Тема: “Органи чуттів. Орган зору”.

План.

1. Значення зорового аналізатора.

2. Топографія ока.

3. Будова ока.

4. Фізіологія ока.

5. Гігієна зору.

6. Перша допомога при ушкодженні очей.

Очі - це душа людини, в них відображається вся різноманітність її душевного стану: гнів, радість, задоволення, незадоволення, сум, горе, а також і фізичний стан: депресія, хвороби внутрішніх органів, неправильний спосіб життя, неправильне харчування, фізичне перенапруження. Орган зору це найважливіший орган з усіх органів чуттів. Орган зору - це око, що дай відіграє важливу роль в пізнаний навколишнього світу, в правильній орієнтації в навколишньо­му середовищі. При допомозі ока людина одержує уяву про форму і вели­чину предмету, про відстань на якій він знаходиться, про напрямок і швидкість його руху, про освітлення і колір, ступень освітленості. Щоб визначити смак їжі не обов'язково коштувати її - досить на неї глянути. Колір розпаленого металу сигналізує нам про його температуру.

Знання анатомії людини допоможе Вам опанувати таку клінічну дисципліну як очні хвороби, сестринську справу. В майбутньому хтось з Вас буде працювати медсестрами в очному кабінеті чи відділенні, де кожний раз потрібно здійснювати різноманітні маніпуляції на оці. Працюючи в шкільних закладах, дитячих установах Ви будите здійсню­вати профілактичну роботу, щоб запобігти захворюванню очей.

Орган зору (оrganon visus) складається з трьох частин:

1. Периферична частина, де проходить сприйняття зовнішніх подразнень. Вона включає: очне яблуко, зоровий нерв, допоміжні органи, судини, нерви.

2. Проміжна частина включає: провідні шляхи зорового аналізатора, підкоркові зорові центри (верхні горбики пластинки чотиригорбикового тіла середнього мозку, зорові горби, латеральні колінчасті тіла середнього мозку)

3. Центральна частина представлена ділянкою кори великого мозку, а саме корковий зоровий аналізатор в потиличній півдолі півкуль великого мозку. Тут проходить аналіз і синтез сприйнятого відчуття.

Око (oculus лат. назва; ophthalmas грецька назва). Закладене в очній ямці.

Назвіть стінки орбіти:

1. верхня;

2. нижня;

3. медіальна;

4. латеральна;

Чим утворена кожна з них?

1. Верхня стінка утворена: очною частиною лобної кістки; малими крилами клиноподібної кістки.

2. Нижня стінка утворена: очною частиною верхньої щелепи, величною кісткою, очним відростком піднебінної кістки.

3. Латеральна утворена: очною поверхнею великих крил крилоподібної кістки, виличною кісткою.

4. Медіальна стінка утворена: лобним відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, очною пластинкою решітчастої кістки, тілом клиноподіб­ної кістки і очною частиною лобної кістки.

Очна ямка межує з зовнішньою стінкою носової порожнини, а саме з решітчастим лабіринтом; зверху - з очною частиною передньочерепної ямки, де розміщується лобна доля мозку, з лобною пазухою лобної кістки. Зовні межує з скроневою ямкою, знизу - з верхньою стінкою гайморової па­зухи верхньої щелепи.

Знання топографії очної ямки необхідно при постановці того чи іншо­го діагнозу. Так, наприклад, виникнення пухлини мозку, гнійного процесу чи запалення мозку може впливати на погіршення зору. Травма решітчастої пазухи може привести до вип'ячування очного яблучка. Фурункул на носі або в носі може викликати сильну біль, яка віддає в зуби, а також в око. При фронтіті відмічається біль в очній ямці, набряк верхньої повіки, світлобоязнь, сльозоточивість.

Очне яблуко кулястої форми тіло складається з трьох оболонок і внутрішнього очного ядра. Є такі три оболонки:

1. зовнішня - фіброзна оболонка

2. середня - судинна оболонка

3. внутрішня - сітчаста оболонка або сітківка.

Зовнішня оболонка розміщується ззовні навколо ока, відіграє механічну роль, тобто, виконує захисну функцію і є опорою ока. Розрізняють два відділи цієї оболонки:

1. задній – склера

2. передній – рогівка.

Задній відділ представлений білковою оболонкою, яка складається з непрозорої щільної волокнистої сполучної тканини, має білий колір, в повсякденному житті відома під назвою білкова оболонка. До неї прикріпляються м'язи. Білкова оболонка не пропускає світло­вий промінь. Має кровоносні судини і нервові закінчення. Отже - склера це є біла тверда непрозора оболонка.

Передній відділ - рогівка є безпосередньо продовженням склери. Рогівка являє собою прозору, округлу, блискучу, вологу пластинку, яка має схожість з годинниковим склом, або випуклою лінзою. Рогівка багата нервовими закінченнями, але в ній відсутні кровоносні судини. Вона пропускає світлові промені в середину ячного яблука. На межі з рогівкою в товщі склери проходить круговий венозний канал, який нази­вають Шлеммів канал.

Самостійна робота

Тестовий контроль з метою закріплення знань по даному питанню.

1. Око кулястої форми тіли закладені в

а) орбіті

б) великому потиличному отворі

в) грушоподібному отворі.

2. Око складається з:

а) 3-х оболонок

б)внутрішнього очного ядра

в) внутрішнього одного ядра і двох оболонок.

3. Очне яблуко складається з таких оболонок:

а) зовнішньої фіброзної

б) середньої судинної білкової

в) внутрішньої сітчастої, зовнішньої фіброзної, білкової

г) середньої судинної і внутрішньої сітчастої

д) зовнішньої фіброзної, середньої судинної і внутрішньої сітчастої.

4. Фіброзна оболонка виконує такі функції:

а) механічну, трофічну

б) трофічну;

в) механічну.

5. Фіброзна оболонка складається з двох відділів:

а) білкової оболонки, райдужки

б) склери, райдужки, рогівки

в) склери, рогівки.

6. Круговий венозний канал проходить на межі з:

а) рогівкою і війковим тілом

б/ райдужкою і власне судинною оболонкою

в) рогівкою в товщі склери.

7. Переднім відділом фіброзної оболонки являється:

а) райдужка

б) склера

в) рогівка.

8. Заднім відділом фіброзної оболонки являється:

а) рогівка

б) війкове тіло

в) склера.

9. Око складається з таких частин:

а) периферичного, центрального

б) центрального, проміжного

в) периферичного, центрального, проміжного

г) проміжного периферичного.

10. Орбіта складається з таких стінок:

а) медіальної, латеральної

б) латеральної, верхньої, нижньої

в) медіальної, латеральної, нижньої

г) верхньої, нижньої, медіальної, латеральної.

Судинна оболонка - м’яка оболонка лежить відразу під склерою, складається з пухкої сполучної тканини. Містить велику кількість кровоносних судин, які беруть участь в живленні ока, тобто виконують трофічну функцію та в виділенні рідини, яку називають водянистою во­логою камер ока. В ній розрізняють три відділи:

1. Задній відділ - власне судинна оболонка займає більшу частину судинної оболонки, вистиляє з середини всю склеру.

2. Середній відділ – війкове тіло. Війкове тіло - це є середня потовщена частина судинної оболонки. Воно розміщене кільцеподібне навколо кришталика в області переходу склери в рогівку. Війкове тіло прикріплюється з допомогою циннової зв'язки. Основа війкового тіла складається з війкового м’язу. Війковий м’яз змінює, регулює кривизну кришталика і фокусує його на ближні і дальні предмети, тобто бере участь в акомодації ока.

3. Передній відділ – райдужка. Райдужна оболонка або райдуга є передній відділ судинної оболонки, в центрі якої є круглий отвір його називають зіницею ока, через який проникає світло в середину очного яблука. Діаметр зіниці змінюється в результаті скорочення двох шарів гладких м'язових волокон, що знаходяться в товщі райдужної оболонки. Це свінктер зіниці - звужує зіницю ока і ділятатор зіниці - розширює зіницю ока. Отже райдужка відіграє роль діафрагми, яка регулює кількість світла, що поступає в око. При сильному освітленні зіниця ока звужується, при слабому світлі зіниця ока розширюється. Рисунок райдужки індивідуальний і може змінюватися в результаті перенесеного захворювання, травин. Піг­ментні клітини розташовуються в райдужці не рівномірно. Розміщення пігменту і хід судин утворюють рисунок райдужки. На цьому принципі побудований принцип іридодіагностики. Райдужна оболонка крім судин містять велику кількість пігментних клітин. Кількість пігменту визна­чає колір очей. Якщо пігменту багато, то колір очей темно-коричневий і навіть чорний. Якщо відсутній повністю пігмент, то очі червоні, а якщо пігменту мало, то очі голубі. (у білих кроликів очі червоні).

Тестовий контроль

1. Судинна оболонка лежить відразу під:

а) склерою,

б) сітчастою оболонкою,

в) райдужкою.

2. Судинна оболонка складається з:

а) 3-х відділів

б) 4-х відділів

в) 2-х відділів.

3. Судинна оболонка включає такі відділи:

а) власне судинна оболонка, війкове тіло, рогівка

б) райдужка, власне судинна оболонка, війкове тіло, склера

в) власне судинна оболонка, війкове тіло, райдужка.

4. Війкове тіло складається:

а) власне судинна оболонка

б) власне судинної оболонки і війкового м'яза

в) війкового м'яза і райдужки

г) війкового м'яза.

5. Судинна оболонка виконує такі функції:

а) трофічна

б) механічна

в) механічна, трофічна.

6. Війкове тіло бере участь в:

а) виділенні рідини

б) аккомодація ока

в) виділення рідини і аккомодації ока.

7. Райдужна - це передня частина судинної оболонки, в центрі ока є отвір, який називається:

а) щілиноподібний лімфатичний простір

б) круговий венозний канал

в) зіниця.

8. Райдужна бере участь в:

а) виділенні рідини

б) регуляції кількості світла

в) аккомодація

9. Колір райдужки залежить від:

а) від зорового пурпуру

б) пігменту

в) пігменту і зорового пурпуру.

10. При дії сильного світла зіниці:

а) звужуються

б) розширюються

в) не змінюються.

Сітчаста оболонка або сітківка - це тонка, внутрішня, м'яка пластинка, яка прилягає до судинної оболонки, являться складним нервовим утворенням, по своїй функції і будові поділяється на два відділи:

1. Центральний відділ. Складається з світлочутливих рецепторів-колбочок.

2. Периферичний відділ. Складається з паличок. Колбочки приймають світлові промені при яскравому освітленні і одночасно являються рецеп­торами кольору, їх називають рецепторами денного світла. В колбочках міститься фермент йодоксин. Палички функціонують при сутінковому світ­лі, їх називають рецепторами сутінкового світла. В паличках міститься фермент йодоксин або зоровий пурпур. При дії світла в паличках і кол­бочках здійснюється фізичний і хімічний процес. В результаті цього виникають нервові імпульси, які з сітківки ока передаються по зоровому нерву в мозок, де розміщується корковий аналізатор (потилична область).

Відростки паличок і колбочок утворюють з’єднуючись зоровий нерв. Місце виходу зорового нерву має форму овального підвищення і називають диском зорового нерва. В області диску зорового нерва палички і колбочки відсутні і цю ділянку називають "сліпою" плямою. В центрі сітківки розміщується ділянка діаметром 2 мм, зафарбована в жовтий колір і називають її жовтою плямою. На плямі є заглибина - це є центральна ямка, яка містить велику кількість колбочок і являється місцем найкращого бачення.

Тесовий контроль

1. Сітківка - це внутрішня оболонка очного яблука, яка прилягає до:

а) фіброзної оболонки

б) судинної оболонки

в) білкової оболонки.

2. Сітчаста оболонка складається з таких відділів:

а) центрального, середнього

б) периферичного, середнього, центрального

в) периферичного, середнього

г) центрального, периферичного.

3. Центральний відділ сітчастої оболонки складається з світло­чутливих нервових клітин:

а) колбочок

б) паличок

в) колбочок і паличок.

4. Периферичний відділ сітчастої оболонки складається з світло­чутливих нервових клітин:

а) колбочок і паличок

б) паличок

в) колбочок.

5. Відростки колбочок і паличок з'єднуючись, утворюють:

а) зоровий пурпур

б) зоровий нерв

в) зоровий шлях.

6. В центрі сітківки розміщується ділянка діаметром 2 мм, зафарбова­на в жовтий колір називається:

а) сліпою плямою

б) жовтою плямою

в) диском зорового нерва.

7. Центральна ямка, на жовтій плямі містить велику кількість:

а) колбочок і паличок

б) паличок

в) колбочок

3. Центральна ямка, яка містить велику кількість колбочок називаєть­ся:

а) місцем найкращого бачення

б) місцем виходу зорового нерва.

9. В сітківці є колбочки:

а) 110 - 125 млн.

б) 6 - 7 млн.

паличок

а) 6 - 7 млн.

б) 110 - 125 млн.

10. В області диску зорового нерва палички і колбочки відсутні. І цю ділянку називають:

а) жовтою плямою

б) сліпою плямою

в) місцем найкращого бачення.

Внутрішнє очне ядро складається з прозорих світлозаломлюючих середовищ. Це є безсудинні анатомічні утворення. До них відносяться склисте тіло, кришталик, водяниста волога, яка наповнює камери: передню і задню.

1. Склисте тіло виповнює порожнину очного яблука і являє собою прозору студенисту масу, розміщується по заду кришталика.

2. Кришталик. Має форму двовипуклої лінзи. Він прозорий, еластич­ний. Завдяки його еластичності, кришталик змінює свою кривизну і набирає форму для "далекого" і "ближнього" бачення. Розміщуєть­ся позаду зіниці у виїмці склистого тіла. В склистому тілі І криштали­ку немає кровоносних судин і нервів.

3. Камери ока: передня і задня камера ока. Порожнина між рогівкою і райдужною називається передньою камерою ока, а порожнина між райдужної і кришталиком називається задньою камерою ока. Вони заповнені водянис­тою вологою. Це прозора рідина, яка з'єднаються між собою через зіницю.

Рідина камер ока знаходиться під тиском, який називається внутрішньоочним тиском. В нормі від 16 - 26 мм.рт.ст. Водяниста волога проду­кує кровоносним судинам війкового тіла і райдужки. Бере участь в живлені рогівки, склистого тіла, кришталика, підтримує на певному рівні тиск в середині очного яблука. Одночасно з утворенням водянистої вологи відбувається її відток, який здійснюється через шлемів канал.

Самостійна робота учнів: мал. "Сагітальний розріз очного яблука". Відмітити складові частини внутрішнього очного ядра.

Допоміжні органи ока складаються з захистних пристосувань віднося­ться брови, вії, повіки.

Брови захищають око від поту, що зтікає з чола.

Вії знаходяться на вільних краях верхньої і нижньої повіки захи­щають ока від порошинок, снігу, дощу.

Повіки - або шкірні складки. Зовні покриті шкірою, з середини - сполучною тканиною. Цікава дізнатися чому ми часто кліпаємо, здійснюємо від 2 до 5 рухів в хв. Виявляється, що поверхня очного яблука завжди висихає, створюються неблагоприємні умови для рогівки. Отже повіки захищають око від висихання. А також дозують силу світлового подразнення.

Слізний апарат складається з слізної залози, слізновивідних шляхів, слізного озерця, слізного мішечка, слізних канальців, носослізного каналу і дрібних слізних залоз.

Існує таке народне прислів'я: "Хто про очі дбає, той горя не знає". Подбати про очі і зняти зорову втому допоможе нам студентка. Вона проведе з нами фізкультхвилинку. Такі гімнастичні вправи для очей.

Вправа І. Виконується сидячи. Міцно заплющити очі на 3-5 сек. А тоді розплющити на 3-5 сек. Повторити 6 разів.

Вправа 2. Виконується сидячи, швидке кліпання протягом 1 хв.

Вправа 3. Виконується сидячи. Заплющити повіки, масажувати їх за допомогою кругових рухів пальця. Повторяти протягом 1 хв.

Фізіологія ока.

1. Акомодація ока. Для ясного бачення предмету необхідно, щоб промені всіх точок падали на сітківку. Людина з нормальним зором може розглянути як і далеко так і близько розміщені предмети. Пристосуванця ока до бачення рівно віддалених предметів називають акомодацією ока. Часто бувають порушення зору: короткозорість і далекозорість.

Причини короткозорості - видовжена форма очного яблука, а причина далекозорості - це вкорочення форми очного яблука.

Адаптаціям ода. Без світла немає зору, Ми бачимо тільки при наявності зору. Якщо людина перейде з темного приміщення в світле в перший момент наступає осліплення. Але з часом око адаптується.

Відчуття кольору. людина володіє здатністю розрізняти кольо­ри, а це забезпечує додаткову інформацію. В сітківці є три типи фоточутливих колбочок, які сприймають три кольори. Червоний, зеле­ний, синьо-фіолетовий. Часто людина не може відрізнити зелений колір від червоного, ці кольори сприймаються як сірий. Такий недолік називають кольороаномалією.

Перша допомога при ушкодженні очей.

Необережність і невміння користуватись приладами домашнього вжитку може привести до важкої травми ока. Якщо трапилось нещастя треба вміти надати першу допомогу. Коли в око попадає порошинка, промиєте око водою, потім протріть чистою ваткою. Але перед чим треба вимити руки.

Якщо око важко поранене то не можна промивати. У цьому випадку треба накласти чисту пов'язку і відправити в лікарню чи поліклініку.

Коли в око попадає кислота чи отруйна речовина одразу промити око під протічною водою протягом 15-30 хв., потім негайно звернутися до лікаря.

Закріплення даної теми.

Перегляд діафільму по даній темі.

Домашнє завдання.

1. Л.Ф. Гаврілов "Анатомія" ст. 345 – З53.

2. П.А. Воробйова "Анатомія і фізіологія" ст.

3. С.А. Георгіева "Фізіологія" ст. 379-386

4. В.Я. Липченко "Атлас нормальної анатомії людини".

Гігієна зору

Не можна близько розглядати друкований, або писаний текст.	Під час писання, читання предмети треба тримати на відстані 30-35 см від очей
Не можна читати в транспорті, колі він рухається, а також лежачи.
Пряме падання сонячних променів, або яскраве світло в незахищені очі шкідливо діє на очі.	Треба носити спеціальні окуляри
Через брудні руки, нечисті рушник і носову хустинку інфекція проникає в очі.	Мити руки, користуватися чистими предметами вжитку
Шкідливо впливає на зір куріння.	Не курити
Не достатня кількість вітаміну „А”.	Їсти продукти, які містять вітамін „А”.

Питання, які виносяться на семінарське заняття

по темі „Загальні дані” і „Орган зору”.

1. Які органи називаються органами чуття?

2. Аналізатор (дайте визначення).

3. Відділи аналізатора.

4. Що відноситься до органу зору?

5. З чого складається очне яблуко?

6. Три оболонки очного яблука: назва, взаємне розміщення.

7. Фіброзна оболонка: значення, назва відділів.

8. Рогівка: розміщення, будова.

9. Склера (будова).

10. Судинна оболонка: назва відділів.

11. Райдужка: розміщення, будова.

12. Зіниця: де знаходиться, які м'язи змінюють його величину:

13. Війчасте тіло: розміщення, будова.

14. Особисто судинна оболонка: розміщення, будова.

15. Сітківка: розміщення, два відділи.

16. Диск зорового нерва, пятно (жовте) і центральна ямка.

17. Колбочки і палочки: значення, роз приділення в сітківці.

18. Які судини проходять в середині зорового нерва?

19. Прозорі світлозаломленні середовища ока: назва, розміщення в очному яблуці.

20. Водяна волога: де знаходиться, значення.

21. Скло видне тіло.

22. Кристалик: розміщення, будова.

23. М'язи ока: назва, функція.

24. Ямка очного яблука: чим утворена?

25. Повіки: будова, кути ока.

26. Конюктив: дві частини, будова, мішок конюктива і його зводи.

27. Слізна залоза: розміщення, куди відкриваються вивідні канальні?

28. Слізовивідні шляхи: назва, розміщення.

29. При паралічі якого м’яза не закривається очна щілина, який нерв її іннервує.

30. При паралічі якого м’яза спущена верхня повіка, який нерв її іннервує?

Графологічна структура „Очне яблуко”

Очне яблуко