Рис. 181. Мозковий стовбур (дорсальна яоверхность).

/ — таламус (зоровий бугор); 2 "- веркнян мозлсечковая вохкэ; 3 — середня мозжМ ніжка; 4 — нижня мозжечковая ніжка; 5 — тонкий пучок; б — клиноподібний пучіШ горбок тонкого ядра; S — горбок клиноподібного ядра: 9 — серединний отвір IV же) ка; 10-судинне сплетення IV желудочка; //-блоковий нерв (IV пари); 12,13—,, ний і верхній (правує) горбки даху середнього мозку; 4--медіальне колінчате '• я 13— шишкоподібне тіло (эпифи? мозку)- '"'

МОЗКОВИЙ СТОВБУР

Мозковий стовбур (truncus encephalicus) включає продолгояа'ї мозок, міст і середній мозок — ті відділи, у яких знаходяться я| черепних нервів (мал. 180, 181). По еволюційному розвитку | найбільш древня частина головного мозку. Більшість утворена мозкового стовбура по своїй будівлі, зокрема по взаємно розташувань сірої і білої речовини, подібні зі спинним мозок Мозковий стовбур за допомогою вихідних з нього черепних нер здійснює іннервацію всіх м'язів голови і частини м'язів щ^ іннервацію шкіри голови, майже усіх внутрішніх органів (упавши симпатичними волокнами і частково соматическими волокнами! частини органів почуттів і ін.

Мозочок по своєму розвитку може бути віднесений до мозгово» стовбура, але значно відрізняється від нього по будівлі і не тримає яяео черепних нервів.

290

Довгастий мозок

Іродолговатьій мозок (medulla oblongata) є частиною голів-

мозку, прикордонної зі спинним мозком, має форму усічен-конуса (стара назва — bulbus — цибулина) (див. мал.

181). Він знаходиться в порожнині черепа на схилі, до якого іежит своєю передньою поверхнею; задньою поверхнею обра-

до мозочка. По зовнішній будівлі довгастий мозок не-іько нагадує спинний мозок. На його передній поверхні ;тся передня серединна щілина, на задній поверхні — ,няя серединна борозен а, а з боків з кожної сторони щятся передня в задня латеральні борозни.

ці борозни є продовженням однойменних борозен іного мозку. З боків від передньої серединної щілини маються довгенькі стовщення білого кольору — піраміди. Нервові жна пірамід на границі довгастого мозку зі спинним

-ично переходять на протилежну сторону й утворять п е-;рест пірамід. Кзади від кожної піраміди мається утол-иі овальної форми -олива. Між пірамідою й оливою в гдней бічній борозні виходять з довгастого мозку кореш-XII пари черепних нервів, а дорсальнеє оливи в задньої бічний озде — корінці IX, Х и XI пара черепних нервів. З боків від 4їй серединної борозни довгастого мозку знаходяться тонкий линовидный пучки, що є продовженням одноімен-; пучків спинного мозку. Ці пучки закінчуються стовщення-

— горбками тонкого і клиноподібного ядер (скупчення ронов). Верхня частина задньої поверхні довгастого мозку ет форму трикутника і є нижньою половиною р о м б о-!],ний ямки (дно IV желудочка). Від довгастого мозку до жечку йдуть дві нижні мозжечковые ніжки. Вони име-форму валиків і обмежують з боків нижній відділ ромбо-ний ямки. У цих ніжках проходять волокна заднього спинно-.жечкового шляхи й інші нервові волокна.

Довгастий мозок складається з розташованого усередині сірого іества і білої речовини, що знаходиться зовні. Сіра речовина дставлено скупченням нейронів — ядрами довгастого' мозку. їм відносяться ядра останніх чотирьох пар черепних нервів:

1КОГЛОТОЧИОГО (IX пари), що блукає (X пари), додаткової 1 пари), під'язичного (XII пари), а також одне ядро тройнич-о нерва (V пари), тонке і клиноподібне ядро (ядра одноімен-< пучків), ядра олив і ін. Багато хто з цих ядер, зокрема 'а черепних нервів, входять до складу нервових центрів, з которы-связана рефлекторна діяльність довгастого мозку. У ньому ожены центри подиху, серцевої діяльності, сосудодвига-ьный, центри безумовних травних рефлексів (слюно-

• еление, ковтання, відділення інших пищеваритальных соків),

• щтных рефлексів (кашель, чхання, блювота> і ін. Біла речовина довгастого мозку складається з коротких v інньїх пучків нервових волокон. Короткі пучки осуществляюі

зв'язок між ядрами самого довгастого мозку, а також' ними і ядрами найближчих відділів головного мозку, на^ ядрами моста. Довгі пучки нервових волокон представляють висхідні і спадні провідні шляхи головного і сп, мозку. З провідними шляхами а довгастим мозком, як і в| відділах головного мозку й у спинному мозку, зв'язана проводні функція.

Довгастий мозок, незважаючи на малі розміри (длиї близько 3 див), є життєво важливим відділом центра нервової системи. При поразках довгастого мозку (я вилив, травма й ін.) можуть порушитися подих, серд діяльність і інші функції.

Міст

Міст (pons), йди міст мозку, варолиев міст, представляєте стовщення у формі поперечного валика, розташованого bil, довгастого мозку (див. мал. 18в).. Розрізняють -перед| частина моста, прилежащую до схилу черепа, і задню год,^ моста, звернену до мозочка. Границя між ними провв| умовно по так називаному трапецієподібному тілу, що Щш знайти на фронтальному розрізі моста. Трапі цие ви дное-'іД складається з поперечно йдуть пучків нервових волокон, относяаЦ до слуховому провідного шляху. На передній частині моста нмщ базилярная (основна) борозна для однойменної артерії. По^ ронам міст переходить, у праву і ліву середні мозже? вые ніжки,у складі яких проходять пучки нервових вод , з моста в 'мозочок. Задня частина моста утворить верхню п( ну ромбовидної ямки.

Міст складається із сірої речовини усередині і білого вец зовні. Передня частина моста побудована преимуществень-белого речовини; сіра речовина в ній представлене небольй| власними ядрами моста. До цих ядер підходять нервові в^ на з кори великих півкуль (корково-бруківки волокна), ;| ядер йдуть^ волокна в мозочок (мостомозжечковые волокна). | няя частина моста містить велика кількість ядер. До їх ^ відносяться ядра передостанніх чотирьох пар черепних нервів; Щ ничного (V пари), що відводить (VI пари), лицьового (VII парячи пре ддвевнр -равликового (VIII пари). Ці нерви виходять з мий сліду ющи х~нес та х: "V"* па ра — на поверхні передньої частини щ у місця переходу її в середню мозжечковую ніжку, VI па( у борозні між мостом і пірамідою довгастого мозку, V VIII пари — за мостом, між ним, мозочком і оливою довгенького мозку (у так називаному мостомозжечковом куту)4

Біла речовина моста містить переважно, проводі шляху, що проходять транзитне з інших відділів мозку,

IV желудочек є порожниною довгастого і за;, мозку, розташований між довгастим мозком і мостом з па їй сторони і мозочком — с. задньої сторони (див. мал. 179). СЯ|

292

^ііми 'його є ромбовидна ямка і дах IV же-сопілочка. Ромбовидна ямка, названа так через відповідну форми, є дном IV желудочка. Вона утворена задньої дастъю моста і верхньою частиною довгастого мозку. Ямка містить сіру речовину, у товщі якого знаходиться більшість «дер мостів і довгастого мозку. Дах IV желудочка має дерму намету і складається з двох пластинок, названих верхнім „ нижнім мозковими вітрилами. Нижній мозковий парус.вистелений листком судинної оболонки головного мозку, судини юторой утворять ворсинчатые розростання — судинне сплетення IV желудочка. Повідомляється IV желудочек з центральним каналом спинного мозку (переходить у нього), з III желудочком за допомогою водопроводу мозку і з подпаутинным простором за допомогою трьох отворів — серединної і двох латеральних апертур IV желудочка, що розташовані в області нижнього мозкового вітрила. Завдяки цьому можлива циркуляція спинномозкової рідини.

Середній мозок

Середній мозок (mesencephalon) складається з двох ніжок і ^кры-ши (пластинки четверохолмия) (див. мал. 180, 181). Усередині його мається порожнина у формі вузької щілини; вона називається водопроводом середнього мозку (водопровід мозку) і, як було відзначено, з'єднує III желудочек з IV.

Ніжки мозку, права і ліва, являють собою товсті

білі валики, розташовані кпереди від моста. Між ніжками мається поглиблення — межножковая ямка. Дно цієї ямки утворено задньою продірявленою речовиною, що представляє собою пластинку мозкового .речовини, через яку проходять численні судини. У гла зо руховій борозні на медіальній поверхні ніжки мозку виходить однойменний нерв

(111 пари черепних нервів).

У кожній ніжці розрізняють передню частину, що називається

підставою ніжки мозку, задню частину-покришку середнього мозку, одна частина переходить в іншу без чітко вираженої зовнішньої границі. Підстава ніжки мозку складається з білої речовини, у ньому проходять переважно спадні проводя-чще шляху. На границі між підставою ніжки мозку і покришкою знаходиться ядро, нейрони якого містять пігмент чорного кольору — це ядро називається чорною речовиною. Покришка ніжки мозку включає і біле, і сіра речовина. У білій речовині покришки проходять як висхідні, так і спадні провідні шляхи. Сіра речовина представлена ядрами. У покришці мається парне червоне ядро. У центральній сірій речовині, що лежить навколо водопроводу мозку, розташовуються ядра глазодвигательного (III пари черепних нервів) і блокового (IV пари нервів) нервів.

Дах середнього мозку (пластинка четверохолмия) розташована кпереди від мозочка, дорсальнеє покришки . ніжок мозку. Вона 393

ір.З^ї.

••• ^-

складається з двох верхніх і двох нижніх горбок ОМ'А" пластинки даху, на якій ці горбки расположемщ Усередині горбків знаходяться ядра. Ядра верхніх горбків виявляй» ся первинними (підкіркові) зоровими центрами. Вони приняЙя. ют участь у здійсненні зорових орієнтованих рефдьь сов (поворот голови і рух очей у відповідь на внезапные'свет. вые роздратування) і .зіничного рефлексу (звуження зіниць дщ. яскравому зльоті). Ядра нижніх горбків являють собою первщ, ные (підкіркові) слуховые центри. За допомогою їх осущестаая-готся орієнтовані рефлекси (поворот голови на внезапйые слуховые роздратування). . . . ;

Від кожного горбка відходить убік валик білої речовини^--ручка горбка. Ручка верхнього горбка йде до латерального колінчатого тіла, а ручка нижнього горбка — до медіального .колінчатому тілу; колінчаті тіла відносяться до проміжного мозку і також виконують роль первинних (підкіркових) центрів.

Між пластинкою даху середнього мозку і мозочком розташовані дві тяжа білого речовині-верхні мозжечковые ніжки, що обмежують з боків верхній відділ ромбовидної ямКй, У складі цих ніжок проходять передній спинно-мозковий у пучки нервових волокон від ядер мозочка до червоних ядер ножец мозку (мозжечково-красноядерный шлях). За пластинкою крыщй середнього мозку виходить з мозку блоковий нерв (IV пари черепнь^ неротів), ..і

МОЗОЧОК

Мозочок (cerebellum), чи малий мозг. являє собою порівняно велике утворення іоловного мозку масою від 12.0 до 150 м (мал. 182). Він розташований у задній черепній ямці •П<ЗД потиличними частками півкуль великого мозку, кзади від довгастого мозку і моста. У мозочку розрізняють права і ліва півкулі і середня частина, що знаходиться між ними- че^рвьм о з ж е ч к а. Зовні півкулі і хробак порізані численними поперечними щілинами на невеликі звивини, називані листками мозочка. Листки поєднуються в часточки. Кожній часточці півкуль мозочка відповідає визначена часточка хробака.

Мозочок побудований із сірої і білої речовини. На поверхні мозочка сіра речовина утворить суцільний тонкий шар (товщина його 1—2,5 мм) — кору мозочка. Під корою розташоване біла речовина, а усередині його — окремі скупчення сірого речовини-ядра мозочка- Розрізняють зубцювате ядро. пробковидное ядро. кулясте ядро і ядро наметам усі вони парні. Своєрідна картина розташування білої речовини і його відносини до кори мозочка, що нагадує развеї" вления дерева, одержала оригінальну назву «древо життя»! вона добре виявляється на сагиттальных розрізах мозочка через" його хробак.

^: Рис. І82. Мозочок (горизонтальний розріз, схема). j — мдро намету; 2 — кулясте ядро; S — л робко видне ядри; 4 — зубцювате ядро.

Мозочок трьома парами ніжок з'єднаний і; олижайшими відділами стовбура мозку: нижні _мозжечковые ніжки йдуть до моз-

j жечку з довгастого мозку, середні мозжечковые ніжки — з моста, а верхні мозжечковые ніжки — з

і середнього мозку. У складі цих ніжок знаходяться провідні шляхи, що зв'язують різні відділи головного мозку і спинний мозок з моа-кечком і, навпаки, мозочок з іншими відділами головного мозку і зі спинним мозком. Так, у нижніх мозжечковых ніжках проходить задній спинно-мозжечковый шлях, нервові волокна від частини ядер VIII пари черепних нервів і волокна інших провідних шляхів. У середніх мозжечковых ніжках містяться волокна место-мозжечкового шляху, за допомогою якого здійснюється зв'язок між корою великого мозку і мозочком (через ядра моста). До складу верхніх мозжечковых ніжок входять волокна переднього спи і но-мозжечкового і мо зжеч до во-крас ниючи дер ного шляхів. Таким чином, мозочок на відміну від спинного мозку і стовбура головного мозку не має прямих зв'язків (через нерви) з органами; зв'язок з ними здійснюється через інші відділи центральної нервової системи.

Основна функція мозочка — координація складних рухів тіла.

Проміжний мозок

Проміжний мозок (diencephalon) включає кілька анатомічних утворень, розташованих перед середнього мозку (див. мал. 179—181). Основними його відділами є таламус, эпиталамус, метаталамус і гіпоталамус. Раніш ці назви застосовувалися тільки як латинські терміни, а їхніми росіянами еквівалентами були наступні: thaiamus — зоровий бугор; epithalamus —

295

(—»

надбугорная область; /melathalainus — забугорная область; hyp lamus — подбугорная область. Ці переклади неточні і неудоЦ у вживанні. Тому в даний час користаються латник мі термінами в російської транскрипції. Эпиталамус объедвв порівняно невеликі утворення: шишкоподібне тіло, привід эпиталамическую спайку (задня спайка) і ін. Термін вметай мус» відноситься до колінчатих тіл. Гіпоталамус а на млой че;

включає всі утворення мозку, що лежать донизу від таламуса: сеі бугор, що переходить у лійку, до якої підвішений гіпофіз, , сосцевидных тіла, зоровий перехрест і зорові тракЯ У функціональному відношенні під гіпоталамусом розуміють ті е утворення, у яких знаходяться вищі підкіркові вегетай) ные центри — сірий бугор з лійкою, а також передню до, гіпофіза ^нейрогипофиз).

Таламус, правий і лівий, являє собою сравнителй масивне утворення, що складається переважно із сірого щества (ядер). Медіальна його поверхня звернена в III Жі дочок, верхня поверхня — у бічний желудочек, а латералі і нижня зрощені із сусідніми утвореннями мозку. На таламі попереду мається невеликий виступ-передній бугор таламуса, а позаду більш значне выпячивание—поду до а. Тонкими прошарками нервових волокон сіра речовина талан са підрозділяється на окремі ділянки, у яких залягають отрута таламуса: передні, медіальні, задні й ін. При цьому кажді група складається з безлічі ядер; усього нараховується окоа 40 таких ядер. -|

Таламус є підкірковим центром усіх видів чувствд тельности, крім р б він ятельно й:_ до нього підходять і переключають^ висхідні (афферентные) провідні шляхи, по яких передавши¹! ся інформація з різних рецепторів (рецептори шкіри, оргаэ зору, проприорецепторы й ін.). Від таламуса йдуть нервові в л вікна до кори великого мозку, складаючи таль а мо кортикальні пу

ки, а також до ядер півкуль великого мозку й інших отделі мозку.

Ядра таламуса у функціональному відношенні прийняте подраэ делять на специфічні, неспецифічні й асоціативні. Спеції;

фические ядра зв'язані з визначеними чуттєвими зонам;

кори: зоровою зоною, зоною шкірної чутливості й ін. Offlj

передають у кору інформацію, що є джерелом нашиа відчуттів. '

Не специфічні ядра зорових бугрів зв'язані з многК;

мі ділянками кори і беруть участь в активізації її де»

тельности; їх відносять до ретикулярної формації. Ассоциативны» ядра таламуса зв'язані з ядрами півкуль великого мозку, гипо' таламусом, середнім і довгастим мозком. •;

Колінчаті тіла, латеральне і медіальне (дві пари), перед ставляют собою невеликі узвишшя, розташовані під подуті який таламуса, складаються із сірої речовини (ядра латерального медіального колінчатих тіл). Латеральне колеичатв

24fi

'.е.іо, праве і ліве, є підкірковим (первинним) центром 'дения. До нейронів його ядра підходять нервові волокна зрительно тракту (від сітківки ока), а аксони цих нейронів йдуть в.пительную зону кори. Медіальне колінчате тіло. /равое і ліве, є підкірковим (первинним) центром слу-0, Ядро цього тіла приймає нервові волокна слухового прово-іяшего шляху, аксони його нейронів випливають у слуховую зону кори і дальшого мозку.

j Гіпоталамус, чи подбугорная область, містить 32 пари ядер, другі є вищими підкірковими центрами вегетативної нервової системи, а також виконують інші функції. Гіпоталамус ,;в'язаний з різними відділами мозку, у тому числі з іншими ядрами '(центрами) симпатичної і парасимпатической частин вегетативної нервової системи, на які робить регулююче влия-|щіе. За допомогою нервових волокон і через загальну систему кровоносних судин гіпоталамус зв'язаний також з гіпофізом і состав-дяет з ним єдину систему, що регулює вегетативні функції црганизма.

III желудочек'является порожниною проміжного мозку, являє собою вузьку вертикальну щілину, розташовану між двома зоровими буграми, що утворять бічні стінки желудочка. Нижня стінка III желудочка представлена всіма утвореннями, що відносяться до гіпоталамуса (сірий бугор і ін.). Верхню стінку складають тонка епітеліальна пластинка і складка судинної оболонки мозку із судинним сплетенням III желудочка;

над ними знаходяться звід і мозолисте тіло, що відносяться до великого мозку.

Ретикулярна формація

У мозковому стовбурі мається фахова освіта, що складається з нервових кліток і нервових волокн-ретикулярна формація (formatio reiicularis), чи сітчасте утворення. Численні нервові волокна цього утворення розташовані у виді мережі, у якій залягають нервові клітки.

Ретикулярна формація мозкового стовбура знаходиться в бічних відділах довгастого мозку, у задній частині моста і покришці ніжок мозку, до неї відносять і неспецифічні ядра таламуса. За допомогою нервових волокон вона зв'язана з різними відділами головного мозку і зі спинним мозком. До ретикулярної формації підходять відгалуження (коллатерали) від висхідних (афферентных) провідних шляхів. У свою чергу від ретикулярної формації чдут нервові волокна у висхідному напрямку до кори великого год"зга й у спадному напрямку в спинний мозок (ретикуло-Финальные провідні шляхи). Ретикулярна формація впливає йа активність різних відділів центральної нервовий -системи, зокрема впливає на кору великого Чозга.

f ^

297

fin'. 18S. Головний мозок (вид збоку). /—цеиіралміаи борозна; її—латеральная ямка (борозна) великого мозку; 7/7 — поперй-ная щілина великого мизга; I — предцеигральная звивина; 2 серкняч лобова ичвилн^й;

• і — середня лобова шнялшіа; 4 — нижня .юбиаи ичвилина; 5 — нсрчшя нш-очная извіиві-fa; 6 — грсднян нисочная і.їни-пила; 7-нижня цисочнан звивина: Д—мозжечок; 9 — ЯЛ-гылочпая до^;н; ID — нижня тім'яна цолька; ;/ — верхня тім'яна часточка.

ВЕЛИКИЙ МОЗОК

Великий мозок (cerebrum) у процесі еволюції виник пізніше інших відділів головного мозку, але досяг у людини найвищого розвитку. По своїй масі і величині він значно перевершує всі інші відділи головного мозку. Кора великого мозку є вищим відділом центральної нервової системи, з яким зв'язані мислення і мова. Діяльність кори великого мозку (вмеС-те з найближчими підкірковими ядрами) зветься вищої нервової діяльності.

Великий мозок складається з двох півкуль — правого і лівого. Між півкулями мається поділяюча їх на значному протязі подовжня щілина великого мозку. У глибині її нахо' дится мозолисте тіло — велика спайка, що зв'язує обоє півкулі. З півкулями великого мозку зрощені таламуси (зри'-тельные бугри) і ніжки мозку; між півкулями і мозжечкой мається поперечна щілина великого мозку.

На кожній півкулі розрізняють верхнелатеральную, медиалЬ-

Рис, ІИ4. Головний мозок (права півкуля; медіальна поверхня). тсченно-затылочиая Борозна; ;/ — шпорна борозна, ; — верхня лобова звивина;

- ішясная звивина; 3 — мозолисте тіло; 4 -- сйоа; ^ — пари центральна н долььа; 6 — ї^ік-іинье; ? — клин; ^ — язична звивина; 9 — медіальна затылччно-ви^очна звивина;

— нижня скронева звивина; ;/ — латеральна іатьілочно-височная звивина; 12 — па' раїнппокагліальиая звивина; ІЗ — гачок.

;ю і нижню поверхні. Веохнелатеральная поверхня обра-,ена до внутрішньої поверхні кіст зводу черепа, медіальна —

однойменної поверхні цоугого півкулі й обмежує "'"дольную щілина, а нижня — к. внутрішній підставі черепа.

передній і середній ямках черепа півкулі великого мозку рилежат к. внутрішньому основанито черепа, а в області задньої їрепной ямки відділені від нього мозочком і мозковим стовбуром. Іовгрхности півкуль поцятковані звивинами і борознами. Изви-чиы предсгавляют собою валики (узвишшя) мозкової речовини, борозни — поглиблення між звивинами.

У кожній півкулі розрізняють чотири частки: лобову, темен-їй, скроневу і потиличну, а також островковую олю (острівець), що іноді називають п'ят часткою. Лоб-а частка займає передній відділ порожнини черепа, включаючи перед-ВДю черепну ямку, і відмежована центральною борозною т частки, що знаходиться за нею тім'яної. Скронева частка распо-о/кена в середній черепній ямці і відділена від лобової і тім'яний 0-ігй латеральною ямкою великого мозку і латі-^.'іьной борозною. Потилична частка лежить над мозочком

эаднем відділі порожнини черепа; між нею і тім'яною часткою на '^Диальной поверхні півкуль великого мозку проходить переміни про-потилична борозда. Острівець залягає в глибині ^"сра.'іьной ямки великого мозку, на кожній частці маються изви-

294

шок навколо спинного і головного мозку й інших мозкових оболоэЦ чек. Вона постачена власними судинами і нервами- '.Ц Павутинна оболонка (arachnoidea) дуже тонка і прозора^ складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, покрытаИ эндотелием, кровоносних судин не має. ''д|

М'яка (судинна) оболонка (pia mater) предствляет собо^ ніжну пластинку з пухкої волокнистої сполучний ткани|;|° містить велику кількість кровоносних судин і постачена^' нервами. ,'^

.4' ОБОЛОНКИ СПИННОГО МОЗКУ %

f- ',-,:'

Тверда оболонка спинного мозку, розташовуючи в позвоиоч^ ном каналі, рыхло прилежит до внутрішньої поверхні позвон-,і;;

ков. Між ними мається простір, назване э п и ду р червоний ь^ї. н ы м. У цьому просторі знаходяться жирова клітковина і венозні;;

сплетення. Тверда оболонка спинного мозку, переходячи в одноимениуїдь^ оболонку головного мозку, приростає до країв великого потиличного"^ отвору. •.',;-'g

Павутинна оболонка спинного мозку лежить кнутри від твердої^ оболонки, оточує спинний -мозок разом з м'якою оболонкою, н^ заходячи в поглиблення (борозни) на його поверхні. .^ж

М'яка оболонка спинного мозку прилежит до речовини мозку,!! при цьому вистилає всі борозни на його поверхні. Судини це(И< оболонки беруть участь у кровопостачанні мозку- ."^

Між павутинною і твердою оболонками мається субдуральиоеХ простір, а між павутиною і м'якою оболонками — під-?;' павутинне (субарахноидалыюе) простір. Субдуральное про-^ странство являє собою капілярну щілину і містить W'~'f і велика кількість рідини. Подпаутинное простір спин- ; . ного мозку порівняно широке і досягає в деяких місцях •{ у поперечнику 2 див. З боків спинного мозку подпаутинное про-' странство пронизується зубцюватими зв'язуваннями. Вони розташовані'..

в фронтальній площині і йдуть від м'якої оболонки до павутинної і твердої оболонок.

Подпаутинное і субдуральное простору спинного мозку вільно переходять в однойменні простори головного мозку.

Необхідно відзначити, що оболонки спинного мозку і простору між ними, у тому числі подпаутинное- спускаються в хребетному каналі нижче спинного мозку, оточуючи кінський хвіст. Це. обставина враховується в лікувальній практиці при попереков-пункції, за допомогою якої витягають спинномозкову рідину з під па в ти іншого простору. Прокол роблять у проміжку

між III і IV поперековими хребцями (або на хребець чи вище нижче).

ОБОЛОНКИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Тверда оболонка головного мозку тісно примикає до внутрішньої поверхні кіст підстави черепа і виконує роль над-;

костницы. На зводі черепа вона з кістами черепа з'єднана рыхло і може легко відшаровуватися. Від твердої оболонки в різних місцях відходять відростки, що проникають а щілини між відділами головного мозку. Такий відросток у подовжній щілині великого мозку між 1-го півкулями зветься серпа великого мозку, у вирізці між півкулями мозочка він називається серпом мозочка. у поперечній щілині між потиличними частками півкуль великого мозку і мозочком — намет мозочка, над ямкою турецького і.едла — діафрагма сідла.

В області борозен на внутрішній поверхні кіст черепа й і; деяких інших місцях тверда оболонка розщеплена на два листки, що обмежують простори, що носять назву синусів (пазух) твердої оболонки. Ці синуси повідомляються між собою і містять венозну кров, що надходить з вен мизга. На відміну від вен синуси твердої оболонки не спадаются, що створює гарні умови для струму крові. Найбільш великими синусами є наступні: верхній сагиттальный синус — у сагиттальной борозні даху черепа, поперечний синус— у поперечній борозні на потиличній кісті, сигмовидный синус — в однойменній борозні на скроневій кісті, прямій з и-н у з — на місці з'єднання серпа великого мозку з наметом мозочка, пещеристый синус — на підставі черепа з боків від турецького сідла- У пещеристый синус, крім вен мозку, упадає ''дна з очних вен, через цей синус проходить внутрішня сонна артерія.

Із синусів твердої оболонки головного мозку венозна кров відтікає у внутрішню .яремну вену. Частково венозна кров з. черепа може відтікати в поверхневі нены голови через эмиссар-ные вени (венозні випускники), що знаходяться в деяких отворах кіст черепа (сосцевидное отвір, тім'яний отвір і ін.).

Павутинна оболонка головного мозку не заходить у його борозни, а перекидається над ними. У деяких місцях, переважно з боків від сагиттального шва черепа, павутинна оболонка утворить вирости — грануляції павутинної оболонки (пахионовы грануляції), що беруть участь у відтоку спинномозкової рідини. Подпаутинное простір головного мозку краще виражено в області борозен і інших поглиблень на його поверхні і має форму щілин різної ширини. Самі розширені відділи цього простору називаються подпаутин-ными цистернами. До них відносяться: цистерна в поглибленні між мозочком і довгастим мозком (мозжечково-мозговая цистерна), цистерна між ніжками мозку (межножковая цистерна) і ін. Між павутинною оболонкою і двома іншими оболонками головного мозку маються соединительнотканные тяжи-

М'яка оболонка головного мозку прилежит до речовини мозку, при цьому вистилає всі поглиблення на його поверхні. У деяких місцях вона проникає в желудочки мозку, де утворить судинні сплетення. Судини цієї оболонки беруть участь у кровоснаб-

3!?