх операції в Берліні в 1998 р. підсилив і без того міцні позиції "Газ де Франс" у Німеччині, доступні як в області розподілу газу в Потсдамі разом з ЭМБ (з 1991 р.), так і у видобутку газу в рамках цільової участі в ЭЭГ (з 1994 р.). Крім того, "Газ це Франс" володіє 12,7% акцій португальської газорозподільної фірми "Портгаз".

1.1.1.3.Розміщення капіталу в Австрії

Наприкінці 1997 р. утворений ЭДФ і "Газ де Франс" консорціум став володарем 25% австрійського холдингу "Эстаг" з річним оборотом більше 9 мільярдів шилінгів (670 мільйонів євро ).

Будучи виробником і постачальником електроенергії і тепла, забезпечуючи газом провінцію Штирія, "Эстаг" зі своїм дочірнім підприємством СФТГ займає четверте місце в розподілі природного газу в Австрії. Річний оборот СФТГ складає 2,1 мільярдів шилінгів (200 мільйонів євро).

1.1.1.4.Португалія

У Португалії "Газ де Франс" виступає партнером Элио у фірмі "Клімаэшпасо", що забезпечує роботу мережі хладо- і теплопостачання території, та всесвітні виставки в Лісабоні. Ця комплексна станція по виробництву електричної і теплової енергії була відкрита в квітні 1998 р.

Завдяки своїм швидко розвиваючимся дочірнім підприємствам "Эгаз" і "Дегаз", "Газ це Франс" контролює 22% ринку розподілу газу в Угорщині.

1.1.2. Імпорт газу.

Частка імпорту і виробництва газу та запаси компанії (схема 1).

Джерело: Gaz de France Annual report.

Франція імпортує більшість природного газу.

У 1999, Компанія купила 482 мільярда kWh, з яких 24 % у формі зрідженого газу (LNG). Ведучим постачальником була Норвегія, крім того, через контракти підписані з EFOG (філія Elf і Gaz de France), BritishBorneo і Ruhrgas, Gaz de France одержить два мільярди м³ природного газу з Британського сектора Північного моря починаючи з 2000 року. З боку відкриття конкурентного Європейського газового ринку, Gaz de France працює зі своїми постачальниками, щоб пристосувати свої довгострокові контракти, для регулювання ціни.

1.1.3. Торгівля газом в регіоні.

Витягаючи вигоду з різноманітних ресурсів і її Європейської бази, Gaz de France розвила оптові торгові можливості для продажу природного газу іноземним підприємствам комунального обслуговування. У 1999, продаж природного газу іноземним компаніям склав 800 мільйонів м³ з який 400 мільйонів м для Угорської фірми MOL.

З 1999 року почалося сервісне обслуговування за контрактом, що був підписаний з Італійською електронною компанією Encl у 1997. Цей контракт стосується доставки, за двадцять років, 3.5 мільярдів м³ LNG з Нігерії; 1.5 мільярда м LNG з Алжиру і 2 мільярдів м³ Російського газу. Нігерійський LNG отриманий на LNG терміналі в Montoir-de-Bretagne. Перша поставка для Encl мала місце в жовтні 1999. Цей газ для Encl поставлений Gaz de France у формі LNG на Snam термінал у Panigaglia, (Італія) і в газоподібній формі в Baumgarten, (Австрія). Також GDF підписала угоду з бельгійською компанією Distrigaz щоб підтримати її присутність у Зебрюгге і Британському ринку.

Постачання газу 3-м сторонам (схема 2).

Джерело: Gaz de France Annual report.

Кількість іноземних клієнтів та об’єм продаж на зовнішніх ринках (схема 3).

Джерело: Gaz de France Annual report.

1.1.4. Інвестиції в розвиток систем транспортування.

Кілька головних подій були розпочаті, щоб збільшити постачання у Французький регіон, так само і для зміцнення зчеплення з Європейськими сітками, і збільшенням темпів постачань з Норвегії, що будуть зростати в об’ємі 15 мільярдів м³ до 2005 року.

Включаючи 6 мільярдів м³ для Італії за 2001 рік.

Gaz de France побудував газовий термінал в Pitgam, біля Dunkerque, для того щоб повторно стискати норвезький газ.

Було проведене інвестування в обсязі 380 мільйонів FRF у будівництво Arthre des Марші du Nord-Est трубопровід який був запущений улітку 1999 року. З'єднаний з Бельгійськими і Швейцарськими сітками, цей кілометровий трубопровід нараховує десять адміністративних відділів у північно-східній Франції і буде комісований в 2002. З його межею тиску, засобами обслуговування і виміру, цей стратегічний зв'язок має собівартість приблизно 3 мільярди FRF. Головна частина будівництва буде зроблена Французькими компаніями.

Новий трубопровід дозволить Gaz de France підсилити свою роль як центра сіток природного газу в Західній Європі. (Норвезький газ, призначений для Італії буде транспортуватися через цей трубопровід).

Перша половина трубопроводу Artere Des Plateaux-du-Vexin була запущена в жовтні 1999. Цей новий 115 кілометровий трубопровід, що є південною частиною трубопроводу Artаre des Hauts-de-France, буде цілком запущений навесні 2001. Gaz також зміцнює свою газотранспортну систему навколо підземних засобів обслуговування і збереження в центрі Франції, щоб поліпшити обслуговування південно-західної частини країни. Це об'єкт буде з'єднувати Roussines, Danzа і Chаmery.

Усі ці інфраструктури склали витрати капіталу майже 1.5 мільярд FRF у 1999 році.

По цих даних ми бачимо, що в газовій сфері головна діяльність направлена на Європейський регіон, а зв’язок з іншими країнами в цій сфері, поширюється на закупівлю газу.

(Gaz de France Annual report).

1.2. Діяльність в сфері АПК.

1.2.1. Основні партнери Франції.

Основними партнерами Франції є країни ЄС, споживаючи 71% від загального експорту країни (151,9 млрд. франків у 1996 році). ЄС закуповує в цілому 86,7% фруктів і овочів, 80,5% зернових, 77,4% м'ясних продуктів, 73% молочних продуктів.

Однак, основними споживачами борошняних (62,6%) і винних (45,7%, включаючи мінеральні води) виробів є інші країни.

Французські європейські партнери, у свою чергу, поставляють 94,3% молочних продуктів, 88,7% безалкогольних напоїв, 86,7% м'ясних виробів. Але 90% рослинних олій, 76% кава (включаючи постачання заморських територій Франції), 62,7% кормів для худоби надходять з інших країн.

За участю країн ЄС (15 держав) позитивний баланс (43,7 млрд. франків) складає прибуток у 1,7 млрд. франків.

Завдяки участі інших країн баланс торгового обміну (14,8 млрд. франків) поліпшується. Активність експорту молочних (сири) і борошняних (борошно, солод) продуктів, а також інших харчових продуктів, через зниження постачань кави, сприяє підвищенню позитивного балансу на 3,5 млрд. франків.

1.2.2. Положення Франції після входження в ЄС інших країн

Вносячи в європейський бюджет приблизно 46 млрд. екю. сільськогосподарська продукція Франції складає 22% від загальної продукції ЄС, тим часом населення країни складає тільки 15% від населення ЄС.

З 15 країн ЄС друге місце в агропромисловості після Франції займають Італія і Німеччина (по 15%).

Тільки ці три країни випускають більше половини від усієї продукції ЄС і по населенню представляють разом майже одну третю частину.

У 1995 році загальна сільськогосподарська продуктивність трьох нових держав (Австрія, Фінляндія, Швеція), що ввійшли в ЄС, склала 4,4 % від продуктивності ЄС, що включали 15 держав.

Харчова промисловість Франції займає друге місце в торговому обороті серед країн ЄС і крокує відразу за Німеччиною (яка, однак, залишається другою країною-імпортером у світі сільськогосподарських і харчових продуктів після Японії), але випереджає Великобретанию.

1.2.3. Інвестиції за кордоном

Підприємства харчової промисловості також здійснюють свою діяльність за кордоном за рахунок постійно зростаючого протягом 10 років обсягу інвестицій.

З 1986 по 1989 рік обсяг французьких інвестицій за кордон зріс від декількох млн. франків до 25 млрд. франків у ході партнерства з місцевими підприємцями.

Потім, активність інвестицій трохи ослабла, але їхня загальна сума залишається значної: від 2 до 3 млрд. франків у рік 12,6 млрд. у 1994 році, 2,7 млрд. у 1995).

У 1997 році по статистиці відділу продукції харчової промисловості Французького центра зовнішньої торгівлі французька харчова промисловість нараховувала 1.620 підприємств у світі, 693 з яких, промислові підприємства, і 748, комерційні підприємства: 55% зосереджені на європейському континенті (46,5% ЄС з 15 країн).

1.2.4. Ріст активності галузі за рахунок експорту продукції

Хоча торговий оборот від продажів на внутрішньому ринку країни склав 80%, ріст активності харчової промисловості за останні роки був відзначений завдяки експорту продукції, торговий оборот якого склав 20%.

Країни Європейського Союзу постачають значну частину переробленої харчової продукції; 66,9 % у 1996 році.

[АДЕПТА]

1.3. Коротка характеристика автомобіле-будівної галузі.

Для Французьких автомобільних компаній європейський ринок залишається головним ринком збиту.

Наприклад показник об’єднання Peugeot-Citroen (ЄС: 1352000 легковиків та фургонів/За межами ЄС: 324000 (дані за 2000р. Peugeot.com.)).

Така само виглядає ситуація і з іншою кращою з (10 компаній та об’єднаннь Франції) – Renault.

1.4. Коротка характеристика інформаційної сфери.

В цій сфері маємо зворотню тенденцію. Лише малі компанії направляють свою діяльність на ринок ЄС. Великі компанії такі як (компанія що входить до кращої десятки) Alcatel – дивляться на ринок ЄС тільки як ринок збуту, а не як на ринок партнерів.

1.5. Коротка характеристика фармацевтичної сфери.

В фармацевтичній сфері спостерігаються такі ж тенденції як і в інформаційній. Тому що (на мою думку) спостерігаються тенденція в сфері інвестицій в розробки, до вибору сильного партнера (США).

1.6. Металургійна сфера.

Історично стратегія зовнішньо-економічної діяльності в цій сфері направлена на співпрацю з партнерами в ЄС (особливо: Німеччина, Італія та суперечливе ставлення до Англії в силу тих самих історичних причин).

1.7. Хімічна та нафто-хімічна.

Хімічна сфера дуже схожа на металургійну. Тобто основний напрямок на ринок ЄС та його захищення від економічних інтервенцій.

Нафто-хімічна промисловість залежить від географічного розміщення цих ресурсів. Тобто: Близький-Схід; Росія; Африка.

Зокрема в цій сфері Франція як і багато інших високо розвинених країн має найбільші проблем. Особливо у зв’язку з аграрним сектором.

2. Африка(Основні напрямки співпраці)

2.1. Газова сфера.

Запаси газу Компанії збільшилися на 50 %

Експертиза Gaz у підземному дослідженні, придбаному в розвитку підземних засобів обслуговування і збереження, забезпечила технологічну підтримку для стратегії компанії в збільшенні запасів.

У Березі Слоновой Кістки в партнерстві з EDF, Gaz de France має 12 % Foxtrot (газового родовища Abidjan).

Нові постачальники

Франція імпортує більшість природних газів.

Gaz de France має різноманітні ресурси. У 1999, Компанія купила 482 мільярда kWh, з якому 24 % у формі зрідженого газу (LNG). Одним з важливих постачальників є: Алжир та Нігерія (5.2 мільярдів kWh, я е. 500 мільйонів м.3 у рік) і Qatar з постачаннями в 80 млн (морським шляхом).

(Gaz de France Annual report).

2.2. АПК.

Підприємства харчової промисловості також здійснюють свою діяльність за кордоном за рахунок постійно зростаючого протягом 10 років обсягу інвестицій.

З 1986 по 1989 рік обсяг французьких інвестицій за кордон зріс від декількох млн. франків до 25 млрд. франків у ході партнерства з місцевими підприємцями.

Потім, активність інвестицій трохи ослабнула, але їхня загальна сума залишається значною: від 2 до 3 млрд. франків у рік 12,6 млрд. у 1994 році, 2,7 млрд. у 1995).

У 1997 році по статистиці Відділу продукції харчової промисловості Французького центра зовнішньої Торгівлі, французька харчова промисловість нараховувала 1.620 підприємств у світі, 693 з який, промислові підприємства, і 748, комерційні підприємства: 9% у країнах Середнього Сходу й Африки

Границі експорту містять у собі не тільки країни Європейського Союзу, тому що продукція харчової промисловості поставляється також у країни Північної Африки, Ближнього і Далекого Сходу і країни Азії.

2.3. Нафтова сфера.

В силу географічного розміщення цього ресурсу Франція досить тісно співпрацює з країнами Африки та Близького-Сходу.

3. США(Напрямки взаємодії в економічній сфері).

3.1. АПК

Інвестиції за кордоном

Підприємства харчової промисловості також здійснюють свою діяльність за кордоном за рахунок постійно зростаючого протягом 10 років обсягу інвестицій.

З 1986 по 1989 рік обсяг французьких інвестицій за кордон зріс від декількох млн. франків до 25 млрд. франків у ході партнерства з місцевими підприємцями.

Потім, активність інвестицій трохи ослабнула, але їхня загальна сума залишається значної: від 2 до 3 млрд. франків у рік 12,6 млрд. у 1994 році, 2,7 млрд. у 1995).

У 1997 році по статистиці Відділу продукції харчової промисловості Французького центра зовнішньої Торгівлі французька харчова промисловість нараховувала 1.620 підприємств у світі, 693 з який, промислові підприємства, і 748, комерційні підприємства: 15% у Північній Америці

Границі експорту містять у собі не; тільки країни Європейського Союзу, тому що продукція харчової промисловості поставляється також у США (близько 4 % від загальних продажів)

3.2. Коротка характеристика інформаційної сфери.

Як вже було зазначено в 1.4. США є найбільшим та значущим партнером Франції в цій сфері. Так як в США в цю сферу надходило і продовжує надходити найбільше інвестицій.

Синтез інформаційної сфери та АПК що досить дієво спрацьовує в цьому секторі це – SNM (додаток 1.).

3.3. Фармацевтична сфера.

Знов ж таки, так як США домінує в сфері наукових розробок, Франція співпрацює з США саме в сфері досліджень (1.5.).

Тобто США є основним партнером в сфері будь-яких розробок, але основним конкурентом на ринках збуту.

Розділ 2. Зовнішньо-економічні зв'язки з Україною

1.1. Аналіз українсько-французької торгівлі

В 1998р. Франція посіла 3 місце серед країн Західної Європи за обсягами торгівлі з Україною. Аналіз торгово-економічних зв’язків між Україною та Францією показує, що Франція є важливим торговельним партнером України. До загальних обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами Західної Європи питома вага українського експорту до Франції складає 4,9% та 9,3% українського імпорту.

Негативне сальдо у торгівлі товарами свідчить як про недовикористання експортних можливостей України, так і про специфіку основних імпортних потреб Франції, до задоволення яких нашій країні досить важко пристосуватися (енергоносії, деякі види високотехнологічного обладнання, трикотажні вироби, кольорові метали, тропічні фрукти, чай, кава). Таблиці що наведені нижче розкривають основні статті експорту та імпорту (Україна-Франція) та результат.

Таб. Баланс зовнішньої торгівлі України з Францією товарами у І-му півріччі 1999 року. (тис. доларів США)

Зовнішньо-торгівельний оборот	Експорт	Імпорт	Сальдо
128738,87	33020,55	95718,32	-62697,72

К. “Держкомстат” (Зовнішня торгівля України таварами та послугами у І-му півріччі 1999 року).

Таб. Зовнішня торгівля України послугами з Францією у І півріччі 1999 року (тис. доларів США)

Сфера	Експорт	Питома вага,%	Імпорт	Питома вага,%	Сальдо
Транспортні послуги

8900,92

72,46

938,88

11,85

7962,04

Морський транспорт

3471,68

39

439,08

46,77

3032,60

Вантажний

760,82

21,92

283,87

64,65

476,95

Інше

2710,86

78,08

155,21

35,35

2555,65

Повітряний транспорт

3146,99

35,36

321,90

34,29

2825,09

Пасажирський

2499,52

79,44

313,05

97,25

2186,47

Вантажний

122,70

3,90

122,70

Інше

524,77

16,68

8,85

2,75

515,92

Залізничний транспорт

1,37

0,02

4,16

0,44

-2,79

Пасажирський

1,15

27,64

-1,15

Вантажний

1,27

92,70

1,27

Інше

0,10

7,30

3,01

72,36

-2,91

Інший транспорт

2280,88

2563

173,74

18,51

2107,14

Пасажирський

0,48

0,02

11,08

6,38

-10,60

Вантажний

1984,43

87

62,25

35,83

1922,18

Інше

295,97

12,98

100,41

57,79

195,56

Подорожі

344,19

2,80

535,66

6,76

-191,47

Послуги зв”язку

453,22

3,69

1140,78

14,39

-687,56

Будівельні послуги

183,27

1,49

99,46

1,26

83,81

Страхові послуги

101,02

0,82

161,19

2,03

-60,17

Фінансові послуги

25,77

0,21

373,28

4,71

-347,51

Комп”ютерні послуги

91,38

1,15

-91,38

Роялті та ліцензійні послуги

36,91

0,3

123,2

1,55

-86,29

Інші ділові послуги

10,13

0,08

252,88

3,19

-242,75

Перепродаж товарів за кордоном та інші послуги

157,20

62,16

-157,20

Операційний лізинг

10,13

100

95,68

37,84

	-85,55
Різні ділові, професійні та технічні послуги	1683,72	13,71	3369,41	42,52	-1685,69
Юридичні, бухгалтерські та інші послуги	215,43	12,79	2731,27	81,06	-2515,84
Реклама	446,01	26,49	232,32	6,89	213,69
Науково-дослідні послуги	188,06	11,17	144,80	4,30	43,26
Послуги в технічних галузях	153,65	9,13	162,98	4,84	-9,33
Послуги в АПК	648,67	38,53	62,49	1,85	586,18
Інші	31,90	1,89	35,55	1,06	-3,65
Послуги в галузі культури та відпочинку	516,75	4,21	7,24	0,09	509,51
Аудіо-візуальні послуги	516,39	99,93	2,44	33,70	513,95
Інші послуги	0,36	0,07	4,80	66,30	-4,44
Державні послуги не віднесені до інших категорій	27,77	0,23	817,92	10,32	-790,15
Ремонт			13,74	0,17	-13,74
Всього	12283,67	0,69	7925,02	2,48	4358,65

К. “Держкомстат” (Зовнішня торгівля України таварами та послугами у І-му півріччі 1999 року).

1.2. Інвестиції.

Інвестиції із Франції розміщені в наступних галузях:

(Станом на 01.01.99 (тис.дол.США)).

фінанси, кредит, страхування 6608

внутрішня торгівля 3346

хімічна промисловість 2632

харчова промисловість 1157

машинобудування і металообробка 853

будівництво 1268

паливна промисловість 429

легка промисловість 306

зовнішня торгівля 304

Франція є чи не найбільш вибагливим інвестором в світі, що обумовлено різними факторами: геополітичним; економіко-історичними; особливо слід зважити на психологічну інертність у бізнесі.

Перші інвестиції з боку Франції надійшли до України після здобуття незалежності. Але характер цих інвестицій краще було б назвати “пробними кроками”, тому що їх об’єм був незначний. І вони були призначені для дослідження ринку. Дестабілізація та нестабільне законодавство тогочасної України недало змоги отримати прибутки від цих “пробних шарів”. А враховуючи обережність та виваженість французьких інвесторів тогочасна ситуація погіршила і відношення в сфері експортно-імпортних операцій.

1.3. Становлення відносин з Францією

Серед факторів, які гальмують розвиток взаємного співро­бітництва, французька сторона вирізняє підвищений ризик для своїх бізнесменів при виході на український ринок. При аналізі динаміки роз­витку франко-українських відносин не можна не брати до уваги спе­цифічну психологію французьких підприємців, які, на відміну від підприємців інших країн, більше схильні до очікування, детального ана­лізу кон'юнктури. Для них нерідко характерним є пере­більшене ускладнення ситуації або надмірна концентрація на деталях, а не на головному.

Не на користь розвитку франко-українських відносин свідчить дисбаланс двосторонньої торгівлі. В результаті у 1996р., відповідно до французької статистики, із сукупної кількості французького експорту в країни СНД на долю України припадало 8,2%. Імпорт Франції з Украї­ни відповідно складав 4,2% усього обсягу поставок із СНД. Обсяг това­рообігу між Францією й Україною в 1995 р. складав 219 млн дол. США. У наступні роки намітилася слабка тенденція до його зростання. Найбільш позитивним моментом у франко-українських відносинах у 1997 р. було рішення уряду Франції про виділення Україні кредитної лінії в 300 млн франків. Одночасно було намічено виконання ряду ве­ликомасштабних інвестиційних проектів, розмір яких у кілька разів пе­ревищує суму названої вище кредитної лінії (До найвизначніших подій можна віднести розпочату в 1998 р. модернізацію прокатного вироб­ництва на заводі Ілліча в Маріуполі, яка виконувалася за рахунок фран­цузького кредиту в сумі 180 млн франків).

Очевидно, що взаємні економічні відносини не досить глибокі. Незважаючи на гарні політичні стосунки між обома країнами, рівень торгових відносин залишається далеко не на належному рівні. Однією з найважливіших причин цього є слабке знання французькими підприєм­цями і фірмами ринку України. На місткому українському ринку їх ще поки не видно. Відсутність же в Україні фанцузьких масс-медіа, а та­кож інформація, яка поступає у Францію про країну тільки з російських і західноєвропейських джерел, створює не завжди об'єктивне й далеко не краще уявлення про Україну.

Серед серйозних труднощів, що постають на шляху розвитку торгового обміну між двома країнами, є і проблема фінансування. Для роз­витку франко-українських торгових відносин було б корисно запрова­дити механізм достатнього фінансування імпорту, субсидування і забезпечення гарантіями українського експорту. Французькі підприємці, які звикли до жорсткого регулювання зовнішньоекономічної діяльності, поки не в змозі зрозуміти «правила гри» на українському ринку, оскіль­ки не знають, як фізично бути присутніми на ринках України, як органі­зувати складування, перевезення, страхування товарів, їхню консигна­цію, сертифікацію тощо. Вони справедливо відзначають, що нормативи і правила України дотепер не адаптовані до міжнародних.

Обсяги торгово-економічних зв'язків та інвестиційної діяльності постійно зростають. Великі французькі компанії, які займали вичікувальну позицію, на кінець 1990-х років змінюють тактику і приступають до активного освоєння українського ринку. Слід зазначити, що сьогодні найбільшого успіху в розвитку товарообміну домоглися середні і дрібні французькі компанії, спектр діяльності яких в Україні вже досить широкий і охоплює агро­промислову й аерокосмічну галузі, парфумерію, косметику, фармацев­тику, поставку електропобутової техніки, пакування продукції.(Головним чином всі інвестиції йдуть з введенням нових технологій).

Перспективи розвитку франко-українських ділових зв'язків об'єктивно існують, і безсумнівно великі. Вони можуть бути значно більшими, якщо Україна зуміє використати деякі елементи французького досвіду у виборі свого власного шляху розвитку, розв'язання складних економічних про­блем, неминучих при створенні національної ринкової економіки.

Мова йде не про копіювання досвіду Франції, що практично не­можливо, оскільки надто вже різними дорогами йдуть наші дві держави. Проте, безсумнівно, Україні буде корисно використовувати фран­цузький досвід організації центральної державної і регіональної служб.

Соколенко С. І. “Глобалізація і економіка України”-К.:Логос, 1999.

Проблемні питання українсько-французького торговельно-економічного співробітництва та пропозиції щодо подальшого його розвитку

З 1999 року йде постійна підтримка Францією, і навіть ініціювання нею підтримки України іншими країнами в міжнародних економічних і фінансово-банківських інституціях (МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ЄС тощо). Формування саме такої позиції Франції в економічному співробітництві з Україною забезпечувалося як підтриманням регулярних контактів між президентами обох країн, так і налагодженням робочих контактів між керівниками урядів та окремих міністерств та відомств. Цьому безпосередньо сприяли візити до Французької Республіки Президента України, Прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, агропромислового комплексу, інших керівників міністерств та відомств України. Саме економічні аспекти дво- та багатосторонніх відносин займали одне з чільних місць в бесідах між вищими посадовими особами двох країн.

З 1993 року відкрито французьку кредитну лінію загальним обсягом 500 млн.фр.фр. Перший її транш (200 млн.фр.фр.) використано протягом 1993-1995рр., а другий - 300 млн.фр.фр., як і додаткові до нього 100 млн.фр.фр., виділені в 1997 році, на початок 1998 року практично вже заповнено за рахунок проектів, які отримали державні гарантії.

На 1998 рік французькою стороною встановлено ліміт кредитних ресурсів для України обсягом 200 млн.фр.фр. В липні 1998 року в Парижі підписано французько-українську міжбанківську угоду, яка відкрила дорогу до використання зазначених коштів.

Крім, цього, Францією надано фінансову допомогу Україні у 1994-1995рр. обсягом 4,5 млн.фр.фр. на реалізацію програм по забепеченню безпеки функціонування АЕС та зроблено внесок у розмірі 40 млн.дол.США на компенсацію енергетичних потужностей України в зв'язку з закриттям ЧАЕС. Надано також фінансову допомогу на розробку програм по інтенсифікації сільськогосподарського виробництва загальним обсягом 20 млн.фр.фр.

Прямі французькі інвестиції одержали 98 українських підприємств (42 з них - спільні).

Прямі французькі інвестиції в економіку України

табл. (Інвест.).

Галузі	Обсяги інвестицій
	на 1.01.97	на 1.01.98
Всього інвестицій: (в т.ч. в окремих галузях)	13,6	18,1
Фінанси, кредит, страхування та пенсійне забезпечення	4,4	7,7
Внутрішня торгівля	1,3	2,4
Хімічна промисловість	2,8	2,5
Будівництво	1,3	1,2
Харчова промисловість	1,3	1,1
Машинобудування	0,6	0,8
Паливна промисловість	0,4	0,4

(за даними Держкомстату України, млн.дол.США)

Французька сторона має бажання розширити свою присутність у пріоритетних галузях української економіки (Так, наприклад, фірма «Алкатель СІТ» не тільки постачає свою продукцію, а й передає сучасні технології для спільного виробництва продукції у галузі телекомунікацій, згідно з проектом з КОДП «Київоблтелеком» на суму 39,4 млн.фр.фр. та з КМДПЕ «Київелектрозв'язок» на суму 70,8 млн.фр.фр.).

Виявила наміри здійснювати співробітництво по виробництву пасажирських вагонів фірма «Альстом - Де Дітріш» спільно з «Крюківським вагонобудівним заводом» (КВБЗ). Загальна кошторисна вартість робіт по організації виробництва складає 54,4 млн.грн. З них 41,5 млн.грн (129,8 млн.фр.фр.) передбачається профінсувати за рахунок французької кредитної лінії, а решту 12,9 млн.грн. - з власних коштів заводу.

Фірма «Лафарж» придбала 28% пакет акцій Миколаївського цементного заводу, та має намір вкласти значні інвестиції в це підприємство.

Також є досить дієва та перспективна(що має величезний ринок збуту) компанія – OTIS.

Розвивається співробітництво в енергетичній галузі з французькими фірмами, «Альстом», «Електрісіте де Франс» по наступних напрямках:

- реалізація проектів реконструкції та модернізації енергоблоків електростанцій різних типів;

- виготовлення котлів з впровадженням сучасних технологій використання палива;

розробка і впровадження сучасних систем управління технологічними процесами в енергетці;

- участь у розробці та впровадженні технологій використання в

енергетичній галузі низькоякісного вугілля;

- підвищення екологічних показників енергетичного обладнання різних типів;

- участь у реалізації проектів добудови енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС;

- реалізація технологій використання відходів вуглезабезпечення як палива для енергетичних підприємств.

У фармацевтичній галузі українські виробники зацікавлені у співпраці з фірмами « Лаборатуар Ложе» та « Сапекс». Це стосується наступних питань:

- розвиток коопераційних, технологічних, інвестиційних зв'язків з метою модернізації української фармпромисловості, зокрема, ліцензійні угоди, передача ноу-хау стосовно виробництва генериків;

- обмін досвідом державного контролю у Франції за оптовою торгівлею медикаментами та відповідними імпортно-експортними операціями;

- вивчення французької системи медичного страхування та її впливу на реалізацію лікарських засобів, ціноутворення на фарморинку.

Кількісні показники рівня торговельно-економічних відносин між обома країнами з 1994 по 1998рр. віддзеркалили, з одного боку, загальну тенденцію суттєвого пожвавлення (табл.ін вест.), а з іншого - були значною мірою обумовлені наслідками загальносвітової та російської криз 1998 року та їх впливом на фінансово-економічну ситуацію в Україні.

Аналізуючи дані зовнішньоторговельного обороту за 1992-1995 рр., коли Україна мала позитивне (1992 р.), чи незначне негативне (1993-1994 рр.) сальдо у торгівлі з Францією, слід зазначити, що це було досягнуто головним чином завдяки експорту енергоносіїв. Вони в українському експорті відповідно складали: 85,2% - у 1992 р., 59,5% - у 1993 році та 19,5% - у 1994 році. Зменшення з відомих причин їх експорту з України у 1995-1999 рр. значно погіршило сальдо двосторонньої торгівлі.

Крім того, зростання експорту сільськогосподарської продукції, яке було характерним протягом останніх років, повністю перекрито значним зростанням імпорту продукції харчової промисловості, машин та обладнання, автомобілів та товарів широкого вжитку.

Якщо умовно виключити з експорту України енергоносії, які, як відомо, не є для неї характерним експортним товаром, то можна констатувати практично стабільне його зростання (1992 рік - 158;

1993 рік - 370; 1994 рік - 687; 1995 рік - 424; 1996 рік - 780; 1997 рік - 788; 1998 рік - 920 млн.фр.фр.).

Основними факторами зменшення в 1999 році як українського експорту, так і імпорту стали, перш за все, причини внутрішнього характеру, обумовлені значною мірою наслідками загальносвітової та російської криз у 1998 році та їх впливом на валютно-фінансову ситуацію в Україні. Проблеми з попередньою оплатою та конвертацією гривні призвели до різкого зменшення кількості підписаних нових контактів на 1999 рік. Іншою причиною стало, без сумніву, абсолютне невикористання українською стороною лімітів кредитних ресурсів у 200 млн.фр.фр., виділених Францією для України на 1998 рік. Слід зазначити, що невизначеність української сторони з заповненням річного ліміту в 1998 році ускладнює переговори з французькою стороною щодо збільшення французьких кредитів у 1999 та наступних роках, крім того, в умовах фінансово-економічних труднощів в Україні, французькі банки такі як: BANQUE NATIONALE DE PARIS та CREDIT LYONNAIS-UKRAINE можуть допомогти кредитній сфері України, але за умов, що буде покращено і стабілізовано законодавство та спрощено податкову систему.

Аналіз запитів французьких фірм свідчить, що основні можливості розширення українського експорту до Франції на сьогодні досить обмежені і пов'язуються, в основному, з хімічною продукцією (поліхлорвініл, міндобрива), металом (в основному, для реекспорту в треті країни), металевим брухтом та кольоровими металами, деревиною, насінням соняшника, а також виробництвом одягу на умовах давальницької сировини чи його напівфабрикатів з їх подальшим вивозом до Франції і третіх країн.

Збільшенню товаробігу між двома країнами, на мою думку, сприяли б:

- розробка та реалізація відповідної схеми виходу українських товаровиробників на західні ринки, яка б запобігала започаткуванню антидемпінгових розслідувань, виникненню розбіжностей інтересів підприємств-виробників та окремих міністерств, як це було у випадку з безшовними сталевими трубами;

- вивчення можливостей збільшення вирощування та експорту таких видів сільгосппродукції, як насіння соняшника та горох, які користуються у Франції та інших країнах Європи значним попитом. При цьому імпортне мито на ці види продукції у Франції відсутній;

- визначення інституції, яка б взяла на себе організацію участі українських ділових і бізнесових кіл та підприємств у виставках, ярмарках, салонах та міжнародних зустрічах, які проводяться як у Франції, так і в країнах Західної Європи;

- створення франко-української торговельної палати,"мета якої є торговельно-економічних відносин між Україною і Францією та адаптації українських підприємств (промислових, сільськогосподарських, торговельних тощо) до правил ринкової економіки і, таким чином, інтеграції України в систему міжнародних торговельно-економічних зв'язків, а також розширенні інформаційного поля та клімату довіри між українськими та французькими партнерами, потенційними інвесторами та отримувачами інвестицій;

- цілеспрямоване посилення контактів на всіх рівнях з підприємствами, установами та урядовими структурами, причетними до галузей, у яких найбільш явно проглядається інтерес до України з боку Франції. Це, в першу чергу, енергетика (особливо атомна), сільське господарство, зберігання та переробка сільгосппродукції, будівництво та виробництво будівельних матеріалів тощо;

- застосування нових схем кредитування спільних проектів через французькі комерційні банки без надання урядових гарантій;

- підготовка французькою стороною пропозицій щодо напрямків прямого інвестування та залучення портфельних інвестицій в економіку України, які могли б представляти найбільший інтерес для французьких банківських, фінансових та виробничих структур;

- розширення практики фінансування французькою стороною маркетингових досліджень та консультацій щодо розробки проектів інвестування в Україні, звернувши основну увагу на комплексне вивчення регіональних проектів, зокрема, у вільних та спеціальних економічних зонах;

- раціональне використання французьких товарних кредитів, направлення їх в першу чергу на модернізацію українських підприємств;

- створення спільних підприємств з використанням французьких «ноу-хау» і перспективою виробництва продукції на експорт у треті країни чи заміни українського імпорту.

У цьому зв'язку посольства розпочали реалізацію нових конкретних заходів по збільшенню товарообігу між обома країнами і, насамперед, українського експорту, серед яких слід зазначити:

реалізацію пропозицій по залученню українських підприємств до участі у виставкових заходах у Франції;

- продовження активних консультацій з французькими чинниками по запобіганню та подоланню існуючих антидемпінгових санкцій;

- зняття існуючої напруги у зв'язку з забороною експорту в Україну великої рогатої худоби та продукції з неї походженням з Франції шляхом сприяння інтенсифікації переговорного процесу між відповідними офіційними чинниками обох країн;

- проведення постійного моніторингу інвестиційних намірів великих французьких підприємств, які вже вийшли на український ринок.

- донесення до французьких ділових кіл шляхом публікацій у щомісячному бюлетені посольства, який розповсюджується більш ніж за 300 адресами у Франції, конкретних експортних пропозицій та даних про інвестиційні проекти, вільні економічні зони тощо;

- активній роботі у регіонах Франції, зокрема, проведення на плановій основі низки «круглих столів», зустрічей з підприємцями, організація публікацій у регіональній пресі;

- інформування українських товаровиробників щодо можливості їх залучення до виконання французьких замовлень;

Важливим напрямком для співробітництва, який заохочується урядом та безпосередньо курується та фінансується МЗС Франції, є розширення її інтелектуальної присутності в Україні. Виділяючи національне фінансування, Франція пропонує багато програм підвищення кваліфікації кадрів, стажування, науково-технічного співробітництва тощо. Такі програми вже досить успішно реалізуються, зокрема, для Мінекономіки, Національного банку, Державного Казначейства України.

Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані французькою стороною з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід виокремити наступні:

- запровадження сучасних технологій та форм організації виробництва продукції промисловості, інтенсивних технологій вирощування сільськогосппродукції, ефективних способів її зберігання та переробки;

- заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті;

- організація безпечного функціонування АЕС, забезпечення утилізації та захоронення радіоактивних відходів;

- модернізація транспорту і транспортних мереж;

- більш повне використання потенціалу високотехнологічних підприємств військово-промислового комплексу та переорієнтація окремих з них на виробництво продукції цивільного призначення;

Висновок.

Головна мета: міжнародна діяльність в газовій сфері

20% обороту за рахунок закордонних операцій - така мета "Газ де Франс" на найближчу перспективу. "Газ де Франс" здійснює за кордоном виробничу й інвестиційну діяльність у традиційних для неї сферах (транспорт, збереження, розподіл і застосування газа як энергоносія) так і в розвідницьких роботах, і у видобутку газу.

"Газ де Франс" розвиває свою діяльність з опорою на спеціалізовані дочірні підприємства. Так, його дочірня фірма "Кофатек" займає третє місце на європейському ринку керування енергоресурсами. А інша його дочірня фірма "Софрегаз" надає інженерні послуги за кордоном. Створене ними спільне підприємство "ЖЕЕ Энтернасьональ" займається процесами одночасного виробництва тепла й електроенергії (когенерация).

Партнерство як основний принцип

Реалізуючи довгострокову стратегію впровадження, "Газ де Франс" прагне виступати промисловим партнером, шляхом участі в різних проектах, або шляхом придбання часток в акціонерному капіталі. Цей напрямок здійснюється за допомогою висновку союзів з іншими партнерами, зокрема з місцевими підприємствами чи спеціалізованими організаціями, що сприяють розвитку взаємодоповнюючих виробничо-технічних і торгових зв'язків.

Третє місце в Європі по кліматизації та теплопостачанню

У 1998 р. "Кофатек", дочірнє підприємство "Газ де Франс", що спеціалізуються в кліматизаційній і теплотехнічній інженерії, придбало 90% капіталу італійської фірми "АДЖИП Сервіци", що займає перше місце в країні в галузі опалення і що володіє 20% націоналъного ринку. Нова фірма "Кофатек Сервіци" з оборотом у розмірі 285 мільярдів лір (147 млн. євро) володіє значними резервами росту на динамічно розвивається ринку.

На початку 1999 р. "Кофатек" придбало пай у розмірі 32% в англійській компанії "Хітсэйв" по управлінню тепломереж. Її відділення в Н’юбері, Бірмингемі і Дербі працюють з річним оборотом у 17 мільйонів фунтів стерлінгів (25 мільйонів євро). До 2000 р. "Кофатек" буде цілком контролювати цю компанію.

Газова сфера є однією з стабільних та перспективних сфер Французької зовнішньо-економічної діяльності.

Перша країна ЄС по експорту продукції

Обсяг обміну сільськогосподарською і харчовою продукцією у світовому масштабі зростає в середньому до 2 % у рік, починаючи з 1980 року. Обсяг експорту зростає у Франції швидше, ніж обсяг імпорту:

+3,8 % у рік у порівнянні з +1,8 % імпорту.

З 1979 року Франція є другою країною у світі по експорту сільськогосподарської і харчової продукції після Сполучених Штатів, не вважаючи 1994 рік, і першою країною ЄС. До того ж з 1988 року вона також займає перше місце у світі по продуктах харчової промисловості(див таб.2.).

Таб.2. (Обмін на світовому рівні в 1995 г.)

В млрд. франків

Країни-імпортери		Країни-експортери
Японія	281	США	302
Германія	235	Франція	209
США	197	Нідерланди	204
Франція	156	Германія	136
Англія	138	Англія	90
Італія	122	Італія	81
Нідерланди	115	UEBL	74
UEBL	84	Канада	73

ЕС: не враховуючи обмін ЕС: не враховуючи обмін

між країнами ЕС *308 між країнами ЕС *273

Джерело CFCE/DPA

Ця таблиця вказує на те що: Франція має найпотужніший АПК в ЕС, експортуючи більше інших країн; ще один позитивний аспект – це найбільший імпорт, що вказує на досить значний та відкритий ринок.

Таб.3. (Основні країни з додатнім чи дефіцитним балансом в 1995 г.)

В млрд. франків

Дод. Баланс		Деф. Баланс
Японія	-270	США	+105
Германія	-99	Нідерланди	+89
Гонконг	-51	Франція	+53
Англія	-48	Данія	+34
Італія	-41	Ірландія	+29
Південна Корея	-23	Нов. Зеландія	+25
		Канада	+25

ЕС з 12 країн * - 35

Джерело CFCE/DPA

З цієї таблиці я роблю висновок що в ЄС у Франції все ж таки є досить серьйозний конкурент в цій сфері – це Нідерланди, які мають більше позитивне сальдо.

Використана Література.

1. Публикация АДЕПТА (Организация развития международных обменов продукцией и технологией пищевой промышленности).

2. Gaz de France Annual report.

3. Peugeot.com.

4. France.com.

5. Alcatel.com.

6. Журнал; БИКИ №125, М. 2000.

7. К. “Держкомстат” (Зовнішня торгівля України таварами та послугами у І-му півріччі 1999 року).

8. Соколенко С. І. “Глобалізація і економіка України”-К.:Логос, 1999.

Додатки

Інформаційні Ринкові Служби (SNM) (додат. 1).

З 1963 року під керівництвом Відділу по виробництву й обміну продукцією (Міністерство сільського господарства) існує державна інформаційна служба, діяльність якої була затверджена міністерським указом у березні 1992 року і полягає в щоденному випуску кон'юнктурної, професійної, об'єктивної, представницької і надійної інформації про овочеві, квіткові ринки і ринки тваринницької продукції. Ця інформація призначена для виробників і їхніх об'єднань, приватних експедиторів і кооперативів, оптовиків, роздрібних торговців і особливо стосується ринкових розцінок, рівнів ринкових операцій, кон'юнктурних, якісних і кількісних тенденцій. Пошук інформації і її поширення в короткий термін здійснюється за допомогою найефективніших засобів:

- минитель (3617, Код SNM)

- факс, з індивідуальною передачею за вимогою

- телефонний сервер

- Інтернет : SNM agriculture.gouv.fr

Прейскуранти цін, розповсюджувані на місці, бюлетені, що відправляються поштою, звіти про діяльність. Стосовно розширення сфери міжнародних зв'язків SNM намагається зібрати і поширити усе більша кількість інформації, що надходить з іноземних ринків : у цьому відношенні в рамках угоди з відділом по продукції харчової промисловості CFCE (Французького центра зовнішньої торгівлі), SNM поширює за допомогою минителя і факсу інформацію, що має економічний і кон'юнктурний інтерес, зокрема зміна цін у ході комерційних операцій і ситуації на ринках. Інформація надходить чи щодня кілька разів у тиждень у залежності від виду чи продукції сезону, від агентів CFCE, що здійснюють професійні поїздки на іноземні ринки більшості європейських країн (напр., близько 40000 повідомлень у рік, що стосуються 25 чи видів різновидів фруктів і овочів). У ході розширення полючи внутрішньо-суспільної діяльності з'явилася необхідність установи політики в області передачі й обміну інформацією між організаціями, відповідальними за спостереження за сільськогосподарськими європейськими ринками. З ініціативи SNM усі ці організації прийняли рішення об'єднатися і здійснити програму відповідності і взаємодії методів збору інформації для публікації прейскурантів на стільки точних цін, на скількох це можливо.

[с.60.-АДЕПТА]

Діючі системи транспортування.

З’єднанні з європейськими газопроводами французькі термінали гарантують пряме досягнення норвезького газу у Францію з 1998 року і на LNG термінали Montoir-de-Bietagne і Fos-sur-Mer, обладнаного 14-ю підземними засобами збереження.

Система передачі транспортувала 41.9 мільярд м природного газу в 1999. Цей обсяг перевищує 43 мільярда м у 2000, з яких 2.4 мільярда м це газ для інших Європейських країн.